Особливості спрощеної системи оподаткування підприємницької діяльності в Україні

Довідка про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності в регіональному відділенні Пенсійного фонду України. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

2. Додаткова документація, що підтверджує готовність підприємства виконувати заявлені види робіт.

Нормативні документи, що використовуються при проведенні робіт з підвищеною небезпекою. Порядок видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами, затверджений постановою Кабміну України від 15.10.03 № 1631, додаток 1 "Перелік робіт підвищеної небезпеки".

Документація на технологічне обладнання (машини, механізми, устаткування) та об'єкти підвищеної небезпеки. Порядок видачі дозволів Держнаглядохоронпраці та його територіальними органами, затверджений постановою Кабміну України від 15.10.03 № 1631, додаток 2 "Перелік об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки".

Відомості про виробничі приміщення (акти введення в експлуатацію або висновок архітектурно-будівельного нагляду), наявність служби доглядача будівель і споруд. Технічний стан будівель, споруд та їх паспортизація. Перелік чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, затверджений наказом Держбуду України від 21.12.98 № 295.

Висновок санепідемслужби про відповідність вимогам санітарних норм приміщень підприємства. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

Дозвіл на початок робіт підприємства, виданий органами державного пожежного нагляду. Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою КабМіну України від 14.02.01 № 150.

Спеціальний дозвіл на зберігання та видалення відходів. Закон України "Про відходи".

Дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення й утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, які здійснюються за умов дотримання санітарних норм. Закон України "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення".

Гігієнічний сертифікат на продукцію, що виробляється підприємством з відходів. Закон України "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення".

3. Документація при організації служби охорони праці на підприємстві.

3.1.Наказ власника (керівника) про створення служби охорони праці (або призначення відповідальної особи) з метою забезпечення функціонування охорони праці на підприємстві. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці"; Типове положення про службу охорони праці на підприємстві, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.04 № 255.

Посвідчення керівника підприємства та відповідальних інженерів з охорони праці на підприємстві про проходження перевірки знань з охорони праці. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

Наказ про створення комісії з питань охорони праці підприємства (господарства) з кількістю працюючих 50 і більше осіб (якщо прийняте рішення про її створення). Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 № 72.

3.4 Наказ про затвердження інструкцій та правил з питань охорони праці на підприємстві. Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 № 132.

3.5. Колективний договір і додаток, підписаний з одного боку адміністрацією (роботодавцем) та відповідальним за охорону праці на підприємстві та з другого боку представниками від працівників та профспілок. Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 р.; спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу "охорона праці" в колективному договорі (угоді, трудовому договорі).

На підприємстві, де працює менше 10 працівників, колективний договір може бути відсутній. У такому разі права найманого працівника та зобов'язання роботодавця визначаються в трудовому, договорі (контрасті) (розділ "охорона праці").

4. Управління охороною праці на підприємстві.

4.1.Положення про функціонування на підприємстві системи управління охороною праці. Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.04 №255.

4.2.План діяльності комісії з питань охорони праці на підприємстві на квартал, півріччя чи рік. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93 № 72.

4.3.Документація про порядок проведення медичних оглядів працівників підприємства.

4.3.1.Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 №263/121.

4.3.2.Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, додаток 1 до Положення про медичний огляд працівників певних категорій "Перелік професій, працівники яких підлягають медичному огляду.

4.3.3.Порядок проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затверджений постановою Кабміну України від 27.09.2000 № 1465.

Картка (книжка) особи, яка підлягає медичному огляду. Висновок попереднього (періодичного) медичного огляду. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, додаток 2 до Положення про медичний огляд працівників певних категорій "Картка особи, яка підлягає медичному огляду".

Наказ по підприємству про проведення медичного огляду працівників підприємства. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 №45.

Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників підприємства (лікувально-профілактичного закладу). Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, додаток 3 до нього "Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників".

4.3.7. Акт визначення контингенту осіб, які підлягають передбаченим медичним оглядам. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ України від 31.03.94 № 45, до нього додаток 4 "Акт визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам".

4.4. Документація, що регламентує навчання працівників підприємства.

