Податковий контроль та напрями підвищення його ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи податкового контролю

1.1 Законодавче регулювання податкового контролю

1.2 Форми та види податкового контролю

Розділ 2. Аналіз податкового контролю як різновид державного фінансового контролю

2.1 Суб'єкти податкового контролю та їх повноваження

2.2 Функції податкового контролю для фінансової системи

2.3 Ефективність функціонування податкового контролю в Україні

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку податкового контролю в Україні

3.1 Порівняльна характеристика податкового контролю України та зарубіжних країн

3.2 Шляхи удосконалення податкового контролю в Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У державному регулюванні розвитку економіки провідне місце належить фінансовій політиці держави, умовою реалізації якої виступає державний податковий контроль. Подальший розвиток в Україні демократичних тенденцій, здійснення правової та економічної реформ вимагають оптимізації контрольних механізмів.

В умовах проблематичності наповнення бюджетів та державних цільових фондів і, зважаючи на те, що дохідна частина бюджету майже на 70% складається з податкових надходжень, особливо гостро постає питання контролю за справлянням податків. Провідна роль у вирішенні даної проблеми відводиться саме державній податковій службі, головним завданням якої є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Окремі сторони контрольної діяльності органів державної податкової служби України були частково розглянуті у наукових працях Василькова Т.В., Гаруст Ю. В., Корецька-Гармаш В.О., Литвинчук І. В., Свердан М.М., Чередніченко А. П. та публікаціях інших авторів.

Мета даної курсової роботи полягає у тому, щоб на основі врахування досягнень юридичної й економічної наук, аналізу податкового контролю та напрями підвищення його ефективності.

Для досягнення цієї мети були визначені головні завдання курсової роботи:

- обґрунтувати сутність функцій, завдання та класифікація державного податкового контролю;

- визначити суб'єкти податкового контролю та їх повноваження;

- визначення форм та види податкового контролю;

- проаналізувати організаційно-економічне забезпечення системи державного податкового контролю;

- проаналізувати ефективність державного податкового контролю;

- дослідити проблеми та напрямки підвищення ефективності системи державного податкового контролю України;

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення податкового контролю органами ДФС України.

Предметом дослідження є теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання організації та здійснення податкового контролю органами ДФС України.

Тому на сучасному етапі розвитку економічної сфери держави постає проблема розробки такого курсу, найважливішим елементом якого є стратегія національної безпеки. Необхідною є робота, спрямована на оздоровлення економіки і поновлення її зростання. Для цього вимагається не лише функціонування самої фінансової системи, а й забезпечення функціонування всіх елементів фінансово-економічного механізму країни, в тому числі й податкового.

Податки і податкова політика повинні бути такими, які могли б сприяти забезпеченню такого розвитку економіки, фінансової системи і фінансових відносин і процесів в Україні, при якому будуть сформовані необхідні фінансові умови і ресурси для соціально-економічної стабільності та розвитку суспільства в цілому, збереження цілісності фінансової системи, успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам України в цілому і окремих її регіонів.

Розділ 1. Теоретичні основи податкового контролю

1.1 Законодавче регулювання податкового контролю

Податковий контроль, як складова державного управління економікою країни, виконує функцію органів управління, а як завершальна стадія управлінського процесу - це є форма зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом управління. Як самостійна система, податковий контроль здійснює контрольні процедури, спрямовані на встановлення відхилень у діяльності системи, що контролюється, від заздалегідь визначених параметрів; причин виникнення цих відхилень і шляхів їх усунення, застосовуючи при цьому власні форми і методи для ефективного досягнення поставленої мети.

У Податковому кодексі України податковий контроль визначено як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. При цьому податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю [1].

Контроль дозволяє не лише встановити недоліки у функціонуванні суб'єктів господарювання, оцінити виконавчу дисципліну і дотримання вимог діючого законодавства, а і робити висновки стосовно його ефективності і пропонувати зміни до законодавчих актів з метою досягнення збалансованості інтересів держави і суб'єктів господарювання.

Як складова управління, контроль забезпечує належне функціонування об'єкта управління. Так, В.В. Бурцев розглядає контроль як достовірне визначення фактичного стану об'єкта управління; співставлення отриманих даних із заздалегідь встановленими параметрами функціонування для даного об'єкта управління; визначення ступеню відхилень у функціонуванні об'єкта управління від заданих параметрів; з'ясування причин і наслідків даних відхилень, прийняття заходів щодо попередження та усунення порушень у функціонуванні об'єкта управління [5, с. 262].

Більшість науковців визначають контроль як засіб дотримання державної законності, достовірності і ефективного витрачання ресурсів господарювання. Так, І.В. Ткаченко висловлює думку, що треба контролювати не стільки виконання нормативно-правових актів, скільки стан господарської діяльності на підприємствах. При цьому контроль потрібно розглядати не як обліково-перевірочну діяльність, а як функцію управління і важливий елемент реалізації економічного зростання держави[20., с. 224].

Контроль у широкому розумінні, слід вважати як процес, який забезпечує збалансованість взаємодії складових цілісної системи, спрямований на досягнення поставленої перед системою мети. Сутність контролю полягає у здійсненні контрольних процедур, спрямованих на встановлення відхилень у діяльності системи, що контролюється, від заздалегідь визначених параметрів, тобто: ефективності їх запровадження; причин виникнення цих відхилень і шляхів їх усунення для ефективного досягнення поставленої мети.

Визначаючи поняття податкового контролю виходить із його сутності не лише як інструмента нагляду за тим, наскільки суб'єкти податкової діяльності виконують свої зобов'язання перед державою, не як набору прийомів і способів, за допомогою яких компетентні органи забезпечують дотримання податкового законодавства, а як сукупності відносин, за яких і об'єкти і суб'єкти контролю несуть відповідальність за дотримання чинного законодавства, за виконання своїх зобов'язань. При цьому держава як суб'єкт контролю здійснює свою податкову діяльність, використовуючи певні (правові і неправові) методи. Це визначення обмежується лише правовим аспектом податкового контролю, не розкриваючи належним чином усю сукупність притаманних цьому процесу відносин, серед яких, насамперед, слід виокремити економічні (фінансові, податкові) відносини.

На системності поняття "податковий контроль" наголошує А. Че- редніченко, це проявляється у тісній взаємодії та нерозривній єдності контролюючого та підконтрольного суб'єктів, предмета контролю, об'єктів і контрольних дій для досягнення основної мети контролю - наповнення бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів. В її баченні, податковий контроль є системою дій та заходів в управлінні фінансами країни, які спрямовані на забезпечення додержання суб'єктами господарювання чинного законодавства з оподаткування з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів [21, с. 5]. Причому складові системи податкового контролю, на думку А. Чередніченко, мають визначатись таким чином представлено у табл.1.1.

Таблиця 1.1. Понятійний апарат системи податкового контролю [9, с. 39].

Термін	Визначення
Контролюючий суб'єкт (суб'єкт контролю)	Орган (органи) контролю, які відповідно до чинного законодавства мають повноваження для здійснення контролю (податкові органи різних рівнів, митні органи, установи Пенсійного фонду), що спрямовують контрольні дії на діяльність фізичної чи юридичної особи (осіб) - платника певних податків - з метою реалізації основної функції податків - наповнення бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів
Підконтрольний суб'єкт (суб'єкт контролю)	Фізична чи юридична особа (особи) - платники податку, на результати фінансово-господарської діяльності яких зорієнтовані контрольні дії, спрямовані на встановлення відповідності вимогам чинного законодавства показників, на підставі яких визначено та відображено у звітності дані про розміри певних податків до сплати та про фактичну сплату за відповідний звітний період
Контрольні ДІЇ	Дії контролюючого суб'єкта, спрямовані на встановлення відповідності показників податкової звітності контрольованого платника податку (підконтрольного суб'єкта) вимогам чинного законодавства з оподаткування тими податками, які стали предметом перевірки за певний період господарської діяльності, здійснення інших дій, безпосередньо пов'язаних із виконанням платником своїх податкових зобов'язань (постановка на облік в органах податкової служби, складання та подання податкової звітності тощо)
Предмет контролю	Задокументовані та відображені в податковому обліку й звітності результати фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта за відповідний період, які піддягають контролю (перевірці) у зв'язку зі справлянням податків та на які спрямовано контрольні дії
Об'єкт контролю	Відповідні об'єкти оподаткування платників податків, визначені чинним законодавством (доходи, прибуток, обсяги реалізації, обороти з реалізації, митна вартість тощо), за результатами фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб'єкта за період, що підлягає контролю

Однак серед контролюючих суб'єктів (суб'єктів контролю) відсутні корпорації і домогосподарства, а серед підконтрольних суб'єктів (суб'єктів контролю) - фізичні особи - платники податків, котрі не є суб'єктами господарювання.

Більш повно сутність податкового контролю тлумачиться як діяльність податкових органів щодо нагляду за відповідністю процесу організації платниками податків обліку об'єктів оподаткування, методики обчислення й сплати податків і податкових платежів за чинними нормативно-законодавчими актами сфери оподаткування, виявлення відхилень, допущених у ході виконання норм податкового законодавства, та визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання. Однак, на думку М.М. Свердан, така позиція є дискусійною, адже податковий контроль фактично пов'язаний із податковим органом. Навряд чи визначення податкового контролю логічно пов'язувати тільки з діяльністю цих організацій. Безумовно, вони є основними [16, с. 369].

Особливістю податкового контролю є те, що він не тільки надає інформаційне забезпечення органам державного управління, а виконує ще й такі особливі функції, як нарахування сум податків і зборів, штрафних санкцій під час проведення контрольних дій органами податкової служби та їх стягнення. Але головна мета податкового контролю полягає не в контролі дотримання вимог податкового законодавства і донарахуванні сум податків і зборів; а у наданні пропозицій щодо удосконалення податкового, господарського, адміністративного, кримінального права з метою усунення правових основ навмисного ухилення суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) від оподаткування.

Таким чином, головним завданням податкового контролю слід вважати не збільшення сум донарахувань за результатами проведених перевірок СПД і констатації порушень податкового законодавства, а виявлення причинно-наслідкових зв'язків виявленних порушень, розробка конкретних пропозицій і заходів по удосконаленню податкового законодавства і переходу від примусового стягнення податків і зборів до добровільного виконання податкових зобов'язань перед державою як юридичними так і фізичними особами.

Головною метою здійснення фінансової політики на загальнодержавному рівні є забезпечення стабільного фінансового розвитку країни. Звичайно, що фінансовий розвиток без фіскальної функції системи оподаткування здійснити не можливо. З розвитком суспільства фіскальна функція, як провідна функція оподаткування, повинна змінитися на стимулюючу, розподільчу і соціальну. Це є вимога часу.

Перехід від фіскальної функції оподаткування до стимулюючої і соціальної потребує не тільки психологічних змін у взаємовідносинах між податковою службою та СПД, а також змін форм і методів податкового контролю, проведення ґрунтовного економічного аналізу податкового навантаження СПД, співставлення рівня податкового навантаження по кожному окремому підприємству з відповідними показниками по регіону, галузі, загальнодержавними показниками.

Головними завданнями контролю податкових надходжень в нових умовах функціонування податкової системи і зміни пріоритетів з фіскальної функції на регулюючу, розподільчу і соціальну є: - вивчення позитивних і негативних тенденцій у взаємовідносинах між платниками податків і державою, встановлення закономірностей розвитку цих відносин;

- проведення ефективного аналізу з метою виявлення впливу всієї системи оподаткування, її окремих елементів на показники фінансово-господарської діяльності як окремих підприємств, так і всієї економіки держави;

- попередня оцінка можливості виникнення непередбачених економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, антагонізму між цілями платників податків і бюджетними цілями держави;

- розробка комплексу заходів по усуненню негативних проявів у взаємовідносинах між платниками податків і державою [6., с. 122].

Для оптимального, збалансованого, виваженого макроекономічного регулювання економіки держави податкова політика повинна виміряти, аналізувати і контролювати податкове навантаження як на економіку в цілому, так і на окремі галузі, регіони, підприємства.

Фактичне виконання бюджетів різних рівнів значною мірою залежить від видів, форм і методів проведення державного фінансового контролю. У цій сфері перетинаються, а іноді і гостро конфронтують інтереси окремого СПД і суспільно-громадські інтереси. Примирення цих контрастних мотивів полягає у розробці такої податкової стратегії, форм і методів податкового контролю, які б максимально співпадали з економічними інтересами платників податків, соціальним захистом громадян і наповненням бюджетів всіх рівнів.

Так А.П. Чередніченко розглядає систему контролю, що складається з наступних елементів: контролюючий суб'єкт, контрольні процедури і контрольований об'єкт [21, с. 30].

Дещо ширше розглядає структурні елементи контролю В.В. Бурцев. Він визначає три системоутворюючих фактори: сутність взаємозв'язку між суб'єктом і об'єктом контролю; організаційна упорядкованість і взаємодія різних за рівнем і значимістю центрів відповідальності; взаємозв'язок і взаємодія окремих одиниць організаційної структури і їх функцій. При цьому сутність взаємозв'язку між суб'єктом і об'єктом контролю він вважає в наявності прямого і зворотного зв'язку між цими елементами. В системі контролю прямий зв'язок забезпечує результати контрольних дій, що використовуються для прийняття управлінських рішень, а зворотний зв'язок підсумовує якість проведеного контролю і сповіщає про ступінь його впливу на об'єкт. Взаємозв'язок між суб'єктом і об'єктом контролю визначає формування та розвиток контрольних елементів процеса управління в цілісній системі [15, с. 293].

На наш погляд слід погодитися з думкою науковців, які визначають об'єктом контролю саме дію або бездіяльність суб'єктів підприємницької діяльності щодо дотримання ними вимог податкового законодавства, а не документи, які є матеріальними носіями і юридичним підгрунтям представлення діяльності платника податків, що перевіряється, згідно з принципами організації бухгалтерського обліку і складання фінансової та податкової звітності.

Що стосується видів контролю, то більшість науковців поділяє контроль на: попередній, поточний і послідуючий. У практиці проведення податкового контролю всі три види мають місце, застосовуючи свої форми і методи.

Виходячи з основної функції податкового контролю, мета якої - якомога більша сума донарахувань до бюджетів всіх рівнів, тобто фіскальна функція, до останнього часу основним видом податкового контролю був послідуючий. Якщо, за М.М. Сверданом, система оподаткування набуває суто фіскальних функцій, то вона забиває «клин» між попитом і пропозицією, порушуючи як інтереси виробників, так і добробут споживачів [18., с. 30].

У Податковому кодексі не визначені чітко методи попереднього, поточного і послідуючого контролю, а також конкретний інструментарій їх оформлення. Попередній контроль повинен запобігати ухиленню від сплати податків і зборів і відстежувати діяльність СПД до завершення терміну подачі податкових декларації та розрахунків. Проводити перевірку через півроку або ще більшого терміну після скоєння СПД порушення податкового законодавства, коли всі гроші вже давно переведені за кордон і ні засновників, ні директора такого СПД на території України вже не має, це марне витрачання державних коштів та часу. Оперативність проведення перевірок таких СПД дуже низька, тому більшість донарахованих, під час контрольних дій, сум податків і зборів залишається непогашеною. Це є результатом того, що більшість перевірок, які проводяться, є послідуючими, тобто вони відстежують господарські операції, які вже мали місце рік, два, або три тому. Вплив на цих СПД з метою упередження ухилення від сплати податків і зборів майже відсутній.

У якості конкретних предметів податкового контролю повинні бути визнані всі документальні, цифрові, юридичні інформаційні носії, що підтверджують визначення об'єкту оподаткування, нарахування сум податків і зборів та їх сплату до бюджету. Для перевірки повинні бути надані: первинні бухгалтерські документи, угоди, розрахунки, кошториси, облікові регістри, фінансова, податкова і статистична звітність, комп'ютерне програмне забезпечення, системи розрахункових операцій, а при необхідності і матеріальні цінності.

Держава, ґрунтуючись на податковому законодавстві, формує податковий механізм, як сукупність організаційно-правових норм і методів одержання податків і зборів, а також контролю взаємодії всіх суб'єктів процесу оподаткування, тим самим відстежує ефективність впровадження податкової політики. Контроль сплати податків і прогнозування податкових надходжень це дві сторони єдиного складного ієрархічного процесу державного управління, між якими є органічний зв'язок.

1.2 Форми та види податкового контролю

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки, обов'язковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Його основна мета - сприяння реалізації податкової політики держави в процесі формування і використання бюджетів різних рівнів і цільових державних фондів. Від його ефективності значною мірою залежить економічний добробут держави та її безпека.

Теоретичне обгрунтовання класифікації форм і методів контролю, зокрема податкового, є головною умовою його подальшого розвитку, удосконалення, підвищення ефективності і якості. З ускладненням фінансових аспектів діяльності комерційних структур, розширенням та укріпленням фінансових потоків, розширенням приватної власності класифікація контролю і його складових постійно змінюється і знаходить різні тлумачення у різних науковців. Щоб запобігти суперечності всі ці складові контолю повинні бути визнані на законодавчому рівні, при цьому кожен вид та форма контролю повинні мати свою мету і відповідну методологічну базу. Але в той же час всі види, форми і методи контролю повинні узгоджуватися одне з одним і відповідати стратегічним цілям розвитку економічної та податкової політики країни. Так С.В. Паранчук поділяв структурні елементи контролю, як цілісної системи, на організаційні та методологічні і виділяв суб'єкти та об'єкти контролю, межі контрольної діяльності, права і обов'язки контролюючих органів, періодичність контролю, методику перевірки, взаємну координацію роботи органів контролю тощо. [16, с. 369].

Ю.В. Гарутс визначає систему державного фінансового контролю як поєднання теоретичної, нормативної, науково-дослідної і навчальної бази; методичного, кадрового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення; організаційну і інформаційно-комунікативну структури. Щодо питання визначення об'єкта контролю і контрольної діяльності, то в науковій літературі також немає єдиної думки. Він пропонує класифікувати об'єкти бюджетно-фінансового контролю за такими критеріями:

- за джерелом фінансових ресурсів (бюджетні, внебюджетні фонди, кредитні ресурси тощо);

- за організаційно-правовою формою (органи державної влади, підприємства будь-яких форм власності, банки тощо); за характером контрольних дій (об'єкти попереднього, поточного контролю) [7, с.41].

Переглядаючи основні функції контролю і змінюючи акцент з фіскальної функції на стимулюючу і соціальну, основним видом податкового контролю повинен бути саме превентивний контроль, а значить аналіз податкового навантаження на СПД і співставлення його з основними показниками розвитку окремих галузей, регіонів, з показниками ВВП в цілому по країні.

Проаналізувавши різні погляди науковців на форми проведення податкового контролю, нами зроблено висновок, що до форм податкового контролю слід віднести наступні контрольні процедури:

1) податкові перевірки;

2) одержання пояснень від посадових осіб платників податків і інших зобов'язаних осіб;

3) перевірки даних обліку й звітності;

4) взяття на облік суб'єктів підприємницької діяльності;

5) контроль валютних операцій;

6) контроль розрахункових операцій при проведенні готівкових розрахунків;

7) контроль погашення податкових зобов'язань;

8) контроль наявності свідоцтв, ліцензій та інших документів на

дозвіл здійснення окремих видів діяльності;

9) контроль за отриманням СПД та використанням марок акцизного збору;

10) постійний моніторинг основних економічних показників СПД, податкового навантаження і фактичних надходжень податкових платежів.

До методів податкового контролю група вчених (Т.В. Василькова, І. Кучеров) відносить такі контрольні процедури як:

- формальна, логічна та арифметична перевірка документів;

- юридична оцінка господарських операцій, що відображені в документах;

- зустрічна перевірка;

- економічний аналіз (для документального податкового контролю);

- отримання пояснень;

- огляд приміщень, і територій, що використовуються для отримання доходу (прибутки);

- інвентаризація [13., с. 158].

В залежності від мети та самостійного виокремлення, контрольні процедури можуть визначатися в одному разі як форма контролю, а в іншому як його метод. Якщо перелічені дії є засобом прояву певної форми контролю, то таку контрольну процедуру слід вважати як метод; якщо контрольна процедура застосовується як самостійний захід, то її слід трактувати як окрему форму контролю. Тому, якщо перелічені дії є засобом проведення певної форми контролю, їх доречно вважати методами.

Група авторів - І.І. Кучеров, О.Ю. Судаков, І.А. Орешкин вважають, що об'єкт податкогового контроля слід визначати як різновид грошових відносин публічного характеру, які виникають у процесі утримання податків і зборів і притягнення порушників податкового законодавства до відповідальності [11., с. 20].

З такою думкою не погоджується О.А. Ногіна, яка вважає, що правове регулювання відносин у сфері податкових правопорушень відбувається не в рамках податкового контролю, а в рамках самостійного правового інституту відповідальності.

Позиція О.А. Ногіної і С.Ю. Орлова полягає в тому, що вони під об'єктом контролю розуміють саме дію або бездіяльність платників податків, податкових агентів платників зборів і інших осіб по сплаті (утриманню) податків і зборів, а також по виконанню ними інших обов'язків, передбачених податковим законодавством, котрі оцінюються з точки зору їх законності, достовірності і своєчасност [14., с. 106].

Якщо розглядати податковий контроль в системі державного контролю, то це є різновид державного фінансового контролю. Якщо розглядати податковий контроль як структуру податкової системи, то слід виділяти види, форми і методи контролю відповідно до завдань та функцій податкової системи в часі та регіональному просторі в межах податкового законодавства. При цьому за доцільне на перше місце слід ставити мету, яку переслідує контрольна процедура суб'єкта контролю по відношенню до об'єкту.

Усі складні штучні системи, до яких з повним правом відноситься і система оподаткування, завжди прагнуть вийти з-під контролю через різні об'єктивні й суб'єктивні причини. Цим тенденціям протистоїть сила управління і насамперед такий його елемент, як контроль. Внаслідок цього ефективність управління багато в чому визначаться тим, як налагоджено систему контролю.

З погляду суті цього процесу контроль являє собою визначення і документування фактичних показників (параметрів плану), порівняння їх з плановими для оцінки результатів діяльності. Крім того, контроль містить в собі комплекс заходів щодо аналізу причин відхилень від запланованих показників з метою прийняття відповідних рішень для проведення коригувальних заходів або зміни первісних цільових настанов і планів.

Таким чином, головний зміст контролю полягає в організації систематичної діяльності, спрямованої на наближення фактичного виконання до запланованого результату. Слід зазначити, що саме за допомогою контролю реалізується зворотний зв'язок, за яким до органів управління надходить інформація про реальний стан керованої системи.

Для здійснення вказаних функцій використовуються автоматизована інформаційна система. Її функції модернізуються та вдосконалюються з часом. Основним завданням цієї системи є розширення кола розглядуваних питань, підвищення аналітичності, обгрунтованості та своєчасності рішень, що приймаються, зменшення трудомісткості і раціоналізація управлінської діяльності податкових органів шляхом використання економіко-математичних методів та моделей, обчислювальної техніки і засобів зв'язку, впорядкування інформаційних потоків. Цілі функціонування подібної системи можна сформулювати наступним чином:

- підвищення ефективності функціонування системи оподаткування за рахунок оперативності та підвищення якості рішень, що приймаються;

- удосконалення оперативності роботи і підвищення продуктивності праці податкових інспекторів;

- підвищення достовірності даних по обліку платників і ефективності контролю за дотриманням податкового законодавства;

- покращення якості і оперативності бухгалтерського обліку;

- отримання даних про поступлення податків та інших платежів у бюджет;

- аналіз динаміки поступлення сум податків і можливість прогнозу цієї динаміки;

- скорочення обсягів паперового документообігу.

На сучасному етапі розвитку економіки успіх діяльності податкової служби багато в чому залежить від ефективності функціонування автоматизованої інформаційної системи [15., с. 295].

Державне управління економікою в ринкових умовах ґрунтується на регулюванні економічних процесів через впровадження виваженої фінансової політики, яка, в свою чергу, базується на бюджетній, податковій, грошово-кредитній, інвестиційній, ціновій політиці. Здійснення фінансової політики на загальнодержавному рівні передбачає використання таких інструментів, як податки, ціни, тарифи, інвестиції, кредити, цінні папери, оренда, концесії, пільги, гарантії тощо.

Податковий кодекс, не дає вичерпного

переліку форм податкового контролю, що і в подальшому стане на заваді розвитку податкового контролю, як зворотного зв'язку між суб'єктом та об'єктом контролю в структурі державного управління економікою країни. Так, згідно з ст. 62 Податкового кодексу, формами податкового контролю є:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби;

- перевірки та звірки відповідно до вимог Податкового кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до законодавства [1].

Як бачимо, цей перелік не є вичерпним і окремі контрольні процедури залишаються не розкритими в повному обсязі, що і надалі буде створювати певні конфліктні ситуації при проведенні контролю.

Все це складові державного управління, але саме податковий контроль віддзеркалює ефективність їх взаємодії та економіки, як цілісної системи. Таким чином, податковий контроль, уявляючи собою різновид державного фінансового контролю, характеризується власною організацією, має свої функції, задачі, об'єкти контролю, свої принципи, форми і методи функціонування. Принципи, форми, методи, та організація податкового контролю формуються на підставі як загальних вимог проведення державного фінансового контролю, так і особливостей системи оподаткування, виходячи з, прийнятої державою, податкової політики і опосередковуються організацією роботи органів податкової служби.

Таким чином пріоритетним завданням податкової служби є інформатизація податкових органів, широке використання інформаційних технологій та розбудова інформаційної системи. Структура автоматизованої інформаційної системи, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою та багатофункціональною. Сама ж автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до інших систем такого класу висувається ряд таких вимог, як досягнення цілей створення системи; відкритість та сумісність даної системи, як у внутрішніх рамках, так і з іншими системами, системності, декомпозиції та інші. Ці вимоги передбачають:

- можливість модернізації елементів системи;

- адаптацію до умов, що змінюються;

- надійність в експлуатації і достовірність інформації;

- однократність вводу первинної інформації;

- багатофункціональне багатопланове використання первинної інформації;

- актуальність інформації, що зберігається в базі даних [10, с. 369].

Будь-якому рівню податкової системи відповідає своє функціональне забезпечення., так на середньому рівні можна виділити такі основні функціональні підсистеми:

- підготовка типових звітних форм;

- контролююча діяльність;

- методична, ревізійна та правова діяльність;

- аналітична діяльність державної податкової інспекції;

- внутрішньовідомчі задачі [20, с. 224].

Типова підсистема підготовки типових звітних форм пов'язана з формуванням звідних таблиць статистичних показників, що характеризують типові форми діяльності державної податкової служби регіонального рівня по збору різних видів податкових платежів і контролю за цим процесом.

Контрольна діяльність насамперед передбачає ведення державного реєстру підприємств та фізичних осіб. Державний реєстр підприємств містить офіційну реєстраційну інформацію про підприємства (юридичні особи), а в реєстрі фізичних осіб зберігається інформація про платників податків, які зобов'язані представляти декларацію про прибутки, а також оплачувати окремі види податків з фізичних осіб. До контрольної також відноситься діяльність по документальній перевірці підприємств.

Підсистема камеральної перевірки пов'язана з такими функціями, як контроль за правильністю та своєчасністю представлення платниками бухгалтерських звітів і податкових розрахунків, звітів і декларацій, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів в бюджет. Підсистема необхідна для автоматизації процедур, пов'язаних з прийомом бухгалтерської звітності підприємств, а також податкових розрахунків. До задач цієї підсистеми відносяться: перевірка розрахунків; ув'язання форм звітності і податкових розрахунків; видача рекомендацій для проведення документальних перевірок. Підсистема має внутрішні зв'язки з іншими підсистемами, такими, як реєстрація підприємств, ведення особистих карток підприємств, документальна перевірка та інші.

Підсистема аналізу стану підприємств взаємозв'язана з підсистемами реєстрації підприємств, а також камеральної і документальної перевірок, так, як аналіз проводиться на основі даних, отриманих, як при реєстрації підприємства, так і при камеральній перевірці. В результаті аналізу визначається перелік підприємств, які мають порушення в порядку і в термінах представлення основних документів, необхідних для отримання даних про податки та інших платежах в бюджет та при їх оплаті. На цій основі формується список підприємств, які підлягають документальній перевірці.

Підсистема документальної перевірки відноситься до контрольного виду діяльності податкових органів. Вона є однією з найважливіших функціональних підсистем, так, як забезпечує виконання не тільки функцій, які властиві іншим функціональним підсистемам, але і має свої додаткові задачі, до яких можна віднести контроль за правильністю реалізації та виконання платниками податків законодавчих та інших розпорядчих документів, виявлення порушень цього законодавства, визначення санкцій по фактах порушень та інше. Ця підсистема повинна мати зв'язки зі всіма іншими функціональними підсистемами [15, с. 292].

Загалом податковий контроль розглядають в економічній літературі як функцію або елемент державного управління економікою і як особливу діяльність із дотримання податкового законодавства; складову державного регулювання трансформаційної економіки; основний елемент організації і дієвості податкової системи та головний інструмент державного фінансового контролю; складну управлінську систему; елемент управління оподаткуванням; функціональний елемент податкового процесу; якісно нове явище, яке знаходиться на перетині численних процесів (економічних, правових, державного регулювання фінансових і інформаційних потоків); особливу сферу діяльності, де відбувається взаємодія матеріальних і фінансових відносин у рамках єдиного товарно-грошового комплексу держави.

Отже, під податковим контролем слід розуміти діяльність уповноважених державою органів з контролю за дотриманням платниками податків, податковими агентами і платниками зборів і обов'язкових платежів правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до бюджету і державних спеціалізованих фондів, а також внутрікорпоративну контрольну діяль- ність з формування бази оподаткування (сплати обов'язкових платежів і зборів) і виконання фіскальних зобов'язань з метою збалансування інтересів учасників податкових відносин, контролю за реалізацією підконтрольними суб'єктами своїх прав, зниження податкових ризиків держави, територіальних громад, господарюючих суб'єктів і населення, виявлення порушень податкового законодавства, запобігання їх виникненню, підвищення податкової культури і дисципліни платників податків (обов'язкових зборів і платежів).

Немає однозначного розуміння й функціонального призначення податкового контролю. Наприклад, Н.А. Маринцев наголошує, що податковий контроль реалізує головну функцію податків - фіскальну. Він є її носієм, а економічна функція проявляється через механізм головної - фіскальної функції. Ступінь прояву економічної функції залежить від того, як здійснюється збір податків. С. Богачов вважає, що здійснюючи характерну функцію контролю за дотриманням податкового законодавства, податковий контроль зачіпає різні сторони життєдіяльності держави і суспільства, у зв'язку з чим теоретичні й практичні аспекти податкового контролю набувають все більшого значення. [12, с. 45].

З огляду на окреслену вище природу податкового контролю правомірно, поряд із традиційними, акцентувати увагу і на таких його функціях, як політико- і безпекозабезпечуюча. Сутність першої полягає в реальному впливі податкового контролю на реалізацію фінансової, грошово-кредитної, бюджетної і податкової політик, а другої - у забезпеченні національної безпеки загалом і фінансової безпеки держави та її регіонів зокрема.

Принципи організації податкового контролю можна поділити на загальні і специфічні. До першої групи відносять загальні принципи контрольної діяльності: безплатність здійснення, правомочність, професіоналізм, визначеність предмета контролю, координація і взаємодія органів контролю, повнота, превентивність. До специфічних принципів організації податкового контролю належать: дотримання процесуальної форми, презумпція невинності платника податків, презумпція правоти платника податків, дотримання податкової таємниці, забезпечення оптимального поєднання фіскальної та регулюючої спрямованості податкового контролю (принцип недопущення завдання шкоди платнику податків).

Три групи принципів податкового контролю виокремлює В.Д. Єгарміної: загальні принципи, які відповідають нормам правової діяльності країни; спеціальні принципи здійснення податкового контролю; спеціальні принципи організації податкового контролю [8, с. 171].

Метою податкового контролю є встановлення достовірності даних про повноту, своєчасність, реальність виконуваних господарських операцій, а також законність дій, виконуваних посадовими особами, юридичними та фізичними особами - платниками податків, виявлення порушень норм чинного законодавства та вжиття заходів з усунення допущенних порушень і недоліків, зокрема притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законності. Однак, крім зазначеного вище, податковий контроль має не лише виявляти існуючі недоліки, проблеми та невирішені питання, а й запобігати їх виникненню.

Отже, податковий контроль є складним багатовимірним процесом, уточнення його теоретико-методологічних засад і розроблення конкретних рекомендацій щодо вдосконалення проведення різнопланових контрольно-ревізійних, контрольно-аналітичних і експертних заходів сприятиме підвищенню його дієвості та ефективності.

Розділ 2. Аналіз податкового контролю як різновид державного фінансового контролю

2.1 Суб'єкти податкового контролю та їх повноваження

Динамічний розвиток суспільства в макроекономічному контексті значною мірою обумовлюється раціональністю державних рішень та адекватністю застосування інструментів їх виконання відповідно до функціональних зобов'язань держави й обсягів суспільних запитів. Найбільша частина практичного втілення державних соціально-економічних рішень покладається на державні фінанси: саме через державний фінансовий механізм та набір властивих йому фінансових важелів можна досягти намічених позитивних кінцевих результатів державного макроекономічного управління. Державні фінанси - вагомий інструмент мобілізації коштів всіх секторів народного господарства для проведення збалансованої політики у контексті забезпечення умов соціально-економічного розвитку суспільства. Внаслідок цього, державний фінансовий сектор можна визначити як головний елемент макроекономічного управління. В його рамках бюджет є основним підґрунтям фінансово-економічного життя держави, що реалізується на практиці здебільшого через потужний фіскальний механізм у контексті макроекономічної політики з метою досягнення збалансованості в системі фінансового господарства держави - оподаткування, здійснення видатків, скорочення дефіциту, управління державними запозиченнями.

Важливим інструментом прискорення соціально-економічного розвитку є вивірене бюджетне планування в частині формування бюджету. Бюджетні доходи формуються в результаті розподілу вартості ВВП між суб'єктами економіки та стають об'єктом подальшого розподілу зосередженого в розпорядженні держави його частки. Податкові надходження складають значну частину доходів бюджету та відіграють провідну роль у системі бюджетно-податкового регулювання у країнах з розвиненою та перехідною економікою. Саме за рахунок податків формуються фінансові ресурси, необхідні у подальшому для здійснення державою видатків, що зумовлює необхідність побудови ефективної податкової системи, яка б забезпечила необхідний, фіскальнодостатній рівень бюджетних доходів навіть в умовах економічно несприятливої ринкової кон'юнктури.

Вдосконалення процесу управління оподаткуванням та контролю за податковими надходженнями від платників вимагає прогнозування податкових надходжень, на базі якого розробляється поточне планування податкових надходжень до бюджету за їх видами.

Від ступеня прогнозованості податкових надходжень, керованості процесу їх формування залежить, насамперед, фінансово-бюджетна збалансованість, ефективність бюджетної політики та її значимість у системі інструментів державного регулювання економіки [24, с. 27].

Зазначимо, що від оптимальності процесів бюджетного формування залежить сталий соціально-економічний розвиток країни. Питання аналізу й прогнозування податкових доходів бюджету держави, встановлення їх зв'язків з тенденціями та закономірностями розвитку соціально-економічної системи загалом, питання формування ефективної політики бюджетного управління на основі отриманих прогнозних даних і виявлених закономірностей, набувають особливої актуальності в умовах сучасних кризових ситуацій.

На рис. 2.1. - 2.3 наведені графіки результатів аналізу структури доходної частини Державного бюджету України у 2011 - 2013 рр., які підтверджують падіння питомої ваги податку на додану вартість та питомої ваги податку на прибуток за рахунок різкого зростання питомої ваги акцизного збору з вироблених в Україні підакцизних товарів, що забезпечувалось законодавчим підняттям ставок акцизного збору у 2012 - 2013 рр.

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2011 році, наведеної на рис.2.2, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

Рис. 2.1. Структура податкових надходжень в державний бюджет України у 2011 році [23].

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 42,2% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 18,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 4,8% ),

а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,5%.

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2012 році, наведеної на рис.2.2, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:



Рис. 2.2. Структура податкових надходжень в державний бюджет України у 2012 році [23].

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 38,8% );

- податок на прибуток підприємств(питома вага 17,1%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 7,8%), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 23,4%.

Як показує аналіз структури доходної частини Державного бюджету України у 2013 році, наведеної на рис.2.3, основними податковими джерелами дохідної частини Державного бюджету України є:

- сумарне сальдо податку на додану вартість з внутрішніх та імпортних операцій з врахуванням експортного бюджетного відшкодування(питома вага 40,2% );



Рис. 2.3. Структура податкових надходжень в державний бюджет України у 2013 році [23].

- податок на прибуток підприємств(питома вага 15,0%);

- акцизний збір з вироблених в Україні товарів (питома вага 9,5%), а також сума власних надходжень бюджетних установ та неподаткових надходжень з питомою вагою 25,9%.

Обсяг загальних доходів у 2012 році зріс на 16,1 млрд.грн. відносно рівня 2011 року(що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2012 році +6,7%), а обсяг загальних доходів у 2013 році зріс на 26,5 млрд.грн. відносно рівня 2012 року(що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2013 році +10,4%);

Обсяг податку на прибуток підприємств у 2012 році зменшився на 0,2 млрд.грн. відносно рівня 2011 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2012 році (-0,5%)), а у 2013 році обсяг податку на прибуток підприємств зменшився відносно рівня 2012 року на 1,9 млрд.грн.(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2013 році (-4,5%));

Обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів у 2012 році зменшився на 0,9 млрд.грн. відносно рівня 2011 року(що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2012 році (-1,2%)), а у 2013 році обсяг податку на додану вартість з імпортованих товарів зменшився на 0,2 млрд.грн. відносно рівня 2012 року (що відповідає рівню ланцюгового річного убутку у 2013 році (-0,2%));

Обсяг внутрішнього податку на додану вартість у 2012 році зріс на 1,1 млрд.грн. відносно рівня 2011 року (що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2012 році +2,2%), а у 2013 році обсяг внутрішнього податку на додану вартість зріс на 6,9 млрд.грн. відносно рівня 2012 року(що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2013 році +6,9%);

Обсяг внутрішнього акцизного збору у 2012 році зріс на 7,9 млрд.грн. відносно рівня 2011 року (що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2012 році +71,2%), а у 2013 році обсяг внутрішнього акцизного збору зріс на 6,3 млрд.грн. відносно рівня 2012 року (що відповідає рівню ланцюгового річного прирісту у 2013 році +32,9%).

Результати аналізу структури доходної частини Державного бюджету України у 2011 - 2013 рр. підтверджують падіння питомої ваги податку на додану вартість та питомої ваги податку на прибуток за рахунок різкого зростання питомої ваги акцизного збору з вироблених в Україні підакцизних товарів, що забезпечувалось законодавчим підняттям ставок акцизного збору у 2012 - 2013 рр. тобто податковий контроль здійснюєть не лише по головним податкам, а серйозна увага приділяється іншим податковим платежам.

2.2 Функції податкового контролю для фінансової системи

Податковий контроль є важливою складовою податкової політики держави. Він спрямований на реалізацію виконання завдань з наповнення бюджетів усіх рівнів. Підвищення ефективності податкового контролю має істотне значення для економічного розвитку країни й суспільного добробуту.

Неефективний податковий контроль негативно впливає на виконання прогнозних показників податкових сплат до зведеного бюджету країни, на вирішення питань, пов'язаних з фінансуванням закладів соціальної сфери, сприяє зростанню податкового боргу та ін. Звідси, дослідження стану, тенденцій результативності податкового контролю і визначення неефективних дій в процесі перевірної роботи податківцями набуває актуальності.

Податковий контроль, як і інші види державного контролю, здійснюється згідно з законодавством. До законодавчих актів, що регулюють здійснення податкового контролю, потрібно насамперед віднести Податковий кодекс України, Бюджетний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси і т. ін. [1-3].

Незважаючи на те, що майже щорічно податкові закони істотно коригуються і законодавці одну за одною закривають податкові лазівки, платники податків знаходять інші. Ця закономірність є об'єктивною, оскільки фінансово-господарські зв'язки у своєму розвитку випереджають процес удосконалення законодавства, що регламентує всі сфери розподільчих відносин, зокрема і податкову. З позицій державної податкової політики життєво необхідно розкрити і зрозуміти саму суть податкових лазівок. При цьому варто врахувати, що загальний вплив податкового законодавства залежить як від спеціальних юридичних положень, так і від економічної, політичної та соціальної ситуації в країні. Податкові органи, здійснюючи податковий контроль з приводу сплати податкових платежів платниками податків, становлять головну установу державної влади, яка забезпечує наповнення державного бюджету. Державна податкова служба України - найбільша за чисельністю контролююча служба в нашій державі, де налічується майже 80 тисяч працівників. У країні функціонує понад вісімсот державних податкових адміністрацій та інспекцій [10., с. 102].

Зважаючи на те, що держава не виступає одноособовим розпорядником активів і пасивів суб'єктів підприємницької діяльності, на податківців покладено відповідальну місію стосовно забезпечення податкових надходжень до бюджету. Нестабільність економічної ситуації як у світі, так і в країні вимагає від підрозділів податкового контролю удосконалення процедури планування та відбір платників до перевірки з використанням ризико- орієнтованої системи.

У табл. 2.1 відображено, яка частка податкових надходжень забезпечувалася за рахунок здійснення контрольно-пере- вірної роботи.

Таблиця 2.1. Тренд податкових надходжень, що забезпечувалися за рахунок здійснення заходів податкового контролю протягом 2009-2013 рр. [26].

Роки	Загальні надходження до Зведеного бюджету, що забезпечувалися податковою службою, млн грн	Всього надійшло донарахованих за наслідками контрольної роботи сум
		в абсолютній сумі, млн грн	питома вага у загальних надходженнях,%
2009	120 505.9	2964,5	2,0
2010	182 800,0	3228,9	1,8
2011	171 812,4	4882,8	2,8
2012	182 126,2	5129,5	2,8
2013	266 370,8	5194,7	2,0

З табл. 2.1. ми бачимо що надходження за донарахуваннями у результаті перевірок поступово збільшуються, якщо у 2009 році вони становили 2964,5 млн. грн. то у 2013 році вже 5194 млн. грн. Однак якщо порівняти за питомою вагою від загальних надходжень то у 2012 році був кращий відсоток, а саме 2,8%.

З результатів аналізу динаміки податкових надходжень, які забезпечувалися за рахунок заходів податкового контролю, випливає, що їх питома вага у загальних надходженнях за досліджуваний період мала тенденцію до збільшення. Структуру надходжень, що забезпечувалися за рахунок механізмів податкового контролю, представлено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Динаміка структури податкових надходжень, що забезпечувалися за рахунок здійснення заходів податкового контролю за період з 2009по 2013 рр., млн грн. [23].

Показник	Роки	Відхилення показників 2013 р. до 2009 р. у в.п., (+,-)
	2009	2010	2011	2012	2013
Загальні надходження до Зведеного бюджету, що забезпечувалися податковою службою	120505.9	182800,0	171812,4	182126,2	266370,8	2,21 в. п.
Всього,%	100	100	100	100	100	X
Нарахування за актами перевірок, у тому числі фінансові санкції та пеня за актами

Подобные документы

• Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами

  Економіко-правова природа, сутність та функції податкового контролю в умовах трансформаційної економіки України. Його місце у державному регулюванні економіки. Аналіз організаційно-правових засад податкового контролю, проблеми кадрового забезпечення.
  
  реферат [49,2 K], добавлен 22.06.2010
  

• Аналіз податкових надходжень в Україні

  Дослідження еволюції оподаткування, його ролі в механізмі регулювання економіки. Аналіз стану мобілізації податкових надходжень до бюджетів, оцінка їх ефективності і визначення недоліків. Опис принципів справляння податків і зборів у зарубіжних країнах.
  
  курсовая работа [91,3 K], добавлен 21.04.2015
  

• Характеристика та особливості податкового контролю

  Аналіз податкових реформ в Україні. Характеристика податкового контролю, процеси його регламентування й проведення, напрями підвищення ефективності. Склад контролюючих органів. Реалізація перевірки повноти і правильності обчислення податків і зборів.
  
  контрольная работа [35,3 K], добавлен 24.11.2014
  

• Податковий менеджмент

  Фактори, які впливають на якість прогнозування і планування податкових надходжень. Податкове прогнозування і планування – складова частина державного податкового менеджменту. Надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 19.10.2012
  

• Форми податкового контролю в Україні

  Контроль як функція управління податковою системою, заснований на загальних принципах системи державного контролю. Класифікація податкового контролю за формами та сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів податкової служби.
  
  эссе [20,8 K], добавлен 12.01.2014
  

• Посилення фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб

  Проблема реформування механізму справляння податку на доходи громадян. Структура податкових надходжень зведеного бюджетів України та муніципалітету. Сутність американської системи оподаткування та порівняльний аналіз рівня оподаткування в Україні та США.
  
  статья [135,8 K], добавлен 31.01.2011
  

• Організація фінансового контролю, шляхи його підвищення

  Поняття фінансового контролю, його принципи, види, форми і методи. Особливості системи забезпечення фінансової дисципліни, державного та недержавного контролю в Україні. Контроль за виконанням планів-прогнозів господарської і фінансової діяльності.
  
  курсовая работа [65,4 K], добавлен 09.06.2010
  

• Дослідження динаміки та структури податкових надходжень в бюджет

  Аналіз динаміки обсягів податкових надходжень в Державний бюджет України. Особливості тенденцій в змінах рівнів основних бюджетоутворюючих податків 2003-2011 років. Зміна рівнів питомої ваги, індексний та факторно-структурний аналіз податкових надходжень.
  
  курсовая работа [5,8 M], добавлен 20.06.2012
  

• Шляхи вдосконалення податкового контролю в сфері оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності

  Поняття, види і методи податкового контролю, його наслідки. Розгляд злочинів в сфері господарської діяльності, пов'язаних з ухиленням від виконання майнових зобов'язань. Правила аудиту оподаткування доходів громадян від підприємницької діяльності.
  
  реферат [33,7 K], добавлен 20.01.2011
  

• Бюджетно-податковий механізм формування ресурсів держави

  Досліджено проблеми державного регулювання та економічної ефективності. Доведено, що конститутивним призначенням бюджетно-податкового механізму є перерозподіл національного доходу. Визначено напрями інституційних перетворень у бюджетно-податковій сфері.
  
  статья [145,4 K], добавлен 24.10.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам