Якість продукції підприємства визначає її конкурентоспроможність, попит на неї, а отже впливає на швидкість її реалізації.

Рівень витрат підприємства здійснює прямий вплив на його прибуток. Крім того, якщо в структурі витрат переважають постійні витрати, то у випадку зниження обсягів виробництва це викликає пряме зменшення сум прибутку. Гнучка цінова політика підприємства дає можливість маневрувати у відповідь на зміни кон'юнктури ринку, умов господарювання тощо.

Вплив підприємства на фактори зовнішнього середовища практично не можливий. Але відповідно до зовнішнього середовища підприємство у змозі змінювати своє внутрішнє середовище. Для цього потрібна наявність відповідного менеджерського складу. Наприклад, англійські вчені одним з першочергових факторів кризи підприємства називають саме погане управління підприємство. Зокрема виокремлюють такі недоліки управління, як владний характер керівництва, недостатні рівень знань керівництва, відсутність стратегічного підходу, слабка дисципліна.

Фактори, які впливають на фінансовий стан підприємства, безліч, але для поглибленого аналізу необхідно їх об'єднати в групи, які наведено на рис. 1.3

Рисунок 1.3. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства

На основі аналізу зміни фінансового стану підприємства від розглянутих факторів можливо виявити шляхи його поліпшення.

Саме прогнозування фінансового стану є першим кроком до підвищення ефективності фінансової діяльності підприємств. Так, зробивши прогноз імовірності банкрутства за допомогою фінансових коефіцієнтів, управлінський персонал матиме можливість своєчасно попередити розвиток негативних тенденцій, якщо такі назрівають та закріпити вже докорінно встановлені позитивні тенденції.

Отже, своєчасне впровадження заходів по покращенню фінансового стану підприємства сприяє в свою чергу достовірності облікової інформації, зниженню затрат праці в подальшому, скороченню управлінських витрат, поліпшенню стратегічних і регулюючих функцій, а головне підприємство буде користуватися довірою банків, постачальників та інших інвесторів, як позичальник.

Коли підприємство буде мати оптимальні розміри фінансових показників, а отже, буде мати відносно стійкий фінансовий стан, до нього повернуться старі і з'являться нові клієнти, почнеться безперебійне виробництво, а отже буде більшим і дохід від реалізації продукції, робіт (послуг).

В економічній науці доведено, що ефект від впровадження заходів по покращенню фінансового стану підприємства становить близько 40%[30].

Запровадження на українських підприємствах методик фінансового аналізу зарубіжних країн дає можливість наближення до міжнародних стандартів, а отже, вільно, без труднощів зіставляти дані нашої звітності звітним даним інших країн.

Експрес-аналіз дозволяє своєчасно та швидко забезпечувати управлінський персонал необхідною інформацією для прийняття конкретних управлінських рішень.

Цей метод дає можливість здійснити цілісну систему оцінки і аналізу стану виробництва і фінансового стану в потрібний момент, а також дозволяє деталізувати досліджуваний об'єкт до такого рівня, який забезпечує працівникам можливість професійно виконувати свої обов'язки, швидко і вчасно реагувати на можливі зміни, не допускати збоїв у діяльності підприємства і досягненні ним стабільного фінансового стану.

На сучасному етапі економічного розвитку одним із важливих і негайних завдань залишається здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення підприємств. Певна річ, значну роль у цьому процесі будуть відігравати заходи державного характеру, однак вирішальне значення мають заходи, здійснювані безпосередньо підприємством.

Проблеми фінансового оздоровлення і ефективного управління фінансовою стійкістю стоять перед будь-яким підприємством і потребують оперативного розв'язання. При цьому кожне підприємство має враховувати індивідуальні особливості своєї діяльності, що ґрунтуються на об'єктивних закономірностях функціонування і розвитку економічних систем, а також визначати вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Найбільшу увагу у системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації слід приділити етапу відновлення і зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства, як запоруки усунення неплатоспроможності та основи стратегії на прискорення економічного зростання[30].

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «ВИДАВНИЦТВО «ХАРКІВ»

2.1 Аналіз фінансового стану ВАТ «Видавництво Харків»

Ціллю аналізу фінансової стану підприємства є отримання більш інформативних параметрів, які дають об'єктивну і більш точну картину фінансового стану і фінансових результатів підприємства. Ціль аналізу досягається в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних задач [24, c. 33].

Об'єкт аналізу - це те, на що спрямовано аналіз. В залежності від задачі, яку треба вирішити об'єктами аналізу фінансової звітності можуть виступати: фінансовий стан підприємства, фінансові результати чи ділова активність підприємства.

Суб'єктом аналізу виступає людина, яка займається аналітичною роботою та підготовлює аналітичні звіти для керівництва, тобто аналітик.

Аналіз фінансового стану підприємства вирішує наступні задачі:

1) оцінює структуру майна організації і джерело його формування;

2)виявляє ступінь збалансованості між рухом матеріальних та фінансових ресурсів;

3)оцінює структуру та потоки власного та позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, направленого на витягнення максимального чи оптимального прибутку, збільшення фінансової стійкості, забезпечення платоспроможності;

4)оцінює правильне використання грошових коштів для підтримання ефективної структури капіталу;

5)оцінює вплив факторів на фінансові результати діяльності використання активів підприємства;

6) здійснює контроль за рухом фінансових потоків, дотриманням норм і нормативів витрачання фінансових та матеріальних ресурсів, доцільнення здійснення витрат.

Аналіз фінансового стану підприємства починається з проведення горизонтального та вертикального аналізу балансу. Ціль горизонтального та вертикального аналізу фінансової звітності полягає в тому, щоб наочно представити зміни, які трапилися в основних статтях балансу, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів, та допомогти працівникам підприємства прийняти рішення, як продовжувати свою діяльність [28]

Він полягає в співставлення фінансових даних підприємства ВАТ «Видавництво «Харків» за два періоду в відносному та абсолютному вигляді. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей чи їх груп, які входять в склад бухгалтерської звітності.

Технологія аналізу проста: послідовно в колонках розміщені дані по основним статтям балансу на початок на кінець звітного періоду. Обчислюються абсолютні відхилення по кожній стаття балансу. Потім визначаються зміни в процентах кожної стаття. Розглянемо горизонтальний аналіз балансу підприємства ВАТ «Видавництво «Харків» в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства ВАТ «Видавництво «Харків»

	2006	2007	Зміни 2007 - 2006
	абсолютні	відносні%	абсолютні	відносні%	в абсолютних величинах	у структурі	базисні темпи зростання,%
Актив
I. Необоротні активи
основні засоби та нематеріальні активи	12837,70	79,80	12239,4	76,08	-598,30	-3,72	95,33
Довгострокові фінансові інвестиції	758,20	4,71	734,80	4,57	-23,40	-0,15	96,91
Усього за розділом I	13630,00	84,72	13017,3	80,92	-612,70	-3,81	95,50
II. Оборотні активи
Запаси	558,50	3,47	475,80	2,96	-82,70	-0,51	85,19
Дебіторська заборгованість	947,30	5,89	592,10	3,68	-355,20	-2,21	62,50
Грошові кошти та їх еквіваленти	106,20	0,66	12,00	0,07	-94,20	-0,59	11,29
Усього за розділом II.	2415,10	15,01	1949,6	12,12	-465,50	-2,89	80,72
Баланс	16087,40		14970,3		-1117,1		93,05
Пасив
I. Власні кошти
статутний капітал	155477,7	96,6	15547,7	93,09	0,00	-3,55	100,00
інший додатковий капітал	467,4	2,91	450,50	2,70	-16,90	-0,21	96,38
нерозподілений прибуток	-1532,6	-9,53	-2654,30	-15,89	-1121,7	-6,37	173,19
Усього за розділом I	14412,5	89,59	13343,90	79,90	-1068,6	-9,69	92,59
III. Довгострокові зобов'язання	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
IV. Поточні зобов'язання,в тому числі					`
кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги	1262,8	7,85	1186,10	7,10	-76,70	-0,75	93,93
Поточні зобов'язання за розрахунками	373,40	2,32	475,20	2,85	101,80	0,52	127,26
Усього за розділом IV.	1636,20	10,17	1661,30	9,95	25,10	-0,22	101,53
Баланс	16087,40		16701,60		614,20		103,82

Представлені дані дозволяють зробити наступні висновки. В структурі активів підприємства найбільшу питому вагу складають основні засоби та нематеріальні активи приблизно 79 %. Але протягом періоду що аналізується відбулося їх зменшення майже на 5 %. У структурі активів досить незначний відсоток складають оборотні активи 12 - 15 %, і впродовж звітного періоду спостерігається їх зменшення на 2,8 %. Найбільшу питому вагу в оборотних активах складає дебіторська заборгованість 5,8 %, що свідчить про наявність у підприємства покупців, що не розрахувалися за придбану продукцію.

В структурі пасивів підприємства найбільшу питому вагу складає власний капітал 96,6 %, незважаючи на те що протягом аналізованого періоду його значення зменшується на 3%. На протязі двох років на підприємстві спостерігається збиток, сума якого збільшилась на 70 % за звітний період. У той же час на підприємстві відсутні довгострокові зобов'язання, що свідчить про відсутність на підприємстві довгострокових проектів, не спроможність підприємства залучити стратегічних інвесторів, та наявність недовіри з боку кредитних установ спроможних профінансувати значні проекти. Кредиторська заборгованість складає на підприємстві 7,8 % і протягом звітного періоду зменшується на 0, 75%. Поточні зобов'язання на підприємстві не перевищують 3 %, що свідчить про можливість підприємства розрахуватися з робітниками, бюджетом та ін.. поточними платежами.

2.2 Аналіз платоспроможності і ліквідності ВАТ «Видавництво «Харків»

Фінансовий стан підприємства у короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного здійснення розрахунків за короткостроковими обов'язками перед контрагентами. Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але і для зовнішніх кредиторів.

В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємств вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності.

Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов'язання [32, c.8]

Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану - воно періодично або постійно є неплатоспроможним.

У процесі фінансового аналізу вивчається поточна і перспективна платоспроможність.

При дослідженні поточної платоспроможності порівнюють суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов'язаннями.

Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).

Зовнішні суб'єкти фінансового аналізу не в змозі визначити таким чином стан платоспроможності підприємства і з цією метою використовують аналіз ліквідності господарюючого суб'єкта.

Підприємство, поточний капітал якого складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів. На підприємстві ВАТ «Видавництво «Харків» в структурі оборотних активів перевищує дебіторська заборгованість над запасами.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу, до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності, в пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення.

Розглянемо аналіз ліквідності балансу підприємства ВАТ «Видавництво «Харків» (табл. 2.2). Розрахунки проведено за формулами 1.16 - 1.23.

Таблиця 2.2 Аналіз ліквідності балансу ВАТ «Видавництво «Харків»

Актив	Значення	Пасив	Значення	Платіжний надлишок (+) або недостатність (-)
	2006	2007		2006	2007	У 2006	У 2007
1. Найбільш ліквідні активи (Л1)	106,2	108,3	1. Найбільш строкові зобов'язання (П1)	1262,8	1186,1	-1156,6	-1077,8
2. Швидко реалізовані активи (Л2)	1741,4	1447,3	2. Короткострокові пасиви (П2)	412,1	2171,6	1329,3	-724,3
3. Повільно реалізовані активи (Л3)	609,8	493,7	3. Довгострокові пасиви (П3)	38,7	35,1	571,1	458,6
4. Важко реалізовані активи (Л4)	13630,0	13017,30	4. Постійні пасиви	14412,5	13343,9	-782,5	-326,6
Баланс	16087,4	16701,6	Баланс	16087,4	16701,6

Таким чином, стосовно ліквідності балансу підприємства можна зробити наступні висновки. Впродовж аналізованого періоду на підприємстві група найбільш ліквідних активів, які складаються з поточних фінансових інвестицій та грошових коштів, збільшується. Швидко реалізуємі активи до яких відноситься готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселя одержані, у продовж аналізованого періоду зменшуються. Повільно реалізуємі активи також зменшуються. Тенденцію до зменшення мають також і важко реалізуємі активи та пасиви підприємства.

Крім того, за результатами розрахунку табл. 2.2. можливо спів ставити групи за активом та пасивом:

- на початку періоду у 2006 р.(Л1< П1; Л2 >П2; Л3 >П3; Л4< П4)

- на кінець періоду у 2007 р. .(Л1<П1; Л2 <П2; Л3> П3; Л4 <П4)

Як бачимо на початок період у 2006 р спостерігається недостатність найбільш ліквідних активів для покриття найбільш строкових зобов'язань. Такий не достаток складає 1156,6 тис. грн.. у наступному періоді сума не достатку зменшується, але не істотно. Таким чином, підприємство повинно контролювати ситуацію для того,щоб це негативне явище не переросло у критичне значення. У 2006 р. спостерігається надлишок швидкореалізуємих активів, у але 2007 р. вже спостерігається не достаток цих активів. На протязі аналізованого періоду спостерігається незначний надлишок повільно реалізуємих активів.

Аналіз, що проводиться по цій схемі є досить приближеним. Більш детальний аналіз ліквідності виконується за допомогою фінансових коефіцієнтів. Існують різноманітні підходи до аналізу коефіцієнтів ліквідності у вітчизняній та зарубіжній практиці. Западні економісти для аналізу ліквідності використовують два коефіцієнти : коефіцієнт поточної ліквідності та коефіцієнт термінової ліквідності. У вітчизняній практиці фінансового аналізу ліквідність балансу зазвичай характеризуються трьома показниками: коефіцієнтом загальної ліквідності, коефіцієнт проміжної ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Проведемо аналіз за вітчизняними показниками ліквідності. Представимо ці коефіцієнти в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності розраховуємо за формулами 1.24 - 1.26

Показники	2006	2007	Відхилення
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,467	1,15	-0,31
Коефіцієнт проміжної ліквідності	1,10	0,86	-0,24
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,06	0,007	-0,056

Коефіцієнт загальної ліквідності показує наскільки оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Відповідно до загальноприйнятих стандартів вважається що цей показник має знаходитися в межах від одиниці до двох. Дослідження цього показника доцільно проводити в динаміці. Впродовж розглянутого періоду цей показник зменшується, що свідчить про зменшення перевищення зобов'язань над довгостроковими активами. Таким, чином можна відзначити що у підприємства є потенційна можливість розрахуватися по зобов'язанням.

Нормативне значення коефіцієнта проміжної ліквідності дорівнює 1,5, але достатнім вважається його значення на рівні 0,7 - 0,8. У продовж аналізованого періоду спостерігається зменшення цього показника до встановлених норм.

Значення коефіцієнту абсолютної ліквідності в країнах з перехідною економікою вважається оптимальним на рівні 0,2- 0,35. Як видно з розрахунку, на ВАТ «Видавництво «Харків» значно нижчий встановлених норм, що свідчить про не стійкий фінансовий стан підприємства.

При оцінці ліквідності підприємства треба мати на увазі, що різні показники ліквідності не тільки дають характеристику фінансової стійкості підприємства прирізній ступені обліку, але і відповідають інтересам різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації.

Розрахуємо показники фінансової стійкості (платоспроможності) ВАТ «Видавництво «Харків».

Цей розрахунок проводиться за формулами 1.1 - 1.4 Результати розрахунків наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4. Коефіцієнти капіталізації для ВАТ «Видавництво «Харків».

Показники	Нормативне значення	2005	2006	2007	Зміни 2006 - 2007
коефіцієнт фінансової автономії (незалежності)	< 0,5	0,919	0,895	0,88	-0,009
коефіцієнт фінансової залежності	<2	1,08	1,116	1,12	0,011
коефіцієнт фінансового ризику	<0,5	0,087	0,116	0,12	0,011
коефіцієнт маневреності власного капіталу	незн. Збільш	0,043	0,054	0,019	-0,034

На сонові розрахованих значень можливо зробити наступні висновки. Коефіцієнт фінансової автономії на підприємстві знаходиться у встановлених нормах. Це свідчить про незначну залежність підприємства від сторонніх кредиторів. Джерела фінансування на підприємстві створені більше ніж на 50 % за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності свідчить про динаміку залучених коштів на підприємстві. Як свідчить розрахунок, значення цього показника не наближається до критичного, але впродовж аналізованого періоду спостерігається його збільшення, що свідчить про збільшення залучених коштів підприємства.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Він надає найбільш узагальнену оцінку фінансового стану підприємства, показує скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. На підприємстві досить незначна кількість залучених коштів, тому і залежність підприємства від зовнішніх коштів не значна. Збільшення цього показника свідчить про наростання залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу свідчить яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу повинен бути достатньо високим, для того щоб забезпечити гнучкість у використані власних коштів підприємства. На ВАТ «Видавництво «Харків» значення цього показника досить незначне та має тенденцію до зменшення. Це свідчить про незначну маневреність власного капіталу підприємства.

Для подальшого вивчення фінансового стану підприємства необхідно провести розрахунок показників покриття довгострокових вкладень. Найбільш поширеними показниками цієї групи є : коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень, який показує яка частина основних фондів та інших необоротних активів профінансована за рахунок зовнішніх інвесторів. Коефіцієнт структури довгострокових джерел фінансування, що включає два показника - коефіцієнт довгострокового залучення коштів та коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел.

Цей розрахунок проводиться за формулами 1.1. - . Але враховуючи то факт, що на підприємстві відсутні довгострокові зобов'язання значення цих показників дорівнює 0.

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства є вид джерелу фінансування матеріальних оборотних коштів. Матеріальні кошти підприємства уявляють собою запаси, вартість яких відображається у другому розділі балансу.

Для характеристики джерел формування запасів використовується декілька формул, які характеризують види джерел. Результати розрахунків наведемо у табл. 2.5. Розрахунки проведено за формулами 1.12 - 1.14

Таблиця 2.5. Характеристика джерел формування матеріальних оборотних активів.

Показник	2005	2006	2007	Зміни 2006 - 2007
Власні обігові кошти підприємства (Квл. об)	639,10	782,50	256,60	-525,9
Вартість матеріальних оборотних коштів підприємства (З)	1069,8	1085,9	985,6	-100,3
Власні обігові кошти та функціонуючий капітал (Квл. довгостр)	639,1	782,5	256,6	-525,9
Загальний розмір основних джерел формування запасів (Ко)	639,1	782,5	256,6	-525,9
Фс= Квл. Об -З	-430,70	-303,40	-729,00
Фс= Квл. Довгострок -З	-430,7	-303,4	-729
Фс= Ко -З	-430,7	-303,4	-729

Протягом проаналізованого періоду власні обігові кошти на підприємстві зменшуються, в той же час зменшується вартість матеріальних оборотних коштів.

На основі розрахованих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства за формулою 1.15 та на основі табл. 1.1., що наведені у першому розділі. Результати розрахунків наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Трикомпонентний показник S для ВАТ «Видавництво «Харків» за трьома роками

Показник	2005	2006	2007
Трикомпонентний показник S	(0;0;0)	(0;0;0)	(0;0;0)

На основі розрахунків можливо відзначити, що підприємство на протязі останніх трьох років знаходиться у кризовому стані.

Проведемо також аналіз рівня та динаміки фінансових результатів підприємства ВАТ «Видавництво «Харків». Такий аналіз проводиться на основі форми №2 звіт про фінансові результатах підприємства (додаток А). Результати розрахунків відхилень за останні два роки наведено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Аналіз фінансових результатів ВАТ «Видавництво «Харків».

показник	абсолютні величини	Питома вага статей у виручці від реалізації	Зміна
	2006	2007	2006	2007	в абсол. Величинах	у структурі	темпи зростання,%
Виручка від реалізації	14905,8	8642,7	100	100	-6263,1		57,98
ПДВ	1340,3	1200,7	8,99	13,89	-139,6	4,90	89,58
Чистий дохід від реалізації	13565,50	7442	91,01	86,11	-6123,5	-4,90	54,86
Собівартість реалізованої продукції	12530,2	7771,2	84,06	89,92	-4759	5,85	62,02
Валовий збиток	-1035,3	- 329,2	6,95	3,81	-706,1	-3,14	31,80
Адміністративні витрати	1673,6	1337,3	11,23	15,47	-336,3	4,25	79,91
Витрати на збут	220,6	150,6	1,48	1,74	-70	0,26	68,27
Інші операційні витрати	764	743,3	5,13	8,60	-20,7	3,47	97,29
Фінансові результати від операційної діяльності
збиток	- 412	- 1068,7	2,76	12,37	656,7	9,60	259,39
інші фінансові доходи	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0
інші фінансові розходи	0	0	0,00	0,00	0	0,00	0
Фінансові результати від звичайної діяльності
збиток	- 412,00	- 1083,10	2,76	12,53	671,1	9,77	262,89
чистий збиток	- 412,00	- 1083,10	2,76	12,53	671,1	9,77	262,89
II. Елементи операційних витрат
матеріальні витрати	5171,3	4877,8	34,69	56,44	-293,5	21,75	94,32
витрати на оплату праці	2443,1	2695,9	16,39	31,19	252,8	14,80	110,35
відрахування на соціальні заходи	987,2	1079,6	6,62	12,49	92,4	5,87	109,36
амортизація	710	648,9	4,76	7,51	-61,1	2,74	91,39
інші операційні витрати	5869,9	653	39,38	7,56	-5216,9	-31,82	11,12
Усього	15181,5	9955,2	101,85	115,19	-5226,3	13,34	65,57

За результатами розрахунків можливо зробити наступні висновки. Підприємство протягом двох років залишається збитковим. Собівартість продукції складає до 89 % у виручці від реалізації. Таким чином, обсяги отриманої виручки від реалізації не можуть покривати виробничі збитки підприємства. На підприємстві відсутня фінансова діяльність.

За елементами операційних витрат найбільшу питому вагу становлять матеріальні витрати (21%) та стаття інших операційних витрат (31%). Витрати на оплату праці становлять 14 %, але впродовж аналізованого періоду мають тенденцію до збільшення майже на 10%.

У зв'язку із тим, що на протязі значного періоду підприємство є збитковим, а собівартість продукції складає значну питому вагу у виручці від реалізації, вважаємо за доцільне розрахувати показники рентабельності. Розрахунки проведено за формулами, що представлено у табл. 1.2. першого розділу. Результати розрахунків наведено у табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Коефіцієнти рентабельності для ВАТ «Видавництво «Харків»

Показник	2006	2007
Рентабельність сукупного капіталу	- 2,56	- 6,40
Рентабельність власного капіталу	-2,86	- 8,12
Валова рентабельність продажу	7,63	- 4,42
Операційна рентабельність продаж	- 3,04	- 14,36
Чиста рентабельність продаж	- 3,04	- 14,55
Валова рентабельність виробництва	8,26	-4,24
Чиста рентабельність виробництва	-3,29	-13,94

Як видно з розрахунків підприємство практично за усіма показниками характеризується як не рентабельне.

2.3 Проблеми аналізу фінансового стану підприємства

У сучасних умовах розвитку нашого суспільства досить гостро стоїть проблема оздоровлення основи економіки, її живої “клітини” - підприємства. Оздоровлення підприємств необхідне тому, що перш за все кадровий персонал був розбещений минулим тоталітарним режимом з командно-адміністративним управлінням економікою; внаслідок цього Україна одержала морально та фізично застарілі основні фонди, відсталі технології, організаційно-економічне забезпечення управління економікою - на рівні печерного віку та ін. За час правління минулого режиму створювалися підприємства, що випускали продукцію, яку майже ніхто не купував (або купували, бо іншої не було), і ця продукція була надзвичайно фондо- , матеріало-, енерго- і трудомісткою. У ринковій економіці, яку будує і Україна, до підприємств ставляться зовсім інші вимоги, а з сучасним рівнем розвитку виробництва вони не можуть розраховувати на успіх не те що на іноземних ринках, але й на вітчизняному.

Таким чином, українським підприємствам належить вирішити безліч пробоєм. Але насамперед необхідно вирішити дві актуальні першочергові ключові проблеми: навчитися торгувати (тобто освоїти науку і мистецтво маркетингу) для максимізації виручки від реалізації продукції, а також взяти на озброєння, засвоїти науку управління своїми виробничими витратами (як одноразовими, капітальними, так і поточними) для постійної їх мінімізації в кожній одиниці продукції. Різниця між виручкою і сумарними витратами - прибуток - стає сьогодні фундаментом не лише безпеки існування, а й успішного розвитку будь-якої господарської структури.

Для того щоб ефективно торгувати і управляти своїми витратами, а також постійно мінімізувати витрати в кожній одиниці кінцевих результатів виробництва, на підприємствах, в організаціях, об'єднаннях повинна створюватися система управління ефективністю виробництва, яка складається з підсистеми управління кінцевими результатами і підсистеми управління витратами.

Головним, домінуючим елементом підсистеми управління витратами повинен стати аналіз діяльності підприємства. На сьогодні таку найактуальнішу роль може зіграти фінансовий аналіз.

Справа в тому, що в ринковій економіці роль фінансового аналізу не лише зростає, але й якісно змінюється. Це пов'язано перш за все з тим, що фінансовий аналіз з рядової ланки перетворився в умовах ринку в головний метод оцінки всієї економіки. Іншими словами, фінансовий аналіз з придатку економічного аналізу повинен перетворитися в комплексний аналіз всієї господарської діяльності будь-якої галузі, регіону, господарського суб'єкта, приватного підприємця. Фінансовий аналіз є одним з головних інструментів впливу на економіку. Зростання ролі фінансового аналізу в умовах ринкової економіки пов'язано перш за все з головним принципом ринку - жорстокістю. Ринок живе за досить жорстоким законом - виживає найсильніший. А найсильнішим на ринку є такий господарський суб'єкт, у якого міцні фінансовий стан та конкурентоспроможність. Досягнення хороших фінансового стану та конкурентоспроможності вимагає перш за все систематичного проведення фінансового аналізу, як комплексного аналізу всієї господарської діяльності.

Під фінансовим станом підприємства слід розуміти забезпеченість господарського суб'єкта власними та залученими коштами, можливість та ефективність їх використання у своєму виробничо-господарському обігу при сформованих економічних умовах. На думку авторів цього матеріалу, особливу увагу належить приділити саме ефективності використання фінансових ресурсів. При цьому фінансові ресурси - це всі засоби, що знаходяться в розпорядженні підприємства, які складаються з основних засобів і оборотних коштів, що виражені в грошовій формі. 3 іншого боку, загальна величина фінансових ресурсів характеризується сукупністю джерел фінансування цих коштів. Таким чином, при визначенні ефективності використання фінансових ресурсів слід розглядати і самі ресурси, і джерела їх формування.

Фінансовий стан підприємства треба розглядати як результат впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на фінансову систему. Метою розвитку такої системи є оптимальний перерозподіл та робота, пов'язана з постійним підвищенням ефективності використання фінансових ресурсів для забезпечення безперебійності виробничого процесу. Оптимальний перерозподіл фінансових ресурсів означає, що підприємство повинно випускати продукцію, виконувати роботи, надавати послуги з мінімальним вмістом фінансових ресурсів у кожній одиниці кінцевих результатів виробництва. Ця умова випливає з головного економічного закону - закону зростання ефективності виробництва, коли в часі та просторі усі ресурси, всі витрати в кожній одиниці кінцевих результатів виробництва повинні знижуватися. І саме ця умова має першочергове значення. З огляду на стан нашої економіки і спадщину минулого режиму, коли була знищена основа відносин, яка працювала на людину, -- приватна власність, повністю згорнуті товарно-грошові, ринкові, конкурсні відносини наша економіка мала витратний характер, і зниженням ресурсо- і витратомісткості ніхто не переймався. Але саме це є умовою не тільки виживання, але й подальшого успішного розвитку кожного підприємства в сучасних умовах.

Факторів, які впливають на фінансовий стан підприємства, безліч, але дослідники їх об'єднують в групи. Класифікація цих факторів наведена в додатку В.

