Механізм оподаткування банків (за матеріалами Вінницької філії ПАТ "Кредитпромбанк")

110

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

на тему: Механізм оподаткування банків (за матеріалами Вінницької філії ПАТ “Кредитпромбанк”, м.Вінниця)

Вступ

На сьогодні існує необхідність у формуванні вітчизняної системи податкового менеджменту банку, удосконаленні його інструментарію, що забезпечить нарощення конкурентних переваг та ефективне функціонування банку.

Проблеми функціонування системи оподаткування, питання податкового планування і управління податковими платежами, аспекти впливу оподаткування на діяльність суб'єктів господарювання висвітлені в роботах О.Д. Василика, П.В Мельника, Ю.Б. Іванова, А.І. Крисоватого, В.Г. Панскова, В.Л. Андрущенко, А.М. Соколовської, О.Д. Данілова, І.І. Д'яконової, В.В. Карпової, В.В. Лащака, Д.М. Серебрянського.

Дослідженням оподаткування банківських операцій, податкового стимулювання діяльності банків, розвитку оподаткування банків і розробці напрямів її вдосконалення присвячені роботи B.С. Петросової, М.Л. Бутилькова, О.І. Борисова, К.А. Кантирєва.

Слід зауважити, що залишилося поза увагою як науковців, так і практиків дослідження формування системи податкового менеджменту в банку, що і зумовило вибір теми дипломної роботи та свідчить про її актуальність.

Метою дипломної роботи є розробка теоретичних і практичних рекомендацій щодо розвитку податкового менеджменту банку, враховуючи його вплив на ефективність діяльності банку.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

- обґрунтувати місце і роль оподаткування серед факторів зовнішнього середовища діяльності банку;

- дослідити теоретичні основи податкового менеджменту банку та виділення його елементів;

- узагальнити існуючі методичні підходи щодо визначення рівня податкового навантаження, обґрунтувати методику розрахунку показників для його оцінки;

- проаналізувати структуру податкових платежів і податкового навантаження по банківській системі;

- дослідити інструментарій податкового менеджменту банку;

- формалізувати взаємозв'язок показників податкового навантаження та ефективності діяльності банку.

Об'єктом дослідження дипломної роботи є відносини, пов'язані з перерозподілом фінансових ресурсів у вигляді податків і формуванням результату діяльності банку.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та інструментарій податкового менеджменту банку.

Методологічну основу дипломної роботи склали положення теорії податкового менеджменту, оподаткування банківської діяльності та концепції банківського фінансового менеджменту.

У процесі дослідження використовувалися такі методи, як теоретичне узагальнення та порівняння, систематизація (при дослідженні податкового менеджменту та особливостей оподаткування у банківській сфері); спостереження (дослідження податкового навантаження по банківській системі); порівняння (у процесі встановлення існуючих методик оцінки податкового навантаження); системного аналізу (при визначенні елементів податкового менеджменту).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань регулювання оподаткування банків, матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків і Державної податкової служби України, наукові праці економістів, присвячені проблемам податкового менеджменту.

Структура і обсяг написаної дипломної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Теоретичні та методичні основи Оподаткування банків

1.1 Вплив оподаткування на показники та напрямки банківської діяльності

Становлення та розвиток банківської справи відбувається в нових умовах, за яких банки стають вагомою ланкою ринкової системи, відчуваючи постійний вплив цієї системи, що, вимагає передбачення змін в зовнішньому середовищі та адаптації до них. Відновлення економічного зростання в Україні залежить від ефективності банківської системи.

Діяльність банку можлива на основі організації діяльності і ефективного використання ресурсів. Для досягнення цієї мети варто створити дієву і якісну систему управління, яка повинна включати як організаційну, так і фінансову складову.

У цьому зв'язку необхідно вивчити досвід управління банком в розвинених країнах і роботи визнаних економістів, таких як Дж. Сінкі, Дж. Маршалл та ін. Тим не менш, копіювання механізмів фінансового управління банком, що дає позитивні результати в країнах з нормальною правовою базою, де є стабільна банківська система і розвинені фінансові ринки не представляється можливим.

Відповідно, це вимагає вивчення наукових публікацій, з урахуванням місцевої банківської системи.

Серед представників української економічної думки, що вивчали проблеми банківської справи, слід назвати А.М. Мороза, М.І. Савлука [4], І.В. Сала [33], А.М. Герасимовича [2] та інших.

Проблеми фінансового управління банками відображенні у вітчизняній літературі, особливо в дослідженнях О.В. Васюренка [15], В.І. Грушка [26], О.Д. Заруби [38], С.М. Козьменка [48], І.В. Сала [33] та інших.

Звичайно викликали науковий інтерес і дослідження російських вчених з питань управління банківським бізнесом. Відзначаючи схожість економічних процесів в Україні та Росії слід зазначити, що умови для розвитку та регулювання діяльності банків, що працюють в них зовсім різні. Ці відмінності в основному в характеристиках податкового регулювання, встановлення правил та процедур бухгалтерського обліку, впровадження Національним банком України та іншими.

Наукові розробки щодо підвищення ефективності банківської діяльності, хоча і досить значні, але деякі аспекти цієї проблеми залишаються недостатньо розвиненими. Зокрема, визначення ефективності та впливу на діяльність банків зовнішніх і внутрішніх факторів.

Розвиток банківської діяльності здійснюється під впливом кількох чинників. По-перше, ми розглянемо більш глибоко поняття фактор для виявлення ролі факторів у банківській діяльності та їх типи.

Найбільш загальне визначення фактора як причини [8]. Тим не менш, фактор може розглядатися не тільки явище, але і як істотний фактор, стан процесу [45]. У даному дослідженні термін "фактор" пропонується розуміти суттєву обставину або умову процесу чи явища, яка впливає на нього у певному напрямку.

