Інформаційно-аналітичне забезпечення оцінки фінансових результатів діяльності банку

Отже проведемо дослідження. ПриватБанк демонстрував позитивні результати у своїй фінансовій діяльності за період з 2019 по 2021 роки, що було виявлено під час фінансового аналізу на основі даних Міністерства фінансів України та фінансової звітності банку. За цей період чистий прибуток ПриватБанку збільшився майже вдвічі, показавши зростання більш ніж на 26%. Також помітно збільшення чистих активів на 3269 мільйонів гривень. Банк також збільшив обсяги наданих кредитів клієнтам та залучені кошти від клієнтів і інших банків. Це свідчить про активний розвиток ПриватБанку та його стратегію зниження ризиків та збільшення прибутковості. Отже, розглянемо детальніше ключові показники балансу (табл 2.9):

Таблиця 2.9

Показники фінансової діяльності АТ КБ «ПриватБанк»

Показник	Відхилення
	2020	2021	Абсолютне	Відносне
Чисті активи	282 037	314 106	32 069	9,2%
Загальні активи	525 248	552 058	26 810	5,0%
Грошові кошти та їх еквіваленти	22 345	28 601	6 256	11,9%
Кредити та заборгованість клієнтів	52 020	61 033	9 013	2,1%
- у т. ч. кредити та заборгованість юридичних	13 044	14 883	1 839	1,2%
- у т. ч. кредити та заборгованість фізичних осіб	38 976	46 150	7 174	2,4%
ОВДП	168 720	140 199	-28521	-5,2%
Зобов'язання загальні	250 575	259 577	9 002	8,0%
Кошти, отримані від НБУ	9 817	7 721	-2 096	0
Кошти банків	195	201	6	387,7%
Кошти клієнтів	224 952	231 386	6 435	5,7%
- у т. ч. кошти суб'єктів господарювання та небанківських фінансових установ	47 392	50 195	2 803	12,5%
- у т. ч. кошти фізичних осіб	177 382	181 013	3 631	4,1%
Статутний капітал	206060	206060	-	-
Власний капітал	31 462	54 529	23 067	15,5%

Для АТ КБ «ПриватБанк» існують різні джерела залучення коштів:

АТ КБ «ПриватБанк» використовує різноманітні джерела фінансування, включаючи внутрішні резерви, кошти клієнтів і обмежено користується фондами міжбанківського ринку та рефінансування НБУ.

Розглянемо кредити та заборгованість (рис 2.10)

Рис. 2.10 Обсяг кредитів та заборгованості АТ КБ «ПриватБанк» млрд. грн.

Зауважимо, що на представленому графіку бачимо значну різницю між портфелем фізичних осіб та корпоративним портфелем. У 2021 році портфель фізичних осіб становив 46,2 млрд грн, що значно перевищує корпоративний портфель, який складав лише 14,9 млрд грн. Порівнюючи з початком 2019 року, видно, що портфель юридичних осіб майже подвоївся, збільшившись на 15,3 млрд грн, тоді як портфель фізичних осіб також значно зріс.

Розглянемо динаміку кошти клієнтів ПриватБанку (рис. 2.11).

З аналізу рис. 2.11 можемо зробити висновок, що фізичні особи є основними клієнтами АТ КБ «Приватбанку». У 2021 році портфель фізичних осіб склав 181 млрд грн, тоді як портфель юридичних осіб становив лише 50,2 млрд грн. Це свідчить про те, що значна частина коштів клієнтів, які зберігаються в банку, належить фізичним особам.

Для детального розуміння фінансової діяльності ПриватБанку, важливо розглянути структуру його доходів. Доходи банку можна класифікувати за декількома основними категоріями: процентні доходи, комісійні доходи, інші операційні доходи та доходи від участі в капіталі.

Рис. 2.11 Динамика коштів клієнтів АТ КБ «Приватбанк»

Аналіз структури доходів ПриватБанку допоможе виокремити головні джерела прибутку та їх внесок у загальний фінансовий результат банку. Нижче наведена таблиця, яка відображає структуру доходів за 2019-2021рр та відхилення (табл.. 2.10).

Таблиця 2.10

Структура доходів ПриватБанку (у млрд грн)

Показник	Рік	Відхилення%
	2019	2020	2021	2020 /2019	2021/2020
Процентні доходи	33,841	33,563	35,854	-0.82	+6.83
Процентні витрати	14,174	11,961	6,537	-15.58	-45.35
Чистий процентний дохід	19,667	21,602	29,317	+9.84	+35.72
Дохід від комісій	24,575	27,649	35,057	+12.49	+26.78
Витрати з комісій	6,386	8,888	11,840	+39.20	+33.25
Прибуток від операцій з іноземною валютою	2,589	3,103	3,226	+19.84	+3.97%
Прибуток до оподаткування	32,609	24,296	35,067	-25.54	+44.35
Чистий прибуток за рік	32,609	24,302	35,050	-25.52	+44.24

На основі наданого аналізу структури доходів АТ КБ «Приватбанк» за 2019, 2020 та 2021 роки, можна зробити наступні висновки:

стабільне зростання процентних доходів відбувалось протягом всього періоду, з невеликим зниженням між 2019 і 2020 роками. Загалом, це свідчить про зростання кредитного портфеля банку або про більш ефективне управління активами;

відбулося значне зниження процентних витрат, особливо в 2021 році, що свідчить про поліпшення управління пасивами або зменшення вартості фінансування;

зростання чистого процентного доходу вказує на покращення банкової діяльності, особливо в частині управління процентними доходами та витратами;

Значне зростання комісійних доходів і витрат 2019 - 2021 рр. свідчить про розширення банківських послуг, що генерують комісії, та про активність клієнтів.

Хоча у 2020 році спостерігалось падіння прибутку до оподаткування та чистого прибутку, він значно зріс у 2021 році. Це показує здатність банку підвищувати свою прибутковість незважаючи на поточні виклики.

Загалом, ПриватБанк продемонстрував стабільне зростання у своїй роботі за розглянутий період, адаптуючись до змін у фінансовому середовищі та забезпечуючи позитивний тренд доходів. Проте важливо зазначити, що для більш глибокого аналізу фінансового стану банку слід розглянути інші ключові показники та динаміку фінансового ринку в цілому.

Для розрахунку рентабельності ПриватБанку потрібно мати дані про його чистий прибуток та загальні активи. За наданими даними в табл 2.1 та 2.9:

Рентабельність за 2020 рік:

(24,302 / 382,525) * 100% = 6,35%

Рентабельність за 2021 рік:

(35,050 / 401,296) * 100% = 8,74%

Рентабельність ПриватБанку збільшилась з 6,35% у 2020 році до 8,74% у 2021 році. Це свідчить про покращення фінансової ефективності банку та його здатність генерувати більше прибутку від вкладених активів.

3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ БАНКУ

3.1 Інтегральний підхід до оцінки фінансових результатів банку

Для оцінки стабільності функціонування банківської системи використовуємо сучасний таксономічний підхід та проведемо її за алгоритмом представленим у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Алгоритм розрахунку таксономічного показника

Етап 1	Сформувати матрицю спостережень
Етап 2	Стандартизувати матрицю спостережень
Етап 3	Сформувати вектор-еталон
Етап 4	Визначити відстані між спостереженнями та вектором-еталоном
Етап 5	Визначити таксономічний коефіцієнт стабільності

Першим етапом визначення інтегрального таксономічного показника рівня фінансової стабільності банківської системи є визначення системи вимог та принципів, які мають дотримуватися у процесі здійснюваного аналізу.

Для здійснення комплексного аналізу стійкості банківської системи було обрано групи економічних нормативів, які мі визначали в попередніх розділах.

Ці нормативи визначені в Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків України» № 276 від 15.07.2013 р. [5], а саме:

Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2);

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до

сукупних активів (Н3);

Норматив миттєвої ліквідності (Н4);

Норматив поточної ліквідності (Н5;

Норматив короткострокової ліквідності (Н6);

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

Норматив великих кредитних ризиків (Н8);

Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9);

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

Таблиця 3.2

Значення нормативу адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності банку для побудови інтегрального показника розвитку

	Норматив адекватності регулятивного капіталу	Співвідношення регулятивного капіталу до активів	Норматив миттєвої ліквідності	Норматив поточної ліквідності	Норматив короткострокової ліквідності
2019	13,63	18,55	56,87	56,87	69,20
2020	15,77	21,81	56,87	56,87	79,25
2021	13,95	24,32	56,87	56,87	76,82

Значення нормативу кредитного ризику для побудови інтегрального показника розвитку представленно у табл. 3.3.

Усі перераховані вище коефіцієнти є показниками які найбільш адекватно характеризують фінансовий стан банку

Третім етапом інтегрального таксономічного аналізу фінансової стійкості банківської системи є стандартизація часткових показників оцінки фінансової стійкості з метою їх зведення до єдиного вимірника. Для проведення стандартизації, необхідно розрахувати середнє значення по кожному представленому в таблицях показнику, а далі - поділити кожен показник на його середнє значення. Результати розрахунків зроблених у програмі MS Excel наведені нижче

Таблиця 3.3

Значення нормативу кредитного ризику для побудови інтегрального показника розвитку

Назва статей	2019р.	2020р.	2021р.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента	33,46	14,35	18,32
Норматив великих кредитних ризиків	242,63	77,32	112,66
Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами	0,45	14,58	12,97
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам	0,00	0,02	0,02

Стандартизована матриця показників за значеннями нормативу адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності має наступний вигляд:

0,94	0,86	1,00	1,00	0,92
1,09	1,01	1,00	1,00	1,06
0,97	1,13	1,00	1,00	1,02

Стандартизована матриця показників за значенням кредитного ризику:

1,52	0,65	0,83	1,52
1,68	0,54	0,78	1,68
0,05	1,56	1,39	0,05

Показники (фактори), що справляють позитивний вплив на рівень фінансової стабільності банківської системи, називають «стимуляторами», показники, що знижують її рівень - «дестимуляторами». Диференціація часткових показників є необхідною процедурою для подальшого формування вектора-еталона.

До стимуляторів було віднесено наступні показники:

Н2 - норматив достатності регулятивного капіталу;

Н3 - коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів;

Н4 - норматив миттєвої ліквідності;

Н5 - норматив поточної ліквідності;

Н6 - норматив короткострокової ліквідності;

Н7 - норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента;

Н9 - максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами;

Н10 - норматив максимального розміру кредитів, наданих інсайдерам;

Дестимулятори представлені наступною сукупністю показників:

Н8 - норматив великих кредитних ризиків.

Кординати для вектора - еталона розраховуються за формою 3.1:

Z_0i = max Z_ij, якщо j стимулятор (+);

Z_0i = min Z_ij, якщо j дестимулятор (-).

де z_ij - стандартизоване значення j-ого показника в період часу i;

z_0j - стандартизоване значення i-ого показника в еталоні.

У даному випадку вектор - еталон має наступний вигляд:

Р₀=(+; +; +; +; +;+;-;+;+;) (3.2)

Таким чином, вектор-еталон має такі координати 3.3:

Z₀=(1,09; 1,13; 1; 1; 1,06; 1,52; 0,54; 1,56; 1,50) (3.3)

Після того, як нами було розраховано та побудовано вектор-еталон, ми можемо розрахувати відстань між елементом матриці й координатами вектору - еталону за наступною формулою 3.4:

С_i0 = (3.4)

де z_ij - стандартизоване значення j-ого показника в період часу i;

z_0j - стандартизоване значення i-ого показника в еталоні.

Відстань між елементом матриці й координатами вектору-еталону нормативу адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності представлена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Відстань між елементом матриці й координатами вектору-еталону нормативу адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності

	Норматив адекватності регулятивного капіталу	Співвідношення регулятивного капіталу до активів	Норматив миттєвої ліквідності	Норматив поточної ліквідності	Норматив короткострокової ліквідності
2019	0,022	0,072	0,000	0,000	0,018
2020	0,000	0,014	0,000	0,000	0,000
2021	0,016	0,000	0,000	0,000	0,001

Відстань між елементом матриці й координатами вектору-еталону нормативу кредитного ризику представлена в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Відстань між елементом матриці й координатами вектору-еталону нормативу кредитного ризику

Назва статей	2019р.,%	2020р.,%	2021р.,%
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента	0,000	0,752	0,472
Норматив великих кредитних ризиків	1,314	0,000	0,060
Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами	2,292	0,000	0,030
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам	2,250	0,000	0,000

Маючи всі данні ми можемо розрахувати таксономічний показник адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності, а також кредитного портфелю за формулою 3.5:

K_i = 1 - d (3. 5)

де d -відхилення відстані між крапкою-одиницею й крапкою Р₀ від значення відстані ознак.

Для розрахунку вищенаведеного таксономічного показника, нам необхідно визначити середню відстань, що розраховується за формулою 3.6:

(3. 6)

де n - кількість періодів;

С_i0 - відстань між між елементом матриці й координатами вектору еталону.

Розрахунок середнього значення кореня квадратного середнього квадрата різниці значень ознак здійснюється за формулою 3.7:

(3. 7)

де S₀ - середнє значення кореня квадратного середнього квадрата різниці значень ознак;

- середня відстань.

Визначимо відстань () та за формулами 3.8-3.9:

(3. 8)

(3. 9)

Результати розрахунків коефіцієнтів таксономії адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності, а також кредитного портфелю наведені у табл. 3.6-3.7.

Таблиця 3. 6

Значення коефіцієнта таксономії адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності

2019 рік	2020 рік	2021 рік
0,149	0,703	0,669

Результати розрахунків коефіцієнтів таксономії кредитного портфелю наведені у табл. 3.7.

Таблиця 3. 7

Значення коефіцієнта таксономії кредитного портфелю

2019 рік	2020 рік	2021 рік
0,156	0,698	0,739

Відображення динаміки таксономічного показника адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності представлено на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Відображення динаміки таксономічного показника адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності

Відображення динаміки таксономічного показника кредитного портфелю представлено на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Відображення динаміки таксономічного показника ризику кредитного портфелю

Отже, як ми бачимо з результатів розрахунків, інтегральний показник таксономії показника адекватності регулятивного капіталу та нормативу ліквідності підвищився у 2020 р. до рівня 0,703, а це означає, що стан банку покращився порівняно з 2019 р. У 2021 році коефіцієнт має тенденцію до зменшення та складає 0,669. Інтегральний показник таксономії кредитного портфелю у 2020р. також підвищився до рівня 0,698, а у 2021 р. виріс до рівня 0,739.

3.2 Стратегічний аналіз внутрішенього середовища банку

SWOT-аналіз є необхідною технологією проведення постійної діагностики ресурсів та можливостей підприємств певних галузей. Суть даного аналізу полягає в розділенні чинників та явищ, що впливають на функціонування та розвиток підприємств на чотири категорії: strengths (сильні сторони), weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості), threats (загрози) та дозволить розставити пріоритети і на їх основі правильно розподіляти ресурси на вирішення різних проблем.

Будь-яка організація, у тому числі і банк, діє в постійно змінних умовах, які характеризують його середовище. Аналіз цього середовища зводиться до спостереження за змінами макросередовища. Метою аналізу ринку є отримання інформації про нові ринкові можливості, а також потенційні проблеми і загрози, з якими може зіткнутися банк.

Проведемо SWOT-аналіз ПриватБанку, щоб визначити його сильні та слабкі сторони, а також ідентифікувати можливості і загрози, з якими він зіткнувся. Враховуючи цей SWOT-аналіз, ПриватБанк має можливості для розвитку та збереження своїх лідерських позицій, але також повинен вирішувати виклики, пов'язані з конкуренцією та економічною нестабільністю. За допомогою цього методу розглянемо сильні та слабкі сторони банку, а також його можливості та загрози.

При складанні SWOT-аналізу встановимо співвідношення між ними за допомогою матриці SWOT-аналізу. Це допоможе розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, які треба враховувати при розробці стратегії.

На підставі отриманих даних можемо побачити які є можливі варіанти використання сильних сторін і можливостей в розробці стратегів банку, нейтралізуючі слабкі сторони та зовнішні загрози. Поле SO потребує стратегії підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення; поле ST передбачає стратегію використання сильних сторін підприємства з метою пом'якшення загроз зовнішнього середовища; поле WO передбачає розробку стратегії подолання слабостей підприємства за рахунок можливостей зовнішнього середовища; поле WT передбачає розробку стратегії подолання загроз та усунення слабостей підприємства.

Враховуючи табл.. 3.8, можна спостерігати можливості та варіанти використання сильних сторін банку для розвитку стратегій, а також способи нейтралізації слабкостей та зовнішніх загроз.

У полі SO (сильні сторони-можливості) необхідно розробити стратегії для підтримки та розвитку сильних сторін банку, використовуючи можливості зовнішнього середовища. Наприклад, банк може проводити заходи для привертання уваги молодих клієнтів, зокрема дітей та підлітків, шляхом популяризації своїх послуг серед них. Також можна розробити більш привабливі умови для клієнтів, ніж у конкурентів, шляхом цінових та нецінових змін.

У полі ST (сильні сторони-загрози) бажано використовувати сильні сторони для зменшення та пом'якшення загроз зовнішнього середовища.

Наприклад, з метою покращення обслуговування клієнтів та залучення нових, необхідно постійно оновлювати знання співробітників шляхом проведення навчань та підвищення кваліфікації.

Також можна впровадити заходи для стимулювання економічної активності клієнтів, збільшити депозитні ставки та оптимізувати системи кеш-беку, щоб зберегти їхню зацікавленість та лояльність.

У полі WO (слабкі сторони-можливості) потрібно розробити стратегії для подолання слабкостей банку, використовуючи можливості зовнішнього середовища. Наприклад, можна впровадити систему нематеріального заохочення працівників, організувати корпоративні заходи та розширити соціальний пакет для працівників. Це допоможе підвищити мотивацію та лояльність персоналу, а також залучити талановитих співробітників.

Таблиця 3.8

Показники сильних та слабких сторін,можливастей та загроз АТ»Приватбанк»

Сильні сторони	Слабкі сторони
Лідируючі позиції на банківському ринку	Висока вартість привернутих ресурсів для іпотечного кредитування і низька привабливість кредитування для населення з низьким рівнем доходу через високу вартість кредитів
Висококваліфікований персонал	Низька зацікавленність звичайних співробітників в розвитку банку
Високий рівень банківського сервісу	Незалучення працівників до процесу прийняття стратегічних рішень,розробки цілей,бізнес-процесів
Досвід роботи на ринку	Підвищення вартості і зменшення попиту на банківськи послуги
Широкий асортимент запропонованих послуг
Наявність в банку власного програмного забеспечення
Система підвищення кваліфікації персоналу.
Можливості	Загрози
Збільшення частки ринку	Зростання інфляції та процентних ставок на кредити та депозити.збільшення фінансової кризи
Позитивні оцінки міжнародних рейтингових агенств	Високі темпи зростання не тільки об'ємів кредитування,але і ризикованості даних операцій
Наявність тісних контактів із іншими організаціями	Поліпшення на ринку позицій конкурентів
Застосування кращих практик закордонного досвіду	Занепад економічної активності споживачів банківських послуг
Широка мережа філій в Україні	Низька платоспроможність населення

У полі WT (слабкі сторони-загрози) можна розробити стратегії для подолання загроз та усунення слабкостей банку. Наприклад, в умовах незавершеної війни та погіршення економічної ситуації, банк може розробити план репозиціонування, реструктуризації та перегляду кадрової, асортиментної та цінової політики. Також варто підготуватися до гіперкризи та прийняти заходи для збереження конкурентоспроможності банку.

Отже, для досягнення успіху банку необхідно ефективно використовувати сильні сторони та можливості, одночасно нейтралізуючи слабкості та зовнішні загрози. Розробка та впровадження відповідних стратегій є ключовим елементом цього процесу.

За допомогою цього методу розглянемо сильні та слабкі сторони банку, а також його можливості та загрози.

При складанні SWOT-аналізу встановимо співвідношення між ними за допомогою матриці SWOT-аналізу. Це допоможе розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, які треба враховувати при розробці стратегії.

На підставі отриманих даних можемо побачити які є можливі варіанти використання сильних сторін і можливостей в розробці стратегів банку, нейтралізуючі слабкі сторони та зовнішні загрози. Поле SO потребує стратегії підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення; поле ST передбачає стратегію використання сильних сторін підприємства з метою пом'якшення загроз зовнішнього середовища; поле WO передбачає розробку стратегії подолання слабостей підприємства за рахунок можливостей зовнішнього середовища; поле WT передбачає розробку стратегії подолання загроз та усунення слабостей підприємства.

3.3 Упдосконалення аналізу фінансових результатів за допомогою спостережень і контролю за банківською діяльністю

ПриватБанк є універсальним банком - він надає повний спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг з обслуговування корпоративних та індивідуальних клієнтів, а саме:

здійснює депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

операції з валютними цінностями;

емісія власних цінних паперів;

приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій та ін.

Економісти України визнали Приватбанк одним з найстійкіших банків України. При формуванні рейтингу враховуються п'ять ключових показників:

достатність капіталу;

якість кредитного портфеля;

підтримку з боку власників з урахуванням політичних ризиків;

рентабельність капіталу;

ліквідність.

Важливою особливістю управління діяльністю банків є те, що рішення приймаються в умовах дії факторів невизначеності, випадковості. Для прийняття обґрунтованих рішень в умовах невизначеності. важливим є прогнозування майбутнього стану економічного середовища. Можна виділити два підходи до вирішення завдань фінансово-економічного прогнозування [20].

Перший підхід пов'язаний з установленням причинно-наслідкового механізму, тобто визначенням чинників, прогноз яких відомий і які зумовлюють функціонування прогнозованого показника.

Другий підхід - не вдаючись у механізм розвитку, прогнозувати роботу об'єкта в майбутньому, аналізуючи часові ряди показників, що характеризують його діяльність в минулому. Банки, їхні клієнти контрагенти і конкуренти перебувають під постійним зовнішнім впливом з боку ринкового середовища. Складність і динамічність реальних об'єктів зумовлюють неможливість цілком вірогідного визначення властивих їм внутрішніх закономірностей. Всі економічні й фінансові процеси пов'язані з випадковістю, проте інерційні властивості об'єктів надають високий ступінь обумовленості цим процесам в майбутньому.

Тому проблему прогнозування необхідно вирішувати на основі використання наявної (до певного моменту часу) інформації про деякі характеристики прогнозованого об'єкта, подальшої обробки цих даних математичними, евристичними (в умовах невизначеності) і комбінованими методами, одержання стохастичної залежності (моделі), що пов'язує наявні дані з часом або деякими іншими змінними, та обчислення за допомогою знайденої залежності характеристики об'єкта, в заданий майбутній момент часу з певним ступенем вірогідності [20].

До окремої групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони мають випадковий, разовий характер і тому справляють особливий вплив на фінансовий результат, одержаний банком. Вони є результатом надзвичайних подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не стосуються звичайної його діяльності. До непередбачених належать доходи (витрати), поява яких пов'язана зі змінами податкового законодавства, правил бухгалтерського обліку, збитками від стихійного лиха тощо. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

доходи (витрати) за операціями зі збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

доходи (витрати) за субординованим боргом;

дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Прибутковість банку - це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Аналіз показників прибутковості банку здійснюють порівняно з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну цих показників розраховують за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку є показники:

1) ROA - прибутковість активів банку;

2) ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість (рентабельність) активів розраховується за такою формулою 3.10 [

ROА = Чистий прибуток/Середні загальні активи (3.9)

ROA:

2019 р. 1370180/113437222 100% = 1,2%

2020 р. 1050489/86066131 100% = 1,22%

2021 р. 1291776/80165465 100% = 1,6%

Даний показник визначає рівень рентабельності сукупних активів, мінімальне його значення - 0,75 %, максимальне - 1,5 %. Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Зробивши розрахунки, можна сказати, що коефіцієнт діяльності керівництва банку є достатньо високим.

Обчислимо рентабельність власного капіталу (ROE) за формулою Дюпона для ПриватБанку за 2021 рік.

Щоб це зробити, нам потрібно використати наступні показники з таблиць вище:

1. Чистий прибуток за 2021 рік: 35,050 млрд грн

2. Виручка за 2021 рік: прибуток від процентів + прибуток від комісій + прибуток від операцій з іноземною валютою = 35,854 млрд грн + 35,057 млрд грн + 3,226 млрд грн = 74,137 млрд грн

3. Загальні активи за 2021 рік: 552,058 млрд грн

4. Власний капітал за 2021 рік: 54,529 млрд грн

Використовуючи ці дані, можна обчислити кожний з трьох чинників у формулі Дюпона:

1. Чиста прибутковість = Чистий прибуток / Виручка =

35,050 / 74,137 = 0,473 (або 47,3%)

2. Оборотність активів = Виручка / Загальні активи =

3. 74,137 / 552,058 = 0,134 (або 13,4%)

4. Фінансовий ричаг = Загальні активи / Власний капітал =

552,058 / 54,529 = 10,12

Тепер обчислимо ROE:

ROE = Чиста прибутковість * Оборотність активів* Фінансовий ричаг =

0,473 * 0,134 * 10,12 = 0,641 (або 64,1%)

Тому, за формулою Дюпона, рентабельність власного капіталу ПриватБанку за 2021 рік склала приблизно 64,1%.

Обчислимо рентабельність власного капіталу (ROE) за формулою Дюпона для ПриватБанку за 2020 рік.

Потрібні дані з таблиць:

1. Чистий прибуток за 2020 рік: 24,302 млрд грн

2. Виручка за 2020 рік: прибуток від процентів + прибуток від комісій + прибуток від операцій з іноземною валютою =

33,563 млрд грн + 27,649 млрд грн + 3,103 млрд грн = 64,315 млрд грн

3. Загальні активи за 2020 рік: 525,248 млрд грн

4. Власний капітал за 2020 рік: 31,462 млрд грн

Застосовуючи ці дані, можемо обчислити кожний з трьох чинників у формулі Дюпона:

1. Чиста прибутковість

24,302 / 64,315 = 0,378 (або 37,8%)

2. Оборотність активів

64,315 / 525,248 = 0,122 (або 12,2%)

3. Фінансовий ричаг =

525,248 / 31,462 = 16,70

Тепер обчислимо ROE:

0,378 * 0,122 * 16,70 = 0,769 (або 76,9%)

Отже, за формулою Дюпона, рентабельність власного капіталу ПриватБанку за 2020 рік склала приблизно 76,9%.

Рентабельності власного капіталу (ROE) за формулою Дюпона за 2019 рік.

Чистий прибуток за 2019 рік: 32,609 млрд грн

Виручка може бути приблизно розрахована як сума процентних доходів, доходу від комісій і прибутку від операцій з іноземною валютою, тобто

33,841 + 24,575 + 2,589 = 61,005 млрд грн

Загальні активи за 2019 рік: 309,723 млрд грн

Власний капітал за 2019 рік: 54,529 млрд грн

Таким чином, обчислюємо ROE:

ROE =

(32,609 / 61,005) * (61,005 / 309,723) * (309,723 / 54,529) =

0,5343 * 0,1970 * 5,6826 = 0,6003 або 60,03%

Отже, рентабельність власного капіталу ПриватБанку за формулою Дюпона за 2019 рік складала близько 60,03%.

Результати занесемо в таблицю 3.9

Таблиця 3.9

Рентабельність власного капіталу (ROE) АТ КБ «Приватбанк» за формулою Дюпона (2019-2021 роки)

Рік	Чиста прибутковість	Оборотність активів	Фінансовий ричаг	ROE
2019	53,43%	19,70%	5,68	60,03%
2020	37,8%	12,2%	16,70	76,9%
2021	47,3%	13,4%	10,12	64,1%

За формулою Дюпона, рентабельність власного капіталу (ROE) ПриватБанку показує коливання протягом розглянутих років.

У 2019 році, ROE склала 60,03%. Це можна пояснити високою чистою прибутковістю (53,43%) та оборотністю активів (19,70%), а також помірним фінансовим ричагом (5,68%). Загалом, компанія показує добрі показники ефективності використання свого власного капіталу для генерації прибутку.

У 2020 році, ROE значно збільшилася до 76,9%. Це можна пояснити зростанням чистої прибутковості (37,8%) та зменшенням оборотності активів (12,2%), але значним збільшенням фінансового ричагу (16,70). Це свідчить про високий ризик, пов'язаний з використанням позичених коштів для збільшення прибутку.

У 2021 році, ROE зменшилася до 64,1%. Це пов'язано зі зростанням чистої прибутковості (47,3%), але зниженням оборотності активів (13,4%) та помірним фінансовим ричагом (10,12). В цілому, компанія продовжує генерувати прибуток на власний капітал, але з меншою ефективністю порівняно з 2019 роком.

Загалом, рентабельність власного капіталу ПриватБанку за розглянуті роки є стабільною, з неколиваннями у межах від 60% до 76.9%. При цьому, різні фактори, такі як чиста прибутковість, оборотність активів та фінансовий ричаг, впливають на отримані результати.

ВИСНОВКИ

Результатом порівняння доходів і витрат є фінансовий результат діяльності банку, що виступає у вигляді збитків або прибутку. Поняття дохідності, або прибутковості банку відображає позитивний сукупний результат у всіх сферах його функціонування.

Результати проведеного у дипломній роботі дослідження підтверджують, що дохідність діяльності банку є результатом ефективної взаємодії кожного компонента системи організації сучасного банку.

У дипломній роботі визначено особливості формування фінансових результатів діяльності банку. Було розглянуто сутність та змістовні ознаки аналізу фінансових результатів діяльності банку, що надає концептуальну основу для управління фінансовими результатами

Було здійснено фінансовий аналіз діяльності АТ КБ «Приватбанк». ПриватБанк досяг значного зростання чистого прибутку у 2021 році, який становив 35,1 млрд грн, що є найвищим результатом серед всього банківського сектору України. Це збільшення на 10,7 млрд грн, або 44%, порівняно з 2020 роком. Чистий прибуток ПриватБанку становить 45% загального результату української банківської системи. Рентабельність ПриватБанку збільшилась з 6,35% у 2020 році до 8,74% у 2021 році. Це свідчить про покращення фінансової ефективності банку та його здатність генерувати більше прибутку від вкладених активів.

Основні фактори, що призвели до зростання фінансового результату банку, включають наступне:

зиження вартості фінансування завдяки загальному тренду зниження процентних ставок для фізичних осіб на банківському ринку України у 2020 році та на початку 2021 року;

збільшення комісійних доходів внаслідок зростання обсягів транзакційних операцій клієнтів, зокрема безготівкових розрахунків;

утримання операційних витрат під контролем..

ПриватБанк продемонстрував стабільні темпи зростання діяльності та фінансового результату. Це було досягнуто завдяки розвитку бізнесу, контролю за витратами, збалансованій кредитній політиці та ефективному управлінню процесами як всередині банку, так і в обслуговуванні клієнтів. Такі досягнення підтверджують провідну роль ПриватБанку у банківській системі України.

Також в результаті проведених досліджень в дипломній роботі було побудовано таксономічну модель відповідності банківським нормативам Національного Банку України, які забезпечують надійність банка і банківської системи в цілому, перед вкладниками.

Дослідивши виконання економічних нормативів НБУ можна зробити висновок, що АТ КБ «ПриватБанк» в цілому дотримується їх значень, адже виконання встановлених нормативів банками щодня контролюється територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та веде до застосування штрафних санкцій, а також неефективного управління кредитною політикою банку..

Таким чином, використання результатів даного дослідження будуть сприяти процесам реформування, оптимізації та подальшого розвитку банківського менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мочерний С. В. Політична економія: навч. посібник. Київ: ЗнанняПрес, 2002. 687 с.

2. Пушкар М. С. Фінансовий облік: підручник. Тернопіль: Карт-бланш, 2002. 628 с.

3. Пантелєв В. П., Сніжко О. С. Словник бухгалтера та аудитора. Київ: ДП “Інформ.- аналіт. агенство”, 2009. 239 с.

4. Скалюк Р. В. Сутність та значення фінансових результатів в системі розвитку господарської діяльності промислових підприємств. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: збірник наукових праць. Кіровоград, 2010. С. 135-141.

5. Дікань Л. В., Вороніна О. О. Фінансовий результат підприємств: теоретичні узагальнення та прикладний аналіз: монографія / Л. В. Дікань., О. О. Вороніна; Харків, 2008. 92 с.

6. Вороніна О. О., Дікань Л. В. Складові та основні функції управління фінансовим результатом підприємства. Економіка розвитку. 2008. № 1.

7. Герасимович А.М., Алексєєнко М.Д., Парасій-Вергуненко та ін., за ред. Герасимовича А.М. Аналіз банківської діяльності: підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 600 с. 66.

8. Груздевич, У. Я. Аналіз банківської діяльності [Текст]: навч. посібник / У. Я. Груздевич // Національний банк України. - К.: УБС НБУ, 2007. - 222 с.

9. Дікань Л. В. Фінансовий результат підприємств: теоретичні узагальнення та прикладний аналіз: Монографія. / Л. В. Дікань, О. О. Вороніна - Харків: СПД ФО Лібуркіна Л. М., 2008. - 92 с.

10. Економічна енциклопедія. - У 3-ох томах. - Т. 2 / редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. центр "Академія", 2001. - 848 с.

11. Енциклопедія банківської справи України: довідник / за заг. ред. В. С. Стельмаха. - К.: Молодь, Ін Юре, 2001. - 679 с.

12. Жмайлова О.Г. Аналіз абсолютних показників прибутку банку як фактор його стабільної діяльності / О.Г. Жмайлова, В.В. Стрілець // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Економіка і менеджмент. - 2013. - № 12. - С. 194-

13. Загородній А.Г. Облік і аудит: Термінологічний словник / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О. - Львів: «Центр Європи», 2002. - 671 с.

14. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2121-14

15. Зінченко Н. В. Управління прибутковістю підприємства [Текст] / Н. В. Зінченко, Н. М. Кравчук // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Збірник наукових праць. - 2011. - № 30. - С. 45-49.

16. Карчева Г.Т. Системний аналіз прибутковості діяльності банків України / Г.Т. Карчева // БізнесІнформ. - 2015. - № 9. - С. 308-313.

17. Кащеєва В.Ю. Управління рентабельністю банку на основі факторного аналізу / В.Ю. Кащеєва, В.О. Швидкий // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2015. - № 15. - С. 114-117. 67

18. Квасницька Р.С. Суть та особливості управління прибутком банку / Р.С. Квасницька, Г.С. Сущук - [Електронний ресурс]: Режим доступу // http://dspаcе.nbuv.gоv.uа/bitstrеаm/hаndlе/123456789/52176/10- Kаrpukhnо.pdf?sеquеncе=1

19. Колісник О.Ю. Аналіз фінансових результатів банків України / О.Ю. Колісник, Н.А. Хрущ // Фінансові аспекти розвитку економіки України: теорія, методологія, практика: збірник наукових праць здобувачів вищої освіти і молодих учених / ред. кол.: Н. А. Хрущ, Р. С. Квасницька, І. В. Форкун та ін. (відп. ред. Н. А. Хрущ). Хмельницький: ХНУ, 2021. - С. 50-52.

20. Криклій О. А. Управління прибутком банку [Текст]: монографія / О. А. Криклій, Н. Г. Маслак. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 136 с.

21. Куксенкова Ю. О. Уточнення сутності економічної категорії Їприбуток банку?/ Ю. О. Куксенкова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць / ДВНЗ ЇУАБС НБУ?. ? Суми, 2020. ? № 29. ? С. 14-19.

22. Ларіонова К.Л. Методичні підходи до формування механізму управління прибутком банку / К.Л. Ларіонова, О.С. Кузьміна // Вісник Хмельницького національного університету, №4, Том 2, 2014 (216).

23. Лєгостаєва О.О. Вдосконалення методики аналізу доходів банку та його прибутковості / О.О. Лєгостаєва, О.В. Сопко // Молодий вчений. - 2014. - № 12. - С. 191-194.

24. Миронова М. І. Фактори впливу на стійке функціонування комерційних банків / М. І. Миронова // Науковий вісник НЛТУ України. ? 2019. ? Вип. 24.1. ? С. 249-255.

25. Мочерний С.В. Політична економія: навч. посібник / С.В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

26. Мочерний, С. В. Економічна теорія [Текст]: навчальний посібник / С. В. Мочерний. - 4-те вид., стереот. - К.: Академія, 2009. - 640 с. - (Альмаматер).

27. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено Наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013р. зі змінами і доповненнями від 08.02.2014 №48. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2121-14

28. Олійник А. В. Реструктуризація банківської системи України як інструмент протидії банкрутству банків / А. В. Олійник // Вісник Хмельницького національного університету. - 2016. - № 4. - Т.2. - С.190-196.

29. Офіційний веб-сайт АТ КБ «Приватбанк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://privаtbаnk.uа/

30. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstаt.gоv.uа.

31. Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://minfin.cоm.uа

32. Офіційний веб-сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bаnk.gоv.uа

33. Офіційний веб-сайт Незалежної асоціації банків України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nаbu.uа/uа/rеyting-bаnkiv-yаkzminivsyа-bаnkivskiy.html

34. Парасій-Вергуненко, І. М. Аналіз банківської діяльності [Текст]: навчально-методичний посібник / І. М. Парасій-Вергуненко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2003. - 347 с. - ISBN 966-574-453

35. Поддерьогін І. О. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб. / І. О. Поддерьогін. - К.: Ника-Центр, 2001. - 678 с.

36. Фінансова звітність ПриватБанку https://stаtic.privаtbаnk.uа/filеs/dоc1_09092022.pdf

37. Коваленко В.В. Методичні підходи до діагностики і моніторингу фінансової стійкості банківської

38. Заруцька О.П. Управління ризиками - провідний чинник фінансової стійкості вітчизняних банків // Фінанси України. - 2006. - № 3. - С. 94-106.

Размещено на Allbest.ru