Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів ТОВ "Лагуна" м. Суми

Об'єктами аналізу використання капіталу є вид і склад майна, що має натурально-речову форму, цінні папери, капітальні та інші витрати, кошти й кошти в розрахунках, вивчається їхній склад і структура, оборотність, тому що стан фінансів підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що призводить до чергового витка припливу коштів.

До основних принципів майна можна віднести: принцип заміщення, принцип корисності, принцип оптимального розміру, принцип ефективного використання, принцип розумної обережності оцінок.

Таблиця 2.2

Показники майнового стану ТОВ «Лагуна»

Показники	Формула розрахунку	Роки	Відхилення 2011/2009рр (+/-)
		2009р	2010р	2011р
Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства	Результат балансу(Б)	473,8	475,6	470,9	-2,9
Коефіцієнт зносу основних засобів		0,1	0,8	0,1	-
Темпи зростання оборотних активів		305,1	214,8	67,0	-238,1
Коефіцієнт придатності основних засобів		0,9	0,2	0,9	-
Коефіцієнт придатності необоротних активів		61,5	39,0	54,6	-6,9

Розрахувавши показники майнового стану підприємства, можна побачити що коефіцієнт зносу основних засобів у 2010 році становить 0,8. Це означає, що майновий стан підприємства є задовільний.

Темпи зростання оборотних активів у 2009 році складали 305,1, а у 2011 році знизилися до 67,0.

У 2011 році збільшилася сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, у 2009 році сума складала 473,8 тис. грн., проте у 2011 році зменшилось до 470,9 тис. грн.

Динаміку зміни суми господарських коштів можна розглянути на рис.2.2.

Рис. 2.2. Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства (тис. грн.).

Розглянемо показники ліквідності ТОВ «Лагуна »в таблиці 2.3.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Таблиця 2.3

Показники ліквідності ТОВ «Лагуна»

Назва показника	Алгоритм розрахунку за балансом	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+/-)
Розмір власних оборотних коштів (ВОК)	ф. 1, ряд. 380-ряд. 080	1375,0	1043,0	1982,0	607,0
Маневреність власних оборотних коштів		0,007	0,1	0,01	0,003
Коефіцієнт покриття		2,0	1,3	1,5	-0,5
Коефіцієнт швидкої ліквідності		0,5	0,8	0,9	0,4
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,007	0,01	0,01	0,003
Частка оборотних коштів у активах		0,4	0,8	0,8	0,4
Частка виробничих запасів у поточних активах		0,8	0,4	0,5	-0,3

Показник розміру власних оборотних коштів відображає ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів товариства.

Для нормального функціонування підприємства коефіцієнт покриття має бути більшим за одиницю, в нашому випадку в 2009 році він становить 2,0, у 2010 році - 1,3, а у 2011 році - 1,5, але порівнюючи ці показники в 2011 році в порівнянні з 2009 роком цей показник зменшився на 0,5.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розглядаючи 2011 рік в порівнянні з 2009 роком становить 0,4.

Аналізуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності можемо сказати, що протягом 2009 - 2011 року цей показник збільшився на 0,003.

Частка оборотних коштів у активах у 2009році становила 0,4, н 2010році - 0,8 та у 2011 році - 0,4. Таким чином у порівнянні 2011 та 2009 роках, частка оборотних коштів у активах збільшилась на 0,4.

Частка виробничих запасів у поточних активах у 2009 році складала 0,8, в 2010 - 0,4, в 2011 - 0,5, тобто зменшилась на 0,3.

Розглянемо детальніше розмір власних оборотних коштів на рис.2.2.

Рис. 2.2. Розмір власних оборотних коштів (тис. грн..)

2.2 Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.

Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств, та включає в себе аналіз активів та пасивів підприємства.

Аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричні висновки, він тільки орієнтує користувача інформації на оцінку фінансового стану підприємства й визначення його вузьких місць.

До активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності. Саме розуміння активів як джерела отримання грошових потоків і є основою політики управління активами будь-якого підприємства.

Таблиця 2.4

Джерела та формування активу підприємства

Найменування статтей	Код рядка	Роки	Відхилення (+,-) 2011 до 2009р.
		2009	2010	2011
І.Необоротні активи
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	428,6	422,1	425,3	-3,3
Первісна вартість	031	598,0	590,4	576,7	-21,3
Знос	032	169,4	168,3	151,4	-18
Усього за розділом І	080	420,2	422,1	425,3	5,1
ІІ. Оборотні активи
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	170	2,4	2,0	2,5	0,1
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	21,5	25.1	18,0	-3,5
Грошові кошти та їх еквіваленти:
В національній валюті	230	21,3	26,4	25,1	3,8
Усього за розділом ІІ	260	45,2	53,5	45,6	0,4
Баланс	280	473,8	475,6	470,9	-2,9

До активів відносяться всі види майна підприємства, що належить йому на правах власності і використовуються для здійснення статутної діяльності. Саме розуміння активів як джерела отримання грошових потоків і є основою політики управління активами будь-якого підприємства.

