Фінансові показники і важелі підвищення ефективності використання основних засобів

Розгляд економічної сутності основних засобів як об’єкта обліку і аналізу. Розкриття класифікації основних засобів. Аналіз та огляд нормативної бази. Розгляд організаційно-економічної характеристики досліджуваного підприємства. Оцінка основних засобів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.08.2017
Размер файла 197,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Економічний факультет

Кафедра оподаткування і страхування

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси підприємств»

на тему:

«ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ І ВАЖЕЛІ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ»

Виконала:

студентка економічного факультету

3 курсу, 8 групи, напрям «ФіК»

Олійник Софія Валеріївна

Науковий керівник: ас. Гаркуша С.Г.

Київ-2017

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні засади аналізу основних засобів

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх оцінка та класифікація

1.2 Методичні прийоми та методи аналізу основних засобів

Розділ 2. Аналіз основних засобів на прикладі ТОВ ім. О.Г. Бузницького

2.1 Фінансово-економічна характеристика ТОВ ім. О.Г. Бузницького

2.2 Аналіз стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Виробничо-господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від забезпеченості основними засобами та їх використання. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням його коштів та джерел їх утворення. Основними засобами є матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій.

Основні засоби зазвичай займають основну питому вагу в загальній сумі основного капіталу підприємства. Від їхнього стану, оснащеності та ефективності використання багато в чому залежать результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, рентабельність, прибуток, а також стійкість фінансового становища.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення даної проблеми залежить фінансовий стан підприємства та конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Вивчення теоретичних положень, опублікованих праць вітчизняних і зарубіжних вчених свідчать, що облік та аналіз основних засобів в останній час ускладнився, а ряд проблем негативно знижує ефективність використання основних засобів. До переліку таких проблем відносяться:

проблеми вдосконалення системи амортизації;

проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу;

проблеми аналізу ефективності використання основних засобів і можливості її прогнозування;

проблеми складності оцінки основних засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.

Метою даної курсової роботи є розробка заходів щодо удосконалення аналізу наявності, руху та використання основних засобів підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: економічний облік нормативний організаційний

розглянути економічну сутність основних засобів як об'єкта обліку і аналізу;

розкрити класифікацію основних засобів;

провести аналіз та огляд нормативної бази;

розглянути організаційно-економічну характеристика досліджуваного підприємства;

розглянути методи визнання та оцінки основних засобів;

розглянути методи та методичні прийоми аналізу наявності, руху та використання основних засобів;

провести аналіз наявності, руху та основних засобів.

Для вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез - для узагальнення розрізнених аспектів методики аналізу та контролю засобів; статистичні та аналітичні розрахунки - для дослідження факторної облікової інформації; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; табличний -- для наочного зображення результатів дослідження.

Предметом дослідження є методика аналізу основних засобів на підприємстві. Об'єктом дослідження є ТОВ ім. О.Г. Бузницького, Київської області, Миронівського району.

Джерелами інформації послужили: Закони України, наукові літературні джерела, статут підприємства, нормативно-довідкова література, річні звіти, баланс та статистична звітність основних економічних показників роботи бази дослідження ТОВ ім. О.Г. Бузницького.

Розділ 1. Теоретико-методичні засади аналізу основних засобів

1.1 Економічна сутність основних засобів, їх оцінка та класифікація

Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, а також переносять частинами свою вартість на продукт, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

Загальні питання організації обліку та використання основних засобів висвітлені у працях відомих вітчизняних учених - економістів: Бутинця Ф. Ф., Валуєва Б.І., Голова С. Ф., Жилкіна Л. В., Гуцайлюка З. В., Кужельного М.В., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Лінника В.Г., Рудницького В.С., Ткаченка Н.М., Сопко В.В., Смоленюка П.С. та зарубіжних - А. Бакаева, Л. Ронштейна, В. Керімова, В. Чернова, Л. Котенко, Н. Чебанова, В. Сотнікова та ін.

Від ефективного використання основних засобів залежить фінансовий стан, а також конкурентоспроможність підприємства. Організація використання основних засобів також впливає на технічний рівень, якість та надійність продукції.

Модернізація та реконструкція основних засобів, особливо знарядь праці, підвищують технічну озброєність праці та є важливою умовою випуску якісної продукції з меншими затратами праці, зростанню продуктивності праці та зниження собівартості продукції.

Роль основних засобів в процесі праці визначається тим, що в своїй сукупності вони утворюють виробничо-технічну базу і визначають можливості підприємства з випуску продукції, рівень технічної озброєності праці.

В зв'язку з цим, основні засоби є частиною виробничих засобів, яка речовинно втілено засобах праці, зберігає протягом тривалого часу свою натуральну форму, переносить по частинах вартість на продукцію і відшкодовується тільки після проведення декількох виробничих циклів.

Поняття “основні засоби” має неоднозначне трактування, що зумовлює вчених-економістів досліджувати цей дану категорію відповідно до конкретної галузі, потреб аналізу, управління тощо.

Огляд економічної літератури дає можливість стверджувати про існування низки визначень категорії “основні засоби”.

Бутинець Ф.Ф. вважає, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік) [7 , с.125].

На думку Ковальова Д., основні засоби - матеріальні активи, які підприємство формує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій і очікуваний термін корисного застосування яких перевищує рік [42, с. 13].

Цал-Цалко Ю.С. стверджує. що основні засоби - засоби праці (активи), які багаторазово беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому первину матеріально-речову форму, і поступово зношуючись, переносять свою вартість на заново створений товар [39, с. 162].

Отже, більшість авторів під основними засобами розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі дослідники вважають, що основні засоби - це матеріальні активи, які використовуються лише у виробничому процесі, тобто більше ні на що вони не впливають, а це невірне тлумачення, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його господарській діяльності.

Відповідно до п.4 П(С)БО 7, основними засобами є матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [53 , п. 4].

Згідно міжнародних стандартів фінансової звітності будь -- який актив повинен відповідати критеріям:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта;

2) його вартість можливо достовірно визначити [42, п. 4].

Відповідно до з п. 6 МСФЗ 16 “Основні засоби”, основними засобами є матеріальні активи, які:

1) утримує підприємство для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

2) будуть використані, як очікується, більше одного року.

Огляд нормативно-правових актів з розкриття сутності основних засобів дає можливість стверджувати, що в них розглядають дані об'єкти для здійснення діяльності суб'єктом господарювання тривалий період часу. Крім того, в Податковому кодексі України виділено вартісний критерій, по якому об'єкти можуть бути віднесені до складу основних засобів (табл. 1.1).

Для цілей фінансового аналізу основні засоби класифікуються за окремими класифікаційними ознаками.

Під класифікбцією (англ. сlаssіfісаtіоn походить від лат. сlаssіs - клас і fасіо - роблю) розуміють багатоступінчастий, послідовний поділ певної сукупності з метою систематизації, поглиблення і отримання нових знань щодо членів поділу. Тобто, розподіл основних засобів на певні групи за визначеними класифікаційними ознаками необхідний для розуміння й забезпечення необхідною достатньою та вчасною інформацією різних груп користувачів для різних цілей.

Таблиця 1.1 - Розкриття сутності поняття “основні засоби” в нормативно-правових актах

Нормативний документ

Визначення основних засобів

Податковий кодекс

України [ 50]

матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)

П(С)БО 7 “Основні засоби” [53 ]

матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)

МСБО 16 “Основні засоби” [42]

матеріальні об'єкти, які утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду іншим або для адміністративних цілей та використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного звітного періоду

В табл. 1.2. наведено класифікацію основних засобів за окремими класифікаційними ознаками.

За натурально-речовинною ознакою основні засоби підрозділяються на: будинки, спорудження, передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.

Таблиця 1.2 - Класифікація основних засобів

Класифікаційна ознака

Групи основних засобів

За функціональним призначенням

- виробничі;

- невиробничі

За належністю

- власні;

- орендовані;

- передані в оренду

За використанням

- діючі;

- недіючі;

- запасні

За технічним станом

- нові;

- відремонтовані;

- модернізовані;

- частично ліквідовані

Залежно від участі у процесі виробництва

- активні;

- пасивні

За речовим складом

- інвентарні;

- неінвентарні

За використанням

- діючі;

- недіючі;

- запасні

За характером відображення зносу

- амортизуються;

- не амортизуються

Основні виробничі засоби використовуються у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у виробничому процесі, поступово зношуються, а їх вартість переноситься на вироблену продукцію частинами в міру зношення.

Невиробничі основні засоби - житлові будинки, дитячі та спортивні установи, інші об'єкти культурно-побутового призначення, які знаходяться на балансі підприємства. На відміну від виробничих основних засобів вони не беруть участь в процесі виробництва, а їх вартість зникає в споживанні.

Невиробничі основні засоби не роблять безпосереднього впливу на обсяг виробництва і продуктивність праці, але їх функціонування пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства, підвищенням матеріального і культурного рівня їх життя, що, в кінцевому рахунку, впливає на результати діяльності підприємства.

Групування основних засобів для цілей фінансового обліку:

інвестиційна нерухомість;

земельні ділянки;

капітальні витрати на поліпшення земель;

будинки та споруди;

машини та обладнання;

транспортні засоби;

інструменти, прилади, інвентар;

тварини;

багаторічні насадження;

інші основні засоби;

Для основних засобів є така характерна ознака як знос, який поділяється на:

Фізичний знос - це втрата основного капіталу під дією природи або використання. В результаті чого він втрачає свої якості і придатність. Відшкодування фізичного зносу основних засобів здійснюється шляхом амортизації.

Моральний знос - це знос капіталу, при якому подальша експлуатація буде збитковою. При моральному зносі необхідно частково або повність оновити процес виробництва. Основою морального зносу основного капіталу є науково-технічний прогрес, який змушує виробників до переоснащення виробництва.

Визначення вартості основних засобів є одним з найголовніших етапів обліку основних засобів, оскільки в залежності від того наскільки вірно буде визначена вартість залежать подальші операції.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно [11].

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів [53].

Первісна, або історична вартість основних засобів -- це фактична вартість їх придбання або фактичні витрати на створення даних засобів. Первісна вартість основного засобу може бути збільшена на величину витрат, пов'язаних з таким його поліпшенням, за якого збільшується майбутня економічна вигода від використання цього засобу. [2]

Згідно П (С) БО 7 "Основні засоби", первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У загальному вигляді первісну вартість можна представити у вигляді формули :

Пв = Ц+Т+М, (1.1)

Де Ц- ціна обладнання, грн;

Т- витрати на транспортування, грн;

М- витрати на установку та монтаж обладнання, грн.

Методи оцінки основних засобів в основному залежать від джерел їхнього надходження на підприємство. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів відповідає їх справедливій вартості на дату отримання.

Справедлива вартість активу - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами[21].

Залишкова вартість основних засобів - це їхня первісна (або переоцінена) вартість, зменшена на ту частину, яка вже перенесена на готову продукцію у вигляді амортизаційних відрахувань. Залишкову вартість називають балансовою вартістю основних засобів, оскільки з трьох статей основних фондів лише вона враховується при розрахунку підсумку балансу[76].

