Ефективність фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Воронкова О.М.

Статтю присвячено актуальній проблемі визначення ефективності фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю. Охарактеризовано сучасні підходи до дослідження ефективності державного фінансового контролю і фінансового моніторингу. Обгрунтовано зміст, детермінанти та показники ефективності фінансового моніторингу як напряму державного фінансового контролю. Запропоновано авторський підхід до визначення загальної та реальної ефективності державного фінансового моніторингу. Проаналізовано показники ефективності контролюючої діяльності Державної служби фінансового моніторингу України. Представлено концептуальні положення щодо вирішення проблеми формального визначення ефективності фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю.

Ключові слова: фінансовий моніторинг, державний фінансовий контроль, ефективність, результативність, контролюючий орган, Державна служба фінансового моніторингу, ефект, результат.

фінансовий моніторинг контроль детермінанта

Воронкова Е. Н.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ФИНАНСОВОГО МОНИТОРИНГА В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ

Статья посвящена актуальной проблеме определения эффективности финансового мониторинга в системе государственного финансового контроля. Охарактеризованы современные подходы к исследованию эффективности государственного финансового контроля и финансового мониторинга. Обосновано содержание, детерминанты и показатели эффективности финансового мониторинга как направления государственного финансового контроля. Предложен авторский подход к определению общей и реальной эффективности государственного финансового мониторинга. Проанализированы показатели эффективности контролирующей деятельности Государственной службы финансового мониторинга Украины. Представлены концептуальные положения по решению проблемы формального определения эффективности финансового мониторинга в системе государственного финансового контроля.

Ключевые слова: финансовый мониторинг, государственный финансовый контроль, эффективность, результативность, контролирующий орган, Государственная служба финансового мониторинга, эффект, результат.

Voronkova O. M.

EFFICIENCY OF FINANCIAL MONITORING IN THE STATE FINANCIAL CONTROL SYSTEM

The article is devoted to the actual problem of determining the efficiency of financial monitoring in the system of state financial control. The modern approaches to the researches of the efficiency of state financial control and financial monitoring are described. The content, determinants and indicators of financial monitoring efficiency as a direction of state financial control are grounded. The author's approach to determining the total and real efficiency of state financial monitoring is proposed. The indicators of the control activity of the State financial monitoring service of Ukraine are analyzed. The conceptual provisions for solving the problem of the formal determination of the efficiency of financial monitoring in the system of state financial control are presented.

Key words: financial monitoring, state financial control, efficiency, effectiveness, control body, State Financial Monitoring Service, effect, result.

Постановка проблеми. Направленість на досягнення результатів та ефективність діяльності є визначальним фактором усіх об'єктів розвитку, в тому числі державного фінансового контролю та його вагомої складової - фінансового моніторингу. У сфері державного управління ефективність - одна з найважливіших і найскладніших характеристик, що визначає результативність діяльності як відповідного компетентного органу, так і державної політики у зазначеній сфері. Ефективність фінансового моніторингу характеризує результативність реалізації державної фінансової політики та діяльності його суб'єктів у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Зважаючи на триваючу політичну та соціально-економічну кризу, яка супроводжується військовим конфліктом, розростанням тіньового сектору та тотальною корупцією, в Україні питання підвищення ефективності фінансового моніторингу сьогодні належать до найактуальніших суспільних завдань. За оцінками вітчизняних і зарубіжних фахівців, що підтверджуються відповідними міжнародними рейтингами, рівень тіньової економіки та рівень корупції в Україні належать до самих високих у Європі і світі. Це вимагає посиленого державного фінансового контролю за незаконними фінансовими операціями та ефективної протидії легалізації тіньових доходів, що реалізується у сфері фінансового моніторингу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Зважаючи на зазначене вище, питання ефективності державного фінансового контролю взагалі та фінансового моніторингу як його дієвого напряму дедалі більше цікавлять науковців і практиків. Питання ефективності державного фінансового контролю та його конкретних органів розглядали у своїх працях ряд українських вчених, серед яких варто відмітити О. Репетька, К. Павлюк, Н. Шевченко, О. Шевчука. На особливу увагу у цьому напрямі заслуговують роботи російських вчених В. Жукова і С.Опенишева, які стали методологічною базою для багатьох вітчизяних досліджень. Тут необхідно констатувати, що у всіх опрацьованих нами дослідженнях використовуються тотожні методологічні підходи, поняття і критерії ефективності державного фінансового контролю та обежене коло статистичних даних, пов'язаних із діяльністю конкретного контролюючого органу.

Вітчизняна економічна наука має також у своєму арсеналі дослідження ефективності фінансового моніторингу як напряму державного фінансового контролю, які заслуговують на окрему увагу. І. Д'яконова і Д. Шиян запропонували методику оцінки ефективності національної системи моніторингу, яка передбачає визначення інтегрального показника методом зважених сум [4]; С. Хвалінський аналізував ефективність фінансового моніторингу як системи легалізації незаконних доходів в контексті євроінтеграції на основі агрегованих показників та інтегрального індексу [13]; А. Хмелюк презентувала власний підхід до визначення ефективності фінансового моніторингу за допомогою теорії адитивної цінності із врахуванням соціального й економічного аспектів [14]. Віддаючи належне високому науковому рівню проведених досліджень, необхідно зазначити, що вони мають переважно загальний теоретичний характер, базуються на ускладнених розрахунках, а відповідно є дискусійними в аспекті використання у практичній діяльності. Система фінансового моніторингу охоплює широкий перелік напрямів діяльності, і ми вважаємо практично неможливим кількісно визначити загальний, або інтегральний показник ефективності її функціонування. Ми вважаємо реальним і прагматичним визначення ефективності конкретних заходів фінансового моніторингу, зокрема контролюючих, і в нашій роботі зосередимося на ефективності фінансового моніторингу як напряму державного фінансового контролю.

Метою даної статті є обгрунтування авторського підходу до визначення ефективності фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю.

Виклад основного матеріалу. Дослідження ефективності фінансового моніторингу треба починати з визначення її суті, тому що поняття ефективності у різних працях мають дещо різний сенс. У широкому значенні слова ефективність розуміють як співвідношення між результатом (ефектом) і витратами, що понесені для досягнення цього результату [8, с. 530]. Ефективність, зазвичай, - це характеристика якого-небудь об'єкта, що відображає його суспільну користь, продуктивність чи інші позитивні якості [ 3, с. 358]. Окремі довідники дають визначення абсолютної ефективності як «економічної ефективності, що оцінюється співвідношенням отриманого ефекту до всієї суми витрат», а поняття «ефективний» трактують як такий, що «приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, або викликає ефект» [3, с. 358]. Тут постає питання про поняття ефективності і результативності. Деякі автори їх ототожнюють, але ми з цим не погоджуємося і підтримуємо думку класика сучасного менеджменту П. Друкера, що результативність є наслідком того, що робляться потрібні, правильні речі, а ефективність - наслідком того, що правильно створюються саме ці речі [ 18]. Тому ефективність будемо розглядати як оціночну інтерпретацію результативності в аспекті затратності отриманих результатів. Результативність визначає досягнення певного результату (ефекту), а ефективність - вартість такого досягнення. В.Андрущенко звернув увагу, що в англійській мові наявні два терміни, які перекладаються як ефективність - effectiveness та efficiency, але згідно свого етимологічного англомовного походження мають дещо різний зміст. Якщо „effectiveness” розуміє під собою сам факт досягнення мети певної діяльності, засвідчення рівня її виконання під кутом зору своєчасності, повноти задоволення потреб споживачів тощо, то «efficiency» передбачає економічний вимір діяльності, визначає вартість одиниці досягнутого результату, вимірює продуктивність працівників даної сфери за методом затрати-випуск [2, с.24]. Власні дослідження словникових джерел це цілком підтерджують. «Effectiveness» визначається як показник, який характеризує рівень досягнення поставленої мети [17, с.129], а «efficiency», як правило, характеризує продуктивність, дієвість [1, с.178]. З цієї позиції поняття «effectiveness» ототожнюється з результативністю або так званою широкою ефективністю, а «efficiency» - безпосередньо з ефективністю як економічною інтерпретацією результативності. Хоча В. Андрущенко під першим англомовним терміном розуміє функціональну ефективність, а під другим - її економічну інтерпретацію [2, с.24].

Тут постає питання визначення ефекту, зокрема його якісної і кількісної оцінки, як на макро-, так і мікрорівні. Базовими в цьому аспекті для нас стали праці В. Жукова і С. Опенишева. Спочатку вони розрізняли народногосподарську ефективність державного фінансового контролю і ефективність роботи його органу. Народногосподарську ефективність визначали як суму окремих ефектів від проведення контролю, а саме: 1) соціального ефекту (за підсумками контрольних заходів застосовуються заходи до осіб, що допустили порушення фінансового законодавства, що тягне за собою довіру суспільства до державної влади, підвищується її професіоналізм тощо); 2) організаційного ефекту (за підсумками контрольних заходів пропонуються і реалізуються заходи щодо поліпшення структури державної влади); 3) економічного ефекту (в результаті контролю повертаються неправомірно використані кошти, поліпшується діяльність державних органів в частині економії при використанні державних коштів, підвищення ефективності їх використання). Ефективність роботи органу фінансового контролю визначали як відношення суми грошових виразів соціального, організаційного та економічного ефектів до витрат на утримання органу фінансового контролю [5, с. 87]. У подальших дослідженнях вказаних авторів замість народногосподарської ефективності державного фінансового контролю та ефективності роботи його органу було введено поняття макроекономічної ефективності контролю в цілому та проміжну ефективність діяльності його органу [7, с. 40]. Макроекономічна ефективність розраховується як відношення грошового вираження соціального, організаційного та економічного ефектів до витрат на утримання органу фінансового контролю, а проміжна - співвідношення економічних результатів виконання подань і приписів та витрат на утримання органу фінансового контролю [7, с. 41].

Погоджуючись в цілому із запропонованим підходом до визначення ефективності державного фінансового контролю, за доцільне вважаємо внести окремі уточнення, оскільки ми також підтримуємо думку, що «кількісно оцінити ефективність державного фінансового контролю можна лише відносно органів (у тому числі структурних одиниць цих органів або, навпаки, груп органів), а не в цілому по країні, оскільки проблематично оцінити діяльність усіх суб'єктів державного фінансового контролю, до числа яких входять також і керівники усіх державних органів, які в силу своїх повноважень зобов'язані здійснювати фінансовий контроль» [15].

Ми розрізняємо макроекономічну ефективність державного фінансового контролю та ефективність роботи конкретного контролюючого органу. Макроекономічну ефективність державного фінансового контролю визначимо як відношення грошового вираження соціального, організаційного та економічного ефектів від його реалізації до витрат на утримання системи його органів, оскільки за наявних умов неможливо визначити конкретні макроекономічні ефекти (тим більше у грошовому виразі) від проведення фінансового контролю конкретними контролюючимии органами. Ефективність роботи конкретного контролюючого органу визначимо як відношення фінансового результату від виконання приписів до витрат на його утримання.

Оскільки фінансовий моніторинг є складовою державного фінансового контролю, то визначати його ефективність в системі державного фінансового контролю будемо за результатами діяльності відповідного контролюючого органу, а саме Державної служби фінансового моніторингу України. Враховуючи наявні наукові напрацювання і результати власних досліджень, ми пропонуємо розглядати ефективність фінансового моніторингу як оціночний показник результативності, який характеризує отримані в ході контролюючої діяльності результати з точки зору витрат на їх досягнення. У свою чергу, результативність - це відповідність результуючих показників державного фінансового моніторингу як контролюючої діяльності, які в загальному значенні можна назвати „ефектами”, поставленій меті. Спробуємо конкретизувати ефекти (результати) державного фінансового моніторингу. Це надзвичайно складне завдання, оскільки „нині звітність органів фінансового контролю України не містить усіх необхідних для розрахунку ефективності відповідної діяльності показників, насамперед - у частині соціального та організаційного ефекту” [12, с.2].

Ані базовий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» [9], ані Положення про Державну службу фінансового моніторингу [10] не конкретизують кінцеві результати державного фінансового моніторингу та поняття його ефективності. Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України принцип ефективності та результативності бюджетної системи полягає у тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів. Цей принцип абстрактний, проте з нього можна зробити висновок, що сутність ефективності та результативності полягає у максимізації результатів при мінімізації бюджетного фінансування.

Єдиною формальною підставою для визначення ефективності державного фінансового моніторингу вважаємо окремі положення Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року. Зокрема в ній зазначено, що «уповноваженими органами державної влади разом з компетентними органами іноземних держав проводиться активна робота із розслідування фактів відмивання коштів, одержаних внаслідок вчинення корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів і майна, з метою встановлення та подальшого блокування банківських рахунків та інших активів за кордоном. Одним з основних результатів здійснення кримінальних проваджень є конфіскація активів, одержаних злочинним шляхом, та їх зарахування до державного бюджету» [11]. Відповідно до показників офіційної звітності Держфінмоніторингу зазначений результат виражається через показник загальної вартості заарештованого та вилученого майна (коштів), проте інформація щодо зарахування таких коштів до бюджету у вільномі доступі відсутня.

Спираючись на дані офіційної звітності Державної служби фінансового моніторингу України, проаналізуємо ефективність її роботи у контролюючому аспекті за останні п'ять років. Детермінантами такої ефективності виступають результати контролюючої діяльності служби та витрати на її фінансування. До основних показників, які визначають результати контролюючої роботи Держфінмоніторингу, належать: кількість отриманих інформаційних повідомлень; кількість взятих на облік інформаційних повідомлень; кількість сформованих досье; кількість рішень про зупинення фінансових операцій; кількість переданих правоохоронним органам узагальнених матеріалів; використання правоохоронними органами узагальнених матеріалів в ході досудових розслідувань; і кінцевий фінансовий результат, який уособлює грошовий ефект від проведення конкретних контролюючих заходів - загальна вартість заарештованого та вилученого майна (коштів). Витрати на фінансування роботи Державної служби фінансового моніторингу України характеризуються видатками державного бюджету за однойменною програмною класифікацією. Зважаючи на склад показників, будемо розрізняти загальну та реальну ефективність контролюючої роботи Державної служби фінансового моніторингу України. Першу визначатимо як відношення загальної вартості заарештованого та вилученого майна (коштів) до бюджетних видатків на фінансування служби, а другу - як відношення тільки вилученого майна (коштів) до зазначених бюджетних видатків.

Охарактеризуємо зазначені показники у динаміці (таблиця 1).

Дані таблиці 1 свідчать про неоднозначність тенденцій зміни показників ефективності контролюючої діяльності Державної служби фінансового моніторингу. За аналізований період зросли показники отриманих та взятих на облік повідомлень (приблизно у 6,5 раза), сформованих досье (на 20 %), прийнятих рішень про зупинення фінансових операцій (в 6,3 раза), загальної вартості арештованого та вилученого майна (коштів) (аж у 45 разів).

Зменшення зазнали показники фактичних витрат на службу (на 6 %), передання узагальнених матеріалів правоохоронним органам (в 4,6 раза), використання узагальнених матеріалів в ході досудових розслідувань (в 2,4 раза), і що особливо важливо - вартість вилученого майна (коштів) зменшилася майже у 26 разів.

Таблиця 1 - Показники ефективності контролюючої діяльності Державної служби фінансового моніторингу України за 2012-2016 рр.*

*розраховано за даними Держфінмоніторингу [6]. **2015р. до 2012р.

Також слід зазначити, що при постійній зростаючій тенденції загальної вартості арештованого та вилученого майна (коштів) тенденція показника вартості вилученого майна (коштів) не була постійно спадаючою (виняток - 2014 р.), проте спадала значними темпами. Така істотна різновекторна розбіжність показників загальної вартості арештованого та вилученого майна (коштів) та вилученого майна (коштів) обумовила істотні розбіжності показників загальної та реальної ефективності. Тут необхідно зауважити, що в офіційному звіті Державної служби фінансового моніторингу України за 2016 рік вказана тільки загальна вартість арештованого та вилученого майна (коштів), без конкретизації окремої вартості вилучених активів. Зважаючи на це, можемо констатувати, що за період 2012-2016 рр. загальна ефективність контролюючої діяльності Держфінмоніторингу зросла майже у 5 разів, а її реальна ефективність за період 2012-2015 рр. зменшилась майже у 25 разів. Можемо зробити і загальний висновок за результатами проведеного аналізу - при переважному збільшенні показників обсягів контролюючої роботи Держфінмоніторингу відбулося істотне зменшення її реальної ефективності. У аналізованому періоді з позиції реальної ефективності Державна служба фінансового моніторингу України ефективно працювала у 2012 та 2014 рр., і вкрай неефективно - у 2013 та 2015 рр. За відсутності необхідних даних ми не можемо зробити висновок щодо 2016 р.

Необхідно зауважити, що якість оцінювання ефективності роботи контролюючих органів суттєво залежить від методологічних підходів до оціночної діяльності. В нашій країні існує прихований фіскальний імператив, коли абсолютним індикатором ефективності фінансового моніторингу як контролюючої діяльності є конфіскація активів, одержаних злочинним шляхом, і відповідно йде постійна гонитва за її збільшенням. Також будь-яке оцінювання передбачає комплекс відповідних статистичних даних, насамперед показників діяльності конкретних контролюючих органів. Така інформація в Україні майже закрита для широкого кола користувачів, і це пов'язано, на нашу думку, з двома чинниками. По-перше, в нашій державі оцінювання діяльності державних і зокрема контролюючих органів не є загальноприйнятою і публічною процедурою. По-друге, необхідна для оцінювання інформація свідомо не збирається або замовчується саме через очікуваність негативних результатів або лобіювання політичних інтересів. Тому визначення ефективності державного фінансового контролю в цілому та фінансового моніторингу як його складової зокрема в умовах постійних організаційних і нормативних змін та політичної заангажованості системи державного управління залишається проблемою як у сучасній науці, так і на практиці. Тому залишається актуальною потреба в обгрунтуванні комплексу оціночних показників та методик оцінювання, впровадження яких дасть змогу визначати ефективність державного фінансового контролю в цілому та його важливої складової - фінансового моніторингу.

Висновки

Зважаючи на вищевказане, необхідно констатувати, що наявний широкий перелік наукових досліджень ефективності державного фінансового контролю і фінансового моніторингу, проте їх результати мають переважно загальний теоретичний характер, базуються на ускладнених розрахунках і є дискусійними в аспекті використання у практичній діяльності. За результатами проведеного дослідження було обгрунтовано ряд висновків і концептуальних положень в аспекті вирішення проблеми визначення ефективності фінансового моніторингу в системі державного фінансового контролю.

Враховуючи наявні наукові напрацювання і результати власних досліджень, ми виділяємо макроекономічну ефективність державного фінансового контролю та ефективність роботи конкретного контролюючого органу. Макроекономічну ефективність державного фінансового контролю визначимо як відношення грошового вираження соціального, організаційного та економічного ефектів від його реалізації до витрат на утримання системи його органів, оскільки за наявних умов неможливо визначити конкретні макроекономічні ефекти (тим більше у грошовому виразі) від проведення фінансового контролю конкретними контролюючими органами. Ефективність роботи конкретного контролюючого органу визначимо як відношення фінансового результату від виконання приписів до витрат на його утримання.

Пропонуємо розглядати ефективність фінансового моніторингу як оціночний показник результативності, який характеризує отримані в ході контролюючої діяльності результати з точки зору витрат на їх досягнення. Детермінантами ефективності виступають результати контролюючої діяльності Державної служби фінансового моніторингу України та витрати на її фінансування. Зважаючи на склад звітних показників, будемо розрізняти загальну та реальну ефективність роботи служби.

До основних показників, які визначають результати контролюючої роботи Держфінмоніторингу, у межах офіційної звітності належать: кількість отриманих інформаційних повідомлень; кількість взятих на облік інформаційних повідомлень; кількість сформованих досье; кількість рішень про зупинення фінансових операцій; кількість переданих правоохоронним органам узагальнених матеріалів; використання правоохоронними органами узагальнених матеріалів в ході досудових розслідувань; і кінцевий фінансовий результат, який уособлює грошовий ефект від проведення конкретних контролюючих заходів - загальна вартість заарештованого та вилученого майна (коштів). Витрати на фінансування роботи Державної служби фінансового моніторингу характеризуються відповідними видатками державного бюджету.

Аналітичні розрахунки свідчать про неоднозначні тенденції зміни показників ефективності контролюючої діяльності Державної служби фінансового моніторингу України у 2012-2016 рр. За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що при переважному збільшенні показників обсягів контролюючої роботи Держфінмоніторингу відбулося істотне зменшення її реальної ефективності. У аналізованому періоді з позиції реальної ефективності служба ефективно працювала у 2012 та 2014 рр., і вкрай неефективно - у 2013 та 2015 рр. За відсутності необхідних даних неможливо зробити висновок щодо 2016 р.

Аналітичні розрахунки показників ефективності фінансового моніторингу складні і часто неоднозначні через відсутність єдиного методичного підходу та закритість або відсутність необхідної статистиної інформації. Подальші дослідження у даній сфері доцільно спрямувати на обгрунтування комплексу оціночних показників та методик відповідних аналітичних розрахунків, впровадження яких дасть змогу формально визначати ефективність фінансового моніторингу зокрема та державного фінансового контролю в цілому.

Список використаних джерел

1. Англо-русский словарь. 20000 слов / Под ред.О.С.Ахмановой и Е.А.М. Уилсон. Изд. 27-е, стереотип. - М: „Русский язык”. - 1978. - 640с.

2. Андрущенко В.А. Ефективність адміністрування податків за критеріями Світового банку / В.А. Андрущенко // Міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування. Реформування податкової служби України відповідно до європейських стандартів: зб. матер. наук.-практ. конференції, 23 жовтня 2009 р. / Держ. подат. амін. України, Нац. унів. ДПС України, Наук. - досл. центр з пробл. опод. - Ірпінь: Нац. унів. ДПС України, 2009 р. - 418 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СД) / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2007. - 1736 с.: іл.

4. Д'яконова І. Методика оцінки ефективності фінансового моніторингу // І. Д'яконова, Д. Шиян // Вісник Української академії банківської справи. - Суми: ДВНЗ „Українська академія банківської справи Національного банку України”, 2013. - №1 (34). - С. 10-16.

5. Жуков В.А. Государственный финансовый контроль / В.А. Жуков, С.П. Опенышев. - М., 1999. - 385 с.

6. Звіти Державної служби службу фінансового моніторингу України[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.sdfm.gov.ua/artides.php?cat_id=88&lang=uk

7. Опенышев С.В. Теоретические и методические основы оценки эффективности государственного финансового контроля / С.В. Опенышев, В.А. Жуков // Бюллетень Счетной палаты Российской федерации. - 2001. - №1. - С. 36-41.

8. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Г.В. Осовська. - К.: Кондор, 2003. - 556 с.

9. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1702^П [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

10. Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 р. № 537 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

11. Про схвалення стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1407-р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.rada.gov.ua

12. Репетько О.О. Аналіз ефективності чинної системи державного фінансового контролю в бюджетній сфері України / О.О. Репетько // Теорія та практика державного управління. - 2011. - Вип. 4 (35). - С. 1-9.

13. Хвалінський С.О. Ефективність системи протидії легалізації незаконних доходів в контексті євроінтеграції / С.О. Хвалінський // Електронне наукове фахове видання „Ефективна економіка”. - 2014. - № 12. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3642

14. Хмелюк А.А. Ефективність фінансового моніторингу / А.А. Хмелюк // БізнесІнформ. - 2015. - Вип. 6. - С. 199-203.

15. Шевченко Н.В. Критерії і показники оцінки ефективності державного фінансового контролю / Н.В. Шевченко // Облік і фінанси АПК: бухгалтерський портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://magazine.faaf.org.ua/kriterii-ta-pokazniki-ocinki-efektivnosti-derzhavnogo- finansovogo-kontrolyu .html

16. Шевчук О.А. Критерії оцінки ефективності державного фінансового контролю / О.А. Шевчук // Всеукраїнський науково-виробничий журнал „Сталий розвиток економіки”. - 2012. - № 7 (17). - С. 372-375.

17. Шимків А. Англо-український тлумачний словник економічної лексики / А.Шимків. - К:Вид. Дім „Києво-могилянська академія”, 2004. - 429с.

18. Drucker P. Effective management Reformance. - L., 1974.

Размещено на Allbest.ru