Роль грошей у становленні і розвитку української економіки

По-перше, це максимальне переведення на ринкові засади всіх сфер економічних відносин. Грошова форма повинна реально опосередковувати всі процеси розширеного відтворення, забезпечувати здійснення їх на еквівалентній основі. На принципах еквівалентності, самофінансування, самодостатності повинна ґрунтуватися діяльність не тільки виробничих підприємств, а й економічних суб'єктів сфери науки, освіти, охорони здоров'я тощо.

По-друге, переорієнтація цілей економічної, у тому числі грошової, політики із забезпечення інтересів центру на інтереси безпосереднього виробника, окремих колективів, регіонів тощо. Тільки за цієї умови можна буде ефективно використати грошові інструменти для стимулювання суспільного виробництва, а отже і для забезпечення економічних інтересів центру.

По-третє, забезпечення вільної, гарантованої капіталізації грошових доходів усіх суб'єктів економічних відносин усіма методами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами. Це сприятиме зростанню інвестицій, згортанню тіньової економіки, зміцненню банківської системи.

По-четверте, оздоровлення грошового обігу, забезпечення високої, сталої вартості грошової одиниці. Без цього неможливо відновити роль грошей у міновому процесі, а отже, забезпечити їх належну роль у розвитку економіки в цілому.

У міру подальшої трансформації економіки України в ринковому напрямку роль грошей в економічному житті України неухильно зростатиме.

Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки, ускладнений активним регулятивним втручанням держави в усі її процеси, зумовив широку гаму складних вимог до грошей, яким не могли відповідати жодні форми повноцінних грошей. Основними вимогами ринку до сучасних грошей та адекватними їм властивостями грошей є:

· стабільність вартості грошей, що полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти;

· економічність грошового обороту, що проявляється в мінімізації витрат суспільства на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту;

· довготривалість використання грошових знаків, що забезпечується виготовленням грошових знаків з надміцного, зносостійкого паперу або металу;

· однорідність грошей, коли всі екземпляри наявних в оборот грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів;

· подільність, що полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж;

· портативність, що виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті.

Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам - одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.

2.3 Аналіз показників інструментів грошово-кредитної політики

Основною метою грошово-кредитної політики згідно з Конституцією України залишається забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для забезпечення стабільного економічного розвитку, зростанні рівня занятості, підвищення доходів населення [4].

У 2009 р. грошово-кредитна політика здійснювалась у складних умовах фінансової кризи і була спрямована на подолання її наслідків. Знизився попит на вітчизняну продукцію, значно зменшився обсяг іноземних інвестицій, попит на іноземну валюту перевищував пропозицію та інші наслідки кризи вплинули на економіку країни. Потребувалися серйозні переміни та застосування заходів на поліпшення стану економіки.

Починаючи з 2009 р. інструменти грошово-кредитної політики були спрямовані на стримування коливань валютного курсу, досягнення стабільності валютного ринку, відновлення докризових обсягів кредитування, підвищення надійності банківської системи.

Серед основних заходів покращення ситуації на валютному ринку слід виділити активну політику інтервенції. Для збільшення рівня кредитування та підтримки комерційних банків проводилася гнучка політика рефінансування, зменшувалася облікова ставка, почали проводити рекапіталізацію банків тощо [13].

На сучасному етапі, в період виходу з фінансової кризи з'являються нові вимоги до грошово-кредитної політики держави. Трансформаційні процеси передбачають введення грошово-кредитних інструментів, які будуть відповідати потребам економіки на сучасному стані. Для цього потребується трансформація існуючих та створення нових інструментів.

Більш детально розглянемо показники сучасних інструментів грошово-кредитної політики на 2010 та 2011 рр.

Обов'язкові резерви. У 2010-2011 рр. обов'язкові резерви НБУ використовував для ефективного регулювання грошово-кредитним ринком та обсягом грошової маси в обігу [14].

Протягом 2010 року нормативи обов'язкових резервів залишалися незмінними [15].

Динаміку зміни нормативів обов'язкового резервування можна простежити в табл. 2.2.

В липні 2011 р. середньоденний обсяг кореспондентських рахунків складав 16,0 млрд. грн., у серпні він зменшився до 14,9 млрд. грн., а у вересні - до 14,4 млрд. грн. Це показує ефективність проведених заходів НБУ щодо обмеження ліквідності [16].

15 листопада 2011 року була ухвалена постанова «Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку» Правлінням НБУ згідно з Положенням про порядок формування обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні.

Постановою «Про окремі питання регулювання грошово-кредитного ринку» передбачено, що з 30 листопада 2011 року формування обов'язкових резервів банками України в такому порядку:

- на рахунку в Національному банку України у розмірі 70% від обов'язкових резервів, що були сформовані на попередній період резервування;

- на кореспондентському рахунку банку в НБУ - залишок суми обов'язкових резервів, сформованих згідно з установленими нормативами на відповідний період.