4.4.1.Наказ по підприємству про створення комісії (загальнозаводської, цехової) з перевірки знань працівників підприємства з охорони праці. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

Положення про навчання працівників підприємства з питань охорони праці. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

Програми, за якими повинно проводитися навчання працівників підприємства з питань охорони праці. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15.

Програма проведення вступного інструктажу. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15.

Журнал реєстрації вступного інструктажу за професією, посадою особи. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

Програма первинного інструктажу на робочому місці для прийнятих на роботу працівників, переміщених з одного підрозділу (дільниці) до іншого, працівників, котрі виконують нову для них роботу, відряджених, тимчасових працівників, студентів та учнів, які проходять практику. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

Програми інструктажу для працівників, котрі виконують роботу з підвищеною небезпекою (терміном один раз на квартал). Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15.

4.4.8.Наказ керівника, що затверджує Положення про стажування працівників конкретної професії чи виду робіт на підприємстві. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнагладохоронпраці від 26.01.05 № 15.

4.4.9.Документація (наряд-допуск, наказ, розпорядження тощо) після проведення цільового інструктажу. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 №15.

4.4.10.Перелік професій, посадових осіб, звільнених від проходження первинного, повторного та позапланового інструктажів, узгоджений з державним інспектором територіального управління. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.05 № 15.

4.5.Пожежна безпека на підприємстві.

Наказ керівника про призначення відповідальної особи за протипожежний стан на підприємстві, створення пожежно-технічної комісії (на підприємствах, де працює понад 50 осіб). Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС України від 19.10.04 №126.

Перелік посад, при призначені на які особи зобов'язані проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, відповідне положення та журнал реєстрації проходження працівниками спеціального навчання, інструктажу, перевірки знань з питань пожежної безпеки. Типове положення про інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МНС України від 29.09.03 № 368.

Програма, погоджена з інспектором пожежної охорони та затверджена керівником підприємства, для проведення первинного, повторного протипожежного інструктажу. Типове положення про інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МНС України від 29.09.03 № 368.

4.6.Перелік інструкцій з охорони праці на підприємстві.

4.6.1. Посадові інструкції та інструкції з охорони праці, розроблені та затверджені власником. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений наказом Мінпраці від 16.02.98 № 24; стаття 13 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці"; Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9.

Інструкції для працівників, пов'язаних з роботами з підвищеною небезпекою, затверджені власником та погоджені державним інспектором з охорони праці. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9.

Інструкція з пожежної безпеки на підприємстві. Типове положення про інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом МНС України від 29.09.03 № 368.

Куточок (стенд) з охорони праці. Типове положення про кабінет охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 №191.

Тимчасові інструкції з охорони праці для працівників, котрі забезпечують безпечне проведення технологічних процесів (робіт) та експлуатацію обладнання. Вони використовуються для впровадження нових і реконструйованих виробництв на термін, коли вказане виробництво буде готовим до експлуатації.

5. Документація на засоби індивідуального захисту для працівників підприємства.

5.1.Особиста карта обліку спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту (передбачених затвердженими нормами), пункт 3.14. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170.

5.2.Відомість "Видача і повернення спецодягу, спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту". Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170.

5.3.Наявність сертифікатів відповідності на засоби індивідуального захисту, п.2.4. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 № 170.

6. Документація з економічного управління охороною праці.

6.1.План заходів і засобів з охорони праці на підприємстві, затверджений керівником підприємства.

Витрати на охорону праці, що належать до валових витрат, повинні визначатися згідно з Переліком заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затвердженим постановою Кабміну України від 27.06.03 № 994; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 № 318.

6.2.Затверджені роботодавцем витрати на малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються в операційній діяльності підприємства протягом одного року чи нормативного операційного циклу, якщо він довший одного року, та затверджені роботодавцем згідно з колективним договором або контрактами прийняття працівників на роботу. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 №318.

6.3. Затверджений роботодавцем план "Відрахування на соціальні заходи". Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджений постановою КабМіну України від 27.06.03 № 994.

