Аналіз впливу системи оподаткування на діяльність підприємств

Питання реформи єдиного податку також викликають стурбованість. Як випливає із заяви членів УСПП і Антикризової ради громадських об'єднань, зміна підходів до визначення єдиного податку в контексті загального удосконалення системи оподаткування, безперечно, актуальна. "Але в умовах фінансово-економічної кризи такі "новації" матимуть тільки негативні наслідки і призведуть до тінізації підприємницької діяльності, розширять можливості для зловживань".

За 12 років існування спрощеної системи оподаткування кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 14 разів (з 95 тис. осіб до 1304,5 тис. осіб), а надходження до бюджету від сплати єдиного податку зросли в 32 рази (з 127 млн. грн. в 1999 році до 4107,6 млн. грн. в 2009 році). При цьому, суб'єкти -- "спрощенці" створили понад 1,2 млн. робочих місць.

Спрощена система оподаткування забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість та прийнятність її для значної категорії суб'єктів підприємницької діяльності.

Система дозволяє підприємцям легально працювати, незважаючи на недосконалість існуючої загальної системи оподаткування та надвисокого податкового навантаження на фонд оплати праці.

Спрощена система оподаткування дає можливість започаткувати власну справу без додаткової спеціальної економічної та бухгалтерської освіти. Привабливість системи для суб'єктів малого бізнесу зумовлена передусім спрощенням системи адміністрування і зменшенням небезпеки несвідомого порушення чинних правил.

Особливим механізмом державної політики сприяння розвитку малого підприємництва було запровадження саме спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва яка стала справжнім спасінням малого бізнесу від доволі на загальній системі оподаткування.

До реформування загальної системи оподаткування, яка вимагає складного та громіздкого податкового обліку і звітності, скасування спрощеної системи призведе до закриття, а не розвитку бізнесу.

З 1998 року в парламенті перебуває на розгляді проект Закону України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва". Запропонована в ньому модель спрощеної системи оподаткування фактично інтегрує три режими оподаткування малого підприємництва: фіксований податок, єдиний податок та спеціальний патент. При цьому, широко враховується досвід застосування всіх зазначених режимів й виправляються недоліки, виявлені під час їх застосуванні. В законопроекті дотримується рівність організаційно-правових форм, підтримується послідовність можливого переходу від одного до іншого рівня системи з відповідним поступовим зростанням обсягів обліку.

Пропонується дві форми спрощеного оподаткування: патентна та відсоткова. Загалом, всю систему умовно можна поділити на три рівні, кожному з яких відповідає певний суб'єкт спрощеної системи і застосовується одна з двох її форм.

Перший рівень - це найдрібніші суб'єкти підприємницької діяльності - самозайняті фізичні особи, що не використовують працю найманих працівників та здійснюють діяльність в сфері торгівлі або надання платних послуг населенню, тобто працюють на кінцевого споживача. Це практично те підприємництво, що перебуває ще на початковою етапі і є, по суті, боротьбою з бідністю. До таких суб'єктів ставляться найменші вимоги й тут фактично відсутній облік. Їм пропонується застосовувати патентну форму, тобто вони мають щомісячно сплачувати фіксовану суму, яка встановлюється місцевою радою в межах від 0,2 до 1,5 мінімальних заробітних плат.

Другий рівень - це суб'єкти малого підприємництва (як фізичні так і юридичні особи), обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) яких не перевищує межі 10000 мінімальних зарплат. Вони також працюють на кінцевого споживача (торгівля, громадське харчування, громадські послуги). Їхня діяльність пов'язана з готівкою, облік та контроль за обліком якої є обтяжливим і неефективним. Тому їм також пропонується патентна форма, тобто сплата фіксованих сум, визначених місцевою радою за місцем розташування точки торгівлі або надання послуг. Такий варіант зберігає мотивацію до легалізації, яку проголошує ДПАУ, та мотивацію місцевих органів влади до створення на підпорядкованій їм території сприятливих умов для діяльності таких суб'єктів підприємництва. При цьому, до них має бути застосовано досить простий облік (лише підсумок за день), який підтверджує відповідність суб'єкта критеріям обсягу реалізації.

Третій рівень - це суб'єкти малого підприємництва (як фізичні, так і юридичні особи), обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) яких не перевищує межі 20000 мінімальних зарплат. Для таких суб'єктів пропонується застосувати більш гнучку - відсоткову форму спрощеної системи, в якій за базу оподаткування береться обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Отже, вимоги щодо обліку реалізації зростають.

Запропонована в законопроекті спрощена система оподаткування для суб'єктів малого підприємництва забезпечує "вертикальну" рівність оподаткування, тобто ті умови, за яких рівень податкового навантаження чітко відповідатиме можливостям сплатити податки. Проект Закону України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" було розроблено з метою законодавчого врегулювання питань застосування спрощеної системи оподаткування, які сьогодні регулюються нормами Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (із змінами та доповненнями).

Простота та прозорість правил оподаткування, процедур обліку та контролю, їхня доступність для людей без фахових знань у бухгалтерії дали змогу багатьом українцям відчути можливості особистої економічної незалежності й досягти певного рівня самозабезпечення.

Слід відзначити, що з кожним роком спостерігається тенденція до зростання основних показників діяльності суб'єктів спрощеної системи оподаткування, що позитивно позначається на динаміці надходжень до бюджету.

Сьогодні понад 40% від загальної кількості суб'єктів малого підприємництва обрали спрощену систему. З 1999 до 2007 року кількість платників єдиного податку збільшилась майже в 12 разів, а надходження до бюджету від його сплати зросли в 14 разів. Суб'єкти підприємництва-спрощенці забезпечують роботою 1,5 млн. громадян.

Проте, за час існування цієї системи оподаткування в Україні відбулися значні зміни в законодавстві та економіці. Верховна Рада прийняла низку законів, норми яких внесли суттєві зміни в порядок сплати спрощенцями внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, створили проблему подвійного оподаткування та відчутне фінансове навантаження, особливо на фізичних осіб-підприємців.

Тим часом, норми Указу Президента від 1998 року не змінювалися. Зокрема, протягом десяти років граничний обсяг доходу від реалізації продукції та розміри ставок єдиного податку не змінювалися, незважаючи на те що в економіці країни постійно відбувається зростання таких показників, як індекс інфляції, мінімальна заробітна плата, споживчі ціни тощо.

Безумовно, неприпустимим є те, що спрощена система оподаткування, яка мала на меті підтримку самозайнятого населення та підприємців-початківців, використовується великим та середнім бізнесом для зменшення своїх податкових зобов'язань.

Але не варто забувати про те, що в основі зловживань спрощеною системою оподаткування лежить складність та обтяжливість загальної системи. Це спонукає окремих суб'єктів господарювання шукати шляхи зменшення сум податкових зобов'язань. Високе фінансове навантаження на підприємців (податки, соціальні й пенсійні внески, збори тощо) призводить до низьких темпів зростання їхньої діяльності, тінізації економічних процесів, зниження конкурентоспроможності як на внутрішніх, так і зовнішніх ринках. Нарікати слід в першу чергу не на „мінімізаторів", а на громіздку та фіскально-орієнтовану систему оподаткування.

Тому викликає занепокоєння позиція деяких органів виконавчої влади щодо ліквідації спрощеної системи оподаткування або застосування її лише до самозайнятих осіб (без найманих працівників). Такий підхід був би доречним лише для окремих видів діяльності для запобігання мінімізації чи ухиленню від сплати податків. І при цьому не слід забувати, що при застосуванні загальної системи оподаткування подібні схеми уникнення оподаткування можуть виникнути ще з більшою вірогідністю і в набагато більших масштабах.

На основі аналізу практики застосування спрощеної системи оподаткування Держкомпідприємництво розробило стратегічні напрями її реформування, виходячи з наступних принципів: запобігання зловживанням спрощеною системою оподаткування з метою мінімізації сплати податків великим бізнесом; ведення з єдиного податку деяких видів діяльності, які є високорентабельними або доходи від яких є пасивними.

На сьогодні спрощена система оподаткування не застосовується до виробників імпортерів та експортерів підакцизних товарів та торгівців ними, виробників паливно-мастильних матеріалів, представників грального бізнесу, підприємців, зайнятих у сфері обміну валют тощо.

Варто також обмежити застосування єдиного податку й для суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються наданням в оренду земельних ділянок, житлових та нежитлових приміщень або їх частин, загальна площа яких перевищує 150 кв. метрів, видобутком та реалізацією корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення), фінансовими послугами, послугами в сфері страхування, аудиторською та рекламною діяльністю, оптовим продажем, у тому числі й через мережу Інтернет, перепродажем антикваріату, проведенням торгів та аукціонів тощо.

Недоцільно застосувати спрощену систему й до суб'єктів господарювання, які працюють виключно за кордоном. При цьому слід зберегти діючі норми щодо зовнішньоекономічних операцій (ввезення продукції або її вивезення з митної території України), коли незалежно від обраного способу оподаткування всі суб'єкти господарювання сплачують податки й обов'язкові платежі на загальних умовах.

Запровадження обов'язкового обліку доходів та витрат підприємців та автоматичне визначення базою оподаткування доходу, а не обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) уможливить ухилення від сплати податків.

Актуальним є й встановлення відповідальності суб'єктів-спрощенців у разі перевищення ними визначеного граничного обсягу доходу шляхом запровадження відсоткових ставок для оподаткування суми такого перевищення. Ця норма повинна стосуватися як фізичних, так і юридичних осіб.

Динаміка інфляційних процесів у національній економіці та зростання доходів найманих працівників актуалізують питання перегляду показників граничного обсягу від реалізації продукції (доходу) та розміри ставок єдиного податку.

Так граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) варто збільшити для фізичних осіб з 500 тис. до 1 млн. грн., а для юридичних - з 1 до 3 млн. грн.

Розміри ставок єдиного податку для фізичних осіб доцільно встановити в межах від 60 до 300 грн. А для юридичних осіб, у зв'язку зі збільшенням навантаження в частині сплати пенсійних та страхових платежів, зменшити існуючий розмір ставок до 3 та 5%.

Для фізичних осіб також логічно було б передбачити, що в разі перевищення обсягу доходу в розмірі 300 тис. грн., підприємець має сплачувати один відсоток із суми перевищення. Це дозволить встановити соціальну справедливість у частині сплати податків.

Для уникнення спекуляцій навколо спрощеної системи оподаткування та вирішення проблемних питань Держкомпідприємництво вважає за необхідне прийняти найближчим часом закон про спрощену систему оподаткування.

Отже, проаналізувавши всі переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування, можна сказати, що незважаючи на певні проблемні моменти, спрощена система оподаткування дає змогу суб'єктам малого підприємництва зменшити податкове навантаження, викликане необхідністю сплати податків.

Впровадження спрощеної системи оподаткування створило стимул до розвитку підприємництва в Україні, що допомогло створити тисячі робочих місць і значно збільшити доходи до державного та місцевих бюджетів від оподаткування прибутку підприємств.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Історично склалося так, що податки є однією з найдавніших форм фінансових відносин між державою та членами її суспільства. З виникненням держави з'явилася необхідність у фінансуванні державних витрат для виконання покладених на неї функцій. Це і спричинило появу різноманітних внесків і платежів до державної казни.

Творцями теорії оподаткування вважаються такі відомі економісти: Адам Сміт, Давід Рікардо, Джон Кейно, Поль Самуельсон та інші. Ними доведено, що без наукової концепції податкової політики держава може перетворити податки на гальмо свого розвитку. Оподаткування в кожній країні має вестися з обов'язковим спиранням на висновки про вплив рівня оподаткування на розвиток економіки країни, на результати діяльності суб'єктів господарювання, на напрямки і характер інвестицій, на розмір і структуру фонду споживання та фонду нагромадження, на рівень ухилення від оподаткування в країні.

Податки - це обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до бюджету. За економічним змістом податки є фінансовими відносинами між державою і членами її суспільства з метою створення загальнодержавних фондів фінансових ресурсів, необхідних для безперебійного забезпечення виконання державою своїх функцій. Специфікою податків як фінансової категорії є їх рух в одному напрямку - від платників до держави.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухваленням 25 червня 1991 року Закону "Про систему оподаткування". Цим Законом визначалися принципи побудови податкової системи, її призначення, давався перелік податків та зборів, визначались платники і об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи існування податкової системи та передумови її розвитку.

Спрощена система оподаткування в Україні застосовується протягом 12 років і є затребуваною серед суб'єктів підприємництва. Вона застосовується поряд із загальною системою оподаткування, тобто є самостійним вибором платника податків.

Спрощена система оподаткування забезпечила динамічний розвиток малого підприємництва та стабільні надходження до бюджету, що свідчить про адаптованість та прийнятність її для значної категорії суб'єктів підприємницької діяльності. Вона дозволяє підприємцям легально працювати, незважаючи на недосконалість існуючої загальної системи оподаткування та надвисокого податкового навантаження на фонд оплати праці.