Виконані дослідження показали, що при всій різноманітності методик аналізу та оцінки фінансового стану всі вони в більшій чи меншій мірі базуються на використанні показників, що апробовані практикою управління фінансами підприємств у країнах з розвинутою ринковою економікою [23, с.56] в цих країнах використання таких методик дає позитивний результат, тому що там давно вже вирішені всі технічні, технологічні, організаційно-економічні проблеми виробництва. Очевидно, що для наших підприємств використання таких методик не дає бажаного ефекту через не вирішення всіх вище згаданих проблем.

Таким чином, за цих умов необхідне істотне доповнення існуючих методик аналізу та оцінки фінансового стану підприємства. І це доповнення повинно враховувати особливості нашої економіки і того, що дісталося нашим підприємствам в спадщину. Фінансовий аналіз в наших умовах повинен допомагати перш за все менеджерам підприємства управляти виробничо-економічною діяльністю підприємства в системі управління ефективністю виробництва.

Для стабілізації фінансового стану підприємства необхідно підвищити якість управління. Ефективне управління передбачає дві складові - точну оцінку ситуації та вибір найбільш ефективних комбінацій з усіх можливих.

Як видно з аналізу фінансового стану ВАТ «Видавництво «Харків» на підприємстві є певні проблеми які необхідно вирішувати (рис. 2.1.)



Рис. 2.1. Проблеми та причини виникнення незадовільного фінансового стану на підприємстві

Враховуючи нестабільний фінансовий стан підприємства проведемо діагностику банкрутства підприємства за допомогою моделі Альтмана, яка вже була розглянута в першому розділі у формулі 1.27.

(2.1)

Для ВАТ «Видавництво «Харків» цей показник дорівнює 2,57. Таке значення свідчить про високий ступіть вірогідності банкрутства.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «ВИДАВНИЦТВО ХАРКІВ»

3.1 Інформаційне та організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства

На сучасному етапі в економіці України до систем управління мікроекономічними процесами висуваються нові вимоги. Важливим є створення систем управління підприємством, що будуть відповідати цим вимогам і максимально пристосованими до них. Системі можна дати таке визначення, це сукупність цілей, критеріїв, методів, функцій, спроектованих відповідно до економічних законів як інструменти, що необхідні для досягнення мети. Сьогодні суспільству не повинно бути байдуже з використанням яких ресурсів та з якими витратами отримується прибуток. В наших умовах зростання прибутку повинно забезпечуватися лише шляхом максимізації виручки від реалізації продукції. здачі робіт, надання послуг і мінімізації всіх без винятку виробничих витрат в кожній одиниці кінцевих результатів діяльності підприємства. Це має стати метою функціонування систем управління на мікрорівні. А головним елементом цих систем має стати аналітичне забезпечення, побудоване на основі аналізу та оцінки фінансового стану підприємства, що спирається на бездоганне інформаційне та організаційне забезпечення. Розвиток цього виду забезпечення сьогодні є важливою задачею. Ця задача пов'язана значною мірою з необхідністю розробки на практиці та в теорії положень організації діяльності підприємств, які б спиралися на закон зростання ефективності виробництва [7, 30].

Інформаційне забезпечення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства представляє собою процес безперервного цілеспрямованого надання відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення діагностики фінансового стану і підготовки прийняття ефективних оперативних управлінських рішень стосовно виробничо-комерційної діяльності підприємства. Перевагою цих показників інформаційного забезпечення є уніфікованість, тому що вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку, що в певній мірі дозволяє використовувати типові технології і алгоритми фінансових розрахунків за окремими аспектами формування і розподілу фінансових ресурсів, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами. Крім того, слід відмітити чітку регулярність формування показників інформаційного забезпечення (у встановлені нормативні строки) і високу ступінь надійності, тому що звітність, що формується на базі фінансового обліку, надається зовнішнім користувачам і підлягає зовнішньому аудиту.

Однак, в процесі дослідження встановили, що діюча система інформаційного забезпечення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства має недоліки, які суттєво впливають на стан підприємств. До основних недоліків цілком справедливо можна віднести: відображання інформативних показників лише по підприємству в цілому, що не дозволяє використовувати їх при прийнятті управлінських рішень по окремих сферах діяльності, по центрах відповідальності, по окремих підрозділах підприємства; низька періодичність розробки інформаційної бази. Як правило, це один раз на квартал. а окремі форми звітності - тільки один раз на рік. Це не дозволяє оперативно реагувати на негативні відхилення фінансового стану підприємства від нормального значення, яке визначається в свою чергу рівнем економіко-фінансової безпеки функціонування підприємства; досить висока агрегованість показників. що не дозволяє проаналізувати всі види ресурсів підприємства (образно кажучи, до окремого цвяха, до окремої копійки) з метою визначення факторів, які викликали погіршення фінансового стану підприємства.

Тому в сучасних умовах переходу до ринкових відносин удосконалити інформаційне забезпечення проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства пропонується таким чином[24]:

1) насамперед, система інформаційного забезпечення повинна бути в складі загальної системи управління ефективністю виробництва, бути її органічною складовою;

2) повинна бути змінена сама ідеологія формування показників інформаційної бази. Облік повинен здійснюватися не тільки для звіту вищестоящій організації, але насамперед для управління економікою підприємства;

3) облік повинен бути максимально децентралізований, тобто дані повинні формуватися не лише в цілому по підприємству, але й по окремим (основним, допоміжним, обслуговуючим) підрозділам підприємства, центрам відповідальності;

4) облік повинен стати основою для оперативного управлінського аналізу й оцінки фінансового стану ділянки, прольоту, підрозділу, цеху, підприємства в цілому;

5) облікові дані повинні поставлятися в управлінський орган максимально деталізовано і як найчастіше;

6) центральним моментом модернізації організації інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинно бути те, що за допомогою зазначеної роботи з'явиться можливість одержати відповіді на питання „коли”, „хто”, „що”, „як”, тобто, по-перше, коли і хто на початку й у перспективі буде поставляти в управлінський орган дані; по-друге, що, у якій номенклатурі (у якій формі) необхідно поставляти; і по-третє, як, за якою методикою буде проводитися збір первинної вихідної інформації, яка поставляється в управлінський орган.

В цілому, напрямки удосконалення системи інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства можна сформувати наступним чином: в часі, просторі, за глибиною номенклатури; за кадровим складом.

Розвиток системи інформаційного забезпечення в часі означає, що інформація для аналізу повинна подаватися в управлінський орган якомога частіше, не раз в квартал, а кожного місяця, в ідеалі - кожну добу. Тобто, життя підприємства у товарно-грошових, конкурсних, ринкових умовах складається таким чином, що баланс треба складати кожної доби. Це допоможе оперативно реагувати на відхилення в фінансово-господарській діяльності, які виявить оперативний управлінський аналіз.

Розвиток інформаційного забезпечення в просторі значить, що баланс необхідно складати не лише в цілому по підприємству, а по кожному структурному підрозділу (цеху, дільниці) по кожному центру відповідальності. Це дозволить точно знайти місце, де відбулося відхилення в процесі діяльності підприємства, які будуть виявлені в результаті проведення оперативного управлінського аналізу.

Розвиток інформаційного забезпечення по номенклатурі означає, що облік повинен вестися не лише за укрупненою номенклатурою ресурсів, а як можна детальніше, „глибше”.

Розвиток системи інформаційного забезпечення за кадровим складом означає, що врахувати ресурси і кінцеві результати діяльності повинні ті, хто безпосередньо випускає продукцію, хто при цьому експлуатує ресурси, тобто ті, хто ближче всього знаходяться до операційних процесів.

Прикладом розвитку інформаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану в просторі і за кадровим забезпеченням може бути утворення центрів відповідальності.

Всі підрозділи підприємства являються його структурними складовими. Кожен підрозділ очолює менеджер, який відповідає за його діяльність, тому кожен підрозділ підприємства можна назвати центром відповідальності. Центр відповідальності представляє собою структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші аспекти діяльності, а його керівник (менеджер) самостійно приймає управлінські рішення в рамках цих аспектів і несе повну відповідальність (Додаток В).

В додатку В зображена інформація про ці входи, активи і виходи. Хоча ресурси, що використовуються для виробництва, мають натурально-речову форму, для цілей обліку та аналізу вони повинні бути представлені в грошовому вираженні для об'єднання фізично несхожих елементів ресурсів. Грошовий вимір ресурсів, що використовуються в центрах відповідальності, є їх вартістю. Якщо вихідна продукція центру відповідальності продається зовнішнім покупцям, облік вимірює її у вигляді доходу. Якщо ж товари чи послуги переводяться в інші центри відповідальності цього ж підприємства, то вимірюватись вони можуть в грошовій формі - вартість переведених товарів чи послуг.

Удосконалення організаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинно проводитися за тими ж напрямками, що й удосконалення системи інформаційного забезпечення.

Розробці організаційного забезпечення також передувало формулювання тих вимог, що висуваються до процесу проектування, впровадженню й успішному функціонуванню системи управління ефективністю виробництва в умовах переходу українських підприємств, організацій, об'єднань до товарно-грошових, ринкових відносин.

Проектоване організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинно відповідати таким вимогам:

Перш за все, орган, відповідальний за проведення аналізу та оцінки фінансового стану повинен бути в системі, в системі управління ефективністю виробництва;

1) Організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинне створюватися на базі існуючої структури управління виробництвом для використання всього інтелектуального і функціонального потенціалу для рішення задачі росту ефективності виробництва;

2) Організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства повинне передбачати перебудову організації обліку показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність підприємства за принципом: врахувати ресурси і витрати, необхідні для досягнення виробничих кінцевих результатів, повинні ті, хто виготовляє продукцію і при цьому експлуатує ресурси, хто здійснює витрати. Необхідно радикально змінити існуючому практику, коли експлуатують ресурси, здійснюють витрати одні (це персонал так званого основного, допоміжного, обслуговуючого виробництва), а враховують інші (це економічні служби - бухгалтери, економісти, постачальники і т.д., тобто ті, хто безпосередньо до виробничого процесу ніякого відношення не мають);

3) Організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства зобов'язано передбачати модернізацію організації аналітичної роботи за принципом: аналізувати й оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів, виявити, хто винен, що необхідно зробити, щоб ліквідувати чинники, що негативно впливають на ефективність використання фінансових ресурсів, повинні і економісти, і ті, хто випускає продукцію (виконує роботи, надає послуги) і хто при цьому експлуатує, використовує ресурси;

4) Організаційне забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства в загальній системі управління ефективністю виробництва передбачає і створення керуючого органа штабного типу, до складу якого передбачається включити крім керівників і відповідальних виконавців економічних служб (замдиректора по економіці, головного бухгалтера і його заступника, головного економіста, начальника планово-економічного відділу, начальника відділу праці і заробітної плати й ін), також керівників технічних і технологічних груп (головного інженера, головного механіка, головного енергетика, начальника техвідділу, начальника виробничо-диспетчерського відділу, начальника виробничих цехів, начальника проектного відділу і т.д.) для розробки технічних, технологічних організаційних, економічних і соціальних заходів, запровадження яких забезпечує максимізацію випуску і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, безупинне поліпшення якості, підвищення ефективності використання фінансових ресурсів;

5) Для успішного функціонування керуючого органу системи управління ефективністю виробництва необхідно спроектувати і узаконити процедуру його роботи, що передбачає ідеологію, порядок і періодичність його дії.

6) Робота управлінського органа системи управління ефективністю виробництва повинна базуватися на управлінських вхідних і вихідних документах програмного забезпечення системи управління ефективністю виробництва, що одержують за допомогою засобів обчислювальної техніки при аналізі й оцінці ефективності використання фінансових ресурсів в цілому по підприємству і по кожному підрозділі окремо;

7) Для розробки і впровадження системи управління ефективністю виробництва необхідно сформувати ініціативну групу, що складається з бухгалтера, економіста, програміста, що буде працювати під керівництвом заступника директора, тобто особи, що володіє реальною владою з правом рішення всіх організаційних питань від імені директора підприємства[ 24,25, 30].

Удосконалення системи організаційного забезпечення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства в просторі на основі центрів відповідальності передбачає наступний алгоритм дій Додаток Б.

Удосконалення організаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства за кадровим складом полягає в тому, що аналізувати й оцінювати фінансовий стан підрозділів підприємства в цілому, виявити, хто винен, що необхідно зробити, щоб ліквідувати чинники, що негативно впливають на ефективність формування та використання фінансових ресурсів разом з економічними службами повинен оперативно і той, хто випускає продукцію (виконує роботи, надає послуги) і хто при цьому експлуатує, використовує ресурси.

Модернізація організаційного забезпечення процесу проведення аналізу та оцінки фінансового стану підприємства, окремих підрозділів за часом полягає в тому, що необхідно організувати проведення цієї роботи якомога частіше, в ідеалі кожної доби. Це дозволить, спираючись на результати аналізу, оперативно реагувати на виявлені зниження ефективності формування та використання фінансових ресурсів.

3.2 Організаційно - економічні заходи щодо покращення фінансового стану ВАТ «Видавництво Харків»

На ВАТ «Видавництво Харків» було виявлено наступні недоліки:

1) Відсутність достатньої кількості оборотних коштів підприємства;

2) Відсутність збалансованої системи реалізації продукції в наслідок чого на підприємстві виручка від реалізації не покриває розходи;

3) Відсутність ефективної роботи з покупцями підприємстві;

4) Відсутність ефективного виробничого та фінансового планування.

Покращення фінансового стану підприємства передбачає відновлення його платоспроможності шляхом проведення певних організаційних процедур. Типи процедур, спрямованих на покращення фінансового стану підприємства наведено на рис.3.1.

Джерела отримання коштів можуть бути різними. Найбільшу перевагу віддають прибутку, але у сучасних умовах на ВАТ «Видавництво Харків» необхідно розробляти стратегію залучення кредитів та пошуку внутрішніх резервів.

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації [ 24].

Рис 3.2. . Форми фінансового оздоровлення підприємства

Але, на першому етапі необхідно розрахувати точку беззбитковості для ВАТ «Видавництво Харків».

Для побудови необхідні наступні дані [27, с. 189]: виручка від реалізації, сума постійних та змінних витрат. Для розрахунку ми використаємо дані 2007 року «Звіт про фінансові результати».

Виручка від реалізації = 8642,7 тис. грн.

Змінні витрати = 3108,48 тис. грн.

Постійні витрати = 4662,72 тис. грн.

Валовий прибуток = - 329,2 тис. грн.

На основі вихідних даних необхідно розрахувати суму валової маржі, яка показує рівень доходу підприємства, який дозволяє покрити розходи підприємства.

Валова маржа може бути розрахована декількома способами [33, 34]. Використовуємо формулу, яка представляє валову маржу як суму прибутку та постійних витрат:

ВМ = Прибуток + Постійні витрати (3.1)

Розрахуємо валову маржу за формулою (3.1):

ВМ = - 329,2 + 4662,72 = 4333,52 тис. грн.

Результати розрахунку наведено у таблиці 3.1.

Таблица 3.1. Основі показники, відсоток %

Показник	Сума в грн	% і у відносному вираженні до виручки від реалізації
1. Виручка від реалізації	8642,7	100% или 1
2. Змінні витрати	3108,48
3. Валова маржа	4333,52	50, 1 % или 0,501
4. Постійні витрати	4662,72
5. Прибуток	- 329,2

Тепер визначимо поріг рентабельності, який показує на якому обсязі реалізації підприємство буде рентабельне. Розрахунок проводимо за наступною формулою:

.(3.2)

Проведемо розрахунок за формулою (3.2):

тис. грн.

Розрахуємо запас фінансової стійкості, який представляє собою різницю між досягнутою виручкою від реалізації і порогом рентабельності.

Запас фінансової стійкості (ЗФ):

(3.3)

ЗФ = 8642,7 - 9306,83 = - 664,13тис. грн.

На основі виконаних розрахунків можливо побудувати точку беззбитковості для підприємства в цілому у вартісному виразі:

Т = .(3.4)

Виконаємо розрахунок за формулою (3.4):

Т = тис. грн.

Таким чином, для налагодження беззбиткового обсягу виробництва за умови не зниження собівартості на ВАТ «Видавництво Харків» складає 2474,59 тис грн.

Для прогнозування розміру додатково необхідних джерел коштів за умови підвищення обсягу виробництва використаємо наступну формулу:

(3.5.)

где А - сума активів підприємства у звітному періоді (14970,3тис. грн);

q - темп приросту реалізованої продукції (0,075);

r - коефіцієнт реінвестування прибутку (приймаємо рівним одиниці);

S - обсяг реалізованої продукції у звітному періоді (8642,7тис. грн);

р - чиста рентабельність продаж (), табл. 2.8.

Виконаємо розрахунок за формулою 3.5. за умови, що підприємство досягне беззбиткового рівня, тобто загальне збільшення виручки від реалізації складе 7,5 %:

тис. грн

Методика розрахунку резервів збільшення суми прибутку та рентабельності передбачає таке визначення за кожним видом товарної продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Загальна блок - схема визначення джерел резервів збільшення прибутку підприємства представлено на рис.3.2.