А1 П1

А2 П2

А3 П3

А4 П4

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в тій чи іншій мірі відхиляється від абсолютної. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх надлишком по іншій групі, хоча компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Зіставлення найбільш ліквідних коштів і швидкореалізованих активів з найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність і платоспроможність. Якщо ступінь ліквідності балансу настільки велика, що після погашення найбільш термінових зобов'язань залишаються зайві кошти, то можна прискорити терміни розрахунків із банком, постачальниками й іншими контрагентами.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання.

Загальну оцінку платоспроможності дає коефіцієнт покриття, який в економічній літературі також називають коефіцієнтом поточної ліквідності, коефіцієнтом загального покриття.

Коефіцієнт покриття дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань і визначається в такий спосіб:

Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов'язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов'язання перевищують поточні активи.

Встановлений норматив цього показника рівний 2,0.

Коефіцієнт покриття є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу. Тому у практиці аналізу фінансового стану на українських підприємствах використовують також інші коефіцієнти ліквідності, два з яких подано нижче.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (миттєвої ліквідності), який є проміжним коефіцієнтом покриття і показує яка частина поточних активів з відрахуванням запасів і дебіторської заборгованості, платежі по який очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати, покривається поточними зобов'язаннями. Він розраховується за формулою:

Для підприємств України рекомендована величина цього коефіцієнта коливається у межах від 0,8 до 1,0. Однак вона може бути надзвичайно високою через невиправдане зростання дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і показує, яку частку короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Загальноприйнята величина цього коефіцієнта повинна перевищувати 0,2.

Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності - для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності - для банків; коефіцієнт покриття - для покупців, власників акцій і облігацій підприємства.

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїття чинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства, тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру.

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів.

За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками, бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти в капітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютної величини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобто рентабельності.

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

ВОК = КіР - ПА, де

КіР - сума капіталу і резервів; ПА - необоротні активи.

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

ВД = ВОК + ДП,

де ДП - довгострокові пасиви.

загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:

ОД = ВД + КПК,

де КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК):

ВОК = ВОК - З,

де З - запаси.

надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД):

ВД = ВД - 3

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів ( (ОД):

ОД = ОД - 3

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

З < ВОК + К,

де К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.

З = ВОК + К

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:

З = ВОК + К + ДПФН,

де ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:

З > ВОК + К

Таким чином, фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправленно впливають на результати функціонування підприємства, а значить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування за ознаками:

за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

за важливістю результату - основних і другорядних;

за структурою - простих і складних;

за часом дії - постійних і тимчасових.

Враховуючи, що підприємство є одночасно і суб'єктом, і об'єктом відносин у ринковій економіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи невдача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'язаний з видами продукції чи послуг, що виробляються, - це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості поточних активів, від того, скільки задіяно обігових засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі тощо. Коли підприємство зменшує запаси і ліквідні засоби, то воно може більше задіяти капіталу у виробничому процесі і, таким чином, збільшити прибуток. Однак разом із тим зростає ризик неплатоспроможності підприємства і навіть його зупинки внаслідок недостатності необхідних напівфабрикатів, сировини чи матеріалів.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості - склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, насамперед прибутку і фондів, що формуються на його рахунку, тим більша впевненість у збереженні ним фінансової стійкості. При цьому важливий не лише загальний обсяг прибутку, а й структура його розподілу і особливо та частка, яка спрямовується на розвиток виробництва. Також важливо проаналізувати використання прибутку в двох напрямках:

по-перше, для фінансування поточної діяльності - на формування обігових засобів, зміцнення платоспроможності, посилення ліквідності тощо;

по-друге, для інвестування в капітальні затрати і цінні папери.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

галузева належність суб'єкта господарювання;

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

розмір оплаченого статутного капіталу;

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності.

Ділова активність підприємства знаходить своє відображення, насамперед, у досягнутих абсолютних показниках, які характеризуються розміром обсягів господарської діяльності, доходу (виручки), фінансових результатів,
податками.

Аналізуючи ступінь ділової активності підприємства, необхідно оцінити оптимальне співвідношення темпів зміни наступних показників:

ЧП>ЧД>А> 1,00

де ЧП - чистий прибуток; ЧД - чистий дохід; А - активи.

Ця залежність означає, що:

а) активи підприємства зростають;

б) у порівнянні зі зростанням активів чистий дохід (виручка) зростає більш високими темпами, тобто майнові ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) найбільшими темпами зростає чистий прибуток.

Наявні на підприємстві відхилення від теоретичного співвідношення, в умовах реконструкції виробництва слід розглядати, як такі, що направлені на збільшення ефективності його господарської діяльності в майбутньому.

Ефективність використання ресурсів визначається їх оборотністю - оборотом, виміряним у часі. Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству активів для здійснення процесу виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг).

