Пенсійний фонд України як фінансовий інститут

Одним з головних напрямів інтенсивної реалізації заходів щодо реформування державної солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні е впровадження система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Цей складний комплекс робіт започатковано Указом Президента Україна від 4 травня 1998 року № 401/98 “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування”.

Необхідність впровадження зазначеної системи в Україні зумовлена актуальністю переходу до реалізації принципу “Пенсію треба заробити”. Реалізація цього принципу вимагає прозорості та адекватності як у накопиченні відомостей про пенсійні права застрахованих осіб (перш за все про заробіток і стаж), так і у застосуванні критеріїв диференціації умов та норм пенсійного забезпечення в процесі призначення пенсій, залежно від результатів праці кожного громадянина та його внесків на пенсійне страхування.

Управлінням організації впровадження персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України створена автоматизована система персоніфікованого обліку яка забезпечує збір, посилений контроль та накопичення даних про трудовий стаж, заробітну плату та страхові внески від усіх страхувальників за всі періоди, у яких особа підлягала пенсійному страхуванню.

Необхідно зазначити, що поступово сформоване у більшості страхувальників та застрахованих осіб розуміння феномена залежності розміру пенсії від трудового стажу, заробітку та страхового внеску, а також залежності результатів розрахунку пенсій від рівня достовірності відомостей, поданих до системи персоніфікованого обліку, у кінцевому підсумку посилює особисту зацікавленість працівників у своєчасному і повному перерахуванні страхових внесків роботодавцями до Пенсійного фонду України.

З урахуванням вимог Закону України від 28.12.98 p. № 329-14 “Про внесения змін до Закону України “Про проведения у Львівській області експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду” у визначених 10 регіонах України активно використовується набутий у Львівській області досвід щодо використання результатів персоніфікованого обліку для призначення пенсій. [27, с.8-9]

Реалізація необхідного комплексу підготовчих заходів по завершенню впровадження автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб (СПОВ) в усіх районних та міських відділах Пенсійного фонду дозволила перейти у 2001 році до надійної промислової експлуатації зазначеної системи по цілій Україні.

За даними оперативного моніторингу, станом на 26 травня 2001 p., спеціалістами місцевих органів Пенсійного фонду зібрано та оброблено накопичувальним підсумком із звітів за 1998-2000 роки понад 49,3 млн. бланків (записів) первинної звітності персоніфікованого обліку від 812,7 тис. страхувальників. У тому числі по звітності страхувальників за 2000 р. в першому кварталі ц.р. зібрано 20,1 млн. бланків (записів), з яких 16,4 млн. записів (81,6 %) введено до баз даних СПОВ. [21, с.63-64]

У створюваній нами загальнодержавній базі персоніфікованого обліку Інформаційного фонду СПОВ у м. Києві на сьогодні відкрито понад 18 млн. персональних облікових справ, у яких накопичуються відомості про застрахованих осіб для використання у діючій системі пенсійного забезпечення. Наявність подібної бази даних дозволить відслідковувати набуття пенсійних прав застрахованою особою одночасно по всіх регіонах та районах і роботодавцях, де вона працювала. Таким чином, створюється унікальна можливість обліку активно працюючих громадян, їх міграції в часі та між регіонами і проведення відповідного комплексу аналітичних і актуальних розрахунків.

Необхідно також зазначити, що зараз впроваджується обмін інформацією з електронних баз даних між системою персоніфікованого обліку відомостей Пенсійного фонду і системою розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі Мінпраці України. Результати проведених експериментальних розрахунків пенсій у Обчислювальному центрі з урахуванням баз даних персоніфікованого обліку на прикладі конкретних застрахованих осіб у Жовтневому районі міста Києва підтвердили їх результативність.

Реалізація зазначеної моделі взаємодії Мінпраці з Пенсійним фондом щодо використання відомостей персоніфікованого обліку зумовлює створення об'єктивних передумов дня виявлення фактів розбіжностей між даними про зарплату та стаж, виданими у довідках роботодавців, та даними персоніфікованого обліку, що, в свою чергу, дисциплінуватиме страхувальників.

Отже, впровадження персоніфікованого обліку є дуже відповідальним і значущим процесом створення базових інформаційних передумов для переведення нашої пенсійної системи на принципи пенсійного страхування з елементами умовно-накопичувальної системи.

На сьогодні ми забезпечили створення інформаційної платформи для призначення пенсій відповідно до вимог чинного законодавства, а з прийняттям Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діюча система персоніфікованого обліку буде доповнена новим комплексом програм, які дадуть можливість персоніфікації відомостей у накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб.

