Оцінка фінансового стану та основні напрями його покращення в ПСГП "Зеніт" Жовтневого району Миколаївської області

Методологічні аспекти оцінки фінансового стану підприємства. Фінансово-економічна характеристика господарства ПСГП "Зеніт". Оцінка фінансової стабільності підприємства, платоспроможності і ліквідності. Основні напрями зміцнення фінансового стану.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2011
Размер файла 73,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота

З фінансів підприємств

на тему

Оцінка фінансового стану та основні напрями його покращення в ПСГП «Зеніт»Жовтневого району Миколаївської області

Виконав: студентка

групи Б 4/8

Турбель В.Ю.

Миколаїв-2011

Зміст

фінансова економічна платоспроможність ліквідність

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСГП «ЗЕНІТ» ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

1.1 Теоретичні аспекти оцінки фінансового стану

1.2 Методологічні засади оцінки фінансового стану

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСГП «ЗЕНІТ» ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

2.1 Фінансово-економічна характеристика господарства

2.2 Оцінка активів і пасивів балансу підприємства

2.3 Оцінка фінансової стабільності підприємства

2.4 Оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСГП «ЗЕНІТ» ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЙОГО ЗМІЦНЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Для розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства треба здійснити низку організаційних заходів у плані оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня.

Отже, основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств.

Незаперечне те, що висока рентабельність підприємств позитивно впливає на розв'язання державних фінансових проблем, зокрема на зміцнення бюджету всіх рівнів, про що свідчать сучасні тенденції розвитку національної економіки.

Тільки за умови самоокупності суб'єктів господарювання економічна система може генерувати чинники позитивних кількісних і якісних змін у майбутньому періоді -- періоді процесу розвитку, переходу до досконалішого фінансового стану, який має більш значний потенціал.

Завданням роботи є оцінка показників фінансового стану підприємства та формування шляхів її покращення.

Метою дослідження є розкриття сутності оцінки фінансового стану підприємства, аналіз факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства, шляхів зміцнення фінансового стану.

Об'єктом дослідження є дані фінансової звітності ПСГП «Зеніт»Жовтневого району.

Предметом дослідження роботи є сукупність теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з діагностикою фінансового стану підприємства та ефективністю його господарської діяльності.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання.

1. Висвітлити теоретичні засади оцінки фінансового стану підприємства.

2. Провести діагностику фінансового стану ПСГП «Зеніт» за період 2008 - 2010 рр.

3. Визначити шляхи зміцнення фінансового стану підприємства.

Відповідно до завдань роботи побудована її структура, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Робота містить 44 сторінки тексту, 15 таблиць, 20 джерел використаної літератури, 10 додатків. Інформаційною основою дослідження є дані фінансової звітності ПСГП «Зеніт»,різноманітні навчальні посібники, підручники, монографії економістів, періодичні видання.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСГП «ЗЕНІТ» ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

1.1 Теоретичні аспекти оцінки фінансового стану

Сільське господарство є важливою галуззю національної економіки. Агропромислова політика сьогодні направлена на те, щоб зробити її високоефективною і істотно підвищити надійність забезпечення країни продукцією сільського господарства, поліпшити її якість. Ставиться завдання провести корінну перебудову економічних відносин в сільському господарстві. Сенс економічної реформи в сільському господарстві полягає в тому, щоб дати сільським жителям можливості для прояву самостійності, підприємництва і ініціативи, подолання відчуження сільських працівників від власності. Передбачається відкрити широку дорогу найрізноманітнішим формам господарювання: колгоспам, радгоспам, агрофірмам, акціонерним, фермерським і особистим підсобним господарствам. Всі господарські формування можуть тісно взаємодіяти в соціально-економічній структурі суспільства, конкурувати між собою і на ділі доводити свою ефективність і перспективність. Основні шляхи рішення цих завдань: демократизація господарського життя, приватизація державного майна, розвиток орендних відносин, вдосконалення форм управління.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зросла роль своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набула своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств[7].

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [10, c. 59].

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції[17].

Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами[6].

Ефективність господарської діяльності організації визначається зрештою її фінансовим станом. Саме у показниках фінансового стану відбиваються рівень використання капіталу і робочої сили, положення розрахунків і вплив формування виручки, податків, платежів і зборів на величину чистого прибутку як джерела створення фондів накопичення і соціальної сфери організації, на її платоспроможність.

Фінансова стабільність підприємства досягається за рахунок ритмічної і ефективної роботи підприємства, умілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування, тобто управління активами і пасивами підприємства. Цьому сприяє прогнозоване розміщення і ефективне використання власного і привернутого капіталу, всебічний аналіз і об'єктивна оцінка фінансового стану за даними фінансової звітності, впровадження оптимальних управлінських рішень відносне забезпечення фінансової стабільності.

Основними ознаками фінансової стабільності підприємства є фінансова стійкість, рентабельність, платоспроможність, кредитоспроможність, ліквідність і ділова активність. Вони є основою аналізу і оцінки фінансового стану підприємства в ухваленні необхідних управлінських рішенні відносного його зміцнення[17].

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Можна назвати шість основних прийомів аналізу[20]:

1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками.

6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.[11]

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

Основними етапами оцінки фінансового стану є [6, с.58-62 ]:

- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- множинність об'єктів-користувачів;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Основними складовими зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:

- аналіз абсолютних показників прибутку;

- аналіз показників рентабельності;

- аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;

- аналіз ефективності використання залученого капіталу;

- економічна оцінка фінансового стану підприємства.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Основними етапами внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є [ 6]:

- аналіз майна (капіталу) підприємства;

- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

- оцінка ділової активності підприємства;

- аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

- аналіз кредитоспроможності підприємства;

- оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

- аналіз власних фінансових ресурсів;

- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

- аналіз самоокупності підприємства.

1.2 Методологічні засади оцінки фінансового стану

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.[20]

Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

- експертних оцінок і сценаріїв,

- психологічні,

- морфологічні,

- порівняльні,

- побудови системи показників,

- побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи[2]:

- ланцюгових підстановок,

- арифметичних різниць,

- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу факторів,

- відсоткових чисел,

- диференційний,

- логарифмічний,

- інтегральний,

- простих і складних відсотків,

- дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.[9]

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу).[13] Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСГП «ЗЕНІТ» ЖОВТНЕВОГО РАЙОНУ

2.1 Фінансово-економічна характеристика господарства

Приватне сільськогосподарське підприємство «Зеніт» знаходиться в Жовтневому районі за адресою с. Галіцинове вул. Центральна, 1.

Поблизу проходить автотраса регіонального значення Миколаїв-Херсон, яка з'єднує господарства з адміністративними та промисловими центрами. Відстань від економічно важливих пунктів незначна, що позитивно впливає на економічну діяльність господарств.

Жовтневий район розташований в підзоні Південного степу України. Клімат теплий, посушливий з нестійким сніговим покривом, в середньому 37-46 днів на рік. Часто бувають відлиги при яких сніг часто сходить зовсім. У середньому за рік випадає 305 мм опадів.

Клімат області - помірно континентальний : літо жарке ,зима м'яка ,малосніжна .Середня температура січня -3… - 5С, липня +21…+25С. Опади 200 - 300 мм., найбільше їх буває влітку. Тривалість без морозного періоду 160-250 днів. Найбільш дощовим місяцем є червень, найбільш посушливим-березень. Відносна вологість повітря в середньому за рік 60-70%, а в літній період - 40-50%. Велику шкоду наносять повітряні та грунтові засухи, а особливо ті, які продовжуються з весни до осені.

Рельєф Миколаївського району має рівнинний широко листовий характер. Територія району представляє собою систему вузьких водойм з тим же спільним похилом до Чорного моря та до річки Південний Буг зі сходу і річки Березанка з заходу. У грунтовому покриві переважають чорноземи південні солонцюваті і темно-каштанові грунти, на узбережжі Бузького лиману - чорноземи південні мало гумусні. Головна річка області Інгул впадає у Бузький лиман Чорного моря.

Рельєф території ПСГП «Зеніт» хвилястий з великою кількістю ярів та балок. Це сприяє стоку атмосферних опадів, що в свою чергу призводить до поширення ерозійних процесів.

Грунт повністю розмерзається у кінці березня, весняні заморозки закінчуються в середньому 24 квітня, найбільш пізні в III декаді травня. Осінні заморозки починаються на початку жовтня. Шкідливими для культур бувають пізні весняні і ранні осінні заморозки. Вони утворюються і збільшуються при сухій, ясній, тихій погоді, сухому грунті, понижених місцях рельєфу.

Природні умови господарства загалом сприятливі для сільськогосподарського виробництва. Теплий клімат, довгий вегетаційний період особливо сприятливі для вирощування зернових культур, соняшнику, кормових культур, цьому також сприяють родючі чорноземні грунти. Але нестача вологи чинить свою негативну дію на вирощування культур, зокрема зернових, і господарство на теперішньому етапі не має можливості протистояти наведеному природному фактору і, як наслідок - втрата певної частки природної родючості грунту. Всі агротехнічні заходи, що проводяться в господарстві, повинні бути направлені на накопичення, зберігання і раціональне використання вологи, атмосферних опадів.

Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.

Що стосується стану доріг, то вони всі асфальтовані, а це є великою перевагою при транспортуванні. Отже, місце дає всі можливості для функціонування сільськогосподарського підприємства.

Важливим моментом в характеристиці сільськогосподарських підприємств є розміри виробництва. Основним показником, характеризуючим розмір виробництва, є вартість валової продукції, що виражає загальний обсяг виробництва.

Охарактеризуємо розмір господарства за допомогою наступної таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Розміри виробництва ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. у % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Вартість валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2005 р.), тис. грн.

94,8

299,1

217,6

229,6

72,7

Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн.

141,3

174,0

203,1

143,7

116,7

Середньорічна чисельність працюючих, чол.

10

8

8

80,0

100,0

Площа сільськогосподарських угідь, га

417,0

417,0

337,0

80,8

80,8

Середньорічна вартість основних виробничих засобів,тис. грн.

262,35

247,3

225,2

85,8

91,1

Аналізуючи дані таблицю 1.1 можна відмітити, що ПСГП «Зеніт» Жовтневого району невелике підприємство, площа сільськогосподарських угідь якого у 2008-2009 рр. складала 417 га, а в 20010 році кількість угідь зменшилася на 19,2 % або на 80 га. Всі землі господарства орендовано.

Найбільше вартості валової продукції у порівняних цінах 2009 року було отримано у 2008 році, а саме 299,1 тис. грн., що в 3 рази більше за показники 2008 року і на 27 % більше за показники 20010 року.

Грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції щороку збільшується і найбільший показник зафіксовано у 2009 році, а саме 203,1 тис.грн., що на 43,7 і 16,7 % більше за показники 2007 і 2008 рр. відповідно. Найбільша середньорічна чисельність працюючих була у господарстві у 2007 році. У 2008 році їх кількість скоротилася на 20% або на 2 особи.

Середньорічна вартість основних виробничих засобів підприємства мають тенденцію до постійного скорочення , так, якщо у 2008 році показник складав 262, 35 тис. грн., то у 2009 році він скоротився на 5,8 % , а в 2010 році складав тільки 85,8 % від показника 2008 року і 91,1 % від показника 2009 року. Зменшення вартості основних виробничих засобів є негативним фактором і свідчить про скорочення обсягів роботи підприємства.

В таблиці 2.2 охарактеризуємо розмір та структуру грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції на підприємстві і асортимент виробляємої продукції.

Таблиця 2.2. Розмір та структура грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції у ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Роки

Показники

2008

2009

2010

В середньому за три роки

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис.грн.

Зернові та зернобобові

83,5

108,9

118,3

103,6

Соняшник

24,4

14

64,6

34,3

Ріпак озимий

29

1,1

10

Овочі відкритого грунту

15,9

9,4

8,4

Баштанні

0,5

0,2

Інша продукція рослинництва

17,5

12,2

19,1

16,3

Разом по сільськогосподарському підприємству

141,3

174

202

172,4

Аналіз наведених у таблиці 2.2 даних дає змогу зробити наступні висновки:

Найбільші показники грошової виручки зафіксовано у 2010 році і складають 202,0 тис. грн. Провідними культурами у господарстві є зернові, а саме пшениця озима і ячмінь, на долю яких припадає в середньому за дослідний період 60,1 % у структурі грошової виручки. В господарстві протягом досліджуваного періоду вирощували соняшник, який у структурі грошової виручки в середньому за 2008-2010 роки склав 19,9%. Найбільшу виручку від реалізації соняшнику господарство отримало у 2010 році, а саме 64,6 тис. грн. Наступною за значимістю культурою є ріпак озимий, проте в господарстві його виробляють тільки 2 останні роки. Інша продукція рослинництва складає 9,4 % у структурі грошової виручки господарства.

Треба сказати, що господарство не займається виробництвом продукції тваринництва і не здійснює послуги сільського господарства.

Таблиця 2.3. Динаміка і структура землекористування в ПСГП «Зеніт»Жовтневого району

Показники

2008р.

2009р.

2010р.

2010р. У % до

га

%

га

%

га

%

2008р.

2009р.

Загальна земельна площа, в т.ч. с/г угіддя

417

100

417

100

337

100

80,8

80,8

з них:- рілля

405

97,1

405

97,1

337

100

83,2

83,2

багаторічні насадження

40

9,6

30

7,2

25

7,4

62,5

24,7

Посівні площі

343

82,2

355

85,1

262

77,7

76,3

73,8

Зрошувальні землі

405

97,1

405

97,1

337

100

83,2

83,2

Коефіцієнт освоєння землі

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Коєфіцієнт розораності с/г угідь

Х

0,97

Х

0,97

Х

1

Х

Х

Коєфіцієнт використання ріллі

Х

1,02

Х

1,02

Х

1

Х

Х

Аналізуючи дані таблиці можна зробити наступний висновок, що найбільшу питому вагу в структурі земельної площі ПСГП «Зеніт» займає рілля та зрошувальні землі. Загальна земельна площа в 2010р. підприємства незначно, але зменшилася, а разом з нею і площа ріллі. Питома вага ріллі за останні три роки не змінилася і склала у середньому 97,1 %. Незначно зменшилася площа багаторічних насаджень у порівнянні з 2008 роком, та їх питома вага у загальній земельній площі становила 7,4 %.

Коєфіцієнти розораності і використання с/г угідь протягом трьох років не змінився и складали 0,97 і 1,02 % відповідно.

З переліченого напрошується висновок, що використання земель проводиться екстенсивним способом виробництва.

Проаналізуємо ефективності використання земельних угідь в досліджуваному господарстві.

Таблиця 2.4.Показники ефективності використання земельних угідь в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010 в % до

2008

2009

2010

2008

2009

Одержано на 1 га оброблюваних земель,грн:

валової продукції с/госп.(в порівняних цінах 2005р.)

227,3

717,3

645,7

284,1

90

валового доходу від с\госп.

338,8

417,3

602,7

177,9

144,4

прибутку(+),збитку(-)від реалізації сільськогосподарської продукції.

12,71

848,4

657,3

5175,6

77,5

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що рівень використання земельних угідь в дослідному підприємстві за останні три роки покращився, оскільки показники отриманої валової продукції,валового доходу та прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції збільшилися.

Показник одержаної валової продукції на 1 га оброблюваних земель в 2010 році порівняно з 2008 роком зріс на 284,1 % або на 418,4 тис.грн., а порівняно з 2009 роком - незначно зменшився на 71,6 тис.грн.

Валовий дохід в розрахунку на 1 га оброблюваних земель за останні три роки має тенденцію до збільшення, і в 2010 році склав 602,7 тис.грн, що на 263,9 тис.грн. більше за показник 2008 року.

Найбільший прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції на підприємстві був в 2009 році і складав 848,4 тис.грн. в 2010 році він зменшився, але не значно, на 191,1тис.грн.

Можна зробити висновок, що землі в ПСГП «Зеніт» використовуються економічно ефективно.

Таблиця 2.5. Навантаження земельних угідь на одного працівника в ПСГП « Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Припадає на 1 середньорічного працівника:

с/г угідь,га

41,7

52,1

42,1

100

80,8

посівів,га

34,3

44,3

32,7

95,3

73,8

багаторічних насаджень,га

4

3,75

3,12

78

83,2

худоби та птиці всіх видів, ум.гол.

Х

Х

Х

Х

Х

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що у 2010 році навантаження на одного середньорічного працівника сільськогосподарськими угіддями в ПСГП «Зеніт» порівняно з 2008 роком збільшилась, але порівняно з показником 2009 року він суттєво знизився на 80,8%. Найбільший показник гектарів посівів припадає на одного середньорічного працівника у 2009році - 44,3 га. Багаторічних насаджень на одного працівника припадало найбільше також у 2009 році ( 3,75га), що майже не відрізняється від показників 2008 і 2010 років.

Проаналізуємо ефективність використання трудових ресурсів в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району за останні три роки.

Таблиця 2.6. Показники ефективності використання трудових ресурсів в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Отримано в розрахунку на 1 середньорічного працівника, тис.грн:

вартості валової продукції с/госп.(в порівняних цінах 2005р.)

948

3739

2720

290

72,74

валового доходу від сільського господарства

1413

2175

2525

178,7

116

прибутку(+),збитку(-)від реалізації сільськогосподарської продукції.

53

4422,5

2768,75

5224

62,6

Проаналізувавши показники таблиці 2.6. можна зробити висновок, що найбільш вартості валової продукції в порівняних цінах було у 2009 році, і показник склав 3739 тис.грн. Він на 2791 тис.грн. більший за показник 2008 року. Найбільше валового доходу від сільського господарства на 1 середньорічного працівника було отримано у 2010 році - 2525 тис.грн, це на 1112 тис.грн більше ніж у 2008 році. На підприємстві спостерігається тенденція до збільшення валового доходу від сільського господарства отриманого в розрахунку на 1 середньорічного працівника.

Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції отриманий в розрахунку на 1 середньорічного працівника, в 2009 році зріс на 4369,5 тис. грн. порівняно з 2008 роком. Звідси можна зробити висновок, що дослідне підприємство за останні три роки ефективно використовувало трудові ресурси, що призвело до збільшення валового доходу від сільського господарства.

Таблиця 2.7 Забезпеченість основними засобами та енергетичними ресурсами в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Припадає на 100 га с\г угідь:

вартості основних виробничих засобів, тис.грн

62,9

59,3

66,8

106,2

112,6

енергетичних ресурсів, к.с.

106,9

101,4

110,4

103,3

108,9

Припадає на 1 середньорічного працівника:

вартості основних виробничих засобів, тис.грн

44,6

52,9

46,5

104,3

87,9

енергетичних ресурсів, к.с.

26,2

30,9

28,1

107,2

90,9

Проаналізувавши забезпеченість основними засобами та енергетичними ресурсами бачимо, що ці показники в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь мають тенденцію до збільшення ( на 12,6 % в 2010 році порівняно з 2008 роком ),вартість основних виробничих засобів, що припадають на одного працівника господарства зменшилися порівняно з 2009 роком, але ці зменшення незначні.

Загалом аналіз цих показників свідчить про ефективне використання і забезпеченість основними засобами та енергетичними ресурсами ПСГП «Зеніт» Жовтневого району.

Таблиця 2.8 Показники стану та руху основних засобів в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Коефіціент зносу

0,749

0,764

0,799

106,7

104,6

Коефіціент придатності

0,251

0,234

0,201

80,1

0

Коефіціент вибуття

0

0

0,048

0

Коефіціент оновлення

Х

Х

Х

Х

Х

Коефіціент росту

Х

Х

-0,023

0

0

Проаналізувавши показники стану та руху основних засобів можна зробити наступні висновки:

Коефіцієнт зносу основних засобів показує рівень їх зносу. За аналізуючий період 2008-2010рр. спостерігається тенденція до збільшення даного показника. Так у 2010р. коефіцієнт зносу ОЗ склав 0,799 що на 0,05 більше ніж у 2008р.

Коефіцієнт придатності відображає ту частину основних засобів, котра придатна до експлуатації. За аналізуючий період спостерігається тенденція до зменшення даного показника з 0,251 до 0,201 у 2010 році.

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто рівень вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені і не придатні для подальшого використання. У 2010р.цей показник склав 0,048.

З проведеного аналізу показників стану та руху основних засобів можна зробити висновок, що у дослідному підприємстві спостерігається збільшення зносу основних засобів, та зменшення частини засобів що придатні до експлуатації ,це є негативним показником.

Таблиця 2.9 Економічна ефективність використання основних виробничих засобів в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Отримано на 1 грн. основних засобів, грн:

вартості валової продукції с/госп.( в порівняних цінах 2005р.)

276,7

82,7

103,5

37,4

125,1

валового доходу від сільського господарства

216,8

117,2

119,8

55,3

102,2

прибутку(+),збитку(-)від реалізації сільськогосподарської продукції.

49,5

0,7

1,02

2,1

145,7

Аналізуючи дані таблиці 2.9. бачимо, що в 2010 році ПСГП «Зеніт» ефективно використовувало свої виробничі засоби., оскільки порівняно з попереднім роком показники мають тенденцію до збільшення. Але порівняно з 2008 роком ці показники зменшилися. В 2010 році на 1 грн. основних засобів було отримано 103,5 грн. вартості валової продукції сільського господарства, що на 20.8 грн. більше за цей показник попереднього року.

Валового доходу від сільського господарства в 2010 році було отримано на 2,2 % більше,ніж попереднього року - 119,8грн.

Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції в останньому році також збільшився на 45,7% і склав 1,02 грн. В розрахунку на 1 грн. основних засобів підприємства.

Проаналізуємо фінансовий результат від діяльності ПСГП «Зеніт» за останні три роки.

Таблиця 2.10 Динаміка показників фінансових результатів в ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники і порядок розрахунку

Роки

2010р. в % до

2008

2009

2010

2008р.

2009р.

Прибуток (+), збиток (-) від реалізації, тис.грн (ф.2,к.050)

5,3

353,8

221,5

4179,2

62,6

Собівартість реалізованої продукції, тис.грн (ф.2,к.040)

103,3

285,3

303,6

293,9

106,4

Чистий прибуток (=),збиток (-) тис.грн.(ф.2,к.220)

-63,7

122,2

-9,1

14,3

-7,4

Середньорічна сума активів, тис.грн(ф.1,к.280)

422

458,2

518,65

122,9

113,2

Середньорічна сума власного капіталу,тис.грн (ф.1,к.380)

409,7

439,4

492,9

120,3

112,2

Рівень рентабельності продкції,% (р.1/р.2)*100%

5,13

124

72,9

1421,9

58,8

Рівень рентабельності активів,% (р.3/р.4)*100%

-15,1

26,7

-1,75

11,6

-6,5

Рівень рентабельності власного капіталу,% (р.2/р.5)*100%

-15,5

27,8

1,84

11,8

-6,6

Проаналізувавши показники фінансових результатів діяльності ПСГП «Зеніт» Жовтневого району можна зробити наступні висновки:

Прибуток від реалізації продукції - це фінансовий результат, отриманий від основної діяльності підприємства. Порівняно з 2008 роком цей показник в 2009 р. зріс на 348,5тис.грн., а в 2010 році на 127тис.грн. Збільшення прибутку від реалізації є позитивним явищем в діяльності підприємства.

Ефективність використання поточних затрат живої та уречевленої праці характеризує показник рівня рентабельності продукції, він в господарстві також збільшився і в 2010 році склав 72,9 %, що є позитивним показником.

Але в 2010 році підприємство отримало чистий збиток в розмірі 9,1 тис. грн., також зменшився рівень рентабельності активів на 1,75%.

Загалом, можна сказати, що підприємство економічно ефективне і є рентабельним. Найбільш ефективна діяльність в ПСГП «Зеніт» була у 2009 році, в 2010 році показники фінансових результатів дещо зменшилися, але це не вплинуло на загальний фінансовий стан підприємства.

2.2 Оцінка активів і пасивів балансу підприємства

Розглянемо значення бухгалтерського балансу для фінансового аналізу.

При економічному читанні балансу ставляться такі основні завдання:

1) виявити наявність та розміщення засобів на підприємстві, встановити зміни, які відбулися у їх складі і джерелах утворення за звітний період, дати оцінку цим змінам; 2) визначити платоспроможність підприємства і фактори, які впливають на неї; 3) вивчити швидкість обігу товарів; 4) проаналізувати стан дебіторської і кредиторської заборгованості; 5) визначити ступінь використання кредитів банку та своєчасність їх погашення; 6) перевірити підстави утворення і використання коштів фондів спеціального призначення;

7) встановити, як виконується бізнес-план підприємства; 8) встановити, як здійснені розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами; 9) визначити реальну вартість підприємства і його акцій; 10) зіставити баланс, який аналізується, з даними інших підприємств тієї ж галузі економіки.[20]

Для вирішення цих задач в балансі виявляють характер і загальну направленість змін. Читання обов'язково передбачає наявність хоча б двох балансів: на початок і на кінець звітного періоду. Саме так створюється необхідна база для того, щоб розглядати баланс не як нерухому величину, а надати за допомогою порівняння характеристику цього балансу в цілому і окремих його частин.

Аналіз структури активів та пасивів балансу представлений на рис. 2.1, 2.2.

Рис.2.1.Аналіз структури активів балансу

Аналіз структури активів балансу підприємства свідчить про перевищення в активі частки необоротних активів над оборотними. Це не є позитивним явищем, оскільки чим швидше обертаються кошти, тим більшим буде прибуток підприємства. Проте значне збільшення оборотних коштів у 2010 році - на 83,5 тис. грн., порівняно з 2009 роком знижує ліквідність підприємства.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності і раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи. Від того які кошти (власні чи залучені) вкладені в оборотні і необоротні засоби, скільки їх знаходиться в сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій і матеріальній формах, наскільки оптимальне їх співвідношення, багато в чому залежать результати виробничої і фінансової діяльності.

В процесі функціонування підприємства, величина активів та їх структура постійно змінюється. У зв'язку з цим у процесі аналізу активів підприємства в першу чергу я вивчила зміни в їх складі,структурі і оцінила їх.

Рис. 2.2. Аналіз структури пасивів балансу

Проаналізувавши структуру активів, можна зробити висновок, що власний капітал більш, ніж на 50% перевищує поточні зобов'язання підприємства, що відповідає нормативам.

Проаналізуємо склад і структуру майна майна ПСГП «Зеніт» Жовтневого району у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.Склад і структура майна ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Майно

на 01.01.2010

на 01.01.2011

тис.грн

%

тис.грн

%

Нематеріальні активи

240,1

45,8

210,3

41

Основні засоби

240,1

45,8

210,3

41

Усього необоротних активів

240,1

45,8

210,3

41

Запаси:

виробничі запаси

162,3

31

144,7

28,2

готова продукція

122,9

23,5

121,5

23,7

Дебіторська заборгованість за товари,роботи, послуги

0,5

0,1

27,1

5,3

Грошові кошти

Х

Х

9,9

1,9

Усього оборотніх активів

285,7

54,3

303,2

59

Разом майна

525,8

100

513,5

100

Проаналізувавши склад і структуру майна дослідного підприємства можна зробити висновок, що загальна вартість майна підприємства за рік зменшилася на 12,3 тис. грн. В складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів зменшилась на 29,8 тис. грн. або на 5,8 %. Оборотні активи за звітний період збільшились на 17,5 тис. грн. (4,7%). Можна розглядати це збільшення як позитивну тенденцію. Виробничі запаси зменшилися на 17,6 тис. грн. (2,8 %). Оскільки грошові кошти були наявні тільки на 01.01.2011, а за попередній період відсутні, то частину виробничих запасів можна продати для збільшення коштів і надалі. Дебіторська заборгованість збільшилася на 26,6 тис.грн.( 5,2 %), це означає що в майбутньому підприємство очікує збільшення грошових коштів за рахунок погашення дебіторами своїх заборгованостей.

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства визначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження, купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позичених коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутність фінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієї сторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства і збільшення рівня фінансового ризику, а з іншої - про активний перерозподіл ( в умовах інфляції і невиконання в строк фінансових зобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.

Проаналізуємо склад та структуру формування майна ПСГП « Зеніт» Жовтневого району.

Таблиця 2.12 Склад і структура джерел формування майна ПСГП « Зеніт» Жовтневого району

Майно

на 01.01.2010

на 01.01.2011

тис.грн

%

тис.грн

%

Статутний капітал

334

63,5

327,9

63,9

Резервний капітал

166,5

31,7

157,4

30,7

Усього власного капіталу

500,5

95,2

485,3

94,5

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

14,2

2,7

14,2

2,7

Поточні зобовязання за розрахунками:

25,3

4,8

28,2

5,5

з бюджетом

2,4

0,5

2,4

0,5

зі страхування

3,4

0,6

4,9

1

з оплати праці

5,3

1

6

1,2

Усього поточних зобовязань

25,3

4,8

28,2

5,5

Разом джерел

525,8

100

513,5

100

З таблиці 2.12 бачимо, що зменшення джерел формування майна підприємства на 12,3 тис. грн. обумовлено зменшенням суми власного капіталу на 15,2 тис. грн. або на 147,02%. Разом з тим зменшилися резервний і статутний капітал на 6,1 тис. грн. та 9,1 тис. грн. відповідно. Сума кредиторської заборгованості за аналітичний період не змінилася. В структурі власних коштів найбільш питому вагу має статутний капітал. Доля резервного капіталу зменшилась всього на 1 %. Розмір статутного фонду також суттєво не змінився (0,4%).

В наступній таблиці 2.13 проаналізуємо склад і структуру майна дослідного підприємства.

Основні питання, які необхідно з'ясувати при аналізі майна підприємства:

1. Загальна оцінка структури майна.

2. Аналіз виробничого потенціалу, перш за все, основних засобів.

3. Аналіз складу і динаміки оборотних коштів.

4. Аналіз джерел майна і наявності власних оборотних коштів.

5. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують майновий стан підприємства.

Таблиця 2.13 Аналіз складу і структури майна ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники, тис.грн

2009р.

2010р.

2011р.

2011 в % до 2009

Необоротні активи

254,5

240,1

210,3

82,6

Оборотні активи

136,2

285,7

303,5

223

Разом

390,7

525,8

513,8

131,5

Грошові кошти та їх еквіваленти

Х

Х

9,9

Х

Дебіторська заборгованість

Х

0,5

27,1

Х

Всього оборотних засобів

Х

0,5

37

100

Проаналізувавши склад і структуру майна ПСГП «Зеніт» бачимо, що в структурі майна підприємства найбільшу питому вагу мають необоротні активи. Але вони на підприємстві мають тенденцію до зменшення. В 2011 році (станом на 01.01.2011) цей показник склав 210,3 тис.грн., порівняно з 254,5 тис.грн станом на 2009р.

Оборотні кошти займають також велик участку у складі майна, і мають тенденцію до збільшення. В 2011 році цей показник збільшився на 167,3 тис.грн. Обротні засоби підприємства мають незначні розміри і також мають тенденцію до збільшення.

2.3 Оцінка фінансової стабільності підприємства

Після загальної характеристики фінансового стану і його зміни за звітний період наступним важливим завданням є дослідження показників фінансової стійкості підприємства.

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) - коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3) нестійкий фінансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан - коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. Цей показник дає загальну оцінку фінансової стабільності. У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Ці показники поділяють на два класи.

До першого класу відносять показники зі встановленими нормативними значеннями (усі перелічені показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу - показники, без установлених нормативних значень (показники рентабельності, ефективності управління, ділової активності).

Основні показники фінансової стабільності:

Коефіцієнт маневреності дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних коштів. Він показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами.

Коефіцієнт концентрації, власного капіталу визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансове стійкіше та стабільніше і менш залежне від кредиторів підприємство.

Коефіцієнт концентрації залученного капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта -- їх сума дорівнює 1 (або 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства.

Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості за кредитами оцінює потенційну можливість підприємства погасити позику. Цей коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.

Методика аналізу названих вище коефіцієнтів полягає, головно, у порівнянні:

- фактичних коефіцієнтів поточного року з торішніми, а також з коефіцієнтами за кілька звітних періодів;

- фактичних коефіцієнтів з нормативними (щоправда, користувачі фінансових звітів рідко коли можуть це зробити);

- фактичних коефіцієнтів підприємства з показниками конкурентів (дані беруться з фінансових звітів, що подаються у фінансові статистичні органи);

- фактичних коефіцієнтів із галузевими показниками.

За допомогою аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні й слабкі позиції різних підприємств, фірм. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Важливим є й те, що аналіз коефіцієнтів дає змогу ліпше зрозуміти взаємозв'язок між балансом і звітом про доходи. Наприклад, щоб підрахувати дохідність інвестицій, необхідно взяти загальну суму активів з балансу та чистий дохід із звіту про доходи. Деякі коефіцієнти показують, чи ефективно поєднуються підприємством різні активи і пасиви та як це впливає на прибуток.

Треба зазначити також, що кредитори уважно стежать за цими показниками, щоб пересвідчитись, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов'язання, а також покрити фіксовані платежі доходами.

Банки значною мірою будують свою кредитну політику на підставі відповідних коефіцієнтів. Фінансові експерти використовують їх для порівняння відносних переваг різних підприємств.

Аналізуючи фінансову стабільність підприємства, можна дійти висновку, що власники підприємства (акціонери, інвестори та інші особи, що зробили внески в статутний капітал) завжди віддають перевагу розумному зростанню частки позичених коштів; кредитори (постачальники сировини і матеріалів, банки, що надають короткострокові позички) навпаки - віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

Відтак, аналіз фінансової стабільності дає можливість оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, зростає чи зменшується рівень цієї незалежності, а також чи відповідає стан активів і пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності.

Розглянемо ці коефіцієнти в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Аналіз відносних показників фінансової стійкості ПСГП «Зеніт» Жовтневого району

Показники

Порядок розрахунку

2008р.

2010р.

Відхилення(+,-)

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

ф.1 .380/ф.1р.080+р.260+р.270

0,97

0,95

-0,02

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

ф.1р.430+р.480+р.620+р.630\р.080+р.260+р.270

0,056

0,05

Х

Коефіціент співвідношення залучених та власних коштів

ф.1р.430+р.480+р.620+р.630/ф.1р.380

0,03

0,05

0,02

Коефіціент маневреності власного капіталу

ф.1 р.380+р.080/ф.1р.380

1,64

1,45

-0,19

Коефіціент довгострокового залучення позикових коштів

ф.1р.480/ф.1р.380+р.480

Х

Х

Х

Коефіціент забезпеченості за кредитами

ф.2р.170+р.140/ф.2р.140

Х

1

1

Проаналізувавши дані таблиці 2.14 можна зробити наступні висновки:

Високі значення коефіцієнта маневреності власного капіталу, 1,64 та 1,45 у 2008 та 2010 рр. відповідно, позитивно характеризують фінансовий стан підприємства.

Підприємство має високий коефіцієнт концентрації власного капіталу (0,97 та 0,95 ),це означає що підприємство має можливість виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів.

Коефіціент концентрації залученного капіталу дорівнює 0,056 в 2008р. Та 0,05 в 2010р.,що свідчить про те, що підприємство має незначну частку залучених коштів в структурі майна.

Коефіціент співвідношення залучених і власних коштів збільшився в 2010р.на 0,02.Підвищення рівня цього показника в динаміці означає посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне зниження фінансової стійкості.

Збільшення значення коефіцієнта забезпеченості за кредитами порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду показує зменшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.

2.4 Оцінка платоспроможності та ліквідності підприємства

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності.

Підходи науковців до визначення сутності платоспроможності підприємства можна звести до такого:

1) платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (західні науковці -- Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);


Подобные документы

  • Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

    лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011

  • Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.

    дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013

  • Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.

    дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010

  • Види, завдання, інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства ВАТ "Парадіз". Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [197,5 K], добавлен 14.06.2010

  • Сутність фінансового стану підприємства та необхідність його оцінювання. Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності ТОВ "Автосервіс", його рентабельність. Шляхи поліпшення фінансового стану, відновлення платоспроможності підприємства.

    дипломная работа [664,0 K], добавлен 20.10.2011

  • Сутність, особливості фінансової діяльності на підприємстві. Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства. Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз джерел власного капіталу, рентабельності підприємства.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 25.11.2014

  • Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010

  • Сутність фінансової діяльності підприємства. Інформаційна база її оцінки: методика та показники. Аналіз фінансового стану ТОВ "Українська екологія". Характеристика господарської діяльності підприємства. Показники фінансового стану, шляхи їх покращення.

    курсовая работа [83,8 K], добавлен 22.11.2019

  • Теоретичні основи фінансового аналізу. Оцінка майна АТЗТ "Мукачівська лижна фабрика "ТИСА" та джерел його фінансування. Аналіз платоспроможності, ліквідності, прибутковості та стійкості підприємства. Напрями покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 24.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.