Аналіз та облік доходів загального фонду бюджету Харківської області
Бюджетна система України, її структура та побудова. Особливості казначейського обслуговування місцевих бюджетів за надходженнями. Аналіз доходів загального фонду бюджету Харківської області. Шляхи удосконалення управління та обліку місцевих бюджетів.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.08.2011 |
| Размер файла | 636,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Проаналізував доходи Харківської області за 2004-2006 роки, можна зробити висновок, що більша частка доходів бюджету формуються за рахунок податок з доходів фізичних осіб, плати за землю, місцевих податків і зборів, єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.
В останні роки доходи населення зростали високими темпами, але життєвий рівень населення знаходиться на низькому рівні.
План по доходах виконано в його загальній сумі, але існують райони Харківської області в яких план по доходах не довиконано. Такими є: м. Куп'янськ, м. Лозова, Вовчанський, Нововодолазький, та інші райони та міста обласного значення.
2.3 Облік та аналіз виконання видатків зведеного бюджету Харківської області
За допомогою бюджетних видатків здійснюється підтримка соціально-незахищених верств населення, обсяг якої відповідає економічним можливостям суспільства. Бюджетні видатки здатні активно впливати на економічне зростання, передусім завдяки пріоритетному фінансуванню наукових досліджень, розвитку найважливіших галузей економіки, вирівнюванню регіональних диспропорцій.
Проаналізуємо на протязі трьох років виконання зведеного бюджету Харківської області. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.
Видатки зведеного бюджету області за 2004 рік по загальному та спеціальному фондах склали 2036215,9 тис.грн.. або 98,8 до уточненого плану на рік, в тому числі видатки загального фонду бюджету - 1745741,0 тис.грн.. або 99, видатки спеціального фонду - 290474,9 тис.грн.. або 98,1. Найбільшу питому вагу в всього видатків бюджету області складають видатки загального фонду (85,73), а видатки спеціального фонду - 14,27. В структурі видатків загального фонду бюджету за 2004 рік (25,06) (рис.2.3) складають видатки на освіту та видатки на охорону здоров'я - 23,22.
Найменшу питому вагу займають видатки на обслуговування боргу та запобігання і ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха - 0,16% і 0,15% відповідно.
Видатки на культуру і мистецтво виконані у сумі 54345,0 тис.грн або 99% до річного плану.
Рис.2.3. Структура видатків зведеного бюджету за 2004 рік.
Видатки на фізичну кільтуру і спорт виконані у сумі 25248,3 тис.грн. або на 99,6% до річного плану.
Видатки на засоби масової інформації виконані в 2004 році у сумі 333,2 тис.грн. або 99,7% до річного плану.
Видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікацію та інформатику складають 59981,4 тис.грн або 99,9% до річного плану.
Таким чином, в 2004 році зовсім мало звертається уваги до охорони навколишнього середовища та запобігання і ліквідацію надзвичайних ситуацій. У перспективі необхідно акцентувати увагу на проведення екологічної політики, спрямованої на охорону навколишнього природного середовища, шляхом: забезпечення розвитку енергозберігаючих технологій; розроблення екологічних прогнозів; мінімізації шкоди, що заподіюється втручанням госпо-дарської діяльності людини у навколишнє природне се-редовище.
Видатки зведеного бюджету області за 2005 рік по загальному та спеціальному фондах склали 2381106,7 тис.грн або 97,2% до уточненого плану на рік, в тому числі видатки загального фонду бюджету - 2040899,2 тис.грн або 98,3% (питома вага - 85,71%), а видатки спеціального фонду - 340207,5 тис.грн. або 91% (питома вага - 14,29%).
В порівнянні з 2004 роком видатки зведеного бюджету області за 2005 рік зросли на 344890,8 тис.грн. або 16,9%. При цьому видатки загального фонду бюджету зросли на 295158,2 тис.грн або 16,9%, а спеціального - на 49732,6 тис.грн. або 17,1%.
У структурі видатків загального фонду бюджету найбільшу питому вагу займають видатки на освіту та охорону здоров'я - 24,81% та 21,57% відповідно. В порівнянні з 2004 роком ці показники збільшились на 68849,1 тис.грн. або 15,7% - освіта і 34794,1 тис.грн. або 8,6% - охорона здоров'я (Додаток Д, рис.2.7).
Діяльність у сфері охорони здоров'я спрямована на за-безпечення доступної кваліфікованої медичної допомоги кожному громадянинові України, запровадження ефектив-них механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я, створення умов для ведення здорового способу життя, тому сума видатків з кожним роком буде збільшуватися в даній сфері. У перспективі передбачається здійснити перехід від кон-цепції охорони здоров'я як суспільного блага до охорони здо-ров'я як надання медичних послуг. Зусилля концентрувати-муться на поліпшенні організації надання таких послуг.
В 2005 році в порівнянні з 2004 роком зросли на 56,3% видатки на будівництво і вони складають 144722,0 тис.грн., що було пов'язано в першу чергу з будівництвом метрополітену - 40000,0 тис.грн, будівництвом та придбання житла для військовослужбовців - 15213,2 тис.грн. та реконструкцію будинку „Держпром” - 14000,0 тис.грн.
В 2006 році в порівнянні з 2005 роком зменшились видатки на житлово-комунальне господарство на 12836,6 тис.грн. і їх сума дорівнює 116248,6 тис. грн. Необхідно збільшувати видатки на житлово-комунальне господарство, тому що вони спрямовані на реалізацію прав громадян на житло, забезпе-чення житлово-комунальними послугами на рівні державних соціальних нормативів та соціальний захист.
Також в порівнянні з 2004 роком зменшились видатки на правоохорону діяльність та забезпечення безпеки держави на 210,1 тис.грн. або на 3,1% і складають 6584,8 тис.грн. Тобто менше уваги приділяється питанню соціального захисту військовослужбовців, які підлягають звільненню, виконанню Комплексної програми забезпечен-ня житлом військовослужбовців та членів їх сімей, але в 2005 році були виділенні кошти на будівництво житла для військовослужбовців.
Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення в 2005 рокі виконані в сумі 369295,2 тис.грн або 99,6%, що на 26414,9 тис.грн або 7,7% більше відповідних видатків за попередній рік. Це пов'язано з пільгами ветеранам війни і праці, субсидіями населенню (233656,8 тис.грн. або 99,8%), допомогою сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям (71508,7 тис.грн. або 100%), а також видатки на будинки -інтернати для літніх людей та малолітніх інвалідів (23602,8 тис.грн.).
Розміри допомоги та інших соціальних виплат поступово повинні на-ближатися до прожиткового мінімуму, реалізуючи таким чином принцип соціальної справедливості. Однак за умови зростання доходів працюючого населення кількість отримувачів різних видів пільг буде скорочуватися.
Одним з пріоритетних напрямів структурних перетворень у соціальній сфері є реформа пенсійної системи, важливим етапом якої стало ухвалення Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недер-жавне пенсійне забезпечення". Одним з основних завдань пенсійної реформи є звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому виплат.
Видатки на культуру і мистецтво в 2005 році виконані у сумі 63443,1 тис.грн. або 97,7% до річного плану, що на 9098,1 тис.грн. або 16,7% більше відповідних видатків 2004 року.
Видатки на фізичну культуру і спорт виконані у сумі 29044,2 тис.грн. або 97,4% до річного плану, що на 3795,9 тис.грн. або 15% перевищує відповідні видатки за попередній рік.
Видаткова частина засобів масової інформації в 2005 році дорівнює 3753,3 тис.грн. або 98,5% до річного плану і зросла в порівнянні з 2004 роком на 423,1 тис.грн. або на 12,6%.
Діяльність у галузі культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації спрямована на гармонійний розвиток особистості, а відтак на духовний та естетичний розвиток суспільства у цілому, що сприяє створенню позитивного іміджу України у міжнародній спільноті. Тому необхідно постійно збільшувати розмір видатків на духовний та фізичний розвиток, щоб забезпечувати права громадян на інформацію, отримувати соціально значущу інформацію некомерційного характеру, зберігати та відтворювати культуру спадщини, розвивати музейні справи, зберігати та поповнювати бібліотечні і архівні фонди, удосконалювати правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту та інше.
В 2005 році видатки, які пов'язані з транспортом, дорожнім господарством, зв'язком, телекомунікацією та інформатикою склали 75786,0 тис.грн або 99,5% до річного плану. В порівняні з 2004 роком вони зросли на 15804,6 тис.грн або 26,3%. Таке збільшення видатків пов'язано з ремонтом доріг в 2005 році, пільговим проїздом окремих категорій громадян 38918,2 тис.грн., національною програмою інформатизації - 365,0 тис.грн., фінансовою підтримкою підприємств транспорту 36270,1 тис.грн., а також удосконаленням та розширенням зв'язку та телекомунікації.
В 2004 році в порівнянні з 2003 роком сильно збільшились видатки на інші послуги, які пов'язані з економічною діяльністю. Їх сума в 2005 році склала 79770,0 тис.грн. (в 2003 році 6702,4 тис.грн.) або 98,2%, що перевищує відповідні видатки за попередній рік на 73067,6 тис.грн або 1090,2%, що пов'язано з відрахуванням грошових коштів на 350-річчя заснування міста Харкова (75194,0 тис.грн).
Видатки зведеного бюджету області за 2006 рік по загальному та спеціальному фондах склали 2949256,9 тис.грн. або 93,4% до уточненого плану на рік, в тому числі видатки загального фонду бюджету 2430833,9 тис.грн або 96,2%, видатки спеціального фонду 518423,0 тис.грн.
В порівнянні з 2005 роком видатки зведеного бюджету області зросли на 23,9% або на 568150,2 тис.грн.. При цьому видатки загального фонду бюджету зросли на 389934,7 тис.грн. або 19,1%. Найбільшу питому вагу в структурі видатків загального фонду бюджету складають видатки на галузі соціально-культурної сфери. (Додаток Д, рис.2.8). При цьому видатки на утримання установ освіти збільшились в порівнянні з 2005 роком на 270422,6 тис.грн. або 53,4%, охорони здоров'я - на 180530,5 тис.грн. або 41%, установ культури - на 25985,7 тис.грн. або 41%, фізичної культури та спорту - на 7336,8 тис.грн. або 25,3%, видатки на соціальний захист населення збільшились на 7,3% або на 26785,1 тис.грн.
Видатки на житлово комунальне господарство в 2006 році склали 118425,4 тис.грн або 94,9% та в порівнянні з 2004 роком зросли на 1,9% або 2176,8 тис.грн.
Видатки на будівництво в 2006 році виконані у сумі 181129,6 тис грн. або 75,9%, що на 36407,6 тис.грн. або 25,2% більше відповідних видатків 2005 року. Таке зростання пов'язано з видатками на заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві (13453,1 тис.грн.), з розробкою схем та проектних рішень масового застосування м. Харків (480 тис.грн).
В 2006 році зменшились в порівнянні з 2005 роком видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику. Їх сума в 2005 році склала 70088,7 тис.грн. або 98,8%, що на 5697,3 тис.грн. менше або на 7,5%, ніж в 2005 році.
Також в 2006 році були зменшенні інші видатки, пов'язані з економічною діяльністю і їх сума склала 25307 тис.грн. або 83,8%, що на 54463 тис.грн. або 68,3% менше, ніж в 2005 році.
Кошти бюджету, в першу чергу, спрямовувались на захищені статті видатків, а саме: виплату заробітної плати з нарахуваннями, придбання медикаментів та продуктів харчування, оплату комунальних послуг і енергоносіїв, що використовувалися бюджетними установами області, соціальні виплати населенню.
На виплату заробітної плати спрямовано 1217,8 млн.грн., що на 50,6% або 409,2 млн.грн. більше минулого року (збільшення видатків на виплату заробітної плати з нарахуваннями пов'язано з поетапним підвищенням мінімальної заробітної плати протягом року зі збереженням співвідношення в оплаті праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів по оплаті праці працівників установ і організацій окремих галузей бюджетної сфери); оплату спожитих енергоносіїв бюджетною сферою області 181,9 млн.грн., що на 27,7% або 39,5 млн.грн. більше минулого року; інші невідкладні витрати (харчування, медикаменти, господарське утримання, вилучення та інші) 1199,9 млн.грн., що на 11,1% або 119,8 млн.грн. менше минулого року. Крім того, за рахунок цільових субвенцій з Державного бюджету використано на допомоги малозабезпеченим сім'ям 145129,3 тис.грн. або 93,8% до плану на 2006 рік, відшкодування нарахованих пільг і субсидій -204,3 млн.грн. при плані 260,5 млн.грн. (78,4%). Ці видатки профінансовані по фактично нарахованих сумах, заборгованість по них відсутня.
За 2006 рік на фінансування захищених статей бюджету за рахунок коштів загального фонду було направлено 1765,1 млн.грн. або 72,6% від загальної суми видатків, за 2005 рік 1403 млн.грн. або 68,8%.
В цілому по бюджету області за 2006 рік асигнування на виплату заробітної плати з нарахуваннями освоєні на 99,7% до уточненого плану року, на придбання медикаментів - на 97,7%, продуктів харчування - 99,7%.
В структурі зведеного бюджету області (без трансфертів з державного бюджету) значну питому вагу займає заробітна плата з нарахуваннями - 59,3%. На рис.2.4 представлена динаміка росту середньомісячної заробітної плати по обласній раді за 2002-2006 роки.
На погашення заборгованості державного бюджету педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям працівників навчальних закладів по виплатах, передбачених ст. ЗУ „Про освіту”, спрямовані кошти в сумі 23,8 млн.грн. На придбання продуктів харчування за 2006 рік було витрачено 100,5 млн.грн., що на 34,7 млн.грн. або 52,7% більше, ніж в 2005 році, що зумовлено введенням в 2006 році в дію окремих норм Закону України „Про охорону дитинства”, в тому числі безкоштовного харчування для учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл.
Рис.2.4. Динаміка росту середньомісячної заробітної плати по обласній раді за 2002-2006 р.
Разом з тим, касове виконання видаткової частини загального фонду складає 96,2% до затвердженого плану на 2006 рік з урахуванням змін, в тому числі по установах освіти - 99,1%, охорони здоров'я - 99,5%, культури і мистецтва - 98,4%, фізичної культури і спорту - 98,2%, оскільки частина фінансування в останні дні року була повернута з рахунків головних розпорядників коштів на рахунки місцевих бюджетів із-за неможливості їх освоєння з різних причин.
Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та розпорядників коштів (з банком „Україна”) на 01.01.07 р. по загальному фонду бюджету склали 52,5 млн.грн. або збільшились в порівнянні з 01.01.06 р. на 16,3 млн.грн.,
Дебіторська заборгованість (без урахування заробітної плати з нарахуваннями та трансфертів населенню) станом на 01.12.06 року складає 6,3 млн.грн. або в порівнянні з 01.01.06 р. (4,8 млн.грн.) збільшилась на 1,5 млн.грн.
Кредиторська заборгованість на 01.12.06 р. (без урахування заробітної плати з нарахуваннями та трансфертів населенню) склала 15,7 млн.грн. або в порівнянні з 01.01.06 р. (9,4 млн.грн.) збільшилась на 6,3 млн.грн.
З метою недопущення заборгованості по заробітній платі та інших захищених статтях бюджету в 2006 році на покриття тимчасових касових розривів місцевими бюджетами області Єдиного казначейського рахунку було отримано безвідсоткових позичок на суму 534,4 млн.грн., які станом на 01.12.2006 року повністю погашені.
Необхідно, щоб виділення коштів з бюджету області на підтримку розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту та інших пріоритетних галузей економіки здійснювалось переважно на зворотній основі й залежно від результатів діяльності відповідних суб'єктів господарювання з метою активізації економічних стимулів, притаманних ринковій економіці. Така політика повинна реалізовуватися на основі програмно-цільового підходу шляхом запровадження розроблення і виконання комплексних цільових програм та інвентаризації раніше затверджених програм з метою відбору для подальшого виконання найбільш пріоритетних.
Відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України необхідним є забезпечення переорієнтації бюджетного механізму, перетворення його в ефективний інструмент соціально-економічної стратегії, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів.
На рис.2.5 представлена динаміка видатків зведеного бюджету області по загальному та спеціальному фондах за 2004-2006 роки.
Рис.2.5. Динаміка видатків зведеного бюджету області по загальному фонду за 2004-2006
Таким чином, як видно з рис.2.5 видатки зведеного бюджету як загального, щорічно зростають. Це свідчить як про соціальний, так і про економічний розвиток області, а також про зростання потреб населення.
Фінансовою основою для забезпечення здійснення повноважень місцевих рад всіх рівнів, визначених Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”[7] є кошти місцевих бюджетів. В Харківській області станом на 01.01.2006р. налічується 494 місцеві бюджети, в тому числі: 1 обласний бюджет, 27 районних бюджетів, 7 бюджетів міст обласного значення, 9 районних бюджетів м. Харкова, 10 бюджетів міст районного значення; 59 селищних бюджетів, 381 сільський бюджет.
Проаналізував доходи Харківської області за 2004-2006 роки, можна зробити висновок, що більша частка доходів бюджету формуються за рахунок прибуткового податку з громадян, плати за землю, місцевих податків і зборів, єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва. У 2005 році збільшення надходження податку з доходів фізичних осіб пов'язано з тим, що згідно статті 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» розмір мінімальної заробітної плати буде збільшено з 385 гривні (з 01.01.2006р.) до 460 гривні на місяць (з 01.12.2007р.).
Збільшення надходжень по платі за землю пов'язано з припиненням дії п.19,23 частини 1, ст.12 Закону України „Про плату за землю”, тобто скасування пільг по підприємствах концерну „Бронетехніка України” та підприємств літакобудівної промисловості. Відбувається збільшення плати за ліцензії на певні види господарської діяльності та ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за рахунок введення в дію нових ставок плати за ліцензії згідно змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Аналогічно по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва у 2005 році надійшло 85516,7 тис. грн., при запланованих 82588,7тис.грн, тобто план перевиконано на 3,4%, до 2004 року цей відсоток склав 12,9%, та за 2006 рік - 61172,4 тис. грн. В останні роки доходи населення зростали високими темпами, але життєвий рівень населення знаходиться на низькому рівні.
Що стосується видаткової частина всіх бюджетів районів і міст, то вона виконана в межах планових призначень. Але при цьому окремі регіони області при виконанні доходної частини бюджету не забезпечили фінансування в планових обсягах видатків.
В той же час видатки на благоустрій, капітальний ремонт житлового фонду по цих регіонах фінансувались вище затверджених в бюджеті.
Відсутність належної уваги місцевих органів влади до вирішення проблем раціоналізації соціальної сфери приводить до постійного перерозподілу видаткових статей, утворенню значних сум кредиторської та дебіторської заборгованості.
Малоефективно працюють робочі групи в регіонах області по сплаті податків. Недостатньо використовується механізм розриву контрактів з тими керівниками, які не забезпечують обов'язків перед бюджетом. На думку автора необхідно ще на стадії формування бюджетів вдосконалити формули для обрахунку відносних видаткових потреб місцевих бюджетів по виконанню делегованих повноважень. Формули повинні складатись з трьох компонентів: середньодушових видаткових норм, населення відповідної території та коефіцієнтів бюджетних потреб, що враховують особливості конкретної адміністративно-територіальної одиниці відносно середнього по Україні показника, та затвердити науково-обгрунтовані нормативи бюджетної забезпеченості на реалізацію бюджетних програм.
3. РОЗДІЛ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ОБЛІКУ МІСЦЕВОГО БЮДЖЕТУ
3.1 Облік та аналіз фінансової стійкості місцевого бюджету Харківської області
Одним із найважливіших чинників успішного управління бюджетними ресурсами є здійснення загальної оцінки фінансового стану місцевого бюджету, що за своїм змістом відображає підсумки фінансової діяльності виконавчих органів влади. Оцінка фінансового стану бюджету є неодмінним елементом бюджетного процесу на його завершальній стадії при підведенні підсумків процесу виконання бюджету.
Базою проходження практики є Головне фінансове управління обласної державної адміністрації. Головне фінансове управління (далі управління) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, і підпорядковується голові обласної державної адміністрації та Міністерству фінансів.
Управління забезпечує реалізацію державної фінансової, бюджетної та податкової політики на відповідній території. Управління утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням.
Управління:
1) складає і забезпечує виконання обласного бюджету;
2) готує пропозиції щодо концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки області, фінансового забезпечення державних гарантій по соціальному захисту населення;
3) розробляє пропозиції щодо удосконалення діючих форм фінансових взаємовідносин держави з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат відносно місцевих бюджетів;
4) забезпечує дотримання законодавства у фінансовій сфері в області, що стосується формування і виконання місцевих бюджетів.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у розробці балансу фінансових ресурсів області, аналізує івизначає тенденції розвитку фінансової бази області та враховує їх при складанні проекту обласного бюджету;
2) організує роботу, пов'язану із складанням проекту обласного бюджету, за дорученням обласної державної адміністрації визначає порядок і термін подання районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад (міст обласноо значення) матеріалів для підготовки проектів обласного бюджету і прогнозних розрахунків для визначення частини загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів міст обласного значення і районів області; складає проект обласного бюджету, готує пропозиції про нормативи відрахувань частини загальнодержавних податків, зборів до бюджетів міст і районів, визначає розміри щоденних нормативів відрахувань їм трансфертів і подає вказані матеріали на розгляд обласній державній адміністрації;
3) здійснює контроль за станом надходження доходів бюджету, коштів спеціальних фондів та правильністю використання підприємствами, установами, організаціями виділених їм з відповідного бюджету асигнувань, коштів спеціальних фондів;
4) складає розпис доходів і видатків обласного бюджету з помісячним і поквартальним розподілом, забезпечує його виконання, приймає рішення про пересування квартальних призначень коштів у межах річних бюджетних асигнувань, проводить у встановленому порідку взаємні розрахунки обласного бюджету з Державним бюджетом і бюджетами районів, міст обласного значення, перераховує дотації місцевим бюджетам згідно з установленими нормативами;
5) здійснює контроль за виконанням обласного бюджету і за додержанням банківськими установами правил касового виконання бюджету по доходах;
6) здійснює облік коштів резервного фонду обласної державної адміністрації;
7) на базі статистичних і бухгалтерських звітів, аналітичних і прогнозних розрахунків аналізує економічний і фінансовий стан галузей господарства, тенденції та динаміку розвитку різних форм власності, готує пропозиції щодо ви шукання та мобілізації додаткових фінансових ресурсів;
8) готує пропозиції обасній раді про встановлення місцевих податків і зборів та інше.
Управління має право:
1) одержувати від установ банків відомості щодо стану поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій;
2) обмежувати, а в необхідних випадках припиняти фінансування з обласного бюджету підприємств, установ і організацій при наявності фактів незаконного витрачання ними бюджетних коштів, а також при неподанні звітів про витрачання раніше виділених коштів із бюджету та іншої встановленої звітності, з повідомленням про це керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів облдержадміністрації, і в межах своєї компетенції застосовувати інші санкції, встановлені чинним законодавством;
3) одержувати від управлінь облдержадміністрації, районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських рад, суб'єктів господарювання незалежно від форм власності матеріали для складання проекту бюджету області, обласного бюджету та здійснювати контроль за їх виконанням;
4) надавати з обласного бюджету у разі тимчасових касових розривів в процесі виконання районних, міських, селищних і сільських бюджетів позики, які повинні бути погашенні у встановленні строки в межах поточного бюджетного року та інше.
Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління затверджується Міністерством фінансів України відповідно до показників, встановлених Кабінетом міністрів України.
Аналіз фінансового стану Головного фінансового управління проводиться на підставі фінансової звітності (баланс, Ф2). В додатку Е приведен агрегований баланс фінансового управління за 2004-2006 роки. С початку звернемо увагу на ітог актива баланса. Майно бюджетної установи в 2005 році збільшилось в порівнянні з 2004 роком на 302194 грн., та в порівнянні з 2006 роком на 202119 грн., що свідчить про розширення господарського обігу. В структурі сукупних активів найбільшу питому вагу займають необоротні активи: 2004 р. - 88,17%, 2004 р. - 86,86%, 2005 р. - 71,71%. Це свідче о значних накладних витратах та високої чутливості до зміни виручки. Вартість оборотних активів також зросла. В 2006 році вона збільшилась проти 2005 року на 60103 грн., а проти 2004 року в 2,9 раза. Це також свідче про розширення установою своєї діяльності. Оскільки установа розширює свою діяльність, то і дебіторська заборгованість також зростає (див. додаток Е).
Основним джерелом формування майна установи є власний капітал. В 2004-2006 роках його частка в структурі пасива складає 100%. Така структура джерел формування майна установи є ознакою високої фінансової стійкості установи.
Щодо заробітної плати працівників Головного фінансового управління Харківської облдержадміністрації, то в 2005 році місячна заробітна плата начальника головного управління складала 1522,27 грн., а в 2006 році - 1994,20 грн. Середньомісячна заробітна плата 2006 року в порівнянні з 2005 роком спеціаліста 1 категорії зросла в 1,49 раза , а начальника головного управління в 1,55 раза. Таке зростання зумовлено змінами в економічному та політичному житті. На рис.3.1 представлена динаміка заробітної плати працівників Головного фінансового управління Харківської облдержадміністрації.
Рис.3.1. Динаміка заробітної плати по роках працівників фінансового управління, грн.
Також, на забезпечення одного працівника райдержадміністрації в 2005 році із держбюджету використовувалась грошова сума у розмірі 1495,6 грн. (Всього доходів/Чисельність працівників), а в 2006 році ця сума дорівнювала вже 1851,27 грн., що в 0,8 раза більше.
Дані форми №2 „Звіт про виконання загального фонду кошторису установи” свідчать про те, в якому обсязі і на яку галузь або сферу діяльності витрачаються кошти. В 2005 році поточні видатки установи склали 1305300 грн. (заробітна плата, послуги зв'язку, нарахування на заробітну плату,оплата транспортних послуг, оренда та експлуатаційні послуги), а капітальні видатки 327000 грн. (придбання основного капіталу, придбання предметів і обладнання довгострокового користування, будівництво житла, ремонт та реконструкція адміністративних об'єктів). В 2006 році сума поточних видатків зросла в 0,7 раза 1807401 грн., а капітальні видатки, наоборот, зменшились в 0,4 раза 143400 грн.
В формі №2 є дані про касові видатки та фактичні видатки. Але залишок грошових коштів на кінець звітного періоду по всім кодам економічної класифікації видатків дорівнює 0, тому що залишки їдуть на єдиний казначейський рахунок. Тобто останній етап розподілу видатків належить Казначейству.
Результати діяльності по управлінню бюджетними ресурсами цікавлять не тільки представників органів влади, а також місцеве населення, платників податків та інвесторів, тому що така оцінка є індикатором розвитку місцевого бюджету.
У ході оцінки фінансового стану бюджету здійснюється аналіз бюджетних зобов'язань та вивчається структура його активів і пасивів на поточну дату. Знання показників поточного та попереднього стану бюджету дозволятиме здійснити загальну оцінку перспектив розвитку території, виявити його потенціальну фінансову спроможність та можливі фінансові ризики.
Крім того, як інструментарій проведення оцінки фінансового стану можуть використовуватися фінансові коефіцієнти - відносні показники, які відображають співвідношення абсолютних фінансових показників. Фінансові коефіцієнти використовуються для зіставлення показників конкретноо місцевого бюджету із відповідними середніми показниками інших місцевих бюджетів з порівнянною чисельністю населення (або за тк званими стратами).
Оцінка фінансового стану бюджету необхідна для:
1) виявлення змін у показниках фінансової звітності;
2) виявлення факторів, які вплинули на ці показники;
3) аналізу кількісних і якісних змін фінансового стану;
4) виявлення тенденцій у змінах фінансового стану.
В економічній літературі пропонуються різні підходи до оцінки стану місцевих бюджетів. Зокрема, запропоновано використовувати структурні індикато-ри доходів бюджетів міст для оцінки впливу різних видів доходів на формуван-ня доходів місцевих бюджетів. Так, наприклад, Г. Поляк пропонує кількісні кри-терії оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів [ ]. Відповідно до запропо-нованих ним показників, стан місцевого бюджету оцінюється як стійкий, якщо видатки є меншими від загальної суми його доходів. При цьому питома вага доходів, які залишаються у розпорядженні місцевих органів влади, у загальній сумі доходів, які акумулюються на території адміністративно-територіальної одиниці, має становити 60-70%, а співвідношення видатків місцевого бюджету та бюджетної заборгованості не повинне перевищувати 10-15%. При нестійко-му стані місцевого бюджету для покриття його видатків необхідні додаткові джерела фінансування, до яких належать кошти територіальних позабюджет-них фондів, позикові кошти, тощо. Якщо питома вага власних доходів місцево-го бюджету у загальній сумі його доходів становить 20-30%, а сума бюджетної заборгованості досягає 30-35% бюджетних видатків, то фінансування такого бюджету є нестійким, оскільки є неможливим без залучених (позикових) коштів. Т. Дороніна і В. Гришин доповнюють ці критерії розрахунком фінансових ко-ефіцієнтів (зокрема, співвідношення податкових і неподаткових надходжень, доходів і видатків бюджету), а також показників обсягу доходів місцевого бюд-жету у розрахунку на душу населення.
Компонуючи всі приведені показники можна сказати, що фінансова стійкість бюджету міста - це здатність органів місцевого самоврядування акумулювати обсяг доходів, достатній для покриття їх видатків і забезпечення збалансованості бюджету протягом бюджетного року. Фінансову стійкість місцевого бюджету можна розглядати також як здатність органів місцевого самоврядування надавати достатній обсяг якісних суспільних послуг для задоволення потреб населення.
Для оцінки фінансової стійкості місцевого бюджету може бути використана методика фінансового аналізу підприємств, скоригована на специфіку формування бюджетного кошторису. Така специфіка полягає в тому, що, на відміну від доходів фірм, види доходів органів місцевого самоврядування встановлюються законодавством. При цьому обсяг доходів, в основному не визначається рішеннями місцевих органів влади. Тому показники, що оцінюють структуру доходів місцевих бюджетів, необхідно доповнити спеціальною групою показників, які б оцінювали також державні програми стимулювання розвитку регіонів.
Для інтегральної оцінки формування доходів місцевого бюджету можна використати розрахунок інтегрального коефіцієнта фінансової стійкості місцевого бюджету, який ґрунтується на розрахунку суми коефіцієнтів фінансової стійкості з урахуванням ваги (значущості) кожного з них:
K int = У K i * Vi (3.1)
де K int - інтегральний коефіцієнт фінансової стійкості місцевого бюджету;
K і - коефіцієнт фінансової стійкості;
Vi - вага і-го коефіцієнта (У Vi = 1);
і - кількість коефіцієнтів.
Складові оцінки фінансової стійкості місцевого бюджету приведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Коефіцієнти фінансової стійкості місцевого бюджету
|
Компоненти методики |
Показники |
Інтерпретація показників |
|
|
Коефіцієнт самостійності |
Власні доходи органів місцевого самоврядування / Загальна сума доходів місцевого бюджету (включаючи трансферти) |
Показує міру залежності фінансових можливостей місцевих органів влади при фінансування видатків місцевого бюджету від трансфертів державного бюджету |
|
|
Коефіцієнт вилучення коштів до державного бюджету |
Доходи, що враховуються при розрахунку обсягів між бюджетних трансфертів / Загальна сума доходів місцевого бюджету |
Показує міру впливу державних органів влади на формування доходів місцевих бюджетів |
|
|
Коефіцієнт бюджетного покриття |
Власні доходи органів місцевого самоврядування /Видатки загального фонду |
Показує відповідність доходів місцевих бюджетів і повноважень, покладених на місцеві органи влади |
|
|
Коефіцієнт трансфертів до місцевих бюджетів |
Обсяг трансфертів /Загаль-на сума доходів місцевого бюджету |
Показує міру залежності місцевих органів влади від фінансування з державного бюджету |
Проаналізуємо фінансову стійкість зведеного бюджету Харківської області. Для економіки Харківської області характерною є промислове виробництво. Основну частину працюючих зайнято у галузі промислового виробництва.
Для аналізу фінансової стійкості зведеного бюджету Харківської області у 2004 - 2006 роках використаємо фінансові коефіцієнти (табл. 3.2), формули розрахунку яких наведено у табл. 3.1.
Таблиця 3.2
Коефіцієнти фінансової стійкості зведеного бюджету Харківської області у 2004- 2006роках
|
Коефіцієнти |
Роки |
|||
|
2004 |
2005 |
2006 |
||
|
Коефіцієнт самостійності |
0,59 |
0,47 |
0,49 |
|
|
Коефіцієнт вилучення коштів до державного бюджету |
0,5 |
0,4 |
0,42 |
|
|
Коефіцієнт бюджетного покриття |
0,68 |
0,55 |
0,59 |
|
|
Коефіцієнт трансфертів до місцевих бюджетів |
0,29 |
0,39 |
0,39 |
Погіршення збалансованості та послаблення фінансової автономії зведеного обласного бюджету (що виражається у зниженні коефіцієнтів самостійності та бюджетного покриття) пов'язані з ростом джерел доходів, котрі передаються до державного бюджету. Зниження коефіцієнта вилучення коштів до державного бюджету зумовлене збільшенням обсягів трансфертів з державного бюджету з 577951,3 тис. грн. у 2004 році до 1123071,4 тис. грн., а не розвитком економіки області. Динаміка коефіцієнтів підтверджує висновок про те, що рішення місцевих органів влади залежать від політики державної влади.
Аналізуючи динаміку коефіцієнтів можна сказати, що тільки коефіцієнт трансфертів до місцевих бюджетів мав позитивну тенденцію. Однак ця позитивна тенденція не свідчить про ії позитивний вплив на економіку регіону. Підвищення коефіцієнта трансфертів, які передаються до місцевих бюджетів на фінансування делегованих повноважень місцевих органів влади, свідчить про відсутність їх реальної фінансової самостійності.
Визначимо питому вагу кожного коефіцієнта, для визначення інтегральної оцінки (див табл.3.3)
Таблиця 3.3
Вага коефіцієнтів фінансової стійкості зведеного бюджету області
|
Коефіцієнти |
Роки |
|||
|
2004 |
2005 |
2006 |
||
|
Коефіцієнт самостійності |
0,29 |
0,26 |
0,26 |
|
|
Коефіцієнт вилучення коштів до державного бюджету |
0,24 |
0,22 |
0,22 |
|
|
Коефіцієнт бюджетного покриття |
0,33 |
0,3 |
0,31 |
|
|
Коефіцієнт трансфертів до місцевих бюджетів |
0,14 |
0,22 |
0,21 |
Згідно з даними табл.3.3 високу вагу мають коефіцієнти самостійності та бюджетного покриття. Це пов'язано з домінуванням фактора залежності формування місцевого бюджету від трансфертів з державного бюджету, який визначає рівень власних доходів місцевого бюджету. Ваги коефіцієнтів вилучення коштів до державного бюджету і трансфертів до місцевих бюджетів мають значення на рівні 0,22 та 0,3 відповідно. Важливість цих коефіцієнтів також висока, оскільки при діючій системі перерозподілу ресурсів у рамках бюджетної системи процеси вилучення коштів з місцевого бюджету і надходження трансфертів до нього справляють істотний вплив на формування доходів місцевого бюджету.
Для розрахунку інтегральної оцінки використаємо формулу 3.1 Динаміку інтегрального коефіцієнта фінансової стійкості зведеного бюджету області подано на рис 3.2
Як видно з рис. 3.2 інтегральний коефіцієнт фінансової стійкості в 2006 році становит 0,461, тобто в порівнянні з 2005 роком він зменшився. Зниження цього коефіцієнта викликане послабленням фінансової самостійності місцевих органів влади у зв'язку з послабленням податкової самостійності місцевих органів влади та збільшенням обсягу трансфертів.
Рис.3.2. Динаміка інтегрального коефіцієнта фінансової стійкості зведеного бюджету області
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що для Харківської області характерною є відсітність фінансової самостійності місцевих органів влади внаслідок великих вилучень коштів до державного бюджету. Це спричиняє постійне послаблення фінансової стійкості бюджету міста. У структурі доходів, які залишаються у розпорядженні місцевих органів влади, переважають статичні, невеликі за обсягом джерела (місцеві податки і збори, плата за патент, адміністративні штрафи й санкції та інше). Як наслідок, місцеві органи влади мають обмежені можливості збалансування доходів і видатків бюджетів міст, що зводить їх фіскальні зусилля до мінімуму.
Таким чином, оцінка фінансового стану місцевого бюджету є основою для кращого розуміння поточної фінансової ситуації, показником уміння ефективного управління бюджетними ресурсами та індикатором інвестиційної привабливості для потенційних інвесторів.
3.2 Формування прогнозних показників місцевого бюджету
Бюджетний процес, починаючи з 2002 року, проходить в умовах його кардинального реформування.
Прийняття в 2001 році Бюджетного кодексу України було спрямовано на забезпечення прозорості і стабільності бюджетного процесу, чіткий розподіл фінансових ресурсів і встановлення прямих трансферних взаємин державного бюджету з місцевими бюджетами (обласними, міст республіканського й обласного значення, а також бюджетами районів) [2].
Загальний фонд бюджетів органів місцевого самоврядування складається з: фінансових ресурсів, що направляються на виконання делегованих державою повноважень по змісту бюджетних організацій утворення, охорони здоров'я, соціальної захисту і соціального забезпечення, культури, фізичної культури і спорту, а також органів місцевого самоврядування; фінансових ресурсів, що направляються на виконання власних повноважень [7].
Регулювання міжбюджетних взаємин відповідно до норм Бюджетного кодексу України виконується виходячи з обсягів фінансових ресурсів, що направляються на виконання делегованих повноважень.
До складу доходів, закріплених за бюджетами органів місцевого самоврядування і враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, входять податок з доходів фізичних осіб, плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва в частині, що належить бюджету, державний збір (крім держмита, яке стягується з позовних заяв, що подаються до господарського суду), адміністративні штрафи, що накладаються виконавчими органами відповідних рад чи створеними при них у встановленому порядку адміністративними комісіями.
При цьому, прогнозний обсяг цих доходів визначений виходячи з індексів податкоспроможності міста, розрахованих на основі звітних даних про надходження закріплених доходів за 2005-2006 роки, прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України в 2008 році і по місту Харкову він склав 422,3 млн. грн. проти 352,5 млн. грн., доведених на 2007 рік (ріст на 19,8 %).
Основним закріпленим дохідним джерелом (361,3 млн. грн.) є прибутковий податок з громадян, від загального обсягу якого в бюджет міста направляється 75,0%, в обласний бюджет -- 25,0 %.
Розрахунок обсягу витрат на виконання делегованих повноважень зроблений з використанням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості і формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання і засобів, переданих, державному бюджету) між державним і місцевим бюджетами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14. 09. 2002 р. № 1382. Відповідно до постанови, є основні вимоги до побудови системи міжбюджетних трансфертів, це:
1) врахувати відмінності у фінансових потребах територій за умов чітко визначеної сфери їхньої відповідальності;
2) компенсувати відмінності між урядами одного рівня щодо потенційної можливості фінансування видатків;
3) створити стимули для зростання ступеня використання місцевими органами власного дохідного потенціалу;
4) бути стабільною, передбачуваною, відповідною до динаміки потреб територій;
5) не заохочувати немотивоване витрачання суспільних коштів [27].
За рахунок трансфертів формується значна частина доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн: у Румунії -- 79 %, Болгарії -- 78 %, Угорщині -- 66 %, Латвії -- 68 %, Словенії -- 67 %, Великобританії -- 77 %, у Нідерландах -- 60 %. У деяких країнах трансферти формують незначну частину доходів місцевих бюджетів: у Швеції -- 19 %, Франції -- 25 %, Австрії -- 35 %, у Данії -- 24 %.
У країнах із стабільною економікою головну роль відіграють незв'язані трансферти (ФРН, Франція, Швеція), у країнах з перехідною економікою (Польща, Латвія) -- зв'язані. Практикується також надання такого виду субвенцій, як доповнюючі (США). Величина даних субсидій може зростати зі збільшенням витрат органів місцевого самоврядування на цілі, що передбачені загальнодержавними програмами.
Джерелами виплати бюджетних трансфертів можуть бути відрахування частки надходжень від одного або декількох податків, що сплачуються до Державного бюджету; щорічні асигнування з Державного бюджету. У розвинених країнах перевагу надають першому джерелу, а в країнах з перехідною економікою -- часто в міру політичних мотивацій та можливостей бюджету вищого рівня -- бюджетним асигнуванням.
Можна виділити три основні причини, чому розподіл коштів на основі чіткої і стабільної формули є кращим, ніж рішення про розподіл фінансування на основі суб'єктивних суджень експертів та посадових осіб, що представляють державну адміністрацію:
Розподіл фінансування на основі формули, якщо вона є достатньо стабільною і доведена до відома заздалегідь, дозволяє використовувати принципи довготермінового планування і допомагає приймати раціональні рішення щодо використання бюджету на місцевому рівні [49].
Розподіл фінансування на основі формули допомагає уникнути звинувачень щодо політичних чи особистих мотивів, які б стояли за рішеннями про розподіл коштів. У традиційний спосіб прийняття рішень важко уникнути неформального “торгування” і, в результаті цього, ситуації, коли хтось отримує більше ресурсів не тому, що він їх дійсно (об'єктивно) потребує, а тому, що він може краще аргументувати або просто розділяє політичні погляди з тими, хто приймає рішення про розподіл коштів.
Щоб використати переваги, згадані у пунктах вище, необхідно мати повністю прозору формулу. Дуже важливо, щоб місцеві бюджети знали, чому їх частка у загальному фінансуванні є меншою чи більшою. Навіть якщо вони не погоджуються з усіма факторами та їх відображенням у формулі, принаймні вони знатимуть, чого вони можуть очікувати та, якою є раціональна аргументація тих, хто приймає рішення.
Нормативи середньодушових видатків встановлюються в межах наявних бюджетних ресурсів для кожного типу делегованих видаткових повноважень і гарантуються державою.
Видаткові нормативи коригуються з урахуванням регіональних відмінностей у вартості надання соціальних послуг, а також регіональних відмінностей у соціально-економічних, а також кліматичних, екологічних та інших екзогенних умовах.
Основна ідея застосування нормативів видатків полягає в тому, що обсяг видаткових потреб має віддзеркалювати потребу в соціальних послугах і бути обмеженим рамками наявних ресурсів для задоволення цих потреб. Принцип розподілу, яким керуються при застосуванні нормативів, полягає в тому, що місцеві самоврядування з більшими за середні потребами в соціальних послугах повинні одержувати більший за середній обсяг ресурсів для задоволення цих потреб.
Нормативи, які задовольняють ці вимоги і можуть застосовуватися на практиці, повинні відповідати низці критеріїв. По-перше, потреби, що визначаються за нормативами, мають бути спільними для всіх місцевих самоврядувань. По-друге, ці потреби мають бути такими, щоб можна було їх об'єктивно оцінити. По-третє, необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між ними і відмінностями в рівні видатків. Насамкінець, необхідно, щоб вони не залежали від рішення місцевих органів влади. Це означає, що визначення місцевих видаткових потреб повинно бути поза контролем місцевої влади і визначатися потребою в соціальних послугах, а не тим, наскільки місцеві органи влади прагнуть задовольнити ці потреби. Тобто, розрахунок обсягу видатків обласного бюджету на освіту визначається за такою формулою:
Voi = Ho х (Uo х Kob + Uf х Kf + Uw х Kw + Ugt х Kgt + Ut х Kt + Ugz х
х Kgz + Uz + Uh х Kh + Ugh х Kgh+ Ud х Kd + Ugc х Kgc + Uc х Kc + Up х
хKp)+Vark, (3.1.)
де Ho - фінансовий норматив бюджетної забезпеченості одного учня;
Uo - кількість учнів денних загальноосвітніх шкіл у цілому в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві і Севастополі;
Kob - коефіцієнт коригування загальнообласних (міських, мм. Києва і Севастополя), загальнореспубліканських в Автономній Республіці Крим видатків на підвищення кваліфікації та підготовку кадрів (крім робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації Автономної Республіки Крим), на інші заходи загальнообласного, загальнореспубліканського в Автономній Республіці Крим значення на загальну освіту. На 2006 рік Kob дорівнює 0,072; [39]
Uf - кількість учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів (ліцеїв) з посиленою військово-фізичною підготовкою;
Kf- коефіцієнт приведення кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів (ліцеїв) з посиленою військово-фізичною підготовкою до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2006 рік Kf дорівнює 6,5;
Uw - кількість учнів (включаючи студентів) училищ олімпійського резерву, училищ, шкіл-інтернатів (ліцеїв) фізичної культури і спорту;
Kw - коефіцієнт приведення кількості учнів (включаючи студентів) училищ олімпійського резерву, училищ, шкіл-інтернатів (ліцеїв) фізичної культури і спорту до учнів загальноосвітніх шкіл. На 2006 рік Kw дорівнює 8,4;
Ugt - кількість вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських;
Kgt - коефіцієнт приведення кількості вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських, до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2006 рік Kgt дорівнює 5,7;
Ugz - кількість учнів, що приходять на навчання, у загальноосвітніх школах-інтернатах населених пунктів, які за статусом віднесені до гірських;
Kgz - коефіцієнт приведення кількості учнів, що приходять на навчання, у загальноосвітніх школах-інтернатах населених пунктів, які за статусом віднесені до гірських, до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2006 рік Kgz дорівнює 1,1;
Ut - кількість вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів (без кількості вихованців шкіл-інтернатів (ліцеїв) з посиленою військово-фізичною підготовкою);
Kt - коефіцієнт приведення кількості вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2007 рік Kt дорівнює 5;
Uz - кількість учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, що приходять на навчання;
Ugh - кількість вихованців спеціальних шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку, у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських;
Kgh - коефіцієнт приведення кількості вихованців спеціальних шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції розумового та (або) фізичного розвитку, у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських, до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2007 рік Kgh дорівнює 7,5;
Ugc - кількість вихованців дитячих будинків
Kgc - коефіцієнт приведення кількості вихованців дитячих будинків у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських, до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2006 рік Kgc дорівнює 14,8;
Uc - кількість вихованців дитячих будинків (без вихованців дитячих будинків у населених пунктах, які за статусом віднесені до гірських);
Kc - коефіцієнт приведення кількості вихованців дитячих будинків до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2007 рік Kc дорівнює 13;
Up - кількість вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт;
Kp - коефіцієнт приведення кількості вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт до кількості учнів загальноосвітніх шкіл. На 2007 рік Kp дорівнює 10;
Подобные документы
Структура та розвиток місцевих бюджетів України, особливості формування та шляхи зміцнення їх дохідної бази. Аналіз зарубіжної практики організації міжбюджетних відносин. Аналіз доходів і видатків місцевого бюджету на прикладі Дніпропетровської області.
курсовая работа [77,7 K], добавлен 13.12.2010Розрахунок обсягу доходів (кошика доходів) загального фонду місцевого бюджету, що враховується при визначенні міжбюджетних трансфертів. Обсяг видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховується для визначення показників міжбюджетних трансфертів.
практическая работа [99,8 K], добавлен 20.04.2010Економічна сутність і значення доходів місцевих бюджетів. Склад дохідної бази місцевих бюджетів та тенденція їх формування. Вплив міжбюджетних трансфертів на дохідну базу місцевих бюджетів. Концепція подальшого реформування місцевих бюджетів України.
курсовая работа [196,6 K], добавлен 28.02.2011Проблеми організації казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Виконання бюджетів органами Державної Казначейської Служби за доходами і видатками. Сучасні тенденції казначейського виконання місцевих бюджетів на прикладі Чернівецької області.
статья [257,1 K], добавлен 17.03.2015Теоретичні засади бюджетної системі України, принципи її побудови та структура виконання по регіону. Аналіз виконання бюджету Харківської області за доходами та видатками, рекомендації по вдосконаленню цього процесу. Формування прогнозних показників.
дипломная работа [611,0 K], добавлен 22.07.2011Теоретичні основи формування доходів і видатків місцевих бюджетів. Аналіз стану виконання місцевих бюджетів Львівської області, їх дохідної та видаткової частин. Проблеми, напрямки та шляхи зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування.
курсовая работа [60,3 K], добавлен 14.02.2012Управління виконанням місцевих бюджетів на основі положень бюджетного кодексу України. Формування доходної частини місцевого бюджету Петропавлівського району Дніпропетровської області у 2005-2009 рр. Аналіз структури формування доходів до бюджету.
дипломная работа [3,8 M], добавлен 02.07.2010Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку території. Оцінка процесу складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів. Аналіз формування доходів зведеного бюджету. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій.
дипломная работа [542,1 K], добавлен 12.05.2012Місцеві бюджети у структурі бюджетної системи, суть і типи доходів, їх формування та динаміка. Аналіз фінансової автономії місцевих органів влади і фінансової стійкості місцевого бюджету. Шляхи удосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 23.06.2013Сутність, структура місцевого бюджету, особливості його казначейського обслуговування. Адаптація європейського досвіду управління муніципальним бюджетом в Україні. Шляхи рішення проблемних питань щодо росту дебіторської і кредиторської заборгованості.
магистерская работа [176,3 K], добавлен 27.09.2010
