Податковий контроль та напрями підвищення його ефективності

2277,5

2822.0

4358,9

4511,0

9060,3

3,80 в.п.

Питома вага у загальних надходженнях,%

1,89

1,54

2,54

2,48

3,40

+ 1,51

Нарахування пені за картками особових рахунків

129,4

107,4

87,2

69,4

598,2

4,62 в. п.

Питома вага у загальних надходженнях,%

0,11

0,06

0,05

0,04

0,22

+0,11

З табл. 2.2. ми бачимо що суми донарахувань штрафних санкцій становили у 2009 році 2277,5 млн. грн.., а вже у 2013 році 9060,3 млн. грн. А питома вага донарахованих сум у 2009 році становила 11%, а у 2013 - 22%. Для з'ясування ефективності контрольно-перевірної роботи, розглянемо у динаміці показник нарахованих сум під час здійснення податкового контролю, також відсоток скасування (зменшення) сум донарахованих платежів до попереднього показника та відсоток фактично погашених сум від донарахованих.

Таблиця 2.3. Ефективність контрольно-перевірної роботи державної податкової служби України протягом 2009- 2013 рр., млн грн. [26].

Показник	Роки	2013 р. до 2009 р.,%
	2009	2010	2011	2012	2013
Донараховано за результатами контрольно-перевірної роботи за період, що аналізується	5951,2	8519,9	14911,2	23290,6	9658,5	162,3
Скасовано (зменшено) сум донарахованих платежів протягом року, що досліджується	803,6	1891,9	6005,8	10570,3	1406,3	175,0
Шляхом відстрочення та розстрочення перенесено термін сплати донарахованих сум	56.9	14,4	21,0	6,2	84,3	148,2
Фактично погашено із донарахованих сум за період, що аналізується	2406,9	3228,9	4446,1	5129,5	4690,7	194,9

Результати аналізу табл. 2.3. свідчать про позитивну тенденцію показників проведення податкового контролю до 2012 року коли показник донарахованих за результаттами контрольно перевірочної роботи становили 23290,6 млн. грн. а вже у 2013 році 9658,5 млн. грн. Однак ми цьому сума скасованих донарахованих платежів у 2012 році становила 10570,3 млн. а вже у 2013 році лише 1406,3 млн. грн. При цьому сума фактично сплачених донарахованих сум практично однакова, що говорить при більш якісні контрольно перевірочні роботи і данарахувань відповідно чинного законодавства.

Для більш об'єктивного обгрунтування результативності податкових перевірок було здійснено аналіз показників контрольно-перевірної роботи податковими органами окремо під час перевірки юридичних і фізичних осіб за період з 2009 р. по 2013 р. Так, питома вага платників податків - юридичних осіб, у яких виявлено порушення, у кількості перевірених за 10 досліджуваних років відносно показника 2009 р. збільшилася на 23, \1%, натомість порівняно з показником 2012 р. відбулося її зменшення на 2,7%. Аналогічний показник під час перевірки підприємців громадян мав ті ж тенденції: у 2013 р. його зростання відносно цього ж показника 2009 р. становило 11,2%, відносно попереднього року досліджуваний показник зменшився на 3,3%. Коефіцієнт контролюючого впливу ДФС України на мобілізацію податкових платежів до бюджету невпинно зменшується, окрім показника за 2012 р. Так, величина цього показника за 2013 р. відносно 2009 р. зменшилася на 15%, а відносно 2012 р. - на 3,2%, тобто більше ніж у 2 рази. Звідси можна зробити висновок про невпинне зменшення впливу податкового контролю на мобілізацію податків до казни держави.

Підсумовуючи проведене дослідження, наголошуємо що, з метою об'єктивності розрахунків коефіцієнта контролюючого впливу, донараховані суми за результатами податкових перевірок потрібно зменшувати на суму, скасовану згідно з рішенням суду. При цьому не можемо погодитися з О.М. Воронковою, яка пропонує до коригувальних дій віднести також суму зменшення та списання донарахованих платежів [13, с. 179]. У податковому обліку суму зменшення податкового боргу за період відображають як суму всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (незалежно від строків та типів податкового боргу, в раху нок яких було зараховане таке зменшення). Зменшення податкового боргу за період може виникнути у разі проведення: сплати "живими" коштами (самостійно платником; завдяки заходам стягнення (від реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі тощо); взаємозаліків; зарахування переплат; зарахування сум відшкодування ПДВ; списання безнадійного податкового боргу; інше (від'ємний перерахунок платником своїх податкових зобов'язань). Перераховані суми зменшення не знижують ефективність податкового контролю, окрім донарахованих сум, які відмінено судовими органами.

2.3 Ефективність функціонування податкового контролю в Україні

Варто підкреслити, що податковий контроль як елемент керування процесом оподатковування є необхідною умовою існування ефективної податкової системи будь-якої країни, яка, в свою чергу, є невід'ємною складовою усієї фінансової системи держави (рис. 2.4.).

Податковий контроль покликаний забезпечити взаємовигідні відносини платників податків з органами державного управління, що наділені правами і повноваженнями з всебічних питань оподатковування. На практиці податковий контроль - це завершальна стадія регулювання оподатковуванням, і, одночасно, один з елементів планування податкових доходів бюджетів.

Рис.2.4. Місце податкового контролю у взаємовідносинах між державою та суб'єктами господарювання, що виникають в процесі обігу державних фінансів [21, с. 30].

На нашу думку, така двозначність податкового контролю обумовлена тим, що, з одного боку, він є формою реалізації контролюючої функції податків, а з іншого - це грошові відносини, що мають суто фіскальне значення.

До сучасних методів податкового контролю відносять загальнонаукові: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, моделювання, абстрагування, конкретизації, аналогії, та прикладні: документальні, спостереження за об'єктом контролю, запити про платника податку, метод достовірних тверджень розрахунково-аналітичні та ін.

Враховуючи те, що, на відміну від органів ДФС України, ДМС перевіряє грошові, фінансові та бухгалтерські документи, звіти, контракти, декларації, калькуляції, пов'язані з товарами і транспортом, які переміщуються виключно через митний кордон України, далі зосередимо увагу на ефективності організації податкового контролю органами ДФС України, найбільш важливою формою прояву якого є податкові перевірки.

З метою проведення оцінки ефективності контрольно-перевірочної роботи на державному рівні скористаємося аналітичними даними ДФС України за 2012-2013 роки. У табл. 2.4. подано аналіз динаміки та структури податкових перевірок.

Таблиця 2.4. Аналіз динаміки та структури податкових перевірок, проведених органами ДФС України у 2012 - 2013 роках, шт. [23].

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013 від 2012 року
			Абсолютне	Темп приросту,%
1. Кількість виїзних перевірок	240280	255008	+ 14728	+ 6,1
1.1. Юридичні особи	189542	203689	+ 14147	+ 7,5
Ї планові перевірки	23241	22428	- 813	- 3,5
Ї позапланові перевірки	166301	181261	+ 14960	+ 9,0
у т. ч. перевірки, які не передбачають донарахування (зустрічні)	142393	156039	+ 13646	+ 9,6
1.2. Фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності	50738	51319	+ 581	+ 1,1
2. Кількість перевірених платників за типом перевірки: виїзні	112565	119530	+ 6965	+ 6,2
2.1. Юридичні особи	61827	68211	+ 6384	+ 10,3
Ї планові перевірки	23241	22428	- 813	- 3,5
Ї позапланові перевірки	38586	45783	+ 7197	+ 18,7
2.2. Фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності	50738	51319	+ 581	+ 1,1
3 Кількість перевірених платників підрозділами оподаткування юридичних осіб	375486	382034	+ 6548	+ 1,7

У 2013 році, у порівнянні з 2012 роком, кількість виїзних перевірок збільшилася на 14728 шт. (з 240280 до 255008 шт.) або на 6,1%. Таке зростання відбулося переважно за рахунок збільшення кількості позапланових перевірок юридичних осіб, їх кількість у 2013 році у порівнянні з 2012 роком зросла на 14960 шт. або на 9%. Разом з тим спостерігається зменшення кількості планових виїзних перевірок юридичних осіб, їх кількість у 2013 році склала 22428 шт., що на 813 шт. менше за аналогічні перевірки, проведені у 2012 році.

Позитивним показником є збільшення кількості перевірених платників за виїзними перевірками на 6965 шт. (з 112565 до 119530 шт.) або на 6,2%, при цьому кількість перевірених юридичних у 2013 році зменшилася на 813 шт. або на 3,5%. Зменшення кількості планових виїзних перевірок, а також суб'єктів господарювання, діяльність яких підлягала таким перевіркам, у 2013 році пов'язане з плановим зменшенням їх кількості у затвердженому плану-графіку виїзних перевірок на 2013 рік. Кількість перевірок фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності у 2013 році у порівнянні з 2012 роком майже не змінилася, їх кількість у 2013 році склала 51319 шт., що перевищує аналогічний показник 2012 року всього на 1,1%. Кількість камеральних перевірок за досліджуваний період коливається від 375486 до 382034 шт. Виходячи з цього, доцільно провести оцінку якісних показників, отриманих в результаті проведених перевірок органами ДФС України у 2012 - 2013 роках (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Оцінка якісних показників, отриманих в результаті проведених перевірок органами ДФС України у 2012 - 2013 роках, млрд. грн. [26].

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013 від 2012 року
			Абсолютне	Темп приросту,%
1. Донараховано податків і платежів	9,84	15,35	+ 5,51	+ 56,00
1.1. За виїзними перевірками	3,14	5,40	+ 2,27	+ 72,29
1.1.1.Юридичні особи, перевірені підрозділами контрольно-перевірочної роботи	2,61	4,75	+ 2,14	+ 81,73
Ї планові перевірки	1,48	2,75	+ 1,27	+ 85,76
Ї позапланові перевірки	1,14	2,00	+ 0,87	+ 76,47
1.1.2. Фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності	0,52	0,65	+ 0,13	+ 24,96
1.2.За невиїзними (камеральними) перевірками	6,70	9,95	+ 3,24	+ 48,39
Ї підрозділами оподаткування юридичних осіб	6,70	9,94	+ 3,24	+ 48,43
Ї іншими підрозділами	0,0044	0,0036	- 0,0008	- 19,19
2. Штрафні санкції	2,12	3,56	+ 1,44	+ 68,04
2.1 Юридичні особи	1,63	2,54	+ 0,91	+ 55,85
Ї планові перевірки	0,86	1,71	+ 0,85	+ 97,76
Ї позапланові перевірки	0,76	0,83	+ 0,06	+ 8,42
2.2. Фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності	0,49	1,02	+ 0,53	+ 108,64
3. Пеня, нарахована за несвоєчасну сплату податків	0,32	0,44	+ 0,12	+ 37,67
3.1. Юридичні особи	0,30	0,42	+ 0,12	+ 38,29
3.2.Фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності	0,02	0,02	+ 0,01	+ 27,82
4. Примусове стягнення (надходження за рахунок стягнення податкового боргу)	5,22	5,06	- 0,15	- 2,94

У 2013 році, у порівнянні з 2012 роком, за результатами перевірок донарахування з податків і платежів збільшилося на 5,51 млрд. грн. (з 9,84 до 15,35 млрд. грн.) або на 56%; при цьому сума донарахованих податків і платежів за результатами виїзних перевірок збільшилась на 2,27 млрд. грн. (з 3,14 до 5,40 млрд. грн.) або на 72,29%. Таке підвищення, насамперед, відбулося за рахунок високої ефективності проведених планових перевірок юридичних осіб.

Внаслідок камеральних перевірок до бюджетів у 2013 році додатково залучено 9,95 млрд. грн., що на 48,3% більше ніж у 2012 році. Сума штрафних санкцій збільшилась на 1,44 млрд. грн. (з 2,12 до 3,56 млрд. грн.) або на 68,04%, а пеня, нарахована за несвоєчасну сплату податків - на 37,67%. Важливо також зазначити що примусове стягнення (надходження за рахунок стягнення податкового боргу) у 2013 році зафіксовано на рівні 5,06 млрд. грн., що на 2,94% менше за аналогічний показник 2012 року.

Результати аналізу беззаперечно підтверджують залежність бюджетів усіх рівнів від ефективної організації податкового контролю. Отже, значимість податкового контролювання як функції державного управління доведена. Неподаткові надходження в структурі загальних доходів Зведеного бюджету України у 2012 та 2013 роках склали 48,74 та 57,13 млрд. грн. відповідно. Слід зазначити, що частка неподаткових надходжень зведеного бюджету у 2013 році у порівнянні з 2012 роком зменшилася на 2,2 в. п. і становила 23,4%. При цьому, скоротились частки таких складових неподаткових надходжень: доходів від власності та підприємницької діяльності - на 1,6 в. п., інших неподаткових надходжень - на 0,6 в. п. Водночас, частки адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ практично не змінились.

Донараховані податки та платежі в результаті проведених перевірок органами ДФС, включаючи примусове стягнення податкового боргу, в загальних доходах зведеного бюджету займають в середньому 8%, адміністративні штрафи та інші санкції у складі доходів від власності та підприємницької діяльності - менше 1% усіх доходів

Як бачимо, що фіскальна значимість якісних показників, отриманих в результаті проведених податкових перевірок органами ДФС у загальних доходах Зведеного бюджету України за 2012 - 2013 роки несуттєва. В цілому такі надходження складають в середньому менше 10% усіх доходів. Узагальнено місце податкових донарахувань та штрафних санкцій в загальних доходах Зведеного бюджету України у 2013 році зображено на рис. 2.6.

Також, на сьогоднішній день існує проблема взаємодії контролюючих та інших державних органів. Спільна мета усього апарату управління системою державних фінансів - захист інтересів держави та бюджету. А неналежна взаємодія державних органів з податковими суттєво впливає на ефективність проведення контрольних заходів останніми.



Рис. 2.5. Частки податкових донарахувань та штрафних санкцій в загальних доходах Зведеного бюджету України у 2013 році [25].

Але основні проблеми у сфері податкового контролю пов'язані з заходами зниження податкової заборгованості. Для зниження заборгованості платників податків поряд з реструктуризацією і списанням безнадійної заборгованості потрібна необхідність реалізації на практиці наступних першочергових заходів:

Ї надання податковим органам права безспірного стягнення заборгованості по платежах до бюджетів боржників з їх дебіторів;

Ї організації на аукціонах продажу податкових боргів підприємств;

Ї посилення контролю за практикою здійснення розрахунків за реалізовану продукцію через рахунки спеціально створюваних структурних підрозділів і «третіх осіб»;

Ї розширення практики погашення заборгованості за рахунок майна боржників;

Ї реалізації на практиці можливості здійснення процедури банкрутства за наявності стійкої заборгованості з податків;

Ї повної відмови від залікових схем сплати податків до бюджету, оскільки вони викликають зростання відстрочених недоїмок;

Ї розроблення механізму можливої оплати податків за рахунок коштів, отриманих від продажу акцій підприємств-боржників, включаючи випуск і продаж нових акцій.

Податковий контроль є суттєвим важелем регуляторної та фіскальної спрямованості в системі державних фінансів, адже за його допомогою можна ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Проведення результативного, модернізованого податкового контролю є головним чинником попередження неплатежів до бюджетів та ефективним засобом наповнення їх дохідної частини одночасно. Виходячи з цього, однією з найсуттєвіших проблем у процесі виходу української економіки із кризи є визначення методів оцінки ефективності проведення податкового контролю.