Проаналізувавши всі переваги та недоліки спрощеної системи оподаткування, можна сказати, що незважаючи на певні проблемні моменти, спрощена система оподаткування дає змогу суб'єктам малого підприємництва зменшити податкове навантаження, викликане необхідністю сплати податків. Впровадження спрощеної системи оподаткування створило стимул до розвитку підприємництва в Україні, що допомогло створити тисячі робочих місць і значно збільшити доходи до державного та місцевих бюджетів від оподаткування прибутку підприємств.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПОЛОГІВСЬКОЇ ДІЛЬНИЦІ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА ОКП "ЗАПОРІЖЖЯВОДОКАНАЛ"

2.1 Аналіз господарської діяльності Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства та її загальна характеристика

Пологівська дільниця водопровідно-каналізаційного господарства з 24 квітня 1999р. знаходиться у розпорядженні Запорізького обласного комунального підприємства. Тому в своїй діяльності Пологівська ДВКГ керується статутом комунального підприємства "Запоріжжяводоканал" та не є самостійною юридичною особою, але має свою печатку та штамп.

Діяльність Пологівської ДВКГ спрямована на забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання та водовідведення.

Основні напрямки діяльності Пологівської ДВКГ:

- виконання робіт, пов'язаних з безперебійним водопостачанням та водовідведенням;

- відведення стічних вод згідно технологічної схеми;

- збереження і раціональне використання водних ресурсів;

- ремонт та експлуатація систем водопостачання та каналізацій в м. Пологи;

- надання платних послуг з водопостачання транспортними засобами;

- оновлення і постійна підтримка на належному технічному рівні виробничих фондів;

- надання інформаційних послуг;

- електромонтажні та налагоджувальні роботи;

- установка в житлових будинках водолічильників.

Територія, яку займає Пологівська ДВКГ складає 22 Га. Майно Пологівської ДВКГ складає: основні фонди та оборотні засоби, а також цінності що надаються КП "Запоріжжяводоканал" на правах користування, але розмір цього майна може бути змінений наказом обласного комунального підприємства у зв'язку з виробничою необхідністю.

Для забезпечення міста водою на балансі підприємства мається 16 артезіанських свердловин, з них 11 діючих, потужністю 3,8 т. куб.м. води на добу, а також водопровідні мережі, водоводи та внутрішньо квартальні мережі протяжністю 80 км. Для очистки води існує дві станції потужністю 3,8 т. куб.м. води на добу.

Для відведення та перекачці стоків підприємство має: 4 каналізаційні станції потужністю 7,2 т. куб.м. стоків на добу; комплекс очисних споруд каналізації потужністю 10 т. куб.м. стоків на добу; головні каналізаційні колектори протяжністю 33,2 км. та 27,6 км. вуличної каналізаційної мережі, всього 60,5 км.

Технічна забезпеченість підприємства не відповідає встановленим нормам, машини та механізми зношені і потребують капітального ремонту та повного відновлення. Хоча в цілому знос основних засобів складає 50%, окремі фонди зношені повністю, особливо водопровідні та каналізаційні мережі. Ці мережі вводилися в експлуатацію в 1955-1960рр. Тому на цих мережах найчастіше допускаються пориви та аварійні ситуації.

На протязі 2011 року було допущено 126 випадків пориву водопровідної мережі, 51 каналізацій. Крім того по причині несправності водопровідних колонок - 404 випадків. Мається невраховані витрати води по населенню, яке проживає в будівлях приватного сектору - це полив присадибних ділянок, садів, тепличного господарства та інше.

Пологівська ДВКГ отримує, у разі прибутку, в своє розпорядження фонд споживання та фонд розвитку виробництва у розмірах, визначених обласним комунальним підприємством "Запоріжжяводоканал", по показникам діяльності з узгодженням профсоюзного комітету.

Пологівська ДВКГ здійснює підготовку та видачу технічних умов на будівництво нових та реконструкцію діючих об'єктів з погодженням обласного комунального підприємства.

На протязі 2011 року на підприємстві налічувалося 117 чоловік працюючих, що на 3 чоловіки менше ніж в 2010 році. У зв'язку з відсутністю коштів допущена заборгованість по виплаті заробітної плати, яка зросла в порівнянні з попереднім роком. Несвоєчасна виплата заробітної плати робітникам та службовцям мала згубний вплив на плинність кадрів. На протязі року прийнято 5 чоловік, звільнено - 8 чоловік. Пішли з роботи висококваліфіковані робітники, натомість набрано робітників з низькою кваліфікацією, що згубно вплинуло на роботу підприємства, на якість виконання ремонтних робіт водопровідної та каналізаційної мережі.

Пологівська ДВКГ планово збиткове підприємство. Основною причиною отримання збитків являється те, що фактична собівартість наданих послуг по воді та каналізації набагато вища доходів. В цілому по підприємству на кінець 2011 року збитки складають 574,9 тис. грн. Діючі тарифи на воду та каналізацію забезпечують покриття витрат тільки на 63% та 81,6% відповідно.

Отже, судячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що підприємство знаходиться в скрутному становищі.

Для забезпечення міста водою на балансі підприємства знаходяться:

- 16 артезіанських свердловин, з них 11 діючих;

- дві станції по очистці води та водопровідні мережі протяжністю 80 км.

Для водовідведення та перекачки стоків:

- 4 каналізаційні станції та комплекс очисних споруд каналізації;

- головні каналізаційні колектори та вуличні каналізаційні мережі протяжністю 60,5 км.

Балансова вартість основних виробничих засобів на 01.01.2011р. складає 10560,2 тис. грн.. Знос основних засобів 5324,7 тис. грн., що складає 50,4% до балансової вартості. В порівнянні з початком року балансова вартість основних засобів залишається на рівні. Оновлення основних засобів на протязі останніх трьох років не відбувалося. Введено в дію 2 нових свердловини, на суму 92,8 тис. грн., списано непридатних до експлуатації основних засобів на суму 90,8 тис. грн.

Якщо проаналізувати виконані підприємством роботи за 2007-2011рр., то можна дійти висновку, що нових будівель за цей період не відбувалося, торгівлею підприємство не займається, а лише на початку 2009 року було проведено реконструкцію головного корпусу на суму 63,4 тис. грн.

В загальній сумі основних засобів пріоритетне місце займають будинки та споруди - 95%, машини та обладнання - 3,5%, транспортні засоби - 1,2%. Але машини та механізми зношені і потребують капітального ремонту та повного відновлення. Джерелом капітального ремонту основних засобів є кошти амортизаційного фонду. Однак коштів для проведення ремонтів немає, у зв'язку з критичним фінансовим положенням підприємства.

Проаналізуємо фондовіддачу за 2007-2011рр.:

- в 2007 - 2008 рр. фондовіддача склала 0,10 грн. (998,3 : 10473,5);

- в 2009 - 2010 рр. фондовіддача залишилася на тому ж рівні 0,10 грн. (1018,3 : 10558,2);

- в 2011 році фондовіддача - 0,12 грн. (1263,6 : 10560,2).

З наведених розрахунків можна зробити висновок, що за останній рік фондовіддача зросла на 0,02 грн. (0,12 - 0,10), тобто ми маємо 0,12 грн. доходу від реалізації на 1 грн. виробничих фондів.

Проаналізуємо виконання окремих техніко-економічних показників роботи підприємства: так в 2007 2008 рр. було піднято води із артезіанських свердловин 610,7 тис. куб.м.; в 2009 - 2010 рр. - 590,8 тис. куб.м., що на 19,9 тис. куб.м. менше в порівнянні з попереднім роком; в 2011 році було піднято води - 492,2 тис. куб.м., а це на 98,6 тис. куб.м. менше ніж в 2010 році.

Отже з цього аналізу ми бачимо тенденцію зменшення під'єму води, що впливає на скорочення витрат по технологічним цілям: в 2007 - 2008 рр. вони склали 110,3 тис. куб.м., або 18% від під'єму; в 2009 - 2010 рр. витрати складали 105,3 тис. куб.м., а це 17,8% від під'єму що на 0,2% менше від попередніх витрат; а в 2011 році - 73,3 тис. куб.м., або 15% від під'єму, на 2,8% зменшилися. Отже на протязі п'яти років зменшено витрати води на 3% в зв'язку зі зменшенням під'єму води.

Аналізуючи стан виконання основних показників діяльності підприємства по наданню послуг водопостачання та водовідведення за 2007-2011 рр. слід зазначити послідовну тенденцію до зниження обсягів надання послуг в натуральному виразі.

Так в 2007 - 2008 рр. усім категоріям споживачів було реалізовано 486,3 тис. куб.м., в 2009 - 2010 рр. - 419,4 тис. куб.м. води, а в 2011 році - 365,5 тис. куб.м., що становить 75,2% у відношенні до 2008 року.

Зменшення кількості реалізованої води за 5 років на 120,8 тис. куб.м. або на 24,8% зумовлено зниженням ринку збуту. Відповідно має місце зменшення обсягу послуг з водовідведення: так в 2007 - 2008 рр. пропуск стоків склав 596,3 тис. куб.м., в 2009 - 2010 рр. - 570,5 тис. куб.м., а в 2011 році - 516,5 тис. куб.м., що становить 86,6% у відношенні до 2008 року.

Основним споживачем води в місті являється населення - 74%. Споживання води населенням знизилося в порівнянні з минулими роками на 75,7 тис. куб.м. або на 12%. Це пояснюється масовим встановленням приладів обліку води. Так із 6667 абонентів прилади обліку води встановлені в 2663, що становить 40% від загальної кількості абонентів. Другою причиною зниження реалізації являється розкрадання води, шляхом відмотування лічильників.

При скороченні обсягу наданих послуг в натуральному виразі як по воді так і по каналізації. В цілому по підприємству сума доходів від реалізації збільшилася на 265,3 тис. грн. ( 2007 - 2008 рр.- 998,3; 2009 - 2010 рр. - 1018,3; 2011 р. - 1263,6) за рахунок підвищення тарифів на послуги. Дані наведені в таблиці:

Таблиця 2.1

Середній тариф (грн.)

	2007	2008	2009	2010	Відхилення 2010 до 2008	2011	Відхилення 2011 до 2010
вода	5,38	5,38	5,60	5,60	+ 0,22	5,85	+ 0,25
стоки	4,30	4,30	4,95	4,95	+ 0,65	5,01	+ 0,06

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

Слід зазначити, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення затверджені набагато нижчими чим фактична собівартість послуг, але ж вони забезпечують покриття витрат тільки на 60-70%.

Отже нам потрібно проаналізувати собівартість послуг водопостачання та водовідведення. Дослідимо основні причини зростання собівартості на підприємстві. Для аналізу використаємо дані фінансової звітності підприємства (Ф.2). Результати дослідження подамо у вигляді таблиці 2.2.

Виходячи з даних таблиці, ми бачимо, що витрати, які відносяться на собівартість послуг в цілому по підприємству склали за 2007 - 2008 рр. - 1575,5 тис. грн., за 2009 - 2010 рр. - 1536,1 тис. грн., а за 2011 р. - 1724,7 тис. грн. Тобто в 2007 - 2008 рр. вони зменшилися на 39,40 тис. грн., що склало - 0,03%, а вже в 2011 році вони знову зросли аж на 188,6 тис. грн., тобто на 0,11%.

В загальній сумі витрат з водопостачання та водовідведення найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати та витрати на оплату праці.

Так в 2007 - 2008 рр. матеріальні витрати в цілому по підприємству склали 42,8% або 674,8 тис. грн.; в 2009 - 2010 рр. - 39,9%, а це 613,6 тис. грн., а в 2011 році найбільше - аж 45,5% тобто 767,9 тис. грн. В сумі матеріальних витрат найбільш значну частину займає електроенергія, приблизно 70%. Кожен рік проводиться ремонт водопровідної та каналізаційної мереж, на що в середньому витрачається по 75000 грн. на рік, а це також додаткові витрати.

Таблиця 2.2

Структура операційних витрат Пологівської ДВКГ за 2008 - 2010рр.

Показник	2007	2008	2009	2010	2011
	тис. грн.	тис. грн.	зміни,% до 2007	тис. грн.	зміни,% до 2008	тис. грн.	зміни,% до 2009	тис. грн.	зміни, % до 2010
Матеріальні затрати	674,8	674,8	-	613,6	- 0,10	613,6	-	767,9	0,20
Витрати на оплату праці	377,3	377,3	-	359,6	- 0,05	359,6	-	443,3	0,19
Відрахування на соціальні заходи	137,9	137,9	-	130,8	- 0,05	130,8	-	161,1	0,19
Амортизація	285,6	285,6	-	305,6	0,07	305,6	-	292,1	- 0,05
Інші операційні витрати	99,9	99,9	-	126,5	0,21	126,5	-	60,3	- 1,10
Разом	1575,5	1575,5	-	1536,1	- 0,03	1536,1	-	1724,7	0,11

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

Автотракторний парк підприємства вкрай зношений, відсутній екскаватор, тому приходиться наймати у сторонніх організацій. Вартість транспортних послуг склала за рік 19,1 тис. грн., з них по воді - 8,6 тис. грн., а по каналізації - 10,5 тис. грн.

Витрати на оплату праці з відрахуваннями в 2007 - 2008 рр. склали 515,2 тис. грн., або 32,7% в загальній сумі собівартості; в 2009 - 2010 рр. ці витрати склали 490,4 тис. грн., тобто 31,9%, з цього випливає, що вони знизилися на 0,05%, але вже в 2011 році вони зросли на 0,19% і склали 604,4 тис. грн. Такі зміни пояснюються ростом мінімальної заробітної плати.

Амортизаційні відрахування в 2011 році знижені проти минулого на 13,6 тис. грн. або на 0,05% за рахунок зниження залишкової вартості основних засобів.

Інші операційні витрати в 2007 - 2008 рр. складали 99,9 тис. грн., та зайняли 6,3% в загальній сумі витрат; в 2009 - 2010 рр. вони зросли на 0,21% та склали 126,5 тис. грн., але в 2011 році інші операційні витрати знижені проти 2009 - 2010 рр. на 110% і складають 60,3 тис. грн.

Аналізуючи собівартість 1 куб.м. води та стоків, слід відмітити, що на протязі 2007 - 2011 рр. фактична собівартість послуг значно перевищує середній тариф. Дані наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз фактичної собівартості послуг

Показники	Вода	Стоки
	2007	2008	2009	2010	2011	2007	2008	2009	2010	2011
1. Середній тариф, грн.	5,38	5,38	5,60	5,60	5,85	4,30	4,30	4,95	4,95	5,01
2. Собівартість 1 куб м.	6,20	6,20	6,52	6,52	6,74	5,15	5,15	5,33	5,33	5,88
3. Відхилення + / - (ріст собівартості)	+ 0,82	+ 0,82	+ 0,92	+ 0,92	+ 0,92	+0,85	+0,85	+0,38	+0,38	+0,87

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

Отже, з даних таблиці видно, що на зріст фактичної собівартості 1 куб.м. води та стоків вплинуло зменшення обсягу наданих послуг, через відсутність споживачів, а також збільшення витрат електроенергії. Так витрати електроенергії на 1 куб.м. реалізованої продукції в 2009 - 2010 рр. склали 3,54 квт/год; а в 2011 році - 4,11 квт/год., це при тому, що обсяг реалізації знижений проти минулого року на 54,0 тис. куб.м. Це вказує на нераціональне використання електроенергії.

По каналізації витрати електроенергії на 1 куб.м. стоків також зросли на 0,68 квт/год., так в 2009 - 2010 рр. вони складали - 4,12 квт/год., а в 2011 році - 4,81 квт/год. В цілому ці витрати зросли на 132,0 тис. Квт/год., це при тому, що обсяг реалізації знижений на 54,0 тис. куб м. В сумовому виразі ріст витрат електроенергії склав 104,0 тис. грн.

Енергетичне обладнання на каналізаційних насосних станціях та очисних спорудах дуже енергомістке, а змінити його менш енергомістким немає змоги із-за відсутності потрібних коштів.

Щоб здійснити повний аналіз фінансового стану Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства за останні роки, нам необхідно переглянути весь пакет фінансової звітності, а зокрема баланс підприємства.

Баланс являється найголовнішим фінансовим документом, за допомогою якого ми можемо оцінити поточний фінансовий стан підприємства, наявність на ньому господарських засобів, а також джерел їх формування. Прослідити тенденцію змін всіх статей балансу, та оцінити потенційні фінансові можливості підприємства на майбутній період.

Проаналізуємо баланс підприємства за останні 5 років за допомогою таких методів, як горизонтальний та вертикальний аналізи. За допомогою горизонтального методу визначимо абсолютні та відносні зміни різних статей балансу в порівняні з минулими роками. А вертикальний аналіз здійснюється з ціллю виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумку балансу. За допомогою цих методів проаналізуємо структуру та динаміку балансу Пологівської дільниці ВКГ.

Проаналізуємо динаміку активу балансу Пологівської дільниці ВКГ. Дані аналізу надамо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз активу балансу Пологівської дільниці ВКГ за 2007 -2011 рр.

Показники	Код рядку	На 01.01.07	На 01.01.08	На 01.01.09	На 01.01.10	Відхилення, 2010 до 2008 р. %	На 01.01.11	Відхилення, 2011 до 2010 р. %
І. Необоротні активи Незавершене будівництво	020	63,4	63,4	-	-	-	-	-
Основні засоби: Залишкова вартість	030	5692,2	5692,2	5471,2	5471,2	- 4	5235,5	- 4,5
Первісна вартість	031	10473,5	10473,5	10558,2	10558,2	0,8	10560,2	0,02
Знос	032	4781,3	4781,3	5087,0	5087,0	6	5324,7	4,5
Інші необоротні активи	070	-	-	-	-	-	-	-
Усього за розділом І	080	5755,6	5755,6	5471,2	5471,2	- 5,2	5235,5	- 4,5
ІІ. Оборотні активи Виробничі запаси	100	195,6	195,6	172,9	172,9	- 13	97,4	- 77,5
Товари	140	-	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за послуги	160	621,4	621,4	545,8	545,8	- 13,9	544,8	- 0,2
Дебіторська заборгованість перед бюджетом	170	-	-	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	19,4	19,4	30,7	30,7	36,8	26,2	- 17,2
Грошові кошти в національній валюті	230	1,6	1,6	2,9	2,9	44,8	1,7	- 70,5
Усього за розділом ІІ	260	955,5	955,5	897,6	897,6	- 6,5	786,1	- 14,2
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	-	-	-	-	-	-	-
Баланс	280	6711,1	6711,1	6368,8	6368,8	- 5,4	6021,6	- 5,8

Джерело: складено автором за даними балансу підприємства

Виходячи з вищенаведених показників активу балансу можна зробити такі висновки:

- що стосується необоротних активів, ми бачимо що підприємство лише в 2007 - 2008 рр витрачало кошти в сумі 63,4 тис. грн. на реконструкцію будівлі. Аналізуючи основні засоби, ми бачимо що залишкова вартість, яка рівна різниці між первісною вартістю і сумою їх зносу, поступово зменшується: так в 2009- 2010 рр. вона зменшилися на 4%, а в 2011 році - 4,5%.

Таке зменшення допустиме так як з кожним роком нараховується амортизація. Так підсумок необоротних активів складає суму залишкової вартості та незавершеного будівництва, що відповідно теж зменшується з року в рік на 5,2% та 4,5% відповідно.

- що стосується оборотних активів, то найбільш оборотні з них грошові кошти мають таку тенденцію змін: так в 2009 - 2010 рр. їх залишок складав 2,9 тис. грн., що на 44,8% більше в порівнянні з 2008 роком, а в 2011 році сума грошових коштів зменшилася на 70,5% і складала 1,7 тис. грн. З даних таблиці ми бачимо, що підприємство постійно має дебіторську заборгованість, яка поступово зменшується, але ж підприємство постійно проводить різноманітні заходи по зменшенню дебіторської заборгованості. Так в 2009 - 2010 рр. вона складала 545,8 тис. грн., що на 13,9% менше ніж в 2008 році, а в 2011 році вона зменшилася ще на 0,2% і склала 544,8 тис. грн.. Звичайно, це незначне зменшення, тому потрібно більше уваги приділяти поверненню боргів. Що стосується найменш ліквідної частини активів - виробничих запасів, то вони теж зменшуються з року в рік. Так в 2009 - 2010 рр. вони склали 172,9 тис. грн., що на 13% менше ніж в 2008 році, а в 2011 році вони вже зменшилися на 77,5%, а це 97,4 тис. грн.. Такі суми виробничих запасів допустимі для забезпечення безперебійного надання послуг по водопостачанню та водовідведенню.

Так баланс активу підприємства також зменшується з року в рік на незначний відсоток. Так в 2009 - 2010 рр. він складав 6368,8 тис. грн., що на 5,4% менше ніж в 2008 році, а в 2011 році він зменшився ще на 5,8%: складав 6021,6 тис. грн.

Для повного аналізу активу балансу проведемо і вертикальний аналіз. Дані аналізу наведемо в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз структури активу балансу Пологівської дільниці ВКГ

Актив	2007 - 2008 рр	2009 - 2010 рр.	2011 р.
	тис. грн.	пит. вага	тис. грн.	пит. Вага	тис. грн.	пит. Вага
Необоротні активи	5755,6	85,8	5471,2	85,9	5235,5	86,9
Оборотні активи	955,5	14,2	897,6	14,1	786,1	13,1
Витр. майб. період.	-		-		-
Баланс	6711,1	100	6368,8	100	6021,6	100

Джерело: складено автором за даними бухгалтерського відділу

З наведених даних в таблиці, ми бачимо, що значну питому вагу в активі балансу займають необоротні активи, які мають тенденцію до зниження через амортизацію, але все одно їх частка в структурі активів зростає з кожним роком і в середньому складає 86%.

А що стосується оборотних активів, більш ліквідної частини балансу, то вони з кожним роком зменшуються і складають набагато меншу частку в структурі активів - приблизно 14% відповідно. З таблиці також видно, що на підприємстві не існує витрат майбутніх періодів. Щоб детальніше проаналізувати оборотні активи, Пологівської дільниці ВКГ, розглянемо динаміку оборотності запасів та дебіторської заборгованості:

Коефіцієнт оборотності запасів:

Тривалість одного обороту запасів:

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Період інкасації:

Дані розрахунків наведемо в таблиці 2.6.

Проаналізувавши дані показники можна зробити висновки:

- коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість реалізації цих запасів. За нормативом цей показник повинен збільшуватися, але в 2009 - 2010 рр. він зменшився на 0,5, а вже в 2011 році швидкість реалізації виробничих запасів зросла на 4.1.

- тривалість одного обороту запасів показує скільки днів потрібно для реалізації виробничих запасів. За нормативом вона повинна зменшуватися, але в 2009 - 2010 рр. спостерігається її ріст на 3,3 дні, але вже в 2011 році вона зменшилися на 18,6 днів і складала 32,1 дні.

Таблиця 2.6

Динаміка показників оборотності запасів та дебіторської заборгованості Пологівської ДВКГ за 2007 - 2011рр.

Показник	Норматив	2007 - 2008рр.	2009 - 2010рр.	+/-	2011р.	+/-
Коефіцієнт оборотності запасів	Збільшення	7,6	7,1	- 0,5	11,2	+ 4,1
Тривалість одного обороту запасів	Зменшення	47,4	50,7	+ 3,3	32,1	- 18,6
Коефіцієнт оборотності дебітор. Заборгованості	Збільшення	1,6	2	+ 0,4	2,6	+ 0,6
Період інкасації	Зменшення	194,2	174,7	- 19,5	136,1	- 38,6

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів в середньому дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти за рік. Отже він невеликий, але зростає з року в рік. В 2011 році він складав 2,6, це свідчить про те, що дебіторська заборгованість сплачується приблизно 3 рази на рік.

- період інкасації показує за скільки в середньому днів рахунки до одержання перетворюються в грошові кошти. Значення цього показника високі, що свідчить про низьку оборотність обігових коштів. Але за нормативом цей показник постійно зменшується. В 2011 році він зменшився на 38,6 днів; склав 136,1 дні, це вдруге доводить, що дебіторська заборгованість погашається приблизно тричі на рік.

Отже можна зробити висновок, що фінансово-господарський стан підприємства потрібно ще зміцнювати, хоча невелика тенденція до покращення спостерігається.

Для детальнішого аналізу балансу підприємства проведемо горизонтальний аналіз пасиву балансу. Дані аналізу наведені в таблиці 2.7

Таблиця 2.7

Аналіз пасиву балансу Пологівської дільниці ВКГ за 2007 -2011 рр.

Показники	Код рядка	2007 - 2008 рр.	2009 - 2010 рр.	Відхилення 2010 до 2009 р. %	2011 р.	Відхилення 2011 до 2010 р, %
І. Власний капітал Статутний капітал	300	5955,2	5955,2	0	6030	1,24
Додатковий вкладений капітал	320	-	-	-	-	-
Інший додатковий капітал	330	580,3	580,3	-	580,3	-
Резервний капітал	340	-	-	-	-	-
Нерозподілений прибуток	350	- 1324,8	- 1873,6	29,3	2396,6	21,8
Неоплачений капітал	360	-	-	-	-	-
Усього за розділом І	380	5210,7	4661,9	- 11,8	4213,7	- 10.6
ІV. Поточні зобов'язання Кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги	530	965,1	926,9	- 4,1	882,6	- 5
Поточні зобов'язання за розрахунками: З одержаних авансів	540	-	-	-	-	-
З бюджетом	550	88,9	74,4	- 19,5	132,1	43,7
З позабюджетних платежів	560	8,1	2,3	- 252,2	-	-
Зі страхування	570	81,0	110,1	26,4	124,2	11,4
З оплати праці	580	156,5	82,3	- 90,2	144,8	43,2
Інші поточні зобов'язання	610	163,1	199,5	18,2	196,7	- 1,4
Усього за розділом ІV	620	1474,2	1651,3	10,7	1800,5	8,3
Баланс	640	6711,1	6368,8	- 5,4	6021,6	- 5,8

