Бюджетна система України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

ВСТУП

1.СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Характеристика бюджету та бюджетної системи

1.2 Основні види податків

1.3 Державні доходи та видатки1

2.РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАНІ

2.1 Характеристика етапів становлення бюджетної системи України

2.2 Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи

2.3 Складання та затвердження бюджету

2.4 Умови виконання державного бюджету України

2.5 Контролювання за виконанням бюджету

3.ШЛЯХИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

3.1 Державний кредит

3.2 Дефіцит державного бюджету України

3.3 Державний борг та його реструктуризація

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Бюджет як явище в історії людського суспільства з'явився порівняно недавно - в епоху капіталізму. Бюджет в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави.

В Україні, яка трансформує свою соціально-економічну систему, здійснює перехід, до ринкових умов господарювання бюджет виконує роль основного регулятора цих процесів. Як фінансовий план він має передбачити виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевих рівнях -економічної, соціальної управлінської, військової, міжетнічної, тощо.

Неадекватність суспільного розвитку економічним перетворенням та наявність проблеми неузгодженості попиту і пропозиції на державні ресурси привертає нашу увагу до дослідження дієвості механізму регулювання фінансової стабільності й діяльності оптимальної ефективності виконання зобов'язань у процесі надання суспільних благ у межах фінансової можливості держави. Головним інструментом такого регулювання мають стати державні фінанси і безпосередньо їхні складові доходи і видатки бюджету та дієва фіскальна політика.

Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює кожну юридичну та фізичну особу. Саме це визначає мету вивчення сутності бюджету відносин і характеру їх впливу на суспільство. Предметом дослідження є Бюджет 2006-2007 років, та актуальність теми “Бюджетна система - основа загально-соціального розвитку держави”.

Отже, за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями народного господарства, територіями країни, сфери суспільної діяльності. Галузь бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що обумовлює провідну роль бюджету порівняно з іншими ланками.

1. СУТНІСТЬ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Характеристика бюджету та бюджетної системи

Державний бюджет -- це встановлений законом на певний період основний фінансовий план (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій.

Бюджету в системі державних фінансів належить центральне місце. Він, як система економічних розподільних відносин, охоплює фактично все суспільство. Це пов'язано з тим, що бюджет повинен забезпечити виконання державою її основних функцій - управління, оборони, регулювання економіки, соціальної.

Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення. Державний бюджет України має велике суспільне, економічне, політичне та інші значення.

Суспільне значення бюджету полягає в тому, що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціального характеру, Кризові явища в економіці зумовлюють напружений стан бюджету, недостатність фінансування соціальної сфери, але і в цих умовах державний бюджет залишається головним джерелом підтримання життєвого рівня населення.

Політичне значення бюджету являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету -це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюються фінансування видатків. У зв'язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів та раціонального і ефективного використання його коштів. Законодавчий орган затверджує обсяги доходів і видатків бюджету на плановий рік, а тим самим народні представники реалізують волю народу.

У відповідності із статтею 2 Закону України «Про бюджетну систему України» бюджетна система України складається з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Згідно ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Вертикальна структура бюджету за рівнями влади характеризується двома поняттями: бюджетний устрій і бюджетна система [1, с. 13].

Бюджетний устрій - показує, яким чином побудована бюджетна система, тобто це організація вертикальної структурної побудови бюджету держави за рівнями адміністративно-територіального поділу країни.

Бюджетна система - відображає складові бюджету, тобто це сукупність усіх бюджетів , які формуються в даній країні згідно з її бюджетним устроєм.

Основи бюджетного устрою:

- виділення видів бюджетів;

- установлення принципів побудови бюджетної системи;

- розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

- організація взаємовідносин між бюджетами.

Виділення видів бюджетів ґрунтується на політичному устрої та адміністративно-територіальному поділі кожної країни. Установлені два основні види бюджетів -центральні та місцеві. В Україні центральним є Державний бюджет України і Республіканський бюджет Автономної республіки Крим. Склад місцевих бюджетів відображає територіальний поділ країни. Відповідно місцеві бюджети поділяють на дві групи: централізовані (регіональні) - обласні, районні, міські та бюджети базового рівня -сіл, селищ, міст, районів у містах Україна).

Сукупність всіх бюджетів, які входять до бюджетної системи України, складає зведений (консолідований) бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Слід зазначити, що зведені бюджети існують не тільки в масштабах України, але і в ланках нижчого рівня. До їх числа можна також віднести бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети областей, бюджети районів, бюджети міст, які мають районний поділ.

Бюджетна система, що побудована на засадах автономності кожного бюджету, значно ефективніша, ніж заснована на принципі єдності.

Розмежування доходів і видатків між бюджетами є важливим елементом бюджетного устрою. Воно починається з розмежування видатків, яке ґрунтується на розмежування функцій держави між різними рівнями влади, і відповідно на призначеній того чи іншого бюджету: з центрального бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характер, з відповідних місцевих бюджетів видатки регіонального значення.