Були установленні такі нормативи обов'язкового резервування:

- за коштами юридичних і фізичних осіб у національній валюті на вимогу і кошти на поточних рахунках - 0%;

- за коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу і кошти на поточних рахунках - 8%;

- за строковими коштами юридичних і фізичних осіб у національній валюті - 0%;

- за коштами, які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів у національній валюті - 0%;

- за довгостроковими кошти і вкладами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 2%;

- за короткостроковими коштами і вкладами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 7,5%.

Таблиця 2.2. Нормативи обов'язкового резервування [16]

А також було установлено, що з 30 листопада 2011 року обсяг обов'язкових резервів, який має берегтися щоденно на початок операційного дня на коррахунку банку в НБУ, не меншим, ніж 25% від суми обов'язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування [17].

Процентна політика. Процентна політика НБУ у 2010 р. була спрямована на утриманні вартості грошей, стимулювання на повернення вкладів у банки, зменшення інфляційний ризиків, а також на відновлення кредитування.

Облікова ставка коливалась впродовж січня-серпня, знижувалася, а з 10 серпня 2010 р. її було встановлено на рівні 7, 75% [14].

Список джерел

гроші економіка обіг резерв

1. Про Національний банк України: Закон України вiд 20.05.1999 року №679-XIV [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

2. Конституція України за станом на 01.02.2011 року [Електронний ресурс]: / Законодавство України. - Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua.

3. Арбузов, С.Г. Час реформ і розвитку [Електронний ресурс] // Національний банк України - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

4. Бакун О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України // Вісник НБУ. - 2005. - №1. - С. 45-49.

5. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.

6. Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук. - К.: Лібра, 1998. - 344 с.

7. Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука. - К.: КНЕУ, 2003.

8. Грошово-кредитне регулювання національної економіки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.

9. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективною функціонування банківської системи в перехідній економіці // Вісник НБУ. - 2005. - №3. - С. 30-35.

10. Коваленко Д. І. Гроші та кредит: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 344 с.

11. Коковіхіна, О.О. Грошово-кредитна політика: подальше удосконалення // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2011. - №33. - С. 96

12. Косова Т.Д., Папаіка О.О., Арбузов С.Г., Циганов О.Р., Дєєва Н.Е. Центральний банк і грошово-кредитна політика. Навч. посіб./ За ред. Косової Т.Д., Папаіки О.О. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 328 с.

13. Круш П.В., Алексєєв В.Б. Гроші та кредит: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 216 с.

14. Кучма Е.В., Прочухан А.В. Методи та інструменти реалізації грошово-кредитної політики на сучасному етапі економічного розвитку України // Збірник наукових праць Української академії банківської справи - 2003. - С. 215-217.

15. Лазур, С.П. Методи та інструменти грошово-кредитного регулювання трансформаційної економіки України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №20.2. - С. 194-201.

16. Лапчук, Я.С. Грошово-кредитне регулювання трансформаційної економіки України // Бюлетень Національного банку України. - 2008. - №6.

17. Манжос, С.Б. Інструменти антикризового управлянні Національного банку України в системі фінансового оздоровлення комерційних банків // Вісник Полтавського національного технічного університету. - 2008. - №10. - С. 34

18. Пасічник, І.В. Роль інструментів грошово-кредитної політики // Вісник Університету банківської справи Національного банка України. - 2011. - №1. - С. 143-14646.

19. Петренко, М.І. Таргетування інфляції як складова грошово-кредитної політики. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник тез доповідей. - 2006. - №7 - С. 111-112.

20. Петрук О.М. Банківська справа: Навч. посіб./ За ред. д-ра екон. наук, проф. Бутинця Ф.Ф. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.

21. Питльова О. Інфляційне таргетування: практичні аспект // Вісник Львів.УНТУ - 2008. - №23 - С. 309-320.

22. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Соляр В.В., Маслов С.І. Основи банківської справи: Навчальний посібник. - : К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 410 с.

23. Рівень інфляції [Електронний ресурс]: / Урядовий портал - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.

24. Романишин В.О., Уманців Ю.М. Центральний банк грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. - 480 с.

25. Романова М.І., Устюгова Ж.В. Основи банківської справи: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 168 с.

26. Сліпченко, Т.Ю., Вибір оптимального режиму монетарної політики в Україні в контексті Європейського досвіду // Вісник ТНЕУ. - 2008. - №2 - С. 29

27. Стельмах, В.С. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін - К.:Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. - 404 с.

Размещено на Allbest.ru