Рентабельність продукції підприємства та шляхи її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи рентабельності продукції та шляхів її підвищення

1.1 Сутність поняття рентабельності та її показники

1.2 Фактори, що впливають на рентабельність продукції підприємства

1.3 Напрямки підвищення ефективності на підприємстві

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Оцінка ефективності використання ресурсів підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства

2.4 Оцінка руху та ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Оцінка ефективності діяльності підприємства

3.1 Розрахунок витрат підприємства та собівартості продукції

3.2 Розрахунок фінансових результатів діяльності підприємства

3.3 Оцінка доцільності виробництва

Висновки до розділу 3

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

рентабельність собівартість основні засоби

Перехід до ринкової моделі економіки зумовлює підприємства підвищувати ефективність виробництва для отримання максимального прибутку та зниження витрат на виробництво, покращення рівня конкурентоспроможності продукції і послуг на основі введення досягнень науково-технічного прогресу. У ринковій економіці фінансові ресурси вкладники намагаються реалізовувати в будь-які види діяльності виключно за критерієм максимуму прибутку. Тому ефективність використання капіталу, має велике значення при визначенні фінансових результатів діяльності підприємства. Взагалі термін рентабельність - один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Проблема полягає в тому, що майже всі ресурси підприємства обмеженні, а отже, виникає питання, як понести найменші витрати, отримати найбільший прибуток. Обов'язково власник капіталу підприємства, його економісти та менеджери повинні правильно оцінювати будь-які рішення у сфері управління наявними коштами, порівнюючи витрати з прибутком, враховуючи ресурси обмеженні обсягами, бо саме одержаний прибуток - це фінансовий ресурс для здійснення нових вкладень і одержання нових прибутків.

В сучасних умовах підвищення ефективності роботи підприємств є дуже важливим і складним завданням. Багато підприємств в Україні працюють нерентабельно, вони неприбуткові або їх рентабельність занадто низька. Тому дослідження рентабельності, а також шляхів її підвищення є актуальним і дуже важливим питанням в даний час для нашої держави.

Метою даної курсової роботи є теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо рентабельності продукції, шляхів її підвищення, а також вивчення оцінок ефективності використання ресурсів та діяльності підприємства в цілому.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано й вирішено такі завдання:

1)узагальнити теоретичні знання поняття рентабельність продукції;

2) визначити фактори впливу на рентабельність продукції та напрямки підвищення її рівня;

3) провести розрахунки економічних показників, на підставі чого оцінити ефективність функціонування певного виробництва;

4) обґрунтувати доцільність інвестування певного варіанта виробництва.

Об'єктом курсової процес підвищення рентабельності продукції підприємства.

Предметом курсової роботи є заходи, що впливають та ефективність роботи підприємства, тобто на рентабельність.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ТА ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА НЕЇ

1.1 Сутність поняття рентабельності та її показники

Слово "рентабельність" (дохідний, прибутковий) означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях національної економіки. Показники рентабельності можна поєднати у декілька груп, зокрема на такі які [1]:

- базуються на витратному підході (рентабельність продукції, рентабельність діяльності);

- характеризують прибутковість продажу (рентабельність продажу);

- основані на ресурсному підході (рентабельність сукупних активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність оборотного капіталу).

Показник рентабельності продукції - визначається [4] як відношення валового прибутку від виробництва будь якого продукту до суми витрат на його створення.

R _{рент. прод.}=ВП / ?Z, (1.1)

де ВП - валовий прибуток від виробництва будь якого продукту;

?Z - сума витрат на його створення.

До показників рентабельності продукції відносять [1]:

1. Рентабельність окремого виду продукції - розраховується як відношення прибутку від його реалізації до собівартості.

R_{окр.вид.прод.}=П / Соб., (1.2)

де П -прибуток від реалізації;

Соб. - собівартість.

2. Рентабельність реалізованої продукції - розраховується як відношення валового прибутку (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

R_{реаліз.прод.}= ВП / В._{реал.прод.}, (1.3)

де ВП - валовий прибуток;

В._{реал.прод.} - виручка від реалізації.

3. Рентабельність виробництва - розраховується як відношення валового прибутку (або чистого прибутку) до вартості основних засобів і матеріальних оборотних коштів.

R_вир.=ВП/В_{о.з.м.об.к}, (1.4)

де ВП - валовий прибуток;

В_{о.з.м.об.к} - вартості основних засобів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості. Їх можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності суб'єкта господарювання. Показники рентабельності використовують для [1]:

- оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів;

- оцінки ціноутворення та інвестиційної політики підприємства;

- порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію;

- вибору варіантів формування асортименту і структури виробництва продукції;

- аналізу раціональності виробництва продукції.

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції. Тому в процесі аналізу рівня рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливають на підвищення чи зниження цього показника, та розробити відповідні заходи [2].

1.2 Фактори, що впливають на рентабельність продукції підприємства

У загальному вигляді при визначенні факторів та напрямів зростання економічної ефективності слід орієнтуватися на збільшення результатів та зменшення витрат [1].

Рівень економічної та соціальної ефективності виробництва (діяльності) залежить від багатьох чинників. Тому для практичного розв'язання завдань управління ефективністю важливого значення набуває класифікація чинників її зростання за певними ознаками. Класифікація факторів зростання ефективності виробничо-економічних та інших систем діяльності доцільно здійснювати за трьома ознаками [5]:

- види витрат і ресурсів (джерела підвищення);

- напрями розвитку та вдосконалення виробництва (діяльності);

- місце реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю).

Перший з напрямків підвищення ефективності діяльності підприємства -- ресурсний -- відображає першочергову необхідність аналізу ефективності використання наявної матеріальної бази виробництва та живої праці. При цьому слід враховувати рівень завантаження обладнання в часі, структуру собівартості продукції, що виготовляється, з точки зору співвідношення в ній часток амортизації, матеріальних витрат, витрат на оплату праці. Групування факторів за видами витрат і ресурсів уможливлює достатньо чітке визначення джерел підвищення ефективності: економія витрат живої праці, що призведе до зростання продуктивності праці та зниження зарплатомісткості продукції, економія витрат уречевленої праці, що призведе до зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва, а також економія витрат суспільної праці, що призведе до раціонального використання природних ресурсів [5].

Використання джерел підвищення ефективності, які стосуються напрямів розвитку та вдосконалення виробництва, зумовлена здійсненням комплексів заходів, які за змістом характеризують основні напрями розвитку та вдосконалення виробничо - комерційної діяльності суб'єктів господарювання, а саме:

- прискорення науково - технічного та організаційного прогресу (підвищення техніко- технологічного рівня виробництва;

- удосконалення структури виробництва, організаційних систем управління, форм і методів організації діяльності, її планування та мотивації;

- підвищення якості й конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг);

-системний розвиток та вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності об'єктів господарювання.

Щодо місця реалізації в системі управління виробництвом особливо важливим є виокремлення внутрішніх і зовнішніх факторів, а також поділ низки внутрішніх факторів на так звані «тверді» та «м'які». Кожен суб'єкт господарювання з метою підвищення ефективності діяльності має постійно контролювати процес використання внутрішніх факторів через розробку та послідовну реалізацію власної програми підвищення ефективності діяльності, а також враховувати вплив на неї зовнішніх факторів.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення ефективності виробництва неоднакові за ступенем дії, використання і контролю. Тому для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів) підприємств важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю і використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління виробництвом. Підприємство може і повинно постійно контролювати процес використання внутрішніх чинників шляхом розробки і послідовного здійснення власної програми підвищення ефективності виробництва, а також враховувати вплив на неї зовнішніх чинників - економічної і соціальної політики держави, діяльності національних інституційних організацій, розвитку інфраструктури і структурних змін у суспільстві.

У зв'язку з цим виникає необхідність конкретизації напрямків дії та використання головних внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

1.3 Напрямки підвищення ефективності на підприємстві

Всі напрямки і дії використання факторів, що підвищують ефективність можна прокласифікувати наступним чином [1]:

1. Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми

2. автоматизації та інформаційних технологій, мають вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг). За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві зміни в технічному рівні та продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів тощо.

3. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності, передовсім виробничої, а також іншої діяльності суб'єктів господарювання. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

Класифікація внутрішніх чинників на "тверді" і "м'які" природно є досить умовною і незвичною, але широко відомою і використовуваною на підприємствах зарубіжних країн. Назви "тверді" і "м'які" чинники запозичені з англійської комп'ютерної термінології, відповідно до якої сам комп'ютер називається "твердим товаром", а програмне (математичне) забезпечення - "м'яким товаром". При цьому "твердими чинниками" позначають такі з них, що можна виміряти і мають фізичні параметри, а "м'якими" ті, які не можна фізично відчути, проте мають неабияке значення для економічного управління виробництвом (наприклад: інформація, знання і кваліфікація кадрів, методи і системи організації різних процесія тощо) [7].

3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності діяльності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції (послуг), раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими факторами ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Рівень продукції має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за виріб відповідної якості. Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки корисності товару недостатньо. Пропоновані підприємством (організацією) для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною.

5. Працівники. Основним джерелом і визначальним фактором зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Продуктивність їх праці багато де в чому визначається методами, технікою, особистим умінням, знаннями, відношенням до праці та здібністю виконувати ту або іншу роботу. Ділові якості працівників найбільш повно можуть проявлятися в умовах функціонування на підприємстві потужного і гнучкого мотиваційного механізму. Продуктивність праці буде зростати тоді, коли керівництво підприємства матеріально і морально заохочує до використання творчих здібностей усіх категорій працівників.

6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства (установи), що забезпечує необхідну спеціалізацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності (продуктивності) будь-якої складної виробничо-господарської системи.

7. Методи роботи. Більш досконалі методи роботи в умовах переважання трудомістких процесів стають достатньо перспективними для зростання продуктивності. Наукова організація роботи у всіх підрозділах підприємства мусить зробити ручну працю більш продуктивною за рахунок удосконалення способів виконання трудових операцій, застосовуваних механізмів та інструментів, організації робочих місць. Для удосконалення методів праці на підприємстві дуже важливим є постійний аналіз трудових операцій і використання робочого часу, систематична атестація робочих місць, узагальнення і використання нагромадженого на інших споріднених підприємствах позитивного досвіду, організація навчання різних категорій працівників прогресивним прийомам праці, усунення непотрібної (зайвої) роботи і виконання корисної з меншими витратами сили, часу і коштів.

8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства (організації). Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні фактори зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дієвим фактором підвищення ефективності діяльності будь-якого підприємства, кожної підприємницької структури [1].

Значний внесок у зростання ефективності виробництва може забезпечувати сучасна добре організована система управління, під контролем якої знаходяться ресурси і результати діяльності підприємства. Складовою частиною такої системи є стиль управління - типовий м'який чинник підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і по відношенню до кого застосовується відповідний стиль управління. Відомо, що стиль управління, в якому поєднані професійна компетентність, діловитість і висока етика взаємовідносин між людьми, впливає практично на усі види і напрямки діяльності підприємства. Від нього залежить, в якій мірі враховуються зовнішні чинники зростання ефективності виробництва на тому чи іншому підприємстві.

Максимально можливого впливу внутрішніх ("твердих" і “м'яких”) чинників на рівень ефективності виробництва можна досягти лише при забезпеченні необхідної комплексності їх використання, узгодженості взаємодії у часі і просторі. Наприклад, можна використовувати найновіші технології і устаткування, але продовжувати застосовувати застарілі форми організації праці або мати на підприємстві недостатньо підготовлені кадри. Зрозуміло, що у такому випадку позитивних зрушень у ефективності виробництва не станеться.

На рівень продуктивності кожного окремого підприємства безпосередній чи непрямий вплив справляють зовнішні чинники ефективності виробництва. Проте самі підприємства не можуть активно їх контролювати. Ось чому ці чинники слід знати і вивчати, зрозуміти їх дію і приймати до уваги при плануванні й здійсненні програм підвищення ефективності виробництва на підприємствах. У зв'язку з цим стає очевидною необхідність суттєвої характеристики і окреслення напрямків дії окремих зовнішніх чинників ефективності [8].

9. Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є: діяльність владних структур, законодавча діяльність, фінансові інструменти (заходи, стимули), економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності), ринкова, виробнича й соціальна інфраструктури, макроекономічні структурні зміни [2].

10. Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів - організацій (дослідних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій). їхню діяльність треба зосередити на:

1) розв'язанні ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем та економіки країни в цілому;

2) практичній реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

11. Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності виробництва на підприємствах є достатній рівень розвитку і активна діяльність різноманітних інституцій ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури. В сучасних умовах усі підприємства у процесі своєї інноваційної, виробничої і комерційної діяльності не можуть обходитись без відповідних послуг інноваційних фондів, товарно-сировинних бірж, бірж праці, фондових бірж, комерційних банків та інших інститутів ринкової інфраструктури. Неабиякий безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств, рівень ефективності їх виробництва в цілому справляє належний розвиток і високоякісне функціонування виробничої інфраструктури - комунікацій, транспорту, оптової і роздрібної торгівлі, спеціалізованих інформаційних систем тощо. Зрештою чи не найбільш вирішальне значення для забезпечення динамічного і ефективного розвитку як суспільного виробництва в цілому, так і різноманітних його ланок, включаючи головну з них - підприємства, мають потужна і розгалуджена мережа організаційних структур і система постійно здійснюваних ними заходів, що у своїй сукупності складають соціальну інфраструктуру. У зв'язку з цим державі належить приділяти особливу увагу розвитку і підвищенню ефективності різноманітних закладів освіти, науки, культури, систем житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, його надійного соціального захисту [9].

12. Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рівнях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах [2].

- технології, наукові дослідження та розробки, які супроводжуються революційними проривами в багатьох галузях знань;

- склад та технічний рівень основних засобів;

- масштаби виробництва та діяльності;

- моделі зайнятості населення в різних виробничих і невиробничих галузях;

- склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації тощо.

Висновки до 1 розділу

Після написання даного розділу необхідно зробити короткі висновки. Термін "рентабельність" означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях національної економіки.

В підрозділі 1.2 намагання виділити в оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої окремі структурні компоненти зумовлено бажанням спростити розуміння зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже, для їх вирішення слід застосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.

Узагальнюючі вищерозглянуті фактори доцільно виокремити певні напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства, а саме: ресурсний, організаційний та технологічний.

Лише вміле використання всієї системи перелічених напрямів та факторів може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва (діяльності). При цьому обов'язковість урахування зовнішніх факторів не є такою жорсткою, як факторів внутрішніх.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

Підприємство №2

Сучасне харчове обладнання є важливим і невід'ємним аспектом виробництва якісних продуктів харчування. У зв'язку з цим, необхідно зазначити, що український ринок виробництва харчових продуктів, є одним з динамічно розвиваючих, що зумовлюється використанням сучасних моделей збору, зберігання і переробки сировини.

Важливим моментом в даній ситуації є застосування новітніх технологій у виробництві харчового обладнання. Одним з лідерів даного сегменту на українському ринку є компанія «Майстер Мілк», яка має досить великі інноваційні потужності, що дозволяють постійно вдосконалювати і модернізувати вироблене обладнання та установки. Ця компанія має великий потенціал, що дозволяє автоматизувати необхідні технологічні процеси та забезпечити найкращі рішення поставлених завдань.

ТОВ "Майстер Мілк" підприємство з 17-річним досвідом роботи в сфері виробництва машин та устаткування молочної промисловості. Це підприємство розташоване в місті Кременчуг Полтавської області.

Місія компанії «Майстер Мілк» - це насамперед допомога підприємствам в оптимізації технологічних процесів. Сприяння розвитку компаній продовольчої галузі, до отримання ними сертифікатів НАССР і GMP.

Цілі компанії можна представити наступним чином [6]:

- зайняти конкурентоспроможну позицію на ринку СНД за рівнем якості, сервісу і асортименту;

- розвивати інфраструктуру підприємства, дилерської мережі та мережі сервісних центрів;

- накопичувати основні ліквідні фонди для підтримки компаній малого бізнесу;

- створити науково - дослідницький інститут харчового обладнання;

- впровадження та організація на підприємствах систем НАССР і GMP;

- вийти на ринки за межами СНД.

Підприємство має стабільне фінансове становище, яке дозволяє своєчасно оплачувати всі види податків, споживати енергоресурси, закупівлі матеріалів, сплачувати обов'язкові платежі, заробітну плату працівникам заводу, число яких досягає до 100 чоловік робочого персоналу. Це згуртована команда професіоналів, що знають і люблять свою справу.

Починаючи з 1997 р. колектив підприємства займається конструюванням і виробництвом устаткування для молочної промисловості.

Шлях на ринок устаткування почався для них з розробки та впровадження у виробництво установки для наповнення стаканчиків морозивом. Плідна співпраця з підприємствами молочної галузі дозволила глибоко вивчити всі потреби даної сфери.

У міру набуття досвіду підприємство розширювало область своєї діяльності, неухильно слідуючи інтересам і потребам виробників продуктів харчування. Так, наприклад, надбаний досвід в області шокової заморозки морозива трансформувався у виробництво конвеєрів для заморозки напівфабрикатів. Все вироблене ТОВ «Майстер Мілк» обладнання та виробничі лінії пройшли неодноразову перевірку в умовах реального виробництва, і в даний час успішно працюють на всій території колишнього СНД [11].

Вироблене ними обладнання умовно можна розділити на кілька основних груп, що дозволяють автоматизувати як окремі функціональні модулі, так виробничий процес в цілому: устаткування для морозива, устаткування для виробництва сиру, кондитерське обладнання для шокової заморозки, устаткування для заморозки, конвеєрні системи.

Воно користується заслуженою популярністю у виробників морозива, сиру, йогуртів та інших видів молочної продукції. У числі постійних партнерів, як невеликі виробництва, так і провідні підприємства цієї галузі.

Для них це найкраще визнання якості продукції і результатів праці «Майстер Мілк» [12].

Підприємство завжди відкрите для взаємовигідної співпраці, в будь-який час заради того, щоб бачити у себе потенційних партнерів, готові продемонструвати обладнання в роботі в умовах реального виробництва, надати всім бажаючим можливість спілкування з фахівцями, які його експлуатують.

Кожен зможе почути об'єктивні відгуки про роботу обладнання, побачити його сильні і слабкі сторони, сформулювати свою власну думку, не на основі рекламних матеріалів, а на основі реальної та об'єктивної інформації.

Важливу роль на будь якому підприємстві відіграє система якості. Сучасні стандарти диктують виробникам харчової продукції необхідність дотримання особливих вимог до якості використовуваного обладнання.

З перших днів роботи ТОВ "Майстер Мілк" займається вирішенням цього непростого завдання - забезпечення харчових виробництв по справжньому якісним обладнанням.

В даний час деякі підприємства з виробництва продуктів харчування роблять перші кроки на ринку, в той час, як інші вже вийшли на міжнародний ринок.

Одним з найбільш важливих параметрів підприємства є високоякісне харчове обладнання, зручність і швидкість підготовки його до регулярної санітарної обробки, а також відсутність важкодоступних місць, що ускладнюють контакт з миючими засобами.

З урахуванням потреб тих чи інших підприємств, а також для забезпечення більш гнучкої цінової політики «Майстер Мілк» розробив систему класифікації обладнання за якістю виконання.

Класифікація виконання [17]:

клас А:

- обладнання, призначене для підприємств відповідних стандартам ISO;

- особливі вимоги висуваються до антисептику, для чого проводиться особливий контроль зварних з'єднань (відсутність щілин, раковин, напливів металу, як на зовнішніх поверхнях, так і внутрішніх);

- адаптація до швидкої санобробці, відсутність важкодоступних місць;

- застосування високоякісних нержавіючих сталей марки 316 і 304 у всіх вузлах устаткування;

- використання виключно якісних комплектуючих: SEW EURODRIVE, FESTO, SIEMENS, ABB (Німеччина); HABASIT (Австрія); MITSUBISHI, SMC (Японія); DANFOSS (Данія); LOVATO, BONFIGLIOLI (Італія).

клас В:

- контроль зварних з'єднань здійснюється для зовнішніх поверхонь;

- у конструкції застосовуються нержавіючі сталі марки 316 і 304.

клас С:

- передбачає менший ступінь захисту від впливу агресивного середовища;

- у конструкції допускаються до застосування нержавіючі сталі марки 430 або 409, які в свою чергу менш стійкі до агресивних середовищ.

клас D:

- рама і конструктивний елементи можуть бути виконані з чорних металів.

- зовнішні елементи і поверхні, що мають контакт з продуктами, виготовлені з нержавіючої сталі.

клас Е:

- устаткування, не призначене для безпосереднього контакту з харчовими продуктами. Виготовляється з чорного металу з подальшим фарбуванням порошковими емалями.

Бездоганна якість зварних з'єднань, в поєднанні з високою якістю обробки поверхонь, широке впровадження пневматики і автоматики, а також застосування комплектуючих, виготовлених провідними світовими виробниками, ставить продукцію ТОВ «Майстер Мілк» за технічним і естетичним показниками поряд з продукцією відомих європейських виробників. А з огляду на більш привабливі ціни, гарантований сервіс, оперативність обслуговування та ремонту, іноді, й вище.

Дане підприємство має велику кількість споживачів з різних областей та регіонів України з якими співпрацює вже багато років. Закрема це Кондитерська Корпорація «ROSHEN», компанія «Верес», «Ласка», «Ажур», «Рудь», ТОВ «Айс Запоріжжя», «Добриня», «Лукас», «Три ведмеді», «Троянда», «Шостка», «Бісквіт Шоколад», «Наша Ряба», «АВК», «Nestle», «Чумак» та багато інших [11].

Також підприємство співпрацює з іншими державами такими як Росія, Білорусь, Казахстан, Молдова, Узбекистан, Азербайджан, Грузія, Латвія та Фінляндія.

У світі інноваційних технологій головним питанням є технічна оснащеність сучасних виробництв. У зв'язку з цим, основна роль відводиться процесу їх модернізації. Розглядаючи ситуацію харчової промисловості названих країн, можна відзначити, що далеко не всі підприємства відповідають сучасним тенденціям виробництва. Важливим аспектом тут є не тільки впровадження новітнього обладнання, а й можливість повної автоматизації виробничих процесів.

Підприємство №9

Українська будівельна компанія «Атланта строй сервис» розташована в місті Харкові працює на ринку з 2005 року і надає свої клієнтам величезний список послуг, зокрема будівельно-монтажних та інжинірингових. За даний період часу компанія показала себе як досвідчена фірма, з відмінною майстерністю і високою якістю виконуваних робіт, про це можуть сказати їхні клієнти [6].

Зараз "Атланта строй сервис" - сама динамічно розвивається, впроваджує інноваційні технології у всі будівельні розробки. В компанії працює колектив однодумців і професіоналів найвищої категорії, який зуміє здійснити в реальність будівельні рішення будь які труднощі, професійно підійти до побудови плану робіт, якісно дослідити та узгодити технічну документацію з клієнтом, до моменту здачі об'єкта клієнту.

Весь інженерно-промисловий склад компанії, володіє величезним інженерно- експериментальним досвідом і кваліфікацією у сфері інженерії та будівельно -монтажних робіт, завдяки цьому компанія надає своїм клієнтам гарантію високоякісного виконання поставлених завдань з урахуванням дотримання всіх будівельних норм. Для кожного клієнта у них індивідуальний підхід у вирішенні поставленого завдання та створення комфортних умов для спільної роботи. «Атланта строй сервис» має всі ліцензії та дозволи на проведення будівельно -монтажних робіт по Україні [5].

Одним з напрямків діяльності компанії в Україні є виготовлення та встановлення металевих вікон та дверей. Алюмінієві вікна та двері вважаються найнадійнішими і довговічними. Вони призначені для встановлення в громадських, торгових, виробничих приміщеннях і мають цілу низку переваг порівняно з вікнами та дверима з традиційних матеріалів. Саме метал не вимагає особливого догляду і є пожежобезпечним. Можуть відрізнятися технологією виготовлення і кількістю камер, яке впливає на теплозахисні властивості. Алюмінієві вікна та двері є невід'ємною частиною будь-якого сучасного фасаду.

Також «Атланта строй сервис» займається виготовленням інших видів продукції: торгові павільйони, торговельні кіоски, розсувні системи, фасадні конструкції, арочні конструкції, ролети, ролетні ворота, автоматика управління, шлагбауми.

Компанія співпрацює з багатьма підприємствами, продукція компанії має попит серед споживачів українського ринку, основними постачальниками матеріалів є: ALMplast (Україна), Salamander (Німеччина), LG (Корея), Alutech (Білорусь), Alba (Швейцарія), Saray (Туреччина), Aluprof (Польща), Alumil (Греція), Reynaers (Бельгія).

Система пластикових профілів ALMplast призначена для виготовлення вікон і дверей для будь-яких приміщень і спеціально адаптована під українські умови експлуатаціі. Віконні системи «ALMplast» відповідають українським вимогам по теплоізоляції, а також всім основним міжнародним стандартам.

Профіль " ALMplast " виробляється на високотехнологічному австрійському устаткуванні в Україні, а унікальні якості матеріалу «ALMplast» забезпечуються оригінальною рецептурою суміші, спеціально розробленою фірмою «SALAMANDER» (Німеччина).

Завод з виробництва профілю «ALMplast», був відкритий у Києві в 2007 році. На заводі використовуються технології провідних світових фірм, що забезпечує продукції конкурентоспроможність на ринку.

Продукція "ALMplast" відповідає всім міжнародним вимогам до якості, екологічності та охорони навколишнього середовища, що підтверджує сертифікат відповідності [19].

2.2 Оцінка стану, руху та ефективності використання основних засобів підприємства

До показників стану та руху основних засобів відносять такі: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності.

1) Коефіцієнт оновлення (Кон), який розраховується за формулою:

Кон=, (2.1)

де Фкр - вартість основних засобів на кінець року, грн;

Фвв - вартість основних засобів введених у експлуатацію протягом року, грн.

Коефіцієнт оновлення характеризує рівень введення в експлуатацію нових основних засобів у звітному періоді.

2) Коефіцієнт вибуття (Квиб), який розраховується за формулою:

Квиб= , (2.2)

де Фпр - вартість основних засобів на початку року, грн;

Фвиб - вартість основних засобів, що вибули з експлуатації протягом року, грн.

Коефіцієнт вибуття характеризує рівень вибуття основних засобів з експлуатації у звітному році у зв'язку з їх моральним чи фізичним зносом.

3) Коефіцієнт приросту (Кприр), який розраховується за формулою:

Кприр= , (2.3)

Коефіцієнт приросту характеризує частку приросту основних засобів у загальній вартості на кінець року.

4) Коефіцієнт зносу (Кзн) розраховується за формулою:

Кзн= , (2.4)

де А - сума амортизаційних нарахувань, грн;

Sперв - первісна вартість основних засобів, грн.

Коефіціент зносу характеризує частку вартості засобів, яка вже амортизувалася, тобто вже перенесена на продукцію.

5) Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується за формулою:

Кпр=1-Кзн, (2.5)

Коефіцієнт придатності характеризує частку вартості засобів, яка ще не підлягала амортизації [15].

Розрахунки для підприємства №2

Попередній рік:

Кон= = 0,21;

Квиб= = 0,11;

Кприр = = 0,11;

А = (1535/25)+(910/8)+(75/5)+(65/4)+(34/13) = 209,02 (тис. грн.)

Кзн= = 0,08;

Кпр = 1- 0,08 = 0,92.

Звітній рік:

Кон = = 0,07;

Квиб = = 0,06;

Кприр = = 0,02;

А = (1249/25)+(1505/8)+(82/5)+(70/4)+(38/13) = 275,91 (тис. грн.)

Кзн = = 0,09;

Кпр = 1- 0,093 = 0,91.

Зведемо показники та вхідні дані в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз показників стану та руху основних засобів підприємства 2

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Придбано основних фондів, тис. грн.	620,00	215,00	-405,00	-65,32
Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.	2944,00	2997,00	53,00	1,80
Вартість основних фондів, що вибули, тис. грн.	295,00	162,00	-133,00	-45,08
Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	2619,00	2944,00	325,00	12,41
Амортизація, тис. грн.	209,02	275,91	66,89	32,00
Коефіцієнт оновлення	0,21	0,07	-0,14	-65,88
Коефіцієнт вибуття	0,11	0,06	-0,06	-51,33
Коефіцієнт приросту	0,11	0,02	-0,09	-83,64
Коефіцієнт зносу	0,08	0,09	0,01	16,25
Коефіцієнт придатності	0,92	0,91	-0,01	-1,41
Вартість будинків споруд, передавальних пристроїв, тис. грн.	1535,00	1249,00	-286,00	-18,63
Термін корисного використання будинків споруд, передавальних пристроїв, років	25,00	25,00	0,00	0,00
Вартість машин та обладнання, тис. грн.	910,00	1505,00	595,00	65,38
Термін корисного використання машин та обладнання, років	8,00	8,00	0,00	0,00
Вартість транспортних засобів, тис. грн.	75,00	82,00	7,00	9,33
Термін корисного використання транспортних засобів, років	5,00	5,00	0,00	0,00
Вартість інструментів, приладів, інвентарю, тис. грн.	65,00	70,00	5,00	7,69
Термін корисного використання інструментів, приладів, інвентарю, років	4,00	4,00	-	-
Вартість інших основних засобів виробничого призначення, тис. грн.	34,00	38,00	4,00	11,76
Термін корисного використання основних засобів виробничого призначення, років	13,00	13,00	-	-

Вище приведені розрахунки дають змогу зробити висновки. До показників стану та руху основних засобів відносять такі: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності.

Щодо підприємства 2 можна сказати, що коефіцієнт оновлення зменшився на 65,88%, тобто введених в експлуатацію засобів стало менше в порівнянні з попереднім роком. Коефіцієнт вибуття зменшився на 51,33%. Це вплинуло на зниження коефіцієнту приросту основних фондів, це все є свідченням негативної динаміки руху основних засобів. Коефіцієнт зносу характеризую частку вартості, яка вже амортизувалася на звітній рік отримали 16,25%. Щодо коефіцієнту придатності розрахунок дає змогу визначити частку вартості засобів, які ще не підлягали амортизації розрахованій в коефіцієнті зносу тобто 290,02 тис. грн. Цей коефіцієнт знизився у звітному році на 1,41% в порівнянні з попередній періодом, це несе негативний наслідок для підприємства. Чим швидше відбувається амортизація основних засобів тим швидше зросте прибуток.

Розрахунки для підприємства №9

Попередній рік:

Кон = = 0,37;

Квиб = = 0,29;

Кприр = = 0,12;

А = (1769/23)+(740/4)+(300/6)+(110/6)+(45/14) = 332,38 (тис. грн.)

Кзн = = 0,11;

Кпр = 1- 0,112 = 0,89.

Звітній рік:

Кон = = 0,22;

Квиб = = 0,14;

Кприр = = 0,09;

А = (1801/23)+(987/4)+(365/6)+(158/6)+(65/14) = 416,86 (тис. грн.)

Кзн = = 0,12;

Кпр = 1- 0,123 = 0,88.

Переносимо отримані результати до табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз показників стану та руху основних засобів підприємства 9

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Придбано основних фондів, тис. грн.	1257,00	826,00	-431,00	-34,29
Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.	3376,00	3724,00	348,00	10,31
Вартість основних фондів, що вибули. тис. грн.	845,00	478,00	-367,00	-43,43
Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	2964,00	3376,00	412,00	13,90
Амортизація	332,38	416,86	84,48	25,42
Коефіцієнт оновлення	0,37	0,22	-0,15	-40,32
Коефіцієнт вибуття	0,29	0,14	-0,14	-50,18
Коефіцієнт приросту	0,12	0,09	-0,03	-23,77
Коефіцієнт зносу	0,11	0,12	0,01	9,82
Коефіцієнт придатності	0,89	0,88	-0,01	-1,24
Вартість будинків споруд, передавальних пристроїв, тис. грн.	1769,00	1801,00	32,00	1,81
Термін корисного використання будинків споруд, передавальних пристроїв, років	23,00	23,00	-	-
Вартість машин та обладнання, тис. грн.	740,00	987,00	247,00	33,38
Термін корисного використання машин та обладнання, років	4,00	4,00	-	-
Вартість транспортних засобів, тис. грн.	300,00	365,00	65,00	21,67
Термін корисного використання транспортних засобів, років	6,00	6,00	-	-
Вартість інструментів, приладів, інвентарю, тис. грн.	110,00	158,00	48,00	43,64
Термін корисного використання інструментів, приладів, інвентарю, років	6,00	6,00	-	-
Вартість інших основних засобів виробничого призначення, тис. грн.	45,00	65,00	20,00	44,44
Термін корисного використання основних засобів виробничого призначення, років	14,00	14,00	-	-

Після проведення розрахунків можна зробити висновки. Щодо підприємства 9 можна сказати, що коефіцієнт оновлення зменшився на 40,32%, як закономірність коефіцієнту вибуття зменшився на 50,18%. Це вплинуло на зниження коефіцієнт приросту основних фондів, це все є свідченням негативної динаміки руху основних засобів. Коефіцієнт зносу характеризую частку вартості яка вже амортизувалася на звітній рік отримали 16,25%. Щодо коефіцієнту придатності розрахунок дає змогу визначити частку вартості засобів, які ще не підлягали амортизації розрахованій в коефіцієнті зносу. Цей коефіцієнт знизився у звітному році на 1,24% в порівнянні з попередній періодом, це несе негативний наслідок для підприємства.

Проаналізуємо ефективність використання основних засобів.

До показників ефективності використання основних засобів відносять такі:

6) Фондовіддача (ФВ), яка характеризує випуск продукції (валової, товарної, реалізованої) на одну гривню вартості основних засобів та розраховується за формулою:

ФВ=, (2.6)

де V(ВП,ТП,РВ) - випуск продукції у вартісному виразі,грн;

7) Фср - середньорічна вартість основних засобів, грн, яка визначається за формулою:

Фср = ВФ + В - В , (2.7)

де ВФпр - вартість основних засобів на початку року, грн.;

Фвв - вартість основних засобів, введених в експлуатацію протягом року, грн;

Фвиб - вартість основних засобів, виведених з експлуатації протягом року, грн.;

М₁- число місяців роботи засобів, що вводяться, протягом року починаючи з місяця, наступного за місяцем введення;

М₂- число місяців, протягом яких засоби, що виводяться не працювали, починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення;

8) Фондомісткість (ФМ), яка характеризує вартість основних засобів на одну гривню продукції (валової, товарної, реалізованої) та розраховується за формулою:

ФМ= , (2.8)

9) Фондоозброєність праці (ФО), яка характеризує рівень забезчення основними засобами промислового-виробничого персоналу підприємства та розраховується за формулою:

ФО = , (2.9)

де Чсо - середньооблікова чисельність персоналу підприємства, осі.

10) Рентабельність ОФ (Роф), яка характеризує величину прибутку на одну гривню вартості основних засобів та розраховується за формулою:

Роф= * 100%, (2.10)

де ВП - валовий прибуток, грн.

Розрахунки для підприємства №2

Попередній рік:

ФВ = = 4,31 (грн./грн.);

Фср = 2619,00 + - = 2552,75 (грн./грн.);

ФМ = = 0,23 (грн./грн.);

ФО = = 16,36 (тис.грн./ос.);

Роф = * 100% = 91,69 (%).

Звітній рік:

ФВ = = 3,860 (грн./грн.);

Фср = 2944,00 + - = 2907,66 (грн./грн.);

ФМ = = 0,26 (грн./грн.);

ФО = = 18,30 (тис.грн./ос.);

Роф = * 100% = 71,72 (%).

Зведемо результати розрахунків в табл.2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз показників ефективності використання основних засобів підприємства 2

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
1	2	3	4	5
Товарна продукція, тис. грн.	10996	11225	229	2,08
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	2552,75	2907,66	354,91	13,9
Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	2619	2944	325	12,41
Придбано основних фондів, тис. грн.	620	215	-405	-65,32
Місяць вибуття основних фондів	3	4	1	33,33
Вартість основних фондів,що вибули, тис. грн.	295	162	-133	-45,08
Місяць введення основних засобів	9	8	-1	-11,11
Середньооблікова чисельність персоналу,осіб.	156	159	3	1,92
Валовий прибуток, тис. грн.	2340,78	2114,07	-226,71	-9,69
Фондовіддача, грн./ грн.	4,31	3,86	-0,45	-10,4
Фондомісткість, грн./ грн.	0,23	0,26	0,03	11,64
Фондоозброєність праці, тис. грн../осіб	16,36	18,3	1,98	12,12
Рентабельність (оф), %	91,69	71,72	-19,97	-

Після розрахунків ефективності використання основних засобів отримані такі результати. Зниження фондомісткості та ріст фондовіддачі можна пояснити тим, що товарна продукція зростає меншими темпами 1,02% ніж середньорічна вартість основних засобів 13,9%. Рентабельність основних фондів зменшилася на 19,97% це може бути зумовлено ростом середньорічної вартості основних засобів та зменшенням валового прибутку.

Розрахунки для підприємства №9

Попередній рік:

ФВ = = 2,31 (грн./грн.);

Фср = 2964,00 + - = 2994,83 (грн./грн.);

ФМ = = 0,43 (грн./грн.);

ФО = = 46,074 (тис. грн./ос.);

Роф = * 100% = 169,15(%);

Звітній рік:

ФВ = = 1,875 (грн./грн.);

Фср = 3376,00 + - = 3550 (грн./грн.);

ФМ = = 0,533 (грн./грн.);

ФО = = 51,449; (тис. грн./ос.);

Роф = * 100% = 174,41 (%).

Проведемо аналіз показників в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз показників ефективності використання основних засобів підприємства 9

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Товарна продукція, тис. грн.	6902,00	6658,00	-244,00	-3,54
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	2994,83	3550,00	555,17	18,54
Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	2964,00	3376,00	412,00	13,90
Придбано основних фондів, тис. грн.	1257,00	826,00	-431,00	-34,29
Місяць вибуття основних фондів	5,00	6,00	1,00	20,00
Вартість основних фондів,що вибули, тис. грн.	845,00	478,00	-367,00	-43,43
Місяць введення основних засобів	7,00	6,00	-1,00	-14,29
Середньооблікова чисельність персоналу, осіб	65,00	69,00	4,00	6,15
Валовий прибуток, тис. грн.	6757,27	6191,62	-565,65	-8,37
Фондовіддача, грн./ грн.	2,31	1,88	-0,43	-18,66
Фондомісткість, грн./ грн.	0,43	0,53	0,10	22,81
Фондоозброєність праці, тис. грн./осіб	46,07	51,45	5,38	11,67
Рентабельність (оф), %	169,15	174,41	5,26	-

Ефективність використання основних засобів підприємства 9 можна охарактеризувати так: Зростання фондомісткості та спад фондовіддачі можна пояснити тим, що товарна продукція падає більшими темпами 3,54% ніж середньорічна вартість основних засобів. Рентабельність основних фондів збільшилася на 5,26% це може бути зумовлено пониженням середньорічної вартості основних засобів та збільшенням валового прибутку.

2.3 Оцінка ефективності використання оборотних коштів підприємства

У цьому підрозділі поводиться розрахунок та аналіз таких показників як: коефіцієнт оборотності, коефіціент завантаження, тривалість одного обороту, рентабельність оборотних коштів.

До основних показників ефективності використання оборотних коштів підприємства відносять:

11) Коефіцієнт оборотності (Ко) характеризує кількість обертів, що здійснюються оборотними коштами за певний період часу (рік, квартал) та розраховується за формулою:

Ко = , (2.11)

де РП - сума реалізованої продукції в оптових цінах підприємств, грн;

ОК -середньорічна вартість оборотних коштів, грн.

12) Коефіцієнт завантаження (Кз) характеризує величину оборотних коштів, яка припадає на одну гривню реалізованої продукції за певний період та розраховується за формулою:

Кз = , (2.12)

13) Тривалість одного оберту (То) характеризує швиткість оберту оборотних коштів за певний період (рік) та розраховується за формулою:

То = , (2.13)

14) Рентабельність оборотних коштів (Ро) характеризує величину прибутку від реалізації продукції, яка припадає на одну гривню оборотних коштів за певний період та розраховується за формулою:

Ро = , (2.14)

де ВП - валовий прибуток підприємства, грн.

Розрахунки для підприємства №2

Попередній рік:

Ко = = 8,93;

Кз = = 0,11;

То = = 40,88 (р.);

Ро = * 100%= 91,71 (%).

Звітній рік:

Ко = = 9,09;

Кз = =0,11;

То = = 40,15 (р.);

Ро = *100% = 72,71 (%).

Заносимо результати до табл. 2.5

Таблиця 2.5

Аналіз оцінки ефективності використання оборотних коштів підприємства

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Реалізована продукція,тис. грн.	14349,78	14648,63	298,85	2,08
Середньорічний залишок оборотних коштів,тис. грн.	1607,18	1611,35	4,17	0,26
Валовий прибуток,тис. грн.	2340,78	2114,07	-226,71	-9,69
Коефіцієнт оборотності	8,93	9,09	0,16	1,81
Коефіцієнт завантаження	0,11	0,11	-	-1,79
Тривалість одного оберту	40,88	40,15	-0,73	-1,78
Рентабельність оборотних коштів, %	91,71	72,71	-19,00	-
Середньорічна вартість ОФ, тис. грн.	2552,75	2907,66	354,91	13,90

Оцінку ефективності використання оборотних коштів підприємства 2 можна охарактеризувати так: коефіцієнт оборотності зростає, при цьому коефіціент завантаження падає на 1,79%, тривалість одного обороту збільшується - це несе негативні наслідки для роботи будь якого підприємств. Рентабельність оборотних коштів знизилася у звітному періоді на 19 %, ефективніть роботи підприємства падає.

Розрахунки для підприємства №9

Попередній рік:

Ко = = 8,85;

Кз = = 0,11;

То = = 41,24 (р.);

Ро = *100% = 225,63 (%).

Звітній рік:

Ко = = 8,772;

Кз = = 0,114;

То = = 41,700 (р.);

Ро = *100%= 174,41 (%).

Аналізуємо результати в табл. 2.6

Таблиця 2.6

Аналіз оцінки ефективності використання оборотних коштів підприємства 9

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Реалізована продукція, тис. грн.	9007,11	10426,43	1419,32	15,76
Середньорічний залишок оборотних коштів,тис. грн..	1017,80	990,51	-27,29	-2,68
Валовий прибуток,тис. грн.	6757,27	6191,62	-565,65	-8,37
Коефіцієнт оборотності	8,85	8,77	-0,08	-0,88
Коефіцієнт завантаження	0,11	0,11	-	0,88
Тривалість одного оберту	41,24	41,70	0,46	1,11
Рентабельність оборотних коштів, %	10,62	10,53	-0,09	-0,89
Середньорічна вартість ОФ, тис. грн.	2994,83	3550,00	555,17	18,54

Коефіцієнт оборотності зменшився до 0,88% при цому коефіцієнт завантаження збільшилася. Тривалість одного оберту зросла це не позитивний результат. Щодо рентабельності оборотних коштів то вона знизилася на 0,89% це негативне значення для підприємства.

2.4 Оцінка руху та ефективності використання трудових ресурсів підприємства

Даний підрозділ передбачає розрахунки та аналіз таких показників, як: коефіцієнт обігу з вибуття, коефіцієнт обігу з прийому, коефіцієнт плинності кадрів, коефіцієнт стабільності кадрів, продуктивність праці тощо. Формули та характеристика цих показників наведено далі.

15) Коефіцієнт обігу з вибуття (Ков) характеризує частку прийнятих працівників за певний період та розраховується за формулою:

Ков = , (2.15)

де Чзв - чисельність звільнених працівників з усіх причин за певний період, осіб;

Чсо - середньооблікова чисельність персоналу за певний період, осіб.

16) Коефіцієнт обігу з прийому (Коп) характеризує частку прийняття працівників за певний період та розраховується за формулою:

Коп = , (2.16)

де Чпр - чисельність прийнятих працівників за певний період, осіб.

17) оефіцієнт плинності кадрів (Кпл.) характеризує надлишковий обіг і розраховується як відношення кількості працівників, яких звільнено за звітній період за прогул та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність посаді, а також за власним бажанням, до середньооблікової кількості штатних працівників та визначається за формулою:

Кпл = , (2.17)

де Ч^*_зв - чисельність працівників, яких звільнено за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни за певний період, осіб.

18) Коефіцієнт стабільності кадрів (Кст) характеризує частку працівників, які перебували в обліковому складі підприємства весь період та розраховується за формулою:

Кст = , (2.18)

де Чст - чисельність працівників, які пропрацювали на підприємстві увесь період, осіб.

19) Основним показником, за яким визначається ефективність використання трудових ресурсів є продуктивність праці (ПТв), яка у загальному вигляді характеризує співвідношення результатів результатів праці та витрат праці та визначається за формулою:

ПТв = , (2.19)

де ВПв - випуск продукції у вартісному виразі, тис. грн.

Розрахунки для підприємства №2

Попередній рік:

Ков = = 0,11;

Коп = = 0,12;

Кпл = = 0,11;

Кст = = 0,99;

ПТв = = 70,49 (тис. грн./ос.).

Звітній рік:

Ков = = 0,07;

Коп = = 0,09;

Кпл = = 0,06;

Кст = = 0,98;

ПТв = = 70,60 (тис. грн./ос.);

Зводимо отримані результати в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз оцінки руху та ефективності використання трудових ресурсів підприємства 2

Показник	Попередній рік	Звітній рік	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Чисельність персоналу звільненого з роботи, осіб	17,00	11,00	-6,00	-35,29
Середньооблікова чисельність персоналу,осіб	156,00	159,00	3,00	1,92
Чисельність персоналу, прийнятого на роботу, осіб	19,00	14,00	-5,00	-26,32
Чисельність персоналу,звільненого з роботи,осіб	17,00	11,00	-6,00

Подобные документы

• Оцінювання рентабельності реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг підприємства

  Економічна суть, види, розрахунок показників рентабельності. Характеристика фінансових відносин ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Аналіз рентабельності реалізації продукції підприємства за допомогою основних статей активу балансу.
  
  курсовая работа [296,1 K], добавлен 26.06.2014
  

• Фінансовий аналіз діяльності підприємства

  Організаційно-економічна характеристика, показники діяльності та організаційна структура управління на прикладі ПП "Метід". Аналіз ефективності використання оборотних коштів. Аналіз собівартості та рентабельності продукції. Динаміка доходів підприємства.
  
  курсовая работа [118,2 K], добавлен 11.01.2011
  

• Процес пошуків та впроваджень резервів поліпшення фінансових результатів в ПОСП "Зірка"

  Аналіз фінансового стану та дослідження процесу формування прибутку підприємства. Пошук основних напрямків підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. Стратегія розвитку та оцінка рентабельності господарської діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [141,3 K], добавлен 06.02.2013
  

• Аналіз прибутковості, показників рентабельності та способи їх підвищення в аграрному підприємстві

  Формування комплексу заходів підвищення рівня рентабельності виробництва продукції на сільськогосподарському підприємстві. Методичні підходи для аналізу рівня і ефективності діяльності підприємства, рентабельності виробництва продукції у ТОВ "Господар".
  
  автореферат [231,6 K], добавлен 20.09.2014
  

• Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

  Сутність та значення фінансового аналізу діяльності підприємства. Економічна характеристика ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат". Оцінка рівня і динаміки фінансових результатів, а також показників рентабельності та прибутковості підприємства.
  
  курсовая работа [369,6 K], добавлен 18.11.2013
  

• Основні показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок на прикладі ДП ПАТ "Київхліб"

  Асортимент продукції підприємства. Організаційна структура і управління комбінатом на прикладі ДП ПАТ "Київхліб" Булочно-кондитерський комбінат. Аналіз основних засобів, ресурсів та оплати праці, фінансових результатів та фінансового стану підприємства.
  
  отчет по практике [909,2 K], добавлен 06.06.2013
  

• Визначення фінансових результатів та оцінка ефективності господарської діяльності ВАТ "Домашній текстиль"

  Методичні підходи щодо визначення фінансових результатів діяльності підприємства та оцінка його рентабельності. Заходи щодо підвищення ефективності господарського функціонування компанії, зростання її прибутку. Методи фінансування реальних інвестицій.
  
  курсовая работа [63,8 K], добавлен 20.03.2011
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Аналіз складу і джерел формування майна підприємства. Визначення частки інтенсивних та екстенсивних факторів збільшення виручки від реалізації продукції. Показники платоспроможності. Поняття і значення ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 09.12.2012
  

• Показники фінансово-економічної діяльності

  Показники джерел фінансових ресурсів та характеристика засобів (майна) підприємства. Аналіз майнового стану підприємства та банкрутства, оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Методи розрахунку коефіцієнтів.
  
  реферат [926,8 K], добавлен 15.02.2011
  

• Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства

  Класифікація та формування прибутку підприємства, напрямки його використання та розподілу. Показники, що характеризують рентабельність. Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності, фінансової стійкості, оцінка ймовірності банкрутства.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 27.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам