Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства

2

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні аспекти визначення прибуток як результату фінансово-господарської діяльності підприємства

1.1 Визначення прибутку підприємства

1.2 Класифікація та формування прибутку підприємства

1.3 Використання та розподіл прибутку

2. Методологічні основи розрахунку рентабельності

2.1 Поняття рентабельності

2.2 Показники, що характеризують рентабельність

3. Фінансовий аналіз діяльності ТОВ агрофірми «Вікторія»

3.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності

3.2 Факторний аналіз результату операційної діяльності

3.3 Фінансово-коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства

3.4 Визначення типу фінансової стійкості

3.5 Визначення операційного та операційно-фінансового циклу

3.6 Оцінка ймовірності банкрутства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Тема курсової роботи - «Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства».

Фінансовим результатом підприємства може бути прибуток або збиток. Водночас підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку [1]. Згідно з діючими визначеннями в нормативних документах прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати, збиток - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійсненні ці витрати [3]. Отже, для визначення фінансових результатів підприємство періодично послідовно зіставляє доходи і витрати за всіма видами діяльності.

Тема фінансових результатів завжди буде актуальною, адже в діяльності будь-якого підприємства прибуток відіграє головну роль. Він є основним джерелом інтенсивного і інноваційного розвитку підприємства, реконструкції виробництва, модернізації його матеріально-технічної бази, покращення соціальних стандартів, рушійною силою розвитку підприємств, регіонів, держави тощо.

Роль прибутку як фінансового ресурсу характеризується саме його використанням на розширення підприємництва. В умовах ринку стабільні позиції мають тільки ті підприємства, що постійно розвиваються.

Значимість прибутку у діяльності підприємств і в цілому в розвитку економіки країни викликає великий інтерес. Науковці і практики пропонують різні терміни, категорії і показники. Однак досить часто ці дефініції використовуються без відповідного пояснення і обґрунтування. Це стосується, передусім, термінів і категорій, які характеризують фінансовий аспект визначення сутності прибутку підприємства.

Питанням, пов'язаним з визначенням категорії «прибуток підприємства», присвячено значну кількість праць вітчизняних і зарубіжних економістів.

Значну увагу в курсовій роботі відведено з'ясуванню поняття «рентабельність», проведено аналіз показників рентабельності на основі балансу ТОВ агрофірми «Вікторія» та Звіту про фінансові результати.

Отже, метою написання роботи було провести аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

- розглянути класифікацію визначень поняття прибутку підприємства;

- дослідити особливості формування прибутку;

- з'ясувати сутність та розрахунок рентабельності підприємства;

- зробити комплексний аналіз діяльності ТОВ агрофірми «Вікторія».

Об'єктом дослідження є прибуток як фінансово-економічна категорія та результат фінансово-господарської діяльності підприємства..

Предметом дослідження є методологія й організація аналізу фінансових результатів, планування прибутку та рентабельності..

Теоретичною та методологічною основою курсової роботи були праці економістів у сфері економічного аналізу й контролю, законодавчі та інші нормативно-правові акти України, Баланс підприємства та Звіт про фінансові результати.

В процесі роботи над курсовою роботою були використані наступні методи досліджень: метод пошуку та збору інформації, табличний метод, метод мікроекономічного аналізу; метод узагальнення, для того, щоб зробити висновки по підприємству.

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ ЯК РЕЗУЛЬТАТУ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Визначення прибутку підприємства

Суб'єкти підприємницької діяльності, здійснюючи виробничу, комерційну, науково-дослідницьку та іншу діяльність, отримують відповідний фінансовий результат у вигляді прибутку або збитку. Прибуток є перевищенням доходу над витратами. Зворотне положення називається збитком. З фінансової точки зору прибуток - різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарської точки зору прибуток - це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

Відповідно до Господарського кодексу України та Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат підприємства і суму амортизаційних відрахувань.

Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції та її реалізацію, тобто із собівартістю продукції [7]. Підприємство одержує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції, а прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство одержує збиток, тобто негативний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове становище, що не виключає і банкрутство.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток - це і частина додаткової вартості продукту, що реалізує підприємство, яка залишається після покриття витрат виробництва. Виділення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому вираженні як собівартість продукції.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це, перш за все, виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільною виробництва.

Прибуток - це частина додаткової вартості, вироблена і реалізована, готова до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена в створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на її формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту.

Разом з тим, прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання Тому прибуток показує її результати і враховує вплив багатьох чинників [8].

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу і госпрозрахункову. Водночас не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями. Абсолютна величина прибутку важлива, коли йдеться про фінансові ресурси, які можуть бути використані підприємствами, суспільством. Але для характеристики ефективності господарювання цього показника недостатньо.

Отже, щоб оцінити результати та ефективність господарювання, ефективність використання складових процесу виробництва, за допомогою яких отримано прибуток, його суму потрібно віднести до відповідних показників. У результаті буде одержано показник ефективності, або рентабельність [15; 34-35].

Аналіз прибутку є процесом дослідження умов і результатів її формування і використання з метою виявлення резервів подальшого підвищення ефективності управління нею на підприємстві.

За цілями здійснення аналіз прибутку підприємства підрозділяється на різні форми залежно від наступних ознак. За об'єктами дослідження виділяють аналіз формування прибутку і аналіз її розподілу і використання:

1) аналіз формування прибутку проводиться звичайно в розрізі основних сфер діяльності підприємства -- операційної, інвестиційної, фінансової. Він є основною формою здійснення аналізу з метою виявлення резервів підвищення суми і рівня прибутку підприємства;

2) аналіз розподілу і використання прибутку проводиться по основних напрямах цього використання. Він покликаний виявити рівень споживання прибутку власниками і персоналом підприємства, загальний рівень її капіталізації і конкретні форми виробничого її споживання в інвестиційних цілях.

По організації проведення виділяють внутрішній і зовнішній аналіз прибутку:

1) внутрішній аналіз прибутку проводиться менеджерами підприємства або його власниками з використанням всієї сукупності наявних інформативних показників (включаючи дані управлінського обліку). Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства;

2) зовнішній аналіз прибутку здійснюють податкові органи, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності її відображення, рівня кредитоспроможності підприємства і т.п. Джерелом інформації для проведення такого аналізу є дані фінансового обліку і звітності підприємств [15; 35].

Ріст прибутку визначає ріст потенціальних можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. За прибутком визначаються доля доходів засновників і власників, розміри дивідендів та інших доходів. За прибутком визначається також рентабельність власних і запозичених коштів, основних фондів, всього авансованого капіталу і кожної акції [9; 215].

1.2 Класифікація та формування прибутку підприємства

Класифікація основних видів прибутку подана на рис. 1.1.

2

Рис. 1.1 - Класифікація прибутку

Відповідно до наведеної класифікації розглянемо основні види прибутку [8].

Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації в діючих цінах без ПДВ і акцизів та витратами на виробництво і реалізацію продукції (рис. 1.2).

2

Рис. 1.2 - Прибуток від реалізації продукції

Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при визначенні прибутку з виручки від реалізації продукції виключають ще й експортні тарифи.

Друга складова валового (загального) прибутку підприємства - прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна (рис. 1.3).

2

Рис. 1.3 - Прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна

Третя складова валового прибутку - прибуток від позареалізаційних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю: здача майна в оренду, доходи за цінними паперами підприємства, перевищення суми отриманих штрафів над сплаченими, прибуток від спільної діяльності, прибуток минулих років, виявлений у звітному році тощо.

У процесі управління прибутком значна увага приділяється формуванню прибутку від операційної діяльності. Під операційною діяльністю розуміють основний вид діяльності підприємства, для здійснення якого воно саме створено.

Безумовно, характер операційної діяльності визначається специфікою галузі, у якій працює дане підприємство. Для більшості підприємств базою операційної діяльності є виробничо-комерційна або товарно-збутова діяльність.

Інвестиційна діяльність пов'язана з процесом обґрунтування і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства. Результати цієї діяльності відображені частково в прибутку від позареалізаційних операцій (у вигляді доходів від участі у спільних підприємствах або вкладення цінних паперів), а частково - у прибутку від реалізації майна [7;310].

Фінансова діяльність пов'язана із забезпеченням підприємства зовнішніми джерелами фінансування (залучення додаткового акціонерного капіталу, емісія облігацій та інших цінних паперів, залучення кредиту, а також обслуговування залученого капіталу шляхом виплати дивідендів і кредитів).

Прибуток (збиток) від фінансової діяльності й інших позареалізаційних операцій визначається як результат відповідних операцій, а також як різниця між загальною сумою отриманих і сплачених:

- штрафів, пені, інших економічних санкцій;

- процентів, отриманих із сум коштів, які числяться на рахунках підприємства;

- курсових різниць за валютними рахунками і за операціями в іноземній валюті;

- прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітному році;

- збитків від стихійних лих;

- втрат від списання боргів і дебіторської заборгованості;

- надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні;

- інших доходів, втрат і витрат, які відносяться відповідно до

- чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків [9; ].

Маржинальний прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності (валового доходу, зменшеного на суму непрямих податкових платежів) за відрахуванням суми змінних витрат.

Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за відрахуванням всіх операційних витрат - як постійних, так і змінних (балансовий прибуток відповідно становить різницю між усією сумою чистого доходу і всією сумою його поточних витрат) [7; 311].

Формування чистого прибутку подано на рис. 1.4:

2

Рис. 1.4 - Схема формування чистого прибутку підприємства

Чистий прибуток характеризує суму балансового прибутку, зменшеного на суму податкових платежів за його рахунок. Чистий прибуток спрямовується на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, створення резервного фонду, сплату в бюджет економічних санкцій [9; ].

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, який відображається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутку (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності [8; ].

Для підвищення ефективності роботи підприємств першочергове значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції, зростання прибутку. Для визначення основних напрямків пошуку резервів збільшення прибутку фактори, що впливають на її одержання, класифікують за різними ознаками (рис. 1.5)

2

Рис. 1.5 - Класифікація факторів, що впливають на величину прибутку

До зовнішніх факторів належать природні умови, державне регулювання цін, тарифів, банківських відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій тощо. Ці фактори не залежать від діяльності підприємств, але можуть значно впливати на розмір прибутку.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і якісні показники використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні й інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи устаткування, чисельності персоналу, фонду робочого часу й ін.

Інтенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через якісні зміни: підвищення продуктивності устаткування і поліпшення його властивостей, використання прогресивних видів матеріалів і удосконалення технології їх обробки, прискорення оборотності обігових коштів, підвищення кваліфікації і продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів тощо.

До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці і побуту тощо.

При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі ці фактори перебувають у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності [7; 313 ].

1.3 Використання та розподіл прибутку на підприємстві

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися цільові фонди для фінансування відповідних витрат. На рис. 1.6 зображено схему розподілу балансового прибутку підприємства до реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів. З неї можна зробити висновок, що на обсяг прибутку, який залишався в розпорядженні підприємств, впливали: абсолютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, податок на прибуток).



Рис. 1.6

Прибуток, що залишався в розпорядженні підприємства, не дорівнював чистому прибутку.

Чистий прибуток - це частина прибутку, що залишався в підприємства після сплати податків та штрафів (унаслідок застосування фінансових санкцій).

Використання чистого прибутку підприємство могло здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат.

На рис. 1.8 зображено структурно-логічну схему використання чистого прибутку підприємства, до введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.



Рис. 1.7

За рахунок чистого прибутку підприємство формувало ряд цільових фондів, кошти яких спрямовували на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Використання чистого прибутку на виплату дивідендів здійснювалося безпосередньо. Принципове значення в розподілі чистого прибутку мало досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання.

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури; на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).

З реформуванням бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в розподілі й використанні прибутку підприємств (рис. 1.8).



Рис. 1.8

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формування за рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше. Передбачено облік використання чистого прибутку на створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, інші напрямки використання [11; 50-57].

2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗРАХУНКУ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

2.1 Поняття рентабельності

Абсолютна сума прибутку, одержана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже важливими показниками. Проте вони не можуть характеризувати рівень ефективності господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку одержить підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і матеріалізованої роботи, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти із здійсненими витратами.

По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг).

По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства [11; 66].

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. В широкому, загальному розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) або окремих її видів; дохідність підприємств, організацій, установ в цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Роботу підприємства можна вважати рентабельною, якщо суми виручки від реалізації продукції достатні не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але й для утворення прибутку [12].

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку, проте її не можна ототожнювати з абсолютною сумою одержаного прибутку. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, яка вимірюється у відсотках.

Рентабельність можна розглядати як результат дії техніко-економічних чинників, а значить як об'єкти техніко-економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо-господарської діяльності від основних техніко-економічних чинників.

Рентабельність є результатом виробничого процесу: вона формується під впливом чинників, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції і окремих виробів.

Резерви підвищення рівня рентабельності:

- зниження собівартості окремих видів продукції за рахунок зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських працівників, збільшення фондовіддачі

- збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) промислового підприємства за рахунок зростання об'ємів виробництва і реалізації, поліпшення структури і якості продукції.

- збільшення кінцевого балансового прибутку в результаті зниження собівартості реалізованої продукції і усунення втрат від іншої реалізації і не реалізаційних заходів.

Резерви зростання прибутку і рентабельності практично невичерпні, оскільки не зупиняється розвиток науки і техніки,постійно удосконалюються форми і методи організації виробництва і праці. У завдання аналітиків входить розширення і вдосконалення методів пошуку резервів, особливо резервів зростання прибутку за рахунок інтенсифікації виробництва

2.2 Показники, що характеризують рентабельність підприємства

Рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) або окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ в цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

Різні варіанти рішень, які приймаються при визначенні прибутку поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

На рис. 2.1 зображена класифікація показників рентабельності.

2

Рис. 2.1 - Класифікація показників рентабельності

Показники рентабельності вимірюють дохідність підприємства. У процесі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється розрахунок і аналіз таких показників рентабельності:

1) Показник рентабельність активів за чистим прибутком знаходиться як відношення чистого прибутку до активів. Показує скільки зароблено чистого прибутку з використанням активів.



Характеризує ефективність використання активів підприємства.

2) Показник рентабельність власного капіталу показує скільки гривень чистого прибутку припадає з 1 грн вкладеного власного капіталу. Цей показник розраховується для наявних та потенційних власників і акціонерів.

Показник показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця, і є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладень у діяльність того чи іншого виду.