6.4. План "Витрати на профілактичні заходи або усунення причин, що спричинили або можуть спричинити нещасні випадки, професійні захворювання". Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, затверджений постановою Кабміну України від 27.06 03 №994.

6.5.Фактичні витрати на фінансування заходів з охорони праці. Стаття 19 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці".

7. Атестація робочих місць.

7.1. Наказ по підприємству про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Постанова КабМіну України від 01.08.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".

7.2. Картка умов праці. Постанова Кабміну України від 01.08.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".

7.3. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад працівників, котрим підтверджено право на пільги та компенсації, а також на пільгове пенсійне забезпечення (затверджується керівником підприємства). Постанова КабМіну України від 17.11.97 № 1290 "Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці" (у редакції постанови КабМіну України від 13.05.03 № 679). Постанова КабМіну України від 16.01.03 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість працівників в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

7.4. Список робітників, котрі виконують роботу з підвищеною небезпекою, затверджений керівником підприємства.

7.5 Висновки щодо атестації робочих місць на підприємстві. Постанова КабМіну України від 01.08.92 № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".

8.Документація про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), затверджений постановою КабМіну України від 25.08.04 № 1112.

8.1. Документація про розслідування й облік нещасних випадків на підприємстві.

8.2. Журнал реєстрації осіб, котрі потерпіли від нещасних випадків. Додаток 6 Порядку.

8.3. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою КабМіну України від 25.08.04 № 1112.

8.4. Екстрене повідомлення: територіальному органу Держнаглядохоронпраці (за місцем реєстрації підприємства), відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду та підприємству про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві (за формою, розробленою Фондом). Пункт 10, додаток 1 Порядку.

8.5. Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-5, Н-1 або НПВ. Пункт 13, додатки 2,3,4 Порядку.

8.6. Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Пункт 13, додаток 5 Порядку.

єдиний податок спрощений

8.7. Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь). Пункт 88, додаток 16 Порядку.

8.8. Журнал реєстрації аварій на підприємстві. Пункт 105, додаток 18 Порядку.

8.9. Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом за формою Н-2. Пункт 25, додаток 7 Порядку.

8.10. Припис, який складається на підставі форми Н-9 за наявності порушення законодавства про охорону праці, яке вважається нещасним випадком, пов'язаним з виконанням трудових, посадових обов'язків. Стаття 39 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону праці"; пункт 38, додаток 8 Порядку.

9. Звітність про стан охорони праці

9.1 Форма № 1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці", затверджена наказом Держкомстату від 04.10.04 № 535.

9.2 Форма № 7-ТНВ "Звіт про травматизм на виробництві за відповідний рік", затверджена наказом Держкомстату від 14.08.02 № 309.

9.3 Форма № 1-УБ "Звіт про стан умов і безпеки праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах", Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Держнаглядохоронпраці від 31.03.94 № 27.

9.4 Розрахункова відомість про нарахування та переказ страхових внесків та витрата коштів Фонду. Постанова правління Фонду від 28.05.02 № 32.

10.Основні законодавчі акти з питань охорони праці та безпечної діяльності малих та середніх підприємств.

Закон України "Про охорону праці".

Кодекс законів про працю України.

Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Закон України "Про пожежну безпеку".

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

Господарський кодекс України.

Цивільний кодекс України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Кримінальний кодекс України.

Законодавчі акти, що регламентують функціонування підприємств за видами економічної діяльності.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

2.3 Стан екологічної безпеки та заходи щодо його покращення

Забезпечення національних інтересів України як сучасної розвинутої держави значною мірою залежить від їх повноцінного входження у європейський і світовий цивілізаційний процес. Вирішення цього питання вимагає формування у національної еліти розуміння фундаментальних тенденцій сталого розвитку сучасного світу - забезпечення виживання, розвитку, добробуту.

Серед соціальних та екологічних тенденцій, що формують наше майбутнє, є стрімке зростання чисельності населення, укорінення хибких моделей споживання, скорочення посівних площ на душу населення, надмірне викачування підземних вод, поширення стійких органічних забруднювачів у ґрунтах, водах, повітрі. Внаслідок цього людство постало перед загрозою виснаження природних ресурсів, проблемами виробництва продовольства та незадовільного харчування, глобальних кліматичних змін, поширення нових хвороб, загибелі місцевих екосистем.

2.3.1 Охорона та раціональне використання ґрунтів

Ґрунти мають величезне значення не лише тому, що є головним джерелом отримання харчових продуктів. Вони відіграють активну роль в очищенні природних і стічних вод, грунтово-рослинний покрив є регулятором водного балансу суші. Це - універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропогенного забруднення.

Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. В досліджуваному підприємстві в якому проводяться випробування і регулювання роботи дизельних двигунів, а також при ремонті широко використовуються паливо мастильні матеріали (ПММ), ґрунти забруднюються відпрацьованими газами автомобілів, мастилами та пальним які з них виливаються під час регулювання і проникають в грунт. Також гострою проблемою є вилучення земель під забудову нових виробничих, а також виробничих відходів. Проблемою забруднення ґрунтів в даному підприємстві є пункт миття і очищення автомобілів, який не має відстійників, тому синтетичні і органічні речовини які змиваються з машин попадають в грунт.

Внаслідок викидів вихлопних газів автомобілів в грунт забруднюється канцерогенами типу поліциклічних ароматичних 53 вуглеводнів. Даний вид забруднення фіксується на відстані п'яти кілометрів від джерел викидів.

Так як за ступенем шкідливості нафтопродукти знаходяться на початку ряду, їхнє проникнення в грунт має дуже велике значення. Тому на підприємстві організований збір відпрацьованих ПММ у спеціальний резервуар.

2.3.2 Охорона та ефективне використання водних ресурсів.

Вода є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. З розвитком промисловості річки і озера стали все більш забруднюватися викидами недостатньо очищених стічних вод, промисловими відходами .

В процесі ремонту на підприємстві для миття застосовуються синтетичні миючи засоби. При недостатньому очищенні і скиданні їх у водоймища навіть незначної кількості викликає неприємний смак і запах води та утворює піну і плівку на поверхні, що утруднює доступ кисню та призводить до загибелі водних організмів. До особливих видів забруднення належить також заростання водойм водоростями, особливо синьо-зеленими, життя яких викликає захворювання і загибель риби.

Внаслідок попадання відпрацьованих ПММ в водойми вони розтікаються по поверхні води і утворюють плівку через яку не може проникнути кисень. Це призводить до зяблевих захворювань у риби, або загибелі їх від нестачі кисню.

Використання води, як технічної рідини в системі охолодження автомобіля спонукає до створення системи її очищення, або відводу її в каналізацію з присутніми в ній очисними спорудами. Кожне підприємство повинно мати очисні споруди, водогосподарські системи. Це комплекс водних об'єктів та гідротехнічних споруд призначених для раціонального водокористування та охорони вод. Так на даному підприємстві існують збірні колодязі для стічних вод, які сполучені при перевищенні допустимого рівня з міською мережею каналізації. Нажаль бажає кращого організація стоку і відстоювання води на пункті миття автомобілів, в якому відсутні збірники і відстійники забрудненої води, також необхідно слідкувати за станом води, яка скидається в каналізацію. Повинні дотримуватись наступні умови:

- кількість завислих, та тих що спливають, частинок у стічних водах не перевищує 500 мл/л

- фізичні та механічні забруднення виробничих стоків не засмічують труби та не відкладаються на них

- хімічні забруднення виробничих стоків не руйнують матеріал труб та елементи споруд каналізації

- домішки горючих речовин у стоках не утворюють вибухонебезпечних сумішей в каналізаційних мережах

- домішки не вступають у хімічне з'єднання з побутовими стоками і не виділяють отруйних і вибухонебезпечних газів.

Отже з метою охорони вод від забруднення потрібно прискорити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

2.3.3 Охорона атмосферного повітря

Атмосферне повітря завжди містить певну кількість домішок котрі зумовлюються природними та антропогенними джерелами. Основна маса; забруднень повітря припадає на спалювання органічних енергоносіїв. Дана проблема присутня і в розглядуваному підприємстві так як в якості палива в котельні використовується газ. Під час регулювання паливної системи автомобілів в повітря викидається незгорівша частина палива у вигляді сажі і вихлопні гази. Більшість з 200 компонентів вихлопних газів автомобілів згубно впливає на організм людини, а оксид азоту є одним із компонентів смогу.

Особливо небезпечні сірчисті сполуки й оксиди азоту, які спричиняють кислотні дощі. Вони залишають на листі дерев чорні плями, замислюють озера і грунти, змінюють їх хімічний склад, також посилюють корозію різних матеріалів і конструкцій, постійне збільшення кількості спалюваного органічного палива призводить до підвищення концентрації СО2 в атмосферному повітрі. Це призводить до різкого посилення парникового ефекту.

Свинцево-кислотні акумулятори відносяться до найбільш поширених хімічних джерел струму, вони мають застосування на досліджуваному підприємстві. При експлуатації акумуляторних батарей виділяються водень, кисень, двоокис сірки, сурм'янистий водень, вуглекислий газ, а також аерозоль сірчаної кислоти. Деякі з них також шкідливо впливають на атмосферне повітря руйнуючи озоновий шар.

Використання в автомобільних кондиціонерах фреону який містить вуглець, фтор і хлор шкідливо впливає на озоновий шар. Фреон пд. дією ультрафіолетових променів розкладається, а молекулярних хлор каталітично руйнує озоновий шар, який прикриває Землю від сильного ультрафіолетового опромінювання.

Загалом, незважаючи на досить скрутне економічне становище, підприємство намагається у цілому дотримуватися природоохоронного законодавства, а також проводити природоохоронні заходи для стабілізації екологічної ситуації.

2.3.4 Шляхи покращення екологічного стану підприємства

Провівши аналіз впливу діяльності підприємства на навколишнє середовище доцільно зауважити, що впровадженню нових технологічних підходів і організаційних заходів на СТО приділяється велика увага.

Так як основним елементом, який використовується під час ремонту і найбільше впливає на навколишнє середовище є ПММ, тому насамперед увагу потрібно приділити їх безпечному використанню, утилізації і регенерації.

Насамперед потрібно зменшити площу випаровування палива, шляхом закривання мийних ванн, використання захисних ковпаків з вентилюванням в замкнену посудину на пристроях для регулювання форсунок, забезпечення герметичності з'єднань паливопроводів. Для проведення миття потрібно перейти на застосування більш екологічно чистих засобів миття. Має забезпечуватися, по можливості концентрація відходів, їх повторне використання, можливі чи передбачувані технологічні шляхи видалення чи захоронення відходів. Важливу увагу потрібно приділити реконструкції пункту миття автомобілів, шляхом будування ям-відстійників і очисних споруд. Під час проведення робіт по регулюванню кута впорскування палива планується встановлення фільтрів на вихлопну трубу автомобіля.

Також необхідно зменшити рівень шуму і вібрації в процесі ремонту, який поки що не відповідає вимогам природоохоронного законодавства. Досягти цього можна шляхом встановлення на регулювальні стенди беззазорних з'єднувальних муфт, застосуванню конструктивних і архітектурних засобів.

Запропоноване нововведення, крім його технічної та технологічної доцільності, має бути кроком в напрямку реальної мінімізації екологічного впливу на довкілля та появи непридатних як матеріально-речовинних так і енергетичних відходів.

Екологічний результат полягає в обмеженні негативного впливу навколишнього середовища і покращення його стану, проявляється в зменшенні об'ємів забруднень, соціальний - в підвищенні рівня життя населення, ефективного виробництва, виражається у поліпшенні фізичного розвитку населення, тощо, то економічний ефект - полягає в економії або попередженні витрат природних ресурсів, живої та уречевленої праці у виробничій та невиробничій сфері народного господарства.