Розмежування доходів є похідним відносно розмежування видатків і може проводитись на основі двох методів. Перший закріплення доходів за першим бюджетом у повній сумі чи за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюджету. Другий метод полягає у встановленні системи бюджетного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їх потреб. При цьому всі доходи поділяються на закріплені і регулюючі [26, с. 66,73].

Таким чином саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів.

1.2 Основні види податків

Важливу роль у формуванні державних доходів відіграє податкова система. У широкому розумінні вона охоплює всі обов'язкові платежі, з допомогою яких здійснюється перерозподіл доходів на користь держави і які концентруються в бюджеті та фондах цільового призначення. У вузькому розумінні це сукупність тільки податків як особливої форми мобілізації доходів бюджету.

Податки являють собою обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету.

В Україні існує 4 види податків бюджетотворення, які в 2006 році становили майже 87% від усіх надходжень до консолідованого бюджету. Зокрема

- податок на додану вартість, ставка якого -20% .У 2006 році зазначений податок становив 23% від усіх податкових надходжень до консолідованого бюджету;

- податок на прибуток підприємств. З 1 січня 2007 року ставка оподаткування була знижена з 30% до 25%, було підвищено норми амортизації основних фондів, звітування для підприємств стало дещо простішим. У 2006 році надходження від цього податку становили 24% від загальних виплат податків у консолідований бюджет;

- податок з доходів фізичних осіб. Замість колишньої прогресивної шкали оподаткування за п'ятьма ставками 10%, 15%, 21%, 30%, та 40%, була запроваджена єдина ставка оподаткування -13% на період 2004-2007рр. У 2007 році податок з доходів фізичних осіб становив близько 25% надходження податків у консолідований бюджет;

- акцизний збір. Більшість акцизних зборів належать радше до фізичної кількості, ніж до ціни (розрахованої в гривнях або в євро), проте існують також змішані ставки, що беруть до уваги, як кількість так і ціну. У 2007 році 10% від загальних виплат податків у консолідований бюджет -це акцизний збір [2, с. 82-83].

Податок на додану вартість. Існує проблема ПДВ, що накопичувалася з 1997року. Якщо не поліпшити адміністрування цього податку, то надалі співвідношення між отриманими від нього і повернутими коштам збалансується, тобто нетто надходження будуть нульовими, а в перспективі держбюджет виплачуватиме компенсації з ПДВ більше, ніж одержуватиме від цього податку.

Сьогодні через механізм невідшкодування податку на додану вартість відбувається вимивання обігових коштів у суб'єктів підприємницької діяльності. Так надходження від ПДВ у 2005 році становили 12,2 млрд. гривень, а відшкодування -8,3 млрд. грн. У 2006 році планується 14,5 млрд. грн., відшкодування 12,4 млрд. грн., у 2007 році: надходження -15,9 млрд., відшкодування -17,9млрд. грн. Податку на додану вартість за січень, лютий надійшло 2517 млн. грн. Або 105,3% плану на період. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 640, 3 млн., грн., або на 34,1%.

Ми бачимо що потрібна податкова реформа. Указом президента з 1 травня стягується ПДВ до держбюджету через окремі банківські рахунки платників ПДВ. З 1 квітня підприємства України відкривають два рахунки: основний із сплати ПДВ. При купівлі товарів гроші переміщуються з поточного рахунку на поточний рахунок контр агента, без обліку ПДВ. Нарахований ПДВ переводиться зі спец рахунка продавця на спец рахунок покупця. Відшкодування надходитиме також на ПДВ рахунок і витрачати його можна буде тільки на цілі, передбачені п. 6 Порядку.

Головною метою запровадження рахунків із ПДВ через спец рахунки є боротьба зі зловживанням при адмініструванні податку.

З 1 січня 2007 року бюджетну заборгованість перед платниками ПДВ перевили на рахунок державного внутрішнього боргу, випустивши на суму заборгованості державні цінні папери. Непогашеними залишилися заборгованість у 2006році. Й заборгованість бюджету за раніше взятими, але невиконаними зобов'язаннями в обсязі 3,7 млрд. грн.[5, с. 122]

Акцизний збір Закон суттєво порівняно з 2006р. змінено джерела та обсяги формування спеціального й загального фондів державного бюджету в 2007р за рахунок акцизного збору й збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелю.

По-перше, у 2007р. акцизний збір належатиме до доходів загального фонду держбюджету, крім 80% акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів. Ці 80% формуватимуть спеціальний фонд держбюджету. У 2006р. це співвідношення було іншим -70% акцизного збору з вироблених в Україні нафтопродуктів і транспортних засобів спрямувалися до спеціального фонду держбюджету.

Аналогічно змінилося співвідношення формування загального й спеціального фондів держбюджету за рахунок акцизного збору з увезених на територію України нафтопродуктів і транспортних засобів.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями й тютюновими виробами в Україні в 2007р. як і в 2006р. спрямовуватимуться до доходів загального фонду місцевих бюджетів а саме до доходів бюджету АР Крим, обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва й Севастополя. [6,с. 121].

Поряд з твердими ставками акцизного збору на сигарети без фільтру додатково встановлюються адвалерні акцизні ставки в розмірі п'яти відсотків до обороту з реалізації тютюнових виробів і на тютюн.

Отже, введення адвардової ставки та інші основні збори дадуть можливість покрити втрати бюджету пов'язані з проведенням податкової реформи та досягнення реальної збалансованості державного і місцевих бюджетів.

1.3 Державні доходи та видатки

Кожний бюджет поділяється на дохідну і видаткову частини, які мають бути збалансовані між собою.

В дохідній частині бюджету передбачаються всі доходи, передбачені законодавством України (податки і неподаткові доходи).

Класифікація доходів бюджету

1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

2. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

3. Неподатковими надходженнями визнаються:

1)доходи від власності та підприємницької діяльності;

2)адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3)надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4)інші неподаткові надходження.

4. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. За допомогою бюджетних трансфертів досягається збалансування бюджетів, здійснюється активний вплив на структуру видаткової частини: ліквідуються бюджетні диспропорції у розрізі території країни; здійснюється фінансування соціально - економічних програм загальнодержавного значення; забезпечується розвиток місцевого господарства [27, с .56].

Основним бюджетним питанням є розподіл доходів між окремими ланками всередині бюджетної системи.

В [додатку 1табл. 1] податки зведеного бюджету з 21,8 млрд. грн. у 2003 році зросли до 46,8 млрд. у 2006 році, або більш ніж у двічі. Відповідно у державному бюджеті вони зросли з 10,3 до 30,7 млрд. грн., а у місцевих - з 11,5 до 16,1 млрд. грн. За цей період податкові надходження у державному бюджеті зросли втричі , а у місцевих бюджетах, які є базовою основою справляння усіх податків, вони зросли в 1,5 рази. З даних наведених у таблиці 1, видно, що податкові надходження до державного бюджету у 2007 році щодо податкових надходжень зведеного бюджету становили 54,4%, а до місцевих бюджетів -відповідно 43,6% Частка податкових надходжень державного бюджету у складі податкових надходжень зведеного бюджету зросла у 2005-2007 роках до 65 і більше відсотків, а питома вага податків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті знизилася до 34,3%

Отже, центральні органи, здійснюючи функції макроекономічного регулювання й перерозподілу ВВП , більшу частину податкових надходжень акумулюють у державному бюджеті. Але за умови розширення прав місцевих органів влади в управлінні соціально-економічним розвитком території має відбуватися перерозподіл податків як головного джерела бюджетних ресурсів від державного бюджету на користь місцевих бюджетів, органів місцевого самоврядування з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожним місцевим органом своїх завдань і функцій. При цьому варто враховувати єдність загальнодержавного і територіальних інтересів при визначеному державному рівні самостійності адміністративно-територіальних одиниць [4, с. 34].

В Україні власні та закріплені податки забезпечують в середньому від 60% до 70% сукупних доходів місцевих бюджетів, а 30-40% їхніх надходжень формується за допомогою фінансової підтримки як з державного бюджету, так і з бюджетів вищого рівня.

Отже, в Україні фінансова підтримка місцевих бюджетів є важливою складовою бюджетного унітаризму. Вона спрямовується насамперед на збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів.

Державний бюджет України складається із закріплених доходів, а республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети -- з трьох:

1. Власних джерел, які надходять від об'єктів, що є їх власністю;

2. Закріплених доходів, тобто доходів, які постійно закріплені за ними;

3. Доходів, що надійшли в порядку бюджетного регулювання (процентних відрахувань, дотацій, субвенцій, субсидій).

У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому законом про Державний Бюджет. Закон «Про бюджетну систему України» дає перелік доходів кожної з ланок бюджетної системи України, доходів, які в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються у районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети [7, с. 16].

Розглянемо основні складові наповнення державного бюджету

У 2006 році зростання ВВП відбулося на 9,4% що стало наслідком проведення суто фіскальної податкової політики. Вперше за роки незалежності країни було виконано дохідну частину загального фонду державного бюджету України. Рівень виконання склав 100,1% . Відомо що базовою функцією податків є фіскальна, головне завдання якої полягає в забезпеченні надходжень доходів до бюджету, а ефективність податкової системи визначається рівнем податкових надходжень до зведеного бюджету України. За останні роки спостерігалася тенденція поступового зменшення в податкових надходженнях до бюджету частки ПДВ і платежів за використання природних ресурсів та водночас зростання податку на прибуток підприємств, прибуткового податку, акцизного збору. У [додатку 2, табл.2] наведені дані щодо доходів зведеного бюджету України 2005- 2007р.р.

Протягом 2005-2007рр динаміка структури доходів зведеного бюджету демонструє залежність від податкової політики (зміни податкових ставок окремих податків, бази оподаткування, окремих пільг тощо), а також від економічної ситуації в країні.

Аналізуючи ці факти можна відзначити, що за досліджуваний період відбулося збільшення надходжень доходної частини зведеного бюджету більш ніж у півтора рази у 2007р. порівняно з 2006р , що обумовлено, передусім, зростанням обсягів податкових надходжень на 22982,5 млн. грн.

У загальній сумі частка податкових надходжень становила у середньому - 69,0%. При цьому частка прямих податків була вищою від частки непрямих податків.

