Фінансовий аналіз діяльності ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з курсу «ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ»

на тему «ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ СТАЛЕЛИВАРНИЙ ЗАВОД»

Керівники роботи І. І. Гринащук

А. Б. Коренева

Студентка 4 курсу 3 групи

фінансового факультету С. А. Макуха

Харків, ХНЕУ, 2009

ЗМІСТ

• ВСТУП
• 1. ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• 1.1 Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства
• 1.2 Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
• 2. ПОГЛИБЛЕНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• 2.1 Аналіз ліквідності підприємства
• 2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства
• 2.3 Аналіз ділової активності підприємства
• 2.4 Аналіз рентабельності підприємства
• ВИСНОВОК
• ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ВСТУП
• Перехід України до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоздатності продукції і послуг. Важливу роль у реалізації цієї цілі відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. За його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства і його підрозділів. Отже, актуальність фінансового аналізу обумовлена тим, що використання даних, отриманих в результаті його проведення, дозволяє забезпечити сталий економічний розвиток і стійкий фінансовий стан господарюючої системи.
• Метою курсової роботи є закріплення та розширення теоретичних знань та практичних вмінь проведення аналітичного дослідження діяльності конкретного суб'єкта господарювання.
• Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити такі завдання:
• 1) визначити структуру та динаміку джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства;
• 2) провести експрес-аналіз фінансових результатів;
• 3) дослідити ліквідність підприємства;
• 4) проаналізувати фінансову стійкість підприємства;
• 5) визначити рівень ділової активності;
• 6) розрахувати показники рентабельності підприємства.
• Об'єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», а предметом - процес її аналізу та оцінки.
• ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» належить до галузі чорної металургії і виробляє сталеві відливки для вагонобудування та автомобілебудування. Воно було засноване у 1994 році шляхом перетворення державного підприємства «Кременчуцький сталеливарний завод», який функціонував більше 40 років. Держава, в особі Фонду Державного майна України акціями Товариства не володіє. Дочiрнiх підприємств, фiлiй та представництв ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» не має. Найбільші пакети акцій зосереджені у ЗАТ «Холдингова компанія «Теко-Дніпрометиз», Україна, (29%), «Daxton Holdigs Limited», Кіпр, (24%), «Renalda Investments Limited», Кіпр, (24%).
• Найбільші поставки сировини підприємство отримує від ФК «Бiзнес Модуль», ВАТ «Нікопольський феросплавний завод», «Запорізький феросплавний завод».
• Основними споживачами литва на Україні у 2008 році були ТД "КСЗ", ТОВ «Камелор», Дарницький ВРЗ, УГЦ «Укрспецвагон» Стрiйський ВРЗ, Попаснянський ВРЗ та iншi. Експортні поставки виконувались для ЗАТ «Техпромтек», «Sandor Trade», ТОВ ВО "Вагонмаш" та інших. У 2008 році продовжено співпрацю с ASF-Keystone (США), Luxport (Велика Британія), Fiastra (Республiка Кiпр). Підприємством укладаються господарські договори на постачання своєї продукції, на календарний рік. Станом на 31.12.2008 року план постачання готової продукції виконано на 100 % згідно укладених договорів.
• Основними конкурентами підприємства є: Бєжецький сталеливарний завод (Росія), який випускає вагонобудівну продукцію - раму, балку, «Уралвагонзавод (Росія), «Протрактор - Промлiт» (м. Чебоксари).
• Принципами фінансування дiяльностi підприємства є раціональне використання власних обігових коштів, без залучення кредитних коштів, через нормування та контроль за дотриманням нормативного запасу завезеного та використаного матеріалу.
• Інформаційним забезпеченням для проведення фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства, а саме форма №1 «Баланс» і форма №2 «Звіт про фінансові результати».
• 1. ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• 1.1 Аналіз структури та динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства
• Першим етапом аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства є оцінка його фінансового стану за даними балансу, які дозволяють дослідити динаміку та структуру ресурсів і джерел їх формування. Враховуючи важкість характеристики та співставлення великої кількості показників, що містяться в балансі, доцільним є проведення його експрес-аналізу шляхом групування окремих статей вихідного балансу і подальшого їх опрацювання з використанням методів вертикального та горизонтального аналізу.
• Вертикальний аналіз дозволяє визначити питому вагу кожної статті пасиву та активу в підсумку балансу на певний момент часу, тобто дослідити структуру джерел формування фінансових ресурсів та майна підприємства в статиці.
• Горизонтальний аналіз уможливлює вивчення динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства шляхом встановлення абсолютних та відносних відхилень за статтями пасиву та активу балансу.
• Порівняльні аналітичні баланси ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за 2006 - 2008 роки наведені в додатках А - В.
• У 2006 році (див. додаток А) основним джерелом формування майна підприємства був власний капітал. На початок року його питома вага складала 66,01%, а на кінець - 85,98%. Така структура фінансових ресурсів є ознакою самостійності та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Значне збільшення частки власного капіталу в пасиві балансу (на 30,25%) є позитивним зрушенням і свідчить про подальше зростання фінансової стійкості.
• Питома вага позикових коштів в сукупних джерелах формування фінансових ресурсів відповідно зменшилась з 33,99% на початок року до 14,02% на кінець року, що в черговий раз підтверджує прагнення підприємства до зменшення фінансових ризиків.
• Стрімке зростання власного капіталу зумовлене, у першу чергу, суттєвим збільшенням додаткового капіталу, а саме іншого додаткового капіталу (на 2251,58%). Його приріст міг відбуватися за рахунок дооцінки необоротних активів на кінець року або їх безкоштовного отримання від сторонніх юридичних і фізичних осіб (підтвердженням цього припущення є збільшення необоротних активів на 157,85%), а також інших видів надходжень. Позитивним є також зростання нерозподіленого прибутку підприємства на 32,65%, що свідчить про ефективність його роботи.
• Що стосується структури власного капіталу, то на початок року найбільша його частка припадала на статутний (38,73%), а найменша - на резервний капітал (1,45%). За період це співвідношення дещо змінилось: переважати став додатковий капітал (52,29%), а питома вага резервного капіталу так і залишилась мінімальною (0,72%). Внаслідок цього, незважаючи на абсолютне зростання нерозподіленого прибутку, його частка незначно зменшилась (на 7,40 процентних пункти). У цілому така ситуація є прийнятною для підприємства, оскільки свідчить про розширення його фондів.
• У структурі позикового капіталу найбільшу питому вагу на початок і кінець періоду мали поточні зобов'язання (20,40% і 10,19% відповідно). Їх переважання є ризиком втрати фінансової стійкості, оскільки з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за своєчасним поверненням коштів і на залучення в обіг на нетривалий час інших капіталів. Через це зменшення частки поточних зобов'язань на 10,21 процентних пункти є позитивною тенденцією. Довгострокові зобов'язання за досліджуваний період зменшились на 38,58%, а їх питома вага в пасиві знизилась з 12,68% до 3,83%, що свідчить про погіршення структури балансу.
• На початок і кінець року у складі кредиторської заборгованості переважала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (39,29% і 74,28% від її загальної суми на початок і кінець року відповідно). Відносне збільшення цього елемента (на 89,05%) має неоднозначний вплив. З одного боку така тенденція є сприятливою, оскільки підприємство отримує додаткове джерело фінансування, з іншого боку у разі, якщо постачальник вимагатиме миттєвої сплати рахунків, а підприємство не матиме вільних коштів для оплати воно вимушене буде залучати додаткові кошти і, як наслідок, нестиме витрати. Проте кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги формувала загальні фінансові ресурси підприємства лише на 3 - 6%, а тому її збільшення не можна вважати ризикованим. Високими темпами зростання характеризувались також поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом (263,5%) і з оплати праці (70,37%), проте, враховуючи їх незначну частку в пасиві балансу (близько 1%), ці зміни не справляли суттєвого впливу на фінансовий стан підприємства.
• Загальна вартість майна підприємства (валюта балансу) за 2006 рік збільшилась на 103,18%, що є позитивною зміною і свідчить про значне розширення виробничо-господарської діяльності.
• У складі активів як на початок, так і на кінець року переважали необоротні активи: їх питома вага збільшилась з 62,64% до 79,50% (див. рис. 1.1). Такі показники характеризують структуру активів як важку, а це, у свою чергу, пов'язано зі значними накладними витратами і високою чутливістю до змін виручки. Проте, враховуючи належність підприємства до важкої промисловості (чорна металургія), що обумовлює високу потребу саме у необоротних активах, зростання їх вартості на 157,85% можна вважати позитивним.

