Фінансові показники і важелі підвищення ефективності використання основних засобів

-у цілому 

(3.12),

де - обсяг випуску продукції у вартісній формі відповідно у поточному та базовому періодах.

-за рахунок змін фондовіддачі

(3.13)

Де - середньорічна вартість основних засобів у поточному періоді

=63,96

-за рахунок змін середньої вартості основних засобів

(3.14)

Зміна фондовіддачі спричинила позитивне явище у вигляді зростання обсягу виробленої продукції на 63,96тис.грн, а зміна вартості основних засобів спричинила зниження обсягу на 13,96тис.грн. Зростання фондовіддачі та зменшення основних засобів загалом спричинили зростання обсягу випущеної продукції, що у вартісній ознаці становить 50 тис.грн. (63,96-13,96).

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів

Одним з найважливіших завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне впровадження в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів впровадження в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більш досконалих основних фондів, прискорити їхній оберт і тим самим сповільнити настання морального зносу основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову впроваджених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;

2) підвищенню екстенсивності їх навантаження. Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх.

а) Практика промислових підприємств показує, що тут відбувається процес збільшення одиничної потужності устаткування:

- у верстатах, машинах і агрегатах зміцнюються найбільш відповідальні деталі і вузли;

- підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);

- механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний перебіг виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і замінюються новими, більш досконалими.

Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом вдосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, його підготування до виробництва відповідно до вимог заданої технології і якості продукції, що випускається; ліквідації штурмівщини і забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих дільниць, проведення сукупності інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці і забезпечити збільшення виробництва продукції за одиницю часу, устаткування або на 1 кв. м виробничої площі.

Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їх переозброєння, підвищення темпів відновлення основних фондів. Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливе для тих підприємств, де має місце більш значний знос основних фондів.

б) Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування за календарний період (протягом зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування у структурі всього устаткування, наявного на підприємстві й у його виробничій ланці.

Резерви збільшення часу роботи обладнання у всіх галузях промисловості достатньо великі. Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій дільниці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;

2) поліпшення догляду за основними фондами, дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту, що скорочує простої устаткування в ремонті й збільшує міжремонтний період;

3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у затратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.

Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно покращує використання основних фондів.

На успішне вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів, виробничих потужностей і зростання продуктивності праці значно впливає створення великих виробничих об'єднань. Разом із цим необхідно більше уваги звернути на розвиток спеціалізації виробництва і технічного переозброєння діючих підприємств, виведення із цих підприємств невластивої їхньому профілю продукції, створення спеціалізованих промислових об'єктів в тяготіючих до великих індустріальних центрів невеликих і середніх містах, де є резерви робочої сили.

Проводячи курс на розвиток спеціалізації діючих підприємств, слід мати на увазі, що це спрощує їхню виробничу структуру, вивільнює робочу силу з допоміжних і обслуговуючих підрозділів, комплектує тим самим другі зміни основних цехів і підвищує коефіцієнт змінності.

Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей із важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.

Прискорені темпи механізації підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських робіт є основою для ліквідації наявної диспропорції в рівні механізації основного і допоміжного виробництва на промислових підприємствах, вивільнення значної кількості допоміжних робітників, забезпечення поповнення основних цехів робочою силою, підвищення коефіцієнту змінності роботи підприємств і розширення виробництва на діючих підприємствах без додаткового залучення робочої сили. У великих містах, де існує дефіцит робочої сили, вирішення проблеми поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їхньої реконструкції, розширення, механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації виробництва і праці має особливо важливе значення.

Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах ринкової економіки зумовлює особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів. Сучасна ринкова система управління потребує більш оперативної та комплексної інформації щодо основних засобів. Практика підприємств свідчить, що облік основних засобів ще більше ускладнився. Існує ряд проблем, які негативно впливають на процес управління виробництвом і знижують ефективність використання основних засобів, що в свою чергу призводить до ускладнення процесу аналізу.

Величина економічного потенціалу підприємства, залежить від використовується даного потенціалу, зокрема основних виробничих засобів.

Основні засоби безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або якимось чином сприяють його здійсненню. Аналіз наявності і стану основних засобів підприємства дає можливість розраховувати показники та шляхи підвищення ефективності їхнього використання, прогнозувати необхідність залучення коштів для придбання нових основних фондів у зв'язку з фізичним зношенням наявних.

На основі здійснено аналізу основних засобів ТОВ ім. О.Г.Бузницького було виявлено, що підприємство не потребує здійснення негайних управлінських рішень пов'язаних з наявністю та використанням основних засобів. У досліджуванях періодах підприємство не вводило в експлуатацію відремонтовані чи оновлені основні засоби, але вводило нові основні засоби

Бажано покращити показники фондомісткості та фондовіддачі шляхом здійснення оновлення виробничого процесу та збільшення обсягів виготовленої продукції. Незважаючи на придатний стан основних засобів підприємству необхідно шукати й використовувати різноманітні шляхи підвищення ефективності роботи основних засобів. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу дає змогу підвищити рівень механізації та автоматизації виробництва, продуктивності праці робітників, сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру та безпеку виробництва.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних засобів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів.

Сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

- технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем;

- заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання.

2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

- ліквідації незадіяного обладнання;

- скорочення строків ремонту обладнання.

3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

- впровадження наукової організації праці та виробництва;

- покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

- вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки;

- розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Застосування на практиці розроблених заходів у цілому по підприємству дасть змогу збільшити обсяг випуску товарної продукції, підвищити показник фондовіддачі, а також збільшити прибуток від реалізації й балансовий прибуток, а отже, і рентабельність виробничих фондів підприємства.

Для економічно вигідного та ефективного використання основних засобів, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва; застосовувати передові технології; усувати простої; модернізувати устаткування; поліпшувати склад, структуру й стан основних фондів підприємства; удосконалювати планування, управління й організацію праці та виробництва; знижувати фондомісткість; підвищувати фондовіддачу та продуктивність праці на підприємстві; підвищувати якості ремонтів; підписувати договори поставок продукції, вивчати кон'юнктуру ринку збуту, стежити за змінами на валютному ринку, а також у разі потреби застосовувати орендоване устаткування з метою підвищення ефективності виробництва.

Висновки

В процеci виконання курсової роботи було розглянуто органiзацiю облiку основних засобів, їх наявність, рух та вибуття на пiдприємcтвi. Було здійснено аналіз наявності, руху та вибуття основних засобів.

Деякі підприємства не мають у власності основних засобів, оскільки їхня діяльність цього не потребує або користуються орендованими активами.. Предметом діяльності товариства є: надання послуг с/г технікою, вирощування с/г культур, а також виготовлення рукавів високого тиску.

Оскільки основні засоби зазвичай займають основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства, важко заперечити , що виробництво, яке приноcить економiчний прибуток також залежить від їхнього стану, оснащеності та ефективності використання.

Є рiзнi шляхи шляхи надходження основних засобів на підприємство, зокрема це: придбання за плату, виготовлення влаcними cилами, безоплатне надходження, внеcення до cтатутного фонду та iншi. Кожен вид надходження передбачає власний спосіб оцінки основного заобу. Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення даної проблеми залежить фінансовий стан підприємства та конкурентоспроможність його продукції на ринку.

ТОВ ім. О.Г. Бузницького має на балансі основні засоби, питама вага яких перевищує 50%, оцінка первісної вартості та розрахунок амортизації вiдповiдає державним нормативам та внутрішнім нормам підприємства.

Протягом 2013-2015 років не було здійснено суттєвих структурних змін у складі основних засобів. В результаті аналізу стану та руху основних засобів було виявлено тенденцію, що свідчить про подальший знос основних засобів та про їхнє недостатнє оновлення. У досліджуванях періодах підприємство не вводило в експлуатацію відремонтовані чи оновлені основні засоби, але вводило нові основні засоби.

Узагальнюючі показники також мають незначну, але позитивну тенденцію. Фондовіддача збільшується, а фондомісткість зменшується. На 2015 рік фондовіддача знаходиться на рівні 0,43 грн, тобто 0,43 грн основних засобів закладено в кожній гривні виробленої продукції. Фондомісткість на вказаний рік становить 2,35 грн. Тобто 2,35 грн основних засобів у вартісному вираженні припадає в середньому на 1 грн. виготовленої продукції. Показник фондоозброєності показує величину основних засобів на одного робітника. На підприємстві становить 262,97 грн, величина даного показника спричинена невеликою кількістю робітників.

Дохідність та прибутковість підприємства є одним з найголовніших показників, які відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою величини прибутку та рентабельності.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва [23].

Підприємство ТОВ О.Г. Бузницького є збитковим. Рівень збитковості в 2015 році зменшився порівняно з 2013 роком на 20% і становив -21,7%. Зниження рівня збитьковості характеризує позитивну тенденцію діяльності підприємства, але відсутність прибутку протягом останніх років негативно характеризує діяльність господарства.

Незважаючи на придатний стан основних засобів підприємству необхідно шукати й використовувати різноманітні шляхи підвищення ефективності роботи основних засобів. Основними шляхами підвищення рівня ефективності використання основних засобів підприємства є зростання обсягів виробленої ним продукції та їх технічне вдосконалення. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу дає змогу підвищити рівень механізації та автоматизації виробництва, продуктивності праці робітників, сприяє економії матеріальних витрат, підвищує культуру та безпеку виробництва.

Значні резерви підвищення ефективності використання основних засобів містяться у збільшенні тривалості роботи машин та механізмів.

Господарству потрібне оновлення основних засобів та в майбутньому забезпечити стабільний рівень виконання цього показника, що дасть змогу вийти підприємству вийти з зони збитковості на почати отримувати прибуток.

Список використаних джерел

1. Агрес О.Г. Основні засоби сільськогосподарських підприємств: стан, класифікація та вартісне вання. [Електронний ресурс]. Режим доступу httр://nbuv.gоv.uа/роrtаl/Sос_Gum/Dtr_ер/200

2. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств Підручник. -- 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 624 с.

3. Ареф'єва О.В. Теоретичні аспекти управління відтворенням основних засобів підприємства в ринкових умовах господарювання ? О.В. Ареф'єва // Економіка. - 2010. - № 9. - С. 15-21.

4. Бєлоусов А. Удосконалення документального оформлення операцій з основними засобами в умовах застосування П(С)БО 7 "основні засоби" / А. Бєлоусов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 3. - С. 49-55. 7

5. Бондар М.І., Бабіч В.В. Амортизація основних засобів: облік та оподаткування // Вісник ЖДТУ Серія: Економічні науки. - 2011. - № 1 (55), С.31-34

6. Бразілій М. Н. Організація і методика аудиту основних засобів та шляхи його вдосконалення / М. Н. Бразілій, М. М. Тимошенко// Економіка та держава. - 2011. -№24. - С. 104-109

7. Бутинець Т.А. Основні засоби: точка зору економіста / Т.А. Бутинець. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу - 2012. Вип. 2 (23). - С . 22-36

8. Гончар Л.В. Оцінка основних засобів як об'єкта інвестиційно- орієнтованого управління / Гончар Л.В., Гарна С.О. // Всеукраїнський науково- виробничий журнал «Інноваційна економіка». Зб. наук. пр. - № 7 - Тернопіль, 2013. - С. 302-305

9. Грачова Р. Енциклопедія бухгалтерського обліку / Грачова Р. - К.: Галицкие Контракты, 2004. - 832 с.

10. Гринчуцький,В.І. Економіка підприємства: навч. посібник / В. І. Гринчуцький, Е. Т. Карапетян, Б. В. Погріщук. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

11. Гринько А.П. Облік основних засобів: теорія, стан, проблеми, перспективи / А.П. Гринько. - Харків. : ХДАТОХ, 2012. - 277с.

12. Гуменюк А. Ф. Проблемні аспекти переведення об'єктів основних за- собів до складу інвестиційної нерухомості / А. Ф. Гуменюк, В. В. Яцюк - зб. наук. праць / наук. ред. М. І. Бахмата. Подільської державного аграрно- технічного університету. Випуск 17. Том ІІ. Камянець-Подільський 2009 р. - 426 с.

13. Довгопола Н. Амортизація: предметна сутність і ступінь впливу на відтворення основних засобів / Довгопола Н., Нестеренко М. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. - № 12. - С. 3-13

14. Економічний аналіз : Навч. посіб. для студ. екон. спец. / Б. Є. Грабовецький; Вінниц. нац. техн. ун-т. - Вінниця, 2007. - 191 с. -

15. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. / Завіновська Г. Т -- К.: КНЕУ, 2003. -- 300 с.

16. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов -- К.: Центр учбової літератури, 2009. -- 728 с

17. Краєвський // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. - 2010. - № 2(52). - С. 123-124

18. Круш П.В.,Капітал, основні та оборотні засоби підприємства: Навч. Посібник/ Круш П.В., Клименко О.В.. - К.: Центр учбової літератури, 2008.- 328 с.

19. Кузняк Б.Я., Петришина М.О Напрямки оптимізації прибутку підприємства /8-ая международная научно-практическая конференция «Новости научной мысли" 01-03 ноября 2013 год.

20. Лесняк В. Порядок обліку переоцінки основних засобів/ Лесняк В. //Формування ринкової економіки : зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 19. - С. 3-4

21. МСБО 16 “Основні засоби” [Електронний ресурс]. - Режим доступу : httр://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/929_014

22. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні. Нормативно-практичний довідник. - Львів: Інтелект-Захід, 2000. - 188 с.

23. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств. : навч. посібник./ Непочатенко О.О. - К.: Центр навчальної літератури, 2013 - 504с.

24. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - VІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: httр://zаkоn4.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/2755-17

25. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. -- К.: КНЕУ, 2001.

26. Положение о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденное приказом Минфина от 24.05.95 № 88 4

27. Попович В.І. Облік основних засобів: порівняльний аналіз МСБО та ПСБО / В.І. Попович // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2012. - № 721. С. 216-219.

28. Прокопенко В.І. Продаж основних засобів (основних фондів) / В.І.Прокопенко // Все про бухгалтерський облік. - 2010. - №9. С.28-37.

29. Пуйда Г. В. Амортизаційна політика як ключовий елемент управління технічними ресурсами підприємства // Пуйда Г. В - Бізнес інформ. - 2014. - №1. - С. 226-231.

30. Садовська І.Б. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / І.Б. Садовська, Т.В. Божидарнік, К.Є. Нагірська. - К. : «Центр учбової літератури», 2013. - 688 с.

31. Семйон В.С. Поняття необоротних активів, їх класифікація та склад / В. С. Семйон // Вісник Житомирського державного технологічного університету: економічні науки. - 2009. - № 3 - С. 161 - 167

32. Скібіцький О. М. Організація бізнесу : менеджмент підприємницької діяльності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Скібіцький, В. В. Матвєєв, Л. І. Скібіцька ; М-во освіти і науки України. - К. : Кондор, 2011. - 912 с.

33. Стельмах Х.П. Класифікація основних засобів підприємств/ Х.П. Стельмах, О.Є. Кузьмін // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип.20.14. - С.263-267

34. Ткаченко Л. Особливості оцінки основних засобів : історія і сучасність / Л. Ткаченко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - № 10. - С. 11 - 18

35. Федченко Т. Операції з основними засобами/ Т. Федченко// Вісник податкової служби України. - 2012. - №44. - С. 36-39.

36. Фінанси підприємств (за модульною системою навчання) : Теоретико-практичний посібник / В. П. Шило, С. Б. Ільіна, С. С. Доровська, В. В. Барабанова. - Київ : Професіонал, 2006. - 288 с

37. Фінанси : підручник. / за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. -- 2-ге вид. переробл. і доповн. -- К. : Знання, 2012. -- 687 с

38. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. / Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.

39. Цал-Цалко Ю.С. Проблеми оцінки стану та ефективності використання основних засобів підприємства / Ю.С. Цал-Цалко // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 15 - С. 162.

40. Шпак Л.О. Аналіз ефективності використання основних засобів / Л.О. Шпак - [Електронний ресурс] - Режим доступу httр://www.ukrrеfеrаt.соm/ іndех.рhр?rеfеrаt=71213

41. Ярошевич Н. Б. Фінанси підприємств : навч. посіб. / Н. Б. Ярошевич. -- К.: Знання, 2012. -- 341 с.

42. Яришко Фінансовий аналіз діяльності бюджетних організацій / О.В. Яришко, Є.Ю.Ткаченко // Вісник Запорізького національного університету. - 2008. - №1(3). - С.174-180.

Размещено на Аllbеst.ru