Майже на 10% знизилися надходження від „головного джерела” бюджету -ПДВ і становили 16,8% проти 19,2% відповідно у 2006 і 2007р.

Зокрема якщо за 2006-2007рр. надходження зросли з 9 до 13 млрд. гривень заявлених для відшкодування коштів - з 7 до 20 млрд. грн. за підсумками першого півріччя 2007 р в окремих регіонах України до бюджету коштів від ПДВ взагалі надійшло менше, ніж було відшкодовано його платниками. Крім того зростає податкова заборгованість, що негативно впливає на економічний розвиток держави. Незадовільний рівень ефективності застосування ПДВ обумовлює недосконалістю чинного законодавства.

Проте надходження від іншого непрямого податку акцизного збору зросли за цей же період на 2,5% порівняно з іншими країнами, надходження за цим податком є майже незначним, враховуючи обсяги виробництва підакцизних товарів.

Прибутковий податок з громадян „приніс” бюджету у 2007 році 17,8% від загальної суми надходжень, що майже в 1,5 рази більше ніж у 2006р., що обумовлено зростанням номінального обсягу доходів населення і покращенням процедури адмініструванням податку після його закріплення у повному обсязі за субнаціональними бюджетами [18, с.45]

Стосовно іншого податку - платежів за використання природних ресурсів, то враховуючи потужний потенціал екосистеми нашої країни, його частка є надто низькою в загальному обсязі податкових надходжень до зведеного бюджету і за досліджувальний період знизилася на 0,6% (з 4% у 2006р. до 3,4% у 2007р.) Питома вага інших податків в загальному обсязі податкових надходжень до зведеного бюджету протягом періоду, що аналізується, була незначною - в середньому 4,4%.

Виконання завдань з надходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету у 2007 році було досягнуто значною мірою за рахунок продажу 51% акцій СП „UMC” за 729,17 млн. грн. (33,5 усіх коштів що надійшли від приватизації державного майна протягом 2006р.) та невеликої кількості привабливих пакетів акцій який здійснював центральний апарат фонду.

Ряд невирішених проблем у сфері приватизації зумовив необхідність прийняти постанови Верховної Ради України від 13 січня 2007р. „Про тимчасові обмеження у сфері приватизації” та наказу ФДМУ від 13 січня 2007р. „ щодо тимчасового призупинення процесів приватизації”.

Таким чином, аналізуючи наведені дані можна зробити висновок, що нинішня структура податкової системи України є неадекватною ринковій економіці. Це обумовлено тим , що переважна частина податків сплачується юридичними особами. На відміну від країн з ринковою економікою основними платниками податків є фізичні особи.

Державні видатки.

Відповідно до статті 18 кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів [1, с. 16]

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Видатки розвитку це -витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Забороняється використання бюджетних коштів для фінансування позабюджетних фондів. Позабюджетні фонди можуть бути утворені за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших не бюджетних джерел.

Видатки Державного бюджету України на 2007 рік склали у сумі 52.05 млн. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України у сумі 40.421422 млн. грн. та видатки спеціального фонду Державного бюджету України у сумі 11.6343791 млн. гривень.

У порівнянні з минулим роком [ додаток 2, табл. 2] Міністерство фінансів України збільшило загальний обсяг видатків зведеного бюджету в 2007р. на 10,5 млн. гривень. Це збільшення відбулося з огляду на поліпшення фінансування соціальних видатків бюджету та збалансованіший підхід до розроблення місцевих бюджетів. Цього року збільшено обсяг фінансування охорони здоров'я на 1286,4 млн. гривень, освіти -на 1785 млн., духовного, фізичного розвитку та соціального захисту населення -443 млн. грн. У порівнянні з 2006 роком майже в 1,17 рази, або на 4 млрд. 653млн. гривень, збільшено видатки місцевих бюджетів. В умовах проведення податкової реформи уряд зробив усе можливе, щоб органи місцевого самоврядування були забезпечені фінансовими ресурсами. У 2005 році частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 37%. Сьогодні вона становить 41% Цього року передбачено Повне погашення із соціальних виплат. У бюджеті 2007 року передбачено додатково на 20-25% посилити соціальні гарантії малозабезпеченим верствам населення. З 1 березня мінімальна заробітна плата буде виплачуватися в розмірі 585грн., і постійно зростатиме [9, с.15].

Бюджетний комітет суттєво збільшив ресурс місцевих бюджетів та фінансування соціальних видатків Зокрема, Комітет зменшив прогнозний обсяг надходжень по податку з доходів фізичних осіб (за ставкою 13%) на 1,2 млрд. грн. (відповідним місцевим бюджетам буде або зменшено суми вилучень до держбюджету, або збільшено обсяг дотації вирівнювання), а також передбачив збільшення обсягу видатків місцевих бюджетів на 1,2 млрд. грн. на фінансування відновлення співвідношення в оплаті праці всіх категорій працівників бюджетних установ, порушених у зв'язку з введенням розміру мінімальної заробітної плати 585 грн., з 1 вересня 2007 року. Також передбачено додаткову субвенцію (198,5 млн. грн.) місцевим бюджетам на виконання загальнодержавних програм (збереження історичної забудови Одеси, Львова, Чернівців, Полтави, Чигирина, Глухова, Збаража, на збереження інших пам'яток архітектури, будівництво метрополітенів та інше).

