Валютний курс як економічна категорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПВНЗ «Європейський університет»

Житомирська філія

Кафедра «Фінанси»

Контрольна робота

З дисципліни «Грошово-кредитна система зарубіжних країн»

на тему «Валютний курс як економічна категорія»

Виконала:

студентка V курсу

групи ФБ - 08

факультету економіки та менеджменту

Науковий керівник

Іванов В М

Житомир - 2011

Зміст

Вступ

І. Валютний курс та валютні системи

1.1 Поняття та види валютного курсу і валютних систем

1.2 Режим валютних курсів та фактори впливу

1.3 Валютні системи

1.3.1 Золотий стандарт: фіксовані валютні курси

1.3.2 Бреттон-Вудська валютна система: регульовано-фіксовані валютні курси

1.3.3 Ямайська валютна система: кероване плавання валютних курсів

1.3.4 Європейська валютна система

1.4 Основні тенденцій валютного ринку України в липні 2011 р

ІІ. Задачі

2.1 Задача 1

2.2 Задача 2

Висновок

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Список використаної літератури

Вступ

Система валютних курсів на сьогоднішній день є одним з найголовніших параметрів міжнародних економічних відносин. Він є найголовнішим показником як в макро- , так і в мікроекономіці будь-якої країни, і має значну роль в міжнародній валютно-кредитній системі в цілому. Він є відображенням цілої низки економічних, політичних, соціальних, психологічних факторів. Валютні курси мають постійну тенденцію до змін.

Ефективність режиму валютного курсу визначається насамперед ціновою стабільністю, низьким і передбачуваним рівнем інфляції, а також можливістю кращого адаптування до внутрішніх і зовнішніх шоків, що в більшій мірі забезпечується в умовах гнучкого режиму курсоутворення.

Останнім часом в умовах фінансової кризи в Україні здійснюються заходи в напрямку поступового надання більшої гнучкості гривні з метою зниження спекулятивного тиску на обмінний курс національної валюти, що посилює необхідність виявлення наслідків подальшого зростання для економічного розвитку країни. Враховуючи те, що умови, в яких здійснюється зміна режиму курсоутворення, безпосередньо впливають на рівень ризику, пов'язаного з динамікою валютного курсу, постає нагальна потреба у визначенні ефективних передумов надання гнучкості гривні й формування основних етапів переходу на плаваючий режим обмінного курсу.

Мета контрольної роботи полягає в розглянути та зробити відповідні висновки: поняття валютного курсу та валютного ринку; види і форми валютних курсів; класифіковано основні фактори, які впливають на зміну валютного курсу; досліджено формування валютної системи; сучасний стан валютного ринку України.

При розгляді вищезазначених питань використовувалася інформація: Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті № 185/94 від 23.09.1994 зі змінами і доповненнями; Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р. зі змінами і доповненнями; Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» від 12.11.2003 № 496 зі змінами від 30.04.2009 №264; Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. «Фінансово-економічний словник»; Козак Ю.Г. «Міжнародна економіка»; Козик В.В., Панкова Л. А., Даниленко Н.Б., «Міжнародні економічні відносини»; Офіційний сайт Верховної Ради України; Офіційний сайт Національного банку України; Панчишин С. М., Грабинський І. М. «Економіка: навчальний посібник для 10-11 класів»; Савлука М. І. «Гроші та кредит».

Структура контрольної роботи складається: вступ; 2-х розділів ( І розділ - теоретичний, містить 4 питання, ІІ розділ - практичний, складається з 2 практичних задач); висновку та 3-х додатків; список використаної літератури.

І. Валютний курс та валютні системи

валютний курс ринок котирування

1.1 Поняття та види валютного курсу і валютних систем

Розвиток зовнішньоекономічних відносин вимагає особливого інструмента, за допомогою якого суб'єкти, що діють на міжнародному ринку, могли б підтримувати між собою тісні фінансові взаємозв'язки. Таким інструментом виступають банківські операції по обміну іноземної валюти. Найважливішим елементом у системі банківських операцій з іноземною валютою є обмінний валютний курс, тому що розвиток міжнародних економічних відносин вимагає виміру вартісного співвідношення валют різних країн. Валютний курс необхідний:

· взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів;

· порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних чи іноземних валютах;

· періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

Перш ніж розглянути поняття валютного курсу, як економічна категорія, зупинимося на розгляді самого поняття - валюти.

Згідно законодавства України окремого визначення валюти не зазначено, а застосовується таке поняття як «валютні цінності», яке складається з таких понять [2, с. 1]:

"валютні цінності":

валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

В подальшому, в контрольній роботі поняття валюта застосовується термін: грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на її території.

Як економічна категорія, валютний курс (інколи його називають обмінним курсом) являє собою співвідношення між грошовими одиницями двох країн, або ціну грошової одиниці однієї країни, відображену в грошових одиницях іншої країн, чи в міжнародних валютних одиницях.

Валютний курс проявляється як коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, однак вартісною основою валютного курсу є купівельна спроможність валют, яка виражає середні національні рівні цін на товари, послуги, інвестиції.

Ця економічна категорія притаманна товарному виробництву і відображає виробничі відносини між товаровиробниками і світовим ринком. Оскільки вартість являється всеохоплюючим вираженням економічних умов товарного виробництва, то порівнянність національних грошових одиниць різних країн базується на вартісному співвідношенні, яке складається в процесі виробництва та % обміну. Виробники та покупці товарів та послуг за допомогою валютного курсу порівнюють національні ціни з цінами в інших країнах. В результаті співставлення виявляється ступінь вигідності того чи іншого виробництва в даній країні або інвестицій за кордоном.

Як би не спотворювалась дія закону вартості, валютний курс в кінцевому підсумку підкоряється його дії, віддзеркалює взаємозв'язок національної та світової економіки, де проявляється реальне курсове співвідношення валют. Отже, розглянемо поняття валютний курс більш детально:

Валютний курс -- це обмінне співвідношення між двома валютами.

Функції валютного курсу.

· валютний курс виступає як засіб інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної системи світових грошей.

· здійснюється порівняння умов і результатів процесу виробництва - продуктивності праці, витрат виробництва, заробітної плати, темпів економічного зростання, тощо в окремих країнах;

· порівнюється рівень цін національних економік, зокрема національної вартості товарі і послуг;

· перерозподіляється національний продукт між країнами залученими до світового ринку.

Розрізняють валюти:

· вільно конвертовані - без обмеження обмінюються на будь-які інші іноземні валюти - грошові одиниці інших країн. До цієї групи валют належать: долар США, єна, фунт стерлінг, євро.;

· часткова конвертована - валюта держав, які вводять певні валютні обмеження (заборону оплати імпорту деяких товарів , концентрація в руках держави іноземної валюти. Це стосується валют менш розвинутих країн та країн з перехідною економікою (Україна, Білорусія, Росія);

· неконвертовані (замкнуті) - валюти країн, які не обмінюються на грошові одиниці інших країн. До групи неконвертованих належать країни з командною економікою, в яких уряд забороняє фірмам чи громадянам валютні операції.

У міжнародних розрахунках використовують саме вільно конвертовані валюти.

Для встановлення курсів іноземних валют відносно національної використовується валютне котирування. Котирування здійснюють центральні або найбільші комерційні банки країн. На національних ринках набір валют, що котируються, може значно відрізнятись. Це залежить від специфіки національного валютного ринку.

Валютний ринок - система економічних та правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземній валюті (див. додаток 1).

Види котирувань.

Повне котирування означає, що встановлюється курс покупця і курс продавця. Різниця між курсом покупця і курсом продавця (маржа або спред) для того, хто здійснює котирування, є джерелом прибутку.

Курс гривні до долара записують так:

USD/UAH = 7,3845 - 7,4231.

Запис означає, що дилер, який проводить котирування, купує американські долари за ціною 7,3845 грн., а продає за ціною 7,4231 за один долар. При цьому маржа становить 3,86 коп. за 1 долар США. Інколи дилери можуть робити запис курсів у зворотному порядку: 7,4231 - 7,3845, проте такий запис на змінює економічну сутність валютнообмінної операції - за нижчим курсом дилер купує валюту, а за вищим продає.

Пряме і зворотне котирування.

При прямому котируванні визначають скільком національним грошовим одиницям дорівнює одиниця (10. 100, 1000) іноземної валюти, при зворотному скільком одиницям іноземної валюти дорівнює одиниця (10, 100, 1000) національної валюти. Пряме котирування гривні до долара США записується так:

USD/UAH = 7,3316,

Зворотне:

USD/UAH = 1/7,3316 = 0,1363.

При прямому котируванні 1 американський долар коштує 7,3316 грн.. а при зворотному одна гривна коштує 0,1363 центів.

Курс встановлюють до четвертого знака після коми десяткового дробу. Однак при проведенні валютних торгів в запису курсу валюти використовують п'ять знаків незалежно від того, в якому місці стоїть кома.

При визначенні та записі валютних курсів розрізняють базу котирування і валюту котирування.

База котирування - це валюта, до якої прирівнюють інші валюти. Вона завжди пишеться в чисельнику і дорівнює кратному числу (1, 10, 100, 1000,і т.д.).

Валюта котирування - валюта, курс якої визначають. Вона завжди пишеться в знаменнику (в запису USD/UAH - долар США є базою котирування, а гривня - валютою котирування. При запису EUR/USD - євро є базою котирування, а американський долар - валютою котирування).

Як правило, за базу котирування береться долар США. Але окремі валюти, зокрема євро, англійський фунт стерлінгів (GBR), австралійський (AUD) та новозеландський (NZD) долар, ірландський фунт (IEP) завжди є базою котирування для всіх валют, в тому числі і для долара США. В випадку, коли котирування необхідно провести між вище наведеними валютами, базою буде виступати євро, потім англійський фунт стерлінгів, далі валюти з вищою купівельною спроможністю. Наприклад, коли необхідно про котирувати євро та англійський фунт стерлінгів, запис буде таким: EUR/GBR, коли необхідно про котирувати австралійський долар та англійський фунт стерлінгів, запис матиме такий вигляд: GBR/АUD.

1.2 Режим валютних курсів та фактори впливу

У сучасних умовах валютні курси бувають 2 видів: фіксовані і плаваючі (див. додаток 2 ).

Фіксований валютний курс поділяється:

Фіксований валютний курс в рамках валютного коридору - це курс, коливання якого допустимі тільки в зафіксованих раніше межах.

Фіксований валютний курс з можливим відхиленням - це курс, який фіксується на довгостроковий термін з врахуванням можливості незначних відхилень, але може значно змінитися, якщо порушується рівновага, або спостерігається значний вплив на курс з боку ринку.

Фіксований центральним банком - це курс, встановлений та зафіксований центральним банком для вирішення певної проблеми або стабілізації економічної ситуації в країні. Він більш жорсткий порівняно з фіксованим курсом з можливим відхиленням, як правило фіксується на невизначений період і може змінюватись без попереднього обумовлення.

Важливим при фіксації валютного курсу є вибір валюти чи певного набору валют на яку буде зорієнтована вартість національної грошової одиниці. Як правило, вибір такого стандарту обумовлюється особливістю зовнішньоекономічних зв'язків країни, або пріоритетами валютної політики.

Національні валюти можуть бути прив'язані:

· до СДР, це курси валют Лівії, М'янми, Руанди, Сейшельських островів (всього чотири країни);

· до долара США, це курси валют Аргентини, Сирії Панами, Венесуели та ін. (всього двадцять три валюти);

· до євро, це курси валют країн Європейського Союзу;

· до інших валют, до ПАР - курси валют Намібії, Лесото, Свазіленду;

· до російського рубля - курс валюти Таджикистану (всього сім валют);

· до кошика валют. Це валюти прив'язані до штучно побудованих комбінацій валют основних торговельних партнерів;

оснований на системі змінного паритету. Коли держава встановлює твердий валютний курс по відношенню до базової валюти, проте зв'язок між динамікою курсів не автоматичний, а встановлюється за спеціальною формулою, яка враховує різницю в темпах зростаннях цін.

Плаваючі валютні курси.

· це курс, який формується на валютних ринках під впливом попиту та пропозиції при помірних інтервенціях центрального банку. Теоретично такий режим валютного курсу можливий, але на практиці в довгостроковому плані використовується рідко. Як правило центральні банки хоч і рідко, але проводять інтервенції. Такий курс використовують в основному економічно розвинені країни та деякі країни, що розвиваються. До них відносяться США, Японія, Великобританія, Норвегія, Канада, Індія. Гана та інші (всього 59 країн).

Режим вільного плавання валют найбільш поширений серед країн з розвиненою ринковою економікою та високим рівнем доходів населення. Його успішно використовують в умовах економічної та політичної стабільності, повної відсутності інфляції або незначного її рівня.

· регульований плаваючий валютний курс -- це курс подібний до вільно плаваючого, але при більш значному втручанні центрального банку в процес його формування. Використовується Ізраїлем, Україною, Туреччиною, Росією, Польщею та ін. (всього 36 країн).

Режим керованого плавання полягає в тому, що держава вибирає валютний режим з врахуванням конкретної економічної ситуації, намагаючись не використовувати жорстке фіксування або вільне плавання. Керований плаваючий курс, який інколи називають змішаним, можна охарактеризувати як контрольований плаваючий курс.

· режим спільного плавання курсів валют - використовувався країнами ЄС до введення єдиної валюти євро для розрахунків країн-членів Європейського Союзу з іншими членами що знаходились в поза союзній зоні.

Формуються на валютних ринках під впливом взаємодії попиту і пропозиції. Наприклад, курс долара упродовж одного дня може становити 7,93 грн., а на наступний день може зрости до 8,00 грн., а потім знизитися до 7,95 грн.

Для розуміння процесів формування плавуючого валютного курсу необхідно усвідомити: хто стоїть за попитом, а хто - за пропозицією.

Для аналізу плавуючого валютного курсу застосовуємо криві попиту (D) та пропозиції (S) (див. додаток 3).

За нижчого курсу валюти даної країни порівняно з валютою іншої країни громадянам і фірмам іншої країни стає вигідніше купувати товари і послуги першої країни. Зі зниженням курсу валюти попит іноземців на товари і послуги, а отже, і на валюту даної країни зростатиме. Крива попиту на валюту опускається згори донизу, тобто спадає. Спадна траєкторія кривої віддзеркалює ту обставину, що падіння курсу валюти країн розширює попит на цю валюту.

За вищого курсу валюти певної країни для її резидентів дешевші купувати товари і послуги іншої країни. Резиденти країни захочуть обміняти більше своєї валюти на валюту іншої країни. Тому крива пропозиції валюти S має висхідну траєкторію. Така форма кривої валюти означає, що чим вищий курс валюти даної країни, тим більша її пропозиція.

Пропозиція і попит на валюту взаємодіють на валютному ринку, У точці перетину кривої попиту на валюту та кривої її пропозиції встановлюється рівноважний валютний курс. За рівноважного курсу кількість валюти, яку бажають купити, дорівнює саме тій кількості, що її хочуть продати.

Фактори що впливають на формування валютного курсу:

ь Загальні фактори:

· ВВП;

· стан платіжного балансу:

· сальдо,

· прискорення чи зволікання платежів;

· пропозиція грошей;

· норма відсотку і рівень відсоткових ставок;

· стан на валютному ринку:

· попит і пропозиція на національну валюту,

· очікування зміни курсу,

· спекулятивні операції,

· рівень форвардного курсу,

· продаж ослабленої валюти;

· рівень інфляції;

· степінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.

ь Фактори державного регулювання:

· податки;

· квоти;

· мито;

· ліцензування;

· кредитна та емісійна політика;

· регулювання цін;

· законодавчі методи;

· діяльність Центрального банку;

· режим валютного регулювання;

· інвестиційна політика.

ь Кризові явища в економіці:

· дефіцит державного бюджету;

· безконтрольні емісії;

· інфляція;

· відмінності внутрішніх і зовнішніх цін;

· надмонополізованість економіки;

· відтік капіталу за кордон;

· скорочення внутрішніх і зовнішніх інвестицій;

· падіння об'ємів виробництва і все, що з цим пов'язано;

· інші.

ь Політичні фактори:

· зміна представників влади;

· політичні рішення, що можуть призвести до безпосередньої зміни в грошовій системі країни;

· рішення, які визначають:

· довгострокову політику держави;

· середньострокову політику держави;

· короткострокову політику держави.

· ступінь стабільності політичного курсу і керівницьких структур;

· рівень надійності в управлінні економічною системою;

· рівень виконання законів;

· рівень державного сектору в економіці;

· відсутність чітко розроблених програм виходу економіки з кризи;

· ступінь захищеності приватного капіталу.

ь Психологічні фактори:

· очікування інфляції;

· недовіра до національної валюти;

· орієнтація цін на валютний курс, а не навпаки;

· відсутність економічного мислення у населення;

· продаж ослабленої валюти.

Для визначення впливу кожного фактору на валютний курс потрібно використовувати (поєднувати) всю наявну інформацію: статистичні дані, експертні оцінки, екстрапольовані характеристики (для короткострокового прогнозу).

За умов кризової ситуації в економіці, прикладом чого може бути Україна, помітно зростає значення третьої групи факторів, особливо психологічних та політичних, посилюється вплив факторів державного регулювання.

1.3 Валютні системи

1.3.1 Золотий стандарт: фіксовані валютні курси

У ХХ до початку 30-х років - діяла міжнародна грошова система, відома як золотий стандарт. Золотий стандарт передбачав фіксовані валютні курси.

Золотий стандарт характеризувався:

· У грошовому обігу обов'язково перебували золоті монети. Всі інші види грошей розмінювалися на золото за номіналом;

· золото вільно ввозили в країну та вивозили;

· країна встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці, який не змінювався упродовж десятиліть;

· підтримувалося жорстке співвідношення між запасом золота в країні та внутрішньою пропозицією грошей;

· в основі валютного курсу лежав монетний паритет.

Золотий стандарт, як валютна система мав значні переваги, основна серед яких - стабільність валютних курсів та автоматичне коригування дефіцитів і надлишків платіжного балансу.

Проте, цій валютній системі властиві і недоліки: залежність кількості грошей в обігу від видобутку золота; існували великі труднощі з фінансуванням державного боргу. Жодна країна не могла фінансувати військові видатки через емісію грошей, бо її золоті запаси осідали за кордоном.

З Великою депресією 30-х років настав крах системи золотого стандарту.

1.3.2 Бреттон-Вудська валютна система: регульовано-фіксовані валютні курси

Велика депресія 30-років не лише призвела до краху золотого стандарту, а до запровадження торговельних бар'єрів, які відчутно зашкодили міжнародній торгівлі.

Нова міжнародна конференція в американському місті Бреттон-Вудсі. На цій конференції було досягнуто домовленість про створення системи регульовано-фіксованих валютних курсів. Для регулювання валютних відносин країн був створений Міжнародний Валютний Фонд (МВФ).

Бреттон-Вудська валютна система характеризувалася:

· кожна країна - член МВФ встановлювала золотий вміст своєї грошової одиниці, що визначило номінальний паритет валют, а відтак і валютний курс;

· кожна країна - член МВФ зобов'язувалася дотримуватися незмінного курсу своєї валюти щодо валюти будь-якої іншої країни;

· кожна країна - член МВФ втратили право на необмежену кількість девальвацій можна було провести тільки з дозволу МВФ.

Згідно з досягнутими у Бреттон-Вудсі угодами, США взяли на себе зобов'язання обмінювати долари, якими володіли країни - члени МВФ, на американське золото. Встановлювалася ціна золота в доларах - 35 доларів за трійську унцію (31,1035 г).

Світові запаси золота зростали повільно, і тому долар ставав вагомішим світовим валютним резервів. Водночас резерви США зменшувалися на фоні постійного зростання дефіциту платіжного балансу. Тому, у 1971 р. президент США Ніксон зупинив конвертованість доларів у золото. Нова політика розірвала зв'язок між золотом і міжнародною вартістю долара. Країни перейшли до вільного плавання валют.

Бреттон-Вудська валютна система перестала існувати.

1.3.3 Ямайська валютна система: кероване плавання валютних курсів

У січні 1976 р. в м. Кінгстоні (Ямайка) на нараді представників - країн членів МВФ була підписана угода, що започаткувала створення нинішньої валютної системи - кероване плавання валютних курсів.

Ямайська валютна система має основні ознаки:

· Повна демотизація золота і скасування номінального золотого паритету та офіційної ціни на золото. Золото стало звичайним товаром, ціна на який формується залежно від попиту та нього та пропозиції;

· запровадження плавуючого валютного курсу. У режимі безпосереднього плавання є валюти промислово розвинутих країн;

· розширено коло резервних валют. Цю роль крім долара США, виконувала німецька марка, японська єна, швейцарський франк та деякі інші валюти.

Переваги:

* внутрішня економічна політика стає більш незалежною, вона не пов'язується віднині зі станом платіжного балансу;

* держава може впливати на валютні курси економічними методами (шляхом продажу-купівлі валюти).

Недоліки:

* нестабільність, неможливість із впевненістю передбачати й прогнозувати подальші зміни валютного курсу;

* загроза інфляції.

З валютою пов'язані золотовалютні резерви країн. Кожна країна володіє цими резервами, які включають: золотий запас; вільно конвертовані (резервні) валюти; СДР.

Щодо резервних валют, то долари США становлять - 75% усіх валютних резервів країн. Другою резервною валютою є німецька марка - 15 усіх резервів; японська Єна та швейцарський франк - 4%, англійський фунт - 1% в резервів валют.

СДР або СПЗ (спеціальні права запозичень), їх ще називають «паперовим золотом» - нові міжнародні активи, вперше випущенні в 1969 році. Їх використовують для безготівкових міжнародних розрахунків через зарахування на спеціальні рахунки країн-членів МВФ. Близькою до СДР є валютна одиниця країн-членів Європейського Союзу - Екю.

Незважаючи на розширення емісії СДР, їхня частка в золотовалютних резервів складає - 4%.

З 1 січня 1999 р. в 11 країнах - членах валютного союзу (Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія та Франція) була введена нова валюта EURO. До подібного заходу прямують в перспективі й держави-члени OCEAN. Ці зміни сприяють подальшій еволюції валютної системи - Європейської.

1.3.4 Європейська валютна система

1 січня 2002 р. в обіг були запроваджені банкноти та монети євро. Хоча вони могли знаходитися в обігу разом із банкнотами та монетами національних валют до 1 липня 2002 р., уже 1 березня 2002 р. з обігу були вилучені всі національні валюти і євро стало єдиним легальним засобом оплати у валютному союзі. Тривалість терміну одночасного обігу євро та національних валют незначно різнилася в окремих країнах. Після 1 березня 2002 р. банкноти та монети національних валют можна і надалі обмінювати на євро в національних центральних банках, а також комерційних банках в країнах зони євро. Терміни обміну вилучених з обігу банкнот та монет різняться в окремих країнах.

При виконанні перерахунку чинні курси обміну не можна було заокруглювати, курс обміну завжди мав форму 1 євро = Х одиниць національної валюти, не існували зворотні курси. Після виконання перерахунку отримане число заокруглюємо до сотих.

Разом із запровадженням спільної валюти було створено Європейську Систему Центральних Банків (ЄСЦБ), що складається з Європейського Центрального Банку (ЄЦБ) та національних центральних банків, що діють на підставі постанов та інструкцій ЄЦБ. ЄЦБ володіє такою правоздатністю, яку кожна з держав-членів ЕВС визнає за юридичними особами. ЄСЦБ діє на основі принципу субсидіарності. Централізовано приймаються лише ті рішення, що є необхідними для нормального функціонування ЕВС.

Головною метою ЄСЦБ є підтримка стабільності цін. Крім того, ЄСЦБ сприяє проведенню загальної економічної політики, допомагаючи Співтовариству досягти своїх цілей.

1.4 Основні тенденції валютного ринку України в липні 2011

Офіційний курс гривні до:

долара США - зріс на 1.38 коп. (0.17%) і 30.07.2010 становив 789.32 грн./100 дол. США;

євро знизився на 67.07 коп. (6.95%) і 30.07.2010 становив 1031.5623 грн./100 EUR;

російського рубля знизився на 0.77 коп. (3.05%) і 30.07.2011 становив 2.6121 грн./10 RUR.

Обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України (купівля та продаж у доларовому еквіваленті) становив 14626.2 млн. дол. США (з урахуванням операцій Держказначейства України).

Інтервенції НБУ на валютному ринку України (сальдо) становили 816.8 млн. дол. США (у доларовому еквіваленті).

Середньозважений готівковий курс гривні за операціями банків України до:

Валюта	Купівля	Продаж
долара США (за 100 одиниць)	787.1831	790.1646
євро (за 100 одиниць)	994.8737	1011.9228

Обсяг операцій на готівковому ринку України (купівля та продаж іноземних валют за гривню у доларовому еквіваленті) становив - 3649.8 млн. дол. США, у т.ч.:

- обсяг валюти, купленої банками у населення - 1750.4 млн. дол. США - обсяг валюти, проданої населенню - 1899.4 млн. дол. США.

Міжнародні резерви, усього (за оперативними даними) - 30875.5 млн. дол. США.

Банківські вклади фізичних осіб у ВКВ (у доларовому еквіваленті) зросли на 510.9 млн. дол. США і 30.07.2010 становили 15238.5 млн. дол. США.

Реальний ефективний обмінний курс (РЕОК) гривні

У червні 2010 року приріст РЕОК гривні відносно грудня 2009 року становив 10,3 %, що було зумовлено як перевищенням інфляції в Україні її зваженого показника за країнами - основними торговельними партнерами (на 0,6 в.п.), так і посиленням номінального ефективного обмінного курсу (НЕОК) гривні (на 9,7 %). При цьому зростання НЕОК гривні було спричинено укріпленням курсу гривні до долара США, яке відбувалося на тлі зміцнення останнього на міжнародних ринках.

ІІ. Задачі

2.1 Задача 1

Клієнт банку бажає купити 100 австралійські долари за швейцарські франки. Курсову надбавку банку становить 2%.

Потрібно визначити курс за цією угодою. Поточні курси австралійського долара і швейцарського франка відносно євро:

Валютний курс	Купівлі	Продаж
Sfr/€	1.5373	1.5383
$A/€	1.7303	1.7313

Розв'язок:

Для розрахунку курсу купівлі австралійських доларів використовується курс купівлі Sfr/€ = 1,5373 і курс продажу $A/€ = 1,7313. Крос-курс австралійського долара до швейцарського франка становить:

$A/ Sfr = ($A/€ ) / Sfr/€ = (1,7313 / 1,5373) * 100 дол. = 112,62

Використання цього курсу не принесе банку ні прибутку, ні збитків, тому реальний курс проведення операції має містити деяку курсову надбавку до 112,62 дол. щоб ця операція була рентабельною для банку:

R = $A * N

R = 112,62 * 2% = 2,2524

Курсова надбавку банку від купівлі-продажу валюти складе: 2,25 австралійських доларів.

Висновок: клієнт за обмін по крос-курсу купить 112,62 дол. + оплатить комісію банку у розмірі 2,25 дол.

2.2 Задача 2

Клієнт хоче купити 100 000 Євро. Визначте усереднений курс євро до долара США ? З розрахунку, що банком було укладено 3 додаткових угоди на купівлю євро.

Сума, €	Курс €/дол. США	Сума, $
40 000	1,2389	49 556,0
35 000	1,2356	43 256,0
25 000	1,2348	30 870,0
100 000		117 382,0

Середній курс €/$ = 117 382,0 / 100 000 = 1,1738.

Висновок: середній курс євро до долара становить 1,1738 пункта.

Висновок

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що для стабілізації валютного курсу необхідно:

відносно групи економічних показників:

· низький та передбачуваний рівень інфляції протягом тривалого періоду з урахуванням потреб товаровиробників;

· відповідність прогнозного рівня інфляції та його фактичних результатів;

· нарощення виробництва якісної та конкурентоспроможної продукції, яка користується попитом на світовому ринку, результатом чого має бути поліпшення структури експорту та імпорту, стабільна динаміка зростання чистого експорту;

· зниження рівня доларизації через укріплення довіри суб'єктів господарювання та населення до національної валюти;

· утримання відносно низького рівня дефіциту бюджету; продовження динаміки зниження рівня безробіття;

· зменшення обсягу зовнішньої заборгованості;

· диверсифікація джерел енергопостачання та запровадження енергозберігаючих і альтернативних енерготехнологій; нарощення інвестицій в основний капітал;

· забезпечення зростання рівня доходів населення у відповідності до підвищення рівня продуктивності праці; розвиток фондового ринку.

Технічні передумови режиму курсоутворення в Україні доцільно сформувати такі:

· проведення комунікаційної політики, яка полягає в інформуванні населення щодо напрямів і цілей монетарної політики;

· здійснення прив'язки до кошика валют (долар, євро) (за сприятливих умов);

· розвиток ринку хеджування валютних ризиків.

Ефективність реалізації валютно-курсової політики має характеризуватися сталим прискоренням економічного розвитку країни, що відзначатиметься збільшенням позитивного сальдо поточного рахунку, прискоренням темпів зростання ВВП, низьким рівнем інфляції тощо.

У визначених умовах має бути запроваджено плаваючий режим із регулюванням у поєднанні з офіційним переходом до режиму прямого таргетування інфляції. Зазначені заходи мають супроводжуватися зняттям вимог щодо строків надходження валютної виручки за експортно-імпортними операціями, встановленням повідомного та реєстраційного характеру щодо прямого та портфельного інвестування за кордон; активізацією короткострокових трансакцій, наданням дозволу на відкриття гривневих рахунків за кордоном.

І лише після врахування вищезазначеного можна буде досягти стабільності валютного курсу.

Додатки

Додаток 1

Схема 1. Класифікація операцій на валютному ринку. [10, с. 126]

Додаток 2

Схема 2. Сучасні типи режимів валютного курсу. [10, с. 124]

Додаток 3

Рис. 1. Криві попиту і пропозиції [9, с. 312]

Список використаної літератури

1. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті № 185/94 від 23.09.1994 зі змінами і доповненнями /// Верховна Рада України.

2. Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р. зі змінами і доповненнями /// Кабінет Міністрів України.

3. Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» від 12.11.2003 № 496 зі змінами від 30.04.2009 №264 /// Постанова Правління Національного банку України.

4. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. «Фінансово-економічний словник» - К.: Знання, 2007 - 1072 с.

5. Козак Ю.Г. «Міжнародна економіка» - К.: Артек, 2002. - 436с.

6. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б., «Міжнародні економічні відносини» - К: Знання-Прес, 2002. - 406с.

7. Панчишин С.М., Грабинський І.М. «Економіка: навчальний посібник для 10-11 класів» - К.: Либідь, 1999 р - 384 с.

8. Савлука М. І. «Гроші та кредит» - 3-тє видання, перероблене і доповнене - К.: КНЕУ, 2002 - 598 с.

Размещено на Allbest.ru