Перспективи подальших розробок з цього питання полягають у вирішенні питань ефективної реалізації податкового контролю в системі управління державними фінансами, а саме: розробці чітких методичних рекомендацій щодо здійснення контролю працівниками податкових органів та іншими органами управління державними фінансами та виявленні резервів для подальшого динамічного розвитку податкового контролю в Україні.

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку податкового контролю в Україні

3.1 Порівняльна характеристика податкового контролю України та зарубіжних країн

Для покращення роботи податкової служби, як органу державного фінансового контролю в Україні, є доцільним провести порівняльний аналіз роботи податкової служби України з аналогічними органами інших країн Європи; спираючись на досвід цих країн, спростити та покращити роботу платників податків і відповідно самої податкової служби України. У зв`язку з цим, напрямок дослідження є актуальним.

Як відомо, кожна країна має перелік певних податків, які стягуються з громадян і відповідно сукупність таких податків називається податковою системою. Актуальні проблеми в галузі економіки не можна вирішувати без удосконалення побудови податкової системи, яка є одним з найважливіших важелів державного регулювання господарства країни. Ефективність цього регулювання залежить від визначення складу податкової системи, висоти податкових ставок, видів і розмірів бюджетних пільг [10., с. 96].

Для більш детального розуміння порівняємо декілька податкових систем зарубіжних країн та відповідно органів, які регулюють правильність та законність нарахування та сплати відповідних податків.

Організація роботи податкових служб в США.

У США податкова система має 3 рівні:

1. На верхньому рівні СВД здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства та збором федеральних податків - прибуткового податку, податку на нерухомість, податку на дарування, а також деяких акцизів;

2. На середньому рівні діють податкові служби штатів, що збирають податки і збори, що вводяться законодавчими зборами штатів. Ці податки надходять до бюджетів штатів;

3. На нижньому рівні - місцеві податкові органи, які стягують податки, що вводяться місцевими органами влади. Ставки податків встановлюють податковий інспектор, голова ради шкіл і керівник муніципалітету.

Основними завданнями податкової служби США є:

- збільшення надходжень від добровільної сплати податків;

- полегшення процедури сплати податків для платників податків;

- підвищення якості та ефективності роботи служби і більш повне задоволення запитів клієнтів [6., с. 127].

При стягненні податків застосовуються три основні методи: самооподаткування - сплата згідно заповнюється платником податку декларації; вилучення податку "у джерела"; оціночні податкові платежі. Стягнення податку за типом вилучення "у джерела" використовується корпораціями за визначеними виплатами на адресу іноземних одержувачів доходів. Найбільше поширення цей спосіб одержав при стягненні податків з робітників і службовців. Таке стягнення податків з урахуванням знижок та пільг покладено на роботодавця. Однак сума, що стягується за кожний встановлений період, визначається працюючим шляхом заповнення форми W 4 спільно з роботодавцем. Працівник віднімає такі виплати із загальної суми своїх податкових зобов'язань.

Проте в основі системи оподаткування США лежить принцип - самостійного заповнення та подання податкових декларацій з зазначенням розміру річного податку, суми запитуваної заліку вже зроблених платежів і залишилися не сплаченої суми. У США тільки 40% платників податків самостійно заповнюють декларації, а 60% - користуються послугами спеціалізованих фірм. Всім платникам податків привласнюється ідентифікаційний номер, що полегшує роботу податкових служб з ними.

Взагалі, взаємовідносини податкової служби та платника податків будуються на двох передумовах.

По-перше, всі інструктивні матеріали з оподаткування правильні, і якщо платник податків не згоден з положеннями інструкції, то він повинен це довести в суді.

По-друге, платник податку спочатку завжди правий і тільки рішення суду може змінити положення. Тому запит додаткової інформації або перевірка можуть призвести не до збільшення податку, а до повернення переплачених сум [20., с. 224].

Якщо платник податків не згоден з результатами перевірки, то він має право оскаржити їх у Відділі оскаржень ФНУ, Податковому суді, Апеляційному суді або Окружному суді.

Створення та функціонування контролюючих податкових органів Німеччини. Спеціального податкового відомства в Німеччині не існує. Податкові інспекції входять у фінансову систему, структура побудови якої тут досить своєрідна. Вона відображає федеративну побудову держави, відносну самостійність земель: існує Федеральне міністерство фінансів і земельні міністерства фінансів. У кожній землі, крім того, є так звана Верховна фінансова дирекція (Головне фінансове управління), підлегла одночасно і Федеральному, і Земельного міністерствам фінансів (є і федеральним, і земельних органам). Верховної фінансової дирекції підлеглі податкові інспекції і митні органи.

У Федеральному міністерстві фінансів разом з вище перерахованими є й інші управління: мит і акцизів, майна і податків з угод, фінансових взаємин між Федерацією і землями. Вони займаються і земельними податками, але вказівок землям давати не можуть. У земельному Міністерстві фінансів існує податковий відділ з підрозділами по окремих податках [9., с. 39].

У Верховній фінансовій дирекції, що є власне кажучи посередницьким органом, також є відділ мита і податків на предмети споживання, що відноситься до федеральної частини дирекції, і відділ податків на майно, що відноситься до земельної частини. Поряд з федеральними і земельними державними чиновниками у Німеччині є консультанти по податках. Це не працівники Міністерства фінансів, але останній видає їм ліцензію на право діяльності. Вони дають платні консультації. Професія дуже необхідна, тому що податкове законодавство Німеччини досить складно.

