Аналіз фінансового стану підприємства
Приведення грошових потоків. Динаміка показників ліквідності, платоспроможності, власного оборотного капіталу. Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу підприємства. Аналіз показників фінансової стійкості. Аналіз оборотності засобів та рентабельності.
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
- ЗМІСТ
- ВСТУП
- РОЗДІЛ І. ПРИВЕДЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
- РОЗДІЛ ІІ. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
- 2.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства
- 2.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства
- 2.3 Аналіз фінансової стійкості підприємства
- 2.4. Аналіз оборотності засобів
- 2.5 Аналіз рентабельності
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- ДОДАТКИ
- ВСТУП
- Фінансовий менеджмент - це управління фінансами компанії, спрямоване на досягнення стратегічних і тактичних цілей функціонування даної компанії на ринку.
- Основні питання фінансового менеджменту пов'язані з формуванням капіталу підприємства та забезпеченням максимально ефективного його використання. В даний час поняття «фінансовий менеджмент» передбачає різні аспекти управління фінансами підприємства.
- Дана робота складається з двох розділів: теоретичного та розрахункового.
- Темою теоретичного розділу є приведення грошових потоків. Актуальність обраної теми полягає в тому, що розвиток ринкових відносин в Україні та посилення конкуренції на внутрішньому вітчизняному ринку ставить перед підприємствами проблему підвищення ефективності діяльності та забезпечення фінансової рівноваги в довгостроковій перспективі. Сучасна практика фінансового менеджменту в зарубіжних країнах усе ширше використовує динамічний (або потоковий) підхід до регулювання діяльності господарюючих суб'єктів, який має значні переваги в порівнянні з традиційним статичним. Потокові показники характеризують стан об'єкта дослідження не на конкретний момент часу, а за певний часовий інтервал. Серед найбільш поширених потокових показників, до яких відносяться обсяг реалізації продукції, доходи, витрати, прибуток та ін., особливе місце займає грошовий потік. В другому розділі проведений фінансовий аналіз діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08», яке розташоване в Запорізькій обл.. м. Вільнянськ і є членом асоціації «Укроліяпром». Основними видами діяльності підприємства є виробництво комбікормів, переробка насіння олійних культур, виробництво рослинної олії.
- РОЗДІЛ І. ПРИВЕДЕННЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
Для оцінки інвестиційних проектів використовуються дві групи показників: показники, що розраховуються без урахування фактору часу та показники, які розраховуються з урахуванням фактора часу.
Перша група показників більш проста в розрахунку, але вона не враховує того, що сьогоднішні і завтрашні гроші для інвестора коштують по-різному, тобто розрахунки цих показників здійснюються без приведення грошових потоків до єдиного моменту часу.
Друга група показників, на відміну від показників першої групи враховують різну вартість грошей в різні моменти часу (теорія часової вартості грошей). Ці показники є більш цікавими для власників, інвесторів і банків, так як більш коректно відображають ефективність проекту (не завищують її, як показники першої групи), тобто є більш надійним (кращим) гарантом успішності проекту. Суть їх розрахунку полягає в приведенні майбутніх грошових потоків (вартості грошей) до «сьогоднішнього» дня, вірніше, до моменту початку інвестицій в проект (передбачається, що інвестиції будуть здійснені в цьому році) [7].
Приведення грошових потоків називається дисконтуванням, суть якого полягає в тому, що нам «сьогодні» потрібно прийняти рішення про те, чи варто інвестувати кошти в проект, або стоїть проблема вибору найбільш ефективного проекту з декількох, для цього необхідно знати: наскільки вигідний, або не вигідний проект; який проект більш ефективний (вигідний). Результати дисконтування та оцінки ефективності проекту багато в чому залежать від ставки дисконтування, яка в свою чергу залежить від методу її визначення (розрахунку).
В основі всіх критеріїв, що використовують дисконтування грошових потоків, лежать такі вихідні передумови:
1. Гроші володіють міновою (альтернативною) вартістю - це відсоток, під який можна було би вкласти капітал. Завжди існує можливість, не піддаючи себе ризику, вкласти капітал під деякий відсоток (такий відсоток називають ставкою дисконтування). Очевидно, інвестувати можна лише ті кошти, якими інвестор володіє у даний момент, а не ті, що будуть отримані пізніше. Оскільки сьогоднішній дохід можна інвестувати під визначений відсоток з нульовим ризиком неповернення капіталу, цінність сьогоднішнього доходу більша від цінності завтрашнього доходу тієї ж величини на відсоток, який можна одержати шляхом інвестування сьогоднішнього доходу. Аналогічно сьогоднішня цінність майбутнього доходу буде меншою від його номінального значення на величину відсотків, які міг би одержати інвестор за цей час. Дисконтування - це процедура визначення сьогоднішньої вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням фактора часу.
2. Запаси ресурсів не обмежені.
3. Гроші - загальний еквівалент, тобто будь-які ресурси можна придбати за гроші
4. Головна і єдина мета фірми - підвищення її акціонерної вартості.
5. Менеджер діє раціонально (чи прагне діяти раціонально) відповідно до мети фірми [10].
Таким чином, сьогоднішня вартість (РV) майбутнього грошового потоку (С) дорівнює:
, (1.1)
де r - ставка відсотка за один період (ставка дисконтування);
t - кількість періодів часу від початкового моменту до моменту одержання суми С.
Найважливішими критеріями дисконтування грошових потоків є:
- чиста приведена вартість (чистий приведений дохід);
- внутрішня норма рентабельності (внутрішня ставка дохідності);
- термін приведеної окупності (період окупності дисконтований);
- індекс прибутковості (індекс дохідності);
- ануїтет.
Чиста приведена вартість або чистий приведений дохід (Net Present Value, NPV) - це сума приведених вартостей усіх грошових доходів і витрат. Чисту приведену вартість, або чистий приведений дохід інвестиційного проекту можна визначити як максимальну суму, що може заплатити фірма за можливість інвестувати кошти в даний проект без погіршення свого фінансового становища. Даний показник розраховується як алгебраїчна сума теперішніх вартостей всіх елементів чистого грошового потоку від інвестицій, який складається як із інвестиційних витрат, так і зі зворотного грошового потоку від експлуатації проекту, а саме:
, (1.2)
де С - чистий грошовий потік від інвестицій у t- му періоді життєвого циклу інвестицій;
t - індекс періоду (кількість періодів життєвого циклу інвестицій).
R - ставка відсотка за один період або ставка дисконтування, що виражена десятковим дробом.
Якщо період експлуатації інвестицій не визначається в проектних даних, то в розрахунках її приймають тривалістю 5 років [9].
Згідно з цим методом, суми надходжень і виплат протягом терміну використання об'єкта інвестицій зводяться до початкового моменту часу, тобто дисконтуються. У кожному періоді розглядається різниця між надходженнями і виплатами, яку називають ще як оберненим припливом коштів. Якщо сума коштів, яка зведена до початкового моменту, за вирахуванням суми інвестованого капіталу більша або дорівнює нулю, то така інвестиція вважається ефективною.
Недолік цього методу - важко визначити ставку дисконтування, тобто можливості альтернативного використання капіталу (у різних джерелах наводяться різні варіанти її вибору). Трудність ще й у тім, що, правду кажучи, тривалість життєвого циклу порівнюваних інвестиційних проектів повинна бути однакова, що на практиці зустрічається досить рідко.
Внутрішня норма рентабельності або внутрішня ставка дохідності (Internal Rate of Return, IRR) це ставка дисконтування, при якій чиста приведена вартість інвестицій дорівнює нулю. Внутрішня норма рентабельності інвестиційного проекту не повинна бути меншою за деякий мінімум, який фірма для себе визначила. Внутрішню норму рентабельності можна представити як темп росту інвестованого капіталу [8].
Інший варіант інтерпретації даного показника: внутрішня норма рентабельності - це найвища ставка відсотка, яку може заплатити інвестор, не втративши при цьому в грошах, якщо усі кошти для фінансування інвестиційного проекту узяті в борг і загальна сума (основна сума плюс відсотки) повинна бути виплачена з доходів від інвестиційного проекту після їх одержання. Найважливіша перевага цього критерію у тому, що немає необхідності точно знати ставку дисконтування. Поряд з цим багато керівників звикли мислити категоріями відсотків, а тому внутрішня норма рентабельності, яка виражена у відсотках, психологічно краще сприймається. Недоліки цього критерію в тім, що він враховує не абсолютні, а відносні витрати і вигоди (тобто проект, що пропонує вкладення $1 і одержання $2, виявляється більш перспективним, ніж проект, що припускає вкладення $ 1000 і одержання $1999). Крім того,
