Формування оборотних засобів підприємства

Склад, структура та класифікація оборотних засобів, джерела їх формування на підприємстві. Організаційно-економічна характеристика ПП "Dream" та ПФ "Промзабезпечення", оцінка ефективності використання їх оборотних активів та управління обіговим капіталом.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.10.2011
Размер файла 517,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВНИ ТА СУТНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Склад, структура та класифікація оборотних засобів

1.2 Джерела формування оборотних активів на підприємстві

1.3 Показники стану та оцінки ефективності використання оборотних активів

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПП "Dream"

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Оцінка ефективності використання оборотних засобів на ПП "Dream" та ПФ "Промзабезпечення"

2.3 Порівняльна характеристика показників управління оборотними засобами ПП "Dream" та ПФ "Промзабезпечення"

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Визначення потреби в капіталі для фінансування оборотних активів

3.2 Управління обіговим капіталом - основа ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства

РОЗДІЛ 4. Економічна ефективність заходів з охорони праці при здійснені фінансово-господарської діяльності ПП "Dream"

РОЗДІЛ 5. Екологічна експертиза діяльності ПП "Dream"

РОЗДІЛ 6. Удосконалення аналізу оборотних засобів в умовах автоматизації аналітичних розрахунків

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Фінансово стійким і активним є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості та активності будь-якого підприємства є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних фондів. Але це не означає, що підприємство вкладає оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку.

Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентноспроможної продукції з високими споживчими якостями, для виробництва якої потрібна раціональна організація оборотних засобів. В сучасних умовах проблема забезпеченості підприємств оборотними засобами займає одне з провідних місць. Від цього фактора залежить виробнича діяльність підприємства та ефективність його виробництва. Оборотні засоби перебувають у постійному pyсі, послідовно проходячи всі стадії кругообігу, відповідно їх розмір повинен бути таким, щоб забезпечити безперервний процес виробництва на підприємстві. Коли ж їх розмір зменшується, то відповідно порушується виробнича діяльність підприємства, знижуються обсяги виробництва, не забезпечується своєчасне відтворювання оборотних засобів.

Оборотні засоби становлять одну із складових частин майна підприємства, стан і ефективність використання яких є важливою умовою успішної діяльності підприємства.

Основною метою досліджень є пошук і обгрунтування шляхів удосконалення формування оборотних засобів підприємств. Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких задач:

- визначити сутність та склад оборотних засобів; - виконати організаційно-економічну характеристику підприємства;

- визначити фактори, що впливають на формування оборотних засобів;

- розрахувати показники використання оборотних засобів на ПП "Dream";

- проаналізувати фінансовий стан об'єкта дослідження;

- оцінити ефективність використання оборотних засобів на ПП "Dream";

- визначити і обґрунтувати оптимальну величину оборотних засобів та зробити відповідний розрахунок.

Поставлені завдання вирішуються за допомогою розрахунково-конструктивного та eкономікo-статистичного методів.

Об'єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ПП "Dream".

До інформаційної бази дослідження входять такі документи, як форма № 1 "Баланс", форма № 2 „Звіт про фінансові результати", форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів".

Методологічною основою є засади економічної та фінансової теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем формування оборотних засобів підприємств, їх ефективного використання та розподілу, законодавчі та нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку суб'єктів господарювання.

В роботі використовувалися наступні методи: аналіз та синтез; історико-логічний метод; індукція та дедукція; системний аналіз; розрахунково-конструктивний; статистичного дослідження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА СУТНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Склад, структура та класифікація оборотних засобів

В сучасних умовах проблема забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами займає одне з провідних місць. Від цього фактора залежить виробнича діяльність підприємства та ефективність його виробництва. Оборотні засоби перебувають у постійному pyсі, послідовно проходячи всі стадії кругообігу, відповідно їх розмір повинен бути таким, щоб забезпечити безперервний процес виробництва на підприємстві. Коли ж їх розмір зменшується, то відповідно порушується виробнича діяльність підприємства, знижуються обсяги виробництва, не забезпечується своєчасне відтворювання оборотних засобів.

Оборотні активи підприємства належать до мобільних активів, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року або одного операційного циклу [8].

Оскільки період виробничо - комерційного циклу складається з проміжку часу між сплатою грошей за сировину та матеріали і надходження грошей від продажу готової продукції, на його тривалість впливають період кредитування підприємства постачальниками, період перебування сировини і матеріалів у запасах, період виробництва і зберігання готової продукції на складі. Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від класифікації оборотних коштів, оскільки вона дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Оборотні кошти класифікуються за декількома ознаками (Додаток А).

В процесі виробничої діяльності oкремі елементи оборотних активів постійно трансформуються. Підприємство купує сировину і матеріали, виготовляє продукцію, потім продає її, часто в кредит, в результаті чого утворюється дебіторська заборгованість, яка через певний проміжок часу перетворюється в грошові кошти. Цей кругообіг показаний на рис.1.1.

Рисунок 1.1. Кругообіг елементів оборотних активів

Показники кругообігу, що характеризують оборотні активи, є їх обсяг і структура, які більшою мірою залежать від галузі промисловості, причому величина оборотних активів визначається не лише виробничими чинниками, а й іншими, випадковими впливами: сезонні знижки або сезонний ажіотаж, зміна смаків споживачів.

Оборотні активи включають:

- запаси;

- дебіторську заборгованість;

- грошові кошти та ліквідні цінні папери.

Однією з основних складових оборотних засобів є запаси підприємства, до яких входять: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, малоцінні та швидкозношувальні предмети.

До оборотних виробничих засобів підприємства відносять частину засобів виробництва, речові елементи яких в процесі праці, на відміну від основних виробничих засобів, розраховуються в кожному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт в цілому і одразу. Речові елементи оборотних засобів в процесі праці зазнають зміни своєї натуральної форми та фізико-хімічних речовин. Вони втрачають свою споживчу вартість з мірою їх виробничого споживання. Нова споживча вартість виникає у вигляді виробленої продукції [45].

До складу запасів підприємств належать:

- виробничі запаси (запаси сировини і основних матеріалів, добрива, палива, будівельних матеріалів для ремонту та інших потреб основної діяльності, запасні частини, тварини на вирощуванні та відгодівлі, худоба на базах, насіння і садівний матеріал, корми, малоцінні й швидкозношувальні предмети, спецінструменти, спецустаткування та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб);

- незавершене виробництво рослинництва, тваринництва, промислових та обслуговуючих виробництв; напівфабрикати власного виробництва (незавершена продукція, що підлягає подальшій переробці або завершення виготовлення; незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складаються з витрат на виконання незавершених робіт (послуг), які ще не принесли підприємству доходи);

- готова продукція (продукція, обробка якої завершена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним вимогам і стандартам);

- товари (матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу);

- малоцінні та швидкозношувальні предмети (предмети, що використовуються протягом не більше одного року або операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструмент, господарський інвентap, спеціальне оснащення, спеціальний одяг).

Малоцінними вважаються предмети вартістю до 15 неоподаткованих мінімумів за одиницю незалежно від терміну служби, крім сільськогосподарських машин і знарядь, робочої та продуктивної худоби, які відносяться до основних засобів незалежно від вартості. Незавершене виробництво в землеробстві - це витрати, здійснені в даному році під урожай озимих і ярих культур майбутнього року; в тваринництві - витрати на інкубацію яєць, що переходять на наступний pік.

Оборотні засоби включають готову продукцію сільськогосподарського виробництва, промислових, допоміжних, обслуговуючих виробництв, призначену для реалізації. Розмір їх залежить від обсягу виробництва продукції, терміну її реалізації. Структура їх змінюється з розвитком спеціалізації, концентрації та інтенсифікації виробництва. У зернових господарствах - це насіння, добрива, незавершене виробництво, у тваринницьких - тварини на вирощуванні та відгодівлі, корми [10].

Оскільки підприємство вкладає кошти в утримання запасів, то воно несе певні витрати, пов'язані з їх зберіганням та ризиком псування цих запасів, що впливає на кінцеві результати діяльності підприємства.

Дебіторська заборгованість - це важливий компонент оборотних активів. Продаж товарів одного підприємства іншому або організації не завжди супроводжується негайними розрахунками. Неоплачені розрахунки за поставлену продукцію складають більшу частину дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість представлена такими її видами: векселі одержані (безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи у встановлений термін на користь пред'явника векселя); заборгованість за товари, роботи та послуги; заборгованість за розрахунками.

Векселі одержані - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, яка забезпечується векселем.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - це заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). Надання продукції в кредит сприяє зростанню обсягів реалізації, але водночас існує ризик її неповернення боржником, тобто можливе виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає у зв'язку з переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, роялті, що підлягають отриманню [46].

Грошові кошти та ліквідні цінні папери - найбільш ліквідна частина оборотних активів. До грошових коштів відносять касову готівку, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання. Цінні папери, що є короткотерміновими фінансовими вкладеннями, включають: цінні папери інших підприємств, державні облігації та цінні папери, випущені місцевими органами влади.

Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції, що легко реалізуються та утримуються протягом терміну, що не перевищує один pік. До поточних інвестицій належать ринкові цінні папери, казначейські векселі, депозитні сертифікати.

До елементів оборотних засобів відносять витрати майбутніх періодів витрати, оплачені в звітному періоді, які належать до наступного облікового періоду, наприклад, насамперед сплачені орендна плата, страховка, рекламні послуги. Ці витрати відрізняються від незавершеного виробництва тим, що будучи понесеними одночасно або протягом незначного проміжку часу, вони відносяться на собівартість виготовленої продукції не зразу, а поступово.

До інших оборотних засобів відносять ті оборотні засоби, які не включені в склад вище перелічених їх видів, знаходять відображення в їх сyмі [46].

Таким чином, оборотні активи постійно знаходяться в обороті і є джерелом авансованого фінансування затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції з моменту утворення виробничих запасів до часу надходження виручки від реалізації готової продукції. Отже, грошові забезпечення безперервності процесу виробництва і є першою функцією оборотних активів - виробничою.

Друга їх функція - платіжно-розрахункова, завдяки якій здійснюється вплив на сферу обігу, стан розрахунків та на рух грошових потоків на підприємстві. Наявність грошових коштів в мінімально необхідних розмірах для забезпечення нормальної виробничо-комерційної діяльності є неодмінною умовою успішного виконання ними своїх функцій.

За місцем і роллю в процесі виробництва оборотні активи поділяють на 4 групи:

- вкладені у виробничі запаси;

- вкладені у незавершене виробництво;

- вкладене у готову продукцію;

- грошові кошти і ліквідні цінні папери.

