Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

При визначенні надходжень від цих джерел враховувались динаміка фактичних надходжень за минулий та поточний роки з урахуванням впливу інфляційних процесів.

На сьогоднішній день робота по плануванню доходної частини місцевих бюджетів значно ускладнюється тим, що не всі підприємства складають фінансові плани, а нестабільність в економіці робить неможливим точне прогнозування показників їх діяльності.

Видаткова частина бюджету району планується на основі проектів зведених кошторисів, які надаються відділами районної державної адміністрації (відділами освіти, культури, соціального забезпечення та ін.)

Для планування видаткової частини перш за все необхідні дані про мережу і контингент установ, що фінансуються з місцевого бюджету. Мережа та контингент визначаються проектним планом економічного та соціального розвитку району.

Розрахунок видатків складається окремо на поточне утримання установ, на придбання інвентаря та обладнання і на капітальний ремонт будівель.

Розмір асигнувань на поточне утримання соціально-культурних закладів обчислюється по кожному виду закладів за нормами видатків чи розміром витрат на розрахункову одиницю. За розрахункову одиницю, наприклад, приймаються: по загальноосвітніх школах - клас; дитсадках - дитина; по лікарнях -ліжко і т.д. По клубах, бібліотеках, фельдшерсько-акушерських пунктах і деяких інших закладах за розрахункову одиницю приймається заклад.

Норма видатків чи розмір витрат на розрахункову одиницю по основним видам соціально-культурних закладів визначається як результат додавання норм, розрахованих по видах чи елементах витрат на: заробітну плату, харчування, придбання медикаментів, м'якого інвентаря, господарські та інші видатки.

Видатки на заробітну плату вчителів обчислюються виходячи із кількості педагогічних ставок по розміру середньої ставки вчителя на місяць по групам класів, а також враховуються асигнування на оплату перевірки зошитів, виходячи із середніх витрат на один клас.

Одним з основних видів видатків на утримання закладів охорони здоров'я є заробітна плата медичного, адміністративно-господарського персоналу. Фонд заробітної плати розраховується виходячи із штатів та посадових окладів.

При розгляді розрахунків витрат на харчування та придбання медикаментів враховується кількість днів функціонування одного ліжка в рік, кількість днів відвідування дітьми дитячих дошкільних закладів.

По культурно-освітніх закладах та іншим установах видатки, на утримання яких плануються по нормах чи середніх видатках на рік на один заклад, враховуються: кількість закладів, сума видатків і середні витрати на один заклад, з відокремленням видатків на заробітну плату.

Асигнування на заробітну плату працівників органів управління району обраховуються на основі затверджених штатів та посадових окладів.

Видатки по інших видах витрат (господарські видатки, видатки на капітальний ремонт будівель) плануються, виходячи з потреб установи та відповідних норм. Нормативне планування бюджетних коштів є необхідним для повноцінного функціонування бюджетних установ. Проте на сьогодні такі норми є суто розрахунковими, і на практиці не застосовується.

Головною причиною такого становища є наявність постійного дефіциту бюджету, що призводить до жорсткого режиму економії коштів. В зв'язку з цим планування видатків здійснюється по таких видах бюджетних установ, як заробітна плата, оплата енергоносіїв та видатки на харчування. Планування та фінансування по інших видах витрат (канцелярські і господарські витрати, видатки на капітальний ремонт та ін.) здійснюється за залишковим принципом.

Слід відзначити, що при плануванні видаткової частини здійснюється її розмежування по кварталам (додаток 2).

Після цього, враховуючи власні розрахунки, фінансовий відділ складає пропозиції і обгрунтування щодо надання допомоги чи збільшення сум видатків, які розглядаються обласним фінансовим управлінням. Останній, в свою чергу, виходячи з можливостей обласного бюджету, необхідності і доцільності наданих пропозицій приймає рішення про зміну розмірів видатків, підвищення розміру дотації або ж залишає їх на попередньому рівні.

Проект подається на розгляд планово-бюджетній комісії районної державної адміністрації, яка вносить свої пропозиції та уточнення до проекту бюджету.

Потім проект бюджету виноситься на розгляд сесії районної Ради народних депутатів. Разом з проектом бюджету подається проект рішення про бюджет на наступний рік.

В проекті рішення про бюджет вказується сума по доходах та видатках, з визначенням основних дохідних джерел та основних напрямків асигнувань на фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, на утримання органів державного управління, розмір відрахувань від загальнодержавних податків та зборів, розмір оборотної касової готівки та сума дотації, яку передбачається надати бюджету району.

В проекті рішення про бюджет на наступний рік передбачається затвердження:

поквартального розподілу доходів і видатків;

фонду заробітної плати працівників бюджетних установ;

плану надходжень по доходах на підприємствах місцевого підпорядкування.

Селищні та сільські Ради народних депутатів затверджують відповідні бюджети на підставі рішення про затвердження районного бюджету.

Слід відзначити, що затвердження районного та сільських і селищного бюджетів можливе лише після прийняття Закону про Державний бюджет на поточний рік, згідно якого встановлюються нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів області; після затвердження обласного бюджету нормативи відрахувань доводяться до бюджету Новгородківського району. Фінансовий відділ уточнює проект районного бюджету і подає на розгляд районної Ради, яка його і затверджує.

Хоча Законом України “Про бюджетну систему України” і передбачено, що затвердження бюджетів здійснюється до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, але на практиці терміни прийняття бюджетів усіх рівнів порушуються, що негативно впливає на процес виконання бюджетів. В зв'язку з цим фінансування видатків з районного бюджету до затвердження його на сесії здійснюється на підставі показників бюджету минулого року з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари і послуги.

Фінансування бюджетних установ в такому випадку здійснюється на підставі лімітних довідок (додаток 4). В першу чергу фінансуються видатки на соціальний захист населення, заробітну плату, харчування, придбання медикаментів та енергоносіїв.

Зарахування загальнодержавних податків і зборів до районного бюджету проводиться в межах відрахувань, що діяли минулому році (тобто тому, що передує плановому).

Виконання районного бюджету починається з моменту прийняття його районною Радою народних депутатів. Виконання бюджету полягає в забезпеченні повного і своєчасного надходження запланованих доходів по всіх ланках бюджетної системи і безперебійного фінансування заходів, передбачених планом соціально-економічного розвитку.

Завдання по виконанню бюджету покладається на райфінвідділ, який координує роботу, пов'язану з виконанням бюджету.

Для організації виконання бюджету принципово важливе значення має правильний та економічно-обгрунтований розподіл всіх видів платежів і бюджетних асигнувань по кварталах. Поквартальний розподіл коштів складається таким чином, щоб не допустити заниження завдань на перші квартали року, забезпечуючи безперебійне поповнення бюджету.

Кожний із бюджетів, що входить до бюджетної системи, повинен бути збалансований не тільки за роком, але й за кварталом. Затверджений поквартальний розподіл доходів і видатків бюджету слугує основою для розпису доходів і видатків відповідного бюджету.

Розпис доходів і видатків - це основний оперативний план, згідно якого доходи і видатки розподіляються по підрозділах бюджетної класифікації.

Показники доходів і видатків бюджету, котрі зафіксовані в розпису, не можуть бути безпідставно змінені, а лише у відповідності з законодавством України.

В процесі виконання бюджету важливим моментом є відкриття бюджетних кредитів. Бюджетні кредити - це кошти, що надаються відділам, підприємствам, установам в поточному році із бюджету на цілі, передбачені їх кошторисом. Бюджетні кредити мають строго цільове призначення. Відкриття бюджетних кредитів фінансовим відділом здійснюється шляхом перерахування бюджетних коштів на рахунки головних і нижчестоящих розпорядників кредитів.

В Новгородківському районі головними розпорядниками бюджетних кредитів є керівники відділів районної державної адміністрації:

відділу освіти;

відділу культури;

відділу охорони здоров'я;

відділу соціальної допомоги;

інших відділів.

Бюджетні кредити надаються розпорядникам кредитів не автоматично згідно річного плану, а у відповідності з поквартальним розподілом. Обов'язковими умовами відкриття кредиту є наявність затверджених фінансових планів для господарюючих суб'єктів і кошторисів видатків - для бюджетних організацій.

Відкриття кредитів здійснюється на основі відповідного документу - витратного розпорядження.

Розпорядники бюджетних коштів мають право витрачати їх на утримання підвідомчих їм установ, на централізовані заходи або ж розподіляти їх між нижчестоящими розпорядниками коштів.

У випадку, коли в ході виконання бюджету виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, районна Рада народних депутатів приймає рішення про пропорційне скорочення затверджених видатків щомісячно до кінця бюджетного року.

Якщо в ході виконання бюджету обласною Радою народних депутатів приймається рішення, що призводить до зменшення доходів чи збільшення видатків районного бюджету, то відсутні кошти для збалансування районного бюджету компенсуються з вищестоящого бюджету.

Якщо ж відповідні рішення не забезпечені фінансовими ресурсами, районна Рада та її виконавчі органи мають право не виконувати відповідні рішення.

У випадку, коли при виконанні бюджету по окремих кварталах витрати перевищують доходи, на покриття цієї різниці направляються кошти оборотної касової готівки, розмір якої повинен бути відновлений до кінця року.

Доходи бюджету, додатково отримані в процесі виконання бюджету, суми перевищення доходів над видатками, що утворилися в результаті збільшення надходжень до бюджету, тобто вільні бюджетні кошти не підлягають вилученню органами виконавчої влади вищого рівня. Але це не стосується величини тих сум доходів, які виявлені на початку бюджетного року як вільні залишки бюджетних коштів та затвердженні відповідно Радою народних депутатів як такі, що підлягають вилученню до бюджету вищого рівня.

Районний фінвідділ здійснює нагляд за ходом виконання сільських та селищного бюджетів з урахуванням рішень районної Ради. Якщо кошти, які надаються бюджету нижчого рівня використовуються не за цільовим призначенням чи не в установлений строк, то виділені кошти підлягають поверненню до районного бюджету.

В процесі виконання бюджетів Районна Рада вимагає у виконавчих органів сільських та селищної Рад звітну інформацію про виконання їх бюджетів. Аналогічна звітність подається виконавчими органами районної Ради до обласної Ради. Звіти про виконання місцевих бюджетів включають інформацію про склад і розміри їх доходної та видаткової частин, хід та результати виконання бюджетів.

2.3 Аналіз формування доходів зведеного бюджету

Новгородківського району

Одна з основних функцій місцевого самоврядування - діяльність щодо задоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов'язана з впровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входить соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров'я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов'язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.

Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких завдань є місцеві бюджети, поряд з якими можуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Велику роль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів, яка забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використання власних фінансових ресурсів.

В цілому ж серед доходів місцевих бюджетів модна виділити наступні види надходжень:

загальнодержавні податки і збори;

місцеві податки і збори;

надходження коштів від приватизації майна;

дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

інші надходження.

Умовно всі ці види доходів можна поділити на власні, закріплені та регулюючі.

Власні доходи - це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Хоча перелік власних доходів в Україні законодавчо не визначений, сюди логічно було б віднести місцеві податки і збори і доходи від підприємств комунальної форми власності. У практиці взаємовідносин власні доходи об'єднуються з поняттям “закріплені доходи”. Закріплені доходи - це доходи, які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів визначається чинним законодавством. Сюди слід віднести податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плату за землю, надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством.

Регулюючі доходи - це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регулюючих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві органи влади. Уточнення переліку регулюючих доходів здійснюється у щорічних законах про Державний бюджет України. До 1997р. в Україні було 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Але з прийняттям Закону “Про державний бюджет на 1997 рік” податок на додану вартість в повній сумі зараховується до Державного бюджету, а згідно Закону “Про Державний бюджет на 1998 рік” передбачене повне зарахування прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів, а акцизного збору - до Державного бюджету. Тому фактично регулюючими для бюджету району можна визначити податок на прибуток підприємств і організацій та прибутковий податок з громадян.

Наведені в таблиці 2.1 дані свідчить, що за чинної системи розподілу бюджетних доходів питома вага власних та закріплених доходів у загальному обсязі доходів має тенденцію до зростання. Так, власні та закріпленні доходи бюджетів Новгородківського району у 1996 році становили лише 11,54 % усіх доходів зведеного бюджету району, а в 1997-1998 роках їх частка збільшилась і становила відповідно 23,26 та 26,85 відсотка. Але цих коштів звичайно ж недостатньо навіть для фінансування поточних потреб соціально-побутової інфраструктури. Найвагомішими надходженнями є кошти від земельного податку, частка якого в 1998 році склала майже 15% від загальних доходів, а також доходи від податку із власників транспортних засобів, питома вага якого у 1998 році була 4,02 відсотка.

Підвищення питомої ваги земельного податку у структурі доходів ( з 3,78% - у 1996 році та 11,42% - у 1997 р. до 14,8% - у 1998 році) пов'язане з підвищенням ставок цього податку у 1.81 рази, що передбачено Законом України “Про державний бюджет на 1997 рік”. В 1998 році змін до розміру цих ставок не передбачалося.

Що ж стосується збільшення частки надходжень від податку із власників транспортних засобів (з 1,66% у 1996 році до 4,02% - у 1998 році), то такі зміни пов'язані з прийняттям 11 лютого 1997 року нової редакції Закону “Про податок із власників транспортних засобів”, згідно якого ставки оподаткування збільшено в 1,81 рази, а також з об'єктивними причинами - збільшенням кількості громадян-власників транспортних засобів.

Таблиця 2.1

Структура дохідної частини зведеного бюджету Новгородківського району в 1996 - 1998 рр. (тис. грн.)

Вид податку	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.
Власні та закріплені доходи	283	11,54	617	23,26	629,3	26,85
Місцеві податки і збори	31	1,30	35	1,32	43,7	1,86
Надходження коштів від приватизації майна	28	1,14		0,00		0,00
Податок на промисел	1	0,04	3	0,11	2,2	0,09
Державне мито	28	1,14	42	1,58	40,1	1,71
Плата за воду	1	0,04	1	0,04	1,5	0,06
Податок з власників транспортних засобів	41	1,66	127	4,79	94,2	4,02
Надходження сум від перевищення розрахун-кового фонду спожи-вання	4	0,16		0,00	0,3	0,01
Плата за землю	93	3,78	303	11,42	347,3	14,8
Збори та інші неподат-кові доходи	56	2,28	73	2,75	69,9	2,98
Плата за спецвикори-стання надр		0,00	1	0,04	1,7	0,07
Інші надходження		0,00	32	1,21	28,4	1,21
Регулюючі доходи	935	37,99	344	12,97	301,8	12,87
ПДВ	642	26,09		0,00		0,00
Податок із прибутку	135	5,49	142	5,35	39,1	1,67
Акцизний збір		0,00		0,00		0,00
Прибутковий податок з громадян	158	6,42	202	7,62	262,7	11,20
Кошти отримані	1243	50,51	1692	63,78	1413,1	60,28
Позички та кошти, от-римані за взаємними розрахунками	222	9,02		0,00		0,00
Дотації, одержані з обласного бюджету	1021	41,49	1692	63,78	1413,1	60,28
Всього доходів	2461	100	2653	100	2344,2	100

Лише 1,71% припадає на державне мито, а також на різні збори та неподаткові доходи (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори тощо). Їхня частка у структурі доходів бюджету незначна (близько 3%) і є порівняно незмінною протягом останніх трьох років. Інші закріплені податки та збори (податок на промисел, плата за воду), а також доходи від приватизації майна не забезпечують будь-якого значного надходження до бюджету.

Окремо слід звернути увагу на місцеві податки і збори. Питання місцевого оподаткування вперше отримало певне вирішення у Декреті Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р., яким встановлено 17 місцевих податків і зборів. Законом України “про систему оподаткування” у 1994 році було внесено зміни до переліку місцевих податків і зборів, і їх стало на два менше. У лютому 1997 р. Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування”, де передбачено вже 16 видів місцевих податків і зборів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх використання в Україні малоефективне, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів поки що незначна. Як свідчать дані таблиці 2.1, у 1996 році частка місцевих податків і зборів становила 1,3 відсотки, в 1997 р. - 1,32, а у 1998 році їхня частка хоча й незначно, але все ж підвищилась і становила 1,86%.

Слід зазначити, що на території району стягується лише 3 із 16 місцевих податків і зборів: комунальний податок, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

Таблиця 2.2

Розмежування надходжень від місцевих податків і зборів по

окремим видах місцевих бюджетів в 1996-1998 рр. (тис. грн.)

Вид податку	Роки	Місцеві бюджети	В тому числі
			Районний	Сільські	Селищний
		Всього	Фактично надійшло	Питома вага, відс	Фактично надійшло	Питома вага, відс	Фактично надійшло	Питома вага, відс
Комунальний податок	1996	18,8	-	0,00	7,06	37,56	11,74	62,44
	1997	21,22	1	4,71	6,98	32,91	13,24	62,38
	1998	26,5	5,6	21,13	3,7	13,96	17,2	64,91
Ринковий збір	1996	7,24	-	0,00	-	0,00	7,24	100
	1997	8,17	-	0,00	-	0,00	8,17	100
	1998	10,2	-	0,00	-	0,00	10,2	100
Збір за місце торгівлі	1996	4,96	-	0,00	3,85	77,62	1,11	22,38
	1997	5,61	-	0,00	4,28	76,4	1,33	23,60
	1998	70,0	-	0,00	5,5	78,57	1,5	21,43

Дані таблиці свідчать, що близько 73 відс. суми місцевих податків і зборів стягується Новгородківською селищною Радою і лише 27 відс. - сільськими Радами. Найбільшу питому вагу (близько 70 відс.) займає комунальний податок, так як платниками цього податку є промислові та інші підприємства, що розташовані на відповідній території. Поряд з вищесказаним слід відзначити, що при наявності в селищі Новгородка діючого готелю селищною Радою не був впроваджений готельний збір, який зміг би стати ще одним джерелом надходжень до місцевого бюджету.

Ще проблематичніше забезпечення власними та закріпленими джерелами доходів районного бюджету. До нього, як правило надходить частина ресурсних податків (20 відс. плати за воду, 60 відс. плати за спецвикористання надр, 10 відс. плати на землю) суми від перевищення розрахункового фонду споживання та різні збори і неподаткові доходи. Власні та закріплені доходи в районному бюджеті становлять незначну частку, близько 6 відс.

Натомість левова частка доходів бюджету району формується за рахунок відрахувань від регулюючих загальнодержавних податків і зборів та дотацій із вищестоящого бюджету. Як показують дані таблиці 2.1 у 1996 році відрахування від 3 регулюючих податків становили 37,9 відс. у доходах бюджету району; в бюджеті на 1997 рік їх частка передбачалася в розмірі 13 відс., а в 1998 - 12,87 відс. Частка дотацій з обласного бюджету у 1996 році становила 41,5 відс. доходів зведеного бюджету району, в 1997р. у вигляді дотацій до району надійшло 63,8 відс. усіх доходів, а в 1998 році частка дотацій трохи зменшилась і становила 60,28 відс.

Таким чином, за даних умов місцеві органи самоврядування практично повністю залежать від рішень вищестоящих органів влади, а тому місцеве самоврядування залишається здебільшого декларованим.

Оскільки рівень соціально-економічного розвитку регіонів неоднаковий, їх доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання дотацій нижчестощим бюджетам.

До 1997 року в Україні 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Причому як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку на прибуток, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян диференціювалися незначно.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості району стало ще проблематичнішим ( в 1996р. частка ПДВ в загальних доходах бюджету району становила 26 відс.). За цим законом у 1997 році ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв'язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись, між іншим, на зарубіжний досвід. Справді, в деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18 відс. (в Україні - 34,9 відс.), натомість значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від особистого прибуткового податку - до 40 відс. (в Україні - лише 12,8 відс.).

Отже, високі ціни на товари та послуги і, з другого боку, низька заробітна плата в країні, ситуації з систематичним затримками її виплати, загальне зубожіння населення, нерозвинений ринок цінних паперів, мізерна частка дивідендів у доходах громадян приводить до того, що саме ПДВ повинен відіграти вирішальну роль у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Окремо слід сказати про податок на прибуток. Відповідно до прийнятого Закону “про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997р. змінено порядок визначення прибутку як бази оподаткування, а також введено цілий ряд змін. Однак уже нині можна сказати, що цей закон має більше негативних сторін, аніж позитивних.

Якщо говорити про його позитивні сторони, то він насамперед, і це його головна перевага, забезпечує поповнення обігових коштів підприємств за рахунок зменшення прибутку, який оподатковується. Так, за новою версією Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” оподатковуваний прибуток визначається, як різниця між валовим доходом і валовими витратами. Але поряд з поповненням обігових коштів це призвело до зменшення доходів місцевого бюджету від цього податку. Другою причиною (її слід вважати основною) зниження надходжень податку на прибуток є поглиблення економічної кризи, що супроводжується різким збільшенням кількості збиткових підприємств, падінням реальних доходів підприємств.

Так, протягом 1996-1998 рр. відбулося не тільки відносне, а й абсолютне зниження надходжень податку на прибуток. У 1996 році в цілому по району надійшло 135 тис. грн. податку на прибуток (або 5,49 відс. від усіх доходів), в 1997 році - 142 тис. грн (або 5,35 відс), і в 1998 році - 39,1 тис. грн. (або 1,67 відс.) Це при тому, що норма відрахувань від цього податку до бюджету району була збільшена з 60 відс. у 1996 році до 70 відс. У 1998 році.

На тлі різких зменшень надходжень від податку на прибуток спостерігається тенденція до відносного і абсолютного зростання надходжень від прибуткового податку з доходів громадян. Таке підвищення частки прибуткового податку з громадян зумовлене збільшенням нормативу відрахувань від цього податку до 70 відс. у 1998 році проти 50 відс. - у 1996 році. Такі зміни нормативів відрахувань пов'язані, перш за все, з необхідністю збалансування доходів і видатків бюджету району у зв'язку із втратою такого вагомого джерела доходів, як податок на додану вартість. Так, у 1996 році частка прибуткового податку з громадян склала 6,42 відс. усіх доходів (або 158 тис. грн.), у 1997 р. - 7,62 відс. (або 202 тис. грн.), а в 1998 році частка податку зросла до 11,20 відс. і склала 262,7 тис. грн.

Динаміку питомої ваги регулюючих податків у загальній сумі надходжень показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка питомої ваги регулюючих податків у загальній сумі надходжень по Новгородківському району

Таким чином, за умови стовідсоткового зарахування ПДВ до державного бюджету надалі слід очікувати подальшої централізації бюджетних коштів. Що ж стосується ПДВ, то йому слід повернути статус регулюючого. Проблему відшкодування вхідного ПДВ можна розв'язати іншими способом, наприклад, проводити відшкодування з єдиного (державного) бюджету, а заборгованість між бюджетами гасити за взаємними розрахунками.

Сільські бюджети формуються за рахунок коштів від податку із власників транспортних засобів, місцевих податків і зборів, 60 відс. плати за землю, податку на прибуток підприємств та ін.

Дані таблиці 2.3 свідчать, що доходи місцевих бюджетів (сільських та селищного)займають невелику питому вагу і в 1996 році їх частка склала 15.6 відс (або 384 тис. грн.), і 1997р. - 12,71відс. (або 33,7 тис. грн), а в 1997 році частка місцевих бюджетів в зведеному бюджеті зменшилась до 12,53 відс.

Збалансування цих бюджетів здійснюється за допомогою таких джерел надходжень, як прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств та організацій усіх форм власності, нормативи відрахувань від яких визначається районною Радою народних депутатів. В районі в 1996 році для регулювання використовувався тільки прибутковий податок із громадян, але протягом 1997-1998 рр. і цей податок в повній мірі зараховувався до районного бюджету. В основному це пов'язано з тим, що саме з районного бюджету фінансуються майже всі заклади освіти та охорони здоров'я . Лише 3 дитсадка (в селищі Новгородка та селі Куцівка), 20 клубних закладів, 15 ФАПів фінансується з місцевих бюджетів.

Таблиця 2.3

Співвідношення між обсягами доходів місцевих бюджетів Новгородківського району у 1996-1998 роках (тис. грн.)

Назва Рад	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.	Фактично надійшло	Питома вага в загальній сумі доходів, відс.
Новгородківська	172	6,99	181,7	6,85	160,1	6,83
Верблюзька	32	1,30	24,1	0,91	20,86	0,89
Вершино-Кам'янська	14	0,57	13,7	0,52	11,72	0,50
Інгуло-Кам'янська	9	0,37	11,8	0,45	10,08	0,43
Куцівька	65	2,64	28,2	1,06	24,38	1,04
Митрофанівська	20	0,81	12,8	0,48	11,02	0,47
Новоандріївська	10	0,41	12	0,45	9,85	0,42
Новомиколаївська	11	0,45	12,1	0,46	10,32	0,44
Петрокорбівька	19	0,77	15,4	0,58	13,36	0,57
Спасівька	19	0,73	13,8	0,52	11,96	0,51
Тарасівська	13	0,56	11,5	0,43	8,85	0,43
По радах	384	15,6	337,1	12,71	292,5	12,53
Районний бюджет	2137	84,4	2359	87,29	2050,9	87,47
Бюджет району	2461	100	2653	100	2342,2	100

Тому місцеві (селищний та сільські бюджети) в 1998 році формувалися лише за рахунок місцевих податків і зборів, податку із власників транспортних засобів, 60 відсотків плати за землю та інших податків і деяких видів неподаткових надходжень.

Динаміку норм відрахувань від загальнодержавних податків показано в таблиці 2.4.

Слід також сказати про негативний вплив нинішнього порядку регулювання бюджетів на прогнозування регіонального розвитку. Як свідчать дані таблиці 2.4. норми відрахувань від регулюючих доходів постійно змінюється, що унеможливлює прогнозування доходів регіонів на перспективу. Аналогічний негативний вплив має й ситуація з постійними змінами податкового законодавства, особливо що стосується зарахування тих чи інших податків до бюджетів різних рівнів.

Таблиця 2.4

Динаміка норм відрахувань від загальнодержавних податків та зборів до бюджету Новгородківського району у 1996-1998роках, відсотки

Вид податку	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Сільські селищні бюджети	Районний бюджет	Бюджет району	Сільські селищні бюджети	Районний бюджет	Бюджет району	Сільські селищні бюджети	Районний бюджет	Бюджет району
Регулюючі подат-ки і збори
ПДВ	-	100	100	-	-	-	-	-	-
Податок на прибуток	-	60	60	-	70	70	-	70	70
Акцизний збір	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Прибутковий податок із доходів шромадян	50	-	50	-	70	70	-	70	70
Закріплені податки
Податки із влас-ників транспорт-них засобів	100	-	100	100	-	100	100	-	100
Плата за землю	60	-	60	60	10	70	60	10	70
Плата за воду	-	20	20	-	20	20	-	20	20

Проаналізувавши надходження до бюджету Новгородківського району від різних видів доходів (власних, закріплених та регулюючих) слід відзначити, що найбільшу питому вагу у доходах бюджету району займає дотація, частка якої коливалась з 41,47 відс. у 1996р. до 63,78 відс. у 1997 та 1998 рр. відповідно (рис. 2.2).



Рис.2.2 Частка різних видів доходів в бюджеті Новгородківського району протягом 1996-1998 років

Треба зазначити, що дотація як метод наділення фінансовими ресурсами регіональних бюджетів не досконала. Це джерело бюджету не має стимулюючих якостей і створює у місцевих Рад споживацькі настрої, а тому не сприяє розвитку господарської ініціативи у місцевих органів влади. Все це впливає на подальшу централізацію бюджетної системи. Тому вона повинна бути переглянута в бік її зменшення з одночасним підвищенням частки власних та закріплених доходів.

2.4. Аналіз основних напрямків витрачання коштів з місцевого

бюджету

Видатки місцевих бюджетів виражають ті економічні відносини, які виникають в зв'язку з розподілом централізованих грошових, коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади. В Законі України “Про бюджетну систему України” говориться, що кошти місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених місцевими Радами народних депутатів. У відповідності з цим Законом із місцевих бюджетів здійснюється видатки на:

фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних виконавчих органів влади, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

утримання місцевих органів державної влади і самоврядування;

фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

фінансування інших заходів.

В районних бюджетах створюються резервні фонди виконавчих органів районних Рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

В обласних, міських, районних, селищних бюджетах утворюється оборотна касова готівка, яка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету. Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється районною Радою народних депутатів.

Як свідчать дані таблиці 2.5, основними напрямками витрачання коштів бюджету Новгородківського району є: соціальний захист та соціальне забезпечення населення, фінансування народного господарства та соціально-культурної сфери. На ці заходи спрямовується близько 95 % всіх видатків. Важливо відзначити, що на фоні значного збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (за період з 1996 по 1998 рік їх частка зросла на 6,53відс. і склала в 1998 році - 19,37 %), по всім іншими видам видатків в цілому спостерігається зменшення об'ємів фінансування.

У видатковій частині бюджету питома вага витрат на соціальний захист та соціальне забезпечення має тенденцію до зростання. Найбільшу частку в цій групі витрат займають видатки на соціальний захист та соціальний забезпечення населення. Причому спостерігається значне їх збільшення - з 8,33 % фактичного витрачання коштів у 1996 році до 13,05 % у 1998 році.

Таблиця 2.5

Структура видаткової частини зведеного бюджету Новгородківського району в 1996-1998 роках (тис.грн)

Видатки	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Фактична Сума	Питома вага в загальній сумі видатків, відс.	Фактично Сума	Питома вага в загальній сумі видатків, відс.	Фактично Сума	Питома вага в загальній сумі видатків, відс.
Соціальний захист та соціальне забезпечення	316	12,84	281	10,59	454	19,37
Соціальний захист	205	8,33	179	6,74	305,8	13,05
Соціальне забезпечення	111	4,51	102	3,85	148,2	6,32
Народне господарство	101	4,10	153	5,77	82,2	3,51
Соціально--культурні заходи	1704	69,24	1592	60,01	1632,7	69,65
Освіта	1007	40,92	986	37,17	1010,9	43,12
Культура і засоби масової інформації	104	4,23	76	2,87	73	3,11
Охорона здоров'я	591	24,02	526	19,83	547,3	23,35
Молодіжні програми, фізична культурна і спорт	2	0,08	4	0,15	1,5	0,06
Державне управління	282	11,46	277	10,44	120,8	5,15
Бюджетна позичка, ви-дана закупівлю с/г продукції для регіона-льних потреб	29	1,18	150	5,65	--	0,00
Інші видатки	29	0,81	200	7,54	54,7	2,33
Всього видатків	2461	100	2653	100,0	2344,2	100

Дані таблиці 2.6 свідчать, що таке збільшення в значній мірі відбулося за рахунок підвищення суми видатків на додаткові виплати населенню щодо покриття витрат по оплаті житлово-комунальних послуг. Так, в 1996 році ці витрати складали 91 тис. грн., а в 1998 р. видатки по цьому напрямку сягнули 204,8 тис. грн (в порівнянні з 1996 роком - в 2,3 рази). Це свідчить про загострення економічної кризи, а значить і збільшення кількості непрацюючих громадян. Якщо в 1996 році субсидії отримували 277 сімей, то в 1998 році кількість сімей, що отримують субсидії на покриття витрат по платі за житло і комунальні послуги, придбання скрапленого газу та твердого палива збільшилась на 832 одиниці і становила 1109 сімей.

Таблиця 2.6

Структура видатків бюджету Новгородківського районну по соціальному захисту населенню 1996-1998 роках

Видатки	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс
Допомога сім'ям з дітьми	94	45,85	106	59,22	93,9	30,71
Додаткові виплати на-селенню на покриття витрат по сплаті жит-лово-комунальних послуг	91	44,39	73	40,78	204,8	66,97
Цільова грошова виплата на проживання громадян з мінімальни-ми доходами	6	2,93	-	0,00	-	0,00
Інші видатки	14	6,83	-	0,00	7,1	2,32
Всього	205	100	179	100	305,8	100

Що ж стосується видатків на допомогу сім'ям з дітьми, то на протязі 1996-1998 років вони були порівняно незмінними. Це пов'язано з незначним коливанням кількості сімей - отримувачів допомоги.

Підсумовуючи вищесказане, необхідно відзначити, що такі види видатків як виплати державних дотацій на газ, тверде паливо для населення, житлово-комунальні послуги тощо, повинні бути поетапно скорочені.

Найреальнішим кроком у цьому напрямку має стати врегулювання питання оплати житла та комунальних послуг. Треба поетапно наблизити тарифи на водо-, теплопостачання та квартирну плату до собівартості. Для цього слід виявити ту категорію населення, яка вже сьогодні може сплачувати комунальні послуги за собівартістю, а також ту, яка не може їх сплачувати і потребує допомоги від держави. У цілому щодо політики дотацій питання має стояти таким чином, що дотації виробникам продукції (послуг) повинні замінюватись на дотації споживачам. Треба посилити адресне надання соціальної підтримки найвразливішим і в першу чергу -непрацездатним членам суспільства, заміняти сплату послуг із бюджету переведенням її у грошові доходи населення.

Значних витрат із бюджету потребує фінансування видатків на соціальне забезпечення населення. Дані таблиці 2.7 свідчать, що їх частка в загальному обсязі видатків у 1998 році склала 6,32 відсотка, що на 1,81 відс. більше, ніж в 1996 році. Таке збільшення в значній мірі відбулося за рахунок збільшення видатків для надання пільг ветеранам та інвалідам війни ( з 58 тис. грн. у 1996 році та 19 тис. - в 1997 році до 76,2 тис. грн. у 1998 році)

Таблиця 2.7

Аналіз видатків на соціальне забезпечення у 1996-1998 роках

Видатки	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс
Пільги ветеранам та інвалідам війни	58	52,25	19	18,63	76,2	51,36
Соціальна допомога на дому	28	25,23	50	49,02	46,0	28,21
Кошти бюджету, що передаються до Пен-сійного фонду України	25	22,52	33	32,35	26	20,43
Всього	111	100	102	100	148,2	100

Певне збільшення видатків спостерігається і по наданню допомоги одиноким непрацездатним громадянам. Так, в 1996 році ці видатки становили 28 тис. грн. (або 1,14 % від загального обсягу видатків), тоді як 1998 році - 46 тис. грн. (або 2 %. Таке збільшення видатків по соціальному забезпеченню зумовлене значним підвищенням чисельності непрацездатних громадян, що потребують допомоги на дому.

Треба визначити, що система соціального захисту та забезпечення населення в цілому потребує реорганізації, в основу якої необхідно покласти такі принципи:

соціальні гарантії поширюються тільки на громадян, які працюють за наймом, членів їхніх сімей та непрацездатних осіб. На громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, поширюються лише та соціальні гарантії, у фінансуванні яких вони беруть участь;

диференційований підхід до різних груп населення залежно від ступеня їх економічної самостійності, працездатності;

перерозподіл економічної відповідальності за реалізацію соціальних гарантій між державою, підприємствами і громадянами;

визначення рівня соціальних гарантій на підставі соціальних нормативів;

відповідність форм соціальних гарантій населенню ступеню розвитку ринкових відносин в економіці.

В 1996-1998 роках відбулося значне скорочення витрат на фінансування народного господарства, які становили у 1996 році 4,1 відс., в 1997 році - 5,77 відс., а в 1998 році - 3,51 відс. Видатки на фінансування народного господарства включають в себе:

видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;

видатки на фінансування бюджетних установ агропромислового комплексу (підприємства ветеринарної медицини);

видатки на фінансування житлово-комунального господарства;

видатки на фінансування капітальних вкладень та ін.

Як свідчать дані таблиці 2.8, витрати на фінансування народного господарства було скорочено за рахунок зменшення дотації житлово-комунальному господарству (в порівнянні з 1996 роком майже в 9,2 рази), а також за рахунок скорочення бюджетних витрат на фінансування капітальних вкладень (а точніше - за рахунок їх відсутності).

В зв'язку з цим виникає необхідність пошуку коштів для фінансування зазначених видатків. Це можливо за рахунок позабюджетних фондів, можуть бути запроваджені і місцеві податки, а саме: податок на утилізацію побутових відходів або на прибирання сміття, податок на ветеринарне обслуговування худоби та інших домашніх тварин. Усі податки ефективно використовуються у багатьох країнах . Для вирішення зазначених проблем можливе введення самооподаткування. Цей вид податків не новий. Він існував у недалекому минулому. Суть його полягає в тому, що кожен житель села, селища має сплачувати певну суму грошей, які цільовим призначенням ішли б на впорядкування населеного пункту, будівництво доріг, інші громадські потреби. Але всі ці заходи повинні бути впроваджені, в першу чергу, з ініціативи місцевих органів влади.

Аналізуючи склад витрат фінансової підтримки сільськогоспо-дарського виробництва, слід зазначити, що деякі з них не є функцією бюджету, зокрема, позички колективним сільськогосподарським підприємствам для виробництва сільськогосподарської продукції за державним контрактом та інші цільові кредити. Це має бути функція банків під фіксований процент за кредит із відшкодуванням із бюджету необхідної різниці в процентах, а з бюджету ці кошти повинні бути вилучені.

Таблиця 2.9

Аналіз видатків бюджету Новгородківського району на фінансування народного господарства в 1996-1998 роках.

Видатки	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс	Сума, Тис. грн.	Питома вага в за-гальному обсязі, відс
Будівництво, реконст-рукція, ремонт і утри-мання автомобільних доргі	-	0,00	-	0,00	6,1	7,42
Фінансування бюджет-них установ агропро-мислового комплексу	49	48,55	46	30,07	40	48,66
Житлово-комунальне господарство	23	22,77	55	35,95	36,1	43,92
В т.ч.: - дотація ЖКГ	12	11,88	12	7,84	1,3	1,58
- благоустрій райцент-ру та ін. Населених пунктів	11	10,89	43	28,11	34,8	42,34
Державні капвкладення	29	28,68	52	33,98	-	0,00
Всього	101	100	153	100	82,2	100

Так, в 1996 році позички склали 1,18 відсотка від усіх видатків бюджету (або 29 тис. грн.), а в 1997 році питома вага позичок склала 5,65% (або 150 тис. грн.). В 1998 році такі позички сільгоспвиробникам не надавалися. Але це пов'язано не з покращенням стану підприємств АПК, а в зв'язку з відсутністю вільних коштів у місцевому бюджеті.

Окрему увагу слід приділити фінансуванню соціально-культурних заходів.

Виділення бюджетних коштів на фінансування соціально-культурних заходів дозволяє державі розвивати систему народної освіти, охорони здоров'я, фінансувати культуру, задовольняти мінімальні потреби населення в медичному обслуговуванні. Важливо зазначити, що видатки на соціально-культурні заходи мають не тільки соціальне, але й економічне значення. Ці видатки є фінансовою базою для здійснення соціальних прав - на освіту та медичне обслуговування. Вони безпосередньо впливають на здіснення суспільного виробництва, сприяючи відтворенню робочої сили, а також на створення умов для підвищення продуктивності праці.

Не дивлячись на важливу роль цієї групи видатків в соціально-економічних процесах, кількісні характеристики бюджетних видатків на ці цілі далекі від оптимальних, особливо в сфері освіти та охорони здоров'я. Більше того, бюджетні плани по цих видатках не виконуються, а при їх плануванні враховується далеко не повна потреба в витратах на соціально-культурні заходи. Про це свідчать дані таблиці 2.10.

Як свідчать дані таблиці 2.10, в 1996-1998 роках фактичне виконання було нижче запланованих в бюджеті витрат практично по всім вказаним соціально-культурних заходах.

Таблиця 2.10

Співвідношення фактичних витрат бюджету на соціально-культурні заходи з плановими у 1996-1998 роках (тис. грн.)

Напрямки витрачання бюджетних коштів	1996 рік	1997 рік	1998 рік
	План	Факт	Від-хиле-ння (+,-)	План	Факт	Від-хиле-ння (+,-)	План	Факт	Від-хиле-ння (+,-)
Освіта	1075	1007	-68	1199	986	-213	1079,9	1010,9	-69
Охорона здоров'я	609	591	-18	716	526	-190	743,9	547,3	-196,8
Культура і за-соби масової інформації	135	104	-29	96	76	-20	77	73	-4
Молодіжні програми, фізична куль-тура і спорт	2	2	-	4	4	-	1,5	1,5	-
Всього	1819	1704	-115	2015	1592	-423	1092,5	132,7	-269,8

Аналіз фінансування видатків на освіту представлено таблицею 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз фінансування видатків бюджету Новгородківського районну на освіту у 1998 році (тис. грн.)

Видатки	Потреба	План	Відхим-лення (+,-)	Фактич-не вико-нання	Відхиле-ння від плану (+,-)
Фонд заробітної плати ( з нарахуваннями)	929,3	896,3	-32,7	840,3	-5,63
Господарські витрати	208,1	168,3	-40,2	163,6	-4,7
Видатки на відрядження	10,0	5,0	-5	3,0	-2
Придбання книг для бібліо-тек	15,0	10,0	-5	4,0	-6
Придбання обладнання та інвентраря	5,0	-	-5,0	-	-
Ремонтно-будівельні роботи	50,0	-	-50,0	-	-
Харчування	5,0	-	-5,0	-	-
Інші потреби	25,0	10,0	-15,0	-	-
Всього	1257	1089,9	-167,1	1010,9	-70,0

З даних таблиці видно, що навіть планові показники не враховують потреби у фінансуванні освіти. А такі напрямки видатків, як придбання обладнання та інвентаря для закладів освіти, проведення ремонтно-будівельних робіт, видатки на харчування взагалі не були заплановані. Це дало змогу зекономити 60 тис. грн. В цілому ж планові показники відповідали лише 86 відс. від потреби. Якщо прослідкувати за фактичним фінансуванням закладів освіти, то можна зробити висновок, що всі показники відповідають запланованим на 83 відс. При порівнянні ж фактичних показників з показниками потреби у фінансуванні сфери освіти, маємо невтішний реальний стан: заклади освіти фінансуються лише на 2/3 від потреби.

Такий тяжкий стан у фінансуванні освіти призвів до скорочення у 1996 році 101 вчительської ставки, до закриття учкомбінату та реорганізації однієї школи з неповною середньою освітою у початкову, до припинення харчування дітей в школах.

Подібний стан спостерігається і у фінансуванні установ охорони здоров'я. Так, за даними таблиці 2.12 в 1998 році планові показники відповідали тільки на 65 відс. від потреби. А по таким необхідних видах видатків, як придбання медикаментів та перев'язочних засобів заплановано лише 26 відс. від потреби, на харчування -35,6 відс. від потреби. Такі види видатків, як придбання інвентаря та капремонт не фінансується зовсім. Якщо ж порівняти фактичні видатки з потребою, то реальний стан вражає - 47 відс. від потреби.

В зв'язку з цим, тільки в 1998 році відбулося скорочення загальної кількості ліжок на 60 одиниць

Аналізуючи вищесказане, можна зробити висновок, що значна частина видатків фінансується за рахунок самих же хворих (купівля медичних інструментів, медикаментів тощо). Тому вихід з цієї ситуації може бути досягнутий лише за рахунок узаконення таких відносин, а саме: прискорення введення страхової медицини та надання частини послуг за плату.

З кожним роком погіршується стан у фінансуванні культури та засобів масової інформації. Так, якщо в 1996 році питома вага видатків на утримання закладів культури складала 5,5 відс. від загального обсягу видатків (або 165 тис. грн.), то в 1998 році їх частка зменшилась і склала 3,11 відс. (або 73 тис. грн.). Таке становище у фінансуванні закладів культури призвело до закриття бібліотек на територіях сільських Рад, та звільнення працівників центральної бібліотечної системи. Книжковий фонд цих бібліотек був переданий до відповідних шкіл, що розміщені на території сільських Рад.

Таблиця 2.11

Аналіз фінансування видатків бюджету Новгородківського району на охорону здоров'я у 1998 році (тис. грн.)

Видатки	Потреба	План	Відхим-лення (+,-)	Фактич-не вико-нання	Відхиле-ння від плану (+,-)
Фонд заробітної плати ( з нарахуваннями)	661,6	530	-131,6	386,6	-143,4
Господарські витрати	2116,8	142	-74,2	129,7	-12,3
Видатки на відрядження	3	3	-	1	-2
Видатки на харчування	72,9	26	-46,9	15	-11
Придбання медикаментів та перев'язочних засобів	111,5	40	-71,5	15	-25
Придбання обладнання та інвентраря	23	2,9	-20,1	-	-2,9
Капітальний ремонт буді-вель та споруд	9,3	-	-9,3	-	-
Інші потреби	3,9	-	-3,9	-	-
Всього	1145,6	743,9	-401,7	547,3	196,6

Аналізуючи стан, який склався у фінансуванні соціально-культурних закладів, треба зазначити, що в цій сфері необхідно провести певні зміни. Система бюджетно-кошторисного фінансування установ невиробничої сфери, яка склалася за багато десятиліть, має серйозні недоліки. Головний із них полягає в тому, що фінансування цих установ слабо пов'язане з кінцевими результатами їхньої діяльності. Це призводить до низької економічної відповідальності працівників за кількісні та якісні показники роботи, до неефективного використання коштів, зниження соціального ефекту від здійснення заходів.

Досить актуальними є питання удосконалення системи управління та скорочення витрат на цю мету. Певні позитивні зрушення вже відбулися. Так, якщо видатки на державне управління в 1996 році склали 11,46 відс. від загального обсягу видатків (або 282 тис. грн.), то в 1998р. ці видатки були скорочені майже в 2,3 рази, а їх частка в загальних видатках склала 5,15 відс. (або 120,8 тис. грн.).

Аналізуючи фінансування видатків бюджету Новгородківского району, треба відзначити, що значну питому вагу у видатках займають поточні видатки (соціальний захист та соціальне забезпечення, соціально-культурна сфера, видатки на житлове господарство, видатки на утримання органів влади). Як показано на рис. 2.3, в 1996 році питома вага поточних видатків в загальних видатках бюджету становила 98,92 відс., і лише 1,18 відс. склали видатки розвитку (капітальні вкладення на розвиток виробництва і соціальної сфери, видатки на капітальний ремонт). В 1997 році поточні видатки склали 98,04 відс., видатки розвитку - 1,96 відс. Що ж стосується 1998 року, то поточні видатки за цей період становили 98,71 відс., а видатки розвитку -лише 0,29 відс.

Такий розподіл обумовлений тим, що поточні видатки потребують негайного та своєчасного фінансування. Але, з другого боку, без здійснення капітальних вкладень на розвиток виробництва і соціальної сфери не можна очікувати приросту надходжень в майбутньому. До речі, треба відзначити, що видатки розвитку спрямовувались не на фінансування капітальних вкладень, а тільки на капітальний ремонт в зв'язку з незначними сумами виділення коштів за цим напрямком.

Звідси слідує, що залежність обсягів місцевих бюджетів від рішень вищестоящих органів не дає можливості місцевим органам влади проводити активну інвестиційну політику на місцях, а значить приймати посильну участь у покращанні соціально-економічного стану держави.



1996 рік 1997 рік

рік

Рис. 2.3. Динаміка співвідношення між видатками розвитку та поточними видатками бюджету Новгородківського району у 1996-1998 роках ( у відсотках )

2.5. Аналіз виконання місцевого бюджету

Бюджет - це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основних знарядь економічної стабілізації та економічного зростання. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення витрат, постійного аналізу доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економічний стан регіону.

Результати виконання бюджету дуже часто тією чи іншою мірою різняться від тих цілей і завдань, якими керувалися при його складанні і затвердженні. В окремих випадках такі розбіжності, хоча вони й не були заплановані, можна визнати корисними. Однак, як правило, одержання результатів, відмінних від запланованих, означає, що бюджетна політика, покладена в основу затвердженого бюджету, не проводилась, не було й дієвого контролю за її здійсненням.