2009

26504,88

25493

0,030

64

948

2010

30875,71

31596

0,030

13

1084

В зв'язку з загостренням фінансової кризи золотовалютні резерви активно використовувалися для підтримання стабільності національної валюти. Таким чином золотовалютні резерви протягом 2008 року зменшились на 2,8 %, а в 2009 році ще на 16 % [4].

Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:

1) купівлі монетарного золота та іноземної валюти;

2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно-визнаними резервними активами;

3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.

Оптимізація розміру золотовалютних резервів має важливе економічне значення тому що занижений їх обсяг погіршує платоспроможність країни на світовому ринку та обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищений - призводить до заморожування частини національного багатства країни на тривалий період [1,С.117-119].

Операції відкритого ринку - це інструмент грошово-кредитної політики держави, суть якого полягає в купівлі та продажі центральним банком цінних паперів на відкритому ринку.

За умов, коли потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стримати зростання платоспроможного попиту, знизити інфляцію, НБУ продає цінні папери комерційним банкам. В останніх зменшуються первинні резерви (кошти на коррахунках у НБУ), а внаслідок цього скорочується загальний обсяг грошової маси.

НБУ може продавати цінні папери й іншим суб'єктам (підприємствам, населенню) через систему фондового ринку. У цьому разі в комерційних банків зменшуються їхні первинні резерви, тому що скорочуються залишки грошей на рахунках їхніх клієнтів.

Якщо потрібно збільшити грошову масу, НБУ купує цінні папери в комерційних банків, підприємств, населення. Внаслідок такої операції в зазначених суб'єктів збільшуються залишки грошей, у тому числі і на їхніх рахунках у банках, і відповідно зростає обсяг грошей в обігу [21].

Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики і тому активно можуть застосовуватися в регулятивній діяльності НБУ. Ці операції можна використовувати досить часто, а якщо допущена помилка, її легко виправити, здійснивши операцію протилежного спрямування. Ця риса надає перевагу зазначеним операціям порівняно з іншими інструментами грошово-кредитної політики (табл. 2.5) [1,C.103-106].

Таблиця 2.4 - Обсяг операцій з розміщення державних цінних паперів на відкритому ринку, за період з 2005 по 2010 рр., млн. грн.

Період	Рефінансування банків НБУ	Купівля-продаж суб'єктами господарювання на біржовому ринку	Купівля-продаж суб'єктами господарювання на позабіржовому ринку	Надані,отримані кредити, у тому числі за угодами репо
2005	517	3862	13222	435
2006	1528	8500	21789	3002
2007	607	2632	48297	2743
2008	39412	3982	33232	87
2009	236	1390	3458	71
2010	18	3392	12384	19

Таким чином, купівля НБУ цінних паперів означає емісію грошей, а продаж -- вилучення їх із обігу.

Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на грошову масу в обігу, наступні макроекономічні показники дозволяють оцінити процес регулювання:

— валовий внутрішній продукт;

— інвестиції в основний капітал;

— експорт та імпорт товарів і послуг;

— коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу (Додаток Б) [4].

Експорт та імпорт капіталу супроводжуються припливом і відпливом іноземного капіталу. Відчутно впливають на стан грошового обігу в країні іноземні фінансові інвестиції, що вкладаються в національні цінні папери зі спекулятивними цілями. Особливо це стосується вкладень іноземними інвесторами свого капіталу в боргові зобов'язання держави.

Якщо привабливість державних цінних паперів знижується, відбувається відплив іноземного капіталу з країни, що провокує зниження курсу національної валюти. Як наслідок, виникає необхідність вживання з боку НБУ і Міністерства фінансів певних заходів, серед яких -- підвищення процентної ставки й рівня дохідності емітованих державою цінних паперів. Одночасно Національний банк України не повинен допускати відпливу за кордон національної валюти, що може виникнути внаслідок відносно заниженої депозитної процентної ставки в країні [21].

2.2 Порівняльна характеристика грошово-кредитної політики різних країн світу

Розглянувши грошово-кредитну політику України для порівняння ознайомимося з монетарною політикою інших країн та розглянемо деякі її інструменти.

Основним завданням Центральних банків країн світу є регулювання грошового обігу, проведення єдиної грошово-кредитної політики, захист інтересів вкладників, нагляд за діяльністю комерційних банків та інших кредитних установ, здійснення операцій щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Для реалізації цих завдань кожен банк виконує притаманні йому функції:

ѕ банк для комерційних банків;

ѕ банк для уряду;

ѕ здійснення монетарної політики.

ѕ здійснення емісії банкнот;

ѕ здійснення валютних операцій і контролю, управління золотовалютними резервами;

ѕ здійснення нагляду за банківською системою в цілому.

Для здійснення цих функцій центральний банк використовує інструменти грошово-кредитної політики, які відрізняються за своїм складом та сферою впливу в кожній країні.

Хотілося б зосередити увагу на найголовніших інструментах грошово-кредитної політики, які застосовуються центральними банками різних країн, до них належать:

ѕ визначення облікової ставки;

ѕ визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

ѕ управління золотовалютними резервами.

Одним із основних інструментів грошово-кредитної політики є облікова ставка. Це основна процентна ставка, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Для аналізу розглянемо облікові ставки деяких країн (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Облікові ставки країн світу

Період	Країна
	Україна	Росія	Англія	Німеччина	США
2006	8,50	11,00	5,00	3,00	4,25
2007	8,40	10,00	5,50	4,75	5,25
2008	12,00	13,00	3,00	5,25	1,25
2009	10,25	9,00	0,50	3,00	0,25
2010	7,75	7,75	0,50	2,50	0,25

Показники облікових ставок країн значно відрізняються одна від одної. Встановлення рівня облікової ставки залежить від економічної ситуації в країні. Висока ставка - відноситься до політики «дорогих грошей», використовується тоді, коли необхідно «стримувати економіку від перегріву». Низька облікова ставка - використовується для того, щоб стимулювати економіку країни до розвитку, збільшення виробництва.

Також зміна облікової ставки впливає на кон'юнктуру ринку позичкових капіталів, оскільки підвищення ставки зумовлює зниження попиту на цінні папери та зменшення їх ринкової вартості, а зниження ставок - навпаки.

Станом на 2010 рік облікова ставка України становить 7,75 %, в порівнянні з іншими країнами це досить високий рівень даного показника.

Порівняємо облікові ставки даних країн за допомогою діаграми (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Динаміка облікової ставки центральних банків зарубіжних країн, за період 2006 - 2010 рр., у %

В умовах, коли центробанки групи країн світу для стимулювання ділової і кредитної активності знижують свої облікові ставки (станом на 2010 р. ставка ФРС США складає 0,25 %, Англії - 0,5 %, Німеччини - 2,5 %), то в Україні і в Росії - рекордні на тлі інших відповідно 10,25 % і 9%, станом на 2009 рік, а в поточному році вони зрівнялися і становлять 7,75 %, що графічно показано в динаміці на рисунку.

Наступний інструмент грошово-кредитної політики, який я хотіла б розглянути далі - це управління золотовалютними резервами. Центральний банк кожної країни має золотовалютний резерв, оскільки його наявність забезпечує внутрішню і зовнішню стабільність грошової одиниці країни.

Як правило, золотовалютні резерви більшості держав знаходяться в управлінні їх центральних банків. Однак принципові рішення щодо їх розміщення та використання у переважній більшості цивілізованих країн приймає парламент та уряд. Такою є світова практика, що повністю себе виправдала і довела доцільність та результативність для економіки саме такого підходу.

Золотовалютні резерви повинні бути оптимальних розмірів, тобто немає такого поняття «чим вищий показник, тим краще». У теорії фінансів існує поняття "коефіцієнт Ренді", згідно з яким обсяг валютних резервів має становити не більше 30% державного бюджету. Розглянемо валютні резерви деяких країн (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Міжнародні резерви країн світу, за 2009 рік

Країна	Загальна сума резервів, млрд.дол.США
США	40,3
Німеччина	38,1
Великобританія	37,1
Франція	21,7
Італія	33,8
Україна	26,5
Білорусія	5,7

Отже, як бачимо найвищий показник у США - 40,3 млрд., але дивлячись на економічний розвиток цієї країни, не можна сказати, що золотовалютні резерви високі. Зовсім мізерний показник міжнародних резервів у Білорусії - 5,7 млрд. Решта країн намагаються тримати свої резерви в оптимальних розмірах.

Золотовалютні резерви включають в себе валюту, резервну позицію в МВФ, спеціальні права запозичення, золото. Хотілося б детальніше розглянути останню складову, оскільки в деяких країнах золото асоціюється з високою надійністю і його доля в золотовалютних резервах цих країн достатньо висока (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Золотий запас країн світу, за 2010 рік

Країна	Золотий запас, в тоннах золота	Доля золота в ЗВР, %
США	8133,0	69
Німеччина	3407,0	65
Італія	3452,0	63
Франція	2930,4	64
Китай	1054,0	2
Нідерланди	612,0	52
Росія	607,7	5
Індія	557,0	6
Великобританія	310,3	15
Бельгія	227,5	32

За даними всесвітньої ради із золота, Україна має 27,2 тонни жовтого металу. З цим показником вона займає 51 місце в світі. Лідерами за розмірами золотовалютних резервів є США (8133 тонн), на другому місці Німеччина, на третьому - Італія. Краще відстежити різницю в наявності золотих запасів країн, які наведені вище, ми можемо за допомогою гістограми (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 - Золотий запас країн світу, за 2010 р.,у тоннах

До світової кризи, увага до золота як до цінного активу не була високою, річ в тім, що валютні накопичення вважалися на той момент більш ліквідними ніж золоті. Коли настали важкі часи інтерес до золота знову виріс. Наприклад, Китай збільшив свої золоті резерви в 2 рази, Росія та Індія в 1,5. Але якщо дивитися на долю золота в золотовалютних резервах цих країн, то вона дуже мала у Китаю вона зараз 2%, в Росії - 5%, в Індії - 6%. Основним активом в резервах цих країн як і раніше складає валюта. Чого не можна сказати про такі країни як США, Німеччина, Італія, Франція, які віддають перевагу золоту.

Одним із найважливіших грошово-кредитних інструментів є визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків.

У всіх європейських країнах резервні вимоги запроваджувалися з метою управління ліквідністю банківської системи. У наш час стається більш конкретна мета - використання обов'язкових резервів для грошово-кредитного регулювання довгострокових проблем стабілізації грошового обігу та стримування темпів інфляції.

Розглянемо середній норматив обов'язкового резервування в таких країнах як Білорусія та Росія і порівняємо із нормою обов'язкових резервів Національного банку України.

Таблиця 2.8 - Середній розрахунковий норматив обов'язкового резервування, за період з 2005 по 2009 рр., %

Період	Країна
	Україна	Росія	Білорусія
2005	7,0	3,0	7,6
2006	5,0	3,5	6,8
2007	5,0	3,3	6,8
2008	2,4	2,6	5,1
2009	2,2	2,5	4,0

Як вже вище зазначалося, що низький показник нормативу обов'язкового резервування свідчить про зменшення його ролі у регулюванні грошово-кредитного ринку.

Якщо порівнювати показники країн (табл. 2.8), то можна сказати, що станом на 2009 рік в Україні він найнижчий, що говорить про посилення ролі більш гнучких інструментів, в Білорусії найвищий, це свідчить про більшу роль цього інструмента, але не на багато.

Отже, ми ознайомилися з інструментами грошово-кредитної політики різних країн можемо сказати, що встановлення цих показників в кожній країні залежить від її економічної ситуації.

Висновки до розділу 2

Отже, підсумовуючи матеріал, викладений в другому розділі, ще раз дамо визначення поняття грошово-кредитної політики.

Грошово-кредитна політика (монетарна) - це комплекс взаємопов'язаних заходів з регулювання грошово-кредитного ринку, які проводить держава через Центральний банк.

Відповідно до чинного законодавства основними з них є:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) процентна політика;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

За 2001 - 2010 рр. середній розрахунковий норматив обов'язкового резервування знизився з 15 % до 2,3 % станом на 2010 рік, що свідчить про тенденцію зменшення ролі інструменту обов'язкових резервних вимог в регулюванні грошово-кредитного ринку.

В процентній політиці центральне місце посідає облікова ставка. Змінюючи облікову процентну ставку центральний банк впливає на пропозицію грошей. Підвищення рівня облікової ставки призводить до зменшення грошової бази і зниження пропозиції грошей. Зниження облікової ставки має зворотний ефект.

Рефінансування комерційних банків як інструмент грошово-кредитної політики тісно пов'язаний з процентною політикою, але має й певні власні риси. Комерційні банки звертаються до нього за кредитом найчастіше у разі появи тимчасового дефіциту первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ).

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, оптимізація розмірів яких відіграє велике значення, оскільки занадто занижений або завищений їх обсяг приведе до негативних наслідків.

Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики і тому активно можуть застосовуватися в регулятивній діяльності НБУ. Ці операції можна використовувати досить часто, а якщо допущена помилка, її легко виправити, здійснивши операцію протилежного спрямування.

Експорт та імпорт капіталу супроводжуються припливом і відпливом іноземного капіталу. Якщо привабливість державних цінних паперів знижується, відбувається відплив іноземного капіталу з країни, що провокує зниження курсу національної валюти. Як наслідок, виникає необхідність вживання з боку НБУ певних заходів.

Крім грошово-кредитної політики Національного банку України було розглянуто цю ж політику інших країн. З вищенаведених даних можна сказати, що існують певні спільні та відмінні риси щодо реалізації цілей монетарної політики.

гроші кредитний політика

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що Національний банк України через здійснення грошово-кредитної політики намагається створювати таку ситуацію на грошовому ринку, яка б характеризувалася його стійкою рівновагою, або ж наближалася до неї.

Рівновага на ринку грошей наступає тоді коли попит дорівнює пропозиції грошей (Md = Мs). Отже, Національному банку України потрібно регулювати саме ці показники.

Якщо пропозиція грошей здійснюється безконтрольно, то вона може порушити гармонію розвитку економіки та привести до економічної кризи та інфляції. Вважають, що надмірної пропозиції не буває, надмірним може бути тільки попит.

З цієї причини на грошовому ринку виникає проблема грошової рівноваги. Отже, для того щоб зрівноважити попит та пропозицію грошей потрібно,вжити певних заходів. Саме для цього Радою НБУ розробляються основні засади грошово-кредитної політики, яка містить в собі широкий набір інструментів грошово-кредитного регулювання.

В Україні відповідно до чинного законодавства основними з них є:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) процентна політика;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

В Україні норматив обов'язкового резервування значно знизився що свідчить про тенденцію зменшення ролі інструменту обов'язкових резервних вимог в регулюванні грошово-кредитного ринку.

В процентній політиці центральне місце посідає облікова ставка. Змінюючи облікову ставку центральний банк впливає на пропозицію грошей. Підвищення рівня облікової ставки призводить до зменшення грошової бази і зниження пропозиції грошей. Зниження облікової ставки має зворотний ефект.

Рефінансування комерційних банків як інструмент грошово-кредитної політики тісно пов'язаний з процентною політикою, але має й певні власні риси.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв, оптимізація розмірів яких відіграє велике значення, оскільки занадто занижений або завищений їх обсяг приведе до негативних наслідків.

Операції з цінними паперами на відкритому ринку вважаються найгнучкішим інструментом грошово-кредитної політики і тому активно можуть застосовуватися в регулятивній діяльності НБУ.

Експорт та імпорт капіталу супроводжуються припливом і відпливом іноземного капіталу.

В своїй роботі, я розглянула грошово-кредитну політику не тільки України, а й інших країн, можна сказати, що є певні спільні та відмінні риси. Якщо брати такий інструмент як встановлення норми обов'язкового резервування, то у країн, які я розглянула він досить малий, що свідчить про його незначну роль в регулюванні грошового ринку. У таких країнах як Франція, США, Німеччина цей показник дозволяють знижувати до нуля в окремі дні.

Щодо облікової ставки країн світу, то цей показник значно відрізняється в розглянутих країнах. Причиною цього є економічна ситуація в країні. Висока ставка - відноситься до політики «дорогих грошей», використовується тоді, коли необхідно «стримувати економіку від перегріву». Низька облікова ставка - використовується для того, щоб стимулювати економіку країни до розвитку, збільшення виробництва. Якщо аналізувати Україну, то в 2008-2009 роках, коли була в розпалі економічна криза облікова ставка була високою порівняно з іншими країнами.

Отже, для регулювання попиту та пропозиції грошей та досягнення рівноваги на грошовому ринку Національний банк України повинен ефективно застосовувати інструменти грошово-кредитної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Банківська система в Україні [Текст] / В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва, К.Ф. Черкашина, О.В. Крухмаль. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. - 187 с. - ISBN 978-966-8958-59-5.

2. Банківські системи зарубіжних країн [Текст] / П.В. Мельник, Л.Л. Тарантул, О.Д. Гордей. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 586 с. - ISBN 978-611-01-0021-2.

3. БундесБанк [Електронний ресурс] / офіційний сайт Центрального банку Німеччини. - Режим доступу: http://www.bundesbank.de. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

4. Бюлетень Національного банку України [Електронний ресурс] / офіційний сайт НБУ. - Режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/Publication/econom/Buleten/2010/bull_10-10.pdf - 10/ 2010 (211). - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

5. Гальчинський А. Теорія грошей [Текст] : навч. пос. / А. Гальчинський; Мін-во освіти і науки України. - К. : ОСНОВИ, 1996. - 413 с. - ISBN 966-500-020-9.

6. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика [Текст] : навч. посіб. / О. Гриценко. - К. : ОСНОВИ, 1997. - 180 с. - ISBN 966-500-135-3.

7. Грошово-кредитна політика України [Текст] / В.С. Стельмах, А.О. Єпіфанов, Н.І. Гребеник, В.І. Міщенко. - К. : Знання, 2003. - 421 с. - ISBN 966-500-020-9.

8. Грошово-кредитна система окремих країн світу. Шамова І. В. [Електронний ресурс] : / сайт Бібліотека Воєводіна - Режим доступу: http://enbv.narod.ru/text/Econom/shamova/str/05.html

9. Грошово-кредитна статистика [Електронний ресурс] / офіційний сайт НБУ. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Statist/sfs.htm. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

10. Гроші та кредит [Текст] / С.Б. Ільїна, В.І. Кисла, Н.І. Шрамкова, В.П. Шило. - К. : Професіонал, 2007. - 368 с. - ISBN 978-966-37-00-724.

11. Енциклопедія банківської справи [Текст] : довідник / Мін-во освіти та науки України; укл. В. С. Стельмах. - К. : Молодь, 2001. - 680 с. : іл. + вкл. 88 с. - ISBN 966-7615-21-9.

12. Єпіфанов А.О. Гроші, кредит, грошово-кредитні системи [Текст] : навч. посіб. / А.О. Єпіфанов, В.Л. Маяровський. - Суми : Ініціатива, 2000. - 354 с.

13. Жулінська К.М. Сутнісно-структурне визначення грошово-кредитного механізму [Текст] / К.М. Жулінська // Актуальні проблеми економіки. - 2000. - № 6. - С. 215 - 220.

14. Івасів Б.С. Гроші та кредит [Текст] : навч. посіб. / Б.С. Івасів. - Тернопіль: Карт - Бланш, 2005. - 510 с. - ISBN 966-583-308-5.

15. Коваленко В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика [Текст] : навч. посіб. / В.В. Коваленко. - К. : Знання України, 2006. - 332 с. - ISBN 966-316-112-4.

16. Луців Б.Л. Гроші, банки та кредит [Текст] : навч. посіб. / Б.Л. Луців. - Тернопіль : Карт-бланш, 2004. - 219 с. - ISBN 966-7952-32-0.

17. Михайловська, І.М. Гроші та кредит [Текст] : навч. посіб. / І.М. Михайловська, К.Л. Ларіонова. - Львів : Новий світ - 2000, 2007. - 432 с. - ISBN 966-7827-99-2.

18. Мишкін Ф.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків: [Текст] / Фредерік С. Мишкін. - К. : ОСНОВИ, 1998. - 963 с. - ISBN 966-500-150-7.

19. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін. Стельмах В.С. [Електронний ресурс] : / офіційний сайт НБУ. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/others/Stelmah.pdf.

20. Мотиви попиту на гроші. С.Г. Шевченко [Електронний ресурс] / науковий вісник, 2007. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ nvnltu/17_7/261_Szewczenko_17_7.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

21. Національний банк і грошово-кредитна політика. Частина 1. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна [Електронний ресурс] / електронна бібліотека UkrKniga - режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/18/8/ - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

22. Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік [Електронний ресурс]:/ Рада Національного банку України. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ PB08027.html - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

23. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік [Електронний ресурс]:/ офіційний сайт Національного банку України. Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Rada_Nbu/OsnovZasad-2010.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

24. Попит на гроші в структурах економічних систем [Електронний ресурс] : / Науковий вісник, 2007, вип. 17.7. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_6/155_Szewczenko_17_6.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

25. Проблеми формування монетарної політики України на державному рівні [Електронний ресурс] : / Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку Є. Медведкіна. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/September/7.ht - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

26. Протас В.Ф. Макроэкономика: структурно-логические схемы [Текст] : навч. посіб. / В.Ф. Протас. - М. : ЮНИТИ, 1997. - ISBN 5-85173-107-9.

27. Річні звіти [Електронний ресурс] / Національного банку України. - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Publication/an_rep.htm. - 2001 - 2009. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

28. Савлук М.І. Гроші та кредит [Текст] : навч. посіб. / М.І. Савлук. - Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2001. - 602 с. - ISBN 966-574-199-3.

29. Федеральна резервна система [Електронний ресурс] / Федеральної резервної системи США. - Режим доступу: http://www.federalreserve.gov/ - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

30. Формування попиту і пропозиції грошей учасниками грошового ринку [Електронний ресурс] / Національний лісотехнічний університет України, Н.Є. Килипенко. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_3/180_Klypenko_16_3.pdf - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

31. Центральний банк Російської Федерації [Електронний ресурс] / Центрального банку Росії. - Режим доступу: http://www.cbr.ru/. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

32. Щетинін А.І. Гроші та кредит [Текст] : підручник / А. І. Щетинін. - Мін-во освіти і науки України. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 432 с. - ISBN 966-364-157-6.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А - Процентні ставки рефінансування банків Національно банку України, за період 1998 -2010 рр.

(% річних)

Період	Облікова ставка	Середньо зважена ставка за всіма інструментами	Кредити надані шляхом проведення тендера	Кредити овернайт	Операції репо	Кредити надані для пітримання ліквідності банку	Стабілізаційні кредити	Операції своп	Інші кредити
1998	60,00	52,70	-	54,40	54,10	-	-	-	47,80
1999	45,00	44,00	-	61,10	59.70	-	-	-	33,00
2000	27,00	29,60	-	30,90	28,00	-	-	-	-
2001	12,50	20,20	16,50	20,40	22,00	-	-	-	21,00
2002	7,00	9,20	9,20	10,70	11,70	8,00	-	-	-
2003	7,00	8,00	8,30	8,00	8,00	7,00		-	-
2004	9,00	16,10	13,00	17,10	13,50	7,00	14,90	-	-
2005	9,50	14,70	12,90	14,90	12,00	-	15,00	-	-
2006	8,50	11,50	10,40	12,10	10,70	9,50	-	-	-
2007	8,00	10,10	10,00	11,10	-	-	-	-	-
2008	12,00	15,30	16,60	16,00	13,80	-	-	15,10	14,10
2009	10,25	16,70	20,60	18,10	21,60	-	-	23,10	16,00
2010	7,75	9,30	16,50	10,80	9,30	-	-	-	8,30

Додаток Б

Таблиця Б - Макроекономічні показники за якими оцінюють процес регулювання експорту та імпорту

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
ВВП, млн. грн.	204190,0	225810,0	267344,0	345113,0	441452,0	544153,0	712945,0	950503,0	-
У порівняльних цінах	109,2	105,2	109,6	112,1	102,7	107,3	107,6	102,1	-
Інвестиції в основний капітал, млн. грн.	32573,0	37178,0	51011,0	75714,0	93096,0	125253,0	188486,0	136971,0	-
У порівняльних цінах	120,8	108,9	131,3	128,0	101,9	119,0	129,8	-	-
Експорт товарів та послуг, млн. дол. США	21086,0	23351,0	28953,0	41291,0	44378,0	50239,0	64001,0	85612,0	54253,0
Темпи зростання до попереднього року, %	109,5	110,7	124,0	142,6	107,5	113,2	127,4	135,3	63,3
Імпорт товарів та послуг, млн. дол. США	20473,0	21494,0	27665,0	36313,0	43707,0	53307,0	72153,0	99962,0	56206,0
Темпи зростання до попереднього року, %	114,1	105,0	128,7	131,3	120,4	122,0	134,8	140,1	56,2
Коефіцієнт обслуговування зовнішнього боргу, %	14,6	12,0	11,8	10,7	14,7	17,3	18,0	-	-
Валові міжнародні резерви в місяцях імпорту майбутнього періоду	1,7	1,9	2,4	2,6	4,5	3,7	4,7	6,4	-
Сальдо поточного рахунку платіжного балансу	3,7	7,5	5,8	10,6	2,9	-1,5	-4,2	-7,1	-

Размещено на Allbest.ru