Активи підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками, такими як: залежно від об'єкту фінансового управління; залежно від речової форми об'єкту інвестування; залежно від строку отримання грошового потоку; за формою отримання; за регулярністю отримання доходу; залежно від ступеня ризику; залежно від оборотності; залежно від ступеня ліквідності.

Розглянемо структуру активів ТОВ «Лагуна» в таблиці 2.4

Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зменшилась залишкова вартість нематеріальних активів на 3,3 тис. грн., первісна вартість також зменшилась на 21.3 тис. грн. Знос основних засобів зменшився на 18 тис. грн.

Розглядаючи другий розділ активу балансу, оборотні активи, то можна зазначити, що дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом збільшилась на 0,1 тис. грн., а інша поточна дебіторська заборгованість навпаки зменшилась на 3,5 тис. грн.

Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки позичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов'язане за них підприємство.

Розглянемо детальніше структуру пасивів ТОВ «Лагуна» в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Джерела та формування пасиву підприємства

Найменування статей	Код рядка	Роки	Відхилення (+,-).
		2009	2010	2011
І.Власний капітал
Статутний капітал	300	0,4	0,4	0,4	-
Додатковий капітал	320	14,6	14,6	14,6	-
Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)	350	330,1	330,1	342,1	12,0
Усього за розділом І	380	345,1	345,1	357,1	12,0
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	72,3	61,8	57,4	-14,9
Поточні зобов'язання за розрахунками:
З бюджетом	550	5,6	3,2	3,0	-2,6
Зі страхування	570	9,6	4,4	3,5	-6,1
З оплати праці	580	8,8	9,7	8,3	-0,5
Інші поточні зобов'язання	610	32,4	51,4	41,6	9,2
Усього за розділом IV	620	128,7	130,5	113,8	-14,9
V. доходи майбутніх періодів	630	-	-	-	-
Баланс	640	473,8	475,6	470,9	-2,9

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що довгострокові зобов'язання збільшились на 9,2 тис. грн., це відбулось внаслідок зменшення кредиторської заборгованості на 14,9 тис. грн. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом на 2,6 тис. грн., зі страхування на 6,1 тис. грн., з оплати праці на 0,5 тис. грн., а щодо інших поточних зобов'язань, то вони збільшились на 9,2 тис. грн.

Аналіз балансу свідчить, що підприємству слід вдатися до поліпшення ситуації з дебіторською заборгованістю.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Розглянемо аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Лагуна» в таблиці 2.6.При аналізі показників таблиці слід відмітити, що в загальній сумі фінансових ресурсів власні кошти станом на початок базисного періоду склали 0,73, про це свідчить коефіцієнт фінансової автономії. Як бачимо цей показник за період дослідження збільшився на 0,76.

Таблиця2.6

Оцінка фінансової стійкості підприємства

Назва показника	Оптимальне значення	Роки	Відхилення 2011/2009рр.(+,-)
		2009р	2010р	2011р
Коефіцієнт фінансової автономії	> 0,5	0,73	0,73	0,76	0,03
Коефіцієнт залучення власних коштів (коефіцієнт фінансової залежності)	< 2,0	1,38	1,38	1,32	-0,06
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,4-0,6	2,24	2,22	2,19	-0,05
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	< 0,5	0,27	0,27	0,24	-0,03
Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів	<1,0	0,37	0,37	0,32	-0,05

Виходячи із значення коефіцієнта фінансової залежності (1,38; 1,38; 1,32) відповідно можна констатувати, що підприємство протягом аналізує мого періоду використовувало в своїй діяльності незначні суми позикових коштів(короткострокових), що свідчить про його фінансову незалежність та відсутність ризику фінансових труднощів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу, який характеризує ступінь мобільності (гнучкості) використання власних коштів підприємства за період дослідження склав на початок та на кінець звітного періоду 2,19.

Таким чином, для покращення фінансової стійкості підприємства, в першу чергу необхідно покращити результати його виробничої та комерційної діяльності.

2.3 Оцінка формування і використання фінансових результатів діяльності підприємства

Після вирахування з доходів усіх витрат, понесених для отримання цих доходів, підприємство отримує чистий прибуток. Він є одним з важливих показників кінцевих фінансових результатів підприємства. Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.

Для узагальненого аналізу розглянемо основні фінансові результати підприємства в таблиці 2.7.



Таблиця 2.7

Фінансові результати діяльності ТОВ «Лагуна»

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011/2009рр.
Доход(виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	453,5	389,6	442,2	-11,3
Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	453,5	389,6	442,2	0
Інші операційні доходи	65,0	92,9	95,8	-11,3
Разом чисті доходи	518,5	482,5	538,0	30,8
Матеріальні затрати	(160,9)	(153,0)	(136,0)	19,5
Витрати на оплату праці	(94,6)	(72,6)	(106,0)	24,9
Відрахування на соціальні заходи	(38,3)	(53,6)	(52,3)	-11,4
Амортизація	(57,8)	(54,0)	(62,8)	-14
Інші операційні витрати	(94,0)	(85,0)	(110,6)	-5
у тому числі єдиний податок	(50,9)	(50,1)	(51,8)	-16,6
Разом витрати	(505,5)	(470,5)	(526,0)	1,6
Чистий прибуток	13,0	12,0	12,0	-20,5

Аналізуючи дані таблиці 2.7 можна констатувати, що за досліджуваний період чистий прибуток зменшився на 20,5 тис. грн. в 2011 році порівняно з 2009. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) також зменшилась на 11,3 тис. грн.

Дуже важливим у аналізі діяльності підприємства є аналіз основного його показника чистого прибутку підприємства, а також всіх факторів, що впливають на нього в процесі діяльності. Прибуток підприємства є об'єктом розподілу.

Податок на прибуток поступає в доходи державного бюджету. Чистий прибуток залишається в повному розпорядженні підприємства і використовується на виплату дивідендів та розширення і оновлення виробництва.

Досягнення правильних пропорцій між основними напрямами розподілу прибутку досягається ефективністю і реальністю співвідношення між споживанням і накопиченням. Це сприяє посиленню матеріальної зацікавленості та відповідальності підприємства за підвищення ефективності виробництва та діяльності в цілому.

На дочірніх підприємствах існує система розподілу чистого прибутку підприємства, який воно отримує в результаті своєї діяльності. Той залишок прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства, підприємство розподіляє по таким статтям: виплати власникам (дивіденди), спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу. Розміри відрахувань до статей, залежать від розміру отриманого підприємством прибутку за звітний період.

РОЗДІЛ 3. Оптимізація формування фінансових результатів діяльності ТОВ «ЛАГУНА» М. СУМИ

3.1 Розробка стратегії управління прибутком підприємства

Процес формування та розподілу прибутків - це частина економічної стратегії підприємства. Вона спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов'язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

В сучасних умовах ринку, його несталої кон'юнктури, основу для якісних змін всієї господарської системи підприємство може створити тільки стратегічне управління. Від якості стратегічних рішень керівництва залежить в першу чергу сталість прибутку підприємства.

Прагнення до зростання прибутку підприємство намагається реалізувати через підвищення своєї доходності, збільшуючи в першу чергу доход від реалізації продукції і скорочуючи витрати.

Абсолютний показник прибутковості - це сума прибутку. Відносний показник прибутковості - це рівень рентабельності підприємства[43].

ТОВ «Лагуна» не може забезпечити стале зростання доходу і утриматися на ринку тривалий час, якщо у його керівництва відсутня стратегія управління розподілом прибутку, під якою розуміється визначення довготривалих цілей його розвитку і факторів підвищення прибутковості з урахуванням можливих змін ринку.

Умовами здійснення ТОВ «Лагуна» ефективної політики розподілу прибутку є:

- Покриття витрат підприємства;

- Виплата обов'язкових платежів;

- Отримання цільового прибутку.

Досягнення цих умов на підприємстві пов'язано з:

1)з обґрунтуванням цін на товари, які виробляються;

2)з раціональністю умов комерційних угод (вибору місця розташування постачальника, умов транспортування та страхування, характеру розрахунків, валюти та термінів платежу тощо);

3)з встановленням економічно обґрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту;

4) з диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за видами діяльності), що дозволяє забезпечувати компенсацію можливих втрат прибутку у випадку несприятливих змін на окремих товарних, регіональних ринках, чи погіршення можливостей здійснення окремих видів діяльності;

5) з формуванням оптимального асортименту реалізованих товарів, які відповідають структурі споживчого попиту та забезпечують отримання необхідного обсягу прибутків.

Найбільш глибокою за широтою впливу на результати діяльності ТОВ «Лагуна» є ціль максимізації прибутку, а від так і чистого прибутку. Однак реалізація цієї цілі не означає, що керівництво підприємства кожну свою дію і рішення повинно спрямовувати на забезпечення найбільшого перевищення виручки над витратами. Управління діяльністю підприємства має бути спрямоване на те, щоб із усіх можливих альтернативних варіантів отримання різних доходів, вибрати варіант, який забезпечить найбільший розмір очікуваного прибутку.

Управління розподілом прибутків досліджуваного підприємства як і іншими економічними показниками передбачає:

створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

проведення аналізу обсягу та складу отриманих прибутків; показників, які визначають їх розмір та рівень; ступеня достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

розробка прогнозу можливих варіантів розподілу доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливостей реалізації даних варіантів;

формування оптимального варіанту розподілу доходів підприємства.

Визначення стратегічного потенціалу ТОВ «Лагуна» ґрунтується на використанні системного підходу до розгляду умов та результатів функціонування підприємства, його ціле визначення. Згідно з цим підходом підприємство розглядається як система ресурсів, які всту-пають до взаємодії та обумовлюють досягнуті результати.

Основними видами ресурсів, що використовуються, є:

1. Технічні ресурси (особливості виробничого обладнання, інвента-рю, необхідних матеріалів та інше).

2. Технологічні ресурси (динамічність технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки та інше).

3. Кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад робітників, їх спроможність адаптуватися до зміни цілей підприємства).

4. Просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територій підприємства, комунікації, можливість розширення та інше).

5. Ресурси організаційної структури системи управління (характер та гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів та інше).

6. Інформаційні ресурси (характер інформації про внутрішні можливості підприємства та зовнішнє середовище, можливість її розширення, підвищення ймовірності та інше).

7. Фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, можливість та обсяги отримання кредитів та інше).

Кожний з указаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей функціонування підприємства та досягнення стратегічних цілей його діяльності. Потенційні можливості підприємства при найбільш ефективному використанні ресурсів характеризують стратегічний потенціал підприємства. Стратегія формування, розподілу та використання прибутку повинна складати таку комбінацію вищенаведених ресурсів, яка найкраще буде відповідати поставленим цілям.

На ТОВ «Лагуна» також розроблений план маркетингу, який базується на механізмі ціноутворення. В основі формування цінової політики лежить ціль підприємства.

Стратегічний план маркетингу окреслює контури діяльності організації, допомагаючи краще освоювати структури маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, а також планування продукції, просування її і збут, планування цін. Він забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із загальними завданнями компанії, виконує цілий ряд інших функцій. При цьому маркетинг вимагає: виробництва адресної продукції з урахуванням можливостей фірми, гнучких бюджетів, непередбачених витрат, постійних закупівель сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, наступальних дій проти конкурентів.

Стратегічний план маркетингу гармонізує діяльність організації, скеровуючи її на краще розуміння структури маркетингових досліджень, вивчення споживачів, планування продукції, просування її та збут, планування цін:

- забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із узагальненими завданнями компанії;

- стимулює координації зусиль різних функціональних напрямів;

- дає змогу організації оцінювати свої сильні та слабкі сторони з точки зору конкурентів, сприятливість і небезпеку з боку навколишнього середовища;

- визначає альтернативні дії або комбінації дій, які може розпочати організація;

- створює базу для розподілу ресурсів;

- демонструє вагомість застосування процедур оцінки діяльності.

Таким чином, управління розподілом прибутків ТОВ «Лагуна» на наступний період передбачає:

1. Обґрунтування основних видів діяльності, що приносять левову частину прибутків підприємства;

2. Встановлення критеріїв ефективності укладених договорів для закупівлі сировини;

3. Формування гнучкої цінової політики під час продажу товару;

4. Обґрунтоване використання системи цінових знижок, своєчасність їх впровадження, що дозволяє забезпечити розширення обсягів реалізації продукції;

Підприємство може застосовувати єдиний розмір торговельної надбавки чи диференціювати його за товарними групами з врахуванням витрато місткості їх виробництва. У цьому разі асортиментна структура обороту справляє суттєвий вплив на обсяги формування та напрямки використання прибутку.

Аналізуючи обрану стратегію розвитку підприємства можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвиток і вдосконалення виробництва на підприємстві відбувається досить ефективно та цілеспрямовано, для покращення ситуації необхідно працювати в даному напрямку, формувати та виконувати поставлені цілі, розвивати підприємство з середини, шукати нові технології виробництва та нові методи збуту продукції підприємства.

На даний момент посилення конкурентної боротьби для будь-якого підприємства важливо в першу чергу втриматися на ринку, а як це буде зроблено залежить від досвіду та везіння керівників організації. В процесі розробки стратегії управління прибутком, його розподіл повинен відповідати вимогами ринку, стратегії підприємства, ситуації що склалася на підприємстві та іншим вимогам. Правильне і раціональне розподіляння ресурсів - запорука успіху в майбутньому.

Оскільки для підприємства важливим є утримання даного курсу, а зростання рівня прибутку на ТОВ «Лагуна» можливе за таких факторів:

- введення нових технологій та застосування передової техніки;

- зацікавлення інвесторів у ефективності вкладання коштів;

- забезпечення необхідної наявності обігових коштів;

- збільшення обсягу виробництва;

- розширення, орієнтуючись на ринок, асортименту і якості продукції;

- зменшення обсягу позареалізаційних витрат.

Розвиток підприємства загалом ґрунтується на стратегічному плануванні та тактичному виконанні даного плану.

Для всіх очевидно, що стратегія - це загальний напрям і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети, дослідження й розробка важливих шляхів розвитку фінансів підприємства. Правильно розроблена стратегія дає змогу гармонізувати різні, часто суперечливі цілі, дає можливість порівняти різноманітні «сценарії» розвитку фінансів підприємства і на підставі одержаної інформації вибрати оптимальні шляхи його перспективної діяльності, передбачити труднощі на шляху до зміцнення його ринкових позицій, попередити негативні наслідки реалізації обраних шляхів розвитку.Задача керівництва фірми - створити господарський механізм, що забезпечує найбільш швидку її адаптацію до зовнішніх умов, що змінюються. Це дозволить зменшити невизначеність і ризик у господарській діяльності і забезпечити концентрацію ресурсів на обраних пріоритетних напрямах.

Основні фактори росту прибутку на даному етапі розвитку підприємства подаються на таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Фактори росту прибутку, дотримання яких приведе до ефективної політики розподілу

№ п/п	Фактор росту прибутку	Вплив фактора на збільшення прибутку те ефективного його розподілу
1	зниження собівартості продукції	Зниження собівартості допомагає збільшити прибуток за рахунок вивільнення капіталу, який можливо використати для виготовлення додаткових одиниць товару
2	зміна цін на матеріали, сировину, інші види виробничих затрат	Зменшення закупівельних цін на сировину та матеріали дає змогу зберегти кошти в цій сфері та застосувати їх в іншій
3	збільшення обсягу реалізованої продукції	Збільшуючи обсяг реалізованої продукції підприємство тим самим отримує більший прибуток, який можна розподілити на всі необхідні заходи
4	поліпшення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності	Фактори підвищення якості та конкурентоспроможності продукції забезпечують високий попит споживачів, що в сою чергу приносить високий прибуток підприємству

Аналіз цих факторів приведе до ефективної політики розподілу. Після реалізації зазначених вище заходів можна скористатися наступними принципами котрі дозволять підвищити прибутковість:

нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

зі знанням справи вести цінову політику, тому що на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, покупцями та іншими суб'єктами ринку;

вміти найбільш доцільно розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.[52]

Останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо відшкодування цих втрат .

Для того, щоб ефективно працювати на конкурентному ринку керівництву підприємству необхідно розробити стратегію зростання. Вона відбиває намір підприємства збільшувати обсяг продажу, капіталовкладень і, як наслідок, отримання більшого прибутку.

Основними заходами, які керівництво ТОВ «Лагуна» повинно розробити згідно стратегії зростання, є:

1) проникнення на нові ринки(виробництво принципово нової продукції, що дасть змогу вийти на нові ринки);

2) географічна експансія (освоєння ринків інших міст України);

3) ревізія витрат (контроль за витратами);

4) зовнішньо - економічна діяльність(в перспективі підприємство має можливість виходу на ринки зарубіжних країн).

Отже, стратегія розподілу прибутку ТОВ «Лагуна» на наступний період повинна формулювати цілі та способи діяльності підприємства так, щоб указати певний (такий, який об'єднує всі його підрозділи) напрямок розвитку.

3.2 Заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності

На сучасному етапі ринкових відносин приватні підприємства не завжди мають достатні грошові засоби для здійснення господарської діяльності.

Покращення функціонування підприємства на ринку товарів та послуг пов'язане, насамперед, з ретельним аналізом результатів діяльності за попередній рік і, як наслідок, прийняттям відповідних рішень щодо вдосконалення діяльності підприємства на ринку.[49]

Для одержання позитивного результату від функціонування на ринку підприємство має провести заходи, спрямовані на розв'язання завдань щодо поліпшення фінансового стану. Тут доцільним є використання підприємцями антикризової фінансової стратегії за кожним із напрямків:

- проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення;

- аналіз структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення і можливостей погашення;

- забезпечення необхідного рівня самофінансування виробничого роз-витку підприємства за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики;

- підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів;

- проведення інвентаризації основних виробничих фондів для визначен-ня їх придатності й необхідності в експлуатації;

- проведення аналізу ефективності й доцільності довгострокових фінансових вкладень;

- забезпечення компенсації можливих фінансових збитків шляхом:

1) резервування частини фінансових ресурсів у вигляді формування цільових резервних фондів, страхового фонду підприємства відповідно до вимог чинного національного законодавства та статуту приватного підприємства;

2) формування системи штрафних санкцій - за несвоєчасної оплати послуг встановити штрафи у розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення.

Важливим етапом при аналізі діяльності приватного підприємства, а також внесенні пропозицій щодо зміцнення позицій фірми на ринку товарів та послуг є проведення контролю за використанням матеріальних ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей контроль має включати:

- перевірку зберігання наявних у підприємства матеріальних ресурсів;

- перевірку вірності витрачання матеріальних ресурсів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

- перевірку ефективності здійснюваних на підприємстві заходів по економному витрачанню гро-шових коштів.

З метою удосконалення політики управління підприємством на майбутній період та зважаючи на коливання окремих показників, загальні тенденції формування, використання та розподілу прибутку, доцільно запропонувати певні рекомендації:

1. ТОВ «Лагуна» потрібно чіткіше визначити реальні потреби у фінансових ресурсах шляхом розрахунку загальної потреби у власних фінансових ресурсах з визначенням необхідного розміру залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел і додаткового залучення власних фінансових джерел, що дозволить оптимізувати власні обігові кошти.

2. Якщо зовнішні фактори, що впливають на збільшення прибутку (як-от, об'єми бюджетних відрахувань, податки, інфляція тощо) не піддаються регулюванню, підприємство може і повинно більш зважено управляти внутрішніми факторами, які дозволяють формувати їх відповідно до конкретних умов господарювання, ситуацій на ринку тощо.

Поряд із оптимізаційними заходами на підприємстві вкрай необхідно здійснити політику щодо утримання наявного рівня результативності діяльності, так як саме результативність діяльності визначає потенційні можливості підприємства підтримувати наявний рівень фінансової стійкості і при цьому із збільшенням суми отримуваного підприємством суми нерозподіленого прибутку, збільшувати частку власного капіталу, а відповідно і показники незалежності від позикового капіталу. Тому, поряд із визначенням основних напрямків підвищення ефективності діяльності та підвищенням рівня фінансової стійкості вкрай важливим є визначення резервів зростання прибутковості діяльності.

Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

Визначення (прогнозування) розмірів резервів, їх мобілізація і використання базуються на науково обґрунтованій методиці. Основними джерелами резервів збільшення прибутку є:

1) збільшення обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації необхідно різницю в обсягах реалізації помножити на фактичний прибуток за певним видом продукції. Сума таких резервів за різними видами продукції складе загальний резерв зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації. Джерелами інформації для визначення резерву е результати аналізу випуску та реалізації продукції;

2) зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Важливим напрямом пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції (наприклад, економія палива, сировини, трудових витрат через удосконалення технології тощо). На підставі порівняння нормативів витрат, використання виробничих потужностей з фактичними витратами визначається резерв їх зниження, а отже, й зростання прибутку;

3) підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту.

Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія тощо), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання прибутку.

Здійснюючи визначення напрямків підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства, важливим перш за все є визначення загальної ефективності використання оборотних активів підприємства та шляхів її збільшення. Це визначається тим, що саме склад і структура оборотних активів підприємства визначає напрямки формування матеріального складу діяльності підприємства.

Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи підприємства.

Розробляючи заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності керівництво ТОВ «Лагуна» значну увагу повинно приділити фінансовому плануванню. Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які б забезпечили платоспроможність та фінансову стійкість ТОВ «Лагуна». Фінансове планування на ТОВ «Лагуна» має орієнтуватись на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами. Планування на підприємстві має бути спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій в сфері фінансів, а з другого - на зменшення невикористання внутрішніх резервів.

Важливе значення для ТОВ «Лагуна» має конкурентоспроможність товарів та послуг на ринку. Для отримання більшого прибутку підприємство повинно покращувати якість товарів та послуг, що надаються, відповідно до вимог ринку і безпосередньо самих споживачів. Так, основними принципами підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ТОВ «Лагуна» мають стати:

1) високоякісні та конкурентоспроможні товари та послуги завжди повніше та краще задовольняють суспільно-соціальні потреби в них;

2) конкурентоспроможні товари та послуги забезпечують постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

3) запровадження сучасних форм і методів організації діяльності дозволяє фірмі утримувати конкурентну позицію на ринку.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.Основними завданнями фінансового планування є: забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;визначення напрямів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання, а також виявлення й мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

Фінансове планування підприємства можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів розглядається на рис 3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2. Основні етапи фінансового планування на підприємстві

Одним з основних завдань ТОВ «Лагуна» при розробленні заходів ефективного функціонування на ринку повинно стати забезпечення безперервності надання товарів та послуг. Тобто не повинно бути довгострокових простоїв у забезпеченні населення товарами та послугами, які можуть призвести до негативних наслідків.

Отже, можна запропонувати декілька способів підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ТОВ «Лагуна»:

- використання досягнень науки і техніки в процесі надання відповідних товарів та послуг;

- встановлення прийнятних для споживачів цін на окремі види товарів та послуг;

- удосконалення застосовуваних стандартів та технічних умов;

- проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання, та ін.

Важливим кроком в досягненні підприємством бажаних результатів діяльності (для будь-якого підприємства бажаним результатом є отримання високих прибутків) є ефективна кадрова політика. Сучасна система управління персоналом фірми має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Так, досягнення кінцевої мети кадрової політики ТОВ «Лагуна» має передбачати виконання таких основних функцій:

- розробка і корекція стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання;

- відбір і формування необхідних категорій персоналу;

- мотивація дотримання належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці;

- забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства;

- реалізація постійних контактів між керівництвом і представниками.

Для покращення ефективності діяльності підприємство може запроваджувати інноваційні технології, які виведуть фірму на якісно новий рівень обслуговування споживачів. Такими нововведеннями для досліджуваного нами підприємства можуть бути:

- запровадження нових методів і форм організації діяльності підприємства;

-новий рівень професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу;

-завдяки технічним новинкам, поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці;

- надання нових товарів та послуг, можливість здійснення яких дають нові технології.

Окремо для ТОВ «Лагуна» необхідно виділити заходи по підтриманню та підвищенню рівня платоспроможності:

1) зменшити суми кредиторської заборгованості перед кредиторами, короткострокових кредитів банків, тобто при умові сплати певної частини кредиторської заборгованості можна підвищити значення показників платоспроможності;

2) вжити заходи, щодо збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, в касі та короткострокових фінансових вкладень. Це можливе за рахунок реалізації готової продукції, непотрібних запасів, чи здійснення оплати рахунків дебіторами;

3) збільшити суми запасів товарів, що вплине на зростання коефіцієнта загальної ліквідності;

4) збільшити частку власного капіталу в загальній структурі майна підприємства, шляхом додаткової емісії акцій. Також збільшення частки власного капіталу можливе при сплаті кредитів чи зобов'язань перед кредиторами.[46]

Важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів підприємства може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цін-ностей, ліквідацію надлишкових і мало використовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів - мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.

Аналізуючи напрямки вдосконалення діяльності ТОВ «Лагуна» необхідно відмітити, що існують зовнішні і внутрішні фактори впливу на підприємство, залежні і незалежні від діяльності підприємства. Якщо внутрішніми факторами підприємство може керувати, то зовнішні фактори впливають на фірму незалежно від того, позитивні чи негативні наслідки вони принесуть підприємству. До зовнішніх факторів належать:

- зміна законодавчих норм та правил ведення підприємницької діяльності;

- зміна ринкових цін на відповідні товари та послуги;

- недостатня інформаціяпідприємців щодо здійснення діяльності конкурентами та ін.

Таким чином, ТОВ «Лагуна» повинно приділяти значну увагу факторам, які можуть негативно вплинути на результати діяльності. Для цього на підприємстві мають створюватись спеціальні служби, які будуть аналізувати та визначати ступінь впливу того чи іншого фактора на ефективність функціонування підприємства на ринку.



4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Легальне визначення поняття охорони праці дається в ст. 1 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці». А саме, охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. В поняття охорони праці входять і всі ті заходи, що спеціально призначені для створення особливих полегшених умов праці для жінок і неповнолітніх, а також працівників зі зниженою працездатністю.[21]

Головна мета управління охороною праці - забезпечення безпеки, збереження здоров'я і високої працездатності людини в процесі праці. Вона забезпечується досягненням сукупності взаємопов'язаних основних і окремих завдань формування безпечних умов праці. Виконання поставленого завдання на практиці вимагає удосконалення методів контролю, аналізу, моделювання та прогнозування стану охорони праці.

З охороною праці тісно пов'язана також низка правових норм, що відносяться до інших галузей права України. Це норми цивільного права, що встановлюють майнову відповідальність при ушкоджені здоров'я абосмерті громадянина; норми адміністративного права, що визначають адміністративну відповідальність і порядок притягнення до неї громадян органами охорони праці; норми кримінального права, що встановлюютьвідповідальність при вчиненні злочинів у галузі охорони праці і технікибезпеки. [42]

Законодавче регулювання охорони праці в Україні здійснюється:

- Конституцією України;

- Законом України «Про охорону праці»;

- Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань»;

- Кодексом законів про працю;

- нормативними актами міністерств, відомств та локальними нормативними актами.[21]

Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки , збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Ця мета досягається виконанням відповідних функцій управління, тобто комплексом взаємопов'язаних видів, що здійснюються суб'єктом управління цілеспрямовано на об'єкт управління.

Впровадження в виробництво нових технологій, машин підвищують продуктивність праці і полегшують працю робітників. Невміле використання техніки, недотримання або незнання вимог безпеки праці приводять до виробничого травматизму і професійним захворюванням. Тому одним з головних питань виробництва є створення безпечних умов праці.Тому правове регулювання охорони праці охоплює розробку і прийняття загальних норм охорони праці, правил техніки безпеки і виробничої санітарії; проведення профілактичних заходів, спрямованих на створеннясприятливих умов праці, що попереджують виробничий травматизм та професійні захворювання; створення сприятливих умов праці і забезпеченняїї охорони на діючих підприємствах в процесі виконання працівниками своїх трудових обов'язків; систематичне поліпшення і оздоровлення умовпраці безпосередньо з участю самих трудових колективів; розробку додаткових заходів щодо охорони праці окремих категорій трудящих - жінок, неповнолітніх, осіб зі зниженою працездатністю тощо. [53].

Організація роботи з охорони праці у ТОВ «Лагуна» покладається на керівника Лічмана В.Д., який несе юридичну відповідальність за проведення всіх заходів з охорони праці. Відповідальність по підрозділах несуть керівники підрозділів підприємства. Контроль за проведенням заходів по охороні праці здійснює інженер з охорони праці Лічман О.С. На підприємстві складений колективний договір. Цим договором регламентуються права та обов'язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин.

Колективний договір укладається не пізніше лютого наступного року профспілковим комітетом від імені трудового колективу з адміністрацією в особі керівника підприємства, після обговорення і схвалення проекту на загальних зборах трудового колективу не пізніше лютого наступного року. Рішення приймається відкритим голосуванням, тобто більшістю голосів членів трудового колективу. Проект колективного договору розробляють адміністрація та профспілковий комітет підприємства [42].

На підприємстві є куточки техніки безпеки. Заведена необхідна документація по охороні праці. Є відповідна література, плакати по техніці безпеки, інструкції і методичні вказівки по проведенню занять, затверджені програми для навчання робітників. Під час роботи працівники користуються відповідним спецодягом, спецвзуттям i запобіжними пристосуваннями.

Керівник підприємства створює і забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого він:

-створює відповідні служби, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

-розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

-впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації, позитивний досвід з охорони праці тощо;

-забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує нормативні акти з охорони праці підприємства, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та нормативними документами підприємства з охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.[60]

Заходи, спрямовані на підвищення рівня техніки безпеки:

Перед початком роботи на проектованій ділянці необхідно перевірити справність устаткування, пристосувань і інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Перевірити правильність складування заготівель і напівфабрикатів. Під час роботи необхідно виконувати всі правила використання технологічного устаткування дотримуватися правила безпечної експлуатації транспортних засобів, тари та вантажопідіймальних механізмів, дотримуватися вказівки про безпечне утримання робочого місця. В аварійних ситуаціях необхідно неухильно виконувати всі правила. що регламентують поведінку персоналу при виникненні аварій і ситуацій, які можуть призвести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи повинно бути вимкнено все електроустаткування, проведена прибирання відходів виробництва та інші заходи, що забезпечують безпеку на ділянці. Ділянка має бути оснащена необхідними попереджувальними плакатами, обладнання повинно мати відповідне забарвлення, повинна бути виконана розмітка проїжджої частини, проїздів. Сама ділянка повинна бути спланований згідно вимогам техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, мінімальна відстань між обладнанням. Всі ці відстані повинні бути не менше припустимих.

Щоб запобігти негативному впливу виявлених небезпечних та шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників, попередити виникнення виробничого травматизму при виконання технологічного процесу виготовлення деталі передбачаємо проведення наступних заходів загального характеру: раціональна організація робочих місць; регулярний контроль правильності всіх прийомів праці при виконанні операцій технологічного процесу; своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання та інструменту; підтримування проїздів та проходів в належному порядку; раціональні режими виконання всіх основних та допоміжних операцій технологічного процесу; ефективне використання засобів індивідуального захисту, своєчасний контроль їх стану, дотримання потрібної (встановленої нормами) періодичності їхньої заміни; використання сучасних запобіжних пристроїв і огородження робочих зон; проведення систематичного контролю стану обладнання та допоміжних пристроїв та інших.

У ТОВ «Лагуна» в обов'язковому порядку інженер з охорони праці проводить вступний інструктаж при влаштуванні на роботу, а перед початком трудової діяльності проводиться первинний інструктаж керівником структурного підрозділу. У разі введення в дію нових норм, правил, інструкцій з охорони праці керівники окремих робіт проводять позаплановий інструктаж, а при ліквідації наслідків аварій, стихійних лих - цільовий інструктаж. Повторний інструктаж проводять за програмою первинного один раз у півріччя, а для шкідливих робіт - один раз у три місяці. Проводяться інструктажі по пожежній, технічній, енергетичній безпеці, а також первинній медичній допомозі. Робітники, що пройшли інструктаж, ставлять свій підпис в журналі з охорони праці.

Фінансування заходів з охорони праці відбувається за рахунок самого підприємства через створений фонд з охорони праці, який формується в розмірі 0,5% від суми реалізації продукції, а також за рахунок амортизаційних відрахувань та адміністративних витрат.

Незадовільний стан охорони праці призводить до зниження продуктивності праці, травматизму та професійного захворювання працівників. Виробничий травматизм та професійні захворювання наносять не тільки моральний, але й економічний збиток.

Розглянемо умови праці робітників економічного відділу на даному підприємстві ТОВ «Лагуна».

Приміщення відділу знаходиться на 1 поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення складає 20 м2, висота - 3.2 м, приміщення має 2 вікна. Кількість працюючих в приміщенні 3 чоловіка. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 20:3= 6,6(м2/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87 на кожного працюючого в приміщеннях повинно припадати не менше 4,5 м2/чол. (якщо використовується комп'ютерна техніка - 6 м2/чол ) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею дотримано.