Податковий контроль у Франції. Загальний підхід до податкового контролю у Франції. Податковий контроль - одна з конституційних функцій держави. Він забезпечує підтримання балансу між правами й обов'язками платників податків. Слід відзначити одну з основних характеристик французької податкової системи: платник податків сам надає дані для визначення податкового платежу, при цьому 90% податкових сум сплачується добровільно. В якості вихідного принципу прийнято, що будь-який платник податків є чесним, розвиток податкового законодавства здійснюється, виходячи з цієї презумпції. У Мінфіні Франції йде податкова реформа, розрахована на найближчі 5-10 років, в рамках якої прийнято рішення про спрощення податкового законодавства, інструкцій, реорганізації податкових служб. Вже протягом трьох років податки скорочуються, при цьому не вводиться ніяких нових податків [14., с. 82].

Контроль з виїздом на місце зазвичай здійснюється за наявності серйозних підстав для підозр у приховуванні великих сум доходів. Перевірки зазвичай здійснюються за три попередніх роки. Спеціальних положень про частоту перевірок у законі немає. За рідкісними винятками, повторні перевірки щодо одного періоду зазвичай не проводяться.

Відносини між податковим органом і платником податків будуються у формі обміну думками: кожна сторона відстоює свою правоту. Податкова адміністрація зобов'язана письмово відповідати на запитання платника податків, останній може використовувати ці відповіді для своєї захисту.

Як висновок можна сказати, що Україна на відміну від інших порівнюваних із нею країн має не досить розвинену систему роботи податкової служби і відповідно організацію контролю у даній сфері.

Податкова служба України має перш за все поставити перед собою цілі, щодо полегшення процедури сплати податків для платників податків, заохочувати платників податків до добровільної сплати податків, підвищити якість та ефективність роботи служби і більш повне задоволення запитів клієнтів. Також спираючись на досвід роботи податкової служби у США, доцільним було би узяти до уваги, що завданнями податківців є не тільки оштрафувати порушника, але й ще надати можливість платнику податків отримувати повну інформацію про законодавство у сфері оподаткування і відповідно привчити його добровільно дотримуватися законів.

Саме правильна організація та забезпечення технічної бази контролюючих органів може покращити роботу і платників податків і контролюючих органів України.

3.2 Шляхи удосконалення податкового контролю в Україні

Податковий контроль є функцією органів податкової служби. Майже 60% функцій податкових інспекцій полягають у здійсненні податкового контролю щодо своєчасності подання платниками податків податкових звітностей (декларацій і розрахунків), правильності визначення об'єктів оподаткування, обчислення й сплати податків.

Сьогодні органи державної податкової служби здійснюють:

- контроль за дотриманням податкового законодавства;

- перевірку правильності нарахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- перевірку якості ведення податкового і бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування;

- забезпечення своєчасного і повного перерахування сум податків до бюджету всіма юридичними і фізичними особами;

- накладання фінансових і адміністративних санкцій на порушників податкового законодавства, а також профілактику податкових правопорушень [16, с. 370].

Інтеграція України в європейське політичне та економічне співтовариство передбачає реформування суспільних інституцій, зокрема, податкової системи. Тому податкова служба повинна бути органом, що динамічно розвивається і перебудовується у відповідності до вимог часу. Найбільш значущого відносно цього є система податкового контролю, яка покликана забезпечити дотримання балансу інтересів держави і осіб, що виконують податкові зобов'язання.

Проте не варто зосереджуватися лише на певному конкретному методі чи процедурі й абстрагуватися від інших, бо для ефективного функціонування системи податкового контролю в Україні надзвичайно велике значення має використання усієї сукупності видів, форм і методів податкового контролю. Реформування податкового контролю - завдання із завдань, яке для держави й суспільства справді є універсальним, всеохоплюючим. Стратегічні цілі податкових перетворень - у підтримці та стимулюванні реальної економіки, виробництва, легалізації, виходу з тіні прихованих капіталів.

Таблиця 3.1. Наявні проблеми в контрольно-перевірочній роботі податкових органів України та напрями їх вирішення [9, с. 41].

Основні недоліки	Напрямки вирішення
1. Багато уваги з боку податкових органів приділяється контрольно-перевірочній роботі діяльності суб'єктів господарювання 2. Проблематичним є проведення перевірок господарської діяльності великих платників податків, позапланові перевірки не можуть проводитися за зверненням СБУ, МВС чи інших правоохоронних органів, якщо не порушено кримінальної справи проти платника податків 3. Не врегульовані питання продовження перевірок у випадках тривалого захворювання ревізора. 4. Неузгодження у податковому законодавстві термінів подання проектів актів перевірок 5. Складність умов щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання органами податкової служби	1.Розширення діяльності податкових органів у сфері масово- роз'яснювальної роботи 2.Збільшення кількості днів для проведення перевірок господарської діяльності великих платників податків; щоквартальне внесення змін до планів-графіків проведення перевірок, що дає змогу оперативно проводити перевірки 3.Одночасна перевірка діяльності платника податків, який має філії та підприємства, зареєстровані на одного і того ж платника податків 4.Створення відповідної бази даних із філіями підприємств та підприємствами одного власника з постійним її оновленням та можливістю доступу усіх заінтересованих контролюючих органів 5.Запровадження відбору платників податків із точки зору ризик-менеджменту. 6.Прийняття законодавчих документів, які б регламентували організацію спільних перевірок органів державної податкової служби з органами контролю у сфері цільових державних фондів - Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування

Водночас, проведений аналіз свідчить, що спеціалістами державних податкових інспекцій також надаються пропозиції щодо практичного вирішення окремих питань, а саме:

- застосування штрафних санкцій відділом обліку, яким здійснюється контроль за своєчасністю внесення до особових карток платника сплачених сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при перевірці суб'єкта господарської діяльності, який здійснює діяльність у сфері ЗЕД, в описовій частині акту описувати лише виконання тих контрактів, за якими встановлено порушення, а в загальній частині акту наводити перелік усіх контрактів по ЗЕД, за якими проводилась діяльність у період, що перевіряється;

- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту проводити позапланові виїзні перевірки у разі виникнення потреби у перевірці відомостей;

- надати право органам державної податкової служби одержувати довідки про обсяг та обіг коштів на рахунках у банках за їх письмовими запитами.

Актуальною проблемою сьогодні є підвищення ефективності проведення податкових перевірок, зниження кількості помилок при їх проведенні та прийняття вмотивованих рішень за їх результатами. Функціонування податкової служби неможливе без ефективної системи податкового контролю, який є одним з основних чинників у діяльності податкових органів.

Податковий контроль є невід'ємною частиною фінансового контролю, однією з найважливіших функцій управління, що складається з трьох взаємозалежних елементів: прогнозування (планування), регулювання та контроль. Дієвість податкового контролю залежить від ефективного планування податкових перевірок суб'єктів фінансово-господарської діяльності. У сфері податкового контролю об'єктом впливу є відносини, які виникають між державою та платниками податків з приводу сплати ними податків та платежів до бюджету. Результатом такого впливу має бути: формування загальнодержавного грошового фонду, створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності та регулювання соціально- економічного життя суспільства. Зокрема, в таблиці 3.1 наведено основні проблемні питання, які є в сучасній контрольно-перевірочній роботі органів державної податкової служби та принципові напрями щодо їх вирішення.

Концептуально система організації та проведення перевірок, як і в цілому податкова система потребує реформування. В результаті податкових трансформацій повинна бути створена така податкова служба, яка б стимулювала економічний розвиток в Україні на інноваційній основі, що означає [13, с. 126]:

- створення обґрунтованої податкової політики щодо стимулювання розвитку підприємства;

- залучення інвестицій в економіку України;

- удосконаленнясистеминадходжень податкових платежів;

-дотримання податкового законодавства платниками податків;

- підвищення надходжень на основі добровільності.

Вдосконалення податкового законодавства є важливою, але недостатньою умовою встановлення ефективного податкового контролю в державі. Це залежить від того, чи відповідають форми та елементи оподаткування досягнутому рівню розвитку податкової служби технічним та організаційним можливостям сучасного адміністрування податків, тому назріла необхідність удосконалювати саму державну податкову службу України. Разом з тим з'явиться можливість покращення результативності податкового контролю - основної фіскальної функції органів державної податкової служби України.

Практична реалізація зазначених заходів передбачає необхідне технічне забезпечення державних податкових органів, впровадження сучасних засобів захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове забезпечення передачі інформації на машинних носіях і каналами зв'язку тощо. Уся сукупність цих та інших проблем, на нашу думку, може бути повністю вирішена лише в межах державного проекту модернізації податкової служби, і для цього необхідні довгострокові і значні обсяги інвестицій.

У сучасних умовах головним принципом контрольно-перевірочної роботи є принцип економічної доцільності. Тому зусилля підрозділів контрольно- перевірочної роботи органів державної податкової служби сконцентровані на проведенні перевірок ризикових платників податків, великих платників податків, які при значних обсягах валових доходів сплачують незначні суми податків, використовуючи при цьому різні схеми мінімізації сплати податків.

Стратегічними напрямами розвитку податкової служби, на нашу думку, можна вважати:

- удосконалення законодавства, яке орієнтоване на розвиток регулюючої функції, спрощення, стабільність і передбачуваність податкового законодавства, введення обов'язкової перевірки ефективності запропонованих законів за допомогою імітаційної моделі;

- розширення бази оподаткування, яке дасть змогу зменшити податковий тиск на платників податків та підвищити добровільну сплату податків, що збільшить надходження до бюджету;

- інформаційне забезпечення, розширення якого для кожної ланки податкової служби надасть можливість автоматизувати процес оподаткування, ефективніше використовувати наявні людські ресурси, погоджувати дані з різних джерел з метою виявлення ухилень від сплати податків;

- підвищення ефективності перевірок, що дасть можливість за рахунок автоматизованого відбору платників для документальних перевірок підвищити ймовірність виявлення ухилень від оподаткування при загальному зменшенні кількості перевірок та перевіряючих;

- залучення до оподаткування тіньових коштів через відстеження товарно-грошових потоків, контроль за використанням готівки; прогнозування надходжень, що дозволить пропонувати Верховній Раді України збалансований реальний бюджет і сприятиме стабілізації суспільства, що надасть можливість більш реально оцінювати ефективність діяльності податкової служби;

- скорочення та ліквідація недоїмки для поліпшення роботи платниками податків, заохочення їх до добровільної сплати та скорочень заборгованості перед бюджетом за рахунок реалізації майна боржників [10, с. 156].

Виконання вищевикпадених заходів дозволить, на нашу думку, забезпечити більш ефективну роботу податкових органів, а отже, збільшення рівня збору податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів при максимальному здешевленні виконання цієї функції для держави і платників податків. Звичайно, виконання цих заходів потребує часу і значних витрат, але робота органів ДФС на якісно новому рівні швидко виправдає ті витрати, які були здійснені.

Незважаючи на проведену кодифікацію податкового законодавства, багато визначальних питань так і залишаються невирішеними в теоретичному та практичному вимірі. Про це свідчить і те, що підходи, що застосовуються, щодо здійснення податкового контролю не задовольняє ні органи контролювання, ні платників податків. Цілком прогресивним стало продовження роботи щодо удосконалення ризикоорієнтованої системи відбору платників податків для проведення перевірочних заходів, адже завдяки її використанню органам податкової служби вдалося значно скоротити щорічну кількість документальних перевірок. Однак, залишається недостатнім інформаційне наповнення такої системи, хоча, безумовно, позитивним є законодавче визначення порядку інформаційно-аналітичного забезпечення органів Державної податкової служби України (статті 71-74 Кодексу).

Таким чином, реформування податкового контролю є однією з умов ефективної реалізації прийнятого Податкового кодексу України, а підвищення ефективності застосування методів ризик-менеджменту потребує реалізації комплексу заходів, заснованих на оцінці впливу сукупності факторів ризику, управлінні такими ризиками через застосування окремих процедур податкового контролю. Однак, уже на цьому етапі розвитку податкових взаємовідносин критичної оцінки потребує можливість переходу від ризикорієнтованої системи відбору платників податків до системи управління податковими ризиками. Саме виявлення окремих ознак податкового ризику не гарантує його відповідного усунення через здійснення контрольно-перевірочних заходів, на що є ціла низка об'єктивних причин. Тому доцільним вбачається перенесення акцентів у діяльності органів податкової служби на здійснення документальних позапланових перевірок.

Податкова служба сьогодні потребує створення саме цілісної моделі управління ризиками, яка б забезпечувала взаємодію адміністраторів, задіяних у процесі мобілізації податків до бюджету, із відповідним використанням статистичного, математичного й аналітичного інструментарію, що базується на засобах оптимального поєднання технологій інформаційних систем, широкого впровадження електронної податкової звітності та методів інтелектуального аналізу в процедурах управління податковими ризиками.

Пріоритетом також є розвиток електронного аудиту (е-аудиту), який є комплексом заходів контролю податкового органу і функціонує через опрацювання спеціалізованим програмним забезпеченням інформації про господарську діяльність суб'єкта господарювання. Також окремої уваги потребують питання впровадження додаткових процедур в адміністрування податків, особливо це стосується запровадження непрямих методів визначення податкових зобов'язань, контролю за використанням податкових пільг та альтернативних систем оподаткування. Однак, необхідною умовою запровадження таких новацій залишається забезпечення захисту прав платників податків і збереження балансу інтересів у податкових взаємовідносинах.

Висновки

Таким чином, підвищення ефективності проведення податкового контролю вимагає зростання якості аналітичної роботи. Йдеться про важливість:

- розробки чітких методичних рекомендацій щодо проведення податкового контролю в галузях економіки для працівників податкових органів із визначенням методів і принципів проведення основних аналітичних процедур, які важливо здійснювати;

- розробки спеціального програмного забезпечення, яке дозволить автоматизувати аналітичні процедури проведення економічного аналізу в даній сфері та адаптувати його до існуючих автоматизованих робочих місць і баз даних, якими користуються працівники податкових органів;

- розширення аналітичних підрозділів податкових органів або зменшити на них навантаження шляхом ліквідації контролю, який не має змістового навантаження та не впливає на ефективність процесу оподаткування;

- активізації роботи науково-дослідних інститутів для проведення системного аналізу діяльності галузей економіки з точки зору оподаткування та формулювання ними кількісних і якісних параметрів функціонування певної галузі;

- покращення взаємодії структурних підрозділів податкової служби, ліквідація та розробка шляхів усунення суперечностей у сфері проведення податкового контролю в галузях економіки;

- розробки найбільш доцільної схеми проведення податкового аудиту з урахуванням галузевих особливостей, які необхідно враховувати на кожному етапі його проведення;

- покращення взаємодії між органами державної влади та створення єдиної циклічної системи інформації.

Основні завдання контрольно-перевірочної роботи органів податкової служби на сьогодні - це розширення бази оподаткування, виявлення порушень податкового законодавства, які призводять до значних витрат бюджету, викорінювання „тіньових” схем ухилення від оподаткування, скорочення кількості неплатників податків. А для цього працівники податкових органів повинні досконало знати схеми роботи підприємств, що перевіряються, контролювати діяльність посередників і запобігати вилученню коштів з бюджету. Необхідно запроваджувати комплексний підхід до аудиту фінансових установ. Адже, перевіряючи окреме підприємство, неможливо розпізнати всю схему ухилення від оподаткування, а перевіряючи тільки банк, неможливо охопити повністю обсяг складної фінансової операції.

Від успішного виконання завдання податкової служби в Україні щодо наповнення дохідної частини усіх видів бюджетів значною мірою залежить розвиток ринкових реформ, забезпечення нормального функціонування органів державної влади, виконання всіх функцій держави. А успіх у роботі податкових органів, у свою чергу, залежить від виваженого, збалансованого законодавства, що регулює їх діяльність та систему оподаткування.

Система органів державної податкової служби пройшла досить складний шлях становлення і розвитку: від управління контролю за надходженням податкових платежів у складі Міністерства фінансів України до центрального органу виконавчої влади держави зі спеціальним статусом для здійснення державного управління у сфері податкових правовідносин.

Кожна держава для забезпечення свого функціонування повинна мати відповідну фінансову базу, яка утворюється за рахунок надходжень, основними з яких є податки, збори та інші платежі. Справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) є діяльністю уповноважених органів держави, дії яких мають певне юридичне відбиття у правових формах діяльності. Контроль за сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) є невід'ємною частиною такого справляння. Можна сказати, що цілі (мета) діяльності органу податкового контролю в Україні - це виконання законодавчо закріплених за ним завдань.

Таким чином, реформування податкового контролю є однією з умов ефективної реалізації новацій прийнятого Податкового кодексу України, а підвищення ефективності застосування методів ризик-менеджменту потребує реалізації комплексу заходів, заснованих на оцінці впливу сукупності факторів ризику, управлінні такими ризиками через застосування окремих процедур податкового контролю. Однак, уже на цьому етапі розвитку податкових взаємовідносин критичної оцінки потребує можливість переходу від ризикорієнтованої системи відбору платників податків до системи управління податковими ризиками. Саме виявлення окремих ознак податкового ризику не гарантує його відповідного усунення через здійснення контрольно-перевірочних заходів, на що є ціла низка об'єктивних причин. Тому доцільним вбачається перенесення акцентів у діяльності органів податкової служби на здійснення документальних позапланових перевірок.

У роботі дано теоретичне узагальнення і практичне визначення ефективності податкового контролю, запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробленні та обґрунтуванні напрямів підвищення дієвості податкового контролю в Україні.

фінансовий податковий контроль економіка

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

2. Бюджетний кодекс України. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

4. Бандурка О.М. Податкове право. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012 - 312с.

5. Блонська В. І. Використання сучасних інформаційних технологій у державному податковому менеджменті // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип.19 - С. 265-271.

6. Василькова Т.В. Оцінка факторів впливу на обсяги надходжень податкових платежів до бюджетів усіх рівнів // Науковий вісник НУДПСУ (економіка, право). - 2012. - № 3 (46). - С. 122-129.

7. Гаруст Ю. В. Правове забезпечення контрольної діяльності податкових органів України: Дис.: 12.00.07. - Ірпінь, 2008. - 211с.

8. Єгарміна В.Д. Податковий контроль: теоретичні засади і практика застосування // 36. наук. пр. НУДПС. - 2013. - № 1. -166-176.

9. Корецька-Гармаш В.О. Податковий контроль: проблемні аспекти та напрями удосконалення // Часопис економічних реформ. - 2013. - № 1. - С.39-44.

10. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: підручник. - К.: Вид-во "Академвидав", 2003. -416 с.

11. Кучеров И.И. Налоговый контроль и ответственность за нарушения законодательства о налогах и сборах. М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. - 256с.

12. Маринців Н.А. Проблемні аспекти визначення поняття податкового контролю в Україні //Право України. - 2011. -№4. -С. 43-47.

13. Мельник А.Ф. Державне управління: підручник. - К.: Вид-во "Знання", 2009. - 582 с.

14. Ногина О.А. Налоговый контроль: вопросы теории - СПб.: Питер, 2002. - 160 с.

15. Носачова І.В. Система ризик-аналізу в інформаційно-аналітичній діяльності податкової служби: світова практика та досвід України // Вісник ДонНУЕТ. - 2011. - № 4. - С. 291-295.

16. Паранчук С. В. Удосконалення інформаційної системи організування податкової діяльності на підприємстві. - Львів: Національний університет "Львівська політехніка", 2013. - С.368-373.

17. Свердан М.М. Державні фінанси: сучасні особливості механізму формування бюджетних доходів та фінансування видатків монографія. - Умань: Сочінський, 2012. - Ч.1. - С. 192-202.

18. Свердан М.М. Податкова політика держави у контексті впливу на суспільний прогрес // Аспекти соціально-економічного розвитку транзитивної економіки: монографія. - Умань: Сочінський, 2011. - С. 24-31.

19. Терещенко Л.О. Моделювання та прогнозування податкових надходжень на регіональному рівні: автореф.; КнЕУТ. - К., 2000. - 18с.

20. Ткаченко І.В. Особливості державного податкового контролю в Україні та зарубіжний досвід розвинених європейських країн // Вісник КДГУ ім. М. Остроградського. - 2011. - № 59. - С. 224-228.

21. Чередніченко А. П. Податковий контроль, шляхи удосконалення// Економіка та держава. - 2012. - № 12. - с. 28-31

22. Чередніченко А. П. Податковий контроль в умовах трансформаційної економіки України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. -- Одеса, 2011. -- 20 с.

Размещено на Allbest.ru