У додатку до П(С)БО 19 наведено визначення справедливої вартості окремих видів основних засобів (табл. 1.3):

Таблиця 1.3 - Визначення справедливої вартості основних засобів

Вид основного засобу

Справедлива вартість

Земля та будівлі

Ринкова вартість

Машини та устаткування

Ринкова вартість. У разі відсутності даних про ринкову вартість -- відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

Інші основні засоби

Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми

Ліквідаційна вартість -- це сума коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основного засобу після закінчення строку його корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією) цього засобу. Під строком корисного використання основного засобу розуміють такий очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством [38]. За своєю суттю ліквідаційна вартість є межею, після досягнення якої використовувати об'єкт недоцільно або неефективно.

1.2 Методичні прийоми та методи аналізу основних засобів

При сучасному високому технічному рівні виробництва величина, прогресивність та технічний стан основних виробничих засобів, значною мірою визначають потенційні можливості та потужність виробництва.

Таким чином постає потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними засобами, їх технічного стану і ефективності використання, а також оцінку їх впливу на обсяги виробленої продукції і виконання плану виробництва.

Основними завданнями аналізу є:

-- забезпеченість основними засобами підприємства і його структурних підрозділів -- відповідність величини, складу і технічного рівня засобів потребам в них;

-- виконання завдання зі зростання і оновлення основних засобів;

-- технічний стан основних засобів;

-- ступінь використання основних засобів і факторів, що впливають на її рівень;

-- оцінка ступеня використання виробничої потужності та устаткування.[23]

У відповідності з цими завданнями аналіз основних засобів проводиться в таких напрямках:

-- структура основних засобів;

-- наявність, стан і рух основних засобів;

-- використання основних засобів;

Інформаційною базою аналізу є статистична звітність: форма № 1-м "Баланс"; форма № 5 "Примітка до річної фінансової звітності" -- річна; паспорт окремих видів устаткування та інші внутрішньовиробничі документи.

Аналіз стану та ефективності використання основних засобів досліджуваного підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи:

1. Аналіз обсягів та динаміки основних засобів.

2. Аналіз складу та стану основних засобів.

3. Аналіз ступеня зносу основних засобів.

4. Аналіз інтенсивності відновлення основних засобів.

5. Аналіз ефективності використання.

Аналіз починається з вивчення наявності основних засобів, їхньої динаміки та структури.

Основні засоби підприємства поділяються на виробничого та невиробничого призначення.

Виробничу потужність підприємства визначають виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини й обладнання) і пасивну частину основних засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення.

Така деталізація допомагає виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий увага при цьому приділяється співвідношенню активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фондів і фінансовий стан підприємства.

Курівництво об'єкту дослідження ТОВ ім. О.Г.Бузницького відмовилося надавати необхідні дані для проведення даного аналізу. В зв'язку з цим неможливо провести оптимізацю їхньої структури для підвищення ефективності використання на основі деталізації основних засобів.

Процес аналізу основних засобів також можливий за допомогою горизонтального та вертикального аналізу балансу на основі даних звітності форми № 1-м «Баланс».

У процесі вертикального, або структурного аналізу активів визначається питома вага активів за їх цільовим використанням, ступенем ліквідності, рівнем дохідності, а також склад та структура кожного виду активів: кредитного портфеля, портфеля цінних паперів, високоліквідних та інших активів. Вертикальний аналіз структури балансу дає змогу робити висновки про перерозподіл вкладень у різні види активів і про зміни джерел фінансування підприємства. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації. Вони, як правило, оформляються в таблиці та графічно у формі секторних або стовпчикових діаграм. [10]

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які включають:

1) оцінку відповідності їх наявної кількості за складом і структурою нормативним потребам підприємства;

2) розрахунок показників інтенсивності руху та якісного стану основних засобів;

3) аналіз показників рентабельності основних засобів.

Основними прийоми аналізу основних засобів є :

Горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом. У процесі даного аналізу виявляється відхилення звітних показників від базових, визначаються події, що спричинили виявлені відхилення і вносяться рекомендації щодо корегування окремих напрямків діяльності підприємства.

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури основних засобів з оцінюванням впливу різних факторів на величину їх зміни. Такий аналіз дає можливість визначити найвагоміші складові в структурі основних засобів.

Трендовий аналіз - порівняння кожної з позицій звітності з показниками попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів. На основі екстраполяції можливо визначити перспективне значення основних показників ефективності використання основних засобів.

Порівняльний аналіз -- аналіз за окремими показниками стану, складу та ефективності використання основних засобів цієї організації порівняно з середніми показниками. В американській економічній літературі порівняння фактичних результатів зі встановленими завданнями відносяться до контролю, а порівняння варіантів можливих рішень або фактичного виконання з можливими варіантами -- до економічного аналізу [23].

Факторний аналіз - це методика визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник. За різними класифікаційними ознаками відокремлюють різні типи факторного аналізу. Проводиться за допомогою моделювання ( детермінованого та стохастичного).

Детермінований (функціональний ) і стохастичний аналіз - залежно від досліджувального виду зв'язку між фактором (факторами) і результативними показником. Жорстко детермінованим (функціональним) залежностям притаманне те, що кожному значенню фактора відповідає певне невипадкове значення результатної змінної величини (функції). Такі залежності називають функціональними. Зв'язок називається стохастичним (імовірним), якщо кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень результатної ознаки, тобто певний статистичний розподіл. Цей вид залежності характеризується тим, що кожному значенню змінної величини фактора відповідає не одне, а кілька значень величини функції. Такі залежності називають кореляційними [40].

Індукція -- це форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Дедукція означає перехід від загального до окремого. Одноступеневий і багатоступеневий аналіз - залежно від кількості досліджувальних рівнів підпорядкованості факторів [20] .

Статичний і динамічний аналіз - аналізуються дані станом на якусь дату, період або зміни даних у часі , тобто в динаміці [27]. До статистичного аналізу належать визначення структури основних засобів станом на початок або кінець звітного періоду, до динамічного - аналіз змін показників ефективності використання основних засобів у часі.

Ретроспективний і перспективний (прогнозний) аналіз - відповідно вивчення впливу факторів у минулому або прогнозування їх впливу.

Балансовий прийом -- використовується для відображення двох груп взаємозв'язаних і урівноважених економічних показників. Він використовується для аналізу використання робочого часу, аналізу сировинних і матеріальних ресурсів. Балансовий метод може бути використаний для оцінки забезпеченості підприємства основними фондами і особливо їх активної частини -- устаткуванням, машинами, приладами.

На підставі даного прийому визначається система показників, які характеризують рух основних засобів, зокрема:

* коефіцієнт зносу основних засобів визначається як відношення суми зносу за весь період функціонування основних засобів до їх первісної вартості

* коефіцієнт оновлення основних засобів (Кон) характеризує частку введених у дію основних засобів за певний період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.

* коефіцієнт вибуття основних засобів (Кв) характеризує частку виведених основних засобів за певний період у загальній вартості основних засобів на початок звітного періоду.

До показників, що характеризують рух основних засобів, крім вищезазначених, відносяться:

- коефіцієнт ліквідності основних засобів

- коефіцієнт (темп) приросту вартості основних засобів ,

Показники руху основних засобів можна оцінювати у цілому за сукупною вартістю основних засобів, за активною частиною і окремими видами (групами) основних засобів.

Для оцінки ефективності використання основних засобів використовується система показників -- загальні і часткові.

Найбільш узагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, яка є відношенням вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих засобів.

Вона показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі засоби, тобто ефективність цього вкладення коштів, її зростання дає змогу знижувати обсяг нагромадження й відповідно збільшувати частку фонду споживання.

Фондовіддача характеризує необхідну величину основних засобів для виробництва продукції заданої величини, або скільки основних засобів закладено в кожній гривні виробленої продукції. Якщо при незмінній кількості товарної продукції протягом облікових періодів показник не змінюється, то немає необхідності збільшувати основні засоби - треба їх тільки вдосконалювати.

Не менш важливим фактором поліпшення використання основних виробничих фондів є фондомісткість - це величина, обернена до фондовіддачі. У звичайних умовах господарювання фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість -до зменшення. Фондомісткість показує, скільки потрібно витратити основних фондів на виготовлення одиниці продукції. Важливим показником, який певною мірою характеризує забезпеченість підприємства основними фондами, є фондоозброєність. Фондоозброєність визначається як відношення вартості основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників основної діяльності (робітників) та характеризує ступінь технічної оснащеності праці [14].

Розділ 2. Аналіз основних засобів на прикладі ТОВ ім. О.Г. Бузницького

2.1 Фінансово-економічна характеристика ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Товариство з обмеженою відповідальністю імені О.Г. Бузницького, на прикладі якого буде досліджено облік та аудит основних засобів, засноване Установчим Договором від 2 травня 2004 року у м. Миронівка, Київської області.

ТОВ ім. О.Г. Бузницького самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, керуючись завданнями засновника, попитом на вироблювану продукцію, виконувані роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства. Є юридичною особою та являється суб'єктом малого підприємництва.

Створено з метою здійснення виробничо-господарської, підприємницької та комерційної діяльності в інтересах суспільства, одержання прибутку та задоволення на цій основі потреб засновника та членів трудового колективу.

Є юридичною особою, має рахунки в установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом та штамп, необхідні для ведення підприємницької діяльності.

У своїй діяльності керується чинним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом.

Товариство розташоване у Київській області, м. Миронівка, вул.Степова 1Б.

Підприємство орендує 99 га землі, які розташовані у Миронівському та Білоцерківському районах..

Земельні ділянки знаходиться в зоні Лісостепу, де клімат помірно-теплий, середньо зволожений, характеризується холодною зимою і жарким, а іноді сухим літом. Середньорічна температура становить +10°С. Настання заморозків припадає приблизно на 2 - 8 жовтня. Зима розпочинається у другій половині листопада. Період із стійким сніговим покривом триває 95 - 103 дні. Середня дата закінчення весняних приморозків відноситься до 23 - 30 квітня. На рік припадає 20 днів з сильним вітром(більше 15м/с). Літо триває 95-115 днів. Середньорічна кількість опадів 534 мм.

Ґрунти в районі чорноземи, типові мало гумусні та слабо гумусні на лесових породах (80%), чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (10%), темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (7%), лучні та лучні солонцюваті ґрунти на делювіальних відкладах (3%).

Предметом діяльності товариства є: надання послуг с/г технікою, вирощування с/г культур, а також виготовлення рукавів високого тиску. У своїй діяльності керується чинним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом.

Директором підприємства є Деньга Сергій Андрійович. Бухгалтерія підприємства включає одного бухгалтера.

Інформація про підприємство узагальнена у табл. 2.1

Таблиця 2.1 - Ідентифікаційні реквізити і місцезнаходження підприємства

1.

Повна назва підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю імені О.Г.Бузницького

2.

Ідентифікаційний код підприємства

32547122

3.

Юридична адреса

08800 Київська обл, Миронівський р-н, м.Миронівка, вул. Степова 1б

4.

Банківські реквізити

р\р 26005501000153 МФО 321843

5.

Телефон

(045) 743-23-30

6.

Адреси електронні

Buznyk@ukr.nеt

7.

Керівник

Деньга Сергій Андрійович

8.

Дата реєстрації

02.06.2004

9.

Вид діяльності з зазначенням відповідних кодів

01.11, 46.21, 01.46, 01.61

Визначимо виробничій, економічний та технічний рівень розвитку ТОВ ім. О.Г. Бузницького.

Проведемо економічний аналіз структури сільськогосподарських угідь підприємства.

Таблиця 2.2 - Склад і структура сільськогосподарських угідь ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Угіддя

2013 р.

2015 р.

2015 р. у % до 2013 р.

га

%

га

%

Всього с.-г. угідь, га

99

100

99

100

100

у тому числі:

Рілля

99

100

99

100

100

Як бачимо з даних табл. 2.2, наведеної вище, ми можемо зробити висновки що підприємство має у користуванні з сільськогосподарських угідь лише рілля, площа якого впродовж 2013 та 2015 не змінювалась.

Ефективність господарства розкривається сукупністю показників ефективності виробництва. Особливе значення займають трудові ресурси підприємства.

Трудові ресурси -- це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними. Особливість людських ресурсів полягає в тому, що вони одночасно є і ресурсами для розвитку економіки, і людьми, споживачами матеріальних благ і послуг[15]. Щоб зрозуміти сутність поняття "трудові ресурси", треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

- осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

- осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: - від 16 до 59 років);

- осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: -з 60 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці - це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці - це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

Трудові ресурси розподіляють за багатьма ознаками. Деякі з них наведені на рис.2.1.

Рис.2.1.Ознаки поділу трудових ресурсів

Проведемо аналіз використання трудових ресурсів у нашому господарстві у табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Трудові ресурси господарства та їх використання в ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показник

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2015 р. у % до 2013 р.

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

19

17

17

89,47

У тому числі зайнятих у: рослинництві

3

7

10

333,33

виготовленні РВТ

6

4

3

50,00

наданні послуг

5

3

4

80,00

Виходячи з даних табл. 2.3 можливо зробити висновок що протягом 2013-2015 років суттєво змінилася структура працівників на підприємстві. Кількість працівників зайнятих у рослинництві зросла втричі, зайнятих на виготовленні РВТ зменшилась вдвічі, а у наданні послуг до 80%.

Розвиток підприємства, темпи зростання виробництва продукції та підвищення продуктивності праці залежить від оснащеності підприємства основним капіталом.

Основний капітал формує ту частину активів підприємства, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносячи свою вартість на вартість готової продукції.

До основного капіталу належать вкладення в необоротні активи у вигляді вартості матеріальних активів -- основних засобів у робочому стані, незавершених капітальних вкладень, нематеріальних активів -- об'єктів права і довгострокових фінансових інвестицій. Характерні ознаки необоротних активів: очікуваний строк їх корисного використання (експлуатації) -- більше року або операційного циклу, довшого за рік (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції); поступове зменшення їх вартості у зв'язку з фізичним або моральним зношенням (основні засоби і нематеріальні активи); відшкодування їх вартості (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції). [37]

В таблиці 2.4 бачимо, що вартість основного капіталу з знизилась, але ці зміни незначні. Хоча основний капітал майже не змінювався чисельність працівників знизилась, що спричинило зростання вартості основного капіталу на 1 середньорічного працівника на 10% порівняно з 2013 роком.

Капіталовіддача підприємства зросла на 3%, а капіталомісткість продукції знизилась на 7%, що є позитивним явищем. Дані показники означають, що на виробництво 1 грн. валової продукції зменшилося використання основних засобів.

Таблиця 2.4 - Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання в ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показник

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2015 р. у % до 2013 р.

Середньорічна вартість основного капіталу, тис.грн.

4504,50

4 539,50

4 470,50

99,25

Середньорічна вартість оборотного капіталу, тис.грн.

1055,25

927,75

1103,25

104,55

Площа с/г угідь, га

99

99

99

100

Середньорічна чисельність працівників, осіб

19

17

17

89,47

Вартість валової продукції, грн

1850

1724

1900

102,7

Прибуток (збиток), тис.грн.

-980

-266

-512

Х

Вартість основного капіталу, тис. грн.

4504,50

4539,50

4470,50

99,25

на 1 га с.-г. Угідь

45,50

45,85

45,16

99,25

на 1 середньорічного працівника

237,08

267,03

262,97

110,92

Капіталовіддача, грн.

0,41

0,38

0,43

103,48

Капіталомісткість продукції, грн.

2,43

2,63

2,35

96,63

Таблиця 2.5 - Структура грошових надходжень від реалізації продукції/послуг ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показник

2013 р.

2015 р.

2015 р. у % до 2013 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Надання послуг

438,5

30,03

1012,7

54,86

43,30

Виготовлення РВТ

112,9

7,73

330,3

17,89

34,18

Рослинництво

672,6

46,07

361

19,56

186,32

Інші доходи

236

16,16

142

7,69

166,20

Всього

1460

100

1846

100

79,09

Як видно з даних табл. 2.5. ТОВ ім. О.Г. Бузницького не є аграрним підприємством, оскільки у 2015 році основну частину доходу (54,86%) становили надходження від надання послуг технікою. Хоча сільське господарство на 2013 рік складало 46,07% від загального доходу, але на 2015 рік знизилося на 80% і становило 361тис.грн, тобто 20% від загального доходу. Підприємство є збитковим.

Економічну ефективність господарської діяльності ТОВ ім. О.Г. Бузницького розглянемо в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Результати господарської діяльності ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показник

2013 р.

2015 р.

2015 р. у % до 2013 р.

Вартість валової продукції, тис. грн.

1850,00

1900,00

102,70

на 1 середньорічного працівника

97,37

111,76

114,79

Валовий прибуток(збиток), тис. грн.

-980,00

-512,00

52,24

на 1 середньорічного працівника

-51,58

-30,12

58,39

Рівень рентабельності (збитковості ) підприємства, %

-40,16

-21,71

Х

Рівень збитковості в 2015 році зменшився порівняно з 2013 роком на 20% і становив -21,7%. Зниження рівня збитьковості характеризує позитивну тенденцію діяльності підприємства, але відсутність прибутку протягом останніх років негативно характеризує діяльність господарства.

Дохідність та прибутковість підприємства є одним з найголовніших показників, які відображають фінансовий стан підприємства. Вони визначають мету підприємницької діяльності. Основний результат діяльності підприємства визначається за допомогою величини прибутку та рентабельності.

Рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.[23]

Проведемо аналіз показників фінансового стану для визначення рівня залежності від залучених джерел.

Таблиця 2.7 - Аналіз показників фінансового стану ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показник

Значення показника станом на

31.12.2014 р.

31.12.2015 р.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,004

0,003

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,22

1,11

Коефіцієнт автономії (фінансової стійкості)

0,73

0,63

Коефіцієнт фінансування

2,74

1,68

Коефіцієнт рентабельності активів

Немає прибутку

Немає прибутку

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на 31.12.2015 р. становить 0,003, при нормативному значенні в межах 0,25-0,35. Отже, ТОВ ім. О.Г. Бузницького не здатне негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт загальної ліквідності на кінець звітного періоду має значення 1,11, при встановленому критичному значенні показника 1,0. Таким чином платоспроможність підприємства незначна, а значить існує фінансовий ризик, як для самого підприємства, так і для його партнерів.

Коефіцієнт автономії станом на 31.12.2015 р. має значення 0,63, при критичному значенні 0,5. Означає, що підприємство здатне виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів.

Коефіцієнт структури капіталу (фінансування) характеризує залежність товариства від позикових коштів, та на кінець звітного періоду має значення 1,68, при критичному значенні 1,0. Це означає, що товариство власні кошти перевищують позичкові, що свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Щодо ефективності використання активів, то коефіцієнт рентабельності активів станом на 31.12.2015р. - відсутній. У зв'язку з тим, що діяльність товариства за 2014-2015 роки збиткова .

Таким чином можна стверджувати, що підприємство достатньо забезпечене власним капіталом для самостійної діяльності, але не здатне негайно виплатити свої боргові зобов'язання. При цьому підприємство є збитковим.

2.2 Аналіз стану та ефективності використання основних засобів на підприємстві

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз структури балансу підприємства. Горизонтальний аналіз балансу полягає у порівнянні кожної статті балансу полягає і розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісний характеристиці виявлених відхилень. Завдання вертикального аналізу - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка змін питомої ваги.

Виходячи з отриманих даних горизонтального аналізу (Додаток Б.2). можна зробити наступні висновки:

1.Загальна сума активів на кінець періоду (2015 рік) порівняно з початком періоду (2013 рік) зросла на 2 % (127 тис.грн.). Дане зростання відбулося за рахунок збільшення оборотних активів на 702 тис.грн та зменшення необоротних активів на 575 тис.грн. Значне зменшення залишкової вартості та наявність тенденції до зниження первісної вартості основних засобів означає, що підприємство протягом 2015 року майже не оновлювало свої основні засоби.

2. Характеризуючи динаміку оборотних активів можливо зробити висновок, що основну частину активів складають запаси (55% ) та дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (30%). Суттєве зростання запасів, а саме готової продукції майже у 4 рази порівняно з 2013 роком, спричинило збільшення суми оборотних активів на 40%. Збільшення обсягів запасів свідчить, що підприємство збільшило обсяги виробництва та реалізації , що є позитивним явищем.

3. При аналізі пасивів виявлено зменшення суми непокритого збитку на 20% протягом 2013-2015 років, що є позитивною тенденцією незважаючи на відсутність нерозподіленого прибутку. Також було виявлено збільшення інших поточних зобов'язань, виплата яких передбачена у поточному періоді. При виплаті 1305 тис.грн. даних зобов'язань, підприємство що останні роки не має прибутку ще більше погіршить свою платоспроможність, тим паче, що власні грошові кошти підприємства в кінці періоду за останні 3 роки не перевищували 6 тис.грн.

Аналізуючи дані вертикального аналізу (Додаток Б.3) слід відмітити наступне:

1.Питома вага основних засобів у сукупних активах підприємства мала тенденцію до зменшення на 10%. Це явище свідчить що підприємство не оновлює достатньо свою матеріально-технічну базу.

2.Частка оборотних активів у балансі підприємства протягом досліджуваного періоду мала тенденцію до збільшення на 10%.

3.Розглядаючи співвідношення власного капіталу і зобов'язань можна побачити що питома вага власного капіталу це говорить про незалежність підприємства від зовнішніх джерел та високу платоспроможність.

Перед аналізом наявність та руху основних засобів визначимо їх структуру. Наведемо склад і структура основних виробничих засобів упродовж 2013-2015років, куди включені лише ті групи, які є в наявності у досліджуваного підприємства.

На аналізованому підприємстві ТОВ ім. О.Г. Бузницького у 2013 році найбільшу питому вагу в структурі основних засобів, як на початок, так і на кінець звітного періоду займала група "Будинки та споруди". За звітний період 2013 року не відбувалось суттєвих змін в наявності і структурі основних засобів. Загальна сума зросла на 33тис. грн. (284тис.грн- 251тис.грн), що становить менше 1% .

Таблиця 3.1 - Наявність, рух і структура основних засобів за 2013 рік

Показники

На поч.року

Надійшло

Вибуло

На кін.року

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

Будинки та споруди

2457

54,75

2457

54,35

Машини та обладнання

1034

23,04

1034

22,87

Інструменти, прилади, інвентар

286

6,37

185

65,14

169

67,33

302

6,68

Транспортні засоби

512

11,41

512

11,32

Інші основні засоби

199

4,43

99

34,86

82

32,67

216

4,78

Усього

4488

100

284

100

251

100

4521

100

Таблиця 3.2 - Наявність, рух і структура основних виробничих фондів за 2014 рік.

Показники

На поч.року

Надійшло

Вибуло

На кін.року

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

Будинки та споруди

2457

54,35

2457

53,91

Машини та обладнання

1034

22,87

1034

22,69

Інструменти, прилади, інвентар

302

6,68

32

46,38

18

56,25

316

6,93

Транспортні засоби

512

11,32

512

11,23

Інші основні засоби

216

4,78

37

53,62

14

43,75

239

5,24

Усього

4521

100

69

100

32

100

4558

100

У 2014 році група "Будинки та споруди" також займає найбільшу питому вагу 54,35%, як і в 2013 році. Найнижчий показник у групі «Інші основні засоби» майже 5%. За звітний період на підприємстві не відбувалися істотні зміни в наявності і структурі основних фондів. В загалом сума їх зросла на 37 тис. грн.

Таблиця 3.3 - Наявність, рух і структура основних виробничих засобів за 2015 рік.

Показники

На поч.року

Надійшло

Вибуло

На кін.року

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

тис.грн

%

Будинки та споруди

2457

53,91

2457

56,06

Машини та обладнання

1034

22,69

124

56,88

910

20,76

Інструменти, прилади, інвентар

316

6,93

22

51,16

41

18,81

297

6,78

Транспортні засоби

512

11,23

512

11,68

Інші основні засоби

239

5,24

21

48,84

53

24,31

207

4,72

Усього

4558

100

43

100

218

100

4383

100

Протягом 2015 року також не відбувалось суттєвих змін у структурі основних засобів. Проаналізувавши дані 2013-2015 років можна сказати, що основну частку (більше 50%) складає група "Будинки та споруди" та особливих структурних зрушень за досліджувані періоди не відбулося. Це спричинено тим, що колишня правова форма ТОВ ім. О.Г. Бузницького була колективне господарства. І підприємство після зміни форми залишило у своїй власності будівлі та споруди, які не використовує.

Тепер маючи відповідні вартісні оцінки основних засобів, розрахуємо якісні характеристики основних засобів.

Показники стану основних засобів:

- коефіцієнт зносу (Кзн) визначається за формулою:

(3.1)

де ЗВ - залишкова вартість на початок (кінець) року;

ПВ - первісна вартість на початок (кінець) року.

Кзн13= 409/4521=0,09

Кзн14= 605/4558=0,13

Кзн15=846/4383=0,19

- коефіцієнт придатності ОЗ на кінець року (Кпр) характеризує ту частину вартості основних засобів, яка не перейшла на створюваний продукт і розраховується відношенням залишкової вартості (ЗВ) до повної вартості (ПВ)

або

або (3.2)

Кпр13=4112/4521=0,90

Кпр14=3953/4558=0,86

Кпр15=3537/4383=0,81

Коефіцієнт придатності та зносу є взаємопов'язані. У сумі вони складають одиницю. Для позитивної характеристики стану основних засобів відповідно до коефіцієнта зносу та придатності повинні бути виконані такі умови: Коефіцієнт зносу має мати тенденцію до зниження, а придатності в свою чергу до збільшення; Коефіцієнт придатності має перевищувати коефіцієнт зносу.

Як показали розрахунки, на ТОВ ім. О.Г. Бузницького на 2013 рік коефіцієнт зносу основних засобів становив 0,09, а на 2015 року значення цього показника зросло до 0,19. Ця тенденція свідчить про подальший знос основних засобів та про їхнє недостатнє оновлення. Але коефіцієнт придатності все ще суттєво перевищує коефіцієнт зносу. Величина коефіцієнту придатності дає нам можливість позитивно охарактеризувати стан омновних засобів на підприємстві.

Ці коефіцієнти є моментними показниками, і їх зміна протягом певного періоду часу перебуває під впливом зміни повної та залишкової вартостей. Зміни вартостей можуть бути схарактеризовані за допомогою балансових прийомів.

На основі балансових рівнянь розраховують показники руху основних засобів.

Розрахуємо показники руху основних засобів:

- коефіцієнт введення в дію основних засобів (Кввед)

(3.3)

Де ОЗввед - вартість введених основних засобів

ПВк - первісна вартість основних засобів на кінець року

Кввед13= 284/4521*100=6,28%

Кввед14= 69/4558*100=1,51%

Кввед15= 43/4383*100=0,98%

- коефіцієнт оновлення основних засобів (Кон)

(3.4)

Де ОЗнов - вартість введених нових основних засобів

Кон13 = 284/4521*100=6,28%

Кон14 = 69/4558*100=1,51%

Кон15 = 43/4383*100=0,98%

- коефіцієнт вибуття основних засобів (Квиб)

(3.5)

Де ОЗвив - вартість виведених основних засобів

ПВп - первісна вартість основних засобів на початок року

Квиб13=251/4488*100=5,59%

Квиб14=32/4521*100=0,71%

Квиб15=218/4558*100=4,78%

- коефіцієнт приросту основних засобів (Кприр). Характеризує інтенсивність вибуття основних засобів з виробничої сфери.