Таблиця 2.2

Шляхи покращення екологічної безпеки

Шляхи вдосконалення екологічної безпеки	Суть заходів	Витрати, тис. грн.
Спеціальні склади для зберігання паливомастильних матеріалів	- будівництво спеціального складу для зберігання паливомастильних матеріалів.	5,4
Разом	-	5,4

Як бачимо із даних таблиці 2.2 на покращення екологічної безпеки планується затратити 5,4 тис. грн. Запровадження даних заходів призведе до корисного ефекту, який дасть змогу окупити дані витрати. Джерелами фінансування цих заходів на досліджуваному підприємстві будуть власні кошти підприємства, фінансові ресурси від продажу акцій, а також кошти спеціальних екологічних фондів.

Фахівці на підприємстві господарстві повинні здійснювати виважену оцінку природоохоронних ресурсів, визначити ефективність витрат на природоохоронні заходи, планувати природоохоронні заходи у нерозривному зв'язку з іншими основними показниками економічного і соціального розвитку підприємства.

2.4 Особливості справляння єдиного податку для фізичних осіб

Суб'єктом малого підприємництва може зареєструватись фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в якої кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.

У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, необхідне одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, встановлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, зв'язаних із виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його родини.

При цьому суб'єкт малого підприємництва, який обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, звільняється від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на прибуток підприємств;

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- комунального податку;

- збору на відрахування до Пенсійного фонду України;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).

Якщо платник єдиного податку займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.

Протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку за видами підприємницької діяльності. При цьому перерахунок не здійснюється.

Тобто коли під час реєстрації в ДПІ було нараховано єдиний податок у розмірі 200 грн., а через певний час його було змінено, то підприємець сплачує той розмір єдиного податку, який було нараховано при реєстрації.

Доходи, одержані платником єдиного податку, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

До складу виручки не включаються:

а) кошти, одержані суб'єктом підприємницької діяльності на поворотній основі у вигляді кредитів, поворотної фінансової допомоги, а також внутрішні розрахунки між структурними підрозділами платників податку;

б) кошти, які повернені суб'єкту підприємницької діяльності, або суб'єктом підприємницької діяльності замовнику або покупцю за продукцію (товари, роботи, послуги);

в) кошти, одержані як відшкодування податку на додану вартість;

г)суми податку на додану вартість, сплачені платником єдиного податку у разі, якщо він зареєструвався платником податку на додану вартість в установленому законом порядку;

д) кошти цільового призначення, отримані від фондів соціального страхування.

Розглянемо підприємця, що здійснює вид господарської діяльності, як роздрібна торгівля продовольчими товарами. Працю найманих працівників він не використовує.

За рішенням місцевої районної ради для даної фізичної особи, яка займається роздрібною торгівлею продовольчими товарами встановлено ставку єдиного податку на місяць у розмірі 200 грн.

Платник єдиного податку, використовуючи працю найманих працівників, повинен сплачувати щомісяця додатково за кожну найману особу 50 %.

З таблиці 2.3 ми бачимо, що при сумі єдиного податку для фізичної особи СПД 200 грн. та використанні праці 1-го найманого працівника загальна сума сплаченого податку становить 300 грн., тобто додаткових 100 грн. буде сплачено за найманого працівника (200х50 % = 100 грн.). При використанні максимально можливої кількості найманих працівників необхідно буде додатково сплатити 900 грн., а загальна сума сплаченого податку становитиме 1100 грн.

Таблиця 2.3

Розрахунок суми єдиного податку при використанні праці найманих працівників

К-сть найманих працівників	Сума єдиного податку з ФО СПД	Додаткова сума єдиного податку з найманих працівників	Загальна сума до сплати
1	200	100	300
2	200	200	400
3	200	300	500
4	200	400	600
5	200	500	700
6	200	600	800
7	200	700	900
8	200	800	1000
9	200	900	1100

Для платника єдиного податку - фізичної особи встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду (кварталу) платник подає до податкового органу звіт встановленої форми, в якому, зокрема, зазначається:

* види підприємницької діяльності, які здійснювалися протягом звітного кварталу;

* фактична чисельність працівників у звітному кварталі;

* сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;

* обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році.

Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи перераховують суми єдиного податку до місцевого бюджету та на рахунок Пенсійного фонду в таких розмірах:

- до місцевого бюджету - 43 %;

- до Пенсійного фонду України - 57 %.

Тобто фізична особа яка є платником єдиного податку (підприємець) сплачуючи єдиний податок у розмірі 200 грн., сплачує :

200 х 0,43 = 86 грн. - до місцевого бюджету;

200 х 0,57 = 114 грн. - до Пенсійного фонду України.

Всього до сплати: 200 гривень.

Таблиця 2.4

Динаміка нарахування та сплати єдиного податку та обсягу виручки від реалізації продукції

Показник	2008	2009	2010	Відхилення «+, -»
ФО СПД	1	1	1
Наймані працівники	-	-	-	-
Загальна сума податку	200	200	200	-
Обсяг виручки, грн.	323856,48	323430,85	224188,51	-99667,97

З таблиці 2.4. бачимо, що протягом періоду дослідження сума єдиного податку для СПД не змінюється і становить 200 грн. При цьому, відмічено чітку тенденцію до зменшення доходів від реалізації продукції. За останні три роки сума виручки зменшилась на 99667,97 грн. та становила у 2010 році 224188,51 грн., що дозволяє СПД залишити право на сплату податків за спрощеною системою і у 2011 р.

2.5 Особливості оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності юридичних осіб за спрощеною системою

Законодавством передбачено, що з 1 липня 2005 року до прийняття Закону України “Про спрощену систему оподаткування” спрощена система оподаткування застосовуютєся з урахуванням певних особливостей. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:

- суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;

- суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;

- суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”

- суб'єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

- спільну діяльність на території України без створення юридичної особи [23].

Застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності можуть юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб -- суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- комунального податку;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування [23].

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” ;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку [23].

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця до державного бюджету, місцевого бюджету та на рахунок Пенсійного фонду в таких розмірах:

- до Державного бюджету України - 20 відсотків;

- до місцевого бюджету - 23 відсотки;

- до Пенсійного фонду України - 57 відсотки [23].

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів [23].

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

У разі порушення вимог щодо обсягу виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік або чисельності працівників, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали до державної податкової служби за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва затверджується Міністерством фінансів України.

ПП Кучер О.Р. може зареєструватись як юридична особи та сплачувати єдиний податок, оскільки витримує вимоги передбачені чинним законодавством для юридичних осіб платників єдиного податку.

Розрахуємо, чи вигідно підприємцю сплачувати єдиний податок за умови реєстрації як юридична особа (табл. 2.5). У 2011 році підприємець планує отримати 250,0 тис.грн. виручки від реалізації, що і є основою для визначення суми єдиного податку.

Таблиця 2.5

Розрахунок суми єдиного податку для ПП Кучер О.Р.

Показник	Сума
Виручка від реалізації товарів (розрахунково), тис.грн	250000
Ставка податку,%	6
Сума податку (розрахунково), тис. грн.	15000
Ставка податку,%	10
Сума податку (розрахунково), тис. грн.	25000

Як показують розрахунки наведені в таблиці 2.5 при ставці податку 6 % сума податку для господарства становитиме 15,0 тис.грн. (плюс сума ПДВ), а при ставці податку 10 % - 25,0 тис.грн. Визначимо, що вигідніше господарству сплачувати єдиний податок будучи фізичною особою чи юридичною особою (табл. 2.6).

Для цього порівняємо суму єдиного податку ФО СПД, з врахуванням суми ЄСВ, з сумою єдиного податку ЮО СПД за ставкою 6 % та 10 %.

Таблиця 2.6

Розрахунок ефективності запровадження одного із видів спрощеної системи оподаткування для ПП Кучер О.Р.( розрахунково у 2011 р.)

Показник	Сума
Сума єдиного податку, грн..	200
Додатково сума ЄСВ у 2011 р., грн.	4049,52
Всього за рік	6449,52
Сума податку приставці податку 6%, тис. грн.	15000
Сума податку приставці податку 10%, тис. грн.	25000
Відхилення «+,-»
ЄП ФОСПД до ЄП ЮО (ставка 6%)	8550,48
ЄП ФОСПД до ЄП ЮО (ставка 10%)	18550,48

Як показують наші розрахунки підприємцю за даних умов ведення бізнесу вигідніше сплачувати єдиний податок передбачений для фізичної особи. Річна сума єдиного податку для ФО СПД включно з внесками до позабюджетних фондів у 2,3 раза менше суми єдиного податку визначеного за ставкою 6% та в 3,9 раза менше суми єдиного податку визначеного за ставкою 10 %.

2.6 Нарахування єдиного соціального внеску

З 1 січня 2011 року набрали чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податковий Кодекс України. Останніми роками пенсійні питання є чи не найактуальнішою темою серед населення України.

На жаль, багато хто з громадян не зовсім усвідомлює, а дехто й не хоче усвідомлювати зміст пенсійної реформи, яка відбувається в Україні. Пенсія - це не допомога і не подарунок від держави, а індивідуальний кропіткий результат багаторічної праці кожного.

Зазвичай, молодь не думає про заощадження на старість. У молодих людей є більш нагальні потреби - їм необхідні гроші на житло, на виховання дітей, на освіту тощо, але навіть незначні, однак регулярні страхові внески на пенсійне страхування у молодому віці гарантують особі в майбутньому суттєві пенсійні виплати.

З 1 січня 2004 року для обчислення розміру пенсії враховується страховий стаж людини, тобто період, протягом якого вона підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески, в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях, і той місяць (чи місяці), за який внески до Пенсійного фонду не сплачені, не включається до страхового стажу.

Довгий період часу (понад 11 років) фізичні особи - спрощенці сплачували внески до Пенсійного фонду на добровільних засадах. Лише з 01.07.2010 року відповідна категорія платників законодавчо зобов'язана сплачувати страхові пенсійні внески. Зазначені зміни в пенсійному законодавстві не тільки дають можливість більшого наповнення бюджету Фонду, але й зупинили використання спрощеної системи оподатковування як способу ухилення від сплати страхових внесків та забезпечують набуття права на майбутню пенсію фізичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування.

Починаючи з 1 січня 2011 року, податок і єдиний внесок сплачується окремо. Сума податку, розмір якого встановлює мiсцева рада за мiсцем державної реєстрацiї приватних підприємців - "спрощенців," повністю зараховується до місцевого бюджету і відщеплень з неї до Пенсійного фонду України не проводиться.

При цьому до 2011 року єдиний податок містив в собі не лише чистий податок, це було поєднання декількох видів платежів, розщеплення яких проводило Держказначейство. Тобто, підприємець сплачував єдиний податок, який поступав на рахунок казначейства, яке проводило відщеплення від податку і перераховувало податок - на рахунок місцевого бюджету, 42% від суми - на рахунок місцевого управління Пенсійного фонду та ще декілька відсотків - на рахунки відповідних місцевих фондів соцстраху та безробіття.

З 1 січня 2011 року порядок сплати єдиного податку і єдиного внеску змінився. Це закріплено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 №507», в якій, зокрема, передбачено, що «розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою не здійснюється.

Суб'єкт малого підприємництва сплачує:

- 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету;

- 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Отже, що змінилось:

Перша зміна - це те, що “розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою не здійснюється”. Тобто, держказначейство тепер вже не проводить розщеплення єдиного податку, який сплачує підприємець. Тепер вираховувати суми і сплачувати їх на різні рахунки доведеться підприємцю особисто.

При цьому, 57 % єдиного податку треба сплатити до Пенсійного фонду, але як частину єдиного соціального внеску ( від 200 грн. податку сума складатиме 114,0 грн.).

Пенсійному фонду важливо, щоб підприємець сплатив не менше мінімального страхового внеску, який у січні - березні складає 326,53 грн. Тобто, виходить , якщо у підприємця в лютому 2011 року податок 200 грн., то на рахунок бюджету як податок він сплачує 86 грн. (43%), а на рахунок Пенсійного фонду 326,53 грн.

Отже, підприємцю тепер самостійно потрібно слідкувати за двома речами:

- за сумою податку, яку треба сплатити на рахунок бюджету (яка залежить від суми єдиного податку);