Аналіз формування складу та ефективності використання основних засобів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему «Аналіз формування складу та ефективності використання основних засобів підприємства»



Зміст

Вступ

1. Сутність, значення та завдання аналізу основних засобів підприємства

2. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства та постановка аналітичної роботи

3. Аналіз формування складу, динаміки та руху основних засобів

4. Аналіз ефективності використання основних засобів

5. Оптимізація формування складу та шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури



Вступ

Економікою охоплюються усі без винятку сторони життя людини, пов'язані з задоволенням її фізіологічних і духовних потреб. Щоб підтримувати необхідний життєвий рівень, мати сім'ю, виховувати дітей, людям необхідні їжа, притулок. Ці предмети життєзабезпечення створюються на підприємствах промисловості, сільського господарства, будівництва та при участі підприємств транспорту і зв'язку.

Безумовно, щоб відбувалося нормальне функціонування підприємства, необхідна наявність визначених засобів і джерел. Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруд, машин, знарядь й інших засобів праці, що приймають участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності підприємства. І тому, раціональне й економічне використання основних фондів є першочерговою задачею підприємства.

Актуальність теми курсової роботи: Економічний розвиток України залежить від ефективності функціонування сфер її народного господарства. Важливе значення приділяється основним засобам як головному елементу матеріально-технічної бази підприємства.

Метою курсової роботи є обґрунтування шляхів удосконалення обліку та аналізу основних засобів у райспоживспілці.

Завданням курсової роботи є: вивчення класифікації та оцінки основних засобів, дослідити порядок ведення документування та визначити порядок ведення аналітичного та синтетичного обліку, розглянути методи нарахування амортизації основних засобів, розглянути аналіз ефективності використання основних засобів, дослідити організаційно-економічну характеристику діяльності райспоживспілки, визначити порядок обліку та документування основних засобів у райспоживспілці, проаналізувати основні засоби райспоживспілки, внести пропозиції щодо автоматизації основних засобів райспоживспілки, обґрунтувати й запропонувати методику нарахування амортизації, за якої оновлення основних засобів буде найбільш повним, своєчасним, раціональним.

Об'єктом дослідження курсової роботи є фінансово-господарська діяльність Глобинської районної спілки споживчих товариств.

Предметом дослідження курсової роботи є аналіз ефективності використання основних засобів райспоживспілки та дослідження шляхів удосконалення їх обліку та аналізу.



1. Сутність, значення та завдання аналізу основних засобів підприємства

Для здійснення своєї діяльності підприємства мусять мати необхідні засоби та матеріальні умови. За допомогою таких засобів людина впливає на предмет праці з метою трансформування вхідних матеріальних ресурсів у готовий продукт.

У бухгалтерському обліку засоби праці виділено в окремий об'єкт обліку, що має назву «основні засоби підприємства».

Основні засоби - матеріальні активи, яке підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим засобам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)[24].

Порядок відображення надходження основних засобів в бухгалтерському обліку та формування їх первісної вартості залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані.

Нематеріальні активи (далі - НА) - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами[24].

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів[9].

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

· суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

· витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

· витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

· інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель)[7].

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості[24].

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами, викладеними в другому реченні пункту 27 Положення (стандарту) 7.

В таблиці (табл. 1) наведена класифікація ОЗ та інших необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 ПКУ.

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років	Рахунки бух обліку
група 1 - земельні ділянки	-	101
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15	102
група 3 - будівлі,	20	103
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання	5	104
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5	105
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4	106
група 7 - тварини	6	107
група 8 - багаторічні насадження	10	108
група 9 - інші основні засоби	12	109
група 10 - бібліотечні фонди	-	111
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-	112
група 12 - тимчасові (не титульні) споруди	5	113
група 13 - природні ресурси	-	114
група 14 - інвентарна тара	6	115
група 15 - предмети прокату	5	116
група 16 - довгострокові біологічні активи	7	16

Рис. 1.1 Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Класифікація ОЗ в податковому обліку тепер передбачає 16 груп замість звичних 4-х. Мінімальний строк корисного використання будівель становить 20 років, а транспортних засобів - 5 років.

Амортизація - систематичний розподіл вартості ОЗ, інших необоротних та НА, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) [24].

Амортизації підлягають (п. 144.1 ПКУ)	Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період такі витрати платника податку (п. 144.2 ПКУ)	Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування (п. 144.3 ПКУ)
Витрати на придбання ОЗ, НА та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності.	Витрати на утримання ОЗ, що знаходяться на консервації.	Витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів.
Витрати на самостійне виготовлення ОЗ вирощування довгострокових біологічних активів для використання в госпдіяльності, в т.ч. витрати на оплату зарплати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких ОЗ.	Витрати на ліквідацію ОЗ.	Витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування.
Витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного року.	Витрати на придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищними підприємствами - платниками податку.	Витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів.
Витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме: іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі.	Витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.	Вартість гудвілу.
Капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (ОЗ, НА) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень пп. 137.2.1 ПКУ.		Витрати на придбання (самостійне виготовлення) та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ. (невиробничі ОЗ- необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку ).
Сума переоцінки вартості ОЗ, проведеної відповідно до п. 146.21 ПКУ. Слід зазначити, що платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів ОЗ, застосовуючи щорічну індексацію вартості ОЗ, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10] : 100, де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Збільшення вартості об'єктів ОЗ, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу), за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року
Вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Рис. 1.2 Об'єкти, що підлягають і не підлягають амортизації згідно з ст. 144 ПКУ

Відповідно до ПКУ в податковому обліку методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам, що перелічені в п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби".

