Аналіз інвестиційно–інноваційної діяльності підприємства

Виходячи з цього, розрізняють:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої (проміжної)ліквідності;

- коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності.

Проведемо даний аналіз показників ліквідності для ПРАТ «ПОН» за період 2012-2013 року (табл.2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка показників ліквідності ПРАТ «ПОН» за 2012-2013 рік

Показники	Характеристика	Оптим. значення	На початок 2012 року	На кінець 2012 року	На початок 2013 року	На кінець 2013 року
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість р.230+р.240/р.620	>0,2	6,85	0,11	0,11	0,29
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів р.260-(р.100+р.110+р.120+р.130+р.140)/р.620	>0,7	9,4	1,43	1,43	0,33
Коефіцієнт поточної ліквідності	Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року р.260/р.620	>1,5	11,28	2,6	2,6	0,38

За даними таблиці 2.6 можна зробити наступні висновки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має погасити негайно. Зростання цього показника є однозначно позитивною тенденцією. На початок 2012 цей показник вище норми, однак в кінці 2012 і 2013 рік він не нижчий за оптимальне значення, що негативно впливає на підприємство. Оскільки воно не в змозі негайно погасити свої боргові зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, на відміну від попереднього коефіцієнта, враховує якість активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Значення даного показника протягом 2012-2013 років є негативним для підприємства, тобто почали зменшуватись поточні активи. На початку 2012 року цей коефіцієнт становив 9,4, а в кінці 2013 році знизився і становив 0,33. Для підприємства падіння швидкої ліквідності повинно було б послужити першим сигналом погіршення загального фінансового стану.

Коефіцієнт поточної ліквідності на початок 2012 року становив 11,28, однак цей показник почав стрімко зменшуватися і в кінці 2013 року він був нижчий за оптимальне значення і становив 0,38. Ця тенденція свідчить про те, що у підприємства недостатньо обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Аналіз інвестиційних проектів «Камелот» і «Садівник».

Система основних показників, що використовуються в процесі оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів:

- Чистий приведений дохід

- Індекс прибутковості

- Період окупності

- Внутрішня ставка прибутковості

- Коефіцієнт варіації.

В розпорядженні ПРАТ «ПОН» два альтернативні варіанти інвестиційних проектів - 1. Магазин «Камелот», 2. Магазин «Садівник».

1. Чистий приведений дохід.

Для оцінки ефективності цих інвестиційних проектів необхідно визначити очікувану суму приведеного доходу. Данні інвестиційних проектів, необхідні для розрахунку чистого приведеного доходу приведенні в табл.2.7.

Таблиця 2.7

Показники	Інвестиційні проекти
	Камелот	Садівник
1. Об'єм інвестованих коштів, дол..	50000	48000
2. Період експлуатації інвестиційного проекту, років	3	5
3. Сума чистого грошового потоку, дол. 1-й рік 2-й рік 3-й рік 4-й рік 5-й рік	72000 32000 20000 20000 - -	79000 19000 15000 15000 15000 15000

Для дисконтування сум грошового потоку проекту «Камелот» прийнята ставка відсотку у долл. в розмірі 10%, а проекту «Садівник» - 12% (оскільки термін його реалізації більш тривалий). Результати дисконтування грошового потоку приведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахунок справжньої вартості грошових потоків за інвестиційними проектами

Роки	Інвестиційні проекти
	Камелот	Садівник
	Майбутня вартість	Ставка відсотка 10%	Справжня вартість	Майбутня вартість	Ставка відсотка 12%	Справжня вартість
1-й рік	320 000	0,9091	290910	190 000	0,8929	169643
2-й рік	200 000	0,8264	165289	150 000	0,7972	119579
3-й рік	200 000	0,7513	150262	150 000	0,7118	106769
4-й рік	-	-	-	150 000	0,6355	95329
5-й рік	-	-	-	150 000	0,5674	85116
Всього	72 000	-	60646	79 000	-	57644

29091=320 000/(1+0,10)¹ 16964=190 000/(1+0,12)¹

16529=200 000/(1+0,10)² 11958=150 000/(1+0,12)²

15026=200 000/(1+0,10)³ 10677=150 000/(1+0,12)³

9533=150 000/(1+0,12)⁴

8512=150 000/(1+0,12)⁵

З урахуванням розрахованої справжньої вартості чистих грошових потоків визначимо чистий приведений дохід. По першому інвестиційному проекту він складе: 60646- 50 000 = 10646 дол. Другий інвестиційний проект склав: 57644- 48 000 = 9644 дол..

Таким чином порівняння показників чистого приведеного доходу по розглянутих інвестиційним проектам показує, що проект "Камелот" є більш ефективним, ніж проект "Садівник" (хоча по проекту "Камелот" сума інвестованих коштів більше, а їх віддача у вигляді майбутнього грошового потоку також більша, ніж за проектом "Садівник").

2. Індекс прибутковості.

Використовуючи дані по розглянутим раніше двох інвестиційних проектах, визначимо індекс прибутковості за ним. Індекс прибутковості "Камелот" складе: 60646 / 50 000 = 1,213. За проектом «Садівник» індекс дохідності складає: 57644- 48 000 = 1,200. Порівняння цих показників показує, що проекти майже ідентичні, але проект «Камелот» є більш ефективним.