(3.6)

Кприр13 = ( 284-251)/4521*100=0,73%

Кприр14 = ( 69-32)/4558*100=0,81%

Кприр15 = ( 43-218)/4383*100=-3,99%

Таблиця 3.4 - Коефіцієнти руху основних засобів на ТОВ ім. О.Г. Бузницького

Показники

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Відхилення 2015 до 2013(+, -)

Нормативне значення

Коефіцієнт введення,%

6,28

1,51

0,98

5,3

Збільшення

Коефіцієнт оновлення,%

6,28

1,51

0,98

5,3

Збільшення

Коефіцієнт вибуття,%

5,59

0,71

4,78

-0,81

Зменшення

Коефіцієнт приросту,%

0,73

0,81

-3,99

-4,72

Збільшення

Відповідно до даних з табл.3.4 ми виявили, що ТОВ ім. О.Г. Бузницького протягом 2013-2015 років щорічно вводило та виводило з експлуатації невелику кількість основних засобів. Показники мають правильну тенденцію хоча і не значну. Оскільки коефіцієнт введення щорічно відповідає коефіцієнту оновлення можна зробити висновок, що протягом даного періоду не вводилися в експлуатацію відремонтовані чи відновлені основні засоби.

Для характеристики використання основних виробничих засобів обчислюють такі узагальнюючи показники:

- фондовіддача :

f =Q/ПВ (3.7)

Де Q- випуск продукції у вартісній формі;

ПВ- середньорічна вартість основних засобів.

f 13 =1850/4504,5=0,41грн

f 14=1724/4539,5=0,38 грн

f 15=1900/4470,5=0,43 грн

Цей показник характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Виражає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів.

- фондомісткість - це величина зворотна к фондовіддачі; показує скільки основних засобів у вартісному вираженні припадає в середньому на 1 грн. виготовленої продукції.

fм =ПВ/Q=1/f (3.8)

fм13= 1/0,41=2,44грн

fм14= 1/0,38=2,63 грн

fм15= 1/0,43=2,35 грн

Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами.

При нормальних умовах фондовіддача повинна мати тенденцію з збільшенню, а фондомісткість -зменшенню.

- фондоозброєність - показує величину основних засобів на одного робітника.

Fо =ПВ/Т (3.9)

Де Т- середньооблікова чисельність робітників

Fо13 =237,08

Fо14 = 267,03

Fо15 = 262,97

При проведенні економіко-статистичного аналізу з використання основних засобів важливим є не тільки значення показників, але й їх динаміка. Підвищення ефективності виробництва передбачає випереджуюче зростання обсягів виробництва порівняно зі збільшенням основного капіталу, або зростання продуктивності праці у зрівнянні зі зростанням його капіталоємкістю.

Ефективність використання основних засобів в статистиці досліджується за допомогою індексного методу.

Розрахуємо індивідуальні індекси:

-фондовіддачі

(3.10),

де -рівень фондовіддачі при базисному і поточному періодах.

=1,03

-фондомісткості

(3.11)

=0,97

Підвищення ступеня використання основних засобів приводить до зростання обсягів виробленої продукції та економії капітальних витрат.

Індексний метод економіко-статистичного аналізу дає можливість визначити вплив факторів на зміну обсягу випущеної продукції за рахунок змін у рівні фондовіддачі й вартості основних засобів підприємства:


Подобные документы

  • Сутність та значення основних засобів підприємства. Фінансово-економічна характеристика діяльності Глобинської районної спілки споживчих товариств. Методи нарахування амортизації. Шляхи удосконалення обліку та аналізу основних засобів у райспоживспілці.

    курсовая работа [502,5 K], добавлен 28.12.2013

  • Види основних засобів, оцінка показників, що характеризують процес їх використання на підприємстві. Залишкова та первісна вартість. Показники забезпеченості підприємства. Коефіцієнти росту та оновлення. Основні джерела формування фондів основних засобів.

    тест [10,2 K], добавлен 11.02.2011

  • Ефективність використання основних засобів сільськогосподарських підприємств, фінансовий аналіз: склад, структура, рентабельність оборотних активів та їх груп; чинники впливу на показники ефективності; резерви зростання; управління оборотними активами.

    статья [21,8 K], добавлен 08.12.2010

  • Структура використання основних засобів у виробничо-господарській діяльності підприємства. Обґрунтування і вибір оптимальних джерел фінансування придбання та експлуатації основних засобів. Формування ефективної амортизаційної та інвестиційної політики.

    контрольная работа [18,2 K], добавлен 05.09.2010

  • Сутність основних засобів та їх відтворення. Показники стану та ефективності використання основних засобів. Знос і амортизація основних засобів. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела фінансування капітальних вкладень. Фінансування ремонту.

    лекция [136,7 K], добавлен 15.11.2008

  • Сутність і склад фінансового забезпечення відтворення основних засобів. Шляхи поліпшення ефективності виробництва на базовому підприємстві. Значення ремонту основних засобів в діяльності організації. Політика управління необоротними активами ТОВ "Трапа".

    курсовая работа [112,0 K], добавлен 05.02.2014

  • Економічний зміст оборотних засобів, їх класифікація та джерела утворення. Склад і структура оборотних засобів у ДП "Ілліч-Агро Умань". Аналіз економічної ефективності використання оборотних засобів на підприємстві, шляхи та способи його підвищення.

    курсовая работа [145,8 K], добавлен 18.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.