Управління оборотними активами підприємства
Економічна сутність та основні завдання управління оборотними активами. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства. Аналіз системи управління оборотними активами ВАТ "Київпромстройсервіс". Характеристка управління грошовими коштами.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | дипломная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.09.2010 |
Размер файла | 639,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
ВАТ «Київпромстройсервіс» засноване згідно з наказом Управління комунального майна м. Києва від 20 червня 1994 року №131 шляхом перетворення державного комунального підприємства ВАТ «Київпромстройсервіс» у відкрите акціонерне товариство відповідно до розпоряджень Представника Президента України у м. Київ від 13 серпня 1993 року №862 «Про порядок корпоратизації підприємств комунальної власності м. Києва та від 23 вересня 1993 року №1018 «Про затвердження переліку підприємств комунальної власності, що підлягають корпоратизації, та графіку їх проведення».
Дочірні та спільні підприємства до складу ВАТ «Київпромстройсервіс» не входять. ВАТ «Київпромстройсервіс» має в своєму складі 7 промислових та допоміжних цехів, підрозділи заводоуправління та складські приміщення, а саме:
1. Основні:
- цех металоформ і оснастки;
- цех металоконструкцій;
- механічний цех;
- цех по виготовленню металевих та броньованих дверей.
2. Допоміжні:
- інструментальний цех;
- енерго-механічний цех;
- автотранспортний цех.
А також:
- монтажну ділянку;
- ремонтно-будівельну ділянку;
- охорона;
- склад сировинних матеріалів;
- склад готової продукції та інструментів.
Метою діяльності товариства є задоволення потреб промислових підприємств та будівельних організацій у металоформах, металопрокаті, оснастках, товарній арматурі та реалізація, на основі отриманого прибутку, інтересів акціонерів та трудового колективу.
Основні види діяльності підприємства:
- виготовлення і реалізація металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій;
- виготовлення і реалізація будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій;
- виробництво товарів народного споживання та надання послуг населенню;
- проведення зовнішньоекономічних операцій;
- надання виробничих, транспортних, експедиційних, ринкових, посередницьких, брокерських та інших послуг;
- реалізація столярних виробів, пиломатеріалів;
- виготовлення металевих конструкцій і виробів для населення.
Основною продукцією ВАТ «Київпромстройсервіс» є:
- металоформи та оснастка для виготовлення залізобетонних конструкцій;
- освітлювальні опори та металеві огорожі;
- металеві броньовані двері.
Протягом 10-ти років товариство було провідним у випуску металоформ для залізобетонних конструкцій. Основними споживачами до реформування ВАТ «Київпромстройсервіс» були заводи ЗБК м. Київ. За всі ці роки на підприємстві постійно вдосконалювалась технологія випуску, методи зварювання, конструктивне виконання металоформ та оснастки з метою зменшення собівартості, підвищення якості та технологічного удосконалення.
В результаті довготривалої співпраці підприємства з основними споживачами виробився певний інтелектуальний потенціал та гнучкі підходи щодо вимог замовників. Значна частина замовлень виготовляється по технічним завданням замовників і являє собою переважно вироби індивідуального виконання. За цей час було запатентовано два нові підходи технологічного зварювання та методика зміцнення жорсткості металоформ за допомогою ексреактивних ребер жорсткості. Крім того в співпраці з заводом ЗБК №1 були розроблені та введені в експлуатацію металоформи для виготовлення полегшених залізобетонних панелей для перекриття, які дозволили при виробництві економити близько 20% цементно-керамзітного розчину. Також була розроблена та виготовлена металоформа для виготовлення монолітних гаражів.
ВАТ «Київпромстройсервіс» приймало активну участь у реконструкції м. Київ. У 2004 році був виготовлений комплект металоформ та оснастки УБ-1 та УБ-2 для залізобетонної розділювальної смуги доріг.
Таким чином, підприємство є провідним у галузі виробництва та проектування металоформ та оснастки. Об'єктне орієнтування комплектів, яке враховує особливості обладнання заводів ЗБК, доробка та, як правило, пусконалагоджувальні роботи проводяться силами власних спеціалістів ВАТ «Київпромстройсервіс», що являється досить вагомим рушієм підвищення конкурентоспроможності виготовляємої продукції.
Виготовлення освітлювальних опор та металевих огорож освоєно ВАТ «Київпромстройсервіс» не так давно. Освітлювальні опори, що виготовляються підприємством, досить високотехнологічний продукт. Завдяки використання верстатів внутрішнього плазмового зварювання металоконструкцій (ВВПЗ-4) освітлювальні опори мають підвищену жорсткість конструкції та зменшену масу і матеріаломісткість.
Освітлювальні опори ОП-1, ОП-4, ОП-7,ОП-8/2, ОП-12/П є альтернативною заміною вже застарілих залізобетонних опор, більшість з яких потребує заміни в зв'язку з закінченням строку безпечної експлуатації. Вищевказані опори не піддатливі процесам вивітрювання та мають у 10-12 разів вищий коефіцієнт статичної міцності ніж залізобетонні опори (Акт випробування Державно інституту міцності при Академії наук України від 26 квітня 2003 року №131). Завдяки цьому строк безпечної експлуатації зазначених металевих опор складає 35 років. Основним недоліком металевих опор є те, що вони потребують періодичного фарбування, що збільшує експлуатаційні витрати замовників. Але спеціалістами підприємства розроблений метод покриття металевих опор полімерною фарбою, яка забезпечує гарантований надійний антикорозійний захист на протязі 25 років. Такі освітлювальні опори мають кращий естетичний дизайн, завдяки чому покращується благоустрій вулиць, на яких вони встановлюються.
Виготовлення металевих дверей розпочато на ВАТ «Київпромстройсервіс» в 2005 році на діючому виробництві, використовуючи наявні потужності. Але збільшення обсягів виробництва даної продукції потребує розширення виробничих площ, закупки та монтажу додаткового обладнання згідно з технологічним циклом.
Для здійснення своєї основної діяльності товариство забезпечує:
- проведення науково-технічної політики, що забезпечує підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення технології та виробничого процесу;
- поліпшення якості продукції, створення та впровадження нового перспективного асортименту металевих виробів;
- раціональне використання сировинних, матеріальних та трудових ресурсів, застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів;
- підвищення продуктивності праці;
- збільшення прибутку;
- створення безпечних умов праці на виробництві.
Майно ВАТ «Київпромстройсервіс» складається з основних засобів, позаоборотних активів та обігових коштів, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі.
ВАТ «Київпромстройсервіс» є власником:
- майна, переданого йому засновником у власність;
- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
- одержаних доходів;
- іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.
Підприємством створюються наступні фонди:
- резервний (страховий);
- споживання;
- нагромадження;
- дивідендів;
- інші.
Обсяги виробництва у 2004-2006 роках наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка обсягів виробництва продукції ВАТ «Київпромстройсервіс»
за 2004-2006 роки, тис. грн.
Показники |
2004 рік |
2005 рік |
2006 рік |
|
Обсяг продукції (робіт) в оптових цінах підприємства без ПДВ (у порівняних цінах) |
1605 |
1623 |
4151,5 |
|
Собівартість виготовленої продукції |
1524,2 |
1649,8 |
3945,5 |
Біля 50% виробничих затрат у собівартості складають сировина, основні матеріали та комплектуючі вироби, тобто продукція заводу характеризується високим рівнем матеріаломісткості.
Дані по основним засобам заводу наведені на рис. 2.1 та у таблиці 2.2.
Основні засоби товариства мають незначний знос (на кінець 2005 року 34%, 2006 року 36%). Але спостерігається негативна тенденція до збільшення цього показника. Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів невисокий: у 2005 році він склав 0,64%, що не достатньо при наявному ступені зносу. Віковий склад груп основного обладнання за станом на кінець 2005 року наведено у таблиці 2.3.
Рис. 2.1 Вартість основних засобів ВАТ «Київпромстройсервіс»
Використання застарілого обладнання (у «віці» 10 років і більше 44%) потребує збільшення витрат на його ремонт та підтримку в працездатному стані. Наявність незначної кількості нового обладнання (у «віці» до 5 років 8,8%) та низький коефіцієнт оновлення морального та фізичного зношеного обладнання погіршує положення, що склалося. Особливе занепокоєння в цьому відношенні викликає стан металоріжучого та вантажно-розвантажувального обладнання, майже половина якого знаходиться у «віці» більше 10 років.
Коефіцієнт завантаження технологічних груп обладнання ВАТ «Київпромстройсервіс» по видам виробництва за 2006 рік складає:
Технологічна оснастка (метало форми, бортоснастка) 0,75
Нестандартне обладнання 0,54
Товарна арматура 0,69
Металеві та броньовані двері 0,89
Величина коефіцієнту завантаження обладнання свідчить про наявний резерв збільшення обсягів випуску продукції.
Таблиця 2.2
Вартість основних засобів ВАТ «Київпромстройсервіс» у 2004-2006 роках, тис. грн
Показники |
01.01.2005 |
01.01.2006 |
01.01.2007 |
|
Д Залишкова вартість Д Знос Д Первісна вартість |
10377,90 4748,90 15126,80 |
10085,10 5126,10 15211,20 |
9764,900 5537,900 15302,800 |
|
Надійшло (введено за рік) |
83,20 |
98,000 |
||
Вибуло за рік |
9,10 |
7,000 |
||
Коефіцієнт вибуття |
0,06 |
0,050 |
||
Коефіцієнт оновлення |
0,55 |
0,064 |
||
Коефіцієнт зносу на кінець року |
0,31 |
0,34 |
0,360 |
Таблиця 2.3
Вікова структура основних груп обладнання
Групи обладнання |
Кількість одиниць, шт. |
а саме за віком, років |
|||
до 5 |
від 5 до 10 |
від 10 до 20 |
|||
Металоріжуче |
31 |
7 |
24 |
||
Зварювальне |
73 |
4 |
23 |
46 |
|
Вантажно-розвантажне |
10 |
2 |
8 |
||
Пресове |
4 |
3 |
1 |
||
Деревообробне |
6 |
6 |
|||
Разом основне обладнання |
124 |
11 |
58 |
55 |
|
Питома вага вікової структури обладнання до загальної кількості, % |
100 |
8,8 |
46,8 |
44,4 |
Вузька спеціалізація робіт, одиничне, дрібно та середьньосерійне виробництво, високий рівень механізації та автоматизації технологічних процесів при відповідних умовах (вивчення ринку збуту, пошуку замовників на продукцію ВАТ «Київпромстройсервіс», випуск конкурентоспроможної продукції, яка користувалась би підвищеним попитом у споживачів) можуть забезпечити повне завантаження потужностей заводу зі всіма наслідками, що виходять з цього.
Таким чином, завод має всі можливості для того, щоб змінити номенклатуру своєї продукції та збільшити обсяг її без збільшення потужностей чи кардинальної зміни напрямків виробництва. Основні показники діяльності ВАТ «Київпромстройсервіс» за період 2004-2006 роки наведені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Обсяги реалізації, чистий прибуток та обсяг власних та прирівняних до них коштів за 2004-2006 роки, тис. грн
Показники |
2004 |
2005 |
2006 |
|
Обсяг реалізації (Без ПДВ) |
1606,8 |
4358,9 |
||
Чистий прибуток |
48 |
302,6 |
||
Обсяг власних і прирівняних до них коштів |
10903,8 |
10743,6 |
10951,3 |
|
Власні оборотні кошти |
519,6 |
657,5 |
1170,4 |
|
Товарно-матеріальні запаси |
236,1 |
193,6 |
1044,1 |
|
Сума господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства |
11374,1 |
11104,3 |
12153,4 |
Як видно з таблиці 2.4 практично всі основні показники діяльності ВАТ «Київпромстройсервіс» мають тенденцію до зростання. Але для того, щоб дати характеристику фінансового стану підприємства, результатів його діяльності, а також визначити можливості розвитку на перспективу, необхідно розрахувати показники оцінки фінансово-господарської діяльності на основі даних фінансового обліку. Дані розрахунку зведені у таблиці 2.5.
Коефіцієнт фінансової залежності є співвідношенням загальної суми господарських коштів до власного капіталу. Як видно з отриманих даних, частка позикових коштів у фінансуванні підприємства незначна, але за 2005 рік трохи збільшилась.
Таблиця 2.5
Основні показники фінансового стану ВАТ «Київпромстройсервіс»
Показники |
1.01.2005 |
1.01.2006 |
1.01.2007 |
|
1. Коефіцієнт фінансової залежності |
1,04 |
1,03 |
1,11 |
|
2. Коефіцієнт заборгованості |
0,04 |
0,03 |
0,11 |
|
3. Маневреність функціонуючого капіталу |
0,03 |
0,03 |
0,008 |
|
4. Коефіцієнт рентабельності всіх активів |
0,004 |
0,027 |
||
5. Доля товарно-матеріальних запасів у поточних активах |
0,239 |
0,190 |
0,440 |
|
6. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції |
0,030 |
0,069 |
||
7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) |
0,035 |
0,055 |
0,008 |
|
8. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) |
2,10 |
2,82 |
1,97 |
Коефіцієнт заборгованості - це співвідношення залучених і власних коштів. Даний показник вказує, скільки залучених коштів припадає на одиницю власних коштів, вкладених в активи підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості.
Маневреність функціонуючого капіталу (власних оборотних коштів) - це співвідношення грошових коштів та власних оборотних коштів. Цей показник характеризує ту частину власних оборотних коштів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства він змінюється в межах від 0 до 1. Зростання показника позитивна тенденція. В даному випадку в 2005 році порівняно з 2006 цей коефіцієнт знизився у 3,75 рази.
Коефіцієнт рентабельності всіх активів є співвідношенням величини чистого прибутку до активів підприємства. Даний коефіцієнт вказує, скільки прибутку за рік отримує фірма на кожну одиницю коштів, що вкладені у підприємство незалежно від джерела цих коштів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства. В даному випадку він має позитивну тенденцію до збільшення.
Доля товарно матеріальних запасів у поточних активах - це співвідношення величини запасів і поточних активів. Це співвідношення вказує, яку частину поточних активів складають запаси. Для ВАТ «Київпромстройсервіс» товарно-матеріальні запаси складають відносно незначну частину поточних активів - біля 44%.
Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції - це відношення величини чистого прибутку від реалізації до величини виручки від реалізації продукції. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції вказує, скільки чистого прибутку припадає на кожну одиницю реалізованої продукції. В ньому знаходять відображення зміни в політиці ціноутворення та здатність фірми контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, яка необхідна для оплати поточних витрат, сплати податків тощо. Динаміка цього показника може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за використанням товарно матеріальних запасів. На ВАТ «Київпромстройсервіс» цей показник має тенденцію до зростання.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) - це співвідношення грошових коштів і поточних зобов'язань. Цей показник є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Він вказує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути при необхідності погашена одразу. Рекомендована нижня межа цього коефіцієнту 0,2. Як видно з приведених розрахунків, на ВАТ «Київпромстройсервіс» значення цього показника вкрай низьке. Так на 1.01.05 року підприємство змогло б терміново погасити лише 0,8% поточних зобов'язань.
Динаміка показника абсолютної ліквідності наведена на рис. 2.2.
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань. Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності поточних активів, включаючи запаси, і показує, скільки поточних активів припадає на одиницю поточних зобов'язань. Логіка розрахунку цього показника полягає в тому, що підприємство покриває поточні зобов'язання в основному за рахунок поточних активів.
Рис. 2.2. Динаміка показника абсолютної ліквідності ВАТ «Київпромстройсервіс» протягом 2004-2006 років
Таким чином, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство можна розглядати як таке, що успішно функціонує. Нормальне значення цього показника 2. В даній ситуації коефіцієнт покриття на ВАТ «Київпромстройсервіс» складав на початку 2007 року 1,97. Це означає, якщо мобілізувати всі поточні активи і погасити поточні зобов'язання, у фірми залишиться 97% поточних активів. Графічно динаміка коефіцієнту покриття представлена на рис. 2.3.
В умовах ринкової економіки перед заводом стоїть питання швидкого реагування попиту на свою продукцію шляхом її удосконалення, зміни номенклатури. Результати діяльності підприємства повністю залежать від кількісного і якісного складу колективу, від вкладу кожного в спільну справу. Ці вимоги і визначають кадрову політику заводу.
Рис. 2.3 Динаміка коефіцієнту покриття ВАТ «Київпромстройсервіс» протягом 2004-2006 років
Кількісний склад працівників заводу характеризується даними, що наведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Динаміка загальної кількості та складу персоналу
Категорія працівників |
Чисельність, осіб |
|||
на 01.01.2005 |
на 01.01.2006 |
на 01.01.2007 |
||
Робітники |
155 |
137 |
237 |
|
Керівники, спеціалісти та службовці |
57 |
48 |
57 |
|
Загальна кількість |
212 |
185 |
294 |
Структура якісного та вікового кадрового складу ВАТ «Київпромстройсервіс» наведена в таблиці 2.7. Виходячи з трудомісткості виготовлення виробів щорічно (щоквартально і щомісячно ), визначається потреба в трудових ресурсах і кваліфікаційні вимоги до них.
Регулювання потреби у трудових ресурсах здійснюється за рахунок поповнення з професійно-технічних училищ, технікумів, залучення сумісників (до 5%), навчання і перекваліфікації робітників заводу.
Можливе використання такого варіанту тимчасової роботи, як запрошення на договірній основі інженерно-технічних працівників або створення творчих колективів.
Таблиця 2.7
Якісна характеристика кадрового складу ВАТ «Київпромстройсервіс»
Категорія |
Чисельність, осіб. |
|||
на 01.01.2005 |
на 01.01.2006 |
на 01.01.2007 |
||
1. Спеціалісти з вищою освітою |
23 |
18 |
27 |
|
2. Спеціалісти з середньою та середньо спеціальною освітою |
34 |
30 |
30 |
|
3. Всього спеціалістів |
57 |
48 |
57 |
|
а також за віком: |
212 |
185 |
294 |
|
до 19 років |
6 |
3 |
15 |
|
19-30 років |
49 |
44 |
58 |
|
31-50 років |
117 |
103 |
187 |
|
більше 50 років |
40 |
35 |
34 |
Таким чином, виходячи з потреб і можливостей по поповненню кадрового складу заводу, можна зробити висновок: підприємство має можливість відбору кадрів на якісній основі в залежності від вимог виробництва. Для поліпшення умов праці розробляються заходи, що відображені у щомісячних планах з підготовки виробництва, НТП і контролю головним інженером. Заробітна плата кожного робітника складається з постійної частини (тариф оклад) і перемінної (премії, надбавки, доплати). Диференціація тарифних ставок та посадових окладів залежить від:
- умов складності, кваліфікації (визначається сітками, схемою посадових окладів);
- значення виробництв, служб;
- умов праці (її важкість, шкідливість).
Таким чином, ВАТ «Київпромстройсервіс» має високий виробничий та науковий потенціал.
2.2 Аналіз управління оборотними активами підприємства
За наведеним балансом (таблиця 2.8) підприємства визначимо необоротні та оборотні активи підприємства, власні та залучені кошти, оборотний, чистий оборотний та власний оборотний капітал.
Таблиця 2.8
Баланс підприємства, тис. грн
Активи |
Пасиви |
|||
Основні засоби |
450 |
Статутний капітал |
400 |
|
Нематеріальні активи |
70 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
90 |
|
ТМЗ |
320 |
Довгострокові кредити банків |
200 |
|
Дебіторська заборгованість |
100 |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
120 |
|
Грошові кошти |
50 |
Інші поточні зобов'язання |
180 |
|
Усього |
990 |
Усього |
990 |
До необоротних активів підприємства належать основні засоби та нематеріальні активи (450 + 70 = 520 тис. грн.), до оборотних - товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти (320 + 100 + 50 = 470 тис. грн.). Власні кошти підприємства складаються зі статутного капіталу та нерозподіленого прибутку (400 + 90 = 490 тис. грн.); залучені кошти - із довгострокових кредитів, кредиторської заборгованості та інших поточних зобов'язань (200 + 120 + 180 = 500 тис. грн.). Поточними зобов'язаннями є кредиторська заборгованість та інші поточні зобов'язання (120 + 180 = 300 тис. грн.). Оборотний капітал, який визначається обсягом оборотних активів підприємства, становить 470 тис. грн. Чистий оборотний капітал визначається як різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, тобто 470 - 300 = 170 тис. грн. Власного оборотного капіталу підприємство не має, оскільки всі власні кошти вкладено в необоротні активи (490 - 520 < 0).
На початку 2005 року ВАТ «Київпромстройсервіс» придбало обладнання для цеху металоконструкцій на суму 50000 грн. Транспортні витрати на доставку обладнання становили 300 грн., витрати, пов'язані з монтажем та введенням в експлуатацію - 600 грн. Протягом року було проведено модернізацію обладнання, витрати на яку дорівнюють 3000 грн., нараховано знос у розмірі 12000 грн., частину обладнання вартістю 10000 грн. наприкінці року передано у фінансовий лізинг. За цей час ринкові ціни на подібне обладнання знизились до 47000 грн., а з урахуванням ступеня зносу - до 34000 грн.
Визначимо первісну вартість обладнання, а також балансову та відновну вартість через рік після придбання, тобто на кінець 2006 року.
Первісна вартість обладнання становить: 50000 + 300 + 600 = 50900 грн., оскільки до неї включаються витрати на придбання, доставку, монтаж та введення в експлуатацію обладнання. Відновна вартість дорівнює 34000 грн. Вона визначається сумою коштів, які необхідно в даний момент витратити на придбання такого обладнання. Витрати на модернізацію становлять 6% балансової вартості обладнання на початок року (3 : 50 Ч 100%), отже, збільшують балансову вартість і підлягають амортизації. Слід зазначити, якщо витрати на модернізацію не перевищують 5% балансової вартості обладнання на початок року, вони можуть бути віднесені до валових витрат підприємства.
Вартість обладнання, переданого у фінансовий лізинг, зменшує балансову вартість обладнання на відповідну величину. У результаті цього балансова вартість обладнання на кінець 2006 року становила
50900 + 3000 - 12000 - 10000 = 25900 грн.
На початку 2006 року для потреб автотранспортного цеху придбано автомобіль, за який було сплачено 25,5 тис. грн. Ринкові ціни на такий автомобіль коливаються в межах 26-27 тис. грн. На зборах засновників його оцінено на суму 26,8 тис. грн. Визначимо, первісну вартість автомобіля, враховуючи, що автомобіль передано як внесок до статутного капіталу, в безоплатне та безстрокове користування, причому придбаний він за кошти ВАТ «Київпромстройсервіс».
При передачі автомобіля як внеску до статутного капіталу його первісна вартість становила 26,8 тис. грн., оскільки її визначали збори засновників. Оскільки автомобіль придбано за кошти підприємства, його вартість дорівнює сумі сплачених за нього коштів і становить 25,5 тис. грн. У разі передачі автомобіля в безоплатне і безстрокове користування його вартість визначається на основі середньоринкових цін, і становить 26,5 тис. грн.
Первісна вартість основних засобів цеху металоформ і оснастки (Вп) - 50 тис. грн. Строк корисного використання (n) - 5 років.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування та балансову вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації (таблиця 2.9) для наступних варіантів: Вл = 0; Вл = 5 тис. грн.
За формулою А = Вn : n = 50 : 5 = 10 тис. грн.
За формулою А = (Вn - Вл) : n = (50 - 5) : 5 = 9 тис. грн.
Первісна вартість обладнання інструментального цеху - 12 тис. грн. Строк корисного використання - 5 років.
Визначимо норму амортизації, щорічні амортизаційні відрахування, балансову вартість обладнання на кінець кожного року та ліквідаційну вартість при застосуванні методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ) (таблиця 2.10).
Згідно з формулою Na = 100% : n = 100% : 5 = 20%.
Ліквідаційна вартість обладнання (вартість на кінець 2006 року) для методів зменшуваного залишку та подвійного зменшуваного залишку становить відповідно 3,93 і 0,93 тис. грн.
Таблиця 2.9
Амортизаційні відрахування та балансова вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації
Рік |
Амортизаційні відрахування , тис. грн. |
Балансова вартість, тис. грн. |
Амортизаційні відрахування , тис. грн. |
Балансова вартість, тис. грн. |
|
2002 |
10 |
50 - 10 = 40 |
9 |
50 - 9 = 41 |
|
2003 |
10 |
40 - 10 = 30 |
9 |
41 - 9 = 32 |
|
2004 |
10 |
30 - 10 = 20 |
9 |
32 - 9 = 23 |
|
2005 |
10 |
20 - 10 = 10 |
9 |
23 - 9 = 14 |
|
2006 |
10 |
10 - 10 = 0 |
9 |
14 - 9 = 5 |
Таблиця 2.10
Результати застосування методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ)
Рік |
Амортизаційні відрахування , тис. грн. |
Балансова вартість (МЗЗ) |
Амортизаційні відрахування , тис. грн. |
Балансова вартість (МПЗЗ) |
|
2002 |
12 Ч 2,4 = 2,4 |
12 - 2,4 = 9,6 |
12 Ч 2 Ч 0,2 = 4,8 |
12 - 4,8 = 7,2 |
|
2003 |
9,6 Ч 0,2 = 1,92 |
9,6 - 1,92 = 7,68 |
7,2 Ч 2 Ч 0,2 = 2,88 |
7,2 - 2,88 = 4,32 |
|
2004 |
7,68 Ч 0,2 = 1,54 |
7,68 - 1,54 = 6,14 |
4,32 Ч 2 Ч 0,2 = 1,73 |
4,32 - 1,73 = 2,59 |
|
2005 |
6,14 Ч 0,2 = 1,23 |
6,14 - 1,23 = 4,91 |
2,59 Ч 2 Ч 0,2 = 1,04 |
2,59 - 1,04 = 1,55 |
|
2006 |
4,91 Ч 0,2 = 0,98 |
4,91 - 0,98 = 3,93 |
1,55 Ч 2 Ч 0,2 = 0,62 |
1,55 - 0,62 = 0,93 |
Первісна вартість устаткування цеху по виготовленню металевих та броньованих дверей (Вn) - 40 тис. грн., а ліквідаційна (Вл) - 4 тис. грн., строк корисного використання - 4 роки, загальний виробничий ресурс (К) - 400 тис. виробів. Кількість виробленої продукції за роками наведено у таблиці 2.11.
Визначимо щорічні амортизаційні відрахування методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції.
Таблиця 2.11
Кількість вироблених металевих та броньованих дверей
Рік |
2003 рік |
2004 рік |
2005 рік |
2006 рік |
|
Кількість, тис. шт. |
100 |
110 |
100 |
90 |
Щорічні амортизаційні відрахування методом списання вартості за сумою років корисного використання визначаються за формулою:
Ai = (Bn - Bл) Ч ni : n,
де n = 1 + 2 + 3 + 4 = 10;
Bn - Bл = 40 - 4 = 36 тис. грн.
Щорічні амортизаційні відрахування відповідно до обсягу виробленої продукції розраховують за формулою:
Ai = (Bn - Bл) Ч Ki : K,
де K = 400 тис. грн.;
Bn - Bл = 40 - 4 = 36 тис. грн.
Результати розрахунків наведено у таблиці 2.12.
Таблиця 2.12
Щорічні амортизаційні відрахування визначені методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції
Рік |
, тис. грн. |
, тис. грн. |
|
2003 |
А1 = 36 Ч 4 : 10 = 14,4 |
А1 = 36 Ч 100 : 400 = 9 |
|
2004 |
А2 = 36 Ч 3 : 10 = 10,8 |
А2 = 36 Ч 110 : 400 = 9,9 |
|
2005 |
А3 = 36 Ч 2 : 10 = 7,2 |
А3 = 36 Ч 100 : 400 = 9 |
|
2006 |
А4 = 36 Ч 1 : 10 = 3,6 |
А4 = 36 Ч 90 : 400 = 8,1 |
На початок 2006 року залишкова вартість основних засобів групи 1 становить 9000 грн., групи 2 - 2000 грн.
Визначимо щоквартальні амортизаційні відрахування за методом, який використовують у податковому обліку, а також залишкову вартість основних засобів за групами на кінець кожного кварталу (таблиця 2.13).
Норми амортизації для основних засобів груп 1 і 2 становлять відповідно 2% і 10% і застосовують до балансової вартості засобів на початок звітного кварталу.
Таблиця 2.13
Щоквартальні амортизаційні відрахування та залишкова вартість основних засобів за групами
Рік |
Амортизаційні відрахування , грн. |
Балансова вартість, група 1 |
Амортизаційні відрахування , грн. |
Балансова вартість, група 2 |
|
2003 |
9000 Ч 0,02 = 180 |
8820 |
2000 Ч 0,1 = 200 |
1800 |
|
2004 |
8820 Ч 0,02 = 176,4 |
8643,6 |
1800 Ч 0,1 = 180 |
1620 |
|
2005 |
8643 Ч 0,02 = 172,9 |
8470,7 |
1620 Ч 0,1 = 162 |
1458 |
|
2006 |
8470,7 Ч 0,02 = 169,4 |
8301,3 |
1458 Ч 0,1 = 145,8 |
1312,2 |
Визначимо системну та змінну складові оборотного капіталу (ОК), а також середнє значення оборотного капіталу за рік. Обсяг оборотних активів за місяцями наведено у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14
Обсяг оборотних активів за місяцями 2006 року
1-й |
2-й |
3-й |
4-й |
5-й |
6-й |
7-й |
8-й |
9-й |
10-й |
11-й |
12-й |
||
Обсяг оборотних активів, тис. грн. |
200 |
195 |
203 |
212 |
253 |
266 |
281 |
290 |
272 |
267 |
243 |
229 |
Системна складова, яка визначається мінімальним значенням ОК, становить 195 тис. грн. Змінна складова визначається як різниця між максимальним і мінімальним значеннями ОК, тобто 290 - 195 = 95 тис. грн. Середнє значення ОК обчислимо за формулою середнього арифметичного:
Чиста виручка від реалізації освітлювальної опори - 2000 грн. Для виготовлення освітлювальної опори використовується 3 комплектуючі (К1, К2, К3), інші витрати на виготовлення та реалізацію становлять 200 грн.
Визначимо прибуток підприємства від реалізації цього виробу, розраховуючи собівартість комплектуючих за методами ФІФО, ЛІФО та середньозваженої вартості. Дані для розрахунку собівартості комплектуючих наведено у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Вихідні дані для розрахунку собівартості комплектуючих освітлювальної опори
Дата поставки |
K1 |
K2 |
K3 |
||||
Ціна за штуку, грн. |
Кількість, шт. |
Ціна за штуку, грн. |
Кількість, шт. |
Ціна за штуку, грн. |
Кількість, шт. |
||
05.01.2006 |
680 |
200 |
450 |
200 |
300 |
200 |
|
14.03.2006 |
695 |
500 |
480 |
500 |
310 |
500 |
|
25.04.2006 |
710 |
300 |
500 |
300 |
320 |
300 |
За методом ФІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю перших за часом надходження, тобто собівартістю комплектуючих, які надійшли 05.01.2006 року. Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка - Витрати =
= 2000 - 680 - 450 - 300 - 200 = 370 грн.
За методом ЛІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю останніх за часом надходження, тобто, собівартістю комплектуючих, які надійшли 25.04.2006 року. Прибуток від реалізації виробу буде таким:
П = Чиста виручка - Витрати =
= 2000 - 710 - 500 - 320 - 200 = 270 грн.
Собівартість комплектуючих (Ск) за методом середньозваженої вартості обчислимо діленням сумарної вартості комплектуючих на їх загальну кількість:
Ск = (680 Ч 200 + 695 Ч 500 + 710 Ч 300) :
: (200 + 500 + 300) = 696,5 грн.;
Ск = (450 Ч 200 + 480 Ч 500 + 500 Ч 300) :
: (200 + 500 + 300) = 480 грн.;
Ск = (300 Ч 200 + 310 Ч 500 + 320 Ч 300) :
: (200 + 500 + 300) = 311 грн.
Прибуток від реалізації виробу дорівнює:
П = Чиста виручка - Випрати =
= 2000 - 696,5 - 480 - 311 - 200 = 312,5 грн.
Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської заборгованості. Загальній обсяг дебіторської заборгованості - 200 тис. грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40% заборгованості - 5%; 20% заборгованості - 10%; 10% заборгованості є безнадійною.
Визначимо середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних боргів за всім обсягом заборгованості. Встановимо, як зміниться рівень ризику, якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10%, стане безнадійною.
Резерв сумнівних боргів формується відповідно до ризику неповернення та обсягу дебіторської заборгованості.
Середній ризик неповернення за всім обсягом заборгованості дорівнює:
РН = 0,3 Ч 0,02 + 0,4 Ч 0,05 + 0,2 Ч 0,1 + 0,1 Ч 1 = 0,146, або 14,6%.
Величина резерву сумнівних боргів:
РСБ = 0,146 Ч 200000 = 29200 грн.
50% заборгованості, що має ризик неповернення 10%, становить 20% : 2 = 10% загального обсягу заборгованості. Якщо ця заборгованість стане безнадійною, 10% усієї заборгованості буде мати ризик неповернення 10%, а 20% стане безнадійною. Середній ризик неповернення РН за всім обсягом заборгованості в цьому випадку становитиме:
РН = 0,3 Ч 0,02 + 0,4 Ч 0,05 + 0,1 Ч 0,1 + 0,2 Ч 1 = 0,236, або 23,6%.
Підприємство протягом 2006 року реалізувало освітлювальні опори, металоформи та металеві огорожі чотирьом фірмам. Обсяги продаж та заборгованість, яка з різних причин залишилась непогашеною, за підприємствами наведено у таблиці 2.16.
Таблиця 2.16
Обсяги продаж та непогашена заборгованість за підприємствами
П1 |
П2 |
П3 |
П4 |
||
Обсяги продаж, тис. грн. |
200 |
350 |
400 |
560 |
|
Заборгованість, тис. грн. |
4 |
7 |
12 |
28 |
Визначимо ризик неповернення за кожним підприємством. Крім того, визначимо який резерв сумнівних боргів ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати, оскільки в наступному році має намір реалізувати продукцію тим самим фірмам у таких самих пропорціях.
Ризик неповернення за кожним з підприємств визначається співвідношенням обсягу непогашеної заборгованості до обсягу продаж:
Р1 = 4 : 200 = 0,02, або 2%;
Р2 = 7 : 350 = 0,02, або 2%;
Р3 = 12 : 400 = 0,03, або 3%;
Р4 = 28 : 560 = 0,05, або 5%.
Середній ризик неповернення за всіма підприємствами:
РН = (4 + 7 + 12 + 28) : (200 + 350 + 400 + 560) =
= 51 : 1510 = 0,0338 або 3,38%.
Таким чином, резерв сумнівних боргів, який ВАТ «Київпромстройсервіс» має сформувати у наступному році, має становити близько 3,4% від загального обсягу продаж, оскільки середній ризик неповернення, розрахований на основі даних за попередній рік, дорівнює 3,38%.
2.3 Аналіз управління дебіторською заборгованістю і грошовими коштами підприємства
ВАТ «Київпромстройсервіс» займається реалізацією наборів столярних виробів і пиломатеріалів. Набори купують у виробників за закупівельною ціною, що дорівнює 100 грн. Після цього на них наносять логотип та назву фірми-замовника і продають останнім за новою ціною. Річний обсяг реалізації становить 13000 наборів. Витрати на утримання запасів становлять близько 20% від їх обсягу, а витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання для нанесення нових надписів на вироби - 500 грн. Замовлення надходять і виконуються рівномірно протягом року. Визначимо оптимальний обсяг замовлення.
Оскільки мають місце рівномірні постачання та збут продукції, для визначення оптимального обсягу замовлення можна використати модель Баумоля. Витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання фактично є витратами на організацію замовлення, тому згідно з формулою (1.2) оптимальний обсяг замовлення становитиме:
Отже, при річному обсязі реалізації 13000 наборів підприємству з метою мінімізації витрат, пов'язаних з утриманням запасів, доцільно замовляти і купувати для остаточної обробки й реалізації набори в кількості 806 шт. в одному замовленні. Таких замовлень по 806 шт. протягом року при рівномірному постачанні буде здійснено: 13000 : 806 16. Тобто приблизно раз на півтора місяці підприємство купуватиме для обробки 806 наборів.
Якщо для переналагодження обладнання та виконання інших робіт, пов'язаних із виконанням чергового замовлення, необхідно приблизно один тиждень (протягом тижня продається у середньому: 13000 : 52 = 250 наборів), підприємству варто замовляти нову партію наборів при залишку запасів на складі 250 шт.
У разі, якщо підприємство з метою зменшення ризиків формує страховий запас на рівні 150 наборів (обсяг страхового запасу підприємство встановлює самостійно, враховуючи можливі збої в постачанні, нерівномірний збут тощо), кількість наборів на складі з урахуванням оптимального обсягу запасів буде коливатись в інтервалі {150, 150 + 806}, а середній рівень запасів визначатиметься кількістю (150 + 806) : 2 = 478 наборів. Обсяг запасів, що відповідає точці замовлення, становитиме: 150 + 250 = 400 наборів (рис. 2.4), максимальний обсяг запасів: 150 + 806 = 956 наборів.
Рис. 2.4 Коливання залишку запасів на складі підприємства
У 2007 році для виготовлення будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій ВАТ «Київпромстройсервіс» планує закуповувати сировину на умовах комерційного кредиту. Строк кредитування - 45 днів. При сплаті за сировину протягом перших 10 днів надається знижка 2%. Підприємству необхідно закупити сировини на суму 200000 грн., очікувати надходження коштів для розрахунків за неї через 45 днів і розглядати можливість розрахуватись зі знижкою за рахунок банківського кредиту (ставка кредитування - 12% річних).
У таких умовах необхідним є прийняття управлінського рішення щодо вибору варіанту більш прийнятного для підприємства: розрахуватись вчасно власними коштами чи протягом перших 10 днів за рахунок банківського кредиту. Вигода від знижки дорівнює: 200000 Ч 0,02 = 4000 грн., оскільки оплата за сировину протягом пільгового періоду становить 98% її вартості, тобто: 200000 Ч 0,98 = 196000 грн.
При розрахунках банківським кредитом підприємству треба взяти позику на 35 днів, тому що знижку можна отримати лише при розрахунках протягом перших 10 днів, а кошти на підприємство надійдуть через 45 днів. Проценти за кредит становлять 196000 Ч 0,12 Ч (35 : 365) = 2255 грн. Чиста вигода від знижки дорівнює: 4000 - 2255 = 1745 грн.
Отже, ВАТ «Київпромстройсервіс» доцільно отримати кредит у банку і розрахуватись за сировину протягом пільгового періоду зі знижкою.
Підприємство вважає за потрібне на початку 2007 року поповнити запаси сировини для виготовлення металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій на суму 100000 грн. Постачальник пропонує придбати сировини у 1,5 рази більше зі знижкою 5%. Річні витрати на утримання запасів становлять близько 20% їх вартості. Придбана надлишкова сировина не буде використана для виробництва продукції протягом кварталу. Визначимо, чи доцільно ВАТ «Київпромстройсервіс» створювати надлишкові запаси сировини.
Отже, підприємству пропонують придбати сировини на суму:100000 Ч 1,5 = 150000 грн. Вигода від придбання сировини зі знижкою становить:150000 Ч 0,05 = 7500 грн. Вартість утримання протягом кварталу додаткових запасів дорівнює: 50000 Ч 0,2 Ч 3 : 12 = 2500 грн.
За рахунок створення надлишкових запасів можна заощадити: 7500 - 2500 = 5000 грн., тому підприємству доцільно скористатись пропозицією постачальника і придбати сировини на суму 150000 грн., або з урахуванням знижки - на суму: 150000 Ч 0,95 = 142500 грн.
ВАТ «Київпромстройсервіс» реалізує будівельно-монтажну оснастку та нестандартне обладнання промисловим підприємствам та організаціям на умовах комерційного кредиту. Річні обсяги реалізації та ціна реалізації продукції однакові для обох видів продукції. Порівняємо виручку від реалізації в кредит будівельно-монтажної оснастки і нестандартного обладнання за 2006 рік.
Умови комерційного кредиту наступні:
- для будівельно-монтажної оснастки: «2/10 net 30», 65% покупців здійснюють оплату протягом перших 10 днів, 35% - в період 10-30 днів;
- для нестандартного обладнання: «3/15 net 45», 60% покупців здійснюють оплату протягом перших 15 днів, 40% - в період 15-45 днів.
65% покупців будівельно-монтажної оснастки сплачують 98% коштів за придбану продукцію, оскільки купують її зі знижкою 2%, 35% покупців сплачують 100% вартості. Якщо прийняти річну виручку від реалізації продукції за 1, то реальне надходження коштів від реалізації будівельно-монтажної оснастки протягом року становить: 0,65 Ч 0,98 + 0,35 Ч 1 = 0,987, або 98,7% виручки.
60% покупців нестандартного обладнання сплачують 97% коштів за придбану продукцію, оскільки купують її зі знижкою 3%, 40% покупців сплачують 100% вартості. Якщо прийняти річну виручку від реалізації продукції за 1, то реальне надходження коштів від реалізації нестандартного обладнання протягом року дорівнює: 0,6 Ч 0,97 + 0,4 Ч 1 =0,982, або 98,2% виручки.
Отже, кошти, отримані ВАТ «Київпромстройсервіс» протягом 2006 року від реалізації будівельно-монтажної оснастки в кредит, у 0,987 : 0,982 = 1,005 рази, або на 0,5%, перевищують кошти, отримані від реалізації нестандартного обладнання.
Тобто, якщо річні обсяги реалізації становлять, наприклад, 1 млн. грн., річна вигода від реалізації будівельно-монтажної оснастки порівняно з реалізацією нестандартного обладнання становитиме: 1000000 Ч 0,005 = 5000 грн.
ВАТ «Київпромстройсервіс» реалізує металеві броньовані двері на умовах комерційного кредиту. 50% покупців виступають позичальниками 2-го класу, 20% - 3-го і 30% - 4-го класу. Річна виручка від реалізації металевих броньованих дверей становить 5000000 грн. За рахунок кредитування покупців 5-го класу обсяг реалізації у 2007 році планується збільшити на 25%. Визначимо, як при цьому зростуть чисті надходження підприємства.
Якщо для розрахунків використовувати максимальні ризики неповернення для покупців різних класів (таблиця 1.1), середній ризик неповернення у результаті реалізації продукції позичальникам 2-4-го класів становитиме: 0,5 Ч 0,005 + 0,2 Ч 0,01 + 0,3 Ч 0,02 = 0,0045, або 0,45%.
Чисті надходження коштів дорівнюватимуть 100% - 0,45% = 99,55% виручки, або 5000000 Ч 0,9955 = 4977500 грн.
Збільшення виручки на 25%, або на: 5000000 Ч 0,25 = 1250000 грн., у результаті кредитування покупців 5-го класу означає, що покупці цього класу складатимуть 25 : 125 = 0,2; покупці 2-го класу - 50 : 125 = 0,4; 3-го - 20 : 125 = 0,16; 4-го - 30 : 125 = 0,24 загальної чисельності покупців. Середній ризик неповернення у цьому випадку становитиме: 0,4 Ч 0,005 + 0,16 Ч 0,01 + 0,24 Ч 0,02 + 0,2 Ч 0,05 = 0,0184, або 1,84%.
Чисті надходження коштів з урахуванням ризику неповернення будуть такими: 100% - 1,84% = 98,16% виручки, або 6250000 Ч 0,9816 = 6135000 грн.
Отже, при зростанні обсягів реалізації на 1250000 грн. чисті надходження коштів зростуть на: 6135000 - 4977500 = 1157500 грн.
Використовуючи модель Міллера - Орра, розрахуємо інтервал коливань залишку грошових коштів на рахунку ВАТ «Київпромстройсервіс» та точку повернення.
Дохідність високоліквідних цінних паперів підприємства - 11,7% річних, середні витрати, пов'язані з придбанням чи продажем одного цінного папера, - 10 грн., дисперсія D одноденного коливання залишку грошових коштів на рахунку - 8410000 грн.2. Мінімальний залишок коштів на рахунку підприємство встановило на рівні 20000 грн.
Згідно з моделлю Міллера - Орра (формули (1.6)-(1.8)) інтервал між верхньою та нижньою межами коливання залишку грошових коштів на рахунку, при якому мінімізуються сумарні витрати на утримання грошових коштів, дорівнює:
.
Середню величину залишку СЗ та точку повернення Р, що визначає рівень, відносно якого залишок на рахунку може збільшуватись і зменшуватись у певних межах, визначимо з виразів:
;
.
Враховуючи те, що транзакційні витрати (Вт) у розрахунку на один цінний папір становлять 10 грн., дохідність високоліквідних цінних паперів фактично визначає альтернативні витрати, які в розрахунку на день становлять: Ва = 11,7 : 365 = 0,032%, дисперсія одноденного чистого потоку грошових коштів D = 8410000 грн.2, мінімальний залишок коштів на рахунку МЗ = 20000 грн., отримаємо:
I = 3(3 Ч 10 Ч 8410000 : (4 Ч 0,00032))1/3 = 9238 грн.;
Р = 9238 : 3 + 20000 = 23079 грн.;
СЗ = (4 Ч 23079 - 20000) : 3 = 24106 грн..
При зростанні залишку коштів на рахунку до максимального рівня, що визначається величиною МЗ + I = 20000 + 9238 = 29238 грн., необхідно придбати цінні папери на суму МЗ + I - Р = 29238 - 23079 = 6159 грн. з тим, щоб залишок коштів знизився до точки повернення. При зниженні залишку коштів на рахунку до мінімального рівня потрібно продати цінні папери на суму: Р - МЗ = 23079 - 20000 = 3079 грн., щоб поповнити запас грошових коштів до рівня, що визначається точкою повернення.
Таким чином, результати застосування моделі Міллера - Орра і моделі Баумоля в практиці фінансового менеджменту, слугують орієнтиром при формуванні стратегії управління грошовими коштами та визначенні, виходячи з практичних міркувань і досвіду фінансової діяльності, основних параметрів грошового потоку ВАТ «Київпромстройсервіс».
Розділ 3б Шляхи удосконалення процесу управління оборотними активами ВАТ «Київпромстройсервіс»
3.1 Рекомендації щодо способів визначення потреби в оборотних коштах
Діяльність підприємства неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності ВАТ «Київпромстройсервіс». Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.
Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.
У практиці ВАТ «Київпромстройсервіс» доцільно використовувати два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.
Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку ВАТ «Київпромстройсервіс».
Визначення потреби в оборотних коштах необхідно здійснювати через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємства. Для ВАТ «Київпромстройсервіс» до них належать:
- умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;
- організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;
- умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.
За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації ВАТ «Київпромстройсервіс» в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами.
У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.
Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.
Значення нормування оборотних коштів полягає в наступному:
- по-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва;
- по-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти підприємства;
- по-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності;
- по-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.
Визначення планової потреби в оборотних коштах повинно передбачати розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт:
1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів.
Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках чи гривнях. Норми в днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. У разі великої номенклатури розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісне) не менше 70%-80% загальних витрат за статтею в цілому.
2. Встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як правило, має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва.
Визначаючи одноденні витрати незавершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції відповідно беруть для розрахунку виробничу собівартість товарної продукції.
3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат в грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.
4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.
5. Заключний етап нормування - визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємства, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.
Слід відзначити, що найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.
Нині підприємствам надано право самостійно розраховувати нормативи оборотних коштів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року № 279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття» Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів установлено Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей.
Виробничі запаси створюються ВАТ «Київпромстройсервіс» для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.
Норматив оборотних коштів щодо цих запасів визначається з формули:
H = ON,
де Н - норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів (тис. грн.);
О - одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.);
N - норма оборотних коштів (днів).
Одноденне витрачання сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденних витрат за номенклатурою сировини, що споживається, матеріалів і покупних напівфабрикатів розраховується діленням суми їх витрат у IV кварталі планового року на 90.
Норма оборотних коштів стосовно сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів ВАТ «Київпромстройсервіс» включає такі елементи: транспортний запас; час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.
Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника До споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.
Так, якщо час руху вантажу від постачальника до споживача становить 20 днів. Поштовий пробіг документів - 12 днів. Обробка документів у постачальника і в банківських установах - 4 дні. За цих умов транспортний запас дорівнює чотирьом дням (20 - 12 - 4).
За наявності кількох постачальників транспортний запас щодо конкретних видів матеріальних цінностей розраховується як середньозважена величина.
Якщо сировина й матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не встановлюється.
Подобные документы
Сутність оборотних активів та їх значення в умовах ринкової економіки. Сучасні моделі управління оборотними активами та їх характеристика. Аналіз фінансової звітності підприємства "Мікадо Груп". Удосконалення управління оборотними активами підприємства.
дипломная работа [156,8 K], добавлен 04.04.2014Економічна сутність та класифікація активів та пасивів підприємства, принципи їх формування. Сутність і завдання управління оборотними та необоротними активами, власним та позиковим капіталом. Фінансово–коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 27.01.2011Основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики: класифікація, принципи, підходи до аналізу. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами підприємства та політика її оптимізації.
дипломная работа [737,5 K], добавлен 12.09.2012Сутність, склад і структура оборотних активів. Класифікація і принципи організації, джерела формування. Визначення наявності і ефективності використання оборотних активів. Заходи щодо підвищення ефективності управління оборотними коштами підприємства.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 05.01.2011Теоретично-методологічні основи управління оборотними коштами підприємства. Визначення основної потреби в оборотних коштах, джерела їх формування, контроль за раціональним використанням. Розрахунок показників стану і використання оборотних коштів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 21.06.2011Аналіз проблем управління дебіторською заборгованістю підприємства торгівлі як складових стратегічного управління. Визначення головної мети та задач управління дебіторською заборгованістю. Систематизація задач в рамках її формування й погашення.
статья [15,5 K], добавлен 15.01.2018Засади управління грошовими потоками підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз стану і рівня збалансованості та ефективності грошових потоків ЗАТ "Богуславський маслозавод". Вдосконалення системи управління грошовими потоками на підприємстві.
курсовая работа [154,9 K], добавлен 13.11.2009Дослідження методичних підходів формування механізму управління дебіторською заборгованістю підприємства. Основні фактори впливу на динаміку та якість дебіторської заборгованості. Шляхи мінімізації негативного впливу факторів, які доцільно застосовувати.
статья [1,8 M], добавлен 07.02.2018Сутність, види, структура та методи оптимізації надлишкових та дефіцитних грошових потоків підприємства як категорії фінансового менеджменту. Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками організації. Розробка плану надходжень і витрат коштів.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 17.12.2010Ефективність використання основних засобів сільськогосподарських підприємств, фінансовий аналіз: склад, структура, рентабельність оборотних активів та їх груп; чинники впливу на показники ефективності; резерви зростання; управління оборотними активами.
статья [21,8 K], добавлен 08.12.2010