Більшість державних видатків насамперед соціального спрямування, фінансуються з місцевих бюджетів.

Що стосується міжрегіональних відмінностей у витратах місцевих бюджетів з розрахунку на одного жителя то у 2006-2007рр. відмінність між мінімальним рівнем та максимальним становили менше 40% У 2006 році витрати місцевих бюджетів більшості регіонів перевищували 95% від середнього по областях України рівня (тільки в Донецькій та Херсонській -менше 92%, у Луганській області -88). У 2006 р. найбільші витрати місцевих бюджетів на одного жителя були в АР Крим і становили 122% від середнього рівня по Україні, у Київській обл. 11,3%, Харківській -105,9%, Миколаївській 103,6% [ 12, с.1-2].

Отже, ознака сучасної побудови бюджетної системи України є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не можуть бути включені до місцевих бюджетів іншого рівня. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення джерел доходів передбачають бюджетну самостійність, самостійність щодо встановлення комунальних тарифів і податків.

2. РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Бюджетний процес - регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Державний бюджет України затверджується законом України. Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місцевими Радами народних депутатів.

2.1 Характеристика етапів становлення бюджетної системи України

Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між державним та місцевими бюджетами будуються на основі єдності бюджетної системи та фінансової політики держави взагалі.

Зміни в економіці, керівництві господарством держави і зміни у структурі і функціях державної влади та управління стосуються і бюджетної системи, змінюють співвідношення між різними ланками бюджетів, змінюють їх обсяг і внутрішню структуру.

Структура бюджетної системи визначається Конституцією.

В ній та в Законі про бюджетні права закріплюються права держави та місцевих органів влади і управління на затвердження своїх бюджетів, на диференціювання доходів і видатків між різними ланками бюджетної системи, порядок їх складання, розгляду та затвердження.

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, мало дипломатичні відносини з рядом держав Європи. Була загальновійськова казна , до якої надходили доходи від рибних промислів, скотарства, полювання. Видатки передбачались на військове спорядження, будівництво укріплень, монастирів, утримання закладів для престарілих воїнів, дипломатичних місій тощо.

Був період, коли робились спроби створити власну бюджетну систему. Це 1918-1922 рр. спочатку Українська Центральна Рада протягом 14 місяців свого існування, а потім більшовицький уряд спробували оволодіти бюджетним процесом, але ці спроби з різних причин не мали успіху.

Створення СРСР і прийняття Конституції Союзу РСР передбачало створення єдиного бюджету, до складу якого включались бюджети союзних республік. Основні положення Конституції були конкретизовані в законодавчих і підзаконних актах. Зміст бюджетного законодавства можна звести до такого:

- єдність бюджетної системи, централізація податкового законодавства у віданні союзних органів і регламентація видатків;

- включення союзних республік до складу єдиного державного бюджету, затвердження зведеного бюджету верховними органами Союзу.

Бюджетна система Союзу РСР об'єднувала в державному бюджеті: союзний бюджет, бюджет соціального страхування та державні бюджети 15 союзних республік, в склад яких входили республіканські бюджети союзних республік, державні бюджети 20 автономних республік та більше 53 тис. місцевих бюджетів(країв, областей, округів, міст, районів, сільських та селищних Рад).

Така бюджетна система існувала з 1924р., коли державні бюджети союзних республік були вперше законодавчо закріплені Конституцією СРСР. В державному бюджеті на 1924/1925 р. частка державних бюджетів союзних республік складала 41,9%, причому, основна частина коштів в державних бюджетах - 69,2% - приходилась на місцеві бюджети. В наступні роки спостерігалась поступова централізація коштів в союзному бюджеті. Наприклад, в 1940 р. на частку союзного бюджету приходилось 75,8% ресурсів державного бюджету країни.

В умовах Союзу державний бюджет України виконував підпорядковану роль у розподільчих процесах. Він був інструментом перерозподілу ресурсів між галузями республіканського господарства і різними соціальними групами населення на території України, а також між територіями всередині республіки.

При формуванні державного бюджету СРСР на 1989 та 1990рр. були офіційно оприлюднені суми дефіциту бюджету. Відбувся розподіл дефіциту бюджету між союзним та республіканськими рівнями.

Основним регулюючим джерелом в ці роки залишався податок з обороту, нормативи відрахування якого в бюджети союзних республік були визначені диференційовано від 61,4 % до 100 %. В бюджети союзних республік відраховувалось в 1990 р. 20 % платежів із прибутку підприємств союзного підпорядкування, в розмірі 50 % був встановлений норматив відрахувань в бюджети союзних республік від прибуткового податку з населення.

Суттєвою особливістю формування бюджетів на 1991р. був розвиток принципово нових фінансових взаємостосунків між центром та суверенними державами, між суверенними і автономними республіками та місцевими Радами народних депутатів. Так бюджетна система стала включати окремо союзний бюджет, самостійні республіканські (суверенних і автономних республік) та місцеві бюджети.

В 1991р. були повністю передані в бюджет такі найважливіші податки, як податок з обороту та державні податки з населення. Замість цих податків республіками передавалась в союзний бюджет фіксована сума коштів на покриття видатків на народне господарство та на здійснення загальнонаціональних програм. Хоча затверджені бюджетні показники не були виконані із-за недотримання республіками своїх фінансових зобов'язань.

Таким чином, в 1991р. практично було ліквідовано єдину бюджетну систему країни, яка розпалась більш ніж на 55 тис. автономних бюджетів. В результаті загальнодержавний грошовий фонд був поділений за сферами ведення Союзу РСР та суверенних республік.

В Україні ще в 1990р. був прийнятий закон Української РСР “Про бюджетну систему Української РСР”, який визначив основи організації бюджетної системи України. Згідно цього закону фінансові ресурси України були поділені на кошти державного бюджету (республіканського бюджету), бюджетів місцевих Рад народних депутатів, позабюджетних фондів та інших фінансових ресурсів. В цьому законі були відображені питання формування та виконання державного та місцевих бюджетів, розгляд, затвердження, виконання бюджетів різних рівнів бюджетної системи.

З урахуванням змін, що відбулися в політичному устрої України за 1991-1995рр., а також в бюджетній політиці та бюджетному механізмі, в 1995р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону “Про бюджетну систему України”, де наведено більш чітке визначення бюджетної системи, її складових частин, детальніше регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи України.

Як незалежна держава Україна склала проект державного бюджету тільки на 1992р. Через нього перерозподілялося більше ніж 60 % національного доходу і 70 % фінансових ресурсів держави, він був зведений з дефіцитом менше, ніж 3 % доходів.

Таким чином, становлення бюджетної системи має досить тривалу історію, завдяки якій є можливість простежити за роллю держави в розподільчих процесах та місце безпосередньо бюджету в соціально-економічних процесах.

2.2 Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи

Функціонування бюджетних відносин в Україні здійснюється на основі законодавчих та нормативних актів, перелік яких визначений ст. 4 Бюджетного кодексу України:

1. Конституція України.

2. Бюджетний кодекс України.

3. Закон про державний бюджет України.

4. Інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини.

5. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України.

6. Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

7. Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

При здійсненні бюджетних відносин положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу та Закону про Державний бюджет України.

Розглянемо, як регулюються бюджетні відносини відповідними законодавчими та нормативними актами.

Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Регулярні звіти про доходи та видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені.

Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня до 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом Закону подається доповідь про хід виконання державного бюджету України поточного року.

Кабінет Міністрів України відповідно до закону подає до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України .поданий звіт має бути оприлюднений.

Особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі визначаються окремими Законами України.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органи виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районами чи обласними радами.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Бюджетний кодекс складається з шести розділів:

1. Загальні положення - описано порядок формування резервного фонду для Державного і місцевих бюджетів, механізми аудиту та фінансового контролю, оприлюднення інформації про бюджет.

2. Державний бюджет України - визначено склад доходів і видатків Державного бюджету. Визначені основи ведення бухгалтерського обліку, порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду.

3. Місцеві бюджети - передбачені доходи і видатки, які закріплюються за місцевими бюджетами, складові місцевих бюджетів.

4. Між бюджетні відносини - визначені критерії розмежування видів видатків між бюджетами, перелічені видатки, що здійснюються з Державного бюджету, бюджетів сіл, селищ, міст районного, обласного та республіканського підпорядкування.

5. Контроль за дотримання бюджетного законодавства та відповідальність за бюджетні правопорушення.

6. Прикінцеві положення - перелічені проекти законів, які потрібно прийняти у зв'язку з введенням у дію Бюджетного кодексу.

Закон про “Державний бюджет України” приймається на наступний за звітним роком. На жаль, практично жодного року за 10 років незалежності він не був прийнятий вчасно. В Україні календарний і бюджетний роки збігаються.

Інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини. До основних законів, які регламентують функціонування бюджетної системи, можна віднести:

1. Закон України «Про прожитковий мінімум».

2. Закон України «Про місцеве самоврядування».

3. Закон України «Про затвердження Конституції АРК».

4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації».

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України в межах повноважень, передбачених Конституцією України та законами України, видає відповідні акти, які не можуть суперечити Конституції України, законам України, указам Президента України. Ці нормативні акти регулюють поточні питання, які виникають унаслідок здійснення повноважень.

Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади. Це можуть бути укази Президента, які регулюють поточні актуальні питання, неврегульовані законами України, а також постанови, рішення, накази міністерств, відомств, зокрема Міністерства фінансів, Державного казначейства, Головної Державної податкової адміністрації.

Рішення органів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Місцеві органи влади - органи місцевого самоврядування та державні адміністрації в межах своїх повноважень, згідно з Конституцією України, Законів України «Про місцеве самоврядуванні в Україні», де передбачені їхні повноваження, можуть видавати нормативні акти місцевого значення.

Щодо функціонування бюджетної системи це можуть бути рішення про затвердження місцевих бюджетів, планів соціально-економічного і культурного розвитку, надання пільг окремим платникам в сплаті податків, які є складовою місцевих бюджетів, створення спеціальних фондів, випуск місцевої позики.

2.3 Складання та затвердження бюджету на 2007р.

Складанню проектів бюджетів передує розробка основних прогнозних макроекономічних показників на плановий рік, з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведення балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. На підставі цих показників на плановий рік Уряд Автономної республіки Крим, виконавчі комітети обласних, Київської та Севастопольської міських рад народних депутатів розробляють прогнози економічного і соціального розвитку відповідних адміністративних територіальних утворень. Постійна комісія з питань бюджету розробляє проекти постанови про основні напрямки бюджетної політики бюджетну резолюцію) і вносить її на розгляд Верховної ради не пізніше 15 червня поточного року. Верховна рада приймає постанову про основні напрями бюджетної політики не пізніше 1 липня [23, с.132].

Складання проекту Державного бюджету організовує кабінет міністрів. Міністерство фінансів розглядає зазначені пропозиції відповідних органів державної виконавчої влади і готує проекти зведеного і державно бюджету України і подає його президенту України. Президент України розглядає проект державного бюджету і вразі згоди з ним вносить його Верховній раді України до 1 вересня. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 20 днів. Не пізніше 25 вересня президент України представляє проект державного бюджету на засіданні Верховної Ради. З доповіддю про проект бюджету виступає міністр фінансів, або особа та що виконує його обов'язки. Депутати обговорюють поданий проект після чого він подається на розгляд постійних комісій. Депутати і постійні комісії передають свої поправки до проекту бюджету у постійну комісію з питань бюджету. У разі схвалення доповіді постійної комісії з питань бюджету на пленарному засіданні розглядаються тільки ті які відхилені поправки які відхилені комісією і на розгляданні яких наполягають ініціатори їх внесення. Кабінету міністрів надається можливість доопрацювання бюджету на протязі двох тижнів перед другим читання на верховній Раді. Починається третя стадія бюджетного процесу - затвердження бюджету. Якщо Кабінет міністрів подає проект бюджету з дефіцитом, спочатку Верховна Рада затверджує граничний розмір дефіциту, після чого голосує державний бюджет постатейно. Якщо після обговорення і прийняття поправок Уряду досягається затверджений граничний розмір дефіциту бюджету, верховна рада затверджує бюджет. Якщо ж дефіцит бюджету перевищує граничний розмір Верховна рада розглядає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, крім захищених. Після чого закон про Державний Бюджет приймається в цілому [13, с.17).

Бюджет 2007р. був прийнятий 27 листопада 2006р. 235голосами парламентської більшості.

Загальні положення Державного бюджету України:

загальний розмір доходів Держбюджету 60.7023909 млн. грн. у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 47. 9254834 млн. грн. та доходи спеціального фонду державного бюджету України -12.7769075 млн. грн.

Видатки державного бюджету України на 2007р. 64.192219 млн. грн. у тому числі видатки загального фонду державного бюджету у сумі 51.62671 млн. грн. та видатки спеціального фонду державного бюджету -у сумі 12.565506млн. грн.

Затверджено обсяги повернення кредитів до державного бюджету України у сумі 1.830755 млн. грн.

Обсяги надання кредитів з Державного бюджету України у сумі -1.770459 млн. грн.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету -3.429532 млн. грн. Розмір оборотної касової готівки Державного бюджету -400.000 млн. грн. Дефіцит держбюджету складає близько 1,7 млрд. грн.;

- розмір доходів державного бюджету визначений на рівні 27,6 ВВП України;

- джерелами покриття дефіциту загального фонду держбюджету визначені:

1) надходження від державних внутрішніх та державних зовнішніх запозичень; 2) 97% коштів, одержаних від приватизації державного майна;

3) "пред'явлення цінних паперів, що використовуються для управління ліквідністю";

- на Фонд державного майна України покладено завдання забезпечити в 2007 році надходження до Державного бюджету коштів, отриманих від приватизації державного майна, у сумі не менш як близько 2,1 млн. грн.;

- дотація вирівнювання з Державного бюджету місцевим бюджетам дорівнює 6,7 млрд. грн.;

- запроваджується мораторій на створення нових і розширення діючих спеціальних (вільних) економічних зон, технологічних парків та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на нових територіях. - запропоновано здійснити погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ, яка виникла станом на 1 квітня 2006 року і не відшкодована на 1 січня 2007 року, шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу 5 років;

- Національний банк у 2007 році вносить до Державного бюджету перевищення своїх кошторисних доходів над кошторисними видатками за 2006 рік, а також у повному обсязі кошти доходу за ПОВДП 2005 року, що сплачуються Міністерством фінансів України у 2007 році, на загальну суму не менше як 500 млн. грн.

- збережено додаткові пенсійні збори, розмір збору з купівлі-продажу валюти з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти збільшено до 2% замість 1 тощо [17 с. 26-27]

Бюджетом 2007 року закладено підвалини економічного і інвестиційного зростання. Усі попередні бюджети більше декларували, а ніж насправді забезпечували сталий економічний розвиток країни. Саме за політики чинного уряду реально почалася детінізація економіки: за минулий рік через банківську сферу пройшло 69 мільярдів гривень заробітної плати, тоді як у 2006р. лише 52мільярдів, майже в двічі зросли внутрішні інвестиції в реальний сектор економіки.

У порівнянні з минулим роком Міністерство фінансів України збільшило загальний обсяг видатків зведеного бюджету в 2007р. на 10,5 млн. гривень. У порівнянні з 2006 роком майже в 1,17 раз, або на 4 млрд. 653млн. гривень, збільшено видатки місцевих бюджетів. В умовах проведення податкової реформи уряд зробив усе можливе, щоб органи місцевого самоврядування були забезпечені фінансовими ресурсами. У 2007 році частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 37%. Сьогодні вона становить 41% Цього року передбачено Повне погашення із соціальних виплат. У бюджеті 2007 року передбачено додатково на 20-25% посилити соціальні гарантії малозабезпеченим верствам населення. З 1 березня мінімальна заробітна плата буде виплачуватися в розмірі 585грн., і постійно зростатиме. [21. с 1.]

Отже рівень видатків на освіту, науку медицину, заробітну плату, залишається недостатнім, що спричиняє соціальні проблеми, які мають тенденцію до накопичення.

бюджет податок складання

2.4 Умови виконання державного бюджету України

Виконання бюджету є основною стадією бюджетного процесу. Виконати бюджет -це означає забезпечити повне і своєчасне надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і направлення коштів і фінансування видатків, включених у бюджет. Виконання державного бюджету виконує кабінет міністрів через Міністерство фінансів, міністерства, відомства, ін. органи виконавчої влади, Раду міністрів Криму, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів.

Державний бюджет України, бюджет автономної Республіки Крим виконується за розписом доходів та видатків з поквартальним розподілом, що затверджується фінансовими органами відповідно до затверджених показників бюджетів. Законом України „Про бюджетну тему України” передбачено, що касове виконання бюджетів здійснюється новоствореними установами Державного бюджетного банку України.

Бюджетне фінансування виділяється на спеціально уповноважених осіб (керівників міністерств, відомств, установ, організацій) -розпорядників коштів. До повноважень головних розпорядників державних коштів належать права: одержувати кошти на утримання всієї системи; розподіляти їх поміж нижчестоящими розпорядниками бюджетних коштів, відкривати бюджетне фінансування нижчестоящим розпорядникам бюджетних коштів, одержувати і витрачати кошти на утримання апарату, що його вони очолюють; контролювати цільове й доцільове витрачання коштів підвідомчим органам; здійснювати централізовані заходи (боротьба з епідеміями, епізоотіями, централізована закупівля обчислювальної техніки тощо.).

По місцевих бюджетах головними розпорядниками бюджетних коштів є керівники галузевих відділів місцевої Ради (охорони здоровя, освіти тощо), яким підпорядковані установи та організації місцевого підпорядкування.

Також шлях ринкових реформ в Україні привів до необхідності створення у державі структури, що забезпечувала б якнайефективніше управління бюджетними ресурсами, оперативність і прозорість виконання бюджету. Саме таким органом у державі покликане бути Державне казначейство України. Функціонування казначейської системи дає можливість на підставі чітко визначених обсягів реальних потреб найраціональніше проводити раціоналізацію бюджетних потоків, забезпечити безперервне фінансування всіх учасників бюджетних відносин , зробити процес виконання бюджету ефективнішим.

Казначейське виконання державного бюджету запроваджене в 2002 році дало позитивний ефект, бо така система забезпечує ощадливе, обов'язкове цільове використання коштів державного бюджету. Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів має важливе значення для: запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів; удосконалення управління видатками місцевих бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу; посилення поточного контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни. [16, с. 12-13]

Казначейська система обслуговування місцевих бюджетів має забезпечити :

- прозорість руху бюджетних коштів згідно з бюджетними призначеннями;

- акумуляцію бюджетних ресурсів розпорядників коштів місцевих бюджетів на єдиному казначейському рахунку управлінь Держказначейства;

- оперативність в управлінні коштами (можливість мати щоденні дані про залишки коштів на рахунках усіх рівнів бюджетів та на рахунках бюджетних установ;

- єдиний підхід до бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання місцевих бюджетів.

Казначейська система обслуговування місцевих бюджетів не позбавляє місцеві органи влади належних їм прав. Тільки службовці органів місцевого самоврядування мають право приймати рішення у процесі виконання місцевого бюджету , до повноважень державних службовців органів казначейства входять забезпечення і контроль за виконанням цих рішень із боку розпорядників бюджетних коштів місцевого бюджету. Таким чином, діє принцип розподілу влади на тих, хто приймає рішення у процесі проведення бюджетної політики , і тих, хто забезпечує їхнє виконання при цьому кожен відповідає за поставлене перед ним завдання [15, с. 23-24].

Крім того, ключовою умовою функціонування положень Бюджетного кодексу щодо формування прямих фінансових відносин між Державним бюджетом України і бюджетами міст обласного значення й районів було відкриття поточних рахунків місцевих бюджетів у казначейській системі для оперативного здійснення між бюджетних розрахунків та надання необхідної інформації Міністерству фінансів України.