Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Сутність фінансової діяльності підприємства. Інформаційна база її оцінки: методика та показники. Аналіз фінансового стану ТОВ "Українська екологія". Характеристика господарської діяльності підприємства. Показники фінансового стану, шляхи їх покращення.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 22.11.2019
Размер файла 83,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Проведені розрахунки яскраво свідчать про підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. Зокрема, якщо у 2016 році кожен працівник підприємства в середньому забезпечував своєю працею дохід у сумі 98,5 тис. грн., то вже у 2017 році цей показник зріс майже у два рази; у 2018 році - втричі. Продуктивність праці на одного працівника у 2018 році зросла 67,5% або на 52,1 тис. грн. На це вплинуло зростання фізичного обсягу реалізації продукції та завдяки підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Така тенденція при одночасному зменшенні чисельності працівників підприємства характеризується позитивно.

Фонд оплати праці у 2018 році складав 319,5 тис. грн., що на 1128,3 тис. грн. більше ніж у 2016 році та на 243,9 тис. грн. більше у порівнянні з 2017 роком. На це суттєво вплинуло підвищення прожиткового мінімуму та зростання розміру середньомісячної заробітної плати.

На показники фінансово-господарської діяльності суттєво впливає ефективність використання основних засобів - фондовіддача.

Підприємство протягом 2018 року більш ефективно використовувало основні засоби. Так, на 1 грн. необоротних активів підприємством у 2018 році виготовлено продукції в розмірі 4,83 грн., що на 2,7 грн. або більш ніж у два з половиною рази вище за показник 2016 року та на 2,01 грн. або 71,3% більше відповідно до 2017 року.

Про ефективність роботи підприємства надають уявлення показники рентабельності, які використовуються як інструмент політики ціноутворення.

За даними розрахунків впродовж 2017-2018 років на фоні загальної прибутковості діяльності підприємства відзначається поліпшення багатьох показників ефективності використання майна і джерел його фінансування.

Слід відмітити, що ефективність використання необоротних активів підприємства у 2018 році у порівнянні з 2017 роком зросла на 13,68% і склала 18,62%. Зростання середньорічної вартості оборотних активів призвело до підвищення ефективності їх використання у 2018 році на 25,44% порівняно з 2017 роком. Отже, відношення ефекту з наявними оборотними активами стало більшим внаслідок зростання прибутковості їх використання.

Отже, ці факти яскраво свідчать про підвищення ефективності діяльності підприємства впродовж трьох років.

2.2 Аналіз основних показників фінансового стану

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції [19].

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

Значення і сутність фінансової сталості яскраво відображаються в її показниках. До абсолютних показників фінансової сталості відносять такі групи показників:

1. показники характеристики джерел формування запасів і затрат, (наявність власних оборотних коштів; наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат; наявність власних, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів для формування запасів і затрат);

2. показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування (надлишки або нестача власних оборотних коштів; надлишки або нестача власних і довгострокових позикових джерел; надлишки або нестача власних, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів).

Наявність власних оборотних коштів для формування запасів і затрат розраховується за формулою:

Н1 = ВК - НА(2.1)

де: Н1 - наявність власних оборотних коштів для формування запасів і затрат;

ВК - джерела власних коштів;

НА - необоротні активи.

Для розрахунку власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат використовують формулу:

Н2 = Н1 + ДП(2.2)

де: ДП - довгострокові пасиви.

Наявність власних, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів для формування запасів і затрат розраховують за формулою:

Н3 = Н2 + КП(2.3)

де: КП - короткострокові кредити банків та поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями.

Далі розраховують вартість запасів (Н4) як підсумок виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів.

Для розрахунку надлишків (+) або нестачі (-) власних оборотних коштів від наявного власного оборотного капіталу віднімають вартість запасів:

?1 = Н1 - Н4(2.4)

Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної і зменшення постійної частини поточних активів, а це свідчить про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкий його стан.

Надлишки (+) або нестача (-) власного оборотного капіталу та довгострокових зобов'язань для формування запасів розраховують за формулою:

?2 = Н2 - Н4(2.5)

Для розрахунку надлишків (+) або нестачі (-) власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів використовують формулу:

?3 = Н3 - Н4(2.6)

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обов'язково мати власні оборотні кошти [12].

Якщо підприємство має короткострокові борги, то воно зобов'язане сплатити їх поточними активами. Якщо після сплати у підприємства залишається «нуль» власних оборотних коштів, то воно не зможе погасити довгострокові борги поточними активами; якщо отримують суми зі знаком «мінус», то це означає, що підприємство не може розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями.

Неможливість покрити поточну потребу в оборотних коштах власними засобами означає нестачу або й цілковитий брак власних оборотних коштів.

Це може статися з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту потреби у власних оборотних коштах), через стихійне лихо та з інших причин, зокрема: незадовільної роботи маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабкої відповідальності підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; наявності значної дебіторської заборгованості покупців.

Причиною цілковитого браку власних оборотних коштів може бути значне підвищення цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в разі перевищення власних оборотних коштів понад їхню потребу. Він може виникати внаслідок перевиконання плану прибутку, неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом.

Цей надлишок може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, причому тільки тоді, коли темпи зростання нормативних запасів не випереджають темпів зростання обсягу виробництва.

При оцінці фінансового стану потрібно враховувати, що:

1) Якщо ?1, ?2, ?3> 0 - то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;

2) Якщо ?1, < 0, ?2, ?3> 0 - то підприємство має нормальну фінансову стійкість;

3) Якщо ?1, ?2< 0, ?3> 0 - то підприємство має нестійке фінансове положення;

4) Якщо ?1, ?2, ?3< 0, - то підприємство має кризовий фінансовий стан.

Отже, фінансове стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями [7].

Розрахунок узагальнюючих показників дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства, виходячи із ступеня забезпеченості підприємства робочим капіталом. Використовуючи дані фінансової звітності ТОВ «Українська екологія» (додатки А, А1, А2), проведено оцінку загальних показників фінансової стійкості, дані якої наведено в таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1. Оцінка загальних показників фінансової стійкості протягом 2016-2018 рр.

з/п

Показники (середньорічні)

2016

рік

2017

рік

2018

рік

Абсолютне відхилення 2018/2016

Абсолютне відхилення 2018/2017

1.

Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів

-660,0

-814,5

+231,6

+891,6

+1046,1

2.

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик

-252,3

496,5

724,7

+977,0

+227,7

3.

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик

-252,3

496,5

724,7

+977,0

+227,7

4.

Запаси

504,0

691,1

665,2

+161,2

-25,9

5.

Надлишок (+), нестача (-) власного оборотного капіталу

-1164,0

-1505,6

-433,6

+730,4

+1072,0

6.

Надлишок (+), нестача (-) ВОК і довгострокових

зобов`язань.

-756,3

-194,6

+59,5

+815,8

+254,1

7.

Надлишок (+), нестача (-) ВОК, ДЗ і поточних кредитів.

-756,3

-194,6

+59,5

+815,8

+254,1

8.

Запас стійкості

фінансового стану, днів

-47,6

-8,3

+1,6

+49,2

+9,9

9.

Надлишок (+), нестача(-) джерел фінансування на 1 грн. запасів, грн.

-1,50

-0,28

+0,09

+1,59

+0,37

10.

Номер типу фінансової ситуації відповідно до класифікації

4

4

2

*

*

Враховуючи показники фінансової стійкості, фінансовий стан підприємства протягом 2016-2017 років оцінюється як кризовий, тобто запаси перевищували «нормальні» джерела фінансування на 756,3 тис. грн. та на 194,6 тис. грн. відповідно.

Нестача оборотних активів становила 47,6 днів у 2016 році та 8,3 дня у 2017 році і покривалася за рахунок кредиторської заборгованості.

Отже, Товариство протягом двох років не мало достатнього розміру власних оборотних коштів для формування запасів, що свідчить про його нездатність вільно маневрувати грошовими коштами, неспроможність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес фінансово-господарської діяльності. Недостатня фінансова стійкість у подальшому може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб'єкта.

Однак, у 2018 році ситуація покращилась: підприємство мало нормальну фінансову стійкість, й хоча запас фінансової стійкості становив лише 1,6 дня, надлишок оборотних активів становив 0,09 грн. на 1 грн. вкладених джерел фінансування.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти.

Коефіцієнт автономії (незалежності) - показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Що вищий цей показник, то більш фінансово стійким і незалежним є підприємство від кредиторів.

Розраховується коефіцієнт автономії (Кавт) за такою формулою:

Кавт = ВК / ВМ(2.7)

де: ВК - власний капітал; ВМ - вартість майна.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього показника. Він характеризує ступень участі позикового капіталу у формуванні активів.

Для розрахунку коефіцієнту концентрації позикового капіталу (Ккзк) використовують формулу:

Ккзк = ЗК / ВМ(2.8)

де: ЗК - запозичений капітал; ВМ - вартість майна.

Коефіцієнт фінансування (Кф) - показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу й розраховується за формулою:

Кф = ВК / ЗК(2.9)

де: ВК - власний капітал; ЗК - запозичений капітал.

Коефіцієнт заборгованості - показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок позикового капіталу. Зростання цього показника свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

Коефіцієнт заборгованості (Кз) визначається за формулою:

Кз = ЗК / ВК(2.10)

де: ЗК - запозичений капітал; ВК - власний капітал.

Коефіцієнт маневрування - показує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена у найбільш мобільні активи.

Для визначення коефіцієнту маневрування (Км) використовують наступну формулу:

Км = ВОК / ВК(2.11)

де: ВОК - власний оборотний капітал; ВК - власний капітал

Коефіцієнт забезпеченості запасів - показує, яка частина запасів фінансується за рахунок власного оборотного капіталу. Він розраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів до суми запасів за формулою:

Кзз = ВОК / З(3.12)

де: ВОК - власний оборотний капітал; З - запаси.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів - показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власного оборотного капіталу.

Розрахунок коефіцієнту забезпеченості оборотних активів здійснюється (Кзоа) за формулою:

Кзоа = ВОК / ОА(2.13)

де: ВОК - власний оборотний капітал; ОА - оборотні активи.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів - відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства.

Розраховується коефіцієнт реальної вартості основних засобів (Крв) за такою формулою:

Крв = ОЗ / ВМ(2.13)

де: ОЗ - залишкова вартість основних засобів; ВМ - вартість майна.

Коефіцієнт інвестування (Кінв)-характеризує, яка частка основних засобів фінансується за рахунок власного капіталу і розраховується заформулою:

Кінв = ВК / ОЗ(2.14)

де: ВК - власний капітал; ОЗ - залишкова вартість основних засобів.

Розрахунок окремих показників фінансової стійкості підприємства, що проведений з використанням даних фінансової звітності підприємства, наведено в таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2.Оцінка окремих показників фінансової стійкості за 2016-2018 роки

з/п

Показники

2016

рік

2017

рік

2018

рік

Абсолютне відхилення 2018/2016

Відносне відхилення 2018/2016

Абсолютне відхилення 2018/2017

Відносневідхилення 2018/2017

1.

Коефіцієнт автономії (>0,5)

0,60

0,53

0,70

+0,10

+16,7

+0,17

+32,1

2.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу (<0,5)

0,40

0,47

0,30

-0,10

-25,0

-0,17

-36,2

3.

Коефіцієнт фінансової залежності (<2,0)

1,67

1,67

1,43

-0,24

-14,4

-0,24

-14,4

4.

Коефіцієнт фінансування (>1,0)

1,50

1,14

2,32

+0,82

+54,7

+1,18

+103,5

5.

Коефіцієнт заборгованості (<1,0)

0,67

0,88

0,43

-0,24

-35,8

-0,45

-51,1

6.

Коефіцієнт маневрування (>0,5)

-0,30

-0,35

0,08

+0,38

+173,3

+0,43

+171,1

7.

Коефіцієнт забезпеченості запасів (>0,8)

-1,38

-1,36

0,34

+1,72

+175,4

+1,70

+175,0

8.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів (>0,5)

-0,80

-0,67

0,54

+1,34

+132,5

+1,21

+119,4

9.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів (0,8)

0,78

0,72

0,62

-0,16

-20,5

-0,10

-13,9

10.

Коефіцієнт інвестування

0,77

0,74

0,88

+0,11

+14,3

+0,14

+18,9

Дані розрахунків свідчать про те, що фінансова сталість підприємства у 2018 році зросла у порівнянні з 2016-2017 роками, оскільки саме у цей рік спостерігається відповідність майже всіх показників нормативному значенню.

Товариство має достатній коефіцієнт концентрації власного капіталу у 2018 році й спостерігається тенденція зростання цього показника у порівняні з 2016 роком на 0,1 або на 16,7%, а відповідно до 2017 року цей показник зріс на 0,17 або на 32,1%. Збільшення частки власного капіталу у загальній вартості майна свідчить про підвищення концентрації власного капіталу та зміцнення фінансової стійкості підприємства.

Зменшення коефіцієнта концентрації позикового капіталу у 2018 році на 0,1 або на 25% проти 2016 року та на 0,17 або на 36,2 у порівнянні з 2017 роком також свідчить про зростання фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування і зростанні ринкової стійкості.

Коефіцієнт фінансової залежності протягом періоду, що аналізується, відповідає нормативному значенню. Позитивним у діяльності підприємства є зменшення частки діяльності підприємства, що фінансується за рахунок власного капіталу у 2018 на 14,4% проти 2016-2017 років.

Протягом 2016-2018 років Товариство значно підвищило частку фінансування своєї діяльності за рахунок власного капіталу, що позитивно характеризує його діяльність. Коефіцієнт фінансування у 2018 році складав 2,32, що відповідає нормативу й перевищує значення цього показника на 54,7% та на 103,5% у порівнянні з 2016-2017 роками відповідно.

Слід відмітити, що разом з цим, спостерігається позитивна тенденція зменшення коефіцієнту заборгованості: у 2018 році коефіцієнт заборгованості дорівнював 0,43, що на 35,8% менше ніж у 2016 році та вполовину менше від значення 2017 року. Отже, підприємство намагається зменшити фінансовий ризик своєї діяльності й підвищити фінансову незалежність.

Негативно характеризує підприємство низький коефіцієнт маневрування власного капіталу, у 2018 році цей показник склав 0,08, що на значно нижче за нормативне значення. Крім того, спостерігається тенденція зменшення цього показника майже у двічі у порівнянні з 2016-2017 роками. Це може свідчити про погіршення фінансового стану та про нездатність підприємства забезпечити більш достатню гнучкість у використанні власних коштів.

Дуже низькими є коефіцієнти забезпеченості запасів та товарів, що свідчить про недостатність власних джерел фінансування для їх формування та нераціональне використання власного капіталу. У 2018 році коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу склав 0,62, що не відповідає нормативу, але крім того спостерігається тенденція зниження цього показника на 20,5% у порівнянні з 2016 роком та на 13,9% відповідно до 2017 року. Це може бути обумовлено відволіканням власного капіталу на інвестиційну діяльність, що й підтверджує зростання коефіцієнту інвестування.

Отже, за даними, отриманими в результаті проведення розрахунків можна відмітити, що підприємство набуває фінансову стійкість, але невдало маневрує належним йому капіталом.

Виходячи з цього ми можемо зробити висновок, що підприємство функціонує переважно за рахунок власних коштів, є фінансово незалежним від зовнішніх інвесторів і кредиторів, але має низькі показники маневрування та фінансової стійкості.

Але разом з тим, для досягнення високої ефективності діяльності і показників прибутку Товариство повинно краще використати наявний капітал, можливо залучити короткострокові кредити банків для формування достатньої кількості оборотних активів для ведення поточної господарської діяльності.

В умовах ринкових відносин ліквідність і платоспроможність підприємства вважається найважливішим фактором господарської діяльності.

Ліквідність підприємства - це його здатність розраховуватись зі своїми фінансовими зобов'язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів [9].

Такі активи мають назву ліквідні засоби. До них належать ті елементи оборотних засобів (і деяких основних), які можна порівняно швидко і легко реалізувати, а також залишок готової продукції на складах, дебіторська заборгованість (крім безнадійної), цінні папери, кошти на банківських розрахунках, касова готівка. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші.

Найбільш ліквідною є готівка. Наступним рівнем ліквідності активу є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки в разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість - теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок в найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку їх треба продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активу.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Щоб визначити, чи вистачить у підприємства грошей для погашення його зобов'язань, слід передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та цільовими фондами.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, строк погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності [13].

Другим етапом оцінки ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Ліквідність поточних активів є головним чинником, який визначає ступінь ризику вкладень в оборотні активи. Ступінь ліквідності оборотних активів, і кожної їх групи, визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до поточних зобов'язань. Аналіз ліквідності полягає у порівнянні засобів (активів балансу), які згруповані за ступенем ліквідності, із зобов'язаннями (пасив балансу, які згруповані за строками їх погашення та розміщення у порядку зростання термінів.

Підприємство буде ліквідним якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової кредиторської заборгованості, то таке підприємство є більш ліквідним, ніж те, де оборотний капітал складається в основному з запасів.

Групи активів за рівнем ліквідності:

1) найбільш ліквідні активи (А1) - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення цінні папери які прирівняти до грошей.

2) активи, які швидко реалізуються (А2) - це активи, для перетворення яких на гроші потрібен час: дебіторська заборгованість, ліквідність цих активів є різною і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо.

3) активи, що реалізуються повільно (А3) - це запаси та інші оборотні активи. Запаси не можуть бути продані, поки не має покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки, для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час.

4) активи, що важко реалізуються (А4) - це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду (необоротні активи).

Перші три групи активів протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємств.

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов'язань групують так:

1) негайні пасиви (П1) - це кредиторська заборгованість, розрахунку за дивідендами, своєчасно непогашені кредити.

2) короткострокові пасиви (П2) - це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за достроковими зобов'язаннями, векселі видані.

3) довгострокові пасиви (П3) - це довгострокові зобов'язання.

4) постійні пасиви (П4) - це статті першого розділу пасиву балансу («Власний капітал»).

Як відмічалось вище, аналіз ліквідності підприємства передбачає два етапи, перший з яких - складання балансу ліквідності (аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань. Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу [9].

Баланс буде абсолютно ліквідним якщо задовольнятиме такі умови:

А1> П1; А2> П2; А3> П3; А4> П4

- найбільш ліквідні активні перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм;

- активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них;

- активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них;

- активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання, то обов'язково виконуються і остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість. Невиконання однієї з перших трьох умов вказує на те, що фактично ліквідність балансу відрізняється від абсолютної.

Якщо на підприємстві рівень ліквідності настільки великий, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити строки розрахунків з банком, постачальниками та іншими кредиторами [16].

Отже, в показнику ліквідності виражається взаємозв'язок можливості продажу активів підприємства з оплатою його зобов'язань.

Дані для проведення аналізу ліквідності балансу підприємства, що досліджується, занесені в таблицю 2.2.3.

Таблиця 2.2.3.Аналіз ліквідності балансу протягом 2017-2018 роки

Активи

2017

рік

2018

рік

Пасиви

2017

рік

2018

рік

Нестача,надлишок

платіжного

капіталу.

2017р.

2018р.

Найбільш

ліквідні (А1)

85,3

108,3

Найбільш термінові (П1)

837,6

780,6

-752,3

А1 < П1

-672,3

А1 < П1

Які швидко

реалізуються (А2)

436,2

653,7

Короткотермінові зобов'язання (П2)

-

-

+436,2

А2 > П2

+653,7

А1 > П1

Які повільно

реалізуються (А3)

691,1

665,2

Довгострокові зобов'язання (П3)

1189,5

415,0

-498,4

А3 < П3

+250,2

А1 > П1

Які важко

реалізуються (А4)

3126,7

2543,3

Постійні пасиви (П4)

2312,2

2774,9

+814,5

А4 > П4

-231,6

А4 < П4

БАЛАНС

4339,3

3970,5

БАЛАНС

4339,3

3970,5

-

-

Аналіз показав, що баланси Товариства протягом двох років не є абсолютно ліквідним, так як найбільш ліквідні активи не покривають найбільш термінові зобов'язання. Тобто, відповідні зобов'язання протягом року незабезпечені оборотними активами та основним джерелом фінансування діяльності підприємства є поточна кредиторська заборгованість товарного та нетоварного характеру юридичних та фізичних осіб, погасити яку підприємство не має змоги.

Аналіз ліквідності балансу, проведений за вищезазначеною схемою, не відрізняється точністю. Тому з метою комплексної оцінки ліквідності балансу доцільно застосувати загальний показник платоспроможності:

Кпл = А1 + 0,5*А2 + 0,3*А3 / П1 + 0,5*П2 + 0,3*П3 (2.15)

Кпл (2017) = 0,428 Кпл (2018) = 0,701

Збільшення значення Кпл свідчить про зміцнення платоспроможності та зрушення у бік покращення структури активів та пасивів.

Отже, коефіцієнт платоспроможності збільшився на 0,273 або на 27,3%, що свідчить про надійність ТОВ «Українська екологія» як потенційного партнера.

Платоспроможність - це здатність підприємства оплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом загальної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття (Кп) дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

Кп = ОА / ПЗ(2.16)

де: ОА - оборотні активи; ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи. Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Ктл = ЛА / ПЗ(2.17)

де: ЛА - ліквідні активи; ПЗ - поточні зобов'язання.

Рекомендована величина цього коефіцієнта для підприємств України коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

Кал = АЛА / ПЗ(2.18)

де: АЛА - абсолютно ліквідні активи; ПЗ - поточні зобов'язання.

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Для оцінки платоспроможності підприємства застосуємо аналітичну таблицю 2.2.4, сформовану згідно з даними фінансової звітності Товариства.

З аналізу слідує, що протягом 2017 року майже всі показники платоспроможності не відповідають нормативному значенню, отже у цей період Товариство було неплатоспроможне.

У 2018 році ситуація покращилась, хоча деякі показники все ж таки залишились нижчими за встановлені нормативи.

Товариство не має абсолютної платоспроможності якщо у 2017 році воно мало змогу погасити негайно 12% найбільш ліквідних активів, то у 2018 році - 15%, що 5% нижче від нормативного значення.

Таблиця 2.2.4.Аналіз платоспроможності за 2017-2018 роки

п/п

Назва показників

Алгоритм розрахунку

Нормат.

значення

2017 рік

2018 рік

Відхилення

(+;-)

2018/

2016

Від

норм.

1.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

р.220+р.230+р.240

р.620+р.430+р.630

(до 1 року)

> 0,2

0,12

0,15

+0,03

-0,05

2.

Коефіцієнт швидкої ліквідності

р.150+ р160...+...р.250

р.620+р.430+р.630

(до 1 року)

> 0,5

0,70

1,09

+0,39

+0,59

3.

Коефіцієнт загальної ліквідності

р.260+р.270(до 1року)

р.620+р.430+р.630

(до 1 року)

>2

1,69

2,03

+0,34

+0,03

4.

Коефіцієнт мобільності активів

р.260+р.270(до 1року)

р.280

> 0,5

0,28

0,40

+0,12

-0,10

5.

Коефіцієнт ліквідності запасів

р.100...+...р.140
р.620+р.430+р.630

(до 1 року)

>1

0,83

0,85

+0,02

-0,15

6.

Коефіцієнт
ліквідності

коштів

р.150...+...р.210+р.250
+р.270 (до 1 року)
р.620+р.430+р.630

(до 1 року)

<1

0,62

0,98

+0,36

-0,02

7

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

р.530...+...р.600

р.160...+...р.210

-

0,98

1,07

+0,09

-

8.

Відношення активів

р.260+р.270(до 1року)
р.080+р.270

(понад 1 рік)

>1

0,39

0,56

+0,17

-0,44

Слід відмітити, що у 2018 році значно зросла частка поточної заборгованості, яка може бути погашена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів, що є позитивною тенденцією. Так, у 2018 році коефіцієнт термінової ліквідності складав 1,09, що на 39% більше ніж у 2017 році та вище за нормативне значення на 59%.
Що стосується здатності підприємства покривати поточні зобов'язання за рахунок активів у ліквідній формі, то у 2018 році на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань припадало 2,03 грн. ліквідних активів, що відповідає нормативному значенню і перевищує показник загальної ліквідності за попередній рік на 34%.
Отже, коефіцієнти термінової та загальної ліквідності у 2018 році вище нормативних значень і мають тенденцію до зростання. Таким чином у разі потреби підприємство у будь який час зможе погасити свої поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів та ліквідних активів.
Разом з тим, коефіцієнт мобільності активів нижче нормативного значення, тобто оборотні активи у загальній валюті балансу займають лише у 40% у 2018 році проти необхідних 50%, але у порівнянні з 2017 роком цей показник зріс на 12%. Це негативний фактор діяльності підприємства, адже воно не спроможне вільно маневрувати своїми оборотними активами.
Слід відмітити, що поточні зобов'язання підприємства не можуть бути покрити за рахунок матеріальних активів, оскільки коефіцієнт ліквідності запасів протягом двох років нижче нормативного значення, хоча й має тенденцію до зростання. У 2018 році цей показник складав 0,85, що більше на 2% від значення попереднього року, але менше на 2% від нормативу.
ТОВ «Українська екологія» у 2018 році за рахунок очікуваних надходжень від дебіторів в змозі було погасити 98% поточних зобов'язань проти 62% у 2017 році. Зростання коефіцієнта ліквідності коштів неможна оцінити позитивно, оскільки підприємство потрапляє у фінансову залежність при наявності простроченої дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2017 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,98 грн. кредиторської заборгованості, а у 2018 році - 1,07 грн., тобто при недостатності власного оборотного капіталу підприємство використовувало у господарському обороті кредиторську заборгованість більш інтенсивно.
Коефіцієнт співвідношення активів у 2017-2018 роках становить відповідно 0,39 та 0,56, що удвічі менше рекомендованого розміру.
У подальшому керівництву Товариства необхідно проаналізувати можливість ефективного використання наявного майна та вдало розпоряджатися ним.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ

3.1 Формування оптимального залишку грошових активів на підприємстві

На сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства виживати напряму залежить від уміння ними управляти. Цей вид активів є найобмеженішим у сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства.

Управління ними ґрунтується на обліку, організації й контролі за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. В управлінні грошовими активами підприємств виділяють два самостійних об'єкти: залишки грошових засобів і грошові потоки.

Оптимальним залишком можна вважати таку величину грошових активів підприємства, яка не викликає затримок в операційному циклі підприємства, дає змогу своєчасно погашати короткострокові зобов'язання і не є надлишковою. Більшість підприємств України не має оптимального залишку грошових активів, а керівництво часто суто інтуїтивним шляхом вирішує, яка величина є для підприємства оптимальною.

Практика свідчить, що, коли на рахунках підприємств відсутні залишки грошових засобів, вони переходять до негрошових форм розрахунків. Подібні форми розрахунків переважають у більшості галузей господарювання. Винятком є підприємства, продукція яких орієнтована на експорт, або підприємства роздрібної торгівлі.

Порівняно з деякими реальними засобами, накопичення яких є надійною формою збереження багатства, гроші мають одну перевагу. Вони абсолютно ліквідні, тобто можуть бути використані підприємством для задоволення будь-якої потреби. Але у той же час вони мають суттєвий недолік, який характеризується тим, що вони найсильніше потерпають від впливу інфляції. Крім того, значне накопичення засобів у вигляді грошових активів призводить до втрати можливості отримання доходу від вкладення цих коштів у інші прибуткові види активів. Тому будь-яке підприємство повинно враховувати дві обставини, які виключають одна одну: це підтримання поточної платоспроможності й отримання додаткового прибутку від інвестування тимчасово вільних грошових засобів.

Виходячи з цього, в західних країнах починаючи з 1950-х років розробляються моделі управління грошовими засобами з метою підтримання їх оптимального залишку. Зокрема, дослідники проблем фінансового менеджменту запропонували ряд математичних моделей. Найвідомішими з них є модель Баумоля, модель Міллера-Орра, модель Стоуна, модель Беранека.

Ці моделі у своїй більшості похідні від моделей управління запасами, і грошові засоби в них трактуються як особливий запас, що виникає в процесі надходження і витрачання грошей. При цьому необхідно оцінити:

-- загальний обсяг грошових засобів та їх еквівалентів;

-- яку частку слід тримати на поточному рахунку, а яку у вигляді короткострокових фінансових вкладень;

-- коли і в якому обсязі необхідно здійснювати конвертацію грошових засобів у цінні папери і навпаки.

Докладна характеристика цих моделей знайшла своє відображення в працях І .А. Бланка, Є. Брігхема, В.В. Ковальова та інших. Згадані моделі розрахунку оптимальних сум залишків грошових активів ще не набули достатнього поширення серед практиків у нашій країні. Це викликано тим, що в Україні більша частина оборотних активів залежить від запасів товарно-матеріальних цінностей і пов'язана з розрахунками й тому основна маса підприємств не має достатніх залишків грошових засобів для їх вільного інвестування; перелік видів короткострокових фінансових інвестицій дуже обмежений і вони не завжди мають високу ліквідність; підприємства не мають достатньої інформації щодо наявності на ринку об'єктів короткострокових фінансових інвестицій.

Крім згаданих вище моделей оптимізації залишку грошових засобів, існують і інші прийоми регулювання цього виду активів. Раціональне управління іншими видами активів і зобов'язаннями підприємства здійснює прямий вплив на розмір грошових засобів. Наприклад, обсяг коштів підприємства можна збільшувати за рахунок прискорення оборотності дебіторської заборгованості. Цього можна домогтися шляхом надання своїм покупцям знижок, застосування факторингу, обліку векселів, пошуку інших можливостей прискорення інкасації простроченої заборгованості.

В галузі використання основних засобів шляхом збільшення грошових засобів підприємства може бути продаж обладнання, яке не використовується підприємством, надання в оренду майна, яке мало використовується підприємством, у разі економічної доцільності заміна купівлі основних засобів їх орендою тощо.

В галузі управління кредиторською заборгованістю доцільно застосовувати різноманітні схеми платежів, які давали б змогу користуватися залученими коштами, розшукувати альтернативних постачальників, які пропонують вигідніші форми співробітництва, тощо. Позитивні результати застосування цих прийомів проявлятимуться у вмінні зберігати ліквідність підприємства, отримувати дохід, мати конкурентну перевагу на ринку.

3.2 Прогнозна оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства

Прогнозування фінансового стану підприємства є невід'ємним елементом його управління. Його доцільно здійснювати шляхом моделювання, оскільки останнє дозволяє відображати перспективний фінансовий стани в залежності від необмеженої кількості факторів. Таким чином, адекватність прогнозування фінансового стану залежить від процедури та логіки побудови прогнозної моделі. Це обумовлює необхідність визначення послідовності процедур та основних етапів прогнозування.

Ґрунтуючись на розробленому алгоритмі прогнозування фінансового стану підприємства, пропонується наступна методика його проведення, яка складається з трьох етапів:

1) підготовчій етап, на якому здійснюється збір та первинна обробка інформації про фінансовий стан підприємства;

2) аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє виявити основні фактори, що впливають на зміну фінансового стану;

3) прогнозування фінансового стану та його моделювання в залежності від цілей прогнозування.

Прогнозування фінансового стану є необхідним складовим елементом управління і однією з основних умов ефективного планування.

Прогнозування показників платоспроможності базується на основі критеріїв, за якими приймаються рішення: про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства - неплатоспроможним; про наявність реальної можливості відновлення платоспроможності; про наявність реальної можливості втрати платоспроможності, коли підприємство найближчим часом не зможе виконати свої зобов'язання перед кредиторами.

Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання. Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану - воно періодично або постійно є неплатоспроможним.

Часом платоспроможність помилково ототожнюється лише з наявністю грошових коштів на рахунках в установах банків і в касі підприємства.

Проте наявність грошових коштів в установах банків і в касі характеризує не платоспроможність, а поточну готовність (можливість) підприємства розрахуватись по виникаючих зобов'язаннях.

Вважається, що наявність грошових коштів у підприємств на рахунках у банках повинна відповідати різниці між поточною кредиторською і дебіторською заборгованістю [15].

У цьому зв'язку однією з важливіших проблем підприємства є підвищення рівня поточної платіжної готовності.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші, ніж поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів, сплаті платежів до бюджету, позабюджетних фондів та інші у зв'язку з перевищенням зобов'язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність або неспроможність.

Підприємство визнається неплатоспроможним на підставі виявлення незадовільної структури балансу.

Незадовільна структура балансу - це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов'язань перед кредиторами у зв'язку з недостатнім рівнем ліквідності майна [12].

Використовуючи дані фінансової звітності, зокрема форми № 1 «Баланс», розрахуємо основні показники таблиці 3.2.1 та спробуємо оцінити структуру балансу Товариства.

Таблиця 3.2.1.Оцінка структури балансу ТОВ «Українська екологія»

Показники

Алгоритм розрахунку

за балансом

2016 рік

2017 рік

2018 рік

Оптим.

значення

Можливі рішення

2017

2018

Коефіцієнт загальної ліквідності

ряд.260+270

(до 1 року)

ряд.620+(430+630)

до 1 року

1,30

1,69

2,03

> 2

Структура балансу задовільна

Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом

ряд.260+270 (до 1 року) - 620 - (430 - 630)до 1 року

ряд. 260 + 270

до 1 року

-0,80

-23,86

0,16

> 0,1

Структура балансу задовільна

Коефіцієнт відновлення платоспроможності (розраховують, якщо значення одного із двох коефіцієнтів нижче за оптимальне)

К1зл + В / Т(__Кзл)

2

де: В - період (6 міс)

відновлення

платоспроможності;

Т- період у місяцях, що аналізується

-

0,94

1,10

> 1

Підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним

Коефіцієнт втрати платоспроможності

розраховують, якщо значення двох попередніх коефіцієнтів нижче за оптимальні)

К1зл + В / Т(__Кзл)

2

де: ВТ - період

(3 місяці) втрати

платоспроможності

-

0,89

1,06

> 1

Підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним

Розраховані показники дають змогу зробити висновки, що протягом 2016-2017 років підприємство було неплатоспроможнім, оскільки мало незадовільну структуру балансу й показники загальної ліквідності та забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом були нижче за оптимальні значення. У 2018році значення коефіцієнтів - вищі за оптимальні. Це означає, що структура балансу є задовільною, Товариство забезпечене власним оборотні капіталом і має достатньо поточних активів для того, щоб покрити свої короткострокові зобов'язання. Таким чином, підприємство має стійке фінансове положення і є платоспроможним.

З метою попередження можливих фінансових труднощів і неплатежів у майбутньому слід скласти прогнозний розрахунок платоспроможності на найближчу перспективу виходячи з даних на кінець 2018 року (табл. 3.2.2).

При складанні цього розрахунку враховується першочерговість платежів і рівень мобільності платіжних засобів. Тому спочатку беруться в розрахунок найбільш мобільні засоби і першочергові платежі. Для проведення такого розрахунку використовуються дані балансу.

Таблиця 3.2.2. ТОВ «Українська екологія» на перспективу

Тип фінансової стійкості

Поточна платоспроможність

У короткостроковій перспективі

У довгостроковій

перспективі

Абсолютний

А1> П1

108,3 < 780,6

А1> П1 + П2

108,3 < 780,6

А1> П1 + П2 + П3

108,3 < 1195,6

Нормальний

А1 + А2> П1

762,0 < 780,6

А1 + А2> П1 + П2

762,0 < 780,6

А1 + А21 + П2 + П3

762,0 < 1195,6

Передкризовий

А1 + А2 + А3 1

1427,2 > 780,6

А12 + А31 + П2

1427,2 > 780,6

А1 + А2 + А31 + П2 + П3

1427,2 > 1195,6

Кризовий

А1 + А2 + А31

1427,2 > 780,6

А1 + А2 + А3< П1 + П2

1427,2 > 780,6

А1+ А2 31 + П2 + П3

1427,2 > 1195,6

Враховуючи ступінь ліквідності оборотних активів фінансовий стан підприємства може бути оцінений як на дату складання звітності, так і на дострокову та короткострокову перспективу як передкризовий.

Ознаками платоспроможності має бути: наявність грошей в касі на поточних рахунках; брак простроченої кредиторської заборгованості.

Однак наявність тільки незначних залишків грошей на поточних рахунках не означає неплатоспроможність підприємства, бо кошти на поточних рахунках можуть надійти протягом кількох днів.

Щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова служба має дбати про те, щоб його суто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, іншим кредиторам). Однак кома характеристика постійних значних залишків грошей на поточному рахунку підприємства як ознаки високої майстерності управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства є помилковою.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Розвиток недержавного сектору економіки - один з основних напрямків реформ, що відбуваються в економіці України. Значне місце у формуванні механізму саморозвитку ринку займають підприємства колективної форми власності, а саме - товариства з обмеженою відповідальністю. Це таке господарське товариство статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами товариства розмірів, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків.

Слід наголосити, що використання терміна «обмежена відповідальність» у назві товариства не означає обмеження відповідальності товариства як суб'єкта підприємницької діяльності перед його партнерами.

В умовах дестабілізації економіки та обмеження фінансових ресурсів саме такі суб'єкти підприємництва спроможні найшвидше і найефективніше розв'язувати проблеми демонополізації виробництва, стимулювати розвиток економічної конкуренції.

За умовою суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінка використання їхнього майна та капіталу, ліквідності та платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності підприємства.


Подобные документы

  • Сутність, особливості фінансової діяльності на підприємстві. Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства. Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз джерел власного капіталу, рентабельності підприємства.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 25.11.2014

  • Види, завдання, інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства ВАТ "Парадіз". Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [197,5 K], добавлен 14.06.2010

  • Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.

    дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010

  • Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

    лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Особливості фінансової діяльності на підприємстві, методика та показники оцінки його фінансового стану. Аналіз ресурсного потенціалу, фінансового результату. Оцінка фінансового стану підприємства, система його оподаткування на прикладі ТОВ "Східне".

    курсовая работа [346,5 K], добавлен 18.12.2013

  • Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.

    курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011

  • Аналіз основних теоретичних положень щодо оцінки фінансового стану підприємства. Особливості інформаційного забезпечення, методів та прийомів оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості, прибутку, рентабельності.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 31.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.