Кредит, його функції та роль в ринковій економіці

Відповідно до законодавства України грошово-кредитна політика також спрямовуватиметься на сприяння стабільності банківської системи (як ключової умови забезпечення фінансової стабільності в державі) та підтримку економічної політики Кабінету Міністрів України, спрямованої на економічне зростання. Національний банк в межах своїх можливостей сприятиме зростанню обсягів кредитування реального сектору економіки. Необхідність досягнення цих цілей не може вступати у протиріччя із головною метою грошово-кредитної політики. Успішність роботи Національного банку за наведеними напрямами визначатиметься в комплексі із результативністю заходів економічної та фінансової політики Уряду на підставі критеріїв, що містяться у відповідних прогнозних і програмних документах економічного та соціального розвитку.

Характерною рисою та суттєвим економічним досягненням країни як у 2011 році, так і в першій половині 2012 року було досягнення та підтримання цінової стабільності. За 2011 рік приріст індексу споживчих цін становив лише 4,6 %, а за підсумками липня 2012 року він набув від'ємних значень і становив -0,1 % як до початку року, так і в річному обчисленні.

Зниження інфляції було зумовлене комплексом внутрішніх і зовнішніх чинників, серед яких насамперед вирізнялися високий урожай, відтермінування збільшення тарифів на газ та опалення для населення, покращення бюджетної дисципліни (дефіцит зведеного бюджету щодо ВВП скоротився з 6,0 % у 2010 році до 1,8 % у 2011 році) та виважена грошово-кредитна політика, яка обмежувала надмірне зростання споживчого попиту та забезпечувала прогнозовану динаміку валютного ринку.

Зниження інфляції сприяло макроекономічній стабілізації та створенню базових передумов для інтенсифікації інвестиційного процесу, збереженню вартості заощаджень населення, а також підвищенню цінових переваг українських виробників на зовнішніх та внутрішньому ринках за рахунок сприятливої динаміки реального ефективного обмінного курсу.

Особливості реалізації грошово-кредитної політики безпосередньо зумовлювалися неоднорідністю макроекономічної динаміки. Так, більшу частину 2011 року, в умовах існування суттєвих ризиків для цінової стабільності, грошово-кредитна політика була досить помірною. Натомість у 2012 році із закріпленням позитивних тенденцій у динаміці споживчих цін грошово-кредитна політика набула стимулюючої спрямованості. У цей період для неї характерним було постійне вжиття заходів, спрямованих на сприяння економічному зростанню через створення умов для активізації кредитної діяльності банків.

Стабільна грошова одиниця, а також ужиття заходів, спрямованих на розвиток та посилення стійкості банківської системи, сприяли подальшому розширенню ресурсної бази банків. Обсяг депозитів фізичних осіб за 2011 рік збільшився на 13,1 %, за 7 місяців 2012 року - на 11,3 %. Вклади в національній валюті зростали більшими темпами порівняно з депозитами в іноземній валюті.

Проте динаміка обсягів кредитування поки що є нестабільною. Якщо у 2011 році приріст обсягів кредитування банками реального сектору становив 14,9 %, то за 7 місяців 2012 року - 1,6 %. Така нестабільність пов'язана насамперед із наявністю значних зовнішніх ризиків та невизначеністю щодо подальшого розвитку ситуації на ринках. [24, с. 28-33]

Реалізація грошово-кредитної політики в 2013 та подальших роках здійснюватиметься на засадах використання основних елементів монетарного режиму, що базується на ціновій стабільності. Це передбачає дотримання основних принципів, які необхідні зробити держава аби забезпечити сталий розвиток кредитних відносин у суспільстві та грошово-кредитної політики в цілому:

· безумовної пріоритетності цілі щодо цінової стабільності та підпорядкування їй усіх інших цілей і завдань грошово-кредитної політики. Відповідно до законодавства як критерій оцінки досягнення головної цілі грошово-кредитної політики використовуватиметься показник індексу споживчих цін у річному вимірі. Одночасно з метою здійснення всебічного аналізу інфляційної ситуації також уважно відстежуватиметься динаміка інших цінових індексів (базовий індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції, індекс-дефлятор ВВП);

· орієнтації на середньострокову перспективу. Допускається певне тимчасове відхилення показників приросту індексу споживчих цін у річному вимірі від установлених цільових орієнтирів, якщо такі відхилення не несуть загрози для цінової стабільності в середньостроковій перспективі. Як підстави для коригування грошово-кредитної політики розглядатимуться переважно чинники, які містять потенціал для зміни середньострокових інфляційних трендів;

· тісної співпраці з Урядом. Вагомі чинники впливу на динаміку інфляції перебувають поза монетарною сферою і належать до компетенції Уряду. За таких умов лише тісна координація грошово-кредитної політики Національного банку та економічної і бюджетної політики Уряду дасть змогу забезпечити ефективне досягнення монетарних цілей і завдань;

· відсутності зобов'язань Національного банку щодо утримання на певному рівні або в певних межах обмінного курсу гривні до іноземних валют. Офіційний курс гривні до долара США встановлюватиметься на підставі її котирувань на міжбанківському ринку, сприяючи формуванню в суспільстві об'єктивної оцінки валютних ризиків.

· прозорості діяльності Національного банку перед суспільством. Детальне пояснення мотивів і дій Національного банку у сфері регулювання грошово-кредитного ринку надаватиметься як одразу після ухвалення відповідних рішень (прес-релізи, відеозвернення тощо), так і в узагальненому вигляді - в офіційних аналітичних та прогнозних документах Національного банку України, які регулярно публікуватимуться на сторінках

Завдання із забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі передбачає не лише досягнення визначених інфляційних орієнтирів, а й сприяння формуванню системних передумов для підтримки стабільного низькоінфляційного середовища та забезпечення стійкості грошової одиниці України до потрясінь у довгостроковій перспективі.

У цьому аспекті важливе місце належатиме удосконаленню операційної структури реалізації грошово-кредитної політики. Монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, передбачає провідну роль процентних ставок як головних інструментів та операційних орієнтирів грошово-кредитної політики. З огляду на це у міру розвитку фінансової системи та ефективнішої роботи трансмісійних механізмів відбуватиметься посилення ролі процентної політики в регулюванні грошово-кредитного ринку.

У період до набуття інструментами процентної політики належного ступеня дієвості провідна роль у процесі грошово-кредитного регулювання відводитиметься кількісним показникам обсягу грошової пропозиції. Операційними орієнтирами грошово-кредитної політики розглядатимуться монетарні критерії ефективності й індикативні цілі, передбачені програмою "Стенд-бай" (підтримується Міжнародним валютним фондом) із змінами, які встановлюватимуться під час здійснення її переглядів.

В умовах тривалої нестабільності на світових фінансових ринках, яка містить суттєві загрози для макроекономічної та фінансової стабільності в Україні, посилюватиметься стабілізуюча роль міжнародних резервів. Ураховуючи це, грошово-кредитна політика в середньостроковій перспективі передбачатиме необхідність їх утримання на рівні, що забезпечує необхідний захист національної економіки від негативних зовнішніх шоків.

Цій самій меті підпорядковуватимуться і заходи щодо встановлення та регулювання системи обмежень на валютному ринку. Заходи із валютної лібералізації узгоджуватимуться з темпами економічного зростання, підвищенням загального попиту на національну грошову одиницю з одночасним зниженням доларизації економічних відносин. Це, у свою чергу, безпосередньо пов'язано із здійсненням низки інституційних перетворень, які будуть прямо впливати і на стійкість фінансової системи та можливість підвищення курсової гнучкості гривні. Ключовим залишатиметься питання щодо ефективності використання зовнішніх кредитів та спроможності їх спрямування на розвиток реального виробництва. За відсутності його прискореного розвитку зменшуватиметься фінансова база погашення та обслуговування зовнішніх боргових зобов'язань країни, що спричинятиме зростання їх загальнонаціонального тягаря та вразливості української валюти й бізнесу.

Зменшенню зовнішніх ризиків стабільності грошової одиниці сприятиме розвиток внутрішнього фінансового ринку та забезпечення його стійкості. З урахуванням визначених законодавством повноважень діяльність Національного банку в цій царині насамперед концентруватиметься довкола сприяння стабільності банківської системи.

Основні завдання грошово-кредитної політики на 2013 рік передбачають необхідність утримання приросту індексу споживчих цін у межах 4,8 - 6,1 %. Динаміка споживчої інфляції у 2013 році може відрізнятися від прогнозованих орієнтирів залежно від рішень, які ухвалюватимуться Урядом у сфері адміністративно регульованих цін і тарифів.

За умови підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів грошово-кредитна політика виходитиме з потреби нівелювання можливих монетарних ризиків цінової стабільності. Під час оцінки можливого впливу адміністративних чинників братиметься до уваги те, що приведення цін і тарифів у відповідність до ринково обґрунтованих рівнів хоча і може призводити до підвищення рівня інфляції у короткостроковій перспективі, але у середньостроковому періоді, навпаки, сприяє ціновій стабільності через усунення диспропорцій та покращення роботи відповідних галузей економіки.

Монетарні чинники впливу на стабільність грошової одиниці контролюватимуться через регулювання обсягу монетарної бази, яка розглядатиметься як операційний орієнтир грошово-кредитної політики. Прогноз макроекономічних показників Уряду містить два сценарії розвитку. За умови реалізації першого сценарію розвитку економіки приріст обсягу монетарної бази у 2013 році може становити до 8 %. У випадку розвитку макроекономічної ситуації за другим сценарієм є підстави прогнозувати, що приріст обсягу монетарної бази становитиме до 6 %.

Засоби та методи грошово-кредитної політики використовуватимуться гнучко залежно від конкретних умов розвитку грошово-кредитного ринку. Структурні дисбаланси ліквідності нівелюватимуться за рахунок переважного використання механізмів довгострокової дії (обов'язкові резерви) та невідновних операцій (купівля-продаж державних цінних паперів). Якщо стан ліквідності буде близьким до рівноважного, то перевага надаватиметься інструментам короткострокової дії (тендери з підтримки ліквідності, операції репо, розміщення депозитних сертифікатів).

Процентна політика спрямовуватиметься на сприяння формуванню умов для зниження реальної вартості кредитних ресурсів. Водночас динаміка відсоткових ставок за кредитами та депозитами суттєвим чином залежатиме і від рівня ринкових очікувань, подолання структурних диспропорцій розвитку тощо. Це потребуватиме вжиття узгоджених з усіма гілками влади заходів у напрямі макроекономічної стабілізації, удосконалення законодавства із захисту прав кредиторів і споживачів фінансових послуг, поліпшення інвестиційного клімату, покращення судової практики розгляду кредитних спорів. У міру досягнення основної цілі підтримуватиметься діяльність Уряду щодо забезпечення високих темпів економічного розвитку. Така робота концентруватиметься насамперед в площині створення умов для активізації кредитної діяльності банків. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку розглядатиметься питання щодо надання відповідних монетарних стимулів, вживатимуться заходи щодо підвищення рівня капіталізації банків, покращення якості їх кредитного портфеля, удосконалення законодавчої бази, що регулює кредитну діяльність, стимулювання заощаджувальної активності населення. [25, с. 7-9]

5. Аналіз іпотечного кредитування в Україні

Іпотечне кредитування займає важливе місце в економіці багатьох країн. Іпотека є найефективнішим інструментом залучення коштів у економіку держави. Розвиток масової іпотеки сприяє зростанню ВВП, створенню нових робочих місць, нових виробництв, розвитку інфраструктури. За рахунок іпотеки здійснюється інвестування реального сектора економіки та збільшення його капіталу внаслідок цього забезпечується зростання доходів у різних галузях економіки. Слово «іпотека» з'явилось у Стародавній Греції у VI столітті до н.е., а система іпотечного кредитування в Україні виникла у ХVII столітті.

Іпотека дозволяє отримати додаткові фінансові ресурси, надавши під заставу нерухомість. У глобальному розумінні - це можливість залучати кошти, необхідні для розвитку промислової, житлової сфери, засіб активізації функціонування ринку землі та фінансового ринку. Це також стимул до зменшення витратності виробничих процесів, підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці вітчизняних організацій і підприємств. [26, с. 92-93]

У Законі України «Про іпотеку» визначено, що: «іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом». В свою чергу, житловий іпотечний кредит -- кредит, виконання своїх зобов'язань за яким позичальник забезпечує іпотекою нерухомого майна житлового призначення (крім об'єктів незавершеного будівництва), тобто віддає це майно в заставу. Такий кредит можуть видати позичальникові в тому разі, якщо він купує нерухоме майно житлового призначення на ринку нерухомості.

Іпотечний ринок займає одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів стабільного розвитку економіки. За допомогою іпотечних фінансових інструментів забезпечується стабільне зростання доходів у різних галузях економіки, завдяки здійсненню інвестування реального сектора економіки та збільшення його капіталу.

Позитивна динаміка введення в експлуатацію житла сьогодні так і не досягає рівня докризового періоду (Див. Дод. И). Однією з основних причин такого становища, після такої вагомої як низький платоспроможний попит населення, є небажання місцевих органів влади пускати на внутрішній локальний ринок потужних конкурентів з числа як забудовників, так і кредиторів. За такої ситуації будівельні компанії не можуть достатньою мірою диверсифікувати свою діяльність та реалізувати в повному обсязі свій виробничий потенціал.

В 2011 р. спостерігається пожвавлення ринку іпотечного кредитування, це обумовлено виходом на ринок нових банківських установ зі своїми умовами кредитування. Іпотечні портфелі українських банків у перші вісім місяців 2011 р. скорочувалися. На початок вересня 2011 р. заборгованість населення перед фінансовими установами за іпотечними кредитами становила 77,5 млрд. грн., що на 4,5 млрд. грн. менше, ніж на початку року. Таку тенденцію банківські експерти пов'язують з низьким попитом на іпотечні кредити з боку фізичних осіб, який, у свою чергу, обумовлений все ще дуже високими ставками по іпотеці.

Сучасний стан іпотечного ринку характеризується від'ємною тенденцією розвитку іпотечного кредитування в 2011-2012 рр.Це пояснює низка причин, таких як:

a. в'ялий ринок нерухомості - ризик зниження вартості нерухомості;

b. дефіцит грошових ресурсів;

c. підвищення вимог до платоспроможності позичальника. [28, с. 49-55]

Аналіз ринку іпотечного кредитування в 2010 році показує динаміку розвитку обсягів іпотечного портфеля комерційних банків порівняно з попередніми роками. Порівняно з 2009 роком обсяг іпотечного портфеля в 2010 році зменшився на 4,26 млрд. грн., або на 3,8%. Так, станом на 01.01.2011 року сукупний іпотечний портфель досяг позначки 104,8 млрд. грн. (або 9% від ВВП країни). Але щодо ринку країн Європи, де частка іпотечного портфеля сягає 40% від рівня ВВП, в Україні даний показник не є досить вагомим. У ІV кварталі 2012 року склад основних банків - іпотечних кредиторів майже не змінився. Частки лідерів ринку були такими: АТ «Укрсиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Укрсоцбанк», «Ощадбанк», АТ «ОТП Банк», ПАТ КБ «Надра» (Див. Дод. Й).

Іпотечний ринок України залишається дуже концентрованим. Так, за станом на кінець 2012 року сукупна частка п'яти банків-лідерів дорівнювала 59,9% іпотечного ринку (наприкінці 2011 року - 78,3%), а частка десяти банків-лідерів - 78,34% (наприкінці 2011 року - 80,1%) .

Проаналізувавши динаміку розмірів портфелю іпотечних кредитів банків України, можна стверджувати, що в Україні відбувається спад у сфері кредитування іпотеки. Так, станом 01.10.2011 р. розмір іпотечного портфелю становив 82,439 млн. грн., а станом на 01.10.12. складав 67,1 млн. грн. Отже, вартість іпотечного кредиту не завжди є доступною для широких верств населення. [29, с. 22-24]

Після збільшення обсягів іпотечних кредитів у 2010 р. внаслідок переоцінки їхньої валютної складової, у 2011 р. та 2012 р. мало місце зменшення частки іпотечних кредитів у кредитних портфелях банків. Так, наприклад, із 1.01.2010 р. по 1.01.2012 р. частка іпотеки в загальному кредитному портфелі банків скоротилася з 18,4 до 12,1%. Динаміку частки іпотечних кредитів у кредитному портфелі українських банків за 2007-2012 роки можна побачити у додатку К.

Отже, процес розвитку іпотечного кредиту в Україні значно залежать від економічного зростання, стабільності цін та обмінного курсу національної валюти, удосконалення фінансово-кредитної системи та ринку нерухомості. Основна проблема розвитку іпотечного кредиту в Україні є обмеженість вільних фінансових ресурсів і пошук інвесторів. Одним із основних завдань банків щодо поповнення «довгих» пасивів у нинішній ринковій економіці є перетворення заощаджень населення в інвестиції.

Іпотечне кредитування у перспективі може стати надійним засобом залучення внутрішніх інвестицій та невід'ємним елементом ринкової економіки України й сприяти соціально-економічному розвиткові нашої держави.

Висновок

Робота ставила за мету дослідити кредит як важливу економічну категорію, його функції та роль в ринковій економіці. Для того, щоб відповісти на всі поставлені питання, необхідно було зрозуміти сутність та специфіку даного поняття, проаналізувати динаміку та сучасний стан тощо.

Перш за все необхідно дати визначення поняття кредиту в його широкому розумінні. Ознайомившись з багатьма тлумаченнями цього терміну з різних джерел було обране одне, найчіткіше та найзрозуміліше, в якому говориться про те, що кредит -- це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Це визначення допомогло зрозуміти, що саме являє собою кредит.

Зрозуміло, що для того, щоб об'єктивно говорити про кредит, необхідно було ознайомитись з різноманіттям видів кредиту, яких, як виявилося, дуже багато: міжгосподарський, банківський, державний, комерційний, іпотечний, лізинговий та інші.

Наступне питання роботи -- аналіз динаміки та сучасного стану кредитних відносин в Україні. Безумовно, щоб зрозуміти, як змінювалися тенденції до розвитку у сфері кредитних відносин в нашій країні, спочатку необхідно простежити, як себе поводила кредитна сфера протягом останнього часу (період 2007-2014рр.). Не можна не відмітити, що протягом п'яти років кредитні відносини набули неабиякого розвитку, що дуже сильно вплинуло на економічний стан нашої країни. Таким чином, на кінець 2011 року обсяги кредитів виданих резидентам комерційними банками становили 801809 млн. грн., що на 68986 млн. грн. більше ніж у 2010 році та на 78514 млн. грн. більше ніж у 2009 році. Також хочу зауважити, що у лютому 2013 року обсяги виданих кредитів зросли на 93 % або на 397 млрд грн порівняно з груднем 2007 року. На мою думку, аналіз вищесказаних показників дає чітку оцінку динаміки кредитних відносин в країні та можна з впевненістю сказати, що Україна стала на шлях вдосконалення сфери кредитних відносин, що в майбутньому покращить економічний стан країни та створить тенденцію до економічного зростання.

Список використаної літератури

1. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит: Навч. посібник; За ред. Г.Г. Кірейцева. -2-ге вид., перероб і доп.. -К.: ЦУЛ, 2002. -335 с. -- 14 с.

2. Гроші та кредит: Підручник для вузів за спец. "Фінанси та кредит"/ Михайло Савлук, К.Г. Зуллас, А. М. Коряк. -К.: Либідь, 1992. -330, с. -- 19-21 с.

3. Гриньова В.М. Гроші і кредит: Навчальний посібник.-Харків: ВД "ІНЖЕК", 2003. -207 с. -- 14-16

4. Гроші та кредит: Підручник/ За ред. Богдана Івасіва,; М-во освіти і науки України, НБУ, Терноп. акад. нар. госп.. -Тернопіль: Карт-бланш, 2000. -510 с -- 33 с.

5. Демків А.В Гроші та кредит.-К.: Дакор., К.: Вира-Р.,2003.-528с. -- 28-32 с.

6. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. -- 3-тє вид., перероб. І доп. -- К.: Т-во

7. "Знання", КОО, 2002. -- 215 с. -- 17-18 с. -- (Вища освіта XXI століття).

8. Фінанси підприємств: Підручник / кер. авт. кол. і наук. ред. А.М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с. -- 48 с.

9. Стоян В.І. "Фінансовий ринок України: проблеми і перспективи розвитку". -- Ж. "Фінанси України", №12. 2000 р. с. 139 --140. -- с. 41-42

10. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій: Навч. посібник. -- К.: Т-во "Знания", КОО, 2000. -- 176 с -- 36 с.

11. Т.Т. Горобчук. Мікроекономіка: Навчально-методичний посібник. -- Київ: ЦУЛ, 2002 -- 236 с. -- 108-109 с.

12. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студентів екон. спец.: у 2-х ч. / За заг. ред. С. Будаговської. -- К.: Основи, 1998 -- 518 с. -- 95-99 с.

13. Ходаківська В.П., Бєляєв В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика: Навч. посібник -- К.: ЦУЛ, 2002 -- 616 с. -- 247-248 с.

14. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. -- К.: НІОС. -- 2003 -- 416 с. -- 213-216 с.

15. Гроші та кредит : підручник / С. К. Ревенчук та ін. ; за ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Ревенчука. - К. : Знання, 2011. - 382 с. -- 184 с.

16. Лаврушин О.И. Банковское дело : учебник / О. И. Лаврушин, И. Д. Мамонова. - М. : КНО- РУС, 2008. - 768 с. -- 331-337 с.

17. Мороз А.М. Банківські операції : підручник / А. М. Мороз, М. І. Савчук. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К. : КНЕУ, 2008. - 608 с. -- 247-251 с.

18. Статистичний бюлетень Національного банку України. (Електронне видання) - 2012. - № 1. -- 192 с-- с 28-30.

19. Статистичний бюлетень Національного банку України. (Електронне видання) - 2013. - № 11. -- 187 с.-- с 28-30.

20. Статистичний бюлетень Національного банку України. (Електронне видання) - 2014. - № 4 . -- 183 с. -- с 28-30.

21. Розвиток банківської системи України : монографія / за ред. д-ра екон. наук О. І. Барановського. - К. : Ін.-т екон. та прогнозув., 2008. - 584 с. -- 387-392 с.

22. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика. Навч. посібник для вищих закладів освіти. - К.: НІОС. - 2001 -- 427 с. -- с. 228-229.

23. Гроші і кредит: Підручник. / Колодізєв О.М., Колесніченко В.Ф. -- К., 2010. -- 615 с. -- 452 с.

24. Арбузов С. , Щербакова О. «Стан і перспективи розвитку грошово-кредитного ринку України»,2012 -- 28-33 с

25. Постанова Ради Національного банку України «Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік» від 05.09.2012 №16 -- 10 с. -- 7-9 с.

26. Демчишак Н.Б. Аналіз стану та динаміки розвитку іпотечного ринку в Україні / Н. Б. Демчишак, Х. О.Турхан // Науковий вісник НЛТУ. - 2012. - Вип. 22.3 - С. 200 - 204. -- с 92-93.

27. Жук О.В. Стан і перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні / О. В. Жук// Економічний простір. - 2009. - № 23/1. - С. 308 - 315. -- с. 147

28. Волков С., Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ. - 2003. - №6 --с. 92 -- с.49-55.

29. Житлове іпотечне кредитування в Україні: Аналітичний огляд УНІА за 2012 рік. - К. : УНІА, 2013. - 61 с. -- с. 22-24.

30. Ніверська Ю.П. «Проблеми іпотечного кредитування» /Збірник студентських наукових праць Уманського національного університету садівництва. - 2012 -- с. 223-- 47-53 с.

Додатки

Додаток А

Обсяг наданих кредитів та залучених депозитів 2009-2011 років

Додаток Б

Аналіз динаміки кредитів наданих резидентам за секторами економіки протягом 2009-2011 років млн. грн.

Додаток В

Додаток Г

Кредити, надані комерційними банками України в розрізі секторів економіки за 2007-2013 роки

Додаток Д

Кредити, надані суб'єктам господарської діяльності в розрізі регіонів станом на лютий 2013 року, млн. грн

Додаток Ж

Аналіз кредитів за секторами економіки станом на січень-лютий 2014 року

Додаток З

Кредити, надані резидентам у період з 2012 по 2014 років, за секторами економіки

Додаток И

Обсяги житлового будівництва в Україні, тис. кВ. км.

Додаток Й

Додаток К

Частка іпотечного кредиту у кредитному портфелю банків, у %

Размещено на Allbest.ru