3) Рентабельність виробничої діяльності за доходом показує яку частку валовий прибуток займає у чистих доходах підприємства, тобто, який валовий прибуток з однієї гривні чистого доходу отримало підприємство.

Коефіцієнт показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

4) Рентабельність виробничої діяльності за витратами показує скільки гривень валового прибутку припадає на 1 грн витрат, характеризує середній рівень націнки на продукцію. Розраховується за формулою:



5) Рентабельність господарської діяльності підприємства показує скільки гривень чистого прибутку припадає на 1 грн чистого доходу, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність [12].

6) Період окупності капіталу показує, за який період кошти, інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

7) Період окупності власного капіталу показує, за який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком.

,

Показники рентабельності беруть активну участь у процесах аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, фінансовому плануванні, виробленні управлінських рішень, ухваленні рішень потенційними кредиторами й інвесторами [7;317].

3. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ АГРОФІРМИ «ВІКТОРІЯ»

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Вікторія" засноване на базі КСП агрофірми "Вікторія" з місцем розташування в смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області 25 лютого 2000 року.

ТОВ агрофірма "Вікторія" розташована в південно-східній частині Білопільського району в 35 км. від районного центру та 30 км. від обласного центру м. Суми. Найближча залізнична станція розташована на відстані 7 км. від товариства. Через Жовтневе проходить автотраса Суми-Конотоп. Землекористування товариства являє собою один компактний масив. Земельна площа сільськогосподарських угідь 4982 га, з них ріллі 4286га. В господарстві працюють 557 чоловік, в тому числі громадяни у віці до 40 років - 53%.

Після проведення реформування директором товариства обрали Юрія Інокентійовича Нефедова.

Основні види виробничої діяльності товариства агрофірми "Вікторія" в рослинництві виробництво зерна та цукрових буряків.

ТОВ агрофірма "Вікторія" є спеціалізованим насінницьким господарством 1 категорії. Вже більше 15 років воно активно співпрацює з Миронівським інститутом пшениці імені академіка Ремесла.

ТОВ агрофірма "Вікторія" активно займається пошуком зовнішніх інвесторів, які б були зацікавлені у спільній діяльності, що пов'язана з модернізацією виробничих потужностей, впровадженням інноваційних проектів, розширенням виробничого, переробного, збутового та сервісного секторів.

Господарство підтримує високу культуру землеробства, широко впроваджує новітні технології вирощування сільськогосподарських культур [17].

3.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз

Таблиця 3.1 - Аналіз Балансу підприємства за 2008 рік

Статті балансу	Абсолютні значення, тис грн	Питома вага, %	Зміни
	Початок періоду	кінець періоду	початок періоду	кінець періоду	Абсол.	Питома
1	2	3	4	5	6	7
1. Необоротні активи
Основні засоби
Залишкова вартість	12063	11571	56,79	55,16	- 492	- 1,63
Первісна вартість	22330	21614	110,68	103,03	- 716	- 7,65
Знос	10267	10043	50,89	47,87	- 224	- 3,02
Довгострокові біологічні активи	1265	1334	6,27	6,36	69	0,09
Довгострокові фінансові інвестиції	11	11	0,05	0,05	0	0
Усього за розділом І	13339	12916	66,12	61,57	- 423	- 4,55
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	1348	1233	6,68	5,88	- 115	- 0,8
Поточні біологічні активи	1845	1978	9,14	9,43	133	0,29
Незавершене виробництво	995	667	4,93	3,18	- 328	- 1,75
Готова продукція	2096	3450	10,39	16,45	1354	6,06
Товари	13	14	0,06	0,07	1	0,01
Дебіторська заборгованість за товари
Чиста реалізаційна вартість	251	376	1,24	1,79	125	0,55
Дебіторська заб-сть за розрахунками
з бюджетом		188		0,9	188	0,9
Із внутрішніх розрахунків	5	88	0,02	0,42	83	0,4
Інша поточна дебіторська заборгованість	105		0,52		- 105	- 0,52
Грошові кошти та їх еквіваленти
в національній валюті	178	69	0,88	0,33	- 109	- 0,55
Усього за розділом ІІ	6836	8063	33,88	38,43	1227	4,55
БАЛАНС	20175	20979	100	100	804	0
І. Власний капітал
Статутний капітал	133	133	0,66	0,63	0	- 0,03
Інший додатковий капітал	7643	7311	37,88	34,85	- 332	- 3,03
Резервний капітал	726	1422	3,6	6,78	696	3,18
Нерозподілений прибуток	695	1259	3,44	6	564	2,56
Усього за розділом І	9197	10125	45,59	48,26	928	2,67
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Інші довгострокові фін зобов'язання	224	94	1,11	0,45	- 130	- 0,66
Відстрочені податкові зобов'язання	8605	8309	42,65	39,61	- 296	- 3,04
Усього за розділом ІІІ	8829	8403	43,76	40,05	- 426	- 3,71
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	200	2,48	0,95	- 300	- 1,53
Кредиторська заборгованість за товари	560	1642	2,78	7,83	1082	5,05
Поточні зобов'язання за розрахунками
з бюджетом	622		3,08		- 622	- 3,08
з позабюджетних платежів	46	74	0,23	0,35	28	0,12
з учасниками	343	346	1,7	1,65	3	- 0,05
із внутрішніх розрахунків	78	189	0,39	0,9	111	0,51
Усього за розділом ІV	2149	2451	10,65	11,68	302	1,03
БАЛАНС	20175	20979	100	100	804	0

Отже, як бачимо з таблиці, загальна вартість майна підприємства зросла на 804 тис грн. або на 3,99 %. В складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів зменшилась на 423 тис. грн. (3,17 %). В їх складі суттєво зменшилась доля основних засобів - на 492 тис. грн. (4,08%). Відбулось збільшення вартості довгострокових біологічних активів на 69 тис. грн. (5,45%). Оборотні активи за звітний період збільшились на 1227 тис. грн. (17,95%), причиною чого стало зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 125 тис. грн. (49,8%), збільшення готової продукції на 1354 тис грн. (64,6%), що свідчить про покращення її збуту. Виробничі запаси зменшились на 115 тис. грн. (8,53%).

З таблиці бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2008 рік на 804 тис. грн. обумовлено зменшенням суми довгострокових зобов'язань підприємства, збільшенням резервного капіталу на 696 тис грн. (95,87 %). Разом з тим власний капітал збільшився на 928 тис грн. (10,09 %).

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу має резервний капітал. Негативним є збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка зросла на 1082 тис. грн. (193,21 %). Тобто підприємство використовує кошти, які йому не належать. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства, але якщо вони не затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно повертаються. В іншому випадку виникає прострочена кредиторська заборгованість.

Довгострокові зобов'язання в структурі пасиву зменшилась і становили на кінець звітного періоду 8403 тис грн. Зміна склала на 426 тис грн. (4,83%).

За рік зменшилась до нуля заборгованість по розрахунках з бюджетом на 622 тис. грн., з учасниками на 3 тис грн. (0,9%) заборгованість зросла, з позабюджетних платежів на 28 тис грн. (60,9%) відбулося збільшення. В цілому поточні зобов'язання зросли на 302 тис грн. (14,05%).

Таблиця 3.2 - Аналіз Звіту про фінансові результати за 2008 рік

Статті	Абсолютні значення, тис грн.	Питома вага, %	Зміни
	Попередній період	Звітний період	Попередній період	Звітний період	Абсол.	Питома	У % до попереднього періоду
Доход від реал-ції прод-ції (товарів, робіт)	9414	9743	100	100	329	0	3,49
ПДВ	975	864	10,36	8,87	- 111	- 1,49	- 11,38
Чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8439	8879	89,64	91,13	440	1,49	5,21
Собівартість продукції (товарів, робіт, послуг)	7715	8103	81,95	83,17	388	1,22	5,03
Валовий:
прибуток	724	776	7,69	7,96	52	0,27	7,18
Збиток
Інші операційні доходи	3470	3423	36,86	35,13	- 47	- 1,73	- 1,35
у т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і с\г продукції	353	236	3,75	2,42	- 117	- 1,33	- 33,14
Адміністративні витрати	706	964	7,5	9,89	258	2,39	36,54
Витрати на збут	74	25	0,79	0,26	- 49	- 0,53	- 66,22
Інші операційні витрати	2687	1928	28,54	19,79	- 759	- 8,75	- 28,25
у т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і с.г продукції	1713	1891	18,2	19,41	178	1,21	10,39
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	727	1282	7,72	13,16	555	5,44	76,34
Доход від участі в капіталі
Інші доходи	33	37	0,35	0,38	4	0,03	12,12
Фінансові витрати	65	60	0,69	0,62	- 5	- 0,07	- 7,69
Втрати від участі в капіталі
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	695	1259	7,38	12,92	564	5,54	81,15
Збиток
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	695	1259	7,38	12,92	564	5,54	81,15
Збиток
Чистий:
прибуток	695	1259	7,38	12,92	564	5,54	81,15
Збиток

Горизонтальний аналіз свідчить про збільшення в звітному році порівняно з попереднім усіх складових прибутку підприємства. Так, доход від реалізації продукції, як і чистий доход збільшились відповідно на 329 тис грн та 440 тис. грн.

Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності збільшився на 555 тис. грн., а фінансовий результат від звичайної діяльності, як і чистий прибуток підприємства збільшилися на 564 тис. грн. Цьому сприяло зменшення витрат на збут на 49 тис грн. (66,22%), інших операційних витрат на 759 тис грн. (28,25%), інших фінансових витрат на 5 тис грн. (7,69%) та підвищення інших доходів на 4 тис грн. (12,12%).

На фоні цих позитивних змін спостерігається негативні: збільшення собівартості реалізованої продукції на 388 тис грн (на 5,03 %), адміністративні витрати підвищились на 258 тис грн. (36,54%).

Вертикальний (структурний) аналіз результативності ґрунтується на структурному розкладі показників результативності. У процесі застосування такого аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових показника результативності.

Отже, відповідно до проведеного структурного аналізу питома вага фінансового результату від операційної діяльності зменшилась на 5,44 %, фінансового результату від звичайної діяльності та чистого прибутку - на 5,54%.

3.2 Факторний аналіз результату операційної діяльності підприємства

Таблиця 3.3 - Вихідні дані для факторного аналізу результату операційної діяльності

Стаття	За звітний Період	За попередній період	Абсолютна зміна
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	9743	9414	+ 329
Податок на додану вартість	(864)	(975)	- 111
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	(8103)	(7715)	+ 388
Інші операційні доходи	3423	3470	- 47
Адміністративні витрати	(964)	(706)	+ 258
Витрати на збут	(25)	(74)	- 49
Інші операційні витрати	(1928)	(2687)	- 759
Фінансові результати від операційної діяльності:
Прибуток	1282	727	+ 555

Фінансовий результат від операційної діяльності = Доход від реалізації продукції - ПДВ - Собівартість реалізованої продукції + Інші операційні доходи - Адміністративні витрати - Витрати на збут - Інші витрати.

Фінансовий результат від операційної діяльності 2007 р. = 9414 - 975 -7715 - 706 + 3470 - 74 - 2687 = 727 (тис.грн)

Оскільки модель мультиплікативна (складові додаються чи віднімаються), то величина зміни кожного фактора буде дорівнювати величині впливу цього фактору на модель в цілому. Іншими словами, якщо дохід збільшився на 329 тис. грн., то і фінансовий результат від операційної діяльності під дією цього фактора збільшився на 329 грн. грн. В таблиці 3.3 розраховані зміни кожного з факторів. Саме на таку величину вони впливають і на операційний прибуток. Розрахуємо сумарний вплив:

Зміна фінансового результату від операційної діяльності = 329 + 111 - 388 - 47 - 258 + 49 + 759 = + 555

Отже, під дією факторів фінансовий результат збільшився на 555 тис. грн. і повинен скласти:

727 + 555 = 1282 (тис.грн.) - прибуток, отриманий у 2008 році

За період, що аналізується, спостерігалося збільшення основного показника діяльності підприємства - чистого прибутку з 695 тис грн. на початок року до 1259 тис грн. на кінець року (на 564 тис грн.). Це являє собою позитивну тенденцію й характеризує діяльність підприємства за аналізований період з кращого боку.

Цьому сприяло декілька факторів:

- Збільшення виручки від реалізації продукції на 329 тис грн.

- Зменшення витрат на збут та фінансових витрат відповідно на 49 і 5 тис грн., а також інших операційних витрат на 759 тис грн..

Прибуток від операційної діяльності збільшився на 555 тис грн, це демонструє оптимізацію основної діяльності підприємства.

3.3 Фінансово-коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства

Показники майнового стану

1) Коефіцієнт зносу основних засобів показує рівень зносу засобів.

На початок року: К з. н. = = 0,45

На кінець року: К з. н = = 0,46

Збільшення показника свідчить про неефективну роботу підприємства в оновленні основних засобів

2) Коефіцієнт оновлення основних засобів показує рівень морального та фізичного оновлення основних засобів.

Негативне значення показника отримано за рахунок того, що відбулось не збільшення вартості основних засобів за рік, а зменшення.

3) Частка оборотних активів у загальній сумі активів:

На початок року:Ч о. в. а. == 0,21;

На кінець року:Ч о. в. а. == 0,18.

Спостерігається зменшення показника, що свідчить про зменшення оборотних активів, що є негативним для роботи підприємства.

4) Коефіцієнт мобільності активів показує скільки оборотних фондів приходиться на 1 необоротних фондів. Збільшення - позитивне явище.

На початок року: К моб. == 0,51;

На кінець року: К моб. == 0,62.

Показує скільки обігових коштів припадає на одиницю необігових, а також потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Позитивним є збільшення показника.

Виходячи з розрахованих показників майнового стану підприємства можна зробити висновки: коефіцієнт зносу основних засобів має тенденцію до збільшення, що говорить про необхідність модернізації основних фондів. Коефіцієнт мобільності активів виявив, що на одиницю необігових коштів припадає 51 коп. обігових на початок 2008 року та 62 коп. в кінці року.

Показники ділової активності

Ділова активність підприємства - це його спроможність за визначеної структури балансу формувати грошові надходження у вигляді виручки.

Аналіз ділової активності дає можливість визначити якість використання підприємством вкладених в активи фінансових ресурсів через визначення кількості оборотів, які роблять гроші, вкладені у відповідні групи активів, а також визначені джерела фінансування, та кількості днів, протягом якої відбувається один оборот (період обороту). Цей аналіз частково вказує на ефективність використання вкладених у підприємство коштів та допомагає відповісти на питання, за рахунок яких складових існує можливість підвищити результативність діяльності підприємства.

1) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів оборотних засобів за звітний період; скільки гривень чистого доходу припадає на 1 грн оборотних засобів.

К об. == 1,19;

Отже, на 1 грн оборотних засобів припадає 1,19 грн чистого доходу.

2) Коефіцієнт оборотності запасів показує кількість оборотів, які роблять гроші, вкладені у виробничі запаси за період

К о. з. == 1,2.

Гроші, вкладені у виробничі запаси, роблять за період 1,2 обороти.

3) Період обороту виробничих запасів характеризує середню кількість днів, за яку виробничі запаси роблять один оборот.

Характеризує період, протягом якого запаси трансформуються в кошти. У нашому випадку за 300 днів.

5) Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості показує кількість оборотів, яку роблять кошти, отримані у вигляді відстрочки платежу за надані товари, роботи та послуги (кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги), за період. Тобто кількість разів, що ми погашаємо середній залишок кредиторської заборгованості за визначений період:

; ,

6) Період обороту кредиторської заборгованості показує середню кількість днів, на яку нам надають відстрочку платежу постачальники виробничих запасів. Це формує додаткове джерело фінансування діяльності підприємства без безпосереднього надходження та витрачання грошових коштів.

Період погашення кредиторської заборгованості, тобто середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості становить 48,9 днів.

7) Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості показує кількість разів, яку обертаються кошти, за рахунок яких фінансується дебіторська заборгованість, за період:

8) Період обороту дебіторської заборгованості показує середню кількість днів, за яку розраховуються з підприємством покупці готової продукції. Тобто середній термін відстрочки платежу за відвантажену продукцію.

Показники рентабельності

Рентабельність - прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) або окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ в цілому як суб'єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.

1) Рентабельність власного капіталу показує скільки гривень чистого прибутку припадає з 1 грн вкладеного власного капіталу. Характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Розраховується за формулою:



Отже, кожна вкладена гривня власного капіталу принесла товариству у 2008 р. 13 коп. чистого прибутку. Цей показник низький і означає неефективність використання власних коштів, і відповідно його значення є непривабливим для акціонерів.

2) Рентабельність активів (капіталу) за чистим прибутком показує скільки гривень чистого прибутку припадає на середню вартість активів, скільки зароблено чистого прибутку з використанням активів.

Отже, на 1 грн. активів припадає 6 коп прибутку, це дуже мало.

3) Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком показує який чистий прибуток з однієї гривні чистого доходу отримало підприємство Розраховується за формулою:

4) Рентабельність господарської діяльності підприємства показує скільки гривень чистого прибутку припадає на 1 грн чистого доходу. Розраховується за формулою:

На початок року:

На кінець року:

Рентабельність господарської діяльності показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. ТОВ агрофірма «Вікторія» у 2007 р. з 1грн. чистого доходу отримала 8 коп. чистого прибутку, а у 2008 р. цей показник зріс і на 1 грн. чистого доходу припадало 14 коп. чистого прибутку.

5) Період окупності капіталу показує, за який період кошти, інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

,

На початок періоду:

На кінець періоду:

Отже, значення показника періоду окупності зменшилося на 12 днів, що є позитивним явищем.

ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ

Ліквідність - це спроможність активу перетворюватись у найліквіднішу форму (гроші) без втрат вартості і часу. Рівень ліквідності - тривалість періоду, протягом якого відбувається це перетворення.

1) Коефіцієнт загальної ліквідності обчислюється за формулою:

,

Де ОбА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт показує скільки гривень оборотних активів припадає на 1 гривню поточних зобов'язань. Надає можливість оцінити спроможність підприємства розрахуватись зі своїми боргами за період від 6 до 12 місяців.

На початок року:

На кінець року:

З точки зору аналізу, необхідно, щоб значення коефіцієнта загальної ліквідності було більше 1. У нашому випадку значення коефіцієнтів 3,18 та 3,29 знаходиться в межах нормативних значень, що свідчить про високу ліквідність активів та платоспроможність.

Можна зробити висновок, що на початок року на кожну гривню поточних зобов'язань припадало 3,18 грн поточних активів; у кінці 2008 році - 3,29 грн. Прослідковується тенденція до збільшення. Значення показника зросло на 0,11.

2) Коефіцієнт швидкої ліквідності обчислюється за формулою:

,

Де З - запаси (сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари).

Показує скільки гривень оборотних активів за мінусом найменш ліквідної їх частини (запасів) припадає на 1 грн поточних зобов'язань. Показник дає можливість оцінити спроможність підприємства розрахуватись з поточними зобов'язаннями за період від 3 до 6 місяців.

На початок року:

На кінець року:

Нормативне значення для коефіцієнта швидкої ліквідності становить 0,6. Прослідковується тенденція до збільшення значення показника. У нашому випадку, значення показників нижчі за нормативні. Ці значення свідчать про те, що лише 25 % та 29% поточної заборгованості підприємство може погасити протягом 3 - 6 місяців.

3) Коефіцієнт абсолютної (миттєвої) ліквідності розраховується за формулою:

,

Де ГК - грошові кошти;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції.

Показник дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити (до 1 міс). Показує скільки гривень найліквідніших оборотних активів припадає на 1 гривню поточних зобов'язань або яка частка поточних зобов'язань покривається найліквіднішими активами підприємства.

На початок року:

На кінець року:

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути більше 0,1 - 0,2. В даному випадку коефіцієнт має низьке значення. Воно свідчить про те, що на початок року підприємство могло негайно погасити 8% поточної заборгованості, а вже у кінці 2008 року - лише 3%.

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів, яке визначає загальну оцінку фінансової стабільності.

1) Коефіцієнт фінансової незалежності визначається як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку активу балансу, тобто відношення загальної суми власного капіталу до майна підприємства. Чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На початок року:

На кінець року:

Для коефіцієнту бажано, щоб він перебільшував по своїй величині 50 %. Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів становить майже половину. За рік відбулось несуттєве збільшення коефіцієнта на 2%. Підприємство залежить від зовнішнього фінансування.

2) Показник власних обігових коштів



На початок року: ЧОК = 9197 + 8829 - 13339 = 4687

На кінець року:ЧОК = 10125 + 8403 - 12916 = 5612

Характеризує оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.

Наявність ЧОК говорить про можливість підприємства оплачувати поточні зобов'язання, а його збільшення є позитивною тенденцією.

3) Маневреність робочого капіталу

На початок року:

На кінець року:

Показує частку запасів у власних обігових коштах. Позитивним є зменшення показника. У нашому випадку показник дещо знизився на 0,03.

4) Показник фінансового лівереджу

На початок року:

На кінець року:

Показник фінансового лівериджу говорить про те, що наше підприємство дещо залежить від довгострокових зобов'язань.

5) Коефіцієнт фінансової стійкості



На початок року:

На кінець року:

Розрахований коефіцієнт фінансової стійкості показує, що власні кошти не перевищують залучені.

3.4 Визначення типу фінансової стійкості підприємства

1-й етап - Розрахуємо наступні показники:

1) Власні оборотні засоби:

ВОЗ = ВК - Необоротні активи = Ф1Р380 - Ф1Р080

ВОЗ = 9197 - 13339 = - 4142

2) Власні та довгострокові запозичені джерела формування оборотних засобів:

ВДЗД = ВОЗ + ДЗ = ВОЗ + Ф1Р480

ВДЗД = - 4142 + 8829 = 4687

3) Загальна величина основних джерел фінансування господарської діяльності підприємства:

К = ВДЗД + короткострокові банківські кредити = ВДЗД + Ф1Р500

К = 4687 + 500 = 5187

2-й етап - Визначаємо:

ФС = ВОЗ - Запаси

ФС = - 4142 - 6297 = - 10439

ФС+Д = ВДЗД - Запаси

ФС+Д = 4687 - 6297 = - 1610

ФО = К - Запаси

ФО = 5187 - 6297 = - 1110

3-й етап - Визначаємо тип фінансової стійкості:

S = { ФС; ФС+Д; ФО}

Якщо Ф>0, тоді S(Ф) = 1, Ф<0, тоді S(Ф) =0

S = {1; 1; 1} - абсолютна фінансова стійкість підприємства;

S = {0; 1; 1} - нормальна фінансова стійкість;

S = {0; 0; 1} - нестійкий фінансовий стан;

S = {0; 0; 0} - кризовий фінансовий стан.

У нашому випадку S = {0; 0; 0}, тобто підприємство має кризовий фінансовий стан.

3.5 Визначення тривалості операційного та операційно-фінансового циклів підприємства

Операційний цикл - це проміжок часу між моментом надходження виробничих запасів на підприємства та моментом отримання грошових коштів за реалізовану продукцію, вироблену з цих виробничих запасів. Він включає в себе період обороту запасів (виробничих, незавершеного виробництва, готової продукції) та період обороту дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги:

.

ОЦ = 300 + 20,6 = 320,6 (днів) - це час, необхідний для виробництва, продажу та оплати продукції підприємства.

Фінансово-операційний цикл - це проміжок часу між моментом оплати рахунків наших постачальників за придбану сировину та матеріали та моментом оплати рахунків нашими покупцями за придбану продукцію, виготовлену з цих сировини та матеріалів:

.

ФЦ = 320,6 - 48,9 = 271,7 (днів)

Чим цикл коротший, тим краще працює підприємство.

Підприємство потребує грошових засобів, тобто залучення їх зі сторони, оскільки воно фактично кредитує своїх дебіторів грошовими засобами. Стратегія підприємства має бути спрямована на зменшення тривалості операційного циклу та збільшення періоду обороту кредиторської заборгованості.

3.6 Оцінка ймовірності банкрутства