Оцінка та шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства

Інформаційне забезпечення та методики оцінки фінансової стійкості підприємства. Оцінка фінансової стійкості ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" за системою показників. Підвищення фінансової стійкості підприємства. Управління фінансовою стійкістю.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.07.2014
Размер файла 984,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Коефіцієнт маневреності показує, яка части на власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Протягом аналізованого періоду даний коефіцієнт має позитивну тенденцію до зростання, що також пов'язано зі збільшенням власного капіталу. За період 2009-2011 рр. коефіцієнт маневреності зріс на 2,6

Отже, здійснивши аналіз фінансово-економічних показників ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", можна стверджувати що дане підприємство є прибутковим та рентабельним і має перспективи для подальшого розвитку та модернізації, але провівши аналіз та оцінку фінансової стійкості, спостерігається нестійкий стан підприємства, що в свою чергу свідчить про неефективність діяльності підприємства. Таким чином, необхідно застосовувати ефективну систему управління підприємством для здійснення ним повномасштабної діяльності. З цією метою повинні бути знайдені шляхи покращення фінансового стану ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", які ми запропонуємо у наступному розділі.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення оцінки фінансової стійкості підприємства

3.1 Проблеми оцінки фінансового стану підприємства в сучасних умовах розвитку економіки

Вкрай важливою оцінка фінансового стану підприємства є для підприємств, що вже зайняли стабільну частку на ринку та набули статус "лідерів ринку" і планують перебудову, серйозні системні функціональні зміни, пов'язані із розширенням чи зміною форми власності, зміною напрямків діяльності; розширення сфер та масштабів здійснення фінансово-господарської діяльності; для підприємств, яким необхідно підтвердити рівень своєї фінансової стійкості для виходу на міжнародний фондовий ринок; для підприємств, що знаходяться в критичному становищі, які не мають змоги власними силами вийти із ситуації, що виникла та потребують глибокого аналізу резервів необхідних та ще існуючих резервів для можливого поновлення діяльності чи залучення фінансової допомоги партнерів по бізнесу. До аналізу фінансового стану підприємства необхідно підходити системно, детально і оцінювати показники фінансового стану підприємства в динаміці для одержання достатньої інформації для прийняття управлінських рішень та посилення, як наслідок, конкурентоспроможності в майбутньому.

Для забезпечення задовільного фінансового стану підприємству необхідно розробити, проаналізувати, затвердити та забезпечити використання механізму оцінки фінансово-господарського стану підприємства із врахуванням специфіки діяльності у тій чи іншій галузі економіки, тобто адаптувати систему оцінки стану підприємства до особливостей визначеного виду ринку. Така система повинна забезпечити наявність необхідної інформаційної бази для проведення ґрунтовного аналізу фінансового стану як в оперативному, так і поточному режимах, з врахуванням всіх чинників, що його визначають, проведення аналізу і розробки заходів щодо його зміцнення в майбутньому. Дана система може функціонувати тільки за наявності компетентних і висококваліфікованих спеціалістів з фінансового управління, що спроможні забезпечити виконання даних завдань. Найважливішою ознакою такого управління буде здатність функціонувати і розвиватись підприємству за умов зростання конкуренції та постійно-змінного навколишнього середовища.

Для визначення фінансового стану підприємства необхідно перш за все проаналізувати якість джерел інформації. Так, для внутрішніх користувачів вирішальне значення для проведення аналізу відіграє стан джерел інформації, а саме бухгалтерська фінансова звітність, яка відображає майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. У свою чергу для зовнішніх користувачів повинно існувати джерело інформації з багатомовним інтерфейсом, що б містило публічну звітність суб'єктів господарської діяльності України. Таке джерело зробить систему фінансового аналізу більш доступною для вітчизняних та зарубіжних дослідників, що дасть змогу підприємству орієнтуватись не тільки на внутрішню оцінку фінансового стану, а й порівнювати її висновками про фінансовий стан зовнішніх користувачів.

Незважаючи на достатній розвиток теорії і практики оцінки фінансового стану підприємств, в Україні не розроблено чіткої методики аналізу фінансового стану підприємства. Методичні рекомендації, що надаються різними міністерствами і відомствами, спрямовані на аналіз фінансового стану підприємства у конкретних умовах: при приватизації, санації, банкрутстві, аудиторських перевірках. Застосування таких методик ускладнюється недосконалою правовою і технологічно-культурною базою економіки [18].

У комплексному оцінюванні фінансового стану та у формуванні загальних висновків про фінансовий стан досліджуваних підприємств у вітчизняних і закордонних джерелах, а також у різноманітних методичних рекомендаціях існує три основні підходи:

визначення рівня забезпеченості товарно-матеріальних запасів підприємства за джерелами їхнього формування: залежно від того, які саме джерела коштів використовують для формування запасів, робиться висновок про рівень платоспроможності та фінансову стійкість підприємства;

обчислення комплексу коефіцієнтів, і на основі їхнього дослідження в динаміці та порівняно з нормативними значеннями, розроблення висновків про фінансовий стан підприємства;

застосування інтегрованого показника, який складається з декількох найвагоміших коефіцієнтів, визначення певних меж його значення для ідентифікації фінансового стану підприємства [19].

На даному етапі розвитку економіки процес здійснення оцінки фінансового стану підприємства передбачає використання різних методів, прийомів, концепцій. Найбільш традиційними методами, за допомогою яких можна оцінити фінансовий стан підприємства, є коефіцієнтний аналіз.

Кожне підприємство самостійно визначає систему показників, що використовуються в аналізі фінансового стану підприємства із врахуванням особливостей провадження діяльності підприємства. В економічній літературі з фінансів та фінансового менеджменту пропонується використовувати близько 50 показників для аналізу поточного стану підприємства. На практиці використовують, як правило, всього 14 показників.

Основними недоліками методик діагностики фінансового стану, як вітчизняних, так й іноземних авторів, є ігнорування галузевих особливостей. Так застосування в Україні деякими економістами міжнародних систем оцінок фінансового стану, неадаптованих до умов вітчизняної економіки, як наслідок, спричиняє прийняття неправильних управлінських рішень, використання коштів в низькорентабельних напрямах діяльності, затвердження стратегії розвитку підприємства, що не відповідає сучасним реаліям розвитку ситуації на ринку.

Закордонний досвід оцінювання доцільно залучати для використання в українську аналітичну практику, однак при цьому потрібно акцентувати увагу на важливості розуміння схеми обліку, яка лежить в основі фінансових коефіцієнтів.

Крім цього, проблемою оцінки фінансового стану підприємства є використання так званих "нормативних" показників, розробка яких здійснювалась органами державної влади із врахуванням методик розрахунків СРСР. У світовій практиці такі нормативні показники складаються на основі багаторічної практики ведення та аналізу статистичних даних по окремих підприємствах та галузях. В Україні ж такої практики на даний момент не встановлено, вітчизняні вчені, в більшості, звертаються до оцінок зарубіжних та лише в певній мірі допускають зміну нормативних показників, що б враховувала особливості вітчизняної економіки. Часто подібні оцінки виходять з логічних висновків, які, однак, не є близькими до практичної діяльності підприємств України [21].

Таким чином, доцільно порівнювати фінансові показники, що характеризують діяльність підприємства, не з нормативними значеннями, а з такими:

- середніми значеннями аналогічних показників, розрахованими для сукупності підприємств кожної галузі, які виробляють основну частку її продукції;

- середніми значеннями таких показників, визначеними в цілому по всьому обсягу випуску відповідної галузі;

- значеннями показників, рекомендованих у працях українських дослідників, які відповідають вимогам безпечного функціонування;

- показниками діяльності найкращих підприємств тощо.

При такому порівнянні визначається, чи перевершують значення відповідного показника по тому чи іншому підприємству середньоукраїнський рівень, чи вони нижчі за нього; оцінюється попадання значень тих чи інших показників у певні діапазони, які рекомендуються українськими аналітиками. Досліджені методики аналізу фінансового стану підприємства показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. Використання таких методик в Україні було б можливим за повної відповідності бухгалтерського обліку, фінансової звітності вимогам міжнародних стандартів, за стабільної діяльності вітчизняних підприємств.

Якісна та достовірна оцінка фінансового стану підприємства може бути лише тоді реалізована, коли на підприємстві існує достовірна та вичерпна первинна інформація, а саме здійснюється контроль за правильністю формування фінансової звітності, здійснюється належне опрацювання податкової звітності, методика діагностики фінансового стану підприємства адаптована до особливостей ринку та сегменту, яку займає підприємство. Для проведення аналізу необхідно визначити основні інформаційні блоки в розрізі окремих видів документів та обрати відповідну методологію проведення аналізу, яка б давала змогу аналізувати фінансовий стан як в динаміці так і статично. З розрахованих показників формується аналітична база даних, як слугує фінансовим менеджерам підприємства "інформаційною картою дій" на основі яких приймаються управлінські рішення для усунення слабких сторін підприємства та проводиться пошук необхідних фінансових ресурсів підприємства. Саме здійснення чітко визначеного алгоритму дій структурними підрозділами підприємства, відповідальними за здійснення фінансово-господарської діяльності формуватиме якісний та чіткий аналіз фінансового стану підприємства.

3.2 Напрями підвищення фінансової стійкості підприємства

Перехід економіки України до ринкових відносин потребує змін у підходах до управління фінансовим станом підприємства з метою підвищення ефективності діяльності та функціонування виробництва. Світова фінансова криза, що розпочалась у 2008 році, як і на інші підприємства, негативним чином вплинула на діяльність ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", в результаті чого значно погіршився його фінансовий стан.

Безумовно, за умов сучасного стану економіки України значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Усі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна тільки на підставі використання належного комплексу показників з урахуванням впливу на них факторів фінансового характеру, а також багатьох інших, які взагалі не піддаються вартісній оцінці. До таких належать: політичні або загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури підприємства, зміна форм власності, перепідготовка персоналу. Тому підприємствам необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, і в залежності від того який показник змінився, приймати відповідні рішення [18].

Отже, умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку є його стійкий фінансовий стан. Це комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба враховувати при прийнятті фінансового вибору. Стабільність фінансів на

підприємстві може бути забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень. Обчислення такого мінімального прибутку здійснимо за формулою:

П = ВК ДС (3.1.)

ППП

де КП - комплексний показник фінансового стану;

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності;

Кфз - коефіцієнт фінансової залежності (позикові кошти/загальна величина пасивів).

Класифікація підприємства, відповідно до значення КП, має такий вигляд:

якщо КП > 0, то ймовірність банкрутства більше ніж 0,5; - якщо КП = 0, то ймовірність банкрутства дорівнює 0,5;

якщо КП < 0, то підприємство вважається фінансово стійким, імовірність банкрутства менше ніж 0,5;

Чим більше КП, тим гірше фінансовий стан і тим більша ймовірність банкрутства [23].

Розрахуємо згідно з вищенаведеною моделлю комплексний показник фінансового стану для ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" для 2010 року. Результати проведених розрахунків свідчать про те, що ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" у 2010 році є фінансово стійким, а ймовірність банкрутства є малою.

ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" займає лідируючі позиції на ринку, активно експортує свою продукцію, яка є конкурентоспроможною на ринку. Проте водночас має ряд проблем в своїй діяльності. Свідченням цього є проаналізовані показники фінансового стану підприємства протягом досліджуваного періоду.

Так основними проблемами підприємства виступає недостатня кількість власних коштів, які не забезпечують здійснення повномасштабної діяльності; негативні показники ліквідності, платоспроможності, а також недостатність оборотних коштів підприємства. Крім того, постає проблема у високій собівартості продукції, за рахунок якої підприємство не може отримувати достойні прибутки, здійснюючи при цьому рентабельну діяльність.

За результатами досліджень, ми вважаємо за доцільне внести наступні пропозиції щодо оздоровлення фінансового стану ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен":

1. Знизити собівартість продукції, яка дозволить підприємству підвищити конкурентоспроможність на ринку збуту. Це можна досягти за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

2. Збільшити обсяг грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що, в свою чергу, призведе до збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Також збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

3. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів. Як відомо, підприємство активно працює на виробництво нових видів продукції, що передбачає залучення нових клієнтів та збільшення прибутків підприємства.

Варто наголосити, що у ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів є нестача грошових коштів, проблеми з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то ми пропонуємо здійснення таких заходів:

1) реалізація продукції з негайною оплатою;

2) отримання дебіторської заборгованості;

3) продаж резервних грошових активів;

4) продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів);

5) отримання банківських кредитів;

6) залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи [9]:

1) визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

2) періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

3) якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

4) використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

5) продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

6) при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;

7) обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Доцільним є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду [25].

Ще одним напрямом покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.

Для перспективного фінансового планування необхідна розробка трьох основних документів:

1) прогноз звіту про прибутки і збитки;

2) прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

3) прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

З метою нарощення прибутку ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" повинна:

нарощувати обсяги виробництва, тобто збільшувати реалізацію своєї продукції;

впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників, мотивувати їх;

розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість;

зменшувати витрати на виробництво продукції, що відповідно знизить собівартість продукції;

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

здійснювати пошук більш дешевих поставок сировини та матеріалів для забезпечення процесу виробництва.

раціонально використовувати одержаний прибуток для здійснення ефективної повномасштабної діяльності в подальшому;

залучати фінансові інвестиції. Шляхами зростання рентабельності є:

величина прибутку. Чим більший прибуток, тим вищий рівень рентабельності;

величина вартості основних фондів і нормованих оборотних коштів. Чим більша сума авансових коштів на виробництво продукції, тим нижчий рівень рентабельності;

величина собівартості продукції впливає обернено пропорційно на рівень рентабельності: менша собівартість дає вищу рентабельність конкретного виду продукції.

Отже, загалом можна сказати, що підприємство у своїй діяльності на перспективу повинно орієнтуватися на таку політику по покращенню фінансового стану і підвищення рівня фінансової стійкості, при якій основна діяльність буде прибутковою при одночасній максимальній віддачі всіх елементів, тобто підвищення рівня рентабельності продукції за рахунок зниження собівартості і збільшення обсягів її реалізації. Безумовно слід наголосити на тому, що мають відбуватися якісні зміни в управлінні підприємством шляхом активної, зорієнтованої на майбутнє стратегії, побудованої на зв'язку між намаганням забезпечити прибутковість і додержати стабільності фінансових процесів.

3.3 Управління фінансовою стійкісттю підприємства

Фінансова стійкість - це результат діяльності, який свідчить про забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами, рівень їх використання, напрями їх розміщення. Вона є умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку. Це комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба враховувати при прийнятті фінансового вибору. Стабільність фінансів на підприємстві може бути забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень. Тобто загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечив би постійне перевищення доходів над витратами [26].

Зазначимо, що форма власності також впливає на фінансову стійкість. У сучасних умовах господарювання акціонерні товариства не можуть мати достатнього рівня фінансової стійкості через високу собівартість продукції і тому працюють збитково.

Слід зазначити, що для підтримання фінансової стійкості підприємства необхідно використовувати фінансову стратегію. Створення, визначення і реалізація стратегії управління належить до доволі складних і трудомістких завдань. Поняття "стратегія" передбачає конкретні завдання і альтернативні шляхи їх реалізації, сукупність яких дає змогу досягнути поставленої мети.

Серед стратегічних цілей підприємства необхідно визначити напрями його діяльності на перспективу: вдосконалення якості своєї продукції, досягнення ефективності виробництва за найменших витрат, забезпечення результативності технологій, зниження собівартості й забезпечення достатнього рівня рентабельності.

Розробка стратегії управління підприємством суттєво залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, які нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства. Моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовим станом, важливо попередити і вдало оцінити вплив цих факторів.

В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне і гнучке управління внутрішніми факторами його діяльності.

Ступінь впливу факторів на фінансову стійкість підприємства залежить не лише від сили кожного з них та співвідношення між ними, а й від тієї стадії життєвого циклу, в якій у даний момент перебуває підприємство, і відповідності їй управлінських дій.

На сучасному етапі однією з основних проблем в управлінні для керівників підприємства є необхідність приймати рішення в умовах нестабільності.

У сучасних економічних умовах при проведенні стратегічного менеджменту на підприємстві необхідно створити гнучку внутрішню структуру управління підприємством, навчити управлінський персонал майбутніх дій при здійсненні тієї чи іншої стратегії. Для протидії впливу зовнішнього середовища слід приймати стратегічні рішення з такою ж швидкістю, з якою виникають зміни у зовнішньому середовищі. Важливо правильно вибрати метод реалізації тих чи інших стратегічних рішень.

При прийнятті стратегічного рішення необхідно врахувати:

сумісність стратегії з можливостями підприємства;

ступінь ризику;

наявність ресурсів для здійснення стратегії та доцільність їх використання.

Стратегія підприємства повинна бути спрямована на розподіл фінансових ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні або є у нього з метою досягнення високих результатів своєї діяльності і забезпечення фінансової стійкості.

Зокрема, з метою підвищення рентабельності власного капіталу необхідно залучати позичкові кошти. Основним способом залучення позичкових коштів є комерційний і банківський кредити, інвестиційні внески працівників, оренда обладнання тощо. Але всі позичкові кошти через певний термін необхідно повертати, та ще й зі сплатою відсотків. Незважаючи на це, більшість підприємств намагається залучити позичкові кошти, оскільки в розвинутих капіталістичних країнах процент підприємницького прибутку виший за позичковий. Проте, як свідчить практика, не завжди залучення позичкових коштів є ефективним [25].

Однак залучення позичкових коштів має істотні переваги над дивідендами. Дивіденди виплачуються за рахунок прибутку, а відсотки за користування позичковими коштами - за рахунок собівартості. Крім того, власники підприємства не завжди повністю спрямовують суму дивідендів на розвиток виробництва й частину залишають на споживання. Позичкові кошти мають цільове спрямування, яке контролюється банками.

У сучасних умовах значного поширення набули такі форми розрахунків, як факторинг і кліринг.

Факторинг - операція з інкасування дебіторської заборгованості, одна з форм короткотермінового кредитування. Банк укладає договір із покупцем про гарантування його платежів при фінансових труднощах або про переуступку неоплачених у строк платіжних документів. За проведення факторингових операцій банк бере комісійну винагороду, обумовлену в договорі.

Кліринг - залік взаємних вимог. Кліринг дає змогу врахувати за кожним учасником заліку суму його простроченої дебіторської заборгованості, яка рахується за його покупцем. Але платіжний оборот включає платежі за сировину і матеріали, готову продукцію, а суми платежів різних підприємств не збігаються. Тому заліки не можуть бути стовідсотковими.

На основі розробленої фінансової стратегії необхідно забезпечити фінансову стійкість підприємства, тобто щоб стабільно реалізовувалась продукція підприємства, своєчасно надходила оплата за неї від дебіторів, а отриманих коштів було достатньо для виконання зобов'язань із бюджетом, постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

Одним із головних методологічних принципів стратегічного менеджменту є інформаційне забезпечення - реальне, правдиве й достовірне. Це відбувається шляхом складання та аналізу фінансової звітності.

В умовах переходу до ринку кожне підприємство повинне правильно оцінювати виробничий і економічний потенціал і перспективи розвитку свого підприємства та конкурентів. Діяльність акціонерних товариств вимагає забезпечення їх фінансової стійкості у довгостроковій перспективі. При цьому необхідно враховувати особливості діяльності кожного підприємства, вплив зовнішніх і внутрішніх факторів.

Як свідчить світова практика, фінансова стійкість підприємства с передумовою його сталого значення. Фінансова стійкість підприємства залежить від процесу виробництва і реалізації продукції, конкурентоздатності, інфляційних впливів, наявності фінансових ризиків, зміни законодавства, посилення екологічних вимог, умов оподаткування, зміни рівня процентних ставок, введення обмежень та ліцензій.

Крім того, на забезпечення фінансової стійкості підприємства впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори: ритмічність випуску і реалізації продукції, її якість, попит на продукцію на ринку, стан основних виробничих і невиробничих фондів, податкова політика держави, стан взаємовідносин з постачальниками і покупцями, цінова політика тощо.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків до бюджету, розподіляється у резервний фонд, на виплату дивідендів, у фонди економічного стимулювання. Частина цих фондів є потенційним джерелом фінансування розширеного виробництва, особливо фонд виробничого розвитку. Кошти цього фонду спрямовуються на фінансування витрат з технічного переозброєння, реконструкції і розширення діючих виробництв і освоєння нових видів продукції.

Темпи економічного розвитку акціонерних товариств визначаються темпами збільшення реінвестованих власних коштів. Це залежить від багатьох факторів, зокрема, рентабельності реалізованої продукції, оборотності власних коштів, фінансової стратегії, вибору структури капіталу, дивідендної політики [25].

У країнах ринкової економіки велике значення для нагромадження капіталу і спрямування його на економічний розвиток підприємства мають амортизаційні відрахування. Вони спрямовуються на відновлення основних засобів, які вибули внаслідок фізичного погіршення якості, морального старіння, випадкового псування. З досвіду ринкових країн відомо, що в період кризи амортизаційні відрахування повинні становити майже 70-75% усіх коштів на фінансування економічного розвитку, а в сприятливі періоди - частка амортизації досягала близько 50-60%. В Україні цей показник становить 10-12%, який стримує процес оновлення основних виробничих фондів акціонерних товариств, дає можливість підтримувати лише діюче виробництво і не дозволяє розвивати та вводити в дію нові виробничі потужності.

Для стабільної роботи підприємств слід підвищувати їх фондовіддачу, в основному за рахунок зростання обсягу випуску конкурентоздатної продукції в натуральному виразі, що приведе до зростання прибутку на гривню реалізованої продукції. Це дасть змогу збільшити власні оборотні кошти, спрямувати їх на формування мобільних запасів і затрат. З метою покращення виробничої діяльності, зниження собівартості продукції підприємствам необхідно:

зменшити накладні витрати за рахунок спрощення системи управління, скорочення управлінського персоналу;

скоротити транспортні витрати за рахунок реорганізації роботи автотранспорту, зменшити до виробничо-необхідної кількість транспортних засобів;

покращити роботу служби постачання, максимально можливо зменшити кількість посередників при постачанні сировини і матеріалів;

посилити контроль за якістю продукції, суворо обліковувати брак і виробничі відходи;

консервація і продаж обладнання, яке не використовується.

Використання усіх резервів і врахування факторів впливу дозволить знизити витрати на одиницю продукції і ціни на неї, то призведе до зростання обсягів реалізації та покращення фінансової стійкості підприємства.

Умовою підтримання ефективного економічного розвитку є здатність підприємства пристосовуватись до змін внутрішнього і зовнішнього середовища, одночасно не втрачаючи фінансової стійкості. При цьому підприємству необхідно володіти оптимальною структурою фінансових ресурсів і в разі необхідності залучати позичкові кошти.

Фінансова стійкість підприємства може бути відновлена в результаті визначення оптимального розміру оборотного капіталу і структури пасивів. З цією метою необхідно проводити роботу по підвищенню мобільності виробничих запасів та надходженню достатнього розміру коштів.

Поповнити джерела власних коштів базових акціонерних товариств необхідно за рахунок підвищення загальної рентабельності виробництва, рентабельності реалізованої продукції та рентабельності ресурсів, балансового прибутку та його частини, що спрямовується на відрахування у резервний фонд, фонди економічного стимулювання.

Отже, забезпечення фінансової стійкості підприємства проявляється в досягненні високих фінансових результатів при найменших витратах, у забезпеченні безперервної роботи підприємства і своєчасності розрахунків за зобов'язаннями, а також при вірному і своєчасному перерозподілі фінансових ресурсів, які є в його розпорядженні, спрямування коштів на економічний розвиток підприємства. На нашому підприємстві ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" цілком реально реалізувати запропоновані шляхи покращення фінансової стійкості. Підприємству потрібно планувати управління фінансовою стійкістю на плановий рік для того щоб запобігти не задовільних показників по закінченню звітного періоду. Підприємству ТМ "Рошен" необхідно застосування фінансової стратегії і фінансового менеджменту,що дозволить контролювати фінансову діяльність підприємства загалом. При прогнозуванні показників фінансової стійкості, підприємство зможе направляти свої цілі на досягнення стабільності в діяльності підприємства. Дозволить покращити його платоспроможність і конкурентоспроможність на ринку цієї галузі.

Висновки

Дослідження сукупності теоретичних, методичних та практичних засад аналізу фінансового стану підприємства дозволило сформулювати висновки, які висвітлюють вирішення основних завдань курсової роботи відповідно до поставленої мети.

На основі розглянутих матеріалів з питань оцінки фінансового стану зроблено висновок, що фінансовий стан - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика діяльності підприємства в певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, раціональності їх розміщення, забезпеченості власними оборотними коштами для своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями та здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому.

Основними інформаційними джерелами для оцінювання фінансового стану підприємства є показники фінансової, статистичної звітності підприємства і дані поточного бухгалтерського обліку. Фінансова звітність повинна надавати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Таким чином, на основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

Варто зазначити, що стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Можна сказати, що на даний період часу ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" є лідером українського ринку шоколаду. Її асортимент нараховує більше 100 найменувань кондитерських виробів. Основними видами продукції є шоколад та цукристi кондитерськi вироби, какао, сухарi, печиво, пироги, хлiб та хлiбобулочнi вироби, оптова торгiвля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами. Безпосередніми конкурентами ТМ "ROSHEN" є всі фірми, що виробляють аналогічну продукцію в Україні ("Світоч", "АВК", "Крафт Фудз Україна", "MILLENNIUM").

Таким чином, здійснивши аналіз фінансово-економічних показників ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен", можна стверджувати, що дане підприємство є прибутковим та рентабельним і має перспективи для подальшого розвитку та модернізації. Водночас існують певні проблеми підприємства в показниках ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, що зумовлено неефективністю використання оборотних коштів. Таким чином, необхідно застосовувати ефективну систему управління підприємством для здійснення ним повномасштабної діяльності.

Основними проблемами підприємства було визначено наступне: недостатня кількість власних коштів, які не забезпечують здійснення повномасштабної діяльності; негативні показники ліквідності, платоспроможності, а також недостатність оборотних коштів підприємства. Крім того, постає проблема у високій собівартості продукції, за рахунок якої підприємство не може отримувати достойні прибутки, здійснюючи при цьому рентабельну діяльність.

Шляхами вирішення даних проблем запропоновано: зниження собівартості продукції; збільшення обсягів грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства; виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів. Підприємству ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" потрібно планувати управління фінансовою стійкістю на плановий рік для того щоб запобігти не задовільних показників по закінченню звітного періоду. Підприємству ТМ "Рошен" необхідно застосування фінансової стратегії і фінансового менеджменту,що дозволить контролювати фінансову діяльність підприємства загалом. При прогнозуванні показників фінансової стійкості, підприємство зможе направляти свої цілі на досягнення стабільності в діяльності підприємства. Дозволить покращити його платоспроможність і конкурентоспроможність на ринку цієї галузі.

Список використаних джерел

1. Бень, Т.Г. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємств [Текст] / Т.Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. - 2002, № 6. - С.53-61.

2. Буряковський, В.В. Фінанси підприємств [Текст]: Навчальний посібник / В.В. Буряковський, В.Я. Кармазін, С.В. Каламбет - Дніпропетровськ: Пороги, 2002. - 246 с.

3. Верланов, О.Ю. Оцінка фінансового стану підприємств: питання методології та методики: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.08 [Електронний ресурс] / О.Ю. Верланов: - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ ard/2008/08voypmm. zip.

4. Власюк, Н.І. Фінансовий аналіз [Текст]: навч. посібн. / Н.І. Власюк - Львів: Вид-во "Магнолія 2006, 2010. - 328 с.

5. Дутченко, О.О. Проблеми використання методик оцінки фінансового стану підприємств [Текст] / О.О. Дутченко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - Т.17. - C.260-264.

6. Іванілов, О.С. Економіка підприємства [Текст]: підручник для студ. вищ. навч. закл / О.С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с. - ISBN 978-966-364-885-9.

7. Копчак, Ю.С. Проблеми діагностики фінансового стану і стійкості функціонування підприємства [Текст] / Копчак Ю.С. // Вісник СумДУ. - 2004. - №9 (68). - С.23-34.

8. Коробов, М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: Навчальний посібник / М.Я. Коробов. - К.: Т-во ""Знання", КОО, 2000. - 378 с.

9. Кузенко, Т. Б Управління дебіторською заборгованістю як фактор забезпечення фінансової безпеки підприємств [Текст] / Т.Б. Кузенко, В.С. Сизова // Вісник економіки транспорту і промисловості, 2010. - № 29. - С.124. - 126.

10. Лагун, М.І. Теоретична характеристика основних методичних аспектів проведення аналізу фінансового стану [Текст] / М.І. Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 3. - C.33-37.

11. Обущак, Т.А. Сутність фінансового стану підприємства [Текст] / Т.А. Обущак // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 9. - С.92-100.

12. Опарін, В.М. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / В.М. Опарін; Мін-во освіти України. - К.: КНЕУ, 2009. - 164 с. - ISBN 966-574-022-9.

13. Островська, О.А. Аналіз та оцінка фінансового стану підприємств та шляхи його покращення: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 [Електронний ресурс] / О.А. Островська: - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2007/07ooapbm. zip.

14. Офіційний сайт кондитерської корпорації "Рошен" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://http://roshen.com/ua.

15. Павловська, О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємства [Текст] / Павловська О.В. // Фінанси України. - 2001, № 11. - С.54-62.

16. Поддєрьогін, А.М. Фінанси підприємств [Електронний ресурс]: підручник / А.М. Поддєрьогін. - 6-е вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - Режим доступу: http://enbv. narod.ru/text/Econom/fp/str/21.html.

17. Річна інформація, опис бізнесу ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smida.gov.ua/db/emitent/year/showform/13/207846

18. Рудницька, О.М. Фінанси підприємств [Текст]: навчальний посібник / О.М. Рудницька; Мін-во освіти України. - Львів: Львівська політехніка, 2007. - 62 с.

19. Турило, А.М. Фінансово-економічні аспекти оцінки результатів і ефективності діяльності підприємства [Текст] / А.М. Турило, О.А. Зінченко // Фінанси України: журнал. - 2008. - № 8. - С.35-45.

20. Федоренко, В.І. Оцінка та діагностика фінансового стану підприємства [Текст] / В.І. Федоренко // Економіка та держава. - 2004. - № 1. - С.26-29.

21. Фещенко, О. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану державних підприємств [Текст] / О. Фещенко // Ринок цінних паперів. Вісник Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. - 2009. - № 2. - С.49-63.

22. Філімоненков, О.С. Фінанси підприємств [Текст]: Навчальний посібник / О.С. Філімоненков - К.: МАУП, 2004. - 328 с.

23. Хотомлянський, О.Л. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства [Текст] / О.Л. Хотомлянський, П.А. Знахуренко // Фінанси України. - 2007. - № 1. - С.111-118.

24. Ченг, Ф. Ли, Джозеф И. Финнерти. Финансы корпораций [Текст]: теорія, методы и практика. Пер. с англ. / Ф. Ли Ченг, Джозеф И. Финнерти. - М.: ИНФРА-М, 2000. - ХVIII, 686 с.

25. Шило, В.П. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства [Текст]: навч. посібн. / В.П. Шило, Н.І. Верхоблядова, С.Б. Ільїна та ін. - К.: Вид-во "Кондор", 2005. - 240 с.

26. Шморгун Н.П. Фінансовий аналіз [Текст]: навч. посіб. / Н.П. Шморгун, І.В. Головко. - К.: ЦНЛ, 2006. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність і види фінансової стійкості підприємства, завдання її аналізу та методичні підходи до оцінки. Аналіз прибутку та рентабельності діяльності компанії. Дослідження абсолютних та відносних показників фінансової стійкості, шляхи її підвищення.

    курсовая работа [140,1 K], добавлен 18.05.2013

  • Сутність фінансової стійкості, її значення для діяльності суб'єктів господарювання. Типи фінансової стійкості та основні фактори, які впливають на неї. Аналіз фінансової стійкості ТОВ "Освіта України". Шляхи удосконалення управління фінансовою стійкістю.

    дипломная работа [675,4 K], добавлен 18.12.2013

  • Загальна характеристика фінансової стійкості підприємства. Поняття та види фінансової стійкості. Фінансово-економічна діагностика діяльності підприємства ПАТ "Білопільський машзавод". Шляхи поліпшення фінансової стійкості і фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [709,8 K], добавлен 14.09.2012

  • Сутність і умови фінансової стійкості підприємства, принципи управління нею на сучасному ринку. Загальна оцінка фінансового стану підприємства, аналіз показників. Напрямки удосконалення управління фінансової стійкості підприємства, що вивчається.

    дипломная работа [481,6 K], добавлен 26.08.2014

  • Завдання та види фінансового аналізу. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Вартість чистих активів як критерій оцінки фінансової стійкості. Аналіз ефективності використання інформаційних технологій.

    дипломная работа [254,9 K], добавлен 06.03.2011

  • Підходи до визначення фінансової стійкості підприємства з точки зору Балтійської, Санкт-Петербурзької і Московської шкіл. Методика розрахунку і економічна інтерпретація коефіцієнтів стійкості підприємства. Функції забезпечення фінансової стійкості.

    контрольная работа [40,7 K], добавлен 12.05.2012

  • Розгляд основних показників наявності джерел формування запасів та власних оборотних коштів фірми. Аналіз фінансової стійкості підприємства на прикладі ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань". Розробка заходів щодо підвищення фінансової стабільності підприємства.

    курсовая работа [90,4 K], добавлен 14.04.2013

  • Економічна сутність фінансової стійкості; обґрунтування методології визначення її основних показників. Розгляд організаційно-економічної характеристики ТОВ "Укрлан". Аналіз та оцінка відновлення платоспроможності, шляхи підвищення фінансової стійкості.

    дипломная работа [592,6 K], добавлен 28.10.2014

  • Сутність і значення фінансової стійкості підприємства, характеристика її типів. Аналіз абсолютних та відносних показників фінансової стійкості ТОВ "Ескорт", шляхи її покращення. Визначення економічного ефекту від збільшення власного капіталу організації.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 15.05.2012

  • Аналіз структури активів та капіталів, показників фінансової стійкості підприємства. Аналіз оборотності оборотних коштів, ліквідності балансу і платоспроможності виробництва. Оцінка зміни основних показників рентабельності діяльності підприємства.

    контрольная работа [54,8 K], добавлен 01.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.