• Рис. 1.1 - Структура активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» у 2006 році
• Необоротні активи здебільшого представлені основними засобами. Їх питома вага в активі балансу збільшилась з 53,94% до 75,61%, а темп приросту склав 184,83%. Збільшення вартості основних фондів, яке може відбуватися внаслідок їх оновлення, модернізації, реконструкції чи ремонту, позитивно характеризує виробниче підприємство, оскільки в результаті воно отримує можливість розширити господарський оборот та підвищити якість продукції. У складі необоротних активів присутні також довгострокові фінансові інвестиції, обсяг яких за період не змінився, довгострокова дебіторська заборгованість, що зменшилась на 66,01%, і нематеріальні активи. Але питома вага в активі усіх цих елементів була незначною, а тому їх зміни не мали суттєвого впливу.
• У цілому вартість оборотних активів підприємства зросла на 10,97%, а частка в валюті балансу зменшилась на 16,94 процентних пункти. Найбільший внесок у їх формування справляла дебіторська заборгованість (питома вага в активі на початок року складала 22,50%, а на кінець - 13,03%) і запаси (13,31% і 6,57% на початок і кінець року відповідно), а найменший - грошові кошти і поточні фінансові інвестиції, частка яких коливалась від 0,02% до 0,04% (див. рис. 1.2). Структура активів з високою часткою заборгованості і низьким рівнем грошових коштів може свідчити про проблеми, пов'язані з оплатою послуг та продукції підприємства, а також про переважно негрошовий характер розрахунків.
• Рис. 1.2 - Структура оборотних активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за станом на 01.01.2007 р.
• За досліджуваний період вартість запасів майже не змінилася: її приріст склав лише 0,32%. Підтримання обсягу запасів на оптимальному для забезпечення нормального ходу виробництва і реалізації продукції рівні є сприятливим для підприємства, оскільки в даному випадку вдається уникнути як накопичення надлишкових запасів, так і їх дефіциту.
• Обсяг дебіторської заборгованості за 2006 рік збільшився на 17,72%, що є негативною зміною і свідчить про відволікання частини поточних активів і іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого процесу. Співставлення сум дебіторської і кредиторської комерційної заборгованості показало, що підприємство мало активне сальдо: дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську на 47114,8 тис. грн. на початок року і на 29172,3 тис. грн. на кінець року. Це означає що воно надавало своїм покупцям безкоштовний комерційний кредит в розмірі, що перевищує кошти, отримані у вигляді відстрочок платежів комерційним кредиторам. Враховуючи те, що бажаним вважається співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%, таку ситуацію можна розцінювати як негативну.
• Важливим етапом оцінки фінансового стану підприємства є визначення джерел формування основних складових елементів його майна шляхом співставлення окремих статей активу зі статтями пасиву балансу, за рахунок яких вони утворені. Перевірку таких співвідношень здійснюватимемо на основі балансової моделі з урахуванням загального правила забезпечення фінансової стабільності:
• НА + ОА = ВК + ДЗ + КЗ, (1.1)
• де НА - необоротні активи;
• ОА - оборотні активи;
• ВК - власний капітал;
• ДЗ - довгострокові зобов'язання;
• КЗ - короткострокові зобов'язання.
• Протягом 2006 року дане правило виконувалось, а, отже, фінансових ресурсів підприємства було достатньо для формування його активів. Балансова модель мала наступний вигляд:
• 550956 + 141283,4 + 811,5 = 595871,4 + 0 + 26576,2 + 70603,4 + 0
• 693051 = 693051.
• Для визначення правильності розміщення джерел фінансування в майні підприємства перевіримо збереження ряду рівностей (див. додаток Г).
• 1. НА = (ВК - ВОК) + ДЗ (1.2)
• 550956 = (595871,4 - 44915,4) + 26576,2
• 550956 ? 577532,2
• Співставлення вартості необоротних активів з джерелами їх фінансування вказує на надлишок коштів, за рахунок яких їх можна сформувати (4,82%). Це пояснюється тим, що у підприємства було достатньо власного капіталу не тільки для покриття усіх необоротних активів, а й для фінансування частини оборотних у сумі власних оборотних коштів. Внаслідок цього формування необоротних активів відбувалося наступним чином. Нематеріальні активи були повністю профінансовані за рахунок частини статутного капіталу. На основні засоби була спрямована решта статутного, весь додатковий і резервний капітал, а також частина нерозподіленого прибутку. Після фінансування довгострокових фінансових інвестицій і довгострокової дебіторської заборгованості за рахунок нерозподіленого прибутку його залишок у сумі 44915,4 тис. грн. було спрямовано на формування власних оборотних коштів.
• 2. ОА = ВОК + КЗ (1.3)
• 141283,4 = 44915,3 + 70603,4
• 141283,4 ? 115518,7
• У відношенні оборотних активів прослідковується протилежна тенденція: для їх формування було недостатньо власних оборотних коштів і поточних зобов'язань. Проте ця нестача (18,23% від потреби) була покрита за рахунок довгострокових зобов'язань, які не були використані при фінансуванні необоротних активів. Таким чином, на запаси були спрямовані власні оборотні кошти і частина довгострокових зобов'язань. Дебіторська заборгованість фінансувалась за рахунок решти довгострокових зобов'язань, короткострокових кредитів і частини кредиторської заборгованості, за рахунок якої були сформовані також всі інші статті оборотних активів.
• 3. З = ВОК + (КЗ, КрЗ), (1.4)
• де ВОК - власний оборотний капітал,
• КрЗ - кредиторська заборгованість.
• 45550,1 = 44915,3 + 61158,6
• 45550,1 ? 106073,9.
• Причиною порушення рівності є те, що для повного покриття матеріальних запасів підприємству було достатньо власних оборотних коштів і частини довгострокових зобов'язань, а поточні зобов'язання були використані для фінансування решти статей оборотних активів.
• У цілому на основі співставлення елементів майна підприємства і джерел їх формування можна вважати його фінансово стійким. Хоча передбачені балансовою моделлю відповідності не завжди виконувались, різниця між розрахунковими і фактичними величинами була незначною, а недофінансування окремих груп оборотних активів компенсувалося перефінансуванням інших.
• У 2007 році (див. додаток Б), як і в попередньому періоді, в структурі джерел фінансування майна переважав власний капітал. Протягом року його приріст склав 6,45%, а питома вага в пасиві балансу збільшились з 85,44% до 88,04%, що свідчить про подальше підвищення фінансової стійкості.
• Частка залучених коштів відповідно зменшилась з 14,56% до 11,96%. З одного боку, це зрушення є позитивним і означає зменшення залежності підприємства від мінливого зовнішнього середовища. З іншого боку, відмовляючись від збільшення фінансових ресурсів за рахунок позик підприємство відмовляється від створення бази для подальшого розвитку. За умови забезпечення більш високого рівня віддачі на вкладений капітал, ніж плата за кредитні ресурси, залучаючи позикові кошти, воно могло б підвищити рентабельність власного капіталу.
• Збільшення власного капіталу відбувалось за рахунок стрімкого зростання нерозподіленого прибутку (на 43,61%). Інші його складові залишились на рівні минулого року за винятком додаткового капіталу, який незначно скоротився (на 0,93%). У структурі власного капіталу найбільша частка припадала на додатковий капітал (52,02% на початок і 49,88% на кінець року), а найменша - на резервний капітал (0,71% і 0,69% відповідно). Позитивним є зростання питомої ваги нерозподіленого прибутку з 13,75% до 19,11%, що свідчить про розширений тип відтворення.
• Позикові кошти підприємства, як і в минулому році, були представлені переважно поточними зобов'язаннями, які складали 10,74% на початок і 7,91% на кінець періоду. З огляду на це позитивним є їх скорочення на 23,93% і збільшення довгострокових зобов'язань на 2,43%, що сприяє зниженню ризиків втрати фінансової стійкості.
• Кредиторська заборгованість в основному сформована за рахунок кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги: на 33,63% на початок і на 42,94% на кінець року. Зважаючи на збереження минулорічної тенденції до її збільшення (темп приросту у 2007 році склав 27,65%), підприємству варто слідкувати за наявністю високоліквідних активів для погашення кредиторської заборгованості на випадок термінової вимоги постачальників. Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зросли на 72,37%, а з одержаних авансів зменшились на 77,61%, що є негативним фактом, який однак через малу питому вагу цих статей в пасиві балансу не справив суттєвого впливу.
• Загальна вартість майна підприємства за досліджуваний 2007 рік майже не змінилась: її приріст склав 3,31%, що свідчить про збереження обсягів виробничо-господарської діяльності. Структура активів як і в попередньому році була важкою: на початок і на кінець періоду в ній переважали необоротні активи, частка яких складала близько 79% (див. рис. 1.3). Нарощування виробничих потужностей позитивно характеризує ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».

• Рис. 1.3 - Структура активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» у 2007 році
• Вартість необоротних активів протягом 2007 року зросла на 3,36%, що переважно було обумовлено збільшенням основних засобів на 2,91%. Саме на них припадала найбільша частка, яка складала близько 75% як на початок, так і на кінець року. Незмінним залишився обсяг довгострокових фінансових інвестицій, питома вага яких сягала 3,6% від загальної вартості майна. На відміну від них великим приростом на рівні 328,44% характеризувалася довгострокова дебіторська заборгованість. Збільшення даного показника вказує на відволікання коштів з основної виробничої діяльності, але через низьку питому вагу цієї статті такі зміни не справили суттєвого впливу на фінансовий стан підприємства.
• За 2007 рік вартість і питома вага оборотних активів практично не змінилася. Найбільший внесок у їх формування, як і у минулому році, зробила дебіторська заборгованість (13,58% від загальної вартості активів на початок року і 9,78% на кінець), а також запаси (6,54% і 8,53% відповідно). При цьому на низькому рівні продовжувала перебувати найбільш ліквідна частина оборотних активів - грошові кошти (0,02% на початок і 2,17% на кінець року) та поточні фінансові інвестиції (0,02% протягом року) (див. рис. 1.4). Збереження такої тенденції є потенційною загрозою для платоспроможності підприємства, викликаною проблемами, пов'язаними з оплатою послуг та продукції або нераціональною кредитною політикою.
• Рис. 1.4 - Структура оборотних активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за станом на 01.01.2008 р.
• За аналізований період вартість запасів зросла на 36,35%. Співставлення цього показнику з оборотністю запасів, дає підстави вважати такий приріст позитивним, оскільки коефіцієнт оборотності оборотних активів за 2007 рік збільшився з 3,85 до 6,7 оборотів за період, що свідчить про розширення діяльності підприємства і підвищення ефективності використання майна.
• Поряд з цим позитивним є зменшення дебіторської заборгованості на 25,60%, що означає повернення коштів в господарський обіг підприємства. Незважаючи на це, як на початок, так і на кінець року сальдо заборгованості підприємства залишалось активним. У той же час сприятливим є зменшення суми перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською з 29172,3 тис. грн. до 13429,1 тис. грн.
• Співставлення окремих статей активів і пасивів з показало, що ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» є фінансово стабільним - усі складові майна забезпечені джерелами фінансування (див. додаток Д):
• 568884 + 149050,5 + 1879,3 = 633714,2 + 1939,8 + 27222,5 + 56937,7 + 0
• 719814,2 = 719814,2.
• Для перевірки раціональності розміщення джерел фінансування в майні підприємства перевіримо виконання наступних рівностей.
• 1. НА = (ВК - ВОК) + ДЗ
• 568884 = (633714,2 - 64830,2) + 27222,5
• 568884 ? 596106,5
• У зв'язку з великим обсягом власного капіталу підприємство мало надлишок потенційних джерел фінансування необоротних активів у сумі довгострокових зобов'язань, який складав 4,79%. Розподіл складників власного капіталу між елементами іммобілізованих активів відбувався аналогічно 2006 року: нематеріальні активи були профінансовані за рахунок частини статутного капіталу, основні засоби - решти статутного, усього додаткового і резервного капіталу, а також частини нерозподіленого прибутку, залишок якого у сумі 64830,2 тис. грн. було спрямовано на формування власних оборотних коштів.
• 2. ОА = ВОК + КЗ
• 149050,5 = 64830,2 + 56937,7
• 149050,5 ? 121767,9
• Як і у попередньому році, оборотні активи підприємства не покривалися повністю за рахунок власних оборотних коштів і поточних зобов'язань (нестача складала 18,30% від потреби), але завдяки наявності довгострокових зобов'язань вони були повністю профінансовані. На запаси була спрямована частина власних оборотних коштів, на дебіторську заборгованість - решта власних оборотних коштів, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокові зобов'язання і частина кредиторської заборгованості. Поточні фінансові інвестиції, грошові кошти, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів забезпечувались залишком кредиторської заборгованості.
• 3. З = ВОК + (КЗ, КрЗ),
• 62109,8 = 64830,2 + 56937,7
• 62109,8 ? 121767,9.
• Порушення рівності викликане тим, що для повного покриття матеріальних запасів підприємству було достатньо частини власних оборотних коштів, а кредиторську заборгованість було використано для фінансування решти статей оборотних активів.
• Встановлення зв'язку активної і пасивної частини балансу показало, що всі складові майна підприємства забезпечені джерелами фінансування, а тому його можна вважати фінансово стійким.
• У 2008 році (див. додаток В) серед джерел формування ресурсів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» продовжував переважати власний капітал. Однак протягом цього періоду структура капіталу погіршилася, оскільки питома вага власних коштів зменшилась з 88,04% до 57,57%, що зумовило зменшення фінансової стійкості.
• Частка позикового капіталу відповідно збільшилась з 11,96% до 42,43%, що може свідчити про підсилення фінансової нестійкості підприємства та підвищення ступеню його фінансового ризику.
• Поряд зі зниженням питомої ваги вартість власного капіталу значно збільшилась: її приріст склав 73,28%, що було обумовлено зростанням резервного капіталу та нерозподіленого прибутку. Так, завдяки приросту останнього на 338,62%, його частка в пасиві балансу збільшилась з 19,11% до 31,64%, і на кінець періоду в структурі власного капіталу нерозподілений прибуток посів перше місце. Збільшенням характеризувався і резервний капітал (на 76,77%), але його питома вага так і залишилась низькою (0,69% і 0,46% від загальних джерел фінансування на початок і кінець року відповідно). Додатковий капітал, який на початок року формував майже половину усіх фінансових ресурсів, внаслідок цього зменшився у питомій вазі на 31,34 процентних пункти, хоча його вартість практично не змінилася. Отже, у цілому фонди підприємства за досліджуваний період значно збільшилися, що свідчить про високу результативність та ефективність використання капіталу.
• Негативною тенденцією для підприємства є переважання у структурі позикових коштів поточних зобов'язань. Їх приріст за рік склав 1055,12%, а частка у джерелах фінансування збільшилась з 7,91% до 34,48%. Такі зрушення є великим ризиком втрати фінансової стійкості, внаслідок чого підприємству необхідно обмежити подальше залучення короткострокового капіталу і вести роботу з забезпечення своєчасного повернення вже наявних позик. Приріст довгострокових зобов'язань також був значним і складав 448,34%, проте їх частка збільшилась не суттєво: з 3,78% до 7,83%. Таким чином, у 2008 році фінансова стратегія підприємства була спрямована на активне розширення фінансових ресурсів шляхом запозичень, що призвело до погіршення структури балансу і підвищення ризиків.
• У складі кредиторської заборгованості найбільшу питому вагу на початок року мала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (49,32% від її загальної суми), а на кінець року - інші поточні зобов'язання (82,61%). Несприятливим є збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 220,76%, оскільки це зумовлює ризик втрати фінансової стійкості, роблячи підприємство надто залежним від зовнішніх короткострокових джерел фінансування. У той же час існує і позитивна тенденція - зменшення поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом на 45,27% і збільшення зобов'язань з одержаних авансів на 29,49%.
• Збільшення вартості майна підприємства за досліджуваний період на 165,01% у цілому характеризує його діяльність як ефективну. Такі зміни балансу є позитивними і свідчать про збереження стійкої тенденції з розширення господарського обороту протягом 2006 - 2008 років.
• При цьому вкрай несприятливим для підприємства є зменшення питомої ваги необоротних активів з 79,03% до 30,19% за умови збереженні їх вартості на рівні минулого року. Такі зрушення призвели до зміни структури активів з важкої (частка необоротних активів більше 40%) на легку (частка необоротних активів менше 40%). Незважаючи на те, що легка структура активів свідчить про мобільність майна, вона є неприйнятною для підприємства важкої промисловості, що обумовлено специфікою його діяльності (див. рисунок 1.5).
• Рис. 1.5 - Структура активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» у 2008 році
• Вартість та питома вага складників необоротних активів залишились у цілому на минулорічному рівні. В їх структурі продовжували переважати основні фонди (74,92% активу балансу на початок і 28,83% на кінець року), приріст вартості яких склав 1,99%. Протягом року була повністю ліквідована довгострокова дебіторська заборгованість, що сприяло залученню фінансових ресурсів в основну діяльність підприємства, однак через малу питому вагу цієї статті (0,05%) такі зміни не могли справити суттєвого впливу на фінансовий стан.
• Величина оборотних активів протягом 2008 року збільшилась на 792,44%, що викликало зростання їх питомої ваги на 49,02 процентних пункти в активі балансу. Дану ситуацію можна розглядати двояко. З одного боку, подібні зміни можуть свідчити про розширення виробництва, з іншого, вони можуть бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, яке викликало необхідність у збільшенні їх маси, що є негативною тенденцією. Надзвичайно несприятливим також є те, що як на початок, так і на кінець року оборотні кошти формувалися переважно за рахунок дебіторської заборгованості (див. рисунок 1.6). Ситуація погіршувалась тим, що за період її питома вага збільшилась з 9,78% до 60,02% від загальної вартості майна, а приріст склав 1527,21%. При цьому питома вага грошових коштів продовжувала залишатись низькою - 2,17% на початок і 5,59% на кінець року. З огляду на це позитивною є тенденція з їх збільшення на 583,06%. Вартість запасів за рік зросла на 15%, що, враховуючи зменшення коефіцієнта оборотності з 6,7 до 2,54, є негативним фактом і свідчить про спад активності підприємства.

• Рис. 1.6 - Структура оборотних активів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за станом на 01.01.2009 р.
• Протягом 2008 року темпи приросту як дебіторської, так і кредиторської заборгованості були дуже високими - 1527,21% і 1055,12% відповідно. Внаслідок цього, як і у попередніх періодах, збереглося активне сальдо заборгованості, при чому перевищення дебіторської над кредиторською збільшилося з 13429 тис. грн. до 487315 тис. грн. Така тенденція несприятлива для підприємства, так як її наслідком є відволікання і заморожування значних фінансових ресурсів, що може стати причиною дефіциту коштів, для покриття якого необхідні нові запозичення, що у свою чергу неможливо через вже наявні великі ризики неплатоспроможності та втрати фінансової стійкості. Отже, кредитна політика підприємства потребує негайного перегляду і корекції.
• Співставлення основних складових елементів майна підприємства зі джерелами їх фінансування показало що у 2008 році виконувалось основне правило забезпечення фінансової стійкості (див. додаток Е):
• 575866 + 1330186 + 1525 = 1098108 + 2494 + 149270 + 657705 + 0
• 1907577 = 1907577.
• Для перевірки раціональності розміщення джерел фінансування в майні підприємства перевіримо виконання наступних рівностей.
• 1. НА = (ВК - ВОК) + ДЗ
• 575866 = (1098108 - 522242) + 149270
• 575866 ? 725136
• Потреба у необоротних активах підприємства цілком покривалася за рахунок власного капіталу, внаслідок чого воно не мало необхідності використовувати для цього довгострокові зобов'язання. Таким чином, потенційні джерела фінансування необоротних активів перевищували їх вартість на 25,92%. Розподіл складників власного капіталу між елементами іммобілізованих активів відбувався наступним чином: нематеріальні активи були профінансовані за рахунок частини статутного капіталу, основні засоби - решти статутного, усього додаткового і резервного капіталу, а також частини нерозподіленого прибутку, залишок якого у сумі 522242 тис. грн. було спрямовано на формування власних оборотних коштів.
• 2. ОА = ВОК + КЗ
• 1330186 = 522242 + 657705
• 1330186 ? 1179947
• Для покриття оборотних активів підприємству, як і у попередні роки, було недостатньо власних оборотних коштів і поточних зобов'язань (нестача складала 11,29% від потреби), але завдяки наявності довгострокових зобов'язань вони були повністю профінансовані. На запаси була спрямована частина власних оборотних коштів, на дебіторську заборгованість - решта власних оборотних коштів, забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокові зобов'язання і частина кредиторської заборгованості. Грошові кошти, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів забезпечувались залишком кредиторської заборгованості.
• 3. З = ВОК + (КЗ, КрЗ),
• 71650 = 522242 + 657705
• 71650 ? 1179947
• Дана рівність не виконувалась через те, що для повного покриття матеріальних запасів підприємству було достатньо частини власних оборотних коштів, а кредиторську заборгованість було використано для фінансування решти статей оборотних активів.
• Встановлення зв'язку активної і пасивної частини балансу показало, що вимоги до розподілу джерел фінансування між складовими майна продовжували не виконуватись, але внаслідок того, що одні елементи характеризувались надлишком потенційних коштів, а інші нестачею, потреба у капіталі за кожною статтею активу була забезпечена.
• Роблячи підсумок експрес-аналізу балансу ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», можна виділити наступні особливості та тенденції змін його фінансового стану.
• Протягом 2006 - 2008 років у структурі джерел фінансування переважав власний капітал і підприємство характеризувалося високим рівнем фінансової стійкості. З початку 2006 до початку 2008 року частка власних коштів поступово зростала з 66,01% до 88,04%, а до кінця 2008 року різко знизилась до 57,57%, що позначилось погіршенням фінансового стану і збільшенням ступеню фінансових ризиків. Можна припустити, що відмова від курсу на підвищення фінансової незалежності у 2008 році була обумовлена збільшенням потреби у фінансуванні активів через наявність великої дебіторської заборгованості, яка призводила до відволікання коштів з господарського обігу. Внаслідок цього питома вага залучених коштів в сукупних джерелах фінансування спочатку характеризувалась зменшенням з 33,9% до 11,96% (до початку 2008 року), а потім збільшилась до 42,43%.
• У той же час вартість власного капіталу протягом усіх трьох досліджуваних періодів збільшувалась. Максимальним темпом приросту вона характеризувалась у 2006 році (164,64%), а мінімальним - у 2007 (6,45%). У 2006 році зростання власного капіталу відбувалось за рахунок різкого збільшення додаткового капіталу (на 2251,58%), частка якого у результаті сягнула 52,29% від загального обсягу джерел фінансування. У 2007 році розміри і питома вага додаткового капіталу практично не змінились, а збільшення власних коштів головним чином відбувалось за рахунок приросту нерозподіленого прибутку на 43,61%, внаслідок чого його частка збільшилась з 13,75% до 19,11%. Але найбільшим приростом нерозподілений прибуток характеризувався у 2008 році (на 338,62%), завдяки чому він став переважати у складі власного капіталу, досягнувши 31,64% пасиву балансу. Отже, протягом 2006 - 2008 років резерви, фонди і нерозподілений прибуток ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» збільшувались, що свідчить про ефективність діяльності підприємства.
• У структурі позикових коштів у 2006 - 2008 роках переважали поточні зобов'язання, що є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості. Це пояснюється специфікою діяльності підприємства, а саме переважанням низько ліквідних активів, матеріалоємністю виробництва, великою тривалістю виробничо-комерційного циклу, що зумовлює потребу в довгострокових джерелах фінансування.
• У складі кредиторської заборгованості протягом досліджуваних періодів переважала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, формуючи від 33% до 74% від її загального обсягу. Негативним фактом є високі темпи приросту цієї статті: 89,05% у 2006 році, 27,65% у 2007 році і 220,76% у 2008 році. Така тенденція є несприятливою, оскільки підсилює залежність підприємства від зовнішніх короткострокових джерел фінансування і являє собою ризик втрати фінансової стійкості.
• За три роки вартість майна підприємства збільшилась з 341100,2 тис. грн. до 1907577 тис. грн., що свідчить про розширення виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу. У його складі переважали необоротні активи, що властиво підприємствам важкої промисловості. З 2006 до початку 2008 року структура активів була важкою: частка необоротних активів була досить високою - 62-79%. Однак на кінець 2008 року необоротні активи склали лише 30,19% від загальної вартості майна, що, незважаючи на підвищення його мобільності, є негативним фактом, адже у виробничого підприємства повинні переважати іммобілізовані активи. Щодо структури необоротних активів, то вона не зазнала істотних змін - найбільшу частку в ній весь час складали основні засоби (28,83 - 75,61% активу балансу).
• Протягом досліджуваного періоду вартість оборотних активів також характеризувалась зростанням (з 127311,6 тис. грн. на початок 2006 року до 1330186 тис. грн. на кінець 2008 року). При цьому на кінець 2008 року вони навіть стали переважати в активі балансу, сформувавши його на 69,73%. Враховуючи те, що збільшення вартості оборотних активів відбувалося в основному за рахунок дебіторської заборгованості, яка у 2006 - 2008 роках мала найбільшу частку (13,3-60%) і великі темпи приросту, такі зрушення можна вважати порушенням структури балансу. Співставлення питомої ваги дебіторської заборгованості і грошових коштів, яка коливалася у межах 0,03-5,59%, показало, що підприємство могло мати проблеми, пов'язані з оплатою продукції. Вартість запасів також поступово збільшувалась з 45406,1 тис. грн. до 71650 тис. грн., але якщо у 2006 - 2007 роках такі зміни можна було вважати позитивними, тому що паралельно зростав коефіцієнт оборотності, то в 2008 році вони були пов'язані зі спадом ділової активності, що позначилось зменшенням даного коефіцієнта.
• Співставлення сум дебіторської і кредиторської комерційної заборгованості показало, що підприємство мало активне сальдо (дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську). Це означає, що воно надавало своїм покупцям безкоштовний комерційний кредит в розмірі, що перевищував кошти, отримані у вигляді відстрочок платежів комерційним кредиторам.
• Підприємство було фінансово стійким, так як протягом усіх трьох досліджуваних періодів розміщення капіталу в активах було раціональним: необоротні активи повністю фінансувались за рахунок власного капіталу, а оборотні - за рахунок власних оборотних коштів, сума яких поступово збільшувалася з 44915,3 тис. грн. до 522242 тис. грн., а також довгострокових і поточних зобов'язань.
• За результатами попередньої оцінки фінансового стану ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» можна зробити висновок про те, що у 2006 - 2008 роках воно було фінансово стійким, розвивалося і характеризувалося нарощуванням фінансових ресурсів. З позицій динаміки фінансових показників і структурних пропорцій балансу найбільш ефективною фінансова політика підприємства була у 2007 році, а найменш - у 2008 році, що могло бути обумовлено негативним впливом фінансово-економічної кризи на його діяльність.
• фінансовий ліквідність рентабельність діловий
• 1.2 Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності підприємства
• Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства визначають фінансові результати (прибуток або збиток), отримані внаслідок цієї діяльності. Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» здійснюватимемо за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» з використанням абсолютних та відносних показників, що містяться в таблиці 1.1.
• Таблиця 1.1 Фінансові результати діяльності підприємства у 2006 - 2008 роках

Показник	Джерело інформації, форма № 2	2006 рік, тис. грн.	2007 рік, тис. грн.	Темп приросту, %	2008 рік, тис. грн.	Темп приросту, %
1	2	3	4	5=(4-3)/3	6	7=(6-4)/4
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 010	560803,5	1092974	94,89%	2144910	96,25%
2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 035	517165,9	987429,6	90,93%	1880007	90,39%
3. Валовий прибуток (збиток)	р. 050 (055)	110324,9	172169,8	56,06%	794301	361,35%
4. Фінансовий результат від операційної діяльності	р. 100 (105)	39504,8	56163,8	42,17%	706490	1157,91%
5. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	р. 170 (175)	32514,8	51600,8	58,70%	709073	1274,15%
6. Чистий прибуток	р. 220 (225)	23705,6	41470,9	74,94%	536731	1194,24%

• Усі абсолютні показники фінансових результатів протягом 2006 - 2008 років були позитивними і характеризувалися стрімким зростанням, що свідчить про прибутковість підприємства. У 2007 році порівняно з попереднім періодом найбільшим темпом приросту характеризувався дохід (виручка) від реалізації продукції (94,89%), а найменшим - фінансовий результат від операційної діяльності (42,17%). У 2008 році усі темпи приросту перевищили минулорічні значення, і якщо у відношення до доходу від реалізації ця різниця була незначною (1,40%), то темпи приросту валового прибутку, фінансових результатів від операційної і звичайної діяльності, а також чистого прибутку випереджали їх на 305,29 - 1215,45 процентних пункти, що свідчить про суттєве підвищення ефективності діяльності підприємства.
• Ефективність основної діяльності, яка є головною метою функціонування підприємства, характеризується валовим прибутком, а також фінансовим результатом від операційної діяльності. Дані показники свідчать про те, що протягом аналізованого періоду вона була прибутковою, при чому отриманий фінансовий результат збільшився з 39504,8 тис. грн. у 2006 році до 706490 тис. грн. у 2008 році.
• У 2006 - 2008 роках основний дохід підприємство отримувало за рахунок основної діяльності. При цьому протягом 2006 і 2007 років витрати від інвестиційної і фінансової діяльності перевищували отримані внаслідок їх проведення доходи, в результаті чого фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування був дещо меншим за фінансовий результат від операційної діяльності. Позитивною є зміна даної тенденції у 2008 році на протилежну: у цьому періоді здійснення інвестиційної та фінансової діяльності призвело до незначного збільшення прибутку від основної діяльності.
• На кінець аналізованого періоду в результаті здійснення всіх видів діяльності підприємство отримало прибуток у розмірі 709073 тис. грн. Чистий прибуток, який фактично залишається в розпорядженні підприємства, склав 536731 тис. грн.
• У 2007 році темп приросту чистого доходу (90,93%) перевищував темп приросту чистого прибутку (74,94%). Незначне відставання зростання останнього може бути пов'язане з накопиченням попередніх боргів або незначним підвищенням собівартості продукції. У 2008 році темп приросту чистого прибутку (1194,24%) перевищував темп приросту чистого доходу (90,39%) на 1103,85 процентних пункти. Така тенденція є позитивною і може мати місце внаслідок зростання віддачі від впровадження новітніх технологій або використання більш дешевої сировини, матеріалів, енергії, що дозволяє зменшити собівартість продукції (товарів, робіт, послуг). Окрім того сприятливим для підприємства є випередження темпами приросту чистого прибутку темпів приросту чистого доходу (див. рисунок 1.7).

• Рис. 1.7 - Динаміка чистого прибутку та чистого доходу
• Таким чином, результати експрес-аналізу фінансових результатів показали, що протягом 2006 - 2008 років діяльність ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» була прибутковою, при чому її ефективність підвищувалась у динаміці за всіма показниками швидкими темпами. Наявність такої тенденції позитивно характеризує підприємство і свідчить про суттєве розширення його господарського обороту, а, отже, і про стійкий розвиток.
• 2. ПОГЛИБЛЕНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
• 2.1 Аналіз ліквідності підприємства
• Ліквідність - це здатність активів перетворюватися в грошові кошти. В загальному вигляді вона характеризується наявністю у підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, які легко реалізуються.
• Ступінь ліквідності активів підприємства визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена (чим коротше період, тим вища ліквідність активів).
• Інформаційним забезпеченням аналізу ліквідності підприємства є форма № 1 «Баланс».
• Виконання аналізу ліквідності підприємства розпочнемо з визначення показників ліквідності балансу, які містяться в додатку Є. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства такими його активами, строк перетворення яких у готівкові грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Таким чином, аналіз ліквідності балансу передбачає поетапне співставлення груп активів підприємства, виділених відповідно до ступеню їх ліквідності, з групами пасивів, сформованими згідно строку їх виконання.
• За ступенем ліквідності статті активів можна умовно розподілити на 4 групи:
• 1 група (А1) - абсолютно ліквідні активи, такі, як грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;
• 2 група (А2) - активи, що швидко реалізуються (готова продукція, товари відвантажені й дебіторська заборгованість). Основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. Тому з метою підвищення ліквідності підприємство в необхідній мірі може управляти активами даної групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців;
• 3 група (А3) - активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси та незавершене виробництво);
• Слід відзначити, що оборотні активи взаємопов'язані в межах кругообігу коштів, що відображається їх послідовною трансформацією з однієї групи активів у іншу.
• 4 група (А4) - активи, що важко реалізуються (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво).
• Оскільки в складі пасивів можна виділити зобов'язання різного рівня строковості, то у зв'язку з цим, усі зобов'язання підприємства, залежно від строковості їхнього погашення ділять на 4 групи:
• 1 група (П1) - найбільш строкові зобов'язання (кредиторська заборгованість і кредити банку, строк погашення яких настав);
• 2 група (П2) - середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);
• 3 група (П3) - довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку та позики);
• 4 група (П4) - постійні (стійкі) пасиви (власний капітал, що постійно знаходиться в розпорядженні підприємства).
• Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо А1?П1, А2?П2, А3?П3, А4?П4. При цьому якщо виконуються перші три обов'язкові умови ліквідності А1?П1, А2?П2, А3?П3, то виконується і остання нерівність А4?П4, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб'єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.
• Протягом 2006 - 2008 років перша нерівність (А1?П1) не виконувалась, тобто спостерігалась нестача найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Поточні надходження покривали зобов'язання на початок 2006 року лише на 0,79%, а на кінець 2008 року - на 16,22%. Така ситуація свідчить про порушення абсолютної ліквідності балансу і є загрозою неспроможності підприємства негайно розплатитися з кредиторами у разі наявності такої потреби.
• Співставлення швидкореалізованих елементів (А2) з короткостроковими пасивами (П2) дає можливість оцінити поточну ліквідність. У 2006 - 2008 роках вимога до неї виконувалась, що свідчить про платоспроможність підприємства в найближчому майбутньому.
• З початку 2006 до кінця 2007 року потенційні надходження перевищували платежі, що було гарантією погашення зобов'язань у віддаленому майбутньому. На кінець 2008 року підприємство мало нестачу активів, що важко реалізуються, для покриття довгострокових пасивів, яка складала 46,41% від їх обсягу. Проте така ситуація не повинна була негативно вплинути на фінансовий стан у зв'язку з наявністю великого надлишку активів, що швидко реалізуються, які дозволяють повністю компенсувати нестачу.
• Таким чином, співставлення груп активів і пасивів підприємства показало, що протягом досліджуваного періоду абсолютна ліквідність балансу була порушена. Але у той же час поточна і перспективна ліквідність забезпечувалися, що свідчить про здатність ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» розраховуватися за поточними зобов'язаннями у короткостроковій і довгостроковій перспективі.
• Для більш детального аналізу ліквідності розрахуємо фінансові коефіцієнти шляхом співставленням окремих груп активів з короткостроковими пасивами на основі даних балансу (див. таблицю 2.1).
• Таблиця 2.1 Показники ліквідності балансу підприємства у 2006 - 2008 роках

Показник	Джерело інформації	Нормативне значення	На початок 1-го періоду	На кінець 1-го періоду	На кінець 2-го періоду	На кінець 3-го періоду
1	2	3	4	5	6	7
1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)		від 1,5 до 2	1,83	2,00	2,62	2,02
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)		від 0,5 до 1	1,18	1,36	1,53	1,91
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)		0,2 - 0,35	0,003	0,01	0,28	0,16
4. Власні оборотні кошти (ВОК)	ф.1, р. 380 - ф.1, р.080	збільшення	11489,0	44915,3	64829,8	522242
5. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (Квок)		збільшення	0,09	0,32	0,43	0,39
6. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами (Кзвок)		не нижче 0,5	0,25	0,99	1,04	7,29
7. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (Кманвок)		збільшення	0,009	0,006	0,24	0,20
8. Коефіцієнт покриття запасів (Кпокр.зап)		не нижче 1	1,39	1,68	1,50	8,55

• Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням всіх поточних активів з поточними зобов'язаннями і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Теоретичне значення даного показника - від 1,5 до 2. Протягом 2006 року його значення знаходились у межах норми, а у 2007 - 2008 роках дещо перевищували її.
• Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності розраховують за більш вузьким колом оборотних активів, коли з їх загальної величини віднімають найменш ліквідну їх частину - запаси. Орієнтовне значення показника - від 0,5 до 1. Протягом усіх досліджуваних періодів значення коефіцієнта перевищувало нормативні межі і коливалося близько 1,5, що є бажаним для підприємства.
• Найбільш жорстким критерієм ліквідності виступає коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань. Він показує, яка частина короткострокової заборгованості може бути у випадку необхідності погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в межах 0,2 - 0,35. Фактичні його значення були набагато меншими за нижню межу нормативу. Винятком було лише значення коефіцієнта наприкінці 2007 року (0,28). Тому позитивною є тенденція зі збільшення показника з 0,003 на початок 2006 р. до 0,16 на кінець 2008 р.
• Показник власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу маневру і фінансову стійкість підприємства з позиції короткострокової перспективи. Позитивним є стійке зростання показника в динаміці з 11489,0 тис. грн. на початку 2006 року до 64829,8 тис. грн. наприкінці 2007 року, після чого відбулося його зниження до 522242 тис. грн., що є несприятливою тенденцією.