перевірку зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів;

перевірку вірності витрачання власних і позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

перевірку ефективності здійснюваних на підприємстві заходів по економному витрачанню на виробництво матеріальних цінностей та грошових коштів.

Важливим етапом у контролі за використанням власних оборотних активів є систематичне співставлення фактичної їх наявності з установленою потребою (нормативом), тому що як їх надлишок, так і недостача негативно впливають на діяльність підприємства.

Надлишок власних оборотних активів - це різниця між фактичною їх наявністю та встановленим нормативом. Якщо ж норматив перевищує фактичну наявність оборотних активів, то у підприємства трапляється їх недостача, яка є наслідком невиконання плану прибутку, використання оборотних активів не за призначенням.

Недостача власних оборотних активів на підприємствах покривається прибутком, коштами резервного фонду.

З метою забезпечення на підприємствах запланованого рівня оборотних активів необхідно не допускати понаднормативних вкладень у оборотні активи, відвертання оборотних активів у капітальні вкладення та на інші заходи. У зв'язку з цим важливим є здійснення контролю за використанням оборотних активів за цільовим призначенням. На багатьох підприємствах через невиконання плану прибутку або зростання вартості капітального будівництва, що виконується господарським способом, або у результаті перевитрат на інші виробничі заходи відвертаються не за призначенням власні оборотні активи. Шляхом контролю повинні бути визначені розміри та виявлені причини таких відхилень, розроблені заходи по їх усуненню та відновленню оборотних активів.

Контролюючи стан оборотних активів, слід визначати наповненість нормативу (потреби) як за окремими елементами та групами, так і по підприємству в цілому, виявляти причину відхилень.

Ефективність використання оборотних активів в остаточному підсумку можливо встановити, зробивши аналіз їх оборотності. Порівняння обігу оборотних активів за поточний звітний період з оборотністю базисного періоду дозволяє встановити уповільнення або прискорення обігу активів, визначити як це вплинуло на вивільнення або заморожування їх, знайти причини уповільнення оборотності та намітити шляхи її прискорення. Ефективність використання оборотних активів підвищується при скорочені часу знаходження їх у виробничих запасах, скорочені виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та коштів у розрахунках, збільшенні виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню оборотних активів.

3. Розрахунок показників використання оборотних коштів

Визначити норматив оборотних коштів на підприємстві за окремими видами основних матеріалів.

Потреба підприємства в основних матеріалах в IV кварталі планового року:

матеріал А - 375 тис. грн.

матеріал Б - 1780 тис. грн.

матеріал В - 110 тис. грн.

Час доставки зазначених матеріалів, днів: А - 12; Б - 10; В - 6. Тривалість документообігу (оформлення, поштовий пробіг, перевірка та інше) відповідно становить 6; 7 та 4 дні.

Час, потрібний для одержання матеріалів на підготовку їх до виробництва, днів, визначається такими даними:

Середній інтервал поставки за матеріалами становить відповідно, днів: А - 64, Б - 48, В - 36.

Норматив оборотних коштів на підприємстві за основними матеріалами визначається як добуток норми відповідних оборотних коштів у днях та одноденної потреби цих матеріалів на підприємстві.

Одноденна потреба у матеріалах знаходиться діленням квартальної потреби у відповідному матеріалі на кількість днів у розрахунковому періоді (90 днів).

Норма запасу кожного матеріалу розраховується як сума днів, що витрачаються на доставку та підготовку матеріалів, а також інтервалу між двома поставками.

оборотний потреба показник кошти

Норматив запасу кожного матеріалу на складі підприємства дорівнює добутку норми запасу цього матеріалу та його одноденної потреби.

Висновки

Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби виробництва, що складаються з засобів праці та предметів праці. Ті та інші беруть участь у створенні продукту. Але, з огляду на різницю в характері функціонування в процесі виробництва й у способі перенесення вартості на продукт, що створюється, засоби праці набувають економічної форми необоротних активів, а предмети праці - оборотних активів.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва, споживаються в одному виробничому циклі, а їх вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. До них відносяться:

необхідні для виробництва запаси сировини,

матеріали та покупні напівфабрикати,

паливо,

запасні частини,

малоцінні та швидкозношувані предмети,

незавершене виробництво,

витрати майбутніх періодів.

Крім оборотних виробничих фондів підприємство має також і фонди обігу, які не беруть участі безпосередньо у виробничому процесі. До них відносяться: запаси готової продукції на складі, грошові кошти в банку й у касі підприємства, кошти у розрахунках та ін.

Рух оборотних виробничих фондів і фондів обігу складають єдиний процес, який дає можливість об'єднати їх в єдине поняття - оборотні активи.

Загальна потреба господарюючих суб'єктів у власних оборотних активах визначається шляхом нормування оборотних активів. Нормування - це процес обчислення тої частини оборотних активів (запасів та затрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків.

Основним завданням нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних активів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Економічними показниками використання оборотних активів є: фондовіддача, фондоємність, прибутковість, оборотність, коефіцієнт оборотності.

Одним з найважливіших показників є розмір вивільнення або заморожування оборотних коштів, яке відбувається через зміну швидкості обертання оборотних коштів. Основними шляхами скорочення часу обігу виробничих запасів є: рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів.

У сфері обертання прискорити обіг оборотних активів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін.

Перелік літератури