3. Період окупності.

Використовуючи дані по розглянутим раніше інвестиційним проектам, визначимо період окупності по них. Для цього в першу чергу визначимо середньовічну суму чистого грошового потоку в дійсній вартості. За проектом "Камелот" вона складе: 60646 / 3 = 20215,3 дол., а за проектом «Садівник» - відповідно 57644 / 5 = 11528,8 дол.. З урахуванням середньорічної вартості чистого грошового потоку період окупності по проекту "Камелот" складе: 50 000 / 20215,3 = 2,47 року, а за проектом «Садівник»: 48 000 / 11528,8 = 4,16 року.

Показник періоду окупності використовується зазвичай для порівняльної оцінки ефективності проектів, але може бути прийнятий і як критеріальний (в цьому випадку інвестиційні проекти з вищим періодом окупності будуть підприємством відхилятися). Основним показником цього недоліку є те, що він не враховує ті грошові потоки, які формуються після періоду окупності інвестиційних витрат. Так за інвестиційними проектами з тривалим терміном експлуатації після періоду їх окупності може бути отримана набагато більша сума чистого грошового потоку, ніж за інвестиційними проектами з коротким терміном експлуатації (при аналогічному і навіть більш швидкому періодом окупності останніх).

4. Внутрішня ставка прибутковості.

За проектом "Камелот" необхідно знайти розмір дисконтної ставки, по якій справжня вартість грошового потоку (60646 грн.) за 3 роки буде приведена до суми інвестованих коштів (50 000 грн.). Розмір цієї ставки становить 60646

3 50000 -1=0,0665, тобто 6,7%, що являє собою внутрішню ставку прибутковості даного проекту. За проектом " Садовод " необхідно відповідно знайти розмір дисконтної ставки, по якій справжня вартість грошового потоку (57644 грн.) За років буде приведена сумі інвестованих коштів (48 000 грн.). Розмір цієї ставки становить 57644

5 48000 -1=0,0371, тобто 3,7 %, яка також представляє собою внутрішню ставку прибутковості даного проекту. Зіставляючи показники внутрішньої ставки прибутковості, видно, що за проектом "Камелот" вона більш в 2 рази, ніж за проектом "Садівник", що свідчить про суттєві переваги проекту " Камелот " при його оцінці за цим показником.

5. Коефіцієнт варіації.

Серед засобів зниження ризику можна виокремити наступні:

* страхування проекту як єдиного комплексу або, якщо це не вдається (через значний ризик українські страхові компанії практично ігнорують цей вид страхових послуг), страхування окремих активів проекту;

* забезпечення високої ліквідності інвестицій. Бажано, щоб активи проекту мали ринковий попит не лише з боку проекту. Це гарантуватиме можливість їх продажу в разі припинення проекту і зменшить збитки від рішення про вихід з проекту;

* розподіл проекту на кілька частин і створення об'єкта інвестування як об'єднаного комплексу таких частин. Кожну з частин комплексу можна буде експлуатувати автономно, вона даватиме прибуток і окупатиме витрати. Крім фінансової економії коштів через передчасне введення об'єкта в експлуатацію поетапність забезпечує перевірку комерційної реальності проекту і ранню діагностику доцільності проекту при використанні лише частини капіталу;

* хеджування -- використання механізмів закріплення договір них умов у відносинах партнерів на прогнозований період з тим, щоб обидві сторони, які домовляються, “забезпечили тили” в разі негативних змін у кон'юнктурі ринку в майбутньому;

* своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів матеріальних та фінансових ресурсів, а також часу;

* кваліфіковане опрацювання договорів і контрактів між партнерами інвестиційного проекту, своєчасне опрацювання в них прав та обов'язків сторін за умов можливих негативних подій і конфліктних ситуацій;

* повноцінне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку, у партнерів, споживачів, в економіці країни;

* використання загальноприйнятих систем і засобів безпосередньої охорони майна проекту.

Розраховуємо алгоритм оцінювання рівня невизначеності результатів проекту:

1. Спочатку виконуються варіантні розрахунки прогнозованого показника ефективності проекту та визначаємо середнє значення ефективності проекту за всіма варіантами.

Таблиця 2.9

Загальний приведений прибуток

Період	Прогноз
	Камелот	Садівник
1-й рік	11000	10000
2-й рік	13000	12000
3-й рік	16000	13000
4-й рік		15000
5-й рік		17000

Псер.к. = (11000+13000+16000)/3=13333

Псер.с. = (10000+12000+13000+15000+17000)/5=13400

2. Обчислюємо середньоквадратичне відхилення варіантних прогнозів від середнього значення.

=2054.8

=2416.6

3. Розраховуємо коефіцієнт варіації як відношення середньоквадратичного відхилення до середнього значення показника ефективності проекту.

Vк = (2054,8/13333)*100=15,4%

Vс = (2416,6/13400)*100=18%

Отже, рівень ризику щодо цього проекту «Камелот» у вигляді коефіцієнта варіації становить 15,4 %, а рівень ризику проекту «Садівник» 18%.

Таким чином було проаналізовано два проекти (чистий приведений дохід, індекс прибутковості, період окупності, внутрішню ставка прибутковості, коефіцієнт варіації): магазин «Камелот», магазин «Садівник». Можна дійти до висновку, що перший проект «Камелот» є більш вигідним, прибутковим, а отже інвестиційно привабливим ніж другий проект «Садівник».

2.2 Шляхи покращення управління інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства

Стратегія інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства вкрай необхідна для залучення інвестицій, впровадження інновацій, відновлення конкурентоспроможного виробництва, зростання зайнятості населення країни, що приведе до захищеності населення і забезпечення фінансовими

ресурсами соціальної сфери країни. Для цього інноваційно-інвестиційна стратегія підприємства повинна мати комплексність, цільову спрямованість, безперервність і містить чіткий напрям розвитку підприємства на довгострокову перспективу.

Підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на підприємства відбувається за рахунок:

ѕ зниження та управління ризиком і невизначеності;

ѕ забезпечення інформаційними технологіями.

1. Підвищення ефективності інвестиційно - інноваційної діяльності підприємства за рахунок зниження та управління ризиком і невизначеності.

Необхідно відзначити, що на інвестиційно-інноваційну активність суттєво впливають розміри підприємства. Якщо підприємство намагається бути інноваційне активним, йому необхідно вивільняти для цього значну частку трудових і фінансових ресурсів; крім того, розробка інноваційних технічних продуктів вимагає років досліджень. Зазвичай, малі і середні підприємства не мають змоги повністю виконувати ці вимоги в силу обмеженості вищевказаних ресурсів та високого рівня ризикованості інноваційно-інвестиційної діяльності.

Саме впровадження в діяльність малих та середніх підприємств системи управління ризиками здатне забезпечити нівелювання наступних ризикоутворюючих факторів:

ѕ відсутність або нестача кваліфікованого персоналу;

ѕ труднощі при знаходженні партнерів з інноваційної діяльності;

ѕ відсутність або нестача інформації про технології;

ѕ відсутність або нестача інформації про ринки;

ѕ невизначений попит на інноваційні товари чи послуги.

Для підвищення ефективності інвестиційної діяльності, пов'язаної з випуском продукції або наданням послуг, необхідно провести наступні організаційно - технічні заходи:

ѕ Скорочення термінів випуску продукції і надання послуги;

ѕ Скорочення обсягу незавершеного виробництва;

ѕ Правильна експлуатація об'єктів, що вводяться, тобто повне використання проектних потужностей, недопущення простоїв техніки, устаткування;

ѕ Використання власних джерел фінансування, безвідсоткових позик або безоплатних державних субсидій;

ѕ Зниження ризику і невизначеності інвестиційних проектів.

Таким чином, впровадження системи управління ризиками тягне за собою зниження рівня ризику, що є одним з пріоритетних напрямків стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.

Підприємство має включати специфічні елементи, що дозволяють знизити ризик або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки. Тому необхідно в залежності від виду ризику і ступеня його впливу на кінцевий результат розробити ряд заходів, що сприяють скороченню наслідків його настання (табл. 2.10.).

Таблиця 2.10

Заходи щодо зменшення впливу ризику на ефективність інвестиційно - інноваційної діяльності підприємства

Вид ризику	Способи зниження ризику або пов'язаних із ним несприятливих наслідків
Ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства і поточної економічної ситуацією	Складання договорів на придбання обладнання, що передбачають всі можливі ситуації його неналежного виконання і систему санкцій, що визначають відповідальність за псування устаткування, за різке зниження його вартості на ринку і т.д.
Зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю і постачання, закриття кордонів)	В якості гаранта на забезпечення відкритої торгівлі, безперешкодного впровадження на зарубіжні ринки має виступати держава, резидентом якої є редукторний завод.
Неповнота або неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметрах нової техніки і технології	Збір достовірної інформації про новітнє обладнання, технології його використання, перевірка цієї інформації.
Коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів	Вибір в якості оплати за договором валюти, що має найменше коливання, збір інформації про кон'юнктуру ринку, про встановлені цінах на обладнання. Пропис в договорі купівлі обладнання, можливості індексування цін.
Невизначеність природно-кліматичних умов, можливість стихійних лих	Страхування придбаного майна.
Виробничо-технологічний ризик (аварії і відмови устаткування, виробничий брак тощо)	Створення резервів і запасів, вдосконалення технологій, зменшення аварійності виробництва, підвищення якості продукції
Невизначеність цілей, інтересів і поведінки співробітників	Ретельний відбір персоналу, що займає керівні посади, розробка правил поведінки учасників в певних «нештатних» ситуаціях, створення керуючого центру, який здійснює синхронізацію їх дій. Розробка системи матеріального стимулювання.
Неповнота або неточність інформації про фінансове становище і ділової репутації партнерів (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань)	Збір достовірної інформації фінансовому становищі партнерів, вимога від них гаранта, застави майна. Складання системи взаємних санкцій.

Стратегічними завданнями системи управління ризиками в малому та середньому підприємництві є досягнення наступних результатів:

ѕ вдосконалення вибору стратегічних орієнтирів;

ѕ виявлення проблемних зон у стратегії підприємства;

ѕ забезпечення стабільної і передбачуваної динаміки розвитку підприємства;

ѕ оптимізація взаємодії всіх структур підприємства;

ѕ розробка критеріїв доцільності здійснення інноваційних проектів;

ѕ здійснення своєчасного фінансування інноваційних проектів;

ѕ зниження рівня інноваційно-інвестиційних ризиків;

ѕ стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.

Не зважаючи на те, що низка параметрів ризику конкретного інноваційного процесу залежить від суб'єктивних факторів, що знаходить своє відображення в ході підготовки інноваційного проекту, об'єктивна природа інноваційно-інвестиційного ризику залишається незмінною. Тому при формуванні критеріїв відбору інноваційних проектів пропонується використання наступних показників:

ѕ чистий потік грошових коштів;

ѕ період окупності інвестицій;

ѕ чиста теперішня вартість;

ѕ внутрішня норма доходності;

ѕ індекс прибутковості.

ѕ Підвищення ефективності інвестиційно - інноваційної діяльності підприємства шляхом забезпечення інформаційними технологіями.

Важливою складовою інформаційного забезпечення підприємства є інформаційні технології, тобто сукупність засобів і методів збирання, реєстрації, обробки, накопичення і доведення до користувача необхідних даних в системі організаційного управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Оскільки в управлінні підприємством одним з найважливіших аспектів є інноваційно-інвестиційна складова, то інформаційні технології повинні забезпечувати збирання, реєстрацію, обробку, накопичення і поширення даних щодо інноваційно-інвестиційної діяльності з урахуванням легітимних інтересів зацікавлених сторін.

Система ефективного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності на підприємстві дозволить вирішити наступні проблеми:

ѕ згладжування негативного впливу зовнішнього середовища;

ѕ зменшення витрат часу на прийняття управлінських рішень щодо інвестування та покращення їх якості;

ѕ встановлення довгострокових залежностей між факторами зовнішнього середовища, що раніше не були виявлені;

ѕ збільшення можливостей використання конкурентних переваг підприємства на основі одержаної із зовнішніх джерел інформації (вивчення і аналіз діяльності конкурентів на ринку виробів);

ѕ створення власної структурованої інформаційної бази;

ѕ виявлення нових напрямків діяльності, нових ринків збуту (формування оптимального асортименту продукції та покращення якості виробів);

ѕ використання науково-технічних досягнень, вдосконалення технології виробництва через реалізацію стратегічних цілей інвестиційного планування з оновлення основних фондів виробництва.

Також доцільне створення інформаційної бази щодо інвестиційно - інноваційної діяльності за центрами відповідальності. Під центром відповідальності розуміють сферу (сегмент) діяльності, у межах якої менеджер самостійно приймає управлінські рішення і несе повну персональну відповідальність за контрольовані ним показники діяльності. Вищий керівник повинен контролювати та оцінювати роботу менеджера нижчого рівня. Менеджер нижчого рівня повинен здійснювати самоконтроль та Інформувати вище керівництво про результати діяльності. Третьою складовою інформаційного забезпечення є технічні засоби та програмне забезпечення ефективного управління підприємством. Щоб мати можливість використовувати ті чи інші інформаційні технології, підприємству необхідно мати певні технічні засоби та програмне забезпечення.

Враховуючи відсутність на ПРАТ «ПОН» працівника, який би здійснював пошук, вибір інвестиційних проектів і відповідав за їх реалізацію, вважаємо за необхідне з метою удосконалення управління інвестиційною діяльністю створити посаду менеджера з інвестиційної діяльності, який буде підпорядковуватись начальника відділів фінансів.

У багатьох працях не завжди акцентується увага на знаннях та досвіді працівників підприємства як джерелі інформації. Проте, незаперечним є той факт, що кожен співробітник компанії генерує повідомлення для інших суб'єктів. Його знання, досвід, особисті якості, навіть емоції є джерелом інформації для прийняття інвестиційних рішень. Завдяки професійним якостям, наприклад інвестиційного менеджера, стає можливим фільтрування недостовірної або неточної інформації. Таким чином, змінюватиметься якість інформаційного забезпечення, оскільки можливе коригування деяких показників експертним шляхом. Самі по собі знання та досвід не є інформацією, особливо для інших суб'єктів. Лише завдяки комунікації можливе застосування людських можливостей в інформаційній діяльності. Подібними джерелами даних в інвестиційному процесі є: 1) експертні оцінки незалежних експертів; 2) інтуїція менеджерів та аналітиків; 3) повідомлення про розвиток інвестиційного процесу. Формалізація таких повідомлень для цілей Інвестиційного аналізу не завжди є можливою, тому існує проблема їхнього врахування у фінансових показниках проектів.

До програмного забезпечення входять:

ѕ системні програмні продукти - для забезпечення діяльності комп'ютерних систем (тестові, діагностичні та антивірусні програми, операційні системи);

ѕ спеціальні програмні продукти - сукупність програм, які розроблені при створенні конкретної інформаційної системи;

ѕ прикладні програмні засоби забезпечення управлінською діяльністю - системи підготовки текстових документів, системи обробки фінансово - економічних даних, системи управління базами даних, системи підготовки презентацій, експертні системи та системи підтримки прийняття рішень, а також інші системи;

ѕ технічна документація містить опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель завдання, контрольні приклади.

2.3 Охорона праці на підприємстві ПРАТ «ПОН»

Охороною праці ? це сукупність дій службових осіб, що здійснюються на підставі постійного аналізу інформації про стан охорони праці на всіх робочих місцях для поліпшення та підтримання його на певному рівні відповідно до законодавчих та нормативних актів.

До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух","Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Метою охорони праці на ПРАТ «ПОН» - є всебічне сприяння виконанню вимог, які повністю ліквідують, нейтралізують або знижують до допустимих норм вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, забезпечують усунення джерел небезпеки, ізолювання від них персоналу, використання засобів, що усувають небезпечні ситуації та підвищують технічну безпеку, створюють надійні санітарно - гігієнічні та ергономічні умови.

На підприємстві уповноваженою особою виконання управління з охорони праці виконує інженер з техніки безпеки та керівник підприємства.

В обов'язки інженера з техніки безпеки входить проводити такі види інструктажів як: водний, первинний, повторний інструктаж, цільовий. Також він зобов'язаний забезпечувати безперебійну роботу, правильну експлуатацію, ремонт і модернізацію енергетичного устаткування, електричних і теплових мереж, повітропроводів і газопроводів. Для проведення інструктажів використовується кабінет з техніки безпеки, журнали з техніки безпеки, обладнаний плакатами і літературою з охорони праці, а також інструкціями з техніки безпеки при проведенні тих чи інших робіт, виконуваних на підприємстві. Інформація про проведення інструктажів має вноситься до відповідного журналу, завірені підписом як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

Щорічно власник або уповноважений ним орган виділяє кошти на забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Враховуючи широку специфіку діяльності ПРАТ «ПОН» застосована не одна, а декілька галузевих норм і залежно від того, якою діяльністю зайнятий працівник, за тією нормою йому повинні видавати спецодяг. " Спецодяг і спецвзуття, що видаються працівникам, зручні в роботі, належної якості, відповідати вимогам державних стандартів і технічним умовам, розміру і зросту працівників. Заміна одного виду спецодягу іншим, як правило, не допускається.

Кожен працівник, виконуючи трудові обов'язки, зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Власник або уповноважений ним орган організовує облік робочого часу, фактично відпрацьованого кожним працівником підприємства.

На теперішній час на підприємстві існує три види обліку робочого часу: щоденний, щотижневий та підсумований (ст. 50, 51, 61 КЗпП).

Щоденний облік застосовується в тому разі, коли працівник має однакову тривалість добової роботи.

Щотижневий облік використовується, коли тривалість щоденної роботи може бути неоднаковою, але за тиждень працівник реалізує встановлену норму робочого часу -- 24, 36 год. тощо, але не більше 40 год.

Підсумований облік робочого часу допускається на безперервно діючих підприємствах, а також при виконанні окремих видів робіт, де за умовами виробництва не може додержуватися встановлена для певної категорії працівників стабільна щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

Підсумований облік робочого часу застосовується також при використанні режиму гнучкого робочого часу, обов'язковою умовою впровадження якого є забезпечення точного обліку відпрацьованого часу.

При нормальній тривалості робочого часу 40 год. (ст. 50 КЗпП) для деяких працівників законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу. Це стосується працівників розумової праці, діяльність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним, нервовим напруженням.

Результати праці цієї категорії працівників не мають втілення у фізичному вимірі як продукція, і контроль відпрацьованого часу не дає повного уявлення про їхню завантаженість протягом робочого дня. На підприємстві облік кількості і якості витраченої праці здійснюється встановленням обсягу робіт, який треба виконати у визначений відтинок часу.

Таким чином, ведення обліку робочого часу в різноманітних видах діяльності має свої особливості, але в будь-якому разі належна організація цього процесу забезпечує контроль вчасного виходу на роботу, виявлення причин невиходів на роботу, отримання даних про фактично відпрацьований час кожним працівником. Ця інформація використовується для нарахування заробітної плати та складання звітності з праці.

Заходи пожежної безпеки на робочому місці.

- Інструкція встановлює основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки у службових та конторських приміщеннях (офісах).

- До самостійної роботи допускаються працівники, які пройшли вступний протипожежний інструктаж та протипожежний інструктаж на робочому місці.

- Засоби протипожежного захисту (пожежні крани, пожежна та охоронно-пожежна сигналізація, первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у приміщеннях, дотримуються в справному стані.

- Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння та внутрішніми пожежними кранами, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

- Кількість вогнегасників відповідає Типовим нормам належності вогнегасників НАПБ Б.03.001, що затверджені наказом МНС України від 02.04.2004 року N 151 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153 а саме:

- Електромережі, електроприлади і апаратура експлуатуються тільки у справному стані, з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів, негайно відключають їх та прийняті необхідні заходи до приведення у пожежобезпечний стан.

- Документи, папір та інші горючі матеріали зберігаються на відстані не менш 1 м від електрощитів, електрозборок і електрокабелів, 0,5 від світильників та 0,25 м від приладів опалення.

- Після закінчення роботи оглядається приміщення, щоб переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі.

- По мірі накопичення та після закінчення роботи горючі відходи прибирають у спеціально відведені сміттєзбірники.

- Відключається освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

Основні вимоги до користувачів ПК з охорони праці.

1. До роботи з ПК допускаються працівники, з якими проведений вступний інструктаж та первинний інструктаж (на робочому місці) з питань охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та зроблений запис про їх проведення у спеціальному журналі інструктажів.

2. Працівники при роботі з ПК повинні дотримуватися вимог техніки безпеки, пожежної безпеки.

3. Стіни приміщень для роботи з ПК бути пофарбовані чи обклеєні шпалерами пастельних кольорів з коефіцієнтом відбиття 40 - 60 %. У випадках, коли такі приміщення зорієнтовані на південь, вікна обладнуються сонцезахисними пристроями (жалюзями, шторами і т. п.).

4. Для освітлення приміщень з ПК використовують люмінесцентні світильники. Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на висоті 0,8 м від підлоги не менше 400 лк. Вертикальна освітленість у площині екрану не більше 300 лк.

5. Робочі місця для працюючих з дисплеями розташовані таким чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні прилади. Відео термінали повинні встановлюватися під кутом 90 - 105 градусів до вікон та на відстані, не меншій 2,5 - 3 м від стіни з вікнами. Відстань між робочими місцями з ПК не меншою 1,5 м у ряду та не меншою 1 м між рядами. ПК розміщується не ближче 1 м від джерела тепла.

6. Загальний час роботи з відео терміналом не перевищує 50% тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов'язане тільки з використанням комп'ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно робити перерви та паузи. Для робіт, які виконуються з великим навантаженням, слід робити 10 - 15 хвилинну перерву через кожну годину, для мало інтенсивної роботи такі перерви слід робити через 2 години. Кількість мікро пауз (до 1 хвилини) слід визначати індивідуально.

7. Під час роботи, пересвідчившись у справності обладнання, увімкнути електроживлення ПК, розпочати роботу, дотримуючись умов інструкції з її експлуатації забороняється:

- замінювати і знімні елементи або вузли та проводити перемонтаж при ввімкненому ПК;

- з'єднувати і роз'єднувати вилки та розетки первинних мереж електроживлення, які знаходяться під напругою;

- знімати кришки, які закривають доступ до струмопровідних частин мережі первинного електроживлення при ввімкненому обладнанні;

- користуватися паяльником з незаземленим корпусом;

- замінювати запобіжники під напругою;

- залишати ПК у ввімкненому стані без нагляду.

8. По закінченні робочого дня:

- кнопкою "ВИМК" відключається електроживлення ПК згідно з інструкцією експлуатації, вийнявши вилку кабелю живлення з розетки;

- впорядковується робоче місце користувача ПК, прибравши використане обладнання та матеріали у відведені місця;

- про виявлені недоліки у роботі ПК протягом робочого часу повідомляеться відповідним посадовим особам та спеціалістам.

Залишаючи приміщення після закінчення робочого дня, дотримуючись встановленого режиму огляду приміщення, необхідно:

- зачинити вікна, кватирки;

- перевірити приміщення та переконатися у відсутності тліючих предметів;

- відключити від електромережі всі електроприлади, електрообладнання та вимкнути освітлення;

- зачинити вхідні двері приміщення на замок і ключ здати черговому охорони

Висновки до 2 розділу

Було проаналізовано два проекти (чистий приведений дохід, індекс прибутковості, період окупності, внутрішню ставка прибутковості): магазин «Камелот», магазин «Садівник». Можна дійти до висновку, що перший проект «Камелот» є більш вигідним, прибутковим, а отже інвестиційно привабливим ніж другий проект «Садівник».

Підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на підприємства відбувається за рахунок:

ѕ зниження та управління ризиком і невизначеності;

ѕ забезпечення інформаційними технологіями.

Впровадження системи управління ризиками тягне за собою зниження рівня ризику, що є одним з пріоритетних напрямків стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Підприємство має включати специфічні елементи, що дозволяють знизити ризик або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки. Також доцільне створення інформаційної бази щодо інвестиційно - інноваційної діяльності за центрами відповідальності. Під центром відповідальності розуміють сферу (сегмент) діяльності, у межах якої менеджер самостійно приймає управлінські рішення і несе повну персональну відповідальність за контрольовані ним показники діяльності.

ВИСНОВКИ

Для вирішення мета бакалаврської роботи були вирішенні наступні задачі:

При вирішенні першої задачі визначили сутність, класифікацію і структура інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства. Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку). Інновації - це діяльність, спрямована на пошук і реалізацію інновацій в цілях розширення асортименту і підвищення якості продукції, вдосконалення технології та організації виробництва.

Будь-який інвестиційний проект проходить через певні стадії у своєму розвитку, тобто можна говорити про життєвий цикл проекту. Життєвий цикл інвестиційного проекту включає наступні фази: передінвестиційну (1); інвестиційну (2); експлуатаційну (3), ліквідаційну (4). Аналіз структури інвестицій має важливе значення, бо дозволяє виявити тенденції у використанні інвестицій і розробити ефективну інвестиційну політику.

При вирішенні другої задачі ознайомились з стратегією і методами оцінки ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства. Критеріями для визначення ефективності інвестиційної та інноваційної діяльність підприємства можуть бути: прибуток, прибутковість, частка ринку, якість продукції, беззбитковість і ін. Украй важливо при цьому розрахувати і простежити напрямку потоку грошей: капітальні витрати на викуп землі і підготовку місця, будівництво будинків і споруджень.

Однак вибір методів і критеріїв оцінки залежить від специфіки діяльності підприємства, закладених у ньому інновацій, типу галузі і ряду інших факторів. Найбільш розповсюдженими методами оцінки інвестицій є:

- метод окупності;

- метод простої норми прибутку;

- метод дисконтування коштів;

- чистої поточний вартості;

- крапка беззбитковості;

- використання аналізу динамічності й імовірності.

При вирішенні третьої задачі була досліджена оцінка інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств в Україні. Одне із завдань, що стоїть перед Україною, полягає в створенні необхідних і сприятливих умов для інтенсифікації економічного зростання, підвищення якості життя населення.

В Україні спостерігається велика різниця між попитом і пропозицією на інвестиції. Найбільш інвестиційно привабливими в Україні є такі види економічної діяльності: оптова торгівля і посередництво в торгівлі, металургія та обробка металу, машинобудування, транспорт та зв'язок, фінансова діяльність, харчова промисловість та переробка сільськогосподарський продуктів. Українські підприємства активніше, ніж в 2005 році, впроваджували на своїх виробництвах інновації у вигляді машин, устаткування, а також майже втричі збільшили кількість придбаних нових технологій.

При вирішенні четвертої задачі провели оцінку ефективності інвестиційно-інноваційних проектів підприємства ПРАТ «ПОН». Було проаналізовано два проекти: магазин «Камелот», магазин «Садівник». Показники чистого приведеного доходу по розглянутих інвестиційним проектам показує, що проект "Камелот" є більш ефективним, ніж проект "Садівник" (хоча по проекту "Камелот" сума інвестованих коштів більше, а їх віддача у вигляді майбутнього грошового потоку також більша, ніж за проектом "Садівник"). Індекс прибутковості показує, що проекти майже ідентичні, але проект «Камелот» є більш ефективним. Період окупності засвідчує, що проект «Камелот» окупиться майже в два рази швидше, а внутрішня ставка прибутковості показує, що за проектом "Камелот" вона більш в 2 рази, ніж за проектом "Садівник", що свідчить про суттєві переваги проекту. Рівень ризику проекту «Камелот» у вигляді коефіцієнта варіації нижчий за інший проект і становить 15,4 %, а проекту «Садівник» 18%. Можна дійти до висновку, що перший проект «Камелот» є більш вигідним, прибутковим, а отже інвестиційно привабливим ніж другий проект «Садівник».

При вирішенні п'ятої задачі було визначено шляхи покращення управління інвестиційною та інноваційною діяльністю підприємства ПРАТ «ПОН». Підвищення ефективності управління інвестиційною та інноваційною діяльністю на підприємства відбувається за рахунок:

ѕ зниження та управління ризиком і невизначеності;

ѕ забезпечення інформаційними технологіями.

Впровадження системи управління ризиками тягне за собою зниження рівня ризику, що є одним з пріоритетних напрямків стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Підприємство має включати специфічні елементи, що дозволяють знизити ризик або зменшити пов'язані з ним несприятливі наслідки. Тому необхідно в залежності від виду ризику і ступеня його впливу на кінцевий результат розробити ряд заходів, що сприяють скороченню наслідків його настання.

Також доцільне створення інформаційної бази щодо інвестиційно - інноваційної діяльності за центрами відповідальності. Під центром відповідальності розуміють сферу (сегмент) діяльності, у межах якої менеджер самостійно приймає управлінські рішення і несе повну персональну відповідальність за контрольовані ним показники діяльності.

При вирішенні шостої задачі провели дослідження охорони праці на підприємстві ПРАТ «ПОН». Вивчення й вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких відбувається праця людини ? одне з найбільш важливих завдань у розробці нових технологій і систем виробництва. Дослідження й виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні й сприятливі умови для праці людини. Комфортні й безпечні умови праці ? один з основних факторів, який впливає на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Грузинов В.П. Экономика предприятия: Учебник. Практикум. - 3-е изд., перераб. и доп. / В.П. Грузинов, В.Д. Грибов. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 336 с.

2 Меркулов, Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирования инвестиционных проектов. / Я.С. Меркулов.-- М.: 2003. --159 с.

3 Крутик, А.Б. Инвестиции и экономический рост предпринимательства: учебник / А.Б. Крутик, Е.Г. Никольская. -- М.: Лань, 2000. -- 544 с.

4 Гуськова, Н.Д. Инвестиционная деятельность: федеральный и региональный аспекты / Н.Д. Гуськова. -- Саранск: Изд. Мордов.Ун-та, 2000. -- 132 с.

5 Клавденко В. Инвестиции и экономический рост / В. Клавденко // М.: -- 2002. -- № 7. -- С. 40-46.

6 Игошин, И. Роль банков в инвестиционном процессе / И. Игошин // М.: -- 2002. -- № 2. -- С. 10-17.

7 Дегтяренко, В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов / В.Н. Дегтяренко. -- М.: Экспертное бюро. -- М, 2004 -- 144 с.

8. Інвестиції та інвестиційна діяльність [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ukr-finance.com/news/2009-06-14-170

9. Гринько Т. Щодо інноваційного потенціалу як складової частини інноваційної активності підприємств / Т. Гринько // Вид-во Інноваційний аспект, 2010. - С. 56-58

10. Прахалад К.К. Рамасвамі, Венкат. Майбутнє конкуренції. Творення унікальної цінності спільно з клієнтами / К.К. Прахалад, М. Рамасвамі, Н. Венкат. - К.: Вид-во Олексія Капусти (підрозділ “Агенції “Стандарт”), 2005. - 258 с.

11. Чухрай Н.І. Формування інноваційного потенціалу підприємства: маркетингове і логістичне забезпечення: Монографія. / Н.І. Чухрай. - Л.: Вид-во НУ “ЛП”, 2002. - 315 с.

12. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: навч. Посібн. / С. М. Ілляшенко. -- Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. --- 581 с.

13. Гончарова М.Л. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку підприємств цукробурякового підкомплексу./ М.Л. Гончарова // Вісник Сумського національного аграрного університету: науково-методичний журнал. № 8/2 (32), 2008. - С. 66-72.

14. Крылов, Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия [текст]: учебное пособие / Э.И.Крылов, В.М.Власова, И.В.Журавлева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 608 с.

15. Язлюк, Б. Економічний зміст інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств та напрямки її трансформації [Текст] / Б. Язлюк // Наука молода: зб. наук. праць молодих вчених Терноп. нац. екон. ун-ту. - Тернопіль: Економічна думка, 2010. - № 6. - С. 47-51.

16. Савчук, А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности: монография [Текст] / А.В. Савчук. - Донецк: 2003. - 448 с.

17. Голубенко А. А. Инвестиционная деятельность в сфере инноваций /А. А. Голубенко // Зб. наук.праць Східноукраїнського державного університету - М.: 2005. - 220 с.

18. Денисюк В. Щодо вдосконалення системи індикаторів для управління інноваційним розвитком / В. Денисюк // Економіст. - 2004. - № 6. - С. 55-59.

19. Юрій Е. О. Теоретичні засади стратегічного планування діяльності підприємств / Е. О. Юрій // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії. Економічні науки. -- № 6.-- 2010. -- С. 191-196.

20. Рогоза М.Є. Стратегічний інноваційний розвиток підприємств:моделі та механізми / М.Є.Рогоза, К.Ю.Вергал. - Полтава: 2011. - 320 с.

21. Майорова, Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник / Т В Майорова. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 376 с.

22. Бойчик І.М. Економіка підприємств / І.М. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчан - Львів: 2005. - 520 с.

23. Крылов, Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия [текст]: учебное пособие / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавлева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: 2003. - 608 с.

24. Титов, В.И. Экономика предприятия [текст]: учебник / В.И. Титов. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004. - 462 с.

25. Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі / Б. В. Губський. - К.: 2008. - 116 с.

26. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник / Т В Майорова. -- К.: Центр навчальної літератури, 2009. -- 520 с.

27. Гриньова В.М. Інвестування: Підручник / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. - К.: 2008. - 370 с.

28. Войтов А.Г. Экономика. Общий курс (Фундаментальная теория экономики) [текст]: учебник/ А.Г. Войтов- 6-е перераб и доп. Изд.- М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. - 584 с.

29. Пасюк, М.Ю. Организация производства и управление предприятием [текст]: учебно-методическое пособие / М.Ю. Пасюк, Т.Н. Долинина. - М.: «ФУАинформ», 2006. - 88 с.

30. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://readbookz.com/book/124/3397.html

31. Сумець О.М.Товарна інноваційна політика: Навчальний посібник / О.М. Сумець, Є.М. Ігнатова. - К.: 2010. - 480 с.

32. Нехорошева Л.Н. Экономика предприятия [текст]: учебное пособие / Л.Н. Нехорошева, Н.Б. Антонова, М.А. Зайцева. - М.: Выш. шк., 2003. -

383 с.

33. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

34. Державне агентство України з інвестицій та інновацій [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/zd/ives/ives_u/ives1213_u.htm

35. Винникова О. В. Причини та шляхи подолання інвестиційної кризи в Україні / О.В. Винникова. - 2009. - 10 - 11 с.

36. Макаренко Ю. В. Інвестиційний імідж України: проблеми залучення іноземних інвестицій у національну економіку / Ю. В. Макаренко. - 2009. - 39 - 40 с.

37. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/

38. Іващук О.Т. Методи економетричного аналізу даних у системі STADIA: Навчальний посібник / О.Т. Іващук, О.П. Кулаїчев. - Тернопіль: ТАНГ, 2001. -151 с.

39. Навроцька Н.А. Дуалізм впливу прямих іноземних інвестицій на приймаючі країни / Н.А. Навроцька // Бізнес Інформ. - 2012. - № 1. - С. 67-71.

40. Безпґята І.В. Значення інвестицій для розвитку сільського господарства / І.В. Безпґята // Інвестиції: практика та досвід. - 2012. - № 18. - С. 6-8.

41. Курган О.Г. Капітальні інвестиції як основа інноваційного розвитку підприємства / О.Г. Курган, В.В. Шехман// Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2013. - №1. - С. 180-187.

Размещено на Allbest.ru