Бюджет України
Бюджет як стаття доходів і витрат держави. Теорія бюджету і бюджетної політики держави. Структура і функціонування державного бюджету. Бюджетно-податкова політика Російської Федерації, США та України. Державні позабюджетні фонди та їх функціонування.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.07.2009 |
| Размер файла | 298,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Разом з вищезгаданими змінами в податковій системі, останніми роками сталися та інші. Зокрема, були скасовані відрахування до деяких цільових державних фондів, питома вага яких в прибутковій частині звідного бюджету складала 15,2% в 1998 році. За рахунок відміни відрахувань до чорнобильського фонду питома вага цільових державних фондів вже в 1999 р. знизилася до 11,9%, а відміна відрахувань до фонду/Вр і інноваційний фонд (2001 р.) в 2000 році ремонту і будівництва автодоріг звела нанівець ці джерела прибуткової частини бюджету. У перерахунку на умови 2002-го підприємства реального сектора додатково отримали до 10 млрд. грн. вільних від оподаткування засобів.
В той же час практично завжди були і залишаться протиріччя між прибутковою і витратною частиною бюджету. Це поширене явище в умовах представницької демократії. Досить звернутися до сучасного досвіду Німеччини і Франції, які заявили про недоцільність дотримувати ліміт дефіциту бюджету на рівні 3% ВВП, встановлений відповідним пактом для країн ЄС, оскільки сьогодні економічні умови вимагають його перевищення.
В цілому бюджетний процес в умовах представницької демократії завжди є процесом пошуку доріг вирішення протиріч:
-- між інтересами громадян як платників податків, зацікавлених в їх зниженні, і як споживачів суспільних благ, що фінансуються за рахунок тих же податків;
-- між інтересами різних груп платників, кожна з яких, керуючись ідеологією «безквиткового пасажира», не проти повною мірою споживати суспільні блага, переклавши тягар їх фінансування на інших;
-- між виконавчою і законодавчою гілками влади;
-- між інтересами платників і інтересами державного апарату (державній бюрократії), зацікавленого в розширенні контрольованого ним об'єму фінансових ресурсів і, відповідно, в підвищенні податкового навантаження на платників.
Причини проблем в стагнуючих галузях комплексні і глибокі, вони накопичувалися протягом багатьох років. Так, однією з основних причин збитковості сільськогосподарських підприємств вважається високий рівень монополізації ринків матеріально-технічних ресурсів АПК і ринків заготовок сільгосппродукції, слідством чого стало завищення цін на ресурси і заниження їх на продукцію сільського господарства (ефект «цінових ножиць»). Замість вживання заходів, направлених на демонополізацію ринків і регулювання монопольних цін, державу сприяло консервації негативних явищ на цих ринках, оскільки як покупець сільськогосподарської продукції в свої резерви було безпосередньо зацікавлене в її низькій вартості. Тепер неправомірне втручання в розвиток сіла і гальмування ринкових реформ в Україні намагаються компенсувати податковими пільгами. Хоча всім вже зрозуміло, що без створення умов для вирішення основних проблем галузей, надання ним багаточисельних пільг (окрім податкових пільг -- регулярне списання боргів перед державою, лише за 2000-2002 рр. що склало 6,2 млрд. грн., прямі дотації, бюджетні кредити, кредити комерційних банків і тому подібне, що субсидуються) може розглядатися як неефективне використання державних коштів, їх розпиляло, яке лише консервує неконкурентоспроможність аграрного бізнесу.
Навіть перші кроки у вирішенні глибинних проблем можуть принести позитивні результати. Так, вирішальною причиною зростання рентабельності зернового виробництва в 2000 р. до 64,8%, в порівнянні з 12,0% в 1999 р., було підвищення ціни на зерно в 2,2 разу, що поліпшило умови розвитку галузі.
Необхідно зупинитися і на доцільності введення пільгового режиму оподаткування в гірничо-металургійному комплексі. Оцінити цей крок неможливо без врахування стану і місця галузі в системі національного виробництва напередодні проведення економічного експерименту. Його доля в структурі промислового виробництва за роки незалежності зросла (питома вага продукції чорної металургії з 1990 по 1999 збільшилася з 11,0 до 23,8%), зменшився попит на продукцію на внутрішньому ринку, посилилася орієнтація на зовнішні ринки і, відповідно, частка експорту чорних металів в загальній структурі експорту. Експортна орієнтація ГМК зумовила посилення залежності відтворювальних процесів в нім від зовнішньої кон'юнктури і, як наслідок, зростання їх нестабільності.
Не дивлячись на валютні вступи від експорту, фінансове положення галузі залишалося складним, засоби, які вкладалися в її технічне переоснащення, -- недостатніми (у 1999 р. інвестиції в основний капітал галузі зменшилися в 2,5 разу, в порівнянні з 1990 р.). Унаслідок техніко-технологічної відсталості і зношеності оснащення, а також незавершеної галузевої структури виробництва, продукція галузі характеризувалася високим рівнем енергоємності, що у свою чергу є загрозою для економічної безпеки держави. Посилилася ще одна негативна тенденція -- підвищення рівня монополізації галузі, що може привести до консервації негативних процесів і тенденцій.
Окрім галузевих пільг, в Україні поширена практика надання преференцій суб'єктам підприємницької діяльності, які функціонують на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, а також територіях пріоритетного розвитку. Більшість їх створено протягом 1998-2000 років.
Недоліки, що виявляються в процесі функціонування СЕЗ, заставляють засумніватися в ефективності багаточисельних пільг, що надаються ним, і в доцільності створення цих зон взагалі. По-перше, немає єдиної, науково обґрунтованої програми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон, погодженої із загальнонаціональною концепцією реформування економіки, унаслідок чого їх створення не розглядається з позицій поступального розвитку економіки в цілому, не працює на загальнонаціональний прогрес. По-друге, велика кількість спеціальних (вільних) економічних зон наводить до зростання кількості фіскальних виключень для окремих економічних суб'єктів і збільшує сумніву в прийнятності ціни, яку позбавлені податкових преференцій юридичні і фізичні особи платять за поліпшення соціально-економічної ситуації на окремих, обмежених територіях. По-третє, відсутність системного підходу до створення зон деколи наводить до надання цього статусу недостатньо перспективним і привабливим для інвесторів територіям. Інколи зони створюються не по критеріях народногосподарської доцільності, а для вирішення локальних проблем і задоволення групових інтересів.
Аналіз оподаткування в історичній ретроспективі підтверджує наступну закономірність: стягування податків по досить високих ставках супроводиться наданням всіляких пільг, тоді як зниження податкових ставок в процесі податкових реформ -- розширенням податкової бази за рахунок відміни ряду пільг. Такому сценарію розвитку відповідає і сучасний етап податкової реформи в Україні.
Найбільший суспільний резонанс викликало припинення ряду пільг по податку на додану вартість. При цьому якщо галузеві пільги припинені лише на 2004 р., то соціальні пільги передбачається відмінити взагалі. Подібний підхід не можна вважати справедливим, оскільки соціальні пільги порівняно незначні і не вони, а галузеві пільги наводять до самих негативних соціально-економічних ефектів.
3.2 Основні напрями бюджетної політики
Бюджетна політика на 2008 рік і середньострокову перспективу направлена на виконання завдань, визначених в щорічному Посланні Президента України Верховній Раді України і на формування сприятливого макроекономічного середовища економічного зростання в Україні.
Основними завданнями бюджетної політики є:
· забезпечення реальної збалансованості бюджету;
· виконання програм енергозбереження;
· сприяння розвитку підприємницької діяльності;
· удосконалення механізмів соціального страхування;
· забезпечення реалізації соціальних гарантій і соціального захисту уразливих верств населення.
Основними чинниками макроекономічної стабільності і поступового економічного зростання повинні стати помірні інфляційні процеси, що передбачаються, стабільна монетарна, бюджетна і боргова політика, і жорстка фінансова дисципліна.
Пріоритетними завданнями і головними параметрами бюджетної політики є:
1) створення рівних умов для розвитку реального сектора економіки і досягнення макроекономічної стабільності
· збереження частини перерозподілу ВВП через звідний бюджет на рівні, що не перевищує прогнозований на 2006 рік;
· удосконалення правової системи і визначення правових механізмів виконання завдань Уряду, пов'язаних з досягненням збалансованості бюджету;
· захист економічних інтересів держави шляхом посилення боротьби з контрабандою і порушенням митних правил;
· визначення дефіциту Державного бюджету України на 2007 рік на рівні, що не перевищує 2% ВВП, який фінансуватиметься переважно за рахунок джерел, не пов'язаних з внутрішніми і зовнішніми позиками (вступів від приватизації);
· утримання об'єму державного боргу по ВВП на економічно безпечному рівні - не вище поточного року;
· удосконалення системи фінансового забезпечення паливно-енергетичного комплексу, зокрема вугільній промисловості, шляхом оптимізації витрат і підвищення ефективності використання бюджетних коштів, залучення недержавних інвестицій, у тому числі через приватизацію підприємств вугільної промисловості;
· державна підтримка впровадження енергозбережних технологій і розвитку альтернативних видів палива, направлених на скорочення вжитку традиційних видів енергоносіїв і здійснення ефективних заходів по реформуванню житлово-комунального господарства;
· розвиток мінерально-сировинної бази, зокрема створення сприятливих умов для геологічного вивчення надр для максимального забезпечення галузей економіки власною мінеральною сировиною;
· законодавче вирішення питань по внесенню змін або зупинці дії законів, виконання яких не забезпечене фінансовими ресурсами або наводить до втрат доходів бюджету в 2007 році і наступних роках;
· забезпечення прозорості приватизації державного майна шляхом вживання механізму продажу активів держави лише на відкритих аукціонах, розробка і впровадження механізму напряму вступів від приватизації державного майна, в першу чергу, на здійснення інвестицій в сферу енергозбереження і витрат розвитку;
· удосконалення методології затвердження фінансових планів державних підприємств і визначення об'єму доходів бюджету від управління державними корпоративними правами, введення прилюдної звітності про виконання вказаних планів;
· удосконалення системи державних закупівель, у тому числі в частині проведення тендерних процедур закупівель, створення рівних умов для суб'єктів господарювання у виконанні державного замовлення;
· розширення бази і вирівнювання умов оподаткування унаслідок відміни пільг;
· введення оподаткування доходів від здобуття спадку, дарунків, операцій з майном і нерухомістю;
· удосконалення спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва;
· уніфікація ліцензій, дозволів, сертифікатів з метою зменшення вартісного навантаження на суб'єктів підприємницької діяльності;
· заміна механізму залучення засобів під державні гарантії для фінансування інвестиційних проектів прямими позиками;
· оптимізація всіх видів державної підтримки агропромислового комплексу і приведення системи субсидування і підтримки сільськогосподарських товаровиробників у відповідність з нормами СОТ і ЄС;
· створення сприятливих умов для розвитку партнерських стосунків держави і приватного сектора економіки у сфері будівництва, реконструкції, ремонту і експлуатації автомобільних доріг загального користування;
· продовження земельної реформи, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель, їх інвентаризації;
· удосконалення державної системи контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства.
2) забезпечення реалізації справедливої державної політики по соціальному захисту і соціальному забезпеченню населення
· збільшення власних доходів цільових соціальних фондів шляхом розширення бази нарахувань страхових внесків, зокрема їх введення на всі види заробітної плати і грошового забезпечення з одночасним реформуванням і легалізацією заробітної плати у всіх галузях;
· законодавче врегулювання питань введення єдиного порядку призначення і перерахунку пенсій для всіх категорій пенсіонерів;
· введення єдиного соціального внеску з одночасним зменшенням розміру загальної ставки страхових внесків залежно від фінансових можливостей фондів соціального страхування і державного бюджету, а також адмініструванням його Пенсійним фондом України;
· узгодження переліку і об'єму пільг з доходами громадян, введення системи обліку пільгових категорій громадян і відповідне удосконалення нормативно-правової бази надання соціальних послуг населенню;
· підвищення диференційованих рівнів забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям залежно від їх віднесення до соціальних груп;
· передивляється критеріїв для віднесення територій до категорії забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи і їх статусу;
· підвищення ролі страхових принципів в солідарній системі пенсійного забезпечення, що передбачає подальше поглиблення диференціації розмірів пенсійних виплат залежно від страхового стажу і сплачених внесків;
· виконання програми будівництва і придбання житла для громадян, зокрема із залученням механізму довгострокового іпотечного кредитування і державної підтримки будівництва соціального житла, реформування житлового забезпечення працівників державного сектора економіки.
3) реформування бюджетної сфери
· приведення кількості головних розпорядників бюджетних коштів у відповідність з основними державними функціями з врахуванням підлеглості і координації окремих органів державної влади;
· збереження практики визначення в законі про державний бюджет захищених статей витрат, перш за все соціального характеру;
· реформування галузі охорони здоров'я, зокрема у напрямі створення умов переходу до системи медичного страхування і конкурентних умов в наданні таких послуг із законодавчим визначенням понять "Медичні послуги", "меддопомога" і "платна медична послуга"; розробка методики визначення об'єму гарантованої меддопомоги за рахунок державних коштів;
· реформування області вищої освіти, зокрема шляхом проведення підготовки і здійснення переходу від вмісту вищих учбових закладів на систему оплати державного замовлення на підготовку фахівців на договірних і конкурентних початках з одночасним наданням таким закладам більшої економічної самостійності (відміна статусу бюджетних установ);
· удосконалення структури бюджетних витрат на науку, а також номенклатури і обсягів державного замовлення на науково-технічні розробки в умовах переходу економіки України на інноваційну модель розвитку;
· удосконалення системи стратегічного і оборонного планерування з метою продовження реформування Озброєних Сил;
· розвиток природно-заповідної справи;
· оптимізація державних цільових програм з врахуванням загальнодержавних пріоритетів і необхідності забезпечення фінансовими ресурсами виконання основних завдань головного розпорядника бюджетних коштів;
· проведення модернізації фінансового сектора економіки;
· передача відомчих установ і функцій по виконанню програм охорони здоров'я, утворення, культури відповідним центральним органам виконавчої влади, що реалізовують державну політику у відповідних галузях, і місцевим органам виконавчої влади;
· продовження роботи по виконанню програми передачі військових городків і інших об'єктів соціально-культурної сфери в комунальну власність;
· проведення реформування державної служби охорони при МВС.
Висновок
Таким чином, можна зробити наступні виводи:
Бюджетна політика - це система форм і методів мобілізації фінансових ресурсів бюджету діяльність органів влади різних рівнів по складанню, розгляду і виконання бюджетів діяльність органів влади в області організації і використання бюджету, що полягає в розробці концепції його розвитку, принципів і форм його організації.
Впродовж всього періоду реформ цілі, які ставилися перед бюджетною політикою в Російській Федерації значно були досягнуті: сформована і функціонує трирівнева бюджетна система, прийняті Бюджетний і Податковий кодекси, розвивається казначейська система, покращились собирання податків, знизилися темпи інфляції. Скорочення національних витрат держави привело до позитивних зрушень в структурі бюджетних витрат. Росія впритул наблизилася до бездефіцитного федерального бюджету, відмовилася від його емісійного фінансування. Одночасно удалося пом'якшити гостроту проблеми державного боргу.
У нинішньому році, як і в попередньому, були визначені основні завдання бюджетної політики, які розраховані також і на середньострокову перспективу в числі яких є:
підвищення добробуту населення і забезпечення стійкого зростання економіки країни на основі стабільного функціонування і розвитку бюджетної системи;
орієнтація бюджетної політики на перспективу, виходячи з чіткого розуміння можливостей федерального бюджету і пріоритетів у витратах, забезпечення передбаченості умов формування бюджетів всіх рівнів;
створення стабілізаційного фонду для зниження в середньостроковій перспективі залежності російської бюджетної системи від зовнішньоекономічної кон'юнктури;
продовження роботи по вдосконаленню податкової системи і послідовному зниженню податкового тягаря;
підвищення рівня податкового адміністрування, у тому числі на основі впровадження інформаційних технологій;
раціональніша організація роботи податкових інспекцій, зведення до мінімуму тимчасових витрат платників податків по веденню податкового обліку, підготовку і здачу податковій звітності, особливо в малому підприємництві;
підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів в рамках чіткий певних пріоритетів;
фінансування підготовки фахівців з вищою професійною освітою в основному на федеральному рівні;
модернізація системи обов'язкового медичного страхування населення;
створення системи чіткого і стабільного розмежування прибуткових і витратних повноважень, що є необхідною умовою приведення державних і муніципальних зобов'язань у відповідність з реально наявними ресурсами для їх виконання;
При планеруванні бюджетної політики держава повинна виходити з необхідності забезпечення фінансової і соціальної стабільності. Передбаченість бюджетної політики - ключовий чинник загальної макроекономічної стійкості. Бюджет країни повинен стати надійним фінансовим фундаментом сильної демократичної держави.
Україні необхідно врахувати досвід США і Росії і втілити його у себе з метою поліпшення економічної ситуації в країні.
Список літератури
1. Р. Дорнбуш, С.Фішер. Макроекономіка. Москва. 1997 р., 783 с.
2. Т.А. Агапова, С.Ф. Серегина. Макроекономіка. Москва. 1997 р., 415 с.
3. Економіка: Підручник. 3-е видання. Під редакцією проф. Булатова. Москва. 1999 р., 896 с.
4. Економічна теорія. 2-е видання. Під редакцією А.І. Добриніна і Л.С. Тарасевіча. Санкт-Петербург. 1997 р., 476 с.
5. Пів А. Самуельсон і Вільям Д. Нордхаус. Економіка. 15-е видання. Москва. 1997 р., 799 с.
6. США. Канада: економіка, політика, культура № 9, 2002
7. Вільна думка - XXI. № 4, 2002
8. США. Канада: економіка, політика, культура. № 12, 2002
9. Коммерсант' Влада. № 2. 2003
10. Профіль. № 13, 2003
11. Росія в глобальній політиці № 1, 2002
12. США. Канада: економіка, політика, культура. №10, 2003
13. Міжнародна політика №7, 2001
14. Світова економіка і міжнародні відносини № 7, 2003
15. США. Канада: економіка, політика, культура № 5, 2003
16. В.Л. Іноземців. США і ЄС в новому столітті: союзники або суперники.
17. США. Канада: економіка, політика, культура, 2002, № 9. 3 - 18 с.
18. Дані узяті з С.М. Рогів. Доктрина Буша. Вільна думка - XXI. № 4, 2002. 4 - 15 с.
19. Майкл Херш. Джордж Буш і зовнішній світ. Росія в глобальній політиці. № 1, 2002 62 - 78 с.
20. А.И. Дейкин. Дефіцити економічної політики республіканців. США. Канада: економіка, політика, культура. № 12, 2002. 42 - 66 с.
21. С.М. Рогів. Доктрина Буша. Вільна думка - XXI. № 4, 2002. 4 - 15 с.
22. GPO Access - а service of The U.S. Government Printing Office. http://www.gpoaccess.gov/index.html
23. Коммерсант' Влада. № 2. 2003.
24. С. М. Рогів. Доктрина Буша. Вільна думка - XXI. № 4, 2002. 4 - 15 с.
25. Боб Доулінг. Пригадати Рейгана. Профіль. № 13, 2003. 54 с.
26. С. М. Рогів. Доктрина Буша. Вільна думка - XXI. № 4, 2002. 4 - 15 с.
27. Уткин А. І. Под покровом нової імперії. Росія в глобальній політиці №1, 2002, 50 - 62 с.
28. І. Ф. Бондарів. Ядерна політика адміністрації Дж. В. Буша. США. Канада: економіка, політика, культура. №10, 2003, с. 16-30.
29. Брюс Стоукс. Глобалізація в дзеркалі громадської думки, «Міжнародна політика», 2001, №7
30. США в 2000 році. М., 2001, с. 395
31. С.М. Рогів. США на рубежі століть. Наука. М. 2000. 27 с.
32. А. Терентьев. «Новий світовий порядок» США або європейське мироустройство Світова економіка і міжнародні відносини, 2003, № 7, с. 31-42
33. Н.А. Долгополова. Праві республіканці в адміністрації Буша США. Канада: економіка, політика, культура. №5, 2003, с. 104-117.
34. Н.А. Долгополова, там же
35. Т.А. Шаклєїна, Сучасні американські концепції світового лідерства. М.: ІСЬКРАН, 2005
36. И.Ф. Бондарів. Ядерна політика адміністрації Дж. В. Буша. США. Канада: економіка, політика, культура. №10, 2003, с. 16-30.
Подобные документы
Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.
курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013Основні джерела формування доходів державного бюджету. Аналіз формування дохідної бази державного бюджету України. Проблеми формування податкових доходів держави та шляхи їх вирішення. Використання рейтингової оцінки для оптимізації структури бюджету.
дипломная работа [191,1 K], добавлен 13.11.2013Державний бюджет України як головний фінансовий план країни. Структура бюджету, принципи його побудови, механізм державного регулювання бюджетних правовідносин. Процедурні питання прийняття бюджету, його виконання. Звітування щодо виконання бюджету.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 15.05.2010Сутність, принципи формування Державного бюджету України. Доходи Державного бюджету України та їх класифікація. Джерела формування доходів Державного бюджету України. Основні напрямки удосконалення чинної системи доходів державного бюджету України.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.11.2010Дослідження сутності бюджету та бюджетної політики - цілеспрямованої діяльності держави з використанням бюджетної системи для реалізації завдань економічної політики. Склад доходів i видаткiв бюджету. Ознаки бюджетного дефіциту і методи його фінансування.
курсовая работа [482,7 K], добавлен 11.11.2010Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.
курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007Напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави. Законодавче регулювання держбюджету України. Зарубіжний досвід формування бюджетної системи. Аналіз складу, класифікації, форм прояву, динаміки бюджетних доходів та видатків.
курсовая работа [109,8 K], добавлен 09.05.2016Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.
курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017Характеристика бюджету та бюджетної системи. Основні види податків. Характеристика етапів становлення бюджетної системи України. Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи. Складання, затвердження, умови виконання державного бюджету.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 25.01.2012Дискреційна бюджетно-податкова політика. Структурне і нормативне відображення в часі бюджетного процесу. Етапи і терміни складання Держбюджету України. Методи і види фінансування бюджету. Характеристика бюджетної позики.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 20.06.2007