Серед очікуваних результатів від впровадження персоніфікованого обліку особливо необхідно виокремити наступні:

1) для застрахованої особи;

зменшення соціальної напруги серед застрахованих осіб та недовіри до системи пенсійного забезпечення у зв'язку з тим, що після впровадження персоніфікованого обліку суттєво зменшуються можливості фальсифікації даних про заробіток, страхові внески та стаж у первинних документах, що використовуються при розрахунках пенсій;

створюються умови гарантованого одержання від Пенсійного фонду на запит об'єктивних довідок з інтегрованими або деталізованими відомостями про розмір заробітку, страхових внесків та стажу в розрізі років та роботодавців, від яких були отримані відомості до персоніфікованого обліку;

зазначена схема поінформованості застрахованих осіб сприятиме реалізації принципу саморегулювання відносин із роботодавцем щодо забезпечення необхідної повноти та достовірності зазначених відомостей протягом конкретних періодів трудових відносин, а не по їх завершенні на етапі оформлення пенсії. Крім цього, зменшаться непродуктивні витрати часу та поневіряння застрахованої особи у процесі оформлення документів для призначення пенсії, оскільки основні відомості будуть надаватися з централізованого банку даних персоніфікованого обліку;

впровадження персоніфікованого обліку зміцнює позитивне ставлення працюючих до Пенсійного фонду -- стає зрозумілим, що пенсію потрібно заробити, а для адекватного віддзеркалення заробітку працюючого у персоніфікованих відомостях до Пенсійного фонду наймані працівники будуть самі врегульовувати відносини з роботодавцями щодо наведення порядку у їх звітності.

2) для держави впровадження персоніфікованого обліку зумовить можливість поетапного впливу на:

удосконалення механізму комплексного аналізу, контролю та регулювання відповідності фінансових та інформаційних потоків від платників страхового збору;

посилення платіжної дисципліни роботодавців;

збільшення кількості платників та обсягів страхових внесків до Пенсійного фонду;

прискорення інтеграції розрізнених на сьогодні функцій пенсійної системи в єдину систему пенсійного забезпечення;

реалізацію моделей прогнозування макро-економічних показників системи пенсійного забезпечення на найближчу та далеку перспективу з урахуванням об'єктивних відомостей про структуру і розмір страхового збору з працюючих нині громадян та про використання застрахованими громадянами пенсійного права на матеріальне забезпечення.

Для повномасштабного завершення робіт по запуску всіх компонентів трирівневої (район-область-центр) корпоративної системи персоніфікованого обліку особливо важливими є:

необхідність завершення розробки та затвердження відповідних нормативно-правових документів, які врегульовують юридичний статус системи персоніфікованого обліку на засадах пенсійного страхування та законодавче встановлюють залежність розміру пенсії від участі в пенсійному страхуванні, тобто від розміру внесків до Пенсійного фонду;

створення державного банку персоніфікованих відомостей про застрахованих осіб на центральному рівні та необхідного для системи корпоративного телекомунікаційного середовища;

створення міжрайонних центрів автоматизованої обробки інформації персоніфікованого обліку застрахованих осіб та підготовки документів системи пенсійних розрахунків;

розробка та впровадження системи реєстрації, формування та видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

реалізація комплексу заходів щодо організаційно-правового стимулювання страхувальників категорії “фізичні особи”, зокрема суб'єктів підприємницької діяльності, до своєчасного та достовірного звітування в систему персоніфікованого обліку;

необхідність адекватного фінансування для завершення розбудови необхідних сегментів трирівневої телекомунікаційної системи персоніфікованого обліку.

З метою розв'язання згаданих проблем Пенсійний фонд України з листопада 2000 p. перейшов до створення промислових баз даних про застрахованих осіб, що у кінцевому результаті зумовило формування інформаційно-технічної бази для подальшої розбудови трирівневої (район-область-центр) автоматизованої системи персоніфікованого обліку з державним автоматизованим банком даних про застрахованих осіб як головного джерела відомостей для розрахунків пенсій. [23, с.64-65]

ВИСНОВКИ

По-друге, стратегічною метою ще одного можливого напрямку реформування пенсійної системи має стати трирівнева система пенсій. Вона має включати: страхову пенсію, яка повинна забезпечувати її рівний (або ж з відносно незначною диференціацією) розмір; додаткову пенсію - для реалізації особливих умов надання пільгових пенсій, за якими видатки мають покриватися страхувальниками на основі сплати диференційованих за розміром пенсійних внесків; добровільну пенсію, що забезпечуватиметься на основі індивідуального договору та накопичувального принципу формування фондів, тобто це передбачає створення недержавних пенсійних фондів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