Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Отже видно, що якщо держава не наведе порядок в сфері надання податкових пільг суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, то вона і надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет. А це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

Висновок

Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах.

Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною, то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені. Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави. Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб'єктами господарювання тих правил та норм, що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин.

Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм. Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин, яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньоекономічних стосунках.

Треба чітко усвідомити, що в капіталістичному світі, в який ми намагаємось інтегруватись, даний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторіччя. Певно, що був досягнений певний успіх у цій сфері. Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях, який вже був пройдений.

Нам надається можливість, спираючись на світовий досвід, уникнути тих помилок, які були зроблені до нас, і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності.

Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японії, яка після 2 Світової війни, застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на даний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу.

В даному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “, а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму.

На даний момент вже зроблені певні кроки в цьому напрямку: сформована власна валютна система, система кредитно-фінансових установ. Але й досі лишається не вирішеною одна з найважливіших проблем - проблема стимулювання власного виробництва та заохочення українського виробника до виходу на світову арену.

В даний час перед українськими фірмами постали наступні проблеми,які заважають ним повноцінно працювати, як ланкам системи міжнародного бізнесу:

1) нестабільність податкового законодавства;

2) великий тягар податків, який несуть на собі підприємства;

3) неможливість отримати довгострокові кредити на розвиток виробничої бази.

Держава повинна зрозуміти, що в світі нас ніхто не чекає і навіть навпаки багато хто хотів би, що Україна стала лише аграрно-сировинним додатком до європейського та світового ринку. Також треба усвідомити, що якщо ми зараз віддамо ті ринки які могли б обслуговувати то потім у майбутньому їх буде дуже важко відвоювати, і здається не має сенсу нагадувати, що і зараз і в майбутньому це будуть втрачені кошти, і кошти дуже великі.

Тому з боку держави негайно повинні бути прийняті законодавчі акти про надання підтримки суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності; в першу чергу це повинно стосуватися українських виробників чия продукція йде на експорт.

Приорітетність виробничого напрямку у наданні пільг суб'єктам ЗЕД пояснюється також тим, що на даному етапі ефективність діяльності на українському ринку підчас не тільки не ефективна але й збиткова через тотальну неплатіжоспроможність більшості українських замовників, продаючи ж свої товари на зовнішньому ринку ми залучаємо такі необхідні для ліквідації вже згаданої кризи неплатежів нові, свіжі капітали.

Значні сподівання в цьому питанні покладаються на нове податкове законодавство, яке має бути введеним з нового року. Очкується, що держава нарешті зверне увагу на своє вимираюче виробництво і за допомогою фінансових важелів допоможе вийти йому з кризи, а коли виробництво вийде з кризи воно виведе за собою і державу в цілому.

Список використаної літератури

1. Базилевич В.Д. «Державні фінанси», К.: - 2009 р.

2. Василик О.Д. «Теорія фінансів», К.: - 2010 р.

3. Грітчина Н.В. «Фінанси», К.: - 2009 р.

4. Дробозина Л.А. «Финансы», Москва. - 2010р.

5. Кудряшов В.А. «Финансы», Херсон. - 2011 р.

6. Опарин В.Н. «Фінанси», К.: - 2010 р.

7. Романенко О. Р. «Фінанси», К.: - 2011 р.

Размещено на Allbest.ru