Система оподаткування підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналітична характеристика підприємства і особливості його діяльності

2.2 Характеристика основних показників діяльності підприємства

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Особливості справляння податків на підприємстві

3.2 Строки і порядок звітності з кожного податку

3.3 Напрями і перспективи вдосконалення податкової системи в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету держави.

Податкова політика включає в себе обов'язкові платежі, які стягуються державою з юридичних і фізичних осіб, на яких, згідно з законодавчими актами, покладено обов'язок платити податки та здійснювати інші обов'язкові платежі. Виникла податкова політика у період розпаду суспільства на класи і появи держави. Використовуються податки для фінансування витрат держави.

Сутність податків, їх структура та роль визначаються економічним та політичним устроєм суспільства, природою та функціями держави.

Однією із основних передумов забезпечення стабільності економіки на сучасному етапі розвитку України є ефективне функціонування податкової системи. Адже мобілізація податкових платежів до державної казни дозволяє органам державної виконавчої влади здійснювати реалізацію внутрішньої та зовнішньої політики, регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальних заходів. Однак позитивний ефект досягається лише за умови ефективної податкової політики, яка проявляється у забезпеченні виконання податками не лише фіскальної, але й стимулюючої функції, у встановленні та належному обґрунтуванні податкових правил, у стабільності та передбачуваності, в досягненні необхідного рівня збалансованості інтересів держави і платників податків.

Україна йшла досить довгим шляхом введення податків до економіки, що стало джерелом формування бюджету та регулятором підприємницької діяльності. Становлення в Україні системи оподаткування суб'єктів господарювання, у тому числі страхових компаній, почалось з 1991 року. Перший Закон про систему оподаткування в Україні був прийнятий у 1991 році, а з 1 січня 2011 року вступив в дію Податковий кодекс України.

Страхування є одним із видів фінансових посередницьких послуг в Україні та має особливий порядок оподаткування доходів від страхових операцій.Страхові компанії зобов'язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно Податкового Кодексу України страхові компанії сплачують такі види податків:

Податок з прибутку сплачують на підставі Податкового Кодексу України і в значній мірі відрізняється від оподаткування прибутку промислових, торгових та інших підприємств. Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.

Комунальний податок обчислюється в розмірі 10 % (максимальна ставка) річного фонду праці. Останній визначається із середньоспискової чисельності працівників страхової компанії і місячного неоподатковуваного доходу, що встановлений при стягненні прибуткового податку з фізичних осіб.

Податок з реклами обчислюється від вартості послуг за встановлення і розміщення реклами. Максимальні ставки встановлені в розмірі 0,1 % вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5 % вартості послуг за розміщення реклами на значний проміжок часу.

Податок на землю сплачує у вигляді земельного податку або орендної плати.Ставки податку за землю в населених пунктах встановлюються у відсотках до грошової оцінки землі або в грошовому вимірі за 1 м? земельної ділянки.

Податок з власників транспортних засобів сплачується згідно Податкового кодексу України тільки при першій реєстрації транспортного засобу.



РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Із здобуттям незалежності Україна самостійно визначає стратегію соціально-економічного розвитку, розробляє та формує незалежну фінансову політику в контексті загальнодержавної економічної політики. Однією зі складових фінансової політики є фіскальна політика, частиною якої є податкова політика [5, с.139].

Актуальність проблеми реформування податкової політики зумовлена тим, що у ході здійснюваних в Україні за роки незалежності реформ відбулися глибокі соціально-економічні перетворення. Разом з тим непослідовність процесів реформування, відсутність цілісної концепції державної економічної політики, значні структурні диспропорції в економіці призвели до глибокої і затяжної соціально-економічної кризи суспільства. Одним з важливих факторів кризових явищ в Україні стала невиважена податкова політика держави, у результаті якої відбулося гальмування інноваційно-інвестиційних процесів, що у свою чергу призвело до зниження рівня реальних податкових надходжень.

Податкова система Українина сьогоднішній день являє собою сукупність перерозподільних відносин, що виникають між державою, з одного боку, та юридичними і фізичними особами, платниками податків і податкових платежів - з іншого, із приводу безоплатного вилучення частини ВВП у бюджет держави [9].

Сутність, структура та роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що євиключним правом держави та провадиться відповідно до завдань соціально-економічного розвитку.Податки є інструментом перерозподілу ВВП і безпосередньо впливають на розвиток виробництва таформування фінансових потоків в економіці, тому ефективність податкової політики насампередхарактеризується результатами виконання основних макроекономічних показників [10, с145].

Таблиця 1.1.

Динаміка валового внутрішнього продукту України за 2004-2009 рр.[2].

Загалом темпи економічного розвитку в Україні, за винятком 2009 р., мали позитивну динаміку. Приріст номінального ВВП, зокрема у 2007 р., досяг 31,79 % (реального ВВП 8,6 %), що було спричинено зростанням виробництва, поліпшенням зовнішньоекономічної кон'юнктури, а також наслідком здійснення податкової політики. Однак, порівнюючи темпи зростання валового продукту в Україні, слід зазначити, що спостерігалася нестійка ситуація: у 2004-2006 рр. темпи росту номінального ВВП поступово скорочувалися (зниження прискорення сягнуло майже 6 %).

Аналізуючи такий важливий макроекономічний показник, як ВВП, слід зазначити, що при розрахунку не було враховано вплив тіньової економіки, рівень якої в Україні, за різними оцінками, становить 40-60 % ВВП [8].