Для роботи всіх підприємств, включаючи банки, важливе навколишнє середовище представлене ??цілим рядом чинників. В умовах високої невизначеності і ризикованості необхідно постійно вивчати фактори навколишнього середовища банку, оскільки такі дослідження дають інформацію про можливі напрямки розвитку фінансових ринків перевірити ефективність нашої стратегії, щоб сформувати основні завдання в майбутньому, адаптацію існуючих планів. У своїй діяльності банк та інші організації активно взаємодіють з навколишнім середовищем, змінюючи внутрішні компоненти діяльності. Під час цієї взаємодії необхідно забезпечити баланс між процесами розподілу ресурсів на міжнародному ринку, використовувати їх для створення продукту або послуги, розподіл ресурсів або продажу нових продуктів і послуг для зовнішніх клієнтів. Характерною рисою зовнішнього середовища банку є те, що постачальник ресурсів, необхідних для його діяльності є основним споживачем його продукції і послуг.

Структурування банківських факторів, включаючи здатність впливати на управління банком, представлені на рис.1.1.

У більшості робіт на цю тему, класифікація факторів здійснюється за ступенем їх впливу на банк. Зокрема, автори розрізняють середовище прямого проміжне середовище або «середовище завдань»), непрямі (зовнішнє середовище) і внутрішнє середовище.

До факторів зовнішнього середовища, за якими банк не може впливати і має пристосовуватися (тобто чинники, які безпосередньо впливають на банки) є наступні:

- політична і правова сфера - політична структура державного управління стабільність уряду, законність і механізми реалізації економічної політики уряду;

- економічні чинники - стан національної економіки (ВВП, інфляція, фінансове становище господарюючих суб'єктів і населення), оподаткування, бізнес-коливання, рівень розвитку та ринкових умов, інфраструктури, ринку, конкуренції у банківській сфері, інвестиційних процесів;

- соціально-демографічні особливості - підтримка або відсутність довіри до банківської діяльності, профспілкової діяльності і вплив на громадську думку, число потенційних користувачів (структура населення, зміни в деяких групах), кількість існуючих і потенційних характеристик робочої сили для кваліфікованої робочої сили (якість робочої сили та професійний рівень);

- державний контроль і регулювання діяльності банків (грошово-кредитна політика, вимоги по дотриманню стандартів економічної, облікової політики, методи визначення бухгалтерського обліку, банківського нагляду).



Ми вважаємо, що факторами навколишнього середовища, на які банк може вплинути або змінити (фактори непрямого впливу) є:

- вибір партнерів, співробітників, клієнтів, сегментів ринку, вихід на нові ринки;

- методи конкуренції;

- розвиток банківських продуктів і послуг;

- зв'язок та інформаційна середа - вибір систем і комунікацій, передачі та обробки інформації, комп'ютерні системи, форми і методи для отримання інформації;

- науково-технічний потенціал - інструменти технічного розвитку, технології робіт і послуг, наявність прикладних досліджень.

Слід підкреслити, що всі елементи навколишнього середовища взаємопов'язані, ця зміна (наприклад, політичної чи економічної) призводить до значних змін в інших (наприклад, соціально-демографічних або юридичній).

Зверніть увагу, що при взаємодія банків з зовнішнім середовищем має певні характеристики: окремі компоненти навколишнього середовища роблять різний вплив на окремі банки. Крім того, банки в свою чергу, мають можливість впливати на певні фактори навколишнього середовища, використання або адаптувати їх для досягнення стратегічних цілей. Саме тому необхідно проводити дослідження і аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів навколишнього середовища банку в той же час у зв'язку з аналізом сильних і слабких сторін банку.

Виходячи з цілей дослідження, завданням яких є виявлення впливу оподаткування як фактору в банківській сфері, всі зовнішні чинники, що представляють особливий інтерес для банку, у складі яких вагомим і впливовим на діяльність банків є система оподаткування. Область наукових статей з проблем оподаткування банків навряд чи розроблена у вітчизняній економічній літературі, а внесли значний вклад у вивчення питань, пов'язаних з оподаткуванням компаній і проаналізували різні аспекти податкової системи України роботи О.Д. Василика [12, 13], А.І. Крисоватого [53, 54], В.Л. Андрущенко [3], О.Д. Данілова [28] . В них значна увага зосереджена на обгрунтуванні ролі та місця податків в економічній системі. Деякі аспекти впливу оподаткування на діяльність суб'єктів добре освітлено в роботах Ю.Б. Іванова, В.В. Лащака, Р.П. Жарка, Є.Б. Бережного, Д.М. Серебрянського.

Більше уваги до дослідження конкретних оподаткування окремих видів банківських операцій і розробці напрямів їх покращення, викладені в роботах російських вчених, таких як М.Л. Бутильков, О.І. Борисов [8, 9]. Більша частина робіт розглядає розвиток оподаткування банків та видачу податкових пільг для інвестиційних банків. У той же час об'єктивний аналіз оподаткування як фактора банківської діяльності та оптимізації її впливу не проводилось. Немає методів визначення податкового навантаження на банки та їх вплив на ефективність банку.

Вплив на податкові результати функціонування банку визнається більшістю вчених. Зокрема, існує думка, що оподаткування відноситься до прямих зовнішніх факторів, які безпосередньо впливають на напрямок, масштаби та інструменти банківської діяльності. Значення податків і податкової системи як фактора банківської діяльності, зумовлене функціями, які вони виконують. Серед учених немає єдності в підході до розподілу податкових функцій [60]. Тим не менше, найбільш поширеним думка, що податки мають дві основні функції - фіскальну та регулюючу.

Фіскальна функція особливо важлива, тому що цей варіант податки виконують свою головну мету - наповнення дохідної частини бюджету країни для задоволення потреб суспільства. Характерною особливістю цієї функції є її стабільність, що дозволяє формувати доходи державного бюджету на постійній основі. Сталість означає, що податки не повинні вступати в бюджет разовими платежами на невизначений термін, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко визначених умовах. Оскільки мета полягає у забезпеченні витрат то час їх сплати мають бути узгоджені з термінами фінансування витрат уряду.