За відношенням до планування оборотні активи поділяють на нормовані і ненормовані. Нормують оборотні засоби, що знаходяться у виробничих запасах, незавершеному виробництві - залишках готової продукції на складах. Нормування матеріальних оборотних засобів у сільськогосподарських підприємствах забезпечує безперервне виробництво і реалізацію продукції. Інші елементи оборотних засобів називають ненормованими (кошти в рахунках, дебіторська заборгованість і на різних рахунках у банку) [19].

За джерелом формування оборотні активи поділяються на власні, прирівняні до них і запозичені (залучені).

Власні оборотні засоби - це засоби, що постійно знаходяться у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних peсypсів; утворюються за рахунок доходу підприємства для покриття потреби в мінімально необхідних запасах. Вони забезпечують підприємству оперативну самостійність у виробничій і фінансовій сфері діяльності. Прирівняні до власних - це кошти, які тимчасово використовуються в обігу з інших фондів, тобто у процесі руху власні оборотні засоби можуть заміщуватись засобами, що є в дійсності частиною власних, авансованими на оплату праці, але тимчасово вільними, кредитна заборгованість. Використовуються як резерв, коли необхідно відновити платоспроможність підприємства.

Запозичені оборотні засоби утворюються за рахунок кредитів банку і кредиторської заборгованості (комерційний кредит) та інших пасивів. Кредити видаються для покриття тимчасових потреб підприємства, наприклад, для придбання понаднормованих запасів.

У різних галузях національної економіки склад і структура оборотних засобів pівні та залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, особливостей матеріально-технічного постачання.

Склад оборотних засобів - розподіл оборотних засобів на oкремі групи і види за класифікаційними ознаками.

Найважливішим є розподіл оборотних засобів за елементами, так званий елементарний склад, який вже вище детально розглянули.

Під структурою оборотних активів розуміють кількісне співвідношення окремих елементів в загальному обсязі оборотних активів, виражене в процентах до загальної суми[28].

Класифікація оборотних засобів має важливе значення для аналізу та прийняття управлінського рішення щодо їх удосконалення. В таблиці 1.1 наведені основні види оборотних засобів відповідно до їх класифікаційних ознак.

Таблиця 1.1 Види оборотних засобів

Класифікаційна ознака

Види оборотних засобів

За елементами

Запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, види майбутніх періодів, інші

За характером участі в операційному циклі

Оборотні фонди і фонди обігу

За характером фінансових джерел формування

Валові, чисті і власні

За періодом функціонування оборотних засобів

Постійна та змінна частина

За рівнем охоплення нормування

Нормовані і ненормовані

За рівнем ліквідності

Високоліквідні, швидколіквідні, повільноліквілні

Залежно від ступення ризику

З мінімальним; малим; великим ризиком

Оборотні засоби за характером участі в операційному циклі поділяють на дві групи: оборотні засоби, які обслуговують виробничий цикл підприємства (оборотні фонди) і оборотні засоби, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл (фонди обігу). До оборотних фондів відносять виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - готова продукція, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість. Встановлення оптимального співвідношення цих фондів сприяє ефективному їх використанню. Важливим напрямом підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємствах є удосконалення їх розподілу за стадіями операційного циклу, зниження питомої ваги фондів обігу.

Валові, чисті і власні оборотні засоби. За характером фінансових джерел формування розрізняють валові, чисті і власні оборотні засоби.

Валові оборотні засоби характеризують загальний їх обсяг, який сформований як за рахунок власних, так і залучених коштів. Чисті оборотні засоби утворені як за рахунок власних коштів підприємства, так і його довгострокових зобов'язань. Власні оборотні засоби формуються виключно за рахунок власних коштів підприємства. Очевидно, якщо підприємство не використовує залучені кошти для фінансування оборотних засобів, то сума чистих і власних оборотних засобів співпадає.

Постійна і змінна частина оборотних засобів. За періодом функціонування оборотні засоби розподіляють на постійну і змінну частину . Постійна частина оборотних засобів представляє собою незмінну частину їх розміру, яка не залежить від сезонних чи інших коливань виробництва і не пов'язана з формуванням виробничих запасів, їх цільовим призначенням, тобто це та мінімальна величина оборотних засобів, яка необхідна підприємству для виробництва продукції. Змінна частина коливається відповідно до сезонних змін обсягу виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в oкремі періоди господарської діяльності запасів сезонного зберігання.

Hoрмовані і ненормовані оборотні засоби. За pівнем охоплення нормуванням оборотні засоби поділяються на нoрмовані і ненормовані. До нормованих належать ті елементи оборотних засобів, мінімальні запаси яких можуть бути розраховані з достатнім ступенем точності. До нормованих належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі, витрати майбутніх періодів. До ненормованих - ті елементи оборотних засобів, мінімальні запаси яких буває складно визначити.

Високоліквідні, швидколіквідні, повільноліквідні оборотні засоби. За pівнем ліквідності розрізняють оборотні засоби: високоліквідні (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції); ті, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість та інші оборотні засоби); ті, що повільно реалізуються (запаси). Така класифікація застосовується при аналізі ліквідності балансу, який полягає у порівнянні ліквідних засобів із зобов'язаннями підприємства, згрупованими за термінами погашення. Ліквідність характеризує час, необхідний для перетворення окремих видів оборотних засобів в готівку. Чим швидше той чи інший вид може набути грошової форми, тим вища його ліквідність. Основне завдання аналізу ліквідності - перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових peсypсів, тобто здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями у визначені терміни.

Оборотні засоби з мінімальним, малим і великим ризиком. Залежно від ступеня ризику розрізняють такі типи оборотних засобів: перша - з мінімальним ризиком вкладень (грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення); друга - з малим ризиком вкладень (дебіторська заборгованість (без врахування сумнівної), виробничі запаси, залишки готової продукції і товари (за винятком тих, що не користуються попитом); третя - з великим ризиком вкладень - сумнівнa дебіторська заборгованість, залежані виробничі запаси, готова продукція і товари, що не користуються попитом [14].

Класифікація оборотних засобів підприємства не обмежуються вище переліченими ознаками, однак їх можна вважати найважливішими.

Таким чином фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від наявності та ефективності використання оборотних засобів. До оборотних засобів належать: запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів. Вони перебувають у постійному pyсі, набуваючи форми грошей, запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції. На першій стадії оборотні засоби в грошовій формі використовуються для придбання сировини, матеріалів та інших матеріальних peсypсів. На наступній стадії виробництва ці матеріальні ресурси піддаються обробці, поступово перетворюючись у запаси готової продукції. Третя стадія розпочинається з поступлення готової продукції на склад підприємства і закінчується отриманням виручки від реалізації продукції, яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, але й дає певний прибуток.

3 метою ефективного управління оборотними засобами доцільно їx класифікувати за різними ознаками: за елементами, характером участі в операційному циклі, за періодом функціонування, за pівнем охоплення нормування, за характером фінансових джерел формування, за pівнем ліквідності та ступенем ризику. Дослідження складу і структури оборотних засобів забезпечує не лише встановлення їx стану, але й можливостей підприємства працювати більш ефективно.

1.2 Джерела формування оборотних активів на підприємстві

Джерела формування оборотних активів значною мірою визначають ефективність їх використання. Встановлення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами, зумовленого специфічними особливостями кругообігу капіталу на тому чи іншому підприємстві, є важливим завданням системи управління. Достатній мінімум власних і позикових засобів має забезпечити безперервність руху оборотних активів на всіх стадіях кругообігу, що задовольняє потреби виробництва в матеріальних і грошових ресурсах, а також забезпечує своєчасні і повні розрахунки з постачальниками, бюджетом, банками та іншими ланками.

Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.

Порядок формування джерел створення оборотних активів на підприємствах залежить від форми власності, що лежить в основі функціонування специфіки в організаційній побудові підприємства та інших факторів.

Джерела формування власних оборотних активів на державних підприємствах при їх організації визначаються вищестоящою організацією. Ними є, як правило, кошти бюджету, кошти інших однотипних підприємств централізовані кошти вищих органів керування. На підприємствах, заснованих на колективній формі власності, на момент їх організації оборотні активи формуються за рахунок грошових та матеріальних внесків засновників, безоплатних внесків інших підприємств і громадян.

У ході подальшої роботи підприємств поповнення їх оборотних активів може здійснюватися за рахунок власних фінансових ресурсів, притягнутих, позикових та інших джерел ( додаткових внесків засновників, дотацій з бюджетів, благодійних внесків юридичних і фізичних осіб і ін.).

Склад і структура джерел формування оборотних активів не є раз і назавжди постійною величиною. Вони залежать від стану економіки підприємств, особливостей формування запасів і витрат і можуть змінюватися в часі.

Недостатність джерел формування оборотних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних активів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно - матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Мінімальна потреба підприємства в оборотних активах покривається за рахунок таких джерел [28]:

1. Статутний капітал (пайові внески членів - засновників, внески іноземних учасників, надходження від емісії цінних паперів);

2. Відрахування від прибутку - частина прибутку , що спрямовується на формування власних оборотних активів, розраховується, виходячи з його потреби формування для покриття незабезпеченості власними оборотними активами та покриття приросту нормативу власних оборотних активів. При цьому враховуються економічні можливості господарства щодо направлення прибутку в даному напрямку. У випадку, якщо прибутку недостатньо для формування оборотних активів, використовуються інші джерела фінансування оборотних активів;

3. Цільове фінансування та цільові надходження ( з бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів);

4. Приріст сталих пасивів входить мінімальна заборгованість із заробітної плати працівникам, мінімальна заборгованість з відрахувань на заробітну плату, що спрямовується у бюджет та у відповідні централізовані фонди: відрахування на обов'язкове пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців.

На підприємстві виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю проблему практично неможливо та економічно недоцільно, тому підприємство вимушене залучати фінансові ресурси у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту.

Короткострокові кредити можуть спрямовуватися як на фінансування тимчасової частини, так і постійної частини оборотних активів. Комерційні банки надають позики лише кредитоспроможним клієнта, а під цю категорію підпадає незначна кількість підприємств.

Крім того, слід звернути увагу і на дуже високу вартість залучення банківського кредиту на вітчизняному ринку через значний ризик його неповернення, інфляції, невиправдано високу маржу тощо. Призначення банківського кредиту - фінансування витрат, пов'язаних із придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із збільшенням дебіторської заборгованості, податковими платежами та іншими зобов'язаннями.

Кредити банку дають змогу органічно поєднати всі джерела оборотних активів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.

Комерційний кредит використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає змогу на надання відстрочки платежу за продукцію і від споживача замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання. Його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах. Однак збільшення частки власних джерел і зниження частки кредитів банку в джерелах формування оборотних активів підвищує ефективність х використання й рівень рентабельності підприємства.

