Управління фінансовими ресурсами підприємства

- гігієнічні та ергономічні показники - відображають такі властивості виробу, як інтенсивність видаваного ним шуму, вібрація, виділення шкідливих речовин й інші показники, наприклад, відповідність виробу анатомічним і фізіологічним особливостям людини. При системній оцінці якості виробів, що є засобами праці у виробництві їх ергономічні аспекти є одними з вирішальних критеріїв [42, с.96-97].

Естетичні критерії якості, як, наприклад, відповідність кольору і форми, зовнішній вигляд, дизайн й інші естетичні й емоційні властивості важливі не тільки для товарів широкого вжитку, але й для виробів виробничого призначення.

Питання технічної естетики (дизайну) і ергономічні аспекти роблять значний емоційний вплив і на іншу сторону виробництва. Доведено, що колірне і загальне естетичне оформлення виробничого середовища працюючих веде до росту продуктивності їхньої праці на 12-15%, кількість браку скорочується на 25-35%, а травматизм на 20%.

Важливою стороною, що побічно відображає якість виробу, є сервіс послуг як торгового, так і експлуатаційного характеру. Недостатній сервіс стосовно багатьох вітчизняних експлуатованих виробів означає непряме зниження їхньої якості. У результаті частина виробів або залишається непотрібними, або проданими за ціною нижче встановленої.

Для управління виробництвом велике значення має встановлення зв'язків між якістю виробів і їх ціною. Відношення між показниками якості і цінами не є простою залежністю. Встановлено, що зниження якості на 10% стосовно світового рівня приводить до зниження ціни на 15-25%, погіршення параметрів якості на 15-25% викликає зниження цін на 40-50%, а зниження якості на 40-50% стосовно світового рівня взагалі виключає можливість продажу виробів на світовому ринку.

У той же час існує і зворотна залежність: підвищення якості на 10-20% у порівнянні зі світовим рівнем дозволяє підвищити ціну виробу на 30-40%.

Відмінними властивостями якості володіють харчові продукти, для яких крім органолептичних властивостей (смак, запах, зовнішній вигляд) важливим критерієм є живильна цінність і нешкідливість для здоров'я.

Зниження одного показника в харчових продуктах неможливо компенсувати підвищенням другого. Тому математично сукупна якість продукту виражається не сумою, а добутком усіх компонентів. Якщо один з них дорівнює нулю, то й загальна якість виробу буде дорівнювати нулю. Так, наприклад, якщо виріб не досягне параметрів, передбачених охороною здоров'я, вона у всіх випадках буде визнана непридатною для споживання [40, с.65].

У такий же спосіб необхідно деталізувати і поглиблювати критерії відновлення інших виробів. Однак, простого зіставлення з кращими вітчизняними й іноземними зразками для відновлення виробництва недостатньо.

Заміна виробів допускає і збільшення засобів, виділених на відновлення виробництва. Причому, мова йде не тільки про фінансові засоби, але й про можливості дослідницьких і проектних організацій, кількості й кваліфікації працівників, зайнятих передвиробничою підготовкою, а також виробничих, інвестиційних, будівельних та інших ресурсів.

При незмінному асортименті темп відновлення виробництва залежить від обсягу засобів, що витрачаються на дані цілі. Тільки з обліком цих двох основних економічних координат можна знайти найбільш доцільне рішення й обґрунтування темпи відновлення виробництва.

При відновленні виробів загальну суму капіталу можна витратити різним способом:

- на запозичення іноземного досвід, наприклад, у формі ліцензій;

- на проведення власних дослідницьких і проектних робіт;

- на прямий імпорт сучасних готових виробів, у результаті чого виключається як підготовка виробництва, так і саме виробництво виробів.

Виконуючи конкретний аналіз, важливо визначити, який варіант найбільш економічний сьогодні і найбільш прийнятний в існуючих умовах з урахуванням розвитку подій у перспективі [27, с.225].

Таким чином, виробничі потреби підприємств зумовлюють необхідність залучення ними позичкового капіталу, що стає складовою частиною їх авансованого капіталу. При такому залученні менеджери повинні прийняти надзвичайно важливе для підприємства рішення, що дає відповідь на запитання: чи економічно доцільно залучати позичковий капітал у конкретній виробничій ситуації, що склалася на підприємстві.

Обґрунтована відповідь на це запитання може бути дана на підставі порівняння норми прибутку на весь авансований капітал, що використовує підприємство у процесі виробництва, і процентної ставки за кредит. Якщо останній показник перевищує перший, то підприємству при інвестуванні економічно вигідніше орієнтуватися на власні кошти, не залучаючи при цьому позичковий капітал. Якщо ж норма прибутку на авансований капітал вища від процентної ставки за кредит, то має місце зростання прибутку на одиницю власного капіталу, тобто підприємству стає економічно вигідно залучати позичковий капітал.

Збільшення частки позичкового капіталу підвищує і ступінь ризику підприємства, оскільки при погіршенні кон'юнктури ринку така дія може призвести до істотного зниження прибутковості підприємства або навіть до його збитковості.

Описаний критерій доцільності залучення позичкового капіталу можна представити і у формалізованому вигляді. В основу математичного обґрунтування даного критерію кладеться формула визначення норми прибутку на власний капітал Р_вк (рентабельності власного капіталу):

,

де П прибуток підприємства;

ВК власний капітал підприємства.

Цю формулу можна подати у розгорнутому вигляді:

,

де ПВ прибуток до вирахування процентів за позички і сплати податків;

ПП величина процентних платежів по позичках;

СП ставка податку з прибутку, коефіцієнт.

Після здійснення необхідних математичних перетворень одержимо кінцеву формулу рентабельності власного капіталу:

,

де Р_ак норма прибутку на авансований капітал (рентабельність авансованого капіталу);

ПК позичковий капітал підприємства;

П_п процентна ставка за позичковий капітал, %.

З наведеної формули видно, що норма прибутку на власний капітал залежить від рентабельності авансованого капіталу (Р_ак) та від розміру ефекту, який отримує підприємство завдяки використанню позичкового капіталу. Цей ефект ще називають ефектом фінансового лівериджу. Кількісно він визначається через другу складову формули, тобто:

,

яка, в свою чергу, представлена двома частинами, а саме:

- коефіцієнтом фінансового лівериджу , що характеризує величину позичкового капіталу на одиницю вартості власного капіталу;

- диференціалом фінансового лівериджу (Р_ак П_п), що вказує на різницю між нормою прибутку на авансований капітал і процентною ставкою за кредит.

Рентабельність власного капіталу зростає лише тоді, коли різниця між Р_ак і П_п має позитивне значення, тобто коли рентабельність авансованого капіталу перевищує процентну ставку за позичковий капітал. І навпаки, якщо ця різниця має від'ємне значення, рентабельність власного капіталу знижуватиметься. Можливий і такий варіант, коли вираз (Р_ак П_п) дорівнює нулю. За цих обставин залучення позичкового капіталу не вплине на рентабельність власного капіталу. Тоді закономірно виникає питання: чи доцільно підприємству приймати рішення про залучення позичкового капіталу, коли наперед відомо, що така дія не забезпечить одержання додаткового ефекту у формі прибутку [10, с.117-119].

Відповідь на це питання у більшості випадків буде позитивною, оскільки таке залучення дає змогу збільшити масштаби виробництва і створити додаткові робочі місця. Більше того, за умови, що позичковий капітал був направлений на капіталовкладення, то після повернення позички весь прибуток, що раніше спрямовувався на виплату процентів, залишатиметься у розпорядженні підприємства, отже, зростатимуть його фінансові можливості та матеріальний добробут працівників.

Незважаючи на ґрунтовні докази доцільності застосування даного критерію, все ж він не завжди може служити єдиною підставою для прийняття управлінського рішення про залучення позичкового капіталу. Це пояснюється тим, що при застосуванні цього критерію не враховується такий важливий аспект господарської діяльності, як втрати (збитки) від вимушеного нездійснення підприємством певних господарських операцій через відсутність у нього необхідних ресурсів (коштів). Цілком вірогідно, що може скластися така виробнича ситуація в умовах дефіциту ресурсів, коли підприємству стає економічно вигідним скористатися позичковим капіталом навіть тоді, коли це призведе до зниження норми прибутку на його власний, а отже, і на авансований капітал.

Рішення про залучення позичкового капіталу в цій ситуації приймають тоді, коли втрати від нездійснення господарських операцій будуть більшими, ніж від залучення позичкового капіталу з вищою процентною ставкою порівняно з фактичною нормою прибутку на авансований капітал.

Рішення про заміну живої праці технікою, обладнанням є одним з найважливіших серед тих, що приймаються менеджерами економіки і виробництва, оскільки воно пов'язане з інвестиціями нерідко у великих обсягах, що вкладаються у виробництво з тривалим строком окупності. Реалізація цього рішення дає змогу істотно скоротити затрати живої праці, підвищити рівень її продуктивності.

При прийнятті рішення про заміну живої праці технікою закономірно постає питання: яку суму інвестицій підприємство може дозволити собі вкласти у виробництво (придбання обладнання, машин і механізмів, будівництво при необхідності виробничих приміщень, споруд, під'їзних шляхів), щоб зекономити таку кількість живої праці, завдяки вивільненню якої досягається вища ефективність виробництва порівняно з існуючим способом його ведення. Іншими словами, підприємство повинне з'ясувати, якими мають бути капіталовкладення, щоб не допустити втрат на постійних витратах тієї суми економії, яка досягається завдяки вивільненню робочої сили. Відповідь на це запитання може бути вичерпною за умови обґрунтованого визначення необхідної вихідної інформації і правильного використання при розрахунках відомого в економічній теорії принципу: заміна живої праці минулою доцільна лише тоді, коли вартість машини нижча від вартості робочої сили, яку вона заміщує [27; 38; 50; 51].

Підготовка вихідної інформації передбачає розрахунок річної суми витрат на 1000 грн. капіталовкладень, що спрямовуються на заміну живої праці минулою, і витрат на робочу силу, яка буде вивільнена завдяки механізації виробництва або заміні старого обладнання новим, що вимагає менших витрат живої праці. Загальна сума витрат на 1000 грн. інвестицій складається з постійних затрат (амортизація, страхування, податок на майно і процент на вкладений капітал і змінних витрат (ремонт, технічний догляд, спожита енергія, пальне).

Витрати на робочу силу В_рс, яка вивільняється в процесі механізації виробництва, визначають за формулою:

В_рс = Т_гс Т_рд К_рд К_сн ,

де Т_гс тарифна годинна ставка;

Т_рд тривалість робочого дня в годинах;

К_рд кількість робочих днів, які відпрацював працівник протягом року;

К_сн коефіцієнт соціальних нарахувань на заробітну плату (обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування тощо).

На основі цих даних визначають суму капіталовкладень, за якої витрати в умовах механізації виробництва збігаються із витратами на робочу силу, що вивільняється. Розрахунок ведуть за формулою:

,

де КВ_З «зрівноважені» капіталовкладення, за яких витрати в умовах механізації виробництва збігаються з витратами на робочу силу, що вивільняється;

П_З загальна сума витрат (постійних і змінних) з розрахунку на 1000 грн. капіталовкладень.

Розрахована таким способом сума «зрівноважених» капіталовкладень означає, що підприємство матиме економію, якщо інвестиції на заміну одного працівника чи групи працівників будуть меншими від цієї суми. Зрозуміло, що економія буде тим більша, чим менші будуть фактичні капіталовкладення порівняно з показником КВ_З, і навпаки. Підприємство буде зазнавати збитків, якщо фактичні капіталовкладення перевищуватимуть «зрівноважені».

Для обґрунтованого прийняття даного рішення насамперед слід точно визначити коло витрат, пов'язаних з утриманням техніки, а також здійснити їх обґрунтований розподіл на постійні і змінні. Ці витрати є складовою усіх витрат підприємства. їх розмір в абсолютному і відносному виразі зростає з підвищенням ступеня забезпеченості виробництва необхідними силовими і робочими машинами, їх різким подорожчанням та подорожчанням пально-мастильних матеріалів. Щоб не допустити невиправданого зростання витрат на утримання техніки і по можливості їх мінімізувати, необхідно ґрунтовно знати механізм формування окремих складових елементів цих витрат і завдяки цьому здійснювати адекватний умовам підприємства режим економії [38, с.177].

Усі витрати на утримання техніки за характером їх виникнення поділяють на постійні і змінні. Постійні витрати це витрати володіння технікою, які не залежать від інтенсивності її використання: кількості годин роботи, виконаного обсягу робіт. У даний час на підприємствах України ці витрати представлені амортизацією, страховими платежами (на розсуд підприємства) і витратами на утримання приміщень, де зберігається техніка. У країнах з розвинутою ринковою економікою, крім названих, до постійних відносять і такі види витрат, як проценти і податок на майно. Процентні витрати дорівнюють процентній ставці за кредит, що був узятий для купівлі техніки. За умови, що вона придбана за власні кошти, розмір цих витрат розраховують як добуток процентної ставки на середню величину капіталовкладень, визначену як частка від ділення суми початкової і ліквідаційної вартості на два. Процентна ставка у даному випадку береться на рівні найбільш вірогідної норми прибутку на авансований капітал.

Змінні витрати на техніку безпосередньо пов'язані з її експлуатацією. До них відносять витрати на пальне і мастила, ремонт техніки, оплату праці працівників, які її обслуговують, інші витрати (наприклад, ганчірний матеріал). Сума постійних і змінних витрат дає загальні річні витрати на утримання техніки. Діленням цих витрат по машинному парку на загальний обсяг виконаних робіт у відповідних одиницях вимірювання визначають собівартість одиниці цих робіт. По окремих машинах доцільно визначати собівартість 1 одиниці виконуваних ними робіт (оранка, сівба, культивація тощо). У загальні витрати при цьому включають і витрати на утримання тих причіпних і начіпних машин та знарядь, в агрегаті з якими працює та чи інша машина [25, с.317].

Обсяг річних витрат по утриманню техніки на одиницю робіт (продукції) залежить від трьох факторів: строку її служби, співвідношення між постійними і змінними витратами, обсягу виконуваних робіт. Із збільшенням першого і третього факторів та зменшенням частки постійних витрат у загальній їх сумі собівартість одиниці робіт (продукції) зменшується, і навпаки.

Співвідношення між постійними і змінними витратами на утримання техніки є важливим економічним параметром, за допомогою якого є можливість правильно розв'язувати важливі питання господарської діяльності. Одним з таких питань є обґрунтування обсягу робіт, за якого досягається беззбитковість роботи власної техніки порівняно з її підрядом. Важливість розв'язання цієї проблеми посилюється тим, що для багатьох підприємств України гострою є проблема нестачі окремих видів техніки для виконання відповідних робіт. Одним з варіантів розв'язання цієї проблеми є створення спеціалізованих сервісних фірм, які надають підрядні послуги таким підприємствам за певну плату [10, с.188].

Із зміцненням економіки таких підприємств кожному з них слід прийняти рішення: чи продовжувати користуватися послугами підрядної фірми, чи краще придбати власну техніку для виконання за даного обсягу робіт. Щоб це рішення було обґрунтованим, необхідно розрахувати річні постійні витрати на утримання потрібної техніки, а також витрати по ній з розрахунку на одиницю виконуваних робіт. Водночас потрібно знати вартість підряду за одиницю роботи, виконуваної даним видом техніки.

Тоді обсяг робіт, за якого підприємство досягає беззбиткової роботи власної техніки порівняно з її підрядом, можна визначити за формулою:

,

де О_Р обсяг робіт, за якого досягається беззбитковість роботи власної техніки;

П_В постійні витрати на утримання техніки протягом року;

В_П вартість підряду техніки за одиницю роботи;

З_В змінні витрати на утримання техніки з розрахунку на одиницю роботи.

Щоб дане рішення було обґрунтованим, необхідно здійснити в динаміці аналіз співвідношення між постійними і змінними витратами на техніку, що розглядається як можливий об'єкт заміни. Існує багато причин, що зумовлюють необхідність такої заміни, проте однією з найважливіших є специфічність руху річних витрат на володіння і експлуатацію техніки впродовж строку її служби.

В умовах застосування методів прискореної амортизації в перші роки експлуатації техніки сукупні витрати на її утримання дещо знижуються за рахунок постійних витрат (головним чином завдяки зменшенню амортизаційних відрахувань). Проте в наступні роки, в міру старіння техніки сукупні витрати починають зростати через збільшення витрат пально-мастильних матеріалів і перевищення темпів зростання витрат на її ремонт над темпами зниження амортизаційних відрахувань. Іншими словами, зростання сукупних витрат починається тоді, коли зниження постійних витрат не в змозі компенсувати зростання змінних витрат, пов'язаних з експлуатацією техніки.

Якщо в результаті такого зростання сукупні витрати досягають їх початкової величини (у перший рік експлуатації техніки), то це і є сигналом для порушення питання про заміну старої техніки на нову.

Проте тут не слід приймати поспішного рішення. Спочатку слід детально прогнозувати витрати на утримання старої техніки на наступний рік і порівняти їх із середньорічними витратами на нову техніку протягом усього строку її служби. Заміна економічно доцільна лише тоді, коли вказані витрати на стару техніку перевищують середньорічні витрати на нову аналогічного зразка.

В сучасних умовах економічно сильні підприємства з метою швидшого оновлення своєї матеріально-технічної бази і досягнення на цій основі кращих результатів виробництва, підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, очевидно, продаватимуть свою техніку щодо завершення строку її служби.

Втрати від придбання нової техніки (обладнання): потрібний більший обсяг капіталовкладень, зростають витрати на амортизацію і страхові платежі; збільшується податок (проценти) на майно; за нестачі власного капіталу потрібний кредит, що призводить до появи додаткових витрат на виплату процентів за користування кредитом, нерідко необхідні витрати на перекваліфікацію працівників, що обслуговують нову техніку [11, с.78].

Втрати і загрози при придбанні потриманої техніки: зростають витрати на ремонт, пальне, мастила і нерідко на робочу силу, яка обслуговує стару техніку; вона, як правило, менш продуктивна; має нижчу надійність в експлуатації.

Порівняння переваг і втрат зводиться насамкінець до визначення обсягу річних витрат на експлуатацію нової і потриманої техніки на одиницю роботи і до оцінки можливостей забезпечення надійності при експлуатації техніки.

Розділ 2

Аналіз процесу управління фінансовими ресурсами ТОВ «Окланд»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Окланд» (надалі - ТОВ «Окланд») є юридичною особою, яке створено на засадах угоди між фізичними особами - громадянами України - шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, та є самостійним суб'єктом підприємницької діяльності і діє у відповідності з законодавчими актами України, положеннями власного Статуту, Установчого договору на засадах повного госпрозрахунку, самоокупності та самофінансування, самостійно встановлює напрямки своєї діяльності, обсяг та структуру виробництва, здійснює планування, реалізує продукцію (товари, роботи, послуги). Підприємство зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 15.07.96 №17513.

ТОВ «Окланд» створено з метою задоволення суспільних потреб у його продукції, роботах та послугах, одержання прибутку, реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників та членів трудового колективу товариства.

Напрямами діяльності ТОВ «Окланд» є:

- виготовлення і реалізація металоформ, оснастки та товарної арматури для виробництва залізобетонних конструкцій;

- виготовлення і реалізація будівельно-монтажної оснастки та нестандартного обладнання для промислових підприємств та організацій;

- торговельна діяльність (у тому числі оптова, дрібнооптова, роздрібна, комісійна та консигнаційна торгівля);

- створення мережі підприємств побутового обслуговування;

- здійснення посередницьких, комерційних, дилерських та дистриб'юторських послуг виробничого та невиробничого характеру.

Розмір статутного фонду підприємства може змінюватися за згодою між учасниками у порядку, передбаченому чинним законодавством та Установчим договором.

Прибуток ТОВ «Окланд» утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці з балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитам банків та по облігаціям, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після вказаних розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів та рішень зборів учасників визначає напрямки його використання.

ТОВ «Окланд» реалізує свою продукцію (товари, роботи, послуги) за цінами, встановленими ним самостійно, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством.

В умовах формування ринкових відносин в Україні, методика аналізу господарської діяльності спрямована в першу чергу на дослідження таких сторін діяльності, як конкурентноздатність, фінансова стійкість, платоспроможність.

Перехід до ринкових відносин для підприємств пов'язаний з можливістю господарської невизначеності та підвищеного ризику, тому виникає необхідність проведення поточного і оперативного контролю показників фінансового стану. Показники платоспроможності і фінансової стабільності ТОВ «Окланд» наведено у таблиці 2.1.

Дані таблиці 2.1 свідчать, що показники діяльності підприємства ТОВ «Окланд» дещо нижчі від нормативів, проте протягом досліджуваного періоду зберігаються позитивні тенденції в діяльності даного підприємства. Так, коефіцієнт покриття загалом має позитивну динаміку. Якщо в 2006 році він становив 1,5, то вже в 2007 даний показник збільшився до 1,55. Стосовно коефіцієнта швидкої ліквідності слід відмітити, що він також поступово зростає - в 2007 році збільшився на 0,3 порівняно з 2006 роком. Тенденція до збільшення спостерігається і щодо показника абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу досліджуваного підприємства (таблиця 2.2).

Таблиця 2.1

Показники платоспроможності і фінансової стабільності ТОВ «Окланд»

№ п/п	Показники	Нормативне значення	2006 рік	2007 рік	Відхилення 2007 року до 2006 року
1.	Коефіцієнт покриття	> 1	1,5	1,55	+ 0,05
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6-0,8	0,3	0,4	+ 0,3
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	> 0 збільшення	0,4	0,5	+ 0,1
4.	Чистий оборотний капітал (тис. грн.)	> 0 збільшення	10452,0	11254,8	+ 802,8

Дані таблиці 2.2 свідчать як про позитивну так і негативну динаміку розвитку даного підприємства. Коефіцієнт платоспроможності ТОВ «Окланд» має тенденцію до зниження. Якщо в 2006 році цей показник становив 0,6, то в 2007 році він зменшився до 0,4, що не відповідає нормі і свідчить про зниження платоспроможності підприємства.

Таблиця 2.2

Показники ліквідності ТОВ «Окланд»

№ п/п	Показники	Нормативне значення	2006 рік	2007 рік	Відхилення 2007 року до 2006 року
1.	Коефіцієнт автономії	> 0,5	0,6	0,4	- 0,2
2.	Коефіцієнт фінансування	< 1 зменшення	0,2	0,2	-
3.	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами	> 0,5	0,4	0,7	+ 0,3
4.	Коефіцієнт маневреності	> 0 збільшення	0,3	0,5	+ 0,2

Що стосується коефіцієнту фінансування, то він залишився незмінним. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами ТОВ «Окланд» дещо збільшився у 2007 році, порівняно з 2006 роком (на 0,3). Позитивна динаміка спостерігається і щодо коефіцієнта маневреності. Він збільшився на 0,2.

Показники ділової активності ТОВ «Окланд» наведено у таблиці 2.3. В 2007 році збільшилась питома вага основного капіталу фірми та спроможність самофінансування. Інші показники використання коштів погіршились, що свідчить про неефективне використання власних коштів підприємства. Здатність підприємства розрахуватись по своїм зобов'язанням характеризує ліквідність (платоспроможність).

Таблиця 2.3

Аналіз ділової активності ТОВ «Окланд»

№ п/п	Показники	2006 рік	2007 рік	Відхилення 2007 року до 2006 року
1.	Коефіцієнт оборотності активів	1,9	1,8	- 0,1
2.	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	9,6	8,4	- 1,2
3.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	0,2	0,6	+ 0,4
4.	Строк погашення дебіторської заборгованості	5,6	4,2	- 1,4
5.	Строк погашення кредиторської заборгованості	1,3	0,6	- 0,7
6.	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	4,3	6,0	+ 1,7
7.	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	2,8	1,9	- 0,9
8.	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	2,2	2,6	+ 0,4

Також необхідно відмітити, що в 2007 році спроможність покриття заборгованості поліпшилась, але все ще залишається незадовільною. Загальна ліквідність характеризується позитивно, вона протягом року не збільшилась.

Спроможність ТОВ «Окланд» розраховуватись з боргами є негайно незадовільною і вона ще погіршилась. Також не на належному рівні знаходиться спроможність покривати кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської, хоча цей показник поліпшився. Показники рентабельності підприємства наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз рентабельності ТОВ «Окланд»

№ п/п	Показники	2006 рік	2007 рік	Відхилення 2007 року до 2006 року
1.	Коефіцієнт рентабельності активів	10,5	8,5	- 2,0
2.	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	4,8	5,6	+ 0,8
3.	Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,02	0,03	+ 0,01

Підсумовуючи проведений аналіз діяльності ТОВ «Окланд» треба зауважити, що в 2007 році фінансовий стан підприємства був автономним, незалежність від зовнішніх джерел фінансування збільшилась. Мобільність та маневреність коштів погіршилась і є незадовільною, фінансова стійкість фірми є досить високою і на кінець року ще збільшилась. Довгострокової заборгованості товариство не має.

В цілому загальний та фінансовий стан ТОВ «Окланд» характеризується як автономний і стійкий, є можливість самофінансування. Проблемами є зменшення фондовіддача основних засобів і зменшення рентабельності активів (таблиця 2.4). Розглянемо стан і рух товарних запасів ТОВ «Окланд».

Дані роздрібного товарообігу (таблиці 2.5, 2.6) дають підстави зазначити, що підприємство (при товарообігу 30664,6 тис. грн. за наступний період та 2224,9 тис. грн. за минулий період) має незначну зміну товарообігу за рік - 839,6 тис. грн., що в динаміці складає 137,73 тис. грн., збільшення товарообігу викликало збільшення надходження товарів за рахунок посередників на 472,38 тис. грн., що в динаміці складає 134,02% та інших постачальників на 70,68 тис. грн. або на 22,5%.

Таблиця 2.5

Аналіз товарообігу ТОВ «Окланд»

Квартали	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+; -)	Динаміка, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1.	496,8	22,3	646,6	21,1	149,8	130,15
2.	504,8	22,69	676,3	22,07	171,5	133,97
3.	592,1	26,61	858,4	28,1	266,3	144,97
4.	631,2	28,37	883,2	28,82	252	139,92
За рік	2224,9	100	3064,5	100	839,6	137,73

Таблиця 2.6

Аналіз роздрібного товарообігу ТОВ «Окланд» по товарних групах

Товарні групи	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+; -)	Динаміка, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Кекси 225 г «Датская Сказка»	11,12	0,5	15,32	0,5	4,2	137,72
Рулети з фруктовою начинкою 200 г	166,8	4,8	137,9	4,5	31,1	129,13
Рулети с шоколадною начинкою 200 г	89	4	116,45	3,8	27,45	130,85
Шоколад «Bossner»	233,74	15	490,32	16	156,58	146,92
Шоколад «Mauxion»	100,12	4,5	147,1	4,8	46,58	146,92
Косметичні вироби фірми «Brelil»	122,37	5,5	144,03	4,7	21,66	117,7
Косметичні вироби фірми «Sarbec»	111,24	5	183,83	6	72,63	165,28
Косметичні вироби фірми «Cliven»	667,47	30	960,32	31,5	297,85	144,62
Косметичні вироби фірми «Mirato»	166,87	7,5	214,51	7	47,64	128,55
Господарські товари	516,17	23,2	649,68	212	133,54	125,86
Разом	2224,9	100	3064,5	100	839,6	137,73

При аналізі товарообігу по товарних групах можливо відмітити значне збільшення товарообігу 8 гр. - на 297,85 тис. грн. або 44,62 % та 10 гр. - на 133,54 тис. грн. або 25,86%.

Таблиця 2.7

Аналіз товарних запасів ТОВ «Окланд»

Групи товарів	2006 рік	2007 рік	Норма ТЗ	Відхилення
	за період	серед-ньоден-ний	тис. грн.	дні	дні	днів	тис. грн.
Кекси 225 г «Датская Сказка»	15,39	0,04	0,96	24	22	2	0,08
Рулети з фруктовою начинкою 200 г	137,9	0,38	2,66	7	9	- 2	- 0,76
Рулети с шоколадною начинкою 200 г	116,45	0,32	7,04	22	13	9	2,88
Шоколад «Bossner»	490,32	1,36	40,8	30	29	1	1,36
Шоколад «Mauxion»	147,1	0,41	7,38	18	19	- 1	- 0,41
Косметичні вироби фірми «Brelil»	144,03	0,4	10	25	24	1	0,4
Косметичні вироби фірми «Sarbec»	183,87	0,51	8,67	17	18	- 1	- 0,51
Косметичні вироби фірми «Cliven»	965,32	2,68	32,16	12	14	- 2	- 5,36
Косметичні вироби фірми «Mirato»	214,51	0,6	6	10	11	- 1	- 0,6
Господарські товари	643,63	1,81	38,01	21	20	1	1,81
Разом	3064,5	8,51	153,68	186	179	7	59,57

Далі проведемо аналіз товарних запасів досліджуваного підприємства. Відповідні дані наведено у таблицях 2.7, 2.8.

Аналізуючи стан і рух товарних запасів ТОВ «Окланд», можливо відмітити, що валовий дохід збільшився на 83,8 тис. грн., або на 28%, витрати обігу збільшились на 44,21 тис. грн., або на 19,88%, балансовий прибуток збільшився на 44,21 тис. грн., або на 44,93%. Збільшення товарообігу викликало збільшення балансового прибутку на 27,87 тис. грн., зміна валового доходу вплинула на збільшення прибутку на 28 тис. грн., та зміни витрат обігу зменшили прибуток на 39,81 тис. грн.

Таблиця 2.8

Аналіз надходження товарів ТОВ «Окланд»

Постачальники	2006 рік	2007 рік	Відхилення (+; -)	Динаміка, %
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
Виробничі підприємства	772,13	31,2	962,75	30	190,32	124,65
Посередники	1388,35	56,1	1860,73	58	472,38	134,02
Інші	314,3	12,7	389,98	12	70,68	122,5
Разом	2474,78	100	3208,16	100	733,38	129,63

Таким чином, за останній рік фінансові показники ТОВ «Окланд» набули незначних змін. Підприємство має збільшення товарообігу на 839,6 тис. грн., що в динаміці складає 137,73 тис. грн., збільшення товарообігу викликало збільшення надходження товарів за рахунок посередників на 472,38 тис. грн., що в динаміці складає 134,02% та інших постачальників на 70,68 тис. грн., або на 22,5%.

Збільшення товарообігу викликало збільшення балансового прибутку на 27,87 тис. грн., зміна валового доходу вплинула на збільшення прибутку на 28 тис. грн., та зміни витрат обігу зменшили прибуток на 39,81 тис. грн.

Взагалі, фінансовий стан підприємства можна визначити як стійкий.

2.2 Аналіз динаміки сплати та структури податкових платежів підприємства

Кожен працюючий, якщо він пов'язаний трудовими відносинами з підприємствами, організаціями, фізичними особами, що використовують працю найманих робітників - є платником податків.

Згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 далі № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є: всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, суспільні та інші установи й організації, а також фізичні особи - що використовують працю найманих робітників; фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що не використовують працю найманих робітників; фізичні особи, що працюють на умовах контракту (трудового договору).

Об'єктом в нашому випадку, на якого нараховується збір, - 32%, (а на заробітну плату інвалідів - 2%) є фактичні витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятим відповідно до Закону України «Про оплату праці», за винятком сум: нарахованих допомог по тимчасовій непрацездатності, допомог виплачених на поховання, сум перевищення 1000 грн. сукупнообкладаючого доходу працюючого в поточному місяці, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) по угодам цивільно-правового характеру.

Із сум, що нараховуються працюючим підприємств, організації утримують суми в розмірі: 1% від загальної суми нарахувань, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., 2% від загальної суми нарахувань, що перевищує 150 грн., але в межах до 1000 грн. (згідно ухвали КМУ від 13 липня 2002 долі № 1064.

На рис. 2.1 та 2.2 відповідно наведена динаміка податкових відрахувань у спеціальні фонди та суми комунального податку ТОВ «Окланд» (тис. грн.) за 2004-2007 роки.

Здійснимо аналіз відрахувань ТОВ «Окланд» за 2004-2007 роки в спеціальні фонди, тобто в Пенсійний фонд, Фонд сприяння безробіття та Фонд соціального страхування.

Дані, які характеризують зростання обсягів відрахувань в спеціальні фонди в загальному обсягу фонду оплати праці на ТОВ «Окланд», представлені в таблиці 2.9.

Рис. 2.1. Динаміка суми відрахувань у спеціальні фонди ТОВ «Окланд» за 2004-2007 роки.

Слід відзначити збільшення відрахувань у спеціальні фонди за останні роки. Отже, відрахування в Пенсійний фонд збільшилися на 7,85 тис. грн. у 2005 році, та на 3,9 тис. грн. і 8,49 тис. грн. у 2006 і 2007 роках відповідно. Відрахування на соціальне страхування по лікарняним у 2005 році збільшилось на 0,72 тис. грн. та на 1,07 тис. грн. і 1,12 тис. грн. у 2006 і 2007 роках відповідно.

Аналізуючи структуру відрахувань у спеціальні фонди, зазначимо, що велику частку в загальній сумі податкових платежів займає Пенсійний фонд, найменшу - соціальне страхування на випадок безробіття. Це свідчить, про те, що держава дбає про інтереси своїх громадян, але потрібно більш уваги приділяти також соціальному страхуванню, як на випадок безробіття, так і від нещасних випадків, що певною мірою дозволило би не тільки зменшити рівень безробіття на Україні, а і застрахувати громадян від голодного існування.

Рис. 2.2. Структура відрахувань в спеціальні фонди в загальній сумі податкових платежів ТОВ «Окланд» за 2004-2007 роки.

При аналізі суми відрахувань у спеціальні фонди ТОВ «Окланд» (рис. 2.1, 2.2) за 2004-2007 роки, слід відмітити певне збільшення відрахувань в Пенсійний фонд та фонд соціального страхування, що по-перше свідчить про збільшення фонду оплати праці, та по-друге, про те, що керівництво підприємства дбає про інтереси своїх працівників.

Аналіз структури відрахувань в спеціальні фонди в загальній сумі податкових платежів ТОВ «Окланд» свідчить, що перше місце по вагомості займають відрахування в пенсійний фонд, друге та третє місце займають соціальне страхування на випадок безробіття та прибутковий податок з громадян, та останнє місце належить відрахуванню на соціальне страхування від нещасних випадків та комунальному податку. Це свідчить про те, що держава повинна більш уваги приділяти страхування громадян.

Таблиця 2.9

Обсяг відрахувань в цільові фонди в загальному обсягу фонду оплати праці ТОВ «Окланд» за 2004-2007 роки

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік
ФОП, тис. грн.	96,7	121,3	133,4	160,0
Пенсійний фонд, тис. грн.	30,95	38,80	42,70	51,19
Соціальне страхування по лікарняним, тис. грн.	2,80	3,52	3,87	4,64
Соціальне страхування по безробіттю 2,1%, тис. грн.	2,03	2,55	2,80	3,36
Соціальне страхування від нещасних випадків, тис. грн.	0,99	1,24	1,36	1,63

2.3 Аналіз управління оборотними активами підприємства

За наведеним балансом (таблиця 2.10) підприємства визначимо необоротні та оборотні активи підприємства, власні та залучені кошти, оборотний, чистий оборотний та власний оборотний капітал.

Таблиця 2.10

Баланс підприємства, тис. грн.

Активи	Пасиви
Основні засоби	450	Статутний капітал	400
Нематеріальні активи	70	Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	90
ТМЗ	320	Довгострокові кредити банків	200
Дебіторська заборгованість	100	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	120
Грошові кошти	50	Інші поточні зобов'язання	180
Усього	990	Усього	990

До необоротних активів підприємства належать основні засоби та нематеріальні активи (450 + 70 = 520 тис. грн.), до оборотних - товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість та грошові кошти (320 + 100 + 50 = 470 тис. грн.). Власні кошти підприємства складаються зі статутного капіталу та нерозподіленого прибутку (400 + 90 = 490 тис. грн.); залучені кошти - із довгострокових кредитів, кредиторської заборгованості та інших поточних зобов'язань (200 + 120 + 180 = 500 тис. грн.). Поточними зобов'язаннями є кредиторська заборгованість та інші поточні зобов'язання (120 + 180 = 300 тис. грн.). Оборотний капітал, який визначається обсягом оборотних активів підприємства, становить 470 тис. грн. Чистий оборотний капітал визначається як різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, тобто 470 - 300 = 170 тис. грн. Власного оборотного капіталу підприємство не має, оскільки всі власні кошти вкладено в необоротні активи (490 - 520 < 0).

На початку 2008 року ТОВ «Окланд» придбало обладнання для цеху металоконструкцій на суму 50000 грн. Транспортні витрати на доставку обладнання становили 300 грн., витрати, пов'язані з монтажем та введенням в експлуатацію - 600 грн. Протягом року було проведено модернізацію обладнання, витрати на яку дорівнюють 3000 грн., нараховано знос у розмірі 12000 грн., частину обладнання вартістю 10000 грн. наприкінці року передано у фінансовий лізинг. За цей час ринкові ціни на подібне обладнання знизились до 47000 грн., а з урахуванням ступеня зносу - до 34000 грн.

Визначимо первісну вартість обладнання, а також балансову та відновну вартість через рік після придбання, тобто на кінець 2007 року.

Первісна вартість обладнання становить: 50000 + 300 + 600 = 50900 грн., оскільки до неї включаються витрати на придбання, доставку, монтаж та введення в експлуатацію обладнання. Відновна вартість дорівнює 34000 грн. Вона визначається сумою коштів, які необхідно в даний момент витратити на придбання такого обладнання. Витрати на модернізацію становлять 6% балансової вартості обладнання на початок року (3 : 50 Ч 100%), отже, збільшують балансову вартість і підлягають амортизації. Слід зазначити, якщо витрати на модернізацію не перевищують 5% балансової вартості обладнання на початок року, вони можуть бути віднесені до валових витрат підприємства.

Вартість обладнання, переданого у фінансовий лізинг, зменшує балансову вартість обладнання на відповідну величину. У результаті цього балансова вартість обладнання на кінець 2007 року становила:

50900 + 3000 - 12000 - 10000 = 25900 грн.

На початку 2008 року для потреб автотранспортного цеху придбано автомобіль, за який було сплачено 25,5 тис. грн. Ринкові ціни на такий автомобіль коливаються в межах 26-27 тис. грн. На зборах засновників його оцінено на суму 26,8 тис. грн. Визначимо, первісну вартість автомобіля, враховуючи, що автомобіль передано як внесок до статутного капіталу, в безоплатне та безстрокове користування, причому придбаний він за кошти ТОВ «Окланд».

При передачі автомобіля як внеску до статутного капіталу його первісна вартість становила 26,8 тис. грн., оскільки її визначали збори засновників. Оскільки автомобіль придбано за кошти підприємства, його вартість дорівнює сумі сплачених за нього коштів і становить 25,5 тис. грн. У разі передачі автомобіля в безоплатне і безстрокове користування його вартість визначається на основі середньоринкових цін, і становить 26,5 тис. грн.

Первісна вартість основних засобів цеху металоформ і оснастки (В_п) - 50 тис. грн. Строк корисного використання (n) - 5 років.

Визначимо щорічні амортизаційні відрахування та балансову вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації (таблиця 2.11) для наступних варіантів: В_л = 0; В_л = 5 тис. грн.

За формулою А = В_n : n = 50 : 5 = 10 тис. грн.

За формулою А = (В_n - В_л) : n = (50 - 5) : 5 = 9 тис. грн.

Первісна вартість обладнання інструментального цеху - 12 тис. грн. Строк корисного використання - 5 років.

Визначимо норму амортизації, щорічні амортизаційні відрахування, балансову вартість обладнання на кінець кожного року та ліквідаційну вартість при застосуванні методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ) (таблиця 2.12).

Згідно з формулою N_a = 100% : n = 100% : 5 = 20%.

Ліквідаційна вартість обладнання (вартість на кінець 2007 року) для методів зменшуваного залишку та подвійного зменшуваного залишку становить відповідно 3,93 і 0,93 тис. грн.

Таблиця 2.11

Амортизаційні відрахування та балансова вартість основних засобів на кінець кожного року при застосуванні лінійного методу нарахування амортизації

Рік	Амортизаційні відрахування , тис. грн.	Балансова вартість, тис. грн.	Амортизаційні відрахування , тис. грн.	Балансова вартість, тис. грн.
2003	10	50 - 10 = 40	9	50 - 9 = 41
2004	10	40 - 10 = 30	9	41 - 9 = 32
2005	10	30 - 10 = 20	9	32 - 9 = 23
2006	10	20 - 10 = 10	9	23 - 9 = 14
2007	10	10 - 10 = 0	9	14 - 9 = 5

Таблиця 2.12

Результати застосування методів зменшуваного залишку (МЗЗ) та подвійного зменшуваного залишку (МПЗЗ)

Рік	Амортизаційні відрахування , тис. грн.	Балансова вартість (МЗЗ)	Амортизаційні відрахування , тис. грн.	Балансова вартість (МПЗЗ)
2003	12 Ч 2,4 = 2,4	12 - 2,4 = 9,6	12 Ч 2 Ч 0,2 = 4,8	12 - 4,8 = 7,2
2004	9,6 Ч 0,2 = 1,92	9,6 - 1,92 = 7,68	7,2 Ч 2 Ч 0,2 = 2,88	7,2 - 2,88 = 4,32
2005	7,68 Ч 0,2 = 1,54	7,68 - 1,54 = 6,14	4,32 Ч 2 Ч 0,2 = 1,73	4,32 - 1,73 = 2,59
2006	6,14 Ч 0,2 = 1,23	6,14 - 1,23 = 4,91	2,59 Ч 2 Ч 0,2 = 1,04	2,59 - 1,04 = 1,55
2007	4,91 Ч 0,2 = 0,98	4,91 - 0,98 = 3,93	1,55 Ч 2 Ч 0,2 = 0,62	1,55 - 0,62 = 0,93

Первісна вартість устаткування цеху по виготовленню металевих та броньованих дверей (В_n) - 40 тис. грн., а ліквідаційна (В_л) - 4 тис. грн., строк корисного використання - 4 роки, загальний виробничий ресурс (К) - 400 тис. виробів. Кількість виробленої продукції за роками наведено у таблиці 2.13.

Визначимо щорічні амортизаційні відрахування методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції.

Таблиця 2.13

Кількість вироблених металевих та броньованих дверей

Рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Кількість, тис. шт.	100	110	100	90

Щорічні амортизаційні відрахування методом списання вартості за сумою років корисного використання визначаються за формулою:

A_i = (B_n - B_л) Ч n_i : n,

де n = 1 + 2 + 3 + 4 = 10;

B_n - B_л = 40 - 4 = 36 тис. грн.

Щорічні амортизаційні відрахування відповідно до обсягу виробленої продукції розраховують за формулою:

A_i = (B_n - B_л) Ч K_i : K,

де K = 400 тис. грн.;

B_n - B_л = 40 - 4 = 36 тис. грн.

Результати розрахунків наведено у таблиці 2.14.

На початок 2008 року залишкова вартість основних засобів групи 1 становить 9000 грн., групи 2 - 2000 грн.

Визначимо щоквартальні амортизаційні відрахування за методом, який використовують у податковому обліку, а також залишкову вартість основних засобів за групами на кінець кожного кварталу (таблиця 2.15).

Таблиця 2.14

Щорічні амортизаційні відрахування визначені методами списання вартості за сумою років корисного використання; відповідно до обсягу виробленої продукції

Рік	, тис. грн.	, тис. грн.
2004	А1 = 36 Ч 4 : 10 = 14,4	А1 = 36 Ч 100 : 400 = 9
2005	А2 = 36 Ч 3 : 10 = 10,8	А2 = 36 Ч 110 : 400 = 9,9
2006	А3 = 36 Ч 2 : 10 = 7,2	А3 = 36 Ч 100 : 400 = 9
2007	А4 = 36 Ч 1 : 10 = 3,6	А4 = 36 Ч 90 : 400 = 8,1

Норми амортизації для основних засобів груп 1 і 2 становлять відповідно 2% і 10% і застосовують до балансової вартості засобів на початок звітного кварталу.

Таблиця 2.15

Щоквартальні амортизаційні відрахування та залишкова вартість основних засобів за групами

Рік	Амортизаційні відрахування , грн.	Балансова вартість, група 1	Амортизаційні відрахування , грн.	Балансова вартість, група 2
2004	9000 Ч 0,02 = 180	8820	2000 Ч 0,1 = 200	1800
2005	8820 Ч 0,02 = 176,4	8643,6	1800 Ч 0,1 = 180	1620
2006	8643 Ч 0,02 = 172,9	8470,7	1620 Ч 0,1 = 162	1458
2007	8470,7 Ч 0,02 = 169,4	8301,3	1458 Ч 0,1 = 145,8	1312,2

Визначимо системну та змінну складові оборотного капіталу (ОК), а також середнє значення оборотного капіталу за рік. Обсяг оборотних активів за місяцями наведено у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16

Обсяг оборотних активів за місяцями 2007 року

	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
Обсяг оборотних активів, тис. грн.	200	195	203	212	253	266	281	290	272	267	243	229

Системна складова, яка визначається мінімальним значенням ОК, становить 195 тис. грн. Змінна складова визначається як різниця між максимальним і мінімальним значеннями ОК, тобто 290 - 195 = 95 тис. грн. Середнє значення ОК обчислимо за формулою середнього арифметичного:

Чиста виручка від реалізації освітлювальної опори - 2000 грн. Для виготовлення освітлювальної опори використовується 3 комплектуючі (К₁, К₂, К₃), інші витрати на виготовлення та реалізацію становлять 200 грн.

Визначимо прибуток підприємства від реалізації цього виробу, розраховуючи собівартість комплектуючих за методами ФІФО, ЛІФО та середньозваженої вартості. Дані для розрахунку собівартості комплектуючих наведено у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17

Вихідні дані для розрахунку собівартості комплектуючих освітлювальної опори

Дата поставки	K1	K2	K3
	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.	Ціна за штуку, грн.	Кількість, шт.
05.01.2007	680	200	450	200	300	200
14.03.2007	695	500	480	500	310	500
25.04.2007	710	300	500	300	320	300

За методом ФІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю перших за часом надходження, тобто собівартістю комплектуючих, які надійшли 05.01.2008 року. Прибуток від реалізації виробу дорівнює:

П = Чиста виручка - Витрати =

= 2000 - 680 - 450 - 300 - 200 = 370 грн.

За методом ЛІФО собівартість комплектуючих визначається собівартістю останніх за часом надходження, тобто, собівартістю комплектуючих, які надійшли 25.04.2008 року. Прибуток від реалізації виробу буде таким:

П = Чиста виручка - Витрати =

= 2000 - 710 - 500 - 320 - 200 = 270 грн.

Собівартість комплектуючих (С_к) за методом середньозваженої вартості обчислимо діленням сумарної вартості комплектуючих на їх загальну кількість:

С_к = (680 Ч 200 + 695 Ч 500 + 710 Ч 300) :

: (200 + 500 + 300) = 696,5 грн.;

С_к = (450 Ч 200 + 480 Ч 500 + 500 Ч 300) :

: (200 + 500 + 300) = 480 грн.;

С_к = (300 Ч 200 + 310 Ч 500 + 320 Ч 300) :

: (200 + 500 + 300) = 311 грн.

Прибуток від реалізації виробу дорівнює:

П = Чиста виручка - Витрати =

= 2000 - 696,5 - 480 - 311 - 200 = 312,5 грн.

Визначити необхідний рівень резерву сумнівних боргів з дебіторської заборгованості. Загальній обсяг дебіторської заборгованості - 200 тис. грн. Ризик неповернення 30% заборгованості становить 2%; 40% заборгованості - 5%; 20% заборгованості - 10%; 10% заборгованості є безнадійною.

Визначимо середній ризик неповернення та величину резерву сумнівних боргів за всім обсягом заборгованості. Встановимо, як зміниться рівень ризику, якщо 50% заборгованості, яка мала ризик неповернення 10%, стане безнадійною.

Резерв сумнівних боргів формується відповідно до ризику неповернення та обсягу дебіторської заборгованості.

Середній ризик неповернення за всім обсягом заборгованості дорівнює:

РН = 0,3 Ч 0,02 + 0,4 Ч 0,05 + 0,2 Ч 0,1 + 0,1 Ч 1 = 0,146, або 14,6%.

Величина резерву сумнівних боргів:

РСБ = 0,146 Ч 200000 = 29200 грн.

50% заборгованості, що має ризик неповернення 10%, становить 20% : 2 = 10% загального обсягу заборгованості. Якщо ця заборгованість стане безнадійною, 10% усієї заборгованості буде мати ризик неповернення 10%, а 20% стане безнадійною. Середній ризик неповернення РН за всім обсягом заборгованості в цьому випадку становитиме:

РН = 0,3 Ч 0,02 + 0,4 Ч 0,05 + 0,1 Ч 0,1 + 0,2 Ч 1 = 0,236, або 23,6%.

Підприємство протягом 2007 року реалізувало освітлювальні опори, металоформи та металеві огорожі чотирьом фірмам. Обсяги продаж та заборгованість, яка з різних причин залишилась непогашеною, за підприємствами наведено у таблиці 2.18.

Таблиця 2.18

Обсяги продаж та непогашена заборгованість за підприємствами

	П1	П2	П3	П4
Обсяги продаж, тис. грн.	200	350	400	560
Заборгованість, тис. грн.	4	7	12	28

Визначимо ризик неповернення за кожним підприємством. Крім того, визначимо який резерв сумнівних боргів ТОВ «Окланд» має сформувати, оскільки в наступному році має намір реалізувати продукцію тим самим фірмам у таких самих пропорціях.

Ризик неповернення за кожним з підприємств визначається співвідношенням обсягу непогашеної заборгованості до обсягу продаж:

Р₁ = 4 : 200 = 0,02, або 2%;

Р₂ = 7 : 350 = 0,02, або 2%;

Р₃ = 12 : 400 = 0,03, або 3%;

Р₄ = 28 : 560 = 0,05, або 5%.

Середній ризик неповернення за всіма підприємствами:

РН = (4 + 7 + 12 + 28) : (200 + 350 + 400 + 560) =

= 51 : 1510 = 0,0338 або 3,38%.

Таким чином, резерв сумнівних боргів, який ТОВ «Окланд» має сформувати у наступному році, має становити близько 3,4% від загального обсягу продаж, оскільки середній ризик неповернення, розрахований на основі даних за попередній рік, дорівнює 3,38%.

2.4 Аналіз управління дебіторською заборгованістю і грошовими коштами підприємства

ТОВ «Окланд» займається реалізацією наборів столярних виробів і пиломатеріалів. Набори купують у виробників за закупівельною ціною, що дорівнює 100 грн. Після цього на них наносять логотип та назву фірми-замовника і продають останнім за новою ціною. Річний обсяг реалізації становить 13000 наборів. Витрати на утримання запасів становлять близько 20% від їх обсягу, а витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання для нанесення нових надписів на вироби - 500 грн. Замовлення надходять і виконуються рівномірно протягом року. Визначимо оптимальний обсяг замовлення.

Оскільки мають місце рівномірні постачання та збут продукції, для визначення оптимального обсягу замовлення можна використати модель Баумоля. Витрати на проведення переговорів та налагодження обладнання фактично є витратами на організацію замовлення, тому згідно з формулою (1.2) оптимальний обсяг замовлення становитиме:



Отже, при річному обсязі реалізації 13000 наборів підприємству з метою мінімізації витрат, пов'язаних з утриманням запасів, доцільно замовляти і купувати для остаточної обробки й реалізації набори в кількості 806 шт. в одному замовленні. Таких замовлень по 806 шт. протягом року при рівномірному постачанні буде здійснено: 13000 : 806 16. Тобто приблизно раз на півтора місяці підприємство купуватиме для обробки 806 наборів.