Метод нарахування	Формула розрахунку річної суми амортизації
Прямолінійний	Ділення вартості, що амортизується, на строк корисного використання
Зменшення залишкової вартості	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації (%) = 1-nv(ліквідаційна вартість / первісна вартість) n - кількість років експлуатації.
Прискорене зменшення залишкової вартості (застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби))	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюється.
Кумулятивний	Добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт = відношення кількості років, що залишаються до кінця строку використання, до суми чисел років його корисного використання
Виробничий	МІСЯЧНА сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку. Виробнича ставка = відношення вартості, що амортизується, до загального обсягу продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Рис.1.3 Методи нарахування амортизації основних засобів

Капітальні вкладення - це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів[10].

Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається бюджет капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. Бюджет капітальних витрат включає такі дані:

· первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

· наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

· суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду;

· орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

· орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

· вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.

Вихідними передумовами розробки бюджету капітальних вкладень є:

а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

б) бюджетні заявки на виконання окремих видів робіт і придбання матеріалів, механізмів, устаткування, розроблених виконавцями окремих функціональних блоків проекту;

в) загальна стратегія фінансування інвестиційного проекту;

г) попередній графік потоку інвестиційних витрат, складений на етапі розробки бізнес-плану проекту;

д) фінансовий стан інвесторів проекту.

Бюджет капітальних вкладень включає два розділи: І розділ - "Капітальні витрати", II розділ "Надходження коштів".

Джерелами інформації для аналізу основних засобів суб'єкта господарювання є: паспорт підприємства; форма № 1 “Баланс”, форма № 4 “Звіт про власний капітал”; форма № 1-П “Звіт підприємства по продукції”; форма № 11-ОЗ “Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)”, звіт “Основні показники діяльності підприємства” (форма № 1 - підприємництво), “Примітки до фінансової звітності”, баланс виробничих потужностей, дані бухгалтерського обліку необоротних активів; планові дані.

2. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства та постановка аналітичної роботи

Глобинська районна спілка споживчих товариств - скорочена назва райспоживспілка (РСС) створена на добровільних засадах Глобинським, Горбівським, Пирогівським, Великокринківським, Іваноселищанським, Манжеліївським, Федоріївським, Броварівським, Градиським, Пронозівським споживчими товариствами, Пустовійтівським та Святилівським робкоопами Глобинського району Полтавської області, які є її членами і дотримуються вимог статуту.

Райспоживспілка вважається створеною, набуває права юридичної особи, здійснює господарську та іншу діяльність з дня її державної реєстрації, 20.11.1991 року, має самостійний баланс, печатку та штампи з своєю назвою та є некомерційною організацією.

Керівник організації - Яковенко Іван Іванович.

Місцезнаходження Глобинської райспоживспілки: Полтавська область, місто Глобине, вулиця Карла Маркса, 186, індекс 39000.

Райспоживспілці належить на праві власності як юридичній особі майно, необхідне для здійснення статутних завдань.

Об'єктами права власності є майнові комплекси, будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина і матеріали, грошові кошти та інше майно виробничого, соціального, культурного призначення, продукти інтелектуальної і творчої праці.

Майно райспоживспілки утворюється за рахунок: внесків споживчих товариств, прибутків власних підприємств і організацій, реалізації цінних паперів, а також іншої діяльності та надходжень, не заборонених чинним законодавством України.

Основними цілями та завданнями РСС є:

1) сприяння розвитку споживчої кооперації, виконання делегованих їй споживчими товариствами повноважень і функцій, координація діяльності споживчих товариств;

2) збереження майна споживчої кооперації, збереження захисту інтересів і майнових прав споживчих товариств, в тому числі у випадку їх банкрутства, надання їм юридичної, консультаційної та іншої допомоги; представлення їх інтересів у державних, судових органах, органах місцевого самоврядування;

3) захист прав та інтересів пайовиків і обслуговуваного населення як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами і послугами;

4) розвиток мережі торгових підприємств, співпраця з органами державної виконавчої влади і сільськогосподарськими товаровиробниками в створенні інфраструктури аграрного ринку;

5) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, впровадження нових технологій та передового досвіду, підготовка і перепідготовка кадрів.

Основними видами діяльності райспоживспілки є:

а) оптова і роздрібна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, матеріалами, обладнанням, устаткуванням, транспортними засобами, торгівля нерухомістю;

б) будівельні та ремонтно-монтажні роботи;

в) здача в операційну оренду об'єктів нерухомості, транспортних засобів, обладнання, устаткування, іншого майна.

Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законодавством,райспоживспілка може здійснювати за умови наявності відповідної ліцензії згідно з чинним законодавством України. Основні показники фінансово-господарської діяльності Глобинської райспоживспілки за 2009-2011рр.

Таблиця 2.1 Основні показники фінансово-господарської діяльності Глобинської райспоживспілки за 2009-2011рр.

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-) 2010р. від 2009р.	Відхилення (+,-) 2011р. від 2010р.
				абсолютне	відносне	абсолютне	відносне
А	1	2	3	4	5	6	7
1. Капітал станом на кінець року, тис. грн:	2943,00	2950,00	3032,00	7,00	0,24	82,00	2,78
1.1. Власний капітал тис. грн	2765,00	2782,00	2858,00	17,00	0,61	76,00	2,73
1.1.1. Власний оборотний капітал	412,00	424,00	471,00	12,00	2,91	47,00	11,08
1.1.2. Інший додатковий капітал	110,00	110,00	110,00	-	-	-	-
1.1.3. Резервний капітал	35,00	35,00	35,00	-	-	-	-
1.1.2.Нерозподілений прибуток	38,00	42,00	27,00	4,00	10,53	-15,00	-35,71
1.2. Позиковий капітал	178,00	168,00	174,00	-10,00	-5,62	6,00	3,57
1.2.1.Короткостроковий позиковий капітал	178,00	168,00	174,00	-10,00	-5,62	6,00	3,57
2. Майно станом на кінець року,тис. грн:	2943,00	2950,00	3032,00	7,00	0,24	82,00	2,78
2.1. Необоротні активи	2353,00	2358,00	2387,00	5,00	0,21	29,00	1,23
2.2. Оборотні активи	587,00	582,00	638,00	-5,00	-0,85	56,00	9,62
2.2.1. запаси	459,00	467,00	419,00	8,00	1,74	-48,00	-10,28
2.2.2. кошти в розрахунках	56,00	67,00	169,00	11,00	19,64	102,00	152,24
2.2.3. грошові кошти та їх еквіваленти	72,00	48,00	50,00	-24,00	-33,33	2,00	4,17
3. Трудові ресурси
3.1.Середньооблікова чисельність працівників, осіб	38,00	45,00	43,00	7,00	18,42	-2,00	-4,44
3.2. фонд оплати праці, тис. грн	631,00	684,00	752,00	53,00	8,40	68,00	9,94
3.3. середньомісячна заробітна плата тис.грн	1,39	1,27	1,46	-0,12	-8,72	0,19	15,00
3.4. продуктивність праці, грн/осіб	86,92	86,70	98,88	-0,22	-0,25	12,18	14,05
4. Економічні показники
4.1. чистий дохід (виручка від реалізації), тис. грн	3303,00	3900,00	4252,00	597,00	18,05	352,00	9,03
4.2. собівартість реалізованої продукції, тис. грн	2215,00	2760,00	3180,00	545,00	24,60	420,00	15,22
4.3. фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	32,00	29,00	10,00	-3,00	-9,38	-19,00	-65,52
4.4. чистий прибуток, тис. грн.	32,00	29,00	10,00	-3,00	-9,38	-19,00	-65,52
4.5. рентабельність обороту, %	0,97	0,74	0,24	-0,23	-23,71	-0,50	-67,57
5. Фінансові коефіцієнти
5.1. автономії	0,94	0,94	0,94	-	-	-	-
5.2. маневрування	0,15	0,15	0,16	-	-	0,01	6,67
5.3. фінансового ризику	0,06	0,06	0,06	-	-	-	-
5.4. абсолютної ліквідності	0,02	0,02	0,02	-0,01	-33,47	0,00	0,61
5.5. покриття	0,20	0,20	0,21	-	-	0,01	5,00

Зазначимо, зростання розміру власного капіталу обумовлено збільшенням власного оборотного капіталу. В свою чергу, сума власного оборотного капіталу з 2009 по 2011 рік зросла з 412 до 471 тис. грн, що можна розцінювати як позитивну тенденцію.

Стосовно позикового капіталу, то спостерігається зменшення його у 2010 році за рахунок короткострокового позикового капіталу та збільшення у 2011році. Зменшення обсягів короткострокового позикового капіталу пов'язане зі зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.

Рис. 2.1 Динаміка власного і позикового капіталу підприємства, тис. грн.

Збільшення активів (майна) Глобинської райспоживспілки відбулося за рахунок збільшення оборотних активів. Вартість необоротних активів у загальній вартості майна є значною, тобто структура активів є «легкою».

Розмір необоротних активів у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився на 1,45%, це свідчить про те, що підприємство час від часу оновлює свою матеріально-технічну базу.

Збільшення вартості оборотних активів з 587 до 638 тис. грн. відбулося, в основному за рахунок коштів у розрахунках. Кошти у розрахунках збільшилися з 2009 по 2011 рік на 113 тис. грн., в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками з виданими авансами та з бюджетом, що заслуговує негативної оцінки.

За період з 2009 по 2011 рік відбулося зростання таких трудових показників, як середньооблікової чисельності працюючих з 38 до 43 осіб, фонду оплати праці з 631 до 752 тис. грн., середньомісячної заробітної плати з 1388 до 1457 грн. та продуктивності праці з 86,92 до 98,88. Збільшення середньомісячної заробітної плати обумовлено збільшенням середньооблікової чисельності працівників, фонду оплати праці та збільшення продуктивності праці, що відбулося за рахунок збільшення чистої виручки від реалізації продукції.

Слід відмітити, що розмір чистого доходу з кожним роком зростає, що було пов'язано зі збільшенням обсягів реалізації продукції.

Собівартість реалізованої продукції в 2011 році порівняно з 2009 підвищилась на 43,57% за рахунок збільшення обсягів реалізації. Зазначимо, що у 2011 році темпи росту собівартості реалізованої продукції перевищують темпи росту виручки, що заслуговує негативної оцінки.

Аналізуючи фінансові коефіцієнти, відмітимо, що коефіцієнт автономії на протязі трьох років не змінюється, але знаходиться в межах рекомендованого значення. Тобто, частка власного капіталу у формуванні майна становить 94%.

Низьке значення коефіцієнту маневрування протягом досліджуваного періоду свідчить про дефіцит власного оборотного капіталу на підприємстві.

Коефіцієнт фінансового ризику залишається незмінним і становить 0,06. Це свідчить про те, що частка позикового капіталу для фінансово-господарської діяльності не збільшується. Отже, темп росту позикового капіталу не перевищує темпи росту власного капіталу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності до 2011 року залишається значно нижче рекомендованого значення, що свідчить про неспроможність підприємства вчасно розрахуватися з поточними зобов'язаннями.

Загальний коефіцієнт покриття також є нижче нормативу, тобто поточні зобов'язання не в повній мірі покриваються поточними активами.

Таким чином, аналізуючи основні показники фінансово-господарської діяльності Глобинської районної спілки споживчих товариств за 2009-2011рр. відмітимо, що своє майно підприємство формує за рахунок власного і позикового капіталу, розмір яких зростає. Фінансова служба підприємства, на наш погляд, раціонально використовує кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, зменшуючи власні потреби у платних кредитних ресурсах. Збільшення власного капіталу пов'язано зі зростанням суми власного оборотного капіталу.

Збільшення майна відбувається за рахунок оборотних активів. Структура майна є «легкою», оскільки вартість оборотних активів у сукупному обсязі майна є найбільшою.

Розраховані показники коефіцієнти автономії та фінансового ризику свідчать про фінансову незалежності підприємства, тобто зменшення частки позикового капіталу у валюті балансу та достатню кількість власного оборотного капіталу для фінансування поточної діяльності.

3. Аналіз формування складу, динаміки та руху основних засобів

Аналіз динаміки складу та руху основних засобів дає можливість встановити забезпеченість підприємства основними засобами та визначити їхній технічний стан. Для аналізу основних засобів використовуємо розрахунки, представлені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Аналіз показників динаміки складу і структури основних засобів Глобинської районної спілки споживчих товариств за 2009-2011рр.

Покзник	2009	2010	2011	Відхилення (+;-)
	Сума тис. грн	Питома вага,%	Сума тис. грн	Питома вага,%	Сума тис. грн	Питома вага,%	2010р. від 2009 р.	2011р. від 2010р.
							Сума тис. грн	Питома вага,%	Сума тис. грн	Питома вага,%
1.Будівлі, споруди та передавальні пристрої	4314,00	91,63	4283,00	91,75	4321,00	91,18	-31,00	0,12	38,00	-0,57
2.Виробничі машини та обладнання	290,00	6,16	276,00	5,91	296,00	6,25	-14,00	-0,25	20,00	0,34
3.Транспортні засоби	101,00	2,15	104,00	2,23	117,00	2,47	3,00	0,08	13,00	0,24
4.Інші основні засоби	3,00	0,06	5,00	0,11	5,00	0,10	2,00	0,05	___	-0,01
Усього основних засобів	4708,00	100,00	4668,00	100,00	4739,00	100,00	- 40,00	___	71,00	___

За даними таблиці 3.1. можна зробити висновок, що переважна частка основних засобів підприємства припадає на будівлі, споруди та передавальні пристрої, на 2011 рік їх частка становить 91,18%. Найменшу частину займають інші основні засоби - 0,1%.

Склад основних засобів за 2009-2011 рр. зображено на рисунку 3.1.

Рис.3.1 Склад основних засобів Глобинської райспоживспілки

Структура основних засобів Глобинської райспоживспілки у 2011році порівняно з 2009 майже не змінилася. Найбільші зміни відбулися з транспортними засобами, їхня вартість зросла на 16 тис. грн, тобто на 15,84%.

Вартість виробничих машин та обладнання у 2010 році зменшується на 14 тис. грн і становить 276 тис. грн, а вже на 2011 рік знову зростає до 296 тис. грн, що на 20 тис. грн більше за попередній рік.

Проаналізувавши динаміку та структуру основних фондів, необхідно розглянути технічний стан фондів. Для характеристики технічного стану основних фондів використовують такі основні показники: коефіцієнти зносу, придатності, оновлення, вибуття (табл. 3.2.).

амортизація аналіз товариство економічний



Таблиця 3.2 Аналіз показників стану та руху основних засобів Глобинської райспоживспілки за 2009-2011 рр.

Покзник	2009	2010	2011	Відхилення (+;-) 2010р. від 2009р.	Відхилення (+;-) 2010р. від 2009р
				абсолютне	відносне	абсолютне	відносне
1.Вартість введених в дію ОЗ, тис.грн	2389,00	2379,00	2339,00	-10,00	0,99	-40,00	0,98
2.Первісна вартість ОЗ на кінець року,тис.грн	4708,00	4668,00	4739,00	-40,00	0,99	71,00	1,01
3.Коефіцієнт оновлення ОЗ	0,51	0,51	0,49	-	1,00	-0,02	0,98
4.Вартість вибулих ОЗ, тис.грн	149,00	91,00	64,00	-58,00	0,61	-27,00	0,70
5.Первісна вартість ОЗ на початок року,тис.грн	4803,00	4708,00	4668,00	-95,00	0,98	-40,00	0,99
6.Коефіцієнт вибуття ОЗ	0,03	0,02	0,01	-0,01	0,67	-0,01	0,50
7.Сума нарахованого зносу на початок року, тис. грн	2389,00	2379,00	2339,00	-10,00	0,99	-40,00	0,98
8.Сума нарахованого зносу на кінець року, тис. грн	2379,00	2339,00	2383,00	-40,00	0,98	44,00	1,02
9.Коефіцієнт зносу ОЗ на початок року	0,50	0,51	0,50	0,01	1,02	0,00	0,98
10.Коефіцієнт зносу ОЗ на кінець року	0,51	0,50	0,50	0,00	0,98	-	1,00
11.Коефіцієнт придатності ОЗ на початок року	0,50	0,49	0,50	-0,01	0,98	0,01	1,02
12..Коефіцієнт придатності ОЗ на кінець року	0,49	0,50	0,50	0,01	1,02	-	1,00

За даними розрахунками спостерігається зменшення з кожним роком вартості введених в дію основних засобів. У 2010 році їх вартість зменшилась на 10 тис. грн, а у 2011 - на 40 тис. грн. Коефіцієнт оновлення основних засобів протягом 2009-2011рр. відповідає нормативному значенню. Частка знову введених цих фондів у 2009 році у загальній їх вартості на кінець року становила 0,51, у 2010 році - 0,51, а у 2011 році - 0,49.

Коефіцієнт вибуття значно нижчий за нормативне значення і з кожним роком зменшується, це відбувається за рахунок зменшення вартості вибулих основних засобів. У 2010 році порівняно з 2009 роком вартість вибулих основних засобів знизилась на 58 тис. грн., а у 2011р. порівняно з 2010 р. - на 27 тис. грн. Частка вибулих фондів у загальній їх вартості на кінець 2009 року становила 0,03, на кінець 2010 року - 0,02 та на кінець 2011 року - 0,01. Обсяг основних виробничих фондів, які вибули менший обсягу знову введених в експлуатацію цих фондів, а це є позитивним у роботі підприємства (рис.3.2.).

Рис.3.2. Відношення вартості введених в дію основних засобів до вартості вибулих основних засобів



Аналіз руху основних засобів за період 2009-2011рр. показує, що коефіцієнт надходження основних засобів дещо перевищує коефіцієнт їх вибуття, що свідчить про поступове оновлення основного капіталу підприємства.

Значення коефіцієнта зносу, як на початок, так і на кінець року значно перевищує нормативне значення, яке дорівнює 0,1 і в середньому становить 0,5. Це свідчить про велику частину вартості основних засобів, яка перенесена на готовий продукт при їх використанні.

Значення коефіцієнта придатності протягом досліджуваного періоду не досягає нормативного значення і становить в середньому 0,5.

4. Аналіз ефективності використання основних засобів

Необхідною умовою правильного використання основних фондів підприємства є підвищення економічного ефекту від їх експлуатації. Покращення використання основних фондів сприяє збільшенню кількості послуг, зниженню їх собівартості та зростанню прибутку.

Таблиця 4.1 Аналіз показників ефективності використання основних засобів Глобинської районної спілки споживчих товариств за 2009-2011 роки.

Покзник	2009	2010	2011	Відхилення (+;-) 2010р. від 2009р.	Відхилення (+;-) 2010р. від 2009р
				абсолютне	відносне	абсолютне	відносне
1.Виручка від реалізації, тис грн	3303,00	3900,00	4252,00	597,00	1,18	352,00	1,09
2. Прибуток (збиток), тис. грн.	32,00	29,00	10,00	-3,00	0,91	-19,00	0,34
3.Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн	4755,50	4688,00	4703,50	-67,50	0,99	15,50	1,00
4.Середньооблікова чисельність робітників, осіб	38,00	45,00	43,00	7,00	1,18	-2,00	0,96
5. Фондовіддача, грн	0,69	0,83	0,90	0,14	1,20	0,07	1,08
6.Фондоозброєність, грн	125,15	104,18	98,88	-20,97	0,83	-5,30	0,95
7. Фондомісткість, грн	1,44	1,20	1,11	-0,24	0,83	-0,09	0,93
8. Рентабельність основних засобів,%	0,67	0,62	0,21	-0,05	0,93	-0,41	0,34
9. Продуктивність праці, грн	86921,00	86667,00	98884,00	-254,00	1,00	12217,00	1,14
10. Рівень ефективності використання основних засобів, %	1,83	1,85	2,10	0,02	1,01	0,25	1,14
11. Інтегральний показник ефективності використання основних засобів, грн	0,07	0,07	0,04	-	1,00	-0,03	0,57

Згідно даних розрахунків можна зробити висновок про те, що основні засоби досліджуваного підприємства протягом 2009-2011 рр. загалом використовуються ефективно. Про це свідчать розраховані показники. Збільшення фондовіддачі основних виробничих фондів вказує на підвищення ефективності їх використання, що є позитивним явищем в економіці підприємства. Збільшення відбулося за рахунок зниження середньорічної вартості основних засобів з одного боку, та підвищення виручки від реалізації з іншого.

Фондоозброєність з кожним роком знижується, що може призвести у подальшому до погіршення продуктивності праці.

Фондомісткість має тенденцію до зниження, що є позитивним явищем у діяльності підприємства. Зниження коефіцієнта фондомісткості проходить за рахунок більш низьких темпів росту вартості основних засобів порівняно з темпами росту вартості валової продукції.

Рентабельність основних засобів є досить низькою та в кожному наступному періоді знижується, а саме з 2009 по 2011 рік вона зменшилась з 0,67 до 0,21%.

Значення інтегрального показника дозволяє зробити оцінку економічної ефективності використання основних засобів. З трьох періодів відносно кращі показники використання основних засобів були у 2009 та 2010 роках, де інтегральний складає 0,07 грн. У 2011 році інтегральний показник знижується на 0,03 грн і становить 0,04 грн.

Отже, на основі розрахованих показників ефективності використання основних засобів, можна зробити висновок про те, що підприємство ефективно використовує основні засоби.

5. Оптимізація формування складу та шляхи підвищення ефективності використання основних засобів підприємства

Майно підприємства є одним з найважливіших факторів будь-якого виробництва, їх склад і ефективність використання прямо впливає на кінцевий результат господарської діяльності підприємства.

Формування ринкових відносин передбачає конкретну боротьбу між різними товаровиробниками, перемогти в якій можуть лише ті, хто найбільш ефективно використовує усі види наявних ресурсів.

Умови переходу до ринкової економіки вимагають від виробничих колективів постійний пошук резервів підвищення ефективності використання усіх матеріально-речових факторів виробництва, в тому числі і основних засобів. Виявити і практично використовувати ці ресурси можна за допомогою фінансового аналізу.

Майно підприємства являється однією із найважливіших категорій економічного аналізу. Майно для діяльності підприємства є категорією, аналогічною за значимістю категорії капіталу. Капіталом вважаються вкладення в активи, які перебувають у розпорядженні підприємства (товариства) і достатні для виконання господарської та фінансової діяльності й отримання прибутків [3].

Фінансовий стан підприємства і його стабільність значною мірою залежать від того, яке майно є в розпорядженні підприємства , в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять. Керівництво підприємства має чітко уявляти, за рахунок яких джерел ресурсів воно буде здійснювати свою діяльність і в які сфери діяльності буде вкладати свій капітал.

Політика управління майном підприємства передбачає постійне здійснення перегляду наявного складу майна і порівняння його із отриманими фінансовими результатами. При цьому використовується ще порівняння із попередніми роками і визначається при якій політиці та при якій структурі активів підприємство працювало найрентабельніше і на разі визначаються шляхи оптимізації складу майна.

Розглядаючи шляхи підвищення ефективності та оптимізації складу окремо основних засобів та оборотних активів, головними напрямками підприємства є визначення резервів підвищення ефективності використання.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів будь-якого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих засобів підприємства:

- поліпшення складу, структури і стану основних виробничих засобів підприємства;

- удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

- зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

- підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці [2].

Покращення використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення їх використання й відвертання на позапланові цілі, капітальні вкладення та капітальний ремонт і інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел, знижує ефективність використання оборотних активів, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствах має бути організований систематичний контроль за використання оборотних активів, що у них є. Цей контроль має включати: перевірку зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів; перевірку вірності витрачання власних і позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів; перевірку ефективності здійснюваних на підприємстві заходів по економному витрачанню на виробництво матеріальних цінностей та грошових коштів.

З метою забезпечення на підприємствах запланованого рівня оборотних активів необхідно не допускати понаднормативних вкладень у оборотні активи, відвертання оборотних активів у капітальні вкладення та на інші заходи. У зв'язку з цим важливим є здійснення контролю за використанням майна підприємства за цільовим призначенням.

Звичайно позитивним є те, що для здійснення своєї діяльності підприємство використовує власні кошти, але не завжди негативним є залучення кредитів. Коли підприємство здійснює діяльність виключно за рахунок власного капіталу, тоді воно функціонує в давно установлених масштабах. Підприємство не розширює свою діяльність , не закуповує нове устаткування, обладнання, не робить інвестиції в інші суб'єкти господарювання. Це означає, що підприємство працює щоб функціонувати, а не розширювати діяльність, не завойовувати нові території. Ці дії можуть у майбутньому принести значні прибутки, якщо ж раціонально, ефективно проводити фінансово-економічну політику [4].

Не завжди погано, коли підприємство залучає в свою діяльність позикові ресурси, зокрема, кредит. За рахунок цих коштів воно може розширити діяльність, створити, можливо, нові робочі місця і площі, покращити устаткування, асортимент продукції.

Таким чином, підприємство, що використовує позичковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, однак втрачає свою фінансову стійкість.

Доцільно, на нашу думку, звернути увагу й на проблему залучення підприємством довготермінових кредитів та визначення ролі облігацій як інструменту залучення довготермінових кредитних ресурсів, який заповнюватиме вільну нішу цього проблемного та мінливого сегмента кредитного ринку.

Банківські кредити є одним із найпоширеніших способів залучення довготермінових позичкових ресурсів у розвинених країнах. В українській економіці простежується зовсім протилежне. Кредитні установи віддають перевагу стратегії задоволення короткотермінових потреб позичальників у кредитних ресурсах, що стримує їх у здійсненні довготермінових потреб.

Отже, варто зазначити деякі принципи оптимізації використання майна підприємства:

1. Залучення кредитних ресурсів за допомогою такого інструменту, як облігації має стати не панацеєю чи єдиним способом їхнього залучення, а лише додатковим щодо кредитування методом.

2. Одним із напрямів поліпшення стратегії залучення кредитного капіталу підприємства є розробка ними внутрішніх нормативних документів, за допомогою яких вони зможуть оцінювати перспективність та доцільність способів залучення та структуру джерел позичкових ресурсів.

3. Із розвитком вітчизняного фондового ринку, а саме такого його сегмента, як ринок облігацій, залучення підприємствами кредитних ресурсів поліпшить не лише ступінь надходжень їх до підприємств, а й дасть змогу створити конкуренцію банківському кредитуванню, що приведе до зниження процентної ставки за банківськими кредитами, поліпшення умов кредитування, створення передумов до розвитку довготермінового банківського кредитування та інших видів залучення кредитних ресурсів.

Зазвичай підприємства зацікавлені у залученні позичкового капіталу, оскільки відсотки за кредит розглядаються як витрати і не включаються в оподаткований прибуток. Окрім того, витрати на виплату відсотків, як правило, нижчі від прибутку, який підприємство отримує від використання в своєму обороті позичкових коштів, а це сприяє підвищенню рентабельності власного капіталу.

Політика управління майном повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи підприємства.



Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі дається аналіз діяльності Глобинської районної спілки споживчих товариств за період 2009-2011 рр. На основі аналізу показників складу і структури, руху та ефективності використання основних засобів можна зробити наступні висновки.

Своє майно райспоживспілка формує за рахунок власного і позикового капіталу, розмір яких зростає. Фінансова служба підприємства раціонально використовує кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, зменшуючи власні потреби у платних кредитних ресурсах. Збільшення власного капіталу пов'язано зі зростанням суми власного оборотного капіталу.

Переважна частка основних засобів підприємства припадає на будівлі, споруди та передавальні пристрої, на 2011 рік їх частка становить 91,18%. Найменшу частину займають інші основні засоби - 0,1%.

Аналіз руху основних засобів за період 2009-2011рр. показує, що коефіцієнт надходження основних засобів дещо перевищує коефіцієнт їх вибуття, що свідчить про поступове оновлення основного капіталу підприємства.

На основі розрахованих показників ефективності використання основних засобів, можна зробити висновок про те, що підприємство ефективно використовує основні засоби.

Збільшення фондовіддачі основних виробничих фондів вказує на підвищення ефективності їх використання, що є позитивним явищем в економіці підприємства. Збільшення відбулося за рахунок зниження середньорічної вартості основних засобів з одного боку, та підвищення виручки від реалізації з іншого.

Фондоозброєність з кожним роком знижується, що може призвести у подальшому до погіршення продуктивності праці.

Фондомісткість має тенденцію до зниження, що є позитивним явищем у діяльності підприємства. Зниження коефіцієнта фондомісткості проходить за рахунок більш низьких темпів росту вартості основних засобів порівняно з темпами росту вартості валової продукції.

Рентабельність основних засобів є досить низькою та в кожному наступному періоді знижується, а саме з 2009 по 2011 рік вона зменшилась з 0,67 до 0,21%.

Значення інтегрального показника дозволяє зробити оцінку економічної ефективності використання основних засобів. З трьох періодів відносно кращі показники використання основних засобів були у 2009 та 2010 роках, де інтегральний складає 0,07 грн. У 2011 році інтегральний показник знижується на 0,03 грн і становить 0,04 грн.

На успішне управління основними засобами впливають багато чинників, як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, але, головними, на нашу думку, є особливості умов виробництва, специфіка господарської діяльності та кінцевий результат, що безпосередньо впливають на ефективність управління основними засобами в цілому. Також, успішність управління основними засобами підприємства можна розглядати з позиції ефективності їхнього використання в господарському обороті. Через те, що основні засоби використовуються тривалий час, вони поступово втрачають свою вартість за рахунок фізичного зносу, а перенесення вартості основних засобів на продукцію, що виготовляється, виконувані роботи, надавані послуги відбувається за рахунок нарахування амортизації. Тобто, управління основними засобами переважно зводиться до того, щоб забезпечити своєчасне підвищення ефективності їхнього використання [14].

Тому, ми вважаємо, що необхідна розробка нового механізму ефективного управління основними засобами підприємств в сучасних умовах господарювання, заснованого на наукових підходах до процесів управління. Важливо, щоб сучасна система стратегічного управління основними засобами підприємства, постійно діяла і мала додаткові можливості.

Особливу роль у ефективній системі управління основними засобами необхідно відвести бухгалтерській службі підприємства. Адже, саме від якості роботи цієї служби багато в чому залежить і якість усієї системи. Основоположними завданнями бухгалтерської служби в системі управління основними засобами є наступні:

- правильна класифікація об'єктів основних засобів, що купуються (будуються), при введенні їх в експлуатацію, залучення для цих цілей компетентних фахівців технічних служб;

- організація оптимальної облікової політики відносно основних засобів (встановлення оптимальної вартісної межі між основними засобами і малоцінними необоротними матеріальними активами, введення необхідних субрахунків з метою адаптації бухгалтерського і податкового обліку, введення забалансових рахунків для обліку джерел фінансування придбання (будівництва) нових об'єктів основних засобів і т. д.);

- здійснення найбільш вигідної підприємству амортизаційної політики;

- визначення (спільно з економічними службами) терміну корисного використання об'єктів;

- постійне приведення облікової вартості основних засобів у відповідність з ринковою шляхом проведення переоцінок у встановленому порядку;

- ведення роздільного бухгалтерського і податкового обліку основних засобів, відмова від пріоритету податкового обліку відносно бухгалтерського для спрощення облікових робіт.

У цілому сукупність резервів покращення використання основних фондів підприємства може бути поділена на три великих групи:

1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:

· технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем;

· заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання;

· ліквідацію вузьких місць і диспропорцій у виробничих потужностях підприємства;

· механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв;

· розвиток винахідництва та раціоналізаторства.

2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:

· ліквідації незадіяного обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо);

· скорочення строків ремонту обладнання;

· зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін.

3. Покращення організації та управління виробництвом, а саме:

· прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів;

· впровадження наукової організації праці та виробництва;

· покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами;

· вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки;

· розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Однією з головних ознак підвищення рівня ефективного використання основних фондів підприємства є збільшення обсягів виробництва продукції. У свою чергу, обсяги виробництва продукції за наявної та незмінної кількості обладнання залежать, по-перше, від ефективності використання фонду робочого часу протягом зміни, доби, місяця тощо, тобто від екстенсивності їх використання; по-друге, від повноти використання можливостей обладнання з погляду його часової, добової, місячної виробничих потужностей [16].

Щоб використання основних фондів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки виробництва; залучати спеціалістів маркетингового відділу; підвищувати рівень спеціалізації виробництва.



Список використаної літератури

1. Лукіна Ю.В. Формування та реалізація стратегії управління фінансами підприємства: [Підручник] / Ю.В. Лукіна. - К.: КНЕУ, 2006. - 380

2. Мних Є.В. Економічний аналіз:[Підручник] / Є.В. Мних. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.

3. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: [Підручник] / П.Я. Попович. - К.: Знання, 2008. - 630 с.

4. Таряник О.М. Фінанси України / О.М. Таряник, М.В.Тітенкова. - К.: КНЕУ, 2006. -360 с.

5. Тиха О.А. Управління фінансуванням основних засобів [Текст]: Економіка.-2010. - 580 с.

6. Тарасенко, Н. В. Фінансовий аналіз [Текст] : навч. посіб. / Н. В. Тарасенко, І. М. Вагнер. - Львів : Новий світ-2000, 2011. - 444 с.

7. Мних, Є.В. Фінансовий аналіз [Текст] : навч. посібник / Є.В. Мних, Н.С. Барабаш. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 412 с.

8. Базілінська, О.Я. Фінансовий аналіз [Текст] : теорія та практика : навч. посібник / О.Я. Базілінська. - 2-ге вид. - К. : Центр учб. л-ри, 2011. - 328 с.

9. Власюк, Н. I. Фінансовий аналіз [Текст] : навч. посібник / Н. I. Власюк. - Львів : Магнолія-2006 , 2010. - 328 с.

10. Фінансовий аналіз [Текст] : навч. посібник / М.Д. Білик, О.В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. - К. : КНЭУ, 2007. - 592

11. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

12. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. 2 е вид., перероб. і доповнено. Навч. пос. - К.: Центр навчальної літератури, 2009. - 320 с.

13. Білик М. Д. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.

14. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

15. Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: ЦНЛ,2006. - 224 с.

16. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб'єкта господарювання. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 320 с.

17. ЗУ «Про акціонерні товариства» № 514 від 17.09.2008

18. Білоус О.С., Вовк В.М., Федорович Р.В. Аналіз формування і використання фінансових ресурсів підприємства: методичний аспект: Монографія.-Тернопіль: Астон, 2005. - 224 с.

19. Герасимчук Зоряна Вікторівна, Вахович Ірина Михайлівна. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Луцький держ. технічний ун-т. - Луцьк: Надстир'я, 2004. - 515 с.

20. Костенко Т.Д., Герасимов А.А., Рижиков В.С. Добикіна О.К., Касьянюк С.В. Економічна діагностика: Практикум. - Київ: ЦУЛ, 2007. - 186 с.

21. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. №92 із змінами від 9 грудня 2011 р. №1591.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

25. Цал-Цалко, Ю.С. Фінансовий аналіз [Текст] + [Електронний ресурс] : підручник / Ю.С. Цал-Цалко. - К. : Центр учб. л-ри, 2008. - 566 с.

26. Сидоренко-Мельник, Г. Фінансовий аналіз [Текст] : навч.-метод. посібник / Г. Сидоренко-Мельник, О.М. Семенова. - Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. - 204 с.