Аналіз державного боргу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра фінансів

Реферат

на тему "Аналіз державного боргу"

Вступ

В умовах функціонування ринкової економіки важливою складовою державних фінансів є державний борг. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призводять до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу.

Державний борг є предметом дослідження і дискусій багатьох учених, управління державним боргом розглядається як з точки зору важливості для фінансової політики держави, так і з точки зору перспектив формування та розвитку національної економіки.

Теоретичні основи державного боргу

Державний борг за своєю економічною сутністю визначає економічні відносини держави як позичальника з її кредиторами (резидентами та нерезидентами) з приводу перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту на умовах строковості, платності та повернення.

За умовами залучення коштів розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

Державний внутрішній борг складається із заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду. Він формується в результаті випуску державних цінних паперів, отримання кредитів та виникнення інших боргових зобов'язань.

Зовнішній державний борг - сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Державний зовнішній борг складається з:

- позик на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;

- позик на підтримку національної валюти;

- позик на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;

- гарантій іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками;

- державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Відповідно до Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, визначається граничний розмір дефіциту бюджету та джерела його покриття за рахунок внутрішнього та зовнішнього фінансування, а також встановлюється граничний розмір державного внутрішнього та зовнішнього боргу України на 1 січня наступного за бюджетним роком з визначенням напрямів використання фінансових ресурсів.

Розмір державного боргу розраховується у грошовій формі, як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держави. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

За формою залучення коштів державний борг поділяється на державні запозичення та гарантії.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Розрізняють: державне внутрішнє запозичення, що здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Державне запозичення може здійснюватись лише з метою:

- фінансування дефіциту державного бюджету;

- підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів;

- на інші цілі, встановлені законом України в кожному окремому випадку.

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Формою надання державної гарантії є державна порука. Основними способами реалізації державних гарантій та запозичень можуть бути:

- випуск (емісія) державних цінних паперів;

- укладення угод про позику та гарантійних угод;

- інші способи, передбачені законодавством України.

- При наданні державних гарантій виникає потенційний державний борг, який стає реальним за умови відшкодування кредитору суми зобов'язань позичальника, за якими держава була гарантом.

За валютою залучення державний борг поділяється на борг у національній та іноземній валюті.

Внутрішній борг переважно формується в національній валюті. Для залучення коштів емітуються цінні папери, які розміщуються на внутрішньому фондовому ринку. Державний борг в іноземній валюті виникає в результаті здійснення безпосереднього запозичення коштів в урядів зарубіжних країн, міжнародних фінансово-кредитних організацій, іноземних банків, а також розміщення державних боргових зобов'язань на міжнародних ринках капіталів.

Залежно від терміну залучення коштів розрізняють: короткостроковий борг (з терміном погашення до одного року), середньостроковий (від одного до п'яти років), довгостроковий (від п'яти років і більше).

Державний борг можна поділити також на:

- капітальний, який включає всю сукупність боргових зобов'язань держави на певну дату;

- поточний, що складається з платежів по зобов'язаннях, які позичальник повинен погасити у звітному періоді.

Основними причинами виникнення та зростання державного боргу в Україні є дефіцит державного бюджету та постійний дефіцит платіжного балансу країни. Для фінансування дефіциту Державного бюджету України залучаються кошти міжнародних фінансових організацій.

Аналіз державного боргу за 2005-2010 рр.

За станом на 31 грудня 2009 року державний та гарантований державою борг України становив 316.884.612,40 тис. грн. або 39.684.985,91 тис. дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 211.751.692,99 тис. грн. (66,82% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 26.518.684,17 тис. дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг - 105.132.919,41 тис. грн. (33,18%) або 13.166.301,74 тис. дол. США.

Державний борг України становив 226.996.306,46 тис. грн. (71,63%) або 28.427.840,53 тис. дол. США.

Статтею 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлений граничний розмір державного боргу України в сумі 193.076.747,3 тис. грн.

Перевищення фактичного обсягу державного боргу над граничним становить 33.919.559,2 тис. грн. і спричинене як здійсненням державних запозичень відповідно до статті 85 в сумі більшій ніж передбачено додатком №2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», так і зростанням фактичних курсів іноземних валют порівняно із прогнозними, що застосовувались при плануванні державного бюджету (збільшення державного боргу за рахунок курсових різниць становить близько 3,0 млрд.грн. або 3% зростання державного боргу), а також віднесенням на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною в результаті спеціального розподілу СПЗ в сумі 1,228 млрд. СПЗ (або 15,7 млрд. грн.).

Державний зовнішній борг становив 135.926.229,69 тис. грн. (42,89%) або 17.022.696,28 тис. дол. США. Державний внутрішній борг становив 91.070.076,77 тис. грн. (28,74%) або 11.405.144,25 тис. дол. США.

Гарантований борг України становив 89.888.305,94 тис. грн. (28,37%) або 11.257.145,38 тис. дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг - 75.825.463,30 тис. грн. (23,93%) або 9.495.987,89 тис. дол. США; гарантований внутрішній борг - 14.062.842,64 тис. грн. (4,44%) або 1.761.157,49 тис. дол. США.

Протягом 2009 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 127.474.225,58 тис. грн. (67,30%) в основному за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутних капіталів банків та НАК «Нафтогаз України» (на суму 44 млрд. грн. або 34,5% зростання обсягу боргу) та для поповнення Стабілізаційного фонду (на суму 4,7 млрд. грн. або 3,7%), отримання другого траншу позики Міжнародного валютного фонду (на суму 36,9 млрд. грн. або 28,9%), отримання першої програмної позики Світового банку на реабілітацію фінансового сектора (на суму 3,2 млрд. грн. або 2,5%) та зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 6,0 млрд. грн. або 4,7%), а також за рахунок продажу коштів, отриманих Україною від розподілу СПЗ (на суму близько 15,7 млрд. грн. або 12,3%).

При цьому, державний борг України збільшився на 96.306.657,08 тис. грн. (73,69%), в тому числі: державний зовнішній борг збільшився на 49.903.127,90 тис. грн. (58,01%) в основному за рахунок отримання другого траншу позики Міжнародного валютного фонду (на суму 36,9 млрд. грн.), зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 3,0 млрд. грн.) та віднесення на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною в результаті спеціального розподілу СПЗ (на суму близько 15,7 млрд. грн.), державний внутрішній борг збільшився на 46.403.529,18 тис. грн. (103,89%) в основному за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутних капіталів банків та НАК «Нафтогаз України» (на суму 44 млрд. грн.). державний борг дефіцит бюджет

Гарантований державою борг України збільшився на 31.167.808,06 тис. грн. (53,08%), що пов'язано як із змінами курсів валют (на суму 2,8 млрд. грн.), так і з отриманням другого траншу позики Міжнародного валютного фонду (на суму 10,1 млрд. грн.) та випуском облігацій НАК «Нафтогаз України» під державні гарантії (на суму 12,8 млрд. грн.).

За станом на 31 липня 2010 року державний та гарантований державою борг України становив 362.097.278,19 тис. грн. або 45.874.585,47 тис. дол. США, в тому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг - 234.973.655,88 тис. грн. (64,89% від загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 29.769.124,79 тис. дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг - 127.123.622,31 тис. грн. (35,11%) або 16.105.460,68 тис. дол. США.

Державний борг України становив 267.237.884,90 тис. грн. (73,80%) або 33.856.722,86 тис. дол. США. Державний зовнішній борг становив 153.947.672,08 тис. грн. (42,52%) або 19.503.835,21 тис. дол. США. Державний внутрішній борг становив 113.290.212,82 тис. грн. (31,29%) або 14.352.887,65 тис. дол. США.

Гарантований державою борг України становив 94.859.393,29 тис. грн. (26,20%) або 12.017.862,61 тис. дол. США, в тому числі: гарантований зовнішній борг - 81.025.983,80 тис. грн. (22,38%) або 10.265.289,58 тис. дол. США; гарантований внутрішній борг - 13.833.409,49 тис. грн. (3,82%) або 1.752.573,03 тис. дол. США.

Протягом січня-липня 2010 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилася у гривневому еквіваленті на 44.193.156,47 тис. грн. (13,90%) в основному, за рахунок перевищення надходження коштів від випуску облігацій внутрішньої державної позики над погашенням державного внутрішнього боргу та внаслідок отримання першого траншу кредиту МВФ Стенд-бай 2010 в обсязі 1,25 млрд. СПЗ.

Державний зовнішній борг збільшився на 22.220.136,05 тис. грн. (24,40%), державний внутрішній борг збільшився на 18.021.442,38 тис. грн. (13,26%).

Гарантований державою борг України збільшився на 3.951.578,04 тис. грн. (4,35%).

Державний та гарантований державою борг України за 2005-2010 рр.

тис. грн.

тис. грн.

Державний та гарантований державою борг України за 2005-2010 рр.

тис. дол. США

Висновок

В курсовій роботі науково обґрунтовано економічну природу державного боргу, виявлено основні тенденції і специфічні особливості формування державного боргу в Україні, обґрунтовані концептуальні засади щодо вдосконалення механізму його управління та обслуговування в умовах перехідної економіки України. В результаті проведеного дослідження сформульовані такі висновки:1. Дефіцит державного бюджету, залучення значного обсягу державних запозичень як з внутрішніх так і з зовнішніх джерел обумовили формування державного боргу в умовах перехідної економіки України. Державний борг - це сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів та сума заборгованості держави по випущених і не погашених державних внутрішніх позиках. Державний борг є структурним компонентом державних фінансів будь-якої країни з розвиненими ринковими відносинами. 2. Обґрунтовано зміст поняття “управління державним боргом”. Управління державним боргом визначається як сукупність заходів держави пов'язаних з випуском та погашенням державних боргових зобов'язань, визначенням ставок процентів та виплатою доходу по державних цінних паперах, встановлення ліміту боргу, підтриманням курсу державних зобов'язань, визначенням умов випуску нових державних цінних паперів. 3. Розмір державних позик не повинен перевищувати обсяги державних інвестицій, аби не покладати на наступні покоління тягар сплати державних боргів. Вирішення проблеми заборгованості потребує в законодавчому порядку відображення таких заходів: обґрунтування нової державної заборгованості, розробка прозорих та переконливих критеріїв надання державних гарантій, встановлення оптимальних розмірів внутрішнього та зовнішнього державного боргу, вдосконалення системи управління та обслуговування державного боргу. 4. Дослідження динаміки і структури державного боргу України дало змогу систематизувати етапи його формування. Перший етап характеризується залученням кредитів Національного банку України та утворенням зовнішнього боргу шляхом отримання іноземних кредитів під гарантії уряду. Другий етап - отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій та за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики з поступовим заміщенням цими облігаціями кредитів НБУ. Останнім часом запозичення уряду диктувались, насамперед, необхідністю погашення та обслуговування накопиченого боргу. Можливості залучення коштів з внутрішнього грошового ринку були майже вичерпані. Незважаючи на відносно низьку ефективність внутрішньої державної позики в Україні, державні облігації є необхідним фінансовим інструментом, який при належному використанні може бути важливим джерелом фінансування державних витрат. Для вдосконалення механізму функціонування державної позики необхідно гарантувати довіру інвесторів; визначати обсяги залучень державою коштів, виходячи із реальних можливостей їх повернення; запозичені кошти необхідно використовувати в інвестиційних цілях; дотримуватися тенденції збільшення строків обігу облігацій та забезпечення їх дохідності.5. Крім класичної форми державного внутрішнього боргу в Україні в 1994 - 2004 роках утворився специфічний внутрішній борг держави з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, що є вкрай небезпечним для держави і може призвести до соціальної напруги. Для недопущення в майбутньому заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат потрібно насамперед вдосконалювати нормативно-правову базу, яка повинна передбачати майнову і адміністративну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та використання нетрадиційних джерел погашення заборгованості. 6. Зовнішні фінансові джерела потрібно розглядати з точки зору їх обсягу і з позицій ефективності використання. При неефективному використанні ресурсів потреба у їх кількості стає необмеженою. Це обумовлює необхідність встановлення межі залучення кредитів. Питання подальшого залучення зовнішніх фінансових ресурсів, необхідно вирішувати, перш за все, з позицій ефективного їх використання для економічного розвитку країни. 7. Зростання державного боргу призводить до збільшення витрат на його обслуговування. Управління державним боргом повинно бути спрямовано на збільшення терміну погашення заборгованості та скорочення витрат на обслуговування боргу, для цього в загальному обсязі державних зобов'язань довгострокові зобов'язання повинні займати центральне місце. 8. Нинішній рівень економічної безпеки в Україні, з огляду на триваючу тенденцію до швидкого зростання обсягу зовнішньої і внутрішньої заборгованості, недостатній. Розміри державного боргу в своїх абсолютних значеннях можуть досягати досить великих розмірів, проте борг завжди мусить знаходитися в певній залежності відносно величини ВВП. Перевищення показника державного боргу відповідно розмірів ВВП, а відтак й інших (скоординованих з ВВП) макроекономічних показників, починає становити загрозу економічній безпеці країни. Комплексне вирішення проблеми внутрішнього і зовнішнього державного боргу із врахуванням запропонованих заходів сприятиме розбудові державних фінансів та покращанню фінансового стану України.

Размещено на Allbest.ru