Зі збільшенням ролі регулюючої функції держави збільшилася сума податку, а саме для забезпечення гармонізації інтересів усіх учасників податкових відносин. Ця функція здійснюється впливом податків на різні види діяльності суб'єктів. Таким чином, як відзначає А.І. Крисоватий [53], регулюючі функції в залежності від впливу податків на діяльність господарюючих суб'єктів можна розглядати як стимул. якщо деякі параметри заохочують платника покращувати результати своєї діяльності

Наприклад, при високих податках банки направлені ??на зниження норми прибутку, створюючи штучні витрати. Надання ж переваг, таких, як оподаткування державних цінних паперів і доходів за кредитами для підприємств у пріоритетних секторах і т.д., спрямовані на зміцнення банківської діяльності в цих областях.

З іншого боку, оподаткування інших економічних агентів впливає на діяльність банків в інших секторах економіки, безпосередньо не пов'язаних з банківською. Наприклад, , на думку Н.І. Версаль [16], збільшення податкового тягаря не тільки на банківські установи, а й для інших компаній і приватних осіб змушує згорнути свою діяльність, може зменшити розмір свого бізнесу. У свою чергу, обмеження господарської діяльності веде до збільшення безробіття, а це означає, що зниження депозитів фізичних осіб.

Як правило, застосування регулюючої функції оподаткування забезпечується застосуванням прямих податків, що стягуються при здійсненні виробничого процесу (прибутковий податок, податок на прибуток і т.д.), у той час як непрямі податки (ПДВ, податок від продажу продукції, акциз) виконують переважно фіскальну функцію.

Оподаткування має значний вплив на окремих операцій банку і його діяльності в цілому, ми вважаємо, що оподаткування як фактор в банківському секторі слід розглядати як з точки зору його можливого впливу (прямо чи опосередковано) на діяльність банку, так і в плані можливостей для оптимізації цього впливу.

На нашу думку, розглядаючи систему оподаткування з позиції її впливу на діяльність банків, необхідно розрізняти систему оподаткування безпосередньо банків (прямий вплив) та систему оподаткування інших суб'єктів господарювання і фізичних осіб (опосередкований вплив).

Залежно від характеру впливу напрямки та наслідки впливу системи оподаткування на діяльність банку будуть різними.

Аналіз прямого впливу системи оподаткування як фактору діяльності банків в Україні зумовлює необхідність аналізу систем оподаткування розвинутих країн, оскільки функціонування податкової системи України обмежується вісімнадцятирічним досвідом.

1.2 Податкове навантаження та податкові ризики банку

Податковий менеджмент банку розглядається нами як одина з підсистем управління. Оскільки предметом податкового менеджменту банку є податкове навантаження і податкові ризики, то можемо зазначити, що функції податкового менеджменту спрямовані на здійснення податкової оптимізації та оцінку податкових ризиків.

Перш зупинимося на розгляді податкових ризиків в системі податкового менеджменту банку. На нашу думку, критерієм оцінки якості прийнятих управлінських рішень в сфері податкової діяльності банку в рамках управління фінансами повинна бути не стільки максимізація фінансового результату з метою поліпшення фінансового стану та підвищення ринкової вартості банку, скільки мінімізація податкових ризиків. Реалізація податкових ризиків істотно впливає на результати податкового планування, оскільки при їх невизначеності величина податкового навантаження може бути розрахована тільки приблизно і в разі значних відхилень може привести до прийняття економічно неефективних управлінських рішень в галузі податкового менеджменту, в свою чергу негативно вплине на величину фінансового результату банку .

Ігнорування податкових ризиків в процесі управління фінансами банку може привести до істотних негативних наслідків як у вигляді прямих втрат - зменшення фінансового результату, збільшення податкових витрат, фінансові санкції, так і у вигляді упущеної вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень.

Податкові ризики більшість учених пропонує розглядати як різновид фінансових ризиків, оскільки вони можуть привести до зростання витрат. Основна частина податкових ризиків може бути оцінена в грошовому вираженні. Нефінансовими можна вважати тільки податкові ризики, пов'язані з кримінальною відповідальністю. У той же час банки як юридичні особи не можуть бути суб'єктами кримінальної відповідальності, то даний вид ризику не може бути поширений на банк як платника податків.

На думку А.А. Леушева, податкові ризики можна розглядати як вузькому і широкому сенсі:

- у вузькому сенсі податкові ризики - це можливість донарахування податків та інших фінансових санкцій податковими органами;

- в широкому сенсі податкові ризики - це ймовірність фінансових (або інших) втрат, пов'язаних з процесом нарахування та сплати податків [59].

Дослідивши спадщина вчених і практиків слід зазначити, що серед основних джерел виникнення податкових ризиків вказуються фіскальна психологія платника, фактори соціально-економічного, нормативно-правового та організаційного характеру, зміни в податковій політиці, недоліки планування, галузеві особливості та види діяльності. З точки зору інструментів податкового менеджменту чинники (джерела виникнення) податкових ризиків, на наш погляд, доцільно об'єднати в дві групи (рис.1.4).

Зовнішні фактори пов'язані з функціонуванням системи оподаткування взагалі і податковою політикою держави, внутрішні - пов'язані з функціонуванням банку як суб'єкта і учасника податкових відносин. У кожній з цих груп наведені причини, що збільшують ймовірність реалізації податкових ризиків для банку.

Слід зазначити, що податкові ризики найчастіше розуміють як небезпека настання подій з негативними для банку наслідками, причому не тільки фінансовими втратами, а й погіршенням ділової репутації банку, тому необхідно систематично проводити їх аналіз і моніторинг. Такий систематичний аналіз дозволить більш виважено підійти до процесу прийняття управлінських рішень, усунути, мінімізувати податкові ризики або їх наслідки

Крім того, своєчасне виявлення чинників податкових ризиків на основі їх аналізу сприятиме і збільшенню ринкової вартості банку, оскільки відсутність негативних чинників діяльності підвищить довіру потенційних інвесторів і вкладників.

Отже, дія одного або сукупності наведених чинників призводить до виникнення певних видів податкових ризиків.

Деякі види податкових ризиків принципово не можуть бути усунені, проте всі податкові ризики повинні бути своєчасно ідентифіковані та оцінені їх наслідки для подальшого використання аналітичних даних при прийнятті управлінських рішень.

Зазначені вище фактори та пов'язані з ними види податкових ризиків можуть негативно вплинути на різні об'єкти ризиків: на операції банку, на операції з пов'язаними особами, на напрямки діяльності банку, на виконання функцій банку як платника податків і податкового агента, а також на виконання банком функції посередника між державою та іншими платниками податків. Так, можуть виникнути ризики, пов'язані з неправильним документальним оформленням операцій з податкового законодавства, застосуванням в обліковій політиці методів, не передбачених податковим законодавством, не відображення деяких операцій в податковому обліку, встановлення цін за операціями з пов'язаними особами на підставі трансфертних т.д. .

Класифікація і виділення відповідних видів податкових ризиків дозволить проаналізувати операції банку і своєчасно виявити фактори податкових ризиків і передбачати їх наслідки. Однак, для прийняття рішень щодо того, які ризики можна вважати контрольованими, необхідно проаналізувати не тільки фактори податкових ризиків, а й оцінити потенційні негативні наслідки у вигляді фінансових втрат. Це, перш за все, фінансові санкції у вигляді пені, штрафів і судових витрат. Причому, згідно чинного податкового та адміністративного законодавства, види відповідальності і покарання можуть бути застосовані як безпосередньо в банк, так і до його керівництва. У разі виявлення певних податкових правопорушень передбачена кримінальна відповідальність. Крім того, необхідно враховувати негативні наслідки для репутації банку, пов'язані з судовим розглядом таких справ і широким обговоренням податкових конфліктів.

Розділ 2. Механізм оподаткування банків

2.1 Комплексний підхід до управління податковою діяльністю банку на основі функціональної моделі

У літературі з питань податкового менеджменту виділяється кілька моделей - від спрощеної, обмеженої головним чином для здійснення цілей оподаткування і планування, до складних, за участю кількох рівнів на основі використання таких інструментів, як податкове планування та управління податковими інших Функції: податковий облік, податковий аналіз, податкове регулювання. Доцільність моделі податкового менеджменту пояснюється різним рівнем потреби підприємств в управлінні оподаткуванням відповідно до їх стратегічних цілей.

При формуванні моделі фінансового управління банком, на нашу думку, слід брати до уваги кілька чинників (рис.2.1).

Зовнішні фактори, що впливають на податкову модель для управління банком і включають коригування нормативних актів Національним банком України з метою регулювання банківської діяльності, податкове поле банку, банківські функції в системі оподаткування, організація взаємин з Державною податковою службою України, тенденції і вплив податків на банківську діяльність.

Найважливішим зовнішнім фактором є державна політика в сфері оподаткування. Крім того, податковий менеджмент банку страждає від нестабільності і складності податкового законодавства, частих змін правил їх частих коригувань, широкого тлумачення податкового законодавства в законодавчих актах.

Часто призводить до змін в суті законів, багато положень, які є обов'язковими для використання з точки зору податкових органів, відсутність чіткої системи для платників податків з інформацією про зміни в податковому законодавстві та інтерпретації по відношенню до деяких питань оподаткування; неточні закони та правила, і, отже, їх суперечливих тлумачень, відсутність координації між різними законами.

Внутрішні фактори, що впливають на всі елементи фінансових можливостей банку: доходи, витрати, прибуток, інвестиції. Ці фактори включають в себе: діяльність і організаційну структуру, обсяг податкового тягаря, правила і порядок діяльності податкової і бухгалтерської облікової політики, включаючи оподаткування, ціноутворення, структуру витрат. На наш погляд, вимоги до податкової моделі управління повинні визначатися в першу чергу потребами банку, в залежності від рівня податкового навантаження на банк. Крім того, вибір моделі податкового адміністрування залежить від наявності інформації, трудових та технічних ресурсів, необхідних для створення умов для функціонування управління податковою системою.

Слід зазначити, що податковий менеджмент відіграє важливу роль в системі фінансового управління банку, є учасником фінансових відносин більшість банківських операцій і вимагає розгляду податкових чинників в управлінні фінансовою діяльністю банку.

Податковому менеджменту як частині фінансового управління властива обмежена автономія, так як вона з'являється тільки в реалізації дій і рішень. Тому ми вважаємо, що використання інструментів для управління податків у зв'язку з функціями фінансового управління буде суттєво впливати на податкові наслідки управлінських рішень та підвищення ефективності банку.

На основі аналізу наявних наукових розробок в сфері організації системи податкового менеджменту на підприємствах, автор пропонує підхід до управління податковою діяльністю банку на основі формування функціональної моделі, яка забезпечує взаємодію всіх інструментів податкового менеджменту (рис. 2.2).



Пропонована функціональна модель охоплює заходи податкового адміністрування шляхом розробки завдань. Банк використовує свої інструменти: податкове планування, аналіз, оподаткування, бухгалтерський облік та податковий контроль в процесі прийняття управлінських рішень щодо податкового тягаря і податкових ризиків.

Для забезпечення ефективного функціонування системи податкового менеджменту, повинні бути чітко визначені і сформульовані цілі, завдання і засоби управління.

Як уже говорилося, основною метою податкового менеджменту банку повинна бути організація податкової діяльності, спрямованої на оптимізацію взаємодії банку як підприємства з податковою системою і підвищення її ефективності, з урахуванням стратегічних цілей і завдань.

2.2 Аналіз показників оподаткування банку за 2009-2011 роки

Вінницька філія ПАТ “Кредитпромбанк” публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” є резидентом України, має статус платника податку на прибуток на загальних підставах зі ставкою оподаткування, встановленою Податковим кодексом України (зі змінами та доповненнями) та належить до групи платників податку на прибуток, 50 або більше відсотків статутного фонду яких перебуває у власності або управлінні (безпосередньо чи побічно) осіб, що не є резидентами України (Додаток В).

Витрати з податку на прибуток включають поточне оподаткування та зміни у відстроченому оподаткуванні. Поточне оподаткування розраховується на основі сум, які очікуються до оплати податковим органам щодо оподаткованого прибутку чи збитку за поточний період, які розраховані відповідно до вимог українського податкового законодавства та із застосуванням ставки податку на прибуток, що діє за звітною датою. Оподатковані прибутки чи збитки формуються на основі даних податкової декларації. Активи та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються як дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток, або зобов'язання щодо поточного податку на прибуток в балансі Банку.

Відстрочені податкові активи та зобов'язання розраховуються стосовно всіх тимчасових різниць за методом балансових зобов'язань. Відстрочені податки на прибуток відображаються стосовно всіх тимчасових різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов'язань та їх балансовою вартістю для цілей фінансового обліку, за винятком випадків, коли відстрочений податок на прибуток виникає у результаті первісного відображення гудвіла, активу або зобов'язання за операцією, що становить об'єднання компаній і яка на момент здійснення не впливає ані на бухгалтерський прибуток, ані на оподатковуваний прибуток чи збиток.

Відстрочені податкові активи визнаються щодо всіх тимчасових різниць, якщо є ймовірність реалізації цих активів за рахунок майбутніх прибутків, що підлягають оподаткуванню. За звітний рік Банк не визнавав відстрочені податкові активи в сумі 81 490 грн. Сума не визнаного відстроченого податкового активу пов'язана з податковими збитками та зниженням ставок оподаткування, що пов'язано зі зміною податкового законодавства.

Банк вважає, що цю тимчасову різницю він зможе реалізувати протягом наступних звітних періодів. Відстрочені податкові активи та зобов'язання визначаються за ставками податку, що будуть застосовуватись протягом періоду реалізації активу чи врегулювання зобов'язання на підставі законодавства, яке набуло чинності на звітну дату.

Інформація щодо впливу зміни ставок на суму визнаного податкового активу у звітному році наводиться в Примітці 10 «Податок на прибуток». Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату балансу і зменшується, якщо більше немає ймовірності отримання достатнього податкового прибутку, до якого можна застосувати повністю або частково відстрочений податковий актив.

В основній частині відстрочені податкові активи та зобов'язання Банку є короткостроковими. Відстрочені податкові активи або зобов'язання визнаються у статті відстрочені податкові активи чи відстрочені податкові зобов'язання. Витрати з поточного та відстроченого податку на прибуток відображаються як стаття податок на прибуток звіту про фінансові результати, якщо відстрочені податкові активи або зобов'язання виникають за балансовими статтями та в капіталі, а також за операціями, які відображаються як зміни капіталу.

У процесі своєї діяльності Банк також сплачує інші податки, які включені до статті «Адміністративні та інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати.

Станом на 31 грудня 2011 року Банк визнав відстрочений податковий актив у сумі 61,992тис.грн. (у 2010р.- податковий актив у сумі 21,121тис.грн., у 2009 р. податковий актив у сумі 34,642тис.грн.) (рис.2.3).

Рис.2.3 Сума відстрочених податкових активів Вінницької філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Вінниця.

Враховуючи попередній досвід роботи та перспективи у своїй діяльності, керівництво Банку вважає, що протягом найближчого періоду матиме достатньо оподатковуваного прибутку, який дасть змогу реалізувати відстрочену податкову пільгу.

У 2010 та 2009рр. податок на прибуток стягувався за ставкою 25% з оподатковуваного прибутку. Фактична ставка податку на прибуток відрізняється від нормативних ставок податку на прибуток.

Станом на кінець дня 31 грудня 2010р. податок на прибуток сформовано за такими статтями балансу:

- дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток в сумі 8,281тис.грн.;

- відстрочені податкові активи в сумі 21,121тис.грн.

Джерелом формування зобов'язання щодо поточного податку на прибуток у 2010р. є витрати Банку, а за відстроченими податковими активами Банку за рахунок витрат Банку сформовано (22,733)тис.грн., за рахунок капіталу - 9,212тис.грн. Джерелом формування зобов`язання щодо поточного податку на прибуток в 2009р. були витрати Банку, а за відстроченими податковими активами Банку за рахунок витрат Банку було сформовано 80,841тис.грн., за рахунок капіталу - (0,553)тис.грн.

Також протягом звітного року відбулася зміна податкового законодавства щодо прийняття послідовної політики зниження ставок оподаткування з податку на прибуток з 25 до 16 відсотків. Банк виконав оцінку відстрочених податкових різниць станом на кінець звітного періоду з врахуванням зміни ставок та з врахуванням строків їх реалізації. Відповідно до цього загальний ефект від зміни ставок склав 0,956тис.грн.

У 2011 та 2010 роках податок на прибуток стягувався за ставкою 25% у першому кварталі 2011 року та 23% у наступних періодах з оподатковуваного прибутку. Фактична ставка податку на прибуток відрізняється від нормативних ставок податку на прибуток.

Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року податок на прибуток сформовано за статтями балансу визначеними у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Статті балансу за якими сформовано податок на прибуток Вінницькою філією ПАТ «Кредитпромбанк» станом на 31.12.2011 року

№	Статті балансу	Сума, тис. грн.;
1	- дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	7,989
2	- відстрочені податкові активи	61,992

Витрати з поточного податку на прибуток у 2011р. банком не визнавались. За відстроченими податковими активами Банку за рахунок витрат Банку сформовано (11,205) тис. грн., за рахунок капіталу - 29,666 тис. грн. Джерелом формування зобов'язання щодо поточного податку на прибуток у 2010 році у сумі (1,023 тис. грн.) є витрати Банку, а за відстроченими податковими активами Банку за рахунок витрат Банку сформовано (22,733) тис. грн., за рахунок капіталу - 9,212 тис. грн.

В складі інших зобов'язань Вінницької філії ПАТ «Кредитпромбанк» рахувалася кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток у 2010р. у сумі 0,184тис.грн., і у 2011р. у сумі 0,148тис.грн (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Інші зобов'язання Вінницької філії ПАТ «Кредитпромбанк»

Рядок	Найменування статті	2010р.	2011р.	2011/ 2010, тис.грн.	2011/ 2010, відс.
1	Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток	0,184	0,148	-0,036	80,4
2	Кредиторська заборгованість за розрахунками з працівниками Банку	21,634	19,894	-1,74	92,0
3	Доходи майбутніх періодів	8,485	5,878	-2,607	69,3
4	Інші	4,602	7,326	2,724	159,2
5	Усього	34,905	33,246	-1,659	95,2

Якщо аналізувати адміністративні та інші операційні витрати Вінницької філії ПАТ «Кредитпромбанк» за останній 2011р., то найбільшу питому вагу у них займають витрати на утримання персоналу - 51,09%. Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на прибуток складає лише 6,6% (табл.2.3).

Таблиця 2.3 Адміністративні та інші операційні витрати Вінницької філії ПАТ «Кредитпромбанк»

Рядок	Найменування статті	2010 рік	2011 рік	% від загальних у 2010р.	% від загальних у 2011р.
1	Витрати на утримання персоналу	(197813)	(225 171)	51,5	51,09
2	Амортизація основних засобів	(33 763)	(26 618)	8,78	6,04
3	Визнання втрати корисності	(2 602)		0,68	0,00
4	Відновлення корисності основних засобів і нематеріальних активів		1 666		-0,38
5	Амортизація програмного забезпечення та інших нематеріальних активів	(9)	(1)	0	0,00
6	Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів, телекомунікаційні та інші експлуатаційні послуги	(36 405)	(41 988)	9,47	9,53
7	Витрати на лізинг (оренду)	(49 515)	(53 076)	12,9	12,04
8	Професійні послуги	(11 314)	(19 144)	2,94	4,34
9	Витрати на маркетинг та рекламу	(3 658)	(5 260)	0,95	1,19
10	Витрати на охорону	(9 408)	(10 219)	2,45	2,32
11	Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на прибуток	(22 201)	(29 081)	5,78	6,60
12	Інші	(17 610)	(31 505)	4,58	7,15
13	Витрати на резерви за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю	(74)	(379)	0,02	0,09
14	Усього адміністративних та інших операційних витрат	(384372)	(440 776)

У наступній таблиці 2.4 наведено елементи витрат на сплату податку на прибуток.

Таблиця 2.4 Витрати на сплату податку на прибуток ПАТ «Кредитпромбанк»

№	Найменування статті	2010р.	2011р.	2011/ 2010, тис.грн.
1	Поточний податок на прибуток	(1,023)	-	-
2	Відстрочений податок на прибуток	(22,733)	11,205	11,205
3	Усього	(23,756)	11,205	11,205

Станом на 31 грудня 2011р. поточна ставка з податку на прибуток складала 23%. Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов'язань щодо всіх тимчасових різниць, відповідно до встановлених законодавством ставок з податку на прибуток. Далі наведено рух тимчасових різниць за 2011 та 2010 роки.

Розділ 3. Напрями удосконалення механізму оподаткування банку

В основі прийняття рішення у сфері податкового менеджменту є податкове планування та податкове адміністрування. Податкове планування може створити необхідні умови для стійкого розвитку банку, збільшити його фінансову стабільність. Можливості для бізнесу, рішення, аналізуються на основі наявності чи відсутності сплати податку, суми податку, податкових пільг та інших положення податкового законодавства. У результаті податкове планування створює оптимальний рівень податкового навантаження і вибирається в залежності від кількості податків, які сплачує банк, залежить від параметрів фінансового плану та заходів по його реалізації.

Застосування податкового планування в ділових відносинах банків створює такі важливі переваги для бізнесу: вміння аналізувати і використовувати в майбутньому більш сприятливих умов для розвитку бізнесу, підготовка до змін в навколишньому середовищі, конкурентоспроможність в порівнянні з іншими учасниками ринку, заохочення членів податкового планування для реалізації своїх рішень в подальшій роботі, більш раціональний розподіл і використання різних ресурсів, підвищення фінансової стійкості.

Збільште значення податкового планування в банку сьогоднішніх умовах діяльності банку зумовлюється цими обставинами [51]:

- економічна нестабільність, високе податкове навантаження і постійні зміни в податковому законодавстві робить більш конкурентоспроможним ті банки, які оперативно реагувати на зміни, і це можуть зробити тільки банків, які мають багатоваріантні розрахунки податкової оптимізації;;

- податкова економія є резервом для збільшення прибутку і служить довгостроковим джерелом фінансування інвестиційних програм і забезпечує основу для фінансової стабільності;

- максимізація прибутку, створює умови для росту виплати дивідендів на акцію і збільшує капіталізацію (вартість) банку;

- збільшення розміру банку та складності організаційних форм і видів діяльності. Масштаб, складність і різноманітність видів діяльності, вимагають особливої ??уваги в банку до визначення податкових наслідків управлінських рішень;

- динамічне середовище. У комерційній практиці в ринковій економіці динамічність середовища є у зв'язку з високим попитом і його постійними змінами. В економіці країни динамічність зовнішнього середовища визначається насамперед нестабільністю в соціально-політичній сфері. З урахуванням наведених вище умов рішення в галузі податкового управління банку мають бути зроблені за результатами моніторингу та аналізу змін факторів навколишнього середовища, прямого і непрямого впливу, в якому працюють банки. Таким чином, податкове планування стає стратегічним напрямком.

Таким чином, ми можемо визначити податкове планування банку як невід'ємну частину фінансового планування діяльності банку, яка включає в себе відповідні методи для розвитку альтернативного варіанту податкової діяльності відповідно до діючого податкового законодавства і відбір кращого з них, з т.з. стратегії банку щодо податкових наслідків його діяльності.

Податкове планування має супроводжувати всі операції банку, щоб забезпечити найбільш підходящий варіант для реалізації податкової відповідальності. Податкове планування для пропонованої функціональної моделі управління включає в себе аналіз схем оптимізації, розвиток альтернативних видів податкової діяльності банку, вибір оптимальної і відповідної методики податкового планування. Для обраного варіанта податкової діяльності складається календар податкових платежів, податкові графіки і бюджет податкових видатків, який є частиною операційного бюджету, враховуючи забезпечення банком власних податкових зобов'язань, а також діяльність банку в якості фіскального агента.

Види податкового планування, які можуть бути використані в практиці банку, на наш погляд, доцільно класифікувати таким характеристикам: структура управління з точки зору діяльності, характер рішення, управлінські інструменти (рис.3.1).

Слід підкреслити, що всі окремі види податкового планування взаємозалежні і доповнюють один одного. Наприклад, корпоративне податкове планування може бути зроблено в стратегічному та оперативному рівні планування для банку в цілому та його окремих ланок. Однак, як показано на рис. 2.4 типи податкового планування є різні, процедури для відповідних методів податкового планування є теж різні.

Для узгодженості податкових планів банку із системою фінансових бюджетів, доцільно здійснювати податкове планування не за організаційною, а за фінансовою структурою банку у розрізі центрів відповідальності або бізнес-напрямків.

Основною метою стратегічного податкового планування, що пов'язане із системою стратегічних планів банку є розробка на підставі прогнозів і тенденцій розвитку податкової системи та фінансових ринків таких моделей і варіантів здійснення банківської діяльності, які якнайкраще відповідали б поставленим стратегічним цілям, з урахуванням можливих змін в зовнішньому (в тому числі і податковому) середовищі. В результаті заходів, що здійснюються на оперативному рівні, складається податковий план, спрямований на досягнення стратегічних інтересів банку.

Крім того, в системі податкового менеджменту банку також доцільно використовувати відповідні види податкового планування, виділені за обсягом охоплення діяльності та за інструментарієм.

У процесі дослідження щодо виділення методів податкового планування було з'ясовано, що фахівці визначають дві групи методів:

1) спеціальні методи, застосування яких дозволяє оптимізувати складові податкових баз та податкові зобов'язання, а також внаслідок цього зменшити податкове навантаження;

2) загальні методи, що використовуються для розрахунків сум платежів за відповідними видами податків та аналізу альтернативних варіантів оподаткування.

До групи спеціальних методів податкового планування в літературі відносяться такі методи: оптимізації через договір, заміни відносин, розподілу відносин, прямого скорочення об'єкта оподаткування, відстрочення податкових платежів, використання офшорів, використання пільгового підприємства, застосування пільгового режиму оподаткування та звільнень від оподаткування, делегування відповідальності щодо сплати податків структурі-сателіту, розробка облікової політики для цілей оптимізації податкових платежів, формування податкового поля.

На нашу думку, всі ці методи доцільно об'єднати у групу оптимізаційних методів податкового планування, оскільки вони застосовуються виключно в податковому плануванні для оптимізації об'єктів оподаткування, податкових баз, податкових зобов'язань (табл.3.1) на етапі розробки податкового плану при обраному варіанті податкової діяльності банку.

Таблиця 3.1 Оптимізаційні методи податкового планування

№ з/п	Назва методу	Сутність методу
1.	Оптимізація через договір	Укладання з контрагентом договору, в результаті якого можливо застосувати пільговий порядок оподаткування.
2.	Метод заміни відносин	Заміна операції на аналогічну, яка дозволить уникнути факторів податкових ризиків або на операцію з пільговим порядком оподаткування.
3.	Метод розподілу відносин	Заснований на методі заміни відносин та передбачає заміну або частини операції, замість операції у цілому, або розподіл операції на декілька частин, в результаті чого можливо зменшити податкові зобов'язання. Використовується у випадках, якщо метод заміни відносин не дозволяє досягти оптимізації податкових платежів.
4.	Відстрочення податкового платежу	Дозволяє перенести момент виникнення об'єкта оподаткування або податкових зобов'язань на наступні податкові періоди.
5.	Використання офшорів	Перенесення об'єктів оподаткування під юрисдикцію іншого режиму оподаткування, за яким передбачається пільговий порядок оподаткування або який дозволить зменшити суму податкових зобов'язань
6.	Метод пільгового суб'єкта оподаткування	Зменшення об'єкта оподаткування через вибір відповідної організаційно-правової форми діяльності з пільговим режимом оподаткування.
7.	Метод пільг та звільнень	Використання пільгових режимів оподаткування, які передбачаються для окремих галузей народного господарства та видів діяльності
8.	Делегування податків структурі-сателіту	Делегування сплати податкових платежів відповідним структурам (філіям, дочірнім компаніям), які знаходяться в юрисдикції пільгового режиму оподаткування.
9.	Використання облікової політики	Використання в обліковій політиці таких методів визнання, оцінки та відображення в обліку активів і зобов'язань, що дозволять оптимізувати податкові бази.
10.	Використання трансфертних цін	Зменшення об'єкта оподаткування через встановлення звичайних цін за операціями на рівні трансфертних цін

Відповідно до оптимізаційних методів, на нашу думку, доцільно віднести такі як метод оптимізації через договір, заміни відносин, розподілу відносин, відстрочення податкового платежу, делегування податків структурі-сателіту, використання офшорів, використання пільгового суб'єкта оподаткування, використання облікової політики, використання трансфертних цін.

До групи загальних методів науковці та практики відносять такі методи: нормативний, розрахунково-аналітичний, мікробалансів, графоаналітичних залежностей, матрично-балансовий, статистичні методи та методи економіко-математичного моделювання.

На нашу думку, дану групу методів доцільно охарактеризувати як розрахункові, оскільки вони мають використовуються для розрахунку податкових платежів за альтернативними варіантами податкової діяльності, а також на етапі вибору оптимального варіанта податкової діяльності (табл.3.2). До розрахункових методів доцільно віднести методи, які мають широку сферу застосування, і, зокрема, використовуються в плануванні діяльності банку взагалі.

До даної групи доцільно віднести: розрахунково-аналітичний, економіко-математичного моделювання, нормативний, мікробалансів, графоаналітичних залежностей, матрично-балансовий метод та статистичні методи.

Таблиця 3.2 Розрахункові методи податкового планування

№ з/п	Назва методу	Сутність методу	Сфера застосування
1.	Розрахунково-аналітичний	Коригування планових показників відповідно до фактичних, враховуючи зміни внутрішніх та зовнішніх факторів діяльності	Розрахунок сум податків за альтернативними варіантами податкової діяльності.
2.	Нормативний	Дозволяє визначити суми податкових зобов'язань на підставі діючих ставок, які використовуються як нормативи.	Розрахунок податкових платежів за альтернативними варіантами податкової діяльності
3.	Метод мікробалансів	Полягає у створенні бухгалтерської моделі відповідної операції шляхом складання бухгалтерських проводок.	Визначення варіанта податкової діяльності з оптимальними показниками.
4.	Метод графоаналітичних залежностей	Ґрунтується на побудові графічної чи аналітичної залежності фінансового результату від одного або декількох показників балансу	Вибір оптимального варіанта податкової діяльності
5.	Матрично-балансовий	Полягає в тому, що баланс банку записується у вигляді матриці, потім послідовно підбираються та записуються показники операцій за альтернативними варіантами оподаткування	Вибір оптимального варіанта податкової діяльності
6.	Статистичні методи	Використання різних методів статистичного аналізу (факторного, кореляційно-регресійного аналізу та _н..)	Виділяються основні фактори, що впливають на величину податкового навантаження банку, на основі яких розробляються напрямки оптимізації податкових платежів.
6.	Статистичні методи		Статистичні методи застосовуються також при визначенні ефективності заходів податкового планування.
7.	Методи економіко-математичного моделювання	Полягають у математичному описі досліджуваного об'єкта, яким у податковому плануванні виступають альтернативні варіанти податкової діяльності	Вибір оптимального варіанта податкової діяльності

Виділення етапів податкового планування та дій на кожному з них дозволяє визначити послідовність розробки та складання податкового плану банку, обирати необхідні для здійснення оптимізації та розрахунків податків методи, визначити відповідальних осіб, робити внутрішні нормативні документи, які регулюють процедури складання та узгодження податкових планів із системою планів та бюджетів банку.

Оскільки, як вже наголошувалося, податкове планування -- невід'ємна частина загального фінансового планування, йому повною мірою повинна відповідати процедура фінансового планування в банку. Виходячи з вищевикладеного, етапи податкового планування в банку можна представити у вигляді схеми, наведеної на рис.3.2.

Рис.3.2. Етапи податкового планування в межах фінансового планування банку

Таким чином, відповідна послідовність дій в процесі податкового планування, запропонована автором, передбачає: вибір необхідної інформації визначення взаємозв'язку з показниками оперативного бюджету банку, огляд змін законодавчої та нормативної бази, формулювання завдань податкового планування та виявлення напрямків оптимізації податкової діяльності банку згідно визначених цілей податкового менеджменту (підготовчий та організаційний етапи); дослідження можливих варіантів оптимізації, розробка альтернативних варіантів податкової діяльності банку та вибір оптимального варіанту податкової діяльності банку на підставі розрахунку граничного рівня податкового навантаження в податковому аналізі (етап розробки); вибір методів податкового планування для складання податкового плану для обраного варіанта податкової діяльності, розрахунок податкових платежів та визначення інших податкових витрат, складання графіка податкових платежів і бюджету податкових витрат, координування та узгодження податкового плану із планами та фінансовими бюджетами банку, затвердження плану податкової діяльності банку (планування та координування); реалізація і моніторинг податкового плану банку, дотримання нормативів бюджету податкових витрат та строків сплати податків і формування податкової звітності (етап реалізації).

Податковий аналіз в межах функціональної моделі податкового менеджменту виступає основою формування податкового плану банку, а також облікової політики для цілей податкового менеджменту, що передбачає вибір між різними варіантами оцінки та відображення в обліку операцій банку з метою досягнення оптимального рівня податкових зобов'язань, що виникають при цьому. Від сумарної величини податків, що сплачує банк за певний період, залежить, по-перше, величина чистого прибутку, а, по-друге, його потреба в ресурсах для забезпечення своєї діяльності. оподаткування банківський функціональний ризик

Податковий аналіз в банку поєднується із фінансово-економічним аналізом діяльності банку, виступаючи необхідною умовою податкового контролю як інструменту податкового менеджменту. Податковий аналіз розглядається нами як інформаційна складова та основа для прийняття рішень, оскільки за економічною суттю аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з показниками за попередній період та з показниками інших банків; визначаються фактори, які впливають на податкову діяльність банку, а також негативні тенденції в діяльності банку. На підставі результатів проведеного аналізу обирається оптимальний варіант податкової діяльності та ухвалюються відповідні управлінські рішення, встановлюються нормативні значення показників діяльності банку, складаються графік податкових платежів та бюджет податкових витрат. Тобто податковий аналіз банку тісно пов'язаний з іншим інструментом податкового менеджменту -- податковим плануванням, причому якість виконання останнього залежить від якості та повноти проведення податкового аналізу.