Обґрунтування схеми та джерел фінансування при створенні нового підприємства

- сильні та слабкі сторони фірми стосовно даного сегмента ринку (фінансові можливості фірми, кваліфікація і ресурси у сфері маркетингу, виробничий досвід, конкурентні переваги продукту фірми тощо);

- кошти, необхідні для розроблення продукту та його рекламування, створення мережі торгових представників тощо;

- сильні та слабкі сторони конкурентів та їх позиція на ринку;

- динаміка попиту (попит зростає, стабілізується, зменшується);

- можливості захопити певну частку ринку.

Оцінка сегментів ринку дає змогу вибрати найліпший, потенційно найприбутковіший, тобто знайти для фірми цільову групу споживачів, на яку вона орієнтуватиметься.

2.2 Схема створення нового підприємства

Послідовність заснування власної справи юридичною особою ( на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю).



Размещено на http://www.allbest.ru/



Размещено на http://www.allbest.ru/



Размещено на http://www.allbest.ru/

бізнес план фінансовий ризик



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.1 - Послідовність заснування юридичної особи

2.3 Бізнес-план з проекту: «Будівництво магазину продовольчих товарів із площадкою літнього кафе»

Зміст бізнес-плану

1. Резюме.

2. Маркетингова стратегія.

3. Продукти та посуги.

4. Менеджмент підприємства.

5. Юридичні аспекти майбутньої діяльності.

6. Виробничий план підприємства.

7. Фінансовий план.

8. Аналіз потенційних ризиків.

1. Резюме

Короткий опис поекту. Даний бізнес-план передбачає фінансування будівництва магазина продовольчих товарів із площадкою літнього кафе. Перевагами майбутньго малого підприємства сфери торгівлі є близькість до споживача, орієнтація на товари першої необхідності й задоволення локальних потреб відповідність цінової політики рівневі запитів населення.

Месце реалізації проекту: Південно-західна частина кварталу «Будівельник» у Кіровському районі м. Лиман Донецької області. Ділянка планована для будівництва магазина продтоварів із площадкою літньго кафе, розташована у зеленій зоні житлової забудови.

Загальна вартість проекту: 212 344,3 грн.

Сума, фінансована за рахунок коштів благодійного фонду «Перспектива» - 100 000 грн.

Терміни повернення: 12 місяців.

Цілі, що повинні бути досягнути в результаті реалізації проекту: Характер цілей, що досягаютьсяв результаті реалізації проекту, носить багатоплановий характер. З одного боку - розвиток сфери малого підприємства, створення нових робочих місць і поповнення державного й місцевого бюджетів створює передумови подальшого розвитку підприємницких структур. Сфера малого бізнесу є необхідною умовою розвитку регіональної єкономіки. З іншого боку, даний проект, завдяки новим будівельним рішенням здатний підійти до проблем задоволення локальних проблем на новому, більш якісному рівні.

2. Маркетиногова стратегія

Необхідною умовою розробки маркетингової стратегії підприємства є вивчення потенційних споживачів. Для проектованого об'єкта будівництва (магазин і літнє кафе) особливу роль відіграє безпосередня близькість споживачів. Аналіз показує, що число проживаючих жителів найближчих кварталів нараховує 4 тис. чоловік. Потенційним і найбільш сильним конкурентом є ринок продовольчих і сільськогосподарських товарів МЧП «Реґіна». Однак асортиментна структура найближчого конкурента тільки частково збігається з товарами, що будуть пропонуватися споживачеві в новому магазині. Позитивними аспектами товарної політики, що зможуть залучити споживача, є більш висока якість товарів і можливість робити покупки у вечірній час. Потенційні споживачі представлені в середній віковій категорії (35-50 років) і за рівнем доходів цілком можуть бути віднесені до перспективних сегментів.

У ціновій політиці підприємства за основи обрана стратегія міцного проникнення, що припускає роботу в низькому і середньому ціновому сегментів із поступовою тенденцією до підвищення залежно від ступеня позитивної динаміки рівня доходів потенційних покупців.

Для постійних клієнтів передбачена система знижок (від 5 до 15%), з урахуванням обсягу покупок, а також за індивідуальними попередніми замовленнями.

Особливостями товарної стратегії підприємства також є диверсифікованість діяльності за двома основними напрямками:

- продаж продовольчих товарів;

- обслуговування відвідувачів літнього кафе.

Для інформування споживача буде використовуватися реклама й реклама в місцевих виданнях у перші місяця роботи магазина.

3. Продукти та послуги

Основу асортиментної політики магазина складають продовольчі товари: молочні продукти, хлібобулочні вироби, ковбасні вироби й м'ясопродукти, кондитерські вироби, прохолодні напої, соки і т.д.

Обов'язковою умовою реалізації згаданих товарів є цінова диференціація і висока якість.

Постачання даних товарів будуть здійснюватися за прямими договорами з оптовими постачальниками.

До майбутніх продуктів відносяться лікеро-горілчані вироби й вина. Поповнення асортименту даними товарами будуть здійснюватися після повернення кредиту, тому що вимагає додаткових витрат, що не включаються до фінансового плану.

Вище визначалося, що в літній період, крім продажу продовольчих товарів, передбачене обслуговування відвідувачів літнього кафе.

Дана бізнес-лінія дозволить не тільки збільшити поточний оборот коштів, але й допоможе перебороти сезонність продажів продовольчих товарів у зв'язку зі зниженням числа потенційних покупців (канікули, літні відпустки).

На етапі будівництва найбільшу погрозу ризики збільшення термінів будівельно-монтажних робіт, зміни цін на основні матеріали, кліматичні фактори. Для нейтралізації негативного впливу згаданих факторів ризику передбачається більш продумано підходити до вибору будівельних організацій і частково переносити ризики на останніх при укладанні договорів.

У процесі ведення бізнесу підприємство може зштовхнутися з наступними ризиками комерційного характеру - нереалізація продукції через низьку якість, невідповідності термінів збереження і т.д., порушення договорів про постачання товарів, різке зниження доходів потенційних споживачів.

Зниження даних ризиків комерційного профілю частково здійснюється за рахунок диверсифікованості діяльності.

4. Менеджмент підприємства

Організаційна структура в процесі основної діяльності даного підприємства буде мати вигляд:



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.2 - Організаційна структура підприємства

Крім вище розглянутого персоналу передбачається наймання ще 4 чоловік для роботи у літньому кафе. У цьому випадку, організаційна структура здобуває вигляду:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.3 - Організаційна структура підприємства для роботи влітку

У початковий період функціонування підприємства можливе сумісництво функцій директора та менеджера з постачання і продажів, тому що необхідна економія по фонду заробітної плати для цілей повернення кредиту в строк. Крім того, на літній період, на літній період число продавців може бути скорочене до трьох.

Розмір заробітної плати на період повернення кредиту передбачається установити в мінімальному обсязі. Надалі рівень заробітної плати, преміальні і доплати будуть відповідати зростанню прибутку, нараховуватися до індивідуального внеску працівника у результати діяльності.

5. Юридичні аспекти майбутньої діяльності

Правова норма здійснення підприємницької діяльності - приватне підприємство. Приватний підприємець є платником податку на прибуток на загальних умовах.

Таблиця 2.1

Початковий баланс і стартові витрати

Код	Стаття	Сума
Наявні активи
01	Кошти на опалення та вентиляцію	4982,4
02	Кошти на електрообладнання та освітлення	4569,6
03	Вартість загально будівельних робіт (заробітна плата)	20641,2
04	Тимчасові будівлі та споруди	1932,0
05	Адміністративні витрати СМО	2961,2
06	Податки, збори,обов'язкові платежі	4047,6
07	Покриття кошторисного прибутку	10910,3
08	Торговельне обладнання	34550,0
09	Меблі	2750,0
10	Кошти	25000,0
Разом наявні активи	112 344,3
Потрібні активи
01	На загально будівельні роботи	93589,2
02	На водопровід та каналізацію	5961,6
03	Інші роботи та витрати	449,2
Разом потрібні активи	100 000,0
Разом активи	212 344,3
Джерела фінансування
01	Власні кошти	112 344,3
02	Безпроцентні займи	100 000,0
Разом пасиви	212 344,3

6. Виробничий план

В основі початкового балансу діяльності полягає зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва і локальні кошториси на загально будівельні роботи, водопровід і каналізацію, опалення і вентиляцію, на електроустаткування й освітлення. Ґрунтуючись на даних об'єктного кошторису в початковому балансі витрати на будівництво та введення до експлуатації об'єкта в наступному співвідношенні:

- вартість загально будівельних робіт без урахування кошторисної заробітної плати, витрати на водопровід і каналізацію, а також інших витрат покривається за рахунок безпроцентної позики, тобто входять у суму, заявлену до фінансування;

- роботи з опалення, вентиляції, електроустаткування приміщень, закладки тимчасових споруд, адміністративні витрати СМО, додаткові збори, а також покриття кошторисного прибутку фінансуються за рахунок власних джерел.

Даний розподіл витрат представляється найбільш доцільним з погляду можливого зростання витрат і перспектив залучення інших, сторонніх інвесторів. Дані зведеного кошторисного розрахунку, на якому базувався баланс, представлені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Дані зведеного кошторису

Напрямки вкладання коштів	Загальна кошторисна вартість тис. грн	В т.ч. заробітної плати
	без ПДВ	з урахуванням ПДВ	без ПДВ	з урахуванням ПДВ
Загальнобудівельні роботи	95192,0	114230,4	17201,0	20641,2
Водопровід і каналізація	4968,0	5961,6	698,0	837,6
Опалення й вентиляція	4152,0	4982,4	201,0	241,2
Електрообладнання й освітлення	3808,0	4569,6	1020,0	1224,0
Разом за об'єктним кошторисом	108120,0	129744,0	19120,0	22944,0
Тимчасовим споруди	1610,0	1932,0	-	-
Інші роботи й витрати	784,0	940,8	-	-
Кошторисний прибуток	9092,0	10910,4	-	-
Адміністративні витрати СМО	2058,0	2469,6	-	-
Податки, збори, обов'язкові платежі	3373,0	4047,6	-	-
Разом за зведеним кошторисним розрахунком	125037,0	150044,4	-	-

Відповідно до містобудівного обґрунтування ділянка, планована під забудову, являє собою площадку, що зросла малоцінними кущами.

До півдня від проектованого об'єкта знаходиться територія споруджуваної православної , зі сходу і північного сходу - сквер і стадіон «Авангард», на південно-заході - територія дитячої лікарні.

Загальна площа забудови - 110 м².

7.Фінансовий план

Фінансовий план відображає механізм повернення кредиту за рахунок надходження коштів від основної й допоміжної діяльності торговельного підприємства.

У даному бізнес-плані пропонується дві схеми повернення:

- рівними частинами за 7 місяців з урахуванням резервного фонду для відшкодування утрат від прояву комерційних ризиків;

- по наростаючій, без формування резервного фонду, за 6 місяців, шляхом направлення частини чистого прибутку після сплати кредиту, на поповнення торгівельного обороту.

Інвестор обере один з варіантів, керуючись суб'єктивною оцінкою підприємницького ризику, а також можливістю збільшення терміну будівництва на один місяць, із причин об'єктивного характеру.

Першим місяцем календарного плану фінансування є жовтень 2003 року.

Оскільки термін будівництва об'єкта також включається до періоду повернення кредиту і для умов даного підприємства складе п'ять місяців, першим місяцем роботи магазина будемо вважати березень 2004 року ( табл.3).

Розмір торгівельного обороту розраховується виходячи з величини можливого середньоденного виторгу. Для даного підприємства з урахуванням оцінки збутових можливостей середньоденний виторг складе 2660 грн. Торгівельний оборот за місяць , з урахуванням сезонних факторів, складе від 72576 грн. у березні до 75180 у липні. Виторг від продажів складе 25% від величини торговельного обороту.

Першим місцем роботи літнього кафе будемо вважати квітень 2004 року. Місячний виторг складе 30% величини доходів від надання послуг літнього кафе.

Торговельний оборот магазину й літнього кафе розраховується на основі можливого середньоденного виторгу з урахуванням календарного плану роботи основних бізнес-ліній.

До величини загальних витрат на організацію роботи обох бізнес-ліній включені перемінні й постійні витрати. Зміну загальних витрат щомісячно протягом терміну повернення кредиту представлено на мал.4.

Як свідчать дані таблиці 3, після сплати кредиту у розпорядженні торговельного підприємства залишаються кошти (чистий прибуток) загальним розміром 42 тис. грн. (сума рядку 50). Дані кошти являють собою резервний фонд для відшкодування можливих утрат від впливу факторів ризику комерційного характеру, неврахованих витрат.

Одержання валового прибутку понад зазначені величини за розглянутий період дозволить прискорити період повернення кредиту і збільшити торгівельний оборот. У випадку, якщо формування страхових і резервних фондів не передбачено (другий варіант повернення кредиту), чистий виторг може спрямовуватися на поповнення торгівельного обороту, що у свою чергу буде означати скорочення періоду повернення на 1 місяць, оптимізацію виторгу торгівельного підприємства і збільшення сальдо чистого прибутку до початку періоду, який є наступним за терміном повернення кредиту.

Механізм повернення коштів по другому варіанту буде мати вигляд (Таблиця 2.4).

На момент відкриття кафе чистий прибуток у розмірі 6140 грн спрямовується на поповнення торговельного обороту магазину, і збільшення обороту кафе. Аналогічно процес перерозподілу вільних коштів здійснюється аж до 31.07.2004 р. подальше збільшення обороту вважається недоцільним, тому що є небезпека «заморожування» оборотного капіталу. Крім того, вплив сезонних факторів змушує поступово скорочувати оборот літнього кафе, а кошти, що вивільняються, спрямовувати на збільшення торговельного обороту магазина.

До моменту припинення роботи літнього кафе (01.10.2004р.) і місяцем пізніше моменту повернення кредиту у розпорядженні підприємства буде знаходитися фінансових ресурсів загальною величиною 55 тис. грн. (кошти що вивільняються в результаті припинення роботи другої бізнес-лінії, прибуток за вересень, серпень і липень 2004 року). Ці кошти можуть бути використані для поточного ремонту, розширення діяльності магазину (придбання ліцензії на продаж лікеро-горілчаних виробів і т.д.), на підготовку до зимового періоду.

Другий варіант є кращим за критерієм зменшення терміну повернення кредиту, однак передбачає більш високий ступень ризику. По першому варіанту чистий прибуток, утворений після сплати кредиту, здатен щомісяця формувати страхові резерви і преміальні фонди.

Для цілей визначення безпечного рівня функціонування підприємства на період повернення кредиту доцільно розраховувати беззбитковий обсяг середньомісячного й середньоденного торговельного обороту. В умовах майбутнього торговельного підприємства він складає наступні величини

Таблиця 2.3

Прогноз прибутків (збитків) для повернення кредиту по першому варіанту

Код	Статья	Місцеві
	10*	11*	12*	1*	2*	3	4	5	6	7	8	9
Прибутки
01	Торговий оборот						72576	74312	75040	75040	75180	75040	74312
02	Прибуток від надання послуг						0	16800	18200	18200	18200	18200	16800
011	Процент від торгового обороту						18144	18578	18760	18760	18795	18760	18578
021	Виторг від надання послуг літнього кафе(ряд.01+ряд.02)						0	5040	5460	5460	5460	5460	5040
00	Разом прибутки (ряд.01+ряд.02)						18144	23618	24220	24220	24255	24220	23618
Перемінні витрати
101	Заробітна плата						1000	1400	1400	1400	1400	1400	1400
102	Нарахування на заробітну плату						375	525	525	525	525	525	525
103	Витрати на енергоносії						250	220	220	220	220	220	220
104	Витрати на водопостачання						120	150	150	150	150	150	150
10	Разом перемінні витрати(ряд.101+ряд.102+ряд.103+ +ряд.104)						1745	2295	2295	2295	2295	2295	2295
Постійні витрати
201	Витрати на рекламу						115	75	50
202	Податок на прибуток						120	120	120	120	120	120	120
203	Амортизація						330	330	330	330	330	330	330
204	Юридичні послуги						150	150
205	Охоронна сигналізація						150	150	150	150	150	150	150
20	Разом постійні витрати (ряд.201+ряд.202+ряд.203+ряд.204+ +ряд.205)						865	825	650	600	600	600	600
30	Разом витрати (ряд.10+ряд.20)						2610	3120	2945	2895	2895	2895	2895
40	Валовий прибуток (ряд.00-ряд.30)						15534	20498	21275	21325	21360	21325	20723
50	Виплата основної суми кредиту						14286	14286	14286	14286	14286	14286	14286
50	Чистий прибуток(ряд.00-ряд.30-ряд.50)						1248	6212	6989	6989	7074	7039	6437

*- період будівництва об'єкта, витрати заплановані відповідно до зведеної вартості будівництва і частково фінансуються за рахунок власних коштів і коштів кредиту.

Таблиця 2.4

Прогноз руху грошових коштів по другому варіанту повернення кредиту

	Місяці 2004 року
	03	04	05	06	07	08	09
Торговельний оборот	75000,00	78000,00	80000,00	82000,00	84000,00	89000,00	94000,00
Прибуток від надання послуг літнього кафе	0,00	13140,00	19462,00	24355,60	29267,28	24267,28	19267,28*
Відсоток від торговельного обороту	18750,00	19500,00	20000,00	20500,00	21000,00	22250,00	23500,00
Виторг від надання послуг літнього кафе	0,00	3942,00	5838,6	7306,68	8780,18	7280,18	5780,18
Разом прибутки	18750,00	23442,00	25838,6	27806,68	29780,18	29530,18	29280,18
Середньоденний торговельний оборот	2678,57	2785,71	2857,14	2928,57	3000,00	3178,57	3357,14
Середньоденний прибуток від надання послуг	0,00	469,29	695,07	869,84	1045,26	866,69	688,12
Разом перемінні витрати	1745,00	2295,00	2295,00	2295,00	2295,00	2295,00	2295,00
Разом постійні витрати	865,00	825,00	650,00	600,00	600,00	600,00	600,00
Разом витрати	2610,00	3120,00	2945,00	2895,00	2895,00	2895,00	2895,00
Валовий прибуток	16140,00	20322,00	22893,6	24911,68	26885,18	26635,18	26385,18
Повернення кредиту (6 міс.)	10000,00	12000,00	16000,00	18000,00	20000,00	24000,00	0,00
Чистий прибуток спрямований на поповнення торговельного обороту	6140,00	8322,00	6893,6	6911,68	0,00	0,00	0,00
з нього до обороту магазину	-	3000,00	2000,00	2000,00	0,00	0,00	0,00
з нього до обороту кафе	-	3140,00	6322,00	4893,60	0,00	0,00	0,00
Прибуток, не включений до обороту	0	0	0	0	6885,18*	2635,18*	26385,18*

*- поповнення власних коштів торговельного підприємства

Таким чином, за умови, якщо середньоденний виторг від функціонування обох бізнес-ліній складе 2455 грн., торговельне підприємство зможе покрити поточні витрати за 7 місяців.

Таблиця 2.5

Визначення беззбиткового рівня торговельного обороту на основі календарного плану, грн.

№	Показник	Формула розрахунку	Значення
1	Валові витрати підприємства	ВВ = Пост В + Пер В	20255,00
2	Сума заявлена до фінансування	К	100000,00
3	Загальні витрати за розглянутий період	ЗВ=ВВ+К	120255,00
4	Загальний торговельний оборот	ТО=ЗВ*100%/25%	481020,00
5	Середньомісячний торговий оборот	ТО міс = ТО/7	68717,14
6	Середньоденний торговий оборот	ТО дн = ТО міс/28 днів	2454,18

8. Аналіз потенційних ризиків

Прибуток не може виникнути сам по собі: з метою його одержання підприємство здійснює різні види операцій, кожна з яких супроводжується певним ризиком. При плануванні діяльності підприємства також необхідно великої уваги приділити ризикам, із якими наше підприємство може зштовхнутися в майбутньому, оцінити ці ризики і знайти способи їхньої мінімізації.

Ризики -- це можливість виникнення непередбачених майнових або фінансових втрат у ситуації невизначеності умов фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загалом, діяльність господарюючих суб'єктів супроводжується появою таких ризиків:

Виробничі ризики пов'язані з різними порушеннями у виробничій процесі або в процесі поставок сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

Заходами по зниженню виробничих ризиків є дієвий контроль над ходом виробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом їх дублювання.

Ризик випадкового знищення майна. Даний ризик пов'язаний з можливою втратою активів унаслідок стихійного лиха, недотримання оптимальних умов збереження матеріальних активів.

Для мінімізації цього ризику на підприємстві будуть цілком дотримуватися правил пожежної безпеки й правил збереження матеріальних активів. У разі потреби майно можна застрахувати від нещасного випадку і від зазіхання третьої сторони (крадіжки).

Комерційний ризик. Визначається несумлінністю комерційних партнерів.

Заходами по зниженню комерційних ризиків є:

f. систематичне вивчення кон'юнктури ринку;

g. створення дилерської мережі;

h. раціональна цінова політика;

i. створення сіті сервісного обслуговування;

j. реклама і т.д.

Економічний ризик. Визначається невиконанням затверджених планів обсягів реалізації товарів унаслідок інфляційних процесів, конкуренції, зниження платоспроможності покупців.

Ціновий ризик. Це один із найбільш небезпечних ризиків у діяльності підприємств, здатний впливати на можливість утрати доходів, а виходить, і прибутку.

Процентний ризик. Виявляється в непередбаченій зміні процентних ставок на фінансовому ринку.

Податковий ризик. Характеризується можливістю нових податкових платежів, можливістю збільшення рівня ставок діючих податків, зміною діючих податкових пільг, нестабільністю податкового законодавства.

Інфляційний ризик. Можливість знецінювання реальної вартості капіталу підприємств, а також створених у грошових формах окремих його фінансових фондів.

Інвестиційний ризик. Характеризується можливістю виникнення непередбачених фінансових втрат у процесі інвестиційної діяльності.

Ризик неплатоспроможності. Причиною його виникнення є низький рівень ліквідності оборотних активів.

Ризик утрати фінансової стійкості. Цей вид ризику характеризується недосконалою структурою капіталу господарюючого суб'єкта.

Інші види ризиків. Наприклад, ризик підробки фінансових документів.

При аналізі можливих ризиків, характерних для цього підприємства, більше уваги було приділено ціновим, виробничим і податковим ризикам. Ці ризики є найбільш актуальними, тому що з ними підприємство може зштовхнутися навіть спочатку свого існування.

Серед класу даних ризиків було виділено 9 основних ризиків і визначено їхній негативний вплив на прибуток.

Таблиця 2.6

Ризики та їхній негативний вплив на прибуток

Ризики	Негативний вплив на прибуток
Нестійкість попиту	Падіння попиту із зростанням цін
Поява альтернативного продукту	Зниження попиту
Зниження цін конкурентів	Зниження цін
Збільшення виробництва у конкурентів	Падіння продажів або зниження цін
Зростання податків	Зменшення чистого прибутку
Неплатоспроможність споживачів	Падіння продаж або зниження цін
Зростання цін на сировину, матеріали, перевезення	Зниження прибутку через зростання цін
Залежність від постачальників, відсутність альтернативи	Зниження прибутку через зростання цін
Нестача оборотних коштів	Збільшення кредитів

Для оцінки даних ризиків і виявлення найбільш небезпечних для діяльності підприємства було проведено експертизу за участю експертів.

На думку експертів, ризик, якому нам варто приділити більше уваги і який несе в собі велику небезпеку -- це зростання цін. Збільшення цін приведе до зростання собівартості продукції й суттєво скоротить прибуток підприємства. Щоб мінімізувати даний ризик, потрібно мати налагоджені відносини з великою кількістю постачальників, тобто мати альтернативу: при підвищенні цін на сировину в одного постачальника буде можливість купити аналогічну продукцію в іншого постачальника, тільки за більш помірною ціною.

На другому місці, на думку експертів, стоїть ризик зменшення попиту й ризик появи аналогічного продукту. Для того, щоб мінімізувати перший ризик, треба всіляко стимулювати попит на продукцію шляхом гнучкої цінової політики, забезпечення високої якості реалізованої продукції, забезпечення високого рівня сервісу і так далі. Що стосується другого ризику, то підприємство не може його мінімізувати, тому що, не виключено, що в майбутньому буде відкрите аналогічне виробництво й інші фірми зможуть потіснити позиції на ринку. Однак, найважливіше для нашого підприємства -- до появи конкуренції завоювати клієнтів і забезпечити себе постійною клієнтурою.

2.4 Фінансовий план, як складова бізнес-плану

Розглянувши структуру бізнес плану приходимо до висновку що фінансовий план є невід'ємною частиною бізнес планування підприємства. Він призначений для узагальнення матеріалів, викладених в описовій частині планування для того щоб уявити їх у вартісному виразі.

Фінансовий план підприємства є складовою частиною бізнес-плану. Тому розробка фінансового плану тісно пов'язана з усіма розділами бізнес-плану і ґрунтується на них.

Аналізу джерел фінансування й інвестиційних альтернатив, якими фірма може скористатися;

Проектування в майбутнє сьогоднішніх рішень для того, щоб уникнути несподіванок і зрозуміти зв'язок між дійсними й майбутніми рішеннями;

Ухвалення рішення на вибір інвестиційних проектів (саме ці рішення і включаються в остаточний фінансовий план);

Зіставлення фактично досягнутих показників із цілями, встановленими у фінансовому плані.

Фінансове планування, як і будь-яке інше, може бути:

короткостроковим (до 1 року);

б) середньостроковим (до 5 років);

в) довгостроковим (понад 5 років).

Короткостроковий фінансовий план входить у якості одного з розділів у бізнес-план компанії (підприємства). Довгострокове фінансове планування має свої відмінності.

Займаючись фінансовим плануванням, можна дуже легко так захопитися цифрами, підрахунками, показниками, що забути про суть того. що ви плануєте. Що стосується бізнес-планів для створення нових компаній, то досвідчені інвестори вже зрозуміли, що фінансові розрахунки майбутніх, надходжень, що наводяться у бізнес-плані, витрат і прибутків, що перевищують по глибині прогнозу один рік, - лише плід фантазії авторів бізнес-плану. Це не виходить, що не треба займатися фінансовими розрахунками, це лише виходить, що треба бути реалістичним і пам'ятати, що фінансовий план (поряд з іншими видами планів) повинний базуватися на стратегії компанії.

Він містить у собі:

3. баланс підприємства;

4. план прибутків і збитків;

5. прогноз руху грошових потоків.

При цьому обмовляється:

6. кількість необхідних інвестицій;

7. організація фінансування й умови, при яких очікується одержання інвестицій;

8. очікуваний строк окупності витрат

Одне з перших питань стратегічного фінансового планування таким чином: "Скільки коштів необхідно компанії для перспективного розвитку?" Для визначення цієї суми і часу, коли вона буде потрібно цілком чи частково, доцільно установити залежність між потребою в додаткових фінансових вкладеннях і витратах і яким-небудь найважливішим показником господарської діяльності. Якщо компанія вибрала стратегію боротьби з конкурентом шляхом підвищення якості виробів, що випускаються, чи послуг, що надаються, то в цьому випадку відповідність між потребою в інвестиціях і обсягом реалізації в принципі дотримується, тому що підвищення якості звичайно супроводжується підвищенням ціни. Але якщо обрана стратегія боротьби з конкурентами шляхом зниження цін, особливого росту виторгу від реалізації очікувати не приходиться. Будуть потрібні витрати, зв'язані з розробкою і впровадженням заходів щодо зниження собівартості продукції. У даному випадку потреба в коштах буде визначатися величиною цих витрат.

Друге питання стратегічного фінансового планування стосується джерел фінансування. Таких джерел можна виділити три: власні, залучені та позикові кошти. Власні кошти виглядають найбільш привабливими для компанії, оскільки підвищують рівень її незалежності і самостійності, позбавлені якого-небудь ризику, поліпшують репутацію компанії в очах контрагентів. Але для формування власних джерел фінансування потрібно дотримання двох умов: наявність доходів і часу для їхньої капіталізації. У дійсності ж дуже часто той, хто хоче і здатний реалізувати комерційний проект, не має для цього власних коштів, а той, хто їх має, не бажає самостійно це робити. Використання власних коштів для інвестування під силу тільки великим компаніям.

Серед притягнутих джерел перше місце займають кошти акціонерів. Додаткова емісія акцій чи частковий розпродаж контрольного пакета керівництвом компанії служать традиційним способом залучення коштів рядових інвесторів. На цьому шляху керівництво фірми підстерігає ряд небезпек. Перша з них полягає в можливості часткової втрати контролю над компанією. Крім того, успішне розміщення акцій серед публіки - не така проста задача. Дрібного інвестора не залучиш добре розробленим бізнес-планом, а великий зажадає великих поступок. Щоб залучити дрібних акціонерів, їхній треба переконати в тім, що їм будуть регулярно виплачуватися дивіденди і ринкова ціна на акції даної компанії не упаде, тому що тільки ці фактори роблять привабливими акції для дрібних інвесторів. Для залучення великих акціонерів компанія повинна стати для них максимально прозорою.

Залучені кошти можна почерпнути і з внутрішніх джерел, таких, як фонд оплати праці.

Позикові кошти можна залучити шляхом: одержання кредиту в банку: випуску облігацій.

На вибір способів фінансування проектів може вплинути їхня спрямованість. Вважається, що фінансування за допомогою залучення кредитів вигідно для проектів, пов'язаних з розширенням виробництва на вже діючих підприємствах. Ризик вкладень тут не занадто великий, у компанії мається в цьому випадку досить активів, що можуть стати матеріальним забезпеченням позики. Для нових проектів скоріше підійде пайовий чи акціонерний капітал.

Одним із ключових факторів успіху є грамотне управління потоком готівки (Cash flow). Зміст управління готівки в тім, щоб на рахунку підприємства завжди була така сума, що гарантувала б підприємству стабільну роботу , але при цьому не було б зайвої, оскільки втрачається доход, коли гроші не працюють втрачається дохід. Це важливо для вже працюючого бізнесу, оскільки якщо неправильно розрахувати потоки готівки, то у визначений час навіть гарне рентабельне виробництво може просто «вилетіти в трубу», тому що може просто не вистачити грошей.

У фінансовому плані повинні бути присутнім наступні показники.

Рівень ефективності використання коштів (Return on Investment):



(1.1)

Здатність оплати короткострокових зобов'язань (Current Ratio)

(1.2)

Оборотність запасів (Stock Turnover Ratio)

(1.3)

Частка власного капіталу в коштах фірми (Equity Ratio)

(1.4)

Це найбільш загальні показники діяльності фірми.

Тут представляються розуміння по обсягу необхідних фондів, про те, до яких термінів вони потрібні і як будуть використані. Викладаються умови, що влаштовують, і порядок їхнього одержання, відсоток за кредит чи частку участі в прибутку, яку можна запропонувати. Одним словом, основна задача - дати основне уявлення про фінансову структуру бізнесу і намітити справедливу ціну за ту частку в бізнесі, що підприємство збирається запропонувати інвестору. Доцільно також описати гарантії по поверненню грошей інвестору. (Тут має місце ліквідність активів).

Докладний фінансовий план необхідний у кожнім бізнес-плані. Він повинен містити в собі оцінки прибутку і збитків по кожному кварталу й аналіз стану готівки.



3. ДОСЛІДЖЕННЯ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ СТВОРЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Підприємство і внутрішній економічний механізм

Суть підприємства і підприємництва відображено в положенні Господарського кодексу України, в якому визначаються їх наступні поняття:

- підприємство самостійний суб'єкт господарювання, створеним компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

- підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і на результати їх діяльності всебічно впливає система внутрішнього економічного механізму підприємства.

Внутрішній економічний механізм досліджується багатьма вченими - економістами, зокрема такими як С.В. Мочерний, Ф.І. Хміль, М.Г. Грещак.

Приступаючи до утворення підприємства підприємець чи група підприємців повинні перед собою чітку і зрозумілу ідею. Ця ідея повинна бути підкріплені системою постійного одержання замовлень на свою продукцію або послуги. Передбачений випуск продукції або надання послуг повинні бути забезпечені усіма необхідними матеріальними ресурсами. Крім того, починаючи нову справу, необхідно подумати про можливість постійного поповнення свого капіталу. Всі ці питання повинні бути повністю відображені в основному документі - підприємницькому бізнес-плані.

Важливою рисою будь-якого підприємця сучасного підприємства здатність гнучко реагувати на зміну ситуації. Для цього треба бути компетентним у вибраній сфері діяльності, володіти необхідними рисами характеру: цілеспрямованістю, наполегливістю, готовністю до невдач, здатністю навчатися і робити висновки зі своїх помилок.

Необхідно підібрати надійних партнерів і соратників. Треба бути готовим до конкурентної боротьби. Необхідно чітко організовувати маркетинг. Вміти підтримувати неформальні зв'язки і офіційні відносини як з постачальниками сировини матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, так і зі споживачами продукції та замовниками.

Сучасне підприємство - складна організаційна структура. В умовах ринкової економіки зростає роль трьох основних напрямків організації промислового підприємства:

1. наукова організація виробництва;

2. наукова організація праці;

3. наукова організація управління ( менеджменту).

Будь-яка підприємницька акція - це організація взаємозв'язків між людьми. І чим обгрунтованіше вони створені й уміло регулюються, тим більше надії на одержання економічної вигоди, на прибуткове покриття втілених у виробництво затрат.

Управління підприємством - система організуючих, регулюючих і координуючих впливів на діяльність колективу підприємства, спрямованих на вирішення завдань, які стоять перед ним на сучасному етапі. Стратегічне управління і контролінг - системи, орієнтовані на майбутній розвиток підприємства.

Мета управління - одержання прибутку і на основі цього підтримання і зростання якості життя працівників та їх сімей шляхом розвитку виробництва і підвищення його ефективності.

Управління підприємством на сучасному етапі здійснюється на основі дії економічних законів, характерних для ринкових економічних відносин, всебічного розвитку національної економіки, яка забезпечує продукцією в першу чергу регіон виробництва і Україну в цілому.

Підприємства функціонують не самостійно, а у взаємозв'язку з іншими підприємствами, при чому у сфері конкуренції.

Виробничі і ринкові зв'язки підприємства на практиці проявляються від самого початку організації і навіть задумів підприємницької діяльності:

- при вивченні ринку, пропозицій і попиту на ті чи інші товари в галузі, що зацікавила його;

- у вивченні можливостей одержання пільг - позичкових, податкових і ін..; тобто у визначенні загальних умов інвестування засобів;

1. при встановленні спеціалізації свого підприємства;

2. при виборі форми підприємництва (індивідуальне, колективне);

3. при формуванні виробничої бази.

Необхідно придбати або взяти в оренду виробничі я складські приміщення, обладнання, придбати сировину і матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, залучити робочу силу.

Тут підприємство вступає у відносини з виробниками обладнання, постачальниками сировини матеріалів, з посередницькими фірмами. Робітників наймають на біржах праці, шляхом оголошень в пресі тощо.

Важливий етап - залучення фінансових ресурсів. Власних коштів для відкриття підприємницької діяльності завжди не вистачає. Тому користуються кредитами банків, випускають акції і т.д. Кредити є короткострокові, середньострокові і довгострокові.

Надання банками кредиту підприємству інколи супроводжується різними видами страхових операцій. Таким чином підприємство вступає у відносини з комерційними банками, страховими компаніями, різними юридичними і фізичними особами. А це вимагає належної підготовки у підприємця.

Підприємство працює не самостійно і не відокремлено від системи інших підприємств. Воно знаходиться у сфері діяльності інших підприємств - конкурентів, партнерів, постачальників сировини та матеріалів і споживачів готової продукції.

Конкуренція - це економічне змагання виробників однакових товарів на ринку за притягнення якомога більшої кількості покупців і отримання завдяки цьому максимальної вигоди. Конкуренція важливий засіб контролю в ринковій системі. Ринковий механізм пропозицій і попиту доводить побажання споживачів до підприємств - виробників продукції, а через них і до постачальників ресурсів. Конкуренція змушує підприємства найповніше сприймати науково-технічні досягнення, використовувати ефективну техніку, технологію, сучасні методи організації праці і виробництва. Конкуренція спонукає до розширення виробництва і зниження ціни продукції до рівня що відповідає затратам виробництва.

Поняття протилежне конкуренції, - монополія. В умовах монополії один продавець і багато покупців цього товару. Користуючись цим, монополіст встановлює на цей товар на ринку монопольну високу ціну. Але зменшується обсяг реалізації в натуральних одиницях, що може призвести і до зменшення доходів. Тому і монополіст повинен добре вивчати криву попиту на свій товар.

В конкуренції, як показує практика малі підприємства мають переваги над великими.

Малий бізнес в економіці. Проблеми малого бізнесу і їх подолання.

Малий бізнес в економіці служить для подолання монополії на виробництво продукції. Досвід розвинених цивілізованих країн підтверджує необхідність розвитку малого підприємництва в Україні. Так, у США із 19 млн. різних самостійних фірм більше 90% припадає на малі.

В Японії із 10 млн. самостійних компаній, щ належать до середніх та малих підприємств, 99% також належать до малого бізнесу. Питома вага цього сектору в США становить майже 50% валового національного продукту країни, в Японії - більш ніж 50%. Проблема малого бізнесу в Україні - відсутність дійової державної підтримки малих підприємств.

Особлива проблема - забезпечення малих підприємств кредитами з достатньо прийнятним відсотком за їх користування. Нинішні кредити надаються комерційними банками під високий відсоток, що не дає змоги малим підприємствам широко їх використовувати.

В організації малого бізнесу в Україні є цілий ряд недоліків.

Суттєвий недолік - відсутність керівників (менеджерів)малих підприємств, які глибоко знали би їх специфіку, особливості, володіли би рисами, необхідними для роботи в сучасних умовах.

На результативність функціонування внутрішнього економічного механізму має великий вплив виробнича діяльність підприємства.

Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства. Зміст виробництва визначає трудова діяльність, яка включає три складові:

- цілеспрямовану роботу або саму працю;

- предмети праці, тобто все те, на що спрямована раціональна діяльність людини;

- знаряддя праці, з допомогою яких людина перетворює предмети праці, пристосовуючи їх для задоволення своїх потреб.

Продукт матеріального виробництва - матеріальні блага, які поєднують в собі речовини природи і праці. Кожне промислове підприємство складається із виробничих підрозділів цехів, дільниць, обслуговуючих господарств, органів управління, організацій і установ покликаних задовольняти потреби працівників підприємства і членів їх сімей.

Ефективна діяльність підприємства здійснюється завдяки оптимальному управлінню як окремими структурними підрозділами, так і їх сукупністю. Виникає потреба виділення центрів відповідальності (форм функціонування) відповідно до організаційної структури підприємства.

Тепер повернемося питань розробки бізнес-плану, посібники, що вийшли з друку останніми роками, в основному зорієнтовані на зарубіжний досвід. По-іншому це відбувається в країнах із перехідною економікою, зокрема в Україні. Тут для складання добротного бізнес-плану з урахуванням специфічних умов українського національного і регіонального ринків (що тільки формуються), по суті, необхідне створення індивідуальної інформаційної бази в кожному конкретному випадку ( для кожного проекту).

Опрацювання опублікованих джерел та вивчення досвіду співробітництва з українськими підприємцями дають можливість виділити основні етапи формування інформаційної бази.

Перший етап - концепція проекту. Концепція - це основа як інформаційної бази, так і бізнес-плану та проекту в цілому, тому важливість її важко переоцінити. Кваліфіковано складена концепція вже є носієм інформації, що послідовно переростає в інформаційну базу. На початку розробки вона представляє ідею майбутнього бізнесу, його логічну модель. Іншими словами, модель містить опис майбутньої діяльності від входу в бізнес до реалізації продукції, одержання необхідного прибутку.

Другий етап блок якісної інформації. Цей блок розвиває й уточнює окремі її положення, наче прокладає шлях до одержання кількісної інформації. До нього може входити:

- розширена інформація про сегмент чи нішу ринку, ринкову кон'юнктуру;

- характеристика технологічного рівня і техніко-економічні показники застосовуваних технологій;

- намічувані зв'язки з постачальниками і споживачами продукції;

- правова і нормативна база реалізації проекту;

- організаційні і виробничі схеми, структура управління підприємством.

Третій етап блок кількісної інформації. Кількісна інформація разом із попереднім блоком створює основу для виконання всіх наступних розрахунків. У нього може входити:

- сформовані ціни на ринку на пропоновану продукцію;

- передбачені обсяги продажів відповідно до прийнятої маркетингової стратегії;

- ціни і тарифи на різного роду послуги;

- податкові ставки відрахування;

- норми витрат сировини і матеріалів;

- необхідні дані для освоєння проекту й інші матеріали.

Четвертий етап - блок розрахункової інформації. Розрахункова інформація разом із попереднім блоком створює основу для виконання всіх наступний фінансово-економічних розрахунків. Основу його складає обчислення собівартості продукції що випускається.

П'ятий етап - підсумковий блок. Цей блок, по суті, містить основні економічні параметри в розрахунку на одиницю продукції. Наприклад: собівартість, загальний і чистий прибуток, податкові ставки та ін. Підсумковий блок про ступінь вигідності проекту і прийняти рішення про доцільність його інвестування.

Основним документом, на підставі якого партнери та інвестори дають гроші, є бізнес-план. За його складання консалтингові фірми беруть від $2000 до $4000. Хоча й насправді його можна скласти й самому.

Жодна кредитна установа не буде розмовляти з підприємцем, який замість серйозних досліджень і розрахунків надасть твір на тему : «Ким я хочу бути». Простіше говорячи, у бізнес плані надії на майбутній успіх повинні бути підкріплені цифрами, графіками і вступним резюме, яке зачепить за живе.

Приведемо кілька відвертих висловлень бізнесменів, фахівців і експертів.

Сергій Філін, провідний експерт Російського агентства підтримки малого бізнесу: Кредитора може зацікавити, якщо в бізнес-плані показано, що кредитні кошти будуть повернуті протягом 2 років. При цьому треба вказати, що і при своєчасній виплаті кредиту ви будете одержувати доход. Якщо передбачуваний прибуток не перевищує прибутковості, яку можна одержувати за банківським вкладом, підприємство вважається не рентабельним - під такий проект кредит не нададуть. Бажано вказати, що підприємство вкладає в справу не менш 30% своїх коштів і має підтримку місцевої адміністрації - банк поставиться до вас з більшою довірою.

Треба сказати, що кредитори насторожено відносяться до бізнес-планів роблених самостійно. Пояснюють вони тим, що неспеціалісти упускають багато важливих моментів: не враховують усі можливі ризики, юридичні аспекти діяльності майбутнього виробництва, тонкості відносин з постачальниками та ін.

Олександр Тутомін, старший кредитний експерт банку «Російський кредит». Найчастіше до нас звертаються підприємці, у яких немає навичок складання бізнес-плану. В такому випадку при розрахунках допускаються суттєві недоліки. Наприклад, фірма, яка займається вантажоперевезеннями, брала в нас кредит під покупку автомобілів. Згідно бізнес-плану, передбачалося закупити ці машини і в лютому одержати прибуток від їхньої експлуатації. Але прогнози виявилися занадто оптимістичними: в плані не були враховані проблеми с митницею, з оформленням документів. У результаті машини прийшли тільки в травні. І якби ми із самого початку не внесли корективи в цей бізнес-план, у підприємства могли б виникнути серйозні проблеми.

У своїй роботі з підприємствами малого бізнесу ми орієнтуємося на показники їхньої роботи за останні три місяці. І бізнес-план воліємо складати самі.

Ірина Шиліна, старший економіст Інкомбанку, співробітник Департаменту по роботі с приватними клієнтами, малими і середніми корпораціями: Особливої уваги при вивчені бізнес-плану ми приділяємо не фінансовим показникам - наші експерти самі можуть усе розраховувати. Для нас важливішою є розповідь підприємців про себе: чим займались раніш, який стаж роботи, чому вирішили розвивати саме цей бізнес.

3.2 Визначення джерел фінансування діяльності підприємства

Розробляючи стратегії фінансування бізнес-проекту, необхідно орієнтуватися на найдешевші фінансові ресурси з наявних на ринку. До таких, зокрема, належать кредити, які надаються в межах кредитних ліній, відкритих міжнародними фінансовими організаціями, а також інвестиції створених за їхньої підтримки венчурних фондів. Однак умови їх одержання є досить жорсткими і суттєво обмежують коло потенційних клієнтів.

Для успішного функціонування на споживчому ринку підприємству необхідна дієва ефективна комплексна система управління його діяльністю. У цьому контексті значним і суттєвим для підприємств є ефективний вибір джерел фінансування, які є невід'ємною складовою діяльності підприємства.

В умовах нестабільної ситуації в економіці державі, підвищеної конкуренції серед підприємств тощо, підприємства змушені шукати найбільш вигідні або нові джерела фінансування на ринку капіталів для здійснення своєї діяльності. У цьому і полягає актуальність обраної теми.

Вивчення опублікованих праць і практики господарської діяльності свідчать про недостатнє висвітлення принципово важливих питань, пов'язаних з формуванням ефективної політики джерел фінансування з урахуванням специфіки підприємств. Дотепер залишаються недостатньо розробленими критерії та система показників оцінки ефективності фінансування підприємств, а також питання з визначенням оптимальної структури джерел фінансування.

Невід'ємною частиною організації фінансової діяльності підприємства є мобілізація капіталу для фінансування його операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Під фінансуванням підприємства розуміють сукупність форм і методів, принципів та умов фінансового забезпечення простого і розширеного відтворення. За ринкових відносин важливе значення набуває вибір оптимальної структури форм фінансування підприємства.

Основні форми фінансування підприємства класифікують за наступними критеріями:

а) залежно від цілей фінансування виділяють:

- фінансування при заснуванні підприємства;

- фінансування при розширенні діяльності;

- рефінансування;

- санаційне фінансування.

б) за джерелами надходження капіталу розрізняють:

- зовнішнє фінансування;

- внутрішнє фінансування.

в) за правовим статусом інвесторів:

- власний капітал;

- позиковий капітал.

Також джерела фінансування залежать від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує.

До внутрішніх джерел фінансування підприємства належить власний капітал, який включає: внески власників підприємства, реінвестування прибутку, реструктуризація активів.

Власний капітал характеризується такими основними позитивними особливостями: простотою залучення, високою здатністю генерувати прибуток в усіх сферах діяльності, забезпечувати фінансову стійкість розвитку підприємства, його платоспроможності в довгостроковому періоді. Разом з тим, йому притаманні такі недоліки: обмеження обсягу залучення, висока вартість у порівнянні з альтернативними позичковими джерелами формування капіталу.

В складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, у відповідності із зростанням ринкової вартості підприємства, а також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах, що мають значний обсяг основних засобів і нематеріальних активів. Однак, суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування.

Таким чином, підприємство, яке використовує в основному власний капітал має найвищу фінансову стійкість (його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці), але обмежує темпи свого розвитку (оскільки не може забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів в періоди сприятливої кон'юнктури ринку) і не використовує фінансової можливості приросту прибутку на вкладений капітал .

До зовнішніх джерел фінансування відноситься залучений та позиковий капітал, до яких належать: кредиторська заборгованість, короткострокові та довгострокові кредити банків, небанківські залучені кошти (державний кредит, кредити міжнародних фінансово - кредитних інститутів, лізинг, комерційний кредит).

Використання позикового капіталу дозволяє істотно розширити обсяг господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різноманітних цільових фінансових коштів, а в кінцевому результаті - підвищити ринкову вартість підприємства. Залучений капітал, що використовується підприємством, характеризує у сукупності обсяг його фінансових зобов'язань (загальну суму боргу). Хоч основу будь-якого бізнесу складає власний капітал, на підприємствах ряду галузей економіки обсяг залучених коштів значно перевищує обсяг власного капіталу.

Для одних підприємств найбільш вигідною є можливість використовувати внутрішні джерела фінансування, а для інших - зовнішні. Але кожне підприємство має змогу обрати свою схему та джерела фіксування, які вигідні йому та які залежать від форми організації бізнесу підприємств. Основними напрямками удосконалення джерел фінансування на підприємстві може бути зниження величини активів, а саме зменшення дебіторської заборгованості та своєчасне погашення кредиторської заборгованості. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. До тих пір, поки розмір додаткового доходу, який забезпечується залученням позикових ресурсів, перекриває видатки на обслуговування кредиту, фінансовий стан суб'єкта господарювання залишається стабільним.

В результаті розглянутих варіантів фінансування підприємства можна зазначити, що політика оптимізації структури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу, який би забезпечував стабільну фінансову діяльність підприємства. Удосконалити фінансування можна за рахунок внутрішніх методів, шляхом скорочення витрат, раціоналізації використання коштів, та зовнішніх - шляхом залучення позикового та залученого капіталу. Ефективність фінансової діяльності підприємства повинна ґрунтуватися на раціональному, економічному використанню фінансових ресурсів.