Удосконалення оцінки посередницької діяльності кредитної спілки

Прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню спілки.

При прийомі до кредитної спілки сплачується вступний внесок та обов'язковий пайовий внески. Розмір вступного та обов'язкового пайового внесків встановлюється за рішенням загальних зборів.

Члени кредитної спілки мають право:

брати участь в управлінні справами спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;

вносити пропозиції на розгляд органів управління спілки;

одержувати кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до Статуту;

одержувати інформацію про діяльність спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;

одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів спілки;

вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки» та Статутом.

Члени кредитної спілки зобов'язані:

дотримуватися Статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;

вчасно і в повному обсязі здійснювати сплати по кредитах;

брати участь у формуванні майна спілки, зокрема, сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені рішенням загальних зборів;

не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.

Майно кредитної спілки формується за рахунок:

вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;

доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

інших надходжень, не заборонених законодавством.

Майно кредитної спілки є її власністю. Вона володіє, користується та розпоряджається належним їй майном.

Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.

Пайовий капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів спілки.

Резервний капітал формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:

розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів;

розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими спілкою;

ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;

види кредитів. умови надання та строки їх повернення;

способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Кредитна спілка надає кредити лише своїм членам на умовах та на строк, що визначені відповідним положенням спілки, затвердженим спостережною радою, на підставі заяви члена спілки за рішенням кредитного комітету. При наданні кредиту між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитний договір, в якому визначаються строк та умови повернення кредиту.

2.2 Аналіз фінансового стану кредитної спілки «Імпульс плюс»

Фінансовий стан кредитної організації виражається співвідношенням структур його активів і пасивів, тобто засобів кредитно - фінансових організацій і їх джерел. Основні задачі аналізу фінансового стану -- визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за період, підготовка рекомендацій з підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Задачі вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників і розбиваються на наступні аналітичні блоки:

структурний аналіз активів і пасивів;

аналіз фінансової стійкості;

аналіз платоспроможності (ліквідності);

аналіз необхідного приросту власний капітал.

Основними методами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий.

Горизонтальний аналіз - аналіз змін окремого показника або статті фінансових звітів між двома звітними даними, а саме аналіз темпів зростання. Горизонтальний аналіз використовується для аналізу абсолютних (сума) і відносних (%) змін розділів і статей фінансових звітів. За допомогою даного аналізу не можливо визначити, які події відбулися, але він виявляє їх наслідки, зростання чи зменшення певних статей.

Вертикальний аналіз використовується для порівняння різних розділів і статей фінансових звітів між собою на кінець звітного періоду, або за певний період часу. Кожна стаття фінансових звітів представляється в процентному відношенні до загальної суми активів Балансу. Вертикальний аналіз розглядає взаємозалежності, між різними розділами і статтями фінансових звітів з ціллю виявлення незвичайних залежностей, яки можуть вимагати подальшого дослідження і аналізу для встановлення їх можливих причин.

Трендовий аналіз - це розширений горизонтальний аналіз, якій є інструментом для аналізу динаміки результатів діяльності підприємства, складання бюджету і прогнозування. Зміни в статтях фінансових звітів підставляються тенденції в їх динаміці. Інформація про виявлені тенденції може бути використана як для аналізу відхилень статей у майбутньому, так і для екстраполяції їх поведінки у майбутньому. Найчастіше аналіз трендів застосовується до звіту про фінансові результати.

Вертикальний та горизонтальний аналіз відносяться до експрес-аналізу балансу та безумовно взаємодоповнюють один одного.

Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, що розраховуються як відношення величин балансових статей або інших абсолютних показників, одержуваних на основі звітності або бухгалтерського обліку. При аналізі фінансових коефіцієнтів їх значення порівнюються з базисними величинами, а також вивчається їх динаміка за звітний період і за ряд суміжних звітних періодів.

Крім фінансових коефіцієнтів в аналізі фінансового стану велику роль грають абсолютні показники, що розраховуються на основі звітності, такі, як чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні кошти, показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами. Дані показники є критеріальними, оскільки за їх допомогою формулюються критерії, що дозволяють визначити якість фінансового стану.

Фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами - як власними, так і позиковими, їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу - розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

З метою забезпечення стабільної діяльності кредитних спілок і захисту прав споживачів та відповідно до пункту 4 частини 1 статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України 16 січня 2004 року розпорядженням № 7 затвердила Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок (далі - Положення). Це положення призначення для забезпечення стабільної діяльності спілок, своєчасного виконання ними зобов'язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам капіталу через ризики, що притаманні діяльності кредитних спілок. Положенням встановлюються критерії та нормативи щодо капіталу, платоспроможності, якості активів, ризикованості операцій, прибутковості та ліквідності.

Положення надає основні поняття та терміни, що використовуються у Положенні, а також розкриває критерії і нормативи діяльності спілки. Положення встановлює 17 критеріїв та нормативів, які є обов'язковими для дотримання спілками у процесі фінансово-господарської діяльності. Певна частина критеріїв передбачена Законом України «Про кредитні спілки».

Інформація, що надається до Держфінпослуг: звітні дані про фінансову діяльність кредитної спілки, звітні дані про склад активів та пасивів, звітні дані про доходи та витрати, розрахунок необхідної суми резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів, про кредитну діяльність кредитної спілки (Додатки А-Ж).

Розглядаючи фінансово-господарські показники діяльності «Імпульс плюс» можемо зробити висновок, що спілка з початку 2008р. почала отримувати перші ознаки світової фінансової кризи. Криза не платежів по кредитам отриманим членами спілки привела до зростання сум нарахованих штрафів. І разом з зменшенням отриманих процентів за наданими кредитами почала зростати доля залеглих кредитів, а обертання грошей уповільнилось (табл. 2.1).

Таблиця 2.1.Фінансово - господарські показники діяльності КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр.

№ з/п	Назва показника	2007 р.	2008 р.	Відхилення	2009 р.	Відхилення
				абсолютне	відносне, %		абсолютне	відносне, %
	Визначення доходу	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	%	тис. грн.	тис. грн.	%
1	Отримані % за кредитами наданими членам кредитної спілки	579,2	508,4	-70,8	-12,2	482,7	-25,7	-5,05
2	Інші % доходи	0	1,2	1,2	-	0	-1,2	-100,0
3	Отримані штрафи, пені	22,5	38,8	16,3	72,4	60,8	22,0	56,7
4	Інші непроцентні доходи	116,6	48,4	-68,2	-58,5	37,6	-10,8	-22,3
5	Всього доходів	718,3	596,8	-121,5	-16,9	581,1	-15,7	-2,6
	Визначення витрат
6	Нараховані % на внески вклади на депозитні рахунки членів спілки	153,0	122,4	-30,6	-20,0	165,0	42,6	34,8
7	Нараховані % за кредитами отриманими від кредитних спілок	104,9	15,4	-89,5	-85,4	0	-15,4	-100,0
8	Нараховані % за кредитами отриманими від об'єднаної кредитної спілки	0	23,3	23,3	-	0,1	-23,2	-99,6
9	Витрати на нарахування заробітної плати та обов'язкових платежів	160,5	194,3	33,8	21,0	185,4	-8,9	-4,6
10	Інші операційні витрати	49,7	59,3	9,6	19,3	71,3	12,0	20,2
11	Податок на прибуток	19,9	21,0	1,1	5,5	21,8	0,8	3,8
12	Витрати на формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів	173,1	90,3	-82,8	-47,8	137,5	47,2	52,3
13	Всього витрат	661,1	526,0	-135,1	-20,4	581,1	55,1	10,5
	Визначення результату
14	Фінансовий результат	57,2	70,7	13,5	23,6	0	-70,7	-100,0

Спілці знадобилось, для поповнення ліквідності, більше коштів мати у касі та на рахунках для виконання зобов'язань перед вкладниками.

Кредитна спілка відмовилась від кредитів отриманих від об'єднаної кредитної спілки та від інших кредитних спілок. Але у 2008р. витрати на нарахування заробітної плати та обов'язкових платежів зросли на 21%.

Скоротилися витрати на формування резерву забезпечення покриття витрат від неповернутих кредитів на 47,8%.

Зменшились на 30,6тис. грн., тобто на 20%, нараховані проценти на внески (вклади) на депозитні рахунки членів спілки.

Фінансово - господарські показники діяльності КС « Імпульс плюс « у 2008р. відносно 2007р. виглядала таким чином: доходна частина зменшилася з 718,3тис. грн. до 596,8 тис. грн., тобто на 16,9%, а витратна частина зменшилася з 661,1тис. грн. до 526тис. грн., тобто на 20,4%.

І тільки тому що витратна частина була скорочена досить значно фінансовий результат був не збитковим. У 2007р. фінансовий результат складав 57,2тис. грн., у 2008р. 70,7тис. грн. Фінансовий результат зріс на 23,6%.

У 2009р. кредитна спілка у почала поновлювати довіру своїх членів і тому зменшення доходів відбулося на 2,6%. Але витратна частина була скорочена ще на 10,5%.

На фоні загальної картини закриття і банкрутства деяких банків та кредитних спілок, кредитній спілці вдалося закінчити 2009р. без збитків.

Разом з тим відбувалося загальне зменшення активів.

Розглядаючи фінансово-господарські показники діяльності «Імпульс плюс» за 2009р. можемо зробити висновок, що отриманих процентів за кредитами наданими членам кредитної спілки продовжувала скорочуватись з 508,4тис. грн. до 482,7тис. грн., на 5,05%.

У 2009р. нараховані проценти на внески вклади на депозитні рахунки членів спілки зросли з 122,4тис. грн. до 165тис. грн.,на 34,8%. Це свідчить що у населення почала відновлюватись довіра до спілки.

Разом з тим витрати на нарахування заробітної плати та обов'язкових платежів скоротилися на 4,6%.

Фінансовий результат діяльності спілки за 2009р. виглядав таким чином: доходна частина складала 581,1тис. грн. - витратна 581,1 тис. грн.

Фінансове прогнозування тісно пов'язане з фінансовим аналізом. Аналіз є початковим пунктом складання прогнозу.

За його допомогою розкриваються причинно-наслідкові відносини, формулюються загальні гіпотези і концепції розвитку майбутнього, дається оцінка характеру впливу основних складових на процеси, що прогнозуються. Результати прогнозу служать інформаційною базою для проведення попереднього аналізу. Таким чином, фінансовий аналіз є одночасно відправним і заключним етапом процесу прогнозування.

Фінансовий аналіз досліджує причини, які привели до відповідного фінансового стану, пропонує шляхи для його поліпшення і надає можливість розробити обґрунтовані рішення фінансової стратегії на майбутнє. Стратегічною метою фінансового аналізу є прогнозування майбутніх проблем ще до того, як вони з'являться.

Порівнюючи фактичні значення показників за різні періоди часу, керівники мають можливість проаналізувати напрями розвитку кредитної спілки та на основі отриманої інформації здійснити відповідну корекцію поточної діяльності та планів.

Аналіз фінансового стану кредитної спілки починаємо з розгляду його балансу. Для цього проводимо горизонтальний і вертикальний аналіз. Зводимо результати розрахунків горизонтального аналізу в таблицю 2.2.

Аналізуючи дані табл. 2.2. можна зробити наступні висновки. Активи спілки у 2008 р. мали наступні зміни у порівняні з 2007р. У абсолютному відношенні зростання відбулося на 77,3 тис. грн., у відносному на 5,6%. У 2009р. активи спілки зменшилися на 83,1тис. грн., тобто на -5,7%.

Продуктивні активи у абсолютному відношенні збільшились у 2008р. на 29 тис. грн., у відносному на 2,3%. У 2009р. продуктивні активи спілки зменшилися на 155 тис. грн., тобто на -12,2%.

Таблиця 2.2.Горизонтальний аналіз діяльності КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр.

	Код рядка	2007 р. тис.грн.	2008 р., тис.грн.	Відхилення	2009 р., тис.грн	Відхилення
				абс., тис. грн.	відносне, %		абс. тис. грн	відносне, %
АКТИВ
І. Продуктивні активи
Кредити, надані членам	010	1 385,8	1442,9	57,1	4,1	1388,2	-54,7	-3,8
Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами	030	284,9	381,6	96,7	33,9	530,8	149,2	39,1
Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок	040	(148,2)	(190,1)	41,9	28,3	(290,4)	100,3	52,8
Фінансові інвестиції	050	0	13,8	13,8	-	13,8	-	-
Усього за розділом І (р.010-р.040+р.050)	070	1 237,6	1266,6	29,0	2,3	1111,6	-155,0	-12,2
ІІ. Непродуктивні активи
Грошові кошти	080	80,0	127,0	47,0	58,8	194,3	67,3	53,0
Основні засоби, ін.. необоротні (не)матеріальні активи	090	29,0	22,0	-7,0	-24,1	18,3	-3,7	-16,8
Інші непродуктивні активи	130	38,4	47,0	-8,6	-22,4	40,2	-6,8	-14,5
Витрати майбутніх періодів	140	0,4	0,1	-0,3	-75,0	15,2	15,1	15100
Усього за розділом ІІ (р080+р090+р130+р140)	150	147,8	196,1	48,3	32,7	268,0	71,9	36,7
АКТИВИ ВСЬОГО	160	1 385,4	1462,7	77,3	5,6	1379,6	-83,1	-5,7
ПАСИВ
І. Зобов'язання
Внески (вклади) на депозитні рахунки	170	550,7	858,0	307,3	55,8	760,5	-97,6	-11,4
Розрахунки з юр. Особами, за зобов'язаннями, на які нараховуються проценти	180	265,0	35,0	-230,0	-86,8	-	-35,0	-100,0
Інші зобов'язання, на які не нараховуються %	230	87,7	44,7	-43,0	-79,0	104,4	59,7	133,5
Доходи майбутніх періодів	240	33,2	45,5	12,3	37,0	32,8	-12,7	-27,9
Усього за розділом І (р170+р180+р231+р240)	260	936,6	983,2	46,6	5,0	897,7	-85,5	-8,7
Продовження табл. 2.2.
	Код рядка	2007 р. тис.грн.	2008 р., тис.грн.	Відхилення	2009 р., тис.грн	Відхилення
				абс., тис. грн.	відносне, %		абс., тис. грн.	відносне, %
ІІ. Капітал
Пайовий капітал	270	273,5	228,5	-46,8	-17,1	227,7	-0,8	-0,3
Резервний капітал	280	175,3	251,0	75,7	43,2	254,2	3,2	1,3
Нерозподілений дохід (непокритий збиток)	300	0,0	-	-	-	-	-	-
Усього за розділом ІІ (р.270+р.280+р.300)	310	448,8	479,5	30,7	6,8	481,9	2,4	0,5
ПАСИВИ ВСЬОГО	340	1 385,4	1462,7	77,3	5,6	1379,6	-83,1	-5,7

Разом з тим, заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами у 2008р. виросла. У абсолютному відношенні зростання відбулося на 96,7 тис. грн., у відносному на 33,9%. У 2009р. 149,2 тис. грн., тобто 39,1%.

Це потягнуло за собою додаткові відрахування на формування фондів резервування. А це призвело до додаткових витрат, які були виражені у збитках спілки. Тому ці збитки мають характер проблем менеджменту. Доля прострочених кредитів почала зростати і саме менеджери повинні звертати увагу на цей сегмент кредитів.

У пасивах зміни виглядали наступним чином. Загальні зобов'язання спілки у 2008р. збільшилися на 46,6 тис. грн., тобто на 5% У 2009р. зобов'язання спілки зменшилися на 85,5 тис. грн., тобто на -8,7%.

Внески (вклади) на депозитні рахунки у 2008р. порівняно з 2007р. збільшилися на 307,3тис. грн., у відносному порівнянні на 55,8%. А у 2009р. порівняно з 2008р. зменшилися на 97,6тис. грн., у відносному порівнянні на -11,4%.

Разом з тим, капітал кредитної спілки також змінився, порівняно з 2007р., у 2008р. зріс на 77,3 тис. грн., тобто на 5,6%. У 2009р. капітал зменшився на 83,1 тис. грн., тобто на -5,7%.

Залучено пайового капіталу у 2008р. у абсолютному відношенні до 2007р. зменшився на 46,8 тис. грн., тобто -17,1%. У 2009р. пайовий капітал зменшився на 0,8 тис. грн., тобто -0,3%.

Витрат потребувало відрахування до резервного фонду спілки. Зростання у 2008р. зростання на 75,7 тис. грн., (або на 43,2%). У 2009р. зростання на 3,2 тис. грн., (або на 1,3%).

Якщо аналізувати 2008 р. у порівнянні до 2007 р., то можна відзначити, що значних змін за статтями балансу не відбулося. Кредитна спілка займалася покращенням фінансових результатів, що відображено у покритті збитків, які вона мала на кінець 2007 р. А у 2009р. відбулося незначне зменшення активів до рівня 2007р.

Велике значення для загальної оцінки фінансового стану підприємства має вертикальний аналіз балансу. Зміст такого аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей активу і пасиву балансу і оцінці його змін. Проведемо вертикальний (структурний) аналіз балансу, для чого зводимо його результати у табл. 2.3.

Дані табл. 2.3. свідчать про те, що продуктивні активи мають значну питому вагу: 89,3% у 2007 р. , 86,6% у 2008 р., 80,6% у 2009 р., від активів спілки. У той час непродуктивні активі мають малу частку 10,7% у 2007 р., 13,4% у 2008р. і 19,4% у 2009р. Ці показники є досить стабільними.

У розділі пасивів відбулися наступні зміни. В зобов'язаннях відбувалися зміни по внескам (вкладам) на депозитні рахунки. Їх доля змінювалася з 39,8% у 2007 р. до 58,7% у 2008 р. і 55,1% у 2009р.

Доля пайового капіталу у загальних пасивах у 2007 р. - 19,7% а у 2008р.знизилась до 15,6%, у 2009р. складала 16,5% Доля резервного капіталу мала стабільне зростання у 2007 р. - 12,7% , у 2008 р. - 17,2% , а у 2009р. - 12,4% від загальних пасивів.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновки, що кредитна спілка хоча і мала проблеми з неповерненими кредитами, але за рахунок сформованих резервів повинна зберегти стабільність у своїй роботі.

Таблиця 2.3 Вертикальний аналіз балансу КС « Імпульс плюс « у 2007-2009рр.

	Код рядка	2007 р. тис.грн.	2007 р., %	2008 р. тис.грн.	2008 р.,%;	2009 р. тис.грн	2009р., %
АКТИВ
І . Продуктивні активи
Кредити, надані членам КС	010	1 385,8	100,0	1442,9	98,6	1388,2	100,6
Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами	030	284,9	20,6	381,6	26,1	530,8	38,5
Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок	040	(148,2)	10,7	(190,1)	12,9	(290,4)	21,0
Фінансові інвестиції	050	0	0	13,8	0,9	13,8	1,0
Усього за розділом І (р.010-р.040+р.050)	070	1 237,6	89,3	1266,6	86,6	1111,6	80,6
ІІ. Непродуктивні активи
Грошові кошти	080	80,0	5,8	127,0	8,7	194,3	14,1
Основні засоби, ін.. необоротні (не)матеріальні активи	090	29,0	2,1	22,0	1,5	18,3	1,3
Інші непродуктивні активи	130	38,4	2,8	47,0	3,2	40,2	2,9
Витрати майбутніх періодів	140	0,4	0,0	0,1	0,0	15,2	1,1
Усього за розділом ІІ (р.080+р.090+р.130+р.140)	150	147,8	10,7	196,1	13,4	268,0	19,4
АКТИВИ ВСЬОГО	160	1 385,4	100,0	1462,7	100,0	1379,6	100,0
ПАСИВ
І. Зобов'язання
Внески (вклади) на депозитні рахунки	170	550,7	39,8	858,0	58,7	760,5	55,1
Розрахунки з юр. Особами, за зобов'язаннями, на які нараховуються проценти	180	265,0	19,1	35,0	2,4	-	-
Інші зобов'язання, на які не нараховуються %	230	87,7	6,3	44,7	3,0	104,4	7,6
Доходи майбутніх періодів	240	33,2	2,4	45,5	3,1	32,8	2,4
Усього за розділом І (р.170+р.180+р.231+р.240)	260	936,6	67,6	983,2	67,2	897,7	65,1
ІІ. Капітал
Пайовий капітал	270	273,5	19,7	228,5	15,6	227,7	16,5
Резервний капітал	280	175,3	12,7	251,0	17,2	254,2	18,4
Нерозподілений дохід (непокритий збиток)	300	0,0	0,0	0,0	0,0	-	-
Усього за розділом ІІ (р.270+р.280+р.300)	310	448,8	32,4	479,5	32,8	481,9	34,9
ПАСИВИ ВСЬОГО	340	1385,4	100,0	1462,7	100,0	1379,6	100,0

Для аналізу динаміки змін суми балансу, які відбуваються у кредитній спілці за певний проміжок часу, а також для виявлення тенденцій, які можуть бути використані для відхилень статей у майбутньому, робимо трендовий аналіз (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.Трендовий аналіз валюти балансу КС « Імпульс плюс « за 2002-2009 рр.

	Активи, тис.грн.	Рік	Тренд, %
Базисний рік - перший - 2002р	42 819	2002	100,0
Рік другий (119 792/42 819?100) - 2003р	119 792	2003	279,8
Рік третій (217 369/42 819?100) - 2004р	217 369	2004	507,6
Рік четвертий (461 598/42 819?100)-2005р	461 598	2005	1 078,0
Рік п'ятий (1 369 866/42 819?100) -2006р	1 369 866	2006	3 119,2
Рік шостий (1 385 452/42 819?100) -2007р	1 385 452	2007	3 235,6
Рік сьомий (1 462 737/42 819?100) -2008р	1 462 737	2008	3 416,1
Рік восьмий (1 379 604/42 819?100) 2009р	1 379 604	2009	3 221,9

За результатами трендового аналізу, можна зробити висновок, що кредитна спілка з початку своєї діяльності мала інтенсивний розвиток, майже подвоюючи балансову суму. Для оцінки ефективності використання активів та пасивів кредитної спілки доцільно зробити аналіз фінансових нормативів. Перелік фінансових коефіцієнтів досягає майже двох сотень. Але зважаючи на специфіку діяльності візьмемо основні з них: норматив достатності капіталу, норматив платоспроможності, норматив резервного капіталу, нормативу якості активів, відношення продуктивних активів до активів.

Проаналізуємо фінансовий стан кредитної спілки.

Методика розрахунків комбінована, тобто громіздкі розрахунки виконуються за допомогою програмного комплексу «CuProgram», якою користується кредитна спілка. Норматив достатності капіталу показує, наскільки капітал може виконувати роль буфера по виконанню зобов'язань. Капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10 % від її загальних зобов'язань:

К = А:В х 100 10 %, (2.1)

де К - достатність капіталу

А - капітал

Б - зобов'язання

К 2007р =

К 2008р =

К 2009р. =

З розрахунку видно, що коефіцієнт достатності капіталу впродовж останніх трьох років було витримано - капітал не був менше 10% від зобов'язань.

Норматив платоспроможності використовується для мінімізації ризиків, пов'язаних із здатністю кредитної спілки розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Коефіцієнт платоспроможності визначається як співвідношення регулятивного капіталу (власних коштів) кредитної спілки до сумарних активів, зважених за ступенем ризику. Для його розрахунку активи поділяються на п'ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження. Нормативне значення коефіцієнта платоспроможності не може бути меншим ніж 8 %. Схема розрахунку надана у табл. 2.5.

Таблиця 2.5.Алгоритм розрахунку коефіцієнту платоспроможності

Група 1	А(грошові кошти у банку)	Б (грошові кошти у касі)			0%
Група 2	В (депозитні рахунки у банку)	Г (державні цінні папери)			20%
Група 3	Д (внески до капіталу ОКСУ)	Е (внески до капіталу коп. банку)	Ж(Зворотні внески до асоціації КС)	З (залишкова вартість основних фондів нематеріальних активів та інших необоротних активів)	50%
Група 4	И (кредити членам - прострочені та безнадійні кредити)	К (кредити КС - прострочені та безнадійні кредити)	Л (інша деб. заборг)		100%
Група 5	М (неповернені кредити або безнадійні)				150%
Алгоритм підрахунку сумарних активів (А+Б)*0%+(В+Г)*20%+(Д+Е+Ж+З)*50%+(И+К+Л)*100%+М*150%
Регулятивний капітал КП = __________________________________________________________________________________________ , (2.2)
	(А+Б)*0+(В+Г)*0,2+(Д+Е+Ж+З)*0,5+(И+К+Л)*1+М*1,5

де КП - коефіцієнт платоспроможності

Коефіцієнт платоспроможності розраховано за допомогою програмного комплексу «CuProgram», він дорівнює:

КП 2007 р = 36,9

КП 2008 р = 42,9

Таким чином, показник платоспроможності в останні три роки значно перевищував нормативне значення.

Норматив резервного капіталу, встановлено для здатності спілки, у разі виникнення збитків, перекрити їх із резервного капіталу. Формується до моменту досягнення ним не менше 15 % від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки:

РК = 100 / (В+Г) х 0 + (Д+Є) х 0,2 + (Ж+З+І+К) х 0,5 + (Л+М) х 1,0 +

+ Н х 1,5 , (2.3)

Таблиця

де РК - резервний капітал;
Б- грошові кошти в касі та на поточних рахунках у банках;
В - державні цінні папери;
Г- грошові кошти на (вкладних) депозитних рахунках у банках;
Д - внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;
Є - внески до капіталу об'єднаної кредитної спілки;
Ж- внески до капіталу кооперативного банку;
З - грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок;
І - залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів;
К - кредити, надані членам кредитної спілки та кредитним спілкам (крім неповернених та безнадійних);
Л - інша дебіторська заборгованість;
М - кредити, надані членам кредитної спілки, визнані неповерненими або безнадійними.

РК 2007 р. = 11,6%

РК 2008 р. = 16,1%

РК 2009 р = 16,3%

Коефіцієнт розраховано за допомогою програмного комплексу «CuProgram». Результати розрахунку за 2007р. - 11,6%, 2008р.- 16,1% свідчать, що резервний капітал нижче нормативу і лише у 2009р. - 16,3% названий показник був сформований у межах нормативу.

Метою аналізу якості активів є визначення життєздатності спілки.

Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами не має перевищувати 100 % від суми регулятивного капіталу (власних коштів) за виключенням капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків:

ПКВ = (А+Б+В) · 100 / (Г-Д) 100 %,(2.4)

де ПКВ - проблемні кредити до власних коштів; А - заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами; Б - заборгованість за безнадійними кредитами; В - заборгованість за продовженими (пролонгованими) кредитами; Г - капітал; Д - капітал сформований за рахунок додаткових пайових внесків.

ПКВ 2007р. =

ПКВ 2008р. =

ПКВ 2009р. =

Проблемні кредити у 2007 р., 2008р, 2009р. знаходилися у межах норми (85,7%, 84,7%, 95,5% відповідно). Це відбулося за рахунок зростання долі капіталу спілки.

Загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та продовженими (пролонгованими) кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позик, не має перевищувати 10% від загальної суми заборгованості за наданими кредитами:

ПКК = (А+Б+В-Г) · 100 / (Д+Є) 10 %, (2.5)

де ПКК - проблемні кредити до загальної суми кредитів; А - заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами; Б - заборгованість за безнадійними кредитами; В - заборгованість за продовженими (пролонгованими) кредитами; Г - резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позик; Д - кредити, надані членам кредитної спілки; Є - кредити, надані кредитним спілкам.

ПКК 2007 р. =

ПКК 2008 р. =

ПКК 2009 р. =

Частка проблемних кредитів по відношенню до кредитів у 2007р. була у межах норми. У 2008р. вона складала 13,3% і у 2009р. стала занадто високою - 17,3% .

Загальна сума залучених внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та інших зобов'язань кредитної спілки, за якими нараховуються відсотки, не має перевищувати суму продуктивних активів:

ПП = А*100 / Б 100 %,(2.6)

де ПП - платні пасиви до доходних активів;

А - сума зобов'язань, на які нараховуються відсотки;

Б - продуктивні активи.

ПП 2007 р. =

ПП 2008 р. =

ПП 2009 р. =

Згідно отриманих даних можна зробити висновок, що цей норматив виконується. Це говорить про те, що кредитна спілка може виконувати свої зобов'язання.

Відношення продуктивних активів до активів це відношення активів, що приносять прибуток, до сумарних активів і показує рівень продуктивного використання активів та не можуть бути менш . Слід, однак, пам'ятати, що деякі активи, що не приносять прибуток, тим часом необхідні для забезпечення функціонування спілки (наприклад, будинки, устаткування, транспортні засоби).

ПА = А 100 / Б 60%, (2.7)

де ПА - продуктивні активи;

А - залишок за наданими кредитами членам кредитної спілки;

Б - суми активів збільшених на суму на суму фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок

ПА 2007р. =

ПА 2008р. =

А 2009р. =

Результати розрахунку показника за аналізований період свідчать, що цей норматив виконується. І тому ризику з не отримання прибутку для кредитної спілки немає. Кредитна спілка не має права здійснювати залучення коштів від членів кредитної спілки у разі наявності у неї співвідношення більшого ніж 100% сум нарахованих процентів за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та розподіленого доходу на додаткові пайові внески до суми нарахованих доходів за кредитами, наданими членам кредитної спілки.

МЗ = (А + Б)*100 / В 100%,(2.8)

де МЗ - можливість залучення коштів;

А - нараховані проценти за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

Б - розподілений дохід на додаткові пайові внески;

В - суми нарахованих доходів за кредитами

2007 р.

МЗ =

2008 р.

МЗ =

МЗ =

Коефіцієнт в межах норми

Загальна сума залучених на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій не може перевищувати 50 % вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення.

ЗК = (А +Б)*100/В 50%,(2.9)

де ЗК - залучені кредити;

А - розрахунки з юридичними особами за зобов'язаннями, на які нараховуються відсотки;

Б - Розрахунки з юридичними особами за зобов'язаннями, на які не нараховуються відсотки; В - Активи

У звіті таких кредитів немає.

Розрахунок нормативу прибутковості дає уявлення про ефективність діяльності кредитної спілки.

Норматив прибутковості - це співвідношення нерозподіленого доходу попереднього періоду та фактично отриманих кредитною спілкою доходів звітного періоду до суми витрат кредитної спілки, збільшених на суму доходу, спрямованого на формування резервного капіталу, доходу розподіленого на пайові внески, а також нарахованої протягом цього періоду плати (процентів) на додаткові пайові внески не має становити менше 100 :

НП = (А + Б) · 100 / (В + Г + Є) 100 % ,(2.10)

де НП - норматив прибутковості;

А - нерозподілений доход попереднього періоду;

Б - доходи звітного періоду;

В - витрати звітного періоду;

Г - доход, спрямований на формування резервного капіталу;

Є - доход, розподілений на пайові внески.



Результати розрахунку свідчать, що проблемним періодом був 2006 р. і лише у 2007р.-2008р. Цей норматив був у граничних межах 100%. Такі показники свідчать про те, що прибуток отримується стабільно у межах нормативу.

З метою контролю за здатністю кредитної спілки забезпечити, своєчасне виконання своїх зобов'язань за рахунок ліквідних активів встановлюються нормативи миттєвої ліквідності та короткострокової ліквідності.

Нормативи ліквідності надають можливість визначити спроможність кредитної спілки сплачувати свої поточні зобов'язання. Своєрідним показником виникнення фінансових труднощів є тенденція скорочення частки грошових коштів у складі поточних активів при збільшенні обсягів поточних зобов'язань.

Кредитна спілка використовує два нормативи ліквідності. Норматив миттєвої ліквідності та норматив короткострокової ліквідності.

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми грошових коштів у касі та на поточних рахунках у банках до суми внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки до запитання.

МЛ = А/Б · 100 10 % ,(2.11)

де МЛ - миттєва ліквідність;

А - грошові кошти у касі та на поточних рахунках у банках;

Б - внесок (вклад) на депозитний рахунок до запитання;

Кредитна спілка не приймає внесків (вкладів) на депозитний рахунок до запитання. Тому цей розрахунок нормативу не робиться.

Норматив короткострокової ліквідності взначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань із початковим терміном погашення до одного року.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань із початковим терміном погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються: грошові кошти готівкою; грошові кошти на поточних рахунках у банках; грошові кошти на депозитних рахунках у банках; державні цінні папери; внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці; кредити, надані членам кредитної спілки; кредити, надані кредитним спілкам; грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених із метою підтримки ліквідності кредитних спілок; грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок.

До короткострокових зобов'язань включаються: кредити, одержані від банків; кредити, одержані від кредитних спілок; внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки; інші зобов'язання.

Показник нормативу короткострокової ліквідності не повинен бути меншим ніж 100 відсотків :

НЛ = (А+Б+В+Г+Д+Є)+(Ж ·3) +( З · 3) · 100 / (І+К+Л+М+Н) 100 %, (2.12)

де НЛ - норматив короткострокової ліквідності;

А - готівкові кошти;

Б - гроші (грошові кошти) на депозитних рахунках у банках;

В - державні цінні папери;

Г - внески (вклади) на депозитні рахунки в об'єднаній кредитній спілці;

Д - кредити, надані членам кредитної спілки з терміном погашення від 3 до 12 міс.;

Є - кредити, надані кредитним спілкам;

Ж - грошові кошти, внесені на зворотній основі до спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, створених з метою підтримки ліквідності кредитних спілок;

З - грошові кошти, внесені в об'єднану кредитну спілку в рамках програми підтримки ліквідності кредитних спілок;

І - кредити, одержані від банків;

К - кредити, отримані від об'єднаної кредитної спілки;

Л - кредити, одержані від кредитних спілок;

М - внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

Н - інші зобов'язання.

Результати отримано в межах нормативу. Отже, можемо зробити висновок, що загроз по невиконанню спілкою своїх зобов'язань не має.

Держфінпослуг може встановлювати для кредитної спілки інші значення фінансових нормативів щодо капіталу, платоспроможності, якості активів, ризиковості операцій, прибутковості та ліквідності у разі застосування до такої кредитної спілки заходів впливу у вигляді затвердження плану відновлення фінансової стабільності кредитної спілки у разі кризи. Для співставлення рахунків з нормативами зведемо їх у табл. 2.6. Можна зробити висновок, що майже всі фінансові нормативи кредитної спілки «Імпульс плюс» дотримано. Це свідчать про наявність у кредитної спілки перспектив подальшого розвитку та розширення діяльності.

Для подальшого стабільного розвитку спілці необхідно більше звертати увагу на сегмент проблемних кредитів.

Виконання зобов'язань позичальниками - це основа стабільності. Але у період фінансової кризи, коли зменшуються доходи населення та збільшуються ризики втрати роботи, зменшити ці ризики дуже важко.

Разом з тим, є значні проблеми з виконанням рішень судів по поверненню заборгованості. Виконавчі служби, не маючи належного фінансування, не можуть виконувати своїх повноважень у повному обсязі.

Таблиця 2.6.Схема розрахунку дотримання нормативів діяльності КС « Імпульс плюс « у 2007-2009 рр.

№ пункту положення	Назва	Норматив значення,%	2007р.	2008р.	2009р.
1	2	3	4	5	6
2.2.1	Достатність капіталу	10,0	47,9	48,8	53,7
2.2.2	Коефіцієнт платоспроможності	8,0	39,6	42,9	49,5
2.2.3	Резервний капітал	15,0	11,6	16,1	16,3
3.1.1	Проблемні кредити до власних коштів	100,0	85,7	84,7	95,5
3.1.2	Проблемні кредити до кредитів	10,0	9,9	13,3	17,3
3.1.3	Платні пасиви до доходних активів	100,0	65,9	70,5	68,4
3.1.4	Кредити до активів	50,0	90,4	87,3	83,1
3.1.5	Можливість залучення	100,0	26,0	23,4	33,5
3.2.3	Великі ризики	500,0	х	х	х
3.2.4	Кошти юридичних осіб	50,0	х	х	х
3.2.5	Зобов'язання перед членами	10,0	х	х	х
3.3.1	Прибутковість	100,0	100,0	100	100
4.1.1	Миттєва ліквідність	10,0	х	х	х
4.2.1	Короткострокова ліквідність	100,0	149,2	173,6	353,7

І тому, для зменшення ризиків, на наш погляд, потрібно проводити більш зважену кредитну політику, запропоновувати нові кредитні продукти. Наприклад, мікрокредитування або кредитні лінії. Саме споживче кредитування має стійкий попит сьогодні.

Крім того, вважаємо, що важливим кроком для стабілізації положення фінансових посередників є відновлювання довіри населення до вкладів на депозитні рахунки.

2.3 Аналіз виконання фінансових нормативів та оцінка виявлених недоліків кредитної спілки « Імпульс плюс»

В результаті проведеного аналізу фінансового стану підприємства, з метою протидії впливу негативних наслідків фінансової кризи на діяльність кредитної спіли, зокрема мінімізації ризиків ліквідності та платоспроможності, пов'язаних з ними операційних ризиків, можна рекомендувати наступні заходи, які дадуть можливість поліпшити фінансовий стан підприємства - досягнути прибутковості.

Вважаємо, що кредитній спілці необхідно щомісячно узагальнювати та аналізувати стан активів та пасивів. Здійснювати дієвий контроль з боку спостережної ради та правління кредитної спілки за змінами в активах та пасивах і за необхідності вживати невідкладних заходів реагування.

По-перше, необхідно відстежувати зміни структури кредитного та депозитного портфелів за строками, намагатися утримувати збалансованість у строках залучення та розміщення коштів і уникати можливих часових розривів. З метою попередження можливих розривів ліквідності ввести план руху грошових коштів наперед на 18 місяців.

По-друге, відстежувати темпи скорочення кредитного портфеля, який не має перевищувати темпи скорочення депозитного портфеля, оскільки останнє призведе до зменшення дохідності кредитної спілки, та відповідно, зменшення процентної маржі. Водночас, прискорене скорочення кредитного портфеля порівняно з депозитним може бути виправданим, якщо воно має на меті покриття розриву ліквідності, який прогнозовано має виникнути в найближчому майбутньому.

По-третє, намагатися не вилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитний портфель скорочується швидше, ніж депозитний, але має місце обґрунтований прогноз відновлення обсягів кредитування. Кошти, отримані від надходжень по кредитах, спрямовувати в короткострокові кредити, а якщо це неможливо або недоцільно - у фінансові інвестиції.

По-четверте, уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки в разі відсутності прогнозованого ефективного розміщення таких коштів.

По-п'яте, здійснювати перегляд та диверсифікацію процентних ставок за внесками (вкладами) на депозитні рахунки та кредитами з врахуванням короткострокової необхідності утримання чи зменшення обсягів залучених за відповідною ціною коштів, виходячи з існуючої можливості їх ефективного та низько ризикового розміщення.

По-шосте, проводити роз'яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк дії договорів за внесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питань щодо пролонгації таких договорів.

По-сьоме, здійснювати щомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками, дохідністю кредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету та правління кредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходів реагування щодо його оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризації заборгованості за наданими кредитами, внутрішньої оцінки (аудиту) кредитного портфеля, а в разі потреби, здійснення роботи з реструктуризації простроченої кредитної заборгованості (перегляд графіка платежів, пролонгація тощо).

По-восьме, відповідно до цілей наданих кредитів проводити аналіз якості кредитного портфеля, встановлювати рівень ризиковості окремих видів кредитів, виходячи з того, щоб не допускати оформлення кредитів з високим рівнем ризику неповернення.

По-дев'яте, обмежувати проведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом надання переважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців, враховуючи планові виплати за зобов'язаннями.

По-десяте, утримуватись від видачі кредитів, пов'язаних з великими кредитними ризиками в розумінні нормативних актів Держфінпослуг, у тому числі кредитів членам органів управління та пов'язаних з ними особам.

По-одинадцяте, дотримуватись політики встановлення максимального розміру кредиту на рівні середнього розміру внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки.

При проведенні попереднього аналізу документів, поданих позичальниками для надання кредиту, звертати особливу увагу на предмет їх достовірності та достатності, підтвердження платоспроможності. Використовувати механізм бюро кредитних історій, в тому числі за рахунок позичальника, для перевірки інформації щодо наявності заборгованості перед іншими фінансовими установами.

При наданні кредитів у період фінансової кризи вживати заходів щодо максимального їх забезпечення як у формі ліквідного майна, так і у формі гарантій та порук, що в комплексі дає можливість своєчасного повернення кредиту.

Крім того, необхідно спрямовувати діяльність юридичної служби, кредитного підрозділу та відокремлених підрозділів кредитної спілки першочергово на погашення кредитів боржниками. Використовувати в цій роботі співпрацю з колекторськими фірмами та Call-центрами, уступку права вимоги за кредитами третім особам. Періодично здійснювати перегляд процентної політики за кредитами з метою зменшення ризиків їх неповернення. Утримуватись від прив'язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів. Здійснювати щомісячно узагальнений аналіз та контроль за структурою, вартістю, строками депозитного портфеля з боку спостережної ради та правління кредитної спілки і, за необхідності, вжиття невідкладних заходів реагування щодо його коригування.

Вважаємо, що при укладенні нових договорів по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки передбачити, принаймні, місячний термін для повернення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки в разі дострокового розірвання договорів за ініціативою членів.

Необхідно також:

утримуватись від економічно необґрунтованого підвищення процентних ставок за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та прив'язки процентних ставок до курсів іноземних валют чи іншої бази розрахунку коригуючих коефіцієнтів. Утримуватись від повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки виключно за рахунок нових внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

щомісячно складати плани-прогнози виплат внесків (вкладів) на депозитні рахунки на місяць уперед та вести індивідуальну роботу з вкладниками, максимально з'ясовуючи їхні наміри щодо подальших дій по договору (припинення чи пролонгації).

уникати залучення внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки на короткий строк та на умовах внесків (вкладів) на депозитні рахунки до запитання чи з правом часткового зняття суми вкладу на вимогу члена.

З огляду на існуючі ризики, пов'язані з розміщенням коштів кредитної спілки на депозитних рахунках у банківських установах, кредитна спілка повинна:

вести зважену та диверсифіковану політику щодо розміщення тимчасово вільних в інших видах фінансових інвестицій, з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності;

домагатися зниження рівня операційних витрат (за рік) у розмірі не більше 5 % (рекомендовано) від середньорічних активів кредитної спілки. Скликати у разі необхідності загальні збори членів кредитної спілки з метою встановлення обов'язкових внесків членів у капітал кредитної спілки, в першу чергу в її резервний капітал;

щомісячно складати та коригувати прогноз планових доходів та видатків кредитної спілки;

переглядати можливість внесення обов'язкових внесків до капіталу, в першу чергу до резервного капіталу.

На наш погляд, для поліпшення роботи кредитної спілки, необхідно запровадити ефективні та різнопланові засоби оперативних комунікацій та зворотного зв'язку з членами кредитної спілки: випуск та розповсюдження спеціальних інформаційних бюлетенів, запровадження телефонної «гарячої лінії»; утворення корпоративного веб-сайта; встановлення обов'язкових годин прийому членів керівництвом кредитної спілки; розміщення оперативної фінансової інформації про діяльність кредитної спілки в доступних для безперешкодного ознайомлення місцях у її головному офісі та приміщеннях відокремлених підрозділів; запровадження ефективної процедури реагування на індивідуальні скарги та звернення членів кредитної спілки; оптимізувати організаційну і функціональну структуру та штатний розпис кредитної спілки за принципом збереження мінімально необхідного рівня функціональності офісу кредитної спілки (скорочення штатів, запровадження різних форм зайнятості, горизонтальна ротація, укрупнення функцій, оптимізація процесів прийняття рішень та схем організації внутрішніх інформаційних потоків) тощо.

Вважаємо також, що важно забезпечувати участь керівництва та обслуговуючого персоналу кредитної спілки в спеціальних програмах підвищення кваліфікації, спрямованих на підвищення антикризової стійкості кредитної спілки в розрізі окремих функціональних аспектів її діяльності; постійно здійснювати перегляд та вносити необхідні корективи в короткострокову маркетингову політику та політику зв'язків із громадськістю кредитної спілки, з урахуванням особливостей кооперативної діяльності кредитної спілки в умовах фінансової кризи та на основі принципу соціальної відповідальності. Крім того, необхідно затверджувати рішенням загальних зборів членів кредитної спілки спеціальні середньострокові плани щодо відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, у разі потреби.

Ефективність функціонування кредитних спілок як ключових фінансових посередників України є суттєвим фактором економічного зростання в умовах глобалізації світової економіки. Враховуючи багатоаспектність поняття «ефективність кредитних спілок», запропоновано трьохрівневий підхід до оцінки ефективності з виявленням мети та інструментів оцінки по кожному з них.

Одним із основних завдань, які постають перед українською державою в умовах світової фінансової нестабільності, є зміцнення основ фінансового розвитку країни. Ефективний розвиток фінансової системи, зокрема фінансового посередництва, є суттєвим та значущим фактором економічного зростання країни. Особливої актуальності набуває оцінка ефективності банків та кредитних спілок як основних фінансових посередників в Україні, покликаних забезпечувати трансформацію заощаджень в інвестиції з найменшими витратами. У даному випадку інтересам економіки відповідає не лише рентабельність, але й якість виконання ними своїх основних функцій.

Висновки

Оцінка фінансового стану кредитних спілок полягає в перевірці правильності оформлення фінансових документів кредитних спілок; перевірці балансу на вірогідність; перевірці дотримання обов'язкових нормативів; перевірці загальної фінансової звітності; уточнення схеми аналізу (структура і коефіцієнти); уточнення критеріїв оцінки.

Прогнозувати діяльність спілки складно. Теоретично нараховується більше ніж 150 методів прогнозування, на практиці використовується 15-20.

Під час аналізу констатуємо, що валюта балансу у спілки «Імпульс плюс» становить 1379,6 тис.грн. У 2007 р. вона була 1 385,4 тис.грн., у 2008 р. - 1462,7 тис.грн., тобто значних коливань не відбулося і світова фінансова криза не позначилась на діяльності спілки. Разом з тим відбулося зростання кількості і сум прострочених кредитів які поставили спілку у скрутне положення. Відсоток на кредити незначний для кредитних спілок 58%, відсоток на депозити 24,9%. Кредити отримати просто і швидко. Це приваблює населення до співробітництва.

Враховуючи стабільні темпи роботи основних ключових показників кредитної спілки, з одного боку, а також економічне, політичне середовище та умови фінансового ринку країни, з іншого боку, можливо спрогнозувати що кредитна спілка «Імпульс плюс» закріпить своє становище на ринку фінансових посередників на у подальшій своїй діяльності прогнозується, що долав членів кредитної кооперації буде залучено близько 1000 тис. осіб.

Враховуючи тенденції розвитку кредитної кооперації, що спостерігалися за останні роки, можна сподіватися на подальше покращення капіталізації кредитних спілок.

Як і в попередні роки, прогнозуються зростання ключових показників системи кредитних спілок.

Враховуючи проведений аналіз фінансового стану кредитної спілки з метою усунення виявлених недоліків діяльності, можна рекомендувати наступні заходи:

необхідно щомісячно узагальнювати та аналізувати стан активів та пасивів. Здійснювати дієвий контроль з боку спостережної ради та правління кредитної спілки за змінами в активах та пасивах і за необхідності вживати невідкладних заходів реагування;

відстежувати зміни структури кредитного та депозитного портфелів;

відстежувати темпи скорочення кредитного портфеля;

не вилучати з продуктивного обороту кошти у випадку, якщо кредитний портфель скорочується швидше, ніж депозитний;

проводити роз'яснювальну роботу з членами кредитної спілки, у яких строк дії договорів за внесками (вкладами) на депозитні рахунки завершується, з питань щодо пролонгації таких договорів;

здійснювати щомісячне узагальнення аналізу та контролю за якістю, строками, дохідністю кредитного портфеля з боку спостережної ради, кредитного комітету та правління кредитної спілки і за необхідності вжиття невідкладних заходів реагування щодо його оптимізації. Проведення щомісячної інвентаризації заборгованості за наданими кредитами;

проводити аналіз якості кредитного портфеля, встановлювати рівень ризиковості окремих видів кредитів;

обмежувати проведення активних операцій з кредитування своїх членів шляхом надання переважно короткострокових кредитів з терміном погашення до 6 місяців, враховуючи планові виплати за зобов'язаннями;