Аналіз фінансових ресурсів підприємства

2.2 Аналіз фінансової стійкості та ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

До показників фінансової стійкості підприємства відносять:

І група - для характеристики джерел формування запасів і затрат, що відображають різний ступінь охоплення джерел

1. наявність власних оборотних коштів (НВОК)

НВОК = І р ПБ + ІІр ПБ + Vр ПБ - Ір АБ

НВОК 04 = 1104820,3+1048,2+7,6-648593,1=457283

НВОК 05 = 1256360,6+1825,8+9,8-646261,5=611934,7

НВОК 06 = 1298894,2+5482,4+7,7-638029,8=666354,5

Протягом 2004 - 2006 років спостерігалася тенденція до зростання власних оборотних коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ”. Це свідчить про стійкий стан підприємства та збільшення частки власних оборотних коштів у фінансуванні підприємства.

2. наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (ВДПД)

ВДПД = НВОК + ІІІр ПБ

ВДПД 04 = 457283+232684,3=689967,3

ВДПД 05 = 611934,7+120976,7=732911,4

ВДПД 06 = 666354,5+296836,4=963190,9

Чим вище значення показника власних і довгострокових позикових джерел, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Протягом трьох років даний показник зріс на 273223,6 грн.

3. загальна величина основних джерел (ЗВОД)

ЗВОД = ВДПД + КК,

КК - короткострокові кредити

ЗВОД 04 = 689967,3+0=689967,3

ЗВОД 05 = 732911,4+134499,1=867410,5

ЗВОД 06 = 963190,9+0=963190,9

Основні джерела ВАТ „ДніпроАЗОТ” збільшилися за три роки на 95780,4 грн., що є позитивною тенденцією для даного підприємства.

ІІ група - показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування

1. надлишки або нестача власних оборотних коштів (ДНВОК)

ДНВОК = НВОК - ЗЗ,

ЗЗ - запаси і затрати

ДНВОК 04 = 457283 - 65225,7=392057,3

ДНВОК 05 = 611934,7-67154,2=544780,5

ДНВОК 06 = 666354,5-57270,4=609084,1

2. надлишки або нестача власних і довгострокових позикових джерел (ДВДПД)

ДВДПД = ВДПД-ЗЗ

ДВДПД 04 = 689967,3-65225,7=624741,6

ДВДПД 05 = 732911,4-67154,2=665757,2

ДВДПД 06 = 963190,9-57270,4=905920,5

3. надлишки або нестача основних джерел формування запасів і затрат (ДЗВОД)

ДЗВОД = ЗВОД-ЗЗ

ДЗВОД 04 = 689967,3-65225,7=624741,6

ДЗВОД 05 = 867410,5-67154,2=800256,3

ДЗВОД 06 = 963190,9-57270,4=905920,5

За підсумками всіх трьох показників підприємство ВАТ „ДніпроАЗОТ” протягом 2004 - 2006 років не відчувало нестачі власних оборотних коштів, довгострокових позикових коштів та основних джерел формування, що свідчить про його стійкий фінансовий стан.

Існує 2 способи розрахунку наявності власних оборотних коштів підприємства:

1) на основі різниці між власним та позиковим капіталом та необоротними активами:

НВОК = (ІрПб+ІІрПб+ІІІрПб+ ІVрПб) - ІрАб

2) на основі різниці між поточними активами та поточними зобов'язаннями:

НВОК = (ІІр Аб+ІІІрАб) - ІVрПб

Таблиця 2.10 - Розрахунок наявних власних оборотних коштів

№	Показник	1/1/2004	1/1/2005	1/1/2006	Відхилення
1	Власний капітал	716641,6	1104841,6	1256360,6	539718
2	Забезпечення наступних витрат і платежів	483,2	1048,2	1825,8	1342,6
3	Довгострокові зобов'язання	192566,5	232684,3	120976,7	-71589,8
4	Доходи майбутніх періодів	284,4	7,6	9,8	-274,6
5	Необоротні активи	715893,0	648599,2	646261,5	-69631,5
6	Наявність власних оборотних коштів	194082,7	689982,5	732911,4	538828,7
7	Оборотні активи	572317,7	800506,2	1008371,0	436053,3
8	Витрати майбутніх періодів	76,0	34,8	30,7	-45,3
9	Поточні зобов'язання	378311,0	110558,5	275490,3	-102820,7
10	Наявність власних оборотних коштів	194082,7	689982,5	732911,4	538828,7

Відносні показники фінансової стійкості занесемо до таблиці 2.11

Таблиця 2.11 - Відносні показники фінансової стійкості ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Показник	Розрахунок	31/12/2004	31/12/2005	31/12/2006
1. коефіцієнт матеріальних запасів (Кз)		7,01	9,11	11,64
2. коефіцієнт маневреності власного капіталу (Мвк)		0,41	0,49	0,51
3. коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кдк)		0,17	0,09	0,19
4. стабільність структури оборотних активів (Ссок)		0,57	0,61	0,62

На основі проведених розрахунків можна охарактеризувати підприємство ВАТ „ДніпроАЗОТ” як фінансово стійке.

У визначенні фінансового положення підприємства важливе місце займає аналіз ліквідності підприємства, тобто його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Розрахунок ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ” надано у таблиці 2.12

Таблиця 2.12 - Розрахунок ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

	Розмір
	01.01.04	01.01.05	01.01.06	31.12.06
Актив
1. Найбільш ліквідні А1%	5582,9 0,43	5389,4 0,37	10074,9 0,61	40340,4 2,36
2. Швидко реалізовуються А2 %	503316,1 39,07	729925,9 50,37	931172,6 56,28	971639,3 56,91
3. Повільно реалізовуютьсяА3%	63494,7 4,93	65225,7 4,5	67154,2 4,06	57270,4 3,35
4. Важко еалізовуютьсяА4%	715893,0 55,57	648599,2 44,76	646261,5 39,05	638029,8 37,38
Баланс%	1288286,7 100	1449140,2 100	1654663,2 100	1707279,9 100
Пасив
1. Найбільш термінові зобов'язанняП1%	3998,2 0,31	- 0,00	134499,1 8,13
2. Короткострокові зобов'язанняП2%	378311,0 29,37	110558,5 7,63	275490,3 16,65	106059,2 6,21
3. Довгострокові зобов'язання П3%	192566,5 14,95	232684,3 16,06	120976,7 7,31	296836,4 17,39
4. Постійні зобов'язання П4%	717409,2 55,69	1105897,4 76,31	1258196,2 67,91	1304384,3 76,4
Баланс%	1288286,7 100	1449140,2 100	1654663,2 100	1707279,9 100

Як бачимо з таблиці 10, найбільш ліквідні активи (А1) протягом трьох років зросли на 34757,5 тис. грн. Активи, що швидко реалізовуються (А2) також збільшилися на 468323,2 тис. грн. Активи, що повільно реалізовуються мали тенденцію до зменшення і за три роки вони зменшилися на 6224,3 тис. грн. Активи що важко реалізовуються протягом звітного періоду зменшились на 77863,2 тис. грн.

Найбільш термінові зобов'язання (П1) протягом звітного періоду зменшилися на 3998,2 тис. грн. Короткострокові зобов'язання зменшились на 272251,8 тис. грн. Довгострокові зобов'язання зросли на 104269,9 тис. грн. Постійні зобов'язання зросли на 586975,1 тис. грн.

Надлишок/нестача

01.01.04	Розрахунок	Сума
Тис. грн.%	А1 - П1	1584,7 0,12
Тис. грн.%	А2 - П2	125005,1 9,7
Тис. грн.%	А3 - П3	-129071,8 -10,02
Тис. грн.%	А4 - П4	-1516,2 -0,12

А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4, тобто баланс підприємства у 2004 році не був абсолютно ліквідним.

01.01.05	Розрахунок	Сума
Тис. грн.%	А1 - П1	5389,4 0,37
Тис. грн.%	А2 - П2	619367,4 42,74
Тис. грн.%	А3 - П3	-167458,6 -11,56
Тис. грн.%	А4 - П4	-457298,2 -31,55

А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4, тобто баланс підприємства у 2005 році не був абсолютно ліквідним.

01.01.06	Розрахунок	Сума
Тис. грн.%	А1 - П1	-124424,2 -7,52
Тис. грн.%	А2 - П2	655682,3 39,63
Тис. грн.%	А3 - П3	-53822,5 -3,25
Тис. грн.%	А4 - П4	-611934,7

А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4, тобто баланс підприємства у 2006 році не був абсолютно ліквідним.

31.12.06	Розрахунок	Сума
Тис. грн. %	А1 - П1	40340,4 2,36
Тис. грн. %	А2 - П2	865580,1 50,7
Тис. грн. %	А3 - П3	-239566 -14,04
Тис. грн. %	А4 - П4	-666354,5 -39,02

А1 ? П1, А2 ? П2, А3 ? П3, А4 ? П4, тобто баланс підприємства на кінець 2006 року не був абсолютно ліквідним.

Розраховуємо узагальнюючий коефіцієнт ліквідності:

(2.34)

Дані розрахунку заносимо до таблиці 2.13

Таблиця 2.13 - Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Рік	Значення
01.01.04	1,054
01.01.05	1,069
01.01.06	0,847
31.12.06	0,753

Як видно з рисунку 2.9, протягом звітного періоду Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ” мав тенденцію до зменшення, яке становило 0,301%.

Рисунок 2.9. Динаміка узагальнюючого коефіцієнта ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

За даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

1. коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

(2.35)

Нормативне значення показника абсолютної ліквідності повинно перевищувати 0,2.

2. коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

(2.36)

Нормативне значення показника швидкої ліквідності повинно перевищувати 0,7.

3. коефіцієнт поточної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

(2.37)

Нормативне значення показника поточної ліквідності повинно перевищувати 1.

Значення показників ліквідності заносимо до таблиці 2.14

Таблиця 2.14 - Значення показників ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Показник	Норма- тивне значення	01.01.04	01.01.05	01.01.06	31.12.06
1. коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	0,015	0,049	0,025	0,380
2. коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7	1,331	0,709	2,296	9,542
3. коефіцієнт поточної ліквідності	1	1,497	1,299	2,46	10,082

Аналіз показників ліквідності дав змогу визначити, що підприємство ВАТ „ДніпроАЗОТ” спроможне погасити свої поточні зобов'язання за рахунок усіх оборотних активів на 149% - у 2004 році, 129% - у 2005, 246% - на початку 2006 року, 1008% - наприкінці 2006 року. За рахунок грошових коштів та коштів у розрахунках з дебіторами - на 133% у 2004 році, 71% - у 2005, 229% - на початку 2006 року, 954% - наприкінці 2006 року.

Надмірне значення показників ліквідності наприкінці 2006 року говорить про загальне покращення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про відсутність необхідності серйозних заходів для керування ними.

Динаміка показників ліквідності наведена на рисунку 2.10.

Рисунок 2.10. Динаміка показників ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

2.3 Аналіз грошових потоків ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Аналіз грошових потоків, пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий період (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства.

Таблиця 2.15 - Розрахунок суми джерел і використання коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ” у 2005 році

Найменування статей	На початок року	На кінець року	Джерела	Використання
Активи
Нематеріальні активи	1567,2	1316,0	251,2
Незавершене будівництво	80124,4	82475,7		2351,3
Основні кошти	566873,1	561392,3	5480,8
Довгострокові фінансові інвестиції	34,5	34,5
Довгострокова дебіторська заборгованість	-	1043,0		1043,0
Запаси:
виробничі запаси	25718,6	30247,8		4529,2
незавершене будівництво	17129,8	10360,2	6769,6
готова продукція	18206,1	22984,2		4778,1
товари	4171,2	3562,0	609,2
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	145371,4	228761,2		83389,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками	552216,5	697074,5		144858
Інші види дебіторської заборгованості	48,6	1592,2		1543,6
Грошові кошти та їх еквіваленти	5389,4	10074,9		4685,5
Інші оборотні активи	32254,6	3714,0	28540,6
Витрати майбутніх періодів	34,8	30,7	4,1
Сукупні активи	1449140,2	1654663,2	41655,5	247178,5
Пасиви
Статутний капітал	1583,8	351583,8	350000
Інший додатковий капітал	838055,3	487548,3		350507
Резервний капітал	395,9	395,9
Нерозподілений прибуток	264806,6	416832,6	152026
Забезпечення наступних витрат і платежів	1048,2	1825,8	777,6
Довгострокові кредити банків	143837,9	8312,0		135525,9
Відстрочені податкові зобов'язання	88846,4	112664,7	23818,3
Короткострокові кредити банків	-	134499,1	134499,1
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	51,5	0,2		51,3
Векселі видані	180,8	-		180,8
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	15995,9	50020,6	34024,7
Поточні зобов'язання за розрахунками	10466,5	12967,3	2500,8
Інші поточні зобов'язання	83863,8	78003,1		5860,7
Доходи майбутніх періодів	7,6	9,8	2,2
Сукупні пасиви	1449140,2	1654663,2	697648,7	492125,7

Згідно таблиці 2.15 сума джерел коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ” у 2005 році за активами складала 41655,5 тис. грн., за пасивами - 697648,7 тис. грн. Сума використання коштів за активами складала 247178,5 тис. грн., за пасивами - 492125,7 тис. грн.

На основі таблиці 2.15 складаємо таблицю 2.16, в якій розраховуємо загальний відтік коштів, надходження коштів, чистий рух коштів та кінцеве сальдо.

Таблиця 2.16 - Звіт звірення потоків коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Стаття	Сума
А) Початкове сальдо коштів	5389,4
Відтік коштів:
Незавершене будівництво	2351,3
Довгострокова дебіторська заборгованість	1043,0
Виробничі запаси	4529,2
Готова продукція	4778,1
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	83389,8
Дебіторська заборгованість за розрахунками	144858
Інші види дебіторської заборгованості	1543,6
Грошові кошти та їх еквіваленти	4685,5
Інший додатковий капітал	350507
Довгострокові кредити банків	135525,9
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	51,3
Векселі видані	180,8
Інші поточні зобов'язання	5860,7
Б) Разом відтік коштів	739304,2
Надходження коштів:
Нематеріальні активи	251,2
Основні кошти	5480,8
Незавершене будівництво	6769,6
Товари	609,2
Інші оборотні активи	28540,6
Витрати майбутніх періодів	4,1
Статутний капітал	350000
Нерозподілений прибуток	152026
Забезпечення наступних витрат і платежів	777,6
Відстрочені податкові зобов'язання	23818,3
Короткострокові кредити банків	134499,1
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	34024,7
Поточні зобов'язання за розрахунками	2500,8
Доходи майбутніх періодів	2,2
В) Разом надходження коштів	739304,2
Г) Чистий рух грошових коштів (В-Б)	0
Д) Кінцеве сальдо коштів (А+Г)	5389,4

Отже, згідно таблиці 2.16 кінцеве сальдо коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ” дорівнює 5389,4 тис. грн.

На основі таблиці 2.15 проводимо розподіл джерел і використання коштів на короткострокові та довгострокові та визначаємо окремо за цими категоріями суми надходжень та відтоку коштів підприємства.

Таблиця 2.17 - Розподіл джерел і використання коштів ВАТ „ДніпроАЗОТ”

	Джерела	Сума	Використання	Сума
Довгострокові	Нематеріальні активи	251,2	Незавершене будівництво	2351,3
	Основні кошти	5480,8	Довгострокова дебіторська заборгованість	1043,0
	Незавершене будівництво	6769,6	Грошові кошти та їх еквіваленти	4685,5
	Витрати майбутніх періодів	4,1	Інший додатковий капітал	350507
	Статутний капітал	350000	Довгострокові кредити банків	135525,9
	Нерозподілений прибуток	152026	Векселі видані	180,8
	Забезпечення наступних витрат і платежів	777,6
	Доходи майбутніх періодів	2,2
	Разом джерела	515311,5	Разом використання	494293,5
Короткострокові	Товари	609,2	Виробничі запаси	4529,2
	Інші оборотні активи	28540,6	Готова продукція	4778,1
	Відстрочені податкові зобов'язання	23818,3	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	83389,8
	Короткострокові кредити банків	134499,1	Дебіторська заборгованість за розрахунками	144858
	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	34024,7	Інші види дебіторської заборгованості	1543,6
	Поточні зобов'язання за розрахунками	2500,8	Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	51,3
			Інші поточні зобов'язання	5860,7
	Разом джерела	223992,7	Разом використання	245010,7

Далі розраховуємо мінімально необхідну суму грошей для підприємства на основі методики фінансової потреби.

Операційні витрати = 535131,8+41381,0+120634,6+735170,6=1432318

Таблиця 2.18 - Розрахунок мінімально необхідної суми грошей ВАТ „ДніпроАЗОТ”

№	Показник	Сума
1.	Операційні витрати	1432318
2.	Обсяг реалізованої продукції за мінусом ПДВ та АЗ	955067,9
3.	Середні залишки грошових коштів та дебіторської заборгованості	194798,6
4.	Обертання грошових коштів, разів (р2/р3)	5
5.	Мінімально необхідна сума грошей (р1/р4)	286463,6

Отже, мінімально необхідна сума коштів для ВАТ „ДніпроАЗОТ” складає 286463,6 тис. грн.

2.4 Оцінка ділової активності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Ділова активність підприємства виявляється в динаміці його розвитку, досягненні цілей, які відображають натуральні та вартісні показники, в ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту продукції.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даної компанії з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами.

Активність підприємства в фінансовому аспекті проявляється насамперед в швидкості обороту його коштів, відображає ефективність роботи підприємства відносно величини авансованих ресурсів або відносно величини їх споживання в процесі виробництва.

Дослідити ділову активність можна за допомогою наступних показників:

1. Фондовіддача

Ф = ЧВ/Основні виробничі фонди

(2.38)

(2.39)

(2.40)

Судячи з динаміки даного показника, ефективність використання основних виробничих фондів протягом звітного періоду зросла.

2. Оборотність активів (коефіцієнт трансформації)

Кт = ЧВ/Активи

(2.41)

(2.42)

(2.43)

(2.44)

Протягом звітного періоду оборотність активів зросла. Зростання показника оборотності активів свідчить про прискорення їх обертання, що є позитивною динамікою для підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів

(2.45)

(2.46)

(2.47)

(2.48)

Протягом звітного періоду спостерігалася тенденція до зниження обіговості оборотних коштів. Це свідчить про зниження ефективності використання оборотних коштів.

4. Оборотність запасів

(2.49)

(2.50)

(2.51)

(2.52)

Протягом звітного періоду оборотність запасів зросла на 4,43. Це може свідчити про:

-зростання виробничого потенціалу підприємства;

-прагнення за рахунок вкладів у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції.

5. Коефіцієнт оборотності готової продукції

(2.53)

(2.54)

(2.55)

(2.56)

Протягом звітного періоду коефіцієнт оборотності готової продукції збільшився, що може свідчити про розширення обсягів виробництва.

6. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

(2.57)

(2.58)

(2.59)

(2.60)

Протягом звітного періоду оборотність дебіторської заборгованості знизилась, що може свідчити про зменшення реалізації продукції підприємства.

7. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

(2.61)

(2.62)

(2.63)

(2.64)

Протягом звітного періоду коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості значно збільшився, що говорить про зростання заборгованості ВАТ „ДніпроАЗОТ” перед іншими підприємствами.

8. Період одного обороту оборотних коштів

(2.65)

(2.66)

(2.67)

(2.68)

Протягом звітного періоду оборот зріс на 76 днів, що свідчить про значне зменшення ефективності використання оборотних коштів.

9. Період одного обороту запасів

(2.69)

(2.70)

(2.71)

(2.72)

Протягом звітного періоду кількість днів, яка була необхідна підприємству для поповнення його запасів зменшилась на 19 днів, що позитивно впливає на ефективність використання запасів.

10. Період погашення дебіторської заборгованості

(2.73)

(2.74)

(2.75)

(2.76)

Період погашення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду збільшився на 50 днів.

11. Період погашення кредиторської заборгованості

(2.77)

 (2.78)

(2.79)

(2.80)

Період погашення кредиторської заборгованості протягом звітного періоду зменшився на 59 днів, що свідчить про спроможність підприємства відповідати за своїми зобов'язаннями перед кредиторами.

12. Період операційного циклу

Гоц = Гвц+Гдз (2.81)

(2.82)

(2.83)

(2.84)

(2.85)

(2.86)

(2.87)

(2.88)

(2.89)

(2.90)

(2.91)

(2.92)

13. Період фінансового циклу

Гфц = Гоц - Гкз

(2.93)

(2.94)

(2.95)

Збільшення періоду фінансового циклу є негативною тенденцією для підприємства. Це свідчить про уповільнення виробничого процесу, обертає мості дебіторської заборгованості та критичного уповільнення кредиторської заборгованості.

Для аналізу ділової активності також доцільно здійснити аналіз ефективності використання капіталу. Він проводиться за допомогою наступних показників

І Аналіз прибутковості

1. Коефіцієнт прибутковості (КП) характеризує досягнутий керівництвом підприємства рівень віддачі на вкладені кошти.

(2.96)

де П - прибуток

К - капітал

(2.97)

(2.98)

(2.99)

Аналіз прибутковості капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ” здійснюємо за допомогою таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 - Аналіз прибутковості капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Показник	Роки	Відхилення
	2004	2005	2006
1. Чистий прибуток	105655,7	152026,0	42862,3	-62793,4
2. Середня сума загального капіталу	1368710,4	1551901,7	1680971,5	312261,1
3. Середня сума оборотного капіталу	686411,9	904438,6	1038791,1	352379,2
4. Середня сума власного капіталу	910730,9	1180601,1	1277627,4	366896,5
5. Прибутоковість загального капіталу (р1/р2)	0,08	0,1	0,03	-0,05
6. Прибутоковість оборотного капіталу (р1/р3)	0,15	0,17	0,04	-0,11
7. Прибуток власного капіталу (р1/р4)	0,12	0,13	0,03	-0,09
8. Виручка від реалізації	830683,4	955067,9	1052674,2	221990,8
9. Прибутковість реалізації (рентабельність продажу) (р1/р8)	0,13	0,16	0,04	-0,09

Згідно таблиці 2.19 прибуток загального капіталу досягнув свого максимального значення у 2005 році і дорівнював 0,1. Але протягом трьох років цей показник зменшився на 0,05 пункти, що свідчить про тенденцію до зниження прибутковості загального капіталу підприємства. Прибутковість оборотного та власного капіталу також знизилась на 0,11 та 0,09 пунктів відповідно.

2. Рентабельність активів характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

ЕР = КР*КТ, де

КР - рентабельність реалізації продукції

КТ - коефіцієнт трансформації

(2.100)

(2.101)

(2.102)

(2.103)

(2.104)

Отже, кожна гривня активів принесла підприємству у 2004 році прибуток 7 копійок, у 2005 - 9, у 2006 - 3 копійки.

Наступним етапом проводимо факторний аналіз економічної рентабельності.

Таблиця 2.20 - Факторний аналіз економічної рентабельності ВАТ „ДніпроАЗОТ”

Роки	Показники	Вплив факторів
	А, тис. грн.	ЧВР, тис. грн.	ЧП, тис. грн.	КР, %	КТ, %	ЕР, %	КР	КТ
2004	1449134,1	830683,4	105655,7	13	57	7	-	+
2005	1654663,2	955067,9	152026,0	16	58	9	-	+
2006	1707279,9	1052674,2	42862,3	4	62	3	-	+

3. Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу.

РВК = КР*КТ*Кфз, де

Кфз - коефіцієнт фінансової залежності

(2.105)

де ПК - позиковий капітал

ВБ - валюта балансу.

(2.106)

(2.107)

(2.108)

РВК 04 = 0,13*0,57*0,443 = 0,033 (3,3%)

РВК 05 = 0,16*0,58*0,239 = 0,022 (2,2%)

РВК 06 = 0,04*0,62*0,237 = 0,006 (0,6%)

Рентабельність власного капіталу протягом 2004 - 2006 року знизилась на 2,7%.

Рисунок 2.11. Динаміка рентабельності активів та власного капіталу ВАТ „ДніпроАЗОТ”

3 Дослідницька частина. Оптимізація структури фінансових ресурсів підприємства

Поняття "структура капіталу" в найбільш загальному виді характеризується всіма закордонними та вітчизняними економістами як співвідношення всіх форм власних та позичених фінансових коштів, що використовуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності для фінансування активів. Існує дві основні схеми: змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях; повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства лише за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

Оптимальна структура капіталу являє собою співвідношення між зобов'язаннями та власним капіталом підприємства, яке збільшує величину власного капіталу підприємства і як наслідок - прибутки його акціонерів. Це співвідношення не є постійним, а змінюється з часом і під впливом певних факторів.

Оптимальну структуру капіталу кількісно визначити неможливо.

Однак керівництво підприємства може знати приблизне її значення, розраховане на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке максимально наближає планову структуру до оптимального значення.

Мета управління структурою капіталу - мінімізувати витрати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.

Оптимізація структури капіталу є однією зі складних проблем у фінансовому менеджменті. Процес оптимізації структури капіталу проводиться в такій послідовності:

1. Аналіз складу капіталу в динаміці (визначити показники ефективного використання складових капіталу та їх використання - коефіцієнт фінансової незалежності? заборгованості, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов'язаннями? оборотність і рентабельність активів і власного капіталу).

2. Оцінка основних факторів, які визначають структуру капіталу (галузеві особливості? кон'юнктура товарного і фінансового ринків? рівень прибутковості поточної діяльності підприємства? рівень податків, які сплачує підприємство? ступінь концентрації акціонерного капіталу).

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм дохідності власного капіталу.

Ураховуючи ці етапи, підприємство визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру капіталу.

Управління капіталом (пасивами балансу) здійснюється за допомогою оцінки його вартості.

Вартість капіталу відбиває ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел у відносному виразі.

Приймаючи рішення про застосування (залучення) будь-якого джерела (ресурсу), важливо оцінити вартість цього джерела. Вартість капіталу (cost capital) - це відносна величина витрат на обслуговування складових капіталу. Окремі складові капіталу мають різну вартість. Ця вартість відображається у відносних величинах як процента ставка (річні проценти).

Концепція ціни капіталу являє собою одну з базових в теорії капіталу. Але вона не зводиться тільки до визначення процентів, які підприємство мусить сплатити власникам за використання їх капіталу. Ціна капіталу характеризує ту норму рентабельності, нижче розміру якої підприємство не повинно приймати будь-яких рішень інвестиційного характеру.

Вартість капіталу використовується як:

- вимірювач дохідності поточної діяльності підприємства?

- базовий критерій ефективності фінансових інвестицій?

- механізм управління структурою капіталу?

- критерій ефективності лізингових операцій (якщо вартість обслуговування лізингу перевищує ціну капіталу підприємства, то застосовувати фінансовий лізинг для підприємства невигідно)?

- вимірювання рівня ринкової ціни підприємства (ціна підприємства - це величина власного капіталу). Зниження ціни капіталу супроводжується зростанням ринкової вартості підприємства, і навпаки. (Цей взаємозв'язок чітко проявляється в діяльності акціонерного товариства. Якщо ціна акцій на фондовому ринку змінюється (піднімається - знижується), то змінюється і вартість капіталу товариства).

У ринковій економіці акціонерна форма власності переважає над іншими і має деякі особливості формування власних фінансових ресурсів, що полягають у їхній структурі. Можна виділити три основних джерела: акціонерний капітал, фонди власних коштів та нерозподілений прибуток. Таким чином, фінансування господарської діяльності акціонерних товариств із зовнішніх джерел (зовнішнє фінансування) здійснюється за рахунок позик та емісії облігацій підприємства.

Іншим видом фінансування є внутрішнє - за рахунок нерозподіленого прибутку та фондів власних коштів. Так, наявність достатнього обсягу власних коштів може забезпечувати розвиток підприємства та свідчити про наміри акціонерів розподіляти ризики, пов'язані з діяльністю підприємства. Високий рівень внутрішнього фінансування за рахунок власних фінансових ресурсів позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб'єктами господарювання.

Як власні, так і залучені джерела фінансування діяльності підприємств мають свою вартість, що складається із сум витрат на залучення кожного джерела. У практиці зарубіжних корпорацій вартість авансованого капіталу визначають за формулою:

, (3.1)

де V - вартість авансованого капіталу;

k_i - ціна і-того джерела коштів;

d_i - питома вага і-того джерела коштів у загальній структурі.

Цей показник розраховується для визначення мінімуму повернення вкладених у діяльність підприємства фінансових ресурсів і може використовуватися для визначення вартості підприємства в цілому. Оскільки статистики з українських підприємств немає, вдамося до прикладу із зарубіжної практики (табл.3.1).

Таблиця 3.1 - Вартість фінансових ресурсів на прикладі International Business Machines Corporation and Subsidiary Companies.

Джерела фінансових ресурсів	Сума,дол. США	Питома вага%	Цінова ставка,%	Вартість джерел,%
Залучені: Короткострокові довгострокові	33951 55794	27.54 45.27	8.5 5.2	2.34 2.35
Звичайні акції	6531	5.30	16.5	0.87
Нерозподілений прибуток	26983	21.89	15.2	3.32
Разом	123259	100.00	-	8.88

Отже, рівень затрат для підтримання економічного потенціалу підприємства при структурі фінансових ресурсів, наведених у таблиці 3.1, становить 8,8%. Це означає, що підприємство може приймати рішення будь-якого інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких буде не нижче від 8,8%. Для інвестування коштів у конкретний проект дане підприємство повинне порівняти значення норми рентабельності інвестицій (IRR) із вартістю джерел авансованих фінансових ресурсів, при цьому зв'язок між ними має бути таким:

якщо IRR > 8,8%, інвестиційний проект приймається,

якщо IRR < 8,8%, інвестиційний проект відхиляється,

якщо IRR = 8,8%, інвестиційний проект не буде ні прибутковим, ні збитковим, тобто доходи, отримані від інвестицій, дорівнюватимуть інвестиційним затратам.

У зарубіжній практиці функціонування підприємницьких структур пов'язане передусім із фінансуванням коштів на довгостроковій основі для отримання прибутку. Управління активами, пов'язане з отриманням прибутку, характеризується такою величиною, як фінансовий леверидж. За визначенням Джеймса К. Ван Хорна, “фінансовий леверидж - це використання залучених коштів із фіксованим процентом для зростання прибутку власників звичайних акцій”.

Завдання фінансового менеджера - слідкувати за оптимальним співвідношенням між позиковим і власним капіталом, що дозволить піддержувати кредитну репутацію підприємства і використовувати позитивний ефект фінансового левереджу.

Існують різні рекомендації щодо величини плеча фінансового важеля. Більшість із них зводиться до того, що доля залучених коштів в пасиві не повинна перевищувати 50%. Таким чином для даного підприємства є можливість додатково залучити кошти. Це дозволить зменшити середньозважену вартість капіталу.

Розрізняють три види левериджу: виробничий (операційний), фінансовий та виробничо-фінансовий. Розподіл левериджу на фінансовий та виробничий пов'язаний з існуванням двох видів підприємницьких ризиків. Дія підприємницького ризику пов'язується із силою виробничого (операційного) важеля, який, у свою чергу, залежить від питомої ваги постійних витрат у їх загальній структурі та змін попиту й пропозиції на сировину й матеріали.

Одночасна дія виробничого (оперативного) та фінансового левериджу, для якого властивим є вплив одночасно трьох факторів: виручки від реалізації, витрат виробничого та чисто фінансового характеру і чистого прибутку як результативного показника. Аналіз одночасного впливу цих факторів, тобто кількісна оцінка, можлива при застосуванні спеціального методу, відомого в економічній літературі під назвою методу “мертвої точки” або беззбитковості. Метод беззбитковості полягає у визначенні для кожної конкретної ситуації обсягу випущеної продукції, що забезпечував би покриття всіх видів витрат та беззбиткову діяльність.

Для визначення ефекту фінансового важеля використовується формула:

, (3.2)

де ЕФВ -- ефект фінансового важеля (тобто нарощення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикового капіталу);

Коп -- коефіцієнт оподаткування прибутку;

ЕРа -- економічна рентабельність активів (розраховується шляхом відношення операційного прибутку до загального обсягу капіталу, інвестованого в активи підприємства);

СП -- середня ставка процента за позиковими коштами (або рівень фінансових витрат);

ПК -- позиковий капітал;

ВК -- власний капітал.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

Диференціала (1 - Коп)*(Ера - СП) -- різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами після сплати податків;

Плеча ПК/ВК -- співвідношення позикового і власного капіталу.

Плече фінансового важеля є мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямках. Так, якщо диференціал має додатне значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціала від'ємне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається "проїдання" власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.

Враховуючи, що за даними НБУ у 2004 році ставка процента за позиковими коштами для юридичних осіб складала 8%, у 2005 році - 9,5%, у 2006 році - 8,5%, розрахуємо ефект фінансового важеля для ВАТ „ДніпроАЗОТ”.

(3.3)

(3.4)

(3.5)

Отже підприємству невигідно нарощувати частку позикового капіталу.

Таким чином, рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансового важеля. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьому потрібно враховувати такі правила фінансового менеджменту:

1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у виробничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.

Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства, у яких значний запас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик.

Підприємство завжди повинно залишати певний резерв позикової місткості, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змінити знак диференціала з "+" на "-". Досвідчені фінансові менеджери намагаються маневрувати у межах оптимального діапазону частки позикових коштів у структурі капіталу (від 30 до 50 %). Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.

Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів. Ситуація ще більше ускладнюється, коли одночасно підвищується комерційний ризик, тобто ризик недоотримання операційного прибутку від основної діяльності підприємства.

Висновки

1. Успішна діяльність будь-якого підприємства не можлива без ефективного управління фінансовими ресурсами. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Під фінансовими ресурсами підприємства розуміють грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і призначенні для виконання фінансових зобов'язань, здійснення затрат із розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників.

2. Елементами фінансових ресурсів є амортизаційні відрахування, прибуток, оборотні кошти, бюджетні асигнування, надходження з державних цільових фондів, надходження з централізованих фондів, кредити.

3. Показниками формування та використання фінансових ресурсів підприємства є наступні групи фінансових показників:

· Показники оцінки фінансової стійкості

· Показники оцінки ліквідності

· Грошові потоки підприємства

· Показники оцінки ділової активності.

4. Загальна оцінка фінансового стану ВАТ „ДніпроАЗОТ” дала змогу визначити що:

· протягом звітного періоду спостерігалося зростання статутного капіталу та нерозподіленого прибутку, що дало змогу підприємству розширити власні можливості по фінансуванню своєї діяльності;

· збільшилась частка оборотних виробничих фондів що позитивно характеризує майновий стан підприємства і свідчить про розвиток його виробничої діяльності;

· зменшилась частка основних засобів у валюті балансу;

· відбулося зростання суми власних джерел фінансування капіталу підприємства, тобто ВАТ „ДніпроАЗОТ” змогло більшу частину свого капіталу сформувати за рахунок власних джерел, що значно вплинуло на покращення фінансового стану підприємства.

5. Аналіз фінансової стійкості ВАТ „ДніпроАЗОТ” дав змогу охарактеризувати підприємство як фінансово стійке. Так, протягом звітного періоду зростали відносні показники фінансової стійкості підприємства, зокрема:

· коефіцієнт матеріальних запасів збільшився на 4,63%;

· коефіцієнт маневреності власного капіталу зріс на 0,1%

· коефіцієнт стабільності структури оборотних активів збільшився на 0,05%.

6. Аналіз ліквідності ВАТ „ДніпроАЗОТ” дав змогу визначити, що баланс підприємства протягом звітного періоду не був абсолютно ліквідним. Так, протягом 2004 - 2006 року не виконувався норматив коефіцієнту абсолютної ліквідності. Також узагальнюючий коефіцієнт ліквідності мав тенденцію до зниження і протягом звітного періоду він зменшився на 0,0301%.

7. Що стосується ділової активності підприємства, то протягом звітного періоду зростав показник фондовіддачі, але відбувалося також зростання показників оборотності активів, запасів, готової продукції, кредиторської заборгованості, період погашення дебіторської заборгованості, що має негативний вплив на ділову активність підприємства.

8. Оптимізація структури капіталу є однією зі складних проблем у фінансовому менеджменті.

Приймаючи рішення про застосування будь-якого джерела, важливо оцінити вартість цього джерела.

Як власні, так і залучені джерела фінансування діяльності підприємств мають свою вартість, що складається із сум витрат на залучення кожного джерела.

Розрахунок ефекту фінансового леверджу для ВАТ „ДніпроАЗОТ” дав змогу визначити, що підприємству невигідно нарощувати частку позикового капіталу.

Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприємства.

Перелік посилань

1. Хрущ Н. - Аналіз та оцінка рівня прибутковості фінансових ресурсів підприємства. - Економіст. - 2007 - №7.

2. Опачанський Д. - Методи визначення приросту фінансових ресурсів підприємства, напрямків та ефективності їх використання. - Економіст.- 2 006.- №12.

3. Волькович Д.В. - Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства. - Фінанси України.- 2004.- №9.

4. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. - Финансы. - СПб.: Изд-во «Питер», 2000-192с.

5. Бланк И.А. - Основы финансового менеджмента. - Т.2. - К.: Ника-Центр, 1999. - 512 с.

6. Ковальчук С.В., Форкун І.В. - Фінанси. Навч.посібник. - Львів: «Новий світ - 2000», 2005. - 568 с.

7. Опарін В.М. - Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 164 с.

8. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. i наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін, 5-тє вид., перерoб. та доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 546 с.

9. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник професор А.Ш. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ., 2000. - 460 с.

10. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. Посіб. -К.:А.С.К 2005. -240 с

11. Крайник О.П., Клепникова З.В. - Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Львів: Державний університет “Львівська політехніка”. Київ: “Дакор”, 2000, - 260 с.

12. Хедервик К. - Финансовый и экономический анализ деятельности предприятия. Под ред. Ю.М. Ворапаева. - М.: Финансы и статистика, 2000.

13. Хелферт Э. - Техника финансового анализа. Перев. с англ. под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999.

14. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра, 2002.

15. Ситник Г.В «Управління грошовими потоками» - Київ 2005 р. - 255с.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджене Наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.99р.

17. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. -- Минск: Вышэйш. шк., 1995. -- 363 c.

18. Баканов М.И., Шеремет А.Д. - Теория экономического анализа. -- М.: Финансы и статистика, 1995. -- 284.

19. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. - Финансы. -- М.; Х.; Минск; СПб.: Питер, 2000. -- 188.

20. Балабанов И.Т. - Основы финансового менеджмента. -- М.: Финансы и статистика, 2000. -- 525.

21. Бланк И.А. - Стратегия и тактика управления финансами. -- К.: МП «ИТЕМ лтд»: СП «АДЕФ-Украина», 1996. -- 534.

22. Бланк И.А. - Финансовый менеджмент. -- К.: Ника-Центр: Эльга, 2001. -- 527.

23. Ван Хорн Дж.К. - Основы управления финансами. -- М.: Финансы и статистика, 1997. -- 799.

24. Герчикова И.H. - Финансовый менеджмент. -- М.: АО «Консалтбанкир», 1996. --203.

25. Гридчина М.В. - Финансовый менеджмент. -- К., 1999. -- 135.

26. Зятковський І.В. - Фінансове забезпечення діяльності підприємств. -- Тернопіль: Екон. думка, 2000. -- 228.

27. Ковалев В.В. - Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. -- М.: Финансы и статистика, 1995. -- 429.

28. Кравченко Л.И. - Анализ хозяйственной деятельности в торговле. -- Минск: Вышэйш. шк., 1995. -- 414.

29. Лобанова E.H., Лимитовский М.А. - Управление финансами. -- М.: ИНФРА-М, 1999. -- ХХІ, 251.

30. Мазаракі А.А. - Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під ред.проф.Ушакової)-К.”Хрещатик”,1999.-800с.

31. Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України. - Вісник НБУ. - 2004. - № 12.

32. Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України. - Вісник НБУ. - 2005. - № 12.

33. Основні монетарні параметри грошово-кредитного ринку України. - Вісник НБУ. - 2006. - № 12.