Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Кафедра фінансів

ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ

Курсова робота з дисципліни

«Податкова система»

Розробив студент групи 401

Цілинко М.А

Керівник роботи к.е.н.

Орленко О.В.

Нормоконтроль доцент, к.е.н.

Плачков С.І.

Херсон 2011р.

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Кафедра фінансів

Дисципліна Податкова система

Спеціальність 6.030508 «Фінанси і кредит»

Курс 4 Група 401 Семестр 8

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТА

Цілинко Марія Анатоліївна

1.Тема роботи Прибуткове оподаткування підприємств, організацій

2. Термін здачі студентом закінченої роботи « ____» _____р.

3. Вихідні дані до роботи Податковий кодекс України , Закони України, підзаконні нормативні акти

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити, і термін виконання)

1. Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (07.02.11)

2. Вплив податків з юридичних осіб на доходи зведеного бюджету(11.03.11)

3. Оцінка доходів державного бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 рік(02.04.11)

5. Перелік графічного матеріалу Таблиці, графіки

ВСТУП

Оподаткування - це економічні відносини між державою і юридичними й фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості, переважно у грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування державних видатків.

Головною метою оподаткування є розробка економічного змісту, складу, форм, а також відповідного механізму їх обчислення та сплати, встановлення відповідних прав і обов'язків платників і відповідальність за порушення цих обов'язків.

Сучасна система оподаткування є поєднанням податкової теорії, утворення податкової системи, різних форм податків, методів їх справляння, контролю за їх використанням та інше. Оподаткування має свою методологію, тобто теоретичне, науково-практичне та правове обґрунтування суті, поняття податку та одночасно дослідження податку як економічної категорії та конкретної форми взаємовідносин між суб'єктом та об'єктом оподаткування.

Податки вносяться в бюджет і являють собою одну із основних форм державних доходів. Збільшення доходів бюджету відбувається за рахунок зменшення доходів підприємства. Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнення державою податків, призводить до зростання цін або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового становища господарюючих суб'єктів, що характеризується спадом виробництва у загальноекономічному масштабі. Суперечності набувають особливої гостроти в умовах економічної кризи. Розв'язання суперечностей забезпечується внаслідок встановлення раціональної системи оподаткування.

Податок як економічна категорія має різні форми, виступає в основному як примусове вилучення частини доходу суб'єкта господарювання до державної казни на підставі чинної законодавчої бази. Тому в основі податків містяться відображення всіх позитивних та негативних рис конкретної економічної політики держави та системи державного керівництва. Від оподаткування залежить розвиток держави чи по прогресивному чи регресивному шляху. При цьому велике значення мають взаємовідносини: між державою та платниками податків; податковою базою; ступеня відповідальності платників податків за дотримання чинного податкового законодавства.

Податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяги структуру попиту на пропозиції, на доходи населення юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування оподаткування юридичних осіб.

Все це, з одного боку різко підвищує роль та значення податків з юридичних осіб за допомогою яких забезпечується значна частина податкових надходжень до бюджету держави. З другого, робить необхідним дослідження теорії та практики оподаткування юридичних осіб в Україні.

На сьогодні податки - це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

1 АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ

1.1 Характеристика податків з юридичних осіб

Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування - прибуткового, і оподатковує доходи юридичних осіб, на відміну від прибуткового податку, який стягується з громадян [1].

Податок на прибуток підприємств в Україні має дуже значне фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Це обумовлено перш за все пропорціями в розподілі ВВП, які склалися історично: в централізовано-плановій економіці основну масу доходів бюджету становили надходження від державних підприємств і досить незначну - податки з населення, оскільки штучно стримувався фонд споживання і збільшувався фонд нагромадження. В нинішніх умовах поступово вирівнюється співвідношення між фондом споживання і нагромадження, наслідком чого є поступове зменшення бюджетного значення податку на прибуток підприємств і збільшення - прибуткового податку з громадян.

Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. За допомогою цього податку держава може здійснювати стимулюючий вплив на розвиток окремих галузей або регіонів, на виробництво пріоритетних товарів, робіт, послуг, на пожвавлення інвестиційної та інноваційної діяльності та розвиток конкурентних відносин тощо. Цей вплив може здійснюватись за рахунок диференціації ставок оподаткування і надання пільг, амортизаційної політики, податкового кредиту та податкових знижок [1].

Податок на прибуток підприємств в Україні був введений у 1991 році. З 1992 по 1994 рік стягувався на податок на дохід підприємств, а з 1995 року знову перейшли до оподаткування прибутку. Зміна традиційного об'єкта оподаткування прибутковим податком у підприємств - з прибутку на дохід (який крім прибутку включав ще і фонд заробітної плати) була спричинена нерозвинутістю ринкових відносин в Україні, а саме - переважанням підприємств державної та колективної форм власності. В цих умовах не існувало чіткого поділу між прибутком та фондом споживання, підприємства намагались максимально збільшити саме фонд оплати праці за рахунок прибутку, в результаті чого база оподаткування для податку на прибуток мінімізувалась, а держава втрачала не лише бюджетні надходження, але й можливість впливати на фонд нагромадження і фонд споживання [14].

