Розробка шляхів покращення фінансового стану ТОВ "ЕйСіДжі"

Сутність фінансового стану підприємства та необхідність його оцінювання. Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності ТОВ "Автосервіс", його рентабельність. Шляхи поліпшення фінансового стану, відновлення платоспроможності підприємства.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2011
Размер файла 664,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

фінансовий стан рентабельність платоспроможність

Актуальність теми. Входження України в європейські і світові структури, необхідність активної участі в діяльності всіх міжнародних фінансово-економічних організацій зумовлює приведення системи обліку і звітності у відповідність міжнародним стандартам. Вводиться система національних рахунків, нових планів рахунків, удосконалюється схема балансів, система фінансової звітності підприємств. Мета всіх цих перетворень - пристосуватися до умов ринкових відносин і правильно відобразити фінансовий стан підприємств, перейти до управління ресурсами підприємства на основі аналізу його фінансово-економічної діяльності.

В ринкових умовах змінюється сам підхід до фінансового аналізу як до процесу. Якщо раніше керівники підприємств цікавились фінансовим станом своїх підприємств, то зараз вони повинні знати також фінансовий стан своїх постачальників і підприємств - споживачів продукції. Таким чином, істотно заглиблюється сам процес аналізу фінансового стану підприємств і істотно розширюється система показників оцінки фінансового стану підприємств. Фінансовий аналіз стає багатостороннім.

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта є предметом уваги великого кола учасників ринкових відносин, зацікавлених у результаті його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації учасники прагнуть оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього служить фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні взаємовідносини об'єкта, що аналізується: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і доходність діяльності, перспективи розвитку, а потім за результатами прийняти обгрунтовані рішення.

Протягом 2000-2008 років в Україні майже 40% підприємств були збитковими. Цей відсоток поступово зменшується з роками, проте оцінка фінансового стану підприємства стає на першому місці в управлінні діяльністю.

Тому обрана для дослідження тема є досить актуальною в сучасних умовах.

Предметом дослідження в даній роботі визначено фінансовий стан підприємства та методичні підходи до його оцінювання.

Об'єктом дослідження обрано підприємство ТОВ «ЕйСіДжі».

За мету в роботі поставлено розробку шляхів покращення фінансового стану ТОВ « ЕйСіДжі « та його оцінки.

Для досягнення поставленої мети в роботі реалізуються такі завдання:

- Визначення сутності фінансового стану;

- Розкриття теоретичних та методичних засад оцінки фінансового стану підприємств;

- Вивчення зарубіжного досвіду оцінювання підприємницьких структур;

- Здійснення аналізу фінансового стану підприємств України;

- Проведення оцінки фінансового стану конкретного підприємства - ТОВ « ЕйСіДжі «;

- Розробка шляхів покращення фінансового стану ТОВ «ЕйСіДжі».

Існує багато різних методик оцінки фінансового стану підприємства: вітчизняних і зарубіжних. Деякі схожі, деякі різняться між собою, і це свідчить про достатній ступінь дослідження обраної теми.

В процесі оцінки фінансового стану підприємства пропонується провести аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства, дослідити рентабельність та ефективність діяльності ТОВ, проаналізувати дебіторську та кредиторську заборгованості, а також здійснити комплексну оцінку фінансового стану ТОВ «Автосервіс».

Інформаційна база дослідження. Визначальними джерелами інформації при написанні магістерської дипломної роботи є:

- законодавчі та нормативні акти;

- національні і зарубіжні підручники, книги, статті з фінансового аналізу;

- статистичні збірники;

- офіційні сайти мережі Інтернет;

- бухгалтерський баланс (форма №1); звіт про фінансові результати (форма №2); звіт про рух капіталу (форма №3); звіт про рух грошових коштів (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності ( форма №5) ТОВ «ЕйСіДжі» за 2006-2007 роки (Додатки Б, В, Г, Д).

Структура роботи. Магістерська дипломна робота складається з трьох розділів. В першому розділі висвітлюються теоретичні аспекти методології фінансового аналізу у вітчизняній і зарубіжній практиці та визначається методологія, на основі якої здійснений аналіз підприємства ТОВ «Автосервіс».

В другому розділі оцінюється фінансовий стан конкретного підприємства, обчислюються всі необхідні показники.

Третій розділ спрямований на розробку шляхів покращення фінансового стану ТОВ « ЕйСіДжі «, а також удосконалення вітчизняних методик оцінки фінансового стану підприємств.

Методи дослідження. В магістерській дипломній роботі використані різні методи дослідження фінансового стану підприємства. Серед них найвагоміший - коефіцієнтний метод. Також використаний метод діагностики банкрутства підприємства. За допомогою вертикального і горизонтального аналізу проаналізовано структуру дебіторської і кредиторської заборгованості.

Практичне значення отриманих результатів.

Цінність роботи полягає в тому, що на теоретичному рівні сформована методика аналізу фінансового стану підприємства, виходячи з досвіду зарубіжних і вітчизняних авторів. Практична цінність в тому, що на прикладі конкретного підприємства наведена спроба виявити причини незадовільного фінансового стану підприємства та навести шляхи подолання кризи.

1. Теоретичні та методичні засади оцінки фінансового стану підприємства

1.1 Сутність фінансового стану підприємства та необхідність його оцінювання

В наявних економічних та нормативних джерелах існує безліч визначень суті та змісту оцінки фінансового стану підприємств.

За визначенням Поповича П.Я. і Любушина Н.П. «фінансовий стан підприємства слід розуміти як здатність підприємства фінансувати свою діяльність» 20;16. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням та ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними й фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, необхідно знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу за складом і джерелом утворення, яку питому вагу повинні мати власні кошти, а яку - позичені.

Головна мета аналізу - своєчасне виявлення й ліквідація недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності 16;20.

На нашу думку, визначення Поповича П.Я. і Любушина Н.П. дуже вузьке за змістом, адже фінансовий стан підприємства - це не тільки здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Автори не враховують багато інших ознак. Навіть якщо підприємство буде здатне фінансувати діяльність, але буде не доцільно розміщувати фінансові ресурси, не буде своєчасно проводити розрахунки, то це суттєво відобразиться на фінансовому стані.

Тарасенко Н.В. пише, що під фінансовим станом розуміють сукупність показників, які відображають здатність (спроможність) підприємства розрахуватися за борговими зобов'язаннями 22. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан підприємства визначає конкурентоспроможність підприємства, його імідж, потенціал у діловому співробітництві 22.

На думку Тарасенко Н.В. головним визначенням фінансового стану є здатність розрахуватися за борговими зобов'язаннями. Це, звичайно, одна з головних рис. Якщо підприємство розраховується за боргами, то це свідчить про достатність грошових коштів, платоспроможність. Але, можливо, це і залежність від інших кредиторів, наприклад, банку, який надав кредит для розрахунків, і, таким чином, це збільшення кредиторської заборгованості.

Костенко Т.Д. вважає, що фінансовий стан підприємства є комплексним поняттям, що залежить від багатьох факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність і розміщення коштів, реальні й потенційні фінансові можливості 15. Його можна представити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами й ступінь раціональності їхнього розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності й своєчасного здійснення розрахунків за своїми обов'язками.

Основною цільовою настановою діагностики фінансового стану є його оцінка й виявлення резервів його стабілізації й поліпшення. Засоби реалізації даної установки є організація раціональної фінансово-економічної політики 15.

Найбільш повне трактування поняття «фінансовий стан», на нашу думку, запропонував Костенко Т.Д. У визначенні відобразилися забезпеченість, наявність, розміщення ресурсів, здійснення розрахунків та інш.

На думку Шеремета А.Д. фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням підприємством засобів, ступенем виконання фінансового плану і мірою поповнення його власних засобів за рахунок прибутку і інших джерел , а також швидкістю обертання виробничих фондів, особливо оборотних засобів. Оскільки виконання підприємством фінансового плану залежить від результатів його виробничої діяльності, можна стверджувати, що фінансовий стан слугує узагальнюючим показником діяльності підприємства 8.

Звертаємо увагу стосовно саме цього визначення. Фінансовий стан - це не «здатність» , не «забезпеченість», а саме показник діяльності.

Згідно Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств Центральної спілки споживчих товариств України Фінансовий стан підприємства на конкретну звітну дату характеризує ступінь його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності, раціональність їх розміщення та ефективність використання. Задовільний фінансовий стан підприємства впродовж тривалого часу (трьох-п'яти років) засвідчує про фінансову стабільність суб'єкта господарювання на ринку товарів і послуг 5.

Останнє визначення фінансового стану підприємства достатньо широко розкриває сутність терміну і відображає основні характеристики в повному обсязі.

Отже, в різних джерелах сутність фінансового стану трактується по-різному.

На нашу думку, можна запропонувати таке визначення: фінансовий стан - це стан, при якому підприємство або продовжує діяльність, або стає банкрутом. Вважаємо таке визначення правильним, оскільки вчасне проведення розрахунків, нормальний режим роботи, забезпеченість ресурсами та ін. - це все характеристики фінансового стану, причому характеристики, при яких підприємство нормально функціонує. Але ж стан банкрутства - це теж фінансовий стан, який характеризується кризою.

Для обґрунтування необхідності проведення систематичної оцінки фінансового стану на вітчизняних підприємствах досліджено статистичні дані щодо підприємств України за останні 8 років 31;32.

В 1992-1999 роках в Україні проводилася масова приватизація. В умовах кризи в ці роки підприємництво практично не розвивалося, оскільки підприємства були неготові працювати в умовах ринкової економіки. Економіка України почала зростати з 2001 року.

Підприємства України з кожним роком набирають обороти, отримують більші прибутки. Якщо в 2001 році прибутки складали 13933 млн.грн., то в 2006 - зросли в чотири рази і склали - 64370,8 млн.грн., а в 2008 прибутки зросли в 1,8 разів порівняно з 2006 роком і склали 121435,2 млн.грн. Спад спостерігається в 2003 році, цього ж року зафіксовано найбільшу кількість збиткових підприємств (Табл. 1.1).

Протягом 2001-2008 років Сільське господарство було прибутковою галуззю, крім 2003 року (збиток склав 254,6 млн.грн..), і найбільший прибуток одержаний в 2006 році (3702,4 млн.грн..). Промисловість демонструє найкращі результати прибутковості, але в 2003 році різкий спад на 33,5% відносно 2002 року, і різкий підйом на 40% у 2004 році. У будівництві прибутки в 2001 році зросли на 682,5 млн.грн. порівняно з 2001 або на 1793%. В 2003 році галузь стала збитковою, і в 2004 таке ж стрімке зростання , як і в 2001. Протягом 2000-2004 збитковий готельний і ресторанний бізнес і тільки в 2006 і в 2008 році галузь отримала прибутки. Транспорт, фінансова діяльність і торгівля розвивалися нормально і рівномірно.

Табл. 1.1. Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування за видами економічної діяльності в Україні за 2000-2007рр.*

ГАЛУЗІ

РОКИ

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Прибуток, збиток (-)*

13933

18740,6

14641,2

19643,3

44578,4

64370,8

76253,4

121435,2

Сільське госп., мисливство та лісове госп.

1752,4

899,1

-254,6

769,5

2768

3702,4

2731,8

4973,3

Промисловість

8834,6

8537,2

2866,5

7137

18936,9

28264,3

34699,6

42135,6

Будівництво

40,3

722,8

-39,6

14,1

770,6

872,2

1603,1

2214,7

Торгівля

1195,1

2352

4356,4

573,7

6930,2

9464,2

10334,8

16242,1

Готелі, ресторани

-20

-27,2

-9,3

-73,9

-30,6

83,1

-63,2

151,5

Транспорт, звязок

706,7

4135,7

4269,4

5805,2

6665,6

9629,7

8499,7

9918,9

Фінансова діяльність

1211,7

2344,9

2358,1

4252,7

7058

9334,3

11664,7

856,1

Операції з нерухомістю, здавання під найм

92,5

-146,3

929,2

1187

1101,2

2636

6051,2

2676,9

Колективні, громадські та особисті послуги

46

-290,2

75,8

-79,5

255,8

81,3

655,2

882,2

*крім бюджетних установ. (млн.грн.)

Протягом 2001-2006 років в Україні майже 40% підприємств були збитковими, хоча спостерігається тенденція до зменшення кількості збиткових підприємств на 3,5% у 2006 порівняно з 2001р. У 2008 році кількість збиткових підприємств зменшилась до 28,9%. У сільському господарстві найбільших збитків завдали підприємства у 2003 році - 48,2%, далі спостерігається поступове зниження до 19,7% у 2008 році. По іншим галузям теж спостерігається зниження кількості збиткових підприємств, крім операцій з нерухомістю. По цієї галузі найменші збитки спостерігаються в 2001 році - 31,3% і найбільші в 2006 - 38,8%. Це можна пояснити тим, що новостворені підприємства не витримують конкуренції, яка в цієї галузі дуже велика і з кожним роком зростає (Табл. 1.2).

Табл.1.2. Збиткові підприємства за видами економічної діяльності в Україні за 2001-2008рр.

ГАЛУЗІ

РОКИ

2001

2003

2004

2005

2006

2007

2008

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

відсотків до загальної кількості

1

2

3

4

5

6

7

8

Всього

37,7

38,8

37,1

34,8

34,2

33,5

28,9

Сільське госп., мисливство та лісове госп.

34,5

48,2

42,3

33,3

33,8

31,3

19,7

Промисловість

42,2

41,8

39,9

37,5

36,5

34,7

34

Будівництво

40

37,9

35,7

33,7

33,8

31,9

29,8

Торгівля

36,3

35,7

34,7

31,6

30,01

30,6

26,2

Готелі, ресторани

44,1

43

41,9

38,4

37,2

35,8

28,3

Транспорт, звязок

47,4

45,3

41,8

39,3

38,3

37,2

37

Фінансова діяльність

38,8

37,3

32,5

33,9

33,7

33,1

18,7

Операції з нерухомістю, здавання під найм

32,3

37,3

37,2

38,3

38,8

38

31,7

Колективні, громадські та особисті послуги

37,9

38

35,8

36,8

35,8

35

37,3

У структурі оборотних коштів більше 60% займає дебіторська заборгованість. Не зважаючи на те, що доля заборгованості в загальній кількості активів зменшується протягом років, все одно така структура заборгованості свідчить про те, що підприємства надають товарні кредити для споживачів своєї продукції, і, фактично, ділиться з ними частиною свого доходу.

Адже, від швидкості перетворення дебіторської заборгованості в готівку залежить фінансовий стан підприємства, його платоспроможність. При затримці платежів підприємство вимушене брати кредити і збільшувати свою кредиторську заборгованість.

Грошові кошти у 2001р. склали 3,5% і до 2006 зросли до 7,7%, це дуже низький показник. Вага товарно-матеріальних цінностей на нормальному рівні і швидкого зростання не спостерігається, що свідчило би про можливу нераціональну господарську стратегію, або про нарощення виробничого потенціалу підприємства (Табл. 1.3).

Табл.1.3. Структура оборотних коштів підприємств України за 2000-2005рр.

(на кінець року, відсотків)

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

1

2

3

4

5

6

7

Всього*

100

100

100

100

100

100

Товарно-матеріальні цінності

23,9

23,1

21,6

21,4

22,2

23,5

Дебіторська заборгованість

65,9

68,5

69,5

67,8

64,9

60,2

Поточні фінансові інвестиції

-

1,5

1,7

2,7

3,7

4,9

Грошові кошти

3,5

3,4

3,9

4,8

5,7

7,7

Інші оборотні кошти

6,7

3,5

3,3

3,3

3,5

3,8

*крім банків і бюджетних установ

За результатами дослідження можна зробити висновки:

- прибутки на підприємствах України протягом 1999-2008 років зростають нерівномірно;

- підприємства розвиваються стрибкоподібно, в деяких галузях спостерігається паралель «прибуток-збиток-прибуток»;

- більше 30% підприємств в Україні є збитковими;

- в структурі оборотних коштів підприємств більше 60% займає дебіторська заборгованість і 3-7% грошові кошти;

Отже, в зарубіжній і вітчизняній літературі можна зустріти безліч трактувань сутності фінансового стану. Автором дипломної роботи запропоноване власне визначення сутності фінансового стану підприємства. Проведений аналіз фінансового стану підприємств України свідчить про необхідність проведення фінансового аналізу для того, щоб не допустити банкрутства, своєчасно виявляти недоліки у діяльності, своєчасно їх виправляти, управляти прибутком, оборотними коштами, підвищувати платоспроможність і ліквідність підприємства. В умовах розвитку підприємництва на Україні тема дипломної роботи стає ще актуальнішою, адже стрімкий розвиток підприємництва почався тільки з 2001 року і фінансовий аналіз повинен стати складовою частиною фінансової діяльності кожного підприємства.

1.2 Зміст та методичні підходи до оцінки фінансового стану підприємства

З розвитком ринкових перетворень в економіці України з'явилась значна кількість публікацій, присвячена методичним і практичним питанням фінансового аналізу на вітчизняному грунті. Багато книг, статей, підручників, у тому числі перекладених із іноземних мов, опубліковано в інших країнах СНД. Цій проблематиці присвячена велика кількість робіт, здійснених у промислово розвинених країнах.

Фінансовий аналіз за І.О.Бланком підрозділяється на окремі види в залежності від наступних ознак 11 :

а)По організаційних формах проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.

1) Внутрішній фінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

2) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

б)По обсягу дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

1)повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

2) тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом тематичного фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

в)По об'єкту аналізу виділяють наступні його види:

1)аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

2)аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

3)аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

г)По періоду проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.

1) попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

2) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

3) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

д)Внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз.

Фінансовий аналіз є частиною загального аналізу господарської діяльності, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що ґрунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу:

* аналіз абсолютних показників прибутку;

* аналіз відносних показників рентабельності;

* аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;

* аналіз ефективності використання позикового капіталу;

* економічна діагностика фінансового стану підприємства.

Внутрішньогосподарський (управлінський) фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну, планову й іншу інформацію.

Особливостями управлінського аналізу є: орієнтація результатів аналізу на своє керівництво; використання всіх джерел інформації для аналізу; відсутність регламентації аналізу з боку; комплексність аналізу; інтеграція обліку, аналізу, планування і прийняття рішень; максимальна закритість результатів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

У залежності від цілей та обсягу аналізу можна виділити наступні види аналізу: експрес-діагностика підприємства; оцінка фінансової діяльності підприємства; підготовка обґрунтування для інвестицій.

Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення5.

Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

Комплексна оцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а також моделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

При ухваленні рішення про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора - здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

Можна виділити такі основні етапи фінансового аналізу підприємства:

1. Збір і підготовка вхідної інформації

2. Аналітична обробка

3. Аналіз, оцінка і інтерпретація результатів

4. Підготовка висновків і рекомендацій

На 1-му етапі проводиться збір внутрішньої і зовнішньої інформації, оцінка її достовірності. На цьому етапі з'ясовують особливості облікової політики підприємства, відбирають необхідні форми бухгалтерської звітності та проводять їх звірку, збирають статистичну інформацію.

На 2-му етапі здійснюють переведення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичні форми, які дозволять проаналізувати структуру звітів і динаміку змін, проводять розрахунок і групування показників по основних напрямках аналізу.

На 3-му етапі проводиться аналіз структури і динаміки змін основних показників фінансових звітів, виявляють взаємозв'язки між основними показниками, здійснюють інтерпретацію отриманих результатів.

На 4-му етапі готують висновок щодо фінансового стану підприємства, виявляють "вузькі" місця і резерви підвищення ефективності діяльності, розробляють рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

1. Фінансове положення компанії.

2. Майновий стан підприємства.

3. Ступінь підприємницького ризику (можливість погашення зобов'язань перед третіми обличчями).

4. Достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій.

5. Потребу в додаткових джерелах фінансування.

6. Здатність до нарощування капіталу.

7. Раціональність використання позикових засобів.

8. Ефективність діяльності компанії.

Результати аналізу можуть цікавити багатьох.

Потенційні власники і кредитори хочуть бути упевнені у вигідності інвестування своїх капіталів у компанію, тому використання методик аналізу і керування фінансами, а також показників, звичних і зрозумілих більшості інвесторів і ділових партнерів, є однією з необхідних умов для рішення питання про можливе співробітництво.

Партнери, що уже ведуть справи з підприємством (постачальники, кредитори), також зацікавлені в одержанні аналітичної інформації про нього, щоб визначити для себе доцільність подальшого співробітництва, умови висновку контрактів, гарантії повернення кредитів і т.п.

Для потенційних партнерів дуже привабливим є той факт, що компанія проводить політику відкритості: публікує свої фінансові й аналітичні звіти в засобах масової інформації, готова надати дані про результати і плани роботи.

Фінансовий аналіз тісно пов'язаний з іншими економічними науками: макроекономіка, мікроекономіка, менеджмент, фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік, аудит (табл.1.4).

Табл.1.4. Взаємозв'язок економічних наук

Конкретно-економічні науки

Економіка галузей

Економіка підприємств

Економіка країн

Економіка особливих економічних форм і організацій

Загальна економічна теорія

Інформаційно-аналітичні науки

Фінанси

Кредит

Маркетинг

Менеджмент

Фінансовий менеджмент

Макроекономіка

Мікроекономіка

Політична економія

Економіко-математичні методи

Статистика Бухгалтерський облік Аудит

Аналіз господарської діяльності

Фінансовий аналіз

Історико-економічні науки

Історія економічної думки

Історія народного господарства

Найбільш пов'язаний фінансовий аналіз з такими науками як фінансовий менеджмент, фінанси підприємств, економіка підприємств, аналіз господарської діяльності (економічний аналіз), бухгалтерський облік. Всі ці предмети входять до курсу вузівської підготовки фінансових і інвестиційних менеджерів.

Для вирішення конкретних завдань фінансового аналізу застосовується цілий ряд спеціальних методів, які дозволяють одержати кількісну оцінку окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Фінансовий аналіз використовує цілий ряд методів як загальнонаукових і загальноекономічних, так і специфічних методів фінансового аналізу. Можна виділити серед них шість основних методів фінансового аналізу:

§ горизонтальний аналіз;

§ вертикальний аналіз;

§ трендовий аналіз;

§ метод фінансових коефіцієнтів;

§ порівняльний аналіз;

§ факторний аналіз (у тому числі аналіз за схемою Дюпон-каскад).

Горизонтальний (часовий) аналіз -- порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз -- визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин даних звітності, визначення взаємозв'язків показників.

Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналізі порівняння зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз і порівняння показників даної фірми з показниками конкурентів, з середньогалузевими і середніми загальноекономічними даними.

Факторний аналіз - це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), тобто роздроблення результативного показника на складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

Метод Дюпон-каскад - система фінансового аналізу, яка передбачає розкладання показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд інших фінансових коефіцієнтів, його формування, взаємозалежність у єдиній системі.

Метод дослідження тісно пов'язаний з методикою, через яку він і реалізується. Методика як сукупність правил, прийомів і способів для доцільного виконання будь-якого дослідження завжди конкретна. Вона залежить від мети, завдань, об'єктів дослідження, від змісту програми вивчення, виду аналізу, послідовності і термінів його проведення.

Вузловим елементом методики є вибір системи показників для дослідження об'єктів і предмету аналізу, а також розробка моделей їхнього взаємозв'язку. Вимір причинно-наслідкових взаємозв'язків у фінансовому аналізі, оцінка результатів впливу різних факторів на підсумкові показники, первинна обробка вихідної інформації проводяться за допомогою спеціального інструментарію -- способів, мето дів і технічних прийомів. Вони є найважливішими елементами методики фінансового аналізу фінансових результатів. В економічній літературі не існує уніфікованої класифікації прийомів і методів фінансового аналізу.

Метод фінансового аналізу -- способи вивчення, виміру та узагальнення впливу численних факторів на зміну результатів діяльності підприємств для їх покращення. Метод реалізується через конкретні методики в залежності від особливостей цілей, завдань, об'єктів, способів і технічних засобів дослідження.

Одним із методів оцінки фінансового стану підприємства є розрахунок коефіцієнтів.

Аналіз наукової літератури свідчить, що існують різні погляди щодо побудови і розрахунків фінансових коефіцієнтів, їх структури і типології. Залежно від мети фінансового аналізу автори публікацій використовують досить різні підходи щодо групування та класифікації коефіцієнтів.

Наприклад, Попович П.Я. пропонує дослідити динаміку абсолютних та відносних фінансових показників і розподілити їх на такі аналітичні блоки:

- Структурний аналіз активів і пасивів;

- Аналіз фінансової стійкості;

- Аналіз платоспроможності(ліквідності);

- Аналіз необхідного приросту власного капіталу [20].

Вітчизняними економістами розроблено багато методик аналізу фінансового стану підприємства. Всі вони мають свої переваги й недоліки, деякі з них розроблені для оцінки певної (специфічної) діяльності підприємств.

Згідно «Методичних рекомендацій з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств» Центральної спілки споживчих товариств України пропонується проводити фінансовий аналіз за такою методикою[5]:

- експрес-аналіз фінансового стану;

- поглиблений факторний аналіз фінансового стану.

Аналіз фінансового стану підприємства починається із загальної його оцінки на звітну дату у порівнянні з базовим і минулим періодами за показниками, які характеризують:

- забезпеченість підприємства власним капіталом;

- раціональність розміщення власного капіталу;

- величину і частку робочого капіталу;

- ефективність використання: власного капіталу; власного оборотного капіталу; сукупного капіталу;

- фондовіддачу активів підприємства.

Мета поглибленого аналізу - деталізований факторний аналіз і оцінка структурних змін майнового і фінансового стану підприємства та можливостей його розвитку на перспективу.

В цих Методичних рекомендаціях [5] зосереджується увага на таких об'єктах, що потребують детального вивчення:

- склад і структура активів і пасивів балансу підприємства;

- структура власного капіталу;

- розміщення власного капіталу та довгострокових залучених коштів;

- стан і ефективність використання основних фондів та інших необоротних активів;

- оборотні засоби та джерела їх формування;

- тривалість операційного циклу;

- дебіторська і кредиторська заборгованість;

- фінансові результати;

- рух грошових потоків;

- ділова активність.

Розглянемо Методичні рекомендації проведення оцінки фінансового стану бенефіціара [4].

Оцінка фінансового стану бенефіціара здійснюється шляхом розрахунку та інтерпретації інтегрального показника фінансового стану. Здатність позичальника обслуговувати залучені позики визначається на основі розрахунку поточного та прогнозного коефіцієнта покриття боргу.

Методичною основою визначення інтегрального показника фінансового стану є методологія багатофакторного дискримінантного аналізу. Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної функції для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

Z = a1X1 +a2X2 +a3X3 +a4X4 +a5X5+anXn -a0 ,

де Z - інтегральний показник фінансового стану;

X1 , X2 ..Xn - незалежні змінні дискримінантної функції (фінансові індикатори);

a1, a2, аn - параметри дискримінантної функції (вагомість впливу окремих індикаторів на загальний інтегральний показник фінансового стану);

a0- вільний член дискримінантної функції.

Первинний набір фінансових індикаторів для розрахунку інтегрального показника фінансового стану включає такі коефіцієнти:

a) Коефіцієнт покриття (X1);

b) Коефіцієнт фінансової незалежності (X2);

c) Коефіцієнт оборотності капіталу (X3);

d) Коефіцієнт рентабельності операційного продажу за грошовим потоком (X4);

e) Коефіцієнт рентабельності активів за вільним грошовим потоком (X5);

f) Коефіцієнт оборотності позичкового капіталу (X6);

g) Коефіцієнт оборотності позичкового капіталу за грошовим потоком (X7);

h) Коефіцієнт рентабельності продажу (X8);

i) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (X9);

j) Коефіцієнт оборотності оборотних активів (X10).

Переваги методики в тому, що Z- коефіцієнт розраховується за різними значеннями параметрів a1, a2... аn в залежності від групи видів економічної діяльності: сільське господарство, харчова промисловість, будівництво та інш. [4].

Отже, це дає змогу розраховувати більш точні значення інтегрального показника фінансового стану підприємства в конкретній галузі.

Також, в Порядку [4] наведено дуже розвернуту інтерпретацію значень інтегрального показника фінансового стану бенефіціара.

Розглянемо методику аналізу, розроблену Шереметом А. Д [8], визначимо її переваги й недоліки.

Шеремет А. Д. пропонує проводити аналіз фінансового стану підприємства по такому сценарію:

Структурний аналіз активів і пасивів.

Порівняння динаміки активів фінансових результатів;

Аналіз структури активів (у рамках цього аналізу провести аналіз структури внеоборотных й оборотних активів, обчислити коефіцієнт співвідношення оборотних і внеоборотных активів, коефіцієнт майна виробничого призначення);

Аналіз структури пасивів (у рамках цього аналізу провести поглиблений аналіз структури власних і позикових коштів, обчислення коефіцієнтів автономії, співвідношення позикових і власних коштів, нагромадження власного капіталу, використання власного капіталу на соціальні цілі, співвідношення короткострокових пасивів і перманентного капіталу).

Аналіз фінансової стабільності.

Аналіз наявності й достатності реального власного капіталу (аналіз виконання мінімальної умови фінансової стабільності);

Аналіз забезпеченості запасів джерелами їхнього формування (визначення типу фінансової стабільності підприємства, обчислення коефіцієнтів маневреності, автономії джерел формування запасів, забезпеченості запасів власними джерелами, забезпеченості власними коштами).

Аналіз платоспроможності й ліквідності (у рамках цього аналізу обчислюються коефіцієнти абсолютної ліквідності, уточненої (поточної) ліквідності, покриття, загальної платоспроможності; проводиться аналіз відновлення (втрати) платоспроможності на перспективу).

Аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Особливістю й достоїнством даної моделі є те, що в її рамках провадиться аналіз необхідного приросту власного капіталу, що має значну вагу при розробці менеджерами конкретних заходів для подальшої діяльності підприємства.

Недоліком є складність сприйняття методики й розрахунків фінансових коефіцієнтів, також у методиці не приділяється увага аналізу рентабельності, ділової активності, хоча важливо врахувати, що дані види аналізу виділені в автора в окремі методики, тобто вони існують самостійно.

Як ми бачимо, всі ці методики мають подібні риси й мають певні особливості. Подібні вони в загальному змісті аналізу фінансового стану підприємства:

Аналіз балансу;

Аналіз фінансової стабільності;

Аналіз ліквідності й платоспроможності.

У рамках даної схеми різні економісти пропонують різні методики аналізу фінансового стану підприємства. Одні пропонують розширити схему цього аналізу (наприклад, також проводити аналіз фінансових результатів і рентабельності підприємства й інші види фінансового аналізу), інші вважають, що необхідно проводити більше поглиблений аналіз, не виходячи за рамки даної схеми.

Складовою частиною оцінки фінансового стану підприємства є аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

Оскільки дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги) і за розрахунками з іншими дебіторами збільшує величину оборотних активів, сповільнює їх оборотність і може призвести до зменшення кінцевого фінансового результату на вкладений капітал, то аналізу і оцінці дебіторської заборгованості повинна приділятись особлива увага.

Мета аналізу - встановити якість і ліквідність дебіторської заборгованості, її вплив на фінансовий стан підприємства та визначити шляхи підвищення її ефективності.

Завдання аналізу:

- вивчити склад і структуру дебіторської заборгованості та її зміни в динаміці за період, що аналізується;

- встановити реальність (правдивість) та імовірність погашення дебіторської заборгованості;

- визначити показники якості, ліквідності та оборотності дебіторської заборгованості;

- визначити вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства;

- розробити заходи щодо оптимізації величини і частки дебіторської заборгованості в оборотних активах підприємства.

Одним із методів фінансового аналізу є проведення комплексної оцінки фінансового стану підприємства.

При комплексній оцінці найзагальніші показники його діяльності аналізують у динаміці і групують за двома напрямами. До першого напряму включають показники й чинники доброго фінансового стану: стійку платоспроможність; ефективне використання капіталу; своєчасну організацію розрахунків; наявність стабільних фінансових ресурсів. До другого напряму включають показники незадовільного фінансового стану: відсутність власних оборотних коштів; неефективне розміщення ресурсів; наявність стійкої заборгованості з платежів; негативні тенденції у виробництві. До загальних показників комплексної оцінки фінансового стану підприємства належать показники дохідності (абсолютна величина прибутку чи доходу) і рентабельності (відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості або товарообігу) 30.

Аналізують ці показники з урахуванням чинників, що на них впливають: розмір виручки від реалізації; рівня собівартості і рентабельності продукції; фінансових результатів і витрат операційної діяльності; величини оподаткування прибутку

Комплексний метод дає змогу виявити проблемні напрямки в діяльності підприємства і досліджувати причини, що їх зумовили, однак на його основі дуже складно зробити обґрунтовані висновки про фінансовий стан підприємства в цілому. Але він дуже трудомісткий, йому властиві усі недоліки коефіцієнтного методу, що обмежує можливості його використання на практиці, особливо в тому разі, коли необхідна оперативна оцінка фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансової звітності за допомогою аналітичних коефіцієнтів є одним із найважливіших етапів фінансово -- економічного аналізу.

Аналітичні коефіцієнти являють собою співвідношення найважливіших показників фінансової звітності компанії. Ці співвідношення, отримані на основі даних звітного періоду, порівнюються з аналогічними співвідношеннями за попередні періоди, а також з аналогічними показниками по інших компаніях і даними в цілому по галузі.

Аналіз фінансових результатів за допомогою відносних показників має свої переваги. До таких треба віднести в першу чергу можливість, в деякій мірі нівелювання, за рахунок нормування, інфляційних процесів, а також можливість співставлення показників за різні досить тривалі проміжки часу.

Аналізуючи той чи інший аналітичний показник, досить важливо розглядати його поведінку за ряд періодів, тобто в динаміці. Вважається, що ряд, який складається із семи і більше періодів, є репрезентативним. Крім того, розгляд динамічних характери стик дає можливість з певною відповідністю формалізувати, тобто записати у вигляді математичної залежності зміну показників за часом. Наприклад, платоспроможність підприємства в даний конкретний період часу є умовою необхідною. Хоча на сьогодні не існує єдиної методології і універсального інструментарію управління платоспроможністю підприємства, але статичні аспекти її досить детально вивчались. Однак чи можна судити за будь -- якими позитивними показниками про фінан сову стійкість, розглядаючи діяльність підприємства в даний конкретний період? Адже погасити колишні борги можна і за рахунок нових боргів, наприклад кредитів, так і не знайшовши фінансової рівноваги між власними і позиковими засобами. При цьому можна активно скористатися ефектом фінансового важеля, хоча підприємство буде залишатися навіть неплатоспроможним, а структура балансу незадовільною. Таким чином, платоспроможність підприємства в даний конкретний період часу є умовою необхідною, але не достатньою. Умова достатності досягається тоді, коли підприємство платоспроможне в часі, тобто має стійку платоспроможність відповідати по своїх боргах у будь -- який момент часу.

Тому тільки динамічний аналіз аналітичних показників дає найбільш повну і достовірну інформацію про фінансові результати діяльності підприємства.

Крім того, динамічний аналіз дає можливість проводити паралельно і трендовий, тобто аналіз основної тенденції динаміки показників, звільненої від випадкових коливань та індивідуальних особливостей окремих періодів, і перспективний прогнозний аналіз.

Очевидно, такий аналіз є цінною інформацією і для керівництва компанії, і для зацікавлених у результатах її діяльності сторонніх осіб, насамперед кредиторів та інвесторів, які на основі цих даних зможуть прийняти рішення про перспективність вкладення коштів у дану фірму. Крім того, аналіз аналітичних фінансових коефіцієнтів, побудованих на основі даних звітності компанії, дозволяє виявити її слабкі, вразливі сторони.

Для виявлення ознак поточної, критичної чи надкритичної неплатоспроможності підприємства Міністерство економіки України наказом № 14 від 19 січня 2006 року затвердило «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства» 3.

Ці Методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення однозначності підходів при оцінюванні фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак поточної, критичної чи надкритичної їх неплатоспроможності та ознак дій, передбачених статтями 156(2) - 156(4) Кримінального кодексу України (приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства), а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення застережних заходів щодо запобігання банкрутства підприємств 1.

Відповідність розрахованих згідно з цими Методичними рекомендаціями 3 економічних показників фінансового стану підприємств різним рівням неплатоспроможності визначається державним органом з питань банкрутства, арбітражним, керую чим підприємством, власником його майна (органом, уповноваженим управляти майном підприємства), інвестором, кредитором за власною ініціативою, а також у визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» випадках під час проведення експертизи фінансового стану підприємства.

Джерелами інформації для проведення розрахунків економічних показників і виявлення ознак неплатоспроможності чи банкрутства є вибіркові показники з документів фінансової звітності підприємства.

Отже, спробуємо визначити оптимальну методику для аналітичних розрахунків в дипломній роботі.

З метою аналізу фінансового стану підприємства в другому розділі дипломної роботи пропонуємо поділити аналіз на блоки і застосувати таку методику оцінки :

1. аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства ;

2. дослідження рентабельності та ефективності діяльності ;

3. аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;

4. комплексна оцінка фінансового стану .

Аналіз фінансового стану за такими блоками дозволяє чітко і зрозуміло оцінити діяльність підприємства, визначити ефективність діяльності, зробити висновки по кожному розділу аналізу.

Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності підприємства, дослідження рентабельності та ефективності діяльності пропонуємо згрупувати та обчислити за формулами (Додаток А), підготовленими О.А. Островською та викладеними в методичних матеріалах для програми магістерської підготовки 17.

1.3 Зарубіжний досвід оцінювання фінансового стану підприємницьких структур та доцільність його впровадження у вітчизняну аналітичну практику

Питанням оцінки фінансового стану підприємства присвячено безліч праць авторів різних країн. Засновниками розробки й розвитку цього питання вважають представників англо-американської школи (Р.Фоулк, Дж.Кеннон, Р.Сміт, Дж.Хорріган, фахівці фірми «Дюпон» і т.д).

Оцінка фінансового стану за допомогою коефіцієнтного методу різниться у різних зарубіжних вчених і аналітиків.

В роботі, що була підготовлена фахівцями з Біларусі 15, наводиться групування коефіцієнтів за ефективністю використання капіталу, фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Інший погляд у фінансових аналітиків із Канади: вони виділяють коефіцієнти та показники за такими групами як ліквідність, активність, заборгованість та прибутковість.


Подобные документы

  • Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.

    дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010

  • Економічна сутність й значення оцінки фінансового стану підприємства. Методичні підходи до оцінки глибини фінансової кризи суб’єкта господарювання. Аналіз фінансового стану, ліквідності і платоспроможності підприємства. Ефективність антикризових заходів.

    дипломная работа [525,7 K], добавлен 28.12.2013

  • Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

    лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011

  • Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010

  • Аналіз фінансового стану господарюючого суб’єкта. Оцінка оборотності капіталу. Виявлення й ліквідація недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Аналіз динаміки прибутку.

    курсовая работа [27,4 K], добавлен 16.09.2019

  • Характеристика майнового стану ПАТ "НВО Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського", джерел його формування. Оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану. Факторний аналіз прибутку, ліквідності, рентабельності і платоспроможності.

    курсовая работа [441,6 K], добавлен 24.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.