Вертикальний аналіз балансу характеризує структуру засобів підприємства та їх джерел, коли суми за окремими статтями чи розділами беруться у відсотках до валюти балансу. Вертикальний аналіз звіту про фінансові результати характеризує структуру доходів та витрат підприємства, коли суми за окремими статтями беруться у відсотках до виручки від реалізації продукції.

На основі вихідних даних я зробила вертикальний аналіз балансу та звіту про фінансові результати підприємства в табл.1.3-1.6.

Таблиця 1.3

Вертикальний аналіз активу балансу підприємства

На рис.1.3 та 1.4 за допомогою діаграм представлено структуру активу балансу.

Висновки. У структурі активу балансу переважають необоротні активи, які складають у базовому періоді 51,8%, у звітному - 62,4%. У цілому за період структура активу балансу суттєво не змінилася. У структурі необоротних активів в обох періодах переважали основні засоби (34,5% і 36,9% загальної вартості активів відповідно), питома вага довгострокових фінансових інвестицій складала 17,2% у базовому та 25,5% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 8,3%. Частка оборотних активів зменшилася на 10,6% з 48,2% до 37,6%. Оборотні активи в обох періодах були сформовані переважно за рахунок запасів (13,7% і 15,0% загальної вартості активів відповідно) та дебіторської заборгованості (12,7% і 11,3% загальної вартості активів відповідно), при чому частка запасів у звітному періоді збільшилась на 1.3%, а дебіторської заборгованості зменшилась на 1,4% порівняно з базовим. Поточні фінансові інвестиції у звітному періоді зменшились на 7,9% загальної вартості активів підприємства, (10,4% і 2,5% загальної вартості активів відповідно). Частка грошових коштів зменшилася на 2,7% (11,5% і 8,8% загальної вартості активів відповідно).

Вертикальний аналіз пасиву балансу підприємства

На рис.1.5 та 1.6 за допомогою діаграм представлено структуру пасиву балансу.

Висновки. У структурі пасиву балансу переважає власний капітал, який складає у базовому періоді 57,5%, у звітному - 58,9%. У цілому за період структура пасиву балансу суттєво не змінилася. У структурі власного капіталу в обох періодах переважав статутний капітал (48,3% і 48,8% загальної вартості пасивів відповідно), питома вага нерозподіленого прибутку складала 9,2% у базовому та 10,0% у звітному періоді, тобто спостерігалося її збільшення на 0,8%. Частка довгострокових зобов'язань зменшилася на 1,1% з 13,7% до 12,6%. Поточні зобов'язання в обох періодах були сформовані переважно за рахунок кредиторської заборгованості (21,9% і 19,7% загальної вартості пасивів відповідно), при чому частка короткострокових кредитів у звітному періоді збільшилась на 1.9%, а кредиторська заборгованість зменшилась на 2,2% порівняно з базовим. Поточні зобов'язання у звітному періоді зменшились на 0,3% загальної вартості пасивів підприємства, (28,8% і 28,5% загальної вартості пасивів відповідно).

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПІДПРИЄМСТВА. Форма №2

Висновки за розділом. Необхідно дати загальну оцінку динаміки та структури майна та його джерел утворення, а також фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Оцінка фінансового стану підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства заснована на аналізі відносних показників, що логічно зв'язують між собою вихідні дані фінансової звітності: балансу підприємства і звіту про фінансові результати та ін. Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме прибутковість власного капіталу, вкладеного в підприємство, є рентабельність власного капіталу:

де ЧП - чистий прибуток (після сплати податку); ВК - власний капітал.

Рвк показує, скільки чистого прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів - рівень зворотності капіталу.

Так за даними фінансової звітності підприємства за два періоди цей показник дорівнює:

Рвк⁰ = 50000/11165 = 4,478; Рвк^t = 47000/7885 = 5,961.

Віддача на акціонерний капітал зросла на:

5,961 - 4,478 = 1,483;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I ^t = 5,961/4,478 = 1,331.

Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на власний капітал говорить про те, що показник збільшився на 33.1%.

Висновок. Рентабельність власного капіталу зросла на 33.1% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу.

Для того, щоб визначити, що впливає на рентабельність власного капіталу, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити Рвк як добуток трьох співмножників:

де В - виручка від реалізації продукції (доход від продажів);

А - активи підприємства.

Таке розкладання називається дюпонівською системою фінансового контролю або дюпонівським розкладанням (уперше застосовано менеджерами французької фірми Дю Пон). Такий підхід до аналізу дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:

1 - прибутковість (рентабельність) продукції;

2 - оборотність активів підприємства;

3 - заборгованість підприємства.

Аналіз прибутковості продукції

Рівень і динаміка показника прибутковості (рентабельності) продукції (Рп) залежить від рівня цін на продукцію, кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукції (у тому числі відсотки за кредити), системи оподаткування, тобто усіх факторів, що впливають на прибуток.

Прибутковість продукції аналізованого підприємства за відповідні періоди визначилася у розмірі:

Рп⁰ = 50000/135000 = 0,370; Рп^t = 7885/120000 = 0,066

Прибутковість продукції зросла на:

0,066 - 0,37 = - 0,304;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I^t = 0,066/0,37 = 0,178.

Висновок. Прибутковість продукції зросла на 17,8% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу.

Зростаюча динаміка цього коефіцієнта свідчить про те, що:

підприємство підтримує відповідний рівень цін на продукцію, яка є конкурентоспроможною в даних умовах;

підприємство контролює рівень витрат, тому що зниження витрат на виробництво одиниці продукції підвищує прибутковість.

Управління витратами з метою контролю їхнього рівня забезпечується за допомогою Системи управління ефективністю виробництва (СУЕВ), головним елементом якої є поточний економічний аналіз. Методика проведення та результати такого аналізу представлені в розділі 3 "Аналіз ефективності виробництва".

Аналіз оборотності активів