Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал"

Кафедра фінанси і кредит

Дипломна робота

з дисципліни: “ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ”

з теми: АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ МКП «Миколаївводоканал»

1. ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” працює з 1906 року. Дільниці розташовані на території 5 районів міста і області. Цех водогону «Дніпро-Миколаїв» знаходиться за 103 км у с. Микільське, Білозерського району, Херсонської області. Основним джерелом питного водопостачання м. Миколаєва є водогін „Дніпро-Миколаїв”.

Загальна чисельність працівників 1234 чол, в т.ч. НСВ 3- підйому - 42, НСВ 4- підйому - 7, НСК - 18, ОСВ - 140, КНС - 18, К/с - 140, ЦВДМ -105, ВОСК - 8. Директор МКП «Миколаївводоканал» Тельпіс Василь Степанович.

Централізований водогін у м. Миколаєві ефективно діє з 1906 р., система водовідведення - з 1938 р. До 1941 р. підприємство подавало воду з підземних джерел, експлуатувало 100 км водопровідних та 30 км каналізаційних мереж. Нинішня система водопостачання і водовідведення м. Миколаєва - комплекс обладнання і споруджень, об'єднаних єдиним технологічним процесом транспортування, очищення, розподілу води, а також прийому, очищення стоків. Об'єкти і спорудження, які експлуатуються підприємством, є міською власністю.

Основне джерело водопостачання обласного центру - 73-км водогін „Дніпро-Миколаїв” (1979, с. Микільське Херсонської обл.) потужністю 210 тис. м³ води/добу. Звідти вода подається на очисні споруди водопроводу (1958) загальною потужністю 190 тис. м³ води/добу. Подана абонентам питна вода відповідає вимогам ДСТ 2874-82 “Вода питна”.

Підприємство експлуатує понад 1200 водопровідних, 800 км каналізаційних мереж, 35 насосних станцій водопроводу, 26 трансформаторних станцій, 29 насосних станцій каналізації, очисні споруди каналізації (1973, с. Галицинівка) потужністю 104 тис. м³/добу. До того ж, колектив МКП „Миколаївводоканал” має на балансі Варварівські очисні споруди каналізації, артезіанські свердловини з подачею технічної води до с. Надбузьке, Варварівка, Матвіївка, Тернівка, М. Корениха.

Система водовідведення міста складається із мережі самоплинних колекторів, якими стічні води транспортуються на 26 насосних станцій каналізації, та мережі напірних колекторів, якими стічні води транспортуються від насосних станцій каналізації до Варварівських чи Галицинівських очисних споруд каналізації. Загальна довжина каналізаційних мереж у м. Миколаєві сягає 543 км, з них в аварійному стані знаходяться близько 77,6 км. Система централізованого водопостачання задовольняє потреби більш як 63% населення міста, індустріальні об'єкти та соціальні заклади. Сучасний стан каналізації є украй незадовільним. Операційні витрати щодо експлуатації 26 насосних станцій каналізації є дуже високими через необхідність використання роботи 260 операторів та надмірного споживання електроенергії застарілим насосним обладнанням.

Необхідність поліпшення роботи підприємства.

Нинішнє підприємство вимагає якнайшвидшого виконання першочергових робіт, спрямованих на поліпшення його роботи. Серед гострих проблем комунального господарства - критичний стан основного обладнання МКП „Миколаївводоканал”.

Загальний знос обладнання очисних споруд водопроводу - 43 %. Серед недоліків ОСВ - ушкоджені відстійники, малоефективні насоси, які використовують надмірну кількість електроенергії; відсутні резервні агрегати, котрі б гарантували подачу води. В аварійному стані - близько 55 км водогінних мереж, втрати води в яких - до 30 %.

Стан міських очисних споруд каналізації - критичний. Виробивши експлуатаційний ресурс в агресивному середовищі за фактичної потужності 104 тис. м³/добу, щодня через них проходить до 110 тис. м^3. В аварійному стані - 5 вхідних ґраток із 7-ми діючих; незадіяні 4 секції аеротенків, загалом погіршуючи якість очищення стічних вод, що скидаються в р. Південний Буг. В аварійному стані - 80 км. каналізаційних мереж. Вимагає скорішої заміни мережа самопливних колекторів, що створюють загрозу життю людей.

Сучасний рівень фінансування розвитку та утримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва не дає можливості призупинити прогресуючий процес їх руйнування.

Аналіз існуючого стану систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва, ступінь навантажень на них та сучасний рівень їх утримання свідчить про інтенсивне руйнування каналізаційних колекторів, очисних споруд каналізації, значне погіршення роботи очисних споруд водопроводу та систем подачі і розподілу питної води.

Підтримання систем централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення м. Миколаєва можливе лише за умов значного збільшення обсягів їх фінансування, що в нинішніх економічних умовах країни за рахунок внутрішніх ресурсів міста не може бути забезпечено.

МКП „Миколаївводоканал” протягом аналізованого періоду характеризувалося стабільною структурою активів та пасивів. Більша частка капіталу підприємства вкладена в необоротні активи, що цілком логічно з огляду на обраний вид діяльності підприємства - забезпечення міста питною водою. Так в 2009 році 89.55 % майна підприємства - є його необоротні активи, 10.44 % - оборотні активи та 0.007 % - витрати майбутніх періодів (табл. 1.1., рис. 1.1).

Таблиця 1.1 - Майно МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Необоротні активи	323413	314396	306134
Оборотні активи	30056.2	28868	35689
Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24
Майно підприємства	353493.6	343283	341847

Рис. 1.1 - Структура майна МКП „Миколаївводоканал” за 2009 рік

Здебільшого фінансування господарської діяльності підприємства здійснюється за власний рахунок, фінансування купівлі основних засобів здійснюється тільки за рахунок власного капіталу. Підприємство використовує тільки короткострокову заборгованість для фінансування оборотного капіталу (табл.. 1.2., рис. 1.2.).

Таблиця 1.2 - Капітал МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Власний капітал	338866.2	326455	321611
Довгострокові зобов'язання	-	-	-
Короткострокові зобов'язання	7731.9	8667	11770
Капітал підприємства



Рис. 1.2 - Структура капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007 рік, тис. грн.

Загалом підприємство стабільно працює. Потягом останніх трьох років розмір майна підприємства дещо зменшився.

Дохід від реалізації у 2009 році у порівнянні з 2007 роком зріс на 38103,6 грн. В той же час з трьох років, що аналізуються, МКП „Миколаївводоканал” не отримувало прибуток, (табл.. 1.3., рис. 1.3.).

Таблиця 1.3 - Основні фінансові показники діяльності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Показник	2007	2008	2009
Майно підприємства	353493.6	343283	341847
Власний капітал	338866.2	326455	321611
Залучений капітал	-	-	-
Доход від реалізації	86041.4	100696	124145
Чистий прибуток (збиток)	-9666.9	-18568	-12297

Отже підприємство є збитковим.

В той же час доход від реалізації в 2007 році склав 86041.4, у 2008 -100696, а минулого року - вже 124145. Цього року цей показник значно покращиться. Запроваджено «Полтавський» метод боротьби з боржниками. Цей показник складає понад 21 млн. грн.

Рис. 1.3 - Основні фінансові показники діяльності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ МКП „Миколаївводоканал”

Аналіз фінансового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки проведемо в наступній послідовності:

Ш аналіз майна підприємства;

Ш аналіз капіталу підприємства;

Ш аналіз ліквідності підприємства;

Ш аналіз фінансової стійкості;

Ш аналіз ділової активності;

Ш аналіз рентабельності.

Така послідовність є найбільш логічною та допоможе нам скласти враження про фінансове становище підприємства за останні три роки.

2.1 Аналіз майна підприємства

Активи (майно) - це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. У процесі функціонування підприємства величина активів та їх структура постійно змінюються. Характеристику про якісні зміни в структурі майна та його джерел можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та його джерел. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які істотно утруднюють зіставлення абсолютних показників у динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї чи кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження).

Слід зауважити, що в умовах інфляції цінність результатів горизонтального аналізу знижується.

На практиці нерідко об'єднують горизонтальний і вертикальний аналізи, тобто будують аналітичні таблиці, котрі характеризують як структуру майна підприємства та їхніх джерел, так і динаміку окремих його показників.

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дає змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джерела їх формування та взаємообумовленості. Так, у процесі аналізу зміни у складі довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв'язку зі змінами в зобов'язаннях підприємства.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позикових і власних коштів підприємства в пасивах. У структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного підприємства. Зауважимо, що не можна порівнювати структуру підприємств різних галузей господарства. Але аналіз її динаміки протягом якогось періоду на конкретному підприємстві необхідний.

Однак сама по собі структура вартості майна не визначає фінансового стану підприємства. Аналіз структури майна підприємства, її динаміки не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.

Кожне підприємство, враховуючи характер основних господарських операцій та особливості діяльності, вирішує питання про доцільність поділу активів на оборотні та необоротні.

Горизонтальний аналіз майна підприємства представлено в таблиці 2.1, вертикальний - в таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 - Горизонтальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Актив	2007	2008	2009	Відхилення абсолютне, тис. грн.	Відносне відхилення, %
				2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
I. Необоротні активи
Основні засоби	317080.8	310528	300412	-16668	-10116	-5.25	-3.25
Разом за розділом I.	323413	314396	306134	-17279	-8262	-5.34	-2.62
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі	4573.1	4594	5989	1416	1395	30.9	30.3
готова продукція	-	-	-	-	-	-	-
товари	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	21173.6	22077	23708	2535	1631	11.9	7.38
Інша поточна дебіторська заборгованість	1815.4	1392	1928	113	536	6.2	38.5
Разом дебіторська заборгованість	22989	23469	25636	2647	2167	11.5	9.23
Грошові кошти та їх еквіваленти	575	536	2661	2086	2125	362.7	396.45
Разом за розділом II.	30056.2	28868	35689	5633	6821	18.7	23.62
III. Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24	0	5	24	26.3
Баланс	353493.6	343283	341847	-11646	-1436	-3.29	-0.41

Таблиця 2.2 - Вертикальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки, тис. грн.

Актив	2007	2008	2009	Структура, %	Зміна структури, в.п
				2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I. Необоротні активи
Основні засоби	317080.8	310528	300412	89.7	90.46	87.88	-1.82	-2.58
Разом за розділом I.	323413	314396	306134	91.5	91.59	89.55	-1.95	-2.03
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі	4573.1	4594	5989	1.3	1.34	1.75	0.45	0.41
готова продукція	-	-	-	-	-	-	-	-
товари	-	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:	21173.6	22077	23708	5.6	6.43	6.93	1.33	0.5
Інша поточна дебіторська заборгованість	1815.4	1392	1928	0.5	0.4	0.56	0.06	0.16
Разом дебіторська заборгованість	22989	23469	25636	6.5	6.83	15.39	8.89	8.56
Грошові кошти та їх еквіваленти	575	536	2661	0.16	0.15	7.80	7.64	7.65
Разом за розділом II.	30056.2	28868	35689	8.5	8.41	10.44	1.94	2.03
III. Витрати майбутніх періодів	24.4	19	24	0.007	0.005	0.007	0	0.002
Баланс	353493.6	343283	341847	100	100	100	0	0

Горизонтальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки засвідчив, що загальна вартість майна підприємства зменшилась на 11646.6 тис. грн. Це зменшення відбулось за рахунок зменшення коштів, вкладених в оборотні активи на 5632.8 тис. грн. та дещо збільшенню витрат майбутніх періодів на 5 тис. грн. Основні засоби в 2009 році зменшилися порівняно до 2007 року, що характерне виводу з експлуатації старого обладнання, що відповідає традиційному фізичному зносу обладнання.

Оборотні активи підприємства представлені запасами, а саме: виробничими запасами, дебіторською заборгованістю; грошовими коштами та їх еквівалентами. Виробничі запаси продовж трьох років практично змінюються в бік їх збільшення, та на 2009 рік складають 5989 тис .грн.

Ріст дебіторської заборгованості - не є позитивною тенденцію.

Збільшення обсягів грошових коштів є позитивною тенденцією, коли їх обсяг є достатнім для покриття 25-30% короткострокових зобов'язань підприємства.

Отже можна зробити загальний висновок про те, що всі зміни які сталися у розмірі майна підприємства є позитивними окрім загального скорочення активів МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Вертикальний аналіз майна МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки показав, що найбільшу частку складають необоротні активи підприємства. Така тенденція зберігається продовж всього аналізованого періоду. В 2007 році необоротні активи складали 91.5 %, а в 2008 вже 91,58%, потім в 2009 році дещо зменшилося до 89.55 %.

Оборотні активи складають меншу долю активів підприємства. В 2007 році - 8,5%, в 2008 - 8,41%, в 2009 - 10.44 %, тобто за період 2005-2007 роки часка оборотних активів в майні підприємства збільшилася на 2,03 відсоткових пункти. Запаси підприємства майже не змінилися. В 2007 році - 1,3%, в 2008 - 1,34%, в 2009 - 1.75 %, тобто за період 2005-2007 роки часка їх в майні підприємства збільшилася на 0,45 відсоткових пункти та на кінець 2009 року складають 1,75%.

Дебіторська заборгованість збільшилася та її частка на кінець 2009 року склала 15,39%, замість 6,5% у 2007 році. Грошові кошти мають тенденцію до збільшення та на кінець аналізованого періоду складають7,80%.

Частка витрат майбутніх періодів, які є недосить значними. Так їх частка на кінець 2009 року склала 0.007%, Відомо, що витрати майбутніх періодів - це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Також для дослідження майнового стану підприємства використовують систему коефіцієнтів. Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства у сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Ці показники можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісна характеристика основних засобів оцінюється за допомогою таких показників:

Ш частка основних засобів в активах;

Ш коефіцієнта зносу;

Ш коефіцієнта придатності;

Ш коефіцієнта оновлення;

Ш коефіцієнта вибуття;

Ш коефіцієнта накопичення зносу;

Ш часткам оборотних активів;

Ш коефіцієнт мобільності активів;

Ш коефіцієнта реальної вартості майна тощо.

Усі ці показники характеризують майновий стан підприємства з різних боків.

Під час аналізу використання основних засобів досліджується: введення їх у дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація основних засобів; ступінь використання устаткування тощо. Нами розраховано основні п'ять показників, які згруповано в табл. 2.3 та відображені на рис. 2.1.

Таблиця 2.3 - Показники майнового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники	Роки	Відхилення абсолютне, тис. грн	Відхилення відносне, %
	2007	2008	2009	2009/2007	2009/ 2008	2009/2007	2009/ 2008
Частка основних засобів в активах
Коефіцієнт зносу основних засобів
Коефіцієнт оновлення основних засобів
Частка оборотних активів
Коефіцієнт мобільності активів

Рис. 2.1 - Показники майнового стану МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Відносно коефіцієнтного аналізу майна підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Частка основних засобів в активах визначає частку основних засобів в активах підприємства. Коефіцієнт показує частку коштів, інвестованих у основні засоби у валюті балансу. Цей коефіцієнт протягом досліджуваних трьох періодів дещо змінювався. Спостерігався незначний спад з 1-го на 2-й період, а потім з 2-го на 3-й період відбулось зростання до 0,6, що свідчить - 60% активів підприємства - основні засоби. Загалом графік має зростаючий характер. Якщо розглядати середнє збільшення або зменшення коефіцієнта протягом трьох періодів, то в середньому значення коефіцієнта зростає на 2,75%. Оскільки прибуток від реалізації загалом зростає, а отже, зростають і обсяги від реалізації, то для ефективної господарської діяльності для підприємства було б позитивним те, щоб значення даного коефіцієнта зменшувалось.

2. Коефіцієнт зносу основних засобів визначає й показує рівень фізичного та морального зносу основних засобів. Суттєвих змін значень коефіцієнта не спостерігалось протягом досліджуваних періодів. Взагалі для підприємства найкраща ситуація, коли збільшується первісна вартість основних засобів і зменшується знос основних засобів. У нашому випадку знос збільшується на 3,19 %, а також збільшується первісна вартість основних засобів на 3,33 %. Як бачимо відсоток зростання зносу незначний, але все-таки його потрібно зменшувати тому що це призводить до збільшення первісної вартості.

3. Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає й показує рівень фізичного та морального оновлення основних засобів. По ньому видно відношення збільшення за період первісної вартості основних засобів до суми їх первісної вартості. У 2006 році показник склав 0,03, що свідчить про незначне відновлення основних фондів, якщо ж значення від'ємні значення, це пояснюється не збільшенням, а зменшенням основних засобів.

4. Частка оборотних виробничих активів визначає й показує частку мобільних виробничих коштів у валюті балансу. Коефіцієнт розраховується як відношення оборотних виробничих активів до активів підприємства. У даному випадку коефіцієнт розраховується як відношення виробничих запасів до активів підприємства, оскільки інші складові оборотних виробничих засобів на підприємстві за досліджуваний період відсутні. Значення коефіцієнта оборотних виробничих активів за 2005-2007 роки мають стабільно зростаючий характер. У 2005 році він дорівнює 0,22, а в 2007 -0,29. Тобто частка мобільних виробничих коштів у валюті балансу щорічно зростає та в кінці 2007 року складає 29% від його активів.

5. З коефіцієнта мобільності активів видно, скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових. Коефіцієнт показує потенційну можливість перетворення активів на ліквідні кошти. Для ефективної господарської діяльності підприємства, значення цього коефіцієнта розглядаються по відношенню до нижньої рекомендованої межі 50 %. тобто мобільні кошти повинні становити щонайменше Ѕ немобільних активів. Протягом досліджуваного періоду значення коефіцієнта постійно різко змінювались. В 2005 році він склав 0,84, а вже у 2007-0,67, тобто наближується до свого критичного значення. Підприємству слід звернути увагу на структуру активів, та розглянути спробу їх зміни у бік збільшення оборотних активів, хоча для ВАТ «Х» така ситуація є некритичною з огляду на вид економічної діяльності.

Отже, під час аналізу ефективності використання майна виявлено як позитивні так і негативні результати. Так виявлено, що у підприємства досить застаріле обладнання, яке зношена на 77%. Поряд з цим практично не приймається ніяких дій щодо його оновлення. Це є поганим явищем, хоча б з огляду на те, що дана сфера діяльності потребує постійного впровадження нових технік та технологій, як слідства не тільки фізичного старіння обладнання, а його морального зносу.

2.2 Аналіз капіталу підприємства

Оскільки питання аналізу джерел формування капіталу тісно пов'язане з поняттям фінансування, необхідно розглянути основні його види та ознаки їх класифікації.

До основних ознак класифікації видів фінансування відносять:

Ш форму капіталу, що залучається;

Ш походження капіталу;

Ш правовий стан капіталовласників (форма власності).

За походженням капіталу фінансування поділяється на:

Ш фінансування, що здійснюється за рахунок внутрішніх джерел;

Ш фінансування за рахунок зовнішніх джерел.

Аналіз власного капіталу має такі основні цілі:

Ш виявити основні джерела формування власного капіталу та визначити наслідки їх змін для фінансової стійкості підприємства;

Ш визначити правові, договірні та фінансові обмеження в розпорядженні поточним і нерозподіленим прибутком;оцінити пріоритетність прав на отримання дивідендів;

Ш виявити пріоритетність прав власників у разі ліквідації підприємства.

Власний капітал підприємства містить дві основні складові:

а) інвестований капітал (капітал, що вкладений власниками в підприємство);

б) накопичений капітал (створений на підприємстві).

Аналізуючи власний капітал, необхідно визначати питому вагу його окремих складових, а також динаміку їх складу та структури за певні періоди.

До основних показників, які характеризують структуру капіталу, належать: коефіцієнт фінансової автономії (незалежності), коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансування.

Необхідно підкреслити, що оцінювати структуру капіталу підприємства слід в динаміці за ряд років, з тим щоб виявити основні тенденції змін. Тому наступним етапом аналізу капіталу є аналіз змін у складі власного і залученого капіталу, який краще здійснювати за допомогою аналітичних таблиць 2.4 та 2.5.

Порівняння активів і пасивів підприємства дає змогу оцінити ефективність фінансової політики підприємства.

Таблиця 2.4 - Горизонтальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Пасив	2007	2008	2009	Відхилення абсолютне, тис. грн.	Відносне відхилення, %
				2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
I. Власний капітал
Статутний капітал	333964.5	333965	336965	-3000.5	3000	-25.76	208.48
Інший додатковий капітал	150114.8	142989	137229	-12885.8	-5760	-110.64	-400.27
Резервний капітал	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(45403.0)	(51754)	(57886)	12483	6132	107.18	426.12
Неоплачений капітал		(98745)	(94697)		-4048
Разом за розділом I.	338866.2	326455	321611	-17255.2	-4844	-148.15	-336.62
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2421.7	2838	3704	1282.3	866	11.01	60.18
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	-
з бюджетом	1923.2	1549	2444	520.8	895	4.47	62.19
з позабюджетних платежів	23.1	32	40	16.9	8	0.14	0.55
зі страхування	463.0	677	894	431	217	3.7	15.07
з оплати праці	1031.9	1465	1893	861.1	428	7.39	29.74
з учасниками	-
Інші поточні зобов'язання	1869.0	2114	2795	926	681	7.95	47.32
Разом за розділом IV.	7731.9	8675	11770	4038.1	3095	34.67	215.07
V. Доходи майбутніх періодів	6895.5	6404	6012	-883.5	-392	-	-27.24
Баланс	353493.6	343286	341847	-11646.6	-1439	-97.11	99.58

Таблиця 2.5 - Вертикальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Пасив	2007	2008	2009	Структура, %	Зміна структури, в.п
				2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008
I. Власний капітал
Статутний капітал	333964.5	333965	336965	94.47	97.28	98.57	4.1	1.29
Інший додатковий капітал	150114.8	142989	137229	42.46	41.65	40.14	-2.32	-1.51
Резервний капітал	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(45403.0)	(51754)	(57886)	12.84	15.07	16.93	4.09	1.84
Неоплачений капітал		(98745)	(94697)	-	28.76	27.7		-1.06
Разом за розділом I.	338866.2	326455	321611	95.86	95.09	94.08	-1.78	-1.01
IV. Поточні зобов'язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2421.7	2838	3704	0.68	0.82	1.08	-0.4	-026
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	-
з бюджетом	1923.2	1549	2444	0.54	0.45	0.71	0.17	0.26
з позабюджетних платежів	23.1	32	40	0.007	0.009	0.01	0.003	0.001
зі страхування	463.0	677	894	0.13	0.20	0.26	0.13	0.06
з оплати праці	1031.9	1465	1893	0.3	0.42	0.55	-0.25	0.13
з учасниками	-
Інші поточні зобов'язання	1869.0	2114	2795	0.53	0.61	0.82	0.29	0.21
Разом за розділом IV.	7731.9	8675	11770	2.18	2.52	3.44	1.26	0.92
V. Доходи майбутніх періодів	6895.5	6404	6012	1.96	1.86	1.75	-0.21	0.11
Баланс	353493.6	343286	341847	100,00	100,00	100,00	0,00	0,00

Горизонтальний аналіз капіталу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки показав, що для фінансування поточної та інвестиційної діяльності підприємство використовує власний капітал та короткострокові зобов'язання. Довгострокових кредитів за останні три роки товариство не мало. Раніше проведений аналіз активів підприємства підкреслив відсутність інвестиційної діяльності підприємства, для цілей якої й потрібні довгострокові кошти, цим й пояснюється факт відсутності довгострокової заборгованості. Власний капітал протягом 2005-2007 років трохи збільшився (26,4 тис. грн.) та на кінець 2007 року склав 676,1 тис. грн. Власний капітал підприємства складається із статутного капіталу, який не змінювався протягом трьох періодів та на кінець 2007 року склав 322,1 тис. грн. Другим за розміром йде інший додатковий капітал (сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих, підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу), який теж є величиною сталою - 321,3 тис. грн. Резервний капітал підприємства зменшився на 66 тис. грн. або на 68,29 %. Також спостерігається тенденція щодо зменшення й нерозподіленого прибутку. В 2007 року він склав 10,1 тис. грн., що на 28 тис. грн. менш за 2005 рік. Вилучений капітал (господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу) на 2005 рік становив 127,9 тис. грн., а у 2007 році - 8 тис. грн.

Поточні зобов'язання емітента складаються тільки їх поточних зобов'язань із розрахунками. Відсутні короткострокові банківські кредити, векселі видані, кредиторська заборгованість має місце тільки у 2007 році у розмірі 2,2 тис. грн., що свідчить про гарну платіжну дисципліну ВАТ «Х». Найбільша заборгованість у підприємства по одержаних авансах (36,8 тис. грн.), другою за заборгованість є стаття - поточні зобов'язання перед бюджетом (10,4 тис. грн.). Загалом можна констатувати зменшення заборгованості за період 2005-2007 рік як загалом на 72 тис. грн, так і за кожною статтею, тільки заборгованість перед учасниками трохи збільшилась, що не погіршує загальної картини.

Вертикальний аналіз капіталу підприємства показує збільшення частки власного капіталу підприємства з 82,19% у 2005 році до 90,8% у 2007 році, тобто збільшується фінансова незалежність підприємства від зовнішніх ресурсів. Значне структурне збільшення не викликане таким же різким збільшенням капіталу. Це дія двох чинників: незначне збільшення власного капіталу та зменшення сукупного капіталу. Зрозуміло, що зміна одного структурного компоненту викликає й зміну споріднених з них. Так збільшення власного капіталу, тобто його часки викликало зменшення долі поточної заборгованості на 8,61 в.п. та на кінець 2007 року вона склала 9,2%, замість 17,81% на 2005 рік.

Загалом можна зробити висновок про недостатність залученого капіталу, що зменшує рентабельність власного капіталу. Але за відсутності у підприємства елементів інвестиційної діяльності більші джерела фінансування йому й непотрібні, тому йому необхідно дивитися у бік оновлення обладнання та залучення для цих цілей зовнішніх джерел фінансування.

2.3 Аналіз ліквідності підприємства

Фінансове положення підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового положення - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.

Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють його здатність трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.

В залежності від ступеня ліквідності всі активи підприємства поділяються на :

високоліквідні активи - кошти і короткострокові фінансові вкладення (А1);

активи, що швидко реалізуються - дебіторська заборгованість до 1 року (А2);

активи, що повільно реалізуються - стаття розділу 2 «Запаси», стаття «Довгострокові фінансові вкладення», стаття «Розрахунки з учасниками» розділ 1 активу, дебіторська заборгованість більш 1 року (А3);

активи, що тяжко реалізуються - статті розділу 1 активу балансу, за винятком статей, що ввійшли в попередню групу (А4);

Пасиви балансу по ступеню зростання термінів погашення зобов'язань групуються:

найбільш термінові зобов'язання - кредиторська заборгованість (П1);

короткострокові пасиви - короткострокові кредити і позикові засоби, що підлягають погашенню до 1 року (П2);

довгострокові пасиви - довгострокові кредити і позикові засоби (П3);

постійні пасиви - статті розділу 1 пасиву балансу (П4);

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним , якщо має місце таке співвідношення:

А1 > П1,

А2 > П2,

А3 > П3,

А4 < П4.

Згрупована фінансова інформація за три роки по активах МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки відображена в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Згруповані активи за ступенем ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Найменування статті активу	Роки
	2007	2008	2009
А1
А2
А3
А4
РАЗОМ

Згрупована фінансова інформація за три роки по пасивах МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки відображена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Згруповані пасиви за ступенем терміновості оплати МКП Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Найменування статті пасиву	Роки
	2007	2008	2009
П1
П2
П3
П4
РАЗОМ

Для визначення рівня ліквідності балансу підприємства порівняємо відповідні групи активів та пасивів та виявимо чи виконуються необхідні нерівності (табл.2.8).

Таблиця 2.8 - Визначення рівня ліквідності балансу МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Роки
2007	2008	2009
А1	>	П1	А1	>	П1	А1	>	П1
А2	<	П2	А2	<	П2	А2	<	П2
А3	>	П3	А3	>	П3	А3	>	П3
А4	<	П4	А4	<	П4	А4	<	П4

З таблиці видно, що не виконується тільки друге співвідношення, тобто активи, що швидко реалізуються не перевищують короткострокові пасиви. Така ситуація спостерігається продовж всього періоду, що аналізується. Отже підприємству не вистачить кошт, що воно отримає від погашення дебіторської заборгованості для розрахунку за поточними зобов'язаннями. Однак, якщо проаналізувати ситуацію більш детальніше, то можна помітити, що найбільш ліквідні активи (А1) значно перевищують термінові зобов'язання (П1), тому за їх рахунок можна погасити й короткострокові пасиви (П2). Таким чином баланс підприємства можна вважати достатньо ліквідним. Для того, щоб баланс вважався абсолютно ліквідним необхідно частку абсолютно ліквідних активів (А1) перетворити у активи, що швидко реалізуються (А2).

Ліквідність підприємства також оцінюється за допомогою абсолютних та відносних показників. Серед відносних основним є:

Ш коефіцієнт покриття (загальної ліквідності), показує, яку частину поточних зобов'язань може погасити підприємство, якщо реалізує всі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. (Цей коефіцієнт показує, також, скільки гривень оборотних коштів припадає на кожну гривню поточних зобов'язань). Значення коефіцієнту покриття у межах 1,5 - 2 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги;

Ш коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності, показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів: грошових коштів і їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості. Він відображає можливості підприємства по погашенню поточних зобов'язань при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами;

Ш коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити грошовими коштами (тобто швидко). Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

Ш коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості. Значення коефіцієнта повинно дорівнювати 1,0. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану (що може бути пов'язане з труднощами при реалізації продукції).

Розраховані показники за 2005-2007 роки по ВАТ «Х» наведені в табл. 2.9 та наочно представлені на рис. 2.2.

Таблиця 2.9 - Показники ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники	Формула розрахунку	Роки	Відхилення абсолютне, тис.грн	Відхилення відносне, %
		2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
Коефіцієнт покриття	Поточні активи/ Поточні пасиви
Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Поточні активи - Запаси)/ Поточні пасиви
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кошти / Поточні пасиви
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість



Рис. 2.2 - Показники ліквідності МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Отже, відносно ліквідності підприємства можна зробити наступні висновки:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути покрита поточними активами. Для нормального функціонування підприємства він має коливатися в допустимих межах 1,5-2,0. Аналіз показав відхилення від рекомендованих меж. За період 2005-2007 його значення коливалось в межах 1,96-2,63. Тобто тільки в 2006 році загальний коефіцієнт покриття не перевищував нормованих значень. У всі ж інші періоди підприємство має значно більше оборотних активів ніж поточних пасивів, що з боку ліквідності є позитивним моментом, а з боку раціонального втілення кошт в активах - ні. У процесі аналізу коефіцієнта ліквідності загального можна зробити висновок, що хоча в даний момент його середній показник не знаходиться в нормативних межах, він має тенденцію до зростання.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує частку поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів. Для нормального функціонування підприємства він має коливатись у межах 50- 100 %. З аналізу видно, що цей показник протягом трьох періодів не завжди відповідає визначеній частці грошових коштів та цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань. Цей коефіцієнт показує те, що підприємство може задовольнити короткострокову кредиторську заборгованість за рахунок грошових коштів, цінних паперів та дебіторської заборгованості, оскільки середній показник швидкого коефіцієнта ліквідності становить 76 %, що задовольняє мінімальне значення в 50 % для покриття короткострокових зобов'язань за рахунок ліквідних коштів. До того ж з графічного зображення можна встановити, що цей коефіцієнт має тенденцію до подальшого збільшення протягом майбутніх періодів. Частка поточних зобов'язань, яка може бути погашена ліквідними коштами та очікуваними надходженнями від дебіторів, становить 0,73-0,79.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових пасивів підприємство може одномоментно погасити. Для нормального функціонування підприємства він має знаходитись у рекомендованих межах, які становлять 20-35 % одномоментного погашення поточних пасивів. На початок 2005 року коефіцієнт становить 53,4 % погашення короткострокових пасивів. На кінець 2007 41%, тобто спостерігається спадна тенденція та приближення коефіцієнту до верхньої межи нормативного значення. Така зміна відбулася за рахунок зменшення як в абсолютному так і у відносному виразі грошових кошт та більш стрімкої тенденції в тому ж напрямку відносно поточних пасивів. В результаті можна зробити висновок про позитивні зміни показника, тому підприємству потрібно підтримувати й далі таку політику.

4. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості знаходиться в межах 1,18-1,33, що свідчить - дебіторська заборгованість у підприємства завжди більше кредиторської. Тобто підприємство частіше кредитує боржників, а ніж саме кредитується. Така ситуація не є негативною, адже завжди необхідно пам'ятати про скриту вартість такого виду фінансування як кредиторська заборгованість.

Таким чином, у процесі аналізу ліквідності підприємства встановлено, що загалом воно має позитивну тенденцію протягом досліджуваного періоду. Про це свідчать коефіцієнт ліквідності абсолютний, уточнений, загальний та коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. До того ж усі коефіцієнти задовольняють мінімальним нормативним умовам. Це відбувається через те, що підприємство може задовольнити більшу частину своїх короткострокових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів. За коефіцієнтом абсолютної ліквідності було зроблено висновок, що підприємство має підтримувати політику (зменшення витрат і збільшення доходів), яку обрало в останній період, оскільки за її допомогою, значення коефіцієнта стало відповідати нормам, установленим підприємством. Коефіцієнт ліквідності загальний, хоча й має середнє значення, більше за верхню рекомендовану межу, але показує, що підприємство на даний момент може з надлишком погасити всі короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Отже, підприємство можна вважати абсолютно ліквідним.

2.4 Оцінка показників фінансової стійкості підприємства

Основою стабільності положення підприємства служить його стійкість. На стійкість підприємства впливають різні фактори: положення підприємства на товарному ринку; виробництво і випуск дешевої, що користається попитом продукції; його потенціал у діловому співробітництві; ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів; наявність неплатоспроможних дебіторів; ефективність господарських і фінансових операцій і т.п.

Загальна стійкість підприємства - це такий рух грошових потоків що забезпечує постійне перевищення надходження засобів (доходів) над їхньою витратою (витратами).

Фінансова стійкість підприємства - це такий стан його фінансових ресурсів, їхній розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику.

Для аналізу фінансової стійкості підприємства використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами визначає відношення незалучених в необоротних активах власних засобів до оборотного капіталу. Цей коефіцієнт показує частку власних засобів, не вкладених в необоротні активи, в оборотному капіталі, а також можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендовані межи 10-50 %. Ці межі означають, що підприємство для ефективного функціонування має вкладати в оборотні кошти від 10% до 50 % власного капіталу.

2. Маневреність власних обігових кошт - цей показник характеризує ту частину власних оборотних засобів, що знаходиться у формі коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства цей показник звичайно міняється в межах від нуля до одиниці. За інших рівних умов ріст показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтоване значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока його щоденна потреба у вільних грошових ресурсах.

3. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів - визначає частку власних обігових коштів у величині запасів. Коефіцієнт показує, наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування.

4. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності), показує, яка частка коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, характеризує фінансову незалежність підприємства при зовнішніх джерелах фінансування діяльності. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу - їхня сума дорівнює 1 (чи 100%). Мінімальне значення 0,6. Збільшення коефіцієнта свідчить про зростання фінансової незалежності й зниження ризику фінансових ускладнень

5. Коефіцієнт фінансової залежності, показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу (автономії). Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (чи 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.

6. Коефіцієнт маневреності власних засобів, характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника можна відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.

7. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу показує, скільки позиченого капіталу припадає на одиницю сукупних джерел. Його значення не повинне перевищувати 0,5.

8. Коефіцієнт фінансової стабільності, показує відношення власних коштів до залучених, вкладених в діяльність підприємства, і характеризує можливість підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

9. Коефіцієнт фінансового лівериджу визначає частку власних коштів у довгострокові зобов'язаннях. Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Збільшення коефіцієнта свідчить про можливість зростання фінансового ризику.

10. Коефіцієнт структури залучених засобів показує частку довгострокових зобов'язань у позичених коштах підприємства. Якщо показник більше за нуль, то це є свідченням інвестиційної діяльності.

Показники фінансової стійкості ВАТ «Х» за 2005-2007 роки представлені в таблиці 2.10 та на рис. 2.3.

Таблиця 2.10 - Показники фінансової стійкості МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Показники	Формула розрахунку	Роки	Відхилення абсолютне, тис.грн	Відхилення відносне, %
		2007	2008	2009	2009/2007	2009/2008	2009/2007	2009/2008
1. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Власні обігові кошти / Оборотні активи
2. Маневреність власних обігових коштів	Кошти / Власні обігові кошти
3. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів	Власні обігові кошти / Запаси
4. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Власний капітал / Пасиви
5.Коефіцієнт фінансової залежності	Пасиви / Власний капітал
6.Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власні обігові кошти / Власний капітал
7.Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал / Пасиви
8.Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	Власні кошти / Позикові кошти
9.Показник фінансового лівериджу	Довгострокові зобов'язання / Власні кошти	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	Х	Х
10.Коефіцієнт структури залучених засобів	Довгострокові зобов'язання / Залучений капітал	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	Х	Х

Рис. 2.3 - Показники фінансової стійкості МКП „Миколаївводоканал” за 2007-2009 роки

Як свідчать, проведені розрахунки, показники фінансової стійкості ВАТ "Х" мають, в основному, позитивне значення, а саме:

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами на 2005 рік становив 0,77, а в 2007 році збільшився на 67% та склав 1,28. Як бачимо коефіцієнт перевищує рекомендовані межі, та говорить про фінансування у 2007 році за рахунок власного капіталу як необоротного так і оборотного капіталу. Залишок кошт підприємство направило на фінансування витрат майбутніх періодів.

Коефіцієнт маневреності власних обігових кошт з 2005 по 2007 рік зменшився на 22 в.п. та на кінець 2007 роки склав 12%. Зменшення показника відбулося за рахунок одночасного зменшення грошових коштів та збільшення власних оборотних коштів.

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів за період 2005-2007 роки трохи збільшився з 2,19 до 2,4 та свідчить що запаси забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування на 240 %, тобто розмір запасів можна збільшувати при наявному розмірі власних оборотних кошт у 2,4 рази без ризику втрати фінансової стабільності.

Коефіцієнт автономії суттєво не змінився в 2005 році - 0,82, станом на 31.12.2007 р. він складає 0,91. Це свідчить, що в кожних 100 грн. вкладених в активи підприємства 91 грн. - власні кошти (власний капітал).

Коефіцієнт фінансової залежності трохи зменшився з 2005 року та в 2007 складає 1,1. Це означає, що підприємство практично фінансується за власний рахунок, тому що на 1 гривню власних коштів припадає 1,1 грн. загальної вартості майна. Зменшення цього показника свідчить про зниження залежності товариства від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт маневреності власних засобів за період 2005-2007 роки не змінився та слав 0,34, тобто 34% власних засобів підприємства знаходяться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати ними. Цей показник на підприємстві трохи нижче за нормативний, однак він все рівно показує, що всі оборотні кошти фінансуються за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу зменшується з кожним роком та в 2007 році становить 9% замість 18%, тобто зменшився на 48%. Як бачимо його значення не перевищує нормативне 0,5, та свідчить, що в 2005 році тільки 18% - це залучений капітал, в а в 2007 - 9%.

Коефіцієнт фінансової стабільності збільшився практично в два рази на 113,9% і свідчить, що станом на 2007 рік на кожну гривню залучених коштів припадає 9,87 грн. власних коштів. Цей показник перевищує мінімальне значення (>1,0), що свідчить про низьку долю зовнішніх джерел фінансування підприємства.

Коефіцієнт фінансового лівериджу дорівнює нулю, що свідчить про відсутність довгострокових джерел фінансування в діяльності підприємства.

Коефіцієнт структури залучених засобів також дорівнює нулю, що свідчить про відсутність інвестиційної діяльності підприємства, що фінансується за залучені кошти. показує частку довгострокових зобов'язань у позичених коштах підприємства.

При аналізі фінансової стійкості підприємства здійснюється також визначення типу фінансової стійкості. Для цього використовуються абсолютні показники фінансової стійкості, що характеризують ступінь забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування.

Для оцінки стану запасів і витрат використовують дані групи статей «Запаси і витрати» другого розділу активу балансу.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники.

1. Наявність власних оборотних засобів (), як різниця між джерелами власних і прирівняних до них засобів (І розділ пасиву балансу) і основними засобами й іншими позаоборотними активами (І розділ активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення в порівнянні з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому виді наявність оборотних коштів можна записати

, (1.1)

де: власний капітал;

необоротні активи.

2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД), обумовлене шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

, (1.2)

де: довгострокові пасиви.

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (), обумовлена шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових засобів () (ряд. 500 Ф1):