У сучасній вітчизняній фінансовій науці податки в основному розглядаються як джерело наповнення дохідної частини бюджету через мобілізаційну та фіскальну функції, тоді як соціальна та перерозподільча проявляються дедалі слабше. Про високу фіскальність податків в Україні засвідчує аналіз динаміки темпів росту податкових надходжень до Зведеного бюджету та ВВП.

Протягом досліджуваного періоду темпи зростання податкових надходжень перевищувалианалогічний показник ВВП. Виняток становить лише 2007 р., коли темп росту доходів та податковихнадходжень Зведеного бюджету залишився на рівні попереднього року, а для ВВП цей показникзбільшився на 9,15 %. І якщо у 2007 р. ВВП зростав порівняно швидшими темпами, переважаючиріст доходів загалом, зокрема від податків, то вже у 2008-му доходи та податкові надходження зведеного бюджету зросли випереджальними темпами, відповідно на 3,6% та 9,1% швидше порівняно зВВП. Слід зазначити, що у 2008 р. надходження від податків зростали найшвидше - переважаючи іріст доходів Зведеного бюджету, і ріст ВВП. Отже, податкова політики продовжує набирати щебільш фіскального характеру, збільшуючи вагу податків у доходах та посилюючи податковий тискна економіку.

Рис. 1. Динаміка темпів зростання ВВП, доходів та податкових надходжень Зведеного бюджету України

За період 2007-2009 рр. динаміка структури доходів Зведеного бюджету демонструвала залежність від податкової політики (зміни податкових ставок окремих податків, бази оподаткування, податкових пільг тощо), а також від економічної ситуації в країні. У табл. 2 наведено дані щодо обсягівдоходів Зведеного бюджету України за період 2007-2009 рр.

Бюджет України формується в основному за рахунок чотирьох податкових платежів. За підсумками 2008 р. вони забезпечили формування 76,3% усіх доходів зведеного бюджету (227 164,8 млн грн),зокрема податок на прибуток підприємств - 16,1 % (47 856,8 млн грн), податок із доходів фізичнихосіб - 15,4 % (45 895,8 млн грн), податок на додану вартість - 30,9 % (92 082,6млн грн) і акцизнийзбір із вироблених в Україні товарів - 3,4 % (10 230,1 млн грн).

Зростання податкових надходжень до Зведеного бюджету 2008 р. (на 40,9% при зростанні номінального ВВП на 31,8 %), що відбулося в основному за рахунок збільшення надходжень від ПДВ таподатку на прибуток підприємств, продемонструвало значне підвищення фіскального тиску основних податків за рахунок розширення податкової бази. Разом із тим, стрибкоподібний характер такогозростання не міг не відобразитися на діяльності підприємницьких структур.

Криза в економіці кінця 2008 р. проявилась у подальшому розбалансуванні податкової ситуації вкраїні, що відобразилось у загостренні диспропорцій 2009-го через значне зменшення доходів та податкових надходжень до Зведеного бюджету (на 24,6% та 23,9% відповідно), зумовленепадіннямномінального ВВП, що сягнуло майже 4 %.

Таблиця 1.2 Зведений бюджет України за 2007-2009 рр. [21,22,23]



Страхування є одним із видів фінансових посередницьких послуг в Україні та має особливий порядок оподаткування доходів від страхових операцій.Згідно Податкового Кодексу України страхові компанії сплачують такі види податків:

Податок з прибутку сплачують на підставі Податкового Кодексу України і в значній мірі відрізняється від оподаткування прибутку промислових, торгових та інших підприємств. Специфіка сплати в тому, що податок сплачується окремо з доходів від трьох видів діяльності страхових компаній - страхової, інвестиційної та інших видів діяльності, а порядок оподаткування компаній з загального (ризикового) страхування та страхування життя в значній мірі відрізняються. Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності, який включає суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.

Комунальний податок обчислюється в розмірі 10 % (максимальна ставка) річного фонду праці. Останній визначається із середньоспискової чисельності працівників страхової компанії і місячного неоподатковуваного доходу, що встановлений при стягненні прибуткового податку з фізичних осіб.

Податок з реклами обчислюється від вартості послуг за встановлення і розміщення реклами. Максимальні ставки встановлені в розмірі 0,1 % вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5 % вартості послуг за розміщення реклами на значний проміжок часу.

Податок на землю сплачує у вигляді земельного податку або орендної плати.Ставки податку за землю в населених пунктах встановлюються у відсотках до грошової оцінки землі або в грошовому вимірі за 1 м? земельної ділянки.

Податок з власників транспортних засобів сплачується згідно Податкового кодексу України тільки при першій реєстрації транспортного засобу.

Отже, податки є не тільки основним елементом формування доходів бюджетів усіх рівнів, а й головним джерелом фінансування видатків на суспільні потреби: освіту, охоронуздоров'я, соціальне забезпечення тощо, тому відсутність раціонально побудованої податкової системи може призвести не тільки до занепаду певної галузі виробництва, а й до економічної кризи в країні [1].



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналітична характеристика підприємства і особливості його діяльності

Національна акціонерна страхова компанія (НАСК) «Оранта» є правонаступницею Укрдержстраху, заснованого 25 листопада 1921 року. Цю дату компанія вважає датою свого заснування. У 1994 році Укрдержстрах було перетворено на Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», засновником якого з боку держави виступив Фонд державного майна України. У 2007 році Фонд державного майна продав інвесторові останній пакет акцій, що перебував у державній власності. Компанія стала приватною, що сприяло подальшому поліпшенню структури активів НАСК «Оранта» і підвищенню її платоспроможності.

Останнім часом НАСК «Оранта» активно розвивається, удосконалюючи систему управління та впроваджуючи нові технології ведення бізнесу, дедалі більше стверджуючись на позиції лідера страхового ринку України. Компанія керується в діяльності стратегією нарощування своєї частки ринку в сегменті класичних видів страхування, постійно розширюючи лінійку страхових продуктів і підвищуючи якість обслуговування клієнтів.

На сьогодні НАСК «Оранта» -- найбільша страхова компанія класичного страхового ринку України. У 2008 році НАСК «Оранта» зібрала рекордний для ринку обсяг страхових премій -- 1010 млн. грн., що на 45 % перевищує обсяг премій компанії за 2007 рік (693,6 млн. грн.). Так, надходження по КАСКО становили 451,3 млн. грн., по ОСЦПВ -- 236,7 млн. грн., від страхування майна -- 209,6 млн. грн., від медичного страхування -- 9,3 млн. грн., страхування від нещасного випадку -- 28,1 млн. грн., за іншими видами страхування -- 64,3 млн. грн. У 2008 році НАСК «Оранта» уклала 5409047 договорів страхування. За даними компанії, питома вага НАСК «Оранта» на ринку класичних страхових послуг за показником страхових премій -- понад 12 %.

У 2008 році компанія врегулювала збитки на загальну суму 399,5 млн. грн., що на 66 % перевищує обсяг виплат НАСК «Оранта» у 2007 р. (240,1 млн. грн.). Розмір страхових резервів сягнув 405,9 млн. грн., що на 48 % перевищує показник 2007 року. Власний капітал компанії збільшився на 48 % і становить 411,1 млн. грн. Статутний фонд збільшився практично в чотири рази -- до 175 млн. грн.

Компанія вже кілька років є безумовним лідером ринку ОСЦПВ. За даними Моторно-транспортного страхового бюро України, НАСК «Оранта» посіла перше місце в рейтингу «ТОП-10 страховиків за кількістю виданих полісів на 1 січня 2009 року» і в «ТОП-10 страховиків за розміром страхових виплат на 1 січня 2009 року». НАСК «Оранта» у 2008 р. уклала 1 440 492 договори страхування ОСЦПВ, що становить приблизно 21,4 % від загальної кількості застрахованих транспортних засобів. Частка НАСК «Оранта» у ринку ОСЦПВ -- 18,4 % за обсягом страхових премій.

У 2008 році НАСК «Оранта» було визнано лідером у двох номінаціях Міжнародного фестивалю-конкурсу «Вибір року 2008»: «Страхова компанія року зі страхування майна», «Страхова компанія року зі страхування автотранспорту». У конкурсі «MasterCard Банк року 2008» «Оранта» посіла перше місце в номінації «Страхова компанія року». Компанію визнано також кращим роботодавцем серед страховиків за підсумками конкурсу «Кращий роботодавець України», проведеного журналом «Кореспондент». НАСК «Оранта» -- найвідоміша страхова компанія України за результатами рейтингу газети «Дело» і посідає перше місце в рейтингу стабільності страхових компаній рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг».

Результати 2008 року підтверджують успішний і динамічний розвиток компанії. Диверсифікована структура каналів продажів і реалізована програма оптимізації витрат на ведення бізнесу дали змогу компанії знизити негативний вплив поточної економічної ситуації на її діяльність і зберігати стабільне становище на ринку.

У сфері трудових стандартів керівництво компанії орієнтоване на досягнення міжнародного рівня й стандартизації бізнес-процесів, починаючи добором і закінчуючи мотивацією персоналу. НАСК «Оранта» співпрацює з профспілковими організаціями, колективний договір між трудовим колективом і менеджментом НАСК «Оранта» було укладено у 2007 р.

З 1994 р. НАСК «Оранта» є повним членом МТСБУ, а з 2003 року -- членом Ядерного страхового пулу. У вересні 2008 року засновано Українську федерація убезпечення (УФУ), що об'єднала 14 класичних страхових компаній, з метою сприяння розвитку в Україні прозорого класичного страхування, гарантування високого рівня послуг страхування, які надаються Членами Федерації, інтеграції українського і європейського ринків страхування, захисту інтересів Членів Федерації, недопущення недобросовісної діяльності її Членів. НАСК «Оранта» виступила одним з ініціаторів створення Федерації і є її активним членом.

У грудні 2008 р. компанія підписала Глобальний Договір Організації Об'єднаних Націй і привселюдно задекларувала свою прихильність принципам соціально відповідального бізнесу. НАСК «Оранта» співпрацює із професійними українськими й міжнародними організаціями у сфері КСВ, бере участь у роботі комітетів і робочих груп Американської Торговельної Палати і Європейської Бізнес-Асоціації. За результатами незалежного рейтингу НАСК «Оранта» отримала найвищий рейтинг А+ серед соціально відповідальних компаній. Пріоритетом у роботі НАСК «Оранта» є проблематика дітей-сиріт в Україні та сприяння розвитку українського спорту. НАСК «Оранта» як лідер ринку відчуває пряму відповідальність за майбутнє держави, вбачаючи свою місію в розвитку суспільства, упевненого у майбутньому.

Девіз компанії - "Впевненість, набута досвідом".

«Оранта» - чистий символ віри і любові, всього того, що оберігає нас у цьому житті. Ім'я зобов'язує, накладає додаткову відповідальність. За ці роки страховики жодного разу не зрадили його, забезпечивши високий авторитет торгової марки компанії на страховому ринку, заснований на якісному клієнт-орієнтованому сервісі. А гарантованість страхового відшкодування за страховим випадком вже давно є візитною карткою НАСК «Оранта». Працівники компанії намагаються підтримувати конкурентність умов страхування: це стосується і тарифів, і гарантій, і загальних умов. До того ж розгалужена представницька й агентська мережа робить пропоновані «Орантою» послуги фізично доступними у будь-якому куточку нашої держави.

Метою діяльності компанії є одержання прибутку шляхом надання послуг з усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та статутом страхової компанії.

Ціль компанії - бути універсальною страховою компанією, що лідирує на всіх сегментах страхового ринку, орієнтованою на максимальне задоволення потреб страхувальників і надання послуг високої якості.

Предметом безпосередньої діяльності компанії є проведення страхування, перестрахування і здійснення фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Компанія здійснює всі види обов'язкового, добровільного страхування та перестрахування згідно із законодавством України, на які вона отримала ліцензії.

Фінансовою діяльністю компанії є діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства, в тому числі грошових вкладень у депозити банків, придбання та відчуження акцій, облігацій та інших цінних паперів (включаючи державні цінні папери, цінні папери банків, підприємств та організацій), придбання та відчуження часткою (паїв) підприємств, нерухомості, землі, випуск (розміщення) в установленому порядку власних цінних паперів (акцій, облігацій, векселів) тощо.

Для фінансування діяльності НАСК "Оранта" використовує власні обігові кошти, кошти власного капіталу, кошти залучені в результаті додаткової емісії, кредити банків на вигідних для компанії умовах.

2.2 Характеристика основних показників діяльності підприємства

НАСК «Оранта» за 2010рік сплатила податків на загальну суму 30,6 млн грн. Недивлячись на кризовий для економіки країни період 2008-2009 років, НАСК «Оранта» збільшила державну скарбницю на загальну суму 112,7 млн грн,(таблиця 2.2.1) що говорить про високу відповідальність компанії як платника податку.

У цілому, показники діяльності НАСК «Оранта» демонструють стабільно ефективну роботу компанії за підсумками 2010 року. Так, за підсумками 2010 року НАСК «Оранта» зібрала близько 643,88 мільйонів гривень страхових премій, виплативши своїм клієнтам близько 290,5 мільйонів гривень. Чисті активи компанії склали 801,9 мільйонів гривень, а страхові резерви 261 мільйонів гривень про що свідчать дані таблиці 2.2.1.

Роки	31.12.2006	31.12.2007	31.12.2008	31.12.2009	31.12.2010
Статутний фонд	44 647,2	44 647,2	175 032	775 125	775 125
Власний капітал	167 368,8	277 807,1	411 139	775 308	801 922,6
Страхові резерви	142 759,3	273 775,9	405 946	335 050	261 568,8
Частка перестраховиків у страхових резервах	(10 811,3)	(24 244,1)	(103 728)	(39 755)	(17 982,4)
	2006	2007	2008	2009	2010
Страхові премії, без урахування премій по ДООС (державне обов'язкове особисте страхування)	386 366,6	664 370,6	999 286,8	715 485,2	643 888,3
Премії, передані у перестрахування, в т.ч.:	31 669,6	56 494,0	236 823,9	198 420,6	63 936,0
резидентам	15 092,4	35 933,4	182 292,9	158 858,1	42 106,1
нерезидентам	16 577,2	20 560,6	54 531	39 562,5	21 829,9
Страхові виплати, без урахування премій по ДООС (державне обов'язкове особисте страхування)	111 784,2	206 213,3	389 183,5	343 042,8	290 509,3
Виплати, отримані від перестраховиків	6 072,6	14 486,0	105 432,5	11 913,0	26 657,6
Чистий прибуток	7 402,1	3 140,1	7 466	(236 972)	8 570,4

Таблиця 2.2.1. Основні фінансові показники діяльності НАСК «Оранта» (тис. грн.)[28]

Крім того, з початку року НАСК «Оранта» демонструє прибуткову діяльність. Фінансовий результат (чистий прибуток) компанії започатку 2010 року склав8,57 мільйонів гривень

За результатами щорічного Рейтингу стабільності страхових компаній, опублікованого рейтинговим агентством «Експерт-Рейтинг» наприкінці жовтня 2010 р., НАСК «Оранта» вкотре підтвердила свою лідерську позицію на страховому ринку України. У рейтингу взяло участь 47 страхових компаній, загальний обсяг страхових зборів яких становить приблизно половину класичного страхового ринку.

У дослідженні агентства зазначено, що після додаткової емісії акцій НАСК «Оранта», що пройшла у 2009 році, в компанії встановилася надлишкова ліквідність. Так, станом на 1 липня 2010 року на рахунках компанії скопилося 274 млн. гривень (проти 143 млн. гривень роком раніше). Рівень загальної ліквідності на липень 2010 року досяг 75,65% (проти 25% роком раніше). Тобто на початок другого півріччя 2010 року приблизно 76% зобов'язань НАСК покривалося залишками на рахунках компанії. «…за підсумками півріччя отримано чистий прибуток у розмірі 2,99 млн гривень.

Рейтинг стабільності страхових компаній, поряд з поточними економічними показниками діяльності, став ще одним підтвердженням того, що кризовий період для НАСК «Оранта» закінчено.



РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Особливості справляння податків на підприємстві.

Програма ринкових перетворень, що реалізується в Україні, передбачає вдосконалення оподаткування суб'єктів господарювання. У січні2011 року Верховною Радою України прийнятий Податковий кодекс України.

Страхові компанії зобов'язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). Перелік податків і зборів, які можуть стягуватись зі страхових компаній у процесі їх фінансово-господарської діяльності, наведено на Рис. 3.1.1.

Рис. 3.1.1 Система оподаткування страхових компаній згідно із Податковим Кодексом України.



Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності, який включає суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.

До складу валового доходу страхової компанії, що оподатковується за ставкою 3 %, не включаються доходи, отримані страховиками-резидентами у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування життя на території України або за її межами.

Доходи нерезидентів, отримані у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків на території України, оподатковуються за ставкою 15 % у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Доходи нерезидентів, отримані у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від страхування ризиків на території України, оподатковуються за ставкою ЗО % у джерела їх виплат за рахунок таких виплат.

Згідно з Податкового кодексу України нерезиденти не можуть здійснювати страхування на території України. Тобто існує неузгодженість у названих законодавчих актах.

Водночас слід звернути увагу на те, що підвищені ставки оподаткування доходів нерезидентів від страхової діяльності в Україні створюють сприятливі умови для діяльності українських страховиків на внутрішньому страховому ринку.

Звільняється від оподаткування валовий дохід страхових компаній, пов'язаний зі страхуванням життя фізичної особи, що передбачає страхову виплату в разі таких страхових випадків:

* смерть застрахованої особи;

* рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою;

* дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування або досягнення нею віку, визначеного договором страхування. У цьому випадку строк дії договору не повинен бути меншим від 120 календарних місяців. Договір не може передбачати часткових виплат до закінчення строку його дії або настання страхового випадку. (На перехідний період до 2003 року строк дії договору зі страхування життя громадян віком після 50 років встановлюється від 60 календарних місяців.)

Якщо договір страхування життя буде розірваний достроково і це не пов'язано зі смертю застрахованої особи, доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню в оподатковуваному періоді, протягом якого відбулося розірвання договору. При цьому використовується ставка податку в розмірі 6 %.

Доходи від страхування фізичних осіб на інших умовах, крім щойно перелічених, оподатковуються за ставкою в розмірі 3 %.

Крім доходів від страхової діяльності страховики можуть одержувати доходи з інших джерел: відсотки за депозитними рахунками, від реалізації основних фондів і нематеріальних активів, від реалізації цінних паперів, від операцій з борговими вимогами. Ці доходи оподатковуються в загальному порядку. Тобто об'єктом оподаткування є прибуток, який розраховується зменшенням валового доходу звітного періоду від зазначених операцій на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань при їх здійсненні.

При цьому до складу валових витрат, пов'язаних з отриманням доходів з інших джерел, не включаються витрати страхової компанії, які мають місце при здійсненні операцій з основної діяльності (страхування і перестрахування). Тобто потрібно вести окремий від основної діяльності облік і належно оподатковувати доходи, що надходять з інших джерел. При оподаткуванні прибутку страхових компаній від іншої діяльності застосовується ставка ЗО %. Схему оподаткування валового доходу і прибутку страховиків наведено на рис 19.3.

Завдяки змінам в оподаткуванні результатів основної діяльності страховиків, тобто переходу до оподаткування валового доходу від страхової діяльності (крім доходу від страхування і перестрахування життя), розширюється самостійність страхових компаній у здійсненні фінансово-господарської діяльності, у формуванні поточних витрат, а отже, і прибутку. Одночасно перехід до оподаткування валового доходу замість прибутку підвищує відповідальність страховиків за поточні і кінцеві разультати їхньої діяльності.

3.2 Строки і порядок звітності з кожного податку

Сплата податку з прибутку страховими компаніями відбувається на підставі Податкового кодексу України і в значній мірі відрізняється від оподаткування прибутку промислових, транспортних, торгових та інших підприємств. Специфіка сплати в тому, що податок сплачується окремо з доходів від трьох видів діяльності страхових компаній - страхової, інвестиційної та інших видів діяльності, а порядок оподаткування компаній з загального (ризикового) страхування та страхування життя в значній мірі відрізняються. Об'єктом оподаткування визначено валовий дохід від страхової діяльності, який включає суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами. Ставка податку визначена в розмірі 3 % від суми валового доходу, отриманого від страхової діяльності.

Доскладу валового доходу страхової компанії, що оподатковується за ставкою 3 %, не включаються доходи, отримані страховиками-резидентами у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування життя на території України або за її межами.

Комунальний податок обчислюється в розмірі 10 % (максимальна ставка) річного фонду праці. Останній визначається із середньоспискової чисельності працівників страхової компанії і місячного неоподатковуваного доходу, що встановлений при стягненні прибуткового податку з фізичних осіб.

Податок з реклами обчислюється від вартості послуг за встановлення і розміщення реклами. Максимальні ставки встановлені в розмірі 0,1 % вартості послуг за одноразову рекламу і 0,5 % вартості послуг за розміщення реклами на значний проміжок часу.

Ставки за зазначеними податками (комунальний податок і податок з реклами), пільги при їх стягненні і термін сплати визначають місцеві органи.

Податок на землю вноситься у вигляді земельного податку або орендної плати. Платниками податку є власники землі або землекористувачі. За земельні ділянки, надані в оренду, береться орендна плата. Отже, страхові компанії можуть сплачувати податок на землю або орендну плату із земельних ділянок, які зайняті під офіси, культурно-побутові та господарські будівлі, гаражі.

Ставки податку за землю в населених пунктах встановлюються у відсотках до грошової оцінки землі або в грошовому вимірі за 1 м? земельної ділянки (якщо грошова оцінка земельної ділянки не встановлена). Ставки податку за 1 м? диференціюються залежно від чисельності мешканців у населеному пункті, а також від розміщення ділянки на території населеного пункту.

Податок з власників транспортних засобів.У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, з 1 січня 2011 існує збір тільки за першу реєстрацію транспортного засобу.

База оподаткування визначається окремо для кожного транспортного засобу:

- для колісних транспортних засобів (крім легкових авто, обладнаних електродвигуном)-за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

- для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та для суден, обладнаних двигуном - за потужністю двигуна в кВт;

- для суден, не обладнаних двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

- для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

Плата за землю і податок із власників транспортних засобів впливають на фінансову діяльність страхових компаній через формування поточних витрат, оскільки відносяться на вказані витрати. Але з огляду на незначний абсолютний обсяг зазначених податків їх вплив на фінансовий стан страховиків не істотний.

Страховики несуть відповідальність за додержання податкового законодавства. У разі його порушення до них застосовуються такі штрафні (фінансові) санкції.

Якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в податковій декларації, що призвели до заниження суми податкового зобов'язання, і самостійно нараховує суму податкового зобов'язання платника податків, останній повинен сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податку, але не менше одного оподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За умови, що платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів -- у розмірі 10 % указаної суми;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів -- у розмірі 20 % такої суми;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, -- у розмірі 50 % такої суми.

У разі неподання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.

Якщо платник податків не подав у встановлені строки податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, додатково до вказаного вище штрафу, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, однак не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання або не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо при перевірці контролюючим органом буде виявлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і податковий орган самостійно донарахує суму податкового зобов'язання, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний із податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, в якому платник податків отримав відповідне повідомлення контролюючого органу. При цьому зазначена сума штрафу не повинна перевищувати 5 % суми недоплати та бути не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та самостійно погашає суму недоплати і штраф у розмірі 10 % суми недоплати, додаткові штрафи, а також адміністративні штрафи не застосовуються.

3.3 Напрями і перспективи вдосконалення податкової системи в Україні

податок платіж бюджет прибуток

Податкове законодавство України є одним із самих складних в правовій системі України. При цьому, спостерігається тенденція щодо його нестабільності. Проте, як показує практика його правозастосування, зміни, що вносяться до Податкового кодексу України з питань оподаткування, досить часто спричиняють нові проблеми^[1].

Податки - дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки - це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

Із другого боку, податки - це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі, їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп. На сьогодні податки - це найефективніший інструмент впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

Оскільки податки - це по суті продукт еволюції економіки і держави, то податкова система формується перш за все під впливом об'єктивних чинників. У той же час у сучасній демократичній правовій державі запровадження тих чи інших форм оподаткування є результатом волевиявлення членів парламенту, компромісу інтересів різних політичних партій, які у свою чергу представляють інтереси різних верств суспільства.

Податкова система є різновидом відкритої динамічної системи, це сукупність встановлених у країні податків. Її відкритість означає необхідність аналізу, передусім зовнішніх чинників, під впливом яких відбувається її становлення. Вимога системності полягає втому, що податки мають бути взаємопов'язані, органічно доповнювати один одного, не суперечити системі в цілому та її елементам. Системний підхід означає, що мають реалізовуватися обидві функції податків. З позиції фіскальної функції податкова система має забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів до бюджету, з позиції регулюючої забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Податкова система повинна включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості, оскільки практично неможливо щоб одночасно в одному податку цілком реалізувалися обидві функції.

В Україні створено податкову систему, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. Податковий кодекс розроблено з урахуванням норм європейського податкового законодавства, а також аспектів податкової політики ГАТТ/СОТ та інших міжнародних економічних організацій.

На відміну від країн ЄС податкова система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість перехідної економіки та має переважно фіскальний характер. Ринкове реформування економіки супроводжувалося неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття окремих законодавчих актів, що були недостатньо адекватними стану економіки, характерними рисами якої є структурні диспропорції, наявність значних обсягів тіньових оборотів, платіжна криза. Разом з тим Україна підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими державами, які застосовують діючі в усьому світі стандарти, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку і Організацією Об'єднаних Націй, завдяки чому забезпечується адаптація законодавства України у сфері міжнародного оподаткування до законодавства інших країн.Україна уклала 60 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування практично з усіма країнами СНД, Європи, багатьма країнами Азії, Північної та Південної Америки і кількома країнами Африки, з яких 55 укладено за роки незалежності України, а 5 - успадковані від колишнього СРСР (відповідно до Податкового кодесу України"). Вони охоплюють найбільших торговельних та інвестиційних партнерів України. Основними завданнями реформування податкової системи України є зниження податкового навантаження на економіку.

Недоліки податкової системи України:

1. Спрямованість на фіскальне наповнення бюджету, яке характеризується сучасною ситуацією щодо виконання у IV кварталі 2009 р. податкових надходжень за рахунок сплачених податків за І квартал 2010 р., що призведе в свою чергу до неможливості виконання податкових надходжень у поточному році.

2. Вона характеризується високим податковим навантаженням на підприємців. Аналізуючи рівень даного показника за 2007-2009 рр., згідно наших підрахунків, податкове навантаження на економіку України впродовж досліджуваного періоду зростало. Якщо у 2007 р. цей показник становив 33,3 %, то у 2008 р. - 39,2 %, а вже у 2009 р. він зріс до 56,1%. Головними причинами таких негативних тенденцій було значне зростання державного боргу протягом 2008-2009 рр. та падіння економіки у 2009 р. Тобто цей показник перевищив навіть показники в розвинених країнах світу ( в Іспанії - 37,2 %, в Великобританії - 36,6 %, в Німеччині - 36,2 % у 2008 р.).

3. Податкова система характеризується значною затратою часу платниками податків на ведення та організацію податкового обліку та звітності і значними фінансовими витратами в свою чергу. За даними рейтингу, який був складений Всесвітнім банком, у минулому році Україна посіла 181 місце в списку з 183-х країн за простотою сплати податків. Загальна кількість податків, які сплачують суб'єкти господарювання в Україні, в середньому становить 147 податків, що займає 736 годин. На адміністрування податків бізнес щорічно витрачає понад 4 млрд. гривень. У цьому рейтингу Україна стоїть в одному ряді з такими країнами, як Ямайка, Гамбія, Узбекистан і Конго.

4. Податкова система України, також, характеризується неузгодженістю та протиріччям окремих норм податкового законодавства, їх нестабільністю, безсистемним наданням пільг та перекручування сутності окремих видів податків; витратами на адміністрування певних податків, які значні порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння

Зазначені недоліки призвели до таких проблем системного характеру у податковій системі, як:

1) податкова заборгованість платників перед бюджетом та державними цільовими фондами;

2) бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість;

3) ухилення від оподаткування;

4) нерівномірне податкове навантаження, внаслідок чого найбільше податкове навантаження покладено на законослухняних платників, позбавлених податкових пільг.

Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність чинної податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної кризи.

До першочергових заходів, що підвищать ефективність функціонування податкової системи належать:

1. поетапне зменшення ставки оподаткування прибутків до рівня країн членів ЄС - рівня у 20%. Зменшення ставки податку на прибуток в Україні, випливає із того, що вона суттєво зменшилась в країнах ЄС протягом 2006-2009 рр. Так, середня ставка податку на прибуток корпорацій в країнах-нових членах ЄС зменшилась з 18,9% до 16,8% протягом цього періоду, а в країнах топ-15 - ставка зменшилась з 31,8 % до 26,3 %. Ефективність зменшення ставок податку на прибуток пояснює концепція А. Лаффера: якщо податкова ставка зростає, бізнес або йде у тінь, або згортається і навпаки. Разом зі зниженням ставки потрібно підвищувати норми амортизаційних відрахувань, які зменшуватимуть оподатковуваний прибуток і направлятимуться на інвестиції.

2. Водночас потрібно здійснити заходи, щодо покриття втрат бюджетів від зменшення ставки податку на прибуток. Для цього необхідно підвищити ставку податку на доходи фізичних осіб до ставки податку на прибуток підприємств. Це пояснюється тим, що на думку деяких експертів, зрівняння цих ставок зменшить стимули до мінімізації та ухилення від несплати податків, стимулюватиме розвиток підприємництва. Ставку ПДВ потрібно залишити на тому ж рівні, але зробити її більш диференційованою, як і в більшості розвинених країн світу. Для прикладу, можна зробити ставки, як в Франції: 18,6% основна та 22 % підвищена (на алкоголь, предмети розкоші тощо). Потрібно залишити і 0%.

3. Доцільним для України є введення єдиного соціального збору, який має замінити усі збори до соціальних фондів. Необхідність єдиного соціального збору випливає з того, що всі соціальні платежі становлять понад 40 відсотків з фонду оплати праці.

4. В Україні буде доцільно ввести єдиний соціальний збір зі ставкою на рівні 30-35% (приклад реформування можна брати із Росії, яка провела таку реформу у 2001р.).

5. Також потрібно ввести податок на нерухомість, який має стати інструментом надходжень до бюджету, особливо під час кризи. Ефективність цього податку доведена в багатьох країнах світу ( в тому числі в Російській Федерації, Німеччині, США, Франції, Королівстві Нідерланди). Іншими заходами щодо покращення ефективності податкової системи України мають стати: удосконалення контрольно-перевірочної роботи податкової служби, затвердження єдиних стандартів бухгалтерського та податкового обліку,

6. Виникає необхідність проведення податкової реформи, одним з ключових моментівякої має стати прийняття Податкового кодексу України,єдиного систематизованого законодавчого акту прямої дії, який охоплюватиме всі без виключення питання податкового права та відповідатиме адекватним засадам податкової політики держави, встановлюватиметься єдність податкової системи та законодавчої бази оподаткування, визначатиметься вичерпний перелік податків та зборів, та ставки, що справляються на загальнодержавному і місцевому рівнях.Таким законодавчим актом повинен стати Податковий кодекс України.

В Податковому кодексі України має бути закладено правовий фундамент системи податкових відносин, визначено основні засади процесу оподаткування в Україні, а також вміщено положення, які регламентують:

1.основні засади правового регулювання податкових правовідносин;

2.склад податкового законодавства України, його дію в часі та співвідношення з міжнародними договорами;

3.систему податків та зборів, їх перелік та сутністьїхелементів;

4.коло суб'єктів податкових правовідносин іїх права та обов'язки;

5.підстави виникнення (зміни, припинення) та порядок виконання обов'язків щодо сплати податків (зборів);

6.склад і порядок подання податкової звітності та форми і методи проведення податкового контролю;

7.види податкових правопорушень і відповідальності за їх вчинення (фінансова, кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова), давність притягнення до такої відповідальності, а також розмір податкових санкцій;

Таким чином, можна зробити висновок, щоПодатковий кодекс України повинен виконувати такі функції:

1.встановлення податків та зборів, які стягуються на всій території України;

2.визначення порядку встановлення, зміни та скасування податків та зборів;

3.встановлення прав та обов'язків платників податків та зборів, податкових органів та інших учасників правовідносин, які регулюються податковим законодавством;

4.встановлення підстав виникнення, зміни, припинення та порядку виконання обов'язків щодо сплати податків (зборів);

5.визначення форм та методів податкового контролю;

6.встановлення порядку та умов притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.



ВИСНОВКИ

Ідеальна податкова система не функціонує в жодній країні світу. Постає закономірне питання: Чому? А тому що просто не існує моделі ідеальної податкової системи, яка позбавлена будь-яких недоліків. Громадяни країни завжди незадоволені тим, що повинні сплачувати податки, але оскільки держава не в змозі ефективно функціонувати за відсутності податкового механізму, вона повинна створити такі умови, які не будуть руйнівними для добробуту агентів. Адже податки - це одна із форм вирівнювання доходів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Тому теоретики й практики працюють над тим, аби створити таку податкову систему, яка б забезпечила оптимальне конкурентне середовище для бізнесу, й одночасно була ефективним фіскальним інструментом.

На нинішньому етапі відродження економіки України назріла потреба в реформуванні податкової системи, створення цілісного стабільного та раціонального податкового законодавства. Україна як міцна держава вживає багато заходів щодо створення потужної податкової системи, але є ряд важливих проблем які на даний час є невирішеними.

В сучасних умова податкова система України має ряд таких недоліків:

1) Значна складність та суперечливість податкової системи;

2) Фіскальна спрямованість податкової системи і недостатня орієнтація регулюючої функції на стале економічне зростання ;

3) Складна, неоднорідна та нестабільна нормативно-правова база оподаткування, а також неузгодженість та суперечливість окремих законодавчих норм;

4) Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно з доходами бюджету, що формуються за рахунок їх справляння;

5) Значна нерівномірність розподілу податкового тягаря через наявність великої кількості податкових пільг та існування різноманітних схем ухиляння від сплати податків;

6) Непрозорість податкового регулювання;

7) Діяльність Міністерства Фінансів, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики є недостатньо узгодженою і ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин;

8) Корумпованість і каральний зміст податкових відносин.

Серед основних дестабілізуючих факторів вітчизняної податкової системи, що впливають на ефективність та розвиток національної економіки, можна виділити: уповільнення темпів зростання ВВП та їх невідповідність аналогічним показникам доходів та податкових надходжень до бюджету, незадовільне вирішення фіскальних завдань, низький рівень податкової дисципліни.

Податки є не тільки основним елементом формування доходів бюджетів усіх рівнів (питома вагаподаткових надходжень у структурі Зведеного бюджету України останніми роками перебуває на рівні 70-76 %), а й головним джерелом фінансування видатків на суспільні потреби: освіту, охоронуздоров'я, соціальне забезпечення тощо, тому відсутність раціонально побудованої податкової системи може призвести не тільки до занепаду певної галузі виробництва, а й до економічної кризи в країні .

Отже, на сучасному етапі принципово важливим та пріоритетним завданням економічної політики держави має стати прийняття податкового кодексу та зниження загального рівня оподаткуваннячерез спрощення системи оподаткування, зменшення ставок податків, розширення бази оподаткування, підвищення ефективності податкового контролю з метою детінізації економіки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

2. Бурденко І.М., Кравченко О.В. Аналіз стану й напрями розвитку податкової

системи України та її вплив на зростання економіки // Актуальні проблеми

економіки. - 2007. - №4(70).- С.67-74.

3. Василичев Д.В. Розбудова податкової системи України // Економічний простір. - №20/2. -2008. - 137-143.

4. Данилюк М.О., Савич В.І. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Івано - Франківськ.: ІМЕ, 2006. - с. 187 - 197.

5. Коломієць Н.О. Проблеми та необхідність реформування податкової системи // Вісник Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. - 2009. - №4. - С. 83-87.

6. Максимова Л. Бюджетно-податкова політика як чинник економічної безпеки України / Л. Максимова,Н. Костіна// Наука молода.- 2008. - № 9. - С. 97-101.

7. Мельник О.В., Солдатенков // Фінанси України. - 2010.- №9. - С 82-86.

8.Огоновський А.Р. Система податків в Україні та основні напрями її реформування // Науковий вісник. - 2008. - № 17.7. - С.228 - 238.

9. Петрович Й. Проблеми розвитку та шляхи вдосконалення податкової політики України // Банківська справа. - 2008р. - № 6. - С. 43-49.