Швидкість обороту активів підприємства є однією з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більша швидкість обороту активів, тим ефективніше працює підприємство.

При дослідженні ділової активності суб'єкта господарювання визначають показники ефективності використання окремих видів активів:

1) коефіцієнт оборотності - кількість оборотів, яку здійснюють окремі види активів протягом звітного періоду. Коефіцієнт оборотності, визначений в гривнях, показує суму чистого доходу (виручки) підприємства на 1 грн. окремих видів активів. Середні залишки активів розраховують за даними балансу як відношення підсумків на початок і кінець періоду, що аналізується, до двох. Прискорення оборотності сприяє економії та вивільненню коштів з обороту. При аналізі слід враховувати, що високе значення коефіцієнтів оборотності не обов'язково означає ефективне використання активів на підприємстві. Коефіцієнт може бути високий і тоді, коли підприємство не може мати достатньо запасів активів, за рахунок-того, що воно виробляє недостатньо продукції або не може їх поновити;

тривалість обороту характеризується кількістю днів, протягом
яких активи проходять усі стадії одного кругообороту. У процесі придбання
активи з грошової форми переходять у продуктивну, тобто набувають форми
засобів виробництва; у процесі виробництва засоби виробництва набувають
форму предметів обороту - готової продукції, тобто переходять з
продуктивної форми у товарну; у процесі продажу готова продукція знову
набуває грошової форми, але уже в збільшеному розмірі - на суму прибутку.
Цей показник найбільш наочний і забезпечує порівняння показників
оборотності. Чим менша тривалість одного обороту, тим швидше майно
здійснює свій кругооборот та ефективніше використовується підприємством;

коефіцієнт закріплення (завантаження) активів
(величина, обернена коефіцієнту оборотності) показує їх суму, що припадає на 1 грн. чистого доходу і характеризує їх поточну наявну потребу на звітну дату для здійснення певного обсягу господарської діяльності.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється не тільки абсолютними, але і відносними показниками. Відносними показниками є система показників рентабельності.

У широкому розумінні слова поняття рентабельності означає прибутковість, дохідність. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції покривають витрати виробництва і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства.

Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. І оскільки це відносні показники, то вони практично не підпадають під вплив інфляції.

Основними показниками рентабельності, якими вимірюється дохідність підприємств в Україні, є наступні:

Рентабельність активів (майна) (Р_а) - показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи:

,

де ЧП - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток); А - середній розмір активів.

Рентабельність поточних активів (Р_па) - показує, скільки прибутку одержує підприємство з однієї гривні, вкладеної в поточні активи:

,

де А_п - середній розмір поточних активів.

Рентабельність інвестицій (Р_і) - показник, що відображає ефективність використання засобів, інвестованих у підприємство. Цей показник відображає оцінку "майстерності" керування інвестиціями:

,

де П - загальна сума прибутку за звітний період; ВК - середній розмір власного капіталу; ДЗ - середній розмір довгострокових зобов'язань.

Показник рентабельності виробництва знаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни фондоємності продукції.

Підвищення рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і внаслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення обіговості матеріальних обігових коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

Отже, дослідження методики оцінки фінансового потенціалу підприємств дозволило визначити склад показників, які визначають рівень ефективності використання фінансових ресурсів підприємства (рис.1.4).

Залежно від змісту та задач аналізу фінансових ресурсів використовують такі основні інформаційні джерела: фінансову звітність; статистичну звітність; дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; вибіркові дані; експертні оцінки.

Рис.1.4. Склад показників, що визначає рівень фінансового потенціалу підприємства

Таким чином, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що одним з факторів забезпечення прибутковості суб'єктів господарювання є ефективне використання (включаючи аналіз і планування) фінансових ресурсів. Ефективність фінансування підприємства неабияк визначається структурою джерел формування ресурсів, що залежать від форми власності, виду діяльності, територіального розміщення та інших факторів впливу. Очевидно, зростання частки власних фінансових ресурсів щодо позичених і залучених дає змогу зробити висновок про зростання ефективності фінансування підприємства.

2 Аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Фоззі-Н»

2.1 Характеристика ТОВ «Фоззі-Н» як суб'єкта господарської діяльності

ТОВ "ФОЗЗI-Н" створене 02.12.2002 р. двома засновниками фiзичною особою та ЗАТ "ФОЗЗI".

Статутний капiтал становить 16,5 тис. грн. З метою залучення коштiв для поповнення обiгових коштiв у 01.09.2005 р. Товариство зареєструвало випуск iменних облiгацiй на суму 50 млн. грн. Цей випуск погашено у встановлений строк, а 06.11.2008 р. ДКЦПФР зареєстрований другий випуск облiгацiй на суму 100 млн. грн.

Станом на 31.12.2009 р. Товариство складається з двох учасникiв, що володiють загалом 100% Статутного капiталу.

Мiсцезнаходження Товариства - Київська обл., Києво-Святошинський р-н. м. Вишневе, вул. Промислова 5.

Основною дiяльнiстю Товариства є роздрiбна торгiвля продовольчими товарами, а також надання послуг по здачi майна в оренду.Торгова мережа Товариства включає 74 магазинiв в мiстах. Києвi, Бiлiй Церквi, Борисполi, Черкасах, Славутичi, Херсонi, миколаєвi, Одесi, Овiдiополi.

У 2009роцi пiдприємство вiдчувало негативний вплив свiтової та локальної фiнансової кризи (рiзке падiння курсу гривнi, змiна кредитної банкiвської полiтики, зниження платоспроможностi покупцiв та iнше).

Вищим органом Товариства є Загальнi збори Учасникiв, якi збираються не рiдше 1 разу на рiк. Виконавчим органом є Директор.Посадовою особою являється також головний бухгалтер. Організаційна структура підприємства наводиться на рис.2.1.

Організаційна структура управління ТОВ "ФОЗЗI-Н" має лінійно-функціональну форму організації управління. Основний принцип - розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Управління в ТОВ "ФОЗЗI-Н" здійснюється за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій.

Дире

Рис.2.1. Організаційна структура управління ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Використання лінійно-функціональної структури управління має як позитивні так і негативні моменти. Позитивним фактором є поєднання переваг лінійних та функціональних структур, а негативними моментами - складність взаємодії лінійних і функціональних керівників, а також опір змінам в організації (внаслідок перевантаження лінійних і функціональних керівників).

Стратегічними напрямками розвитку в ТОВ "ФОЗЗI-Н" визначені: на 2010 рік

1) Збільшення обороту і прибутку

2) Оптимізація витрат

3) Збільшення частки ринку, розвиток нових напрямів діяльності

4) Збільшення задоволеності партнерів

5) Підвищення кваліфікації персоналу.

Використовуючи статті фінансової звітності - Балансу (ф. № 1) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2) (Додаток А), проведемо аналіз ефективності господарської діяльності підприємства.

Основні показники, які характеризують діяльність ТОВ "ФОЗЗI-Н" за останні три роки ( 2007-2009 рр.) представлено в таблиці 2.1.

Аналізуючи дані, представлені в табл. 2.1, спостерігаємо, що виручка від реалізації у 2008 р. збільшилась порівняно з 2007 р. на 1150757 тис.грн, або на 152,7%, що пов'язано із зростанням обсягів діяльності. В 2009 р. виручка збільшилась порівняно з 2008 р. на 1949322 тис.грн, або на 102,4%. Загалом підвищення обсягів товарообороту на підприємстві пояснюють активною маркетингово-збутовою політикою підприємства.

Собівартість реалізованих товарів, наданих послуг за період 2007-2008рр. зросла на 929952 тис.грн., або на 147,4%. За період 2008-2009 рр. собівартість зросла на 1787781 тис.грн, або 114,5%. Оскільки темпи зростання виручки від реалізації перевищують темпи собівартості реалізації, це позитивно відображається на прибутковості підприємства протягом останніх трьох років.

Наочне відображення основних економічних показників представлено на рис.2.2.

Таблиця 2.1

Динаміка економічних показників господарської діяльності

ТОВ "ФОЗЗI-Н" , 2007-2009 р.

Показники	2 007р.	2 008р.	2 009р.	Відхилення 2008 р. до 2007 р.	Відхилення 2009 р. до 2008 р.
				тис.грн.	%	тис.грн.	%
Чистий доход від реалізації товарів (без ПДВ), тис.грн.	753581,0	1904338,0	3853660,0	1150757,0	152,7	1949322,0	102,4
Собівартість реалізованих товарів, тис.грн.	630772,0	1560724,0	3348505,0	929952,0	147,4	1787781,0	114,5
Валовий прибуток, тис.грн.	122809,0	343614,0	505155,0	220805,0	179,8	161541,0	47,0
Вартість необоротних активів, тис.грн.	133217,5	370541,8	421914,0	237324,3	178,1	51372,2	13,9
Вартість оборотних активів, тис.грн.	222390,0	382687,0	1623697,0	160297,0	72,1	1241010,0	324,3
Трудові ресурси:
- чисельність, чол.	2240	6769	4496	4529	202,2	-2273	-33,6
- фонд оплати праці, тис.грн.	28983,0	117474,0	69899,0	88491,0	305,3	-47575,0	-40,5
Використання трудових ресурсів :
- продуктивність праці, тис.грн.	336,4	281,3	857,1	-55,1	-16,4	575,8	204,7
- доход на 1 грн. оплати праці, грн.	26,0	16,2	55,1	-9,8	-37,7	38,9	240,1
- середня заробітна плата грн.	1078,2	1446,2	1295,6	368,0	34,1	-150,6	-10,4
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	3,4	5,0	2,4	1,6	46,9	-2,6	-52,3
Фондовіддача	5,7	5,1	9,1	-0,5	-9,1	4,0	77,7
Валова рентабельність господарської діяльності, %	19,5	22,0	15,1	2,5	х	- 6,9	х

Від господарської діяльності в 2007 р. підприємство отримало валового прибутку на суму 122809 тис. грн, а в 2009 році - 505155 тис.грн. З отриманих даних можна відмітити інтенсивність розвитку діяльності підприємства та покращення фінансового стану підприємства, прибутковість діяльності, що свідчить про конкурентоспроможність підприємства та ефективність роботи структурних підрозділів.

Рис. 2.2. Динаміка основних економічних показників діяльності

ТОВ "ФОЗЗI-Н", 2007-2009 рр.

Вартість оборотних активів підприємства за період 2007-2008 рр. зросла на 160297 тис.грн., або на 72,1%, а за період 2008-2009 рр. зросла на 1241010 тис.грн., або на 324%. Зростання оборотних активів в 2007-2009 рр. на підприємстві пояснюють необхідністю поповнення оборотних активів внаслідок зростання обсягів діяльності.

Вартість необоротних активів за період 2007-2008 рр. зросла на 237324,3 тис.грн., або на 178,1%, а за період 2008-2009 рр. - зросла на 51372 тис.грн. або на 13,9%, причиною є оновлення матеріально-технічної бази підприємства.

Показники фондовіддачі на досліджуваному підприємстві є високими. На 1 грн. фондів в 2009 році припадало 9,1 грн.чистого доходу (в 2007 - 2008 рр. - 5,7 грн. і 5,1 грн. відповідно). Зростання рівня фондовіддачі в 2007-2009 рр. свідчить про підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства в 2009 році.

В 2009 році чисельність всього персоналу становила 4496 особи, за 2008-2009 рр. його скорочення становило 2273 особи, або на 33,6% , тому фонд оплати праці зменшився на 47575 тис. грн. (40,5%), порівняно з 2008 р. і становив 69899 тис.грн. Середня заробітна плата на підприємстві є досить високою, порівняно з середньогалузевою (в торгівельній галузі), що свідчить зацікавленість робітників в результатах своєї праці.

Рентабельність господарської діяльності (визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізації) по роках зростала, так в 2007 р. вона становила 19,5 %, в 2008 р. 22 % , а в 2009 р. 15,1%. Зростання рівня рентабельності оцінюється позитивно підприємство можна віднести до високорентабельних.

Таким чином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2007-2009 рр. свідчать про задовільне становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, забезпеченням підприємства основними і оборотними засобами, висококваліфікованим персоналом, конкурентоспроможністю підприємства внаслідок економії на масштабах діяльності, прибутковістю.

Наступним етапом нашого дослідження є аналіз фінансових ресурсів ТОВ "ФОЗЗI-Н" та джерел їх формування.

2.2 Аналіз фінансових ресурсів та джерел їх формування

Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в Додатку Б.

З таблиці Додатку Б бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 1693653 тис. грн. або на 476%. В складі майна сума необоротних активів збільшилась на 288696 тис. грн. (216,7%). Це спричинено зростанням вартості довгострокової дебіторської заборгованості - на 170126 тис.грн., введенням в експлуатацію нових

основних засобів - на 66538 тис. грн. і нематеріальних активів - на 160 тис.грн.

Вартість незавершеного будівництва внаслідок введення в експлуатацію об'єктів основних фондів зменшилась на 5191 тис.грн. (51,9%).

Оборотні активи за останні три роки збільшились на 1401307 тис. грн. (630%). Це збільшення не слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків товарних запасів (на 388912 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 231461 тис. грн.), іншої поточної дебіторської заборгованості (на 635546 тис.грн.).

Це свідчить про те, що на підприємстві не дотримуються фінансово-розрахункової дисципліни з покупцями, а грошові кошти мобілізуються у товарні запаси. Варто подумати про продаж частини товарних запасів задля збільшення грошових коштів. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості. Їх значне зростання свідчить про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності.

Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом в 2007 р. складає відповідно 37,4%, та 62,6%., в 2008 р.: 48,9 % і 51,1%, а в 2009 р.: 20,6% і 79,4%. Отже, на кінець 2009 р. основний капітал зменшився на 16,9 пунктів, а приріст оборотного склав відповідно 16,9 пунктів. Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини - основних коштів. Основний капітал повністю покривається власними джерелами.

Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів ТОВ "ФОЗЗI-Н" здійснено в таблиці Додатку В.

З таблиці Додатку В бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2007-2009 рр. на 1693568 тис. грн. або на 476% обумовлено зростанням суми залучених коштів на 1692292 тис. грн.

Разом с цим власний капітал збільшився на 1097 тис. грн. або на 8,3 %. Збільшення власних коштів зумовлено прибутком 2008 року в розмірі 3707 тис. грн.

Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення поточних зобов'язань, а саме: короткострокових банківських кредитів - на 30733 тис.грн., кредиторської заборгованості по всіх статтях, - на 81823 тис. грн., або на 543%. Істотно зросли і довгострокові зобов'язання підприємства. А саме: довгострокові банківські кредити - на 312597 тис.грн., або на 331%, а також інші довгострокові зобовязання - на 11271 тис.грн., або на 835%.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають статутний і капітал і нерозподілений прибуток. Сума додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зменшилась на 2610 тис. грн., а розмір нерозподіленого прибутку збільшився на 3707 тис. грн. Розмір статутного фонду не змінився і становив 17 тис.грн.

Велике значення мають власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

в 2007 р. : 13139 - 133218 = - 120079 тис. грн.;

в 2008 р. : 12351 - 370542 = -358191 тис.грн..

в 2009 р.: 14236 - 421914= -407678 тис. грн.

Отже, власний капітал не покриває необоротні активи підприємства.

Оборотні активи фінансуються здебільшого за рахунок позикового капіталу.

Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

2007 р.: (94194: 222390) Ч 100 = 42,4%;

2008 р.: (222738: 382687) х 100 = 58,2%;

2009 р.: (1144694: 1623697) Ч 100 = 70,5%.

Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за останні роки була незадовільною (це пов'язано з перевищенням позикового капіталу в структурі пасивів, а також наявністю значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергу пов'язано з відсутністю грошових коштів у підприємства внаслідок фінансових зобов'язань.

2.3 Оцінка ефективності використання фінансових ресурсів

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують ефективність використання фінансових ресурсів підприємства.

Для визначення ліквідності ТОВ "ФОЗЗI-Н" розрахуємо коефіцієнти ліквідності (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Показники ліквідності ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Показники	Норматив	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2007 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2008 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2007 р.
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,5	1,19	1,05	1,03	-0,14	-0,02	-0,16
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,7	0,46	0,28	0,67	-0,18	0,39	0,21
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	0,2	0,11	0,07	-0,09	-0,04	-0,13
Частка оборотних активів в загальній сумі активів, %	50	62,5	50,55	79,22	-11,95	28,67	16,72
Частка запасів в оборотних активах, %	50	55,93	67,19	32,19	11,26	-35	-23,74

Згідно таблиці 2.4 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даних, коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2009 р. є дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 7% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж в 2009 р. має значення, що відповідає нормативу. Оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до зростання свідчить на користь підприємству.

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався був недостатнім і невідповідав нормативному значенню. Тобто в 2007 р. на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 1,19 гривні поточних активів, в 2008 р. - 81,05 грн. а в 2009 р. - 1,03 гривні. Таким чином за досліджуваний період спостерігається зменшення рівня покриття поточними активами короткострокової заборгованості підприємства.

Отже, як бачимо, в 2009 р. показник миттєвої ліквідності знаходився майже на рівні нормативного значення. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості, темпів росту ліквідних коштів підприємства.

Показник загальної ліквідності та абсолютної ліквідності є значно меншими за нормативи та мають тенденцію до зменшення в 2009 р.

Відбувається також перевищення темпів зростання обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської заборгованості. Слід відмітити тенденцію цього показника до збільшення. Перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською свідчить про проблеми у розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність досліджуваного підприємства. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Проаналізуємо фінансову стійкість ТОВ "ФОЗЗI-Н". Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Показники фінансової стійкості ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Показники	Норматив	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2007 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2008 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2007 р.
Коефіцієнт автономії	0,5	0,04	0,02	0,01	-0,02	-0,01	-0,03
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,5	2,7	1,5	3,8	-1,2	2,3	1,1
Коефіцієнт фінансової стійкості	1	0,04	0,02	0,01	-0,02	-0,01	-0,03
Коефіцієнт фінансової залежності	2	24,08	46,99	127,65	22,91	80,66	103,57

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу.

Доля власних коштів у загальній сумі джерел коштів в 2007-2009 рр. була надзвичайно низькою : відповідно 4% і 0,7%. В 2009 р. частка власного капіталу зменшилась і становила 0,7%, при нормативному значенні 50%.

Коефіцієнт фінансової залежності - це показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Для нього характерна схожа з попереднім показником тенденція, на 1 грн. власних коштів в 2009 році припадало 127,65 грн позикових коштів.

Спираючись на рівень коефіцієнта маневреності робочого капіталу видно, що на протязі останніх трьох років ступінь мобільність використання власних коштів підприємством виріс з 02,70 у 2007 році до 3,80 в 2009році . Тобто в 2009 році він перевищує рекомендований рівень на 3,3, а це значить, що підприємство в повній мірі використовує позикові кошти, а не власні.

Рівень коефіцієнту фінансової залежності з 24 у 2007 році зріс до 127,7 в 2009 році. Це свідчить про низький теперішній рівень фінансової стійкості підприємства, рівень залученого капіталу в загальній структурі капіталу підприємства значно виріс. А звертаючи увагу на те що ліквідність підприємства дуже мала, кредитори несуть великий ризик, маючи стосунки з таким партнером.

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності (табл.2.4.).

Насамперед, для оцінки ділової активності ТОВ "ФОЗЗI-Н" слід здійснити аналіз абсолютних показників його господарської діяльності.

Таблиця 2.4

Показники ділової активності ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Показники	Од.вим.	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2008 р. до 2007 р., %	2009 р. до 2008 р., %	2009 р. до 2007 р., %
Чистий доход від реалізації, тис.грн.	тис.грн.	753581	1904338	3853660	252,7	202,4	511,4
Собівартість реалізованої продукції	тис.грн.	630772	1560724	3348505	247,4	214,5	530,9
Валовий прибуток	тис.грн.	122809	343614	505155	279,8	147,0	411,3
Чистий фінансовий результат	тис.грн.	161	1503	1885	933,5	125,4	1170,8
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	х	3,4	5	2,4	147,1	48,0	70
Тривалість обороту оборотних активів	днів	106,2	72,3	151,7	68,1	209,8	142,8
Коефіцієнт оборотності запасів	х	5,1	6,1	6,4	119,6	104,9	126,3
Тривалість обороту запасів	днів	71	59,3	56,2	83,5	94,8	79,2
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	х	23,3	84,6	14,6	363,1	17,3	62,7
Тривалість погашення дебіторської заборгованості	днів	15,5	4,3	24,6	27,7	572,1	159,4
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	х	6,7	7	2,9	104,5	41,4	43,7
Тривалість погашення кредиторської заборгованості	днів	53,8	51,4	123,1	95,5	239,5	228,9
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	х	57,4	154,2	270,7	268,6	175,6	472
Тривалість обороту власного капіталу	днів	6,3	2,3	1,3	36,5	56,5	21,2

Дані таблиці 2.4 показують, що у 2009 р. в порівнянні з 2007 р. підприємство поліпшило ділову активність, збільшивши обсяг продаж на 3100079 тис.грн., або на 411%. Зростання показників продажу забезпечило прибутковість господарської діяльності та збільшення доданої вартості підприємства, а також прибутку з метою оподаткування. У 2009 р. сума чистого прибутку становила 1885 тис.грн., що на 1724 тис.грн. більше рівня 2007 р.

Узагальнюючими показниками використання як в цілому, так і по окремих видів майна підприємства є його оборотність, прискорення якої сприяє збільшенню продажу та вивільненню коштів з обороту. Коефіцієнт оборотності оборотних активів на підприємстві в 2009 р. збільшився і становив 2,4 - це означає , що за рік оборотні активи здійснили трохи більше ніж 2 обороти. Тривалість обороту оборотних активів становила при цьому 152 дні, проти 106 днів у 2007 році. Оборотність запасів також прискорилась, що оцінюється позитивно.

Тривалість погашення кредиторської заборгованості набагато перевищує тривалість погашення дебіторської заборгованості, це свідчить про те, що підприємство здебільшого використовує кошти постачальників. Також перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про можливість отримання фінансових санкцій зі сторони партнерів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу показує швидкість обороту власного капіталу, що для ТОВ "ФОЗЗI-Н" означає активність засобів, яким ризикують власники. Проте зниження даного коефіцієнта в динаміці означає зниження активності використання власного капіталу і є не сприятливою тенденцією для власників підприємства. Таким чином, на кінець 2009 р. ТОВ "ФОЗЗI-Н" мало незадовільне фінансове становище. Підприємство має недостатню частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень залежності від зовнішнього фінансування, власних коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси.

Показники рентабельності ТОВ "ФОЗЗI-Н" розраховані в табл. 2.5.

Рентабельність активів, розрахована як відношення фінансового результату до оподаткування до активів є доволі високою, на сукупні активи підприємства в 2009 році припадало 24,7 коп.чистого прибутку, що дозволяє підприємству направляти вільні кошти на розширення мережної торгівлі.

Таблиця 2.5

Показники рентабельності ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Назва показника	Роки	Відхилення (+,-) 2008 р. від 2007 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2008 р.	Відхилення (+,-) 2009 р. від 2007 р.
	2007р.	2008р.	2009р.
Рентабельність активів	34,5	45,6	24,7	11,1	-20,9	-9,8
Рентабельність власного капіталу	934,7	2782,1	3548,4	1847,4	766,3	2613,7
Рентабельність продажу	16,3	18	13,1	1,7	-4,9	-3,2
Рентабельність продукції (робіт, послуг)	19,5	22	15,1	2,5	-6,9	-4,4
Чиста рентабельність підприємства	0,05	0,2	0,09	0,15	-0,11	0,04

Динаміка основних показників рентабельності представлена на рис. 2.3.

Рис.2.3. Динаміка основних показників рентабельності ТОВ "ФОЗЗI-Н"

Рентабельність власного капіталу в 2009 році становила 3549%, що засвідчує надзвичайно ефективне використання власного капіталу, можливість його примноження.

Рентабельність продажу має тенденцію до зниження з 16,3% в 2007 році до 13,1% в 2009 році. Зниження рентабельності продажу свідчить про зниження здатності підприємства генерувати прибуток від продажу.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на організації торгівлі в мережній торгівлі, розрахований показник для ТОВ "ФОЗЗI-Н" свідчить, що в 2009 р. на 1 грн витрат, вкладених у операційну діяльність підприємство отримувало 15,1 коп. прибутку, проти 19,5 коп. в 2007 році.

Таким чином ефективність роботи підприємства дещо зменшилась: знизилась рентабельність продукції і продажу, проте оборотність активів підвищилась.

Загалом, за підсумками проведеного аналізу чистої рентабельності можна зробити висновок, про його невисоку рентабельність, порівнянно з іншими підприємствами торгівельної галузі.

Загалом прибутковість торгівельної діяльності знижується, розглянемо причини цього.

По-перше, росте конкуренція.

На ринку з'являється усе більше нових гравців, а платоспроможний попит не поспіває за пропозицією, що збільшується.

У процесі природного ринкового добору на плаву утримуються в основному потужні компанії з добре поставленою матеріально-технічною інфраструктурою. Масштаби діяльності, достатня вага в очах владних структур, добре вибудовані бізнеси-процеси дозволяють їм диктувати правила гри в рамках галузі.

По-друге, ростуть витрати.

Сьогодні більшість покупців приблизно знають, що скільки коштує. Отже, в операторів залишилося менше можливостей для маніпулювання цінами. Крім того, зростаюча конкуренція припускає зростання витрат на маркетинг. Нарешті, держава впроваджує усе більш витончені методи “законного” вилучення в підприємців частини їхніх доходів (у вигляді зростання ставок оподаткування та митних зборів).

Таким чином, аналізуючи діяльність ТОВ "ФОЗЗI-Н" за останні три роки, виячвлено зростання основних показників , що пов'язано з диверсифікацією господарської діяльності підприємства.

Проте прибутковість ТОВ "ФОЗЗI-Н" знижується. Основними причинами зниження прибутковості є зростання конкуренції на ринку, а також зростання витрат на операційну діяльність та енергетичні ресурси.

Аналіз загального капіталу ТОВ "ФОЗЗI-Н" дозволив зробити висновок про його неоптимальну структуру, при цьому зміни , які відбулись в 2009 році в структурі пасивів становлять загрозу фінансовому потенціалу підприємства.

Розраховані коефіцієнти фінансового стану дозволили зробити висновок, що ТОВ "ФОЗЗI-Н" має тенденцію зміни показників фінансового стану в бік їх зниження , що свідчить про неефективну політику управління фінансовими ресурсами і зниження фінансового потенціалу підприємства.

3 Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів

3.1 Оптимізація структури капіталу

Стратегічним завданням досліджуваного підприємства на сучасному етапі є збереження напрацьованих економічних показників та забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності

Необхідно здійснювати антикризові заходи для мінімізації витрат на всіх ланках розподільчого процесу. І дуже важливо, щоб скорочення витрат відбувалось за матеріальними статтями, а не за рахунок скорочення персоналу чи рівня їх оплати праці.

Головною метою ТОВ "ФОЗЗI-Н" в кризових умовах господарювання має бути максимізація валової маржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формування прибутку.

Максимізувати валову маржу ТОВ "ФОЗЗI-Н" має можливість за рахунок скорочення змінних витрат та підвищення фізичних обсягів господарювання.

Збільшення абсолютного розміру прибутку та його реінвестування у власний капітал дозволить підвищити фінансову стійкість.

Оптимізація структури капіталу в ТОВ "ФОЗЗI-Н" має здійснюватись за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства. Для фінансування різних груп активів ТОВ "ФОЗЗI-Н" пропонується використовувати агресивний підхід. Що полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів по окремих видах оборотних активів. Реалізація цього підходу забезпечить найбільш високий рівень ефективності їх використання.

Розробка антикризової стратегії оптимізації структури капіталу ТОВ "ФОЗЗI-Н" має ґрунтуватись на аналізі факторів зовнішнього середовища та оцінці потенціалу підприємства.

Здійснення комплексного аналізу та оцінка факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ТОВ "ФОЗЗI-Н" базується на використанні SWOT-аналізу, який дозволяє визначити майбутні перспективи підприємства і галузі, а також шляхи їх розвитку (таблиця 3.1).

Внаслідок перегляду результатів діяльності підприємства і виявлення невідповідності між запланованими результатами та фактичними даними, виникає необхідність щодо перегляду діючої стратегії фірми з метою підвищення прибутковості та зміцнення фінансового стану.

Таблиця 3.1

Матриця SWOT-аналізу

ТОВ "ФОЗЗI-Н"

	Зовнішнє середовище
	Можливості:	Загрози:
	? Налагодження власного виробництва продуктів;	? Підвищення цін на закупівельні товари;
	? Розширення асортименту товарів;	? Зменшення обсягів збуту;
	? Захоплення нових сегментів ринку (інтернет-торгівля, відкриття нових магазинів);	? Падіння купівельноспроможного попиту;
	? Заходи щодо стимулювання збуту, рекламні зусилля;	? Відсутність джерел зовнішнього фінансування
Внутрішнє середовище	Сильні сторони: ? Прибуткова діяльність підприємства; ? Наявність досвіду роботи на ринку та клієнтської бази; ? Відомий бренд та сприятливий імідж; ? Кваліфікований персонал	ь Глобальне оновлення технології господарської діяльності; ь Вихід на нові ринки збуту; ь Інвестування в виробничий розвиток підприємства
	Слабкі сторони: ? Висока витрато місткість торгівельного процесу; ? Цінова неконкурентоспроможність товарної пропозиції (вищі ціни, ніж у конкурентів);

Подобные документы

• Розвиток фінансових ресурсів підприємства

  Фінансові ресурси підприємства. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємства. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства. Джерела ресурсного забезпечення підприємства. Регулювання інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності проектів
  
  реферат [29,0 K], добавлен 31.05.2004
  

• Розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства

  Джерела фінансових ресурсів та їх використання для організації процесів розширеного відтворення капіталу підприємства. Напрямки розміщення фінансових ресурсів підприємства в активи. Шляхи удосконалення формування фінансових ресурсів в ТОВ "Гідротехніка".
  
  дипломная работа [3,8 M], добавлен 07.07.2010
  

• Грошові фонди і фінансові ресурси підприємств, їх формування та використання

  Види фінансових ресурсів. Принципи фінансової діяльності підприємства. Джерела формування фінансових ресурсів. Аналіз ефективності використання майна. Основні напрямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві.
  
  курсовая работа [52,3 K], добавлен 10.11.2010
  

• Формування фінансових ресурсів підприємств та ефективність їх використання

  Призначення фінансових ресурсів у фінансово-господарській діяльності підприємства, їх формування та показники ефективності використання. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів ДПТД "Нікітський сад", шляхи удосконалення системи управління.
  
  дипломная работа [752,9 K], добавлен 09.03.2012
  

• Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства

  Особливості управління та ефективність формування і використання фінансових ресурсів на державному підприємстві. Аналіз управління фінансами ПДЛП "Полтаваоблагроліс", рекомендації по удосконаленню напрямків формування та використання фінансових ресурсів.
  
  курсовая работа [44,5 K], добавлен 20.02.2010
  

• Джерела формування фінансових ресурсів підприємства в умовах ринкової економіки

  Економічна сутність фінансових ресурсів підприємства, їх склад та структура, джерела. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Гранд Маркет", оцінка його фінансово-економічного стану. Шляхи вдосконалення процесу формування фінансових ресурсів.
  
  курсовая работа [791,1 K], добавлен 24.07.2011
  

• Аналіз фінансових ресурсів підприємства

  Теоретичні аспекти формування фінансових ресурсів підприємства. Показники формування, використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз фінансового положення, фінансової стійкості та ліквідності, грошових потоків, ділової активності ВАТ "ДніпроАЗОТ".
  
  курсовая работа [762,4 K], добавлен 22.09.2010
  

• Управління фінансовими ресурсами в умовах інфляції

  Склад та структура фінансових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз собівартості продукції. Впровадження заходів раціонального використання матеріальних ресурсів. Розрахунок економії фінансових коштів.
  
  дипломная работа [207,7 K], добавлен 05.11.2011
  

• Аналіз фінансової діяльності Радомишльський завод "Алмаз"

  Показники фінансової стійкості підприємства і методика їхнього розрахунку. Оцінка ліквідності і платоспроможності підприємства, аналіз оборотного капіталу, його склад і джерела фінансування. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів.
  
  дипломная работа [273,6 K], добавлен 15.06.2012
  

• Теоретичні основи фінансових ресурсів підприємства

  Склад та джерела формування фінансових ресурсів підприємства - не грошових коштів, а джерел, спрямованих на формування активів. Проблеми ефективного формування, використання та вдосконалення методів формування фінансових ресурсів будівельних підприємств.
  
  курсовая работа [248,6 K], добавлен 02.03.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам