Аналіз фінансових показників діяльності готелю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Економічна сутність готельної діяльності полягає, насамперед, у тому що вона носить нематеріальний характер.

Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізації послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в готельному господарстві, де поєднуються виробництво та споживання послуг, досить часто цей процес називають «наданням послуг». Але це не вірно тому, що надання послуг здійснюється як платно, так і безплатно. Тому слід підкреслити, що ця діяльність здійснює продаж наданих послуг.

У процесі виробництва та пропозиції цих послуг у готельному господарстві не створюються ні новий продукт, ні нова вартість. Однак, їх діяльність активно сприяє збільшенню національного доходу та притоків валютних коштів у країну за рахунок обслуговування іноземних туристів. Аналіз характеру та змісту готельної діяльності дозволяє визначити її як господарську діяльність виробничої сфери, що виробляє та надає туристичні послуги (основні та додаткові), продаж яких дає реальні доходи.

Метою даного курсового проекту є розробка і розрахунок фінансового плану готелю на 2010 рік. Основними завданнями, які покладені в основу його виконання є розрахунок доходів від основної діяльності, експлуатаційних витрат, а звідси фінансового результату діяльності - загального (балансового) прибутку.

Також у курсовому проекті для більш повного аналізу фінансових показників діяльності готелю розраховуються амортизаційні відрахування, приріст сталих пасивів, відрахувань до фондів економічного стимулювання, розробляється план фінансування капітальних вкладень. Окрім цього розраховується потреба готелю у власних оборотних коштах на плановий рік та приросту нормативу власних оборотних коштів. Виходячи з цього відповідно визначаються джерела фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів. На завершальній стадії розрахунків курсового проекту складається баланс доходів та видатків, що характеризує діяльність готелю в цілому. Для перевірки складання балансу (доходи дорівнюють видаткам) складається спеціальна таблиця «шахматка», за якою можна зробити необхідні висновки.

Також одним із завдань курсового проекту є порівняння базових і планових показників і проведення аналізу динаміки основних показників діяльності готелю за 2009-2010 роки.



1. Аналіз фінансових показників за звітний (передплановий) період

Таблиця 1.1 - Аналіз фінансових показників

Показники	Одиниця виміру	2009 рік (базовий)	2010 рік (плановий)	Абсолютне відхилення	Процент виконання плану,%
Кількість місць на початок періоду	місць	1015	975	-40	96
Кількість місць на кінець періоду	місць	1005	985	-20	98
Середньорічна кількість місць в інвентарі	місць	1010	980	-30	97
Календарна кількість місце-діб	м-д	363 600	357 700	-5900	98,4
Кількість простоїв	м-д	14 000	14 100	+100	100,7
Кількість місце-діб в експлуатації	м-д	349 600	343 600	-6000	98,3
Кількість місць наданих	м-д	339 112	303 055	-36057	89,4
Коефіцієнт використання номерного фонду	-	0,970	0,882	-0,088	90,9
Середній тариф	грн.	16,6	23,57	+6,97	141,99
Доходи від основної діяльності	тис.грн.	5629,3	7143	+1523,7	126,89
Собівартість 1 місце-доби	грн.	10,2	10,49	+0,29	102,8
Балансовий прибуток	тис.грн.	2170,4	4568,6	+2398,2	210,5
Середньорічна вартість основних фондів	тис.грн.	3976,0	4662,5	+686,5	117,3

Розглянувши фінансові показники діяльності готелю у базовому 2009 році, їх можна охарактеризувати як задовільні. Коефіцієнт використання номерного не дуже низький, що говорить про достатньо високий рівень завантаження номерного фонду і відповідно попиту на готельні послуги.

З огляду на те, що тариф за одну місце-добу значно перевищує собівартість, готель має позитивний фінансовий результат діяльності - прибуток і є достатньо рентабельним.

2. Розробка проекту фінансового плану

2.1. Розрахунок доходів від основної діяльності

Доходи комунального підприємства від основної діяльності є його виробничою програмою у грошовому вимірі. Виробнича програма являє собою завдання з обсягу та асортименту послуг певної якості, яке встановлюється готелю, виходячи з його можливостей та очікуваного попиту. Виробничою програмою готелю є план використання готельного фонду. Показники виробничої програми готелю :

1) кількість місць у готелі;

2) кількість календарних місце-діб;

3) простої у ремонтах;

4) кількість місце-діб в експлуатації;

5) коефіцієнт використання номерного фонду готелю;

6) кількість наданих місце-діб.

Розрахунок виробничої програми проводять виходячи з кількості місць в готелі. Нижче розрахована таблиця із основними показниками виробничої програми готелю:

Таблиця 2.1 - Розрахунок виробничої програми

№	Показники	Одиниця виміру	План на рік
1	Середньорічна кількість місць в інвентарі	місць	980
2	Календарна кількість місце-діб	м-д	357700
3	Кількість простоїв	м-д	14100
4	Кількість місце-діб в експлуатації	м-д	343600
5	Кількість місце-діб наданих	м-д	303055
6	Коефіцієнт використання номерного фонду	-	0,882
7	Середній тариф	грн.	23,57
8	Доходи від основної діяльності	тис.грн.	7143

Розрахунки до таблиці наведені нижче:

Середньорічна кількість місць в інвентарі знаходиться як середнє арифметичне від кількості місць на початок та кінець року (див. вихідні дані);

Основний показник використання готельного фонду - кількість наданих (реалізованих) місце-діб (МД над). Ця величина визначається за формулою:

МД над = ( МД кал - МД рем ) х Кв.н.ф (1)

де МД кал - кількість календарних місце-діб, місце-діб;

МД рем - кількість місце-діб простоїв у ремонті, місце-діб;

Кв.н.ф. - коефіцієнт використання номерного фонду

Кількість календарних місце-діб визначається наступним чином:

МД кал = М х Ткал (2)

де Ткал- кількість календарних днів у плановому періоді, дн;

М- середньорічна кількість місць в інвентарі, місць.

МДкал = 980 * 365 = 357700 місце-діб

Простої номерів у ремонті визначаються відповідно до плану виконання ремонтних робіт (див. вихідні дані).

Кількість місце-діб в експлуатації визначається за формулою:

МД екс = МД кал - МД рем (3)

МДекс = 357700 - 14100 = 343600 місце-діб

Готелі не використовують всю кількість місце-діб в експлуатації через простої номерів. Тому кількість наданих (реалізованих) місце-діб визначається як:

МД над = МД екс х Кв.н.ф. (4)

МДнад = 343600 * 0,882 = 303055 місце-діб

де Кв.н.ф. - коефіцієнт використання номерного фонду.

Доходи від реалізації наданих послуг визначаються за формулою:

Д = МД над х Т (5)

303055 * 23,57 = 7143 тис.грн.

де Т - тариф за 1 місце-добу, грн. (вихідні дані).

2.2 Експлуатаційні витрати

Собівартість послуг, що надаються готелями, становить виражену у вартісній формі сукупність поточних, матеріальних, трудових та інших витрат, пов'язаних з наданням і реалізацією цих послуг.

Для відображення витрат по основній діяльності встановлено такий перелік статей:

Витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує готелі. До цієї статті включаються за планом та звітом оплату праці таких працівників готелів: покоївок, старших покоївок, прибиральниць, натирачів підлоги, швейцарів, гардеробників, ліфтерів, комірників камер схову, портьє, чергових на поверхах, перекладачів, касирів, кастелянш, дезінфекторів, інших працівників, що обслуговують експлуатаційні потреби готелів і надають платні послуги гостям, а також інші витрати, пов'язані з оплатою перелічених категорій працівників.

Витрати на оплату праці надані у вихідних даних.

Відрахування на соціальне страхування. За цією статтею відображаються відрахування від виплат на оплату праці перерахованих вище працівників відповідно до встановлених законодавством норм.

Відрахування на соціальне страхування складає 37,5% від фонду оплати праці:

СС = ФОП * 0,375 = 340,8 * 0375 = 127,8 тис.грн.

Амортизація основних фондів. До складу цієї статті включаються амортизаційні відрахування від балансової вартості таких основних фондів: будівлі, включаючи їх інженерне обладнання (внутрішньобудинкові мережі і пристрої, ліфти та ін.). споруди, машини, транспортні засоби та інші основні фонди, призначені для обслуговування проживаючих в готелі.

Амортизація на повне відтворення наведена у вихідних даних.

Ремонтний фонд. Відображають витрати на проведення усіх видів ремонту основних фондів готелю, його інженерного обладнання (внутрішньобудинкові мережі та пристрої для водозабезпечення і каналізації, електро- та теплозабезпечення, ліфтове господарство) та інших основних фондів.

Витрати на поточний ремонт наведені у вихідних даних.

Енергія. Відображають витрати на оплату використаної електро- та теплоенергії у відповідності з рахунками, наданими енергопостачальниками (або іншими постачальниками ) згідно з діючими тарифами.

Витрати на електропостачання розраховуються як добуток витрат електроенергії на тариф:

ЕП = 764 тис. кВт-год * 0,169 грн/кВт-год = 129,1 тис.грн.

Водозабезпечення та каналізація.

Враховуються витрати на оплату використаної води та послуги каналізації.

Витрати на водопостачання розраховуються як добуток обсягу споживання води на тариф:

ВП = 132 тис.м³ * 0,46грн./м³ = 60,7 тис.грн.

Витрати на водовідведення розраховуються як добуток обсягу стічної рідини на тариф:

ВВ = 132 тис.м³ * 0,18грн./м³ = 23,8 тис.грн.

Опалення. Відображають витрати при наявності власної котельні.

Витрати на опалення розраховуються як добуток обсягу спожитого тепла на тариф:

Оп = 67,9 тис. Гкал * 9,8 грн./Гкал = 665,4 тис.грн.

Прання білизни. Відображають витрати на оплату послуг сторонніх пралень за діючими тарифами, а також транспортні витрати з перевезення білизни в пральню і назад.

Витрати на прання білизни розраховуються як добуток необхідної кількості білизни на вагу одного комплекту на тариф:

ПБ = 303055м-діб/3,1діб/1го жителя * 2,1кг * 4,91грн./кг = 1008 тис. грн.

Телефонізація, радіозв'язок, часифікація. Враховуються витрати на утримання слаботочного обладнання, включаючи абонементну плату, а також послуги спеціальних майстерень та інших організацій з утримання і поточного ремонту цього обладнання.

Витрати на телефонізацію та зв'язок розраховуються як добуток кількості телефонів на місячний тариф на 12 місяців:

Тел = 227од. * 17,9грн./од.-міс * 12міс = 48,8 тис.грн.

Інші витрати на утримання будівель та територій. Ця стаття включає витрати на:

- експлуатаційні матеріали ( мило, сода, фарби для підлоги, щітки, віники, мастильні матеріали для ліфтів, електролампочки та ізоляційні матеріали, пісок, миючі засоби, запасні частини);

- оплату за діючими тарифами (цінами) послуг з вивезення сміття і снігу та інших послуг спеціалізованих організацій;

- очищення покрівель від снігу,

- дезинфекцію приміщень;

- транспортні послуги, інкасацію виручки та інші витрати.

Витрати, пов'язані з утриманням готелів

Позаексплуатаційні витрати. Планування, облік та калькулювання собівартості послуг готелів здійснюється згідно з наведеним вище переліком статей витрат.

Економічно обґрунтоване планування, облік та калькуляція собівартості послуг базується на системі техніко-економічних норм і нормативів, матеріальних, трудових та грошових витрат.

Розрахунок експлуатаційних витрат готелю наведений нижче:

Таблиця 2.2 - Розрахунок експлуатаційних витрат

Статті витрат	План на рік. тис. грн.	Структура, %
1. Фонд оплати праці 2. Відрахування на соціальні потреби 3. Водопостачання 4. Водовідведення 5. Електропостачання 6. Опалення 7. Телефонізація 8. Прання білизни 9. Витрати на утримання АУП 10.Амортизація на повне відтворення 11.Поточний ремонт 12.Інші витрати	340,8 127,8 60,7 23,8 129,1 665,4 48,8 1008 50,2 221,1 510,0 420,3	9,4 3,5 1,7 0,7 3,6 18,4 1,4 28 1,4 6,1 14,1 11,7
Всього за повною собівартістю	3606	100

У фінансових розрахунках експлуатаційних витрат використовують нормативний метод або метод коефіцієнтів. Сутність методу коефіцієнтів полягає в тому, що собівартість одного місця в готелі в базовому періоді коригують на коефіцієнти відповідних змін, очікуваних у плановому році, і множать на кількість розрахованих місць на плановий рік.

2.3 Розрахунок загального (балансового) прибутку

Найважливішими, особливо в умовах ринкових відносин, є такі показники, що характеризують фінансовий результат діяльності підприємства: прибуток, рівень рентабельності.

Кількісні та якісні показники діяльності підприємства між собою тісно взаємозв'язані, тому їх зміни слід розглядати комплексно.

В умовах товарно-грошових відносин на рівні підприємства чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно уособлені товаровиробники. Вони реалізують свою продукцію (послуги, виконані роботи) споживачеві, одержуючи при цьому грошову виручку, що не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції.

Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить за мету прибуток, але не завжди його отримує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося тільки відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. Реалізація відбулась без збитків, але відсутній і прибуток як джерело виробництва, науково-технічного і соціального розвитку.

При витратах, що перевищують виручку, підприємство має збитки-фінансовий результат, який ставить його в складне фінансове положення, не виключаючи банкрутства.

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує наступні функції:

По-перше, прибуток характеризує економічний ефект, одержаний в результаті діяльності підприємства. Значення прибутку полягає в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим, на величину прибутку і його динаміку впливають фактори, як залежні так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін, споживачі, матеріально-сировинні й паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. У певному відношенні залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на продукцію, що реалізується, і заробітну плату. До факторів, що залежать від підприємства, відносяться: рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, організація підприємства і праці, її ефективність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

Перелічені фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартості, тому для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції і вартість затрат і ресурсів, використаних на підприємстві.

По-друге, прибуток має стимулюючу функцію, її зміст полягає в тому, що прибуток одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається одержаним прибутком. Частина чистого прибутку, що залишилася у розпорядженні підприємства після виплат податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення підприємницької діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочування робітників.

По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджету у вигляді податків і разом з іншими прибутковими надходженнями використовується для фінансування задоволення сумісних суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, підприємницьких, науково-технічних і соціальних програм.

В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення одержати прибуток зорієнтовує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції (робіт, послуг), потрібного споживачеві, зниження витрат на виробництво, де можна досягти найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування. Свою роль відіграють і збитки. Вони засвідчують помилки і прорахунки в організації виробництва і реалізації продукції.

Економічна нестабільність, монопольне положення товаровиробників викривляє формування прибутку як чистого доходу, призводить до прагнення одержання доходів головним чином в результаті підвищення цін. Уникненню інфляційного наповнення прибутку сприяє фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання повинна вирішувати держава в ході проведення економічних реформ.

Об'ємним інформативним показником, що характеризує результати діяльності підприємства, є загальний (балансовий) прибуток, який являє собою суму доходів (збитків) підприємства від реалізації продукції і доходів (збитків), не зв'язаних з її виробництвом і реалізацією. При цьому під реалізацією продукції розуміють не тільки продаж виготовлених товарів, що мають натурально-вартісну форму, але й виконання робіт, надання послуг. Загальний (балансовий) прибуток, як кінцевий фінансовий результат, виявляється на підставі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій підприємства і оцінки статей балансу.

Загальний (балансовий) прибуток включає три укрупнених елементи: прибуток (збиток) від реалізації продукції, виконаних робіт, одержання послуг: прибуток (збиток) від реалізації основних ресурсів, їх іншого вибуття, реалізації іншого майна підприємства; фінансові результати від позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) характеризує чистий доход, зароблений на підприємстві. Останні елементи загального прибутку відображають в основному перерозподіл раніше створених доходів.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) - це фінансовий результат, одержаний від основної діяльності підприємства, котра може здійснюватися в будь-яких видах, зафіксованих в його статуті й не заборонених законом.

Фінансовий результат визначається окремо з кожного виду діяльності підприємства, який відноситься до реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Він дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) в діючих цінах і витратами на її виробництво і реалізацію.

Склад витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), що включають до собівартості, регулюється законодавчо. Витрати, що утворюють собівартість, групують за такими елементами:

1) матеріальні витрати;

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні потреби;

4) амортизація основних фондів;

5) інші.

На підприємствах готельного господарства виручка відображає грошові надходження за надані послуги за діючими тарифами. Собівартість відображають показником експлуатаційних витрат.

Прибуток (збиток) від реалізації основних фондів іншого вибуття, реалізації іншого майна підприємства - це фінансовий результат, не пов'язаний з основними видами діяльності підприємства. Він відображає: прибутки (збитки) по іншій реалізації, до якої відносять продаж різних видів майна, що знаходиться на балансі підприємства.

Підприємство самостійно розпоряджається своїм майном. Воно має право списувати, продавати, ліквідувати, передавати в статутні фонди інших підприємств будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби та інші основні фонди, матеріальні цінності, одержані в процесі зносу і розбирання будинків, споруд продавати окремі об'єкти, товарно-матеріальні цінності та інші види майна. Фінансовий результат має місце з продажу перерахованих видів майна, також при іншому вибуванні недоамортизованих об'єктів у деяких випадках. При реалізації основних фондів фінансовий результат визначається як різниця між продажною ціною реалізованих основних засобів і їх залишковою вартістю з урахуванням понесених витрат на реалізацію.

Під іншим майном підприємства розуміється сировина, матеріали, паливо, запчастини, нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки, програмовані продукти для ЕОМ і т.п., валютні цінності, цінні папери). Різниця між продажною ціною цих видів майна підприємства і їх балансовою вартістю (з урахуванням понесених у зв'язку з цим витрат) складає фінансовий результат, що впливає на суму загального прибутку.

Фінансові результати від позареалізаційних операцій - це прибуток (збиток) з операцій різного характеру, що не відносяться до основної діяльності підприємства і не зв'язані з реалізацією продукції, основних засобів, іншого майна підприємства, виконанням робіт, наданням послуг.

Фінансовий результат визначається як доходи (збитки), зменшені на витрати, пов'язані з позареалізаційними операціями.

Перелік позареалізаційних прибутків (збитків) підприємства різнорідний і достатньо великий. Значну вагу мають складати доходи від здачі майна в оренду (вони враховуються у складі позареалізаційних прибутків, якщо здача майна в оренду не є основною діяльністю підприємства).

Фінансові вкладення означають розміщення основних засобів підприємства в діяльність інших підприємств, які дають можливість одержати доходи. Так, доходи від часткової участі у статутному капіталі іншого підприємства представляє частину його чистого прибутку, що надходить засновнику в розмірі за домовленням або у вигляді дивідендів з акцій, пакетом яких володіє засновник. Доходами від цінних паперів є проценти з облігацій, короткотермінових скарбничих зобов'язаннь, дивіденди з акцій.

Доходи від здачі майна в оренду формуються з одержаної орендної плати, яку орендар платить орендодавцю.

До складу позареалізаційного прибутку (збитку) входить також сальдо одержаних і сплачених штрафів, пеня та інші види санкцій; інші доходи і збитки.

Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг формується під впливом трьох основних факторів: собівартості продукції (послуг, робіт), обсягу реалізації і рівня діючих цін (тарифів) на реалізовану продукцію. Найважливішим з них є собівартість. Кількісно в структурі ціни вона займає значну питому вагу, тому зниження собівартості дуже помітно позначається на рості прибутку за інших рівних умов. Шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві: трудових та матеріальних.

Скорочення витрат з амортизації основних виробничих фондів можна досягти шляхом ефективного використання цих фондів.

Значну частку в собівартості складає оплата праці. Тому, актуальне завдання - підвищення продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.

Особливу увагу треба приділяти збільшенню обсягу реалізації продукції (послуг) в натуральному вираженні, який за інших рівних умов веде до зростання прибутку.

Одержання підприємством прибутку означає, що надані послуги знайшли попит і задовольнили потреби споживачів.

Прибуток від основної діяльності готелів - це сума виручки від реалізації послуг (надання місць для проживання) за встановленими (діючими) тарифами.

Загальний (балансовий) прибуток як загальна сума фінансових результатів усіх видів діяльності розрахований у таблиці 2.3:

Таблиця 2.3 - Розрахунок балансового прибутку

№	Показники	Сума, тис. грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Всього доходів від реалізації послуг за встановленими тарифами. Асигнування з бюджету Всього експлуатаційні видатки (повна собівартість). Прибуток від основної діяльності. Прибуток від інших видів діяльності. Прибуток від реалізації майна. Прибуток від здачі в оренду приміщень. Прибуток від позареалізаційних операцій. Інші прибутки (+), збитки (-).	7143 - 3606 3537 870,1 18,9 136,7 5,9 -
	Всього загальний (балансовий) прибуток	4568,6

Прибуток від основної діяльності визначається як різниця між доходами від реалізації послуг та повною собівартістю:

ПрОД = 7143 - 3606 = 3537 тис грн.

Інші статті прибутку надані у вихідних даних. Загальний (балансовий) прибуток визначається як сума прибутків від усіх видів діяльності.

Прибуток від основної діяльності займає найбільшу питому вагу у загальному прибутку (близько 77%), що є показником нормальної діяльності готелю у його прямому призначенні.

Далі слід розподілити балансовий прибуток за напрямками. Розрахунок виконаний у таблиці 2,4:

Таблиця 2.4 - Розподіл (використання) загального прибутку

Показники	Сума, тис. грн.	Структура, %
Загальний (балансовий) прибуток на плановий рік - всього У тому числі: - податок на прибуток - процент банку за кредит - відрахування до фонду нагромадження - відрахування до фонду споживання - відрахування до резервного фонду - на капітальне будівництво - на приріст власних оборотних коштів - на погашення довгострокового кредиту - збитки житлово-комунального господарства - інші	4568,6 1142,2 22 1187,9 648 293 729,8 123,3 - 391,4	100 25 0,5 26 14,2 7,1 16 2,7 - 8,5

Нижче наведені розрахунки до таблиці:

Податок на прибуток:

ППр = БПр * 0,25 = 4568,6 * 0,25 = 1142,2 тис.грн.

Процент банку за кредит:

Б% = Кр * 0,2 = 110 * 0,2 = 22 тис.грн.

Приріст власних оборотних коштів:

ПрОК = НОКпл - НОКзв = 552,4 - 429,1 = 123,3 тис.грн.

Відрахування до фондів економічного стимулювання:

ФЕС = БПр - (ППр + Б% + Зб + ПрОК + КБуд) = 4568,6 - 2408,7 = 2159,9тис.грн.

Фонд нагромадження (55%):

ФН = ФЕС * 0,55 = 2159,9 * 0,55 = 1187,9 тис.грн.

Фонд споживання (30%):

ФС = ФЕС * 0,3 = 2159,9 * 0,3 = 648 тис.грн.

Резервний фонд:

РФ = ФЕС * 0,15 = 2159,9 * 0,15 = 324 тис.грн.

Переважання питомої ваги фонду споживання у загальній сумі фондів економічного стимулювання характеризує специфіку готельного господарства, в якому переважають основні фонди, оновлення та покращення яких є одним із найголовніших напрямків підвищення попиту на готельні послуги. Тобто вкладання фінансових ресурсів у виробництво в даному випадку переважає і є пріоритетним для даної галузі.

2.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Організація будь-якого процесу виробництва передбачає наявність засобів виробництва, що включають засоби праці, предмети праці та труд людини, тобто її цілеспрямовану діяльність. Засоби праці й предмети праці виступають на підприємствах як виробничі фонди (основні й оборотні).

Основні фонди - це засоби праці, що беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох циклів, забезпечуючи при цьому свою натуральну форму, і поступово, в міру зношування переносять свою вартість на вироблену продукцію. Цим вони відрізняються від оборотних фондів, які цілком переносять свою вартість на виготовлюваний продукт протягом одного виробничого циклу.

До складу основних фондів житлово-комунального господарства включають: основні фонди підприємств комунального господарства, споруди міського благоустрою, житловий фонд та ін.

У залежності від призначення основні фонди поділяють на виробничі й невиробничі. До складу виробничих основних фондів входять ті, що беруть участь у виробничих процесах, створюють умови для здійснення їх або служать для зберігання і транспортування продукції, а саме: виробничі споруди, передавальне устаткування, силові й робочі машини, вимірювальні та регулювальні прилади, пристрої та лабораторне обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, а також робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження. Засоби праці стають основними фондами лише після введення їх у виробничий процес, а в практиці обліку - після зарахування на баланс підприємства, яке їх використовує.

До складу виробничих фондів належать об'єкти тривалого користування, які задовольняють побутові й культурні потреби людей.

Житлово-комунальне господарство охоплює виробничі й невиробничі підприємства. Щодо виробничих підприємств (електростанції, водопроводи та ін.), то вони мають виробничі основні фонди.

До невиробничих основних фондів належать у першу чергу житловий фонд та споруди зовнішнього міського благоустрою, а також основні фонди лазень, пралень та інших підприємств, що надають послуги персонального і господарсько-споживацького характеру. Ці невиробничі основні фонди, в свою чергу, поділяються на основні фонди експлуатаційного призначення, тобто ті, що безпосередньо беруть участь у наданні послуг, та на основні фонди культурно-побутового призначення: житлові будинки, гуртожитки, клуби та ін., що належать цим підприємствам.

Незважаючи на відмінність за суттю, виробничі й невиробничі основні фонди мають багато спільного за формою: подібні елементи - будівлі, споруди, машини, обладнання та ін.; і виробничі, і невиробничі основні фонди довговічні, поступово зношуються, потребують протягом строку свого слугування ремонту (часткового відтворення) та повної заміни після вичерпання строку служби. Вартість основних невиробничих фондів поступово частками, в міру зношування, включається в експлуатаційні витрати підприємства. Таким чином, як щодо виробничих, так і невиробничих основних фондів необхідно розглядати питання їх використання, структури, оцінки, зносу, амортизації та ремонту.

Облік і планування основних фондів проводять у грошовій оцінці та в натуральних показниках. Це обумовлено необхідністю мати дані про технічний склад, виробничі потужності підприємств та галузей, складати баланси обладнання, розроблювати шляхи ефективного використання виробничої потужності підприємства.

Велике значення для обліку та аналізу основних фондів має класифікація (групування) їх за натурально-речовими ознаками. Розрізняють такі види основних фондів: будівлі, споруди; передавальне устаткування; силові й робочі машини; вимірювальні й регулювальні прилади; транспортні засоби; інструмент, виробничий і господарський інвентар і т.д.

Різні види основних фондів беруть не однакову участь у виробничому процесі. Одні з них, як наприклад, силові машини та обладнання, безпосередньо беруть участь у процесі виробництва і тому їх відносять до активно діючої частини основних фондів. Інші види основних фондів, як наприклад, виробничі будівлі і та ін., - створюють умови для виробничих процесів, їх вплив на виробництво продукції є побічним, тому їх називають пасивною частиною основних фондів.

Використовуючи класифікацію основних фондів за видами визначають їх виробничу структуру.

Структура основних фондів - це розподіл основних фондів за видами (групами), відображений у процентах від, їх загальної вартості по підприємству, галузі або житлово-комунальному господарству в цілому. Структура основних фондів відображає особливості галузі та конкретного підприємства, рівень матеріально-технічної бази виробництва. Зміна структури за певні проміжки часу дає уявлення про динаміку якісних змін основних фондів, про технічний рівень виробництва. Наприклад, збільшення питомої ваги машин, обладнання та інших елементів активної частини основних фондів підприємства сприяє зростанню випуску продукції (надання послуг) на кожну 1 грн. основних фондів.

Основні фонди поступово, в міру спрацювання, переносять свою вартість на готову продукцію (послуги). Цей процес називають амортизацією.

Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”(зі змінами та доповненнями) надано визначення термінів „основні фонди” і „амортизація”:

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею Закону.

Для нарахування амортизаційних відрахувань основні фонди поділяються на такі групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань

Порядок нарахування сум амортизаційних відрахувань визначається відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1)

де Б(а) - балансова вартість групи окремого об'єкта основних фондів на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи окремого об'єкта основних фондів на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) -сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків.

Підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених вищезгаданим Законом.

Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.

У курсовому проекті розрахунок амортизаційних відрахувань на плановий рік слід виконати, виходячи з наведеної методики та вихідних даних, що наведені в табл. 6.

Дані таблиці з Додатку 1 про середньорічну вартість основних фондів вже згруповані. Необхідно розрахувати суму амортизаційних відрахувань. Результати будуть занесені до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок амортизаційних відрахувань.

1 група
Квартал	Вартість ОФ, тис. грн.	Норма амортизаційних відрахувань, %	Амортизаційні відрахування, тис. грн.	Залишкова вартість ОФ, тис. грн.
1	4034,7	2	80,7	3954
2	3954	2	79,1	3874,9
3	3874,9	2	77,5	3897,4
4	3797,4	2	75,9	3721,5
2 група
1	12,8	10	1,3	11,5
2	11,5	10	1,2	10,3
3	10,3	10	1	9,3
4	9,3	10	0,9	8,4
3 група
1	609	6	36,5	572,5
2	572,5	6	34,4	538,1
3	538,1	6	32,3	505,8
4	505,8	6	30,3	475,5
Всього амортизаційних відрахувань, тис.грн.	451,1

Така структура основних фондів, в якій переважають будівлі та споруди, говорить знову ж таки про специфіку готельних послуг - тимчасове проживання людей з усіма побутовими зручностями. Звісно, що передавальні пристрої або машини та обладнання не є характерними для такої галузі міського господарства.

Розподіл нарахованої амортизації буде відбуватися таким чином: 90% амортизаційних відрахувань направляється на фінансування капітальних вкладень, а 10% - на формування фонду нагромадження.



2.5 План фінансування капітальних вкладень

Капітальні вкладення - це сукупність процесів (нове будівництво, реконструкція, технічне переозброєння та ін.), в результаті яких з'являються нові основні фонди. Капітальні вкладення, таким чином, - це витрати на основні фонди. Розрізняють капітальні вкладення в матеріальну і нематеріальну сферу виробництва; державні капіталовкладення і капіталовкладення окремих підприємств та організацій.

Капіталовкладення підприємств та організацій використовуються для вирішення проблем саме цих конкретних підприємств за рахунок їх власних джерел фінансування.

В Україні за останні п'ять років обсяг капіталовкладень значно знизився. Це пов'язано з відсутністю джерел фінансування.

Підприємства готельного господарства для капіталовкладень використовують такі джерела фінансування: асигнування з бюджету; позабюджетні кошти; позики, кошти інших підприємств і організацій; власні джерела фінансування (амортизація, прибуток, економія від виконання робіт господарським способом, мобілізація внутрішніх ресурсів, фонди виробничого і соціального розвитку і т.д.); кошти фінансового лізингу.

План фінансування капіталовкладень наведений у таблиці 2.6

Таблиця 2.6

Розрахунок плану фінансування капіталовкладень, тис. грн

Показники	Сума, тис. грн.	Структура, %
Обсяг капіталовкладень на плановий рік У тому числі: 1.Виконуваних господарським способом 2. Внутрішні джерела фінансування капітального будівництва, що виконується господарським способом: - плановий прибуток - завдання по зниженню собівартості 3. Мобілізація внутрішніх ресурсів 4. Кредити банку 5. Асигнування з бюджету 6. Амортизаційні відрахування 7. Прибуток	1360,0 100,0 6 3 5,2 110,0 - 406 729,8	100 7,4 0,4 0,2 0,4 8,1 - 29,8 53,7

Амортизаційні відрахування у структурі капіталовкладень становлять 90% від розрахованої суми амортизаційних відрахувань.

Стаття «Прибуток» розраховується як:

Пр = 1360 - (100+6+3+5,2+110+406) = 729,8 тис.грн.

Фінансування капітальних вкладень більш ніж на половину за рахунок прибутку говорить про те, що підприємство є досить рентабельним і взагалі це позитивний показник, так як залучені кошти завжди вказують на те, що підприємству недостатньо власних для задоволення потреб виробництва.

Структура джерел фінансування капіталовкладень не є постійною. Вона змінюється як у цілому в державі, так і в окремих регіонах, підприємствах і залежить від багатьох факторів. Незважаючи на різний склад асигнувань із бюджету, їх доля у сумі джерел фінансування ще досить висока.Це пояснюється відсутністю у підприємств міського господарства власних джерел фінансування, низькою рентабельністю їх діяльності (а часом і збитковістю), а також високою соціальною значимістю житлово комунальних послуг.

2.6 Розрахунок приросту сталих пасивів

Основним джерелом фінансування розвитку виробничих засобів є прибуток підприємства. Але, разом з тим, використовуються й інші джерела фінансування. Так, для фінансування розвитку оборотних фондів використовуються кошти, прирівняні до власних, так звані сталі пасиви.

Під сталими пасивами розуміють постійну заборгованість підприємства: по заробітній платі робітника і службовцям; з нарахуваннь на заробітну плату для соціального розвитку; з деяких видів податків бюджету; постачальникам за товари, строк оплати яких не настав; споживачам (при деяких формах розрахунків) та ін.

Існує декілька варіантів методики розрахунку сталих пасивів. У цілому сутність їх полягає у визначенні заборгованості. Постійна заборгованість визначається кількістю днів між нарахуванням і фактичною оплатою відповідних витрат. Наприклад, якщо заробітна плата нараховується першого числа місяця, а її виплата відбувається сьомого, то до сталих пасивів зараховується шестиденна заборгованість.

Сума сталих пасивів на плановий рік, приріст або скорочення сталих пасивів розраховані в таблиці 2.7

Таблиця 2.7 - Розрахунок приросту сталих пасивів

Показники	Сума
1. Фонд заробітної плати на плановий рік - всього, тис .грн. 2. Відрахування на соціальне страхування - % - сума, тис. грн. 3. Сума заробітної плати з відрахуваннями, тис. грн. 4. 6-денна заборгованість по заробітній платі з відрахуваннями на соціальне страхування, тис. грн. 5. Резерв видатків, тис. грн. 6. Інші сталі пасиви, тис. грн. 7. Всього сталих пасивів на плановий рік, тис. грн. 8. Сума сталих пасивів у звітному році, тис. грн. 9. Приріст сталих пасивів 10. Скорочення сталих пасивів	340,8 37,5 127,8 468,6 7,7 1,6 6,9 16,2 28,7 - 12,5

У даному випадку відбувається скорочення сталих пасивів.

Розрахунки даних таблиці наведені нижче:

1. Відрахування на соціальні заходи:

СЗ = ЗП * 0,375 = 340,8 * 0,375 = 127,8 тис.грн.

2. Сума ЗП з відрахуваннями:

?ЗП = ЗП+СЗ = 340,8 + 127,8 = 468,6 тис.грн.

3. 6-денна заборгованість по ЗП:

?ЗП⁶ = 468,6 / 365 * 6 = 7,7 тис.грн.

4. Сума сталих пасивів у плановому році:

СП_пл. = 7,7 + 1,6 + 6,9 = 16,2 тис.грн.

5. Приріст сталих пасивів:

СкСП = СП_пл. - СП_зв = 16,2 - 28,7 = -12,5 тис.грн. (скорочення).

2.7 Розрахунок потреби готелю у власних оборотних коштах на плановий рік та приросту нормативу власних оборотних коштів

Виробничі фонди, що являють собою матеріальну основу виробництва, по-різному і різною мірою переносять свою вартість на створену продукцію. Цим і обумовлюється розподіл виробничих фондів на основні й оборотні.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, що повністю споживається в кожному виробничому циклі, повністю переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється як в натуральній, так і у вартісній формі після кожного виробничого циклу. Для забезпечення єдності виробництва та обігу необхідні обігові кошти, що включають готову продукцію, грошові кошти, розрахунки та інші активи.

Оборотні виробничі фонди і фонди обігу, постійно рухаючись, забезпечують безперебійний кругообіг коштів. При цьому відбувається постійна й закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона перетворюється у товарну, а потім у виробничу і знову в товарну і грошову. Отже, виникає необхідність авансування коштів для забезпечення безперервного руху оборотних виробничих фондів та обігових фондів для утворення необхідних виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції та умов для її реалізації.

Рух оборотних виробничих фондів і обігових коштів має однаковий характер і становить єдиний процес. Це дає змогу об'єднати оборотні виробничі фонди й обігові кошти в єдине поняття - оборотні засоби.

Оборотні кошти - це сутність грошових коштів, авансованих для створення і використання оборотних виробничих фондів та обігових коштів для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції.

Оборотні кошти комунальних підприємств відрізняються від оборотних засобів промислових підприємств за кругообігом, складом і структурою. Більшість комунальних підприємств не випускають продукції у вигляді готових виробів. Тут оплачується і споживається процес виробництва, а не продукт, який може бути відокремлений від нього.

Відсутність кругообігу готових виробів визначає короткий строк обігу коштів.

Від правильного визначення потреби підприємства щодо оборотних засобів значною мірою залежить ефективність їх використання. Надходження виручки від реалізації продукції (послуг) часто не співпадає в часі із споживанням матеріальних ресурсів. До отримання виручки від реалізації продукції оборотні засоби є джерелом фінансування поточних виробничих запасів.

Кожному підприємству треба правильно визначити оптимальну потребу в оборотних засобах. Це дозволить йому з мінімальними витратами отримувати прибуток в оборотних засобах, що передбачено при даному обсязі виробництва.

Зниження величини оборотних засобів обумовить нестійкий фінансовий стан, перебої у виробничому процесі і, як наслідок, зниження обсягу виробництва та прибутку.

Визначення потреби комунального підприємства в оборотних засобах має бути узгоджено з кошторисом витрат на виробництво та виробничим планом. У виробничому плані мають бути відпрацьовані питання, від яких залежить забезпечення виробництва та потреба в оборотних засобах.

На комунальному підприємстві, що працює нормально, значне місце за питомою вагою посідають оборотні засоби, які обслуговують процес виробництва. Тому при плануванні особливу увагу треба приділяти виробничим запасам. Планування оборотних засобів полягає у розробці й встановленні кожним комунальним підприємством норм та нормативів оборотних коштів за окремими видами або групами матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей і витрат. Норми та матеріали, паливо виражаються у днях запасів; малоцінний інвентар, інструменти та швидкозношувані предмети - в грошових одиницях на одне робоче місце та в інших відносних величинах.

Норми оборотних коштів визначають на строк роботи підприємства при даному обладнанні та технології. Нормативи власних оборотних коштів у грошовому виразі розраховуються кожний рік на підприємстві затверджених норм оборотних коштів та показників виробничого плану на плановий рік за формулою:

Н = Р х Д

де Н - норматив власних оборотних коштів на плановий рік, тис. грн.;

Р - вартість одноденних витрат, тис. грн.;

Д - середньозважена норма запасу оборотних коштів, дні.

Окрім методу прямого рахунку у фінансових розрахунках нормативу власних оборотних коштів використовують аналітичний та коефіцієнтний методи.

В умовах нестабільної економіки з високими темпами інфляції доцільно розрахунки виконувати методом прямого рахунку.

Розрахунок нормативу власних оборотних коштів проводиться за методикою, наведеною у таблиці 2.8.

розрахунок готель фінансування економічний



Таблиця 2.8 - Розрахунок нормативу власних оборотних коштів

Показники	2
1. Витрати на експлуатацію за звітний рік - всього за рік, тис.грн. - одноденні витрати, тис.грн. 2. Норматив власних оборотних коштів за звітний рік - сума, тис. грн. - в днях 3. Витрати на експлуатацію в плановому році - всього за рік, тис.грн. - одноденні, тис.грн. 4. Норматив власних оборотних коштів на плановий рік - сума, тис.грн. - в днях 5. Зміна нормативу власних оборотних коштів - приріст, тис. грн - скорочення, тис. грн.	2753,4 7,6 429,1 56,1 3606 9,9 552,4 55,8 123,3-

Витрати на експлуатацію в плановому році були розраховані в табл.2.2

Одноденні витрати на експлуатацію в плановому році:

ОВ = ЕВ_пл / 365 = 3606 / 365 = 9,9 тис.грн.

Норматив власних оборотних коштів на плановий рік:

Н = Р * Д = 9,9 * 55,8 = 552,4 тис.грн.

Приріст (скорочення) власних оборотних коштів:

ПрОК = Н_пл - Н_зв = 552,4 - 429,1 = 123,3 тис.грн. (приріст).

2.8 Визначення джерел фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів

Кожне підприємство щорічно розраховує суму нормативу власних оборотних коштів і її зміни порівняно з минулим роком називають приростом нормативу власних оборотних коштів, а зменшення - скороченням нормативу власних оборотних коштів.

Приріст нормативу власних оборотних коштів потребує додаткових джерел фінансування, ними можуть бути як власні кошти підприємства, так і короткострокові позики банків. Розрахунок джерел фінансування виконаний у таблиці 2.9

Таблиця 2.9 - Розрахунок джерел фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів

№	Показники	Сума, тис. грн.
1 2	Приріст нормативу власних оборотних коштів Джерела фінансування - всього У тому числі: - приріст сталих пасивів - прибуток - асигнування з бюджету - інші джерела фінансування	123,3 123,3 - 123,3 - -

Скорочення нормативу власних оборотних коштів означає вивільнення з обороту коштів підприємства. Вивільнені з обороту кошти можуть бути використані на інші цілі або перераховані у фонд розвитку виробництва.

У даному випадку приріст нормативу оборотних коштів існує і фінансується він тільки за рахунок власних коштів, у даному випадку - прибутку.

2.9 Розрахунок відрахувань до фондів економічного стимулювання

Чистий прибуток, тобто прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, витрачається ним на формування фондів економічного стимулювання та створення резервного фонду. Співвідношення відрахувань до кожного фонду, як правило, зафіксовані у статуті підприємства і затверджені його керівником.

Щорічно при розробці плану розвитку підприємства складають і кошториси витрачення планового чистого прибутку.

Розрахований у курсовому проекті чистий прибуток, що залишається для формування фондів економічного стимулювання, розподіліть у такому співвідношенні:

1. Фонд нагромадження - 55 %

2. Резервний фонд - 15 %

3. Фонд споживання - 30 %

Розрахунок відрахувань до фондів економічного стимулювання виконаний у табл. 2.10

Таблиця 2.10 - Формування фондів економічного стимулювання

№	Показники	Сума, тис. грн.
1 2 3	Фонд споживання Резервний фонд Фонд нагромадження - всього У тому числі за рахунок відрахувань від: - прибутку - амортизації - прибутку від реалізації майна - приросту сталих пасивів - скорочення нормативу власних оборотних коштів - інші	648 324 1233 1187,9 45,1 - - - -

Формування фонду нагромадження відбувається за рахунок 10% амортизаційних відрахувань, які залишилися із загальних нарахованих, та прибутку.

2.10 Складання балансу доходів та видатків

Таблиця 12 - Баланс доходів і видатків

Найменування статей	Сума, тис. грн.	Найменування статей	Сума, тис. грн.
Доходи та надходження коштів - Прибуток (загальний) - Прибуток та економія від зниження собівартості капітальних робіт, виконуваних господарським способом - Амортизаційні відрахування на повне відтворення - всього - Мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві, що виконується господарським способом - Виручка від реалізації майна, що вибуває - Приріст сталих пасивів - Кошти батьків на утримання дитсадків - Виконання господарським способом - Експлуатаційні витрати - Інші	4568,6 9 451,1 5,2 - - - 100 221,1 -	Витрати та відрахування - Капітальні вкладення - Приріст нормативу власних оборотних коштів - Відрахування до резервного фонду матеріального заохочення - Відрахування до фонду споживання - Відрахування до фонду нагромадження розвитку виробництва - Збитки житлово-комунального господарства - Видатки на утримання дитсадків - Інші	1360 123,3 324 648 1233 391,4 - -
Всього доходів та надходжень	5355	Всього витрати та відрахування	4079,7
Кредитні взаємовідносини
Кредити отримані

Подобные документы

• Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

  Сутність і основи організації оборотних коштів. Визначення потреби в оборотних коштах. Джерела формування оборотних коштів підприємства. Показники стану та використання оборотних коштів. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства.
  
  лекция [146,3 K], добавлен 15.11.2008
  

• Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

  Визначення сукупного нормативу оборотних коштів підприємства на рік. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів. Дослідження показників використання оборотних коштів і основних шляхів прискорення їх обертання.
  
  курсовая работа [41,8 K], добавлен 11.11.2014
  

• Фінанси підприємства

  Склад фінансових ресурсів підприємства. Розрахунок виробничого нормативу оборотних коштів підприємства. Визначення щорічної суми амортизаційних відрахувань і балансову вартість верстата. Визначення фондомісткості виробництва та фондоозброєності праці.
  
  контрольная работа [335,1 K], добавлен 01.02.2013
  

• Управління оборотними коштами підприємств

  Теоретично-методологічні основи управління оборотними коштами підприємства. Визначення основної потреби в оборотних коштах, джерела їх формування, контроль за раціональним використанням. Розрахунок показників стану і використання оборотних коштів.
  
  курсовая работа [49,8 K], добавлен 21.06.2011
  

• Аналіз власних коштів підприємства

  Характеристика власних коштів підприємства та методики їх аналізу. Аналіз головних показників формування та оцінка ефективності використання власних коштів підприємства. Напрямки вдосконалення системи аналізу та стратегія управління власними коштами.
  
  курсовая работа [95,0 K], добавлен 08.07.2014
  

• Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

  Джерела фінансування капітальних вкладень, сутність комерційного кредиту. Порядок визначення суми податку на додану вартість, на прибуток, акцизного податку, які слід сплатити до бюджету за квартал. Визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік.
  
  контрольная работа [45,5 K], добавлен 23.05.2014
  

• Планування оборотних засобів підприємства на прикладі ДП "Родниківка"

  Сутність, класифікація оборотних коштів і принципи організації оборотних засобів. Склад оборотних засобів підприємства. Фінансово-економічна характеристика ДП "Родниківка", планування оборотних засобів. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 29.05.2012
  

• Вияв недоліків і розробка рекомендацій щодо покращення фінансово-економічного стану ТОВ "Дари природи"

  Економічна сутність оборотних коштів підприємства. Джерела формування оборотних коштів підприємства. Показники стану оборотних коштів та шляхи їх ефективного використання. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства на прикладі ТОВ "Дари природи".
  
  отчет по практике [97,3 K], добавлен 20.07.2015
  

• Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства

  Розгляд основних показників наявності джерел формування запасів та власних оборотних коштів фірми. Аналіз фінансової стійкості підприємства на прикладі ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань". Розробка заходів щодо підвищення фінансової стабільності підприємства.
  
  курсовая работа [90,4 K], добавлен 14.04.2013
  

• Аналіз ефективності використання оборотного капіталу

  Класифікація оборотного капіталу у практиці планування, обліку та аналізу. Відображення розмірів і джерел поповнення власних оборотних коштів у фінансовому плані, аналіз їх оборотності. Оптимальне співвідношення оборотного капіталу і обсягів продаж.
  
  реферат [13,7 K], добавлен 10.04.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам