Ефективність використання оборотних коштів підприємства

Недостача власних оборотних активів виникає у випадку, коли величина діючого нормативу перевищує суму власних оборотних активів. Це є, як правило, результатом недоодержання запланованого прибутку чи нераціонального його використання. Ця недостача покривається за рахунок виключно засобів самого підприємства. Передусім на покриття недостачі спрямовується частина чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства.

В сучасних умовах в джерелах формування оборотних активів все більш важливого значення набувають позикові кошти. Позикові кошти, основну форму яких представляють короткострокові кредити банку, покривають тимчасову додаткову потребу підприємства в засобах. Залучення позикових коштів обумовлено характером виробництва, складними розрахунково-платіжними відносинами, які виникли при переході до ринкової економіки, необхідністю поповнення недостачі власних оборотних активів та іншими об'єктивними причинами.

Позикові засоби у вигляді кредитів використовуються більш ефективно, ніж власні оборотні активи, тому що здійснюють більш швидкий кругообіг, мають цільове призначення, видаються на обумовлений термін та супроводжуються стягненням банківського відсотку. Ці причини примушують підприємство постійно слідкувати за рухом позикових засобів і результативністю їх використання.

Позикові кошти залучаються не лише у формі короткострокового кредиту банку, а також інших залучених коштів, тобто залишків фондів і резервів самого підприємства, які тимчасово не використовуються за цільовим призначенням. В обігу підприємства, крім банківських кредитів і кредиторської заборгованості, ' можуть знаходитись інші залучені кошти. До цієї групи коштів належить резерв майбутніх платежів тощо. Всі ці фонди і резерви підприємства у встановлені строки використовуються за цільовим призначенням. Залучатись до обігу в якості джерел покриття оборотних активів можуть лише залишки цих фондів на період часу, що передує їх цільовому використанню.

Правильне співвідношення між власними, позиченими та залученими джерелами формування оборотних активів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства. Першочерговим завданням фінансового відділу є забезпечити збалансування джерел грошових коштів, яке забезпечить стабільну і прибуткову діяльність.

Необхідно відмітити, що в сучасних умовах виробничої діяльності господарських формувань типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу власних джерел формування оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Разом з тим низька забезпеченість господарських формувань оборотними активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому одне з найактуальніших завдань щодо забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності на сучасному етапі їх розвитку полягає в суттєвому вдосконаленні управління оборотними активами та джерелами їх формування.

2. Аналіз і оцінка ефективності використання оборотних коштів

2.1 Склад і структура оборотних засобів і оборотних коштів

На фінансову стійкість підприємства значною мірою впливають склад і структура оборотних засобів і оборотних коштів та ефективність їх використання.

Для прийняття виважених управлінських рішень фінансовим менеджерам не достатньо інформації, яка міститься у фінансовій звітності. Щоб управлінське рішення було продуманим, економічно доцільним, результативним, потрібна інформація про склад, структуру. Динаміку змін оборотних засобів та оборотних коштів підприємства. Це досягається в результаті проведення аналізу, в процесі якого, залежно від деталізації одержують числові дані, на основі яких можна визначити наявний фінансовий стан на підприємстві, а також розробити пропозиції щодо його покращення на майбутній період, знайти резерви, необхідні для досягнення поставленої мети.

Матеріали проведеного аналізу оборотних засобів і оборотних коштів є вихідною базою для складання фінансового плану підприємства на плановий період в частині організації оборотних коштів. В процесі аналізу визначаються шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів збільшення їх прибутковості. Зростання прибутковості господарської діяльності, зокрема оборотних коштів, досягається за рахунок зростання обсягів діяльності підприємства, так і за рахунок економії підприємства на стадіях кругообороту оборотних засобів, де виявленні внутрігосподарські резерви прискорення їх оборотності при проведені аналізу оборотних активів за звітний період.

Таким чином, для забезпечення виконання запланованих обсягів діяльності, економії витрат і отримання прибутку важливо провести поглиблений аналіз складу і структури оборотних активів, розробити заходи щодо оптимізації структури оборотних засобів з тим, щоб покращити фінансовий стан підприємства, а отже сприяти виконанню програми економічного і соціального його розвитку.

Аналіз складу і структури оборотних засобів і оборотних коштів нами проведено на матеріалах фінансової звітності Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр.

Основними статтями оборотних засобів Дубенської райспоживспілки є:

виробничі запаси;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари;

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

дебіторська заборгованість за розрахунками;
інша поточна дебіторська заборгованість;

грошові кошти та їх еквіваленти.

Аналіз складу і структури оборотних засобів і оборотних коштів передбачає вивчення їх зміни в порівнянні з минулим періодом і прогнозними даними на кінець планового періоду.

Детальніший аналіз складу і структури оборотних засобів на прикладі Дубенської райспоживспілки проглядається за даними табл. 2.1. Показники табл. 2.1 свідчать про зростання у 2007 р. у порівнянні з 2003 р. оборотних засобів Дубенської райспоживспілки з 1001 тис. грн. до 1321 тис. грн., або на 320 тис. грн. (1321-1001), що складає 31.9%; у порівнянні з 2004 р. - то оборотні засоби зросли з 1149 тис. грн. до. 1321 тис. грн., або на 172 тис. грн. (1321-1149), що складає 14.9%. У порівнянні з 2005 та 2006 році уже відбулося зменшення оборотних засобів на 200 тис. грн. і 220 тис. грн. відповідно.

Таблиця 2.1. Склад і структура оборотних засобів Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр. (на 31.12)

Роки Показники	2003	2004	2005	2006	2007	Показники 2007 р. у% до:
	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
1. Оборотні засоби
1.1. Виробничі запаси	213	21.3	248	21.7	153	10.1	112	7.5	98	7.4	46.0	39.5	64.1	87.5
1.2. Незавершене виробництво	-	-	34	2.9	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
1.3. Готова продукція	2	0.2	5	0.4	2	0.1	5	0.3	3	0.2	150.0	60.0	150.0	60.0
1.4. Товари	512	51.2	521	45.3	816	53.6	1066	71.1	866	65.6	169.1	166.2	106.1	81.2
1.5. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	99	9.8	112	9.8	83	5.5	79	5.3	70	5.3	70.7	62.5	84.3	88.6
1.6. Дебіторська заборгованість за розрахунками	109	10.9	74	6.4	82	5.4	74	4.9	45	3.4	41.3	60.8	54.9	60.8
1.7. Інша поточна дебіторська заборгованість	31	3.1	13	1.1	19	1.2	19	1.2	9	0.7	29.0	69.2	47.4	47.4
1.8. Грошові кошти та їх еквіваленти	35	3.5	142	12.4	366	24.1	146	9.7	230	17.4	657.1	161.9	62.8	157.5
Разом	1001	100	1149	100	1521	100	1501	100	1321	100	131.9	114.9	86.9	88.0

Структура оборотних засобів досліджуваного підприємства представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Структура оборотних засобів Дубенської райспоживспілки в 2003-2007 рр. (станом на 31.12)

Вони дають підставу для таких висновків: структура оборотних коштів з року в рік покращується, підвищується частка власних коштів у загальній величині оборотних коштів з 21.9% в 2003 р. до 32.2% в 2007 р. Це свідчить про підвищення платоспроможності, фінансової стійкості та ліквідності боргових зобов'язань. Проте головним джерелом формування оборотних активів залишаються залучені кошти інших кредиторів, тобто кредиторська заборгованість. Станом на 31.12. 2007 р. вони склали 863 тис. грн., або 65.3% загальної величини оборотних засобів (табл. 2.2).

У складі оборотних засобів Дубенської райспоживспілки найбільшу питому вагу займають товари. На 31.12.2003 р. вони складали 512 тис. грн., або 51.2% всіх оборотних засобів, на 31.12.2004 р. - 521 тис. грн., або на 45.3%, у 2005 р. - 816 тис. грн., або 53.6%, у 2006 р. - 1066 тис. грн., або 71.1%, у 2007 р. - 866 тис. грн., або 65.6% відповідно (рис. 2.1. - структура оборотних засобів за 2003-2004 рр.).

Також велику питому вагу займають виробничі запаси у складі оборотних засобів. У 2003 р. вони складали 213 тис. грн. (21.3%), 2004 р. - 248 тис. грн. (21.7%), 2005 р. - 153 тис. грн. (10.1%), 2006 р. - 112 тис. грн. (7.5%), 2007 р. - 98 тис. грн. (7.4%). Аналізуючи величину виробничих запасів 2007 р. у відсотках до 2003-2006 рр., помітна тенденція до зменшення виробничих запасів. Порівняно до 2005 та 2006 рр. величина оборотних активів за цією статтею оборотних засобів зменшилася на 64.1% та 87.5%.

Для даного підприємства необхідні і готівка в касі і гроші на поточному рахунку в банку одночасно. Питома вага цієї статті у сукупних оборотних засобах є досить високою. Станом на 31.12.2007 р. грошові кошти складали 230 тис. грн. або 17.4% у загальній величині оборотних засобів. Тоді як у 2006 р. - 9.7%, у 2005 р. - 24.1%, у 2004 р. - 12.4% та у 2003 р. - 3.5% відповідно. У 2005-2007 роках зникла така стаття оборотних засобів, як незавершене виробництво.

Стаття «готова продукція» на протязі 2003-2007 рр. займала незначну питому вагу у сукупних оборотних активах (не перевищувала 0,4%).

Динаміка і структура оборотних коштів Дубенської райспоживспілки характеризується даними рис. 2.2.



Рис. 2.2. Динаміка оборотних засобів Дубенської райспоживспілки в 2003-2007 рр. (станом на 31.12)

Таблиця 2.2. Склад і структура оборотних коштів Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр. (на 31.12)

Роки Показники	2003	2004	2005	2006	2007	Показники 2007 р. у% до:
	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	Сума, тис. грн.	% підсумку	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
1. Оборотні кошти
1.1. Власні оборотні кошти	219	21.9	418	36.4	208	13.7	365	24.3	425	32.2	194.0	101.6	204.3	116.4
1.2. Короткострокові кредити банків	35	3.5	35	3.1	317	20.8	33	2.2	33	2.5	94.3	94.3	10.4	100.0
1.3. Залучені кошти інших кредиторів	747	74.6	696	60.5	996	65.5	1103	73.5	863	65.3	115.5	123.9	86.6	78.2
РАЗОМ	1001	100	1149	100	1521	100	1501	100	1321	100	132.0	114.9	86.8	88.0

Структурні зміни джерел формування оборотних засобів проглядаються на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Структура оборотних коштів Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр.

Отже, з рис. 2.3 бачимо, що структура оборотних коштів Дубенської райспоживспілки майже не змінилася.

У 2003-2007 роках підприємство користувалось короткостроковим кредитом банку. Зростання величини короткострокових банківських кредитів обумовлене необхідністю фінансування приросту оборотних активів при розширенні діяльності підприємства. Але Дубенська райспоживспілка ще недостатньо використовує це важливе джерело формування оборотних активів. Їх частка в 2007 р. склала всього 2.5%. Вміле використання банківського кредиту сприяє розширенню асортименту товарів, збільшенню обсягів реалізації, підвищенню конкурентоспроможності торгівельних підприємств.

2.2 Факторний аналіз ефективності використання оборотних коштів

Раціональне розміщення оборотних коштів сприяє ефективному використанню коштів, позитивно впливає на фінансовий стан підприємства і забезпечує фінансову стійкість підприємства на ринку, підвищуючи рівень його ліквідності, платоспроможності та можливості мобілізації фінансових ресурсів. Ефективне використання оборотних коштів підприємством підвищує рівень рентабельності виробництва та забезпечує стабільність роботи підприємства. Раціональне розміщення й ефективне використання оборотних коштів сприяє зміцненню фінансового стану, збільшенню ефекту від вкладених у господарську діяльність коштів.

Основною функцією оборотних коштів є ресурсне забезпечення безперервного процесу кругообороту оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Наявність і функціонування оборотних коштів є одним із засобів виконання прогнозованих обсягів діяльності, а ефективність використання - шлях до збільшення доходів і прибутку [17, с. 130].

Підвищення ефективності використання оборотних коштів дозволяє вивільнити з обігу значну суму коштів та спрямувати її, залежно від фінансового стану підприємства, на нарощування виробничих потужностей, тобто на капіталовкладення, чи на короткострокові або довгострокові фінансові інвестиції. В результаті ефективного використання оборотних коштів вивільняються не лише грошові кошти, але і зменшуються запаси матеріальних ресурсів, в які оборотні кошти були вкладені. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів розроблена система економічних показників.

Узагальнюючими показниками ефективності використання оборотних коштів та оборотних засобів є показники рентабельності оборотних коштів та віддачі оборотних засобів. Показник рентабельності оборотних коштів можна розраховувати, використовуючи величину фінансового результату від операційної діяльності, від звичайної діяльності та величину чистого прибутку або збитку. Цей показник характеризує величину прибутку, отриманого у розрахунку на одиницю авансованих на формування оборотних засобів оборотних коштів у середньому за відповідний період і відображає фінансову ефективність роботи підприємства.

Рентабельність оборотних коштів (Рок) характеризує величину прибутку (П) у розрахунку на 1 грн. (1000 грн.) авансованих у середньому за звітній період оборотних коштів і визначається за формулою:

Р_ОК = (2.1)

де П - операційний прибуток за період, що аналізується.

Коефіцієнт віддачі оборотних коштів (КВ_0К) характеризує величину сукупного обороту () за звітний період (рік, квартал) у розрахунку на 1 грн. (1000 грн.) авансованих у середньому за звітний період оборотних коштів (ОК) і визначається за формулою:

КВ_ОК = (2.2)

де, = (середнім оборотних засобів за звітний період);

- дохід від реалізації товарів (робіт, послуг).

Середній залишок оборотних засобів вираховується за формулою середньої хронологічної за даними бухгалтерських балансів за аналізуємий період.

За допомогою коефіцієнтів віддачі і рентабельності оборотних коштів можна дати загальну оцінку ефективності використання оборотних коштів організацій і підприємств як у цілому, так і у галузевому аспекті за звітний період і в динаміці.

Для поглибленого аналізу й оцінки ефективності використання оборотних коштів вживаються показники, що характеризують раціональність їх розміщення і використання на стадіях кругообороту оборотних засобів. До них відносяться коефіцієнт завантаження обороту, коефіцієнт оборотності оборотних засобів і оборотність оборотних засобів у днях за складовими операційного циклу.

Оскільки одним із основних критеріїв оцінки ефективності управління оборотними активами є фактор часу, важливими при аналізі оборотних засобів є показники оборотності: оборотність оборотних засобів у днях і коефіцієнт оборотності в разах.

Оборотність оборотних засобів у днях (О_Д) характеризує тривалість одного обороту в днях і може бути визначена двома способами:

1) виходячи із середніх запасів оборотних засобів і одноденного сукупного обороту за звітний період () за формулою:

О_Д = : ()= (2.3)

де, Д - кількість календарних днів у звітному періоді;

2) з допомогою коефіцієнта оборотності оборотних засобів (К₍₎) за формулою:

О_Д = Д: К_О (2.4)

На практиці частіше застосовується перший спосіб визначення тривалості одного обороту в днях.

Показник оборотності оборотних засобів у днях є наочним, доступним і знайшов найбільше застосування в планово-аналітичній роботі організацій і підприємств. З його допомогою оцінюється не тільки загальна тривалість одного циклу коугообороту оборотних виробничих фондів і фондів обігу, а й визначається тривалість затримки коштів на окремих стадіях кругообороту, в окремих елементах оборотних засобів; обчислюються величини вивільнених чи додатково вкладених оборотних коштів внаслідок прискорення чи сповільнення кругообороту оборотних засобів.

Оборотність оборотних засобів у днях може бути обчислена як у цілому по підприємству виходячи з загальної суми запасів оборотних засобів і сукупного одноденного обороту, так і в розрізі галузей діяльності з подальшим розчленуванням тривалості одного обороту за елементами оборотних засобів (сировина і матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари тощо).

Названий вище показник застосовується при плануванні й аналізі запасів товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів. Він виключає вплив цінового чинника, дає можливість визначити величину вивільнення або додаткового завантаження в оборот коштів внаслідок прискорення (сповільнення) оборотності оборотних засобів.

Оборотність оборотних засобів у днях характеризує тривалість операційного циклу або одного повного обороту в днях, починаючи з моменту придбання запасів для здійснення діяльності підприємства до виготовлення та реалізації готової продукції та зарахування коштів на рахунок підприємства. Цей показник обчислюється, як і в цілому по оборотних активах, так і по планових і непланових оборотних, за складовими елементами.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (К₀) показує, у скільки разів оновились оборотні засоби за звітний період (рік), і визначається за формулою:

К_О = : (2.5)

Чим швидше проходить процес оновлення оборотних засобів, тим ефективніше використовуються оборотні кошти, авансовані в оборотні засоби (швидше збільшуються обсяги діяльності, відносно зменшуються витрати, збільшується прибуток).

Аналогічно може бути визначена оборотність оборотних засобів окремої галузі діяльності. У динаміці цей показник дає можливість виявити тенденції оборотності оборотних засобів і вишукати шляхи її прискорення.

Коефіцієнт завантаження обороту (К₃) характеризує величину вкладених (авансованих) в оборот коштів на формування оборотних засобів () у розрахунку на одиницю (гривню, тисячу грн.) сукупного обороту () і визначається за формулою:

(2.6)

Це обернена величина коефіцієнта віддачі оборотних коштів (засобів) і може бути визначена за формулою:

(2.7)

З цього випливає, що чим нижчий коефіцієнт завантаження, тим більша фондовіддача. Цей показник не може бути довільним, оскільки виконання прогнозованого обсягу обороту (товарообороту, виробництва продукції, робіт і послуг) вимагає наявності матеріальних і грошових оборотних засобів у межах нормативу. Зниження коефіцієнта завантаженості порівняно з нормативом можливе за умови прискорення кругообороту оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Коефіцієнт завантаження обороту кожної з галузей діяльності організацій (підприємств) визначається шляхом розчленування значення і за галузевою ознакою. У динаміці цей показник характеризує раціональність розміщення оборотних коштів.

На основі фінансової звітності Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр., а саме: форми №1 «Баланс» (дод.) та форми №2 «Звіт про фінансові результати» - розраховано показники ефективності використання оборотних коштів (табл. 2.3).

З даних таблиці видно, що коефіцієнт фондовіддачі оборотних засобів у 2007 р, становив 11.03 грн. доходу від реалізації продукції на 1 грн. авансованих в оборот оборотних коштів, тоді як в 2003 р. цей показник складав 9.2 грн.

Рентабельність оборотних коштів, розрахована виходячи із прибутку від операційної діяльності, у 2007 році склала 3, 96%, але не досягла рівня 2003 р. на 3.22 пункта. На зниження показника рентабельності оборотних коштів здійснює вплив рентабельність обороту з реалізації продукції і коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Зменшення показника рентабельності реалізації продукції пов'язане із зростанням собівартості і операційних витрат підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів у 2007 році становить 11.03, проти 9.2 в 2006 році, що свідчить про прискорення обертання та оновлення оборотних засобів.

Коефіцієнт завантаженості обороту оборотними засобами показує, що у 2007 році на 1 грн. обороту авансовано 0.091 грн. оборотних коштів, тоді як в 2003 р. 0.109 грн., що свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів.

Оборотність оборотних засобів у днях у 2007 році становить 32.6 дні, проти 38.7 дня в 2006 році, тобто прискорилась на 6.1 дня (15.7%). Вона також прискорилася у порівнянні з усіма попередніми періодами (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Показники ефективності використання оборотних засобів і оборотних коштів Дубенської райспоживспілки у 2003-2007 рр.

Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення в абсолютній величині показників 2007 р. від
						2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Коефіцієнт віддачі оборотних засобів, грн.	9.2	9.4	9.3	9.2	11.03	1.8	1.6	1.7	1.8
Рентабельність оборотних коштів, %	7.18	4.65	0.67	3.64	3.96	-3.22	-0.69	3.29	0.32
Коефіцієнт оборотності, разів	9.2	9.4	9.3	9.2	11.03	1.8	1.6	1.7	1.8
Коефіцієнт завантаженості обороту, грн.	0.109	0.106	0.107	0.108	0.091	-0.018	-0.015	-0.016	-0.017
Оборотність оборотних засобів	39.1	38.3	38.7	38.7	32.6	-6.5	-5.7	-6.1	-6.1
Середньорічна величина оборотних засобів, тис. грн.	960.0	1075.0	1035.0	1511.0	1411.0	451.0	336.0	376.0	-100.0
Оборот з реалізації продукції, тис. грн.	8834.0	10140.0	12437.0	14029.0	15564.0	6730.0	5424.0	3127.0	1535.0
Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.	69.0	50.0	9.0	55.0	56.0	-13.0	6.0	-69.0	1.0

За допомогою показника оборотності оборотних засобів розраховано величину додатково залучених чи вивільнених оборотних коштів у 2003-2007 роках.

За допомогою коефіцієнта оборотності оборотних засобів у разах обчислюється величина приросту обсягів реалізації продукції за рахунок збільшення кількості обертів оборотних засобів за звітний (аналізуємий) період за наступною формулою:

О_ОК = К_ООЗ * (2.8)

де О_ок - приріст обсягів реалізації продукції у звітному періоді порівняно з базовим за рахунок прискорення оборотності оборотних засобів, грн.;

Кооз - зміна кількості оборотів оборотних засобів у звітному періоді порівняно з базовим, у разах (К_ООЗ = К_ООЗ1 - К_ООЗ0);

- середньорічна величина оборотних засобів за звітний період.

Отже, у 2007 році в результаті збільшення числа обертів оборотних засобів на 1.8 оборота проти 2006 року, обсяг реалізації продукції збільшився на 28015.2 тис. грн. (1.8*1411).

Аналіз ефективності використання оборотних активів та оборотних коштів доповнено основними показниками оцінки якості та ефективності використання дебіторської та кредиторської заборгованості. Показники ефективності використання дебіторської заборгованості розраховано як в цілому по дебіторській заборгованості, так за її складовими (дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість з нетоварних операцій, інша поточна дебіторська заборгованість). Методика їх вирахування наведена в таблиці 2.4.

Табл. 2.4. Показники ефективності використання дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства

Показники	Методика обчислення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у разах (КОДЗ)	КОДЗ = О: де, О - оборот від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за період, тис. грн.; - середньорічна величина дебіторської заборгованості, тис. грн.
Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, у днях	ТПДЗ = * Д / О, де Д - кількість днів у періоді.
Коефіцієнт завантаження обороту дебіторською заборгованістю (КЗОДЗ)	КЗОДЗ = : О
Віддача дебіторської заборгованості, (ФВДЗ), тис. грн.	ФВДЗ = 0:
Рентабельність дебіторської заборгованості (РДЗ), %	РДЗ = П * 100: , де П - фінансовий результат діяльності за період
Тривалість обороту кредиторської заборгованості (ТОКЗ), у днях	ТОКЗ = * Д: (С + ПДВ), де КЗ - середня величина кредиторської заборгованості за період, тис. грн.; С - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.; ПДВ - податок на додану вартість, тис. грн.

Динаміка дебіторської заборгованості Дубенської райспоживспілки наведена у табл. 2.5. Грошові ресурси, авансовані у дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги у 2007 році здійснили 208.9 оборотів, що на 36.5% більше ніж у 2003 році. Дебіторська заборгованість за розрахунками у 2007 році погашалася і відновлювалася 261.6 рази. Кількість її обертів зросла порівняно з 2003 роком на 195.4 обороти або 295.2%, з 2004 роком на 150.8 обороти або 136.1%, з 2005 роком на 102.2 обороти або 64.1% і з 2006 роком зросла відповідно на 81.8 обороти або 45.5%.

Таблиця 2.5. Динаміка дебіторської заборгованості Дубенської райспоживспілки у 2003-2007 рр.

Роки Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення в абсолютній величині показників 2007 р. від
						2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
1. Коефіцієнт оборотності, у разах:	336.6	667.8	1064.2	1091.2	1582.2	1245.6	914.4	518.0	491.0
1.1. дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	88.3	96.1	127.5	173.1	208.9	120.6	112.8	81.4	35.8
1.2. дебіторська заборгованість за розрахунками	66.2	110.8	159.4	179.8	261.6	195.4	150.8	102.2	81.8
1.3. інша поточна дебіторська заборгованість	182.1	460.9	777.3	738.3	1111.7	929.6	650.8	334.4	373.4
2. Тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні, в т.ч.:	11.3	7.6	8.4	4.5	3.4	-7.9	-4.2	-5.0	-1.1
2.1. за товари, роботи, послуги	4.07	3.7	2.8	2.07	1.7	-2.3	-2.0	-1.1	-0.37
2.2. за розрахунками	5.4	3.2	2.3	2.002	1.4	-4.0	-1.8	-0.9	-0.6
2.3. інша поточна дебіторська заборгованість	1.9	0.7	0.5	0.5	0.3	-1.6	-0.4	-0.2	-0.2

Таблиця 2.6. Оборотність дебіторської заборгованості Дубенської райспоживспілки у 2003-2007 рр.

Роки Показники	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	Відхилення в абсолютній величині показників 2007 р. від
						2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Коефіцієнт завантаження обороту дебіторською заборгованістю	0.03	0.02	0.01	0.01	0.01	-0.02	-0.01	-	-
Віддача дебіторської заборгованості, грн.	31.3	46.3	64.9	78.8	105.2	73.9	58.9	40.3	26.4
Рентабельність дебіторської заборгованості, %
- фінансовий результат від операційної діяльності від	24.5	22.8	4.7	30.9	37.8	13.3	15.0	33.1	6.9
- чистий прибуток (збиток)	21.3	23.7	65.8	36.5	38.5	17.2	14.8	-27.3	2.0

Тривалість періоду погашення (інкасації) дебіторської заборгованості або строк, за який підприємство отримувало кошти від дебіторів у 2007 році становила 3.4 дня і зменшився проти 2003 року на 7.9 дня, проти 2004 року на 4.2 дня, 2005 року на 5.0 дня та проти 2006 року на 1.1 дня. В тому числі строк, протягом якого підприємство отримує належні йому кошти від покупців та замовників або період інкасації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у 2007 році становив 1.7 дня, що на 2.3 дня менше ніж у 2003 році. Період отримання коштів за розрахунками у 2007 році становить 1.4 дня і проти 2003 року прискорився на 4.0 дня, 2004 року на 1.8 дня, 2005 року на 0.9 дня і 2006 року на 0.6 дня.

Коефіцієнт завантаження обороту дебіторською заборгованістю засвідчує, що у 2007 році в оборот було вкладено в дебіторську заборгованість 0.01 грн. оборотних коштів, що на 0.02 грн. менше, ніж у 2003 році.

Показник віддачі дебіторської заборгованості або величина сукупного доходу від реалізації продукції у розрахунку на одну гривню середньорічної вартості дебіторської заборгованості має тенденцію до збільшення. Так, у 2007 році отримано 105.2 грн. доходу від реалізації продукції на 1 грн. середньорічної вартості дебіторської заборгованості, що в порівнянні з 2003 роком на 73.9 грн. більше, з 2004 роком на 58.9 грн., з 2005 роком на 40.3 грн. та з 2006 роком на 26.4 грн.

Рентабельність дебіторської заборгованості, розрахована з використанням фінансового результату від операційної діяльності у 2007 році порівняно з 2003 роком збільшилася на 13.3 пунктів (37.8-24.5), а виходячи із чистого прибутку на 17.2 пункта (38.5-21.3).

Факторному аналізу піддана також кредиторська заборгованість Дубенської райспоживспілки (табл. 2.7).

Важливими показниками, за допомогою яких оцінюється ефективність використання кредиторської заборгованості є тривалість її обороту (погашення). Тривалість обороту кредиторської заборгованості або період, за який в середньому кредиторська заборгованість погашається за рахунок чистого доходу від реалізації продукції, у 2007 році склала 32.5 дня, при середній величині кредиторської заборгованості в сумі 983.0 тис. гри. Цей показник у 2007 році у порівнянні з 2003 роком зменшився на 8.2 дня (-22.0%). з 2004 роком: на 0.7 дня (-2.3%), з 2005 роком збільшився на 0.9 дня (+3.1%) та з 2006 роком зменшився на 3.4 дня (-10.4%).

Таблиця 2.7. Показники ефективності використання кредиторської заборгованості Дубенської райспоживспілки у 2003-2007 рр.

Роки Показники	2003	2004	2005	2006	2007	Відхилення в абсолютній величині показників 2007 р. від
						2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні, в. т.ч.:	37.3	29.8	28.8	32.5	29.1	-8.2	-0.7	0.9	-3.4
- за товари, роботи, послуги	21.06	17.02	17.03	20.8	18.8	-2.2	1.78	1.77	-2.0
- за розрахунками	15.9	12.4	11.5	11.5	9.3	-6.6	-3.1	-2.2	-2.2
- інша поточна кредиторська заборгованість	0.4	0.4	0.3	0.2	0.04	-0.36	-0.36	-0.26	-0.16
Середня величина кредиторської заборгованості, в т.ч.:	777.0	721.5	846.0	1049.5	983.0	206.0	261.5	137.0	-66.5
- за товари, роботи, послуги	438.0	412.0	499.5	672.5	655.5	217.5	243.5	156.0	-17.0
- за розрахунками	330.0	300.0	338.5	372.0	326.0	-4.0	26.0	-12.5	-46.0
- інша поточна кредиторська заборгованість	9.0	9.5	8.0	5.0	1.5	-7.5	-8.0	-6.5	-3.5

Тривалість періоду погашення кредиторської заборгованості поділена на період обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, за розрахунками та іншу поточну кредиторську заборгованість, якими для досліджуваного підприємства є поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці. Тривалість обороту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги у 2007 році становить 18.8 дня при середньорічній її величині в сумі 655.5 тис. грн., що порівняно з 2003 роком менше на 2.2 дня (-10.7%).

Тривалість періоду погашення кредиторської заборгованості за розрахунками у 2007 році при її середньорічній величині 326.0 тис. грн. становила 9.3 дня.

2.3 Аналіз і оцінка тривалості операційного циклу підприємства

Управління тривалістю операційного циклу підприємства і ефективністю використання оборотних коштів є важливою ділянкою фінансового менеджменту. Воно пов'язано з:

великою кількістю складових елементів активів, сформованих за рахунок оборотного капіталу, що потребує індивідуального підходу до управління оборотними коштами;

динамічністю трансформації видів оборотного капіталу;

їх роллю в забезпеченні платоспроможності, рентабельності та інших показників фінансової діяльності підприємства.

Для здійснення господарської діяльності підприємство повинно мати у своєму розпорядженні певну кількість активів. Управління використанням оборотного капіталу пов'язано з конкретними особливостями формування його операційного циклу. Операційний цикл за словами вченого Бланка І.О. визначається як: «Период полного оборота всей суммы оборотних активов, в процессе которого происходит смена отдельных их видов» [20, с. 255].

Важливою характеристикою операційного (виробничо-комерційного) циклу, що суттєво впливає на обсяг, структуру і ефективність використання оборотного капіталу, є його тривалість. Вона включає період часу від моменту використання підприємством грошових засобів на придбання запасів матеріальних оборотних активів до поступлення грошових засобів за реалізовану продукцію.

В процесі управління оборотним капіталом в рамках операційного циклу виділяють два основні його компоненти:

виробничий цикл підприємства;

фінансовий цикл (або цикл грошового обороту) підприємства.

Виробничий цикл підприємства характеризує період повного обороту матеріальних елементів оборотного капіталу, що використовується для обслуговування виробничого процесу починаючи з моменту поступлення сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємство і закінчуючи моментом відвантаження готової продукції покупцям.

Фінансовий цикл (цикл грошового обороту) підприємства - це період повного обороту грошової форми оборотного капіталу, що інвестований в оборотні активи починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за одержану сировину, матеріали і напівфабрикати і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості, за поставлену готову продукцію.

Період обігу коштів (фінансовий цикл) можна скорочувати шляхом зменшення:

періоду обігу товарно-матеріальних цінностей за рахунок організації швидкого виробничого процесу та відвантаження продукції;

періоду обігу дебіторської заборгованості за рахунок прискорення розрахунків;

подовження періоду обігу кредиторської заборгованості (сповільнення розрахунків за придбані ресурси).

Скорочення періоду тривалості фінансового циклу слід здійснювати доти, поки не настане збільшення собівартості продукції і скорочення виторгу від реалізації продукції.

Суттєвий вплив на організацію оборотних коштів мають техніко-економічні особливості виробництва, тому період обігу коштів залежить від галузевої приналежності підприємницьких структур. Наприклад, на підприємствах харчової промисловості протягом фінансового року здійснюється в середньому 200-270 оборотів, при цьому тривалість оборотних активів виробничого циклу становить 1,3 - 1,8 дня, у суднобудування процес виробництва триває понад 3 роки, у будівництві понад рік. Отже, кожна галузь має свої специфічні особливості організації та використання оборотних коштів.

Тривалість обороту оборотних активів визначається за формулою:

W = = 360 / K^ra (2.9)

де W - період повного обороту коштів у днях;

kⁱ - тривалість обороту в днях кожного складового елемента оборотних активів в процесі кругообороту;

k^ra - оборотність оборотних активів в разах.

Оборотність оборотних активів (k^ra) визначається у вигляді співвідношення виторгу від реалізації (V) та середньорічної вартості оборотних активів (RА).

k^ra = V / RА (2.10)

Політика управління використанням оборотного капіталу за Бланком І.О. розробляється за наступними основними етапами:

1. Аналіз використання оборотного капіталу в операційному процесі підприємства в минулому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів за рахунок наявного капіталу підприємства.

Оптимізація обсягу оборотного капіталу. Даний процес проводять виходячи з вибраного типу фінансування оборотних активів.

Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу.

1. Аналіз використання оборотного капіталу в операційному процесі підприємства в минулому періоді.

На першому етапі аналізу необхідно розглянути динаміку загального обсягу оборотного капіталу, що використовувався в операційній діяльності підприємства; темпи і зміни середньої суми в співставленні з темпами і змінами реалізації продукції і середньої тривалості всього операційного циклу; вивчити динаміку питомої ваги оборотного капіталу підприємства.

· На другому етапі аналізу слід визначити динаміку складу оборотних активів підприємства, що сформовані за рахунок оборотного капіталу в розрізі основних видів: запасів сировини, матеріалів і напівфабрикатів: запасів готової продукції; дебіторської заборгованості; залишків грошових коштів. В процесі цього етапу аналізу необхідно вивчити зміну суми кожного з цих видів оборотних активів в співставленні з змінами обсягу виробництва і реалізації продукції, розглянути динаміку питомої ваги основних видів оборотних активів в загальній їх сумі.

· На третьому етапі аналізу треба вивчити оборотність оборотного капіталу в цілому і окремих видів оборотних активів. В процесі аналізу слід визначити загальну тривалість і структуру операційного, виробничого і фінансового циклів підприємства; визначити вплив основних факторів на тривалість цих циклів.

· На четвертому етапі аналізу необхідно визначити рентабельність оборотного капіталу, вивчити фактори впливу на неї. Для аналізу використовуються коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу, а також модель Дюпона, котра має такий вигляд:

Р_ОК = Р_РП * О_ОК (2.11)

Р_ОК - рентабельність оборотного капіталу;

Р_РП - рентабельність реалізації продукції;

О_ОК - оборотність оборотного капіталу.

Результат проведеного аналізу дасть можливість визначити загальний рівень ефективності управління оборотним капіталом підприємства і виявити основні напрямки підвищення її у майбутньому.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів за рахунок наявного капіталу підприємства. Такі принципи відображають загальну ідеологію фінансового управління підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня дохідності і ризику фінансової діяльності.

Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципові підходи до формування оборотних активів підприємства - консервативний, помірний, агресивний.

· Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби в усіх їх видах, що забезпечує безперебійну операційну діяльність, але й створення великих розмірів резервів на випадок непередбачуваних обставин. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотного капіталу - його оборотності і рівні рентабельності.

· Помірний підхід до формування оборотних активів направлений на забезпечення повного задоволення поточних потреб в усіх видах оборотних активів і створення відповідних страхових резервів. При цьому підході співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання оборотного капіталу є середнім.

· Агресивний підхід полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів за окремими видами активів. При відсутності збоїв такий підхід забезпечує високий рівень ефективності використання оборотного капіталу, однак будь-які збої призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.

3. Оптимізація обсягу оборотного капіталу. Даний процес проводять виходячи з вибраного типу фінансування оборотних активів.

На першому етапі з врахуванням результатів аналізу оборотного капіталу в минулому періоді визначається система заходів по реалізації резервів, що направлено на скорочення тривалості виробничого і фінансового циклів підприємства.

На другому етапі на основі вибраного типу політики формування оборотних активів за рахунок операційного капіталу, планового обсягу виробництва і реалізації окремих видів продукції і виявлених резервів скорочення тривалості операційного циклу оптимізується обсяг і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації є нормування періоду їх обороту і суми.

На третьому етапі визначається загальний обсяг оборотного капіталу на плановий період.

4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу, що використовується в операційному процесі. Потреба в окремих видах оборотного капіталу і його величина в цілому суттєво коливається в залежності від сезонних особливостей здійснення операційної діяльності. Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частин оборотного капіталу здійснюють за наступним чином:

а) за результатами аналізу щомісячної динаміки рівня оборотного капіталу в днях обороту або в сумі за ряд минулих років будують графік середньої «сезонної хвилі». В окремих випадках він може бути конкретизований за окремими видами оборотних активів;

б) за результатами графіку «сезонної хвилі» розраховують коефіцієнт нерівномірності (мінімальної і максимальної величини) оборотного капіталу по відношенню до його середньої величини;

в) потім визначають величину постійного оборотного капіталу за наступною формулою:

ОК_ПОСТ = * К_МІН (2.12)

де ОК_ПОСТ - сума постійного оборотного капіталу в майбутньому періоді;

- середня сума оборотного капіталу підприємства в майбутньому періоді;

К_МІН - коефіцієнт мінімальної величини оборотного капіталу.

г) вивчають співвідношення постійного і змінного оборотного капіталу, що є основою управління його оборотністю в процесі використання.

Тривалість операційного циклу - це період в днях, протягом якого оборотні кошти перебувають у планових оборотних засобах, здійснюючи кругооборот. Під час аналізу тривалості операційного циклу визначається оборотність планових (нормованих) оборотних активів в днях обороту. Для Дубенської райспоживспілки складовими операційного циклу є час перебування оборотних коштів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, готовій продукції, товарах, грошових коштах в касі в межах ліміту та на поточному рахунку в півтора денного виторгу від реалізації продукції. Тривалість операційного циклу для досліджуваного підприємства визначається за формулою 2.13.

ТОЦ = : ОД + : ОД + : ОД + : ОД + : ОД + : ОД, (2.13)

де ТОЦ - тривалість операційного циклу в днях;

- середні виробничі запаси, тис. грн.;

- середні залишки незавершеного виробництва, тис. грн.;

- середні запаси готової продукції, тис. грн.;

- середні запаси товарів, тис. грн.;

- середня величина дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, тис. грн.;

- середня величина грошових коштів в касі та на поточному рахунку в межах півтора денного виторгу від реалізації продукції, тис. грн.;

При аналізі тривалості операційного циклу для Дубенської райспоживспілки особливу увагу звернуто на період обороту виробничих запасів та товарів, питома вага яких в оборотних активах є найбільшою. Тривалість операційного циклу за складовими елементами планових оборотних засобів подана у табл. 2.7.

Тривалість операційного циклу підприємства у 2007 році скоротилась на 6.5 дня відповідно до 2003 року, на 4.9 дня до 2004 року, на 5.5 дня до 2005 року та на 6.2 дня до 2006 року. Скорочення тривалості операційного циклу у 2007 році у порівнянні з 2003 роком відбулося за рахунок прискорення оборотності виробничих запасів на 4.9 дня та товарів на 4.2 дня.

Прискорилась оборотність товарів також у порівнянні з 2004, 2005, 2006 роком. Прискорення оборотності товарів відбулося за рахунок кращої організації процесів постачання і реалізації продукції.

Таблиця 2.7. Тривалість операційного циклу за складовими елементами планових оборотних засобів Дубенської райспоживспілки за 2003-2007 рр.

Показники	Оборотність у днях	Відхилення оборотності в днях 2007 р. від оборотності
	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.
Виробничі запаси	7.3	8.2	5.8	3.4	2.4	-4.9	-5.8	-3.4	-1.0
Готова продукція	0.1	0.1	0.1	0.1	0.1	-	-	-	-
Товари	18.1	18.3	19.3	24.1	22.3	4.2	4.0	3.00	-1.8
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	4.07	3.7	2.8	2.1	1.7	-2,37	-2.0	-1.1	-0.4
Дебіторська заборгованість за розрахунками	5.5	3.2	2.2	2.0	1.4	-4.1	-1.8	-0.8	-0.6
Інша поточна дебіторська заборгованість	1.9	0.8	0.5	0.5	0.3	-1.6	-0.5	-0.2	-0.2
Грошові кошти та їх еквіваленти	2.1	3.1	7.3	6.5	4.3	2.2	1.2	-3.0	-2.2
Разом	39.07	37.4	38.0	38.7	32.5	-6.5	-4.9	-5.5	-6.2

Готова продукція впродовж усіх років залишається незмінною.

Інкасація дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги поступово прискорюється. Її тривалість у 2007 році порівняно з 2003 роком зменшилась на 2.37 дня, у порівнянні з 2004 роком на 2.0 дня, 2005 роком на 1.1 дня та 2006 роком на 0.4 дня.

Інкасація дебіторської заборгованості за розрахунками та іншої поточної дебіторської заборгованості також прискорювалася в 2003-2007 років.

На операційний цикл підприємства значний вплив здійснюють товари, а також грошові кошти та їх еквіваленти. Оборотність грошових коштів у 2007 році у порівнянні з 2003 роком сповільнилася на 2.2 дня, також у 2004 році на 1.2 дня. А у порівнянні з 2005 та 2006 роком оборотність грошових коштів уже прискорилася, у 2005 році на 3.0 дня, а у 2006 році на 2.2 дня.

Чим коротший період обертання, тим при інших рівних умовах підприємству необхідно менше оборотних коштів. В результаті прискорення оборотності оборотних активів вивільняється частина оборотних коштів з обороту, а внаслідок уповільнення оборотності оборотних активів відбувається додаткове залучення в оборот коштів. Величина залучених в оборот коштів чи вивільнених з нього (В(З) ОК) можна визначити за формулою 2.14:

(В(З) ОК) = (О_д1 - О_д0) * О₁: Д (2.14)

де О_д1 - тривалість оборотності оборотних засобів в днях у звітному періоді;

О_д0 - тривалість оборотності оборотних засобів в днях у базовому періоді;

О₁ - сукупний дохід (виторг) від реалізації продукції у звітному періоді;

Д - кількість днів у періоді.

3. Удосконалення механізму управління оборотними коштами

3.1 Налагодження економічно обґрунтованого планування оборотних коштів

Визначення необхідної величини оборотних коштів пов'язано з процесом нормування. Це важливий елемент управління оборотними коштами, який забезпечує оптимальний розмір всіх складових елементів оборотних активів. Планування (нормування) оборотних коштів в Дубенській райспоживспілці не здійснюється. В той же час, в умовах збиткової чи низькорентабельної господарської діяльності, зниження платоспроможності підприємства визначення планової потреби в оборотних активах і оборотних коштах є економічно необхідним. При плануванні оборотних коштів необхідно розробити норми запасів планових оборотних засобів, на основі них розрахувати часткові та сукупні нормативи оборотних коштів та встановити норматив власних оборотних коштів.

Для Дубенської райспоживспілки розрахунок потреби в оборотних активах доцільно проводити, використовуючи метод прямого рахунку і дослідно-статистичний метод. При розрахунку потреби в оборотних активах метод прямого рахунку обчислюються норми запасу товарно-матеріальних цінностей. Вони розробляються з урахуванням тривалості операційного циклу і, зокрема тривалості процесу виробництва продукції, віддаленості постачальників, умов постачання і збуту, які передбачені в угодах (періодичність, рівномірність, комплектність поставок, вид транспортних засобів, розмір партії поставки, швидкість перевезення), форм розрахунків, часу, необхідного для підготовки сировини і матеріалів до виробництва тощо.

Для того, щоб норми оборотних активів були прогресивними і діяли протягом достатньо тривалого періоду часу, їх необхідно розробляти з урахуванням організаційно-технічних заходів, які забезпечують прискорення оборотності оборотних активів за рахунок:

покращення організації матеріально-технічного постачання, роботи складів, усунення втрат сировини, матеріалів і тари при зберіганні;

посилення режиму економії матеріальних ресурсів;

скорочення тривалості перед виробничих підготовчих процесів;

скорочення тривалості виробничого циклу через підвищення рівня механізації виробництва і впровадження сучасних технологій;

використання прогресивних форм розрахунків, прискорення документообороту.

Важливим для підприємства є визначення планової потреби в сировині і матеріалах, які займають найбільшу питому вагу в оборотних активах. Основною сировиною для досліджуваного підприємства є мука і цукор. Крім того, для виробництва продукції використовується широкий перелік іншої сировини - маргарин, масло, какао, молоко тощо.

Індивідуальна норма запасу сировини і матеріалів, згідно методики прямого рахунку складається з часу:

необхідного для розвантаження і доставки на склад, кількісне приймання;

необхідного для проведення лабораторного аналізу, підготовки сировини до виробничого споживання (технологічний запас);

перебування сировини і матеріалів у поточному, складському запасі;

перебування сировини і матеріалів у страховому, гарантійному запасі.

Час необхідний для розвантаження, приймання, складування сировини і матеріалів визначається шляхом хронометражу або на основі норм часу їх виконання, з урахуванням найбільш стислих строків виконання. Враховуючи, що даний вид операцій є короткотривалим, час, необхідний для їх виконання, визначений дослідним шляхом, не повинен перевищувати 0,4 дня.

Час, необхідний для проведення лабораторного аналізу і підготовки сировини до виробництва (аналіз молока, інші операції, які не є складовою виробничого циклу), визначається конкретними умовами роботи підприємства і розраховується на кількість сировини, одночасно переданої у виробництво. Враховуючи не тривалий характер цих операцій, час на їх виконання не повинен перевищувати 0,3 дня.

Час перебування сировини і матеріалів у поточному (складському) запасі визначається тривалістю інтервалів між суміжними поставками. Тривалість інтервалів між суміжними поставками може бути визначена на основі угод або з урахуванням фактичної частоти поставок. Розрахунок інтервалу на основі фактичної частоти поставок здійснюється при перевезенні сировини транспортом різної вантажності. За цим методом розраховується середній інтервал поставок на основі даних про поставку сировини і матеріалів за 4-й квартал звітного року або за півріччя. Середній інтервал поставок розраховується як середньозважена величина, отримана шляхом множення обсягу кожної поставки на інтервал у днях до наступної поставки і діленням отриманої суми добутків на загальний обсяг поставок, прийнятий до розрахунку.

На підприємствах, де використовується широкий перелік сировини і матеріалів і вони надходять від багатьох постачальників, поточний складський запас приймається в розмірі 50% середнього інтервалу поставки. Це пов'язано з тим, що потреба підприємства у сировині і матеріалах в цілому скорочується у порівнянні з розмірами максимальних запасів окремих їх видів, тому що у будь-який момент часу по одних видах запаси бувають мінімальними (перед надходженням наступної партії), а по інших - максимальними (після надходження наступної партії), а в середньому підтримуються на рівні 50% максимальних. На досліджуваному підприємстві перелік сировини, яка використовується, обмежена. Вона надходить від декількох постачальників, інтервали між поставками невеликі, тому поточний складський запас - доцільно встановлювати в розмірі 75% середнього інтервалу поставки.