Специфічним джерелом формування оборотних активів в сучасних умовах є товарний кредит. Відповідно до Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" він являє собою "товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк під процент". Це джерело фінансування оборотних активів в сучасних умовах є найбільш поширеним. У деяких випадках він надається постачальниками на невеликий термін навіть без вимоги процентів за нього.

Для підприємств, створених у формі акціонерних товариств, є можливість формувати необхідний власний капітал для формування оборотних активів за рахунок додаткових емісій акцій, якщо розширення обсягу операційної діяльності буде супроводжуватися значним підвищенням рівня рентабельності, в результаті чого вони зможуть виплачувати акціонерам відповідні дивіденди.

У окремих випадках для формування оборотних активів використовується позапланові ресурси, а саме: тимчасово вільні кошти фондів споживання і нагромадження, нерозподілений прибуток, прострочені, пролонговані (відстрочені) позики банку, прострочена кредиторська заборгованість постачальникам.

Слід зазначити, що процеси зміни економіки України спричинив появу ряду факторів, які негативно вплинули на формування оборотних активів торговельних виробничих підприємств.[50] До найбільш суттєвих належать такі:

1) інфляційні процеси;

2) проблема неплатежів;

3) неефективна система податкових платежів;

4) відсутність механізму поповнення оборотного капіталу;

5) відсутність управління фінансовими ресурсами підприємства.

Негативний вплив такого недоліку фінансової системи, як інфляція, яка призводить до "проїдання" оборотного капіталу, посилився ще й тим, що торговельні підприємства, як і вся економіка країни, не зуміли вчасно пристосуватися до неї та розробити і використати в практичній літературі та успішно застосовуються в практичній діяльності. Тому ми акцентуємо нашу увагу лише на тих чинниках, що спричинюють скорочення оборотних активів:

- запізнення наступних витрат щодо отримання доходів і затрат на формування товарних запасів;

- незбалансованість вартісної оцінки двох частин оборотних активів - матеріальної і грошової;

- ріст прибутку за рахунок інфляції, частина якого переховується до бюджету через дію механізму податку на прибуток підприємства;

- ріст наднормативних запасів.

Отже, необхідно відмітити, що в сучасних умовах виробничої діяльності господарських формувань типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу власних джерел формування оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання разом з тим низька забезпеченість господарських формувань оборотними активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому одне з найактуальніших завдань щодо забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності на сучасному етапі їх розвитку полягає в суттєвому вдосконаленні управління оборотними активами та джерелами їх формування.

1.3 Показники стану та оцінки ефективності використання оборотних активів

Спроби реформування народного господарства України та, зокрема, такої важливої галузі економіки, як торгівля, з метою створення нового економічного простору висвітлили масу проблем, пов'язаних, зокрема, з управлінням торговельним підприємством. Однією з таких проблем є фінансове управління в цілому і, зокрема, стан оборотних активів.

В той же час, внаслідок кризи неплатежів, низького ступеня узгодженості здійснюваної фінансово - кредитної, бюджетно - податкової і цінової політики, недосконалості правової бази велика кількість торговельних підприємств має обмежені можливості рентабельного функціонування. Тому раціональне і ефективне використання оборотного активів, як чинник зростання ефективності діяльності торговельних підприємств. Набуває все більшого значення і вимагає врахування дії всіх факторів, які впливають на функціонування оборотних активів, що є, по суті, стрижневим елементом управління ним.

Вагомий внесок у дослідження факторів, які впливають на стан оборотних активів, зробили українські вчені Л. В. Пан, Ю. В. Петренко, О. Г. Коренєва, А. М. Поддєргін. Але слід відмітити, що в їхніх працях увага зосереджена лише на окремих зовнішніх чинниках, які впливають на ефективність функціонування оборотних активів. Так, Л. Пан наголошує лише на такій негативній ваді фінансової системи України, що призводить до проїдання оборотного капіталу, як інфляція. Поряд з інфляцією Ю.Петленко досліджує чинники, які впливають на забезпеченість підприємств оборотними активами, - відсутність механізму поповнення обігових коштів та відсутність управління фінансовими ресурсами підприємства. Вплив системи податкових платежів на забезпеченість підприємств оборотними активами досліджується у працях О. Коренєвої та А. Поддєрьогіна.[24]

Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю на певну дату. Порівняння фактичної наявності активів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних коштів.

Брак власних оборотних активів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною їх наявністю. Він може виникати з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно, через стихійне лихо та з інших причин.

Надлишок власних оборотних активів може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку, неповного внеску платежів до бюджету, безоплатного надходження товарно матеріальних цінностей від інших організацій, неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та інше.[31]

Ефективність використання оборотних активів на підприємстві має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Це пояснюється тим, що тривалість обороту основних і оборотних коштів суттєво відрізняється через принципові відмінності за характером участі у виробничому процесі основних та виробничих фондів. Якщо перші одноразово беруть участь у процесі виробництва, то оборотні фонди - один раз, повністю споживаючись у кожному його циклі. Оборот основних фондів вимірюється роками, в той час як оборотні фонди і фонди обігу протягом року здійснюють, як правило, декілька оборотів. Отже, оборотні активи, що обслуговують оборот оборотних фондів та фондів обігу, багато в чому визначають загальні темпи і ефективність виробництва.

В системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних активів.

Ефективність використання оборотних фондів не можна вимірювати за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання.[40, 417с.] Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні активи підприємства здійснюють один оборот (1.1)

О = С . Д / Р (1.1)

де, О - термін обертання оборотних активів(днів);

С - середні залишки нормованих оборотних коштів(грн.);

Д - тривалість періоду, за який обчислюється обертання (днів);

Р - обсяг реалізованої продукції (грн.).

Цей показник водночас відображає обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період і ефективність використання матеріальних засобів і коштів, показує скільки оборотів відбудеться протягом року або скільки чистої виручки припадає на одиницю оборотних засобів.. Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і до окремих статей. Зменшення значення КО на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок свідчить про уповільнення обороту оборотних активів. Пришвидшення їх оборотності дозволяє зменшити потребу оборотних засобів і використовувати вивільнені кошти для збільшення обсягу виробництва.

Загалом швидкість обороту оборотних активів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства: чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство, тому абсолютне або відносне зростання оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але про уповільнення їх обороту.

Коефіцієнт обчислюється і для окремих складових оборотних активів:

Коефіцієнт оборотності запасів (КОЗ) вказує, скільки разів у середньому поповнилися запаси підприємства протягом звітного року. Він визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої суми запасів, яку визначають як середньо - арифметичне величину між залишками виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції товарів на початок і кінець звітного періоду. Визначити оптимальне для будь - якого підприємства значення цього показника важко, тому слід враховувати особливості конкретного виду економічної діяльності. Однак, позитивною тенденцією є пришвидшення оборотів порівняно з попереднім періодом: чим вища оборотність запасів, тим менше коштів відволікається на їх придбання.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (КОДЗ) - це відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньої дебіторської заборгованості. Коефіцієнт показує скільки оборотів за звітний період здійснює дебіторська заборгованість, а також у скільки разів виручка перевищує її величину. Зменшення значення (КОДЗ) на кінець звітного року порівняно з його значенням на початок свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів, тобто є позитивна тенденція до його збільшення.

Оберненим показником до швидкості обороту є коефіцієнт закріплення оборотних засобів (КЗ) (1.2) :

КЗ = ОЗ / РП або 1/КО , (1.2)

який характеризує скільки оборотних засобів чи окремих її видів припадає на одну гривню чистої виручки. Позитивною тенденцією вважається зменшення цього показника за кілька періодів.

Важливою характеристикою ефективного використання оборотних засобів є час (період) їх обороту (ЧО) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається відношенням оборотності оборотних засобів за такою формулою (1.3):

ЧО = Т / КО , тобто ЧО = ОЗ . Т / РП , (1.3)

де, Т - кількість днів, за яку обчислюється оборотність.

Час обороту вказує, скільки днів необхідно підприємству для поповнення його оборотних активів дорівнює середньому періоду від авансування коштів у виробництво продукції до отримання коштів від її реалізації. Чим менша тривалість обороту, тим менша потреба підприємства у власних оборотних засобах. Вивільнені засоби можна використовувати для нарощування обсягів виробництва без залучення додаткових засобів.

Час обороту обчислюється і для окремих складових оборотних активів:

Період обороту запасів (ЧОЗ ) - визначається за формулою (1.4):

ЧОЗ = Т / КОЗ , або ЧОЗ = ЗЗ . Т / СРП (1.4)

де, ЗЗ - середні залишки запасів ( грн. );

СРП - собівартість реалізованої продукції ( грн.. ).

Показник (ЧОЗ ) вказує на час, протягом якого запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення (ЧОЗ ) на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Період погашення дебіторської заборгованості (ЧОДЗ) - це середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення (1.5):

ЧОДЗ = Т / КОДЗ , або ЧОДЗ = ЗДЗ . Т (1.5)

де, ЗДЗ - середня дебіторська заборгованість.

Зменшення значення (ЧОДЗ) на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок вважається позитивним, особливо в умовах інфляції. Хоча іноді збільшення часу вважається обґрунтованим, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення виручки від реалізації продукції.

Період операційного циклу (ЧОЦ) - є сумою періодів запасів і дебіторської заборгованості. Що можна записати в такому вигляді (1.6)

ЧОЦ = ЧОЗ + ЧДЗ , (1.6)

тобто, дорівнює тривалості перетворення придбаних матеріальних ресурсів на матеріальні кошти. Підприємства намагається зменшувати загальну тривалість операційного циклу.

Період фінансового циклу (ЧФЦ) - період обороту коштів, який обчислюється як різниця між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості. Скорочення тривалості фінансового циклу для підприємств є позитивним, однак від ємне значення показника свідчить про нестачу коштів, тобто підприємство живе "в боргу" .

Слід зазначити, що вище перелічені показники можна визначати для окремих видів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції чи товарів, зокрема особливо ретельно вивчаються матеріальні ресурси (сировина, матеріали, напівфабрикати, куповані вироби тощо).

Крім показників оборотності, оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці здійснюється за системою показників: матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, який визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції. Він показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Матеріловіддача продукції - обернений до матеріаломісткості показник. Що характеризує вихід продукції з кожної гривні затрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється як відношення матеріальних витрат до собівартості виготовленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва, тобто чи є воно матеріаломістким.

Коефіцієнтом використання матеріалів визначається як відношення суми витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої виходячи з планових калькуляцій і фактично випуску та асортименту продукції. Він відображає рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм витрачання матеріалів. Якщо коефіцієнт використання більше 1, то це свідчення перевитрат, а якщо менше 1 - економії матеріальних ресурсів.

Традиційним засобом для поповнення оборотного капіталу виступає фінансове управління, яке спрямоване на забезпечення і зростання фінансової стійкості підприємства через виконання специфічних прийомів. Відсутність ефективного управління фінансами торговельних підприємств спричиняє виникнення ризикових ситуацій, до яких належить і незабезпеченість оборотним капіталом. В умовах інфляції і спаду товарообігу підприємству важку визначити норматив капіталу. Актуальність питань, пов'язаних із формування і оцінкою ефективності використання оборотного капіталу, змусили вітчизняні підприємства вивчати досвід країн з ринковою економікою.[15]

Пошук шляхів поліпшення оборотних коштів і передбачає насамперед впровадження нових технологій та інших досягнень науково - технічного прогресу, що забезпечують економію ресурсів, здешевлення виробництва і зростання якості продукції. Важливу роль у цьому відіграє удосконалення відносин з іншими господарюючими суб'єктами. Крім того, покращення свого становища на ринку передбачає стабільність у відносинах з покупцями, вибір форм розрахунків, що гарантують платежі і забезпечують прискорення завершення реалізації продукції і надходження коштів на рахунки підприємства. Це не тільки сприяє поліпшенню фінансового стану конкретного підприємства, а й забезпечує закріплення господарських зв'язків, поліпшення фінансової платіжної дисципліни.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПП "DREAM"

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Метою створення ПП "Dream" підприємства є об'єднання економічних інтересів фінансових і інтелектуальних ресурсів засновників для забезпечення господарської діяльності, спрямованої на реалізацію на основі отриманого прибутку, соціальних і економічних інтересів засновників і трудового колективу суспільства.

Предметом діяльності ПП "Dream" є: інвестиційна діяльність; торгово-посередницька діяльність, надання послуг по транспортуванню устаткування, інші види діяльності, не заборонені законодавством України.

Вищим органом керування ПП "Dream" є Збори засновників. Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Товариство здійснює свою діяльність у відповідності з діючим законодавством України, Статутом та установчим договором, а також внутрішніми правилами процедур, регламентами та іншими локальними нормативними актами. Товариство є власником: майна, переданого його акціонерами; майна, одержаного внаслідок його фінансово-господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, незаборонених чинним законодавством. Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з метою та предметом своєї діяльності.

З метою економічної оцінки діяльності підприємства проведемо аналіз наступних фінансових показників: складу і структури активів; структури власного й запозиченого капіталу; показників прибутковості і рентабельності; показників ділової активності; показників фінансової стабільності; показників платоспроможності і ліквідності. Аналіз господарської діяльності підприємства доцільно почати з визначення основних показників діяльності підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Показники фінансово-господарської діяльності ПП "Dream"

Показники

2006р.

2007 р.

2008 р.

Відхилення 2008р. від

2008 р. у % до

2006р.

2007р.

2006р.

2007р.

1. Ресурси

1.1. Середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності

2290,1

2022,5

1689,9

-600,2

-332,6

73,8

83,6

1.2. Середньорічна вартість оборотних активів, тис, грн.

111,9

116,9

121,9

+ 10,0

+5,0

108,9

104,3

-у тому числі: запасів

67,0

87,8

77,1

+ 10,1

-10,7

115,1

87,8

1.3.Середньообліко-ва чисельність працівників, чол.

64

62

66

+2

+4

103,1

106,5

-у тому числі: робітників, чол.

55

53

58

+3

+5

105,5

109,4

1.4. Фонд оплати праці, тис. грн.

74,6

80,2

68,8

-5,8

-11,4

92,2

85,8

2. Товарооборот, тис. грн.

904,2

1031,2

1002,2

+98,0

-29,0

110,8

97,2

3. Витрати: - сума, тис. грн.

175,8

197,8

211,0

+35,2

+13,2

120,0

106,7

- рівень, % до обороту

19,44

19,18

21,05

+ 1,61

+ 1,87

108,3

109,7

4. Прибуток (збиток), тис. грн.: - від операційної діяльності

+30,3

+30,3

+4,0

-26,3

-26,3

13,2

13,2

- від звичайної діяльності до оподаткування,

+30,3

+30,3

+4,0

-26,3

-26,3

13,2

13,2

5. Продуктивність праці, тис. грн.

14,1

16,6

15,2

+ 1,1

-1,4

107,4

91,3

6. Середньомісячна заробітна плата, грн.

97,14

107,80

86,87

-10,27

-20,93

89,4

80,6

7. Фондовіддача, грн.

0,39

0,51

0,59

+0,2

+0,08

151,3

115,7

8. Рентабельність основних засобів, %

1.32

1,50

0,24

-1,08

-1,26

18,2

16,0

Загалом роботу підприємства протягом періоду, що аналізується, слід оцінити негативно, адже результатом його ефективної діяльності є забезпечення прибутковості. Із таблиці 2.1 видно, що підприємство є прибутковим, хоча в останні періоди сума прибутку різко зменшилася. Витрати від операційної діяльності з кожним роком зростають, відбувається ріст їх рівня. У 2007 році цей показник становив 19,18 %, тоді як у 2008 році - 21,05 % до обороту.

Відбулося зниження й інших показників - капіталу (у тому числі і робочого), продуктивності праці, фондовіддачі та рентабельності основних засобів. У той же час спостерігається тенденція до росту кредиторської заборгованості.

Основними критеріями оцінки фінансового стану є :

- забезпеченість підприємства власними коштами та раціональне їх розміщення;

- наявність власних оборотних коштів, їх відповідність встановленому нормативу та ефективність використання ;

- рентабельність роботи підприємства та ефективність використання прибутку поточного року і за звітний рік;

- економічна виваженість залучення банківського і комерційного кредитів;

- стан розрахункової і платіжної дисципліни;

- ліквідність боргових зобов'язань і балансу в цілому;

- ділова активність підприємства.

Фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти (таблиця 2.2.).

Таблиця 2.2. Часткові показники фінансової стійкості ПП "Dream"

Показник, його призначення, оптимальне значення

Теоретично достатнє

значення

2006р

2007р.

2008р.

Відхилення 2008р. від

2006

2007

Коефіцієнт економічної незалежності- характеризує частку власного капіталу у загальній вартості майна

> =0,5

0,966

0,950

0,946

-0,020

-0,004

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу- характеризує ступінь участі позикового капіталу у формуванні активів

<=0,5

0,034

0,050

0,054

+0,020

+0,004

Коефіцієнт фінансової залежності-характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування

<2

1,035

1,053

1,057

+0,022

+0,004

Коефіцієнт фінансування- показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу

> 1

28,604

19,026

17,674

-10,930

-1,352

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів характеризує частку основних засобів у валюті балансу

0,3-0,5

0,924

0,875

0,880

-0,044

+0,005

Коефіцієнт заборгованості (співвідношення позикового і власного капіталу, фінансового ризику) показує яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок позикового капіталу

<1,0

0,035

0,053

0,057

+0,022

+0,004

Коефіцієнт маневреності - показує, яка частка власного капіталу вкладена у найбільш мобільні активи

> =0,5

0,043

0,079

0,071

+0,028

-0,008

Коефіцієнт фінансової стійкості-характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі

0,85-0,9

0,966

0,950

0,946

-0,020

-0,004

Дані розрахунків свідчать про те, що фінансовий стан підприємства хоча в незначній мірі і погіршився порівняно з попередніми роками, але взагалі задовільний. Майже всі розраховані коефіцієнти відповідають нормативному значенню, лише чотири з них мають відхилення. У 2008 році коефіцієнти реальної вартості основних засобів у валюті балансу перевищують відповідно на 38% та 15,8%. Це має негативний характер, адже у валюті балансу основну частку займають найменш ліквідні активи. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу у 2008 р. менше критичного розміру майже у 5 разів, це вказує на те, що підприємство майже не користується позиковим капіталом. Також менше нормативного у 2008 р. значення коефіцієнта маневрування, він нижчий нормативу приблизно у 7 разів і показує, що у найбільш мобільні активи вкладено лише 7,1% власного капіталу.

Для більш повної характеристики фінансового стану підприємства порівняємо показники фінансової стійкості ПП "Dream" з показниками аналогічного підприємства ПФ "Промзабезпення" (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3. Часткові показники фінансової стійкості ПФ "Промзабезпечення" за 2006-2007рр.

Показники

Нормативне

значення

2006р.

2007р.

2008р.

2008 / 2006

2008 / 2007

Коефіцієнт економічної незалежності


Подобные документы

  • Економічний зміст оборотних засобів, їх класифікація та джерела утворення. Склад і структура оборотних засобів у ДП "Ілліч-Агро Умань". Аналіз економічної ефективності використання оборотних засобів на підприємстві, шляхи та способи його підвищення.

    курсовая работа [145,8 K], добавлен 18.03.2012

  • Сутність, класифікація оборотних коштів і принципи організації оборотних засобів. Склад оборотних засобів підприємства. Фінансово-економічна характеристика ДП "Родниківка", планування оборотних засобів. Шляхи поліпшення використання оборотних коштів.

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 29.05.2012

  • Сутність, склад і структура оборотних активів. Класифікація і принципи організації, джерела формування. Визначення наявності і ефективності використання оборотних активів. Заходи щодо підвищення ефективності управління оборотними коштами підприємства.

    курсовая работа [54,0 K], добавлен 05.01.2011

  • Сутність оборотних засобів та їх класифікація. Основні джерела утворення. Показники стану і використання оборотних коштів. Аналіз фінансового стану підприємства. Основні шляхи підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємстві.

    курсовая работа [52,3 K], добавлен 22.12.2009

  • Економічна сутність оборотних засобів і коштів. Склад і структура оборотних засобів Дубенської райспоживспілки, факторний аналіз ефективності їх використання. Оцінка тривалості операційного циклу підприємства. Оптимізація дебіторської заборгованості.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 18.07.2011

  • Значення, завдання і джерела аналізу оборотних засобів підприємства. Аналіз стану, структури й динаміки джерел формування оборотних активів і напрямів вкладання оборотного капіталу ВАТ "Бурякорадгосп Ланнівський". Прискорення оборотності оборотних коштів.

    курсовая работа [145,6 K], добавлен 11.12.2011

  • Склад, структура, джерела утворення, показники використання, нормування та кругообіг оборотних засобів. Значення та шляхи прискорення оборотності. Потреба й аналіз структури оборотних засобів. Призначення та методи аналізу фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [328,0 K], добавлен 07.05.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.