Управління ефективністю підприємства в умовах фінансової кризи

Суть ефективності як економічної категорії. Методики аналізу ефективності діяльності підприємства АПК. Оцінка фінансових результатів, аналіз капіталу та майна. Проблеми та перспективи державної підтримки підприємств АПК в умовах фінансової кризи.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2010
Размер файла 692,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Інші необоротні активи на кінець 2007 року році збільшилися на 4,30 тис. грн., темп росту склав 111,32%.

Всього необоротні активи збільшилися на 2194,10 тис. грн., їх темп росту склав 161,54%.

Таблиця 2.15

Аналіз структури та динаміки необоротних активів ТОВ «Нива» за 2008 рік.

Показник

01.01.08

31.12.08

Відхилення (+/-)

ТЗ %

тис. грн

пит. вага %

тис. грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Основні засоби:

залишкова вартість

5716,90

99,27

9076,60

99,48

3359,70

0,21

158,77

первісна вартість

7406

128,59

11221,10

122,98

3815,10

-5,62

151,51

знос

1689

29,33

2144,50

23,50

455,50

-5,82

126,97

Інші необоротні активи

42,30

0,73

47,90

0,52

5,60

-0,21

113,24

Всього

5759,20

100,00

9124,50

100,00

3365,30

0,00

158,43

З приведеної вище таблиці видно, що залишкова вартість основних засобів збільшилася на 3359,70 тис. грн. або на 58,77% на протязі 2008 року і склала 9076,60 тис. грн., займає найбільшу питому вагу в структурі необоротних активів 99,27% на початок 2008 року і 99,48% на кінець 2008 року. Первісна вартість основних засобів на кінець 2008 року склала 11221,10 тис. грн., що на 3815,10 тис. грн. більше, на початок, її питому вагу в структурі необоротних активів зменшилася на 5,62%, темп росту склав 151,51%. Також збільшився знос основних засобів на 455,50 тис. грн. і на кінець 2008 року склав 2144,50 тис. грн., його темп росту склав 126,97%. Такий ріст зносу негативно відобразилося на залишковій вартості основних засобів.

Інші необоротні активи на кінець 2008 року збільшилися на 5,60 тис. грн., темп росту склав 113,24%.

Всього необоротні активи збільшилися на 3365,30 тис. грн., їх темп росту склав 158,43%.

Таблиця 2.16

Аналіз структури та динаміки необоротних активів ТОВ «Нива» за 2009 рік.

Показник

01.01.09

31.12.09

Відхилення (+/-)

Темп росту %

тис. грн

пит. вага %

тис. грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Основні засоби:

залишкова вартість

9076,60

99,48

9229,80

99,40

153,20

-0,07

101,69

первісна вартість

11221,10

122,98

11753,20

126,58

532,10

3,60

104,74

знос

2144,50

23,50

2523,40

27,18

378,90

3,67

117,67

Інші необоротні активи

47,90

0,52

55,7

0,60

7,80

0,07

116,28

Разом

9124,50

100,00

9285,50

100,00

161,00

0,00

101,76

З приведеної вище таблиці видно, що залишкова вартість основних засобів збільшилася на 153,20 тис. грн. або на 1,69% на протязі 2009 року і склала 9229,80 тис. грн., займає найбільшу питому вагу в структурі необоротних активів 99,48% на початок 2009 року і 99,40% на кінець. Первісна вартість основних засобів на кінець 2009 року склала 11753,20 тис. грн., що на 532,10 тис. грн. більше, ніж на початок 2009 року., її питому вагу в структурі необоротних активів збільшилася на 3,60%, темп росту склав 104,74%. Також збільшився знос основних засобів на 378,90 тис. грн. і на кінець 2009 року склав 2523,40 тис. грн., його темп росту склав 117,67%. Такий ріст зносу негативно відобразилося на залишковій вартості основних засобів.

Інші необоротні активи на кінець 2009 року збільшилися на 7,80 тис. грн., темп росту склав 116,28%.

Всього необоротні активи збільшилися на 161,00 тис. грн., їх темп росту склав 101,76%.

Таблиця 2.17

Аналіз структури та динаміки оборотних активів ТОВ «Нива» за 2007 рік.

Показник

01.01.07

31.12.07

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис.грн

пит. вага %

Тис.грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Виробничі запаси

949,30

19,92

1736,20

23,84

786,90

3,92

182,89

Поточні біологічні активи

892,90

18,74

542,20

7,44

-350,70

-11,29

60,72

Незавершене виробництво

1624,90

34,09

1869,70

25,67

244,80

-8,43

115,07

Готова продукція

1126,00

23,63

1100,90

15,11

-25,10

-8,51

97,77

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

-

-

2,40

0,03

2,40

0,03

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

6,60

0,14

11,00

0,15

4,40

0,01

166,67

з нарахованих доходів

7,40

0,16

-

-

-7,40

-0,16

із внутрішніх розрахунків

16,60

0,35

119,30

1,64

102,70

1,29

718,67

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

102,40

2,15

1902,10

26,11

1799,70

23,97

1857,52

Всього

4765,90

100,00

7283,80

100,00

2517,90

152,83

З таблиці 2.17 ми спостерігаємо збільшення по таких статтях оборотних активів як: виробничі запаси на 786,90 тис. грн. або на 82,89%, незавершене виробництво на 244,80 тис. грн., дебіторська заборгованість з бюджетом на 01.01.2007р. склала 6,60 тис. грн., а на 31.12.2007р. - 11,00 тис. грн., грошові кошти в національній валюті збільшилися на 1799,70 тис. грн. і склали 1902,10 тис. грн. на 31.12.2007р.

Також по деяких статтях оборотних активів ми можемо спостерігати зміни у бік зменшення. Таким чином, можна відзначити, що поточні біологічні активи на 31.12.2007р в зрівнянні с 01.01.2007р зменшилися на 350,70 тис. грн., темп росту зменшився на 39,28 %., темп росту готової продукції знизився на 2,23% або на 25,10 тис. грн.

Таблиця 2.18

Аналіз структури та динаміки оборотних активів ТОВ «Нива» за 2008 рік.

Показник

01.01.08

31.12.08

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис.грн

пит. вага %

Тис.грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Виробничі запаси

1736,20

23,84

720,8

9,96

-1015,40

-13,87

41,52

Поточні біологічні активи

542,20

7,44

512,5

7,08

-29,70

-0,36

94,52

Незавершене виробництво

1869,70

25,67

1578,8

21,82

-290,90

-3,85

84,44

Готова продукція

1100,90

15,11

2892

39,98

1791,10

24,86

262,69

Товари

-

-

72,2

1,00

72,20

1,00

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

2,40

0,03

-

-

-2,40

-0,03

0,00

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

11,00

0,15

67,3

0,93

56,30

0,78

611,82

із внутрішніх розрахунків

119,30

1,64

276,6

3,82

157,30

2,19

231,85

Інша поточна дебіторська заборгованість

-

-

482,8

6,67

482,80

6,67

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

1902,10

26,11

631,3

8,73

-1270,80

-17,39

33,19

Всього

7283,80

100,00

7234,2

100,00

-49,60

99,32

З таблиці 2.18 ми спостерігаємо збільшення по таких статтях оборотних активів як: готова продукція на 1791,10 тис. грн., або на 162,69%, дебіторська заборгованість з бюджетом на 31.12.2008р. склала 67,3 тис. грн., що на 56,30 тис. грн. більше ніж на 01.01.2008р. (11,00).

Також по деяких статтях оборотних активів ми можемо спостерігати зміни у бік зменшення. Таким чином, можна відзначити, що виробничі запаси на 31.12.2008р. склали 720,8 тис. грн., що на 1015,40 на 31.12.2008р. склала 67,3 тис. грн. менше ніж на 01.01.2008р., темп росту зменшився на 58,48% ., незавершене виробництво знизилося на 15,56% або на 290,90 тис. грн.

Також важливим моментом являється зменшення грошових коштів в національній валюті. На 31.12.2008р. вони склали 631,3 тис. грн., що на 1270,80 тис. грн. менше ніж на 01.01.2008р.

Таблиця 2.19

Аналіз структури та динаміки оборотних активів ТОВ «Нива» за 2009 рік.

Показник

01.01.09

31.12.09

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис.грн

пит. вага %

Тис.грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Виробничі запаси

720,8

9,96

1425,3

13,81

704,50

3,85

197,74

Поточні біологічні активи

512,5

7,08

707,3

6,85

194,80

-0,23

138,01

Незавершене виробництво

1578,8

21,82

2621

25,40

1042,20

3,58

166,01

Готова продукція

2892

39,98

2802,1

27,16

-89,90

-12,82

96,89

Товари

72,2

1,00

232,7

2,26

160,50

1,26

322,30

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

67,3

0,93

-67,30

-0,93

0,00

за виданими авансами

-

-

3,7

0,04

3,70

0,04

із внутрішніх розрахунків

276,6

3,82

-

-

-276,60

-3,82

0,00

Інша поточна дебіторська заборгованість

482,8

6,67

911,4

8,83

428,60

2,16

188,77

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

631,3

8,73

1615,3

15,65

984,00

6,93

255,87

Всього

7234,2

100,00

10318,8

100,00

3084,60

142,64

З таблиці 2.19 ми спостерігаємо збільшення по таких статтях оборотних активів як: виробничі запаси на 704,50 тис. грн. або на 97,74%, поточні біологічні активи збільшилися на 194, 80 тис. грн., або на 38,01%. Незавершене виробництво на 31.12.2009р. склало 2621 тис. грн., що на 1024,20 тис. грн. більше ніж на 01.01.2009р. Також можна спостерігати збільшення товарів на 31.12.2009р. на 160,50 тис. грн. Грошові кошти в національній валюті збільшилися на 984,00 тис. грн. і склали 1615,3 тис. грн. на 31.12.2009р.

Також по деяких статтях оборотних активів ми можемо спостерігати зміни у бік зменшення. Таким чином, можна відзначити, що готова продукція на 31.12.2009р. склала 2802,1 тис. грн., що на 89,90 тис. грн. менше ніж на 01.01.2009., темп росту зменшився на 3,11.

Капітал -- це кошти, якими володіє підприємство для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку. Функціонування капіталу підприємства у процесі його використання характеризується процесом його постійного кругообороту.

Крім того, слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси є невисокими, а підприємство зможе забезпечити більш високу віддачу на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позиковий капітал, воно зможе підвищити рентабельність власного капіталу. Отже, фінансовий стан підприємства залежить, у першу чергу, від оптимальності співвідношень між власним та позиковим капіталом.

Таблиця 2.20

Аналіз структури та динаміки власного капіталу ТОВ «Нива» за 2007рік.

Показник

01.01.07

31.12.07

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит. вага %

Тис. грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Статутний капітал

7,40

0,12

7,40

0,07

0,00

-0,05

100,00

Додатковий вкладений капітал

5084,60

83,00

6782,20

60,38

1697,60

-22,62

133,39

Продовження таблиці 2.20

Резервний капітал

460,20

7,51

328,90

2,93

-131,30

-4,58

71,47

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

573,80

9,37

4113,70

36,62

3539,90

27,26

716,92

Всього

6126,00

100,00

11232,20

100,00

5106,20

183,35

Згідно результатів які приведені в таблиці 2.20 аналізу власного капіталу можна зробити висновок, що протягом даного періоду значно збільшився нерозподілений прибуток на 616,92% або на 3539,90 тис. грн. Також ми спостерігаємо збільшення додатково вкладеного капіталу на 33,39% або на 1697,60 тис. грн. і на кінець 2007 року він складав 6782,20 тис. грн. Додатковий капітал займає найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу і складає на 01.01.2007р. - 83,00% і на 31.12.2007р. - 60,38%.

Статутний капітал в структурі власного капіталу складає 0,12% і залишається незмінним впродовж 2007 року. Резервний капітал на 01.01.2007р. склав 460,20 тис. грн. при питомій вазі 7,51%, на 31.12.2007р. ми спостерігаємо незначне зменшення суми резервного капіталу на 131,30 тис. грн. (328,90) і займає 2,93% в структурі власного капіталу.

Таблиця 2.21

Аналіз структури та динаміки власного капіталу ТОВ «Нива» за 2008 рік.

Показник

01.01.08

31.12.08

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит. вага %

Тис. грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Статутний капітал

7,40

0,07

7,40

0,05

0,00

-0,01

100,00

Додатковий вкладений капітал

6782,20

60,38

7584,80

56,28

802,60

-4,11

111,83

Резервний капітал

328,90

2,93

5251,30

38,96

4922,40

36,03

1596,63

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

4113,70

36,62

634,40

4,71

-3479,30

-31,92

15,42

Всього

11232,20

100,00

13477,90

100,00

2245,70

119,99

Дані, приведені в таблиці 2.21 показують, що частка статутного капіталу не змінилася і склала 7,40 тис. грн.

Протягом даного періоду значно зменшився нерозподілений прибуток на 84,58% або на 3479,30 тис. грн. Також ми спостерігаємо збільшення додатково вкладеного капіталу на 11,83% або на 802,60 тис. грн. і на кінець 2008 року він складав 7584,80 тис. грн. Додатковий капітал займає найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу і складає на 01.01.2008р. - 60,38% і на 31.12.2008р. - 56,28%.

Резервний капітал на 01.01.2008р. склав 328,90 тис. грн. при питомій вазі 2,93%, на 31.12.2008р. ми спостерігаємо значне збільшення суми резервного капіталу на 4922,40 тис. грн. (5251,30) і займає 38,96% в структурі власного капіталу.

Таблиця 2.22

Аналіз структури та динаміки власного капіталу ТОВ «Нива» за 2009 рік.

Показник

01.01.09

31.12.09

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит. вага %

Тис. грн

пит. вага %

абсолютне

в структурі %

Статутний капітал

7,40

0,05

7,40

0,04

0,00

-0,01

100,00

Додатковий вкладений капітал

7584,80

56,28

7584,80

41,59

0,00

-14,68

100,00

Резервний капітал

5251,30

38,96

5894,10

32,32

642,80

-6,64

112,24

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

634,40

4,71

4749,90

26,05

4115,50

21,34

748,72

Всього

13477,90

100,00

18236,20

100,00

4758,30

135,30

Згідно результатів які приведені в таблиці 2.22 аналізу власного капіталу можна зробити висновок, що протягом даного періоду значно збільшився нерозподілений прибуток на 648,72% або на 4115,50 тис. грн. На 31.12.2009р. нерозподілений прибуток склав 4749,90 тис. грн.

Що стосується додатково вкладеного капіталу, то його сума на протязі даного періоду залишається незмінною, і склала 7584,80 тис. грн. Додатковий капітал займає найбільшу питому вагу в структурі власного капіталу і складає на 01.01.2009р. - 56,28% і на 31.12.2009р. - 41,59%.

Статутний капітал в структурі власного капіталу на 31.12.2009р. складає 0,04% і залишається незмінним впродовж 2009 року. Резервний капітал на 01.01.2009р. склав 5251,30 тис. грн. при питомій вазі 38,96%, на 31.12.2007р. ми спостерігаємо незначне збільшення суми резервного капіталу на 642,80 тис. грн. (5894,10) і займає 32,32% в структурі власного капіталу.

Також на фінансовий стан підприємства впливає склад і структура позикових засобів, тобто довгострокових, середньострокових і короткострокових фінансових зобов'язань.

Таблиця 2.23

Аналіз структури та динаміки позикового капіталу ТОВ «Нива» за 2007 рік.

Показник

01.01.07

31.12.07

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит.вага %

Тис. грн

пит.вага %

абсолютне

в структурі %

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

-

-

251,50

13,89

251,50

13,89

-

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з оплати праці

-

-

0,40

0,02

0,40

0,02

-

з учасниками

1428,10

99,17

1548,30

85,50

120,20

-13,67

108,42

із внутрішніх розрахунків

11,90

0,83

-

-

-11,90

-0,83

-

Інші поточні зобов'язання

-

-

10,60

0,59

10,60

0,59

-

Усього

1440,00

100,00

1810,80

100,00

370,80

-

125,75

Провівши аналіз позикового капіталу за 2007 р. ми можемо стверджувати, що підприємство за даний період не користується кредитами банку. На кінець 2007 р. ми спостерігаємо наявність кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в розмірі 251,50 тис. грн. На кінець 2007 р. зобов'язання підприємства на 86,11% складалися з поточних, що є негативним фактом, що свідчить про нераціональну структуру балансу і про високий ризик втрати фінансової стійкості. Всього позиковий капітал збільшився на 370,80 тис. грн. на 31.12.2007 р. (1810,80 тис. грн.) в порівнянні з початком 2007 р. (1440,00 тис. грн.). Темп зростання позикового капіталу на кінець аналізованого періоду склав 125,75%.

Таблиця 2.24

Аналіз структури та динаміки позикового капіталу ТОВ «Нива» за 2008 рік.

Показник

01.01.08

31.12.08

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит.вага %

Тис. грн

пит.вага %

абсолютне

в структурі %

Короткострокові кредити банків

-

-

400,00

96,57

400,00

96,57

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

251,50

13,89

-

-

-251,50

-13,89

-

Поточні зобов'язання за розрахунками:

з оплати праці

0,40

0,02

-

-

-0,40

-0,02

-

з учасниками

1548,30

85,50

-

-

-1548,30

-85,50

-

Інші поточні зобов'язання

10,60

0,59

14,2

3,43

3,60

2,84

133,96

Усього

1810,80

100,00

414,2

100,00

-1396,60

-

-

За даними таблиці 2.24 видно, що на кінець 2008 року з'являються короткострокові кредити банку в розмірі 400,00 тис. грн. Залучення позикових засобів в оборот підприємства - явище нормальне. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового полягання за умови, що вони не заморожуються на тривалий термін в обороті і вчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що зрештою приводить до виплати штрафів і погіршення фінансового полягання підприємства.

Також на кінець 2008 року ми спостерігаємо відсутність поточних зобов'язань.

Загалом за 2008 р. сума позикових коштів зменшилася на 1396,60 тис. грн. або на 77,13%.

Таблиця 2.25

Аналіз структури та динаміки позикового капіталу ТОВ «Нива» за 2009 рік.

Показник

01.01.09

31.12.09

Відхилення (+/-)

ТЗ %

Тис. грн

пит.вага %

Тис. грн

пит.вага %

абсолютне

в структурі %

Короткострокові кредити банків

400,00

96,57

-

-

-400,00

-96,57

-

Поточні зобов'язання за розрахунками:

із внутрішніх розрахунків

-

-

18,10

100,00

18,10

100,00

-

Інші поточні зобов'язання

14,20

3,43

-

-

-14,20

-3,43

-

Усього

414,20

100,00

18,10

100,00

-396,10

-

4,37

За даними таблиці 2.25 видно, що на кінець 2009 року підприємство не використовує короткострокові кредити банку.

На кінець 2009р. ми спостерігаємо наявність поточних зобов'язань із внутрішніх розрахунків в розмірі 18,10 тис. грн.

Всього позиковий капітал зменшився на 396,10 тис. грн. на 31.12.2009 р. (18,10 тис. грн.) в порівнянні з початком 2009 р. (414,20 тис. грн.). Темп зростання позикового капіталу на кінець аналізованого періоду склав 4,37%.

Динаміку показників пасиву балансу характеризують данні таблиці 2.26.

Таблиця 2.26

Динаміка балансових показників пасиву ТОВ «Нива»

Показник

01.01.07

31.12.07

31.12.08

31.12.09

Власний капітал

6126,00

11232,20

13477,90

18236,20

Позиковий капітал

1440,00

1810,80

414,2

18,10

Пасив

8331

13043

16358,7

19604,3

По даним таблиці 2,26 видно, що підприємство практично не використовує у своїй діяльності позикових коштів, що являється гарантом фінансової стійкості підприємства.

Проаналізувавши склад, структуру майна підприємства і джерел його освіти, можна зробити висновок, що для вивчення цього питання слід застосовувати модель економічного аналізу, який передбачає такі операції:

* вивчення причин зміни структури майна і джерел його придбання, і, перш за все тих, що негативно відображаються на фінансовому поляганні підприємства;

* порівняння даних на кінець звітного періоду з даними на його початок і визначення причини зміни;

* визначення питомих складових і джерел придбання майна до його загальної вартості на початок і кінець звітного періоду;

* повідомлення керівництву підприємства інформації, яка сприятиме ухваленню управлінських рішень, направлених на усунення причин, які негативно впливають на фінансове полягання підприємства.

2.4 Дослідження відносних показників ефективності діяльності ТОВ «Нива»

Результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність (яка іноді ототожнюється з прибутковістю і доходністю) та окупність (покриття). Дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства, проводити просторово-часові зіставлення.

Рентабельність (від нім. rentabel - доходний) - це відносний показник, який відображає відношення отриманого ефекту (прибутку) до понесених витрат. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду отримані доходи перевищують витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли доходи не компенсують понесені витрати. Показники рентабельності відображають економічну ефективність діяльності. Вони адекватніше, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства; враховуються при розробці інвестиційної, цінової політики тощо.

Показники економічної ефективності (рентабельності) залежно від обраної бази для зіставлення поділяються на три групи: витратні, ресурсні, доходні.

Витратні показники рентабельності характеризують суму прибутку, яку забезпечують понесені витрати (виробничі, комерційні, інвестиційні тощо) у процесі діяльності. Загальна формула витратних показників рентабельності має наступний вигляд:

де РВ - витратний показник рентабельності, %;

П - прибуток, грн.;

В - витрати, грн.

Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства. Вони визначаються як відношення прибутку (валового, загального або чистого) до вартості активів (капіталу) або їх складових:

де РР - ресурсний показник рентабельності, %;

А - вартість активів підприємства, грн.;

К- капітал підприємства, грн.

Доходні показники рентабельності (рентабельність продаж) розраховуються як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) (операційного прибутку, чистого прибутку) до чистого доходу підприємства:

де РД - доходний показник рентабельності, %;

Дох - дохід, грн.

Відповідно до обраного чисельника (виду прибутку) розрізняють такі показники:

1. валова рентабельність продаж (валова маржа);

2. операційна рентабельність продаж (операційна маржа);

3. чиста рентабельність продаж (чиста маржа).

Показники рентабельності продаж характеризують ефективність комерційної діяльності та відображають суму прибутку (валового, операційного, чистого), що отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність продажу розраховується в цілому по підприємству, за окремими видами продукції, за його структурними підрозділами, окремими напрямами діяльності.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Розглянемо на прикладі розрахунок деяких показників рентабельності в аналітичних таблицях 2.27 - 2.28.

Таблиця 2.27

Розрахунок показників рентабельності ТОВ «Нива» за 2007 - 2008 роки.

Показник

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Рентабельність продукції

74,91

36,91

-38,00

Рентабельність операційної діяльності

57,93

21,07

-36,86

Рентабельність звичайної діяльності

54,67

12,64

-42,03

Коефіцієнт покриття виробничих витрат

1,75

1,37

-0,38

Коефіцієнт окупності виробничих витрат

0,57

0,73

0,16

Валова рентабельність продажу продукції

42,83

26,96

-15,87

Чиста рентабельність продажу продукції

36,01

8,37

-27,63

Рентабельність доходу від операційної діяльності

36,68

17,40

-19,28

Рентабельність підприємства

38,49

4,32

-34,18

Рентабельність власного капіталу

47,40

8,46

-38,93

Рентабельність залученого капіталу

204,88

44,58

-160,30

Рентабельність необоротних активів

88,24

14,05

-74,18

Рентабельність оборотних активів

68,28

14,41

-53,87

Коефіцієнт покриття активів

106,90

51,53

-55,36

Коефіцієнт окупності активів

0,94

1,94

1,01

Коефіцієнт покриття власного капіталу

1,32

0,61

-0,70

Коефіцієнт окупності власного капіталу

0,76

1,63

0,87

За даними таблиці 2.27 рівень показників ефективності діяльності є різним. Зокрема, відбулося погіршення майже всіх.

Значно скоротилися показники рентабельності звичайної діяльності (42,03 пункти), продажу продукції (27,63 пункти), підприємства (34,18 пункти), власного та залученого капіталу (38,93 та 160,30 пункти). Тобто підприємство менше отримує прибутку на 1 гри. доходу (активів, капіталу).

Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

Валова рентабельність продажу продукції в 2007 році склала 42,83%. В 2008 році спостерігається значне зниження цього коефіцієнта на 15,87%, і за підсумками цього періоду він склав 26,96%. Це свідчить про зниження ефективності виробничої діяльності підприємства, а також про зниження ефективності політики ціноутворення.

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності в 2007 році був зафіксований на відмітці 57,93%. А в 2008 році рентабельність операційної діяльності зменшилася на 36,86% і склала 21,07%. В зв'язку з цим спостерігається зниження рентабельності доходу від операційної діяльності на 19,28%.

Рентабельність необоротних та оборотних активів за даний період також знизилася на 74,18% та 53,87% відповідно. В 2008 році рентабельність необоротних активів склала 14,05%, а оборотних активів - 14,41%

Таблиця 2.28

Розрахунок показників рентабельності ТОВ «Нива» за 2008 - 2009 роки.

Показник

2008 рік

2009 рік

Відхилення

Рентабельність продукції

36,91

82,14

45,23

Рентабельність операційної діяльності

21,07

61,18

40,11

Рентабельність звичайної діяльності

12,64

60,20

47,56

Коефіцієнт покриття виробничих витрат

1,37

1,82

0,45

Коефіцієнт окупності виробничих витрат

0,73

0,55

-0,18

Валова рентабельність продажу продукції

26,96

45,10

18,14

Чиста рентабельність продажу продукції

8,37

37,50

29,12

Рентабельність доходу від операційної діяльності

17,40

37,96

20,56

Рентабельність підприємства

4,32

26,42

22,10

Рентабельність власного капіталу

8,46

31,14

22,68

Рентабельність залученого капіталу

44,58

232,46

187,89

Рентабельність необоротних активів

14,05

53,65

39,60

Рентабельність оборотних активів

14,41

56,27

41,87

Коефіцієнт покриття активів

51,53

70,45

18,91

Коефіцієнт окупності активів

1,94

1,42

-0,52

Коефіцієнт покриття власного капіталу

0,61

0,80

0,19

Коефіцієнт окупності власного капіталу

1,63

1,25

-0,38

За даними таблиці 2.28 рівень показників ефективності діяльності є різним. Зокрема, відбулося поліпшення майже всіх.

Проаналізувавши загальну картину змін то можна говорити що підприємство отримує більше прибутку на 1 грн. доходу.

Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності в 2008 році був зафіксований на відмітці 21,07%. А в 2009 році рентабельність операційної діяльності збільшилася на 40,11% і склала 61,18%. В зв'язку з цим спостерігається збільшення коефіцієнта рентабельності доходу від операційної діяльності на 20,56%.

Рентабельність звичайної діяльності також збільшилася. В 2008 році вона складала 12,64%, а в 2009 році - 60,20%, збільшення склало 47,56%.

Валова рентабельність продажу продукції в 2008 році склала 26,96%. А в 2009 році спостерігається збільшення цього коефіцієнта на 18,14%, і за підсумками цього періоду він склав 45,10%. Це свідчить про збільшення ефективності виробничої діяльності підприємства.

Загалом коефіцієнт рентабельності підприємства в 2009 році збільшився на 22,10% і склав 26,42%.

Також зросла рентабельність власного та залученого капіталу. В 2008 році рентабельність власного капіталу склала 8,46%, а в 2009 році збільшилася на 22,86% і склала 31,14%. Що стосується залученого капіталу, то коефіцієнт рентабельності зріс на 187,89%

Рентабельність необоротних та оборотних активів за даний період також збільшилася на 39,60% та 41,87% відповідно. В 2009 році рентабельність необоротних активів склала 53,65%, а оборотних активів 56,27%.

Наступним кроком оцінки фінансового стану підприємства є аналіз ділової активності.

Оцінити наскільки ефективно підприємство використовує свої ресурси (засоби) дозволяє аналіз ділової активності, оскільки саме цей показник зумовлює платоспроможність, фінансову стійкість і стабільність діяльності підприємства.

Для розрахунку показників ділової активності використовуються середньорічні показники форми № 1 фінансової звітності «Баланс». Динаміка показників оцінюється шляхом обчислення різниці показників різних аналізованих періодів. Позитивна динаміка всіх показників ділової активності - збільшення показника в порівнянні з базовим періодом.

Розрахунки показників ділової активності ТОВ «Нива» представлені в таблицях 2.29 - 2.30.

Таблиця 2.29

Аналіз ділової активності ТОВ «Нива» за 2007 - 2008 роки.

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Коефіцієнт оборотності активів

1,07

0,52

-0,55

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

1,90

1,04

-0,85

Триваліст обороту оборотних активів

192

349

157

Коефіцієнт оборотності запасів

2,32

1,37

-0,95

Тривалість обороту запасів

157

265

108

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів

8,51

6,17

-2,34

Тривалість обороту виробничих запасів

42

59

17

Коефіцієнт обороту незавершеного виробництва

6,54

4,39

-2,14

Тривалість обороту незавершеного виробництва

55

83

28

Коефіцієнт обороту готової продукції

10,26

3,79

-6,47

Тривалість обороту готової продукції

35

96

61

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

111,18

15,75

-95,43

Тривалість обороту дебіторської заборгованості

3

23

20

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

25,97

22,00

-3,97

Тривалість обороту кредиторської заборгованості

14

16

2

Фондоозброєність

5,29

7,93

2,64

Коефіцієнт оборотності основних

засобів (Фондовіддача)

1,87

0,81

-1,06

Тривалість виробничого циклу

247

444

197

Тривалість фінансового циклу

236

451

215

З наведеної вище таблиці ми бачимо, що коефіцієнт оборотності активів в 2008 році в порівнянні з 2007 роком зменшився на 0,55. Це свідчить про зменшення зносу основних фондів підприємства.

Також спостерігається зменшення коефіцієнта оборотності оборотних активів на 0,82.

Позитивна тенденція зменшення коефіцієнта оборотності запасів на 0,95, збільшення періоду повернення дебіторської заборгованості на 20 днів.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів зменшився на 2,34 пункти в 2008 році (6,17) в порівнянні з 2007 роком (8,51).

Коефіцієнт оборотності незавершеного виробництва в 2008 році зменшився на 2,14 пункти.

Зменшення коефіцієнта оборотності готової продукції (6,47) означає зменшення попиту на продукцію підприємства.

Зменшення коефіцієнта оборотності запасів на 0,95 і відповідно збільшення періоду обороту запасів свідчить про менш ліквідну структуру оборотних коштів.

Зниження фондовіддачі на 1,06 свідчить про зростання витрат на підприємстві.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2007 році склав 111,18, ця цифра показує скільки разів в році дебіторська заборгованість перетворилася на грошові кошти, при цьому кількість днів одного обороту дебіторської заборгованості в 2007 році склала 3 дні. Ну а в 2008 році ми можемо спостерігати збільшення періоду обороту на 20 днів, паралельно на 95,43 пункти зменшився коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості і склав 15,75.

Динаміка змін тривалості обороту основних показників ділової активності підприємства за 2007 - 2008 рік представлені на рисунку 2.10.

Рис. 2.10 Динаміка змін тривалості обороту основних показників ділової активності ТОВ «Нива» за 2008 рік.

З рисунка 2.10 наглядно видно, що тривалість одного обороту по всіх основних показниках ділової активності в 2008 році в порівнянні з 2007 роком зростає, що негативно відображається на результатах діяльності підприємства.

Таблиця 2.30

Аналіз ділової активності ТОВ «Нива» за 2008 -2009 роки.

Показники

2008 рік

2009 рік

Відхилення

Коефіцієнт оборотності активів

0,52

0,70

0,19

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

1,04

1,44

0,40

Триваліст обороту оборотних активів

349

252

-97

Коефіцієнт оборотності запасів

1,37

1,87

0,49

Тривалість обороту запасів

265

195

-70

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів

6,17

11,81

5,64

Тривалість обороту виробничих запасів

59

30

-29

Коефіцієнт обороту незавершеного виробництва

4,39

6,03

1,64

Тривалість обороту незавершеного виробництва

83

60

-23

Коефіцієнт обороту готовой продукції

3,79

4,45

0,65

Тривалість обороту готовой продукції

96

82

-14

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

15,75

14,55

-1,21

Тривалість обороту дебіторської заборгованості

23

25

2

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

22,00

-

-

Тривалість обороту кредиторської заборгованості

16

-

-

Фондоозброєність

7,93

8,55

0,62

Фондовіддача

0,81

1,10

0,29

Тривалість виробничого циклу

444

337

-107

Тривалість фінансового циклу

451

362

- 89

По даним таблиці 2.30 ми бачимо, що коефіцієнт оборотності активів в 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшився на 0,19. Це свідчить про збільшення зносу основних фондів підприємства.

Також спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності оборотних активів на 0,40.

В 2009 році спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності запасів на 0,49 і відповідно зменшення періоду обороту запасів свідчить про більш ліквідну структуру оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності виробничих запасів в 2009 році збільшився на 5,64 пункти (11,81) в порівнянні з 2008 роком (6,17).

Коефіцієнт оборотності незавершеного виробництва в 2009 році збільшився на 1,64 пункти і склав 6,03.

Збільшення коефіцієнта оборотності готової продукції на 0,65 означає збільшення попиту на продукцію підприємства.

Збільшення фондовіддачі на 0,29 свідчить про зниження витрат на підприємстві.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в 2008 році склав 15,75, ця цифра показує скільки разів в році дебіторська заборгованість перетворилася на грошові кошти, при цьому кількість днів одного обороту дебіторської заборгованості в 2008 році склала 23 дні. Ну а в 2009 році ми можемо спостерігати збільшення періоду обороту на 2 дні, паралельно на 1,21 пункти зменшився коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості і склав 14,55.

Динаміка змін тривалості обороту основних показників ділової активності підприємства за 2008 - 2009 рік представлені на рисунку 2.11.

Рис. 2.11 Динаміка змін тривалості обороту основних показників ділової активності ТОВ «Нива» за 2008 - 2009 рік.

З рисунка 2.11 наглядно видно, що тривалість одного обороту по всіх основних показниках ділової активності в 2009 році в порівнянні з 2008 роком зменшується, що позитивно відображається на результатах діяльності підприємства. Але з рисунку видно що тривалість обороту дебіторської заборгованості збільшується.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «Нива»

3.1 Проблеми та перспективи державної підтримки підприємств АПК в умовах фінансової кризи

В даному розділі розглядається соціально-економічна сутність понять “державне регулювання”, “державна підтримка” та “механізм державної підтримки сільського господарства”, основні причини необхідності здійснення державної підтримки сільського господарства та її особливості в умовах трансформаційних ринкових перетворень в АПК і викликів глобалізаційних економічних процесів.

Державна підтримка аграрному сектору - надзвичайно важливий захід, оскільки дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам зменшити дефіцит обігових коштів, поліпшити матеріально-технічну базу господарства, збільшити обсяги виробництва. Особливо актуальна вона в умовах економічної кризи.

Виділяють дві форми надання підтримки сільському господарству (рис. 3.1).

Першою формою підтримки є пряма допомога держави у виробничій діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Сюди включають бюджетні трансферти або субсидії сільському господарству, які не здійснюють прямого впливу на споживчі або ринкові ціни. Всі наведені платежі умовно можна розділити на дві групи: такі, що відносяться до випуску продукції і такі, що ведуть до скорочення витрат (безпосередньо або в перспективі). Це можуть бути дотації, субсидування окремих видів витрат, державні капіталовкладення, вкладення в інфраструктуру і так далі. Субсидії можуть надаватися також у вигляді податкових пільг. Ще одним прикладом можуть слугувати пільгові ціни на енергоресурси.

Рис. 3.1. Форми державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Непряма форма - це підтримка за допомогою ринкових цін. До них належить заходи, які безпосередньо не чинять впливу на сільськогосподарського товаровиробника і його діяльність, але за допомогою певних механізмів впливають на стан та функціонування його виробництва. Вони передбачають надання споживачами підтримки сільському господарству через закупки продуктів за вищими цінами. Якщо внаслідок підвищення цін виникають надлишки продуктів, то можливе стимулювання їх експорту за допомогою експортних субсидій, які оплачують вже не споживачі, а платники податків. Основною формою такої підтримки є бар'єри в зовнішній торгівлі у вигляді обмежень імпорту, імпортних тарифів, експортні субсидії. Сюди ж включають компенсаційні збори, акцизи, різні податки і неподаткові обмеження у вигляді квотування виробництва для скорочення пропозиції, адміністративне регулювання. Тому досить часто офіційні митні збори можуть бути відносно невеликі, але за рахунок інших механізмів фактично стають непрохідними бар'єрами для імпорту продовольства.

Загальносвітовими особливостями державної підтримки аграрного ринку є:

1. посилення регуляторної ролі державного протекціонізму щодо національного сільськогосподарського виробника, незважаючи на рекомендації СОТ (які вимагають зниження підтримки аграрного виробництва);

2. дотаційність аграрного сектору, рівень якої у розвинених країнах коливається, як правило, в діапазоні 30-80 % у вартості виробленої продукції (в Україні цей показник не перевищує 12%);

3. державне сприяння розширенню ємності національного аграрного ринку і стимулювання експорту аграрної продукції на світовий ринок;

4. прагнення увійти на аграрний ринок країни, що розвивається, закриваючи при цьому свої ринки (в умовах глобальної конкуренції це призводить до стагнаційного розвитку аграрного сектору та згортання сільськогосподарського виробництва в країнах з перехідною економікою). Україна належить до країн з даним типом економіки. В структурі ВВП на аграрний сектор припадає 15-30 %>, тоді як в західноєвропейських країнах його частка не перевищує 3 %. Така ситуація обмежує можливості державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, особливо в кризових умовах. Тому розробляючи і впроваджуючи програми підтримки аграрного сектору слід враховувати зазначені фактори.

Основна частка державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам в Україні здійснюється через Державний Бюджет в рамках програми "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва". Дотуються 1 га посіву у рослинництві та одна голова у тваринництві. На 1 га посівів бюджетні кошти спрямовувалися у таких розмірах: на вирощування озимих та ярих культур -100 грн; сої, залежно від репродукції, - 50-80, рису - 220, льону-довгунця і коноплі на тресту - 640 грн та 550 грн на 1 га посівів цукрових буряків для виробництва цукру в межах квоти "А" (для потреб внутрішнього ринку). При цьому, фермер Франції отримує від держави 300-360 євро на 1 га посіву (плюс до того 60 євро експортних субсидій), в Німеччині даний показник становить 350 євро, в Австрії - близько 320 євро.

Рис. 3.2 Обсяг державної підтримки, млрд. грн.

Аналізуючи обсяг державної підтримки (рис. 3.2), відмітимо, що загальний обсяг дотації протягом 2006-2009 рр. зріс. Однак, якщо загальна сума підтримки в рамках відповідної програми за 2008 р. склала понад 2 млрд. 921 млн. грн. (що на 500 млн. грн. більше 2007 р. і на 1 млрд. грн. більше 2006 р.), то в 2009 р., у межах даної програми, передбачено всього 441 млн. грн., що становить 23 % базового рівня. Аналізуючи по галузях, відзначимо, що рівень підтримки рослинницької галузі в 2009 р. склав 4 % від рівня 2006 р. (в динаміці за 2007-2008 рр. обсяг дотації зріс на 3 °% і досягнув 963 млн грн). Разом із тим, по тваринництву цей показник склав 23 % від рівня 2006 р. (в 2008 р. обсяг дотацій зріс на 40 % - 1,958 млрд грн проти 1,397 млрд грн 2007 р.).[11] Для порівняння, на розвиток сільського господарства Франції у 2008 р. Євросоюз виділив більш як 10 млрд евро.

Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників може здійснюватись шляхом надання кредитів за пільговими відсотковими ставками. В Україні пільгове кредитування сільськогосподарських товаровиробників майже відсутнє. Окрім того, якщо в 2007-2008 рр. державою на компенсацію наданих кредитів було передбачено 500 млн грн, то в 2009 р. - 300 млн грн. Так, у Франції розмір пільгової кредитної ставки є фіксованим, законодавчо-визначеним і диференціюється залежно від виду кредиту в межах 2,75-10 %. Натомість в Австрії фіксована ставка по пільговому кредиту не встановлюється. Вона диференційована залежно від виду кредиту за двома рівнями компенсаційних доплат - 50 і 36 %% діючої відсоткової ставки. В Німеччині - ставка по пільгових кредитах, в межах відповідних програм, рівна 1 %. Водночас держава гарантує компенсацію 47 % кредиту[12].

Аналіз поглядів та інтерпретацій іноземних і вітчизняних вчених свідчить про відсутність однозначного тлумачення змісту державної підтримки сільського господарств. В результаті проведених досліджень зроблено висновок, що державна підтримка сільського господарства - це комплекс законодавчо та організаційно визначених довгострокових бюджетних заходів, що об'єктивно необхідні для формування сприятливого конкурентного середовища розвитку галузі як запоруки продовольчої безпеки. Ці заходи в сукупності з критеріями та умовами їх здійснення формують механізм державної підтримки сільського господарства.

На основі поглибленого аналізу наукових розробок, які обґрунтовують закономірність та об'єктивність державної підтримки сільського господарства, випливають фактори, що зумовлюють необхідність надання підтримки, причини та напрями її здійснення.

До таких факторів належать: відносно низькі доходи сільськогосподарських виробників порівняно з іншими галузями економіки; високий ступінь ризиків сільськогосподарського виробництва; висока ресурсомісткість та сезонність сільського господарства; неспроможність сільськогосподарських товаровиробників як операторів ринку протистояти експансії великого капіталу; виконання аграрним сектором відмінних від інших секторів економіки, окрім товарної функції (виробництво сільськогосподарської продукції) нетоварних функцій (забезпечення продовольчої безпеки, облаштування сільської території, підтримка природної рівноваги тощо); низький рівень розвитку сільської соціальної інфраструктури як складової середовища для відтворення робочої сили для сільського господарства і сфери додаткового працевлаштування селян.

Причинами виникнення цих проблем є нееластичність попиту на продукцію аграрного сектора, нестійкий характер сільськогосподарського виробництва, зумовлений мінливими природно-кліматичними факторами; природні й епідеміологічні умови, що впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва (посуха, вимерзання посівів, градобої, урагани, повені, захворювання); застосування значно більшої кількості матеріальних активів з розрахунку на одного працівника, порівняно з іншими галузями. Сільськогосподарські товаровиробники купують засоби виробництва в галузях, які є монополістами на ринку та мають можливість, на відміну від селян, контролювати і диктувати ціни. У селян значно більша, порівняно з іншими галузями, необхідність в сезонних кредитах, позичках, що при високих для сільського господарства процентних ставках і підвищених ризиках веде до збитків та банкрутства.

Усунення цих причин можливе за рахунок державного фінансування комплексу програм, які спрямовуються на:

1. збалансування попиту і пропозиції на сільськогосподарському ринку, його стабілізацію, відкритість, доступність;

2. захист національного сільськогосподарського ринку від нечесної конкуренції з країнами де вигідніші умови виробництва або від нелегального ввезення сільськогосподарської продукції;

3. підтримку сімейних доходів і пенсій зайнятих у сільському господарстві на рівні працівників життєзабезпечуючих галузей;

4. створення сприятливого середовища для відтворення робочої сили.

Дослідження стану сільського господарства на сучасному етапі свідчить, що його державна підтримка недостатньо спрямована на досягнення зазначених цілей. Виробництво характеризується нестабільністю та неадекватними потребами споживачів, змінами в його товарній структурі. Оптові ринки сільськогосподарської продукції не діють, імпортні операції не врегульовано, вихід товаровиробників на зовнішні ринки недоступний, маркетингові канали монополізовані тіньовим капіталом. Залишаються невирішеними проблеми стабілізації цін і доходів підприємств. Заробітна плата у сільському господарстві вдвічі нижча середньої по країні, сільська інфраструктура занепадає.

Багато дискусій між українськими вченими ведеться з приводу того чи потрібна державна підтримка сільського господарства в Україні, оскільки сільськогосподарське виробництво залишиться або збитковим, або мало ефективним і не зможе виправдати понесені державою витрати. На нашу думку, державна підтримка сільського господарства в Україні потрібна, адже вона активно використовується всіма країнами світу, економічно розвинутими країнами в тому числі. Якщо українське сільське господарство позбавити державної підтримки, то більшість видів сільськогосподарської продукції втратить свою конкурентоспроможність на світовому ринку. Крім того, без державної підтримки умови розвитку сільського господарства стануть ще більш не рівними, порівняно з умовами, в яких розвивається сільськогосподарська галузь у високо розвинутих країнах світу. Все це може спровокувати знищення сільського господарства в Україні.

Державна підтримка сільського господарства в Україні регулюється Законами України «Про державну підтримку сільського господарства України» [13] та «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» [14], а також Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» [15].

Український вчений П. Саблук, з яким ми погоджуємось, зазначає, що основними напрямами та пріоритетами державної підтримки повинні бути наступні: виробництво продукції рослинництва та тваринництва; відтворення ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств; інноваційний розвиток галузі; розвиток територій та аграрного ринку[16].

Для виконання всіх завдань і заходів, які зазначені у Програмі, на період до 2015 року передбачається виділити 128164,1 млн. грн., в тому числі з державного бюджету - 120750,5 млн. грн., з місцевих бюджетів - 11,2 млн. грн. та за рахунок інших джерел - 7402,4 млн. грн. [15].

Сільське господарство є, безумовно, однією з найперспективніших галузей економіки України, але для свого успішного функціонування потребує зваженої та збалансованої підтримки держави. Підприємствам АПК для покращення власної матеріально-технічної бази та поповнення оборотних коштів потрібні кредитні ресурси, забезпечити які може банківський сектор.

Наукові дослідження щодо проблем ефективного розвитку сільського господарства та форм державної підтримки висвітлені в працях провідних вчених-класиків: Дж. М. Кейнса, С.Л.Брю, О.Г.Строкової, М.Я.Дем'яненко, О.М.Карасик, П.А.Лайко, І.В.Прокопа, А.В.Фурса, М.Д.Янків та ін.

Проте, залишаються недостатньо висвітленими і потребують поглибленого опрацювання теоретичних і методологічних аспектів проблеми спрямування важелів механізму державної підтримки щодо підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та сільського розвитку в умовах глобалізації економічних відносин в агропромисловому комплексі.

Компенсуючи частину процентної ставки по кредитах для підприємств АПК, держава виступає каталізатором усього процесу кредитування сільського господарства. Система здешевлення процентної ставки за рахунок державного бюджету довела свою ефективність, оскільки значно зросла сума кредитних ресурсів у галузь і спостерігається її загальний розвиток [13]. Так, за інформацію МінАП станом на 18 грудня 2008 року підприємства АПК залучили кредити на загальну суму майже 16,6 млрд. грн., що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2007 року.

Однак, аналізуючи статті Державного бюджету 2009 року, можна спостерігати значні зміни у порівнянні з бюджетом попереднього року, і не тільки витрат що до компенсування кредитів АПК.

Загальні витрати по статті „Здійснення фінансової підтримки підприємств Агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" в бюджеті 2008 року складали 1,350 млрд. гривень. Дана стаття у Законі „Про державний бюджет 2009 року" передбачає фінансування лише у розмірі 300 млн. гривень. Таке значне скорочення можна пояснити не тільки кризою економіки України та зменшенням бюджетних надходжень, але також і тим, що використання коштів в 2008 році для компенсації процентних ставок по кредитах з'явилось значно меншим ніж прогнозувалось. Так, зі слів Міністра аграрної політики Юрія Мельника на 1 листопада минулого року підприємствам АПК на здешевлення кредитів було надано 650 млн. із запланованого 1,350 млрд. гривень. Але скорочення фінансування в бюджеті 2009 року є більш значним ніж сума компенсації виплачених на 01.11.2008.

З іншого боку, у бюджеті 2009 року встановлено, що із Стабілізаційного фонду сума у розмірі 2,2 млрд. гривень призначається для заходів на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримку окремих проектів в агропромисловому комплексі. Інше питання, що фонд ще потрібно наповнити коштами.

Ще іншим скороченням майже на 87% є зменшення статті "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва" - дотації на посіви, з 2,87 млрд. грн. в 2008 році до 500 млн. грн. в 2009.

Український уряд вже підготував проект постанови "Про затвердження Порядку використання бюджетних коштів, спрямованих у 2009-2013 роках на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів". На думку експертів, скорочення бюджетних витрат приведе до падіння рівня сільськогосподарського виробництва в поточному році. Ще одним висновком який можна зробити - це необхідність розраховувати в часи кризи переважно на свої сили [11].

Необхідною й невід'ємною складовою життя у сільському регіоні є соціальні послуги, які можуть розглядатись як форма інвестицій у людський капітал. Освіта та медицина дають змогу поліпшувати та підтримувати його якість. Однак соціальна інфраструктура села погіршується внаслідок скорочення фінансування як з боку сільськогосподарських підприємств, так і з боку держави. У селах не функціонують будинки культури, дитячі садки, медичні установи, скорочуються робочі місця, зростає рівень безробіття [17].

Аналіз показує, що заходи державної підтримки здійснюються безсистемно, не прив'язані до конкретних трансформаційних перетворень, які необхідно здійснювати в аграрному секторі. Відсутність системи взаємопов'язаних заходів знецінює і ті з них, які в системі могли б бути ефективними (пільгове кредитування, дотації). Тому необхідно впровадити механізм державної підтримки який би включав підтримку виробництва, підтримку створення ринкової інфраструктури та регулювання доходів товаровиробників у взаємозв'язку з підтримкою формування сприятливого життєвого середовища на селі. Для реалізації цього розроблена концепція механізму державної підтримки сільського господарства України, яка забезпечує трансформаційні перетворення комплексного системного характеру галузі та в сільському господарстві.

Отже, враховуючи обмеженість бюджетних коштів, слід обирати найприйнятніший варіант державної підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, який би, з одного боку, стимулював їх до здійснення структурних змін і запровадження ефективніших технологій, а з іншого - не потребував би великих сум бюджетних коштів, особливо для нерентабельних підприємств.

З метою підвищення ефективності механізму державної підтримки сільського господарства та конкурентоспроможності його продукції одержали подальший розвиток критерії розподілу коштів бюджету які полягають у застосуванні інтегрального коефіцієнта, що являє собою рейтингову оцінку кожного підприємства, яке претендує на підтримку і передбачає врахування якісних показників (товарності, окупності витрат тощо).

Право користуватись державною підтримкою мають господарства, що дотримуються умов підвищення конкурентоспроможності продукції шляхом запровадження встановлених ресурсозберігаючих і ґрунтозахисних технологій, дотримання вимог законів плодозміни, нормативу собівартості тощо. З метою ефективної реалізації заходів державної підтримки у сфері розвитку аграрного ринку й управління розвитком сільських територій запропоновано удосконалити і розширити функції чинних та створити нові державні інституції: Аграрний фонд, Служба ринкової інформації, підрозділи з питань управління комплексним розвитком сільських територій в секретаріаті Кабінету Міністрів України тощо.


Подобные документы

  • Понятійне визначення, ознаки процесу економічної, фінансової глобалізації сучасного світового господарства. Аналіз фінансових криз у розвинених країнах світу. Дослідження банківської фінансової кризи в Україні в сучасних умовах. Наслідки фінансової кризи.

    курсовая работа [989,8 K], добавлен 05.02.2011

  • Сутність фінансової кризи, її симптоми, фактори виникнення. Методи оздоровлення підприємства в умовах фінансової кризи. Особливості антикризового фінансового управління. Санація, як найдієвіший засіб подолання фінансової кризи, етапи її здійснення.

    реферат [23,6 K], добавлен 03.04.2014

  • Показники фінансової стійкості підприємства і методика їхнього розрахунку. Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємства, аналіз оборотного капіталу, його склад і джерела фінансування. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів.

    дипломная работа [273,6 K], добавлен 15.06.2012

  • Фінансові ресурси підприємства як об’єкт аналізу. Розрахунок економічних показників діяльності підприємств. Інформаційне забезпечення бухгалтерського балансу. Аналіз складу і структури джерел формування капіталу. Показники фінансової стійкості фірми.

    курсовая работа [69,7 K], добавлен 15.10.2011

  • Обґрунтування шляхів вдосконалення обліку та аналізу фінансових результатів підприємства з метою підвищення ефективності управління ними. Дослідження економічної сутності прибутку, ефективності його використання та відображення у фінансовій звітності.

    дипломная работа [703,1 K], добавлен 24.07.2011

  • Цілі, види та методи аналізу фінансового стану підприємства. Визначення ефективності управління активами, знаходження шляхів їх оптимізації та збільшення. Відображення результатів діяльності у балансі, аналіз розміщення капіталу і фінансової стабільності.

    дипломная работа [621,0 K], добавлен 12.07.2011

  • Огляд теоретичних аспектів управління фінансовими ресурсами на підприємстві в умовах фінансової кризи для підвищення ефективності його роботи. Розробка рекомендацій щодо планування потоку фінансових коштів на ТОВ "Фактор" для запобігання банкрутства.

    дипломная работа [469,6 K], добавлен 27.01.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.