2. Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нор-мативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці -- позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Ви-користовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт при-датності.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності

1. Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Харак-теризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важливе значення для під-приємств. Зростання цього показника в динаміці -- позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти». Перший показник характеризує активи підприємства ( ІІ та ІІІ розділи активу балансу). Другий -- джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2. Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці -- позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функ-ціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його -- позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину -- виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше від облікової вар-тості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника -- 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника -- 0,2.

6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника -- 50%

7. Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства -- забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу). Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).

2. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до поперед-нього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активів профінансовано зов-нішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів харак-теризує структуру капіталу. Зростання цього показника -- негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

1.4. ОЦІНКА ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

Ліквідність підприємства -- це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати роз-раховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Як практичний приклад спробуємо, використовуючи основні показники табл. 9.3, оцінити ліквідність певного умовного підприємства (табл. 9.4).

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни.

Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим за норму (0,2--0,35).

Нормативний коефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства, діяльність якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної потреби.

Таблиця 1.4

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ

№ п/п	Показники	На початок поточного року	На кінець поточного року	Відхилення
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,16	+0,08
2	Проміжний коефіцієнт покриття	0,61	1,38	+0,77
3	Загальний коефіцієнт покриття 3.1. Фактичний	1,2	2,5	+1,3
	3.2. Нормативний Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання та власних показників, визначає свій нормативний коефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в таблиці 9.5	1,61	2,13	+0,52
4	Коефіцієнт поточної ліквідності	2,8	3,0	+0,2
5	Коефіцієнт критичної оцінки	1,5	1,2	-0,3
6	Період інкасації дебіторської забор-гованості (днів)	65	59	-6
7	Обертання матеріальних запасів (днів)	4,0	3,4	-0,6
8	Тривалість кредиторської заборгованості (днів)	62	58	-4
9	Співвідношення довгострокових зобов'язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування підприємства (коефіцієнт довгострокових зобов'язань)	0,035	0,8	+0,45
10	Коефіцієнт поточної заборгованості	0,45	0,52	+0,07
11	Співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості кредиторам	0,13	0,17	+0,04
12	Співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов'я-зань перед кредиторами	0,25	0,23	-0,02
13	Обертання постійних активів	3,0	3,1	+0,1
14	Обертання всіх активів	1,11	1,18	+0,07

Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано у табл. 1.5.

Таблиця 1.5

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО КОЕФІЦІЄНТА ПОКРИТТЯ, тис. грн.

№ п/п	Показники	Значення показників	Відхилення
		на початок поточного року	на кінець поточного року
1	Матеріальні запаси в межах необ-хідної потреби	314,2	443,2	+129,0
2	Безнадійна (довгострокова) дебіторська заборгованість	33,5	42,7	+9,2
3	Короткострокова кредиторска заборгованість	570,0	430,0	-140,0
4	Нормативний коефіцієнт покриття	1,61	2,13	+0,52

Таким чином, при зростанні за рік суми матеріальних запасів у межах необхідної потреби, безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2 тис. грн. та при зниженні короткострокової кредиторської заборгованості на 140 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52 пункта. Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта, тобто більше ніж удвічі.

Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого періоду був нижчим за нормативний на 0,41 відсоткового пункта. За період, що аналізується, він значно зріс і став вищим за нормативний коефіцієнт покриття на 0,37 відсоткового пункта, що слід оцінити позитивно.

Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс на 0,77 відсоткового пункта і перевищив мінімально допустиме значення (0,7--0,8). Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до 3,0 і за обидва роки перевищив максимально допустиме нормативне значення (2).

Як негативну можна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської заборгованості, що є досить тривалим (65 днів). Слід відзначити як позитивний фактор те, що за рік сталося певне (хоч і незначне) зменшення його тривалості.

Показник обертання матеріальних запасів за аналізований період також знизився на 0,6 дня, що слід оцінити позитивно.

Проте в нашого підприємства співвідношення довгострокових зобов'язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування нижче за середньогалузеве (1,0). До того ж це співвідношення є порівняно високим і має тенденцію до збільшення (на 0,45 відсоткового пункта).

Коефіцієнт поточної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити позитивно.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості збільшився, що сприятиме підвищенню ліквідності підприємства.

Такого самого висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов'язань перед кредиторами.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період.

Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звіт-ного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'я-заннями з використанням платіжного календаря.

Розглянемо платоспроможність підприємства, користуючись даними табл. 1.6.

Із даних табл. 1.6 можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень показника співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу та тенденція до його дальшого зниження.

Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за рік, що аналізується, зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно: підприємство має досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й довгострокові потреби.

Наступний показник -- відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до постійних витрат -- у періоді, що аналізується, є нижчим за три попередні показники. Це свідчить про те, що підприємство має можливість здійснювати постійні витрати.

Індикатором платоспроможності підприємства є відношення суми надходжень коштів і постійних витрат. У підприємства цей показник становить 4,8 за минулий рік і 5,2 за поточний рік, тобто він збільшився на 0,4 відсоткового пункта. Це свідчить про те, що стан платоспроможності підприємства відносно нормальний. Однак цей показник майже не збільшився. Доцільно оцінювати його в динаміці за триваліший період.

Показник відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості в підприємства зріс на 0,4 відсоткового пункта за рік.

Це свідчить про те, що вся довгострокова заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів. Відтак захищеність одержаних підприємством кредитів можна визнати достатньою.

Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в під-приємства тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його прибутковості.

Таблиця 1.6

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (у частках одиниці)

№ п/п	Показник	Минулий рік	Поточний рік	Відхилення(+ , -)
1	Відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу	0,12	0,08	- 0,04
2	Відношення надходжень коштів до довгострокової заборгованості	12,1	14,8	+2,7
3	Відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до постійних витрат	4,8	5,2	+ 0,4
4	Відношення суми надходжень коштів та постійних витрат до постійних витрат	10,7	10,9	+0,2
5	Відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості	25,8	26,2	+0,4
6	Відношення чистого прибутку до всієї суми активів	0,6	0,8	+0,2
7	Коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості підприємства за період, що аналізується (у ліквідаційну вартість включено готівку, швидколіквідні цінні папери, товарно-матеріальні за-паси, рахунки дебіторів, 70% від загальної суми витрат майбутніх періодів і 50% від вартості інших активів за винятком поточної та довгострокової заборгованості) Коефіцієнт визначається як відношення розрахункової ліквідаційної вартості на 1 січня минулого року до такої самої вартості на початку періоду, що аналізується.		0,82

1.5. ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктив-ний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) -- коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

нормально стійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

нестійкий фінансовий стан -- коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

кризовий фінансовий стан -- коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебу-ває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку нормативних значень коефіцієнта співвідношення позикових та власних коштів, тобто коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 9.7). Нормативні показники розраховують фінансові аналітики підприємства.

Таблиця 1.7

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЗИКОВИХ ТА ВЛАСНИХ КОШТІВ

ПІДПРИЄМСТВА

№ п/п	Показник	Значення показників	Відхилення (+, -)
		початок періоду	кінець періоду
1	Основні засоби та необоротні активи, які фінансуються за рахунок власних джерел (в % до всього майна)	7,97	13,05	+ 5,08
2	Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна)	47,56	37,57	- 9,99
3	Необхідний обсяг власних коштів (р.1) + (р.2)	55,53	50,62	- 4,91
4	Граничний обсяг позикових коштів (100 - р.3)	44,47	49,38	+ 4,91
5	Нормативний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів (р.4 : р.3)	0,8	0,98	+ 0,18

В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підприємства подано в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

№ п/п	Показник	Початок періоду	Кінець періоду	Відхилення
1	Коефіцієнт автономії (незалежності)	0,1	0,7	+ 0,6
2	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів: 2.1. Фактичний 2.2. Нормативний	9,63 0,8	0,59 0,96	- 9,04 + 0,19
3	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	--	--	--
4	Коефіцієнт маневреності власних кош-тів	0,27	0,87	+ 0,6
5	Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємства	0,07	0,13	+ 0,06
6	Рівень довгострокової платоспроможності	0,1	2,0	+ 1,9

Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,1 (10 %), то на кінець цього періоду воно збільшилось до 0,7 (70 %).

Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення су-проводжувалось випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.

Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позикових і власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем названого коефіцієнта позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).

Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансово нестійкого, залежного підприємства у підприємство з пев-ним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансово стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 9.9).

Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді терміни обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворювалась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.

Таблиця 1.9

ДИНАМІКА ОБЕРТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ ПЕРІОДИ, разів

№ п/п	Показник	Минулий період	Звітний період
1	Обертання матеріальних оборотних коштів	3,4	6,2
2	Обертання коштів у розрахунках	11,3	18,0

1.6. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ

ПІДПРИЄМСТВА

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності -- це сума прибутку або доходів. Відносний показник -- рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:

Р = (П/С) 100,

де Р -- рівень рентабельності, %;

П -- прибуток від реалізації продукції, грн.;

С -- собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товарообороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабель-ності продукції, фінансові результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звіт-ного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити сер-йозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.

Показники рентабельності групи «а» розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К₁)

К₁ = В_П/Ч_ОП = 1 - В_Пр/Ч_ОП,

де В_П -- сума валового прибутку;

В_Пр -- вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Ч_ОП -- чистий обсяг продажу (реалізації);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної опера-ційної діяльності (К₂)

К₂ = П_ОД/Ч_ОП,

де П_ОД -- сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства -- операційної, фінансової, інвестиційної (К₃)

К₃ = П/Ч_ОП,

де П -- сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К₄)

К₄ = Ч_П/Ч_ОП,

де Ч_П -- сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;

5) критичний коефіцієнт рентабельності (К₅)

К₅ = (Ч_ОП - З_В)/ Ч_ОП,

де З_В -- це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна -- вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова -- облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку -- чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Показники рентабельності групи «б» розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К₆)

К₆ = Ч_П/ВА,

де ВА -- середньорічна величина всіх виробничих активів під-приємства;

2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К₇)

К₇ = П/СА,

де СА -- середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);

3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (К₈)

К₈ = Ч_П/СК,

де СК -- середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами під-приємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу -- довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.

Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану під-приємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників -- коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ

Знайдіть правильну відповідь (одну чи кілька)

ТЕСТ 1. Фінансовий cтан підприємства характеризується...

1. Сукупністю виробничо-господарських факторів.

2. Системою показників, що відображають наявність фінансових ресурсів.

3. Системою показників, що відображають наявність і формування фінансових ресурсів.

4. Системою показників, що відображають наявність, розміщення й викристання фінансових ресурсів.

5. Формування та використання фінансових ресурсів.

ТЕСТ 2. Фінансовий стан підприємства залежить від...

1. Фінансової політики підприємства.

2. Випуску продукції.

3. Реалізації продукції.

4. Результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства.

5. Ефективності використання фінансових ресурсів.

ТЕСТ 3. Основними завданнями аналізу фінансового стану є...

1. Дослідження результатів господарської діяльності підприємства.

2. Аналіз бухгалтерської звітності.

3. Оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості та ефективності використання майна підприємства.

4. Планування фінансової діяльності підприємства.

5. Дослідження фінансових ресурсів.

ТЕСТ 4. Фінансовий аналіз є складовою частиною…

1. Аналізу господарської діяльності підприємства.

2. Аналізу фінансової діяльності підприємства.

3. Аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

4. Аналізу виробничого обліку.

5. Аналізу бухгалтерської звітності.

ТЕСТ 5. Зовнішній фінансовий аналіз має такі особливості:

1. Орієнтація на публічну звітність підприємства та максимальна відкритість результатів аналізу.

2. Різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу та множинність об'єктів-користувачів.

3. Орієнтація на зовнішніх користувачів.

4. Здійснення аналізу зовнішніми аналітиками.

5. Зовнішній предмет дослідження.

ТЕСТ 6. Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

1. Аналіз питань, визначених зовнішніми користувачами.

2. Аналіз питань, визначених зовнішніми аналітиками.

3. Аналіз абсолютних показників прибутку, рентабельності та фінансової стійкості підприємства.

4. Аналіз ліквідності, платоспроможності, ефективності використання майна та капіталу.

5. Економічна діагностика фінансового стану підприємства.

ТЕСТ 7. Основним змістом внутрішнього (традиційного) фінансового аналізу є:

1. Аналіз динаміки прибутку, рентабельності, самоокупності та кредитоспроможності підприємства.

2. Оцінка використання майна, капіталу, власних фінансових ресурсів.

3. Аналіз ліквідності балансу та платоспроможності підприємства.

4. Аналіз питань, визначених внутрішніми користувачами.

5. Аналіз питань, визначених внутрішніми аналітиками.

ТЕСТ 8. Прийоми оцінки фінансового стану підприємства -- це…

1. Аналіз відносних показників.

2. Факторний аналіз.

3. Аналіз платоспроможності.

4. Аналіз кредитоспроможності.

5. Порівняльний аналіз.

ТЕСТ 9. Предметом фінансового аналізу підприємства є…

1. Майно та капітал підприємства.

2. Основні та оборотні кошти підприємства.

3. Прибуток та цінні папери підприємства.

4. Фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання.

5. Фінанси підприємства.

ТЕСТ 10. Методи фінансового аналізу -- це…

Комплекс науково-методичних інструментів та принципів досліджен-ня фінансового стану підприємства.

Статистичні методи.

Математичні методи.

Формалізовані методи.

Неформалізовані методи.

ТЕСТ 11. До неформалізованих методів фінансового аналізу належать:

Метод арифметичних різниць.

Балансовий метод.

Метод відносних чисел.

Метод побудови системи показників.

Метод побудови системи аналітичних таблиць.

ТЕСТ 12. До формалізовних методів фінансового аналізу належать:

Метод ланцюговних підстановок.

Метод відсоткових чисел.

Психологічні методи.

Морфологічні методи.

Метод експертних оцінок.

ТЕСТ 13. До моделей фінансового аналізу належать…

Кореляційна.

Дескриптивна.

Індексна.

Предикативна.

Нормативна.

ТЕСТ 14. Які показники відносять до групи показників ліквідності та платоспроможності?

1. Маневреність власних оборотних коштів.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

3. Частка виробничих запасів у активах.

4. Заборгованість кредиторам.

5. Коефіцієнт покриття запасів.

ТЕСТ 15. Як саме визначається коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів?

.

.

.

.

.

ТЕСТ 16. Який показник може характеризувати кількість днів, необхідних для погашення боргів?

Коефіцієнт співвідношення власних та позикових коштів.

Індекс ліквідності.

Показник заборгованості акціонерам.

ТЕС 17. До якої групи показників належить показник маневреності власного капіталу?

Прибутковості.

Фінансової стійкості.

Ліквідності.

Майнового стану.

Ділової активності підприємства.

ТЕСТ 18. Які показники характеризують майновий стан підприємства?

Коефіцієнт зносу основних засобів.

Головний показник прибутковості.

Коефіцієнт покриття запасів.

Коефіцієнт критичної оцінки.

Сума господарських коштів, яка є в розпорядженні підприємства.

ТЕСТ 19. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення:

.

.

.

.

.

ТЕСТ 20. Що таке фінансовий стан підприємства?

Система показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.

Система показників, що відображають ліквідність та платоспромож-ність підприємства.

Система показників, які характеризують фінансову стійкість підпри-ємства.

ТЕСТ 21. Що таке кризовий фінансовий стан підприємства?

Коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами.

Коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування.

Коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат.

Фінансова ситуація № 1

СП «Комп'ютер-Центр» -- спільне українсько-американське підприємство, створене понад три роки тому. За цей час воно стало престижним підприємством зі штатом майже 200 працівників. Пріоритетний напрямок діяльності СП -- забезпечення замовників сучасними інформаційними технологіями, найсучаснішою обчислювальною технікою та надійним, висококваліфікованим обслуговуванням.

СП «Комп'ютер-Центр» постачає на український ринок широкий асор-тимент персональних комп'ютерів та сучасне програмне забезпечення, пропонує майже 40 стандартних конфігурацій комп'ютерів
6-ти різних рядів.

Для забезпечення стабільності своєї роботи СП спрямувало значні кошти на розширення діяльності, зокрема на будівництво нового заводу з вироб-ництва чипів, організацію реклами в метрополітені (проекти «Metro Vision»), організацію довірчих компаній для торгівлі програмним забезпеченням тощо. Однак через недостатньо продуману політику реалізації більшість цих проектів зазнала невдачі, хоча на них було витрачено значні кошти.

Проте завдяки успішній і продуманій регіональній політиці в роботі з філіями, а також успішній роботі київських салонів-магазинів обсяг продажу СП продовжував зростати. Виробничі потужності компанії вже не могли впоратися з наявним обсягом замовлень.

Керівництво СП прийняло рішення про будівництво заводу. На будівництво цього заводу були витрачені великі кошти (практично всі оборотні кошти СП). Унаслідок цього СП не змогло своєчасно виконати значну частину контрактів, оскільки не спромоглося своєчасно закупити комплектуючі.

Штат працівників СП був надміру роздутим, багато обов'язків дублювалося. Усе це вимагало постійних істотних грошових витрат.

Зараз СП «Комп'ютер-Центр» намагається розробити нові види послуг з метою збільшення обсягу продажу та залучення нових замовників. Особлива увага приділяється допродажному обслуговуванню.

Проблеми і труднощі СП характерні для багатьох підприємств на українському ринку товарів.

Завдання

1. Проаналізуйте слабкі та сильні сторони фінансової стратегії СП.

2. Розробіть власний варіант фінансової стратегії СП.

3. Сформулюйте програмні завдання для поліпшення фінансового стану СП та пропозиції щодо їх розв'язання.

4. Розробіть власний план фінансового оздоровлення СП на поточний та перспективний періоди.

5. Розробіть стратегію та тактику соціологічного дослідження фінансового стану СП і форму анкети для опитування.

6. Які, на вашу думку, труднощі можуть виникнути в практичній реалізації опрацьованих пропозицій.

Фінансова ситуація № 2

Комерційний банк «Резидент» було створено 1994 року на базі інноваційного будівельного банку з метою надання йому більшої свободи дій.

За 4 роки роботи активи банку збільшились більше ніж у 340 разів. Банк орієнтується на постійне розширення асортименту послуг та території, яку він обслуговує, використовуючи на такі цілі левову частину прибутку.

За роки своєї роботи банк відкрив 46 філій у більшості областей України.

Крім основної сфери послуг, зазначених у генеральній ліцензії, статуті, а також у законі України про банки, комерційний банк «Резидент» постійно пропонував нові види послуг. Так, у 1997 р. було відкрито сховища, обладнані індивідуаьними сейфами й депозитними вічками. Наприкінці 1998 р. банк увійшов до системи міжнародних розрахунків СВІФ і мав понад 20 банків-кореспондентів.

Крім того, банк мав найширшу сферу пропозицій щодо кредитування з-поміж багатьох українських банків, був гарантом у різних великих фінансових операціях. На початку роботи банком було створено багато СП та МП. Однак, деякі філії банку стали збитковими ще з моменту свого створення за браком коштів та через незадовільну якість банківських послуг.

Унаслідок послаблення контролю за діяльністю філій, браком новацій у політиці банку його фінансова ситуація щодалі погіршувалась. Після чергового підвищення НБУ процентної ставки за міжбанківськими кредитами та видачі кількох великих кредитів філіям банку, він став неплатоспроможним.

Завдання

Проаналізувати фінансову діяльність банку, якщо відомі такі дані аудиторської перевірки банку «Резидент» (структура пасивів на 1.01.99 р, %):

24,3% -- розрахунки й поточні рахунки клієнтів;

22,0% -- узято кредитів;

21,5% -- депозити;

16,3% -- власні кошти;

8,8% -- розрахунки й поточні рахунки у валюті клієнтів;

8,0% -- інші пасиви, у т.ч. вклади громадян.

БАЛАНС, тис. грн.

Актив	На 01. 01. 98	На 01. 01. 98
-- каса	3222,50	115032,61
-- кошти в НБУ	50414,76	785600,04
-- рахунки в іноземних банках	16604,69	1133086,01
-- кредити, видані банком	450609,74	4568430,31
-- кошти в розрахунках	1821,67	32700,64
-- інші активи	19587,79	1451144,3
-- Баланс	542271,15	8085994,08
Пасив
-- статутний фонд	13850,44	113478,70
-- інші фонди	8697,72	383441,70
-- рахунки клієнтів	187808,14	4601444,7
-- узяті кредити	307735,97	1783224,0
-- інші кредитори	8855,65	376618,69
-- прибуток	15305,23	827786,23
-- Баланс	542271,15	8085994,08

2. Назвати фінансові проблеми, що постали перед банком, та недоліки в його роботі.

3. Показати на цифрових даних помилковість фінансової політики банку.

4.  Опрацювати варіанти фінансової стратегії банку.

5. З'ясувати, яка інформація необхідна додатково до перелічених даних керівництву банка для досягнення поставлених стратегічних завдань.

6. Обґрунтувати, які види фінансової діяльності, на Ваш погляд, банку треба змінити або додатково здійснити, щоб виконати поставлені завдання.

7. Запропонувати альтернативні шляхи розв'язання фінансових проблем банку та опрацювати пошукові питання до запропонованих заходів.

Фінансова ситуація № 3

Завдання

Використовуючи дані таблиці «Формування прибутку від реалізації на підприємстві “Укрметал” за 1998--1999 р.р.», проаналізувати динаміку зміни виручки від реалізації та її складових частин, оцінити рентабельність реалізованої продукції і виявити головні фактори, що вплинули на формування прибутку на підприємстві. Зробити відповідні висновки й запропонувати способи поліпшення ситуації, що склалася.

ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДРИЄМСТВІ «УКРМЕТАЛ» ЗА 1998--1999 рр.

№ п/п	Назва показника	1998	1999
1	Виручка від реалізації, тис. грн.	1088,7	1488,0
2	Реалізація продукції в оптових цінах (без ПДВ), тис. грн.	898,0	1240,0
3	Повна собівартість, тис. грн.	515,3	856,0
4	Результат від реалізації («+» прибуток, «-» збиток)	+ 382,7	+ 384,0
5	Рівень рентабельності реалізованої продукції, % (р. 3 100/р. 1)	42,6	31,0

Додаткова інформація про підприємство:

1) галузь діяльності -- постачання;

2) у 1999 р. проти 1998 р. середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла на 16,7%.