Розвиток податку на прибуток в Україні характеризується не лише частою зміною об'єкта оподаткування, але й зміною складу платників, пільг, ставок, строків сплати, механізму стягнення.

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який є часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів.

Платник податку - це особа, яка зобов'язана здійснити утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить товари на митну територію України [1].

Головна особливість платника ПДВ - це розрив між реальним і формальним платником.

Реальний платник ПДВ - це покупець. Кошти для ПДВ входять до ціни товару. Формальний платник ПДВ - це продавець. Після продажу товару він зобов'язаний перерахувати ПДВ до бюджету. и сума ПДВ, сплачена реальним платником, проходить через реального платника, яким вона і перераховується до бюджету.

Об'єкт оподаткування охоплює такі складові, які визначають:

оборот від реалізації товарів;

оборот від передачі товарів в обмін на інші товари, без оплати їх вартості;

оборот з передачі товарів безкоштовно [3].

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) і оплачується покупцем[1].

Цей податок встановлюється на високорентабельну продукцію. Особливістю АЗ є яскраво виділена регулююча функція податку: коригування попиту і пропозиції про підвищенні ціни товару за рахунок включення до неї АЗ.

Держава акумулює кошти, одержані від сплати АЗ, і використовує їх на фінансування соціальних та інших програм.

АЗ подібний до ПДВ: вони збільшують ціну товару, оскільки входять до неї у вигляді надбавки на стадії реалізації. Вони спрямовані на споживача, які їх і сплачують.

1.2 Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб'єктів підприємницької діяльності

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України , її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

дохід податок бюджет прибутковий

Таблиця 1.1 - Склад валового доходу платника податку на прибуток

До складу валового доходу включають	До складу валового доходу не включають
? дохід від продажу товарів (робіт, послуг) і цінних паперів, крім операцій з їхнього первинного випуску й остаточного погашення; ? дохід від здійснення банківських, страхових і фінансових послуг; ? дохід від торгівлі валютними цінностями, борговими зобов'язаннями й вимогами; ? сума безнадійної кредиторської заборгованості; ? сума штрафів і пені, отриманих за рішенням сторін договору; ? доходи, не враховані в складі валового доходу минулих періодів; ? дохід у вигляді отриманої безоплатної фінансової допомоги, вартість безкоштовно наданих платникові товарів (послуг) крім надання неприбутковим організаціям; ? сума приросту балансової вартості товарів (запасів).	? суму ПДВ нарахованого (отриманого); ? підприємством у складі ціни реалізації товарів (робіт, послуг); ? сума зайво сплачених підприємством податків, що відшкодовують підприємству з бюджету; ? емісійний дохід; ? дохід у вигляді отриманої міжнародної технічної допомоги.

Валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність являє собою будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою [16].

Таблиця 1.2 - Склад валового доходу платника податку на прибуток

До складу валових витрат включають До складу валових витрат не включають	До складу валових витрат не включають
? витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у зв'язку з підготовкою, організацією виробництва (для забезпечення господарської діяльності підприємства);	? витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань;
? заробітна плата працівників підприємства;	? нарахування на фонд оплати праці працівників;
? витрати на відрядження працівників за умови наявності документів, що підтверджують такі витрати;	? витрати, що пов'язані з нарахуванням виплати відсотків за борговими зобов'язаннями;
? сума витрати, не віднесених до складу валових витрат минулих періодів;	? витрати на придбання ліцензій. ? витрати на придбання основних засобів;
? амортизаційні відрахування;	? вартість торговельних патентів;
? сума сплачених штрафів, пені;	сума нарахованих (виплачених) дивідендів.

Ставки податку на прибуток:

? 25% до об'єкта оподаткування - базова ставка для платників податку;

? 15% від суми прибутку від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах;

? 12% від суми доходу нерезидента з джерелом його походження з України, отриманого від проведення господарської діяльності при виплаті цього доходу резидентом або постійним представництвом нерезидента, крім доходів від здійснення портфельних інвестицій у процентні облігації чи процентні казначейські зобов'язання, випущені за рішенням резидента, доходів на безпроцентні (дисконтні) облігації чи казначейські зобов'язання;

? 6% від суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів.

? 4% від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності (крім доходів від операцій, здійснених за договорами довгострокового страхування життя, які оподатковуються за ставкою 0%) [4].

Податок, що підлягає сплаті до бюджету, визначається за формулою:

? ПП = ОО • С_ПП - П_П, (1.1)

де ? ПП - сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету;

ОО - об'єкт оподаткування;

С_ПП - ставка податку на прибуток;

П_П - плата за патент (якщо підприємство викупило патент для здійснення своєї діяльності [14].

Таким чином, до переваг податку на прибуток підприємств можна віднести значні можливості для регулюючого впливу на виробничу сферу. До недоліків - досить складний порядок його визначення.

Об'єктом оподаткування ПДВ є:

? операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

? операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту;

? операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту [3].

До об'єктів обкладання податком на добавлену вартість застосовуються дві базові ставки: нульова ставка і ставка 20%, за винятком операцій звільнених від оподаткування.

Податок за нульовою ставкою нараховується відносно операцій по:

? продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

? продаж робіт (послуг), призначених для використання ті споживання за межами митної території України;

? продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю, згідно порядку встановленого Кабінетом Міністрів України;

? наданню транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митного кордону України;

? продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими виробниками всіх форм власності і господарювання;

? продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу підприємствами, що засновані Українськими товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, і якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів - не менш ніж 40% загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва (обігу) [13].

Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій по вивозу (експорту)товарів (робіт, послуг) а у випадку, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України.

В інших випадках до бази оподаткування застосовується ставка 20% і вирахувана за даною ставкою сума податку додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Для знаходження суми ПДВ, перш за все, необхідно визначити базу оподаткування. В залежності від того, які операції здійснюють господарюючі суб'єкти, розглянемо особливості вирахування бази оподаткування .

Відмінною особливістю визначення бази оподаткування (порівняно з раніше діючим порядком) є її визначення прямим методом, а не зворотнім.

Суть прямого методу полягає в тому, що підприємство, яке здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає вільну ціну без ПДВ, виходячи із собівартості, прибутку, мита, акцизу, інших податків, які згідно з законодавством України включаються у вільну ціну, тобто база оподаткування визначається за формулою:

БО = (С + П) + М + АЗ +ІП, (1.2)

де С - собівартість;

П - прибуток;

М - мито;

АЗ - акцизний збір;

ІП - інші податки, які включаються у вартість [14].

Таким чином, нарахована сума ПДВ складає загальну суму податкових зобов'язань суб'єктів підприємницької діяльності по даному податку.

Суми податку, які належать сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникали з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) в термін звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Об'єктом оподаткування є:

? обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів - (продукції) або з частковою їх оплатою;

? обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

? вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України; залежить від митної вартості товарів [13].

Акцизний збір обчислюється:

1) за ставками у процентах до обороту з продажу:

? товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;

? товарів, що імпортуються на митну територію України, - виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору);

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

3) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) [2].

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), в обов'язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових інспекцій за місцезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати акцизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа місяця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Акцизний збір поєднує риси закріпленого і регуляторного податку. Суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, отже, є закріпленими. Суми акцизного збору з товарів вироблених в Україні розподіляються між місцевим бюджетом за місцем виробництва товарів і державним бюджетом у співвідношеннях, які щорічно встановлюються Верховною Радою України під час прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Акцизний збір є податком, що надходить від реалізації. Суб'єкти господарювання, що виробляють або імпортують підакцизні товари, зобов'язані збільшити їх вартість на суму акцизного збору. Подальший обіг підакцизних товарів здійснюється вже за ціною, що включає необхідну суму акцизного збору [14].

1.3 Пільги, які надаються юридичним особам

Одним з дійових важелів регулювання соціально-економічних процесів, що відбуваються в державі, є податкові пільги. Податкові пільги - це часткове або повне звільнення юридичних осіб від податків. Вони є одним з елементів податкової політики і переслідують як економічні, так і соціальні цілі. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси і забезпечує соціальний захист окремих груп населення. Перелік податкових пільг визначається законами України та інструкціями Міністерства фінансів України про порядок нарахування та сплати тих чи інших податків. Найпоширенішими видами податкових пільг є:

1) Відрахування (вилучення) - вид пільги в галузі оподаткування, яка полягає у виділенні окремих складових частин із загального об'єкта оподаткування з метою зменшення на їхню величину об'єкта при нарахуванні та сплаті податку [13].

Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надання пільг проектується на об'єкт оподаткування, що безпосередньо зменшується. Подібні зменшення об'єкта з метою оподаткування можна класифікувати:

? за видами платників: повні (надаються всім платникам) та часткові (надаються певним категоріям платників);

? за термінами: постійні (діють постійно протягом тривалого періоду часу), тимчасові (діють протягом визначеного, заздалегідь обмеженого періоду) та надзвичайні (надаються в зв'язку з появою певних раптових обставин);

? за елементами об'єкта: майнові (відрахування визначеної частини оподатковуваного майна) та прибуткові відрахування (застосовуються до частини доходу платника залежно від виду діяльності) [13].

2) Знижка - вид пільги в галузі оподаткування, що зменшує суму податку на певні величини. Сукупність цих величин, що складають основу знижки, визначається сумою витрат платника, що їх законодавець виводить з-під оподаткування шляхом зменшення на еквівалентну суму податкової бази. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства у певній діяльності платника, стимулюються його витрати у запланованому напрямі.

Тут можна застосувати таку класифікацію відрахувань (вилучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за термінами; за елементами податкової бази):

? лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опосередковано;

? нелімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків [13].

3) Податковий кредит - вид пільг, при якому звільнення стосується загальної суми податкового платежу, нарахованого для сплати. За формами надання податкові кредити поділяються на:

? зниження ставки податку;

? скорочення оподатковуваної суми;

? перенесення терміну сплати або сплата податку частинами;

? повернення раніше сплаченого податку (частини податку);

? зарахування раніше сплаченого податку в рахунок майбутніх платежів [14].

В Україні податковий кредит застосовується у вигляді перенесення терміну сплати податкового платежу суб'єкта господарювання до бюджету відповідного рівня, наданого органом податкової служби у формі кредитної угоди, за умови використання платником податків звільнених коштів на законодавчо визначені цілі.

Податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги і зацікавленості, оскільки наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних осіб від обов'язкових платежів. За умов ринкових відносин вони є необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва тощо. Згідно з діючим податковим законодавством України передбачені наступні форми надання податкових пільг:

? встановлення мінімуму, який не оподатковується;

? вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта оподаткування;

? звільнення від оподаткування окремих осіб або категорій платників податків;

? зменшення податкових ставок;

? застосування цільових податкових пільг, у т. ч. податкових кредитів [13].

Виходячи тільки з переліку існуючих форм надання податкових пільг, неважко зробити висновок, що їх переважна більшість припадає на юридичні особи. Значне перевищення частки податкових пільг, наданих юридичним особам, над фізичними дещо суперечить тенденції надходження податкових платежів до бюджету від суб'єктів оподаткування.

Перелік пільг щодо ПДВ, які діють згідно із законодавством України, є досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок стягується лише за однією ставкою, яка ж до того ж є доволі високою. Одним з видів пільг, що надаються, є звільнення від оподаткування. Крім цього, ряд операцій не є об'єктами оподаткування, по ряду операцій введено нульову ставку. По операціях, що звільнені від оподаткування і що не є об'єктом оподаткування, суми ПДВ, що сплачені постачальникам за придбані товари, роботи, послуги для виробничого призначення відносяться на валові витрати, тобто збільшують собівартість товарів, робіт, послуг. Таким чином, віднесення цих сум до податкового кредиту не відбувається.

Надання пільг щодо ПДВ у вигляді встановлення нульової ставки передбачає відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту. Тобто платник не нараховує ПДВ на реалізацію, у нього відсутнім є сума податкового зобов'язання, в той час як сплачені постачальникам суми ПДВ відносяться до податкового кредиту і повертаються з бюджету.

Перелік основних операцій, що звільняються від оподаткування:

1) Операції з продажу (вітчизняних продуктів дитячого харчування, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, товарів спеціального призначення для інвалідів, лікарських засобів, путівок на санаторно-курортне лікування дітей тощо);

2) Операції з надання послуг (вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, доставки пенсій та грошової допомоги населенню, охорони здоров'я, реєстрації актів громадянського стану державними органами, перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом, тарифи на які регулюються державою, культового призначення релігійними організаціями, з поховання, бібліотеками, архівними установами тощо);

3) операції з ввезення (імпорту) на митну територію України товарів, які використовуються для автомобілебудування, суднобудування, літакобудування, виробництва космічної техніки, боєприпасів, бронетехніки тощо.

4) звільняється від оподаткування надання благодійної допомоги та деякі операції в спеціальних економічних зонах [13].

Позитивним моментом є заохочення участі приватного сектора в соціальних програмах. Негативним - зменшення податкової бази.

2 ВПЛИВ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ НА ДОХОДИ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ

2.1 Аналіз рівня податкового навантаження податків з юридичних осіб

Сьогодні в Україні досить гостро стоїть питання податкового навантаження. Адже даний показник є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни, який впливає на наповнення державних доходів, рівень податкових надходжень у структурі ВВП і відповідно частку ВВП на душу населення.

Поняття «податкове навантаження» можна визначити як ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов'язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання [20].

Визначення та досягнення ефективного показника податкового навантаження є необхідним для кожної країни, тому що завищене податкове навантаження може спричинити пригнічення виробництва, його тінізацію, зменшення податкових надходжень до бюджету країни тощо. Тому податкове навантаження має бути оптимальним для вирішення комплексу завдань, пов'язаних із управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Оптимальним можна вважати рівень податкового навантаження, що передбачає вилучення частини доходів економічних суб'єктів, що не перешкоджає їхньому ефективному індивідуальному розвитку, і водночас, що є достатнім для втручання держави в економічні процеси, необхідні для підвищення ефективності національної економіки в цілому [20].

Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків приводить до таких негативних наслідків як зниження ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності, «тінізація» економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

Для аналізу необхідно, по-перше, розрахувати податкове навантаження на економіку України (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Податкове навантаження на економіку України у 2010 році

Показник	Сума
Податкові надходження зведеного бюджету, млн. грн..	227164,80
Обов'язкові страхові сукупні внески до цільових позабюджетних фондів, млн. грн.	113649,56
ВВП номінальний, млн. грн..	949864
Податкове навантаження (податкові надходження разом із відрахуваннями до цільових позабюджетних фондів у % до ВВП), %	35,88

Із таблиці 2.1 видно, що у 2010 році рівень податкового навантаження в Україні становив 35,88%. Тепер порівняємо цей показник з аналогічним показником країн з розвинутою ринковою економікою (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою у 2010 році

Країна	Податкове навантаження, %
Австрія	41,9
Данія	48,9
Фінляндія	43
Франція	43,6
Німеччина	36,2
Італія	43,3
Норвегія	43,4
Іспанія	37,2
Швеція	48,2
Швейцарія	29,7
Великобританія	36,6
США	28,3

Як свідчать дані таблиці 2.2, найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалась достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі.

Найменший рівень податкового навантаження характерний для США. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня оподаткування.

Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте тоді постає проблема нерівномірного перерозподілу податкових надходжень [22].

Варто також зазначити про вплив пільг на розподіл податкового навантаження в Україні для платників податків, які не мають пільг і виконують свої платіжні зобов'язання, податковий тиск є удвічі більшим. Через це податкові зобов'язання нерівномірно розподіляються між галузями економіки і підприємствами. Тому, певною мірою, проблема нерівномірного розподілу податкового навантаження в Україні є значно гострішою, ніж проблема його загального рівня.

Отже, у нашій державі основна частка податкового навантаження лягає на підприємства. Порівняно низька частка прибуткового податку з громадян у дохідній частині бюджету України зумовлена низьким рівнем заробітної плати і, відповідно, рівнем життя більшості населення.

Серед непрямих податків в Україні найважливішим є ПДВ. Його частка у доходах бюджету значно вища, ніж у розвинутих країн.

Висока питома вага ПДВ обґрунтована тим, що в умовах економічної кризи, інфляції, зниження рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки цей показник найліпше виконує фіскальну функцію. Отже, податкове навантаження на споживання в нашій країні є значним [20].

Сьогодні коли економіка більшості країн потерпає від світової кризи, уряди різних держав намагаються зменшити рівень податкового навантаження. Так на початку 2010 року було зменшено податок на прибуток у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії.

Зменшення ставок, а то й мораторій на сплату податків - спроба врятувати економіку, яка серйозно постраждала у світовій кризі.

Нажаль, Україна не слідує світовому досвіду та самостійно намагається вирішити проблеми оподаткування в часи кризи. Замість того, щоб шукати можливості послабити податкове навантаження, уряд шукає нові способи наповнити бюджет. Наприкінці 2008 - на початку 2009 року були підвищені деякі акцизи та ставки податків. Таким чином уряд України не лише не збільшив надходження у державний бюджет, але й ускладнив і без того нелегке становище підприємств і населення. Збільшились тінізація економіки, рівень безробіття та «зарплата в конвертах», що в результаті зменшили податкові надходження.

Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов'язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб'єктом податкової конкуренції на світовому просторі.

Рівень оподаткування в економіці вимірюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домогосподарств. Ступінь фактичного податкового навантаження на приватний сектор визначається чистими податковими надходженнями, які утворюються різницею між величиною загальних податкових надходжень до державного бюджету і сумою трансфертів держави приватному секторові [20].

Обсяг податкових надходжень залежить від середньої ставки податку і величини доходу. Якщо ставка оподаткування дорівнює нулеві, то держава не отримує податків. Підвищення ставки податку супроводжується скороченням податкових надходжень до бюджету. Сумарна ставка оподаткування на рівні 100% означає, що держава намагається вилучити у економічних агентів весь одержаний ними доход. За таких умов відкрита приватна економічна діяльність втрачає сенс і припиняється, економіка стає «тіньовою», а держава залишається без доходів. Проведемо дослідження структури частки податків з юридичних осіб у доходах зведеного бюджету (ДОДАТОК А).

Рисунок 2.1 - Частка податків з юридичних осіб у доходах зведеного бюджету

Відповідно до розрахунків можна зробити висновок, що найвагомішу частку у доходах зведеного бюджету складає податок на додану вартість, на другому місці податок на прибуток, на третьому - акцизний збір, на четвертому - ввізне мито та на п'ятому - плата за землю.

2.2 Негативний вплив пільг на доходи зведеного бюджету

Доходи бюджету України формуються за рахунок податкових надходжень, тому важливо провести повний аналіз пільгового оподаткування, бо саме пільги мають безпосередній вплив на обсяги податків і зборів.

Головною проблемою оподаткування в Україні є система пільг майже з усіх податків і зборів, що не є достатніми важелями для забезпечення розвитку тих напрямків підприємництва, що цими пільгами користуються, а також все це чинить нерівномірне податкове навантаження на суб'єктів господарської діяльності.

В наш час більшість науковців вважають, що якими б не були масштаби податкового регулювання, не можна забезпечити таку ситуацію, за якої податок забезпечував би надходження менше 10% власних потенційних можливостей. Що ж до податку на додану вартість, то тут пільги є дещо негативними, оскільки вони суперечать логічному функціонуванню цього податку. Виходячи з даних про податкові пільги у 2010 році слідує такий висновок, що понад 96% займають пільги щодо двох податків: податок на додану вартість (91,4%) та податок на прибуток підприємств (6%) [22].

Податкова система України характеризується нерівномірністю оподаткування в окремих регіонах (так, наприклад, у Дніпропетровській області загальний відсоток податкових пільг становить 9,78% від загальних податкових надходжень; у Київській - 3,09; Вінницькій - 1,64; Тернопільській - 0,87). Здебільшого таке нерівномірне оподаткування в окремих регіонах пояснюється тим, що держава з метою розвитку економічно нестабільних регіонів надає їм більші пільги. Але все це в кінцевому етапі не призводить до економічного зростання регіонів [22].

Як свідчать статистичні дані, сума пільг у 2010 році щодо ПДВ зросла на 2%, порівняно з 2009 роком і становила відносно надходжень уже 26,9%, що є найбільшим показником серед усіх видів податків.

В Україні кількість платників податку зросла за 2009 - 2010 роки на 37%. Але незважаючи на цю позитивну тенденцію бюджети різних рівнів недоотримують певні суми коштів, це пов'язано з тим, що більша частина цих платників користується пільгами [22].

В таблиці 2.3 наведено втрати бюджету України від пільгового оподаткування щодо податку на прибуток за 2009 - 2010 роки.

Таблиця 2.3 - Втрати бюджету в зв'язку з пільговим оподаткуванням щодо податку на прибуток станом на 01.01.2010 р

Назва податку	Рік	Втрати бюджету через пільгове оподаткування (тис. грн.)
		всього	до держбюджету	до місцевих бюджетів
Податок на прибуток підприємств	2008	424449,0	389015,5	35433,5
	2009	740372,3	736547,6	3824,7
	2010	1056295,6	1050957	5338,6

Основними користувачами пільг щодо податку на прибуток у 2010 році були м. Київ, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Запорізька області.

Досліджуючи систему податкових пільг країн Європи можна сказати, що за усіма основними видами податків Україна надає значно менше пільг, і це звичайно є перевагою, адже це означає, що таким чином Україна збільшує надходження до держбюджету за рахунок податків. Але з іншого боку для стимулювання надходження коштів до бюджету країни внаслідок податкових відрахувань, потрібно розробити раціональну систему, яка б стимулювала підприємницьку діяльність і таким чином слугувала б збільшенню податкових надходження від суб'єктів господарювання.

Податок на додану вартість є найбільш ефективним видом податку з обігу, тому сьогодні він є обов'язковим елементом податкової системи абсолютної більшості країн з різним рівнем економічного розвитку.

Водночас, в Україні цей податок став одним із чинників охолодження економіки. Український уряд надмірно сконцентрований на фіскальному потенціалі ПДВ, тому будь-які зміни до порядку його нарахування чи сплати ведуть до посилення фіскального тиску на підприємства.

У свою чергу, вітчизняний бізнес проявляє значну активність щодо мінімізації сплати ПДВ, знаходячи все нові прогалини у законодавстві чи лобіюючи численні ініціативи що податкових пільг та преференцій. У кінцевому підсумку, ПДВ перетворився на податок, що не задовольняє ні уряд, ні підприємства.

У 2010 році на нього припадає 57% загальних податкових надходжень і майже 38% загальних доходів держбюджету. Обсяг мобілізації податку до казни складає 9,3% ВВП. При цьому в останні роки, в умовах фінансової кризи, його питома вага у податкових надходженнях стійко зростає. Це пояснюється меншою чутливістю ПДВ до коливань економічної кон'юнктури.

Сьогодні велика кількість нарікань на ефективність ПДВ звучить і з боку уряду, і з боку бізнесу. Аналізуючи широкий перелік проблемних аспектів, можна відлити три блоки негараздів, які потребують вирішення у контексті податкової реформи.

Найбільш точну картину проблем ілюструє показник бюджетної ефективності ПДВ, який відображає, скільки надходжень податку у відсотках до ВВП припадає на 1% номінальної ставки. В Україні він коливається у межах 0,4-0,47, у Болгарії - 0,63, в Естонії - 0,5, у Латвії - 0,47, у Словенії - 0,44 [22].

Зниження фіскальної ефективності справляння ПДВ обумовлене низкою чинників:

1) Мінімізація сплати ПДВ. Мінімізація набула критичного обсягу, про що свідчить низька продуктивність податку за досить обмеженої кількості податкових пільг, які в ідеалі мають бути єдиним фактором, що знижують продуктивність.

2) Збереження широкого переліку пільг з ПДВ. Попри скасування більшості преференцій з ПДВ у 2009 році у рамках СЕЗ та за галузевими програмами, обсяг наданих пільг залишається значним. За оцінками уряду, втрати бюджету 2010 року від податкових переваг щодо ПДВ складуть майже 18 мільярдів гривень( ДОДАТОК Б) [20].

Хоча перелік найбільших пільг в Україні економічно чи соціально обґрунтований, постають питання щодо ефективності та раціональності використання вивільнених коштів за окремими статтями.

Зокрема, сільськогосподарські підприємства отримують щороку 7-8 мільярдів гривень на модернізацію технічної бази, проте рівень оснащеності фермерів сучасною технікою далекий від задовільного.

Значним ризиком для ефективності ПДВ є намагання окремих категорій платників податку - металургійних, автомобілебудівних, суднобудівних підприємств - лобіювати пільги із сплати ПДВ при імпорті основних фондів. Гарним приводом для таких ініціатив стала фінансово-економічна криза.

Таким чином, основні напрями розв'язання питань забезпечення податкових надходжень пов'язані з реалізацією стратегії, спрямованої на гармонізацію відносин між державою та платниками податків одночасно в усіх сферах економічного розвитку.

2.3 Шляхи вдосконалення системи оподаткування юридичних осіб

Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період ринкових відносин ведення господарства, чільне місце посідає створення ефективної системи оподаткування юридичних. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платники податків. Чинна податкова система потребує якісного реформування. Таке реформування має здійснюватися цілеспрямовано, системно, відкрито, виважено за складовими і поступово у часі.

Діюча сьогодні в Україні система оподаткування формувалась протягом останнього десятиріччя. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак подальший розвиток ринкових відносин та поглиблення ринкових перетворень все більше підкреслюють наявні в ній недоліки.

Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним важелем реалізації державної економічної політики. В умовах формування ринкової економіки виконання доходної частини Державного бюджету України є одним із актуальних завдань, успішне вирішення якого створює сприятливі умови для суспільного розвитку [17].

Діюча система оподаткування сьогодні не задовольняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд прорахунків та перекосів, які були допущені при її створенні, призвели до того, що податки не виконують повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої функцій. Сфера матеріального виробництва практично задушена податками, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить, і до зменшення бюджетних надходжень. У результаті функціонуюча податкова система замість стимулювання виробництва спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету призводить до його зубожіння.

Як свідчить практика, неможливо побудувати ефективну податкову систему, не сформувавши платника податку як елемент податкової системи, як суспільний інститут. Для цього потрібно проводити всебічну організаційну і просвітницьку роботу з платниками податків, урегулювати і вдосконалювати інформаційні потоки між платниками податків та органами контролю за їх сплатою, а також враховувати соціально-культурні й психологічні особливості громадян країни, усталені традиції при прийнятті рішень у галузі оподаткування [15].

В умовах економічної нестабільності, існування різного роду механізмів, приховування прибутків та ухилення від сплати податків удосконалення системи оподаткування в Україні та підвищення її ефективності повинно йти шляхом пошуку найбільш надійних та стабільних джерел сплати податків. Поряд з цим, виходячи з вимог податкової реформи, одним з пріоритетних її напрямів має стати реальне полегшення податкового тиску на економіку за допомогою розширення переліку об'єктів оподаткування.

Отже, для вдосконалення системи оподаткування юридичних осіб необхідно:

? знизити ставку податку на прибуток підприємств до 20 %;

? встановити принцип визначення моменту збільшення валових доходів та валових витрат за фактом переходу права власності (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт);

? не включати до валового доходу активи, що надходять платнику податку при виконанні інвестиційних зобов'язань власниками корпоративних прав за результатами приватизації;

? нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ здійснювати виключно за "касовим" методом;

? відшкодування ПДВ здійснювати безпосередньо через Державне казначейство України;

? знизити ставку податку на додану вартість з 20% до 15% ;

? ліквідувати податкову накладну як документ податкового обліку.

Сплата податків має носити обов'язковий характер. Система штрафів і санкцій, громадська думка у країні мають бути сформовані таким чином, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були менш вигідні платникові, ніж вчасне і чесне виконання зобов'язань перед бюджетом.

3. ОЦІНКА ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ З ПРИБУТКОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ НА 2011 РІК

3.1 Аналіз змін оподаткування юридичних осіб які відбулися з прийняттям нового податкового кодексу

Види податків:

1) Податок на прибуток підприємств.

Як було: Ставка податку на прибуток складала 25%.

Як буде: Проектом нового кодексу встановлюється, що ставку податку на прибуток буде поетапно зменшено:

- з 01.01.2011 по 31.12.2012 - 19% ;

- з 01.01.2013 по 31.12.2014 - 18% ;

- з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 17% ;

- з 2016 - 16% [3], [13].

Наприклад, якщо підприємство отримує прибуток у розмірі 100 тис.грн., то податок сплачуватиме відповідно:

- у 2010 році - 25000 тис. грн.;

- у період з 01.01.2011 по 31.12.2012 - 19000 тис. грн.;

- у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 - 18000 тис. грн.;

- у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 - 17000 тис. грн.;

- починаючи з 2016 року - 16000 тис. грн..

Крім того, кодекс змінив систему нарахування податку на прибуток ПДВ. Якщо раніше зобов'язання по податку на прибуток у підприємства фактично виникали при першому «контакті» з контрагентом ( проплаті грошей або постачанню товарів або послуг) то тепер зобов'язання виникатимуть за фактом постачання товарів незалежно від проплати. Зміст та мета новацій стосовно податку на прибуток підприємств наведені у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 - Новації податку на прибуток підприємств

Зміст новації	Мета новації
1) залучення інвестицій: - запровадження (до 2016 р.) 0 ставки податку для новоутворених суб'єктів господарювання-юридичних осіб, а також підприємств з оборотом до 3 млн. грн. (ст.154) - запровадження на 10 р. звільнення від оподаткування прибутку підприємств галузей легкої промисловості (крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині) та суб'єктів господарської діяльності від надання готельних послуг, підприємств суднобудівної та літакобудівної промисловості; підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії (п.11.3 прикінцевих положень)	Забезпечення умов для структурної перебудови економіки України, збільшення частки високотехнологічних підприємств Стимулювання ділової та інвестиційної активності
2) оновлення основних засобів: запровадження 5 методів нарахування амортизації, в т. ч. і методів прискореної амортизації по 16 групам основних засобів, передбачених бухгалтерським обліком (ст.145.1.4)	Стимулювання оновлення основних засобів
3) заходи енергозбереження: подовження дії норм, що направлені на стимулювання підприємств до здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів (ст.158)	Створення мотиваційних умов для розвитку
3) 4) запроваджено визначення податкових зобов'язань на підставі даних бухгалтерського обліку із розрахунком податкових різниць (ст.152)	Підвищення міжнародного рейтингу податкової системи України
4) 5) впровадження механізму звичайних цін з одночасним наданням права платнику податку узгоджувати з контролюючими органами порядок формування цін (ст.39)	Створення рівних умов конкурентоспроможності

2) Податок на додану вартість.

Як було: Ставка податку на сьогодні складає 20%.

Як буде: Вводиться автоматичне відшкодування ПДВ. Для отримання відшкодування потрібна буде перевірка, а компанії - одержувачу потрібно буде відповідати ряду критеріїв, а саме:

- не проходити процедуру банкрутства;

- не менше двох років виплачувати своїм співробітникам заробітну плату в 2.5 рази більше мінімальної;

- не мати боргів стосовно податків [13].

За невідшкодування ПДВ автоматично кодексом передбачена відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби та державного казначейства.

З 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року - 17 відсотків. Зміст та мета новацій стосовно ПДВ наведені у таблиці 3.2 [13].

Таблиця 3.2 - Новації податку на додану вартість

Зміст новації	Мета новації
Гармонійне поєднання інтересів держави та платників податків: запровадження відповідальності держави за несвоєчасне відшкодування ПДВ у розмірі облікової ставки НБУ (п. 200.20)	- забезпечення партнерських відносин держави і бізнесу; - реалізація принципу справедливості в оподаткуванні; - створення умов для активізації підприємницької діяльності
З метою підвищення підприємницької активності та зниження виробничих затрат запроваджено: - звільнення від податку на додану вартість операцій купівлі/продажу металобрухту, зернових культур, технічних культур (ріпак, соняшник), крім їх першої поставки с/г підприємствами, та деревини (пп.197.1.27, пп. 197.1.28)

Подобные документы

• Прибуткове оподаткування підприємств, організацій

  Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні: податки та пільги. Механізм розрахунку і порядок сплати податків з суб’єктів підприємництва, їх вплив на доходи зведеного бюджету. Оцінка доходів бюджету з прибуткового оподаткування підприємств на 2011 р.
  
  курсовая работа [152,1 K], добавлен 06.03.2012
  

• Оподаткування юридичних осіб

  Сутність податків та системи оподаткування. Аналіз рівня податкового навантаження податків з юридичних осіб. Пільги, які надаються юридичним особам. Негативний вплив пільг на доходи зведеного бюджету. Класифікація видів податків і об’єктів оподаткування.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 14.11.2010
  

• Система непрямого оподаткування підприємств в Україні

  Теоретичні аспекти непрямого оподаткування в діяльності підприємств. Механізм нарахування та порядок сплати непрямих податків. Фінансово-економічна характеристика ДП ПМК-59 ВАТ "Чернігівводбуд", аналіз нарахування та сплати податків на підприємстві.
  
  курсовая работа [144,3 K], добавлен 03.06.2011
  

• Податок на прибуток підприємств у системі прямого оподаткування, зміни у оподаткуванні юридичних осіб

  Перелік податків та обов’язкових платежів що сплачуються юридичними особами платниками податків. Вимоги до складання декларації з податку на прибуток підприємства. Зміни в оподаткуванні платників податків юридичних осіб.
  
  реферат [13,7 K], добавлен 12.11.2003
  

• Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах

  Податкове навантаження на підприємства в Україні. Непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні. Удосконалення адміністрування податків з юридичних осіб. Бюджетоформуюча структурна роль непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету.
  
  магистерская работа [1,5 M], добавлен 07.07.2010
  

• Непрямі податки з підприємств

  Сутність непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Порядок обчислення і сплати непрямих податків в Україні. Недоліки та перспективи непрямого оподаткування в Україні.
  
  курсовая работа [64,9 K], добавлен 13.12.2003
  

• Особливості оподаткування доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності в Україні

  Порядок оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, його роль і необхідність у трансформаційній економіці. Альтернативні методи оподаткування, їх переваги та недоліки. Шляхи удосконалення роботи Державної податкової служби України.
  
  дипломная работа [174,0 K], добавлен 08.05.2009
  

• Прибуткове оподаткування громадян

  Прибутковий податок у системі оподаткування доходів громадян, його роль і призначення. Основи прибуткового оподаткування доходів громадян від трудової і підприємницької діяльності. Контрольна робота податкових інспекцій щодо прибуткового податку.
  
  курсовая работа [413,1 K], добавлен 03.09.2005
  

• Аналіз оподаткування юридичних осіб в Україні (на матеріалах ТОВ "Гідрозит")

  Аналіз системи нарахування та сплати прямих і непрямих податків і її впливу на діяльність підприємства. Оцінка податкового навантаження. Порядок оформлення податкової звітності. Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб.
  
  дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.03.2015
  

• Аналіз впливу податків на розвиток підприємництва в Україні

  Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні. Суть, види та роль податків у розвитку підприємництва. Зарубіжний досвід у сфері оподаткування підприємств. Прямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств.
  
  курсовая работа [41,6 K], добавлен 12.10.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам