Фінансовий аналіз підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Контроль виконання бюджету підприємства, рівні його забезпечення

2. Ліквідність, показники виміру ліквідності підприємства

3. Практична частина

Висновок

Список літератури

Вступ

Інформаційною базою для оцінювання бюджету підприємства є дані бухгалтерського балансу та оперативна звітність. Інформацію, яка використовується для аналізу підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою. Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Отже бюджетування - процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Метою бюджетування є - здійснення періодичного планування, забезпечення координації, кооперації та комунікацій;кількісне обґрунтування планів;забезпечення усвідомленості витрат на діяльність підприємства, створення основи для оцінки і контролю виконання.

А під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зі своїми зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована на самозбереження організації, умовою якого виступає безперебійне виконання забов?язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. З організаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих груп і статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такі показники наведені нижче.

1. Контроль виконання бюджету підприємства, рівні його забезпечення

Метою діяльності комерційного підприємства в умовах ринкових відносин є збільшення прибутку. Досягти цього можна збільшенням виробництва та реалізації продукції, утриманням лідируючого положення на ринку, систематичним оновленням асортименту продукції, поліпшенням технології виробництва і т. ін. Мета діяльності підприємства та шляхи її досягнення визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети.

Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування, тобто визначення короткострокових (поточних) завдань в межах загальної довгострокової стратегії.

Бюджетування -- це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Бюджет підприємства -- це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників.

Бюджетний період -- це термін, для якого підготовлено і протягом якого використовується бюджет (як правило, це господарський рік, в межах якого можуть бути виділені і громіжні періоди -- місяць, квартал тощо).

Але у процесі господарської діяльності завжди виникають відхилення фактичних показників від запланованих (бюджетних). Для їх своєчасного виявлення і відповідного реагування на них необхідний систематичний контроль за виконанням бюджетів, тобто бюджетний контроль, завдання якого - привернути увагу менеджера до тих відхилень від бюджету, які вимагають його оперативного реагування. Це можуть бути або ж значні відхилення, або відхилення, що систематично повторюються. Усуненню таких відхилень сприяє управління за відхиленнями, при якому менеджер концентрує увагу лише на суттєвих відхиленнях від бюджету і, до певної міри, не звертає уваги на відхилення в межах допустимих коливань.

Залежно від причин виникнення відхилення поділяють:

на відхилення внаслідок планування (помилки та прорахунки при складанні бюджетів);

відхилення внаслідок діяльності.

Бюджетний контроль і управління за відхиленнями здійснюють на підставі звіту про виконання бюджету, який складає бухгалтер-аналітик і подає менеджеру, який відповідає за прийняття рішень з даного питання.

Звіт про виконання бюджету -- це порівняння фактичних і запланованих показників, розрахунок відхилень та вивчення їх причин. Такий звіт готується регулярно (щомісяця) і містить дані про бюджетні витрати за звітний період і з початку року та відхилення від бюджету з поясненням їх причин, а інколи -- вжитих заходів для попередження подібних відхилень у майбутньому. Отже, звіт про виконання бюджету забезпечує зворотний зв'язок між фактичною діяльністю і бюджетуванням. Але він забезпечує можливість дійового контролю лише за умови коректного зіставлення фактичних і бюджетних показників. При аналізі відхилень виходять з того, що зведений бюджет є статичним, тобто постійним, оскільки він складений лише для певного конкретного рівня майбутньої діяльності. Якщо ж обсяг діяльності змінюється (можливо, не з вини виконавців), то відхилення від статичного бюджету втрачають контрольне значення, адже їх показники будуть оманливими. Тому для аналізу такий бюджет необхідно скоригувати на фактичний обсяг діяльності.

Бюджет, який враховує можливі варіанти зміни обсягу діяльності в межах релевантного діапазону, називають гнучким, або динамічним бюджетом. Такий бюджет необхідний, в першу чергу для аналізу тих витрат, які включають постійну і змінну складові (виробничі накладні, витрати на збут, адміністративні). Він складається виходячи із залежності:

Загальна сума витрат = Постійні витрати + (Фактичний обсяг виробництва * Змінні бюджетні витрати на одиницю діяльності).

Такий бюджет може бути розрахований на декілька рівнів діяльності в межах релевантного діапазону.

Використання гнучкого бюджету (а він може складатися як до початку бюджетного періоду, так і в процесі діяльності або ж при підбиванні підсумків) дає можливість порівняти фактичні дані як із статичним, так і з гнучким бюджетом і визначити два види відхилень: за рахунок обсягу діяльності і за рахунок ефективності. Відхилення за рахунок обсягу діяльності характеризують результативність роботи, а відхилення фактичних даних від гнучкого бюджету -- ефективність роботи підприємства.

Для поглибленого аналізу відхилень необхідно їх визначити за кожною статтею бюджету і пояснити причини відхилень.

Так, відхилення прибутку за рахунок зміни окремих факторів за допомогою гнучкого бюджету розраховують аналогічно факторному аналізу методом обчислення різниць:

1)загальне відхилення = фактична сума прибутку -- бюджетна (планова, нормативна) сума прибутку;

2)відхилення за рахунок зміни обсягу реалізації = прибуток, визначений гнучким бюджетом -- прибуток початкового (старого) бюджету;

3)відхилення за рахунок зміни середньої ціни реалізації = фактичний обсяг продаж (виручка) -- фактичний обсяг реалізації за плановими цінами = фактичний обсяг реалізації -- скоригований обсяг реалізації;

4)відхилення за рахунок економії (перевитрати) матеріалівна одиницю продукції -- (фактичні витрати матеріалів -- нормативні витрати на фактичний обсяг виробництва) * нормативна ціна одиниці матеріалів = (фактичні витрати матеріалів на одиницю продукції -- нормативні витрати на одиницю продукції) * фактичний обсяг виробництва * нормативну (бюджетну) ціну одиниці матеріалів;

5)відхилення за рахунок зміни цін на матеріали = фактичні витрати на матеріали -- (фактична кількість витрачених матеріалів * планова ціна одиниці матеріалів) = (фактична ціна -- планова ціна) * фактичну кількість витрачених матеріалів;

6)відхилення за рахунок зміни ефективності прямих витрат праці, яка характеризує рівень продуктивності праці або трудомісткості продукції = (фактичні витрати праці -- нормативні витрати праці на фактичний обсяг продукції) * нормативний рівень оплати праці = (фактичні витрати праці на одиницю продукції -- нормативні витрати праці на одиницю продукції) * фактичну кількість проданої продукції * нормативну ставку оплати за одиницю праці (годину, день тощо);

7) відхилення за рахунок зміни ставок (рівня) оплати праці = фактичні витрати на оплату праці - (фактичні прямі витрати праці * нормативну ставку оплати одиниці праці) = (фактична ставка оплати одиниці праці -- нормативна ставка оплати одиниці праці) * фактичні затрати прямої праці у кількісних вимірниках;

8) відхилення за рахунок відхилення постійних накладних витрат = фактична сума постійних накладних витрат -- планова (нормативна) сума таких витрат.

По закінчення бюджетного періоду проводиться бюджетний контроль.

Бюджетний контроль - це співставлення фактичних даних з бюджетними, аналіз відхилень і внесення необхідних коректив. В міжнародній практиці (Друрі, Ентоні...) та в вітчизняній практиці розрізняють декілька рівнів бюджетного контролю:

1. Поверхневий рівень або нульовий.

2. Поглиблений рівень із застосуванням статичних та гнучких бюджетів.

3. Факторний аналіз відхилень тощо.

Поверхневий рівень.

Суть цього рівня полягає в тому, що кожний центр відповідальності надає в бюджетний комітет виконання основних показників свого центру відповідальності. Бюджетний комітет узагальнює всі показники роботи центрів відповідальності. Зведена таблиця являє собою основні показники діяльності підприємства. Ця таблиця складається з двох розділів:

1. Основні техніко-економічні показники.

2. Показники ефективності виробничої діяльності.

Поглиблений рівень.

Статичний бюджет - це бюджетні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати.

Гнучкий бюджет - це фактичні обсяги, бюджетні ціни, бюджетні витрати. Гнучкий бюджет - бюджет, що розраховується на підставі планових норм і нормативів витрат на змінні в межах релевантного діапазону (в тому числі і фактичні обсяги виробництва). Гнучкий бюджет дає відповідь на питання: а якими б були витрати та доходи за умови незмінних цін, тарифів, норм і нормативів витрат, але зміни обсягів реалізації чи виробництва.

Гнучкі бюджети дозволяють розмежувати загальну суму відхилень фактичного прибутку від планового, причиною яких є:

1. Зміна обсягів реалізації.

2. Відхилення від гнучкого бюджету.

Факторний аналіз відхилень.

Відхилення фактичних витрат від планових виникають внаслідок дії трьох факторів:

1. Зміна обсягів виробництва.

2. Зміна цін на ресурси.

3. Зміна норм витрат на одиницю продукції.

Отже, впровадження процесу бюджетування та контролю за виконанням бюджету на підприємстві дозволить:

поліпшити фінансові результати на основі управління прибутком і витратами, раціонально розподіляти і використовувати ресурси,

оптимізувати витрати по підприємству і впровадити оперативний контроль за постійними і змінними витратами;

поліпшити платоспроможність підприємства на основі ефективного управління грошовими потоками;

підвищити якість та оперативність прийняття управлінських рішень;

узгоджувати, координувати дії окремих підрозділів і відділів підприємств, а також напрямків діяльності для досягнення поставлених глобальних завдань

2. Ліквідність , показники виміру ліквідності підприємства.

Термін "ліквідність" (від латинського liquidus - рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Таким чином ліквідність підприємства - це можливість використовувати його активи в якості наявних коштів або швидко перетворювати їх в такі.

Під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися зі своїми зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами.

Повсякденна робота підприємства по управлінню ліквідністю спрямована на самозбереження організації, умовою якого виступає безперебійне виконання забов?язань перед постачальниками, покупцями та іншими клієнтами. З організаційної точки зору вона припускає дотримання співвідношень окремих груп і статей пасивів і активів балансу, зафіксованих у відповідних показниках. Такі показники наведені нижче.

Ліквідність підприємства, як його здатність оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов'язань виражається двома основними показниками:

коефіцієнтом поточної ліквідності;

коефіцієнтом термінової ліквідності.

Існує декілька ступенів ліквідності .Недостатня ліквідність, як правило означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями , що виникають . На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободу , і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку-до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

При проведенні аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати:

Високоліквідні - грошові кошти; кредиторська заборгованість;

Швидко-ліквідні - дебіторська заборгованість; короткострокові кредити та позикові кошти;

Повільно-ліквідні - матеріальні цінності; довгострокові кредити та позикові кошти;

Важко-ліквідні - основні засоби.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності.

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов'язань з врахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

При оцінці ліквідності розраховують три основні коефіцієнти:

коефіцієнт покриття;

коефіцієнт швидкої ліквідності;

коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці показники розраховуються на підставі даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства.

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення № 323.Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 23:значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги; критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1; при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс. Звертаємо увагу на те, що в цих методиках при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів. У Положенні № 323 як орієнтовне значення, наведене теоретичне коефіцієнта покриття, яке повинне бути не менше 2,0-2,5

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Коефіцієнт швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) -Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.

Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1).

В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, яке повинне бути не меншим 0,2-0,25.

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу для визначення чистого робочого капіталу на підставі даних балансу:

Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630)].

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.

Отже, можна зробити висновки:

Цілі аналізу будуть досягнуті в результаті рішення взаємозалежного набору аналітичних задач:

визначення фінансового стану підприємства на момент проведення аналізу;

виявлення тенденцій і закономірностей розвитку підприємства;

визначення "вузьких" місць, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства;

виявлення резервів, які підприємство може використовувати для поліпшення фінансового стану.

Результати фінансового аналізу використовуються:

адміністрацією для прийняття управлінських рішень;

зовнішніми користувачами (банками - для визначення кредитоспроможності підприємства, потенційними інвесторами - для визначення доцільності інвестицій, професійними учасниками фондового ринку - для визначення ціни акцій і тощо).

3. Практична частина

Компанія виробляє і продає автовідповідач .Минулорічний її звіт про прибуток склав (усі розрахунки в гривнях ) .

Усього На од.прод.

Виручка 1,200,000 60

Змінні витрати 900,000 45

Вкладений дохід 300,000 15

Постійні витрати240,000

Чистий прибуток 60,000

Необхідно поліпшити положення компанії, послідовно розглядаючи наступні питання . Чому дорівнює відносний вкладний доход компанії ?

Визначити точку беззбитковості виробництва телефонних відповідачів в одиницях продукції й у гривнях .

Припустивши збільшення обсягу продажів у наступному році на 400,000 грн., визначити , на скільки збільшиться прибуток. Використовуйте значення відносного вкладеного доходу .

Розв'язок :

Вкладений дохід - різниця між ціною продажу продукції і змінними витратами на її виробництво:

Вд = 60-45 =15 грн.

Відносний вкладений дохід - відношення вкладеного доходу до ціни:

Вд відн.= 45/60*100=25%

Точка беззбитковості - показує обсяг продажу, при якому сукупний вкладений дохід повністю покриває витрати:

Тб=ПВ/(Ц-ЗВ), де ПВ - постійні витрати на одиницю продукції;

Ц - ціна продажу одиниці продукції;

3В - змінні витрати на одиницю продукції; Тб=240000/(60-45) =16000шт.

Визначимо точку беззбитковості у грошовому виразі:

Тб= 16000*60=960000грн.

Отже, при реалізації продукції обсягом 16000шт. підприємство буде покривати витрати , а кожна одиниця, продана вище цієї кількості, дає підприємству чистий дохід.

Припустимо, що обсяг продажів у наступному році зросте на 400000грн.

Тоді виручка становитиме 1200000+400000=1600000 грн.

Вкладений дохід становитиме: 1600000*25% = 400000 грн.

Постійні витрати залишаться незмінними.

Чистий прибуток складе: 400000 - 240000 = 160000грн.

Отже, збільшення обсягу продажів на 400000 грн. при інших незмінних умовах, призведе до зростання обсягу прибутку на 100000 грн.

бюджет контроль підприємство ліквідність

Висновок

Дослідивши теми можна зробити висновок, що діяльність будь-якого підприємства, незалежно від його розмірів та структури, напрямку діяльності чи результативності потребує окрім ефективної організації фінансово-економічної діяльності, забезпечення планування та бюджетувння його діяльності. Сьогодні не доцільно ставити за мету тільки отримання прибутків, не доцільно і ставити метою задоволення потреб кожного клієнта, оскільки ефективність господарювання заклечається не в цьому. Щоб забезпечити справжнє процвітання компанії на багато років, керівнику необхідно вміти спрогнозувати і дати оцінку всім зовнішнім та внутрішнім факторам, що впливають на економіку підприємства, крім того, керівник повинен передбачити можливі проблеми і вчасно провести політику щодо їх усунення. Саме таке завдання виконує організація бюджетування на підприємства. Отже, бюджетування - це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Та аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Список використаної літератури

1. Кузьменко Л.В., Кузьмін В.В., Шаповалова В.М. Фінансовий менеджмент. Навч. посіб. - Херсон: 2003. - 256 с.

2. Фінансовий менеджмент: Навч. метод, посібник. - К.: Вид.-во Європ. ун-ту, 2002, - 94 с.

3. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент: Учебн. пособ. - М.: Финасы й статистика, 2000. -400 с.

4. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М., Фінансовий менеджмент. Навч. посібник, 2- ге видання, перероблене і доповнене. Київ «Знання» - 2005

5. Крайник О.П., Клепкова 3. В. Фінансовий менеджмент. Навч. посібник. Львів: Державний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «Інтелект+» Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів). К.: «Дакор». - 2000.

6. Ремньова Л.М.Фінансовий менеджмент як фактор економічного зростання // Фінанси України. - 2002. - № 11. - с. 32-40

7. Улина С.Л. Подходы к формированию системи финансового менеджмента в России // Менеджмент в России й за рубежом. - 2000. - №2

8. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред.. проф.. Г. Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002 - 496с.

9. Шим Д.К., Сигел Д.Г. Основы коммерческого бюджетирования: Пер. с анг. - СПб.: Азбука, 2001. - 496 с.

10. Хруцкий В.Е., Сизова Т.В, Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: настольная книга по постановке финансового планирования. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru