Управління дебіторською заборгованістю підприємства з метою оптимізації кредитної політики
Основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики: класифікація, принципи, підходи до аналізу. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами підприємства та політика її оптимізації.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.09.2012 |
| Размер файла | 737,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики
- 1.1 Сутність та класифікація дебіторської заборгованості
- 1.2 Загальні принципи управління дебіторською заборгованістю підприємства
- 1.3 Методичні підходи до аналізу дебіторської заборгованості підприємства
- Розділ 2. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами на прикладі ВАТ ШФ «Воронін»
- 2.1 Загальна характеристика господарської діяльності підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
- 2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
- 2.3 Оцінка ефективності управління дебіторською заборгованістю на підприємстві
- Розділ 3. Політика оптимізації управління дебіторською заборгованістю підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
- Висновок
- Список використаної літератури
- Додатки
Вступ
дебіторський заборгованість кредитний
Актуальність теми. Фінансове середовище зумовлює функціонування та взаємодіє з системою розрахунків, яка опосередковує фінансово-господарську діяльність. Розрахунки, маючи постійно діючий, динамічний характер, потребують певних управлінських впливів, що виробляються в системі фінансового менеджменту на основі переробки чисельних потоків різноманітної економічної інформації, провідна роль у загальній сукупності якої належить обліковій інформації.
Такі важливі фінансові показники як платоспроможність та ліквідність обчислюються, виходячи з облікових даних про заборгованість за розрахунками та характеризують фінансовий стан кожного окремого підприємства, і держави взагалі, впливають на рівень їхньої інвестиційної привабливості, кредитоспроможності, загальної рентабельності діяльності.
В Україні такий стан не можна назвати позитивним: оборотні кошти не іммобілізовані в запасах товарно-матеріальних цінностей, а зосереджені більше 60% в дебіторській заборгованості, також в структурі пасиву балансу половина джерел є залученими. З цього можна дійти висновку, що незабезпеченість підприємств власними оборотними коштами викликана недоліками в управлінні дебіторською заборгованістю. Крім того, статистичні дані свідчать про те, що ця заборгованість характеризується, в свою чергу, достатньо високим рівнем питомої ваги простроченої заборгованості.
Сьогодні в Україні склалася ситуація, характерною ознакою якої є те, що багато підприємств знаходяться в кризовому стані, періодично або постійно неспроможні продовжувати нормальну виробничо-господарську діяльність і сплачувати свої рахунки. Тобто в Україні загострилася криза неплатежів між підприємствами як за внутрішніми, так і за зовнішніми розрахунками, несвоєчасні надходження до бюджету та позабюджетних фондів, за іншими операціями. Подолати такий стан можна за умов впровадження на підприємствах ефективної системи управління фінансами і, зокрема, управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Подолати такий стан можна за умов впровадження на підприємствах ефективної системи управління фінансами і, зокрема, управління дебіторською заборгованістю.
Рішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають зростання дебіторської заборгованості кожного окремого суб'єкта господарювання. Це обумовлює актуальність обраної теми дослідження, її мету і завдання.
Мета й завдання курсової роботи. Метою курсової роботи є аналіз дебіторської заборгованості підприємства з метою оптимізації його кредитної політики, що дозволить, поліпшити якість заборгованості і побудувати на цій основі комплекс практичних рекомендацій з управлінських рішень. Для досягнення цієї мети в курсовій роботі поставлені й вирішені наступні завдання:
Ш розкриття економічної сутності та визначення класифікації дебіторської заборгованості;
Ш визначення загальних принципів управління дебіторською заборгованістю підприємства;
Ш дослідження методичних підходів до аналізу дебіторської заборгованості підприємства;
Ш здійснення оцінки ефективності управління дебіторською заборгованістю на підприємстві;
Ш обґрунтування політики оптимізації управління дебіторською заборгованістю підприємства ВАТ ШФ «Воронін».
Предметом курсової роботи є управління дебіторською заборгованістю підприємства з погляду оптимізації кредитної політики.
Об'єктом курсової роботи є процес формування дебіторської заборгованості.
Теоретичною й методологічною основою курсової роботи послужили праці вітчизняних і закордонних учених з питань економічної теорії й теорії фінансів, фінансового аналізу, менеджменту, а також періодичні видання, у яких розглядаються означені проблеми.
Розділ 1. Теоретичні основи управління дебіторською заборгованістю підприємства в системі кредитної політики
1.1 Сутність та класифікація дебіторської заборгованості
У сучасній економічній науці під управлінням дебіторською заборгованістю розуміють надання таких умов кредитування покупцям продукції, які приведуть до підвищення попиту на продукцію та максимізацію прибутку за рахунок перевищення доходів над витратами та до мінімізації сум дебіторської заборгованості контрагентів з тривалим періодом погашення боргу [2, 4, 5, 7, 8, 9, 10].
Дебіторська заборгованість виникає як потенційний дохід у вигляді ліквідного активу, що потребує індивідуальної методики управління і полягає в оптимізації загального середнього поточного залишку з позиції забезпечення постійної платоспроможності підприємства [11].
В економічному трактуванні дебіторська заборгованість -- це актив, а з юридичної точки зору до дебіторської заборгованості слід підходити як до права продавця на отримання коштів за свою продукцію. Для забезпечення достатніх умов керування майном підприємства слід поєднати економічний та юридичний підходи до розуміння дебіторської заборгованості. Причому увагу слід звернути не на класифікацію заборгованості як на таку, що належить економіці, та таку, що належить праву, а навчитися розпізнавати в господарській операції економічний та юридичний зміст.
Дебіторська заборгованість - це складова оборотного капіталу, яка представляє собою вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Що ж до причин виникнення дебіторської заборгованості то їх можна виділити три (рис.1.1).
При застосуванні будь-якої форми розрахунків кошти надходять не миттєво, завжди необхідно певний час для їх проходження.
Рис.1.1. Основні причини виникнення дебіторської заборгованості
ДжЛ.Кріппа ще два століття тому писав: «...якщо рахунок покупців має дебетове сальдо, то це означає, що кошти, які належать постачальникові, тимчасово знаходяться в розпорядженні покупця». Тут ми бачимо, наскільки економічний та юридичний аспекти взаємопов'язані між собою.
Отже, дебіторська заборгованість у процесі виконання зобов'язань є природним, об'єктивним процесом фінансово-господарської діяльності підприємства. Вона виникає в таких випадках:
Ш комерційне кредитування постачальником покупця, тобто при відстрочці платежу;
Ш невчасна оплата, тобто при простроченні платежу;
Ш недостача, розтрати, розкрадання;
Ш поставки недоброякісної або некомплектної продукції;
Ш інші випадки.
Дебіторська заборгованість може виникати щодо продажу товарів, наданих робіт (послуг), відшкодування збитків і задоволення претензій, розрахунків із підзвітними особами тощо. Водночас ПБО 10 вніс певні зміни до порядку бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості. Приміром, змінився порядок класифікації розподілу дебіторської заборгованості, котра нині здійснюється за такими критеріями:
1. Залежно від термінів її погашення (до одного року або операційного циклу (проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів або послуг) або понад один рік або операційний цикл).
2. Залежно від імовірності її погашення.
3. За оцінкою відображення в балансі дебіторської заборгованості (з'явився новий термін «чиста реалізаційна вартість»).
У сучасній фінансово-господарській практиці дебіторська заборгованість класифікується за такими видами (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Види дебіторської заборгованості
|
Заборгованість |
Строки настання |
Особливості |
|
|
1. Строкова |
У межах строку встановленого договором |
Виникає у результаті застосування форм безготівкових розрахунків (інкасо) або як результат відстрочки платежу |
|
|
2. Прострочена (сумнівна) |
Більше строку, встановленого договором |
Частина заборгованості може виявитися безнадійною до закінчення строку позикової давності |
|
|
3. Безнадійна (закінчився строк позикової давності) |
Більше 3 років з моменту закінчення строку виконання |
Виникає із законної простроченої дебіторської заборгованості; списується на збитки зі зменшенням оподатковуваної бази; відображається на збалансованому рахунку |
|
|
4. Наявна на забалансовому рахунку |
Протягом 5 років з моменту списання |
Мета - контроль за можливістю її одержання |
Поточна дебіторська заборгованість - це сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу (Додаток Г).
Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на:
* дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги;
* векселі отримані;
* дебіторську заборгованість за розрахунками;
* іншу поточну дебіторську заборгованість.
1.2 Загальні принципи управління дебіторською заборгованістю підприємства
Кредитна політика - це один з ефективних економічних методів управління дебіторською заборгованістю, за допомогою якого можна розширювати обсяги продажів і контролювати рівень дебіторської заборгованості. Основні завдання, які вирішуються через впровадження кредитної політики на підприємстві представлені на рис.1.2.
Зміст, перелік і глибина етапів кредитної політики на кожному підприємстві можуть відрізнятись в залежності від обраної стратегії діяльності підприємства, визначених цілей, ситуації на ринку, наявних ресурсів підприємства.
В умовах нестабільності ринку та фінансово-економічної кризи підприємствам слід переглянути класичні підходи до управління дебіторською заборгованістю.
В даному дослідженні представлено методику управління дебіторською заборгованістю для підприємств автотранспортного комплексу. Методика включає наступні етапи:
1. Інвентаризація дебіторської заборгованості. На цьому етапі необхідно уточнити розмір дебіторської заборгованості в цілому по підприємству і по кожному контрагенту і строки її погашення, а також оцінити імовірність виникнення безнадійної заборгованості.
2. Структурування дебіторів по строках платежів. На цьому етапі формуються групи дебіторів по строках погашення, наприклад, до 15 днів, від 15 до 30 днів і т. д. По кожній групі необхідно призначити відповідального менеджера, який буде контролювати своєчасність і повноту виконання зобов'язань контрагентами.
Рис. 1.2. Класичні підходи до управління дебіторською заборгованістю на підприємстві.
3. Оцінка можливості рефінансування дебіторської заборгованості. На цьому етапі забезпечують прискорену конверсію дебіторської заборгованості в грошові активи. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, які доцільно застосовувати за сучасного економічного стану, є:
- факторинг;
- облік векселів;
- форфейтинг;
- спонтанне фінансування.
Факторинг - уступка продавцем банку (або спеціалізованій "фактор-фірмі") права одержання коштів по платіжних документах за поставлену продукцію. При цьому банк (фактор-фірма) відшкодовує підприємству-продавцеві основну частину суми боргу, стягуючи певний відсоток комісійних у залежності від строку оплати за продукцію, платоспроможності покупця і ступеня ризику.
Облік векселів - продаж наявних у підприємства векселів банку за дисконтною ціною (нижче номіналу). Величина дисконту, утримуваного банком, залежить від номіналу векселів, строку їх погашення і облікової вексельної ставки (при сумнівній платоспроможності векселедавця облікова ставка може включати компенсацію за ризик).
Форфейтинг - купівля боргу, вираженого в оборотному документі (перевідний вексель або перевідний акредитив), у кредитора на безобіговій основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов`язання про відмову (форфейтинг) від звертання регресивної вимоги до кредитора (продавця продукції) за неможливості одержання оплати від боржника (покупця).
Покупка оборотного зобов`язання здійснюється зі знижкою. Величина знижки виступає ціною рефінансування дебіторської заборгованості. Найчастіше форфейтинг використовується при експортних операціях [9, 10].
Спонтанне фінансування передбачає встановлення знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків. Надання знижок може бути вигідним як для продавців, так і покупців [8].
Підприємства, які продають товари чи послуги в даному випадку отримують можливість скоротити не тільки обсяг дебіторської заборгованості, але й мінімізувати свої фінансові витрати за рахунок:
- уникнення втрат від інфляції, які виникають в зв'язку із несвоєчасними розрахунками дебіторів;
- скорочення витрат пов'язаних з необхідністю обслуговування боргу;
- прискорення обороту грошових коштів.
Підставою для застосування знижок є порівняння витрат. Наприклад, покупці мають змогу скористатись знижкою і оплатити рахунки протягом пільгового періоду, навіть якщо необхідно буде взяти кредит в банку для розрахунків з постачальниками, або оплатити вартість товарів пізніше та втратити своє право на знижку. Відповідно, якщо виграш від знижки або можливі втрати перевищуватимуть ставку банківського відсотка, то рішення про застосування знижок є доцільним для покупців.
4. Розробка формалізованих принципів оцінки кредитоспроможності клієнтів. На цьому етапі проводиться оцінка кредитоспроможності клієнтів щодо здатності повністю і вчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями.
Для нових клієнтів таку оцінку доцільно проводити керуючись "Положенням про проведення факторингових операцій". Згідно Положення основними критеріями оцінки кредитоспроможності дебітора можуть бути:
- забезпеченість власними коштами не менш як 50 відсотків усіх його видатків;
- репутація дебітора (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної,
платіжної дисципліни тощо);
- оцінка продукції чи послуг, що є предметом контракту між дебітором та постачальником, наявність замовлення на її реалізацію, або характер послуг, які надаються постачальником (конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
- економічна кон'юнктура та позиція на ринку постачальника або дебітора.
На четвертому етапі також доцільно проводити комплексний аналіз фінансово-господарського стану позичальника. Такий аналіз передбачає розрахунок великої кількості фінансових показників, основними з яких є:
показники ліквідності; показники заборгованості; показники погашення боргу;
показники ділової активності; показники рентабельності тощо.
5. Прогнозування росту потоку грошових коштів. На цьому етапі, перш ніж прийняти нові умови розрахунків з контрагентами, необхідно змоделювати ситуацію і побудувати бюджет руху грошових коштів та бюджет доходів і витрат.
1.3 Методичні підходи до аналізу дебіторської заборгованості підприємства
Аналіз стану дебіторської заборгованості має велике значення, їх розмір має значний вплив на фінансовий стан підприємств. Небезпечним є стрімке накопичення взаємних валових боргів між підприємствами, які призводять до необґрунтованого банкрутства багатьох підприємств.
Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому на підприємстві при аналізі оборотності оборотних коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості.
Джерело аналізу -- баланс підприємства, для внутрішнього аналізу застосовуються відомості аналітичного обліку (журнал-ордер або відомість обліку розрахунків з покупцями і замовниками). Слід наголосити, що детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості. З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками по даних аналогічної відомості складається аналітична таблиця, форма якої може бути наступною (Таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ
|
Покупець (замовник) |
Дата утворення |
Заборгованість на початок періоду |
Вивантажено |
Сплачено |
Заборгованість на кінець періоду |
||||
|
Дата |
Сума |
В т.ч. ПДВ |
Дата |
Сума |
|||||
|
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
б |
7 |
8 |
За даними цієї аналітичної таблиці визначається:
1) Загальна сума дебіторської заборгованості (підсумок гр.2 + гр.7 - гр.8).
2) Аналізується заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і дат виникнення заборгованості, строк утворення якої більше року. Така заборгованість за наявності виправдовувальних документів може бути віднесена до позареалізаційних втрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, або по інших боргах, нереальних до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії, створює резерв по сумнівних боргах.
3) За даними відомості обліку з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості по строках виникнення. Форма таблиці може бути такою (Таблиця 1.2).
Щомісячне ведення такої відомості дозволяє бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було сказано вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління.
Таблиця 1.2
Аналіз стану дебіторської заборгованості
|
Статті дебіторської заборгованості |
Усього на кінець звітного періоду |
В тому числі по термінах виникнення |
|||||
|
до одного |
від одного до трьох місяців |
від трьох до шести місяців |
від шести місяців до року |
Більше року |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Але, як відомо, зовнішні користувачі інформації при взаємовідносинах з підприємством також дуже зацікавлені знати стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан. За даними бухгалтерської звітності (ф 1, ф 2) можна визначити цілий ряд показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.
До цих показників належать [12, с.107]:
1. Оборотність дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:
, (1.1)
де:
Од.з. -- оборотність дебіторської заборгованості;
В -- виручка від реалізації продукції;
Д -- середня дебіторська заборгованість.
2. Період погашення дебіторської заборгованості, що визначається за формулою:
, (1.2)
де:
Пд.з. -- період погашення дебіторської заборгованості;
Од.з. -- оборотність дебіторської заборгованості.
3.Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів, що визначається за формулою:
, (1.3)
де:
Да -- частка дебіторської заборгованості в поточних активах;
Дз -- дебіторська заборгованість;
Та -- поточні активи (ІІ + III розділ активу балансу).
4. Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:
, (1.4)
де:
L -- відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації;
О -- середня величина дебіторської заборгованості;
В -- виручка від реалізації продукції.
5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.
Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з довідки бухгалтерії про стан активів.
Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначаються зміни і вивчаються причини цих змін, дається їх якісна характеристика. Причому деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості: відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року або іншого виробничого періоду.
Розділ 2. Аналіз дебіторської заборгованості в системі управління оборотними активами на прикладі ВАТ ШФ «Воронін»
2.1 Загальна характеристика господарської діяльності підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
У Києві з 1987 р. була введена в експлуатацію швейна фабрика по пошиву чоловічих костюмів, побудована на умовах «під ключ» французькою фірмою «Вестра Юніон», та оснащена високопродуктивним обладнанням західних, в основному німецьких фірм «Durcof», «Union», «Special, «Test», «Mauer». У 1994 році фабрика була акціонована і перетворена в відкрите акціонерне товариство «Київська швейна фабрика «Желань». Виробнича потужність фабрики близько 250тис. чоловічих костюмів в рік. Фабрика випускає продукцію по моделям і технологіям визнаного європейського авторитета у галузі чоловічої моди - кутюр'є Михаїла Вороніна.
Вищим органом управління ВАТ ШФ «Воронін» являються загальні збори акціонерів, що скликаються не рідше 1 разу на рік.
Оперативне управління за діяльністю здійснює Правління (з 5 осіб). Нагляд та контроль за роботою Правління здійснюють Спостережна рада (з 5-ти осіб) та Ревізійна комісія (з 3 осіб).
Предметом діяльності Товариства є організація виробництва - пошиття верхнього одягу в основному костюмів для чоловіків. Основним ринком збуту є внутрішній ринок України. Продукція фабрики по Україні реалізується через мережу 38 спеціалізованих фірмових магазинів, що використовують торгову марку «Михаїл Воронін» та 4 фірмових магазинів, які використовують торгову марку «Voronin». З них 4 магазини власні та 34, що працюють на умовах франчайзингу. Крім того, франчайзинговими відносинами з компанією зв'язані біля 10 підприємств в Україні, Росії, Угорщині, Литві, що виробляють супутні товари та фурнітуру.
ВАТ ШФ «Воронін» - потужне швейне виробництво, яке є одним з безперечних лідерів на ринку чоловічого одягу України. За об'ємами продукції, що випускається, ВАТ ШФ «Воронін» може позмагатися за лідерство в Європі та світі. За рік підприємство виготовляє 1,5 мільйона одиниць швейних виробів, надзвичайно різноманітних за зовнішнім виглядом, конструктивними особливостями, структурою тканини, оздобленням. Продукція, що виробляється, конкурентноспроможна та відповідає міжнародним стандартам. Технічний стан і технологічний рівень підприємства відповідає вимогам європейських стандартів - це сучасне підприємство де використані передові досягнення науки та техніки швейної галузі.
На підприємстві найсучасніші німецькі лінії волого-теплової обробки, повністю переозброєне підприємство обладнанням нового покоління таких провідних фірм, як «Файт», «Індупресс», «Діркопп», «Вастема», проведена технічна і технологічна реконструкція розкрійного цеху. Завдяки новим технологічним лініям швейні вироби ВАТ ШФ «Воронін» досягли європейського рівня.
Завдяки вдалому курсу генерального директора на співробітництво із західними партнерами та залученню іноземних інвестицій, найновіших технологій та сучасного обладнання, підприємство інтенсивно працює і динамічно розвивається.
На підприємстві над новими розробками моделей одягу та впровадженням нових технологій активно співпрацюють вітчизняні та іноземні технологи, конструктори та модельєри. Тому кожен сезон постійно вдосконалюється технологія пошиття, оновлюється асортимент.
Підприємство розширило свою діяльність протягом останніх 5-ти років і вийшло на міжнародну арену. Зв'язки з Німеччиною, Італією, Сірією і країнами СНД поліпшили не тільки асортимент швейних виробів, але і внесли нововведення в технологічну організацію виробництва і якість виробів. Завдяки впровадженню нового обладнання з Німеччини продукція є конкурентноздатною і користується великим попитом на міжнародному ринку.
Оперативне управління за діяльністю здійснює Правління (з 5 осіб). Нагляд та контроль за роботою Правління здійснюють Спостережна рада (з 5-ти осіб) та Ревізійна комісія (з 3 осіб).
Виконавчим органом підприємства є дирекція на чолі з генеральним директором, який здійснює поточне керівництво даним підприємством і самостійно вирішує всі питання його діяльності, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції Правління.
Генеральний директор без довіреності діє від імені ВАТ ШФ «Воронін», представляє його інтереси на інших підприємствах, в установах, органах державної влади, розпоряджається майном ВАТ ШФ «Воронін» в межах своєї компетенції, укладає договори (контракти), відкриває в банках рахунки ВАТ ШФ «Воронін», видає накази, розпорядження, пропонує на затвердження Правлінням осіб на посаду у ВАТ ШФ «Воронін».
Фінансова діяльність ВАТ ШФ «Воронін» контролюється аудиторською службою на підставі договорів.
Розподіл чистого прибутку, що залишається після відрахувань обов'язкових платежів, здійснюється учасниками щорічно, пропорційно їх часткам у Статутному фонді ВАТ ШФ «Воронін».
Виробнича структура фабрики складається з трьох технологічно пов'язаних цехів: підготовки виробництва, розкрійного та швейного. Крім того на підприємстві діють експериментальний цех, ремонтно-технічна служба, ремонтно-будівельна дільниця, склад готової продукції, склад фурнітури та технічний склад, пожежно-сторожева охорона.
В складі підприємства (на його балансі) - столова, медпункт. Управління підприємством відбувається апаратом управління в складі: фабрико-управління, комерційної служби, бухгалтерії економічної групи, виробничо-технічного відділу, відділу технічного контролю, відділу кадрів, відділу соціальних питань і побуту та служби інформаційно-автоматичних засобів.
За умовами Статуту спільного підприємства ВАТ ШФ «Воронін» режим праці і відпочинку працівників, інші правові відносини визначаються нормами трудового законодавства України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також трудовими контрактами з працівниками ВАТ самостійно визначає чисельність всіх працівників ВАТ забезпечує працівникам гарантоване державою мінімальний розмір заробітної плати, види соціального захисту, передбачені законодавством.
Форма ведення бухгалтерського обліку - журнально-ордерна при застосуванні комп'ютерної техніки з 2001 року облік переведений на нові нацiональнi стандарти. Практично на підприємстві застосовують частково автоматизований спосіб накопичення даних, без використання спеціалізованих бухгалтерських програм, та часткове використання бухгалтерських регістрів. Методологічно доцільним було б використовувати для організації обліку на ВАТ ШФ «Воронін» комп'ютерну форму обліку з використанням бухгалтерської програми 1 С: Бухгалтерія, зокрема. Потрібно внести зміни і доповнення в облікову політику підприємства, які б охоплювали та відображали існуючі зміни в законодавчій базі та конструктивні і доцільні зміни в методології організації бухгалтерського обліку.
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
Для визначення загального фінансового стану підприємства ВАТ ШФ «Воронін» та ознайомлення з сучасними тенденціями його розвитку проаналізуємо основні показники його фінансово-господарської діяльності за 2003-2006рр. за даними Балансу (Додаток А) та Звіту про фінансові результати (Додаток Б).
Основні показники фінансово-господарської діяльності ВАТ ШФ «Воронін» за 2003-2006рр. наведена у таблиці 2.1.
Як видно з таблиці 2.1 упродовж 2005-2008рр. на підприємстві ВАТ ШФ «Воронін» відбувалося поступове зростання чистого доходу від реалізації продукції, інших операційних доходів, але попри це відбувалося зменшення валового прибутку та чистого прибутку.
Таблиця 2.1
Основні показники фінансово-господарської діяльності фінансово-господарської діяльності ВАТ ШФ «Воронін», тис.грн.
|
Показники |
Роки |
||||
|
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
30 807,70 |
34 160,50 |
38 011,30 |
32 762,70 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
24 254,30 |
28 747,40 |
32 046,60 |
30 183 |
|
|
Чистий прибуток (збиток) |
1 594,70 |
374 |
543,3 |
255,9 |
|
|
Всього активів, у т.ч. |
20 463 |
19 989,60 |
20 667,60 |
26 160,60 |
|
|
Оборотні активи |
8 162,90 |
8 000,30 |
7 809,10 |
6 206,50 |
|
|
в т.ч. грошові кошти та їх еквіваленти |
78,7 |
16,7 |
217,9 |
5,7 |
|
|
Необоротні активи |
12 300,10 |
11 989,30 |
12 858,50 |
19 954,10 |
|
|
Всього пасивів, в т.ч. |
20 463 |
19 989,60 |
20 667,60 |
26 160,60 |
|
|
Зобов`язання |
3 907,90 |
3 397,80 |
3 466,60 |
8 561,40 |
|
|
Короткотермінові зобов`язання |
3 207,90 |
3 397,80 |
3 466,60 |
8 561,40 |
|
|
Довготермінові зобов`язання |
700,00 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Забезпечення наступних витрат та платежів |
142,3 |
0 |
80 |
249,1 |
|
|
Власний капітал, у т.ч. |
16 412,80 |
16 591,80 |
17 121 |
17 350,10 |
|
|
Статутний капітал |
4 802,30 |
3 597,30 |
3 597,30 |
3 597,30 |
|
|
Додатковий вкладений капітал |
0 |
466,8 |
453,2 |
433,1 |
|
|
Резервний капітал |
1 913,70 |
1 913,70 |
1 913,70 |
1 913,70 |
|
|
Інший додатковий капітал |
1 585,90 |
1 570,80 |
1 570,80 |
1 570,40 |
|
|
Вилучений капітал |
560,9 |
2,6 |
3,1 |
9,4 |
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
8 671,80 |
9 045,80 |
9 589,10 |
9 845 |
Як видно з додатку Г, у 2008 році відбулося зменшення головних показників діяльності підприємства, особливо валового прибутку. Його розмір склав всього 43,2% від його значення у 2007 році. Це відбулося за рахунок перевищення темпів росту собівартості над темпами росту чистого доходу від реалізації продукції.
Позитивним фактором у 2008 році було зменшення витрат на збут, інших операційних витрат, однак це не дало підприємству отримати прибуток від позареалізаційної діяльності. Отриманий від'ємний результат зменшив суму валового прибутку з 2 579,70 тис.грн. та отриманий фінансовий результат від операційної діяльності склав 397 тис.грн.
Як видно з рис.2.1, прибуток підприємства у 2008 році різко зменшився та склав 38,60% , чистий прибуток склав 47,10%, чистий прибуток на одну акцію склав 47,37% від попереднього року.
Рис.2.1. Динаміка показників прибутку ВАТ ШФ «Воронін» у 2006-2008рр.
Активи підприємства постійно зростають (рис.2.2).
Рис.2.2. Динаміка активів ВАТ ШФ «Воронін» у 2006-2008рр.
Так найбільше у 2006 році зріс власний капітал підприємства (155,2%), необоротні активи (101,3%). Однак відбулося зменшення оборотних активів підприємства (79,5% від попереднього року).
Негативним фактором фінансового стану ВАТ ШФ «Воронін» є різке зростання у 2008 році короткострокових зобов'язань (рис.2.3).
Рис.2.3. Динаміка короткострокових зобов'язань ВАТ ШФ «Воронін» у 2005-2008рр.
Загальна оцінка ефективності управління підприємством та використання його активів проводиться за сукупністю коефіцієнтів, які характеризують прибутковість активів, майновий стан, платоспроможність та ліквідність підприємства (таблиця Додатку Д).
Коефіцієнт рентабельності активів показує розмір чистого прибутку на одну гривню активів та характеризує ефективність використання активів. Зменшення цього показника свідчить про затримання темпів економічного зростання та розвитку підприємства ВАТ ШФ «Воронін».
Ступінь рентабельності активів підприємства, яку забезпечує прибуток від основної виробничої діяльності підприємства, характеризує коефіцієнт рентабельності сукупного капіталу.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує частку чистого прибутку у власному капіталі. Низький коефіцієнт вказує на неприбуткову діяльність підприємства ВАТ ШФ «Воронін» та його інвестиційну непривабливість. Цей коефіцієнт характеризує ефективність укладення коштів у підприємство.
Коефіцієнт рентабельності діяльності показує наявність можливостей підприємства до відтворення та розширення виробництва і характеризує прибутковість діяльності підприємства. Зниження цього коефіцієнту вказує на зниження можливостей підприємства ВАТ ШФ «Воронін» до відтворення та розширення виробництва і характеризує неефективність діяльності цього підприємства.
Коефіцієнти поновлення основних засобів та їх зносу характеризують інвестиційну політику підприємства. Як видно з таблиці додатку Д, підприємство ВАТ ШФ «Воронін» проводить політику інвестицій у основні засоби.
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення власних та позикових коштів. Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не менше 50%, тобто нормативне значення Кфінансової стійкості повинно бути не меншим 1. Що і спостерігається на підприємстві ВАТ ШФ «Воронін». Отже, залучення досліджуваним підприємством короткострокового кредиту у 2006 році не спричинило загрози його фінансовій стійкості.
Коефіцієнт покриття (Кпокриття) визначає співвідношення усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних засобів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.
Значення Кпокриття у межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. Критичне значення Кпокриття = 1. При Кпокриття < 1 підприємство має дуже низьку ліквідність, у цьому випадку, а також негативній динаміці цього показника проводиться додатковий аналіз з метою виявлення причин, що призвели до зниження ліквідності підприємства, а також уживаються заходи щодо недопущення банкрутства підприємства. На підприємстві ВАТ ШФ «Воронін» за останній рік погіршився показник покриття та його значення < 1. Тобто спостерігається різке зниження ліквідності.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Каб.л.) характеризує можливість підприємства ліквідувати поточну заборгованість грошима, які є у нього в розпорядженні на дату проведення аналізу. Коефіцієнт визначає, яку частину поточної заборгованості підприємство здатне погасити негайно. Значення коефіцієнта повинно бути в межах від 0,2 до 0,35. У разі, якщо Каб.л. менше 0,2 або динаміка показника є негативною, здійснюється додатковий аналіз відповідних факторів. На підприємстві ВАТ ШФ «Воронін» у зв'язку із зменшенням грошових коштів спостерігається різке зменшення показника абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт заборгованості відображає залежність підприємства від залучених коштів. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує частку залученого капіталу у валюті балансу. У зв'язку із залучення короткострокового кредиту на підприємстві ВАТ ШФ «Воронін» спостерігається зростання цих коефіцієнтів, але у нормативних межах.
Отже, аналіз показників фінансово-господарської діяльності ВАТ ШФ «Воронін» за останні роки надають підстави стверджувати, що фінансовий стан підприємства є нестабільним, господарська діяльність є неефективною, а різке зменшення прибутку від операційної діяльності та чистого прибутку порівняно з 2005 роком вказує на незадовільне управляння прибутком на підприємстві.
2.3 Оцінка ефективності управління дебіторською заборгованістю на підприємстві
Основним завданням аналізу дебіторської заборгованості є оцінка рівня та складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективність інвестованих в неї фінансових коштів.
На першому етапі треба оцінити рівень дебіторської заборгованості та її динаміку за попередній період.
Розрахунок коефіцієнта відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість ВАТ ШФ «Воронін» наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розрахунок коефіцієнта відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
|||
|
2006 |
2007 |
2008 |
|||
|
1. |
Загальна сума оборотних активів, тис.грн. |
19989,60 |
20667,60 |
26160,60 |
|
|
2. |
Загальна сума дебіторської заборгованості, тис.грн. |
5 253,80 |
4 510,40 |
2 479,60 |
|
|
3. |
Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість |
26,3 |
21,8 |
9,5 |
Як видно з таблиці 2.2, на підприємстві ВАТ ШФ «Воронін» за два роки відбулося істотне зменшення суми, що відволікається у дебіторську заборгованість майже в 2 рази. У 2008 році порівняно з 2006 відбулося значне зменшення (з 26,3% до 9,5 %) коефіцієнту відволікання оборотних активів у дебіторську заборгованість
На другому етапі треба проаналізуємо динаміку дебіторської заборгованості за даними таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Аналіз динаміки дебіторської заборгованості за видами ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
Темпи росту |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2007 рік до 2006 |
2008 рік до 2007 |
|||
|
1. |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
3 601,10 |
3 866,60 |
2 094,00 |
107,4 |
54,2 |
|
|
2. |
Дебіторська заборгованість за розрахунками |
388,8 |
331 |
243,1 |
85,1 |
73,4 |
|
|
3. |
Інша поточна дебіторська заборгованість |
1 263,90 |
312,80 |
142,50 |
24,7 |
45,6 |
|
|
4. |
Всього дебіторської заборгованості |
5 253,80 |
4 510,40 |
2 479,60 |
85,9 |
55,0 |
З таблиці 2.3 видно, що у 2007 та 2008 роках році відбулося поступове зменшення темпів росту дебіторської заборгованості (з 85,9% до 55,0%). Зменшення відбувалося за всіма видами дебіторської заборгованості.
Як бачимо з таблиці 2.4, за три роки у структурі дебіторської заборгованості ВАТ ШФ «Воронін» відбулися суттєві зміни.
Таблиця 2.4
Аналіз структури дебіторської заборгованості ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показник |
2006р. |
2007 р. |
2008 р. |
Зміни у Структурі 2008р. від 2006р. , % |
||||
|
Сума, тис.грн. |
Питома вага, % |
Сума, тис.грн. |
Питома вага, % |
Сума, тис.грн. |
Питома вага, % |
||||
|
1. |
Загальна сума дебіторської заборгованості |
5 253,80 |
100,0 |
4 510,40 |
100,0 |
2 479,60 |
100,0 |
- |
|
|
1.1. |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
3 601,10 |
68,5 |
3 866,60 |
85,7 |
2 094,00 |
84,4 |
15,9 |
|
|
1.2. |
Дебіторська заборгованість за розрахунками |
388,80 |
7,4 |
331,00 |
7,3 |
243,10 |
9,8 |
2,4 |
|
|
1.3. |
Інша поточна дебіторська заборгованість |
1 263,90 |
24,1 |
312,80 |
6,9 |
142,50 |
5,7 |
-18,3 |
На 15,9 п.п. збільшилась частка дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що складає найбільшу питому вагу у структурі дебіторської заборгованості (84,4%). На 2,4 п.п. збільшилася частка дебіторської заборгованості за розрахунками порівняно з 2006 роком та складає 9,8% у структурі дебіторської заборгованості. Позитивним моментом є зменшення частки іншої поточної дебіторської заборгованості на 18,3 п.п. порівняно з 2006 роком.
Це вказує на те, що значні оборотні кошти відволікаються у діяльність, що пов'язану на пряму з операційною діяльністю досліджуваного підприємства.
Розмір дебіторської заборгованості може змінюватися по трьом причинам:
Внаслідок зміни обсягів реалізації продукції;
Внаслідок зміни політики підприємства щодо покупців;
Внаслідок зміни оборотності дебіторської заборгованості.
Перший фактор впливає на розмір дебіторської заборгованості через те, що в силу збільшення обсягів реалізації частина продукції буде надаватися з відстрочкою платежу (або ж дебіторська заборгованість виникатиме по об'єктивним причинам). Відповідно в цьому випадку не можна безпосередньо визначити: позитивним чи негативним є збільшення (зменшення) дебіторської заборгованості. Адже і зменшення дебіторської заборгованості внаслідок зменшення обсягів реалізації (згортання активності підприємства на ринку) не є позитивною тенденцію, так як вказує на можливість припинення діяльності підприємства взагалі. Тому динаміка дебіторської заборгованості повинна обов'язково зіставлятися з динамікою обсягів реалізації продукції.
Проілюструємо це практичним прикладом з дослідження динаміки дебіторської заборгованості на ВАТ ШФ «Воронін», підприємство, яке обрано для дослідження дебіторської заборгованості (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Аналіз темпів росту виручки від реалізації та дебіторської заборгованість ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
Темпи росту |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2007 рік до 2006 |
2008 рік до 2007 |
|||
|
1. |
Дебіторська заборгованість, тис.грн. |
5 253,80 |
4 510,40 |
2 479,60 |
85,9 |
55,0 |
|
|
1.1. |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн. |
3 601,10 |
3 866,60 |
2 094,00 |
107,4 |
54,2 |
|
|
1.2. |
Дебіторська заборгованість за розрахунками, тис.грн. |
388,80 |
331,00 |
243,10 |
85,1 |
73,4 |
|
|
1.3. |
Інша поточна дебіторська заборгованість, тис.грн. |
1 263,90 |
312,80 |
142,50 |
24,7 |
45,6 |
|
|
2. |
Дохід від реалізації продукції, тис.грн. |
35692,20 |
39 166,70 |
33660,70 |
109,7 |
85,9 |
Як видно з таблиці 2.5, темпи росту доходу від реалізації продукції не відповідає темпам зросту дебіторської заборгованості.
Якщо у 2007 році дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зростала майже однаковими темпами що і дохід від реалізації продукції, то у 2008 році дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги зростала 1,5 рази повільніше (54,2%), ніж дохід від реалізації продукції (85,9%)., що говорить про покращення стану управління дебіторською заборгованість на підприємстві (рис.2.4).
Рис.2.4. Темпи росту показників дебіторської заборгованості та доходу від реалізації продукції ВАТ ШФ «Воронін» за 2007-2008рр.
За даними таблиці 2.5 можемо розрахувати показники, що характеризують ефективність управління дебіторською заборгованістю.
З таблиці видно, що загальний стан дебіторської заборгованості покращився. У 2006-2008 роках поступово збільшувалась оборотність дебіторської заборгованості (з 7,9 об. У 2006 році до 11,3 об. у 2008 році).
Природно, таке прискорення оборотності відповідає зменшенню періоду погашення дебіторської заборгованості. За 2007 рік середній період погашення дебіторської заборгованості зменшився на 11 днів, а у 2008 відбулося зменшення цього показника порівняно з 2007 роком майже на 4 дні.
Таблиця 2.5
Аналіз ефективності управління дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
|||
|
2006 |
2007 |
2008 |
|||
|
1. |
Залишок за рахунками дебіторів на початок періоду, тис.грн. |
5 414,10 |
3 601,10 |
3 866,60 |
|
|
2. |
Залишок за рахунками дебіторів на кінець періоду, тис.грн. |
3 601,10 |
3 866,60 |
2 094 |
|
|
3. |
Середні залишки за рахунками дебіторів, тис.грн. |
4507,6 |
3733,85 |
2980,3 |
|
|
4. |
Виручка від реалізації продукції |
35 692,20 |
39 166,70 |
33 660,70 |
|
|
5. |
Оборотність дебіторської заборгованості, (обороти) |
7,9 |
10,5 |
11,3 |
|
|
6. |
Період погашення дебіторської заборгованості, дні |
45,5 |
34,3 |
31,9 |
|
|
7. |
Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації, % |
12,6 |
9,5 |
8,9 |
Також і частка середньої величини дебіторської заборгованості у виторгу від реалізації у 2007 році зменшилась на 3,1%, а у 2008 році зменшилася на 2,6%, але порівняно з 2006 роком збільшилася на 0,6%.
Отже, третій фактор, який впливає на розмір дебіторської заборгованості - її оборотність відображає фактично ступінь ефективності управління дебіторською заборгованістю. На даний час період погашення дебіторської оборотності становить трохи більше 1 місяця.
Ще одним моментом, який треба враховувати, досліджуючи розмір дебіторської заборгованості - це співвідношення її з кредиторською заборгованістю.
Адже якщо дебіторська заборгованість являє собою вилучення певної частини фінансових ресурсів з розпорядження підприємства покупцями, то кредиторська заборгованість - показує, скільки ресурсів «надали» підприємству в користування постачальники. Якщо ці величини рівні, то скільки підприємство втрачає ресурсів внаслідок затримки розрахунків покупців, стільки ж і отримує, внаслідок того, що само затримує розрахунки з покупцями. У випадку ж перебільшення дебіторської заборгованості тимчасово неоплачені ресурси постачальників не перекривають обсяг ресурсів, наданих підприємством покупцям. Це ставить перед підприємством проблему залучення додаткових ресурсів з внутрішніх або зовнішніх джерел. Значне перевищення кредиторської заборгованості потребує більш детальних досліджень, але може вказувати на проблеми з ліквідністю підприємства. Для досліджуваного підприємства відповідні дані наведено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Обсяги дебіторської і кредиторської заборгованості ВАТ ШФ «Воронін» за 2006-2008рр.
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
Темпи росту |
||||
|
2006 |
2007 |
2008 |
2007 рік до 2006 |
2008 рік до 2007 |
|||
|
1. |
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн. |
3601,1 |
3866,6 |
2094,0 |
107,4 |
54,2 |
|
|
2. |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн. |
714,3 |
582,7 |
1148 |
81,6 |
197,0 |
|
|
3. |
Відношення дебіторської до кредиторської заборгованості |
5,0 |
6,6 |
1,8 |
- |
- |
Таблиця 2.6 ясно вказує на зменшення асиметрії у відношеннях підприємства з постачальниками і покупцями. У 2006 році дебіторська заборгованість була більше кредиторської у 5 разів, у 2007 році у 6,6 разів, а у 2008 році дебіторська заборгованість більше за кредиторську у 1,8 разів. Отже, підприємство досягло певної асиметрії у розрахунках з постачальниками та покупцями.
Таким чином, аналіз дебіторської заборгованості показав, що на її розмір на пряму впливає обсяг реалізованої продукції. Тому основним фактором, що впливає на розмір дебіторської заборгованості є діюча політика підприємства щодо покупців продукції.
Розділ 3. Політика оптимізації управління дебіторською заборгованістю підприємства ВАТ ШФ «Воронін»
Метою будь-якої політики управління дебіторською заборгованістю в рамках конкретного підприємства є максимізація прибутку цього підприємства. Таким чином, обрана політика повинна бути такою, яка б оптимізувала б розмір дебіторської заборгованості, запасів та готівки в цілому.
Але для формування принципів такої політики та побудови системи ефективного управління дебіторською заборгованістю, треба чітко усвідомлювати які саме внутрішні «важелі» впливають на дебіторську заборгованість, її розмір, структуру, якість та ін. Таку відповідь зможе дати лише чітко сформована та повна класифікація факторів впливу на дебіторську заборгованість.
Слід визначити, що ключовим моментом в оптимізації дебіторської заборгованості досліджуваного підприємства є визначення строків комерційного кредиту, наданого покупцям. Наприклад, надання більш тривалих строків кредиту напевне збільшить обсяги продажу, але при цьому є ризик збільшення частки безнадійних боргів і збільшення витрат, пов'язаних з затягуванням оплати малоефективними покупцями. На наш погляд, строки дебіторської заборгованості потрібно лібералізувати тоді, коли потрібно позбавитися надмірних товарно-матеріальних запаяв або застарілої продукції. Проте, якщо товар є швидкопсувним, то необхідно використовувати короткострокову дебіторську заборгованість і при можливості практикувати оплачування при постачанні.
На нашу думку, оптимізація розміру дебіторської заборгованістю пов'язана з двома видами резервів часу - часу на виписку рахунку-фактури і часу на відправку його поштою. Час на виписку рахунку - це кількість днів від моменту відправки товару покупцю і до моменту висилання рахунку. Логічно, що підприємству потрібно відправляти рахунки одночасно з товаром.
Час поштової доставки - це час між підготуванням рахунку-фактури і одержанням його покупцем. Таким чином. час поштового проходження документів можна скоротити за рахунок децентралізованої виписки рахунка-фактури і поштової відправки, використовуючи службу термінових поштових відправлень для значних рахунків-фактур з вручанням у передбачені строки, або ж шляхом надання знижок за авансові платежі.
Тривалість обороту дебіторської заборгованості на підприємстві ВАТ ШФ «ВОРОНІН» то зменшується з 45 днів у 2006 році до 34 днів у 2007 році, та зменшується до 32 днів у 2008 році. Це вказує на те, що покупці стали вчасно розраховуватися за виконані роботи.
Прискорити платежі можна шляхом удосконалення розрахунків своєчасного оформлення розрахункових документів, попередньої оплати, застосування вексельної форми розрахунків.
Погашення іншої поточної дебіторської заборгованості можна прискорити шляхом оперативного складання авансових звітів, щомісячним відрахуванням сум позик із заробітної плати, а дебіторської заборгованості з бюджетом слід частіше проводити звірки по податкам.
Для контролю за рівнем дебіторської заборгованості необхідно використовувати такі прийоми, як виставляння рахунків, перепродаж права на стягнення боргів, оцінка фінансового положення клієнта. Ці прийоми дають можливість максимізувати доходність дебіторської заборгованості і звести до мінімуму можливі втрати. Виставляння рахунків потрібно робити для прискорення залучення платежів, при цьому надсилати рахунки-фактури покупцям потрібно ще тоді, коли їх замовлення обробляються на складі, а на великі суми виставляти рахунки потрібно негайно.
При оцінці фінансових можливостей клієнта перед наданням йому комерційного кредиту необхідно дуже ретельно аналізувати фінансові звіти покупця і при цьому використовувати рейтингову інформацію, яку можна одержати від фінансових консультаційних фірм. Треба намагатися уникати ризикованої дебіторської заборгованості, яка може з'явитися при роботі з клієнтами, які працюють у фінансове нестійкій галузі промисловості або існують менше одного року (за статистикою багато комерційних підприємств зазнають краху на протязі перших двох років).
По мірі змін фінансового положення покупця необхідно модифікувати ліміти кредитування. Для цього необхідно припиняти доставку товарів або надання послуг до тих пір, доки не будуть проведені платежі, або ж вимагати майнову заставу у підтримку сумнівних рахунків.
Для виявлення покупців, які порушують строки оплати, дебіторську заборгованість потрібно класифікувати за строками оплати і прострочені платежі обкладати процентом.
При наданні комерційного кредиту підприємству потрібно оцінити свою конкурентоспроможність і поточні економічні умови. У період економічного спаду кредитну політику потрібно послабити, щоб стимулювати бізнес. Наприклад, підприємство може не виставляти повторно рахунок покупцям, які одержують знижку при оплаті готівкою, навіть після того, як строк дії знижки минув. В умовах дефіциту товарів підприємство може посилити свою кредитну політику, тому що в такі періоди продавець має можливість диктувати умови.
Під впливом вище перелічених факторів формується, найчастіше три принципових типи кредитної політики підприємства стосовно покупців продукції - консервативна, помірна та агресивна (у таблиці 3.1 надано узагальнену порівняльну характеристику трьох типів кредитної політики).
При визначенні типу кредитної політики, варто мати на увазі що твердий, або «консервативний» варіант, що стримує зростання дебіторської заборгованості та знижує обсяг товарів наданих у кредит, негативно впливає на зростання обсягу операційної діяльності підприємства та формування стійких комерційних зв'язків, у той час як м'який, або «агресивний» підхід може викликати завелике відлучення фінансових ресурсів, знизити рівень платоспроможності підприємства, викликати збільшення витрат на утримання боргів, що неминуче приведе до зниження рентабельності оборотного капіталу.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика трьох типів кредитних політик
|
Показники |
Типи кредитних політик |
||||
|
Консервативна |
Помірна |
Агресивна |
|||
|
Ліквідність ДЗ |
Головна орієнтація на збільшення |
Без суттєвих змін |
Зниження |
||
|
Рентабельність |
Обсяг продукції |
Без суттєвих змін |
Тенденції до зростання |
Суттєве збільшення |
|
|
Прибутковість |
Подобные документы
Економічна сутність та основні завдання управління оборотними активами. Особливості управління дебіторською заборгованістю підприємства. Аналіз системи управління оборотними активами ВАТ "Київпромстройсервіс". Характеристка управління грошовими коштами.
дипломная работа [639,1 K], добавлен 07.09.2010Дослідження методичних підходів формування механізму управління дебіторською заборгованістю підприємства. Основні фактори впливу на динаміку та якість дебіторської заборгованості. Шляхи мінімізації негативного впливу факторів, які доцільно застосовувати.
статья [1,8 M], добавлен 07.02.2018Аналіз проблем управління дебіторською заборгованістю підприємства торгівлі як складових стратегічного управління. Визначення головної мети та задач управління дебіторською заборгованістю. Систематизація задач в рамках її формування й погашення.
статья [15,5 K], добавлен 15.01.2018Сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства, її види та класифікація. Аналіз стану дебіторської заборгованості ТОВ "Ворожба". Огляд факторинга як методу її рефінансування. Основні організаційні методи управління нею.
дипломная работа [169,7 K], добавлен 10.06.2014Сутність та необхідність управління дебіторською та кредиторською заборгованістю. Аналіз фінансового стану бюджетного підприємства. Дослідження дебіторської та кредиторської заборгованості комунального підприємства та методи ефективного управління ними.
курсовая работа [68,3 K], добавлен 07.02.2012Загальна характеристика інструментів страхування ризиків комерційного кредиту. Формування стандартів оцінки покупців та постачальників. Місце кредитної та авансової політики суб’єкта торгового бізнесу в системі управління дебіторською заборгованістю.
научная работа [357,7 K], добавлен 08.04.2013Визначення поняття "дебіторська заборгованість підприємства". Розгляд особливостей управління даною заборгованістю на прикладі ПАТ "Вінницький універмаг". Проведення аналізу фінансового стану об’єкта; розробка пропозицій щодо покращення його діяльності.
курсовая работа [121,1 K], добавлен 06.11.2014Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз динаміки обсягу та структури дебіторської заборгованості компанії "Київстар". Удосконалення механізму кредитної політики підприємства та розробка програми її подальшої реструктуризації.
курсовая работа [497,1 K], добавлен 08.09.2014Сутність та особливості регулювання дебіторської заборгованості, оцінка негативного впливу на фінансовий стан підприємства, проблеми управління. Первинна інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість, особливості її відображення в обліку.
реферат [15,9 K], добавлен 08.09.2014Економічна сутність та класифікація активів та пасивів підприємства, принципи їх формування. Сутність і завдання управління оборотними та необоротними активами, власним та позиковим капіталом. Фінансово–коефіцієнтний аналіз діяльності підприємства.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 27.01.2011