Джерело: складено автором за даними балансу підприємства

Проаналізувавши пасив балансу можна зробити висновки:

- що стосується власного капіталу, ми бачимо, що він складається лише з статутного капіталу, який на протязі двох років (2007 - 2010 рр.) був незмінний та складав 5955,2 тис. грн., а вже в 2011 році збільшився на 1,24% і склав 6030 тис. грн., та іншого додаткового капіталу який не змінюється і складає 580,3 тис. грн.. Але кожен рік сума власного капіталу зменшується на суму нерозподіленого прибутку, тобто збитку. Так в 2007 - 2008 рр. збиток склав (- 1324,8 тис. грн.); в 2009 - 2010 рр. (- 1873,6 тис. грн.), тобто зріс на 29,3%, а в 2011 році нерозподілений прибуток з від'ємним значенням зріс ще на 21,8% і склав (- 2396,6 тис. грн.). Підприємство не має на своєму балансі ні додаткового вкладеного капіталу, ні резервного, ні неоплаченого капіталу.

Розглянувши поточні зобов'язання, термін погашення яких невеликий, переважно рік, можна зробити висновки, що кредиторська заборгованість за послуги та товари існує, але поступово зменшується з 965,1 тис. грн. в 2007 - 2008 рр. до 882,6 тис. грн. у 2011 році, тобто на 9,1%. Що стосується поточних зобов'язань за розрахунками, то з одержаних авансів вони відсутні, але маються:

- перед бюджетом, які в 2009 - 2010 рр. зменшилися на 19,5% і складали 74,4 тис. грн., а вже в 2011 році зросли на 43,7% - 132,1 тис. грн.;

- з позабюджетних платежів малися в 2007 - 2008 рр. - 8,1 тис. грн., в 2009 - 2010 рр. зменшилися аж на 252,2% і склали 2,3 тис. грн., а вже в 2011 році були зовсім відсутні;

- поточні зобов'язання зі страхування постійно зростають з 81,0 тис. грн. в 2007 - 2008 рр. до 124,2 тис. грн., в 2011 році ріст склав 37,8%;

- поточні зобов'язання з оплати праці постійно змінювалися то в один то в інший бік, так в 2009 - 2010 рр. вони зменшилися в порівнянні з 2007 - 2008 рр. аж на 90,2% і складали 82,3 тис. грн., а в 2011 році зросли на 43,2% і становили 144,8 тис. грн.;

- що стосується інших поточних зобов'язань, то в 2009 - 2010 рр. вони складали 199,5 тис. грн., що на 18,2% більше ніж в 2007 - 2008 рр., а в 2011 році вони зменшилися на незначний відсоток і склали 196,7 тис. грн.

Отже, проаналізувавши пасив балансу можна дійти висновку, що власний капітал постійно зменшується з року в рік в середньому на 11%, в той час як поточні зобов'язання зростають з кожним роком майже на той же відсоток, що не є кращим показником для збиткового підприємства.

Проаналізуємо зміни, які відбулися в структурі пасиву балансу. Дані аналізу подамо в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз структури пасиву Пологівської ДВКГ за 2007 -2011 рр.

Пасив	2007 - 2008 рр.	2009 - 2010 рр.	2011 р.
	тис. грн.	Питома вага	тис. грн.	Питома вага	тис. грн.	Питома вага
Власний капітал	5210,7	77,6	4661,9	73,3	4213,7	70
Поточні зобов'язання	1474,2	22,4	1651,3	26,7	1800,5	30
Баланс	6711,1	100	6368,8	100	6021,6	100

Джерело: складено автором за даними балансу підприємства

З даних таблиці видно, що питома вага власного капіталу в підсумку балансу на протязі трьох років, набагато вища питомої ваги поточних зобов'язань приблизно в такому співвідношенні 74:26 відповідно.

Таке співвідношення статей пасиву є задовільним для підприємства.

Отже проаналізувавши господарську діяльність Пологівської дільниці ВКГ обласного комунального підприємства "Запоріжжяводоканал", можна зробити такі висновки:

- основний вид діяльності підприємства - це надання послуг по водопостачанні та водовідведенні;

- оновлення основних засобів на протязі останніх трьох років не відбувалося, так балансова вартість основних виробничих засобів на 01.01.2005р. складає 10560,2 тис. грн., при чому знос основних засобів складає 5324,7 тис. грн., а це 50,4% від їх балансової вартості;

- в загальній сумі основних засобів пріоритетне місце займають будинки та споруди - 95%, машини та обладнання 3,5%, транспортні засоби - 1,2%;

- фактична собівартість наданих послуг набагато вища доходів, так діючі тарифи на воду та каналізацію забезпечують покриття витрат тільки на 63% та 81,6% відповідно;

- підприємство постійно має дебіторську заборгованість, яка поступово зменшується;

- значну питому вагу в активі балансу займають необоротні активи, які мають тенденцію до зниження через амортизацію, але все одно їх частка в структурі активів зростає з кожним роком і в середньому складає 86%;

- що стосується оборотних активів, більш ліквідної частини балансу, то вони з кожним роком зменшуються і складають 14% в структурі активу балансу;

- аналіз пасиву балансу Пологівської ДВКГ, говорить про те, що власний капітал постійно зменшується з року в рік в середньому на 11%, в той час як поточні зобов'язання зростають з кожним роком майже на той відсоток, але питома вага власного капіталу в підсумку балансу майже в 3 рази більша ніж питома вага поточних зобов'язань.

Отже фінансово-господарський стан підприємства потрібно ще зміцнювати, хоча незначна тенденція до покращення спостерігається.

2.2 Аналіз фінансового стану Пологівської дільниці водопровідно-каналізаційного господарства

Пологівська дільниця ВКГ планово збиткове підприємство. Основною причиною отримання збитків являється те, що фактична собівартість наданих послуг по воді та каналізації набагато вища доходів. В цілому по підприємству збитки за 2011 рік склали - 461,1 тис. грн., в 2008 році - 476,3 тис. грн., що на 8% менше ніж в 2009 - 2010 рр. і складали 517,8 тис. грн.. Отже в 2011 році збитки зменшилися в порівнянні з попередніми двома роками.

Діючі тарифи на воду та каналізацію забезпечують покриття витрат тільки на 63% та 81,6% відповідно. Розглянемо детальніше витрати підприємства на прикладі 2011 року. Дані наведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Розрахунок витрат Пологівської дільниці ВКГ за 2011 рік

Показники	Вода	Стоки
Реалізація тис. куб.м.	365,5	525,5
в т.ч. населення	269,6	160,0
підприємства та організації	95,9	365,5
Доходи всього (тис. грн.)	2138,3	2632,7
в т.ч. населення	1577,2	801,6
підприємства	561,1	1831,2
Середній тариф (грн.)	5,85	5,01
Собівартість всього	2463,5	3089,0
в т.ч. населення	1817,0	940,8
Організації	646,4	2149,1
Собівартість 1 куб.м. (грн.)	6,74	5,88
покриття витрат по населенню	- 239,8	- 139,2
покриття витрат по підприємствах	- 85,4	- 317,9
Збитки всього	- 325,2	- 457,1

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

Отже,у зв'язку з тим, що затверджені тарифи не покривають витрати, підприємство повинно було отримувати дотацію із бюджету на покриття планових збитків, але така дотація в бюджеті країни закладена не була і підприємствам не отримана. Така ж ситуація склалася за ряд років. Держава заборгувала водоканалові 2323,3 тис. грн. за 2007 - 2011 роки тоді як була закладена до бюджету. За ці роки сума дотації склала - 3574,1 тис. грн., фактично отримана підприємством 1250,8 тис. грн.. За 2007 - 2011 роки недотримана дотація в сумі 979,2 тис. грн..

Платіжна спроможність споживачів дуже низька, тому дебіторська заборгованість висока і складає - 571,0 тис. грн.. в тому числі:

- по населенню - 469,5 тис. грн.;

- підприємства - 71,3 тис. грн.;

- пільги та субсидії - 8,1 тис. грн.;

- інші - 22,1 тис. грн..

Із 6670 абонентів заборгованість мають 4000, із 150 підприємств та організацій заборгованість мають 46.

Водоканалом до споживачів, які не розраховуються за послуги приймаються міри примусового стягнення. За рік на 145 абонентів справи передані до суду на суму 58,0 тис. грн. Неодноразово поміщалися роз'яснювальні статті до місцевої газети та на радіомовлення.

Відсутність коштів за надані послуги, недотримання сум дотації із бюджету на покриття планових збитків привело до того що кредиторська заборгованість на 01.01.2011р. склала 1801,0 тис. грн.

Із оплачених за рік послуг за воду та стоки в сумі - 1265,1 тис. грн. на розрахунковий рахунок поступило тільки 431,4 тис. грн., або 34,1% взаєморозрахунками - 833,6 тис. грн. або 65,9%.

Всі грошові кошти, які поступали на розрахунковий рахунок підприємства витрачались тільки за призначенням. Рух коштів характеризується слідуючими даними:

- залишок коштів на початок року - 1,9 тис. грн.;

- поступило коштів на розрахунковий рахунок - 606,2 тис. грн.;

- витрачено - 607,3 тис. грн.;

в тому числі:

- зарплата - 133,4 тис. грн.;

- нарахування на зарплату - 200,4 тис. грн.;

- ГСМ та розрахунки з сторонніми організаціями - 115,6 тис. грн.;

- ПДВ - 252,7 тис. грн.;

- розрахунки з ОКП - 22,0 тис. грн.;

- інші витрати - 31,9 тис. грн. (податки та збори).

Залишок котів на кінець року - 1,7 тис. грн.

Дані показують, що витрати на оплату праці в загальній сумі потрапивши на розрахунковий рахунок коштів складає тільки 22%, нарахування на зарплату - 33%, ГСМ - 19%, податки та збори - 22%.

Отже видно, що витрати на підприємстві досить високі і перевищують доходи. Проаналізуємо основні фінансові результати підприємства за 2007 - 2011 роки. Для аналізу використаємо дані фінансової звітності підприємства (Ф.2) Результати дослідження подамо у вигляді таблиці.

Таблиця 2.10

Аналіз фінансових результатів Пологівської ДВКГ за 2007-2011 рр.

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
	Тис.грн.	Тис.грн.	Тис.грн.	Тис.грн.	% зміни 2010 р. до 2008 р.	Тис.грн.	% зміни 2011 р. до 2010 р.
Виручка від реалізації продукції (з ПДВ)	1197,9	1197,9	1221,9	1221,9	2	1516,3	19,4
Податок на додану вартість	199,6	199,6	203,6	203,6	2	252,7	19,4
Чистий дохід від реалізації (без ПДВ	998,3	998,3	1018,3	1018,3	2	1263,6	19,4
Собівартість реалізованої продукції	1452,2	1452,2	1299,5	1299,5	-11,8	1519,3	14,5
Питома вага витрат у виручці від реалізації, %	121,2	121,2	106,4	106,4	-14,8	100,2	-6,2
Валовий прибуток	-	-	-	-	-	-	-
Прибуток від операційної діяльності	-	-	40,1	40,1	100	20,4	-96,6
Прибуток від звичайної діяльності	0,2	0,2	40,1	40,1	99,5	20,4	-96,6
Податок на прибуток	-	-	-	-	-	-	-
Чистий прибуток	0,2	0,2	40,1	40,1	99,5	20,4	-96,6

Джерело: складено автором за даними економічного відділу

З даних таблиці можна зробити висновок, що підприємство від реалізації своїх послуг зовсім не отримує прибутку, адже чистий прибуток в 2007 - 2008 рр. в сумі 0,2 тис. грн. покривався збитком в 564 тис. грн., в 2009 - 2010 рр. прибуток зріс аж на 99,5% і склав 40,1 тис. грн., але ж чистий збиток складав 574,9 тис. грн., така ж ситуація склалася і в 2011 році - прибуток зменшився в 2 рази, а збиток склав 568,5 тис. грн. Виручка від реалізації зростала з року в рік, в 2009 - 2010 рр. на незначний відсоток і складала 1221,9 тис. грн., а в 2011 році на 19,4% і склала 1516,3 тис. грн., але постійно покривається собівартістю реалізованих послуг, хоча й спостерігається тенденція до зменшення питомої ваги витрат у виручці від реалізації, та все ж не настільки наскільки потрібно, щоб підприємство отримувало прибуток.

Фінансовий стан підприємства - це одна з найважливіших характеристик його діяльності. Щоб оцінити загальний фінансовий стан підприємства, на основі балансу Пологівської ДВКГ, проаналізуємо динаміку фінансово-економічних показників та коефіцієнтів за 2007 - 2011 роки.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як співвідношення собівартості продукції, що реалізується і середньорічної кредиторської заборгованості:



Період оплати рахунків знаходиться як відношення виручки від реалізації до суми дебіторської заборгованості:

Фінансовий ліверидж розраховується як співвідношення позичкового капіталу до власного капіталу:

Коефіцієнт забезпечення власними коштами визначається за формулою -